Реферат: Аналіз основних фондів в умовах шахти ім. О.О. Скочинського

МіністерствоОсвіти України

Донецькийдержавний технічний університет

Факультет: Економіки і менеджменту

Кафедра:   Бухгалтерського обліку і аудиту

Курсоваробота

на тему:

Аналіз основнихфондів в умовах шахти ім. О. О. Скочинського

Виконав:                                                                 Бондаренко С. Ю.

Студент групи:                                                         УА 96г

Керівник:                                                                професор

                                                                             ГавриленкоВ. А.

Донецьк  2000 р.

РЕФЕРАТ

58 листів, 1 рисунок, 23 таблиці

Ціль роботи – використовуючи отримані раніш знання в галузі спеціалізованих економічних дисциплін (Аналіз господарської діяльності, Економіка підприємства, Система технологій добувної галузі, Теорія бухгалтерського обліку, Статистика  і  інші), зробити загальний аналіз техніко-економічних показників роботи підприємства за п'ять останніх років, відповідно до вивченої методики детально проаналізувати стан і використання основних фондів підприємства, а також більш глибоко вивчити структуру і організацію виробничого підприємства, техніку і технології, що використовується на підприємстві.

Об'єкт дослідження – основні техніко-економічні показники  роботи підприємства (стан основних фондів, обсяг виробництва, собівартість, об'єм реалізації і інші), виробничо-організаційна структура підприємства, документообіг.

Методи дослідження – розрахунково-аналітичні методи аналізу, метод порівняння, статистичне групування, метод рядів динаміки, а також індексний і балансовий метод.

 

Техніко-економічні показники, основні виробничі фонди, облікова чисельність, явочна чисельність, питомі витрати, продуктивність праці, трудомісткість, непродуктивне збільшення основних фондів, частковий спосіб відтворювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вив.

Лист

№ документа

Підпис

Дата

Розробник

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО КУОСОВОЇ РОБОТИ

Літер

Лист

Листів

Керівник

 

 

 

 

 

 

 

58

Консультант

 

 

 

 

Н. контр.

 

 

 

Зав.Кафедрою

 

 

 

/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> ЗМІСТ

ВСТУП… 4

1 ХАРАКТЕРИСТИКАПІДПРИЄМСТВА… 5

1.1 Загальнахарактеристика підприємства… 5

1.2 Характеристикаумов виробництва… 6

1.3 Аналізтехніко-економічних показників… 8

2 АНАЛІЗОБСЯГУ ВИПУСКУ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ… 14

2.1 Аналізобсягу випуску продукції… 14

2.2 Аналізобсягу реалізації продукції… 23

3 АНАЛІЗОСНОВНИХ ФОНДІВ… 29

3.1 Аналізустануосновних фондів… 29

3.2 Аналізуефективності використання основних фондів… 43

ВИСНОВОК… 50

ДОДАТОК 1 — ПРОГРАМА РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ… 51

ВСТУП

Сучасний процес переходу до ринкової економікиставить нові вимоги до підприємств та організацій. Зараз ефективність роботипідприємства у  значній мірі залежить від постійного забезпечення конкурентоздатності продукції,що випускається, на основі максимального зниження витрат та підвищення якості продукції,що випускається.

Забезпечення конкурентоспроможності продукції вимагає постійного пошуку потенційних внутрішніх резервів на основіпроведення всебічного комплексного економічного аналізу усієї системивиробниче-господарської діяльності підприємства. Головний зміст такого аналізу складає виявлення івивчення всіх причинно-слідчих зв'язків, які складаються в процесі формуваннявсіх техніко-економічних показників підприємства

Отже, загальний та детальний аналіз основних техніко-економічних показників конкретногопромислового підприємства, пошук причин, які призводять до зниженняефективності роботи підприємства та виявлення потенційних внутрішніх резервів істановить мету написання цієї роботи.

У подальших розділах даної  курсової роботи буде наведена загальна характеристикапромислового підприємства, розглянута його виробнича структура, будуть наведені основні техніко-економічніпоказники роботи цього підприємства за останні п'ять років (1996, 1997, 1998, 1997 і1999 роки) у фактичних та порівнянних одиницях вимірювання. Також будезроблений загальний аналіз цих показників, визначені основні тенденції у динаміці таструктурі найбільш важливих показників протягом періоду, що розглядається. Будутьвизначені основні причини, що призвели до погіршення даних техніко-економічнихпоказників. Також буде зроблений детальний аналіз обсягу випуску продукції та їїреалізації, а також загального стану та ефективності використання основнихфондів підприємства, підчас якого будуть встановлені основні причини, щовикликали погіршення цих техніко-економічних показників, визначено кількісний впливкожної зцих причин.

За результатами аналізу будуть зробленівисновки, визначені потенційні резерви підвищення ефективності роботипідприємства та запропоновані заходи щодо усунення виявленим негативних явищ іпричин, що призводять до погіршення основних техніко-економічних показниківроботи підприємства.

1  ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА                         1.1    Загальна характеристика підприємства

Державне акціонерне товариство відкритого типу«Шахта імені О. О. Скочинського» є дочірнім підприємством Державної холдингової компанії «Донецьквугілля», до складу якої входять більшість вугільних шахтДонецька і Донецької області.

Шахта ім. О. О. Скочинського веде розробкувугільних пластів на  глибині понад 1000 м. Більшість пластів, що розробляються шахтою відноситься до вельмитонких (до 0,7 м товщиною), середня потужність пластів складає близько 0,69 м. Загальна площа шахтного поля,на якому ведеться видобуток вугілля, складає  3214400 м, максимальний розміршахтного поля по простяганню досягає 4650 м, середній розмір по простяганню становить 2450 м, максимальний і середній розміри шахтного поля по падінню складають відповідно2375 м і1712 м.Середній кут падіння вугільних пластів, що розробляються складає 5°, а максимальний кут падіння неперевищує 10°, що дає можливість застосовувати на даній шахті горизонтний спосіб підготовкишахтного поля (Див. розділ 1.2).

Балансові запаси вугілля шахти ім. О. О.Скочинського складають близько 2884 тис. тонн, промислові запаси вугілля оцінюютьсяекспертами в 2544 тис. тонн.

Обсяг видобутку вугілля в 1999 році становив 367,2 тис. тонн (див. Таблицю1.1), що менше аналогічного показника за 1998 рік на 0,2%((1-367,2/368)×100%), а за 1995 рік – на 8% ((1-367,2/402)×100%). При незмінних обсягах видобуткувугілля (367,2 тис. тонн в рік) промислових запасів шахти вистачить ще на 7 років роботи.

Штат шахти імені О. О. Скочинського в 1999році становив 3040 чоловік, з якого 2510 чоловік  робітники. Середня місячна заробітна плата одного працівникастановила 222,5 грн.

Основними споживачами продукції шахти є металургійні ікоксохімічні підприємства Донецька і Донецької області, значна частина вугілля, якамає не досить високу якість, споживається котельними і електростанціямиданого регіону. У 1999 році шахтою було реалізовано 355 тис. тонн вугілля на загальну суму 23780тис. грн.

Загальна криза вугільної промисловості, щоохопила більшість вугледобувних підприємств України, також сильно вплинула і напідприємство, яке є предметом вивчення цієї роботи. У теперішній час шахтаімені О. О. Скочинського,  яка розробляє досить якісні вугільні пласти (Див.розділ 1.2) на відносно малих кутах падіння, є збитковою. У 1999 році загальна величина збитківшахти досягла 5421 тис. грн., при цьому тенденції більшості техніко-економічних показників свідчать проможливість подальшого суттєвого погіршення економічної ситуації напідприємстві.

                             1.2    Характеристика умов виробництва

На протязі періоду, що аналізується, роботи повидобутку вугілля проводилися на пластах l4,m3, l1, l7, на яких шахтою булизастосовані наступні системи розробки:

-   по пласту m3: суцільна й комбінована системи зрозробкою лав по падінню вугільного пласта;

-   на пласті l1:стовпова й комбінована системи з розробкою лав по протяганню пласта;

-   по пласту l4:стовпова система з розробкою лав по падінню пласта;

-   по пласту l7:стовпова й комбінована система з розробкою лав по падінню пласта.

В очисних забоях шахти застосується наступнітипи обладнання і механізмів:

-   на пласті m3:один очисний забій, в якому встановлений один вузькозахоплюючий комбайн 1К-101;застосовується індивідуальна кріп: гідростійки СУГ, верхняки 1БВ-2, посадочнакріп “Супутник”;

-   на пласті l1:один очисний забій — вузькозахоплюючий комбайн 1К-101; механізована кріп МК-98,а на сполуці – індивідуальна кріп з гідростояками СУГ;

-   на пласті l4:один очисний забій – стругова установка УСТ-2М, індивідуальна кріп: гідростійкиСУГ, посадочна кріп “Супутник”;

-   на пласті l7:один очисний забій – стругова установка УСТ-2М; індивідуальна кріп: гідростійкиСУГ-4, верхняки ВВ-30, посадочна кріп “Супутник”.

В усіх лавах для керування крівлеюзастосовується метод повного обрушення.

Усі підготовчі виробки на шахті проводятьсявузьким ходом. Для механізації проведення підготовчих виробок на шахтізастосовуються комбайни 4ПП-2, 4ПП-2м; навантажувальні машини ППМ-4У, ППМ-5;скреперні установки ЗУ-3, які обладнані скреперними лебідками: БС-4, ЛС-55,ЛС-100.

Для буріння шпурів застосовуються бурильнісвердла ЕБГП, а також ручні свердла СЕР-19Д.

Кріп виробок – металева арочна податлива,типорозмірів АП-9,2; АП-11,2; АП-13,8; АП-15,5. Крок установки – 1,0 м.Капітальні гірські виробки на пластах l1та l7 затягуютьсязалізобетонною затяжкою, усі інші виробки мають дерев’яну затяжку.

Транспортування гірської маси по дільничнимгірським виробкам (горизонтальним і похилим) здійснюється встановленимискребковими конвейєрами 1Л-80, КЛ-80, для транспортування матеріалів йобладнання, гірської маси при проходженні похилих виробок застосовуєтьсякінцева відкатка з застосуванням лебідок ЛВД-34, БГ-800.

По дільничним відкаточним штрекамтранспортування вантажів здійснюється у шахтних вагонетках ВГ-2,5 за допомогоюелектровозів АМ-8 і 2АМ-8.

З пласта l4гірська маса на горизонт навколоствольного двора по похиломуквершлагу транспортується однокінцевою відкаткою у вагонетках ВГ-2,5 за допомогоюпідйомної машини БМ-200.

Доставка людей здійснюється ізнавколоствольного двора у людських вагонетках ВП-18. У центральну частинупласта l7 по першому західному схилу люди доставляються моноканатною дорогоюМДК-3.

Технологічний комплекс поверхні шахти, якийрозташовується на основній промисловій площадці, складається з об’єктів:

-   надшахтна будівля скіпового стовбуру у блоці ізсортувальним відділенням;

-   залізничні вантажні бункери;

-   відкритий склад скреперного типу;

-   надшахтна будівля клітевого стовбуру із перекидачемвагонеток із породою;

-   галерея для транспортування породи стрічковимконвейєром;

-   вантажні порідні бункери;

На підприємстві працюють такі дільниці:дільниці по видобутку вугілля, шахтний транспорт, дільниця по ремонту гірськихвиробок, дільниця по монтажу і демонтажу обладнання, дільниця технологічногокомплексу поверхні, дільниці підготовчих робіт, дільниця вентиляції та технікибезпеки, енерго-механічне управління.

До економічної служби шахти входять:бухгалтерія, планово-економічний відділ, відділ організації праці й зарплати.

Режим роботи шахти – семиденний робочийтиждень. Шахта працює у чотири зміни: I – ремонтно-підготовча, II, III, IV – видобуткові.

Підземні робітники працюють три доби поспіль,після чого за графіком роботи їм надається вихідний. Поверхневі робітникипрацюють з понеділка по п’ятницю, а в суботу і неділю відпочивають. Поверхневіробітники працюють з 730 до 1530, з 1200до 1230 вони мають перерву для відпочинку та харчування. Усімробітникам шахти щорічно надається відпустка, тривалість якої головним чиномзалежить від професії робітника.

Загальні відомості про техніко-економічніпоказники підприємства наведені у таблицях 1.1 і 1.4; данні про стан, структуруі ефективність використання основних фондів наведені у таблицях 3.1, 3.2 і 3.3цієї роботи.

                          1.3    Аналіз техніко-економічних показників

Як зазначалося раніше, головним змістом економічного аналізу є виявлення і вивченнявсіх причинно-слідчих зв'язків, які складаються в процесі формування всіх техніко-економічнихпоказників підприємства (див. таблицю 1.1). При цьому складний показник розглядається якрезультат впливу великої кількості взаємозалежних чинників і обставин.Економічний аналіз техніко-економічних показників проводиться від загального до приватного з подальшоюдеталізацією. Таким чином, проводиться розкладання складного показника на прості елементи, які б дозволиливиявити такі причини, по яких можна намітити конкретні заходи.

Отже, для загального аналізу такогокомплексного показника, як собівартість одиниці продукції необхідно заздалегідьзробитианаліз його структурних елементів. Спочатку необхідно визначити динамікуструктури собівартості за допомогою визначення питомої ваги кожного елемента в загальній величині даногопоказника за кожний рік і розрахунку зміни цієї питомої ваги протягом періоду,що аналізується.  Результати розрахунку структури собівартості і її змінипротягом періоду, що досліджується наведені у таблиці 1.2, а динаміка структурисобівартості і її елементів відображена графічно на малюнку 1.1.

Загальний аналіз полягає у визначенні загальної оцінки виконання плану і задач,поставленого перед підприємством. Загальна оцінка визначається як абсолютне і відносневідхилення (виражене, як правило в процентах) фактичного показника від плануабо величини аналогічного показника за минулий період. Такі відхиленнявизначаються загалом по підприємству, дільницям, цехам і видам продукції, що випускається.

Оскільки абсолютна більшість техніко-економічних показниківроботипідприємства виражені в грошових одиницях (див. таблицю 1.1), то для проведеннязагального аналізу цих показників за останні п'ять років, необхідно привести їх допорівнянних одиниць вимірювання.

Таблиця 1.1

Техніко-економічні показники№ Найменування показника одиниці виміру роки / грошові одиниці 1995 1996 1997 1998 1999 грош. од. млн. крб. тис. грн. тис. грн. тис. грн. тис. грн. 1 2 3 4 5 6 7 8 1.             Обсяг випуску продукції тонн 402000 372000 381000 368000 367200 2.             Обсяг товарної продукції гр. од. 4020000 37300 41530 47520 48420 3.             Обсяг реалізації продукції гр. од. 4017990 37318 41506 47512 47560 4.             Середня ціна одиниці продукції гр. од./т 10 0,1003 0,109 0,1291 0,1319 5.             Індекс цін 1 1,003 1,0867 1,1844 1,0217 6.             Індекс інфляції 1 1,397 1,102 1,2 1,192 7.             Чисельність трудящих ПВП чол. 3131 3024 3144 3051 3040 8.             Облікова чисельність робітників чол. 2633 2531 2559 2525 2510 9.             Явочна чисельність робітників чол. 1483 1416 1410 1368 1320 10.           

Продуктивність труда трудящого[1]

т/чол. 10,6995 10,2513 10,0986 10,0513 10,0658 11.           

Продуктивність труда робочого1

т/чол. 12,7231 12,2481 12,4072 12,1452 12,1912 12.            Коефіцієнт облікового складу 1,7755 1,7874 1,8149 1,8458 1,9015 13.            Загальна собівартість продукції гр. од. 4389840 44230 52226 59016 60402 14.            Собівартість одиниці продукції: гр. од./т 10,92 0,1189 0,1371 0,1604 0,1645 15.            матеріальні витрати гр. од./т 3,9312 0,039 0,0486 0,0594 0,0572 16.            витрати на оплату труда гр. од./т 3,7128 0,0356 0,0386 0,0432 0,0442 17.            нарахування на зарплату гр. од./т 1,638 0,014 0,015 0,016 0,0202 18.            амортизація гр. од./т 0,5276 0,0107 0,013 0,0156 0,0162 19.            інші витрати гр. од./т 1,1104 0,0196 0,0219 0,0262 0,0267 20.            Величина основних фондів гр. од. 8040000 67636 82550 79262 78431 21.            в тому числі активної частини гр. од. 2412000 20291 24765 23778 23438 22.            Величина амортизаційного фонду: гр. од. 321600 2705 3302 3170 3201 23.            на реновацію гр. од. 24300 310 382 324 421 24.            на капітальний ремонт гр. од. 297300 2395 2920 2846 2780 25.            Величина прибутку (+) / збитків (-) гр. од. -371850 -6912 -10720 -11504 -12842

Таблиця 1.2

Аналіз структури собівартості одиниці продукції, %№ Найменування показника роки 1995 1996 1997 1998 1999 1 2 4 5 6 7 8 1.           Собівартість одиниці продукції: 100 100 100 100 100 2.           матеріальні витрати 36 32,8 35,45 37,03 34,77 3.           витрати на оплату труда 34 29,94 28,15 26,93 26,87 4.           нарахування на зарплату 15 11,77 10,94 9,98 12,28 5.           амортизація 4,83 9 9,48 9,73 9,85 6.           інші витрати 10,17 16,49 15,98 16,33 16,23

Рисунок 1.1

Динаміка структури собівартості продукції/> <td/> />
Приведення техніко-економічних показників до порівнянних одиниць вимірювання будемо здійснювати задопомогою методики питомих витрат1. Основу даної методики складає визначення питомих витрат по роках зрозрахунку на грошову одиницю продукції, що випускається.

Результати розрахунку питомих витрат підприємства покожному року періоду, що аналізується, наведені в таблиці 1.3.

На основі отриманих показників питомих витрат розраховуютьсяпоказники зміни питомих витрат шляхом зіставлення питомих витрат по кожному року і питомих витрат останнього рокуабо року до рівня цін якого необхідно привести відповідні техніко-економічні показники1.

Урозрахунку коефіцієнтів зміни питомих витрат за базовий періодбуде прийнятий 1999 рік. Результати розрахунків по кожному року періоду, щоаналізується приведені в таблиці 1.3.

Використовуючи коефіцієнти зміни питомих витрат розрахуємо приведені витрати для кожногороку

Результати розрахунків приведених витрат по кожному рокуперіоду, що досліджується також наведені в таблиці 1.3.

Для приведення вартісних техніко-економічних показниківдо порівнянних одиниць вимірювання необхідно визначити коефіцієнти коректування для кожного року.

Розраховані по вищезгаданій методицікоефіцієнти коректування вартісних техніко-економічних показників наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Приведення показників до порівнянних одиниць вимірювання№ Найменування показника роки 1995 1996 1997 1998 1999 1 2 4 5 6 7 8 1.           Коефіцієнт питомих витрат 1,092 1,1858 1,2575 1,2419 1,2475 2.           Коефіцієнт зміни питомих витрат 0,8754 0,9505 1,008 0,9955 1 3.           Приведені витрати, тис. грн. 52875,91 57412,1 60885,22 60130,19 60402 4.           Коефіцієнт коректування 0,012 1,298 1,1658 1,0189 1

Таблиця 1.4

Техніко-економічні показники, приведені до порівнянниходиниць вимірювання№ Найменування показника одиниці виміру роки 1995 1996 1997 1998 1999 1 2 3 4 5 6 7 8 1.  Обсяг випуску продукції тонн 402000 372000 381000 368000 367200 2.  Обсяг товарної продукції тис. грн. 48240 48415,4 48415,67 48418,13 48420 3.  Обсяг реалізації продукції тис. грн. 48215,88 48438,76 48387,69 48409,98 47560 4.  Чисельність трудящих ПВП чел. 3131 3024 3144 3051 3040 5.  Облікова чисельність робітників чел. 2633 2531 2559 2525 2510 6.  Явочна чисельність робітників чел. 1483 1416 1410 1368 1320 7.  Продуктивність труда трудящого т/чел. 10,6995 10,2513 10,0986 10,0513 10,0658 8.  Продуктивність труда робочого т/чел. 12,7231 12,2481 12,4072 12,1452 12,1912 9.  Коефіцієнт облікового складу 1,7755 1,7874 1,8149 1,8458 1,9015 10.   Загальна собівартість продукції тис. грн. 52875,91 57412,1 60885,22 60130,19 60402 11.   Собівартість одиниці продукції: тис. грн./т 0,131 0,1543 0,1598 0,1634 0,1645 12.   матеріальні витрати тис. грн./т 0,0472 0,0506 0,0567 0,0605 0,0572 13.   витрати на оплату труда тис. грн./т 0,0446 0,0462 0,045 0,044 0,0442 14.   нарахування на зарплату тис. грн./т 0,0197 0,0182 0,0175 0,0163 0,0202 15.   амортизація тис. грн./т 0,0063 0,0139 0,0152 0,0159 0,0162 16.   інші витрати тис. грн./т 0,0132 0,0254 0,0254 0,0267 0,0267 17.   Величина основних фондів тис. грн. 96480 87791,53 96236,79 80760,05 78431 18.   в тому числі активної частини тис. грн. 28944 26337,72 28871,04 24227,4 23438 19.   Величина амортизаційного фонду: тис. грн. 3859,2 3511,09 3849,47 3229,91 3201 20.   на реновацію тис. грн. 291,6 402,38 445,34 330,12 421 21.   на капітальний ремонт тис. грн. 3567,6 3108,71 3404,13 2899,79 2780 22.   Величина прибутку (+) / збитків (-) тис. грн. -4660,03 -8973,34 -12497,53 -11720,21 -12842

Результати приведення вартісних техніко-економічніпоказники до порівнянних одиниць вимірювання за допомогою обчислених коефіцієнтівкоректування для кожного року (див. Таблицю 1.3) наведені в таблиці 1.4.

Загальний аналіз результатів розрахунків, наведених в таблиці 1.3 показує, що підприємствопочинаючи з 1995 року (тобто з першого року періоду, що аналізується) терпитьзбитки. Про це свідчить величина коефіцієнта питомих витрат, яка протягом всьомуперіоду дослідження перевищує 1, і має стійку тенденцію до постійногозбільшення.

Для більш детального відображення динамікиосновних техніко-економічних показників роботи підприємства розрахуємо базисні індексизміни динних показників протягом періоду, що аналізується, обравши за базисрозрахунків 1995 рік. Результати розрахунків, виражені в процентах, представимо увигляді наступної таблиці.

Таблиця 1.5

Динаміка техніко-економічних показників, %№ Найменування показника годы 1995 1996 1997 1998 1999 1 2 4 5 6 7 8 1.  Обсяг випуску продукції 100% 92,54% 94,78% 91,54% 91,34% 2.  Обсяг товарної продукції 100% 100,36% 100,36% 100,37% 100,37% 3.  Обсяг реалізації продукції 100% 100,46% 100,36% 100,4% 98,64% 4.  Чисельність трудящих ПВП 100% 96,58% 100,42% 97,44% 97,09% 5.  Облікова чисельність робітників 100% 96,13% 97,19% 95,9% 95,33% 6.  Явочна чисельність робітників 100% 95,48% 95,08% 92,25% 89,01% 7.  Продуктивність труда трудящого 100% 95,81% 94,38% 93,94% 94,08% 8.  Продуктивність труда робочого 100% 96,27% 97,52% 95,46% 95,82% 9.  Коефіцієнт облікового складу 100% 100,67% 102,22% 103,96% 107,1% 10.   Загальна собівартість продукції 100% 108,58% 115,15% 113,72% 114,23% 11.   Собівартість одиниці продукції: 100% 117,79% 121,98% 124,73% 125,57% 12.   матеріальні витрати 100% 107,2% 120,13% 128,18% 121,19% 13.   витрати на оплату труда 100% 103,59% 100,9% 98,65% 99,1% 14.   нарахування на зарплату 100% 92,39% 88,83% 82,74% 102,54% 15.   амортизація 100% 220,63% 241,27% 252,38% 257,14% 16.   інші витрати 100% 192,42% 192,42% 202,27% 202,27% 17.   Величина основних фондів 100% 90,99% 99,75% 83,71% 81,29% 18.   в тому числі активної частини 100% 91% 99,75% 83,7% 80,98% 19.   Величина амортизаційного фонду: 100% 90,98% 99,75% 83,69% 82,94% 20.   на реновацію 100% 137,99% 152,72% 113,21% 144,38% 21.   на капітальний ремонт 100% 87,14% 95,42% 81,28% 77,92% 22.   Величина прибутку (+) / збитків (-) 100% 192,56% 268,19% 251,51% 275,58%

Динаміка техніко-економічнихпоказників, приведені до рівня цін 1999 року, свідчить про істотне погіршення економічноїситуації на підприємстві. По абсолютній більшості важливих показників (обсяг здобичі, обсяг реалізаціїпродукції, продуктивність труда і т.д.) спостерігається щорічне зниження, в також час такі показники, яксобівартість одиниці продукції, коефіцієнт облікового складу, питомі витрати постійнозростають. Загальні негативні тенденції основних техніко-економічних показників також відображені негативною динамікоюфінансового результату підприємства.

Аналіз динаміки базисних індексів зміни техніко-економічнихпоказників, наведений в таблиці 1.5, дозволяє більш чітко визначити загальні тенденції основнихпоказників і стану підприємства загалом.

Постійне зменшення обсягу випуску протягомперіоду, що аналізується свідчить про істотний фізичний і моральний знососновних виробничих фондів підприємства (що підтверджується також збільшеннямчастки амортизаційних відрахувань в собівартості продукції), а також прозниження продуктивності труда працівників.

Протягом періоду, що усього аналізуєтьсяспостерігається зниження середнеоблікова чисельності працівників, однак при цьому спостерігається постійне щорічне зростання коефіцієнтаоблікового складу і зниження продуктивності труда, що свідчить про погануорганізацію труда а також істотні недоліки кадрової політики підприємства.

У умовах відміченого раніш скороченняобсягу випуску продукції спостерігається зростання загальної собівартості продукції і істотне зростання собівартостіодиниці продукції. Аналіз структури собівартості продукції показав значне збільшеннячастки амортизаційних відрахувань, що свідчить про застосування на підприємствічасткового способу відтворювання основних фондів, а також є наслідком недосконалостізаконодавства у цій галузі. Зростання частки матеріальних витрат в собівартості продукції, яке відмічається протягом усього періоду, щоаналізується, пов'язане значною мірою з використанням застарілих технологій,незавершених способів розробки шахтного поля і видобутку вугілля, а також з істотним зносом обладнання, який підвищуєматеріаломісткість виробництва за рахунок збільшення витрати запасних частин, мастильних, антикорозійних матеріалів і т.д.

Величина основних фондів підприємства такожмає тенденцію до зниження, при цьому величина активної частини основних фондів істотно меншає. Це свідчить про надтонизьку частку надходження на підприємство нового обладнання і про істотний знос техніки, щозастосовується.

Збільшення протягом що аналізується величинизбитків підприємства більш ніж на 175 % значною мірою є наслідком негативних тенденцій техніко-економічних показників, які були зазначені раніш.

2  АНАЛІЗ ОБСЯГУ ВИПУСКУ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ                                2.1    Аналіз обсягу випуску продукції

Обсяг випуску продукції є одним з найважливіших техніко-економічних показниківроботипідприємства, який характеризує загальну ефективність виробничого процесу і єіндикатором стану матеріально-технічної бази підприємства. Отже, аналіз обсягу випускупродукції виступає одним з найважливіших елементів управління і обліку на підприємстві.

На першому етапі аналізу обсягу випускунеобхідно визначити загальну оцінку виконання плану загалом по підприємству, порівняти обсягвипуску з даними попереднього періоду і виявити загальні тенденції іперспективи.

Дані для загального аналізу випускупродукції наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Загальні відомості про випуск продукції за грудень 1999 р.№ Найменування показника одиниці виміру попе-редній період за планом отримані замов-лення фактич-ний по-казник

+ -, факт

до попе-реднього періоду

%, факт

до попе-реднього періоду

+ -, факт

до плану

%, факт

до плану

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1.  Обсяг випуску продукції тонн 30667 29070 32200 30600 -67 99,78% 1530 105,26% 2.  Обсяг товарної продукції тис. грн. 3960 3631,5 3959 4035 75 101,89% 403,5 111,11% 3.  Середня ціна продукції грн./т 129,1 124,9 129,1 131,9 2,8 102,17% 7 105,6%

В умовах ринкової економіки на обсяг випускупродукції можуть впливати як зовнішні причини (такі як зміни ринковоїкон'юнктури, посилення конкуренції і т.д.), так і внутрішні чинники, пов'язані зорганізацією і забезпеченням виробництва.

Виходячи з даних, які наведені у таблиці 2.1, можнавизначити, що зниження обсягу випуску в періоді, що аналізується, є наслідкомвпливу тільки внутрішніх чинників, оскільки величина отриманих замовлень перевищує обсяг виробництва продукції в попередньомуперіоді.

Дані таблиці 2.2 свідчать також про істотнезаниження планових показників підприємства по видобутку вугілля були. Так,фактичний обсяг випуску продукції в грудні 1999 року складає 30600 тонн, щостановить 99,78% від обсягу випуску в попередньому періоді і 105,26% планових показники.

Отже, для загального аналізу обсягувипуску продукції більш доцільно зіставляти фактичний обсяг з даними попередньогоперіоду, а не плановими показниками.

У порівнянні з попереднім періодом обсягтоварної продукції підприємства зріс на 75 тис. грн. (1,89%), однак цезбільшення викликане виключно зростанням цін на продукцію, яке становило 2,8 грн. за тонну (2,17%), оскількиобсяг випуску продукції в грудні 1999 року знизився на 67 тонн (0,22%).

Дані для виявлення і аналізу значної групивнутрішніх причин, які спричинили зниження обсягу випуску продукціїпідприємства в грудні 1999 року наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Відомості про обсяги і трудомісткість випущеної продукції загрудень 1999 р.№ Найменування дільниці Вироблено продукції, тонн

Норма виробітку, т/чол∙змін

Трудоміст-кість про-дукції, чол∙змін

Фатичні витрати труда, чол∙змін

Внутрішне-змінні втра-ти часу, чол∙змін

Кількість днів роботи Фактична явочна чи-сельність згідно з планом фактично

+ -, факт

до плану

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1.  Дільниця № 1 8721 9180 459 4,2 2186 3069 -883 31 99 2.  Дільниця № 3 7267,5 7650 382,5 4,1 1866 2666 -800 31 86 3.  Дільниця № 5 6686,1 7038 351,9 3,9 1805 2263 -458 31 73 4.  Дільниця № 8 6395,4 6732 336,6 4,3 1566 2046 -480 31 66 ∑ Разом 29070 30600 1530 7423 10044 -2621 324

Дані, наведені в таблиці 2.2 свідчать, що напідприємстві на протязі періоду, який аналізується, мали місце значні внутрішнезмінні втратиробочого часу (2621 чол∙змін).

Величина зниження обсягу випуску продукції підвпливом внутрішнезмінних втрат робочого часу визначається по наступній формулі:

∆Qв2 =(Трф  – Тф)×Пн , де

Трф  -   фактичнатехнологічна трудомісткість продукції, що випускається, чол∙змін;

Тф-  фактичні витрати труда на випуск того жфактичного обсягу продукції, чол∙змін;

Пн-  нормативна змінна продуктивність основного робітника по випускупродукції, тонн.

Фактична технологічна трудомісткістьвизначається шляхом розподілу обсягу випущеної продукції  на норму вироблення. Результатирозрахунку фактичної технологічної трудомісткості для кожного з виробничих дільниць підприємства наведені в таблиці2.2.

Нормативна змінна продуктивність основногоробітника по випуску продукції визначається по формулі:

Пн =    Qвп, де

          Трп

Qвп   — плановий обсягвипуску продукції, тонн;

 Трп  - плановатрудомісткість продукції, що випускається, чол∙змін.

Використовуючи дані таблиць 2.2 і 2.4обчислимо нормативну змінну продуктивність основного робітника по випускупродукції:

Пн =29070/7050=4,123 тонн/чол∙зміну

Таким чином, величина зниження обсягу випускупродукції під впливом внутрішнезмінних втрат робочого часу становить:

∆Qв2 =2621×4,123=10806,3 тонни

Величина зниження обсягу випуску продукціївнаслідок внутрішнезмінних втрат робочого часу становить 35,3% (10806,3/30600) від загального обсягу здобичі в грудні 1999року, що свідчить про  існування значних недоліків в області організації виробництва ідисципліни труда на підприємстві.

Оскільки внутрішнезмінні втратиробочого часу можуть виникати через недостатню забезпеченість виробництванеобхідними матеріалами, то треба встановити, чи були своєчасно і в повному обсязі здійсненіпостачання матеріалів по заявлених потребах.

Дані, необхідні для аналізу забезпеченостівиробництва продукції матеріалами, наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Дані про забезпеченість підприємства матеріалами за грудень1999 р.№ Найменування матеріалів Одиниці виміру Постачання за місяць Заявлена потреба Коефіцієнт за-безпеченості матеріалами Коефіцієнт не-забезпеченості матеріалами 1 2 3 4 5 6 7 1.  Лісові матеріали

м3

382 390 0,9795 0,0205 2.  Вибухові речовини кг 2264 2182 1,0376 -0,0376 3.  Детонатори штуки 3824 3784 1,0106 -0,0106

Дані таблиці 2.3 свідчать, що в грудні 1999року мало місце недостатнє забезпечення виробництва лісовими матеріалами.Розмір недопостачання становив 8 м3, що становить 2,05% (8/390×100%) від загальної заявленоїпотреби даних матеріалів.

Величина зниження обсягу випуску продукціїпідприємства через незабезпеченість виробництва матеріалами визначається по наступній формулі:

∆Qв2.1 = Qвп ×Кнм, де

Qвп  -   плановийобсяг випуску продукції, тонн;

Кнм   — найбільший коефіцієнт незабезпеченостівиробництва матеріалами;

Внаслідок недостатньої забезпеченостіпідприємства лісовими матеріалами обсяг випуску продукції в грудні 1999 рокузнизився на наступну величину:

∆Qв2.1 = 29070×0,0205=595,34 тонни

Величина зниження обсягу випуску продукції, викликана даноюпричиною становить 5,51% (595,34/10806,3) від зниження видобутку внаслідок внутрішнезмінних втрат робочогочасу і 1,95% (595,34/30600) від загального фактичного обсягу випуску продукції в періоді, що аналізується.  Отже,внутрішнезмінні втрати робочого часу, видобутки, що викликали зниження фактичного обсягу вугілля внайбільшій мірі зумовлені поганою організацією труда, низькою трудовою дисципліною, низьким рівнем мотивації праці і рядом іншихпричин, що знижують ефективність труда працівників, ніж недостатньоюзабезпеченістю виробництва необхідними матеріалами.

Величину зниження обсягу випуску, яке викликане впливомданих причин, можна визначити як різницю між загальним зменшенням обсягу видобутку внаслідок внутрішнезмінних втратробочого часу і зниженням обсягу видобутку, зумовленого недостатньою матеріальною забезпеченістю виробництва:

∆Qв2.2 = ∆Qв2 - ∆Qв2.1 = 10806,3 — 595,34 =10210,96 тонн

Дане зниження обсягу випуску продукціїстановить вельми істотний відсоток (10210,96/30600=33,3%) від фактичного обсягу видобутку в періоді, що аналізується, що свідчить про необхідність найшвидшої розробкиі реалізацію кардинальних заходів, направлену на підвищення організації труда і поліпшення трудовоїдисципліни.

Погана трудова дисципліна також позначається на кількостівиходів працівників на роботу і приводить до зниження явочної чисельності. Це викликає недостатнюзабезпеченість виробничих дільниць робітників і, таким чином, призводить до загального зменшення випуску продукціїпідприємством.

Для визначення можливої недостатньоїзабезпеченості підприємства основними працівниками будемо використати плановіпоказники облікової і явочної чисельності по кожній виробничій дільниці. Незважаючина те, що планові показники, як зазначалось раніш, по випуску продукції булизанижені, планова явочна чисельність працівників повинна була визначатись з урахуванням технологічноїнеобхідності виробничого процесу, і, таким чином, показники планової явочноїчисельності можуть бути використані для виявлення недостатньої забезпеченостіосновними робітниками виробничих дільниць у періоді, що аналізується.

Відомості про забезпеченість підприємстваосновними робітниками приведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Відомості про забезпеченість підприємства робітниками загрудень 1999 р.№ Найменування дільниці

Трудомісткість продукції, чол∙змін

Фатичні витрати труда, чол∙змін

Явочна чисельність Облікова чисель-ність робітників Коефіцієнт облікового складу факт план факт план факт план

∆Шя

факт план факт план 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 1.  Дільниця № 1 2186 2076 3069 3224 99 104 -5 192 173 1,9395 1,67 2.  Дільниця № 3 1866 1773 2666 2697 86 87 -1 162 146 1,8825 1,67 3.  Дільниця № 5 1805 1714 2263 2325 73 75 -2 140 126 1,9205 1,67 4.  Дільниця № 8 1566 1487 2046 2046 66 66 123 111 1,8635 1,67 ∑ Разом 7423 7050 10044 10292 324 332 -8 617 556

Дані таблиці 2.4 свідчать про те, що протягомперіоду, який аналізується, три виробничих дільниці підприємства (№1, №3і №5) не були повністю забезпечені основними робітниками. Загальна нестача основнихпрацівників становила 2,47% (8/324×100%) від фактичної явочноїчисельності працівників і 2,41% (8/332×100%) від запланованої явочноїчисельності. Недостатньо повна забезпеченість основними робітниками стала причиною додаткового зниженняобсягу випуску продукції.

Величина зниження обсягу випуску продукціїчерез недостатню забезпеченість виробничих дільниць робітникамирозраховується по наступній формулі:

∆Qв3 = ∆Шя×Поп , де

∆Шя    — недоукомплектованість виробничих дільниць основними робітниками, чол.;

Поп  -  планова місячна продуктивність труда основногоробочого явочного складу, тонн/чол.

Планова місячна продуктивність труда основногоробочого явочного складу розраховується по формулі:

Поп =    Qвп, де

        Шяп

Qвп   — плановий обсягвипуску продукції, тонн;

 Трп  - планова явочначисельність робітників, чол.

Величина планової місячної продуктивності труда основногоробочого явочного складу у періоді, що аналізується, дорівнює:

Поп =29070/332=87,56 тонн/чол.

Таким чином, внаслідок недоукомплектованістьвиробничих дільниць основними робітниками обсяг випуску продукції знижується на:

∆Qв3 = 8×87,56 = 700,48 тонн.

Отримана величина зниження обсягу випуску продукції в періоді, що аналізується,становить відносно невисокий відсоток від фактичного (700,48/30600×100%=2,3%) і запланованого (700,48/29070×100%=2,41%) обсягу видобутку, однак неповна укомплектованість робочихмісць основними робітниками може привести до порушення технологічного процесу видобутку, простоїв іаварій. Отже, проблема забезпечення повної укомплектованості робочих місць основнимиробітниками також вимагає невідкладного вирішення.

Зниження обсягу випуску продукції також можебути спричинене погіршенням структури виробництва, яке призводить до збільшеннятрудомісткість виробництва продукції, відповідно, до зменшення нормативноїпродуктивності труда основних робітників. Однак, протягом періоду, що аналізується, напідприємстві не відбувалися будь-які істотні структурні зміни, що також підтверджується рівністюміж нормативною плановою (Пн(п)= 29070/7050 = 4,123 тонн/чол∙зміну) інормативною фактичною (Пн(ф)= 30600/7423 = 4,123 тонн/чол∙зміну)продуктивністю праці основних робітників підприємства (Див. таблиці 2.2 і 2.4).

Отже, структурні зміни не могли впливати наобсяг випуску продукції в періоді, що аналізується.

Таким чином, ми встановили, що протягомперіоду, що аналізується на величину обсягу випуску продукції впливаливнутрішнезмінні втрати робочого часу внаслідок яких обсяг видобутку знизився на 10806,3 тонн (в томучислі зниження здобичі з вини адміністрації становило 595,34 тонн, з винипрацівників – 10210,96 тонн), а також недоукомплектованість виробничих дільниць основнимиробітниками, що призвело до зниження обсягу випуску на 700,48 тонн. Розрахуємо загальну величину зниження обсягу випуску продукції, зумовлену впливом вищенаведених причин:

∆Qв = ∆Qв2.1 + ∆Qв2.2 + ∆Qв3

∆Qв = 595,34+10210,96+700,48=11506,78

Загальне зниження обсягу випуску продукції становило37,6% (11506,78/30600×100%) від фактичного обсягу випуску в грудні 1999року і 39,58% (11506,78/29070×100%) від запланованої видобутку на даний період.

Результати аналізу випуску продукції вперіоді, що аналізується, доцільно представити у вигляді наступної таблиці:

Таблиця 2.5

Результати аналізу випуску продукції за грудень 1999 р.№ Причини, що спричинили зниження обсягу випуску продукції Величина зниження обсягу виробництва, тон % зниження від фактичного обсягу випуску 1 2 3 4 1.    Внутрішнезмінні втрати робочого часу: 10806,3 35,3% 1.1           з вини адміністрації підприємства (незабезпеченість сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами) 595,34 1,95% 1.2           організаційні недоліки, зумовлені низькою трудовою дисципліною, відсутністю матеріальної зацікавленості в результатах праці 10210,96 33,35% 2.    Недостатня укомплектованість основними робітниками 700,48 2,3% Разом 11506,78 37,6%

Як бачимо, величина зниження обсягувиробництва вельми істотна, отже, необхідно розробити і реалізувати заходи, якідозволили б усунути негативний вплив виявлених причин і сприяти зростаннюобсягу випуску продукції.

Таблиця 2.6

Заходи щодо збільшення обсягу випуску продукції№ Заходи, що пропонуються Величина резерву, тонн 1 2 3 1.    Ліквідація внутрішнезмінних втрат робочого часу шляхом реалізації наступних заходів: 10806,3 1.1           Виключення недостачі матеріалів шляхом забезпечення адміністрацією своєчасної і повної закупівлі матеріалів і розподілу їх в необхідній кількості по виробничих дільницях. Уникнути дефіциту матеріалів також можливо завдяки застосуванню більше за гнучкі і досить оптимізовані схеми постачання і розподілу матеріалів, що дозволило в повному обсязі покривати потребу в матеріалах на виробничих дільницях при умовах виробництва, що змінюються і змінних обсягах видобутку. 595,34 1.2           Усунути або звести до мінімуму внутрішнезмінні втрати робочого часу шляхом поліпшення організації і умов труда працівників, поліпшити трудову дисципліну шляхом введення відповідної системи штрафів і премій. Підвищити матеріальну зацікавленість працівників в підвищенні результатів труда, для чого виробляти регулярні виплати заробітної плати, ввести систему доплат за виконання і перевиконання плану. 10210,96 2.    Добитися повної забезпеченості виробничих дільниць основними робітниками, шляхом підвищення трудової дисципліни, що дозволило б збільшити кількість виходів працівників і, таким чином, підвищити явочну чисельність на виробничих дільницях. Повної забезпеченості виробництва основними робітниками також можна досягнути при правильному плануванні чисельності працівників і розподілі їх по виробничих дільницях, а також при здійсненні відповідної кадрової політики. 700,48 Разом 11506,78

Таким чином, реалізація наведених в таблиці2.6 заходів щодо усунення виявлених негативних причин дозволила б досягти підвищеннявипуску продукції в межах розрахованого у цій таблиці резерву (11506,78 тонн).

Крім того, укрупнено деякі резерви зростання обсягувипуску продукції можна визначити на основі аналізу ритмічності роботи учасників,цехів і підприємства загалом. Для цього аналізу будемо використати дані провипуск продукції за кожну добу (див. таблицю 2.7), на основі яких розрахуємо середньодобову величину обсягу випуску івизначимо максимально досягнутий обсяг видобутку в окремі робочі дні по кожній виробничій дільниці.

Якщо орієнтуватися на максимальний обсяг виробництва по підприємству, томожливий найближчий резерв зростання випуску продукції можна визначити по наступній формулі:

∆Qв2.1 = (Qвmax— Q‾    в)×Nдф , де

Qвmax — максимальний обсягвипуску продукції за окрему добу, тонн;

Q‾    в      — фактичнийсередньодобовий обсяг випуску продукції, тонн;

Nдф      — кількість днів роботи підприємства повипуску продукції;

Відомості про ритмічність роботи підприємства вгрудні 1999 року наведені в таблиці 2.7.

Вивчення динаміки випуску продукціїпідприємствам по добах  показує, що максимальний обсяг видобутку за грудень 1999 рокусклав: по дільниці № 1 — 307,9 тонн, по дільниці № 2 — 256,3 тонн, по дільниці № 3 — 235,6 тонн і по дільниці № 4 — 225 тонн. Дотого ж, як бачимо з таблиці 2.7, середньомісячні обсяги видобутку вугілля покожній дільниці підприємства відрізняються від досягнутого в даному місяці максимально обсягу видобутку на відносно незначну величину, щосвідчить про відносно стабільну роботу підприємства.

Таким чином, коли щодобовий обсяг видобутку по кожній дільниці протягомвсього місяця залишався на досягнутому максимальному рівні, то місячний обсяг видобутку вугіллязбільшився б на 1169,01 тонн (див. таблицю 2.7). Дана величина і складає резервпідвищення об'єму впускання другого роду.

Як бачимо, величина резерву другого роду складає незначнувеличину у порівнянні з резервом першого роду (11506,78 тонн), її питома вага узагальному фактичному обсязі випуску продукції становить 3,82% (1169,01/30600×100%), і 4,02%(1169,01/29070×100%) по відношенню до запланованого на цей місяць обсягу випуску продукції.

Таблиця 2.7

Відомості про ритмічність роботи підприємства за грудень 1999р., тоннДата Дільниця №1 Дільниця №3 Дільниця №5 Дільниця №8 Разом 1 2 3 4 5 6 01.12.99    304,3 245,2 218,2 220,9 988,6 02.12.99    306,8 240,2 233,1 213,8 993,9 03.12.99    303,2 244,2 221,9 216,1 985,4 04.12.99    285,9 248,2 233,2 210,9 978,2 05.12.99    290,9 248,5 219,4 221,8 980,6 06.12.99    297,6 242,7 228,6 220,2 989,1 07.12.99    306,5 243,3 222,7 218,7 991,2 08.12.99    305,5 254,4 226,9 215,4 1002,2 09.12.99    286,6 256,3 224,5 218,5 985,9 10.12.99    299 240,9 228 219,9 987,8 11.12.99    288,4 250,2 218,1 224,8 981,5 12.12.99    294,3 247,8 232,1 220,3 994,5 13.12.99    288,7 251,7 235,2 210,8 986,4 14.12.99    284,7 239,2 227,4 219,7 971 15.12.99    297,9 239,5 229,9 225 992,3 16.12.99    307,3 247,4 235,1 223,2 1013 17.12.99    285,1 247,1 231,5 216,4 980,1 18.12.99    296,3 237,4 229,9 219,9 983,5 19.12.99    286,1 245,6 222,9 206,6 961,2 20.12.99    301,3 256 229 225 1011,3 21.12.99    298,2 248,2 222,9 204,8 974,1 22.12.99    286,8 251,9 233,2 224,8 996,7 23.12.99    293,3 255,9 235,6 223,2 1008 24.12.99    296,6 237,3 233,9 223,8 991,6 25.12.99    307,9 247,5 228,8 221,1 1005,3 26.12.99    296,6 250,2 230 221,8 998,6 27.12.99    289,4 253,7 228,4 225 996,5 28.12.99    301,4 248,6 233,4 216,3 999,7 29.12.99    306,8 248,9 225,3 204,4 985,4 30.12.99    298,1 241 220,6 202,4 962,1 31.12.99    288,5 241 198,3 196,5 924,3 Разом 9180 7650 7038 6732 30600 ¯ Q¯ 296,13 246,77 227,03 217,16 987,09

Qmax

307,9 256,3 235,6 225 1024,8

Qmax — ¯ Q¯

11,77 9,53 8,57 7,84 37,71

∆Qп(р)

364,87 295,43 265,67 243,04 1169,01

Оскільки розрахований резерв другого роду(1169,01 тонн) значно менше раніше розрахованого загального резерву підвищеннявипуску продукції (11506,78 тонн), то можна вважати, що всі основні резервипідприємства по підвищенню об'єму видобутку були виявлені підчас аналізу.

                               2.2    Аналіз обсягу реалізації продукції

Реалізація є завершальною стадією всієївиробниче-господарської діяльності підприємства, в процесі якої підприємство отримує за виробленупродукцію (виконані роботи, послуги) грошові кошти, які повинні дозволити підприємствупокрити його витрати й отримати прибуток. З урахуванням складної економічної ситуації, недосконалостіподаткового законодавства і кризи неплатежів аналіз реалізації продукції є однією з найважливіших задачкерівництва підприємства.

Відповідно до пункту 1.31 закону «ПроОподаткування прибутку» діючого законодавства реалізацією вважаєтьсявідвантаження продукції (виконання робот, послуг).

Поперед проведення детального аналізуреалізації продукції необхіднозробити її загальний аналіз, шляхом визначення і оцінкиабсолютного і відносного відхилення наведених фактичних показників віданалогічних показників попереднього періоду і показників реалізації,передбачених планом.

Дані про реалізацію продукції за листопад ігрудень 1999 року підприємства і планові показники реалізації за цей період наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Загальні дані про реалізацію продукції за грудень1999 р.№ Найменування показника одиниці виміру попе-редній період за планом фактич-ний по-казник 1 2 3 4 5 6 1.  Обсяг випуску продукції тонн 30667 29070 30600 2.  Обсяг товарної продукції тис. грн. 3960 3631,5 4035 3.  Середня ціна одиниці продукції грн./т 129,1 124,9 131,9 4.  Загальна вартість реалізованої продукції тис. грн. 4016,3 3690 3992,2 5.  Обсяг реалізованої продукції тонн 31110 29543 30267 6.  Залишки готової продукції на складі тонн 661 188 994 7.  Вартість залишків готової продукції на складі тис. грн. 85,34 23,48 131,1 8.  Дебіторська заборгованість, термін оплати якої не наступив тис. грн. 18,92 15 22,67 9.  Дебіторська заборгованість, термін оплати якої наступив тис. грн. 7,5 6,67 8,75 10.   Обсяг продукції, реалізований по занижених цінах тонн 71,67 33,33 76 11.   Прибуток від продукції, реалізований по занижених цінах тис. грн. 3,5 2,33 3,33 12.   Вартість продукції, реалізований по занижених цінах тис. грн. 9,25 4,81 10,02 13.   Збитки від реалізації продукції по занижених цінах тис. грн. 5,75 2,48 6,69 14.   Обсяг продукції, відпущеної безкоштовно працівникам тонн 17,5 12,5 18,67 15.   Збитки від безкоштовної відпустки продукції тис. грн. 2,26 1,8 2,46

Загальний аналіз даних, приведених в таблиці 2.8, показує істотне перевищення фактичних показниківреалізації продукції за грудень 1999 ріку над плановими показниками у цьомуперіоді. Однак це не є свідченням збільшення ефективності роботи служби збуту або підприємства загалом,  ашвидше усього є наслідком завищення планових показників, оскільки у порівнянні з попереднім періодом(листопад 1998 року) спостерігається зниження більшості показників, якіхарактеризують реалізацію продукції.

Для більш детального відображення відхиленняпоказників реалізації у періоді, що аналізується, від плану і попередньогоперіоду зробимо зіставлення цих показників, розрахувавши їх абсолютні і відноснівзаємні відхилення. Результати розрахунків представимо у вигляді наступної таблиці.

Таблиця 2.9

Зіставлення показників реалізації продукції з планом іпопереднім періодом№ Найменування показника одиниці виміру

% факт

до плану

+,- факт

до попе-реднього періоду

%, факт

до попе-реднього періоду

1 2 3 4 5 6 1.  Обсяг випуску продукції тонн 105,26% -67 99,78% 2.  Обсяг товарної продукції тис. грн. 111,11% 75 101,89% 3.  Середня ціна одиниці продукції тис. грн./т 105,6% 2,8 102,17% 4.  Загальна вартість реалізованої продукції тис. грн. 108,19% -24,1 99,4% 5.  Обсяг реалізованої продукції тонн 102,45% -843 97,29% 6.  Залишки готової продукції на складі тонн 528,72% 333 150,38% 7.  Вартість залишків готової продукції на складі тис. грн. 558,35% 45,76 153,62% 8.  Дебіторська заборгованість, термін оплати якої не наступив тис. грн. 151,13% 3,75 119,82% 9.  Дебіторська заборгованість, термін оплати якої наступив тис. грн. 131,18% 1,25 116,67% 10.   Обсяг продукції, реалізований по занижених цінах тонн 228,02% 4,33 106,04% 11.   Прибуток від продукції, реалізований по занижених цінах тис. грн. 142,92% -0,17 95,14% 12.   Вартість продукції, реалізований по занижених цінах тис. грн. 208,32% 0,77 108,32% 13.   Збитки від реалізації продукції по занижених цінах тис. грн. 269,76% 0,94 116,35% 14.   Обсяг продукції, відпущеної безкоштовно працівникам тонн 149,36% 1,17 106,69% 15.   Збитки від безкоштовної відпустки продукції тис. грн. 136,67% 0,2 108,85%

Загальний аналіз результатів розрахунків абсолютних і відносних відхилень, представлених втаблиці 2.9, свідчить про погіршення основних показників реалізації (обсягтоварної продукції, обсяг реалізованої продукції і  у грудні 1999 року упорівнянні з попереднім періодом, при цьому середня ціна продукції, залишки готовоїпродукції на складі, величина дебіторської заборгованості і ряд іншихнегативних показників збільшилися. Більшість же планових показників реалізаціїу періоді, що аналізується, була перевищена.

Таким чином, для детального аналізу реалізаціїпродукції підприємства доцільно використати показники попереднього періоду, ане показники, які передбачені планом.

У основу детального аналізу реалізації продукціїскладає наступне рівняння:

Ор = ТП + (Огпн  – Огпк  ) – Узц – Убл , де

Ор — обсяг реалізації в звітномуперіоді;

ТП— обсяг товарної (готової) продукції в звітному періоді;

Огпп  - залишки готової продукції наскладі підприємства на початок звітного періоду;

Огпк  - залишки готової продукції наскладі підприємства на кінець звітного періоду;

Узц— збитки від реалізації продукції позанижених цінах;

Убп— збитки від відпуску продукції своїмпрацівникам безкоштовно і по пільгових цінах;

Існує два методи визначення реалізаціїпродукції: метод нарахування і касовий метод. При касовому методіреалізованою вважається тільки та продукція, яка була оплачена покупцем; методнарахування у свою чергу передбачає, що вся відвантажена покупцеві продукція незалежно від надходження оплати повинна вважатисяреалізованою. Як зазначалося раніш, в цей час для визначення величини застосовується методнарахування.

Як бачимо з таблиці 2.8, причинами, щоспричиняють зменшення обсягу реалізації продукції у періоді, який аналізується, є:

-   причини, що спричиняють зміну обсягу випускупродукції;

-   причини, що спричиняють збільшення величининезавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва;

-   причини, що спричиняють зміну якості продукції.

Визначимо величину впливу кожної з даних причин.

1. Причини, які спричиняють зниження обсягу реалізації за рахунок зниження загального випускупродукції, вплив яких визначається по наступній формулі:

∆Ор1= ∆Qвф(ф.ц.), де

∆Ор1  -  зміна обсягу реалізації продукціїпід впливом зміни обсягу випуску продукції;

∆Qвф(ф.ц.) -   зменшення обсягу випуску продукції вперіоді, що аналізується, в фактичних цінах.

Зменшення обсягу випуску продукції у періоді,що аналізується, було визначене у розділі 2.1 цієї роботи, воно дорівнює:-11506,78 тонн.

∆Ор1= -11506,78×0,1319 = -1517,74 тис. грн.

2. Причини, що призводять до зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення залишків готовоїпродукції на складі, вплив яких визначається по формулі:

∆Ор2= Огпн  – Огпк  , де

∆Ор2  -  зміна обсягу реалізації продукціїпід впливом зміни залишків готової продукції на складі;

Огпп  -   залишки готової продукції наскладі підприємства на початок звітного періоду;

Огпк  -   залишки готової продукції наскладі підприємства на кінець звітного періоду.

∆Ор2= -45,76тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 7)

3. Причини, що спричиняють зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшенняреалізації продукції по занижених цінах, вплив яких визначається по формулі:

∆Ор3= ∆Узц ,де

∆Ор3  -  зміна реалізації продукції під впливомзміни обсягів реалізації продукції по занижених цінах;

∆Узц  - збільшення реалізації продукції позанижених цінах.

∆Ор3= -0,94тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 13)

4. Причини, що викликали зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшеннявідпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах, впливяких визначається по формулі:

∆Ор4= ∆Убп ,де

∆Ор4  -  зміна обсягу реалізації продукціїпід впливом зміни реалізації продукції по занижених цінах;

∆Убп  — збільшення відпуску продукції своїмпрацівникам безкоштовно і по пільгових цінах.

∆Ор4= -0,2 тис. грн. (Див.таблицю 2.9, рядок 15)

Таким чином протягом періоду, що аналізується,на величину обсягу реалізації продукції впливало зменшення обсягу випускупродукції, яке спричинило зниження обсягу реалізації на 1517,74 тис. грн.,збільшення залишків готової продукції на складі, що призвело до зниження реалізації на 45,76 тис. грн., збільшенняобсягів реалізації продукції по занижених цінах викликало зменшення загальногообсягу реалізації продукції на 0,94 тис. грн., а також у результаті збільшення відпускупродукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах обсяг реалізаціїзнизився на 0,2 тис. грн.

Загальне зниження обсягу реалізації під впливом наведених вище причин визначимо по наступній формулі:

∆Ор =∆Ор1+∆Ор2+∆Ор3+∆Ор4

∆Ор = 1517,74 + 45,76 + 0,94  +0,2 = 1564,64 тис. грн.

Отже, розрахункипоказують, що загальне зниженняобсягу реалізації продукції становить 39,2% (1564,64/3992,2×100%) від фактичного обсягуреалізації у періоді, який аналізується.

Результати аналізу обсягу реалізації продукціїдоцільно навести у вигляді наступної таблиці:

Таблиця 2.10

Результати аналізу обсягу реалізації за грудень 1999 р.№ Причини, що спричинили зниження обсягу реалізації продукції

Величина зниження реалізації,

тис. грн.

% зниження від фактичного показника реалізації 1 2 3 4 1.            Загальне зменшення обсягу випуску продукції підприємства 1517,74 38,02% 2.            Збільшення залишків готової продукції на складі підприємства 45,76 1,15% 3.            Збільшення обсягів реалізації продукції по занижених цінах 0,94 0,02% 4.            Результаті збільшення відпуску продукції підприємства своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах 0,2 0,005% Разом 1564,64 39,2%

Як бачимо з таблиці 2.10, найбільший вплив наобсяг реалізації продукції найбільший вплив оказує зменшення випуску продукції(38,02% від показника фактичної реалізації), отже ця причина вимагає найбільштермінового вживання заходів щодо її усунення. Питома вага інших, визначенихпідчас аналізу, причин відносно незначна (разом у періоді, який аналізується,вони спричиняють зниження обсягу реалізації продукції лише  на  1,175%), алевзагалі не  враховувати на їх  не  можна, тому що без своєчасного контролю тааналізу ці причини можуть призвести до  значного зниження обсягів реалізаціїпродукції.

Отже, як бачимо з таблиці 2.10, загальнавеличина зменшення обсягу реалізації у періоді, що аналізується, складає1564,64  тис. грн., що становить 39,2% від фактичної величини реалізації. Узв'язку з цим необхідно розробити та здійснити заходи, які дозволили б усунутинегативний вплив вищезазначених причин і сприяли зростанню обсягу реалізаціїпродукції підприємства.

Таблиця 2.11

Заходи щодо збільшення аналізу обсягу реалізації продукції№ Заходи, що пропонуються Величина резерву, тонн 1 2 3 1.            Досягти збільшення обсягу випуску продукції за рахунок реалізації заходів, які були розроблені під час аналізу обсягу випуску продукції (розділ 2.1 даної роботи). 1517,74 2.            Досягти граничного скорочення залишків продукції на складі підприємства шляхом поліпшення організації та обсягів проведення розвантажувальних та вантажних робіт, які пов'язані з відвантаженням продукції. Підвищити кількість замовлень на продукцію шляхом підвищення якості продукції, а також за рахунок впровадження відповідної цінової політики. Для збільшення кількості продукції, що відвантажується, також можливо розроблювати та застосовувати додаткові схеми реалізації. 45,76 3.            Звести до мінімуму або повністю виключити випадки реалізації товарів по занижених цінах шляхом поліпшення якості продукції,  а також за рахунок постійного дотримання встановлених нормативів якості та інших важливих параметрів продукції, що виробляється. Встановити жорсткий контроль, а також систему обмежень по реалізації продукції по занижених цінах. 0,94 4.            Добитися максимального скорочення або повністю усунути відпустку продукції безкоштовно і по занижених цінах, для чого встановити жорсткий контроль за такою відпусткою продукції, а також ввести граничні норми на безкоштовну  відпустку  продукції та  її реалізацію по пільгових цінах. Досягти підвищення якості продукції, а також дотримуватися відповідності продукції встановленим нормативним характеристикам, що дозволить зменшити величину відпустки продукції по занижених цінах. 0,2 Разом 1564,64

Таким чином, у разі усунення всіх наведених вище причин,що впливають на обсяг реалізації продукції, підприємство зможе підвищити річний обсяг реалізації на 1564,64 тис. грн.

3  АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

Основні фонди становлять основуматеріально-технічної бази виробництва, від якої значною мірою залежать всі техніко-економічніпоказники роботи підприємства.

В останні роки у промисловості намітилисятенденції постійного зростання основних фондів, які не завжди супроводяться поліпшенням техніко-економічнихпоказників, що вказує на незадовільний стан та істотне зниження ефективність використанняосновних фондів. Ефективність використання основних фондів залежить відправильності їх формування і застосування, що вимагає постійного детальногоаналізу стану і ефективності використання основних фондів в умовах конкретногопідприємства.

                                 3.1    Аналізу стану основних фондів

Стан основних фондів є найважливішимелементом, який характеризує загальний стан матеріально-технічної базипідприємства і значною мірою визначає його виробничі можливості. Отже,адміністрація повинна постійно контролювати стан основних фондів і вживати всіхнеобхідних заходів щодо своєчасного й достатнього оновлення виробничогообладнання і техніки підприємства.

Ступінь оновлення техніки і обладнання є однимз найважливіших показників, що характеризують стан загальний основних фондівпідприємства.

Дані про стан основних засобів на кінецьгрудня 1999 року підприємства, їх оновлення та вибуття в розрізі їхкласифікаційної структури наведені в таблиці 3.1.

Загальна ступінь оновлення основних фондівпідприємства характеризується коефіцієнтом оновлення техніки й обладнання, якийвизначається по наступній формулі:

Кон=     Ст    , де

        Фаб×Іцін

Ст -  вартість техніки іобладнання, яке була придбано за звітний рік по ринкових цінах, грн;

Фаб  -   балансова вартість активної частини основнихфондів на кінець року в облікових цінах, грн;

Іцін -  річний індекс цін.

Відомості, якінеобхідні для розрахунку коефіцієнта оновлення техніки наведені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Відомості про основні засоби підприємства на кінець грудня1999 року№ Структура основних фондів

Вартість основних фондів на початок  року,

тис. грн.

Введення основних фондів за рік, тис. грн. Вибуття основних фондів, тис. грн.

Вартість основних фондів на кінець  року,

тис. грн.

Амортиза-ція основних фондів, тис. грн. Знос основних фондів, тис. грн.

Залишкова вартість на кінець року,

тис. грн.

усього у тому числі придбання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1.     Будівлі 21482 696 1210 20968 730 6488 14480 2.     Споруди 26570 950 1970 25550 903 7972 17578 3.     Робочі машини 6784 460 210 740 6504 359 2973 3531 4.     Силове обладнання 5815 370 82 580 5605 307 2657,4 2947,6 5.     Передавальні пристрої 4845 315 460 4700 256 2274,3 2425,7 6.     Транспортні засоби 4361 240 380 4221 230 1905,2 2315,8 7.     Виробничий інструмент 1453,64 24,6 14,4 31,15 1447,09 76,82 655,1 791,99 8.     Виробничий інвентар 968,76 18,15 9,35 26 960,91 51,58 422,2 538,71 9.     Господарський інструмент 1243,72 10 12,45 1241,27 42,25 376,16 865,11 10.    Господарський інвентар 847,99 12 15,2 844,79 28,81 248,95 595,84 11.    Планування територій 6388,94 6388,94 216,54 1756,69 4632,25 ∑

Активна частина разом

24227,4 1427,75 315,75 2217,15 23438 1280,4 10887,2 12550,8 ∑

Пасивна частина разом

56532,65 1668 3207,65 54993 1920,6 16841,8 38151,2 ∑

Разом

80760,05 3095,75 315,75 5424,8 78431 3201 27729 50702

Таким чином, коефіцієнт оновлення техніки йобладнання підприємства на кінець грудня 1999 року становить:

Кон=315,75/(23438×1,0217)=0,0132(Індекс облікових цін за звітний період наведений утаблиці 1.1)

Використовуючи коефіцієнт оновлення технікиможна визначити період оновлення основних фондів підприємства, якийрозраховується по формулі:

Тон=    1 

        Кон

Отже період оновлення основних фондівпідприємства становить:

Тон = 1/0,0132 = 75,7 років

Як показують наведені вище розрахунків,коефіцієнт оновлення техніки має надто низьке значення (0,0132), яке на порядокнижче нормативної величини (0,1-0,14) даного показника і становить всього 11%(0,0132/0,12×100%) від його середньо галузевого нормативного значення(0,12). Розрахована величина коефіцієнта оновлення показує, що в 1999 роціпідприємство відновило лише 1,32% активних частини основних фондів, що всучасних умовах бурхливого розвитку техніки і технологій недопустимо.

Якщо підприємство і в подальших періодах будеоновлювати свою техніку і обладнання такими ж темпами, як у 1999 році, топовністю оновити активну частину основних фондів підприємство зможе тільки 75,7років.

Критично низьке значення коефіцієнта оновленнятехніки також свідчить про те, що велику частину техніки підприємства складаютьморально і фізично застарілі обладнання, яке неодноразово зазнавало капітальнихремонтів. Внаслідок значного зниження продуктивності такого обладнання ізбільшення витрат на його часті ремонти і експлуатацію істотного зростаєсобівартість продукції, що виробляється,  і, отже, знижується їїконкурентоздатність.

Низький відсоток оновлення техніки свідчитьпро застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основнихфондів.

Коефіцієнт оновлення техніки знаходиться вбезпосередній залежності від міри забезпеченості амортизаційним фондом,оскільки амортизаційний фонд є основним джерелом придбання нової техніки іобладнання.

Міра забезпеченості підприємства коштамиамортизаційного фонду виражається коефіцієнтом забезпеченості амортизаційнимфондом, який розраховується по наступній формулі:

Коа=    Афр , де

          Фаб

Афр -  величинаамортизаційного фонду, що використовується на реновацію основних засобів, грн;

Фаб  -   балансова вартість активної частини основнихфондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Розрахуємо коефіцієнт забезпеченостіамортизаційним фондом використовуючи дані, наведені в таблицях 3.1 і 1.4:

Коа = 421/23438=0,018(Дані про частину амортизаційного фонду, якавикористовується на реновацію, наведені в таблиці 1.4).

Період повної реновації активної частини основних фондів за рахунок коштівамортизаційного фонду з урахуванням збереження тенденції нарахування і розподілу амортизаційногофонду, що склалася в 1999 році, складе:

Тон=    1   

        Коа

Коа = 1/0,018=55,6років

Як бачимо з результатів розрахунків,величина коефіцієнта забезпеченості амортизаційним фондом на багато нижче їїнормативного значення (0,1-0,2). Таким чином, в 1999 році підприємство за рахунок нарахованих іне витрачених на капітальний ремонт амортизаційних відрахувань зможе оновити тільки 1,8% основнихфондів. Якщо  надалі порядок нарахування і розподілу (на оновлення та капітальнийремонт) амортизаційних відрахувань не зміниться, то накопити суму коштівамортизаційного фонду, яка була б достатньою для повного оновлення всієїактивної частини основних засобів підприємству вдасться тільки через 55,6 років.

Низький відсоток забезпеченості основних засобів амортизаційнимфондом не дає можливості підприємству своєчасно оновлювати техніку і обладнання, впроваджувати більшпрогресивні сучасні технології виробництва і призводить до морального іфізичного старіння основних фондів підприємства, що в у підсумку призводить до зниженняякості і збільшенню собівартості продукції, що випускається,  і, відповідно,веде до істотного зниження її конкурентоздатності.

Але нестача засобів амортизаційного фондудля оновлення техніки і обладнання викликана не лишенедоліками облікової політики щодо амортизаційного фонду і основних засобівпідприємства, вона також є наслідком недосконалістюзаконодавства у цій галузі, яка зорієнтована лише на збільшення базиоподаткування, а не на стимулювання проведення необхідних реновацій, модернізаційі своєчасного оновлення основних фондів підприємств.

 До того ж, вельми низьке значення коефіцієнтазабезпеченості амортизаційними відрахуваннями є наслідком не тільки низького відсотка щорічних амортизаційнихвідрахувань, але й неефективного розподілу коштів амортизаційного фонду, при якому тільки 13%(421/3201×100%) коштів виділяються на реновацію техніки і обладнання підприємства.

 Нестача коштів амортизаційного фонду призводить до того, щовелика частина техніки і обладнання підприємства є істотно зношеною.

Ступінь зношеності основних фондів підприємства виражається коефіцієнтомзносу, який у вартісній оцінці для активної частини основних засобів буде розраховуватисяпо наступній формулі:

Кзва=    Заф   , де

          Фаб

Заф  -  фактична нарахованавеличина зносу активної частини основних фондів у періоді, що аналізується, грн;

Фаб  -   балансова вартість активної частини основнихфондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Таким чином, коефіцієнтом зносу активної частини основних засобів становить: Кзва= 10887,2/23438=0,4645(Результати розрахунку вартісного коефіцієнтазносу активної частини основних засобів наведені також у таблиці 3.3).

Тепер визначимо коефіцієнт зносу пасивної частини основнихзасобів, який розраховується по наступній формулі:

Кзвп=    Зпф   , де

          Фпб

Зпф  -  фактична нарахованавеличина зносу пасивної частини основних фондів у періоді, що аналізується, грн;

Фпб  -   балансова вартість пасивної частини основнихфондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Отже, коефіцієнтом зносу пасивної частини основних фондів підприємства дорівнює: Кзвп= 16841,8/54993 =0,3063

Результати розрахунків показують, що активна частина основнихфондів має більш високий відсоток зносу (46,45%) ніж пасивна частина (30,63%). Різниця цих показників дорівнює15,82% (46,45%-30,63%). Однак це не означає, що об'єкти пасивної частини основних засобів (будівлі, споруди та інш.) є більш новими упорівнянні з технікою й устаткуванням активної частиниосновних засобів, а швидше за все є наслідком відмінності основнихставок нарахування зносу по цих видах основних фондів (15% — для активноїчастини і 5% — для пасивної частини основних засобів).

Висока ступінь зносу активної частини основних фондівсвідчить про негайну необхідність введення у експлуатацію нових об'єктів основних засобів замість істотнозношених, що дозволило б не перенавантажувати собівартість продукціїзростаючими витратами на ремонт старої техніки й обладнання, а також не відволікати і без тогоне досить великі кошти амортизаційного фонду підприємства на фінансування капітальнихремонтів.

Однак, визначення коефіцієнта зносу основнихзасобів через відношення вартості нарахованого зносу й балансової вартості основних засобів має значні недоліки,оскільки встановлені норми амортизаційних відрахувань далеко не завжди відображають фактичнийрівень фізичного і морального зносу техніки й обладнання. Для того, щоб визначити коефіцієнтзносу, який більш реально б відбивав ступінь фактичного зносу основних засобів, необхідно зіставляти фактичний інормативний строки служби по кожному виду техніки й устаткування.

Розрахунок коефіцієнта зносу з використанням строків службидоцільно проводити тільки для активної частини основних фондів у цілому, також окремо по робочому й допоміжному обладнанню, оскількипо техніці й устаткуванню встановлюються відповідні нормативні терміни експлуатації.

Фактичний коефіцієнт зносу кожного з видівтехніки й обладнання на основі строків його служби визначається по наступній формулі:

Кзфi =    Тiф   , де

          Тiб

Тiф  -  фактичний термінслужби i-го виду техніки або обладнання на дату проведення аналізу;

Тiб     -   встановлений нормативний термін служби i-говиду техніки або обладнання.

Відомості про фактичні і нормативні терміни служби технікий обладнання наведені в таблиці 3.3. У даній таблиці також наведені результати розрахункуфактичних коефіцієнтів зносу по кожному виду устаткування й технікипідприємства (див. колонку 11 таблиці 3.3). Згідно з результатами цихрозрахунків фактичний середній коефіцієнт зносу робочого обладнання дорівнює0,7478; для допоміжного обладнання цей показник становить 0,779. Отже середнійфактичний коефіцієнт зносу всієї активної частини основних засобів складає0,7634. Як бачимо, у порівнянні з коефіцієнтами зносу обладнання, обчисленими увартісному співвідношенні (див. колонку 12 таблиці 3.3), фактичні коефіцієнтизносу обладнання є істотно вищими. Так, наприклад, коефіцієнт зносу робочогообладнання, розрахований у вартісному відношенні, становить лише 61,67%(0,4612/0,7478×100%) від фактичного коефіцієнта зносу цього обладнання, обчисленогояк співвідношення відповідних термінів експлуатації. Взагалі середній вартіснийкоефіцієнт зносу усієї активної частини основних засобів складає тільки 60,85%(0,4645/0,7634×100%) від середнього фактичного коефіцієнта зносу цієїчастини ОЗ.

Таким чином, результати розрахунків показують,що практично все обладнання активної частини основних фондів підприємства є зношеним більш ніж на 50% (див. таблицю3.3), прицьому більшість техніки має ступінь зносу велику 70% (про це свідчать розраховані коефіцієнт зносу,середнє значення яких становить 0,7634). До того ж деякі види обладнання, зокремастругові установки, котли, насоси, штовхачі, практично досягли граничногонормативного терміну служби або навіть працюють більше встановленого нормативного строку, що призводить до частихполомок, простоїв даного обладнання і може спричинити виникнення аварійних ситуацій на підприємстві. При цьому частканового устаткування в загальній кількості ОФ підприємства є надто низькою і не перевищує 8-10%, більшість обладнання є істотно застарілою й вженеодноразово перебувала у капітальних ремонтах, про що свідчать дані, наведеніу таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Відомості про структуру техніки, що застосовується на підприємстві№ Вид техніки Фактична кількість техніки на підприємстві в тому числі Коефіцієнт структури техніки питома вага об-ладнан-ня після капіта-льного ремонту усього нова після капіта-льного ремонту

у

роботі

в капі-таль-ному ремонті в мон-тажах і демон-тажах у  резерві

за норма-тивом

(Кнстр)

фактич-но

(Кфстр)

∆Кстр

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Робоче обладнання

Середній коефіціент структури рабочого обладнення: 0,9 0,5361 0,3639 0,8361 1.  Комбайни очисні 8 2 6 5 1 1 1 0,9 0,625 0,275 0,75 2.  Стругові установки 4 4 2 1 1 0,9 0,5 0,4 1 3.  Скребкові конвейєри 32 4 28 20 5 4 3 0,9 0,625 0,275 0,875 4.  Стрічкові конвейєри 18 2 16 10 4 2 2 0,9 0,5556 0,3444 0,8889 5.  Прохідськи комбайни 6 1 5 4 1 1 0,9 0,6667 0,2333 0,8333 6.  Агрегати СУВ-350 5 1 4 2 2 1 0,9 0,4 0,5 0,8 7.  Механічне кріплення 240 60 180 160 20 30 30 0,9 0,6667 0,2333 0,75 8.  Автомати АВ-400 4 1 3 2 1 1 0,9 0,5 0,4 0,75 9.  Автомати АФК-72 8 2 6 5 2 1 0,9 0,625 0,275 0,75 10.   Бурові установки 10 2 8 4 2 2 2 0,9 0,4 0,5 0,8 11.   Агрегати АПШ-1 3 3 1 1 1 0,9 0,3333 0,5667 1

Допоміжне обладнання

Середній коефіціент структури допоміжного обладнення: 0,9075 0,585 0,3225 0,8458 1.  Лебідки 62 10 52 32 12 8 10 0,9 0,5161 0,3839 0,8387 2.  Вантажні машини 38 6 32 28 4 2 4 0,9 0,7368 0,1632 0,8421 3.  Насосні станції 8 2 6 4 2 2 0,95 0,5 0,45 0,75 4.  Породовантажні машини 24 5 19 16 2 2 4 0,9 0,6667 0,2333 0,7917 5.  Компресори 10 2 8 6 2 1 1 0,9 0,6 0,3 0,8 6.  Котли 3 3 2 1 0,9 0,6667 0,2333 1 7.  Трансформатори 20 4 16 12 3 2 3 0,9 0,6 0,3 0,8 8.  Стійки 18 6 12 11 2 2 3 0,9 0,6111 0,2889 0,6667 9.  Вентилятори 48 6 42 28 12 3 5 0,9 0,5833 0,3167 0,875 10.   Пускачі 140 32 108 80 38 12 10 0,9 0,5714 0,3286 0,7714 11.   Гідронасоси 76 6 70 68 2 2 4 0,9 0,8947 0,0053 0,9211 12.   Кран-балка 6 6 3 1 1 1 0,95 0,5 0,45 1 13.   Прес 6 2 4 4 1 1 0,95 0,6667 0,2833 0,6667 14.   Перфоратор 54 6 48 26 20 2 6 0,9 0,4815 0,4185 0,8889 15.   Турбокомпресори 8 1 7 4 2 1 1 0,9 0,5 0,4 0,875 16.   Пневматичні установки 6 2 4 3 2 1 0,9 0,5 0,4 0,6667 17.   Вагонетки 42 6 36 20 10 4 8 0,9 0,4762 0,4238 0,8571 18.   Штовхачі 62 4 58 36 23 3 0,9 0,5806 0,3194 0,9355 19.   Електродвигуни 172 10 162 92 48 14 18 0,9 0,5349 0,3651 0,9419 20.   Насоси 74 8 66 38 26 4 6 0,9 0,5135 0,3865 0,8919

Отже все вищенаведене свідчить про те, що напідприємстві застосовується частковий спосіб відтворювання основних фондів, при якому нова технікай обладнання практично не набувається, а кошти амортизаційного фонду використовуються в основному на підтримкупрацездатності старіючого обладнання.

Отже наявна необхідність термінового оновлення основнихфондів підприємства, при цьому найближчим часом необхідно буде замінити близько 80% всього обладнання підприємства (див. таблицю 3.3). Якщо на підприємстві не буде негайно розпочате відновлення активної частини своїх ОЗ, то протягомнайближчих 3-4 років практично все устаткування прийде до повної непридатності, а число капітальнихі поточних ремонтів зросте до критичної величини, що призведе до численних простоївобладнання і значного збільшення собівартості продукції в частині витрат на ремонт іобслуговування устаткування і зниженню її якості через моральне і фізичне старіння ОФ підприємства.

До того ж, що велика частина обладнання підприємства є істотно зношеною, далеко не все устаткування знаходиться уексплуатації. Значна частина техніки і обладнання підприємства перебуває в капітальному ремонті, монтажах, демонтажах і резерві, що істотнознижує ефективність використання основних засобів підприємства.

Питома вага техніки й обладнання, яке знаходиться убезпосередній експлуатації, виражається за допомогою коефіцієнта структуритехніки, який розраховується по наступній формулі:

Кстрi =   Niр , де

           Niз

Niр  -  фактичний кількість i-говиду обладнання або техніки, яка знаходиться у роботі;

Niз    -   загальна кількість i-го виду техніки йобладнання підприємства.

Відомості про кількість техніки, яка знаходиться вексплуатації, а також у капітальних ремонтах, монтажах демонтажах  і резерві наведена у таблиці3.2. У цій таблиці також представлені результати розрахунку коефіцієнта структури по видах техніки й обладнанняпідприємства.

Отже, як бачимо з таблиці 3.2, коефіцієнтструктури техніки практично по кожному виду техніки й обладнання підприємстваістотно нижче ніж його нормативне значення. Так, коефіцієнт структури очиснихкомбайнів становить 0,625, що складає 69,44% (0,625/0,9×100%) віднормативного значення, стругових установок — 0,5 (0,5/0,9×100%=55,56% від нормативногокоефіцієнта структури), а по бурових установках — лише 0,4(0,4/0,9×100%=44,44% від нормативного значення).

Середній коефіцієнт структури робочої технікий устаткування становить 0,5361, що складає 59,57% (0,5361/0,9×100%) відсереднього нормативного значення; по допоміжному обладнанню коефіцієнтструктури дорівнює 0,585 (0,586/0,9075×100%=64,57% від середнього нормативу цьогопоказника, див. таблицю 3.3).

Таблиця 3.3

Відомості про терміни служби техніки та непродуктивнезбільшення основних фондів№ Вид техніки Первин-на вартість, тис. грн.

Вартість зносу,

тис. грн.

Залиш-кова вартість, тис. грн.

∆Кстр

Непро-дуктивне збіль-шення, тис грн. Кількість

Термін служби,

років

Коефіці-ент  зносу за терміном служби Вартіс-ний кое-фіціент  зносу за  нормою фактич-но 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ∑

Робоче обладнання

11799,4 5442,01 6357,39 1962,62

‾Кзро  =

0,7478 0,4612 1.     Комбайни очисні 3973 1717,85 2255,15 0,275 620,17 8 8 5,3 0,6625 0,4324 2.     Стругові установки 1534 816,34 717,66 0,4 287,06 4 8 7,1 0,8875 0,5322 3.     Скребкові конвейєри 1358 654,92 703,08 0,275 193,35 32 8 6,32 0,79 0,4823 4.     Стрічкові конвейєри 442,1 215,64 226,46 0,3444 77,99 18 8 6,62 0,8275 0,4878 5.     Прохідськи комбайни 1846,6 859,86 986,74 0,2333 230,21 6 8 6,1 0,7625 0,4656 6.     Агрегати СУВ-350 93,3 42,24 51,06 0,5 25,53 5 8 5,8 0,725 0,4527 7.     Механічне кріплення 1147,6 496,14 651,46 0,2333 151,99 240 8 5,45 0,6812 0,4323 8.     Автомат АВ-400 55,3 23,88 31,42 0,4 12,57 4 8 5,12 0,64 0,4318 9.     Автомати АФК-72 44,2 19,12 25,08 0,275 6,9 8 8 5,8 0,725 0,4326 10.    Бурові установки 1234,6 558,45 676,15 0,5 338,08 10 8 5,8 0,725 0,4523 11.    Агрегат АПШ-1 70,7 37,57 33,13 0,5667 18,77 3 8 6,4 0,8 0,5314 ∑

Допоміжне обладнання

11638,6 5445,19 6193,41 2067,79

‾Кздо  =

0,779 0,4679 1.     Лебідки 911,8 426,53 485,27 0,3839 186,3 62 8 6,07 0,7588 0,4678 2.     Вантажні машини 1545,7 725,14 820,56 0,1632 133,92 38 8 6,12 0,765 0,4691 3.     Насосні станції 1970,1 851,78 1118,32 0,45 503,24 8 8 5,6 0,7 0,4324 4.     Породовантажні машини 1252,8 562,52 690,28 0,2333 161,04 24 8 5,74 0,7175 0,449 5.     Компресори 98,1 44,37 53,73 0,3 16,12 10 8 6,2 0,775 0,4523 6.     Котли 445,8 237,15 208,65 0,2333 48,68 3 9 7,8 0,8667 0,532 7.     Трансформатори 166,1 75,14 90,96 0,3 27,29 20 8 5,8 0,725 0,4524 8.     Стійки 129,7 51,77 77,93 0,2889 22,51 18 8 4,87 0,6088 0,3992 9.     Вентилятори 204,1 98,43 105,67 0,3167 33,47 48 8 6,32 0,79 0,4823 10.    Пускачі 224,5 98,94 125,56 0,3286 41,26 140 8 5,8 0,725 0,4407 11.    Гідронасоси 120,2 60,18 60,02 0,0053 0,32 76 7 6,65 0,95 0,5007 12.    Кран-балка 95,3 50,74 44,56 0,45 20,05 6 8 7,2 0,9 0,5324 13.    Прес 87,6 34,84 52,76 0,2833 14,95 6 8 4,87 0,6088 0,3977 14.    Перфоратор 101,9 49,72 52,18 0,4185 21,84 54 8 6,42 0,8025 0,4879 15.    Турбокомпресори 869,7 419,48 450,22 0,4 180,09 8 8 6,32 0,79 0,4823 16.    Пневматичні установки 442,4 178,5 263,9 0,4 105,56 6 8 4,87 0,6088 0,4035 17.    Вагонетки 1115 529,8 585,2 0,4238 248,01 42 8 6,8 0,85 0,4752 18.    Штовхачі 1300,3 658,5 641,8 0,3194 204,99 62 8 6,9 0,8625 0,5064 19.    Електродвигуни 441,8 226,8 215 0,3651 78,5 172 8 6,79 0,8488 0,5134 20.    Насоси 115,7 64,86 50,84 0,3865 19,65 74 8 7,42 0,9275 0,5606 ∑

Разом

23438 10887,2 12550,8 7126,12 Середній коефіціент зносу: 0,7634 0,4645

Отже, на підприємстві в безпосереднійексплуатації знаходиться лише 53,61% робочих обладнання і 58,5% допоміжних обладнання. Все цепідтверджує раніше зроблені висновки про застосування на підприємстві часткового способу відтворюванняосновних фондів.

Частковий спосіб відтворювання основнихфондів призводить до того, що на підприємстві виникає значне збільшення кількостітехніки й устаткування, яке знаходиться у капітальних ремонтах, монтажах, демонтажах, резерві і практично невикористовується у виробництві, тобто непродуктивне збільшення основних фондів.

Величина непродуктивного збільшення робочогообладнання й техніки розраховується по наступній формулі:

∆Форо = ∑ii n=1(Кснтрi — Ксфтрi)×Фiзал , де

Кснтрi  -  встановлений нормативнийкоефіцієнт структури i-го виду робочого обладнання або техніки;

Ксфтрi    -   фактичний коефіцієнт структури i-го видуробочого обладнання або техніки підприємства;

Фiзал     -   залишкова вартість i-го виду робочого обладнання або технікипідприємства, грн.

n      -   загальна кількість робочого обладнання та технікипідприємства.

Результати розрахунків фактичних коефіцієнтівструктури техніки, залишкової вартості, а також величини непродуктивногозбільшення на кожний вигляд основних фондів наведені в таблиці 3.2.

Як показують результати розрахунків,непродуктивне збільшення робочого обладнання становить 1962,62 тис. грн., що дорівнює30,87% (1962,62/6357,39×100%) від залишкової вартості робочого устаткування.

Величина непродуктивного збільшеннядопоміжного обладнання розраховується за аналогічною формулою і становить 2067,79 тис. грн.,що складає 33,39% (2067,79/6193,41×100%) від загальної залишковоївартості допоміжного устаткування. Однак, простої робочої техніки також спричинять зупинку допоміжногообладнання, яке технологічно пов'язане з цією робочою технікою. Отже, необхіднотакож враховувати і цю величину непродуктивного збільшення допоміжногообладнання, для чого визначимо коефіцієнт допоміжного обладнання, якийрозраховується по наступній формулі:

Кдо =   Фбдо , де

          Фбро

Фбро  -  загальна балансовавартість робочого обладнання й техніки, яка знаходиться на підприємстві;

Фбдо   -   загальна балансова вартість допоміжного техніки йобладнання підприємства.

Відповідно до даних, які наведені у таблиці 3.3,коефіцієнт допоміжного обладнання становить:

Кдо =11638,6/11799,4 = 0,9864, тобто на 1 грн вартості робочогообладнання припадає 0,9864 грн вартості допоміжного устаткування.

Непродуктивне збільшення допоміжного обладнання, яке викликане простоємробочих машин розраховується по формулі:

∆Ф2до =∆Форо× Кдо,де

∆Форо -  величинанепродуктивного збільшення робочого обладнання й техніки;

Кдо   -   коефіцієнт допоміжного обладнання.

Отже, непродуктивне збільшення допоміжного обладнання, яке спричинене простоємробочого обладнання становить:

1962,62×0,9864=1935,92 тис. грн.

Тепер розрахуємо загальну величинунепродуктивного збільшення допоміжного обладнання: 2067,79+1935,92 = 4003,71 тис. грн.

Отримана величина непродуктивного збільшеннястановить істотний відсоток (4003,71/6193,41×100%=64,64%) від загальноїзалишкової вартості допоміжного устаткування, що свідчить про низьку ступіньефективності використання допоміжного обладнання підприємства.

Таким чином, загальне непродуктивнезбільшення активної частини основних фондів підприємства складає:

1962,62+4003,71 = 5966,33 тис. грн.

Отже, як показують розрахунки, загальне непродуктивнезбільшення активної частини основних фондів підприємства становить 47,54%(5966,33/12550,8×100%) від величини залишкової вартості активної частини основних засобів, тобто майжеполовина всієї техніки і обладнання підприємства простоює, знаходячись у капітальних ремонтах, монтажах,демонтажах або резерві. Така ситуація безумовно є наслідком застосування напідприємстві часткового способу відтворювання основних фондів. При цьому способі відтворювання підприємство спроможневикористовувати не більш ніж половину своїх потенціальних виробничихпотужностей.  При такому способі відтворювання собівартість продукції буде зростати за рахунок збільшенняпитомої ваги умовно-постійних витрат, що пов'язано зі зниженням випуску продукції, а також зростаючими витратами накапітальний ремонт, монтажі, демонтажі обладнання і утримання резерву, розміри якого буде збільшуватися,оскільки обладнання, що неодноразово зазнавало капітального ремонту і застаріле устаткування буде матинабагато меншу надійність, ніж нове техніка.

Отже, непродуктивне збільшення основних фондівпризводить до економічного збитку, що пов'язано не тільки із зростанням витрат на капітальний ремонт і витратами на утримання обладнання, яке не використовується, але й з тим, що в устаткуванні,яке не застосовується у виробництві продукції,заморожується на невизначений термін значна частина коштів підприємства,відсутність яких в обороті призводить до непрямих збитків.

Загальна величина економічного збитку розраховується по наступній формулі:

Знз = ∆Фо×Сб+∆З, де

∆Фо   -  загальна величина непродуктивного збільшенняосновних засобів підприємства;

Сб      -   річна ставка по банківському депозиту;

∆З   -  збілбшення затрат, які пов'язані з утриманнямнепрацюючої техніки й устаткування, а також витратами на капітальний ремонт,які розраховуються по наступній формулі:

∆З<sub/>= ∆Зм+∆Зе+∆Ззп, де

∆Зм -  збільшення матеріальних витрат, яке пов'язано знепродуктивним збільшення основних засобів;

∆Зе   -   збільшення витрат електроенергії, внаслідокнепродуктивного збільшення основних засобів;

∆Ззп -  збільшення витрат на оплату праці робітниківпідприємства, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів.

∆Зм = Змро×σкв×∆Кн+∆Форо×Кдо×Км, де

Змро  -  фактичні матеріальнівитрати на ремонт та обслуговування техніки й обладнання підприємства;

σкв     -   фактична питома вага капітально відремонтованихтехніки й обладнання у загальній їх кількості;

∆Кн -  відносне середнє зниження коефіцієнта надійностікапітально відремонтованого обладнання у порівнянні з новою технікою (у роботі його значення  прийняте 0,4);

∆Форо -  збільшення вартостіробочого обладнання за рахунок застосування часткового способу відтворювання;

σкв     -   фактична питома вага капітально відремонтованихтехніки й обладнання у загальній їх кількості;

Кдо  -  коефіцієнтдопоміжного обладнання;

Км   -  відношення вартості матеріалів, які використовуютьсяна утримання обладнання, до вартості активної частини основних фондів.

Відомості для розрахунку економічного збитку підприємства унаслідок непродуктивного збільшення основних фондів приведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Дані для розрахунку економічного збитку від непродуктивного збільшенняосновних засобів№ Найменування показника Одиниці виміру Фактична величина /> /> 1 2 3 4

 

1.  Витрата матеріалів на ремонт і обслуговування техніки за рік тис. грн. 2462,4

 

2.  Витрата електроенергії на ремонт і обслуговування техніки за рік тис. грн. 820,8

 

3.  Чисельність робітників по ремонту і обслуговуванню техніки чол. 196

 

4.  Середня річна заробітна плата робітника грн. 3463,2

 

5.  Середній розмір нарахувань на заробітну плату робітника за рік грн. 1298,7

 

6.  Річна ставка по банківському депозиту % 40

 

Розрахунок питомої ваги капітальновідремонтованої техніки наведений у таблиці 3.2. Середня питома вага робочогообладнання, яке вже перебувало у капітальному ремонті становить 0,8361,відносно до допоміжного обладнання ця питома вага складає 0,8458. Отже,загальна середня питома вага капітально відремонтованого устаткування дорівнює:

σкв = (0,8361×11+0,8458×20)/31 = 0,8424(Показник розрахований як середньозважене значення)

Відношення вартості матеріалів на утримання обладнання до загальної вартості активної частини основнихфондів становить:

Км = 2462,4/23438 = 0,1051

Таким чином, збільшення матеріальних витрат, яке булоспричинене непродуктивним збільшенням основних фондів складає:

∆Зм =2462,4×0,8424×0,4+5966,33×0,9864×0,1051 = 1448,26 тис.грн.

Збільшення витрат електроенергії, внаслідокнепродуктивного збільшення основних засобів розраховується по наступній формулі:

∆Зе = Зеро×σкв×∆Кн+∆Форо×Кдо×gе, де

Зеро   -  витратиелектроенергії на ремонт та обслуговування обладнання підприємства;

gе  -  питомі витрати електроенергії у розрахунку на 1грн. активної частини основних фондів;

Величина питомих витрат електроенергії урозрахунку на 1 грн. активної частини основних фондів становить:

gе = 820,8/23438 = 0,035

Отже, зростання витрат електроенергії,внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів становить:

∆Зе =820,8×0,8424×0,4+5966,33×0,9864×0,035 = 482,56 тис.грн.

Збільшення витрат на оплату праці робітниківпідприємства, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобіврозраховується по наступній формулі:

∆Ззп = (Шфро×σкв×∆Кн+∆Форо×Кдо×Ш'фро)×(ЗП'ф +Н'ф ), де

Шфро   -  фактичначисельність робітників підприємства, які зайняті ремонтом та обслуговуваннямтехніки й обладнання;

Ш'фро  -  відношення чисельності робітників підприємства,які зайняті ремонтом і обслуговуванням обладнання, до вартості активної частиниосновних фондів;

ЗП'ф   -  фактична середня заробітна плата одного робітника;

Н'ф   -  фактична середня величина нарахувань назаробітну плату одного робітника.

Відношення чисельності робітниківпідприємства, які зайняті ремонтом і обслуговуванням обладнання, до вартостіактивної частини основних фондів становить:

Ш'фро = 196/23438 = 0,008362 чол/тис. грн.

Таким чином, внаслідок непродуктивногозбільшення основних засобів підприємства, зростання витрат на оплату праці становить:

∆Ззп =(196×0,8424×0,4+5966,33×0,9864×0,008362)×(3,4632+1,2987)= = 548,838 тис. грн

Отже, загальне збілбшення затрат, яке викликане непродуктивним збільшення основних фондівпідприємства становить:

∆З<sub/>= ∆Зм+∆Зе+∆Ззп = 1448,26+482,56+548,838 =2479,658 тис. грн.

Як бачимо з розрахунків, загальне збільшеннязатрат під впливом непродуктивного збільшення основних фондів дорівнює доситьістотної величини, питома вага якої в загальних витратах підприємства за 1999рік становить 4,11% (2479,658/60402×100%). Усунення непродуктивногозбільшення основних фондів дозволило б підприємству уникнути даних витрат.

Однак, крім безпосередніх витрат на зміст і ремонт обладнання, маютьмісце і непрямий збиток, який пов'язаний з омертвінням коштів у обладнанні підприємства, яке марно простоює.Величина цього збитку  становить: ∆Фо×Сб = 5966,33×40% =2386,532 тис. грн.

Отже, якби основні фонди, які марно простоюютьна підприємстві,  були б реалізовані за їх залишковою вартістю, а кошти від цієїреалізації були б покладені у банк, то підприємство отримувало б у виглядідепозитних відсотків 2386,532 тис. грн. додаткового прибутку щорічно. Однак призастосуванні часткового способу відтворювання підприємство не зможе цілковитопозбутися непродуктивного збільшення основних фондів, тільки перехід на повнийспосіб відтворювання дозволить підприємству реалізувати техніку й обладнання, яке марнопростоює, і отримувативищезазначений прибуток. Але, натомість, підприємствотерпить істотні збитки.

Загальний економічний збиток від непродуктивного збільшення основних засобів підприємства складає:

Знз = 2386,532+2479,658 = 4866,19 тис. грн.

Таким чином, збитки, спричинені непродуктивнимзбільшенням основних фондів складаєзначну величину, питома вага якої в загальній величині збитків підприємстваза 1999 рік (див. таблицю 1.1) становить 37,89% (4866,19/12842×100%).

У разі усунення збитків від непродуктивногозбільшення основних фондів підприємству б вдалося скоротити загальну величину збитківдо 7975,81 тис. грн. (12842-4866,19). Цього можна досягти лише за рахунок переходу відчасткового способу відтворювання основних засобів до повного способу відтворювання.

               3.2    Аналізу ефективності використання основних фондів

Від ефективності використання основних фондівв значній мірі залежить багато важливих техніко-економічних показників роботипідприємства, тому необхідно постійного аналізувати і знаходити шляхипідвищення ефективності використання основних фондів.

Основним показником що характеризуєефективність використання основних фондів підприємства є фондовіддача. Однак длякомплексної оцінки ефективності використання основних фондів не достатньо лишерозрахунку співвідношення обсягу випуску і вартості основних фондів, оскількивід відповідної експлуатації основних фондів залежить не тільки обсяг випускупродукції, але і її собівартість і якість. Тому показник фондовіддачі доцільнорозраховувати по наступній формулі:

Фвфід=  Qвф— ∆Зоф — ∆Qн + ∆Qк , де

                   Фаф

Qвф -  фактичний обсягвипуску продукції у звітному періоді, грн;

∆Зоф  -  зміна витрат на випуск продукції підприємства під впливомосновних фондів, грн;

∆Qн -  збільшення вартості продукції, що випускається,яке не пов'язане з підвищенням якості, грн;

∆Qк  -   збільшення вартості продукції підприємства за рахунок зміни якості, грн.

Фаф  -  фактична величинаосновних фондів, що застосовуються для випуску цієї продукції, грн;

Відомості про витрати, пов'язані зексплуатацією основних фондів, а також про ціни на продукцію в періоді, щоаналізується, і попередньому періоді наведені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Відомості для розрахунку фондовіддачі за грудень 1999 р.№ Найменування показника одиниці виміру попе-редній період фактич-ний по-казник

+ -, факт

до попе-реднього періоду

%, факт

до попе-реднього періоду

1 2 3 4 5 6 7 1.  Обсяг випуску продукції підприємства тонн 30667 30600 -67 99,78% 2.  Обсяг товарної продукції підприємства тис. грн. 3960 4035 75 101,89% 3.  Середня ціна продукції грн./т 129,1 131,9 2,8 102,17% 4.  Збільшення витрат матеріалів на ОЗ за місяць тис. грн. 119,69 120,68 0,99 100,83% 5.  Збільшення витрат електроенергії за рахунок ОЗ за місяць тис. грн. 39,87 40,21 0,34 100,85% 6.  Збільшення витрат на оплату праці за рахунок ОЗ за місяць тис. грн. 44,54 45,736 1,196 102,69%

Як бачимо з таблиці 3.5, збільшення ціни напродукцію, яке не пов'язане з поліпшенням її якості, становило 2,8 грн./т.Оскільки зростання цін у періоді, що аналізується не пов'язане із зміною якостіпродукції, то загальне збільшення вартості товарної продукції за рахунок зростання ціни складає:

∆Qн = 2,8×30600 = 85680 грн.

Тепер розрахуємо збільшення витрат, яке пов'язанез утриманням, експлуатацією і ремонтом основних засобів:

∆Зоф = 120680+40210+45736 = 206626 грн.

Таким чином, величина місячної фактичної фондовіддачі становить:

Фвфід = (4035000-85680-206626)/23438000 =0,1597

Якщо обчислювати показник місячноїфондовіддачі за формулою співвідношення обсягу випуску та вартості основнихфондів, тобто:

Фвід=   Qпф   ,

           Фаф

то величина такого показника фондовіддачі будедорівнювати:

Фвід =4035000/23438000 = 0,1722

Розрахований таким чином показник фондовіддачіє завищеним на 7,83% (0,1722/0,1597×100%-100%) у порівнянні з фактичнимзначенням фондовіддачі (0,1597).

Отже, як бачимо з наведених вище розрахунків, на обчислений показник фондовіддачі у даному випадку впливають наступні групи чинників:

1. Причини, які призвели до загального зниженняобсягу випуску продукції підприємства. Зменшення обчисленого показника фондовіддачі підвпливом цієї групи причин розраховується по наступній формулі:

ΔФ1=    ∆Qв , де

           Фаф

ΔQв  -  зниженняобсягу випуску продукції підприємства у періоді, що аналізується, грн;

Використовуючирезультати аналізу обсягу випуску продукції, який був зроблений у розділі 2.1цієї роботи, розрахуємо загальне зниження обсягу випуску продукції у вартісномувиразі:

ΔQв = 11506,78×131,9 =1717744,25 грн.

Зменшення фондовіддачівнаслідок загального зниження обсягу випуску продукції уперіоді, що аналізується, становить:

ΔФ1 = -1717744,25/23438000 = -0,0733.

Як бачимо, зменшення фондовіддачі викликане зниженням обсягу випуску продукції дорівнює досить істотній величині,яка складає 45,9% (0,0733/0,1597×100%) від загального фактичного розміруфондовіддачі.

2. Причини, які викликали підвищення затрат,пов'язане з основними фондами підприємства. Зменшення показника фондовіддачі підвпливом цієї групи причин розраховується по наступній формулі:

ΔФ2 =     ∆Зоф , де

             Фаф

∆Зоф  -  збільшення витрат на випуск продукціїпідприємства під впливом основних фондів, грн;

Таким чином,зменшення фондовіддачівнаслідок збільшення витрат на випуск продукціїпідприємства під впливом основних фондів у періоді, що аналізується, становить:

ΔФ2 = -12856/23438000 = -0,000549.

Зменшення фондовіддачі викликане збільшенням витрат на випускпродукції підприємства під впливом основних фондів дорівнює 0,34% (0,000549/0,1597×100%)від фактичного розміру фондовіддачі.

3. Причини, пов'язані з підвищення цін на продукцію,яке не обумовлене зростанням її якості. Зменшення показника фондовіддачі під впливом цієїгрупи причин розраховується по наступній формулі:

ΔФ3 =     ∆Qн , де

             Фаф

∆Qн -  збільшення вартості продукції, що випускається,яке не пов'язане з підвищенням якості, грн;

Таким чином,зменшення фондовіддачівнаслідок підвищення цін на продукцію, яке не пов'язане зізростанням її якості у періоді, що аналізується, становить:

ΔФ3 = -85680/23438000 = -0,003656.

Зменшення фондовіддачі спричинене збільшенням вартостіпродукції, що випускається, яке не пов'язане з підвищенням якості дорівнює2,29% (0,003656/0,1597×100%) від фактичного розміру фондовіддачі.

4. Причини, пов'язані з непродуктивнимзбільшенням, утриманням зайвого та непотрібного обладнання, яке призводить дозростання вартості основних засобів підприємства. Зменшення величини фондовіддачі підвпливом цієї групи причин розраховується по наступній формулі:

ΔФ4 = Фвід     Qвф    , де

                  Фаф  — ΔФо

∆Фо -  загальна величина непродуктивного збільшення активної частини основних засобівпідприємства, грн;

Таким чином,зменшення фондовіддачівнаслідок непродуктивного збільшенням основних засобівпідприємства у періоді, що аналізується, становить:

ΔФ4 = 0,1722-4035000/(23438000-5966330) = -0,0587.

Як показують розрахунки, зменшення фондовіддачі, яке спричинене непродуктивним збільшенням основних засобів підприємства складає доситьзначну величину, яка становить 36,76% (0,0587/0,1597×100%) від загальногофактичного розміру фондовіддачі.

Отже, було встановлено, що протягом періоду,який аналізується на величину на ефективність використання основних засобівпідприємства, тобто на величину фондовіддачі впливали: зменшення обсягу випускупродукції, внаслідок чого фондовіддача знизилася на 0,0733, підвищення затрат,пов'язане з основними фондами, що призвело до зменшення фондовіддачі на 0,000549, підвищенняцін на продукцію, яке не обумовлене зростанням її якості спричинило зниженняфондовіддачі на 0,003656, а також непродуктивним збільшенням основних засобівпризвело до зниження показника фондовіддачі на 0,0587. Розрахуємо загальну величинузниження фондовіддачі, яка зумовлена впливомвищезазначених причин:

∆Фвід= ∆Ф1+∆Ф2+∆Ф3+∆Ф4

∆Фвід= -0,0733-0,000549-0,003656-0,0587=-0,136205

Загальне зниження показникафондовіддачі становить 85,29% (0,136205/0,1597×100%) відфактичної величини фондовіддачі за період, який аналізується.

Результати аналізу ефективності використанняосновних фондів (фондовіддачі) доцільно представити у вигляді наступної таблиці:

Таблиця 3.6

Результати аналізу фондовіддачі за грудень 1999 р.№ Причини, що спричинили зниження фондовіддачі Величина зниження фондовіддачі % зниження від показника фондовіддачі 1 2 3 4 1.            Зменшення обсягу випуску продукції 0,0733 45,9% 2.            Підвищення затрат, пов'язане з основними фондами 0,000549 0,34% 3.            Підвищення цін на продукцію не обумовлене зростанням її якості 0,003656 2,29% 4.            Непродуктивним збільшенням основних засобів 0,0587 36,76% Разом 0,136205 85,29%

Як бачимо, величина зниження фондовіддачіскладає 85,29% її фактичної величини, отже, необхідно розробити і реалізуватизаходи, які дозволили б усунути негативний вплив виявлених причин і сприятизростанню ефективності використання основних засобів підприємства.

Таблиця 3.7

Заходи щодо збільшення ефективності використання основнихфондів№ Заходи, що пропонуються Величина резерву 1 2 3 1.            Досягти збільшення обсягу випуску продукції за рахунок реалізації заходів, які були розроблені під час аналізу обсягу випуску продукції (розділ 2.1 даної роботи). 0,0733 2.            Досягти збільшення якості продукції, шляхом застосування технологій, які дозволяють істотно знизити  вміст породи у вугіллі, що добувається, у випадку необхідності використати технології збагачення вугілля. Ввести в дію техніку і обладнання які б дозволили підвищити якість продукції, що виробляється. Придбання  і впровадження нової техніки замість застарілої, що дозволило б підвищити якість продукції. 0,000549 3.            Зменшити витрати на утримання  і експлуатацію основних фондів, шляхом встановлення жорстких нормативів витрат матеріалів і електроенергії на основні фонди підприємства і здійснення контролю за їх дотриманням. Позбутися або максимально скоротити непродуктивне збільшення техніки й обладнання, за рахунок реалізації обладнання, яке практично постійно простоює, а також зношеного обладнання, яке вимагає частих ремонтів, тобто перейти від часткового способу відтворювання основних засобів до повного. Це дозволило б істотно скоротити витрати, пов'язані із утриманням невживаного устаткування, а також ремонтом зношеної техніки. 0,003656 4.           

Досягти повного усунення або значного скорочення непродуктивного збільшення основних фондів за рахунок переходу від значного способу відтворювання основних засобів до повного. Повний спосіб відтворювання дозволить позбавитися значних витрат на капітальний ремонт і утримання обладнання, оскільки цей спосіб відтворювання передбачає, що стара зношена техніка не зазнає постійних ремонтів (як при частковому способі відтворювання), а реалізується за залишковою вартістю, або здається в металобрухт, а замість цієї техніки буде придбаватися нове більш сучасне обладнання.

Придбання нової техніки замість застарілого обладнання дозволить істотно скоротити непродуктивне збільшення основних фондів, за рахунок того, що зовсім невелика кількість техніки буде знаходитися у монтажі і демонтажі (при заміні старої зношеної техніки на нову), резерв устаткування можна істотно скоротити, оскільки нове обладнання набагато надійніше, ніж зношене, яке неодноразово зазнавало капітальних ремонтів.

Крім переходу до повного способу відтворювання, скорочення величини основних засобів, яке практично не застосовуються, також можливо за рахунок виявлення і реалізації (або здача у металобрухт у разі істотного зношування) непотрібного обладнання або обладнання, що використовується на незначну частину своєї потенційної виробничої потужності. Також доцільно зробити реорганізацію структури устаткування таким чином, щоб забезпечити оптимальну (тобто відповідну найбільшій економічній віддачі) величину виробничої потужності. Слід однак враховувати, що при цьому необхідно буде зберегти можливість зміни виробничих потужностей, щоб мати можливість пристосовуватися до величини замовлень, що змінюється,  а також можливих коливань ринкової кон'юнктури.

0,0587 Разом 0,136205

Як показують результати розрахунку загального резервупідвищення фондовіддачі напідприємстві, досягти збільшення цього показника на 85,29% (0,136205/0,1597×100%), а отже й підвищитиефективність використання основних фондів, можливо за рахунок здійснення заходів, які наведені в таблиці 3.7.

Окрім розглянутого вище способу загальний резерв підвищення фондовіддачі також можна визначити по наступній формулі:

ΔФврід =  Qвф+∆Qп+∆Зоф   Фвід , де

                Фаф  — ΔФо

∆Qп -  можливе збільшення обсягу випуску продукції за рахунок підвищення яккількісних, так і якісних показників, грн;

∆Зоф -  можливе зменшення витрат підприємства, пов'язанез утриманням та експлуатацією основних фондів підприємства, грн;

∆Фо -  загальна величина непродуктивного збільшення активної частини основних засобівпідприємства, грн;

Можливе збільшення обсягу випуску продукціїпідприємства за рахунок підвищення як кількісних, так і якісних показників становить:

∆Qп = 1717744,25+85680 = 1803424,25 грн.

Отже, величина резерву загального збільшення фондовіддачі,розрахована по цій формулі, складає:

∆Фврід = (4035000+1803424,25 +12856)/(23438000 — 5966330) -0,1722 = = 0,1637

Як бачимо, розрахована величина загального резерву фондовіддачі вельмиістотна, вона становить 100,25% (0,1637/0,1597) від фактичної величини фондовіддачі (0,1597).

Таким чином, у разі реалізації вищенаведенихзаходів щодо підвищення ефективності використання основних фондів (див. таблицю3.7), те величину фондовіддачі підприємства можна буде збільшити до 0,3234 (0,1597+0,1637), тобто до200,25% (0,3234/0,1597) від фактичної величини фондовіддачі.

ВИСНОВОК

У закінченні цієї курсової роботи зробимо короткийогляд попередніх розділів, та підведемо підсумки.

Загальна характеристика шахти імені О. О. Скочинського показує, що шахтарозробляє вельми тонкі, але досить якісні вугільні пласти на відносно малих кутах падіння (до10°), що дозволяють застосовувати погоризонтний спосіб розробки шахтного поля.

У першому розділі даної курсової роботи був зроблений загальний аналіз техніко-економічних показниківпідприємства за останні 5 років роботи, який показав істотне погіршенні економічноїситуації на підприємстві, що також підтверджується визначеною негативною динамікоюфінансового результату підприємства (в 1999 році загальна величина збитківшахти досягла 5421 тис. грн.).

У другому розділі був зроблений загальний та детальнийаналіз обсягу випуску та реалізації продукції підприємства.

Загальний аналіз обсягу випуску продукціїпоказав, що планові показники на період, що аналізується, були занижені, прицьому обсягу видобутку зменшився у порівнянні з попереднім періодом. Урезультаті детального аналізу обсягу випуску продукції було визначено, щопідприємство має внутрішній резерв підвищення обсягу видобутку у розмірі11506,78 тонн.

Підчас загального аналізу даних про реалізацію продукції за грудень 1999 року тапланових показників було виявлене істотне заниження планових показників, атакож погіршення основних показників реалізації у порівнянні з попереднімперіодом. Детальний аналіз реалізації продукції, для якого в зв'язку з штучнимзаниженням плану були використані показники попереднього періоду, показав, щоусунення виявлених негативних чинників, які знижують обсяг реалізації, дозволив би підприємству збільшити річну реалізаціюпродукції на 1784,96 тис. грн.

Аналіз стану основних фондів показав, що на підприємствізастосовується частковий спосіб відтворювання, внаслідок якого техніка й обладнання підприємства єзношеними на 76,34%, а  термін повного оновлення техніки становить близько 55,6 років. При цьому у безпосереднійексплуатації знаходиться тільки 53,61% робочої техніки і устаткування підприємства. Аналіз фондовіддачі виявиввідносно низьку ефективність використання основних фондів підприємства, збільшенняякої можливе лише за рахунок переходу до повного способу відтворювання. Це дозволило б підвищити загальну величину фондовіддачі уперіоді, що аналізується, на 0,1637.

ДОДАТОК 1 — ПРОГРАМАРОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ

Attribute VB_Name =«Count_A»

Sub TP_Count()

Const k As Single = 1#

Dim t1 As Object, t2 As Object,t3 As Object, t4 As Object, t5 As Object, _

t6 As Object, t7 As Object, t8 AsObject, t9 As Object, _

t10 As Object, t11 As Object, t12As Object, t13 As Object, t14 As Object, t15 As Object, t16 As Object, t17 AsObject

With ActiveDocument

Set t1 = .Tables(2)   'Таблиця1.1 Техніко-економічні показники

Set t2 = .Tables(3)   'Таблиця1.2 Аналіз структури собівартості одиниці продукції, %

Set t3 = .Tables(4)   'Таблиця1.3 Приведення показників до порівнянних одиниць вимірювання

Set t4 = .Tables(5)   'Таблиця1.4 Техніко-економічні показники, приведені до порівнянних одиниць вимірювання

Set t5 = .Tables(6)   'Таблиця1.5 Динаміка техніко-економічних показників, %

Set t6 = .Tables(7)   'Таблиця2.1 Загальні відомості про випуск продукції за грудень 1999 р.

Set t7 = .Tables(8)   'Таблиця2.2 Відомості про обсяги і трудомісткість випущеної продукції

Set t8 = .Tables(9)   'Таблиця2.3 Дані про забезпеченість підприємства матеріалами за грудень 1999 р.

Set t9 = .Tables(10)  'Таблиця2.4 Відомості про забезпеченість підприємства робітниками за грудень 1999 р

                      'Таблиця2.5 Результати аналізу випуску продукції за грудень 1999 р.

                      'Таблиця2.6 Заходи щодо збільшення обсягу випуску продукції

Set t10 = .Tables(13) 'Таблиця2.7 Відомості про ритмічність роботи підприємства за грудень 1999 р.

Set t11 = .Tables(14) 'Таблиця2.8 Дані про реалізацію продукції

Set t12 = .Tables(15) 'Таблиця2.9 Зіставлення показників реалізації продукції з планом і попереднім періодом

Set t13 = .Tables(16) 'Таблиця3.1 Відомості про основні засоби підприємства

Set t14 = .Tables(17) 'Таблиця3.2 Відомості про структуру техніки, що застосовується на підприємстві

Set t15 = .Tables(18) 'Таблиця3.3 Відомості про терміни служби техніки та непродуктивне збільшення основнихфондів

Set t16 = .Tables(19) 'Таблиця3.4 Дані для розрахунку економічного збитку від непродуктивного збільшенняосновних засобів

Set t17 = .Tables(20) 'Таблиця3.5 Відомості для розрахунку фондовіддачі

                      'Таблиця3.6 Результати аналізу фондовіддачі за грудень 1999 р.

                      'Таблиця3.7 Заходи щодо збільшення ефективності використання основних фондів

End With

Dim i As Byte, j As Byte, _

c As Currency, d As Currency, nAs Currency, v As Currency

For j = 4 To 8

For i = 5 To 27

Select Case i

Case 8: t1.Cell(i, j) = CCur(rs(t1.Cell(6,j)) / rs(t1.Cell(5, j)))

Case 9: If j > 5 Thent1.Cell(i, j) = CCur(rs(t1.Cell(8, j)) / rs(t1.Cell(8, j — 1)))

Case 10: 'Nothing

Case 14: t1.Cell(i, j) =CCur(rs(t1.Cell(5, j)) / rs(t1.Cell(11, j)) / 12)

Case 15: t1.Cell(i, j) =CCur(rs(t1.Cell(5, j)) / rs(t1.Cell(12, j)) / 12)

Case 16: t1.Cell(i, j) =CCur(rs(t1.Cell(12, j)) / rs(t1.Cell(13, j)))

Case 18: t1.Cell(i, j) =CCur(rs(t1.Cell(17, j)) / rs(t1.Cell(5, j)))

Case 23: t1.Cell(i, j) =rs(t1.Cell(18, j)) — rs(t1.Cell(19, j)) — rs(t1.Cell(20, j)) — rs(t1.Cell(21,j)) — rs(t1.Cell(22, j))

Case Else: 'Reserved for ErrorCase

End Select

Next

t1.Cell(28, j) = rs(t1.Cell(26,j)) — rs(t1.Cell(27, j))

t1.Cell(29, j) = rs(t1.Cell(7,j)) — rs(t1.Cell(17, j))

Next

t1.Cell(9, 5) =CCur(rs(t1.Cell(8, 5)) / rs(t1.Cell(8, 4)) * 100)

For j = 3 To 7: For i = 0 To 3

t2.Cell(5 + i, j) =CCur(rs(t1.Cell(19 + i, j + 1)) / rs(t1.Cell(18, j + 1))) * 100

Next

t2.Cell(9, j) = 100 — rs(t2.Cell(5, j)) — rs(t2.Cell(6, j)) — rs(t2.Cell(7, j)) — rs(t2.Cell(8, j))

Next

For j = 3 To 7: t3.Cell(4, j) =CCur(rs(t1.Cell(17, j + 1)) / rs(t1.Cell(6, j + 1))): Next

t3.Cell(6, 7) = cs(t1.Cell(17,8))

For j = 3 To 6

t3.Cell(5, j) =CCur(rs(t3.Cell(4, j)) / rs(t3.Cell(4, 7)))

t3.Cell(6, j) = rc(rs(t3.Cell(5,j)) * rs(t1.Cell(17, 8)))

t3.Cell(7, j) =CCur(rs(t3.Cell(6, j)) / rs(t1.Cell(17, j + 1)))

Next

For i = 4 To 6

t4.Cell(i, 8) = cs(t1.Cell(i + 1,8))

Next

For j = 4 To 7

t4.Cell(4, j) = cs(t1.Cell(5, j))

t4.Cell(5, j) = rc(rs(t1.Cell(6,j)) * rs(t3.Cell(7, j — 1)))

t4.Cell(6, j) = rc(rs(t1.Cell(7,j)) * rs(t3.Cell(7, j — 1)))

Next

For i = 10 To 28

t4.Cell(i — 3, 8) = cs(t1.Cell(i+ 1, 8))

For j = 4 To 7

Select Case i

Case 10 To 15: t4.Cell(i — 3, j)= cs(t1.Cell(i + 1, j))

Case 16: t4.Cell(i — 3, j) =cs(t3.Cell(6, j — 1))

Case 17 To 21: t4.Cell(i — 3, j)= CCur(rs(t1.Cell(i + 1, j)) * rs(t3.Cell(7, j — 1)))

Case 22: t4.Cell(i — 3, j) =rs(t4.Cell(14, j)) — rs(t4.Cell(15, j)) — rs(t4.Cell(16, j)) — rs(t4.Cell(17,j)) — rs(t4.Cell(18, j))

Case 27: t4.Cell(i — 3, j) =rs(t4.Cell(22, j)) — rs(t4.Cell(23, j))

Case 28: t4.Cell(i — 3, j) =rs(t4.Cell(6, j)) — rs(t4.Cell(13, j))

Case Else: t4.Cell(i — 3, j) =rc(rs(t1.Cell(i + 1, j)) * rs(t3.Cell(7, j — 1)))

End Select

Next:Next

For j = 4 To 7

For i = 4 To 25

t5.Cell(i, j) =CStr(CCur(rs(t4.Cell(i, j + 1)) / rs(t4.Cell(i, 4))) * 100) + "%"

Next:Next

t6.Cell(5, 4) = rs(t1.Cell(8, 7))* 1000

t6.Cell(5, 7) = rs(t1.Cell(8, 8))* 1000

t6.Cell(4, 6) = rc(rs(t6.Cell(3,4)) * rs(t6.Cell(5, 4)) / 1000, 0)

t6.Cell(5, 6) = cs(t6.Cell(5, 4))

t6.Cell(5, 5) =CCur(rs(t6.Cell(4, 5)) / rs(t6.Cell(3, 5))) * 1000

For i = 3 To 5

t6.Cell(i, 8) = rs(t6.Cell(i, 7))- rs(t6.Cell(i, 4))

t6.Cell(i, 9) =CStr(CCur(rs(t6.Cell(i, 7)) / rs(t6.Cell(i, 4))) * 100) + "%"

t6.Cell(i, 10) = rs(t6.Cell(i,7)) — rs(t6.Cell(i, 5))

t6.Cell(i, 11) =CStr(CCur(rs(t6.Cell(i, 7)) / rs(t6.Cell(i, 5))) * 100) + "%"

Next

For i = 4 To 7

t7.Cell(i, 5) = rs(t7.Cell(i, 4))- rs(t7.Cell(i, 3))

t7.Cell(i, 7) = rc(rs(t7.Cell(i,4)) / rs(t7.Cell(i, 6)), 0)

t7.Cell(i, 8) = rs(t7.Cell(i,11)) * rs(t7.Cell(i, 10))

t7.Cell(i, 9) = rs(t7.Cell(i, 7))- rs(t7.Cell(i, 8))

Next

t7.Cell(8, 5) = rs(t7.Cell(8, 4))- rs(t7.Cell(8, 3))

Call SumColumn(t7, 7, 4)

Call SumColumn(t7, 8, 4)

Call SumColumn(t7, 9, 4)

Call SumColumn(t7, 11, 4)

For i = 3 To 5

t8.Cell(i, 6) =CCur(rs(t8.Cell(i, 4)) / rs(t8.Cell(i, 5)))

t8.Cell(i, 7) = 1 — rs(t8.Cell(i,6))

Next

For i = 4 To 8

t9.Cell(i, 3) = cs(t7.Cell(i, 7))

t9.Cell(i, 5) = cs(t7.Cell(i, 8))

t9.Cell(i, 7) = cs(t7.Cell(i,11))

Next

For i = 4 To 7

t9.Cell(i, 4) = rc(rs(t7.Cell(i,3)) / rs(t7.Cell(i, 6)), 0)

t9.Cell(i, 10) = rc(rs(t9.Cell(i,7)) * rs(t9.Cell(i, 12)), 0)

t9.Cell(i, 8) = rc(rs(t9.Cell(i,11)) / rs(t9.Cell(i, 13)), 0)

t9.Cell(i, 6) = rs(t9.Cell(i, 8))* rs(t7.Cell(i, 10))

t9.Cell(i, 9) = rs(t9.Cell(i, 7))- rs(t9.Cell(i, 8))

Next

Call SumColumn(t9, 4, 4)

Call SumColumn(t9, 10, 4)

Call SumColumn(t9, 11, 4)

Call SumColumn(t9, 6, 4)

Call SumColumn(t9, 8, 4)

Call SumColumn(t9, 9, 4)

t10.Cell(34, 2) = cs(t7.Cell(4,4)): t10.Cell(34, 3) = cs(t7.Cell(5, 4))

t10.Cell(34, 4) = cs(t7.Cell(6,4)): t10.Cell(34, 5) = cs(t7.Cell(7, 4))

t10.Cell(34, 6) = cs(t7.Cell(8,4))

For i = 3 To 32

Call SumRow(t10, i,, 5):Next

For i = 2 To 5

t10.Cell(33, i) = rs(t10.Cell(34,i)) — SumColumn(t10, i,, 32, False)

t10.Cell(36, i) = MaxColumn(t10,i,, 33, False)

t10.Cell(37, i) = rs(t10.Cell(36,i)) — rs(t10.Cell(35, i))

t10.Cell(38, i) = rs(t10.Cell(37,i)) * 31

Next

Call SumRow(t10, 36,, 5): CallSumRow(t10, 33,, 5)

Call SumRow(t10, 37,, 5): CallSumRow(t10, 38,, 5)

For i = 4 To 5

t11.Cell(4, i) = cs(t1.Cell(5, i+ 3))

t11.Cell(5, i) = cs(t1.Cell(6, i+ 3))

t11.Cell(7, i) = cs(t1.Cell(7, i+ 3))

Next

For i = 4 To 6

t11.Cell(6, i) =CCur(rs(t11.Cell(5, i)) / rs(t11.Cell(4, i)))

t11.Cell(8, i) =rc(rs(t11.Cell(7, i)) / rs(t11.Cell(6, i)), 0)

t11.Cell(9, i) =rc(rs(t11.Cell(10, i)) / rs(t11.Cell(6, i)), 0)

t11.Cell(15, i) =rc(rs(t11.Cell(13, i)) * rs(t11.Cell(6, i)))

t11.Cell(16, i) = rs(t11.Cell(15,i)) — rs(t11.Cell(14, i))

t11.Cell(18, i) =rc(rs(t11.Cell(17, i)) * rs(t11.Cell(6, i)))

Next

For i = 3 To 17

t12.Cell(i, 4) =CStr(CCur(rs(t11.Cell(i + 1, 5)) / rs(t11.Cell(i + 1, 6))) * 100) +"%"

t12.Cell(i, 5) = rs(t11.Cell(i +1, 5)) — rs(t11.Cell(i + 1, 4))

t12.Cell(i, 6) =CStr(CCur(rs(t11.Cell(i + 1, 5)) / rs(t11.Cell(i + 1, 4))) * 100) +"%"

Next

t13.Cell(17, 3) = cs(t4.Cell(20,7))

t13.Cell(15, 3) = cs(t4.Cell(21,7))

t13.Cell(16, 3) = rs(t13.Cell(17,3)) — rs(t13.Cell(15, 3))

t13.Cell(17, 7) = cs(t4.Cell(20,8))

t13.Cell(15, 7) = cs(t4.Cell(21,8))

t13.Cell(16, 7) = rs(t13.Cell(17,7)) — rs(t13.Cell(15, 7))

For i = 3 To 8

c = rs(t13.Cell(15, i))

t13.Cell(11, i) = rs(t13.Cell(15,i)) — rs(t13.Cell(10, i)) — rs(t13.Cell(9, i)) — rs(t13.Cell(8, i)) — rs(t13.Cell(7, i)) — rs(t13.Cell(6, i))

c = rs(t13.Cell(16, i))

t13.Cell(14, i) = rs(t13.Cell(16,i)) — rs(t13.Cell(4, i)) — rs(t13.Cell(5, i)) — rs(t13.Cell(12, i)) — rs(t13.Cell(13, i))

i = i + 4 'Increasing step

Next

For i = 4 To 14

t13.Cell(i, 7) = rs(t13.Cell(i,3)) + rs(t13.Cell(i, 4)) — rs(t13.Cell(i, 6))

t13.Cell(i, 10) = rs(t13.Cell(i,7)) — rs(t13.Cell(i, 9))

Next

t13.Cell(15, 9) = rs(t13.Cell(11,9)) + rs(t13.Cell(10, 9)) + rs(t13.Cell(9, 9)) + rs(t13.Cell(8, 9)) +rs(t13.Cell(7, 9)) + rs(t13.Cell(6, 9))

t13.Cell(16, 9) = rs(t13.Cell(14,9)) + rs(t13.Cell(4, 9)) + rs(t13.Cell(5, 9)) + rs(t13.Cell(12, 9)) +rs(t13.Cell(13, 9))

t13.Cell(17, 9) = rs(t13.Cell(15,9)) + rs(t13.Cell(16, 9))

For i = 15 To 17

t13.Cell(i, 6) = rs(t13.Cell(i,3)) + rs(t13.Cell(i, 4)) — rs(t13.Cell(i, 7))

t13.Cell(i, 10) = rs(t13.Cell(i,7)) — rs(t13.Cell(i, 9))

Next

t14.Cell(4, 5) =rc(SumColumn(t14, 11, 5, 15, False) / 11, 4): t14.Cell(16, 5) =rc(SumColumn(t14, 11, 17, 36, False) / 20, 4)

t14.Cell(4, 6) = rs(t14.Cell(4,4)) — rs(t14.Cell(4, 5)): t14.Cell(16, 6) = rs(t14.Cell(16, 4)) — rs(t14.Cell(16, 5))

For i = 5 To 36

If i <> 16 Then

t14.Cell(i, 11) =CCur(rs(t14.Cell(i, 6)) / rs(t14.Cell(i, 3)))

t14.Cell(i, 12) = rs(t14.Cell(i,10)) — rs(t14.Cell(i, 11))

t14.Cell(i, 13) =CCur(rs(t14.Cell(i, 5)) / rs(t14.Cell(i, 3)))

t15.Cell(i, 6) = cs(t14.Cell(i,12))

t15.Cell(i, 8) = cs(t14.Cell(i,3))

t15.Cell(i, 5) = rs(t15.Cell(i,3)) — rs(t15.Cell(i, 4))

t15.Cell(i, 7) =rc(rs(t15.Cell(i, 5)) * rs(t15.Cell(i, 6)))

t15.Cell(i, 11) =CCur(rs(t15.Cell(i, 10)) / rs(t15.Cell(i, 9)))

End If

Next

t14.Cell(4, 7) =rc(SumColumn(t14, 13, 5, 15, False) / 11, 4): t14.Cell(16, 7) =rc(SumColumn(t14, 13, 17, 36, False) / 20, 4)

For i = 4 To 36: t15.Cell(i, 12)= CCur(rs(t15.Cell(i, 4)) / rs(t15.Cell(i, 3)))

Next: t15.Cell(37, 10) =CCur(rs(t15.Cell(37, 4)) / rs(t15.Cell(37, 3)))

For i = 3 To 5

t15.Cell(4, i) = SumColumn(t15,i, 5, 15, False): t15.Cell(16, i) = SumColumn(t15, i, 17, 36, False)

Next

t15.Cell(4, 7) = SumColumn(t15,7, 5, 15, False): t15.Cell(16, 7) = SumColumn(t15, 7, 17, 36, False)

t15.Cell(4, 11) =CCur(SumColumn(t15, 11, 5, 15, False) / 11): t15.Cell(16, 11) =CCur(SumColumn(t15, 11, 17, 36, False) / 20)

t15.Cell(37, 7) = rs(t15.Cell(4,7)) + rs(t15.Cell(16, 7))

t15.Cell(37, 9) =CCur((rs(t15.Cell(4, 11)) + rs(t15.Cell(16, 11))) / 2)

t15.Cell(37, 3) = cs(t13.Cell(15,7)): t15.Cell(37, 4) = cs(t13.Cell(15, 9))

t15.Cell(37, 5) = cs(t13.Cell(15,10))

For i = 3 To 5

t17.Cell(i, 4) = cs(t6.Cell(i,4)): t17.Cell(i, 5) = cs(t6.Cell(i, 7))

t17.Cell(i, 6) = cs(t6.Cell(i,8)): t17.Cell(i, 7) = cs(t6.Cell(i, 9))

Next

t17.Cell(8, 4) = cs(t16.Cell(5,4)): t17.Cell(8, 5) = cs(t16.Cell(5, 4))

For i = 6 To 10

t17.Cell(i, 6) = rs(t17.Cell(i,5)) — rs(t17.Cell(i, 4))

t17.Cell(i, 7) =CStr(rc(rs(t17.Cell(i, 5)) * 100 / rs(t17.Cell(i, 4)))) + "%"

Next

End Sub

Private Function replace(s AsString, s1 As String, Optional s2 As String = ".") As String

Dim p As Integer

p = InStr(s, s1)

If p > 0 Then replace =Left(s, p — 1) + s2 + Mid(s, p + Len(s1)) Else replace = s

End Function

Private Function rs(s As String)As Currency

rs = Val(replace(s,","))

End Function

Private Function cs(s As String)

cs = Left(s, Len(s) — 2)

End Function

Private Function rc(c AsCurrency, Optional n As Byte = 2)

n = 4 — n

rc = CCur(c / (10 ^ n)) * (10 ^n)

End Function

Private Function SumColumn(t AsObject, ByVal c As Integer, Optional p As Integer = 3, Optional n As Integer =0, Optional b As Boolean = True) As Currency

If n = 0 Then n = t.Rows.Count — 1

Dim i As Integer

SumColumn = rs(t.Cell(p, c))

For i = p + 1 To n

SumColumn = SumColumn +rs(t.Cell(i, c))

Next

If b Then t.Cell(n + 1, c) =SumColumn

End Function

Private Function SumRow(t AsObject, ByVal r As Integer, Optional p As Integer = 2, Optional n As Integer =0, Optional b As Boolean = True) As Currency

If n = 0 Then n = t.Columns.Count- 1

Dim i As Integer

SumRow = rs(t.Cell(r, p))

For i = p + 1 To n

SumRow = SumRow + rs(t.Cell(r,i))

Next

If b Then t.Cell(r, n + 1) =SumRow

End Function

Private Function MaxColumn(t AsObject, ByVal c As Integer, Optional p As Integer = 3, Optional n As Integer =0, Optional b As Boolean = True) As Currency

If n = 0 Then n = t.Rows.Count — 1

Dim i As Integer, v As Currency

MaxColumn = rs(t.Cell(p, c))

For i = p + 1 To n

v = rs(t.Cell(i, c))

If MaxColumn < v ThenMaxColumn = v

Next

If b Then t.Cell(n + 1, c) =MaxColumn

End Function

Sub WhereCell()

MsgBoxCStr(Selection.Information(wdEndOfRangeRowNumber)) + ", " +CStr(Selection.Information(wdEndOfRangeColumnNumber))

End Sub

Sub Calc()

InputBox «Result»,,Selection.Calculate

End Sub

/> <td/> />
Донецький державний технічний університет 

(назва віщогонавчального закладу)

Кафедра            Бухгалтерськогообліку та Аудиту                                                

Дисципліна      Аналізгосподарської діяльності                                                     

Спеціальність   Облік та аудит                                                                              

Курс  5         Група  УА 96 в                             Семестр  9                               

ЗАВДАННЯ

накурсовий проект (роботу) студента

/> <td/> />
                                   Бондаренко СергійЮрійович                           

(прізвище,ім'я, по батькові)

1. Тема проекту(роботи)  Аналіз основних фондівв умовах товариства з обмеженою   відповідальності «Шахта ім. О.О.Скочинського»                                                                

                                                                                                                               

                                                                                                                               

2. Строкздачі студентом закінченого проекту (роботи)  20.11.2000                               

3. Вихідні дані допроекту (роботи)  Дані статистичної звітності, що містять відомості протехніко-економічні показники шахти ім. О. О. Скочинського за 1999, 2000 роки;дані аналітичних і синтетичних регістрів обліку основних фондів                                            

                                                                                                                               

                                                                                                                               

4. Змістрозрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці)        

           1.Характеристика підприємства                                                               

           2.Аналіз техніко-економічних показників                                                   

           3.Аналіз виробництва і реалізації продукції                                                

           4.Аналіз стану і використання основних фондів                                         

                                                                                                                               

5. Перелікграфічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень)                       

                                                                                                                               

                                                                                                                               

                                                                                                                               

Датавидачі завдання  06.09.2000                                                                          

/> <td/> />
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№

п/п

Назва етапів курсового проекту (роботи) Строк виконання етапів проекту (роботи) Примітки

 

 

 

 

1.

Аналіз випуску продукції і її реалізації

22.09 – 30.09

 

 

 

 

 

2.

Загальна оцінка зміни показників, що

 

 

 

характеризують стану і використання

 

 

 

основних фондів підприємства

01.10 – 20.10

 

 

 

 

 

3.

Визначення конкретних причин, що

 

 

 

спричинили погіршення стану і зниження

 

 

 

ефективності використання основних

 

 

 

фондів. Розробка заходів щодо усунення

 

 

 

негативного впливу виявлених причин

21.10 – 10.11

 

 

 

 

 

4.

Складання пояснювальної записки,

 

 

 

підготовка до захисту курсової роботи

11.11 – 20.11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студент                                         

                                                      (підпис)

Керівник                                                            ГавриленкоВалентин Андрійович    

                                                      (підпис)                                                                              (прізвище,ім'я, по батькові)

«10 »  жовтня     2000 р.