Реферат: Уолт Уитмен

<div v:shape="_x0000_s1027">

Уолд Уїтмен народився у 1819 році у сім’і фермера, у невеликому містечку на острові Лонг-Айленд. Коли хлопчик був ще зовсім малий родина переїздить до Брукліну, де батько займається столярством. Але матеріальні нестатки змушували родину не раз повертатися на ферму. Своє дитинство Уолд провів у сільській місцевості, на все життя запам’ятавши море, біля якого знаходилася ферма, та природу.

<img src="/cache/referats/16621/image002.jpg" v:shapes="_x0000_i1025">

 Ще змалку Уолд Уїтмен був змушений заробляти на життя. Неотримавши навіть початкової освіти він почав працювати посильним у юриста, а вподальшому пішов працювати до однієї дрібної газети де навчився друкувати.Впродовж декількох років Уїтмен працював у різних типографіях у Брукліні, апотім повернувся на ферму де працював шкільним вчителем.

У 1841 році молодий Уїтмен надовго зостається у Брукліні,працює в газетах та починає приймати участь у політиці. У 1846 році він стаєредактором газети “Бруклін дейл ігл”, головного органа бруклінської організації демократичноїпартії, яка в ті часи знаходилася при владі.

Як показуютьзаписні книжки Уїтмена, саме у 1847 році він вперше починає писати вірші, якіпотім увійдуть до його збірки “Листя трави”. Стаття “Американські робітники проти рабства” яку Уїтмен надрукував на сторінках “Бруклін дейлігл”по змісту та формі нагадувала ці поетичнітвори.

Першевидання основної збірки віршів “Листя трави” вийшла у 1855 році. До початку громадянської війни поетвипустив ще два видання своєї книги включивши в неї багато нових творів. Середних – такі поеми, як “Пісня про себе”, “Пісня радостей”, “Пісня великої дороги” та інші.

ЖиттяУїтмена в п’ятидесятих роках складалося по-новому.Не бачачи для себе можливості продовжувати працювати в газетах і зберігативірність своїм антирабовласницьким поглядам Уїтмен  звертається до ремесла свого батька. Роботастоляра для нього не була лише заробітком, Уолд не соромився свого положення.Серед його найкращих друзів були прості робітники, рибалки. В цей час узаписнику поета з’являється новий запис:“Я не опущусьдо жизни в кругу профессоров и капиталистов; я закатаю рукава и пойду квозчикам и лодочникам, к людям, которые живут ловлей рыбы или простой работойна полях.”

Вагомийінтерес представляє питання про літературні симпатії Уїтмена. Не отримавшиналежної освіти, поет з дитинства багато читав намагаючись оволодітидосягненнями світової літератури. Найбільше він захоплювався Шекспіром та тимиєвропейськими поетами які в своїх творах висловлювали демократичне начало.

У віршахУїтмена, які він написав напередодні війни Півночі й Півдня, можна спостерігатищирий оптимізм. Одну зі своїх поем він назвав “Пісня радостей”. Майже всі твори поета пройнятіглибоким відчуттям того, що життя буде кращим.

Природа, якуописує Уїтмен у своїх творах не вирізняється особливою красою, але вона по весінньому добра до людей. Також автор умілоописує людину, нагороджуючи її такими епітетами як:

ця людина благородна, радісна,здорова, жива і т. д.

Уолд Уїтменналежить до числа оригінальних майстрів слова. Форма, якою він висловлює своїдумки, незвична та несподівана. При першому знайомстві з віршами Уїтмена вониможуть здатися дивними – у збірці “Листя трави” мало римованих рядків,здебільшого відсутній чіткий віршований розмір.

У своїх віршах Уїтмен хотів висловити любов трудовихпрошарків населення до свободи. Зокрема життя і творчість поета протягом роківгромадянської війни була цілком пов’язана зборотьбою проти рабовласників. Спочатку Уїтмен працював у нью-йоркськихгазетах, але у кінці 1863 переїхав до Вашингтона, де більше двох років працюваву військових шпиталях, доглядаючи за пораненими в якості санітара.

Протягом війни поет заробляв на життя переписом паперів тастаттями, які інколи друкував. В січні 1865 року Уїтмен отримав скромну роботуу одній з державних установ, але протримався там недовго. Влітку того ж рокуміністр внутрішніх справ Харлан побачив на століУїтмена книжку “Листя трави” і звільнив з посади за його “неправильні погляди”.

У ці роки Уїтмен писав багато відомих віршів, опублікуватиякі зміг тільки після війни. Його вірші не втратили оптимізму. В них не такбагато абстракцій та філософських роздумів. Наприклад у вірші “Іди з поля,батьку” просто і лаконічно описується історія про сина фермера, який помер вбитві з рабовласниками. У творах цих років Уїтмен не раз показує величину духупростих людей у боротьбі з плантаторами.

Наступною роботою Уїтмена, після звільнення з міністерствавнутрішніх справ була служба в іншому вашингтонському державному органі влади.Поет був змушений працювати у Вашингтоні, поки йому дозволяло здоров’я, бо як і раніше літературний труд прокормити його не міг. Такпродовжувалося його життя до 1873 року, коли хвороба перетворила його в наполовину інваліда. Хоча він продовжував творчо працювати, основним джереломдоходу були незначні допомоги з боку друзів.

Редактори найбільших журналів, найбільш відомі буржуазнікритики не покривали своєї ненависті до поета: “Долой УолтаУитмена! Уничтожьте его любым способом.”Цими словами виражається тежиття, яким жив поет останні роки.

Книга “Листя трави” не раз перевидавалася з значнимизмінами і в післявоєнні роки. Але в ролі видавця зазвичай виступав сам Уїтмен,бо приватні видавництва не хотіли мати справу з його творами. Поет часто казав:“З ринкової точки зору я цінюся невисоко”.

Уїтмен писав вірші до кінця своїх днів, — помер він у 1892році. Після війни поет писав багато творів. Серед них такі вірші як “О зіркоФранції!”, “Іспанія 1873-74”та інші, в яких Уїтмен оспівує боротьбу народних мас заcвободу.

 

  

 

еще рефераты
Еще работы по искусству, культуре, литературе