Реферат: Цінності та перспективи християнської моралі

Тема:«Цінності та перспективи християнської моралі»

Зміст

Вступ

1. Поняття «християнськамораль», її особливості та сутність

2. Основніморальні цінності

3. Перспективихристиянської моралі

Висновки

Література

Вступ

Тема роботи, намою думку, є дуже актуальною в наш час, адже суспільство, перетнувши всі межідозволеного та недозволеного, зовсім не має уявлення про таке поняття як «християнськамораль», не кажучи вже про її цінності, заповіді та перспективи.

Мета моєї роботиполягає в тому, щоб ознайомитися з цінностями та дослідити перспективихристиянської моралі.

Основні задачіполягають в такому:

- ознайомитисяз поняттям «християнська мораль» та її особливостями;

- визначитиїї сутність;

- сформулюватиосновні моральні цінності;

- розглянутимайбутні перспективи християнської моралі.

Об’єкт роботи –християнська мораль.

Предмет роботи –дослідження перспективи християнської моралі, завдяки розгляду її цінностей.

Літературнимиджерелами моєї роботи, в основному є Інтернет, сучасні підручники з етики, атакож декілька періодичних видань.

1. Поняття «християнськамораль», її особливості та сутність

Християнськамораль знаходить своє вираження у своєрідних уявленнях і поняттях про моральне,у сукупності визначених моральних норм (наприклад, заповідях), у специфічнихрелігійно-моральних почуттях (християнська любов, совість і т. п.) і деякихвольових якостях віруючої людини ( терпіння, покірність і ін.), а також усистемах морального богослов’я чи теологічної етики. Усі разом перерахованіелементи складають християнську моральну свідомість.

Християнськамораль, утверджуючи людську гідність, любов до ближнього, як до самого себе,розвиває у суспільстві людяність, гуманність, що є основою високої культури, щопідносить людину у її власних очах, облагороджує її наміри і бажання.

Моральнасвідомість християн є соціально та історично зумовленим відображенням їхпрактичної поведінки в колективі та суспільстві. Воно спочатку виникло яквідображення безсилля рабів і поневолених Римом народів у боротьбі за своюсвободу і щастя. Християнська мораль у подальшому розвитку придбала деякусамостійність, що проявилася в тому, що християнську моральну свідомість усвоєму архаїчному ідейно-образному змісті продовжує існувати аж до наших днів,виступаючи силою, гальмує подальший моральний прогрес людства. У своємубагатовіковому історичному існуванні християнська мораль пристосовувалася досоціально-політичним інтересам різних класів, втілюючись у свої класовірізновиди: християнсько-феодальну, католицьку і православну мораль, а такожхристиянсько-буржуазну протестантську мораль, з одного боку, з іншого — вхристиянсько-демократичну мораль середньовічних народних єресей і навітьхристиянсько-пролетарську мораль на ранніх етапах робочого руху («християнськийсоціалізм»). При всьому тому в християнській моралі зберігалося стійкерелігійно-моральне ядро, що дозволяє виділити християнську моральну свідомістьяк самостійне ідеологічне явище, що володіє специфічними особливостями, щодозволяють відрізнити його від інших систем моралі, наприклад від буржуазно-просвітницькихчи, тим більше, від атеїстичної пролетарської моралі.

Головноюособливістю християнської (як і узагалі всякої релігійної) моралі є те, що їїосновні положення ставляться в обов’язковий зв’язок із догматами віровчення.Так як «Богом відкрите» догмати християнського віровчення вважаютьсянезмінними, основні норми християнської моралі, в їх відверненому змісті, такожвідрізняються відносною стійкістю, зберігають свою силу в кожному новомупоколінні віруючих людей. У цьому полягає консервативність релігійної моралі,що і в змінених соціально-історичних умовах несе вантаж постарілих моральнихзабобонів, успадкованих від минулих часів.

Іншою особливістюхристиянської моралі, що випливає з її зв’язку з догматами віровчення, є те, щов ній є такі моральні настанови, які неможливо знайти в у системах нерелігійноюморалі. Таке, наприклад, християнське вчення про страждання-благо, провсепрощення, любові до ворогів, непротивлення злу і інші положення, щознаходяться в протиріччі з насущними інтересами реального життя людей. Щостосується положень християнства, загальних з іншими системами моралі, то вониотримали в ньому значна зміна під впливом релігійно-фантастичних уявлень.

У самому стисломувиді християнську мораль можна визначити як систему моральних уявлень, понять,норм і почуттів і відповідного їм поведінки, тісно пов’язану з догматамихристиянського віровчення. Оскільки релігія є фантастичний відбиток у головахлюдей зовнішніх сил, які панують над ними в їх повсякденному житті, остільки йу християнській свідомості відбиваються реальні стосунки між людьми вспотвореному релігійною фантазією виді.

2. Основні моральні цінності

До моральнихцінностей належать нормативні уявлення про добро і зло, справедливість,прекрасне й потворне, про призначення людини, людські ідеали. Вони лежать воснові всіх вчинків, діяльності людини, мають моральну значущість і впливаютьна суспільне життя.

Моральніцінності, уявлення, настанови є продуктом нашої історії та культури. Їх основубуло закладено у І ст. нашої ери в зв’язку з розвитком християнства. Вониеволюціонували протягом віків разом із людством. Сталими моральними взірцями,канонами є також десять християнських заповідей.

Середхристиянських моральних цінностей загальнолюдського значення розрізняємо:

- головнілюдські цінності, що більшою чи меншою мірою визначають всі інші етичніцінності (життя, істина, добро, свобода);

- чесноти(справедливість, сміливість, правдивість, щирість, любов до ближнього,вірність, довіра, скромність, відданість);

- більш частковіморальні цінності (здатність ділитися з іншими своїми духовними надбаннями;любов, спрямована на ідеалізовану цінність іншої особистості).

Цінності можнадиференціювати й далі.

Християнськамораль в ідеалі проголосила рівність усіх людей незалежно від їх походження істановища. Крім старозавітних 10-ти заповідей Божих діалектиказагальнолюдського в моралі втілена в Нагірній проповіді Ісуса Христа. Вонамістить у собі зведення моральних ідеалів, які відображають багатовікові земнісподівання людства. Автор проповіді уславлює миролюбність, поступливість,негнівливість, доброту.

В цій же Нагірнійпроповіді знаходимо і таку високогуманну ідею: «Тож усе, чого тількибажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви». Пізніше в етичнійдумці вона отримала назву «золотого правила» моральності. Виникнувшипонад дві тисячі років тому згадана формула стала для людства подібноюфамільній дорогоцінності, яка дбайливо передається з покоління в покоління іпри цьому в незмінному вигляді: найрозвинутіше, найдосконаліше формулюваннясьогодні має такий самий вигляд, який воно набуло до початку нашої ери. Якзолото є загальним еквівалентом, що дозволяє зводити до одного знаменника різнівалюти, так золоте правило моральності разом з ідеями добра, справедливості є загальнимгуманістичним еквівалентом людських відносин.

Християнськамораль, утверджуючи людську гідність, любов до ближнього, як до самого себе,розвиває у суспільстві людяність, гуманність, що є основою високої культури, щопідносить людину у її власних очах, облагороджує її наміри і бажання.

3. Перспективи християнськоїморалі

Щоб вийти зекономічної, політичної кризи, люди повинні вийти з кризи моральної. Бо, якправило, за негараздами суспільства стоїть його моральне зубожіння. Марно йсподіватися дотримання десятків тисяч державних законів, якщо не дотримуютьсяДесяти Заповідей Божих. Адже цінність демократії – в рівності людей передзаконом. А він виростає з рівності людей перед Богом.

Будь-яка мораль,щоб дати добрі результати, повинна спиратися на щось дуже сильне, міцне. Невипадково найважливішим у моралі є питання авторитету. Суттєвим є те, хто даєвказівки не красти, не вбивати: мама, вчителька, якась партія чи так каже неробити Сам Господь Бог? А Він є найбільшим авторитетом для людства, тому Йогоаргументи – найсильніші. Ось чому моральне виховання має здійснюватися нарелігійній основі, на розмові про Бога, на розмові з Ним.

Саме християнськамораль містить у собі моральний закон для всіх – імперативи у вигляді ЗаповідейБожих, стосується правил поведінки. Тому, справедливо претендуючи науніверсальність, мораль здатна об’єднати довкола себе всіх. Це є настількиважливим, що органи державної влади віжки від морального виховання повинніміцно тримати у своїх руках і не віддавати яким би то не було громадськимтовариствам.

Нині мас-медіатак уміло переносить акценти з релігії, культури на секс, розваги, бізнес.Телебачення відверто насміхається з рідної мови, добре розуміючи, що з неюпов’язана мораль людини. Герої численних закордонних серіалів зовнішнім блискомприкривають свою внутрішню порожнечу, зваблюють молодь життям без обов’язків. Зекранів ллється цинізм, вульгарність, вишукана підступність, підлість. Якраз українах, які демонструють нам ці фільми, спостерігається відхід від Церкви, спричиненийматеріальним благополуччям. Та духовність має завжди залишатися актуальною: іпосеред ситості, і у бідності. Щоб витримати тимчасові труднощі, а колипочнеться економічний підйом, — не втратити духовних цінностей, нам потрібнийморальний імунітет, що його несе християнське виховання.

Як свідчатьстатистичні дані, за останні роки населення України зменшилося на 3 млн., 7млн. – на заробітках, на чужині. А це — залишені напризволяще діти, зруйнованісім’ї, покалічені долі, втрачені ілюзії, розпач, зневіра. Це смертельний ударпо майбутньому нації у центрі Європи. Крім цього, переповнені лікарні та тюрми.Нечесність своїм чорним крилом торкнулася навіть найдостойніших, тих, кому мидовірили державу. Хворий весь соціальний організм. Тому, усвідомлюючи це, явважаю, що християнська мораль повинна мати велике відкрите майбутнє, подальшіперспективи розвитку.

Перш за все, намою думку, в школах, а, можливо, і вищих навчальних закладах, обов’язковоповинна викладатися християнська мораль, на уроках якої учителі усіх дітейбудуть виховувати як християн-патріотів, які люблять Україну навіть такою, якоювона є сьогодні: бідною, хворою, обдуреною базіканням пустим – тобто,пропорційно-оберненою до тієї України, за яку віддали своє життя кращі її синиі доньки, про яку мріємо ми всі. Саме християни-патріоти, а не простогромадяни, зуміють постояти за рідну справу і доведуть Україну до досконалості.

Також длярозповсюдження християнської моралі потрібно створити релігіозні партії, збори,клуби, які будуть не виглядати, як секти, а лише доносити до людей християнськінорми, цінності, правила.

Висновки

Отже, опрацювавшинизку друкованої та електронної літератури, ознайомившись з цінностями тадослідивши перспективи християнської моралі, можу зробити висновок, що християнськамораль, її сутність, особливості та цінності є дуже цікавими, а найважливіше –потрібними для сучасного суспільства. Але, нажаль, лише мала частинаукраїнського народу розуміє це та вивчає їх. Тому, християнська мораль маєперспективи лише в тому випадку, якщо люди самі захочуть змінити свійвнутрішній світ.

Література

1. Беляева Е.В.Этика. – Минск: Академия управления при Президенте РБ, 2004. – 67с.

2. Малахов В. Етика. – К.: «Либідь»,2001. – 380с.

3. ФесенкоГ.Г. Етика та естетика. – Харків: ХНАМГ, 2009. – 36с.

4. http://readbookz.com/book/164/4843.html

5. http://religion.historic.ru/