Реферат: Аналіз виконання договірних зобов’язань в господарській діяльності
РЕФЕРАТ
АНАЛІЗВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
/>1. Аналіз і обґрунтуваннярішень у сфері партнерських відносин
У ринкових умоваххарактер і порядок виробничо-комерційних відносин між партнерамирегламентується господарськими договорами.
Договір – угода двох чи більшесторін про встановлення, зміну чи припинення прав і обов’язків при виконанніяких-небудь дій. Договір визначає і регламентує «горизонтальні» і «вертикальні»взаємини підприємств.
Системагоризонтальних зв’язків охоплює різні сторони виробничо-господарськоїдіяльності підприємств.
Системавертикальних взаємозв’язків охоплює комерційно-збутову діяльність підприємства.
Найбільш яскравимприкладом сучасних ринкових форм партнерських відносин є вертикальнімаркетингові системи. Вертикально-маркетингова система (ВМС) складається звиробника, одного чи декількох оптових і роздрібних торговців, що діють якєдина система.
Переваги ВМС:
1) контроль ізапобігання конфліктів;
2) економічність;
3) виключеннядублювання зусиль.
Існує триосновних види ВМС:
1) корпоративніВМС, якщо етапи виробництва і розподілу продукції знаходяться в єдиномуволодінні;
2) договірні, щоскладаються з незалежних фірм, пов’язаних договірними відносинами. Основніетапи договірних ВМС:
а) добровільнімережі роздрібних торговців під егідою оптовика;
б) кооперативироздрібних торговців;
в) організаціївласників привілеїв. Існує три форми привілеїв: роздрібні власники привілеївпід егідою виробника; система оптовиків-власників привілеїв під егідоювиробника; роздрібні власники привілеїв під егідою фірми послуг;
3) управління ВМСкоординують зусилля з реалізації продукції завдяки розмірам і потужності одногоз учасників ВМС.
/>
2.Основні етапи аналізу при укладанні господарських договорів
Аналіз виконаннядоговірних зобов’язань здійснюється працівниками відділу збуту підприємства.Він має бути організований у розрізі окремих договорів, видів продукції,термінів постачання. При цьому здійснюється оцінка виконання договірнихзобов’язань наростаючим підсумком з початку року.
Джереламиінформації для оперативного аналізу ходу постачань є переважно даніоперативно-технічного і статистичного обліку, матеріали спостережень.
Застосування ЕОМдозволяє оперативно одержувати інформацію про відвантаження за кожнимодержувачем в асортиментному розрізі, а також за термінами постачання.
Основні етапианалізу виробничо-господарської діяльності підприємства при виконаннідоговорів.
1. Проведеннямаркетингових досліджень щодо вивчення попиту та пропозиції на продукцію, щовипускається.
2. Аналізвиконання чинних договорів за обсягом, ритмічністю, комплектністю, якістюпостачання.
3. Виявленнядодаткових резервів за основними елементами виробництва.
4. Аналізможливих причин (зовнішніх і внутрішніх) невиконання договірних зобов’язань.
5. Визначенняступеня провини учасників договірних відносин і внутрішньозаводськихпідрозділів за невиконання договірних зобов’язань.
6. Підготовкапропозицій щодо організації обов’язкового виконання договору.
Очевидним є взаємозв’язоквиконання планів виробництва, постачань і реалізації продукції як навнутрішньому, так і на зовнішньому ринку. У процесі комплексного економічногоаналізу виробництва і реалізації продукції можна виділити наступні основніетапи.
Перший базуєтьсяна маркетингу і пов’язаний з вивченням попиту на вироблену продукцію, аналізомвиконання договорів попереднього періоду для того, щоб визначити, розширення чипродовження яких договорів при наявних ресурсах може принести максимальну вигодупідприємству.
При укладаннідодаткових договорів чи відмовленні від раніше прийнятих договорів оцінюютьсярішення щодо заміни матеріалів, закупівлі напівфабрикатів чи комплектуючих усторонніх організацій, зміні обсягу виробництва.
/>3. Основні показники,напрямки і способи аналізу виробництва і реалізації продукції
Аналіз процесувиробництва має здійснюватися за двома напрямками. По-перше, у ходіформування і виконання виробничої програми дається оцінка перспектив її реалізаціїз погляду одержання прибутку. По-друге, у процесі аналізу визначаютьсяекономічні наслідки управлінських рішень з регулювання виробництва з поглядуфінансово-економічних наслідків.
В умовах переходудо ринкових відносин об’єктом аналізу є не просто виробничий процес, аодержання замовлення на вироблену продукцію і її оплату при погодженні зіспоживачем ціні. При цьому аналіз виробництва і процес вивчення й оцінки ринку(маркетинг) рівною мірою впливають один на одного. На початковому етапі переходудо ринкових відносин, при ненасиченості ринку будь-який виробник може продатите, що він зробив. Однак велику виробничу вигоду буде мати той, хтовикористовує знання ринкової кон’юнктури при формуванні виробничої програми,орієнтованої на продукцію підвищеного попиту. Більш висока ціна попитувизначить великий прибуток. У конкурентній боротьбі підприємство має робититільки те, що може продати, або нічого не робити.
У господарськійдіяльності великих промислових об’єднань, концернів підсилюється значення зовнішньоекономічноїдіяльності. Необхідність виробництва продукції для реалізації на зовнішніх ринкахможе бути обумовлена такими факторами, як мала ємність або насиченістьвнутрішнього ринку, високий рівень внутрішньої конкуренції, можливістьвикористання монопольного положення на світовому ринку, кон’юнктура цін. Длявітчизняних підприємств більш важливими є в даний час фактори, обумовленіособливостями економічної системи і тих процесів, що пов’язані з переходом доринкової економіки.
Про взаємозв’язоквиконання планів виробництва, постачань і реалізації продукції як навнутрішньому, так і на зовнішньому ринку вже згадувалося в попередньомупитанні. У процесі комплексного економічного аналізу виробництва і реалізаціїпродукції можна виділити наступні основні етапи.
Перший базується на маркетингу іпро нього вже згадувалося.
Другий етап зводиться до виявленнядодаткових (порівняно з попереднім періодом) резервів використання основнихзасобів, матеріальних і трудових ресурсів з метою оптимізації обсягу і структуривиробництва в планованому періоді.
На третьому етапіаналізу виробництва і реалізації продукції робиться оцінка виконання договорівза обсягом і ритмічністю постачання, якістю і комплектністю продукції.Визначаються розміри втрат у результаті несвоєчасного чи неповного виконаннязобов’язань за договорами і ступінь їх впливу на основні економічні показникидіяльності підприємства: обсяг реалізації, прибуток, рентабельність,продуктивність праці, фонд споживання й ін.
Четвертий етап полягає у встановленнівнутрішніх і зовнішніх причин невиконання договірних зобов’язань. Длявнутрішньозаводського стимулювання виконання договірних зобов’язань цехами іслужбами використовуються диференційовані шкали преміювання працівників. Привиявленні зовнішніх винуватців порушення договірних зобов’язань (постачальниківматеріалів й комплектуючих, транспортних й інших організацій) юридичні йкомерційні служби підприємства мають домагатися повного відшкодуваннявинуватцями всієї суми втрат через порушення термінів і умов договорів.
Виробництвопродукції оцінюється показниками за наступними одиницями виміру:
натуральними;
умовно-натуральними,тобто показникам, приведеним до будь-яких єдиних одиниць виміру для декількохрізнорідних виробів;
трудомісткістю,для виміру кількості витраченої роботи на одиницю продукції;
вартісними, длявиміру різнорідної продукції.
Вартісніпоказники поділяються на показники обсягу:
виробництва;
випускупродукції;
реалізаціїпродукції.
До першої групиналежать наступні показники:
валова продукція,що вимірюється сумою витрат засобів праці, матеріалів, і живої праці;
чиста продукція,вимірювана як різниця між валовою продукцією і матеріальними витратами.
До другої групиналежать показники:
готовоїпродукції, що дорівнює валовій (бувають випадки нерівності, якщо є незавершеневиробництво, і воно враховується у валовому виробництві);
товарноїпродукції, що визначається сумою виготовленої готової продукції,напівфабрикатів для реалізації, роботою і послугами промислового характеру,готових виробів на складі.
До третьої групипоказників належать:
відвантаженатоварна продукція, що дорівнює товарній продукції (без залишку готових виробівна складі);
реалізованатоварна продукція, що дорівнює відвантаженій товарній продукції, в оплату якоїцілком надійшли кошти на розрахунковий, інші рахунки підприємства й у касу.
Напрямки аналізупоказників виробництва і реалізації продукції:
Оцінка динамікизміни показників.
Перевірказбалансованості, оптимальності, напруженості і реальності показників.
Виявлення ступенявпливу основних факторів на зміну показників.
Розробка заходівщодо використання резервів зростання виробництва і реалізації продукції.
Для аналізувиробництва і реалізації продукції в основному використовують засоби і прийоми,що входять до логічної і математичної групи методів економічного аналізу.Порядок їх застосування викладений у темі 3 «Прийоми і засоби економічного аналізу».
/>4. Аналіз товарної іреалізованої продукції
Матеріали аналізустану матеріально-технічної бази виробництва, рівня організації виробництва іроботи на ньому, ефективності використання матеріальних і трудових ресурсів єбазою аналізу обсягу виробництва і реалізації продукції. Саме вони напідприємствах сфери матеріального виробництва визначають всі інші показникироботи, у тому числі основні – одержання прибутку і досягнення належного рівнярентабельності.
Інформаційноюбазою аналізу обсягу виробництва продукції є насамперед форми статистичноїзвітності «Звіт про основні показники діяльності підприємства (річна, місячна).Для внутрішнього аналізу використовується денна і декадна звітність про випускпродукції, дані, що можуть бути отримані з інформації управлінського обліку.
Аналізу виконанняплану випуску продукції за кожною позицією має передувати оцінка асортиментнихпорушень у випуску продукції порівняно з планом (базовим роком) за критеріємвпливу всього обсягу випущеної продукції на рентабельність і суму прибутку.Якщо підприємство, зважаючи на ринкову кон’юнктуру, зменшило випуск меншрентабельної продукції при цьому, збільшивши випуск більш рентабельної, то такіструктурні зміни варто оцінити позитивно.
Щоб визначити,наскільки економічно обґрунтоване рішення за асортиментними змінами, необхідновизначити, як змінилася загальна рентабельність продукції підприємства.
Наочне уявленняпро доцільність структурних змін з погляду зростання суми прибутку даєобчислення, що враховує якою би була структура фактично випущеної продукції,якби підприємство дотримувалося планових співвідношень у її випуску, а такожпланової собівартості фактично випущеної продукції.
Товарнапродукціяхарактеризує: випуск готових виробів, обсяг промислових послуг іншимпідприємствам, а також проданих напівфабрикатів і запчастин.
Основнірозрахунки при аналізі товарної продукції:
1) визначаютьсяабсолютні й відносні відхилення товарної продукції звітного року порівняно зплановими цифрами і цифрами попереднього періоду. При цьому товарна продукціязвітного року показується в двох вимірах:
а) діючих цінахзвітного року;
б) цінахпопереднього базового періоду;
2) визначаєтьсядинаміка зміни показників товарної продукції за показниками: темпи росту, темпиприросту, абсолютний розмір одного відсотка приросту продукції;
3) визначаєтьсявплив факторів на зміну товарної продукції. На розмір випуску товарноїпродукції впливає дві групи факторів: зовнішні (основа зміни цін) і внутрішні(виробничі). Внутрішні поділяються на дві групи:
матеріальні,пов’язані з використанням засобів і предметів праці;
особисті,пов’язані з використанням робочої сили.
Обсяг виробництватоварної продукції лімітується тими факторами, наявність яких мінімальна (це«вузькі місця» підприємства). Фактори усередині кожної групи поділяються накількісні й якісні.
Реалізаціяпродукціїозначає одержання від покупця платежу за послуги, вироби, роботи.
Обсягреалізованої продукції виражається формулою товарного балансу:
Т = ТП + (П1– П2) + (Т1 – Т2),
де ТП – випусктоварної продукції, грн;
П1 і П2 – залишки продукції на складі відповідно на початок і кінецьперіоду;
Т1 і Т2 – залишки відвантаженої, але неоплаченої продукції відповідно напочаток і кінець періоду, грн.
Основнийаналітичний показник – це обсяг реалізованої продук-ції з урахуванням укладенихдоговорів:
/>,
де Рп – рівеньвиконання зобов’язань за договорами на реалізацію продукції;
Рп.дог – планованийобсяг реалізації за договорами, грн;
Пп.дог – обсягнедопоставленої продукції за договором, грн.
/>5. Аналіз асортименту іноменклатури продукції, що випускається
Профільпідприємства визначається тією продукцією, до випуску якої в найбільшій міріпристосовані й призначені виробничі потужності, устаткування, кадри працівниківі господарські зв’язки.
Асортиментпродукції –це перелік окремих видів, розмірів, сортів продукції, що підприємствозобов’язане поставити відповідно до господарських договорів.
Основнийаналітичний показник – коефіцієнт асортиментності:
/>,
де Qдог– обсяг випуску продукції за асортиментом відповідно до договору;
q – суманедоданої продукції за асортиментом.
Існують дваспособи визначення цього показника:
1) спосібнайменшого числа (для невеликого асортименту – до п’ятдесяти видів), якщо врахунок виконання договорів по асортименті записують фактичну суму, але небільше договірної;
2) длярізноманітного асортименту (500-1000 видів) визначається як відношеннякількості позицій, за якими договір виконаний до загального числа позицій,включених у договір.
Номенклатура продукції, що випускається –це перелік продукції однакового технічного і господарського призначення.
Основнийаналітичний показник – це коефіцієнт номенклатурного дотримання випускупродукції:
/> ,
де n – загальнакількість номенклатурних позицій, фактично зроблених і необхідних споживачу зааналізований період;
ВПФi – обсягфактично зробленої продукції i-го найменування (вартісний показник), грн;
ВПНі – обсягпродукції, необхідної споживачам, грн.
Структурапродукції –це питома вага чи частка окремих видів продукції в загальному їх обсязі.
/>6. Аналіз ритмічності випускупродукції
Ритмічність – це рівень рівномірноговипуску продукції протягом визначеного періоду.
При аналізіритмічності вибір календарного періоду залежить від можливостей складанняпланів-графіків випуску продукції й обліку їхнього виконання – на декаду,тиждень, добу, зміну, годину, а також від типу виробництва і тривалостівиробничого циклу. При масовому випуску однотипної продукції і короткомувиробничому циклі ритмічність варто визначати за вартісними показниками. Основнийпоказник для аналізу – коефіцієнт ритмічності, який визначається для:
1)короткострокових періодів (до 5 днів) – як питома вага продукції, випущеної безпорушення графіка;
2) тривалих періодів– за формулою:
/> ,
де Уфі Уз – фактична і запланована питома вага випуску продукції востанньому місяці кварталу в загальному обсязі випуску продукції за квартал чипитому вагу випуску продукції в останньому кварталі в загальному обсязі випускупродукції за рік, %.
Для оцінкиритмічності використовується також коефіцієнт варіації і числа аритмічності.Негативні наслідки неритмічної роботи спричиняють не тільки недовиконання чинесвоєчасне виконання планових завдань, але в деяких випадках і перевиконання(незаплановане перевиконання теж може негативно позначатися на результатахдіяльності підприємства). Тому доцільно при оцінці ритмічності враховувати якнегативні відхилення від плану, так і позитивні. Для цього визначаються числааритмічності (у частках одиниці) шляхом підсумовування позитивних і негативнихвідхилень від планового випуску за декадами.
Для розрахункувпливу окремих факторів на ритмічність випуску продукції числа аритмічності зданої причини за декаду (день, тиждень, п’ятиденку) необхідно помножити на 100і поділити на загальне число аритмічності за аналізований період. Чим меншритмічно працює підприємство, тим більше сума чисел аритмічності. При суворомудотриманні запланованих добових завдань числа аритмічності дорівнюють 0.
У висновкуаналізу ритмічності доцільно визначити втрачену можливість у зв’язку знеритмічною роботою шляхом множення різниці між найбільшими і найменшим середньодобовимвипуском продукції на відповідну кількість робочих діб в аналізованому періоді.При цьому з фактичного випуску продукції виключають вироблену за понаднормовийчас.
Ритмічністьвипуску залежить від ритмічності роботи окремих підрозділів, тому аналізздійснюється не тільки в цілому по підприємству, але й у розрізі цехів, ділянокі т.д.
На підставі даниханалізу ритмічності розробляють конкретні заходи щодо усунення причиннеритмічної роботи, якою можуть бути несвоєчасне постачання сировини і матеріалівпостачальниками, інші порушення постачальниками договірних умов (зміна ціни,якості матеріалів), відсутність енергії (не з вини підприємства), перестої устаткування,втрати робочого часу і т.д.
/>7. Аналіз якості продукції
Якістьпродукції –сукупність властивостей продукції задовольняти визначені потреби відповідно доїї призначення. Кількісна характеристика одного чи декількох властивостейпродукції, що складають її якість, називається показником якості продукції.Розрізняють одиничні показники якості, що характеризують одну з їївластивостей, і комплексні, що характеризують кілька властивостей продукції.
З 1993 року вУкраїні введена обов’язкова сертифікація промислової продукції відповідно додержавної системи сертифікації УкрСЕПРО, за допомогою якої перевіряється ізатверджується відповідність будь-якої продукції вимогам ринку.
У даний моментіснує визначена номенклатура продукції, що не підлягає реалізації безвідповідного сертифіката якості.
У процесі аналізуякості продукції розв’язуються наступні задачі:
оцінюєтьсятехнічний рівень продукції;
виявляютьсявідхилення цього рівня в розрізі окремих виробів порівняно з базовим рівнем ітеоретично можливим;
аналізуєтьсяструктура випуску продукції за параметрами, що характеризують якість їївиготовлення і постачання;
виявляютьсяфактори, що стримують зростання технічного рівня продукції;
оцінюютьсяможливості підвищення якості продукції, скорочення браку і втрат.
Інформація,використовувана для аналізу якості продукції, охоплює практично всі сторонианалізованого об’єкта (відомості про конструкцію, технологічні процесивиготовлення, застосовувані засоби і предмети праці, результати виробництва іреалізації, рекламі і т.д.). Джерелами інформації можуть бути патенти,нормативно-технічна документація, акти іспитів, дані лабораторного контролюфізико-хімічних показників, що характеризують властивості продукції, і методіврозрахунку їх кількісної оцінки.
До економічнихпоказників якості належать: питома вага продукції, віднесеної до відповідногорівня якості й ін. Аналіз відступів від норм за якістю виготовленняздійснюється за даними про внутрішньозаводський брак і зовнішні рекламації напродукцію. Залежно від діючої на підприємстві системи надання інформації про браканалізуються втрати від браку на підприємстві, у цехах, ділянках, на робочихмісцях, а також за конкретними виробами.
Основнимипричинами браку можуть бути: недостатній рівень кваліфікації робітників, роботана несправному устаткуванні, використання недосконалих пристроїв йінструментів, відхилення від технологічного процесу, використання матеріалів інапівфабрикатів із прихованими дефектами, недосконалість упакування,маркування, порушення умов збереження, перевезення, навантаження.
Показники якостіпродукції аналізуються шляхом порівняння фактичних даних з попередніми звітнимиперіодами, планом, аналогічними даними інших родинних підприємств. Прополіпшення якості говорить насамперед збільшення випуску і питомої вагиекспортної продукції, скорочення кількості рекламацій.
Аналіз якостіпродукції починається з оцінки технічного рівня продукції. Основні показники:
1) показникиструктури якості – питома вага продукції різних категорій якості;
2) показникиконкурентоспроможності продукції; технічні, організаційні й економічніпараметри продукції; кількість продукції, поставленої на експорт,запатентованої;
3)техніко-експлуатаційні показники – це показники відповідності продукції вимогамстандартів, норм і нормативів.
Якість продукціїхарактеризується також такими узагальнюючими показниками:
1) середнійрівень якості продукції на підприємстві;
2) показниксередньої сортності на підприємстві;
3) роздрібна цінана вироби;
4) коефіцієнтспоживчої вартості виробу (КСВ);
5) рівеньконкурентоспроможності виробу (КС);
6) граничноприйнятна ціна на виріб (Цпр).
На обсягвиробництва і якість також впливає виробничий брак.
Існує:
1) зовнішнійвиробничий брак – виявляється споживачем у процесі експлуатації виробу;
2) внутрішнійбрак – виявляється в процесі виробництва продукції.
Показники вимірувиробничого браку:
1) обсягзробленого браку за вартістю – визначається сумою собівартості остаточнозабракованих виробів і витрат на виправлення виробів, які можна виправити;
2) обсягзробленого браку у відсотках – визначається відношенням обсягу браку завартістю до собівартості валової продукції;
3) сума недоданоїпродукції через виробничий брак – визначається як добуток об’єму валовоїпродукції, призначеної для реалізації на обсяг зробленого браку у відсотках.
Література
1. АбрютинаН.А., Грачёв И.В. Анализ финансово-экономи-ческой деятельности предприятия. –М.: Дело и сервис, 2008. – 256 с.
2. Анализ идиагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие длявузов / П.П. Табурчак, А.Е. Викуленко, Л.А. Овчинникова и др.; Под ред. П.П.Табурчака, В.М. Тумина, М.С. Сапрыкина. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 352 с.
3. Анализхозяйственной деятельности в промышленности: Учебник / Н.А. Русак, В.И.Стражев, О.Ф. Мигун и др.; Под общ. ред. В.И. Стражева. – 3-е изд. – Мн.:Вышэйш. шк., 2009. – 386 с.
4. Аналізгосподарської діяльності промислового підприємства: Зб. задач / За ред. С.І.Шкарабана. – Тернопіль: ТАНГ, 2009. – 79 с.
5. АндрейчиковА.В., Андрейчикова О.Н. Анализ, синтез, планирование решений в экономике. – М.:Финансы и статистика, 2007. – 368 с.