Реферат: Аналіз поведінки фірми за умов невизначеності і ризику

Аналіз поведінкифірми за умов невизначеності і ризику

Законодавчо встановлено,що підприємницька діяльність є ризиковою, тобто дії учасників підприємництва вумовах ринкових відносин, що склалися, конкуренції, функціонування всієїсистеми економічних законів не можуть бути з повною визначеністю розраховані іздійснені. Багато рішень в підприємницькій діяльності доводиться приймати вумовах невизначеності, коли необхідно вибирати направлення дій з декількохможливих варіантів, здійснення яких складно передбачити (розрахувати, якмовиться, на всі сто процентів).

Ризик властивийбудь-якій сфері людської діяльності, що пов'язано з безліччю умов і факторів,що впливають на позитивний результат ухвалюваних людьми рішень. Історичнийдосвід показує, що ризик недоотримання намічених результатів особливо ставвиявлятися при загальності товарно-грошових відносин, конкуренції учасниківгосподарського обороту. Тому з виникненням і розвитком капіталістичних відносинз'являються різні теорії ризику, а класики економічної теорії приділяють великуувагу дослідженню проблем ризику в підприємницькій діяльності.

Підпідприємницькими ризиками розуміють такі, що виникають при будь-яких видахпідприємницької діяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів іпослуг, їх реалізацією; товарно-грошовими і фінансовими операціями; комерцією,а також здійсненням науково-технічних проектів.  Підприємець може зазнавативтрат через ушкодження або знищення засобів виробництва, невиконанняконтрагентами умов договорів. Окрім цього, можливі значні фінансові втратичерез  зниження заздалегідь обумовленого рівня рентабельності, черезнеобхідність компенсувати шкоду, заподіяну найманим робітникам внаслідокнещасного випадку на виробництві, також споживачам продукції цьогопідприємства.

Ризик складаєоб'єктивно неминучий елемент ухвалення будь-якого господарського рішеннявнаслідок того, що невизначеність — неминуча характеристика умовгосподарювання. У економічній літературі часто не робиться відмінностей міжпоняттями «ризик» і «невизначеність». На мій погляд, їх слід розмежовувати.Насправді перше характеризує таку ситуацію, коли настання невідомих подійдосить ймовірне і може бути оцінено кількісно за допомогоюекономіко-математичних, статистичних методів, а друге — коли вірогідністьнастання таких подій оцінити наперед неможливо. У реальній ситуації рішення, щоприймається підприємцем, майже завжди зв'язане з ризиком, який обумовленийнаявністю ряду чинників невизначеності, що наперед не передбачаються.

Для розумінняприроди підприємницького ризику фундаментальне значення має зв'язок ризику іприбутку. Адам Сміт в «Дослідженнях про природу і причини багатства народів»відзначав, що досягнення навіть звичайної норми прибутку завжди пов'язане звеликим або меншим ризиком. Відомо, що отримання прибутку підприємцем негарантовано, винагородою за витрачені їм час, зусилля і здібності можуть бутияк прибуток, так і збитки.

П. Хейне в своїйроботі «Економічний образ мислення» відзначає, що прибуток виникає «унаслідокневизначеності, у відсутність якої все, що відноситься до отримання прибутку,було б широко відомо, всі можливості його отримання були б повністю використаніі, отже, прибутки скрізь дорівнювали б нулю». Таким чином, за відсутностіневизначеності будь-які розбіжності між виручкою і витратами будуть усунені впроцесі конкуренції і прибуток стане рівним нулю. У реальному, постійнозмінному і тому завжди невизначеному світі такого не відбувається.

Підприємецьпроявляє готовність йти на ризик в умовах невизначеності, оскільки разом зризиком втрат існує можливість додаткових доходів. И. Шумпетер в книзі «Теоріяекономічного розвитку (Дослідження підприємницького прибутку, капіталу,відсотка і циклу кон'юнктури)» пише про те, що якщо ризики не враховуються вгосподарському плані, тоді вони стають джерелом, з одного боку, збитків, а зіншої — прибутків. Можна вибрати рішення, що містять менше ризику, але прицьому менше буде і отримуваний прибуток.

Варто зазначити,що підприємець в праві частково перекласти ризик на інших суб’єктів економіки,але повністю уникнути його він не може. Справедливо можна сказати, хто неризикує, той не виграє. Іншими словами, для отримання економічного прибуткупідприємець повинен свідомо згодитись на прийняття ризикового рішення.

Можна впевненосказати, що невизначеність і ризик відіграють дуже важливу роль впідприємницькій діяльності, містячи в собі суперечність між запланованим ідійсним. Підприємницький ризик має об'єктивну основу із-за невизначеностізовнішнього середовища по відношенню до підприємницької фірми. Зовнішнєсередовище включає об'єктивні економічні, соціальні і політичні умови, в рамкахяких фірма здійснює свою діяльність і до динаміки яких вона вимушенапристосовуватися. Невизначеність ситуації зумовлюється тим, що вона залежитьвід безлічі змінних, контрагентів і осіб, поведінку яких не завжди можнапередбачити з прийнятною точністю. Позначається також і відсутність чіткості увизначенні цілей, критеріїв і показників їх оцінки (зрушення в суспільнихпотребах і споживчому попиті, поява технічних і технологічних нововведень,зміна кон'юнктури ринку, непередбачувані природні явища).

Підприємництвозавжди пов'язане з невизначеністю економічної кон'юнктури, яка витікає знепостійності попиту-пропозиції на товари, гроші, чинники виробництва, збагатоваріантності сфер вкладення капіталів і різноманітності критеріївпереваги інвестування засобів, з обмеженості знань про області бізнесу ікомерції і багатьох інших обставин.

Економічнаповедінка підприємця при ринкових відносинах заснована на обранійіндивідуальній програмі підприємницької діяльності, що на свій ризик реалізовується,в рамках можливостей, які витікають із законодавчих актів. Кожен учасникринкових відносин заздалегідь позбавлений наперед відомих, однозначно заданихпараметрів, гарантій успіху: забезпеченої частки участі в ринку, доступності довиробничих ресурсів за фіксованими цінами, стійкістю купівельної спроможностігрошових одиниць, незмінністю норм і нормативів і інших інструментівекономічного управління.

Дійсністьпідприємницької діяльності така, що в економічній боротьбі зконкурентами-виробниками за покупця підприємницька організація вимушенапродавати свою продукцію в кредит (з ризиком неповернення грошових сум встрок), за наявності тимчасово вільних грошових коштів розміщувати їх у виглядідепозитних внесків або цінних паперів (з ризиком отримання недостатньогопроцентного доходу порівняно з темпами інфляції), при веденні комерційнихоперацій експортно-імпортного характеру стикатися з необхідністю оперуватирізними національними валютами (з ризиком втрат від несприятливої кон’юнктурикурсів валют) і т.д.

Усунутиневизначеність майбутнього в підприємницькій діяльності неможливо, оскількивона є елементом об'єктивної дійсності. Ризик властивий підприємництву і єневід'ємною частиною його економічного життя. До цих пір ми звертали увагутільки на об'єктивну сторону підприємницького ризику. Дійсно, ризик пов'язанийз реальними процесами в економіці. Об'єктивність ризику пов'язана з наявністючинників, існування яких кінець кінцем не залежить від дії підприємців.

В той же часокремі вчені розробляють суб'єктивний підхід до ризику. Так, В. Ойгензихт всвоїй роботі «Проблема ризику в цивільному праві» виходить з того, що ризикзавжди суб'єктивний, оскільки реалізується через людину. Така точка зору непозбавлена сенсу. Адже саме підприємець оцінює ситуацію, формує безліч можливихрезультатів і представляє вірогідність їх здійснення, робить вибір з множиниальтернатив. Окрім цього, сприйняття ризику залежить від кожної конкретноїлюдини з його характером, складом розуму, психологічними особливостями, рівнемзнань в області його діяльності. Для одного підприємця дана величина ризику єприйнятною, тоді як для іншого — неприйнятною.

За американськимистандартами всі люди діляться на дві категорії: ризикованих і обережніших, щойдуть на ухвалення рішення, тільки з мінімальними шансами на ризик. Дляпідприємця важливо знати, до якої групи він відноситься, тому для визначеннясхильності до ризику психологами розроблені різні тести.

Оцінка ризику івибір рішення багато в чому залежать від людини, що його приймає. Одна і та жризикована ситуація характеризується різними підприємцями неоднаково, оскількиризик сприймається суто індивідуально. Немало залежить від того, що візьме верх— передчуття успіху або невдачі. Ризикованих рішень зазвичай уникаютьпідприємці консервативного типу,  що не є схильними до інновацій.

В даний час можнавиділити дві форми підприємництва. В першу чергу це комерційні організації,засновані на старих господарських зв'язках. У ситуації невизначеності такіпідприємці прагнуть уникати ризику, намагаючись пристосовуватися до умовгосподарювання, що змінюються. Друга форма — це новостворені підприємницькіструктури, що характеризуються розвиненими горизонтальними зв'язками, широкоюспеціалізацією. Такі підприємці готові ризикувати, в ризиковій ситуації вониманеврують ресурсами, здатні дуже швидко знаходити нових партнерів.

У ухваленніпідприємцем рішення, пов'язаного з ризиком, важливу роль грає йогоінформованість, досвід, кваліфікація, ділові якості. Підприємець схильний доризикованих рішень в тому випадку, якщо упевнений в професіоналізмі виконавців.Також готовність йти на ризик неабиякою мірою визначається під впливомрезультатів реалізації, попередніх рішень, прийнятих в тих же умовах. Помилки,допущені раніше в аналогічній ситуації, диктують вибір обережнішої стратегії.Принципове рішення про ухвалення ризикового проекту залежить для підприємця, щоприймає це рішення, від його переваг між очікуваною прибутковістю(рентабельністю) засобів (в середньому за значний період часу), що вкладаютьсяв цей проект, і їх надійністю, яка у свою чергу розуміється як неризикована,вірогідність отримання доходів.

Функціїпідприємницького ризику. Подальший розгляд суті підприємницького ризикупов'язаний із з'ясуванням функцій, які виконує ризик в підприємницькій діяльності.У економічній літературі виділяються наступні функції ризику: інноваційна,регулятивна, захисна і аналітична.

Інноваційнуфункцію підприємницький ризик виконує, стимулюючи пошук нетрадиційних рішеньпроблем, що стоять перед підприємцем. Аналіз зарубіжної літератури показує, щов міжнародній господарській практиці накопичився позитивний досвідінноваційного ризикового господарювання. Більшості фірм, компаній добиваютьсяуспіху, стають конкурентноздатними на основі інноваційної економічноїдіяльності, пов'язаної з ризиком. Ризикові рішення, ризиковий типгосподарювання приводять до ефективнішого виробництва, від якого виграють іпідприємці, і споживачі, і суспільство в цілому.

Регулятивнафункція має суперечливий характер і виступає в двох формах: конструктивною ідеструктивною. Ризик підприємця, як правило, орієнтований на отримання значущихрезультатів нетрадиційними способами. Тим самим він дозволяє долатиконсерватизм, догматизм, відсталість, психологічні бар'єри, що перешкоджаютьперспективним нововведенням. У цьому виявляється конструктивна формарегулятивної функції підприємницького ризику.

Конструктивнаформа регулятивної функції ризику полягає і в тому, що здатність ризикувати —один з шляхів успішної діяльності підприємця. Проте ризик може стати проявомавантюризму, суб'єктивізму, якщо рішення ухвалюється в умовах неповноїінформації, без належного урахування закономірностей розвитку явища. В цьомувипадку ризик виступає як дестабілізуючий чинник. Отже, хоча ризик і«благородна справа», але не будь-які рішення доцільно реалізовувати напрактиці, вони повинні бути обґрунтованими, мати зважений, розумний характер.

Захисна функціяризику виявляється в тому, що якщо для підприємця ризик — природний стан, тонормальним повинно бути і терпиме відношення до невдач. Ініціативнимпідприємцям потрібний соціальний захист, правові, політичні і економічнігарантії, що виключають у разі невдачі покарання і стимулюючі виправданийризик.

Щоб зважитися наризик, підприємець повинен бути упевнений, що можлива помилка не можескомпрометувати ні його справу, ні його імідж. Вірогідність помилки слідрозцінювати як невід'ємний атрибут самостійності, а не як наслідок професійноїнеспроможності. Мається на увазі помилка, яка виявляється такою унаслідок невиправдавшого себе, хоч і розрахованого ризику.

Слід виділити щеаналітичну функцію підприємницького ризику, яка пов'язана з тим, що наявністьризику припускає необхідність вибору одного з можливих варіантів рішень, узв'язку з чим підприємець в процесі ухвалення рішення аналізує всі можливіальтернативи, вибираючи найбільш рентабельні і найменш ризикові. Залежно відконкретного змісту ситуації ризику альтернативність володіє різним ступенемскладності і вирішується різними способами. У простих ситуаціях, наприклад, приукладенні договору постачання сировини, підприємець спирається, як правило, наінтуїцію і минулий досвід. Але при оптимальному рішенні тієї або іншої складноївиробничої задачі, наприклад, ухваленні рішення про вкладення інвестицій,необхідно використовувати спеціальні методи аналізу.

Розглядаючифункції підприємницького ризику, слід ще раз підкреслити, що, не дивлячись назначний потенціал втрат, який несе в собі ризик, він є і джерелом можливогоприбутку. Тому основне завдання підприємця не відмова від ризику взагалі, авибори рішень, пов'язаних з ризиком на основі об'єктивних критеріїв, а саме: дояких меж може діяти підприємець, йдучи на ризик.

Певною міроючутливість до ризику у підприємницької фірми, що має великий капітал абовипускає багатономенклатурну продукцію, буде нижче, ніж у невеликої фірми. Але,з іншого боку, невелика комерційна організація є гнучкішою і мобільнішою призміні ринкової ситуації.