Реферат: Аналіз витрат на виробництво ДАТ "Придніпровські магістральні нафтопроводи"
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти формування витрат підприємства
1.1 Економічна сутність і зміст витрат на виробництво продукції
1.2 Групування витрат за статтями калькуляції
1.3 Політика управління витратами
1.4 Розрахунок витрат за техніко-економічними факторами (умовами)
Розділ 2. Формування витрат на виробництво та їх вплив нафінансово-господарську діяльність ДАТ “Придніпровські магістральнінафтопроводи”
2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика та оцінка фінансовогостану підприємства
2.2 Аналіз динаміки виконання плану за показниками собівартості послуг
2.3 Аналіз собівартості за калькуляційними статями витрат
Розділ 3. Шляхи вдосконалення формування витрат на підприємстві
3.1 Виявлення внутрішніх резервів економії матеріальних іпаливно-енергетичних ресурсів
3.2 Вдосконалення формування витрат виробництва в ДАТ “Придніпровськімагістральні нафтопроводи”
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Перехід виробництва на ініціативний шляхрозвитку передбачає прискорення темпів економічного росту, посилення режимуекономії і ресурсозбереження.
Важливе значення відіграєнауково-обгрунтований облік витрат виробництва, що формує інформацію провикористання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, собівартостівиробництва і реалізації, а в кінцевому результаті показники ефективності роботипідприємства і об’єднань.
Управління витратами на виробництво ікалькулювання собівартості продукції та робіт має найбільшу специфіку в зв’язкуз особливостями технології виробництва на підприємствах різних галузей іпідгалузей промисловості.
Поряд з необхідністю вивчення загальнихзавдань організації і методології обліку і калькулювання собівартості впромисловості виникає суттєва необхідність засвоєння тих особливостейформування затрат, розподілу комплексних витрат, прийомів і способівкалькулювання собівартості робіт, які визначаються галузевими факторами.
Мета управління витратами і калькулюваннясобівартості продукції, робіт полягає в своєчасному, повному і достовірномувизначенні фактичних витрат, пов’язаних з виробництвом і збутом продукції, виконанняробіт, визначенні фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції,робіт, контролі за використанням ресурсів і грошових коштів. Виявлення можливихвідхилень від встановлених норм, причин, винуватців цих відхилень повиннозадовольнити потреби оперативного управління виробництвом.
Як показує практика багато теоретичних іпрактичних проблем залишаються невирішеними.
Все вище вказане підтверджує актуальністьвибраної теми даної курсової роботи, метою якої є вивчення організації таметодології формування витрат на виробництво в сучасних ринкових умовах.Методологічною основою вивчення є постанови законодавчої і виконавчої владиУкраїни з питань виходу промисловості з економічної кризи та підвищення рівнявиробництва.
Вихідними даними для дослідження були взятідані підприємства, плани, дані обліку, звітні показники та установчі документи.
Метою написання роботи є дослідженняособливостей формування витрат підприємства та виявлення їх впливу нафінансово-господарську діяльність підприємства. Об’єктом дослідження обрано ДАТ“Придніпровські магістральні нафтопроводи”.
Для досягнення поставленої мети поставленінаступні задачі:
дати загальну характеристику теоретичнихоснов формування витрат підприємства;
дати оцінку фінансового стану підприємства– ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи”;
відобразити особливості формування витратна досліджуємому підприємстві, навести основні статті витрат, визначити їхвплив на фінансово-господарську діяльність ДАТ “Придніпровські магістральнінафтопроводи”;
на основі аналізу нормативних документіввисвітлити проблеми формування витрат, розробити та запропонувати шляхивдосконалення калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг.
При виконанні дослідження були використанірізноманітні методи економічного аналізу: графічний, статистичногоспостереження, середніх та відносних величин, вибірковий, обробки рядівдинаміки, простих та комбінаційних групувань, взаємозв’язків та інші.
Розділ 1. Теоретичні аспекти формуваннявитрат підприємства
1.1 Економічна сутність і зміст витрат навиробництво продукції
Собівартість промислової продукції (робіт,послуг) — це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їївиробництво і збут. Витрати на виробництво утворюють виробничу собівартість, авитрати на виробництво і збут — повну собівартість продукції, робіт та послуг [2; ст.9].
Витрати на виробництво валової продукції(чи собівартість валової продукції) характеризують витрати поточного періоду(року, кварталу, місяця) на виробництво промислової продукції (робіт, послуг).
Важливим є своєчасне, повне і достовірневизначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції,обчислення фактичної собівартості окремих видів та всієї продукції, а такожконтроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.
Дані про витрати використовуються дляоцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатівдіяльності структурних підрозділів та підприємств в цілому, фактичноїефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток таудосконалення виробництва, для планово-економічних та аналітичних розрахунків.
У зв'язку з цим повинно бути забезпеченеповне зіставлення планових та звітних даних щодо складу і класифікації витрат,об'єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат за планованими(звітними) періодами. Витрати на виробництво класифікуються за такими ознаками(див.табл. 1.1) [2; с.112].
Таблиця 1.1
Класифікація витрат на виробництво
№ зп Ознаки Витрати 1 За місцем виникнення витрат Витрати виробництва, цеху, дільниці, служби 2 За видами продукції, робіт, послуг Витрати на вироби, типові представники виробів, групи однорідних виробів, одноразові замовлення, валову, товарну, реалізовану продукцію 3 За видами витрат Витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції 4 За способами перенесення вартості на продукцію Витрати прямі, непрямі 5 За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат Витрати умовно-змінні, умовно-постійні 6 За календарними періодами Витрати поточні, одноразовіЗалежно від характеру та призначеннявиконуваних процесів виробництво поділяється на: основне, допоміжне інепромислове господарство. До основного виробництва належать, цехи, дільниці,що беруть безпосередньо участь у виготовленні продукції. Допоміжне виробництвопризначене для обслуговування цехів основного виробництва: виконання робіт поремонту основних фондів, забезпечення інструментом, запасними частинами дляремонту устаткування, різними видами енергії, транспортними та іншимипослугами. До нього належать ремонтні цехи, експериментальні, енергетичні,транспортні та інші підрозділи.
Усі витрати на виробництво включаються дособівартості окремих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремихвиробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями) чи груп одноріднихвиробів.
До прямих витрат належать витрати,пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали,покупні вироби і напівфабрикати тощо), які можуть бути безпосередньо включенідо їх собівартості.
До непрямих витрат належать витрати,пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання таексплуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські витрати), щовключають до собівартості за допомогою спеціальних методів. Непрямі витратиутворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, щовключають кілька елементів), які відрізняються за їх функціональною роллю увиробничому процесі.
До умовно-змінних витрат належать витрати,абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції ізменшується із його зниженням. До умовно-змінних витрат належать витрати насировину та матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати,технологічне паливо і енергію, на оплату праці працівників, зайнятим увиробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальні заходи, атакож інші витрати.
Умовно-постійні — це витрати, абсолютнавеличина яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно, незмінюється. До умовно-постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням іуправлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпеченнягосподарських потреб виробництва.
Витрати, що включаються до собівартостіпродукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами: матеріальнівитрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи; амортизаціяосновних фондів та нематеріальних активів; інші витрати. Це групування е єдинимдля всієї промисловості.
1.2 Групування витрат за статтямикалькуляції
Витрати, пов'язані з виробництвом і збутом(реалізацією) продукції (робіт, послуг), під час планування, обліку ікалькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) групуються за статтями:
— матеріальні витрати (сировина таматеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послугивиробничого характеру сторонніх підприємств та організацій; паливо і енергія натехнологічні цілі; зворотні відходи (вираховуються);
— оплата праці (основна заробітна плата;додаткова заробітна плата);
— відрахування на соціальне страхування;
— медичне страхування;
— витрати на утримання та експлуатаціюустаткування;
— інші виробничі витрати (МШП, витрати навідрядження, роз’їздний характер робіт, послуги зв’язку, тимчасованепрацездатність за рахунок підприємства).
До наведеної вище номенклатури статейкалькуляції міністерства за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном та Мінстатомможуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології таорганізації виробництва галузі і питомої ваги окремих видів витрат усобівартості продукції, а також об'єднувати кілька типових статей калькуляції водну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції.
До прямих витрат належать витрати,пов'язані з використанням природної сировини, в частині відрахувань дляпокриття витрат на геологорозвідку, плата за деревину, продану на пні, та заводу, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, атакож платежі за використання інших природних ресурсів.
Витрати за статтею калькуляції “Сировина таматеріали" включаються безпосередньо до собівартості окремих видівпродукції та замовлень.
Витрати на покупні матеріали, щовикористовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) длязабезпечення нормального технологічного процесу, віднесення яких безпосередньодо собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається до собівартостіпродукції в такому порядку:
а) встановлюються норми витрат цихматеріалів на кожний вид продукції;
б) відповідно до встановлених норм витратта цін матеріалів установлюються кошторисні ставки на одиницю продукції, якіперіодично переглядаються відповідно до зміни норм витрат матеріалів або цін;
в) фактичні витрати на зазначені матеріаливключаються до собівартості окремих видів продукції, товарної продукції танезавершеного виробництва пропорційно до кошторисних ставок.
До статті калькуляції «Паливо іенергія на технологічні цілі” відносяться витрати на всі види палива й енергії(як одержані від сторонніх підприємств та організацій, так і виготовлені самимпідприємством), що безпосередньо використовуються в процесі виробництвапродукції.
Витрати на паливо та енергію натехнологічні цілі відносяться безпосередньо до собівартості окремих видівпродукції на основі Показань контрольно-вимірювальних приладів.
Витрати на паливо і енергію на технологічніцілі, віднесення яких безпосередньо до собівартості окремих, видів продукціїускладнене, включаються до собівартості продукції пропорційно до кошториснихставок,
Витрати на покупну енергію складаються звитрат на її оплату за встановленими тарифами.
Витрати на власне виробництво електричноїта інших видів енергії, а також на трансформацію та передачу придбаної енергіїдо місця її споживання включаються до собівартості продукції цих підприємств засобівартістю, крім тих випадків, коли виробництво електроенергії планується вскладі продукції, що реалізується, та коли вона відпускається за встановленимитарифами.
Витрати палива й енергії на опаленнявиробничих приміщень, внутрішнє й зовнішнє освітлення та інші господарськіпотреби відображаються у загальновиробничих і загальногосподарських витратах,витрати палива й енергії на транспортні роботи, пов'язані з обслуговуваннямвиробництва, та на приведення в дію устаткування — у витратах на утримання таексплуатацію устаткування.
Витрати на сировину, матеріали, покупнікомплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, енергію та інші матеріальніресурси формуються виходячи з цін їх придбання, включаючи витрати натранспортування, зберігання та доставку, які здійснюються стороннімиорганізаціями, матеріальних витрат, пов'язаних з транспортною доставкою (в томучислі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом іперсоналом підприємства, втрат від нестачі матеріальних цінностей у дорозі вмежах норм природного збитку.
До статті калькуляції “Заробітна плата”відносяться витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати,обчисленої згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, у виглядітарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятихвиробництвом продукції.
1.3 Політика управління витратами
Початок широкомасштабних процесівприватизації, акціонування, зростання кількості приватних фірм, розширенняконтактів з іноземними партнерами — все це породжує гостру необхідністьоволодіння сучасними механізмами і методами фінансового аналізу.
Потреба вивчення внутрішнього і зовнішньогоекономічного середовища об'єктів господарювання, кон'юнктури ринку і йогоадаптивності, можливої конверсії капіталу та оцінки ступеня економічного ризикувносять суттєві зміни в методику й організацію аналітичних досліджень.
Формування ринкового механізму змінюєхарактер аналітичних досліджень, розширює зону діагностики і пошуку. Їхрезультати повинні давати змогу швидкої адаптації до змін ринкової кон'юнктури,передбачати можливі зміни поведінки партнерів, уникати невиправданого ризику.
За сучасних умов не можна обмежуватисяінформацією про встановлені на певний час економічні відносини. Велике значеннямає також інформація про еволюцію цих відносин, тривалішу динаміку економічногорозвитку, які свідчать про стабільність, перспективність і надійністьпартнерства в усіх аспектах.
Ефективність аналітичного забезпеченняфінансового менеджменту визначається сукупністю параметрів управління, якіоцінюють за варіантами ба-гатокритеріальної оптимізації. Визначальними середних є показники прибутковості, фінансової стабільності, економічного зростання,конкурентоспроможності тощо.
Стратегія управління витратами є однією здопоміжних стратегій управління діяльністю підприємства в цілому. Управліннявитратами передбачає:
Організація обліку витрат в цілому і застаттями витрат.
Аналіз витрат.
Нормування витрат.
На підставі загальних критеріївгосподарювання в умовах ринку виробничу діяльність оцінюють з поглядудосягнення максимальних фінансових результатів і економічної стабільності.Воднораз фінансова діяльність, управління фінансовими ресурсами розглядаютьсячерез призму оптимізації виробництва, пошуку найвигідніших сфер підприємництва,раціонального маневрування грошовими потоками.
На основі Виробничої програми підрозділу інорм витрат ресурсів складається План витрат у складі показників кошторису(собівартості продукції, робіт) і планових калькуляцій. Планування витрат, як іїх фактичне формування, здійснюється знизу вверх, починаючи з місць витрат іцентрів відповідальності. Закінчується цей процес складанням загальногокошторису підприємства і визначенням собівартості продукції.
Критичний обсяг виконаних робіт, вище якоговиробництво стає рентабельним, можна обчислити аналітично. Як видно з графікана рис. 1, для критичної програми виробництва витрати і виручка від виконанихробіт рівні, тобто
Nkp • Cзм + Спост = Ц • Nkp (1)
/>
Рис. 1. Залежність витрат і прибуткупідприємства від обсягу виконаних робіт: 1 — збитки; 2 — прибуток
Звідси:
/> (2)
де, Сзм — змінні витрати на одиницю робіт;
Спост — постійні витрати за розрахунковийперіод;
Ц — ціна одиниці виконаних робіт.
1.4 Розрахунок витрат затехніко-економічними факторами (умовами)
Собівартість продуктів річних та квартальнихпланів визначається на основі розрахунків техніко-економічних факторів (умов),спричинених розвитком виробництва, зміною структури продукції, інвестиціями воновлення основних фондів, впровадженням нових технологій, змінами ворганізації виробництва та умовами матеріально-технічного забезпечення
Під факторами розуміють технічні,економічні та інші причини у виробничо-господарській діяльності підприємства,наслідком яких є зміна абсолютної величини чи рівня витрат на виробництвоодиниці продукції. За допомогою економічних розрахунків дається кількіснаоцінка впливу різних факторів на зміну рівня витрат, що склався в базовому роціта величина витрат у планованому періоді.
Розрахунок собівартості затехніко-економічними факторами (умовами) здійснюється в такій послідовності:
а) розраховується собівартість товарноїпродукції планового року виходячи з планового рівня витрат базового року. Прицьому з обсягу товарної продукції планованого року у вартісному виразівіднімається та її частина, приріст якої не пов'язаний із збільшенням фізичногообсягу продукції або витрат на виготовлення (приріст обсягу продукції,спричинений підвищенням середніх цін на продукцію, зростанням її випуску зарахунок поліпшення якості сировини, повнішим використанням комплексної сировини,одержанням продуктів з відходів без їх додаткової обробки);
б) розраховується зміна собівартостіпродукції (економія, перевитрати) у планованому році, зумовлена впливомтехніко-економічних факторів. У розрахунках визначається вплив на величину ірівень витрат зміни виробничо-технічних та інших умов порівняно з умовами,прийнятими в розрахунках базового року. Собівартість може визначатися в ціломуабо за структурою витрат — за статтями, елементами;
в) від собівартості товарної продукції,розрахованої за рівнем витрат базового року, віднімається загальна сума (завсіма факторами) та визначається собівартість товарної продукції в цінахбазового року та умовах планованого року;
г) визначається рівень витрат на однугривню товарної продукції в планованому році та його зміна до витрат базовогороку;
д) вплив зміни цін на ресурси, щовикористовуються, та на продукцію, яка виготовляється, розглядаються як окреміфактори.
Якщо ціна на продукцію, що виготовляється,або послуги, що надаються змінюється, сума зміни цін додається або віднімаєтьсявід вартості продукції, послуг в цінах базового періоду.
Зазначені суми зміни цін на сировину,матеріали, паливо, енергію, тарифів на перевезення та послуги, зміни нормамортизаційних відрахувань, сум витрат на оплату праці, норм відрахувань насоціальні заходи та інших умов, що впливають на рівень і склад собівартостіпорівняно з базовим періодом, також відповідно додаються або віднімаються відсобівартості базового року.
На підприємствах перелік факторів можезмінюватись і доповнюватися з урахуванням специфіки та умов виробництва
Частина витрат може змінюватися протягомроку, але не пропорційно до зростання обсягу продукції, послуг. Такі витратиприводяться до умовно-постійних витрат, які визначаються за формулою
Суб=Сп-(Сп/Трх100) (3)
де, Суб — сума приведених умовно-постійнихвитрат базового року,
Сп — приріст витрат базового року, щозмінюються непропорційно до зростання обсягу продукції, пов'язаний іззбільшенням обсягів виробництва,
Тр — темп зростання обсягу виробництва вбазовому році. у відсотках
Приріст витрат і обсягу виробництвавизначається без нових виробництв, що впроваджуються протягом року
Відносна економія умовно-постійних витратвизначається за формулою
Еуп=ТіхСуб/100 (4)
де, Еуп — економія умовно-постійних витрат,
Ті — темп приросту товарної продукції впланованому році порівняно з базовим роком, у відсотках,
Суб — сума приведених умовно-постійнихвитрат базового року
Капітальні вкладення, спрямовані наоновлення фондів, визначають основну частину їх вибуття з експлуатації, до якоїдодається зайве устаткування, що підлягає реалізації або списанню. Розрахуноквключає як абсолютні зміни сум амортизаційних відрахувань, так і відносні зміниїх величини на одну гривню продукції
Цей розрахунок визначається за формулою
Еа=(Ап/Тп Аб/Тб)хТпхК (5)
де, Еа — зміна суми амортизаційнихвідрахувань,
Ап і Аб — сума амортизаційних відрахувань упланованому і базовому роках,
Тп і Тб — обсяг товарної продукції упланованому і базовому роках,
К — коефіцієнт, який враховує величинуамортизаційних відрахувань, що відносяться до собівартості продукції в базовомуроці
Зміна структури (номенклатури таасортименту) продукції є одним з найважливіших факторів зміни рівня витрат убагатономенклатурному виробництві.
Собівартість виробів, послуг визначаєтьсяна основі калькуляції. При цьому із собівартості продукції, послуг виключаютьсявитрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції, наданняпослуг. Вплив зміни структури продукції, послуг розраховується на підставі показниківзміни витрат за такими статтями калькуляції:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці з відрахуваннями надержавне соціальне страхування та обов'язкові страхові внески до Пенсійногофонду (соціальне страхування);
витрати на утримання та експлуатаціюустаткування;
інші виробничі витрати;
позавиробничі (комерційні) витрати.
Вплив структурних змін у складі продукції,послуг на собівартість визначається за формулою:
Ес = (Σ Сб / Тп — Σ Сб / Тб) х Тп/ 100 (6)
де, Ес — відносне зменшення (збільшення)витрат внаслідок структурних змін у складі продукції, послуг, у відсотках.
Сб — витрати на одну гривню продукції,послуг кожного виду.
Тп і Тб — товарна продукція, послугикожного виду відповідно в планованому та базовому роках,
і — кількість видів продукції,, послуг і =1, 2, 3, 4, 5, n
Зміна технічного рівня виробництвавиявляється в економії матеріальних та трудових витрат за напрямами:
— впровадження нової та удосконаленнятехнології, що застосовується, механізації та автоматизації виробничих процесів;
— розширення масштабів застосування новоїтехніки, застосування нових видів сировини і матеріалів та поліпшення їхвикористання, зниження трудомісткості продукції;
— підвищення якості та удосконаленняконструкцій і технічних характеристик виробів.
Сума економії від впровадження технічнихзаходів визначається за формулою:
Епв = Сс — Сн (7)
де, Епв — економія поточних витрат:
Сс — поточні витрати на річний обсягвиробництва продукції (робіт, послуг) до впровадження технічних заходів;
Сн — поточні витрати на річний обсягвиробництва продукції (робіт, послуг) після впровадження технічних заходів.
Економія від зниження матеріальних витратвизначається за формулою:
Ем = (НоЦо-НіЦі) х Кі (8)
де, Ем — економія від зменшенняматеріальних витрат:
Но і Ні — норма витрат сировини,матеріалів, палива, енергії на одиницю продукції відповідно до і післявпровадження заходів;
Цо і Ці — ціна натуральної одиницісировини, матеріалів, палива, енергії відповідно до і після впровадженнязаходів;
Кі- кількість одиниць продукції, щовипускається з початку впровадження заходів до кінця планованого року.
Зміни технічного рівня виробництвавиявляється також в економії трудових витрат за рахунок зниження трудомісткостівиробництва одиниці продукції. Економія заробітної плати з вирахуваннями насоціальне страхування в результаті зниження трудомісткості виробництва одиниціпродукції визначається за формулою:
Ез = [(ТоЧо-ТіЧі)х (1+В/100)х (1+Г/100)] хКі (9)
де, Ез — економія заробітної плати звирахуваннями на соціальне страхування,
То і Ті — трудомісткість виробництваодиниці продукції, послуг в нормо-годинах до і після впровадження заходів;
Чо і Чі — середньогодинна тарифна ставкаробітника до і після впровадження заходів;
В — середній відсоток додаткової заробітноїплати для даної категорії робітників;
Г — встановлені відсотки відрахувань насоціальне страхування;
Кі — кількість продукції, що виробляється,послуг, що виконуються, з початку впровадження заходів до кінця планованогороку.
Збільшення обсягу товарної продукції в результатізастосування надбавок до ціни за підвищену якість продукції визначається заформулою:
ДТп=(Ці-Цо)хКі (10)
де, ДТп — збільшення обсягу товарноїпродукції;
Цо і Ці-ціна до і після поліпшення якості;
Кі — кількість одиниць продукції поліпшеноїякості, яку передбачається виготовити в планованому році.
Зміна організації виробництва та умов працівиявляється в економії витрат за напрямами:
а) впровадження нових виробництв, цехів таагрегатів;
б) спеціалізація та кооперуваннявиробництва;
в) зміни в організації та обслуговуваннівиробництва і праці;
г) зміни в організації управліннявиробництвом;
д) зміни в умовах матеріально-технічногозабезпечення;
е) усунення зайвих витрат та збитків.
У розрахунках зміни витрат у результатівпровадження в дію нових виробництв, цехів та агрегатів, що мають вищийтехнічний рівень та кращі техніко-економічні показники (ліквідацію застарілихта малоефективних), різниця у витратах визначається за формулою:
Ев=(Сі-Со/100)Ті (11)
де, Ев — економія витрат у результаті впровадженнянових виробництв, цехів, агрегатів:
Сі — витрати на одну гривню товарноїпродукції нових виробництв, цехів, агрегатів;
Со — середні витрати на одну гривнютоварної продукції в базовому році;
Ті — обсяг товарної продукції новихвиробництв, цехів, агрегатів.
Вплив впровадження в дію нових виробництв,цехів, агрегатів розраховується за повним переліком витрат (постійних тазмінних), що включаються до собівартості продукції. Одночасно враховуєтьсятакож можливе перебільшення середніх витрат у період освоєння проектнихпотужностей нових виробництв. Пов'язані з цим додаткові витрати визначаютьсякошторисом витрат, пов'язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції,пускових витрат та розрахунком собівартості за цими витратами протягом строкуйого освоєння.
Вплив на собівартість продукціївпровадження заходів спеціалізації та кооперування виробництва (передачавиробництва окремих вузлів, деталей, лиття, штампування та іншихнапівфабрикатів на інші підприємства, кооперативи, малі підприємства, орендніколективи) визначається за формулою:
Ес=(С-Ц)хКі (12)
де, Ес — сума економії собівартостіпродукції від впровадження заходів спеціалізації та кооперування виробництва;
С — виробнича собівартість або витрати накомплектуючі вироби, напівфабрикати, що передаються для виробництва іншимпідприємствам;
Ц — ціна, за якою комплектуючі вироби,напівфабрикати поставляються виробником,
Кі — кількість комплектуючих виробів,напівфабрикатів, що будуть одержані від спеціалізації та кооперування до кінцяпланованого періоду.
Розділ 2. Формування витрат на виробництвота їх вплив на фінансово-господарську діяльність ДАТ “Придніпровськімагістральні нафтопроводи”
2.1 Загальна організаційно-економічнахарактеристика та оцінка фінансового стану підприємства
Державне акціонерне товариство“Придніпровські магістральні нафтопроводи” засноване в 1966 році і на даномуетапі – це 18 сучасних нафтроперекачувальних станцій, 5 резервуарних парків, 7автоматизованих вузлів обліку нафти.
До складу Сумського районного нафтопровідногоуправління, яке стало базою переддипломної практики та об’єктом дослідженнядипломної роботи, входить:
база виробничого обслуговування;
цех технологічного транспорту таспецтехніки;
лінійна виробничо-диспетчерська станція“Глинсько-Розбишівська”;
нафтоперекачувальна станція “Головашівка”;
нафтоперекачувальна станція “Гнідинці”;
приймально-здавальнй пункт “Нікольське”;
дільниця по виробництву гідрофобногосорбенту “Перлина”.
Підприємство займається будівництвом,реконструкцією, капітальним та поточним ремонтом нафтопроводів, а такождіяльністю, що не суперечить чинному законодавству.
Кризовий стан економіки України, громіздкаматеріально-технічна база ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” інедостатність власних обігових коштів призвели до того, що підприємство запорівняно короткий термін (із 2002 до 2007 року) опинилося у важкомуфінансовому стані.
До основних напрямів фінансовоїстабілізації ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” належить зменшеннявитратомісткості обігу. Оптимізація витрат, зведення їх до економічновиправданого мінімуму сприяє зростанню рентабельності, підвищує фінансовустійкість. Тому ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” необхідноналагодити економічно обґрунтоване планування витрат, збалансувати витрати з прогнозованимидоходами із таким розрахунком, щоб підприємство отримувало прибуток. Одночаснослід налагодити постійний контроль за дотриманням кошторису витрат, шукатишляхи можливого зниження рівня витрат.
Господарська діяльність підприємстванерозривно зв'язана з його фінансовою діяльністю. Підприємство фінансується зарахунок коштів держави та планує всі напрямки своїх витрат відповідно довиробничих планів, розпоряджається наявними фінансовими ресурсами.
Таблиця 2.1 Аналіз активу та пасиву балансуна 01.01.2010 року
Абсолютні величини, тис грн Питома вага, % Зміни (+; -) на початок року на кінець року на початок року на кінець року в абсолютних величинах в питомій вазі в % до початку року в % змін підсумку балансу АКТИВ /> /> /> /> /> /> /> /> 1. Необоротні активи 43201 39666 90,07 87,92 -3535 -2,15 91,8 124,0 2. Оборотні активи 4754 5256 9,91 11,65 502 1,74 110,6 -17,6 3. Витрати майбутніх періодів 10 193 0,02 0,43 183 0,41 1930,0 -6,4 4. Баланс 47965 45115 100 100 -2850 94,1 100,0 ПАСИВ /> /> /> /> /> /> /> /> 1. Власний капітал 3. Довгострокові зобов’язання /> 4. Поточні зобов’язання 47965 45115 100,0 100,0 -2850 94,1 100,0 Баланс 47965 45115 100 100 -2850 94,1 100Як бачимо з таблиці 2.1, ДАТ“Придніпровські магістральні нафтопроводи” не має власного капіталу, щопов’язано зі специфікою його діяльності. ДАТ “Придніпровські магістральнінафтопроводи” є державним підприємством і кошти отримує з державного бюджету.
За аналізує мий період спостерігаєтьсязменшення валюти балансу на 2850 тис. грн. Це, насамперед, пов’язано зізниженням вартості основних засобів, оскільки вони займають найбільшу питомувагу в активі підприємства – майже 90 %. Позитивним є зменшення поточнихзобов’язань.
Таблиця 2.2
Елементи операційних витрат ДАТ“Придніпровські магістральні нафтопроводи”
Найменування показника Код рядку Періоди Відхилення Динаміка 2007 2008 2009 Матеріальні затрати 230 1460 3846 4696 + 3236 321,6 Витрати на оплату труда 240 6169 8695 9980 + 3811 161,8 Відрахування на соціальні заходи 250 1804 2557 3105 + 1301 172,1 Амортизація 260 3910 5303 6695 + 2785 171,2 Інші операційні витрати 270 12822 13884 13483 + 661 105,2 Разом 280 26165 34285 37959 + 11794 145,1За аналізуємий період спостерігаємозростання витрат по всіх статтях. Але це є негативним, оскільки обсягивиконуваних робіт залишилися на рівні попереднього року. Тобто, сталосязростання собівартості робіт.
2.2 Аналіз динаміки виконання плану запоказниками собівартості послуг
Одним з найважливіших розділів плану роботипідприємства є складений за економічними елементами кошторис витрат. Цейкошторис і звітні дані про витрати дають змогу оцінити динаміку структуривитрат, зміну матеріалоємності і трудомісткості послуг порівняно іззапланованими показниками і за часом; вони також служать базою для аналізуоборотності фінансових ресурсів, вкладених у сировину, матеріали, інші оборотніактиви, ефективності організації процесу матеріально-технічного забезпеченняпідприємства.
У табл. 2.3 наведені дані про фактичні іпланові витрати за звітній рік за елементами витрат (тис. грн.).
Таблиця 2.3
Витрати ДАТ “Придніпровські магістральнінафтопроводи”
Елемент витрат За планом Фактично Відхилення сума, тис. грн. питома вага, % сума, тис. грн. питома вага, % в сумі, тис. грн в питомій вазі, % Матеріальні витрати (за вирахуванням вартості відходів, що повертаються) 10286 48,5 10581,7 53 + 295,7 + 4,5 Амортизація основних засобів і нематеріальних активів 2155,4 10,2 1887 9,5 -268,4 -0,7 Витрати на оплату праці 5201,4 24,5 4652,8 23,3 -548,6 -1,2 Відрахування на соціальні заходи 2470,7 11,6 2210,1 11,1 -260,6 -0,5 Інші витрати 1112,5 5,2 630,5 3,1 -482 -2,1 Виробнича собівартість товарної продукції 21226 100 20062,3 100 -1263,9 -Аналіз показників цієї таблиці дає підставудля таких висновків:
— по-перше, скорочення витрат протипланових показників на 6,0 % (на суму 1243,7 грн.) при зменшенні обсягу наданихпослуг у вартісному вираженні на 12,6 % свідчить про відносне зростання витрат,що і знаходить відображення у показнику витрат на одну гривню наданих послуг;
— по-друге, структура витрат порівняно зплановими показниками суттєво зрушилася у бік зростання питомої вагиматеріальних витрат, тобто матеріалоємності за незначного зменшення питомоїваги витрат, пов'язаних з оплатою праці, і всіх інших витрат. При цьому слідмати на увазі, що характер змін питомої ваги витрат у бік зменшення далеко незавжди свідчить про певні позитивні процеси в економіці підприємства. Так, напідприємстві, що аналізується, досить суттєве зниження питомої вагиамортизаційних відрахувань на повне відтворення основних засобів сталорезультатом значного невиконання планів введення в дію основних засобів іграфіків проведення робіт з їх модернізації та реконструкції.
Для аналізу характеру змін у сумі витрат запозицією “інші витрати” у табл. 2.4 наводиться розшифровка складу цих витрат зазвітний рік (тис. грн.).
Таблиця 2.4
Витрати по статті “Інші витрати” ДАТ“Придніпровські магістральні нафтопроводи”
Вид витрат Сума витрат тис. грн Відхилення, тис. грн за планом фактично На відрядження 53,7 73,3 + 19,6 Проценти за кредити 703,6 518,8 — 184,8 Оплата послуг сторонніх організацій 220,0 25,2 — 194,8 Місцеві податки за рахунок собівартості 12, 6 9,2 — 3,4 Вивізне (експортне) мито 95,0 — 95,0 Інші витрати 27,6 4,0 — 23,6 Разом 1112,5 630,5 — 482,0Аналіз наведених видів витрат показує, щоза всіма з них (за винятком витрат на відрядження) фактично витрачено коштівнабагато менше, ніж планувалося.
2.3 Аналіз собівартості за калькуляційнимистатями витрат
Важливим аспектом оцінки результатів роботипідприємства, спрямованої на мінімізацію витрат, є аналіз собівартості закалькуляційними статтями витрат. Саме такий аналіз дає змогу визначитиконкретні напрямки подальшого пошуку резервів зниження собівартості продукціїта виконаних робіт або виконаних послуг.
Таблиця 2.5
Структура калькуляційних статей собівартостіДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи”.
Стаття витрат Планова собівартість планового обсягу послуг Фактично випущена товарна продукція Економія(-), / Перевитрати(+)За планавою собівартістю За фактичною собівартістю сума % до підсумку
1 2 3 4 5 6
Сировина і матеріали 4525,6 4285,9 4576,5 +290,6 +1,48
Послуги сторонніх організацій виробничого характеру, паливо та енергія на технологічні цілі 4241,0 3824,9 3870,0 +45,1 +0,23
Разом прямих матеріальних витрат 8766,6 8110,8 8446,5 +335,7 +1,71
Основна заробітна плата основних виробничих робітників 2603,9 2071,4 2144,8 +73,7 0,38
Додаткова заробітна плата основних виробничих робітників 650,0 567,0 712,2 +145,2 0,74
Відрахування на соціальні заходи, пов`язані з виплатою заробітної плати основним виробничим робітникам 1545,7 1253,2 1357,1 +103,9 0,53
Разом прямої заробітної плати основних виробничих робітників з відрахуванням 4799,6 3891,6 4214,1 +322,8 +1,64
Витрати на утримання й експлуатацію устаткування 2589,2 2400,5 2614,9 +114,4 +0,58 Загальновиробничі витрати 2810,6 2810,6 2686,5 -124,1 -0,63 Загальногосподарські витрати 2130,0 2130,0 1725,7 -406,3 -2,07 Разом витрати на обслуговування виробництва та управління 7529,3 7441,1 7025,1 -416,0 -2,12 Розїздний характер робіт - - 230,4 +230,4 +1,17 Інші виробничі витрати 130,0 48,5 46,2 -2,3 -0,01 Виробнича собівартість послуг 21226,0 19492,0 20062,3 +470,3 +2,40 Позавиробничі витрати 146,0 136,0 142,7 +6,7 +0,03 Повна собівартість послуг 21372,0 19628,0 20105,0 +477,0 +2,43 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
У графі 3 цієї таблиці, складеної за данимиДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” за звітний рік, планові величинивитрат за всіма статтями перераховані на фактичний обсяг послуг: за прямимиматеріальними і трудовими витратами — згідно з плановими калькуляціями наконкретні види робіт; за комплексними статтями витрат на обслуговуваннявиробництва і управління — згідно з порядком, описаним далі; за іншимивитратами — шляхом коригування планової суми витрат на процент виконання плануз фізичного (без урахування зміни цін) обсягу виконаних робіт, який у звітномуроці на цьому підприємстві становив 93,2 %. Такий прийом дає змогу аналізувативідхилення фактичних витрат з будь-якої із статей на зіставній базі.
Дані табл. 2.5 свідчать про те, щопідприємству не вдалося втримати витрати на запланованому рівні (перевитратистановили 477 тис. грн., або 2,43 % планових витрат) головним чином черезпонадпланові витрати сировини і матеріалів, перевитрату видатків, пов'язаних зоплатою праці основних виробничих робітників, а також через наявністьроз'їздного характеру робіт.
Невиконання накреслень щодо зниженнятрудомісткості робіт призводить до перевитрат і збільшення собівартості робіт.Сума перевищення собівартості робіт через невиконання запланованого зниженнятехнологічної трудомісткості (АС) для ДАТ “Придніпровські магістральнінафтопроводи” становить:
3299,2 • 0,65 • 5,70: 100 • 1,475 = 180,3тис. грн.
За звітний рік на підприємстві, щоаналізується, мали місце незаплановані витрати заробітної плати робітників,наведені у табл. 2.6.
Отже, за категорією основних виробничихробітників недоліки в організації виробничого процесу протягом року призвели дозбільшення собівартості продукції через непродуктивні виплати заробітної плати(і нарахувань на неї) у сумі 290,8 -1,475 = 428,9 тис. грн., що становить 2,13%повної собівартості виробленої продукції. Всього ж непродуктивні виплати заробітноїплати за рік (з нарахуваннями) становили 423,1 • 1,475 = 624,1 тис. грн. (3,1 %повної собівартості робіт).
Таблиця 2.6
Незплановані витрати заробітної плати ДАТ“Придніпровські магістральні нафтопроводи”
Вид заробітної плати Всього, тис. грн. У тому числі виплачено основним виробничим робітникам, тис. грн. Оплата цілоденних і внутрішньозмінних простоїв не з вини робітників 170,4 114,5 Доплати за роботу у понад -нормований час 82,7 69,4 Доплати за зміну умов праці і до середнього заробітку 170,0 106,9 Разом 423,1 290,8Аналіз витрат на заробітну плату основнихвиробничих робітників з урахуванням показників плану щодо зниженнятехнологічної трудомісткості робіт і з виділенням непродуктивних витрат можевиявити не досить високий рівень планування цієї статті собівартості. Зокрема,за звітними даними ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” загальна сумаперевитрати за цією статтею з нарахуваннями — 322,8 тис. грн., в той час яклише непродуктивні витрати заробітної плати (через простої, залученняробітників до понаднормових робіт тощо) становили за рік (з нарахуваннями)428,9 тис. грн. Таким чином, план у цій частині не тільки не пов'язаний іззавданням щодо зниження трудомісткості, а й “узаконює” частину вказанихнепродуктивних витрат заробітної плати.
Представлені в табл. 2.6 розрахункисвідчать, що ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” має резерви дляподальшого зниження цих витрат, загальна сума якого становить:
200,9 + 34,7 + 23,0 = 258,6 тис. грн.
Таблиця 2.6
Витрати на утримання та експлуатаціюустаткування ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи”, тис. грн
Стаття витрат За планом Коефіцієнт залежності План, перерахований на фактичний обсяг і коефіцієнт залежності Фактично Відхилення (гр.5 – гр.2) У тому числі за рахунок Зміни обсягу робіт (гр.4-гр.2) відхилення коштористих норм (гр.5-гр.4) 1 2 3 4 5 6 7 8 1. Амортизація устаткування і транспортних засобів 1057,0 1057,0 954,7 -102,3 -102,3 2. Витрати на експлуатацію 791,2 1 737,4 938,3 +147,1 -53,8 +200,9 3. Ремонти та інші витрати на поліпшення устаткування і транспортних засобів 455,0 0,5 439,5 397,6 -57,4 -15,5 -41,9 4. Внутрішньовиробниче переміщення вантажів 153,0 1 142,6 177,3 +24,3 -10,4 +34,7 5. Знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів та пристроїв 133,0 1 124,0 147,0 +14,0 -9,0 +23,0 Разом 2589,2 X 2500,5 2614,9 +25,7 -88,7 +114,4При аналізі загальновиробничих ізагальногосподарських витрат враховуємо, що вони фактично не залежать відобсягу робіт. Тому в основу висновків про стан цих витрат та їх вплив насобівартість покладено зіставлення планових і звітних показників про видатки заокремими статтями. Загальновиробничі витрати підприємства, що аналізується, зазвітний рік наведено у табл. 2.6.
За звітний рік підприємство скоротиловитрати на загальновиробничі потреби на 124,1 тис. грн., проте економіїдосягнуто головним чином за статтею “Амортизація виробничих будівель, споруд”,що відображає лише невиконання підприємством плану з введення в дію виробничихпотужностей. За статтями, пов'язаними з оплатою праці керівників іспеціалістів, економія становила лише 1,8 % запланованого фонду при невиконаннірічного плану з обсягу виконаних робіт на 6,8 %, а це значить, що за рахунокперевитрат за цим напрямком підприємство збільшило витрати на одну гривнювиконаних робіт.
Розділ 3. Шляхи вдосконалення формування витратна підприємстві
3.1 Виявлення внутрішніх резервів економіїматеріальних і паливно-енергетичних ресурсів
Важливий елемент системного аналізу йефективного управління ресурсами — виявлення внутрішніх резервів їх економії. Вумовах багатостадійного виробництва виникає необхідність оцінити структуру тадинаміку витрат. Системний аналіз передбачає комплексний підхід і перевіркузіставності результатів. Інакше кажучи, потрібен повний облік прямих тазв'язаних затрат по всьому технологічному ланцюжку даного комплексу. Це вимагаєрозрахунку питомих коефіцієнтів комплексних (наскрізних) витрат на одержання якпроміжних, так і кінцевих результатів діяльності.
Наявність наскрізних витрат дає змогурозрахувати енерго- і матеріаломісткість, фондо- і трудомісткість, приведенізатрати й економічну ефективність виробництва.
Основою розрахунку наскрізних затраткомплексу є матричні моделі, що являють собою систему рівнянь виробництва та споживанняресурсів даним технологічним комплексом.
Одержані наскрізні витрати та їхняструктура порівнювались із середньогалузевими для України, Росії і західнихкраїн. Особливий інтерес становить порівняння галузевих витрат щодо основнихскладових палива, які визначають технологічну ефективність такого родувиробництва. Порівняння питомих витрат сировини, палива і напівфабрикатів зтакими в передових країнах показує, що в Україні вони вищі. Це свідчить проістотні внутрішні резерви економії сировини, палива (насамперед, природногогазу), які поки що недостатньо використовуються в цільових програмах тапроектах. Основною причиною істотних втрат сировини, палива й енергії єнезадовільна технологічна ефективність виробництва, зумовлена багатьмафакторами. Серед них вирізняються такі:
1) недостатні обсяги впровадження новітньоїтехнології;
2) нераціональне використання сировини.Трапляються істотні втрати ресурсів;
3) нераціональне використаннятехнологічного палива через застарілу технологію.
Крім того, істотно впливають натехнологічну ефективність і виробничу собівартість рівень заготівельних цін насировину, паливо, енергію, змінне устаткування. В умовах переходу до ринковихвідносин такі ціни значно зросли через недостатню внутрігалузеву кооперацію тавідомчий монополізм на послуги транспорту, систем електропостачання, ремонтнихорганізацій.
Особливий інтерес становить оцінкавнутрішніх резервів економії сировини і палива. Порівняння наскрізних витратпоказує, що у нас є істотні внутрішні резерви економії сировини та палива, якінеобхідно використати, в першу чергу, як джерело поповнення оборотних засобів інагромадження фондів розвитку виробництва для наступної його реконструкції тамодернізації. Очікуване зниження виробничої собівартості і річних витрат виробництваза рахунок цих факторів оцінюється в 10 –12 % на рік.
Оцінка наскрізних витрат у вартісномувираженні дає змогу визначити величину внутрішніх резервів економії конкретнихвидів матеріальних ресурсів і палива для технологічного комплексу.
Порівняння наскрізних витрат технологічногопалива в країнах СНД і розвинутих країнах (США, Японія) показує, що у нас євеличезні невикористані можливості.
Програмно-цільова мобілізація цих резервіввимагає повного обліку не тільки прямих, а й пов'язаних витрат. Цим вимогамвідповідає математичний апарат міжгалузевого балансу, який дозволяє враховуватиі планувати наскрізні (прямі та спряжені) витрати ресурсів. Облік наскрізнихвитрат дає змогу обґрунтувати повну економію ресурсів у разі впровадження новоїтехнології (або реконструкції) і, таким чином, поліпшити якість інноваційних тацільових програм. Розрахунок наскрізних витрат базується на стандартнихпрограмах ПЕОМ і не вимагає додаткової інформації або капітальних вкладень.Формування та аналіз цих показників доцільно зосередити в підрозділах технічнихта енергетичних відділів і управлінь.
З метою більш повного виявленнявнутрішньовиробничих резервів зниження собівартості калькуляційні статтідоцільно згрупувати в однорідні за економічним змістом та методикою аналізугрупи: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та комплекснівитрати.
З метою пошуку резервів економії витрат навиробництво поглибленому аналізові треба піддавати саме ті статті собівартості,з яких допущені перевитрати. Втім, якщо за тією чи іншою статтею витратвизначилася економія проти запланованих, це далеко не завжди свідчить провідсутність резервів подальшої економії відповідних витрат.
До прямих матеріальних витрат належать такістатті:
сировина і основні матеріали;
зворотні відходи (вираховуються);
супутня продукція (вираховується);
допоміжні матеріали, паливо і енергія натехнологічні цілі.
Вплив зміни обсягу наданих послуг на змінупрямих матеріальних витрат визначають множенням планової (розрахункової) сумиматеріальних витрат на відсоток перевиконання плану з обсягу наданих послуг.
Для визначення впливу зміни структури назміну матеріальних витрат необхідно із суми матеріальних витрат, розрахованихза плановими нормами на фактичний обсяг наданих полуг, вираховувати розрахунковіматеріальні витрати та величину впливу зміни обсягу.
3.2 Вдосконалення формування витратвиробництва в ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи”
Фінансова-господарська діяльністьпідприємства, що фінансується з державного бюджету, характеризується низкоюособливостей.
Мета діяльності ДАТ “Придніпровськімагістральні нафтопроводи” — не отримання прибутку, а надання послуг, які не єносіями матеріальної субстанції і не оприбутковуються на склад. Тут відсутніпоняття виробничого браку і зіставлення здійснених витрат з отриманимирезультатами (за аналогією з галузями матеріального виробництва). Отриманнянегативного результату діяльності ДАТ “Придніпровські магістральнінафтопроводи” може розглядатися також як результат.
Відображаючи рівень витрат на виробництво,собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсівпідприємства, а значить, і рівень техніки, технології та організаціївиробництва. Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничіресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва,тим нижча собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливихпоказників ефективності діяльності підприємства.
При обчисленні собівартості виконаних робітважливе значення має визначення складу витрат, які в неї включаються. Питанняпро склад витрат, які включаються у собівартість, є питання їх розмежування міжджерелами відшкодування. Загальний принцип цього розмежування полягає в тому,що через собівартість повинні відшкодовуватися витрати підприємства, щозабезпечують просте відтворення усіх факторів виробництва; предметів, засобівпраці, робочої сили і природних ресурсів. Відповідно до цього у собівартістьпродукції включаються витрати на:
виробництво, включаючи витрати на сировину,матеріали, енергію, амортизацію основних фондів, оплату праці персоналу;
обслуговування виробничого процесу іуправління ним;
розвідку, використання і охорону природнихресурсів (витрати на геологорозвідувальні роботи, плата за воду, охоронуповітряного, водного басейнів);
набір і підготовку кадрів;
поточну раціоналізацію виробництва(удосконалення технології, організації виробництва, праці, підвищення якостіпродукції), крім капітальних витрат.
Треба мати на увазі, що з різних причин напрактиці повної відповідності між дійсними витратами на виробництво ісобівартістю продукції не існує. Так, згідно з встановленим порядком не включаютьсяу собівартість, а відшкодовуються за рахунок прибутку або інших джерел витратина підготовку і освоєння нової продукції. Разом з тим є витрати, яківключаються у собівартість продукції, але не мають прямого зв'язку звиробництвом. До них в ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” належатьоплата часу виконання державних обов'язків працівниками підприємства,скорочення робочого дня матерів, які мають дітей віком до одного року тощо.
Непродуктивні витрати підприємства, пов'язаніз виробничою діяльністю (псування матеріалів, простої тощо), включаються уфактичну собівартість, а втрати від порушення договорів з іншими підприємствамиі організаціями (штрафні санкції) відшкодовуються за рахунок прибутку чи іншихджерел.
Склад витрат, які включаються усобівартість, не є незмінним. Вони можуть дещо змінюватися з різних практичнихміркувань. Але загальною тенденцією таких змін повинно бути повнішевідображення у собівартості дійсних витрат на виробництво продукції.
Слід відрізняти витрати загальні й на одиницюпродукції або виконаних робіт. Загальні витрати — це витрати на весь обсягробіт за певний період. Ця сума залежить від тривалості періоду і кількостівиготовленої продукції або виконаних робіт. На даному етапі виникають труднощі,враховуючи специфіку діяльності ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи”.Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні за певний період, якщопродукція виготовляється постійно або серіями. В ДАТ “Придніпровськімагістральні нафтопроводи” ж виконані роботи залежать від багатьох чинників,насамперед, які не залежать від підприємства.
Оскільки витрати є функцією обсягувиробництва з певною еластичністю, на наш погляд, в даному випадку доцільновикористовувати поняття граничних витрат, які характеризують їх приріст наодиницю приросту обсягу виконаних робіт.
Якщо загальні витрати виразити певноюфункцією обсягу виконаних робіт, то граничний їх рівень є першою похідною цієї функції.Це витрати на останню гривню за часом виконання робіт. Показник граничних витратможна використовувати при аналізі доцільності зміни обсягу виконуваних робіт.
Доцільно, на наш погляд, визначити тапроаналізувати динаміку непропорційних витрат, поділяючи їх на прогресуючі тадегресуючі. Тобто ті, які зростають більшою мірою, ніж обсяг виробництва(прогресуючі витрати). Вони виникають тоді, коли збільшення обсягу виробництвавимагає більших витрат на одиницю продукції. Це, наприклад, витрати навідрядно-прогресивну оплату праці яка в повній мірі використовується в ДАТ“Придніпровські магістральні нафтопроводи”, додаткові рекламні. Дегресуючівитрати зростають менше, ніж обсяг виробництва. До них належить широке коло витратна експлуатацію машин і устаткування, ремонт, інструмент тощо.
Висновки
Таким чином, під час написання роботи булипоглибленні і закріпленні теоретичні знання, набутті практичні навички зобраної теми дослідження.
Ознайомившись з методологічними принципамивизнання та оцінки витрат виробництва в першому розділі роботи, ми можемозробити висновки.
Дані про витрати використовуються дляоцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатівдіяльності структурних підрозділів та підприємств в цілому, фактичноїефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток таудосконалення виробництва, для планово-економічних та аналітичних розрахунків.
У зв'язку з цим повинно бути забезпеченеповне зіставлення планових та звітних даних щодо складу і класифікації витрат,об'єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат за планованими(звітними) періодами.
Дія окремих чинників на зміну витратстосується окремих видів, згрупованих у відповідності з економічним змістом запевними ознаками.
З цієї точки зору усі витрати поділяютьсяна групи контрольованих та неконтрольованих витрат.
Можливість регулювання рівня собівартостіполягає у зміні так званих постійних та змінних витрат. Кожен з цих видіввитрат по різному впливає на зміну собівартості, адже показники ефективностізнаходяться у функціональному зв’язку з постійними витратами і у кореляційномузі змінними.
На основі даних попереднього аналізуможливо розробити систему управління, яка передбачає ряд пов'язаних заходів,серед яких мають бути організаційні, виробничі, економічні, інвестиційні,зовнішньоекономічні, соціальні, екологічні тощо. Особливо в ситуації, щосклалася в ДАТ “Придніпровські магістральні нафтопроводи” необхідно виділититакі напрями управління:
— спеціальний аналіз співвідношенняборгових зобов'язань;
— розробка і виконання програминенарощування боргів;
— розробка й здійснення програми погашенняборгів;
— розробка і проведення змін виробництва,спрямованих на зниження витрат;
— розробка та здійснення програми залученняінвестицій;
— розробка і здійснення реструктуризаціїпідприємства.
Список використаної літератури
1. Атрохимович Г. П., Комаров В. И. Економікапідприємств в умовах госпрозрахунку. М. Агропромвидат 2000—254 с.
2. Акиненко А. Ф., Ширімет А. Д,. Облік калькулюванняі аналіз собівартості продукції — МГУ, 2004 – 269 с.
3. Буфатіна І. Особливості обліку витрат заНаціональними стандартами.// Все про бухгалтерський облік – 2000. — № 14. с. 27
4. Білик М. Державні підприємства як об’єктфінансового управління в умовах переходу до ринкової економіки// Українськийжурнал “Економіст”. — 2009. -№1
5. Горфинкель В.Я. Экономика предприятия: Учебник. –М.:, 2006. – 367 с.
6. Ейсан Нікбахт, Анджеліко Гроппеллі. Фінанси – К:“Основи”, — 2003.
7. Замков О.О., Толстопятенко А.В., Черемных Ю.Н…Математические методы в економике. — М: ДИС, — 2007.
8. Житна І. П. Нескреба А. М. Економічний аналізгосподарської діяльності підприємства. – Київ. Вища школа 2002, 190 с.
9. Калина А.В. та ін. Сучасний економічний аналіз іпрогнозування: Посібник. – К.:, 2007. –272 с.
10. Качтарик Я.Д. Ефективність формування фінансовихресурсів підприємства: //Фінанси України. – 2009. -№10. – С. 138-140.
11. Кобилянська О. Облік валових витрат і валовихдоходів // Все про бухгалтерський облік – 2007. — № 6. с. 6-9
12. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управлениекапиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — М.: Финансы и статистика, 2006.
13. Кондратьева А. Проблемы анализа финансовогосостояния предприятий в условиях переходной экономики: // персонал –спецвыпуск. –2008. –С. 177-182.
14. Кондратьєв О.В. Оцінка фінансової стійкостіпідприємств та її показники: // Фінанси України. – 2006. — №11. – С. 66-69.
15. Коласс Б. Управление финансовой деятельностьюпредприятия: проблемы, концепции и методы. М.: Финансы, 2007.
16. Криворучко М.И., Петровський В.В. Облік та аналізфінансових активів. – К: “Феникс”, — 2007.
17. Мельничук Г. М. Аналіз господарської діяльності впромисловості. Підручник – К. Вища школа 2000 – т 318 с.
18. Методика проведення поглибленого аналізуфінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій.Затв. Наказом Агенства з питань запобігання банкрутству підприємств таорганізацій від 21 березня 2007 р., №37.
19. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник.–в 2 т. – К.:, 2005. – 400 с.
20. Родионова В.М., Федотова М.А. Финансоваяустойчивость предприятия в условиях инфляции. – М.: Финасы и статистика, — 2003.
21. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельностипредприятия: 4-е изд., перераб. и доп. — Минск: ООО „Новое знание“, 2000
22. Семенець І. В. Визначення фінансових результатівдіяльності підприємства: // Фінанси України. – 2009. — №9. – С. 44-48.
23. Соколова Л.М. и др. Критерии оценки финансовогосостояния предприятий: // Бизнес-информ. – 2006. — №10. – С. 45-48
24. Стоянова и др. Финансовый менеджмент. Учебноепособие. М.: Перспектива, 2003.
25. Шеремет А.Д., Сейфулин Р.С. Методика финансовогоанализа М.: Инфра-М, 2006.
26. Шим Дж., Сигел Дж. Методы управления стоимостью ианализ затрат. – М.: Филин, 2006.
27. Фінанси підприємств за редакцією кандидатаекономічних наук, професора А.М.Поддєрьогіна.- Київ, 2000.
28. Церетелі Л. Проблемні питання реалізації товарів,продукції, послуг. “Все про бухгалтерський облік”; 2007; № 67.