Реферат: Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку
ДЕРЖАВНАПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Реферат
з курсу:
“ Економічний аналіз ”
на тему:
“ АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ВИТРАТ, ОБСЯГУ
ДІЯЛЬНОСТІТА ПРИБУТКУ”
Виконала: студенткагр.ФБРі-31
МеленчуковаТ.Є.
Перевірив:
Мельник П.В.
ІРНІНЬ-2006
План
Вступ
1.Аналіз беззбитковості в роботіпідприємств.
2.Цільове планування прибутку.
3.Операційний важіль, та його складові.
4.Розрахунок точки беззбитковості,запасу фінансової міцності та сили впливу операційного важеля.
Висновок
Список використаної літератури.
Вступ
Аналіз витрат-обсяг-прибуток містить у собі вивченнявзаємозв'язку наступних Змінні витрати на- Обсягу або рівня виробництва — Ціни товарів. -факторів: Комбінаціїпродаваних товарів.- Постійні витрати (FC) -одиницю продукції (VC) Аналіз витрат-обсяг-прибуток є ключовим уприйнятті багатьох рішень, включаючи вибір продукції, установлення ціни напродукцію, маркетингову стратегію й використання виробничих потужностей.
Ця концепція настільки поширена в управлінськихрозрахунках, що торкає фактично всіх сфер діяльності менеджера. Завдяки широкимможливостям використання аналізу витрат-обсяг-прибуток являє собою кращий інструмент,яким тільки розташовує менеджер, для виявлення схованого потенціалуприбутковості, існування якого можливо в будь-якій організації. Аналізвитрат-обсяг-прибуток починається зі звіту про прибутки й збитки, що трохивідрізняється від традиційного формату.
Цей документ має ряд цікавих рис, які можуть бути корисніпри визначенні впливів на прибуток змін у продажній ціні, витратах й обсязі.Звертаємо увагу, що у звіті вказуються продажі, змінні витрати й постійнівитрати. Змінні витрати — це витрати, що прямо пропорційно залежать від обсягувиробництва (сировина, заробітна плата); постійні витрати — витрати, що незалежать від обсягу виробництва, тобто фіксовані в певних межах (орендна плата,амортизація, заробітна плата адміністративних службовців, адміністративнівитрати).
Аналіз витрат, обсягу продукції й прибутку називаютьаналізом беззбитковості. Переваги такого аналізу в наступному: ілюструєвплив операційних коштів на прибуток; допомагає у визначенні оптимальноїпропорції постійних і змінних витрат компанії.
1. Аналізбеззбитковості в роботі підприємств
Однією знайважливіших характеристик взаємозв'язку затрат, обсягу виробництва і прибуткує аналіз беззбитковості.
Такий аналізможливий при системі обліку змінних затрат, основою якої є поділ затрат напостійні та змінні, а також при використанні показника маржинального доходу.
Точкабеззбитковості – це такий обсягреалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його затратам, а підприємствоне має ні прибутку, ні збитків.
Синонімами поняттяточки беззбитковості є точка рентабельності, мертва точка, точка критичногообсягу реалізації.
Аналізбеззбитковості використовують при:
1 започаткуваннінового виду діяльності, наприклад, при організації нового виду виробництва;
2 при розвитку ірозширенні того, що вже існує;
3 виготовленнінового виду продукції, наданні нового виду послуг.
Аналізбеззбитковості дає змогу відповісти на такі важливі питання:
Чизростає можливість беззбиткової роботи компанії, або чи зменшується вонапротягом певного періоду часу?
Чи покриєзбільшення обсягу продажів затрати на проведення маркетингової програми?
Чи збільшитьсяприбутковість підприємства після впровадження на ринок нового продукту?
Чи окупитьсямодернізація виробництва?
Отже, цілі, дляяких використовують аналіз беззбитковості, слідуючі:
1) оцінкапочаткового періоду функціонування нового підприємства;
2) оцінкаприбутковості нового виду послуг або нового виду продукції;
3) оцінкаприбутковості інвестицій при нарощуванні основного капіталу.
Точка беззбитковостіможе бути визначена трьома методами:
1) методом рівняння;
2) методом маржинального доходу;
3) графічним методом.
Метод рівняння
Згідно з цимметодом для визначення точки беззбитковості використовують загальну формулурозрахунку доходу від реалізації:
Дохід =змінні + постійні + прибуток
затрати затрати
або
Ціна = змінні + постійні + прибуток
виробу затратина затратина на одиницю
одиницю одиницю виробу
виробу виробу
Звідси, згідно знаведеним правилом, формула розрахунку точки беззбитковості матиме вигляд:
Дохід відреалізації = змінні витрати + постійні витрати + О
/>
Приклад. Підприємство виготовляє і реалізує вироби.
Дані на один виріб:
Ціна 70 грн.
Зміннізатрати 50 грн.
Маржинальнийдохід 20 грн.
Постійні заграти замісяць 12000грн.
Дані за місяць:
реалізація(1000шт) 70000 100%
змінні затрати(1000шт* 50 грн.) 50000 71,4%
маржинальнийдохід 20 000 28,6%
постійні затрати 12000
прибуток 8 000
Визначимо точкубеззбитковості (ТБ) для цього підприємства;
а) за умови, що ТБвизначають у штуках:
70х = 50х +12000+ О 20х =12000 х = 600 шт. виробів
б) за умови, що ТБвизначають У грошовому виразі
х=0,714х + 12000+ О
0,286 х =12000
х = 42000 грн.
Метод маржинальногодоходу:
Маржинальнийдохід = постійні затрати + прибуток
У точцібеззбитковості:
Маржинальнийдохід = Постійні затрати
Формула точкибеззбитковості у штуках:
/>
/>
Формулабеззбитковості у грошовому виразі:
/>
/> шт.
Коефіцієнтмаржинального доходу (КМД) – цеспіввідношення суми маржинального доходу і суми доходу від реалізації.
/>
Тепер точкабеззбитковості становитиме:/>
Графічний метод
/>
Обсяг виробництва
Рис. 9. Графік беззбитковості
Обсяг продажів, щоперевищує точку беззбитковості, забезпечує прибуток. Якщо обсяг продажів нижчевід точки беззбитковості, підприємство зазнає збитків.
Точкабеззбитковості, отже, вказує на те, при якому обсязі виробництва дохід відреалізації покриє сумарні (валові) витрати підприємства. Точка беззбитковостізалежить від трьох факторів:
цінипродажу виробленого товару;
зміннихвитрат виробництва, реалізації, управління;
постійнихвитрат виробництва, реалізації, управління.
Зменшення ціниреалізації продукції вимагає збільшення обсягу продажів. Збільшення зміннихвитрат на одиницю виробу вимагає збільшення обсягу продажів у точцібеззбитковості. Аналогічно збільшення суми постійних витрат вимагає збільшенняобсягу продажів у точці критичного обсягу виробництва.
Аналізбеззбитковості для багатономенклатурного виробництва
У тому разі, колипідприємство виготовляє і продає декілька видів продукції, точку беззбитковостіможна визначити, виходячи із загального коефіцієнта маржинального доходу івсієї суми доходу від реалізації.
Таблиця 4
Визначення точкибеззбитковості для багато номенклатурного виробництва
Продукція А Продукція Б Разом Дохід від реалізації 1000 100% 4000 100% 5000 100% Змінні витрати 700 70% 1600 40% 2300 46% Маржинальний дохід 300 30% 2400 60% 2700 54% Постійні витрати 2000 Прибуток 700
Приклад. Коефіцієнт загального маржинального доходу
/>
Точкабеззбитковості:
/>
Слід урахувати щозі зміною структури виробництва коефіцієнт загального маржинального доходу івеличина точки беззбитковості змінюються, тому їх належить визначати длякожного варіанта.
Отже, аналізбеззбитковості передбачає низку припущень, при які мати уявлення при йоговикористанні.
По-перше – цепостійність продажної ціни, яка, своєю чергою, ґрунтується на двох іншихприпущеннях;
еластичність попиту на продукцію дуже висока, що дає змогу залишатись цініпостійною у міру збільшення продажів,
цінапродажу продукції за звітний період часу стабільна.
По-друге припущенняполягає у тому, що змінні витрати на продукцію теж відносно стабільні, апостійні і змінні витрати правильно визначені і класифіковані.
По-третє припущенняпередбачає, що в запланованому періоді можливі зміни обсягів виробництва, якізабезпечують самоокупність.
2. Цільовепланування прибутку
Діяльністьпідприємства має на меті не лише визначення беззбитковості виробництва, а йотримання прибутку. Аналіз беззбитковості легко продовжити для визначенняпланової величини прибутку.
Обсяг реалізації,необхідний для отримання планової величини прибутку, визначають згідно зметодикою знаходження точки беззбитковості з урахуванням планової величиниприбутку.
Приклад. Підприємство планує отримати 15 000 гри. прибуткувід реалізації виробів. Вихідна інформація про ціну і структуру затрат подана упопередній темі. Необхідно визначити, скільки треба виготовити і продативиробів, щоб отримати планову величину прибутку (в штуках і гривнях).
Метод маржинальногодоходу
Обсяг реалізації =(постійні затрати + плановий прибуток): КМД (грн.)
Обсяг реалізації (угривнях) = (12 000 + 15 000): 0,286 = 94406 грн.
Обсяг реалізації (уштуках) = (12 000 + 15 000): 20 = 1350 шт.
З цієї ж залежностіможна визначити величину прибутку, що його отримає підприємство призапланованому рівні виробництва і продажів.
Приклад. Підприємство планує виготовити і продати протягоммісяця виробів на суму 100 000 грн. Яка при цих самих даних величина прибутку?
Маржинальний метод:
Прибуток = (обсягреалізації * КМД) – постійні затрати
Прибуток = (100 000* 0,286) – 12 000 = 16 600 грн.
Окрім того, використовуючипопередні залежності, можна визначити ціну виробів, за якою требапродавати товар для отримання запланованої величини прибутку.
Приклад. Підприємство планує продати 1500 шт. виробів і притому отримати 20 000 грн. прибутку. При якій цiнi можливий цей результат?
Обсяг продажу *ціну = змінні затрати * обсяг продажу +
+ постійнізатрати + плановий прибуток
1500 шт. * ціну= 50 * 1500 + 12 000 + 20 000 ціна =71,3 грн.
Як далекозапланований виторг вiд реалізації «відделяється» від точки беззбитковості,показує запас фінансової міцності або межа фінансової безпеки.
Запас фінансовоїміцності – це величина, на якуфактичний (або запланований) обсяг реалізації перевищує точку беззбитковості. Вінвідображає величину можливого зниження обсягу виробництва і реалізації безризику покрити затрати.
Запас міцності можевиражатись у грошовій формі або у процентах. Запас фінансової міцності = виторг– точка беззбитковості (у грошовій формі)
/>
У нашому прикладі:
Обсягреалізації 70 000 грн.
Точкабеззбитковості 42 000грн.
Запас міцності угрошовому вираженні:
70 000 – 42 000 –28 000 грн.
Запас міцності упроцентах:
28 000: 70 000 –0,4 або 40%
3. Операційнийважіль, та його складові
Дія операційного(виробничого, господарського) важеля проявляється у тому, що будь-яка змінавиторгу від реалізації завжди приводить до більшої зміни величини прибутку.
Ідея операційного(виробничого) важеля ґрунтується на поділі затрат на постійні і змінні.Аналогічний поділ як було описано раніше, покладено в основу аналізубеззбитковості, що дає відповідь на запитання: скільки одиниць товарів і послугмає продати підприємство, щоб покрити свої постійні затрати. Ціна при тому маєкомпенсувати всі змінні затрати i враховувати маржинальний дохід для покриттяпостійних затрат і прибутку. Після продажу кількості товару, необхідної дляпокриття постійних затрат, маржинальний дохід від кожної додатково проданоїодиниці товару піде на формування прибутку (за умови, що не будестрибкоподібного зростання обсягів, яке може призвести до значного зростанняпостійних затрат).
На рис. 10.показана схема грошового обігу підприємства за участю операційного важеля.
/>
Рис. 10. Схемагрошового обігу підприємства за участю операційного важеля
Операційнийважіль показує, у скільки разівможе змінитися значення
прибутку при збільшенні (зменшенні) обсягу продажів.
Цей ефектзумовлений різним ступенем впливу динаміки постійних та змінних затрат наформування фінансових результатів діяльності підприємства при зміні обсягувиробництва. Отже. Операційний важіль залежить від співвідношення постійних ізмінних затрат. Чим більший рівень постійних затрат, тим більша сила впливуопераційного важеля Вказуючи на темпи падіння прибутку з кожним процентомзниження виторгу, сила операційного важеля свідчить про рівень підприємницькогоризику даного підприємства.
/>
% зміни прибутку =% зміни виторгу * операційний важіль
У нашому прикладі:
маржинальний дохід= 20 000 гри.
прибуток = 8 000 гри.
операційний важіль = 20 000: 8 000 = 2,5
Якщо підприємствопланує збільшити обсяг продажу на 10%, то сума прибутку збільшиться на 25 %(10*2,5 = 25), (12*2,5) = 30%
Оскільки сила діїопераційного важеля залежить від співвідношення постійних та змінних затрат,його можна використовувати для управління структурою затрат підприємства, длявибору оптимальних співвідношень затрат. Якій структурі надати перевагу:
зпереважанням змінних затрат (малий операційний важіль);
зпереважанням постійних затрат (великий операційний важіль).
Приклад. Візьмемо дані про фінансові результати двохпідприємств з однаковою сумою прибутку і різною структурою затрат.
Таблиця 5
Фінансовірезультати діяльності підприємства А і Б
Показники Підприємство А Підприємство Б тис.грн. % тис.грн. % Обсяг реалізації 50 100 50 100 Змінні затрати 30 60 15 30 Маржинальний дохід 20 40 35 70 Постійні затрати 15 30 Прибуток 5 5 Операційний важіль 20:5=4 35:5=7Ситуація 1.
Обсяг реалізаціїзбільшився на 20%
Підприємство А Підприємство Б Прибуток 20*4=80% або 9 тис.грн. 20*7=140% або 12 тис.грн.Ситуація 2.
Обсяг реалізаціїзменшився на 20%
Підприємство А Підприємство Б Прибуток5 – 4 = 1 тис.
-20*4=-80% або 1 тис.грн.
5 – 7 = — 2 тис.
-20*7=-140% або -2 тис.грн.
Отже, якщопідприємство збільшує обсяг продажів, то перевагу слід надати структурі затратпідприємства Б з вищим операційним важелем: кожен процент приросту виторгупринесе ньому підприємству значно більший процент приросту прибутку, ніжпідприємству А. Однак якщо виторг у 50 тис.грн. є граничне можливий, аобсяг реалізації час від часу знижується, то сприятливішою вважають структурувитрат підприємства А,- тому що воно не втрачає маржинальний дохід і прибутоктак швидко, як підприємство Б. Динаміка прибутку підприємства А в цих умовахзначно стабільніша. Крім того, при відносно низьких постійних затратах уперіоди різкого падіння продажів збитки підприємства А виникають не відразу.
Тому ідеальнимиумовами для підприємства є поєднання низьких постійних затрат високиммаржинальним доходом. Дляпідприємств, які мають велику кількість застарілих основних фондів, силаопераційного важеля становить неабияку небезпеку: в умовах економічноїнестабільності падіння платоспроможного попиту клієнтів та високої інфляціїкожен процент зниження виторгу обертається значним падінням прибутку iвходженням підприємства в зону збитків.
4. Розрахунокточки беззбитковості, запасу фінансової міцності та сили впливу операційноговажеля
Оскільки аналіз“Витрати-Обсяг-Прибуток” потребує розподілу витрат на змінні та постійні, прианалітичних розрахунках необхідно розрізняти перші витрати від других задопомогою проміжного результату діяльності підприємства. Цю величину називаютьваловою маржею, результатом від реалізації після відшкодування змінних витрат,сумою покриття або внеском. Головною метою підприємства є максимізація валовоїмаржі, оскільки саме вона є межею покриття постійних витрат і формуванняприбутку.
Сила впливуопераційного важеля розраховується відношенням валової маржі до прибутку іпоказує, скільки відсотків зміни прибутку приносить кожний відсоток змінивиручки.
Операційний аналізтакож часто називають аналізом беззбитковості, оскільки він дозволяєрозраховувати таку суму або кількість продаж, при яких надходження дорівнюєвитрачанню. Бізнес не несе збитків, але і не приносить прибутків. Точкабеззбитковості – це та межа, яку підприємству слід перевищити, щоб вижити. Томуточку беззбитковості називають межею рентабельності. Чим вищою є межарентабельності, тим складніше її перевищити. З низькою межею рентабельностілегше переносити зменшення попиту, відмовитись від завищеної ціни реалізації.Зниження межі рентабельності можна досягти за рахунок збільшення валової маржіабо скорочення постійних витрат.
Ідеальні умови длябізнесу – поєднання низьких постійних витрат з високою валовою маржею.Необхідно знаходити вдалий компроміс між постійними та змінними витратами.
Запас фінансовоїміцності показує, як виручка від реалізації віддаляється від межірентабельності. Для цього користуються алгоритмом, представленим а табл. 6.
Таблиця 6
Розрахунок межірентабельності, запасу фінансової міцності і сили впливу операційного важеля
1. Валова маржа:
Виручка від реалізації
мінус
Змінні витрати:
— матеріали
— змінна заробітна плати
— інші змінні витрати
(А)
(В)
Разом змінних витрат Валова маржа2. Коефіцієнт валової маржі:
/>
те ж, у%
% валової маржі = />
(С)3. Постійні витрати:
— постійна оплата праці (оклади);
— оренда;
— податки;
— паливо;
— вода;
— телефон;
— поштові послуги;
— страхування;
— ремонт;
— реклама;
— % за кредит;
— амортизаційні відрахування;
— інші постійні витрати
(Д) Разом постійних витрат4. Межа рентабельності:
/>/>
(Е)1) Запас фінансової міцності
5.1. В грн.:
/>
5.2. У % до виручки:
/>
(Н)6. Прибуток:
/>
(М)Всі величини, щоберуть участь в розрахунках, очищені від ПДВ. Розрахунок починається зрозподілу постійних та змінних витрат, тому що без цього неможливо розрахувативалову маржу. Спів ставивши її з сумою виручки, одержують коефіцієнт валовоїмаржі (частку валової маржі у складі виручки від реалізації). Діленнямпостійних витрат на коефіцієнт валової маржі отримують поріг (межу)рентабельності. Перевищення фактичної виручки від реалізації на межеюрентабельності складає запас фінансової міцності підприємства. Запланованийприбуток розраховується множенням запасу фінансової міцності на коефіцієнтвалової маржі.
На рис. 11 і 12показано високий і низький рівні операційного важелю.
/>
Рис. 11. Високийрівень операційного важеля
/>
Рис. 12. Низькийрівень операційного важеля
Для підприємствакраща ситуація, коли рівень операційного важеля високий. Тоді підприємствулегше перейти межу рентабельності і увійти в зону прибутків.
Таким чином,максимізація прибутку шляхом зміни частки змінних і постійних витрат,визначення точки беззбитковості і запасу фінансової міцності відкриваєможливості підприємствам планувати на перспективу розміри зростання прибутку ізаздалегідь приймати відповідні заходи щодо зміни в той чи інший бік величинизмінних і постійних витрат.
Прогнознірозрахунки прибутку важливі не лише для самих підприємств та організацій, яківиробляють і реалізують продукцію (послуги), але й для акціонерів, інвесторів,банків, пов’язаних з діяльністю даного підприємства. Тому плануванняоптимальної величини прибутку є важливим фактором успішної підприємницькоїдіяльності підприємств і організацій в період становлення ринкової економіки.
Висновок
Однією з найважливіших характеристик взаємозв'язку затрат,обсягу виробництва і прибутку є аналіз беззбитковості. У такій ситуації дужеважливо, щоб підприємство мало можливість гнучко реагувати на стан ринку,варіювати обсяги випуску своєї продукції, зберігаючи рентабельність йефективність виробництва. Такий нескладний, але в той же час інформативнийінструмент, як аналіз беззбитковості, дозволить приймати рішення відразу вдекількох сферах діяльності підприємства. По-перше, чітке плануваннявиробництва, у тому числі оптимізацію витрат виробництва по видах продукції йпідрозділам.
Знаючи де, коли й у яких обсягах витрачаються ресурсипідприємства, управлінський апарат може оптимально розподіляти ці ресурси ймаксимізувати їхню віддачу. По-друге, достовірний прогноз рівня витрат навиробництво, цінової ситуації на ринку й прибутку підприємства. На основізроблених прогнозів здійснюється розрахунок плану виробництва. А службапостачання підприємства на основі цих прогнозів забезпечує безперебійнупоставку матеріалів, сировини й комплектуючих. По-третє, оцінка діяльностікожного підрозділу підприємства з фінансової точки зору. Підприємству немаєнеобхідності «тягти хвіст» збиткових, нерентабельних виробництв.
Вчасно позбувшись від них, воно одержує додаткові ресурсидля розвитку інших, успішних напрямків. По-четверте, аргументоване ухваленнярішення по розширенню діапазону товарів, що випускають, або надаваних послуг,наприклад, за рахунок випуску нових марок товарів, диверсифікованостідіяльності, проникнення на нові ринки. По-п'яте, чітке планування маркетингу.Аналіз беззбитковості допомагає вирішити, наскільки доцільне збільшення часткикоштів, що інвестуються у просування товару на ринок; як це відіб'ється назагальних накладних витратах і збільшенні мінімального обсягу виробництва длядосягнення крапки беззбитковості.
Можна бути впевненими, що на підприємстві, де аналізбеззбитковості стає регулярно застосовуваним механізмом в оперативному йстратегічному керуванні, такі проблеми, як збитковість виробництва,надвиробництво продукції або неконтрольований ріст витрат, не виникнуть.
Список використаної літературу :
1. Абрютіна М.С. Фінансовий аналіз комерційної діяльності:навчальний посібник – К:. Фінпрес, 2002.-173 с.
2. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічнийаналіз. – Житомир, ПП Рута, 2004.
3. Кислиця О.Я., Мягких І.М. Економічний аналіз: Курслекцій. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – 154 с.
4. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльностіпідприємств: навч. посіб.- К.: Знання, КОО, 2000.
5. Романюк О.П. Методи економіко-статистичного аналізу:Навчальний посібник. — К.: Видавництво УАДУ, 1997.
6. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльностіпромислового підприємства: навчальний посібник: Львів – Львівський банківськийінститут – 2004. – 485с.