Реферат: Методи способи та прийоми економічного аналізу

Методи, методики, способи та прийоми економічного аналізу

Під методом економічного аналізу розуміютьдіалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів у їхньомустановленню і розвитку. Характерними рисами методу економічного аналізу є:використання системи показників, які всебічно характеризують господарськудіяльність, вивчення причин зміни цих показників, з'ясування і вимірюваннявзаємозв'язку між ними з метою підвищення соціально-економічної ефективності.

У визначенні відзначаються характерні риси методуекономічного аналізу. Першою такою особливістю є використання системи показниківпри вивченні господарських явищ і процесів. Ця система формується звичайно вході планування, при розробці систем і підсистем економічної інформації, що невиключає можливості обчислення в ході самого аналізу нових показників.

Друга характерна риса методу економічного аналізу – вивченняпричин, що викликали зміну тих чи інших господарських показників. Оскількиекономічні явища обумовлені причинним зв'язком і причинною залежністю, тозадача аналізу – розкриття і вивчення цих причин (факторів). На господарськудіяльність підприємства, навіть на окремо взятий показник, можуть впливатичисленні і різноманітні причини. Виявити і вивчити дію абсолютно всіх причиндуже важко, іне завжди потрібно.

Завдання полягає в тому, щоб установити най важливіші причини,які впливають на той чи інший показник. Таким чином, передумовою правильногоаналізу є економічно обґрунтована класифікація причин, що впливають нагосподарську діяльність та її результати.

До характерних рис методу економічного аналізу відносяться виявленняі вимір взаємозв'язку і взаємозалежності між показниками, що визначаютьсяоб'єктивними умовами виробництва і обігу товарів… Обсяг випуску промисловоїпродукції залежить, наприклад, від трьох груп факторів, які пов'язані звикористанням робочої сили, знарядь праці, предметів праці. Кожна групаподіляється на складові елементи. Так, фактори, що пов'язані з використаннямробочої сили, поділяються на кількісні і якісні. До кількісних відносятьсякількість робітників, до якісних – продуктивність їхньої праці (виробництво наодного робітника). Щорічний середній виробіток на одного робітника залежить, усвою чергу, від середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником нарік, середньої кількості годин, відпрацьованих одним робітником на день, середньоговиробництва на одну відпрацьовану людино-годину. Кожний з цих показників такожзалежить від цілої низки причин. Середня кількість днів, відпрацьованих однимробітником на рік, залежить, наприклад, від надання додаткових відпусток, неявокчерез хворобу, відряджень, цілодобових простоїв з вини підприємства, прогулів іт. д. Маємо, очевидно, певний ланцюг залежностей одного показника від іншого, декожен фактор має своє значення.

Виключення того чи іншого фактора із сфери уваги економіста,а іноді порушення послідовності розгляду факторів роблять аналіз економічнонеспроможним. Наведений вище перелік деяких факторів, які впливають на обсягпромислового виробництва, говорить про те, що не можна відокремлюватиекономічні поняття та господарські показники, усі вониміж собою пов'язані.Однак ця обставина зовсім не виключає можливості і необхідності їхнього логічноговідокремлення в процесі економічних розрахунків. Дуже розповсюдженим методичнимприйомом є визначення ступеня впливу даного фактора за інших рівних умов, тобтоколи інші фактори вважаються незмінними.

Класифікація методів і прийомів аналізу

До числа основних традиційних способів і прийомівекономічного аналізу можна включити використання абсолютних, відноснихі середніх величин; застосування порівняння, угруповання,індексного методу, методу ланцюгових підстановок, балансового методу.

Аналіз показників, економічних явищ, процесів, ситуаційпочинається з використання абсолютних величин (обсяг виробництваза вартістю або в натуральних вимірниках, обсяг товарообігу, сумавиробничихзатрат і видатків обігу, сума валового доходу і сума прибутку. Без абсолютнихвеличин ваналізі, як у бухгалтерському обліку і статистиці,обійтися неможливо. Але якщо в бухгалтерії вони єосновнимивимірниками, то в аналізі вони використовуються більшою мірою як база дляобчисленнясередніх і відносних величин.

Економічний аналіз починається за своєю суттю з обчисленнявеличини відносної. Якщо, наприклад, бізнес-планом передбачалосявипустити промислової продукції на мільйон грошових одиниць, а випущено лише на950 тис., то відносно завдання це складе лише 95 %. Аналітичний коментар тут очевидний.Відносні величини є незамінними при аналізі явищ динаміки. Зрозуміло, що ціявища можна виразити і в абсолютних величинах, але розуміння, яскравістьдосягаються при цьому лише через величини відносні. Аналітичність відноснихвеличин добре проявляється і при вивченні показників структурного порядку.Показуючи відношення частини сукупності до всієї сукупності вони наочноілюструють як усю сукупність, так і її частину (наприклад, питома вага уваловій продукції готових виробів основного призначення, допоміжних виробів інезакінченого виробництва).

Середні величини. Їх „аналітичнасила” полягає в узагальненні відповідної сукупності типових, одноріднихпоказників, явищ, процесів. Вони дозволяють переходити від одиничного дозагального, від випадкового – до закономірного, без них неможливе порівнянняознаки, що досліджується, за різними сукупностях, неможлива характеристиказміни показника, який варіює, у часі, вони дозволяють абстрагуватися від випадковостіокремих значень і коливань.

В аналітичних розрахунках застосовують, виходячи знеобхідності, різні форми середніх – середня арифметична, середня гармонічназважена, середня хронологічна моментного ряду, мода, медіана. За допомогоюсередніх величин (групових і загальних), які обчислені на основі масових данихпро якісно однорідні явища, можна, як зазначалося вище, визначити загальнітенденції і закономірності в розвитку економічних процесів.

Порівняння – найбільш ранній і найбільш розповсюджений засібаналізу. З порівняння і починається аналіз. Існує кілька форм порівняння зпланом, порівняння з минулим, порівняння з кращим, порівняння із середнімиданими.

Важливою задачею аналізу господарської діяльності є, яквідзначалося вище, всебічна оцінка виконання бізнес-плану. Цим обумовленезначення способу порівняння фактичних показників із планом. Неодмінною умовоютакого порівняння повинні бути порівнянність, однаковість за змістом і структуроюпланових і звітних. Виявлені в результаті порівняння звітних показників ізплановими величини відхилення є об'єктом подальшого аналізу. При цьомувстановлюються обставини, що пов'язані з якістю самого планування. Зокрема,значні плюсові відхилення від плану іноді виникають в результаті заниженого чинедостатньо напруженого плану. Для забезпечення порівнянності допускаються ікоректування планових показників.

Порівняння з минулим також широко застосовується векономічному аналізі. Воно проявляється в зіставленні господарських показниківпоточного дня, декади, місяця, кварталу, року з аналогічними періодами минулихроків.

Порівняння з минулим часом пов'язано з великими складностями,що викликані порушеннями умов порівнянності. Економічно невірним буде,наприклад, зіставлення валової товарної і реалізованої продукції за ряд років употочних цінах, невірним буде і динамічний ряд, що характеризує рівень витрат за3 – 5 і більш років (а іноді і за суміжні роки), який побудований безнеобхідних коректувань. Порівняння з минулим періодом вимагає перерахуванняоборотів в однакові ціни (найчастіше в ціни базисного періоду), перерахуванняряду статей витрат із застосуванням індексу цін, тарифів, ставок. Порівняння знайкращим – із найкращими методами роботи і показниками, передовим досвідом, новимидосягненнями науки і техніки – може здійснюватися як у рамках підприємства, такі поза ним.

Усередині підприємства порівнюються показники роботинайкращих цехів, ділянок, відділів, найбільш передових працівників. Великийефект дає економічний аналіз показників даного підприємства шляхом їхпорівняння з показниками кращих підприємств даної системи, що працюютьприблизно в однакових умовах, з показниками підприємств інших форм власності.

В економічному аналізі показники підприємства частопорівнюють із середніми показниками виробничого об'єднання, але і тут повиннідотримуватися деяких вимог. Якщо у зведеній ланці поєднуються різні за своїмвиробничим профілем підприємства, то середні показники повинні обчислюватися покожній однорідній групі підприємств.

Групування – невід'ємна частина майже будь-якого економічногодослідження. Групування припускає певну класифікацію явищ і процесів, а такожпричин і факторів, які їх зумовлюють. Наукова класифікація економічних явищ, їхоб'єднання в однорідні групи і підгрупи можливі лише на основі їх ретельноговивчення. Не можна групувати явища за випадковими ознаками, необхідно розкритиїхню політико-економічну природу. Те ж саме можна сказати про причини іфактори, що впливають на показники. За допомогою економічного аналізувстановлюються причинний зв'язок, взаємозалежність і взаємозумовленість,основні причини і фактори і лише після цього – характер їх впливу на основіпобудови групових таблиць.

Структурні групування використовуються, як показує їхняназва, при вивченні складу самих підприємств (за виробничою потужністю, рівнеммеханізації, продуктивністю праці та іншим ознакам), а також структурипродукції, що ними випускається (за видами і заданим асортиментом). Склад і структураможуть розглядатися як у статиці, так і у динамці, що, звичайно, розширюєграниці економічного аналізу.

Аналітичні групування, що охоплюють, по суті, типологічні іструктурні, призначені для виявлення взаємозв'язку, взаємозалежності івзаємодії між досліджуваними явищами, об'єктами, показниками.

При побудові аналітичних групувань із двох взаємопов'язанихпоказників один розглядається як фактор, що впливає на інший, а другий – якрезультат впливу першого. Але при цьому потрібно взяти до уваги, що факторні ірезультуючі ознаки для кожного конкретного випадку можуть мінятися місцями (факторнаознака може виступати в якості результуючої і навпаки).

Інформаційною основою групування слугує генеральна сукупністьоднотипних об'єктів, або ж вибіркова сукупність. У першому випадку використовуютьсяпереважно матеріали загальнодержавних чи регіональних переписів, у другому –типологічна вибірка.

Індексний метод заснований на відносних показниках, щовиражають відношення рівня даного явища до рівня його в минулий час чи до рівняаналогічного явища, яке прийняте за базу. Довільний індекс обчислюєтьсязіставленням порівнянних величини (звітної) з базисною. Індекси, що виражають співвідношеннябезпосередньо порівнянних величин, називаються індивідуальними, а індекси, що характеризуютьвідношення складних явищ – груповими, чи тотальними.

Метод ланцюгових підстановок використовуєтьсядля обчислення впливу окремих факторів на відповідний сукупний показник.Ланцюгова підстановка широко застосовується при аналізі показників окремихпідприємств і об'єднань. Цей метод аналізу використовується лише тоді, колизалежність між факторами має строго функціональний характер, тобтопредставляється у вигляді прямої чи оберненої пропорційноїзалежності(алгебраїчна сума, добуток чи частка від ділення одних показників наінші).

Метод ланцюгових підстановок полягає в послідовній замініпланової величини одного з алгебраїчних доданків, одного із множників фактичноюйого величиною, всі інші показники при цьому залишаються незмінними. Отже,кожна підстановка пов'язана із окремим розрахунком: чим більше показників урозрахунковій формулі, тим більше і розрахунків.

Ступінь впливу того чи іншого показника виявляєтьсяпослідовним відніманням: із другого розрахунку віднімається перший, із третього– другої і т. д. У першому розрахунку усі величини планові, в останньому –фактичні. Звідси випливає правило: число розрахунків на одиницю більше, ніжчисло показників у формулі..

При використанні методу ланцюгових підстановок дуже важливозабезпечити строгу послідовність підстановки, тому що її довільна зміна можепризвести до неправильних результатів. У практиці аналізу в першу чергувиявляється вплив кількісних показників, а потім – якісних. Так, якщо потрібновизначити ступінь впливу кількості працівників і продуктивності праці на обсягвипуску промислової продукції, то спочатку встановлюють вплив кількісного показника– чисельності працівників, а потім якісного – продуктивності праці. Якщоз'ясовується вплив факторів кількості і цін на обсяг реалізованої промисловоїпродукції, то спочатку обчислюється вплив кількості, а потім – вплив оптовихцін. Перш ніж приступити до розрахунків, необхідно, по-перше, розмежуватикількісні та якісні показники, по-друге, правильно визначити послідовністьпідстановки в тих випадках, коли є декілька кількісних і якісних показників (основнихі похідних, первинних і вторинних). Довільна зміна послідовності підстановкизмінює кількісну вагомість того чи іншого показника. Чим більшим є відхиленняфактичних показників від планових, тим більшим є розходження в оцінці впливуфакторів, розрахованих при різній послідовності підстановки.

 

Види економічного аналізу

Вирізняють такі види аналізу: наступний (ретроспективний),оперативний і попередній. Зараз найбільш розвинутим і важливим є наступнийаналіз. З тими або іншими застереженнями до нього можна включити шість видів.

Фінансово-економічний аналіз здійснюється післязавершення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства.Головний наголос в цьому аналізі робиться на вивченні і оцінці ключовихрезультативних та фінансових показників роботи підприємства. Насамперед цестосується показників прибутку й рентабельності, а також продажу продукції.Багато уваги приділяють вивченню основних показників фінансового стану. Іншівиробничі показники та затрати вивчають вибірково і в такому обсязі, щобпояснити відхилення в прибутку та у зміні фінансового стану підприємства. Такийаналіз звичайно проводять сторонні установи, які мають тісні зв'язки з данимпідприємством: фінансові і банківські установи, адміністративні, наукові тапосередницькі організації.

Управлінський аналіз на відміну відфінансово-економічного є більш змістовним і різнобічним. Його ще називаютьвнутрішньогосподарським. Крім економічних показників він значну увагу приділяєвивченню даних використання техніки і технологій, інших матеріальних ресурсівпідприємства. Для цього аналізу використовують дані первинного бухгалтерськогообліку та інші джерела інформації.

Техніко-економічний аналіз звичайно має значнугалузеву специфіку, в той час як методика ФЕА аналізу однакова для всіхпідприємств. Статистика-економічний аналіз — вивчає діяльність не підприємств,а великих господарських комплексів, регіонів, галузей і в цілому народногогосподарства країни. Основним інформаційним джерелом може бути статистичназвітність відповідних господарських одиниць, статистичні збірники таобстеження. У методиці цього аналізу провідну роль відіграють статистичніметоди дослідження й обробки інформації. Порівняльний або міжгосподарськийаналіз так, як і статистичний, використовує для своїх потреб більший обсягінформації, ніж перші два. Проте він обмежується даними кількох спорідненихпідприємств. Завдяки додатковим зіставленням даних і орієнтуючись на показникикращих підприємств у галузі, він дає змогу одержати більш зважену оцінку роботипідприємства, яке докладно аналізується. Більш просто і надійніше при цьомуможна вишукати і резерви. У зв'язку з цим порівняльний аналіз інодіхарактеризують як найкращий засіб пошуку та обґрунтування внутрішньогосподарськихрезервів виробництва.

Функціонально-вартісний аналіз — порівняно новий вид«аналізу, і тому його методика ще недосконала. Предмет його „вивченняв більшості випадків пов'язаний не з роботою підприємства, а з випуском таексплуатацією певних видів продукції. Такий підхід крім традиційної виробничоїінформації потребує значних обсягів даних щодо експлуатаційних характеристиквиробів.

Впровадження функціонально-вартісного аналізу виправдовуєтьсяв тому разі, якщо він займається вивченням ефективності відносно дорогоїтехніки з достатньо великими обсягами її виробництва. Цей аналіз концентруєувагу на показниках використання продукції, ефективності її роботи укористувачів. Головні резерви такий аналіз вбачає в удосконаленні конструкціївиробу, оптимізації його окремих функцій, виявленні слабких або навіть зайвихфункціональних можливостей технічного Устрою. Скорочення зайвих функцій виробу,спрощення конструкції та інші технічні заходи дають змогу налагодитивиробництво високоефективної техніки і при цьому скоротити витрати на їївиробництво. На жаль, дослідження за допомогою.Цього виду аналізу ниністикаються з труднощами, пов'язаними з відсутністю налагодженої системи зборунеобхідної інформації від користувачів продукції.

Системний аналіз уперше використали військові фахівці підчас опрацювання десантної операції в Нормандії у Другій світовій війні. Аналіззастосовують для досліджень складних економічних проблем, великих виробничихкомплексів, важливих народногосподарських проектів. При цьому вивчення економічнихаспектів органічно поєднується з аналізом технічних, соціальних, демографічнихі національних проблем, екологічних і політичних умов тощо. Для забезпеченнявсебічного розгляду проблем аналіз здійснює бригада фахівців з різних галузейзнань, що забезпечує зважене комплексне розв'язання складних питань.

Об'єктами системного аналізу в Україні були проект побудовинафтового терміналу в Одесі, вирішення проблем енергопостачання і станувугільної промисловості, комплекс питань, пов'язаних з транспортуваннямкаспійської нафти через Україну в Західну Європу. Загалом цей вид аналізу маєширокі перспективи свого подальшого розвитку.

Оперативний (поточний) аналіз здійснюють напідприємствах і в його підрозділах безпосередньо в процесі господарськоїдіяльності або відразу після закінчення окремих виробничих чи інших робіт. Прицьому основну інформацію для цього аналізу постачає оперативний облік, щовиключає пасивне очікування звітних даних.

Намагання поєднати проведення аналізу з процесом виробництваз відносно невеликими виробничими етапами (доба, тиждень, декада) зумовлюєтьсяпотребами активізації економічної роботи, включення аналізу в системуоперативного управління підприємством. Отже, завданням оперативного аналізу єне тільки виявлення негативних явищ, а й сприяння їх своєчасному виправленнюпротягом певного періоду, що дає змогу реально поліпшити кінцеві наслідкироботи підприємства.

Інформацію для оперативного аналізу в основному.-отримуютьканалами автоматизованих систем управління і обробляють із застосуваннямстандартних програм на персональних комп'ютерах. Незважаючи на великі технічніможливості комп'ютерних систем, в оперативному аналізі свідомо звужують колопитань, проблем і показників роботи, а звідси і зменшують обсяг інформації, якузбирають. Проте таке обмеження безпосередніх об'єктів аналізу не повиннепогіршити якість висновків і рекомендацій, зменшити їх цінність для управління.Розвиток оперативного аналізу із самого початку зумовлювався вимогами поточногоуправління. Тому він щільно примикає до науки й практики управління.

Прогнозний аналіз (перспективний, стратегічний) почавзастосовуватися як техніко-економічне обґрунтування майбутніх підприємств,зразків нової техніки і новітніх технологій. Цей аналіз передує виробничимподіям, передбачає їх наслідки, оцінює їхню ефективність. Результатипрогнозного аналізу можуть бути представлені як планові калькуляції для новихвидів продукції, як сума економічного ефекту від освоєння нової техніки,впровадження новітніх технологій, механізації й автоматизації виробництва, яккомплекс рекомендацій для розробки різних програм або формування політики. Цейаналіз здійснюють працівники проектних і наукових закладів, а також установидержавного управління.

Задачі

 

Задача№ 1

Визначити,в якому цеху рівень кваліфікації вище, якщо відомо, що: в першому цеху 17робітників мають ІІ розряд, 23 робітників – ІІІ розряд, 27робітників — ІVрозряд; в другому цеху 15 робітників – ІІ розряд, 30 робітників – ІІІ розряд,43 робітників — ІV розряд.

Визначимосередній розряд робітників:

Іцех:

/> = /> = 3, 15

ІІцех:

/> = /> = 3,32

Такимчином, в другому цеху рівень кваліфікації вище.

 Задача № 2Визначити середні квартальнізалишки нереалізованої продукції, якщо ці залишки склали:

на01.01 – 103 тис. грн.

на01.02 – 105 тис. грн.

на01.03 – 107 тис. грн.

на01.04 – 101,8 тис. грн.

/> = />=104,8 тис.грн.

Таким чином,середні квартальні залишки нереалізованої продукції склали 104,8 тис. грн.

 

Задача№3

Розрахуватисередні темпи зростання випуску продукції, якщо ці темпи складали в: 1996 –98,9 %              1997 – 103,2 %            1998 – 101,8 %

/>= 3/>= 1,0390197

Такимчином, середні темпи зростання за три роки складають 101,6 %.

Задача№4

 

Визначитив якій бригаді середні витрати часу на 1 виріб менші. Вихідні дані для аналізунаведені в таблиці 1

Таблиця1

Вихідні дані

Члени

бригади

І бригада ІІ бригада Витрати часу на 1 виріб, хв. Витрати часу на всі вироби, хв. Витрати часу на 1 виріб, хв. Витрати часу на всі вироби, хв. 1 9 387 10 110 2 10 250 9 153 3 11 187 12 300 4 12 132 11 473

Середні витрати часу на одинвиріб:

Ібригада:

/> = />= 9,96 хв.

ІІбригада:

/> = />= 10,8 хв.

Такимчином, в другій бригаді середні витрати часу на обробку одного виробу менші.

 

Задача№5

Вибрати інтервал і згрупувати дані провиконання норм виробітку в цеху. Зробити висновок про рівень виконання норм виробітку.

93,5%- 3 чол.       99,2 % — 5 чол.

94,8% — 5 чол.      100 % -10 чол.

95,2% — 3 чол.      101 % — 7 чол.

96,1% — 1 чол.      105 % — 8 чол.

97,1% — 4 чол.

 

Групування:

93 — 94,9 – 8 чол.

95 –99,9 % — 13 чол.

100-104,9% — 17 чол.

105 –109,9% — 8 чол.

Таким чином, не виконують нормивиробітку 8 осіб, перевиконують норми виробітку до 5 % — 13особи, від 5 % до 10% -17 осіб, більше ніж на 10 % — 8 осіб.

 

Задача № 6

Визначити відхилення випускупродукції в звітному році від попереднього. Розрахувати вплив факторів на випускпродукції (методом підстановок). Вихідні дані наведені нижче:

показники Попередній рік Звітний рік 1. Годинна продуктивність праці, грн.. 163 158 2. Тривалість робочого дня, год. 7,5 7,4 3. Відпрацьовано днів, одним робітником. 223 225 4. Кількість робітників 49 53

Фактори, що впливають на змінувипуску продукції

Тобто, порядок розрахунку впливуфакторів буде таким:

¨ вплив зміни чисельності робітників;

¨ вплив зміни кількості робочих днів;

¨ вплив зміни тривалості зміни;

¨ вплив зміни середньогодинної продуктивності праці.

Визначимовплив трудових факторів на зміну випуску продукції методом підстановок (табл.4.11).

Таблиця4.11

Визначеннявпливу трудових показників на випуск продукції

Фактори впливу Фактори Випуск, грн. Δ В, грн. Ч Д Тзм ППгод Вихідні дані (попередній рік) 49 223 7,5 163 13358258 - — зміна чисельності 53 223 7,5 163 14448728 1090470 — зміна кількості відпрацьованих днів 53 225 7,5 163 14578313 129585 — зміна тривалості зміни 53 225 7,4 163 14383935 -194378 — зміна годинної продуктивності праці 53 225 7,4 158 13942710 -441225 Разом 584452

Балансвідхилень:

Впоп= 49*223*7,5*163=13358258 грн.;

В зв = 53*225*7,4*158 = 13942710грн.

ΔВ = 13942710-13358258= 584452грн.

Такимчином, збільшення чисельності робітників привело до підвищення випуску на 1090470грн., збільшення кількості відпрацьованих робочих днів привело до підвищеннявипуску на 129585 грн. Зменшення тривалості зміни зменшило випуск на 194378грн. Зменшення годинного виробітку зменшило випуск продукції на 441225грн.

Балансвідхилень підтверджує правильність розв’язання задачі.

 

Задача № 7

Використавши вихідні дані задачі №6розрахувати вплив факторів на випуск продукції методом різниць.

Заданими попереднього прикладу проведемо розрахунки з використанням способуабсолютних різниць. Визначимо вплив трудових факторів на зміну випускупродукції:

1)Зміна чисельності робітників

DВ(Ч)= (Чзв -Ч поп)*Дпоп*Тзм поп*ППгодпоп=(53-49) * 223*7,5*163 = 1090470грн.

2) Змінакількості відпрацьованих днів:

DВ(Д)= (Дзв –Дпоп)* Чзв* Тзм поп*ППгодпоп=(225-223)* 7,5*163 *53 = 129585грн

3)Зміна тривалості зміни:

DВ(Тзм)=(Тзм зв-Тзв поп)* Чзв* Дзв*ППгодпоп= (7,4-7,5)*53*225*163 =-194378грн.

4) Змінагодинного виробiтку

DВ(ППгод)=(ППгодзв-ППгодпоп)*Тзмзв*Дзв*Чзв=(158-163)*7,4*225*53=-441225 грн. 

Балансвідхилень:

DВ = 1090470+129585-194378-441225=584452 грн

 

Задача№8

Використавшивихідні дані задачі №6 розрахувати вплив факторів на випуск продукції методомвідносних величин.

Таблиця4.12

Вихідні дані

Показники Умовне позначення Попередній рік Звітний рік 1. Випуск продукції, тис. грн. В 19140 20120 2. Середньорічна кількість робітників, осіб. Ч 53 58 3. Кількість днів, відпрацьованих одним робітником Д 222 225 4. Тривалість зміни, год. Тзм 7,3 6,9 5. Продуктивність праці годинна, грн. ППгод 222,84 223,4 6. Відпрацьовано всіма людино-днів ЛД 11766 13050 7. Відпрацьовано всіма людино-годин ЛГ 85891,8 90045

1. Зміна випуску за рахунок зміни чисельності робітників.

ΔВ(Ч)=/>

ΔВ(Ч)=/>= 1805,66тис. грн.

ΔЧ% = /> *100-100=9,43 %.

2. Зміна випуску за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів однимробітником.

ΔВ(Д)=/>

ΔВ(Д)=/>= 283,05тис. грн.

ΔД%=/>*100-100= 1,35 %

3. Зміна випуску за рахунок зміни тривалості зміни.

ΔВ(Тзм)= />

ΔВ(Тзм) = />= — 1163,22 тис. грн.

ΔТзм= />×100-100 = — 5,48 %

4. Зміна годинної продуктивності праці.

ΔВ(ППгод) = />

ΔВ(ПП год) = /> = 50,42 тис. грн.

ΔПП год %= /> ×100-100 = 0,25 %.

Баланс відхилень:

ΔВ = 1805,66 + 283,05 — 1163,22 + 50,42 = 975,91 тис. грн.

ΔВ = 20120-19140 = 980 тис. грн.

Таким чином, випуск продукції у звітномуроці порівняно з попереднім збільшився на 980 тис. грн. За рахунок збільшеннячисельності випуск зріс на 1805,66 тис. грн. За рахунок збільшення кількостівідпрацьованих днів зріс на 283,05 тис. грн. За рахунок скорочення тривалостізміни випуск знизився на 1163,22 тис. грн. За рахунок підвищення годинноїпродуктивності праці випуск зріс на 50,42 тис. грн.

 

Задача №9

Проаналізуємо зміну фондузаробітної плати в цілому на підприємстві, визначивши вплив на його зміни кількостіпрацюючих та зарплати індексним способом. Вихідні дані для аналізу представленів табл. 2

Таблиця 2

Вихідні дані

Підрозділи

підприємства

Кількість працюючих, осіб Середня зарплата 1 працюючого, грн.

Попередній період (Ч0)

Звітній період (Ч1)

Попередній період (ЗП0)

Звітній період (ЗП1)

Цех № 1 65 68 1740 1800 Цех № 2 35 40 1620 1740 Цех № 3 58 53 1500 1480 Цех № 4 45 48 1716 1690

З метою розрахунку індексівпобудуємо допоміжну табл. 4.17.

Таблиця 4.17

Допоміжна таблиця

Підрозділи

підприємства

Кількість працюючих, осіб Середня зарплата 1 працюючого, грн.

Ч0ЗП0

Ч1ЗП1

Ч1ЗП0

Попередній період Звітній період Попередній період Звітній період Цех № 1 65 68 1740 1800 113100 122400 118320 Цех № 2 35 40 1620 1740 56700 69600 64800 Цех № 3 58 53 1500 1480 87000 78440 79500 Цех № 4 45 48 1716 1690 77220 81120 82368 Всього 334020 351560 344988

1. Визначаємо загальний індекс фонду заробітної плати.

І фзп= />

І фзп= />=1,053

Δфзп = 351560-334020 = 17540 тис. грн.

2. Індекс кількості працюючих.

І ч =/>

I ч =/>=1,033

Δфзп ч = 344988-334020 = 10968 тис. грн.

3. Індекс цін на реалізовану продукцію.

І зп= />

I зп= />=1,019

Δфзп зп = 351560-344988 = 6572 тис. грн.

Балансвідхилень:

Іфзп= Iч* Iзп

I фзп= 1,033*1,019 = 1,053

Δфзп = Δ фзп ч + Δ фзп зп

Δфзп = 10968+6572 = 17540 тис. грн.

Зарезультатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що фонд заробітноїплати у звітному періоді порівняно з попереднім збільшився на 17540 тис. грн.або на 5,3 %. За рахунок збільшення кількості працюючих фонд заробітної платизріс на 10968 тис. грн. або на 3,3 %. За рахунок зростання середньорічноїзаробітної плати він зріс на 6572 тис. грн. або на 1,19 %.

Задача№10

ВизначитиЗміну продукції в звітному періоді у порівнянні з минулим та вплів факторів навипуск, що викликали ці зміни способом вдносних різниць.

Таблиця

Вихідні дані

Показники Умовне позначення Попередній рік Звітний рік 1. Випуск продукції, тис. грн. В 19140 20120 2. Середньорічна кількість робітників, осіб. Ч 53 58 3. Кількість днів, відпрацьованих одним робітником Д 222 225 4. Тривалість зміни, год. Тзм 7,3 6,9 5. Продуктивність праці годинна, грн. ППгод 222,84 223,4 6. Відпрацьовано всіма людино-днів ЛД 11766 13050 7. Відпрацьовано всіма людино-годин ЛГ 85891,8 90045

5. Зміна випуску за рахунок зміни чисельності робітників.

ΔВ(Ч)=/>

ΔВ(Ч)=/>= 1805,66тис. грн.

ΔЧ% = /> *100-100=9,43 %.

6. Зміна випуску за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів однимробітником.

ΔВ(Д)=/>

ΔВ(Д)=/>= 283,05тис. грн.

ΔД%=/>*100-100= 1,35 %

7. Зміна випуску за рахунок зміни тривалості зміни.

ΔВ(Тзм)= />

ΔВ(Тзм) = />= — 1163,22 тис. грн.

ΔТзм= />×100-100 = — 5,48 %

8. Зміна годинної продуктивності праці.

ΔВ(ППгод) = />

ΔВ(ПП год) = /> = 50,42 тис. грн.

ΔПП год %= /> ×100-100 = 0,25 %.

Баланс відхилень:

ΔВ = 1805,66 + 283,05 — 1163,22 + 50,42 = 975,91 тис. грн.

ΔВ = 20120-19140 = 980 тис. грн.

Таким чином, випуск продукції у звітномуроці порівняно з попереднім збільшився на 980 тис. грн. За рахунок збільшеннячисельності випуск зріс на 1805,66 тис. грн. За рахунок збільшення кількостівідпрацьованих днів зріс на 283,05 тис. грн. За рахунок скорочення тривалостізміни випуск знизився на 1163,22 тис. грн. За рахунок підвищення годинноїпродуктивності праці випуск зріс на 50,42 тис. грн.

 

Задача №11

Використавши вихідні дані задачі 10розрахувати вплив факторів на випуск продукції

способом процентних різниць.

1. Зміна випуску за рахунок зміни чисельності робітників.

ΔВ(Ч)= />

ΔВ(Ч)= /> =1805,66 тис. грн.

ΔЧ% = 58/53×100-100 = 9,43 %.

2. Зміна випуску за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів однимробітником.

ΔВ(Д)= />

ΔВ(Д)=/>= 283,27тис. грн.

ΔЛД%= 13050/11766×100-100 = 10,91 %

3. Зміна випуску за рахунок зміни тривалості зміни.

ΔВ(Тзм)=/>

ΔВ(Тзм)= />=-1161,8 тис. грн.

ΔЛГ%= 90045/85891,8×100-100 = 4,84 %

4. Зміна годинної продуктивності праці.

ΔВ(ППгод)=/>

ΔВ(ППгод)=/>= 53,59 тис.грн.

ΔВ%= 20120/19140×100-100 = 5,12 %.

Баланс відхилень:

ΔВ = 1805,66+283,27-1161,8+53,59 = 980,72 тис. Грн.

 

Задача №12

 

Визначимо вплив факторів на прирістрезультативного показника за допомогою пропорційного ділення та дольовоїучасті, якщо відомо що, рентабельність виробництва підвищилась на 3,8%, у зв’язкузі зростанням капіталу на 90 тис. грн., при цьому вартість основного капіталу зрослана 301 тис. грн., а оборотного зменшилась на 211 тис. грн.

1. Зміна рентабельності за рахунок зміни вартості основного капіталу.

ΔR (ОК) = Δ R * />

ΔR(ОК) = 3,8% * />= 12,71%

2. Зміна рентабельності за рахунок зміни вартості оборотногокапіталу.

ΔR(ОбК) = Δ R * />

ΔR(ОбК) = 3,8% * />= — 8,908%

Баланс відхилень: Δ R = 12,71 –8,908=3,8%

Таким чином, рентабельність у звітномуперіоді порівняно з попереднім підвищилась на 3,8% За рахунок скороченняосновного капіталу рентабельність підвищилась на 12,71%За рахунок збільшеннявеличини оборотного капіталу рентабельність знизилася на 8,908%