Реферат: Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"
РЕФЕРАТ
сторінок 45, рисунків 1, таблиць 3, джерел 24, додатків 12
Ключові слова: планування виробництва, показники фінансового стану,фінансова звітність, фінансовий аналіз, фінансовий стан підприємства,маркетинговий аналіз, рентабельність, ліквідність, маркетинг
Об’єкт практики: МПП «Монтажник».
Мета роботи: проведення аналізу маркетингової діяльностіпідприємства та аналіз фінансово–господарської діяльності підприємства,визначити важливі напрямки підвищення використання фінансових ресурсів, танадання пропозицій щодо поліпшення роботи маркетингу.
Проведено аналіз маркетингової діяльності підприємства тааналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, зазначено важливінапрямки підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, наданопропозиції щодо поліпшення роботи відділу маркетингу.
В процесі практики були використані: офісне програмнезабезпечення Microsoft Excel, Microsoft Paint, Microsoft Word.
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА МПП «МОНТАЖНИК»
2.ОРГАНІЗАЦІЯТА УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ СЛУЖБОЮ ПІДПРИЄМСТВА
3.АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
4.АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
5. ПРОПОЗИЦІЇЩО ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОГО КОМПЛЕКСУ ПІДПРИЄМСТВА
ВИСНОВКИ
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Маркетинг- комплексна система організації виробництва, збуту продукції та наданняпослуг, орієнтована на задоволення потреб конкретних споживачів і отриманняприбутку на основі досліджень і прогнозування ринку, вивчення внутрішнього і зовнішньогосередовища підприємства, розробки стратегії і тактики поведінки на ринку задопомогою маркетингових програм.
У цихпрограмах закладені заходи щодо поліпшення якості послуг, вивчення споживачів,конкурентів і конкуренції, за забезпечення цінової політики, формування попиту,стимулювання збуту і рекламі, організації технічного сервісу і розширенняасортименту що представляються послуг.
Маркетингяк породження ринкової економіки є в певному сенсі філософією виробництва інадання послуг, повністю підпорядкованої умов і вимог ринку, що знаходиться впостійному динамічному розвитку під впливом широкого спектру економічнихполітичних, науково-технічних і соціальних факторів.
Об'єктомдослідження є МПП «Монтажник» метою діяльності якого є отримання прибутку ізадоволення за його рахунок економічних і соціальних потреб.
Предметомгосподарської діяльності суб'єкта господарювання є виконаннябудівельних робіт для чого підприємство здійснюєнаступні види діяльності: укладання труб,розкладка трубопроводів каналізації з поліетиленових труб, фарбування ранішепофарбованих поверхонь, фарбування стін, кладка плитки.
Метоюекономіко-маркетингової практики є проведення аналізу підприємства за нанаступними показниками: фінансовий стан, та стан маркетингової діяльностіпідприємства.
Виходячи з поставленої мети необхідно вирішити наступнізадачі:
ознайомитись із загальною характеристикою МПП «Монтажник;
розглянути структуру маркетингової служби підприємства, їїцілі, завдання та роль у виробничо-збутовому процесі підприємства;
проаналізувати розрахунки фінансовий стан підприємства;
проаналізувати товарний асортимент та мікросередовищепідприємства, дати оцінку конкурентного середовища підприємства;
розробити пропозиції щодо удосконалення відділу маркетингу.
Аналітичний період складає 3 роки, а саме 2006-2008 рр.
1. ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВАМПП «МОНТАЖНИК»
Мале приватне підприємство«Монтажник» було створено 1990 року. Підприємство створено з метою:
виконання ремонтно-будівельних ібудівельно-монтажних робіт;
випуску будівельних матеріалів ітоварів народного споживання; посередницької діяльності;
торгово-закупівельних операцій;
організації серії магазинівроздрібної, оптової, виїзної торгівлі, обслуговування і ремонту автомобілів,транспортних послуг.
МПП «Монтажник»орієнтується на споживчий ринок робіт і послуг, на основі повногогосподарського розрахунку забезпечує самооплатність і фінансування витрат наудосконалення виробництва, спеціальний розвиток і матеріальне стимулюванняпрацівників, цілком відповідає за результати своєї виробничої та господарськоїдіяльності, за виконання зобов'язань перед партнерами, споживачами, бюджетом,банком, трудовим колективом, відповідно до діючого законодавства.
Підприємство самостійно здійснює своюгосподарську діяльність, визначає перспективи розвитку, виходячи з кон'юнктуриринку, розпоряджається продукцією, що випускається, прибутком, що залишивсяпісля сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Прибуток, отриманий підприємством у результаті його господарської діяльності, підлягає оподатковуванню згідно ззаконодавством і після виплати податків, інших обов'язкових платежів, відсотківза кредит, штрафів і санкцій використовується для створення фондівпідприємства.
Для досягнення цілей діяльності МПП“Монтажник”:
має право від свого імені укладатиугоди (договори, контракти), здобувати майнові й особисті немайнові права інести обов'язки, виступати позивачем і відповідачем у суді, арбітражі,здійснювати інші дії, що не суперечать законодавству;
має право самостійного веденняекспортних і імпортних операцій на зовнішньому ринку, необхідних для йогогосподарської діяльності у встановленому законом порядку;
має право робити угоди у вільноконвертованій валюті на внутрішньому ринку, брати участь у валютних аукціонах;
може здобувати і представляти правана володіння і використання охоронних документів, технологій, і іншої технічноїінформації;
самостійно витрачати свої кошти,зараховані на його розрахунковий і валютний рахунки в банках;
має право користуватися кредитами в іноземнійі національній валюті у державних, комерційних або акціонерних банках, атакож у формі облігаційних позик, на умовах, обумовлених законодавством;
має право на добровільній основівступати в об'єднання з іншими державними й іншими підприємствами іорганізаціями в країні і за рубежем, виступати засновником і бути учасникомасоціацій, акціонерних і інших суспільств на території країни і за рубежем;
має право брати участь у створенні ідіяльності на території своєї і закордонної країни спільних підприємств,міжнародних об'єднань і організацій за участю іноземних юридичних осіб ігромадян;
має право здійснювати випуск акцій іінших цінних паперів відповідно до діючого законодавства.
Структура МПП «Монтажник»представлена сукупністю відділів, взаємопов’язаних і взаємодіючих длянормального функціонування підприємства.
Засновник є директором малогоприватного підприємства. Директор діє на принципах єдиноначальності, керуєвсією діяльністю й організує роботу підприємства. Директор підприємства бездоручення від імені малого підприємства представляє його у відносинах з різнимипідприємствами і державними органами, розпоряджається майном підприємства,укладає угоди, у тому числі трудові, видає доручення, відкриває в банкурозрахунковий і інший рахунки, вносить зміни і доповнення в статут, затверджуєі змінює штатний розклад. У межах компетенції директор видає укази і даєвказівки, обов'язкові для всіх працівників підприємства. При необхідностіпідприємство може залучати виконавців для виконання робіт із трудових угод. Відділ маркетингу МПП «Монтажник» єсамостійним структурним підрозділом підприємства, завданнями якого є:
аналіз місця підприємства на ринку,його фінансово-господарської діяльності й ефективності управлінняпідприємством;
розробка маркетингової стратегії;
виявлення ключових внутрішніх ізовнішніх проблем підприємства і розробка оптимальних засобів їхнього рішення;
розробка стратегії розвиткупідприємства;
дослідження існуючих мереж збуту ісистем постачання;
аналіз споживчих властивостей послуг,які надаються, і вимог покупців;
організація реклами і стимулюваннязбуту.
Начальник відділу маркетингу займається розробкоюстратегічних і детальних планів підприємства в усіх напрямках маркетинговоїдіяльності.
Менеджер — маркетолог займається плануванням і проведенняммаркетингових кампаній підприємства.
Фахівець з маркетингових досліджень забезпечує проведеннямаркетингових досліджень, необхідних для рішення оперативних і стратегічнихзавдань підприємства.
До основних функцій відділу маркетингу МПП «Монтажник»належать:
організація процесу маркетингових досліджень;
складання за результатами маркетингових досліджень прогнозіврозвитку ринку;
пошук і систематизація інформації про основні характеристикиринку послуг, ціни на будівельні послуги, географічний розподіл послуг тощо;
збір інформації про конкурентів, виявлення сильних і слабкихсторін конкурентів за якістю послуг, ціновою політикою; збутом, формамиздійснення розрахунків;
розробка пропозицій щодо ефективного розподілу і використаннявсіх ресурсів — матеріальних, фінансових, трудових, землі і технологій;розробка стратегії поводження підприємства на ринку послуг;
проведення економічного аналізу асортименту будівельнихпослуг, підготовка пропозицій по оптимізації асортименту;
визначення потреб споживачів у послугах, що надаєпідприємство, виявлення потреби споживачів у нових видах послуг;
координація діяльності всіх функціональних підрозділів щодозбору та аналізу комерційно-економічної інформації, створення банку даних щодомаркетингу послуг підприємства;
підготовка пропозицій щодо формування фірмового стилюпідприємства тощо.
Як і інші підприємства МПП «Монтажник» має ряд витрат:
придбання товарно-матеріальних цінностей;
плата за послуги субпідрядників (наймання робітників іншихпідприємств для виконання отриманого замовлення);
плата за розрахунково-касове обслуговування (оплата закористування розрахунковим рахунком);
оплата праці;
відрахування із заробітної плати (у пенсійний фонд, фондбезробіття, на соціальне страхування по тимчасовій утраті працездатності, насоціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й ін.);
податки (комунальний податок, податок на землю, транспортнийподаток, охорона навколишнього середовища, податок на воду й ін.);
Дане підприємство не здійснює кредитну політику, оскількиволодіє достатніми коштами для проведення своєї діяльності. Розрахунки погосподарським та іншим операціям МПП «Монтажник» здійснює в національнійвалюті. Розрахунки з даним підприємством можуть здійснюватися по безготівковомурозрахунку, розрахунку готівкою або за допомогою розрахункового рахунка.
МПП «Монтажник» не використовує інвестиції, оскільки маєдосить коштів для того, щоб здійснювати свою діяльність, а за допомогоюотриманих доходів дане підприємство покриває свої витрати.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ СЛУЖБОЮПІДПРИЄМСТВА
Організація маркетингу в МПП “Монтажник” має рядособливостей, що визначаються специфікою діяльності такого роду підприємств.Будучи, по своїй суті, виробничої організацією, кінцевий результат її виробничогопроцесу — об'єкт завершеного будівництва, як товар не розглядається, вінвиступає, в основному, в якості іміджевого, рекламного елементу. У виглядітовару МПП “Монтажник” пропонує покупцю (замовнику) певний комплекс виробничихпослуг, виступаючи на конкретному сегменті будівельного ринку, як сервісногопідприємства.
Таким чином, МПП «Монтажник» поєднує в собі одночаснохарактерні риси промислового підприємства та підприємства сфери обслуговування.Наслідком цього є прикордонний характер маркетингу, що викликає необхідністькомплексного підходу до його організації, і надає йому специфічні риси, нехарактерні для більшості виробничих підприємств.
Основна мета служби маркетингу МПП «Монтажник» — це створенняпостійно діючої системи збору, обробки та обміну об'єктивною інформацією міжусіма структурними підрозділами підприємства для забезпечення сталого,прогнозованого і керованого процесу збуту комплексу будівельних послуг.
Ефективність маркетингового управління цілком і повністюзалежить від здатності управлінського апарату з'єднати розуміння тенденційекономічних процесів у всіх підрозділах підприємства.
У відповідності з класичною схемою організації маркетингу напідприємстві, його доцільно розділити на внутрішній і зовнішній. Стосовно до МПП«Монтажник» можна виділити наступні структурні елементи маркетингу це зовнішнійта внутрішній:
Зовнішній маркетинг:
загальний маркетинг зовнішнього середовища — проводиться зметою виявлення факторів, здатних вплинути на економічну діяльністьпідприємства (політична, економічна, соціальна, правова обстановка);
маркетинг будівельного ринку — виявлення пріоритетнихнапрямків, динаміки, структури та загальних тенденцій розвитку, відбір цільовихринків;
маркетинг будівельних проектів — сегментація, аналіз реальнихі потенційних споживачів будівельних послуг, вивчення вимог та умов замовника;
маркетинг будівельних технологій, матеріалів і устаткування(маркетинг інновацій) — припускає вивчення, аналіз і визначення економічноїдоцільності освоєння, розробки та використання нових будівельних технологій іматеріалів на поточних і перспективних об'єктах;
маркетинг конкурентів — аналіз стану договірних відносин,цінової політики, що використовуються технологій, способів фінансування,методів організації, якості, гарантій і термінів виконання робіт;
маркетинг субпідрядних будівельних організацій (проводитьсяза тими ж показниками, що й аналіз конкурентів);
маркетинг постачальників — аналіз асортименту, цін, якості,термінів та умов поставки будівельних матеріалів і устаткування;
маркетинг робочої сили вивчення, аналіз попиту та пропозиціїробочої сили, моніторинг рівня заробітної плати, існуючої системи матеріальногостимулювання персоналу;
маркетинг інформаційних комунікацій — аналіз існуючих і пошукнових джерел отримання комерційної інформації, вивчення рекламного ринку,отримання вихідних даних для вироблення рекламної стратегії і тактикипідприємства;
маркетинг банківських та страхових послуг — аналіз умовнадання банківських кредитів, гарантій, інвестиційної політики банків, умов тапорядку страхування будівельних ризиків.
Внутрішній маркетинг:
маркетинг менеджменту — аналіз відповідності існуючий системиуправління, планування та організаційної структури підприємства рівнемрозв'язуваних поточних і перспективних завдань;
маркетинг збуту — вивчення і аналіз процесу організаціїпродажу будівельних послуг, ефективності реклами, кількісних і якіснихпоказників збуту, ходу реалізації договорів будівельного підряду;
маркетинг виробничого процесу — оцінка стану технічного ітехнологічного рівня, ефективності організації робіт, вивчення та аналізвзаємодії структурних підрозділів підприємства;
маркетинг персоналу — оцінка кількісних і якісних показниківперсоналу (освітнього, професійного рівня, кваліфікації), психологічногоклімату, рівня заробітної плати, системи мотивацій, соціальних пільг;
фінансовий маркетинг — аналіз і вироблення цінової політики,визначення рівня рентабельності кожного структурного підрозділу і підприємствав цілому;
маркетинговий контроль (аудит) — комплексний аналізреалізації маркетингової концепції підприємства, тактичних і стратегічнихпланів розвитку [13].
Чітка структурна побудова маркетингу дає можливість правильнозрозуміти і розставити пріоритети в роботі, раціонально розподілитифункціональні обов'язки між підрозділами підприємства в частині маркетингу таздійснювати контроль над їх виконанням.
При організації маркетингової діяльності МПП «Монтажник» необхідновраховувати ряд особливостей. Основними з них є:
недосконалість та нестабільність правової бази будівельногосектора економіки, в результаті чого досить вільно трактуються і постійнозмінюються державні та регіональні «правила гри»;
відсутність достовірної інформації про стан будівельногоринку, так як існуюча система оподаткування змушує будівельні підприємстваприховувати справжні обсяги виробництва і реальні фінансові (статистичні)показники;
велика (вирішальна) роль суб'єктивного фактора у виборізамовником підрядної будівельної організації, коли визначальним є рівеньособистих стосунків керівників підприємств, попередній досвід спільної роботи,рекомендації спільних знайомих, матеріальна зацікавленість осіб, уповноваженихприймати рішення про вибір підрядника;
висока ступінь фінансових та іміджевих ризиків: при виконаннібудівельних робіт на об'єкті, кошторисна вартість якого порівнянна з річнимоборотом фірми, з урахуванням штрафних санкцій, передбачених договоромбудівельного підряду, будь-яке значне порушення термінів, гарантій, або низькаякість робіт, ставить підприємство на грань банкрутства і призводить добезповоротної втрати позитивного іміджу, як самою фірмою, так і їїкерівництвом;
низька мобільність будівельної організації (підготовкадодаткового виду послуг, як товару, в тому числі, вигляді нових будівельнихтехнологій і матеріалів, займає великий період часу, необхідний для їївивчення, вибору, освоєння, навчання персоналу та попередньої практичноївідпрацювання на другорядних об'єктах);
яскраво виражений колективний характер роботи;
необхідність диференційованого, максимально коректногопідходу до підприємств-конкурентів, це викликано тісної взаємозв'язком компанійв рамках будівельного ринку, де ваш сьогоднішній субпідрядник завтра на іншомуоб'єкті виступає в якості генерального підрядника, і навпаки.
Отже, зазначимо деякі аспекти які важливі для подальшоїдіяльності МПП «Монтажник»:
з метою отримання найбільш достовірних даних при зборівихідної інформації для подальшого аналізу, необхідно користуватися максимальноможливим кількістю не пов'язаних між собою джерел;
для досягнення оперативності у зборі інформації та якісної підготовкикомерційної пропозиції;
завчасно оцінити можливість і доцільність участі підприємствав реалізації проекту;
здійснити особистий контакт з замовником, або йогопредставником, для отримання докладної інформації про вимоги по технології,організації, якості і термінів виконання робіт, обсяг та умови фінансування; напідставі наявної проектної документації, виділити коло проблем в планіорганізації і технології виконання будівельних робіт, і запропонувати замовникуекономічно обґрунтовані шляхи їх вирішення аж до внесення змін вархітектурно-планувальне завдання і навіть в готову проектну документацію;
на стадії проектування підготувати, обґрунтувати і внестипропозиції по використанню в процесі будівництва своїх (бажано ексклюзивних)технологій і матеріалів, що в разі їх прийняття, гарантує отриманнябудівельного підряду;
в ході особистого контакту з замовником, продемонструвати ідокументально підтвердити свою кваліфікацію, бачення і шляхи вирішення організаційних,технологічних та інших проблем з організації будівельного процесу з метоюстворення позитивного іміджу з перспективою на подальшу співпрацю;
отримати додаткову інформацію про підприємства-конкурентів.
Форма пропозиції передбачуваних до використання матеріалів,технологій та комплексу будівельних послуг повинна носити відкритий,порівняльний характер, що дозволяє замовнику зробити здається самостійним вибірна користь вашого пропозиції; (прийнятний є порівняльна таблиця технічних,експлуатаційних і вартісних характеристик використовуваних вами і аналогічнихза призначенням технологій, матеріалів та послуг з якої явно проглядаютьсяпереваги вашого варіанту) [4].
Отже, здійснення маркетингової діяльності на підприємствівимагає створення такої організаційної структури яка дозволила б реалізувативесь комплекс маркетингу, що забезпечує проведення маркетингових досліджень повивченню перспектив попиту, вимог споживачів до якості послуг, тенденцій цихвимог під впливом змінюються умов життя. Кінцева мета функціонуваннямаркетингових служб — підпорядкування всієї господарської та комерційноїдіяльності підприємства законам існування та розвитку ринку. На сьогоднішнійдень без добре налагодженої системи маркетингових служб підприємствам важко, ачасом неможливо вижити в конкурентній боротьбі. Підприємствам, щоспеціалізуються на наданні послуг, необхідно підвищувати продуктивність праці,кількість не знижуючи при цьому якості, стандартизувати послуги, розроблятиметодики ефективного обслуговування, використовувати сучасні технології.
3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
Метою оцінювання фінансового стану підприємства є пошукрезервів підвищення рентабельності виробництва та зміцнення комерційногорозрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язаньперед бюджетом, банком і іншими фінансовими установами.
Для аналізу фінансового стану підприємства використовуютьофіційні форми річної бухгалтерської звітності: ф. №1 “Бухгалтерський баланс”,ф. №2 “Звіт про фінансові результати”.
Для аналізу фінансового стану підприємства використовуютьсятакі основні показники як: коефіцієнт фінансової автономії, коефіцієнтфінансової залежності, коефіцієнт маневреності власного капіталу, фондовіддача,коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності,коефіцієнт оцінки ліквідності, рентабельність сукупного капіталу,рентабельність власного капіталу, валова рентабельність продажів, коефіцієнтоборотності активів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.
Розрахуємо та охарактеризуємо кожен з вищеназваних показниківна кінець звітного періоду.
Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) коефіцієнтхарактеризує частку власних коштів підприємства (власного капіталу) в загальнійсумі коштів, авансованих в його діяльність.
/>, (3.1)
2006 рік: />;
2007 рік: />;
2008 рік: />.
Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово стійкіша,стабільніше та більш незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. Напрактиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищуватисуму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємстваповинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів. Такимчином, критичне значення коефіцієнта автономії — 0,5.
Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії єкоефіцієнт фінансової залежності. Коефіцієнт фінансової залежностірозраховується за формулою:
/>, (3.2)
2006 рік: />;
2007 рік: />;
2008 рік: />.
Критичне значення коефіцієнта фінансової залежності — 2. Зростанняцього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів уфінансуванні підприємства, а отже, і втрату фінансової незалежності. Якщо йогозначення знижується до одиниці, то це означає, що власники повністю фінансуютьсвоє підприємство.
Виходячи з розрахунку показника можемо зробити висновок прозбільшення частини позикового капіталу у фінансуванні підприємства, тобто станцього показника у 2008 р. є негативним, бо значення kзал перевищилокритичне значення й склало 9,23.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Цей показникпоказує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обігу, тобто втій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізований.Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість увикористанні власних коштів підприємства.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується яквідношення власного оборотного капіталу підприємства до власних джерелфінансування:
/> (3.3)
2006 рік: />;
2007 рік: />;
2008 рік: />.
Отримані дані свідчать про не можливість підприємствавиконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів.
Фондовіддача. Значення даного показника рівняється чисельникувід ділення об’єму реалізованої продукції на середньорічну вартість основнихзасобів. Розраховується за наступною формулою:
/> (3.4)
2006 рік: />;
2007 рік: />;
2008 рік: />.
Проаналізувавши даний коефіцієнт можна зробити висновок про те що підприємство ефективновикористовує основні фонди в 2008 році в порівнянні з 2006 роком.
Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності показує, в якіймірі наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов’язань.Логіка, що стоїть за розрахунком даного коефіцієнта, полягає в тому, щооборотні активи повинні бути повністю переведені в грошові кошти протягомодного року, а поточні зобов’язання також необхідно сплатити протягом року.
Згідно з загальноприйнятим стандартам, вважається, що цейкоефіцієнт повинен знаходитися в межах від одиниці до двох. Нижня межазумовлена тим, що оборотних коштів повинне бути щонайменше досить для погашеннякороткострокових зобов’язань, інакше компанія виявиться під загрозоюбанкрутства. Перевищення короткострокових коштів над зобов’язаннями більш ніж вдва (три) рази вважається також небажаним, оскільки може свідчити про порушенняструктури капіталу. Коефіцієнт розраховується за формулою:
/>, (3.5)
2006 рік: />;
2007 рік: />;
2008 рік: />.
Стан цього показника у 2008 р. є задовільним, бо значеннякоефіцієнта не перевищує норму, але в 2007 р. цей показник значно зменшився цесвідчить про те, що підприємство вклало гроші в основні фонди, а також прозбільшення поточних зобов’язань. Слід зазначити що коефіцієнт поточноїліквідності характеризує тільки наявність оборотних коштів, але не їх якість.
Коефіцієнт швидкої ліквідності вважається більш жорсткимтестом на ліквідність, тому що при його розрахунку не береться до уваги найменшліквідна частина оборотних активів – повільно реалізовані активи (ЛЗ). Нормальнийрівень Кшл вважається тоді, коли коефіцієнт близький до одиниці.
/>, (3.6)
2006 рік: />;
2007 рік: />;
2008 рік: />.
У2006 році цей коефіцієнт становив 5,28 в 2007 та 2008 роках він зменшився івідповідно становить 1,25 та 0,64, що свідчить про те, що він зменшується зарахунок збільшення поточних зобов'язань, а саме збільшення дебіторськоїзаборгованості, що призводить до зменшення грошових коштів і до збільшеннякороткострокової кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт оцінки ліквідності за показниками першої групиактивів називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності. У західній практицікоефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується рідко. У країнах з перехідноюекономікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2 – 0,35. Значеннявище 0,35 не завжди потрібно, так як надлишок грошових коштів свідчить пронеефективне їх використання.
Формула розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності маєтакий вигляд:
/>, (3.7)
2006 рік: />;
2007 рік: />;
2008 рік: />.
Цей коефіцієнт показує, яка частина поточноїзаборгованості може бути покрита негайно. У 2008 р. цей коефіцієнт значнозменшився в порівнянні з 2006 роком, це відбулося за рахунок зменшення грошовихкоштів у національній та іноземній валюті, тобто, частина короткостроковихпозикових зобов'язань, які підприємство може погасити негайно, значнозменшилась.
Рентабельність сукупного капіталу. Показник рентабельностівласного капіталу становить інтерес, перш за все, для інвесторів. Цейкоефіцієнт розраховується наступним чином:
/>/>/>, (3.8)
2008 рік: />.
Даний показник неможливо розрахувати на 2006 та 2007 роки, завідсутності даних в балансі підприємства.
Рентабельність власного капіталу показує, скільки грошовиходиниць чистого прибутку заробила кожна одиниця, вкладена власниками компанії. Розраховується за формулою:
/>, (3.9)
2007 рік: />;
2008 рік: />.
Даний показник неможливо розрахувати на 2006 рік із завідсутності даних в балансі підприємства.
За розрахованими показниками можемо зробитивисновок про те, що ефективність використання підприємством власного капіталу в2006 р. находиться на нульовому рівні внаслідок відсутності чистого прибутку впорівнянні з 2008 р., коли значення показника становило 1,25 тобто 0,25 коп.чистого прибутку заробила кожна одиниця вкладена власниками підприємства.
Валова рентабельність продажів. При оцінці рентабельностіпродажів на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховуютьсякоефіцієнти рентабельності по всій продукції в цілому або з окремих її видах.Як і у випадку з рентабельністю капіталу, існує безліч показників оцінкирентабельності продажів, різноманіття яких обумовлено вибором того чи іншоговиду прибутку. Найчастіше використовується валова, операційна або чистийприбуток. Відповідно розраховуються три показника рентабельності продажів.
/>, (3.10)
2008 рік: />.
Даний показник неможливо розрахувати на 2006 та 2007 роки ізза відсутності даних в балансі підприємства. Коефіцієнт валового прибуткупоказує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність,політики ціноутворення.
Коефіцієнт оборотності активів. За допомогою цього коефіцієнтаоцінюється ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів незалежно відджерел їх залучення. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється за формулою:
/>, (3.11)
2006 рік: />;
2007 рік: />;
2008 рік: />.
Такимчином можемо зробити висновок про збільшення Коб.а в 2008 р. упорівнянні з 2006 р. за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції,тобто на 1 грн. вартості всіх активів в 2008 р. доводиться 16,53 грн. доходу, ав 2006 р. — 1,67 грн. доходу. Це свідчить про більш ефективне використанняактивів, що є позитивним явищем для підприємства.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показуєскільки оборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості. Данийкоефіцієнт доповнює попередній. Для його розрахунку необхідно розділитисобівартість реалізованої продукції на середньорічну вартість кредиторськоїзаборгованості. Розраховується за формулою:
/>, (3.12)
2006 рік: />;
2007 рік: />;
2008 рік: />.
Чим вище цей коефіцієнт, тим скоріше дебіторськазаборгованість перетвориться на готівкові гроші, тобто підприємство швидшеодержує сплату по рахункам [2].
Розрахунок показників фінансового стану підприємства наведенов табл. 3.1.
Таблиця 3.1 Характеристика показників фінансового стану підприємства
Показники 2006 рік 2007 рік 2008 рік Абсолютне відхилення (+, -)Відносне
відхилення, %
06/07 07/08 06/07 07/08 Коефіцієнт фінансової автономії 0,87 0,61 0,10 -0,26 -0,51 -29,9 -83,6 Коефіцієнт фінансової залежності 1,15 1,63 9,23 0,48 7,6 41,7 466,3 Коефіцієнт маневреності власного капіталу 0,79 0,58 -0,21 -0,58 -26,6 -100 Фондовіддача 5,68 23,07 54,58 17,39 31,51 306,2 136,6 Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності 6,08 0,93 1,73 -5,15 0,8 -84,7 86,02 Коефіцієнт швидкої ліквідності 5,28 1,25 0,64 -4,03 -0,61 -76,3 -48,8 Коефіцієнт оцінки ліквідності 0,82 0,73 0,14 -0,09 -0,59 -10,98 -80,8 Рентабельність сукупного капіталу - - 0,13 - - - - Рентабельність власного капіталу - 0,02 1,25 - 1,23 - 6150 Валова рентабельність продажів - - 0,01 - - - - Коефіцієнт оборотності активів 1,67 9,87 16,53 8,2 6,66 491,02 67,5 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 2,57 27,46 48,26 24,89 20,8 968,5 75,7Згідно з розрахунку показників які представленні в табл. 3.1можна зробити висновки про те, що фінансовий стан МПП “Монтажник” не єзадовільним, тому що, наявна тенденція до зменшення показників рентабельностіта ліквідності підприємства. По цьому видно що МПП «Монтажник» переживаєскрутні часи, а чи знаходиться на грані банкрутства мі розрахуємо далі.
Розрахуємо ймовірність банкрутства МПП «Монтажник» використовуючип’ятифакторну модель економіста Альтмана.
Розрахунок даного показника здійснюється за наступноюформулою:
Z = 1,2Х1 + 1,4Х2 + 3,3Х3 +0,6Х4 + 1,0Х5, (3.13)
Х1 – відношення оборотних активів до суми всіхактивів підприємства;
Х2 – відношення резервів нерозподіленого прибуткудо суми всіх активів;
Х3 – відношення валового прибутку/збитку до сумивсіх активів;
Х4 – коефіцієнт співвідношення власного іпозикового капіталу;
Х5 – відношення чистого виторгу від реалізації досуми всіх активів.
При значенні показника, більшому за 2,675, — фінансовий станпідприємства є стійким, в інтервалі від 1,81 до 2,675 – фінансовий стан –нестійкий, меншому від 1,81 – ймовірність банкрутства є високою.
Розрахуємо показник ймовірності банкрутства підприємства накінець 2008 року:
/>==/>=12,1
На МПП «Монтажник» була розрахована та проаналізованаймовірність банкрутства. Метод Альтмана показує, що коефіцієнт банкрутствабільший за 2,675 і становить 12.1, а це означає, що фінансовий стан підприємстває стійким.
4. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Слід зазначити, що маркетинг у сфері послуг – це не тількиметод задоволення потреб, а, в першу чергу, виявлення можливостей збуту,включаючи виявлення різних потреб людей аж до їх окремого задоволення ізширокою гамою сервісу обслуговування.
Розглянемо кадрову політику МПП «Монтажник».
Одним з основних питань кадрової політики підрядноїбудівельної організації, крім професійного підбору персоналу, є забезпеченнястабільності кадрів, максимальне зменшення їх плинності і частій змінності.Причина полягає не тільки в тому, що стабільність кадрів є одним із показниківстабільності самого підприємства. З огляду на суто колективний характер роботибудівельної фірми і високу ступінь поінформованості його співробітників, замінабудь-якої посадової особи неминуче призводить до тимчасового збою у виробничомупроцесі, витоку виробничо-комерційної інформації.
Крім того, незалежно від причин, що спонукали співробітникадо зміни місця роботи, його догляд та подальші пошуки нового роботодавця (якправило, в тому ж будівельному секторі), навіть при самій коректної мотивації,прямо чи опосередковано сприяють поширенню негативної інформації пропопередньому місці роботи. Це лежить в площині людської психології.
Вирішення даної проблеми не є виключною прерогативоюкадрового органу. Стабільність забезпечується всім ходом сформованоговиробничого процесу, системи мотивації персоналу, станом психологічного кліматуколективу підприємства в цілому і його кожного структурного підрозділу зокрема.Здійснення постійного аналізу та контролю над станом роботи з персоналомпідприємства, прогнозування та оперативне прийняття рішень, виробленняпропозицій і рекомендацій є базовими маркетинговими функціями кадрового органу.
Маркетинговий відділ повинен взаємодіяти з усіма відділамипідприємства. Тому що, в тій чи іншій мірі всі підрозділи фірми займаютьсямаркетингом, часом, не усвідомлюючи цього. Обсяги, періодичність та форминадання інформації визначаються комерційним директором (директором змаркетингу, або штатним маркетологом), в обов'язки якого входить збір, аналіз,вироблення рішень і рекомендацій з питань організації та координаціївиробничо-збутової діяльності підприємства. Завдання керівника — виробити єдинуконцепцію організації маркетингової діяльності підприємства та створити умовидля її реалізації.
Розглянемо товарну політику.
Товарна політика – це маркетингова діяльність, пов'язана ізплануванням і здійсненням сукупності заходів і стратегій щодо формуванняконкурентних переваг і створення таких характеристик товару, які роблять йогопостійно коштовним для споживача і тим самим задовольняють ту або іншу йогопотребу, забезпечуючи відповідний прибуток фірмі [24].
Асортимент МПП «Монтажник» представлений наступними видамипослуг:
виконання ремонтно-будівельних і будівельно-монтажних робіт;
натяжна стеля;
покриття підлоги ламінатом;
виготовлення підлоги з підігрівом;
будівництво гаражів;
фарбування стін, стель, підлоги;
та ін.
Для ефективної роботи на ринку підприємство повинносистематично оновлювати асортимент своїх послуг, шляхом впровадження нових технологійта дизайнерських рішень.
Розглянемо цінову політику МПП «Монтажник».
На кожному типі ринків з урахуванням завдань, що стоять передМПП «Монтажник», що складається, ціноутворенням можуть бути вирішені наступніпроблеми.
Отримання планової норми прибутку, яку забезпечуютьконкурентоздатність і швидка реалізація продукції підприємства. Тут треба бутидосить обережними, тому що це може призвести до того, що ціна перестаневідігравати позитивну роль у маркетингу.
Створення грошового запасу у випадку, коли у підприємства єпроблеми зі збутом продукції, приплив грошей може бути важливішим за прибуток.Така ситуація стосовно «живих» грошей характерна сьогодні длябагатьох підприємств. Іноді вартість наявних запасів така, що їх краще продатиза ціною, яка дорівнює або нижча від собівартості, ніж зберігати їх на складі,очікуючи зміни кон'юнктури ринку.
Забезпечення заданого обсягу продажу, коли заради утриманнядовгострокової позиції на ринку і збільшення обсягів реалізації можнапоступитися часткою прибутку. Добре, коли продукція одночасно має і якісніпереваги перед товарами конкурентів.
Завоювання престижу — найбільш ефективний спосіб у випадках,коли споживач не має сумнівів щодо якості та репутації тих чи інших товарів.Престижна ціна відповідно повинна належати продукції, що певним чиномрекламується і просувається на ринок.
Повне використання виробничих потужностей за рахунок «непікового» ціноутворення. Це ефективно там, де склалися високі«сталі» і низькі «мінливі» ціни, де попит змінюється зпевною періодичністю (наприклад, природні ресурси, транспорт і ін.).
У залежності від стадії життєвого циклу продукції політикацін, у рамках політики маркетингу, так само змінюється. Згідно з І. Ансоффом,на стадії впровадження нового виду продукції розрізняють чотири стратегії вціновій політиці.
Стратегія інтенсивного (активного) маркетингу — відрізняєтьсятим, що встановлюється висока ціна і витрачається багато засобів настимулювання збуту. Високою ціною забезпечується високий прибуток, а великівитрати на стимулювання збуту дозволяють швидко просунути продукцію на ринок.Це стратегія вигідна, коли:
споживачі у своїй масі не інформованіпро продукцію;
ті, хто вже знає про неї, не постоїтьза ціною;
необхідно протидіяти конкуренції.
Стратегія вибіркового проникнення — це висока ціна принезначному стимулюванні збуту. Використовується, коли:
місткість ринку невелика;
продукція відома більшостіспоживачів;
споживачі готові платити високу ціну;
конкуренція незначна.
Стратегія широкого проникнення означає, що цінавстановлюється низькою, а витрати на маркетинг -високими. Вважається найбільшуспішною для швидкого виходу на ринок і захоплення максимально можливої йогочастки. Застосовується, якщо:
місткість ринку значна;
споживачі погано поінформовані пропродукцію;
існує сильна конкуренція;
збільшення масштабу виробництвазменшує витрати на одиницю продукції.
Стратегія пасивного маркетингу спирається на низьку ціну інезначні витрати на стимулювання збуту. Вона виправдана, коли рівень попитувизначається в основному ціною.
На наступній стадії життєвого циклу продукції — стадіїзростання — конкуренція звичайно підсилюється, і тому нова продукція починаєпоступово витісняти продукцію конкурентів. У свою чергу останні форсуютьмаркетингову діяльність. У цій ситуації необхідно:
поліпшувати продукцію, модернізуючи ізакріплюючи її відрив від конкурентів;
виходити з нею на нові сегментиринку;
підсилити рекламу, у тому числі закцентом на престижність і з метою формування в споживачів-новаторів прагненнядо вторинної покупки.
На стадії зрілості продаж стабілізується і головну рольпочинають відігравати споживачі-консерватори.
На стадії насичення — продаж цілком стабілізується іпідтримується вторинними закупівлями.
Щоб запобігти стадії спаду, вживаються заходи для«підбадьорення» продажу, у тому числі значне зниження ціни, щобзробити продукцію доступною для тих категорій споживачів, які не купували їїчерез високу ціну.
Орієнтація на середні ринкові ціни продукції даного роду(галузеві). Цей метод характерний для підприємств, що працюють на слабомонополізованих товарних ринках. В основі середніх галузевих цін лежатьсуспільно необхідні витрати праці, що забезпечують прибуток стабільно працюючимпідприємствам.
Орієнтація на цінового лідера. Цей метод практикується наринках, де домінують декілька (3-5) підприємств, так що ринок практично цілкомподілений між ними. У цьому випадку одне з підприємств, частка ринку якого єнайбільшою, мовчазно визнається іншими виробниками ціновим лідером. Будь-якізміни цін, що започатковуються ним, відтворюються іншими підприємствами, щоб невносити хаос у ринковий механізм і зберігати свою частку ринку.
Орієнтація на попит. На відміну від цін, орієнтованих навитрати виробництва, ці ціни встановлюють, постійно спостерігаючи заінтенсивністю попиту. При зростанні попиту ціни підвищують, а при зменшенні — знижують, хоча витрати виробництва при цьому залишаються незмінними. У підсумкувідбувається «цінова дискримінація», що означає, що продукціяодночасно продається за декількома цінами у залежності від місця і часупродажу, а іноді і від категорії споживача (найчастіше використовується приреалізації продукції тривалого користування).
У деяких випадках цінова дискримінація здійснюється взалежності від місця продажу, наприклад, від категорії і престижності магазину.
Самостійну групу методів визначення цін складає математичне,у тому числі імітаційне, моделювання, особливо при розрахунку ціни рівноваги. Воснову розрахунку моделі «ціни рівноваги» кладеться взаємодія двохфункцій:
функції можливого обсягу випуску(пропозиції) продукції в залежності від її ціни;
функції попиту на цю продукцію, щотакож залежить від ціни.
Приступаючи до вирішення питання про встановлення остаточноїціни на свою продукцію, необхідно пам'ятати, що вона є найсильнішим інструментоммаркетингу і тому визначення її розміру не може здійснюватися без врахуванняситуації на ринку і загальної маркетингової стратегії підприємства.
МПП «Монтажник» використовує витратний метод при встановленніцін на послуги, при цьому ціна встановлюється залежно від тієї чи іншоїпослуги. Розглянемо загальні ціни на виконання деяких послуг МПП «Монтажник»:
укладання труб (100 м) - 350,87 грн.;
розкладка трубопроводів каналізації з поліетиленових труб (100 м) — 870,31 грн.;
фарбування раніше пофарбованих поверхонь 100 кв. м. — 423,70 грн.;
фарбування стін 100 кв. м. — 611,21 грн.;
кладка плитки 100 кв. м. — 203,25 грн. та ін.
Отже, правильна методика встановлення ціни, розумна ціноваполітика, послідовна реалізація глибоко обґрунтованої цінової стратегіїскладають необхідні компоненти успішної діяльності будь-якого комерційногопідприємства в жорстких умовах ринку [20].
Розглянемо збутову політику МПП «Монтажник»
Одним із пунктів збутової політики підприємства є вибіроптимального каналу збуту. Канал збуту (розподіли) товару — це організація аболюдина, що займається просуванням і обміном конкретного товару (декількох груптоварів) на ринку.
Результати господарської діяльності підприємств багато в чомузалежать від того, наскільки правильно обрані канали розподілу товарів, форми іметоди їхнього збуту, від широти асортименту і якості наданих підприємствомпослуг, пов'язаних із реалізацією продукції.
Канал розподілу приймає на себе і допомагає передатикому-небудь іншому право власності на конкретний товар або послуги на шляху відвиробника до споживача. Канал розподілу можна трактувати і як шлях пересуваннятоварів від виробників до споживачів. Учасники каналів розподілу виконують рядфункцій, що сприяють успішному рішенню вимог маркетингу. До них варто віднеститакі функції, як: проведення науково-дослідної роботи, стимулювання збуту,налагодження контактів із потенційними споживачами, виготовлення товаріввідповідно до вимог покупців, транспортування і складування товарів, питанняфінансування, прийняття відповідальності за функціонування каналу розподілу.
Поняття розподілу поєднує регулювання усіх виробничихзаходів, спрямованих на переміщення продукту в просторі і часі від місцявиробництва до місця споживання.
Канал розподілу — це шлях, по якому товари рухаються відвиробників до споживачів, завдяки чому усуваються тривалі розриви в часі, місціі праві власності, що відокремлюють товари і послуги від тих, хто хотів би нимискористатися. Учасники каналу розподілу виконують ряд дуже важливих функцій:
Канали розподілу можна охарактеризувати за кількістю рівнів,що їх складають. Рівень каналу розподілу — це будь-який посередник, що виконуєту або іншу роботу з наближення товару і права власності на нього до кінцевогопокупця. Оскільки певну роботу виконує і сам виробник, і кінцевий споживач,вони теж входять до складу будь-якого каналу. Довжина каналу визначаєтьсякількістю наявних у ньому проміжних рівнів [8].
МПП «Монтажник» використовує прямий канал розподілу. Тобтозамовлення від клієнта отримує МПП «Монтажник» і напряму без участіпосередників виконує ряд послуг.
Отже, збутова політика підприємства також спрямована напідвищення ефективності фірми, тому що в сфері збуту остаточно виявляються всізусилля маркетингу по підвищенню прибутковості, пристосовуючись збутову мережупід споживача підприємство має більше шансів вистояти в конкурентній боротьбі,саме в даній сфері підприємець знаходиться ближче до покупця.
Розглянемо політику просування послуг МПП «Монтажник»
Просування– це будь-яка форма дій, використовуваних фірмою для інформування, переконанняй нагадування споживачам про свої товари, послуги, ідеї, суспільній діяльності.
Правильнаорганізація просування дуже ефективно сприяє швидкій безперебійній реалізаціїпослуг. При цьому прискорюється повернення оборотних коштів підприємств,зростає попит, що є об'єктивною основою підвищення ефективності господарськоїдіяльності.
МПП«Монтажник» на ринку будівельних послуг використовує один із найбільш ефективнихметодів просування — стимулювання збуту.
Під стимулюванням збуту слід розумітикомплекс заходів, призначених сприяти продажу продукції. Характерною рисою цихзаходів є те, що вони прямо не пов'язані зі споживчими властивостями продукції,у чому і полягає їх принципова відмінність від традиційної реклами, тому щопередбачається, що основні споживчі властивості уже відомі споживачу.
Головне завданнястимулювання збуту зводятьсядо наступного: збільшити число покупців послуг; збільшити кількість послуг,купленого тим самим покупцем.
Доінструменту стимулювання збуту, які використовує підприємство відносяться –знижки. Підприємство використовує знижку із ціни за кількість.
Стосовно своїх споживачів програмастимулювання збуту обґрунтовує отримання ними істотної комерційної вигоди відпридбання послуг фірми.
Нажаль,МПП «Монтажник» не використовує рекламу, що є негативним моментом, так якрозташовується підприємство за межами міста. Тому підприємству необхідновикористовувати рекламу задля інформування як місцевого населення, так і гостівміста про послуги які вони зможуть отримати саме в МПП «Монтажник».
Реклама — будь-яка оплачувана форма не персональноїпрезентації і просування ідей, товарів і послуг, здійснювана конкретнимзамовником.
У сучасних умовах реклама — необхідний елементвиробничо-збутової діяльності, засіб створення ринку збуту, активний засібборотьби за ринок. Саме в силу цих її функцій рекламу називають двигуномторгівлі.
У рамках маркетингу реклама повинна: по-перше, підготуватиринок (споживача) до сприятливого сприйняття нового товару; по-друге,підтримувати попит на високому рівні на стадії масового виробництва товару;по-третє, сприяти розширенню ринку збуту. У залежності від стадії життєвогоциклу товару змінюються масштаби й інтенсивність реклами, співвідношення міжпрестижною рекламою (реклама фірми-експортера, компетентності її персоналу) ітоварної (тобто рекламою конкретного товару); змінюються також засоби їїпоширення, обновляються її аргументи, підбираються більш свіжі, більшоригінальні ідеї.
З метою підвищення ефективності реклами підприємствунеобхідно:
максимально витриманий, ненав'язливий, діловий (більшінформаційний, ніж рекламний) характер, декларують позитивну репутацію, досвіді можливості підрядника, підтверджені конкретним, не викликає сумнівів, аболегко перевіряти факти або цифрою, (посилання на інтернет-сайт для отриманнябільш детальної інформації більш ніж бажана);
форма публікації: рекламний модуль (зміст модуля не повинноповторюватися двічі, незмінним має залишатися тільки фірмовий стильпідприємства), або інформаційно-рекламна стаття (буклет) аналітичногохарактеру, узагальнююча досвід роботи підприємства на будівельних об'єктах, щозастосовуються їм технології, способи організації робіт і т.д.
Отже,вміло організоване управління стимулюванням збуту дозволяє підприємству кращепристосовуватись до змін зовнішніх умов функціонування, впливати на внутрішнізміни і знаходити оптимальні рішення щодо задоволення потреб споживачів послуг.
5. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ВІДДІЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Унинішніх складних економічних умовах основною проблемою на підприємствах є збутпродукції і його стабільність. Як залучити клієнта до продукції підприємства?Як визначити тенденції ринку й спрогнозувати попит, ціни й, у цілому, ‑своє майбутнє? Як активно впливати на клієнтів і конкурентів і управлятиринком? Створення розгалуженої системи маркетингу на підприємстві дозволяєвирішити ці й безліч інших питань саме силами підприємства.
Керуванняекономікою й фінансами підприємства неможливо без добре працюючих маркетинговихслужб. Необхідно завжди тримати руку на пульсі ринку. Треба завжди знати якіспіввідношення ціни, якості, сервісу й обсягу продажів існують на ринку, якійого тенденції й обсяги, що вживають конкуренти, у чому вони сильніше абослабкіше [21].
Алекрім зовнішньої інформації необхідно мати й відомості про ситуацію напідприємстві. Як витрачаються гроші на виробничий і комерційний цикл? Яке зпідрозділів найбільше рентабельно? У якого виду продукції найбільшарентабельність, самий маленький строк оборотності? Як побудувати системукерування й оплати за результатами? Ці й багато інших питань вирішуються планово-економічнимиабо фінансовими підрозділами. Дана інформація є основою для керування витратамий собівартістю. На підставі її служба маркетингу може розробити гнучку системуоптових знижок і політику ціноутворення.
Маркетинговаслужба підприємства являє собою підрозділ, що діє на основі принципів іметодів маркетингу.
Загальна мета маркетингової служби —оптимізація процесів розроблення, виробництва і реалізації продукції відповіднодо вимог споживачів.
Основні задачі маркетингової служби ‑ комплексне вивчення ринку, аналізситуації, виробничо-сировинних і товарних ресурсів підприємства; вибір ринку;розробка й здійснення стратегії й тактики маркетингу; розробка маркетинговихпрограм і забезпечення їхнього виконання; обґрунтування рекомендацій з управлінняякістю товару; розробка комплексу маркетингу (товарної, цінової, збутової політики й політики формування попиту й стимулювання збуту) і забезпеченняйого раціонального функціонування.
Службамаркетингу підприємства виконує такі основні функції: здійснює вибірпривабливих ринків; аналізує ринкові ситуації; вивчає кон’юнктури ринків;здійснює прогнозування товарних ринків; здійснює сегментування та вивченняпокупців і споживачів; досліджує рівні й канали збуту; створює й реалізуєінноваційні методи продажу товарів; здійснює координацію роботи технічних службпідприємства; здійснює аналіз доцільності прийняття технічних рішень;займається розробку бюджету маркетингу; виконує роботи пов'язані з створенняміміджу підприємства.
Воснові діяльності маркетингової служби лежать наступні вимоги:
науковість,тобто дотримання вимог теорії маркетингу й теорії менеджменту; мобільність,тобто невідкладне виконання ухвалених рішень;
гнучкість,тобто здатність оперативно міняти тактику й стратегію маркетингу відповідно дозмін ринкової ситуації;
маневреність,тобто вміння адекватно реагувати на невизначеність зовнішнього середовища,адаптуватися до мінливості умов і дії випадкових факторів, знаходити слабкімісця конкурентів, перерозподіляти власні ресурси, визначати пріоритети й т.п.;
наполегливість,тобто неухильне втілення в життя намічених планів, доведення до кінця початихпереговорів, уміння відстоювати свою позицію;
демократичність,тобто сполучення дружніх прихильних відносин між начальником і підлеглими ізтвердою вимогливістю, виховання почуття лояльності до «свого» підприємства;
виконавчадисципліна, тобто обов'язок виконувати намічену програму у встановлений термін.
Алгоритмстворення маркетингової служби на підприємстві включає наступні етапи рис. 5.1
/>
Рис. 5.1Алгоритм створення служби маркетинга на підприємстві
Першийетап ‑ оцінка необхідності створення власного відділу маркетингу. Наданому етапі необхідно розглянути питання пов'язані з доцільністю формуваннявласної служби маркетингу. Очевидно, що в деяких фірмах немає необхідностіформування власного відділу. Для цього доцільно провести оцінку ефективностістворення власного відділу шляхом співвідношення витрат на створення власноговідділу до витрат на придбання маркетингових послуг. Чим нижче будеспіввідношення тим вигідніше створення власного відділу.
Другийетап ‑ визначення цілей відділу маркетингу. Якщо в результаті оцінкиефективності створення власного відділу маркетингу доведена необхідністьстворення відділу маркетингу можна приступати до другого етапу, а самевизначення цілей відділу маркетингу. Для визначення цілей і функцій відділумаркетингу необхідно: провести повний аналіз діяльності фірми й виявити вузькімісця й диспропорції в її функціонуванні. На підставі отриманих данихпобудувати гіпотезу вирішення даних проблем силами створюваного відділумаркетингу, тобто розробити план маркетингу ‑ перелік тактичних заходів,що дозволяють поліпшити становище підприємства на зайнятих сегментах ринку.
Третійетап ‑ визначення стратегії маркетингового розвитку.
Маркетинговастратегія ‑ розробка стратегічних рішень, які дозволять ефективнореалізувати задачі середньострокового й короткострокового періоду. Розробкамаркетингової стратегії необхідна для забезпечення ефективності проведенихмаркетингових заходів.
Стратегіярозвитку може поєднувати в собі місію компанії, цілі, маркетингову концепцію,інвестиційну політику, кадрову стратегію й ін. Як правило, у стратегії розвиткуописуються й обґрунтовуються стратегічні задачі розвитку компанії й шляхиїхнього досягнення.
Четвертийетап ‑ визначення організаційної структури й персоналу відділумаркетингу. Виходячи зі стратегії маркетингового розвитку й із цілей відділумаркетингу можна побудувати раціональну структуру відділу маркетингу.Насамперед необхідно визначити форму організації відділу маркетингу:функціональна, регіональна, товарна, ринкова, функціонально-товарна,функціонально-ринкова, товарно-ринкова.
П’ятийетап ‑ визначення бюджету відділу маркетингу на рік. Визначаються видивитрат по конкретному підрозділі відділу маркетингу, у рамках кожного з якихвизначається кількість, ціна й вартість вироблених витрат.
Чисельністьі склад маркетингової служби, набір її функцій і ступінь автономності багато вчому залежать від типу й розміру фірми, її спеціалізації. Великі підприємства,з різноманітними асортиментом продукції, численними зв'язками зпостачальниками, торговельними посередниками й клієнтами, фінансовимиустановами й т.д. не можуть обійтися без великої, глибоко структурованої йієрархічно побудованої, маркетингової служби. Середні підприємства створюютьбільше скромну по чисельності, але теж досить жорстко структуровану службу(хоча й допускають сполучення функцій). Малі фірми рідко створюють самостійну маркетинговуслужбу, звичайно ці обов'язки покладають на кого-небудь із працівників посумісництву [22].
Так як структура служби маркетингувизначається функціями відділу маркетингу, які на кожному підприємстві можутьвирізняться, тому практично кожне підприємство особливо промисловогопризначення створює власну структуру служби маркетингу, яка в загальномувигляді включає такі підрозділи: відділ маркетингових досліджень, відділпланування та прогнозування збуту, відділ збуту, відділ реклами й стимулюваннязбуту.
Але по мірі досягнення конкретнихпроміжних і кінцевих цілей маркетингової роботи на підприємстві можутьстворюватися нові відділи служби: управління товароруху, нових ринків, аналізу маркетингової діяльності,обслуговування покупців і т.д.
Начолі служби маркетингу стоїть директор по маркетингу (віце-президент помаркетингу, зам. ген. директор по маркетингу, начальник відділу службимаркетингу). Така посада необхідна, щоб його повноваження були не меншеповноважень інших директорів, тому що між ними можливі суперечки. На посадудиректора по маркетингу краще запросити фахівця, що вже має досвід роботи вданій компанії Він буде викликати більше довіри в персоналу, чим незнайомийфахівець.
Якості,які повинні бути властиві претендентові на посаду директора служби маркетингу:компетентність, широкий кругозір, ерудиція, комунікабельність, динамічність,новаторство, уміння швидко приймати рішення, дипломатичність, знання мов,пунктуальність, уміння викликати довіру, організованість, культура мови.
Цілідиректора по маркетингу: організація діяльності служби і її координація здіяльністю інших служб і відділів, мотивація персоналу, контроль діяльності.
Система маркетингу не може успішно працювати, якщо попередньоне зібрана інформація про ринок, конкурентів і споживачів. Інформація про ринокповинна надходити й обновлятися постійно й бути частиною щоденної роботи всієїструктури маркетингу підприємства.
ВИСНОВКИ
Маркетинг послуг — це дії, завдяки яким ваші послуги доходятьдо клієнтів. Це процес покликаний допомогти іншим оцінити ваші послуги, що видля них робите і як. Головна мета маркетингу послуг — допомогти клієнту подостоїнству оцінити організацію і її послуги, зробити вибір. Ключовимипоняттями в маркетингу послуг є цільовий ринок.
Специфіка маркетингу послуг визначається особливостями ринкупослуг та характерними рисами самих послуг. Тут важливо чітке визначення своїхпозицій на цільовому ринку для проведення ефективної політики просування послугта формування сприятливих умов для продажу.
Під час проходження практики на МПП «Монтажник» булапроаналізована діяльність підприємства за аналітичний період 2006-2008рр.
Метою фінансової діяльності МПП«Монтажник» є отримання прибутку для задоволення усіх потреб підприємства.
Мале приватне підприємство«Монтажник» було створено 1990 року. Підприємство створено з метою:
виконання ремонтно-будівельних ібудівельно-монтажних робіт;
випуску будівельних матеріалів ітоварів народного споживання.
МПП «Монтажник»орієнтується на споживчий ринок робіт і послуг, на основі повногогосподарського розрахунку забезпечує самооплатність і фінансування витрат наудосконалення виробництва, спеціальний розвиток і матеріальне стимулюванняпрацівників, цілком відповідає за результати своєї виробничої та господарськоїдіяльності, за виконання зобов'язань перед партнерами, споживачами, бюджетом,банком, трудовим колективом, відповідно до діючого законодавства.
Отже, проаналізувавши баланс за останні три роки можназробити наступні висновки що баланс має від'ємне значення, майно підприємствазменшується, в зв'язку із значним недофінансуванням але не має тенденції до банкрутства.Для покращення фінансового стану пропоную надавати додаткові платні послуги,отримані кошти будуть використовуватися для придбання нового обладнання, приладіві т.д.
Була проведена характеристика маркетингової діяльності,аналіз і обґрунтування маркетингового плану, методів стимулювання маркетинговоїдіяльності.
МПП «Монтажник» використовує витратний метод при встановленніцін на послуги, при цьому ціна встановлюється залежно від тієї чи іншоїпослуги.
МПП «Монтажник» на ринку будівельних послуг використовує одиніз найбільш ефективних методів просування — стимулювання збуту.
Система маркетингу не може успішно працювати, якщо попередньоне зібрана інформація про ринок, конкурентів і споживачів. Інформація про ринокповинна надходити й обновлятися постійно й бути частиною щоденної роботи всієїструктури маркетингу підприємства.
Для ефективної роботи на ринку підприємство повинносистематично оновлювати асортимент своїх послуг, шляхом впровадження нових технологій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. АндрушківБ.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. – Львів, «Світ», 2005. – 296с.
2. БондарьН.П., Васюхин О.В., Голубев А.А. Подлесных В.И. Эффективное управление фирмой:современная теория и практика – СПб.: Изд. Дом «Бизнесс-пресса», 2000. – 416с.
3. ХмільФ.І. Основи менеджменту: Підручник. К.: Академвидав, 2003. – 608с.
4. Амблер Т.Маркетинг и финансовый результат: Новые метрики богатства корпорации / Пер. сангл. — М.: Фынансы и статистика, 2003.- 208 с.
5. Балабанова Л.В.Маркетинг. — Донецьк, 2002. — 599 с.
6. Вачевський М.В.,Скотний В.Г., Вачевський О.М… Будівельний маркетинг. Основи теорії і практики: Навч. посіб. для студ. вищ. навч.закл. /— Дрогобич: НВЦ Каменяр, 2002. — 254 с.
7. Гаркавенко С.С.Маркетинг. — К.: Лібра, 2004. — 712 с.
8. Голубков Е.П. Маркетинговыеисследования: теория, методология и практика. — М.: Финпресс, 2000.- 368 с.
9. Гринев В.Ф. Товарно-инновационнаяполитика предприятия. — К.: МАУП, 2004. — 159с.
10. Кардаш В.Я. Маркетингова товарнаполітика. — К.: КНЕУ, 2001. — 239 с.
11. КардашВ.Я., Павленко І.А., Шафалюк О.К. Товарна інноваційна політика. — К.: КНЕУ,2002. — 266 с.
12. Корольчук О.П., Шульгіна Л.М.Маркетинг: Ситуативні, творчі та контрольні завдання / Київ. нац. торг.-екон.ун-т. — К., 2003. — 258 с.
13. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. сангл. — Новосибирск: Наука, 2003. —736 с.
14. Литвиненко С.В. Моделирование гибкойтоварной политики в системе управления маркетингом: Дис. канд. экон. наук:08.03.02 / Донецкий национальный ун-т. — Донецк, 2001. — 153 с.
15. Осентон Т. Новые технологии вмаркетинге: золотой ключик к лояльности потребителей / Пер. с англ. — М.:Вильяме, 2003.- 302 с.
16. О'Шонесси Дж. Конкурентный маркетинг:стратегический подход / Пер. с англ. под ред.Д.О. Ямпольской. — СПб.: Питер,2001.- 456 с.
17. ТкаченкоН. Планування товарів ринкової новизни // Торгівля і ринок України: Темат. зб.наук. пр. з пробл. торгівлі і громад. харчування. — 2003. — Вип. 9, Т. 2. — С.305-309.
18. Федоренко В.С. Маркетинг:Навч.-метод. посіб. — Черкаси, 2004. — 161 с.
19. Фролова Н.Е. Проблемы формированиятоварного ассортимента в условиях экономической нестабильности // Вестн.Херсон. гос. техн. ун-та. — 1999. — N 2(6). — С. 49-50.
20. Ценообразование и рынок: Пер. с англ./ Под общ. ред. Е. И. Лунина. — М.: Прогресс, 2000. – 362 с.
21. Черчилъ Г.А. Маркетинговыеисследования. — СПб.: Питер, 2002.- 244 с.
22. Чубукова О.Ю. Економіка інформації: ринокпродуктів та послуг / — К.: Нора-Прінт, 2001. — 344 с.
23. ШевченкоО.Л. Маркетингова товарна політика підприємства (на прикладі будівельної галузіУкраїни): Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.06.01 / Київ. нац. екон. ун-т. —К., 2003. — 17 с.
24. Шканова О.М. Маркетингова товарнаполітика. — К.: МАУП, 2003. — 159 с. 25. Щербак В.Г. Маркетингова політикарозподілу:. — Х.: ВД ІНЖЕК, 2004. — 175 с.