Реферат: Економіко-статистичний аналіз і шляхи підвищення рентабельності фінансових результатів на прикладі ВАТ "Племінний завод "Біловодський" Луганської області
Економіко-статистичний аналіз і шляхипідвищення рентабельності фінансових результатів на прикладіВАТ «Племіннийзавод „Біловодський“ Луганської області
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основиформування акціонерного сектору в Україні
2. Організаційно-економічнахарактеристика ВАТ „Племінний завод “Біловодський»
2.1 Організаційнахарактеристика діяльності підприємства
2.2 Аналіз ефективності використанняресурсів на підприємстві
2.2.1 Аналіз ефективностівикористання земельних ресурсів
2.2.2 Аналіз ефективностівикористання трудових ресурсів
2.2.3 Забезпеченістьгосподарства виробничими фондами
2.2.4 Характеристикафінансового стану підприємства
2.3 Оцінка і аналізфінансових результатів роботи підприємства
3. Шляхи підвищенняфінансових результатів роботи ВАТ «Племінний завод „Біловодський“:
3.1 Методика розрахункурезервів підвищення суми прибутку та рентабельності
Висновки та пропозиції
Список використаноїлітератури
Додатки
Вступ
Акціонерні товариства єорганізаційно – правовою формою, які займають значну частку в загальному обсязіприватизованого сектору економіки України. Саме в цих товариствах набулопоширення здійснення корпоративного управління. Їх роль все більше зростає векономіці. До того ж у найближчі роки планується приватизувати значні заактивами підприємства, що належали до високоліквідних, инвестиційно привабливихоб’єктів. Ці заходи підвищать частку недержавного,акціонерного сектору, проте вони мають супроводжуватись якісними змінами всистемі корпоративного управління.
Але неможна зневажати на те, що виникнення і функціонування акціонернихтовариств має як позитивні, так і негативні риси. У зв’язку з цим великого значення набуваєглибокий аналіз цієї форми підприємства. Виходячи з вищесказаного тема даної дипломноїроботи „Особливості формування акціонерного сектору в Україні“ є актуальною.
Об’єктом дослідження виступає ВАТ „Племінний завод “Біловодський»Біловодського району Луганської області.
При написанні даної роботи нами була поставлена ціль розглянутитеоретичне обґрунтування обраної нами теми, провести методику розрахункурезервів підвищення суми прибутку та рентабельності, а також запропонуватишляхи підвищення фінансових результатів роботи підприємства.
Для досягнення поставленої цілі нам необхідно вирішити наступні задачі:
— розглянути особливості формування акціонерного сектору в Україні;
— провести аналіз фінансово — економічного стану досліджуємого суб’єкту,висвітлити основні напрямки функціонування підприємства;
— освітити методику розрахунку резервів підвищення суми прибутку тарентабельності як основних показників фінансової результативності роботипідприємства.
1. Теоретичніоснови формування акціонерного сектору в Україні
Акціонерні товариства є поширеноюформою господарських товариств в Україні. Це викликано не стільки їх великоюпоширеністю в світі, а й тим, що значна частина приватизованих підприємствнабула форм акціонерних товариств. Іншою формою, яка виникла в результатіприватизації, були так звані колективні підприємства, які займають не такузначну частку в загальному обсязі приватизованого сектору економіки. У світовійпрактиці корпоративне управління здійснюється насамперед в акціонернихтовариствах, тому їх винятково важлива роль в економіці змушує докладнозупинитись на цій формі корпоративних утворень.
Виникнення і функціонування акціонернихтовариств мало як позитивні, так і негативні риси. Вони проявлялись поступово,з розвитком самих корпорацій.
Позитивними рисами акціонернихтовариств були обмеження економічного ризику для окремих учасників, підвищенняпідприємницької активності й об'єднання різних економічних можливостей —капіталів та вмінь, знань, ідей, обмеження можливостей вилучення капіталів(паїв, часток) з товариства, розмежування капіталу та економічної діяльності,жорстке відокремлення власності господарського товариства і власності йогоучасників, зменшення залежності частки акціонерного товариства від частки йогоокремих учасників, підвищення кваліфікаційного рівня учасників корпоративнихвідносин, особливо менеджменту. Крім того, на певному етапі для вирішеннягосподарських завдань виникла необхідність заміни механізмів ринковоїорганізації між окремими приватними продуцентами на структури єдиного управління.
До негативних рис ролі акціонернихтовариств можна віднести виникнення так званого фіктивного капіталу, який частофункціонує відірвано від капіталу реального, зниження можливостей контролю задіяльністю акціонерних товариств з боку дрібних власників-акціонерів, появуможливості спекулятивного і навіть злочинного акціонерного засновництва,ускладнення управління акціонерними товариствами у порівнянні з іншими формамипідприємств. Ці негативні риси супроводжували розвиток акціонерних товариств,проте не перекреслювали їх позитивні риси, що й спричинило динамічний розвитоккорпорацій.
Нормативно-правова база длядіяльності акціонерних товариств в Україні почала створюватися з початку 90-хроків. Вона була закладена прийняттям у 2006 р. Закону СРСР «Про господарські товариства», який до цього часу(2008 р.) з численними поправкамирегулює їх діяльність. Багато положень цього акта потребують доопрацювання ізмін, проте база для функціонування господарських товариств, в тому числіакціонерних, існує. Крім того, є проект окремого закону про акціонернітовариства, але його прийняття затягується.
Важливість ролі акціонерних товариствпотребує чіткого визначення поняття «акціонерне товариство».Незважаючи на деякі розбіжності у трактуванні акціонерних товариств, світоваекономічна та юридична наука в цілому дають загальні визначення, якізастосовуються і в Україні.
В науковій та нормативній літературізазначається, що акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд,поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несевідповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Можливе більшзагальне визначення акціонерного товариства як господарського товариства, щовипускає акції.
В Україні акціонерне товариство — цестатутне підприємство. Для функціонування акціонерного товариства створюєтьсястатутний фонд, під який випускаються акції, загальна номінальна вартість якихне може бути менше від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платамвиходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створенняакціонерного товариства.
Водночас слід мати на увазі, що, якправило, регулятивними актами встановлюється, що акціонери відповідають зазобов'язаннями товариства тільки в межах акцій, які їм належать. Томуакціонерне товариство має риси товариства з обмеженою відповідальністю. Цевідповідає суті обмеженості матеріально-фінансової участі лише вкладеним утовариство майном та коштами з боку кожного окремого його учасника. Принегативних наслідках діяльності акціонерного товариства, наприклад у разібанкрутства, акціонерне товариство відповідає перед кредиторами усім майном,при цьому акціонер втрачає (і то не завжди) лише свої акції. Іноді акції можутьзалишатись навіть при банкрутстві, але значно втрачати у ціні. Особливістюнормативної бази щодо акціонерного товариства є те, що у випадках, передбаченихстатутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, можуть нестивідповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.
У світовій практиці існують два видиакціонерних товариств — відкрите та закрите. І той, і інший види мають певнуісторію свого виникнення. Так, закриті акціонерні товариства розвивались восновному в Німеччині наприкінці XIX — на початку XX ст. і отримали назвусимультанного засновництва. При цьому акції розподілялись між засновниками івідразу відбувалась їх реалізація. (Хоч для здійснення проплат надавався певнийтермін.) У США переважна частина акціонерних товариств засновувалась черезвідкриту підписку — продажу акцій на відкритих торгах (сукцесивнезасновництво). Закриті акціонерні товариства в країнах Центральної Європи маютьрізні назви (наприклад, у Польщі, Чехії — компанія з обмеженоювідповідальністю, водночас як існує й товариство з обмеженою відповідальністю).У світовій практиці закриті акціонерні товариства мають менше поширення, ніжвідкриті. В Україні внаслідок особливостей проведення приватизації кількістьзакритих акціонерних товариств переважає кількість відкритих. На 2000— 2001 рр.більш як 66 відсотків — це закриті акціонерні товариства і трохи менш як 34відсотки — відкриті.
Відповідно до українськоїрегуляторної бази відкритим є акціонерне товариство, акції якого можутьрозповсюджуватися через відкриту підписку та купівлю-продаж на біржах. Прицьому важливим є те, що акції розповсюджуються серед громадян та підприємств,перелік яких і склад заздалегідь визначити неможливо. Можливе застосуванняпевних норм для визнання продажу акцій відкритим. Наприклад, існують пропозиціївважати відкритим продажем, якщо кількість осіб-покупців становить не менш як100.
Закритим є акціонерне товариство,акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися черезпідписку, купуватися та продаватися на біржі. При створенні закритогоакціонерного товариства акції розповсюджуються між засновниками і маютьобмеження щодо придбання і продажу. Закрите акціонерне товариство має більш подібніриси до товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки, як правило, в нихневелика кількість акціонерів, ускладнений перехід прав власності накорпоративні права (акції), спрощена реєстрація випуску акцій. Середвітчизняних фахівців існують думки про те, що кількість акціонерів закритогоакціонерного товариства має бути обмеженою і становити до 100 акціонерів.Пропонують не реєструвати випуски їх акцій в органах державного управліннякорпоративним сектором, законодавчо обмежити переходи прав власності на такікорпоративні права, дати параметри цін на акції закритого акціонерноготовариства. Важливим також є те, що створене акціонерне товариство у формівідкритого дуже важко перетворити в закрите (хоча такі випадки можливі за умовинезначної кількості акціонерів і прямої заборони в законодавстві немає),водночас закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите черезреєстрацію його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папериі фондову біржу, і внесення відповідних змін до статуту товариства.
Оскільки у переважній більшостівипадків господарські товариства засновуються для здійснення підприємницькоїдіяльності і власність у них має бути персоніфікована, слід зупинитись напоняттях засновників, учасників, а для акціонерних товариств — акціонерів. Ціпоняття широко використовуються в пресі, проте вони мають певні відмінності,які потрібно враховувати у разі вивчення їх ролі в системі корпоративногоуправління. Важливим моментом є визначення кількості засновників.
У багатьох країнах законодавчимидокументами передбачено, що засновником акціонерного товариства може виступатиодна юридична особа. З країн, що розвивають своє корпоративне управління дотаких належать, наприклад, Угорщина, Чехія, Російська Федерація. В Українінормативно-правова база з 1991 р. визначала необхідність кількох засновників.Таке положення діяло також, наприклад, у Польщі, де потрібно як мінімум тризасновники. В Румунії відкрите акціонерне товариство повинно було мати не меншяк п'ять акціонерів.
Засновниками та учасниками товаристваможуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крімвипадків, передбачених законодавчими актами України. На сьогодні існуютьпроблеми участі державних підприємств як засновників знов створюваних акціонернихтовариств: їм це заборонено, якщо такі товариства не є державними акціонернимитовариствами. Водночас держава має свої корпоративні права в акціонерних товариствах,створених у процесі приватизації.
Слід мати на увазі, що підприємства,установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються якюридичні особи, а продовжують здійснювати повсякденну господарську діяльність.Відповідно відповідальність перед третіми особами, які мають справи з АТ, вонинесуть лише в межах акцій акціонерного товариства, що їм належать. Водночастакі акціонери за своїми зобов'язаннями перед своїми контрагентами несутьвідповідальність і можуть організаційно-економічну форму об'єднаного капіталу,воно починає діяльність після проведення установчих зборів.
Регулятивна система України 1991 р.містить певні вимоги щодо проведення установчих зборів. Так, вони скликаються утермін, зазначений у повідомленні, але не пізніше двох місяців з моментузавершення підписки на акції і визнаються правомочними, якщо в них берутьучасть особи, що підписалися більш як на 60 відсотків акцій, на які проведенопідписку. Це положення діє в Україні, в інших країнах можуть існувати іншівимоги. Так, у Чехії для проведення установчих зборів достатньо зібрати 50відсотків акцій з правом голосу.
В Україні для проведення зборівпотрібно більш як 60 відсотків голосів осіб, які підписалися. У такому разі АТможе бути здійснене і може провести установчі збори навіть при наявності значноменшої кількості голосів акціонерів, ніж було передбачено при початку підписки.Наприклад, в акціонерному товаристві передбачалось створити статутний фонд урозмірі 100 000 грн. При цьому виконується положення законодавчої бази Українищодо вимоги " 1 акція — 1 голос". Підпискою було покрито тільки 60відсотків, що становить 60 000 грн. Відповідно до чинного законодавства АТвиконало вимогу щодо підписки. Тепер для проведення установчих, а такожзагальних зборів потрібно «60 відсотків плюс 1 акція», що становитьвід 60 000 голосів 36 001 голосів акціонерів. Хоча це лише трохи більш як 36відсотків запланованих при оголошенні підписки голосів, вони мають повне правопровести установчі збори з їх усіма повноваженнями.
Установчі збори є однією з формзагальних зборів акціонерів, проте мають певні особливості. Установчі зборизгідно з регуляторною системою 1991 р. вирішують такі питання:
а) приймають рішення про створенняакціонерного товариства і затверджують його статут;
б) приймають або відхиляютьпропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які булооголошено підписку (у разі прийняття рішення про підписку, що перевищує розмір,на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачений статутнийфонд);
в) зменшують розмір статутного фондуу випадках, коли у встановлений термін підпискою на акції покрита не всянеобхідна сума, наведена у повідомленні;
г) обирають раду акціонерноготовариства (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акціонерноготовариства;
д) вирішують питання про схваленняугод, укладених засновниками до створення акціонерного товариства;
є) визначають пільги, що надаютьсязасновникам;
є) затверджують оцінку внесків,зроблених у натуральній формі;
ж) інші питання відповідно доустановчих документів.
Отже, на установчих зборахприймаються рішення, які на інших загальних зборах не розглядаються. Це,наприклад, рішення про створення АТ, затвердження його статуту (на іншихзагальних зборах приймаються, як правило, зміни до статуту або його новаредакція), вирішення питання про схвалення угод, укладених засновниками достворення АТ, визначення пільг засновникам. Такий підхід до ролі установчихзборів виправданий, хоча існують пропозиції зменшити кількість питань, щовиносяться на установчі збори, проте посилити їх роль і значущість через вимогуодностайного прийняття деяких питань, наприклад рішення про створеннятовариства, укладання установчого договору, затвердження статуту, грошовоїоцінки майна, що вноситься в оплату за акції.
Важливість установчих зборів полягаєнасамперед у тому, що на них формуються майбутні параметри функціонуванняакціонерного товариства, структура його управління. Особливістю їх є те, щоякщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, то протягом двохтижнів скликаються повторні установчі збори, а якщо і при повторному скликанніустановчих зборів не буде забезпечено кворуму, то акціонерне товариствовважається таким, що не відбулося. Після цього настає довга, витратна таскладна процедура роздачі внесків особам, які підписалися на акції.
Акціонерні товариства в Україні якорганізаційна форма акціонерного об'єднаного капіталу формувались трьомаосновними шляхами: роздержавлення існуючих державних підприємств, створеннянових акціонерних товариств юридичними та фізичними особами і реорганізаціяіснуючих недержавних юридичних осіб (приватних та колективних підприємств) угосподарські товариства корпоративного типу. За статистичними даними, загальнакількість акціонерних товариств в Україні у 2000 р. становила близько 35 тис.
Досить поширеним було перетворенняіснуючих державних підприємств на акціонерні товариства. Особливість такихперетворень полягала в тому, що вони здійснювались директивно, примусово,зайняли кілька років і не закінчилися ще й зараз.
Акціонерний капітал формувався уцьому разі за рахунок приватизації та корпоратизації державних підприємств. Українах перехідної економіки застосовувались різні форми приватизації, вУкраїні вона була здійснена у вигляді «великої» та «малої».Не всі приватизовані підприємства набули організаційної форми акціонернихтовариств. Існує частина приватизованих підприємств, які є колективними, ікорпоративні ознаки у них не такі виражені, як у акціонерних. Це насампередпов'язано з безпосередньою участю членів колективних підприємств в їхуправлінні за принципом " один член колективного підприємства — одинголос".
На сьогодні акціонерний секторпредставлений в основному колишніми державними підприємствами, які зараз увигляді акціонерних товариств становлять більшу половину підприємств України.На 2000 р. на акціонерні перетворено близько 12 тис. великих та середніхдержавних підприємств. Проте слід мати на увазі, що така чисельність не зовсімпов'язана з активами, оскільки ці підприємства мають лише близько 1/3 вартостіосновних фондів усіх підприємств та організацій України.
Другим шляхом є створення зовсімнових акціонерних товариств через об'єднання майна та коштів юридичних тафізичних осіб. При цьому реєструвалась нова юридична особа і вносилась вдержавний реєстр. Такий шлях є притаманним для усіх країн світу і класичним,оскільки акціонерний капітал на ранніх стадіях виникав лише так. Виходячи зцього не має великих відмінностей і третій шлях, коли з приватних підприємствта товариств некорпоративного типу (або корпоративного — товариства з обмеженоювідповідальністю) формувались акціонерні товариства. Знов створені акціонернітовариства в Україні зараз розвиваються, і їхня частка в недержавному секторізростає.
Особливістю формування акціонерногосектору в Україні і діяльності акціонерного капіталу є те, що дуже важливоюзалишається роль держави. Так, реальне здійснення приватизації показало, щодержава також виступила засновником переважної більшості створених шляхомприватизації акціонерних товариств і зараз залишається держателем значнихкорпоративних прав у них. Якщо у період сертифікатної приватизації булоприватизовано 10 865 великих та середніх підприємств, то з них на початок 2000р. продано з глибиною продаж не менш як 70 відсотків акцій від статутногокапіталу 10 806 підприємств. У цілому 30 відсотків непроданих акцій залишаютьсяза державою.
Держава зберігає право власності на25 і більше відсотків майна 3500 підприємств, залучених до приватизації. Усьогоналічується понад 6500 приватизованих підприємств з правом держави на часткувласності, незважаючи на те що рішенням уряду їх кількість мала становити 140.
Картина співвідношення недержавного ідержавного сектору виявилась такою. На 1999 р. кількість роздержавленихпідприємств у 2,7 раза переважала кількість державних. Водночас слід мати наувазі, що первісна вартість основних засобів підприємств, що приватизувались,становить 150,4 млрд грн., тобто 28,7 відсотка вартості основних фондів усіхпідприємств і організацій. На державних підприємствах ці показники становлятьвідповідно 289 млрд грн., або 55,2 відсотка. Відповідно таке співвідношенняпозначається і на структурі зайнятості, оскільки на роздержавленихпідприємствах працює близько 3,8 млн осіб, або близько 25 відсотків загальноїкількості працюючих. Отже, недержавний сектор поки що кількісно поступаєтьсядержавному, крім того, держава має значний вплив на приватизовані підприємства,глибина продане яких не сягнула 100 відсотків.
У 2001 р. планується приватизуватизначні за активами підприємства, особливо енергетичні компанії та деякі інші,що належали до так званих «блакитних» (високоліквідних, привабливих)об'єктів. ЦД заходи підвищать частку недержавного, акціонерного сектору, протевони мають супроводжуватись якісними змінами в системі корпоративногоуправління.
2. Організаційно – економічнахарактеристикаВАТ«Племінний завод „Біловодський“
2.1 Організаційна й виробнича структура керування підприємства
Згідно з виробничою й загальною структурою підприємства формуютьсяконкретні органи керування підприємством. Одночасний поділ праці в сферікерування спричиняє групування однорідних по функціях робіт і зосередженнятаких робіт у підрозділах апарата керування.
Це означає, що управлінський персонал підрозділяється на лінійний іфункціональний (штабний, апаратний).
Лінійний персонал забезпечує безпосереднє керівництво виробництвом. Афункціональний персонал допомагає лінійним керівникам виконувати функціїкерування своїми підрозділами. При цьому між лінійними керівниками й посадовимиособами апарата керування виникають певні організаційні відносини. Сукупністьлінійних й апаратних органів керування й відносини між ними створюють системукерування підприємством.
Організаційна структура керування яким-небудь суб'єктом господарювання –це форма системи керування, що визначає склад, взаємодію й упорядкованість їїелементів.
В організаційній структурі керування тим або іншим суб'єктомгосподарювання кожен її елемент (виробничий або управлінський підрозділ) маєпевне місце й відповідні зв'язки з іншими елементами. Зв'язки названихелементів системи керування підрозділяються на лінійні, функціональні йміжфункціональні.
Лінійні зв'язки виникають між підрозділами й керівниками різних рівнівкерування (директор – начальник цеху – майстер). Ці зв'язки виникають там, деодин керівник підлеглий іншому.
Функціональні зв'язки характеризують взаємодію керівників, що виконуютьпевні функції на різних рівнях керування, але між ними не існує
/>
Мал. 1. Лінійно-організаційна структура управління ВАТ „Біловодський“Племінний завод»
адміністративного підпорядкування (начальник цеху – начальникпланово-економічного відділу).
Міжфункціональні зв'язки існують між підрозділами того самого рівнякерування (начальник цеху – начальник служби маркетингу – начальникконструкторського відділу). Характер зв'язків визначає відповідний типорганізаційної структури керування суб'єктом господарювання.
У практиці господарювання можуть застосовуватися кілька типіворганізаційних структур залежно від масштабів діяльності,виробничо-технологічних особливостей, стратегічних і поточних завданьдіяльності підприємства.
На підприємстві ВАТ «Біловодський „Племінний завод“застосовується лінійна організаційна структура керування (мал. 1).
Це така структура, між елементами якої існують тільки одноканальнівзаємозв’язки. При такій організаційній структурі керування кожен підлеглий маєтільки одного керівника, що і виконує всі адміністративні й спеціальні функціїу відповідному структурному підрозділі. Перевагами організаційної структурикерування лінійного типу є:
— чіткість взаємовідносин;
— однозначність команд;
— оперативність підготовки й реалізації управлінських рішень;
— надійний контроль.
Практика господарювання підтверджує можливість здійснення двох основнихвидів підприємницької діяльності – виробничої й посередницької. Виробничапідприємницька діяльність вважається визначальною, оскільки вона впливає наефективність системи господарювання і якість громадського життя.
Нижче буде приведена виробнича структура ВАТ „Біловодський “Племіннийзавод» з якої бачимо, що дане підприємство має досить багато напрямків якосновного виробництва, так и допоміжного.
/>
Мал. 2. Виробнича структура ВАТ «Біловодський „Племінний завод“
Підприємницька діяльність у сфері безпосереднього виробництва товарів тапослуг повинна орієнтуватися на просування на ринок традиційних абоінноваційних видів цих товарів та послуг. Така діяльність буде більшеефективною лише тоді, коли буде здійснюватися з використанням технічних ітехнологічних інновацій, більше якісних характеристик продуктів праці, новихелементів організації виробничих процесів і т.д. У цьому випадку мова йде провиробництво традиційних видів продукції з використанням часткових інновацій.
2.2 Аналіз ефективності використанняресурсів на підприємстві
2.2.1 Аналіз ефективності використання земельних ресурсів
Земля – головна умова існування людського суспільства і найважливішеджерело національного багатства, найперша передумова і природна основасуспільного виробництва, універсальний фактор будь-якої діяльності людини. Усільському господарстві земля – це головний засіб виробництва, без якогонеможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земляодночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва.Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарськоговиробництва.
Земля як засіб виробництва в сільському господарстві має специфічніособливості:
— по-перше, на відміну від інших засобів виробництва земля не єрезультатом людської праці;
— по-друге, земля є незамінним засобом виробництва – якщо всі інші засобивиробництва можна замінити новими і більш продуктивними, то без землівиробничий процес здійснюватись не може;
— по-третє, земля просторово обмежена і в процесі розвитку продуктивнихсил сільського господарства її не можна заново створити або збільшити їїрозміри;
— по-четверте, в процесі виробництва земля не зношується, а при вірномувикористанні постійно поліпшується.
Отже, на відміну від усіх інших ресурсів виробництва, які зазнаютьфізичного і морального зносу і стають непридатними для подальшого використання,земля є вічним засобом виробництва.
Із земельних ресурсів для сільського господарства визначальними єсільськогосподарські угіддя, а з них рілля. Аналіз земельних ресурсівпредставлений у таблиці 1.
Таблиця 1 Склад, структура та динаміка земельних ресурсів.
Види земельних угідь 2007 р. 2008 р. 2009 р. Відхилення, % га % га % га %2009р.
до 2007р.
2009р.
до 2008р
Усього сільськогосподарських угідь 2521,21 95,2 2832,5 95,2 1800,1 95,2 -28,6 -36,4У тому числі:
рілля
2454,21 92,7 2765,5 92,9 1800,1 95,2 -26,7 -34,9 сінокоси 67 2,5 67 2,3 - - - - інші землі 126,1 4,8 141,6 4,8 90,3 4,8 -28,4 -36,2 Загальна земельна площа 2647,31 100 2974,1 100 1890,4 100 -28,6 -34,6На підставі даних таблиці можна зробити висновок, що на сьогоднішній деньза господарством закріплені 1890,4га землі, з яких сільськогосподарські угіддяскладають 1800, 1га. В 2009 році відбулося значне скорочення розміру земельноїплощі. Якщо в 2007 році і в 2008 році вона складала 2647,31га та 2974,1гавідповідно, то в 2009 році вона зменшилась до 1890,4га. Скорочення відбулося зарахунок всіх видів земель: рілля на 965,4га, інші землі на 51,3га, сільськогосподарськіугіддя в цілому – на 1032,4га.
Раціональне використання землі для сільськогосподарських підприємств є ібуде одним із найважливіших завдань. Тому актуальним є питання меліораціїземель, охорони їх від ерозії, недопущення необґрунтованого відведення земельдля несільськогосподарського виробництва. Організація використання земель повиннабути такою, щоб темп приросту врожайності сільськогосподарських культур ізбільшення валового виробництва продукції значно випереджали б темпи скороченнясільськогосподарських угідь.
2.2.2 Аналіз ефективності використання трудових ресурсів
У виробничій підприємницькій діяльності будь-якої організації чи галузівиробництва головним фактором і джерелом розвитку є кадри: їх рівенькваліфікації, освіти, підготовки, досвіду і майстерності. Від якості трудовогопотенціалу персоналу підприємства визначальною мірою залежить економічнийрозвиток виробництва, а в кінцевому рахунку – життєвий рівень і добробутнароду.
Трудові ресурси є головним ресурсом кожного підприємства, від якості таефективності використання якого, зазвичай, залежать результати діяльності підприємстваі його конкурентоспроможність. Трудові ресурси – частина працездатногонаселення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чиіншій сфері діяльності. Трудові ресурси приводять в рух матеріально – речовіелементи виробництва, створюють продукт, вартість якого забезпечує підприємствуприбуток.
Трудові ресурси (персонал) підприємства – це постійний склад працівників,які отримали необхідну професійну підготовку та мають практичний досвід івиконують різноманітні виробничо – господарські функції.
Забезпеченість ВАТ „Племінний завод “Біловодський»трудовими ресурсами наведено в таблиці 2.
Таблиця 2 Склад і структура трудовихресурсів
Категорії
працівників
2007 р. 2008 р. 2009 р. Відхилення, % осіб % осіб % осіб %2009р.
до 2007р.
2009р.
до 2008р
Працівники зайняті в сільськогосподарському виробництві всього: 48 100 75 100 80 100 66,7 6,7У тому числі:
в рослинництві
19 39,58 40 53,33 35 43,75 84,2 -12,5 в тваринництві 29 60,42 35 46,67 45 56,25 55,2 28,6Розрахунки показали, що чисельність працівників в господарстві протягоманалізуючого періоду поступово зростала. В 2009 році чисельність працівників,зайнятих у сільськогосподарському виробництві, в порівнянні з 2007 рокомзбільшилася на 32 особи (66,7%), а з 2008 роком – на 5 осіб (67%). Значнезбільшення чисельності працівників можна простежити в галузі тваринництва. Саме тут за три роки чисельністьпрацівників зросла з 29 осіб до 45 осіб.
Ефективність використання трудових ресурсів представлена в таблиці 3. Виходячиз даних таблиці модна помітити, що чисельність працівників, зайнятих усільськогосподарському виробництві, в 2009 році збільшилась у порівнянні з 2007роком на 32 особи, а з 2008 роком – на 5 осіб. Вартість валової продукції в 2009році склала 3457,6 тис. грн., що на 677,6 тис. грн. більше, ніж у 2007 році, тана 540,9 тис. грн. менше, ніж у 2008 році.
Таблиця 3 Ефективність використаннятрудових ресурсів
Показники 2007 2008 р. 2009 р. Відхилення, % Працівники зайняті в сільськогосподарському виробництві, осіб 48 75 80 66,7 6,7 Відпрацьовано за рік, тис. грн. люд. – год. 155 159 179 15,5 12,6 Відпрацьовано на 1 робітника, люд – год. 3229 2120 2238 -30,7 5,6 Річний фонд праці на 1 робітника нормативами люд.- год. 2012 2007 2016 0,2 0,6 Вартість валової продукції в порівняних цінах, тис. грн. 2780 3998,5 3457,6 24,4 -13,5 Коефіцієнт використання трудових ресурсів 1,60 1,06 1,11 -30,6 4,7 Продуктивність праці, тис. грн. 57,92 53,31 43,22 -25,4 -18,9Продуктивність праці, розрахована як відношення вартості валовоїпродукції до середньо – облікової чисельності працівників, ВАТ «Племіннийзавод „Біловодський“ в 2009 році становить 43,22 тис. грн., що на14,7 тис. грн. менше, ніж у 2007 році, і на 10,09 тис. грн. менше ніж у 2008році. Зниження продуктивності праці можна пояснити як зменшенням вартостівалової продукції, так і збільшенням чисельності працівників.
Для підвищення продуктивності праці необхідне подальше збільшення об’ємувалової продукції за рахунок зростання врожайності культур, а такожудосконалення форм організації виробництва та праці.
Роль підвищення продуктивності праці має важливе значення в розвиткуекономіки і підвищенні ефективності виробництва на підприємстві, оскільки зарахунок продуктивності праці досягається зростання обсягу виробництва продукціїта доходу підприємства в цілому.
2.2.3 Забезпеченість господарства виробничими фондами
Виготовлення будь-якої продукції здійснюється в процесі взаємодії робочоїсили та певних засобів виробництва, що складаються із засобів та предметівпраці.
Засоби праці являють собою виробничі ресурси, за допомогою якихвідбувається обробка або переробка, виготовлення предметів праці. Певний, відповідносформований комплекс засобів праці, що підприємство застосовує для виготовленняпродукції (виконання робіт, надання послуг), становить його основні засоби.
Основні засоби – це матеріальні ресурси, які підприємство утримує з метоювикористання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг,здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально– культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) якихстановить більше одного року.
До основних засобів підприємства належать: земельні ділянки, капітальнівитрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, машинита обладнання, транспортні засоби, інструмент, прилади, інвентар, робочі тапродуктивні тварини, багаторічні насадження, інші основні засоби.
Сукупність основних засобів підприємства, що мають обмежений термін корисноговикористання, становить його основні фонди. До складу основних фондівпідприємства не належать земельні ділянки, оскільки строк користування їх необмежений.
Основні фонди підприємства являють собою сукупність засобів праці, щомають вартість, беруть участь у виробничому процесі тривалий час, не змінюютьпри цьому натуральної форми та властивостей і переносять свою вартість навартість виготовленої продукції частинами, в міру їх спрацювання.
До основних фондів підприємства належать будівлі, машини, обладнання,транспортні засоби, тощо. Під час виготовлення продукції вони беруть участь убагатьох виробничих циклах. Відшкодування їх вартості відбувається протягомпевного періоду часу і здійснюється поступово, шляхом перенесення вартостіспрацьованої частини основних фондів на вартість продукції підприємства.
Предмети праці являють собою виробничі ресурси, які є матеріальноюосновою для створення нової продукції. Вони беруть участь і повністюспоживаються лише в одному виробничому процесі і формують оборотні фондипідприємства.
Оборотні фонди – це частина виробничих фондів підприємства, що повністюспоживається протягом одного виробничого циклу, змінюючи свою натуральну форму,розміри і властивості, і переносить свою вартість на вартість виготовленої продукціївідразу в повному обсязі.
До оборотних фондів підприємства належать запаси сировини, матеріалів,напівфабрикатів, палива, тощо.
Сукупність основних та оборотних фондів підприємства становить йоговиробничі фонди.
Більша частина у складі виробничих фондів припадає на основні фонди. Відоснащеності основними фондами та їхнього ефективного використання вирішальноюмірою залежать обсяги випуску підприємством продукції (надання послу, виконанняробіт) та пов’язані з ними остаточні результати його діяльності. Склад, стан іструктура основних фондів наведені в таблиці 4.
Таблиця 4 Склад і структура основнихвиробничих фондів
Найменування 2007 р. 2008 р. 2009 р. Відхилення,% тис.грн. % тис.грн. % тис.грн. % 2009 до 2007р.2009
до 2008р
Будинки, споруди та передавальний пристрій 731,1 27,8 1314,0 31,5 1705,5 31,8 133,3 29,8 Машини та обладнання 1550,6 58,9 2087,4 50,0 2481,1 46,2 60,0 18,9 Транспортні засоби 69,8 2,6 220,8 5,3 558,6 10,4 700,3 152,9 Робоча і продуктивна худоба 170,8 6,5 239,9 5,7 295,8 5,5 73,8 23,3 Інші основні засоби 109,5 4,2 312,2 7,5 330,0 6,1 201,4 5,7 Разом 2631,8 100 4174,3 100 5371,0 100 104,1 28,7Аналіз основних фондів ВАТ „Племінний завод “Біловодський»показав, що загальна вартість основних виробничих фондів в 2009 році порівняноз 2007 роком збільшилась на 2739,2 тис. грн., а з 2008 роком – на 1196,7 тис.грн. Також можна відмітити підвищення вартості будинків, споруд тапередавальних пристроїв в 2009 році відносно 2007 року на 974,4 тис. грн., авідносно 2008 року – на 391,5 тис. грн. Вартість транспортних засобів в 2009році збільшилась в порівнянні з 2007 роком на 488,8 тис. грн., з 2008 роком –на 337,8 тис. грн. Також відбулося підвищення вартості машин та обладнання – на393,7 тис грн. (18,9%), робочої та продуктивної худоби – на 55,9 тис. грн.(23,3%), інших основних засобів – на 17,8 тис. грн. (5,7%). Для характеристикиступені забезпеченості фондами сільськогосподарського призначення та ступеніозброєності праці основними фондами необхідно обчислити показники фондузабезпеченості та фондоозброєності. Розрахунки показали, що в господарстві наодного середньорічного працівника приходиться в 2009 році 67,14 тис. грн.основних виробничих фондів, що на 20,6% більше, ніж у 2007 році та на 22,5%більше, ніж у 2008 році. На 100га сільськогосподарських угідь в 2009 роціприходиться 2,98 тис. грн., до того ж це найвищий показник за всі три роки. В 2007році показник фондозабезпеченості склав 1,04 тис. грн., а в 2008 році – 1,47тис. грн. Необхідною умовою здійсненняпідприємством господарської діяльності є наявність у нього оборотних засобів.Вони забезпечують безперервність відтворювального процесу на підприємстві:оскільки оборотні засоби підприємства функціонують як у сфері виробництва, такі у сфері обігу, то їх поділяють на оборотні фонди та фонди обігу.
Оборотні фонди – це частина виробничих фондів підприємства, яка повністюспоживається під час одного виробничого циклу, змінюючи свою натуральнуформулу, розміри та властивості, і переносить свою вартість на вартість виготовленоїпродукції відразу в повному обсязі.
До оборотних фондів підприємства належать виробничі запаси та незавершеневиробництво. Фондами обігу називаютьсяоборотні засоби, що функціонують у сфері обігу. До фондів обігу належатьтовари, готова продукція, грошові кошти в касі та на рахунках у банках, а такожкошти підприємства в розрахунках. Склад, структура та динаміка оборотних засобів наведені в таблиці 5.
Таблиця 5 Динаміка та структураоборотних засобів
Найменування 2007 р. 2008 р. 2009 р. Відхилення, % тис.грн. % тис.грн. % тис.грн. %2009р.
До
2007р.
2009р.
до 2008р.
Запаси:
виробничі запаси
541,6 16,32 458,1 12,71 920,8 27,81 70,0 101,0 тварина на вирощуванні та відгодівлі 252,6 7,61 470,8 13,06 546,1 16,49 116,2 16,0 незавершене виробництво 503,3 15,16 235,5 6,53 880,2 26,58 74,9 273,8 товари 817,8 24,64 1198,1 33,24 368,4 11,15 -55,0 -94,3 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 754,7 22,73 787,2 21,84 45,1 1,36 -94,0 -94,3 Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 308,5 9,29 356,3 9,88 516,6 15,60 67,5 45,0 Інша поточна дебіторська заборгованість 1,6 0,05 2,0 0,06 2,1 0,06 31,3 5,0 Грошові кошти та їх еквіваленти 139,5 4,20 96,7 2,68 31,6 0,95 -77,3 -67,3 Всього 3319,6 100 3604,7 100 3310,9 100 -0,3 -8,2Розрахунки показали, що в ВАТ «Племінний завод „Біловодський“в 2009 році збільшився об’єм запасів: оборотні запаси в виробничих запасахсклали 920,8 тис. грн., в той час коли ще в 2008 році їх розмір досягав лише458,1 тис. грн., запаси по тваринах на вирощуванні та відгодівлі в 2009 роцізбільшились відносно 2007 року на 293,5 тис. грн., а відносно 2008 року – на 75,3 тис. грн., а оборотні засоби внезавершеному виробництві в 2009 році в порівнянні з 2008 роком зросли майже в4 рази.
Значне скорочення в 2009 році відбулося по дебіторській заборгованості затовари, роботи, послуги. Порівняно з 2007 роком вона зменшилась на 709,6 тис.грн. (94%), а з 2008 роком – на 742,1 тис. грн.(94,3%). Розмір грошових коштівта їх еквівалентів в 2009 році зменшився в порівнянні з 2007 роком на 107,9тис. грн. або 77,3%, а з 2008 роком – на 65,1 тис. грн. або 67,3%. Загальнасума оборотних засобів протягом трьох років залишалась практично незмінною.
2.2.4 Характеристикафінансового стану підприємства
Фінансовий стан будь-якого суб’єкту господарської діяльності залежить нетільки від високого рівня рентабельності. За нераціональної організаціїфінансів, низької платоспроможності навіть суб’єкти з високим рівнемприбутковості не здатні забезпечити самофінансування своєї господарськоїдіяльності. Саме тому велику увагу на всіх рівнях управління приділяютьфінансовій діяльності об’єкта, раціональному та ефективному використаннюфінансових ресурсів.
Забезпеченість фінансовими ресурсами оцінюють за фінансовим станомпідприємства, що свідчить про спроможність останнього існуючими та швидколіквідними засобами здійснити успішне виконання планів за всіма видамидіяльності та своєчасно виконувати при цьому зобов’язання за платежами. Фінансовийстан в основному визначається фінансами підприємства, під якими в економічнійтеорії розуміють систему відношень, які виражені в грошовій формі та задопомогою яких створюють та використовують резерви засобів для нормальноговиробничого процесу, розширеного відтворення, вирішення соціальних проблем.
Оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств Українипоказує, що воно погіршується. Зокрема, спостерігається стабільне нагромадженняпрострочених платежів, несвоєчасність розрахунків з постачальниками, підрядчиками,банками.
За таких умов значно підвищується роль аналізу, який покликаний допомогтивстановити сильні та слабкі сторони фінансової діяльності підприємств, виявитирезерви зростання ефективності використання виробничого потенціалу, розробитиконкретні заходи підвищення якості фінансової роботи, реалізація якихзабезпечила б поліпшення фінансової стабільності підприємства, усунути причиниможливого банкрутства.
Для оцінки фінансового стану підприємства визначають величину та динамікуджерел надходження засобів підприємства та їх використання, оборотністьпоточних активів, фінансову стабільність, ефективність використання майна.
На стадії початкової оцінки фінансового стану формується перше враженняпро діяльність підприємства, визначають зміни в складі майна, встановлюютьвзаємозв’язок між окремими фінансовими показниками.
Починають початковий аналіз з оцінки авансового капіталу.
Структура авансового капіталу в розрізі активів і джерел їх формуванняпредставлена в додатку А.
Виходячи з наведеного аналізу, найбільшу питому вагу в структурі займаютьнеоборотні активи, доля яких в 2009 році досягла 55,08%. На долю оборотнихактивів припадає 44,92%, що на 0,3% нижче, ніж у 2007 році, та на 8,2%, — ніж у2008 році.
Протягом аналізуємого періоду значні зміни відбулися з дебіторськоюзаборгованістю та грошовими коштами. Питома вага дебіторської заборгованості з19,58% в 2007 році до 7,65% у 2009 році. Розмір грошових коштів у 2009 роцісклав 31,6 тис. грн., хоча ще в 2007 році вони становили 139,5 тис. грн.
При визначенні платоспроможності підприємства проаналізувати ліквідністьбалансу, під якою розуміють можливість погашення зобов’язань за рахуноквідповідних статей активів підприємства, які мають різну ступінь ліквідності,тобто неоднакову швидкість перетворення в готівку.
Структураавансовогокапіталу за ступінню ліквідності відображена в таблиці 6.
В структурі авансового капіталу за ступінню ліквідності найбільшу питомувагу в 2009 році займали важко реалізуємі активи – 67,02%. Найменша частка вабсолютно ліквідних активів (0,43%). Сума абсолютно ліквідних активів у 2009році зменшилась порівняно з 2008 роком на 65,1 тис. грн. (67,3%). В той час яксума важко реалізуємих активів зросла на 1348,4 тис. грн. Це можна пояснитизначним підвищенням частки основних засобів (21%) та незавершеного виробництва(273,8%).
Для оцінки ефективності використання авансового капіталу доцільновикористовувати часткові та узагальнюючі показники. Часткові показники характеризуютьефективність використання окремих виробничих ресурсів. До них відносяться :
1. Показники абсолютної ефективності виробництва. Вони характеризуютьефективність використання основного ресурсу підприємства – землі тавизначаються окремим діленням валової продукції, чистої продукції, товарноїпродукції та прибутку на фізичну площу сільськогосподарських угідь.
Аналіз ефективності використання авансового капіталу наведений у додаткуБ, указує на те, що величина валової та товарної продукції, отриманої на 100гасільськогосподарських угідь зросла в 2009 році в порівнянні з 2008 роком на50,91 тис. грн. та 85,78 тис. грн. відповідно. А чиста продукція та прибуток ваналізуємому періоді зменшились на 92% та 57%.
2. Відносні показники ефективності використання вживаємих ресурсів. Доних відносяться фондовіддача основних виробничих фондів і оборотного капіталу,річна продуктивність праці та земле віддача, яка визначається співвідношеннямвартості валової продукції та вартості землі, на якій вироблена ця продукція.
Таблиця 6 Структура авансового капіталуза ступінню ліквідності
Актив На початок року На кінець рокуВідхи
лення, %
тис.грн. % тис.грн. % І Всього абсолютно ліквідних активів 96,7 1,39 31,6 0,43 -67,3 1.1. В т.ч. гроші кошти та їх еквіваленти 96,7 1,39 31,6 0,43 -67,3 II Всього швидко ліквідних активів 1145,5 16,47 563,8 7,65 -50,8 2.1. Дебіторська заборгованість та інші активи 1145,5 16,47 56,38 7,65 -50,8 ІІІ Повільно реалізуємі активи 2127,0 30,55 1835,3 24,9 -13,7 3.1. Виробничі запаси 458,1 6,58 920,8 12,49 101,0 3.2. Тварини на вирощуванні та відгодівлі 470,8 6,76 546,1 7,41 16,0 3.3. Товари 1198,1 17,21 368,4 5,0 -69,3 IV Важко реалізуємі активи 3591,5 51,59 4939,9 67,02 37,5 4,1. Основні засоби 3356,0 48,21 4059,7 55,08 21,0 4.2. Незавершене виробництво 235,5 3,38 880,2 11,94 273,8 Всього активів 6960,7 100 7370,6 100 5,9Виходячи з розрахункових даних, можна зробити висновок про зниження всіхпоказників. Так фондовіддача основного капіталу в 2009 році зменшилась на 33,3%, оборотного капіталу – на 6,3%. Річна продуктивність праці скоротилась на10,09 тис. грн. або 18,9%.
3. Показники ефективності використання вжитих виробничих ресурсів, Середних важливе значення займають такі показники, як зарплато віддача (валовапродукція, поділена на фактичний фонд оплати праці), амортвіддача (відношеннявалової продукції до амортизації), матеріаловіддача (валова продукція, поділенана матеріальні витрати, сформовані за рахунок вжитих оборотних фондів).
В 2009 році показник зарплато віддачі в ВАТ „Племінний завод “Біловодський»становить 5,13 тис. грн., що на 31,8% менше, ніж у 2008 році.
Аналогічна ситуація з амортвіддачею, яка в 2009 році на 46,9% нижче, ніжу 2008 році, та матеріаловіддачею, яка в звітному році склала 1,04 тис. грн.,що на 1,45 тис. грн. (58,2%) менше, ніж у попередньому році.
Також потрібно виділити узагальнюючі показники ефективності використання авансовогокапіталу.
Норма прибутку на авансовий капітал, яка в 2009 році дорівнює 6,90%, даєможливість робити висновок про ступінь раціональності використання виробничихресурсів, задіяних в основній діяльності підприємства. Як бачимо, цей показникдосить низький, в 2008 році він становив 26,88%.
Другим узагальнюючим показником є норма прибутку на власний капітал. Ваналізуємому періоді він знизився з 26,50% до 6,52%. Кожне підприємствонамагається максимізувати даний показник як за рахунок поліпшення використанняресурсів та ефективного менеджменту, так і завдяки залученню позиковогокапіталу на прийнятних для нього умовах.
Протягом двох років рентабельність основного та оборотного капіталузменшилась майже в 4 рази. Це можна пояснити скороченням розміру операційногоприбутку, який у 2008 році був 1870,9 тис. грн., а в 2009 році – 508,9 тис.грн.
Для підвищення ефективності використання авансового капіталу великезначення має його раціональне цілеспрямоване формування, внаслідок якоговстановлюється оптимальне співвідношення між його структурними елементами.Важливо також прискорити швидкість обороту ресурсів і в повній мірі задіятисоціальні та організаційні фактори.
Продовжимо фінансову характеристику ВАТ «Племінний завод „Біловодський“аналізом балансу підприємства. Горизонтальний аналіз балансу наведений утаблиці 7.
Таблиця 7Горизонтальний аналіз бухгалтерського балансу
Статті балансу На кінець 2008 року, тис.грн. На кінець 2008 року, тис.грн. Відхилення тис. грн. % 1 2 3 4 5 Актив 1. Необоротні активи Основні засоби: залишкова вартість 3356,0 4059,7 703,7 120,97 первісна вартість 4174,3 5371,0 1196,7 128,67 знос 818,3 1311,3 493,0 160,25 Усього за розділом 1 3356,0 4059,7 703,7 120,97 2. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси 458,1 920,8 462,7 201,0 тварини на вирощуванні та відгодівлі 470,8 546,1 75,3 115,9 незавершене виробництво 235,5 880,2 644,7 373,76 товари 1198,1 368,4 -829,7 30,75 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 787,2 45,1 -742,1 5,73 первісна вартість 787,2 45,1 -742,1 5,73 Дебіторська заборгованість розрахунками: з бюджетом 356,3 516,6 160,3 144,99 із внутрішніх розрахунків 2,0 2,1 0,1 105,0 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 96, 31,6 -65,1 32,68 Усього за розділом 2 3604,7 3310,9 -293,8 91,85 3. Витрати майбутніх періодів - - - - Баланс 6960,7 7370,6 409,9 105,89 Пасив 1. Власний капітал Статутний капітал 1215,3 1215,3 - 100 Інший додатковий капітал 272,6 272,6 - 100 Нерозподілений прибуток 5384,5 5863,6 479,1 108,90 Усього за розділом 1. 6872,4 7351,5 479,1 106,97 2. Забезпечення наступних ви трат і платежів - - - - 3. Довгострокові зобов’язання - - - - 4. Поточні зобов’язання Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 35,8 - - -Поточні зобов’язання за
розрахунками:
зі страхування 6,3 - - - з оплати праці 37,2 5,3 -31,9 14,25 інші поточні зобов’язання 9,0 13,8 4,8 153,33 Усього за розділом 4 88,3 19,1 -69,2 21,63 5. Доходи майбутніх періодів Баланс -6960,7 -7370,6 -409,9 -105,89У результаті проведення горизонтального аналізу балансу за 2009 рік миз’ясували, що валюта балансу на кінець звітного періоду збільшилась на 409,9тис. грн. або 105,89%. Це збільшення зумовлене зростанням вартості активівмайже за всіма статтями балансу, а саме необоротні активи збільшились на 703,7тис. грн., а оборотні активи за статтями виробничі запаси – 462,7 тис. грн.,тварин на вирощуванні та відгодівлі – на 75,3 тис. грн., незавершеневиробництво – на 644,7 тис. грн., дебіторська заборгованість за рахунками збюджетом – на 160, 3 тис. грн.
Аналіз пасиву балансу показав збільшення вартості пасивів за такимистаттями як нерозподілений прибуток (479,1 тис. грн.), інші поточнізобов’язання (4,8 тис. грн.). Незмінними протягом 2009 року залишилась величинастатутного та іншого додаткового капіталу.
В результаті вертикального аналізу балансу (таблиця 8) ми визначили питомувагу кожної статті балансу в загальному підсумку активу і пасиву проведенихрозрахунків можна відмітити, що перший розділ активу став займати більшу питомувагу в валюті балансу на 6, 87%, а другий розділ відповідно зайняв на 6,87%менше питомої ваги.
Відносно пасиву балансу можна сказати, що питома вага його статей такожзмінювалась протягом року. Перший розділ збільшився на 1%, відповідно почетвертому розділу відбулося скорочення питомої ваги статей балансу на 1%.
Таблиця 8 Вертикальний аналіз бухгалтерськогобалансу
Статті балансуНа кінець 2008 р.,
тис.грн.
Питома вага, %На кінець 2008 р.,
тис.грн.
Питома вага, % Відхилення, % 1 2 3 4 5 6 Актив 1. Необоротні активи Основні засоби: залишкова вартість 3356,0 48,21 4059,7 55,08 6,87 первісна вартість 4174,3 59,97 5371,0 72,87 12,90 знос 818,3 11,76 1311,3 17,79 6,03 Усього за розділом 1 3356,0 48,21 4059,7 55,08 6,87 2. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси 458,1 6,58 920,8 12,49 5,91 тварини на вирощу ванні та відгодівлі 470,8 6,76 546,1 7,41 0,65 незавершене виробництво 235,5 3,38 889,2 11,94 8,56 товари 1198,1 17,22 368,4 5,0 -12,22 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 787,2 11,31 45,1 0,61 -10,70 первісна вартість 787,2 11,31 45,1 0,61 -10,70 Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 356,3 5,12 516,6 7,01 1,89 із внутрішніх розрахунків 2,0 0,03 2,1 0,03 - Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній ва люті 96,7 1,39 31,6 0,43 -0,96 Усього за розділом 2 3604,7 51,79 3310,9 44,92 -6,87 3. Витрати майбутніх періодів - - - Баланс 6960,7 100 7370,6 100 - Пасив 1. Власний капітал Статутний капітал 1215,3 17,46 1215,3 16,49 -0,97 Інший додатковий капітал 272,6 3,92 272,6 3,70 -0,22 Нерозподілений прибуток 5384,5 77,36 5863,6 79,55 2,19 Усього за розділом 1. 6872,4 98,74 7351,5 99,74 1,0 2.Забезпечення наступних витрат і платежів - - - - -3.Довгострокові зобо
в’язання
- - - - - 4.Поточні зобов’язання Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 35,8 0,51 - - - Поточні зобов’язання за рахунками: зі страхування 6,3 0,09 - - - з оплати праці 37,2 0,53 5,3 0,07 -0,46 інші поточні зобов’язання 9,0 0,13 13,8 0,19 0,06 Усього за розділом 4 88,3 1,26 19,1 0,26 -1,0 5.Доходи майбутніх періодів - - - - - Баланс 6960,7 100 7370,6 100 - /> /> /> /> /> /> /> /> />Під час здійснення виробничо – господарської діяльності передпідприємством постає безліч різноманітних завдань, успішне вирішення якихвизначає стабільність та міцність його фінансово – економічного стану, що відображаєефективність здійснюваних операцій, фінансову незалежність і платоспроможність.
Фінансово – економічним станом підприємства цікавляться кредитори під часвирішення питання про надання йому позик та кредитів, інвестори – при схваленнірішень про доцільність інвестування в нього. Крім того, фінансово – економічнийстан підприємства є об’єктом постійної уваги як конкурентів, так і партнерів.
Фінансово – економічний стан підприємства перебуває також у центрі увагиі керівництва самого підприємства, оскільки відображає всі позитивні танегативні впливи прийнятих ним рішень на ефективність діяльності організації. Саметому було б доцільно провести розрахунок основних показників, якіхарактеризують фінансовий стан ВАТ „Племінний завод “Біловодський»(таблиця 9).
Таблиця 9 Аналіз показників фінансовогостану підприємства
Показники 2007 р. 2008 р. 2009 р. Відхилення 1 2 3 4 5 6Показники майнового стану
Коефіцієнт зносу основних засобів 1,69 1,59 1,29 -0,4 -0,3 Коефіцієнт оновлення основних засобів 0,44 0,37 0,22 -0,22 -0,15 Коефіцієнт вибуття основних засобів 0,05 - - - -Показники фінансової стійкості
Коефіцієнт автономії 0,82 0,99 1,0 0,18 0,01 Коефіцієнт фінанс. залежності 0,18 0,01 0,003 -0,18 -0,007 Коефіцієнт співвідношення власних та залучених коштів 0,22 0,01 0,003 -0,22 -0,07 Коефіцієнт залучення власними обіговими коштами 2,35 39,82 172,35 170,0 132,53 Коефіцієнт маневреності власного капіталу 0,52 0,51 0,45 -0,07 -0,06Показники ліквідності
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,14 1,10 1,65 1,51 0,55 Коефіцієнт покриття 3,35 40,82 173,35 170,0 132,53 Коефіцієнт швидкої ліквідності 1,21 14,07 31,17 29,96 17,1Показники ділової активності
Коефіцієнт оборотності активів 0,77 0,65 0,60 -0,17 -0,05 Період одного обороту активів 467,5 553,8 600,0 132,5 46,2 Коефіцієнт оборотності обігових коштів 1,25 1,25 1,33 0,08 0,08 Період одного обороту оборотних коштів 288 288 270,7 -17,3 -17,3 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 3,91 3,92 7,80 3,89 3,88 Середній строк обороту дебіторської заборгованості 92,1 91,8 46,2 -45,9 -45,6 Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості 4,19 50,85 230,26 226,07 179,41 Середній строк обороту кредиторської оборотності 85,9 7,1 1,6 -84,3 -5,5 Коефіцієнт оборотності власного капіталу 0,94 0,65 0,60 -0,34 -0,05Показники рентабельності
Коефіцієнт рентабельності продукції 0,89 0,67 0,13 -0,76 -0,54 Коефіцієнт рентабельності продажу 0.51 0,41 0,11 -0,4 -0,3 Коефіцієнт рентабельності основного капіталу 1,01 0,54 0,10 -0,91 -0,44 Коефіцієнт рентабельності майна 0,39 0,26 0,07 -0,32 -0,19Виходячи з даних таблиці можна сказати, що забезпеченість господарстваосновними засобами достатня для здійснення господарської діяльності. Протягом останніх двох років основнізасоби не вибули з підприємства, а коефіцієнт зносу в 2009 році склав 1,29 тодіяк ще в 2008 році він дорівнював 1,59.
Фінансовий стан ВАТ «Племінний завод „Біловодський“ доситьстабільний. Про це свідчить коефіцієнт автономії, який характеризує фінансовунезалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування і відображає часткувласних джерел його коштів. В 2009 році він склав 1, в порівнянні з 2007 рокомта 2008 роком він збільшився на 22% і 1% відповідно. Також відбулося зниженнякоефіцієнту фінансової залежності та коефіцієнту співвідношення власних тазалучених коштів. Величина першого показника протягом звітного періодузменшилась з 0,18 до 0,003, а другого – з 0,22 до 0,003. Коефіцієнтманевреності власного капіталу в 2008 році та 2009 році склав 51% та 45%відповідно. Величина даного коефіцієнту вказує частку матеріальних оборотнихактивів у структурі авансового капіталу. Достатня забезпеченість підприємствавласними обіговими коштами дає змогу вчасно здійснювати потреби в ресурсах, якінадходять від постачальників.
Показники ліквідності характеризують спроможність майна підприємствашвидко перетворитись у грошові кошти для негайного погашення його поточноїзаборгованості.
Зростання всіх показників ліквідності протягом трьох років говорить проте, що господарство в змозі розрахуватись із всіма поточними боргами іздійснювати без порушень процес виробництва.
На підставі інформації, поданої в балансі та звіті про фінансовірезультати, можна визначити показники, що характеризують ділову активність підприємства,тобто віддачу ресурсів, які застосовуються ним, та ефективність використанняджерел фінансування його діяльності.
Коефіцієнт оборотності обігових коштів, розрахований як співвідношеннячистого доходу підприємства до середньої вартості обігових коштів, в 2009 роцідорівнює 1,33, що на 6,4% більше ніж у попередні роки. Також можна спостерігатизростання коефіцієнтів оборотності дебіторської та кредиторськоїзаборгованості.
Коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує віддачу власногокапіталу підприємства, тобто визначає, скільки чистої виручки припадає наодиницю власного капіталу. В 2009 році він становить 0,60, що на 36,2 % та 7,7%менше, ніж у 2007 році та 2008 році відповідно.
Показники рентабельності в 2009 році значно знизились, а самарентабельність продукції знизилась на 54%, рентабельність продажу на 30%,рентабельність основного капіталу на 44%, а рентабельність майна в 2009 роцісклала 7%. Це на 19% менше, ніж у попередньому році.
Таким чином, фінансово стійким є такий суб’єкт господарювання, який зарахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не припускаєневиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчаснорозраховується зі своїми зобов’язаннями. Основою фінансової стійкості, є раціональнаорганізація та ефективне використання обігових коштів. Але це не означає, щопідприємство може вкладати оборотний капітал лише у високоліквідні активи зметою зниження ймовірного ризику та отримання високого прибутку. Головною метоюдіяльності підприємства є виробництво високоефективної конкурентоспроможноїпродукції з відповідними споживчими якостями.
2.3 Оцінка і аналіз фінансовихрезультатів роботи підприємства
Прибуток – це додаткова вартість, яка створюється в процесі виробництва,або іншими словами – це вартість, створена в процесі підприємницької діяльностіпонад вартості виробничо — спожитих ресурсів та робочої сили.
Чим краще працює підприємство, тим більше воно отримує прибутку, тимстійкіше його економічний стан і положення на ринку.
В зв’язку з цим необхідно приділити увагу плануванню та отриманнюприбутку від реалізації продукції. При цьому треба пам’ятати, що на величинуприбутку впливає ряд факторів.
Найважливішим фактором є зміна обсягу виробництва та реалізаціїпродукції. Чим більше обсяг реалізації продукції, тим більше, в кінцевомурезультаті, прибутку отримає підприємство. Зниження обсягів виробництва всучасних економічних умовах неминуче призведе до скорочення обсягів прибутку. Алетакож треба враховувати те, що тільки реалізація рентабельної продукції – ведедо пропорціонального зростання прибутку, якщо ж продукція є збитковою, то призбільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку. З іншогобоку, вдосконалення умов реалізації продукції та розрахункова платіжнихвідносин між господарюючими суб’єктами також буде сприяти збільшенню прибутку.З цією метою необхідно вивчати ринкові умови господарювання та можливістьвпровадження продукції, яка виробляється, на ринок шляхом розширення обсягів їїпродажу. Суттєвим фактором, який прямо впливає на величину прибуткугосподарюючого суб’єкту від продажу продукції, є рівень цін, якізастосовуються. Рівень вільних цін в умовах лібералізації встановлюється самимпідприємством. Тому підприємство через встановлену ним ціну може вплинути на прибуток,отриманий від продажу продукції.
Одним із головних факторів, які впливають на розмір прибутку від продажутоварної продукції, є зміна рівня собівартості продукції. Всупереч прямо пропорціональномузв’язку впливу обсягу продажу товарної продукції на прибуток, зв'язок міжвеличиною прибутку та рівнем собівартості протилежний. Чим нижче собівартістьпродукції, яка продається і визначається рівнем витрат на її виробництво тареалізацію, тим більше прибуток. В ході аналізу собівартості повинні бутиз’ясовані причини ї підвищення або зниження з тим, щоб розробити заходи дляскорочення рівня витрат, і отже, для зростання прибутку.
Величину прибутку, отриману ВАТ „Племінний завод “Біловодський»в аналізуємому періоді, та фактори, що вплинули на її зміцнення, розглянемо задопомогою трьох факторного аналізу прибутку, представленого в таблиці 10. Таким чином, сума прибутку у звітному році впорівнянні з базовим роком зменшилась на 1147,71 тис. грн., в тому числі зарахунок зменшення середньої ціни реалізації на 460,66 тис. грн. та підвищеннясобівартості на 864,38 тис. грн. Слід відзначити, що позитивно вплинула назбільшення суми прибутку зміна кількості реалізованої продукції (177,33 тис.грн. ).
Аналіз впливу на зміну собівартості 1ц продукції за рахунок двохфакторів: витрат на 1ц та продуктивності, представленій у додатку В.
Розрахунки показали, що собівартість на 1ц продукції в 2009 роцізбільшилась на 346,33 грн. Це можна пояснити значним підвищенням витрат на 1голову (321,83 грн.). В той час коли зростання продуктивності було зовсім незначним(24,5).
У випадку необхідності аналізу прибутку від реалізації декількох видівпродукції, застосовується чотирьох факторна модель прибутку. Цю модель дляаналізуємого підприємства можна застосувати з метою аналізу прибутку відреалізації продукції рослинництва.
Таблиця 10Трьохфакторнийаналіз прибутку від реалізації м’яса свиней
Показники М’ясо свиней 1 2 1. Кількість реалізовано продукції, ц 1.1. Базовий рік 2843 1.2. Звітний рік 3690 1.3. Відхилення 847 2. Середня ціна реалізації 1ц, грн. 2.1. Базовий рік 915,41 2.2. Звітний рік 790,57 2.3. Відхилення -124,84 3. Собівартість 1ц, грн. 3.1. Базовий рік 706,05 3.2. Звітний рік 940,30 3.3. Відхилення -234,25 4. Сума прибутку, тис. грн. 4.1. Базовий рік 595,21 4.2. Звітний рік -552,50 5. Відхилення в сумі прибутку, тис. грн. 5.1. Усього -1147,71 5.2. За рахунок зміни кількості 177,33 5.3. За рахунок зміни ціни -460,66 5.4. За рахунок зміни собівартості -864,38Чотирьох факторний аналіз припускає виявлення наступних факторів:
- кількостіреалізованої продукції;
- ціни 1ц;
- собівартості1ц;
- структуриреалізованої продукції.
Чотирьох факторна модель прибутку від реалізації продукції передбачаєпобудову двох видів таблиць: допоміжної та головної.
Вихідні дані, необхідні для розрахунку величини прибутку, відображені вдодатку Г. Після чого перенесемо їх у головну (аналітичну) таблицю з метоювизначення розміру прибутку та факторів, які впливають на його змінення(таблиця 11).
Таблиця 11Аналітичнатаблиця чотирьох факторного аналізу прибутку
Показники Базовий Умовний Фактичний Відхилення 1. Собівартість реалізованої продукції (розмір впливу собівартості 1ц) 1367,2 905,2 1263,8 -358,6 2. Виручка від реалізації (розмір впливу ціни 1ц) 1743,3 1090,2 1368,1 277,9 3. Розмір впливу структури х 861,3 х -51,9 4. Кількість реалізованої продукції (розмір впливу реалізованої продукції) х х х х 5. Прибуток від реалізації продукції 376,1 х 104,3 -271,8Після проведення розрахунків можна зробити висновок, що взагалі прибутоквід реалізації продукції рослинництва знизився на 271, 8 тис. грн. Через змінурозміру виручки від реалізації продукції прибуток збільшився на 277, 9 тис.грн. Скорочення величини прибутку у звітному році відбулося за рахуноксобівартості реалізованої продукції (358,6 тис. грн.) та структури (51,9 тис.грн.).
3. Шляхи підвищення фінансових результатів роботи ВАТ «Племіннийзавод „Біловодський“»
3.1 Методика розрахунку резервів підвищення суми прибутку тарентабельності
На підставі проведених досліджень ми зробили висновки про необхідністьпокращення фінансових результатів роботи підприємства. У зв’язку з чим мипропонуємо наступні заходи:
1. Продажплемінних хряків і свиноматок за кордон по вигідним каналам реалізації.
2. Створеннямаркетингової служби з метою розробки проекту реалізації.
3. Удосконаленняцінової політики підприємства.
Розрахунки рентабельності від впровадження заходів, спрямованих напідвищення прибутковості ВАТ «Племінний завод „Біловодський“пропонуємо провести за допомогою методики розрахунку резервів підвищення сумиприбутку та рентабельності, яка базується на пошуку резервів збільшенняприбутку за різними напрямками по кожному виду продукції.
Основні джерела резервів підвищення суми прибутку наведені на малюнку 3.
Збільшення обсягу реалізації продукції та зниження собівартості можнадосягти за рахунок збільшення врожайності культур (розробка нових сортів,застосування мінеральних добрив і гербіцидів, зміна технології виробництва) іпродуктивності худоби.
/>
Основні напрями підвищення продуктивності свиней будуть:
- забезпеченнярозміщення поголів’я згідно нормативним вимогам;
- створеннястійкої кормової бази та забезпечення повноцінного годування тварин;
- створенняумов ефективного вирощування ремонтного молодняку;
- відбіркращих за розвитком свиней для збільшення основного стада;
- організаціяроботи з оцінки продуктивності хряків та свиноматок методом їх контрольноївідгодівлі.
Резерви росту прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукціївизначаються шляхом множення виявленого раніше резерву росту обсягу реалізаціїна фактичний прибуток у розрахунку на одиницю продукції відвідного виду(таблиця 12).
Таблиця 12Резерви роступрибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції
Вид продукції Резерв збільшення обсягу продаж, ц Фактичний прибуток на одиницю продукції з звітному році, грн. Резерв збільшення суми прибутку, тис. грн. Пшениця 302 25,34 7,65 Соняшник 121 12,13 1,47 Свині 310 25,59 7,93 Усього - - 17,05Резерви росту прибутку за рахунок зниження собівартості товарноїпродукції і послуг визначаються шляхом попередньо виявленого резерву зниженнясобівартості кожного виду продукції на прогнозує мий обсяг її продаж з врахуваннямрезервів його росту (таблиця 13).
Таблиця 13Резервизбільшення суми прибутку за рахунок зниження собівартості продукції
Вид продукції Резерв зниження собівартості одиниці продукції, грн. Проектний обсяг реалізації продукції, ц Резерв збільшення прибутку, тис. грн. Пшениця 3,09 8000 24,72 Соняшник 5,89 8000 47,12 Свині 5,23 4000 20,92 Усього - - 92,76Резерви росту прибутку за рахунок зміни ринків збуту визначаютьсямноженням виявленого раніше резерву збільшення середньої ціни реалізації нафактичний прибуток на одиницю продукції у звітному році.
Напрямки підвищення середньо реалізаційних цін можуть бути :
- підвищенняякості продукції;
- реалізаціяпродукції в більш оптимальні строки;
- пошукнайбільш вигідних ринків збуту.
Резерви росту прибутку за рахунок ринків збуту наведені у таблиці 14.
Таблиця 14Резерви роступрибутку за рахунок зміни ринків збуту
Вид продукції Резерв збільшення середньої ціни реалізації, грн. Фактичний прибуток на одиницю продукції, грн. Резерв збільшення суми прибутку, тис. грн. Пшениця 1,31 25,34 0,03 Соняшник 1,98 12,13 0,02 Свині 2,43 25,59 0,06 Усього - - 0,11В завершення аналізу необхідно узагальнити всі виявлені резерви роступрибутку (таблиця 15).
Таблиця 16Узагальненнярезервів збільшення суми прибутку
Джерело резервів Вид продукції Пшениця Соняшник Свині Усього Збільшення обсягу продаж 7,65 1,47 7,93 17,05 Зниження собівартості продукції 24,72 47,12 20,92 92,76 Зміна ринків збуту 0,03 0,02 0,06 0,11 Усього 32,4 48,61 28,91 109,92Таким чином, при успішній реалізації проекту можна підвищити прибутокпідприємства на 109,92 тис. грн.
Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продукції єзбільшення суми прибутку від реалізації продукції та зниження її собівартості.Для підрахунку резервів ми скористаємося наступною формулою:
P↑R = R/> — R/> = />;
де, P↑R – резерв росту рентабельності;
R/> - можливий рівень рентабельності;
R/> - фактичний рівень рентабельності звітногоперіоду;
П/> - фактична сума прибутку у звітному періоді;
Р↑П – резерв росту прибутку від реалізації продукції;
VРП/> - можливий обсяг реалізаціїпродукції з врахуванням виявлю
них резервів його росту;
С/> - можливий рівень собівартості і — х видівпродукції з врахуванням виявлених резервів зниження;
З/> - фактична сума витрат по реалізованийпродукції.
Визначимо за даною методикою резерв підвищення рівня рентабельностівиробництва продукції тваринництва:
P↑R = />
Таким чином, після проведення розрахунків можна зробити висновок, щопісля впровадження проекту сума прибутку збільшиться на 109,92 тис. грн., арівень рентабельності підвищиться на 1,85%.
Висновки та пропозиції
В даній проведені дослідження дозволили нам вияснити, що тема єактуальною в сучасних умовах розвитку економіки України.
Проведений аналіз вказав на те, що на сьогоднішній день за господарствомзакріплено 1890,4га землі, з них 1899,1гп сільськогосподарських угідь. Впорівнянні з попередніми роками відбулося значне скорочення розміру земельноїплощі. Це можна пояснити тим, що багато працівників господарства забрали своїпаї в особисте користування.
Аналіз трудових ресурсів ТОВ „Племінний завод “Біловодський»показав, що 2009 році зросла забезпеченість господарства трудовими ресурсами. Впорівнянні з 2007 роком кількість робітників, зайнятих у сільськогосподарськомувиробництві, збільшилась майже в 2 рази. Це призвело до скорочення продуктивностіпраці відносно 2007 року на 14,7 тис. грн., а відносно 2008 року – на 10,09тис. грн.
Для підвищення продуктивності праці необхідне подальше збільшення об’ємувалової продукції, а також удосконалення форм організації виробництва та праці.
Аналіз забезпеченості господарства виробничими фондами показав, щозвітному році на одного середньорічного працівника приходиться 67,14 тис. грн.,що на 22,5% більше, ніж у 2008 році. Показник фондозабезпеченості в 2009 роцісклав 2,89 тис. грн. Це найбільший показник за всі три роки (2007 рік – 1,04тис. грн., 2008 рік – 1,47 тис. грн.).
На підставі розрахунку показників ефективності використання авансовогокапіталу можна зробити висновок про зниження майже всіх показників. Величиначистої продукції та прибутку, отриманих на 100га сільськогосподарських угідьзменшилась у порівнянні з 2008 роком на 77,83 тис. грн. та 34,48 тис. грн.відповідно. Фондовіддача основного капіталу в 2009 році зменшилась на 33,3%,оборотного – на 6,3%.
Норма прибутку на авансовий капітал, яка в 2009 році дорівнює 6,9% даєможливість зробити висновок про ступінь раціональності використання виробничихресурсів, задіяних в основній діяльності підприємства. Як бачимо, цей показникдосить низький, в 2008 році він становив 26,88%. Норма прибутку на власнийкапітал протягом звітного періоду знизився з 26,5% до 6,52%. Кожне підприємствонамагається максимізувати даний показник як за рахунок поліпшення використанняресурсів та поліпшення використання ресурсів та ефективного менеджменту, так ізавдяки залученню позикового капіталу на прийнятних для нього умовах.
Протягом двох років рентабельність основного та оборотного капіталузменшилась майже в 4 рази. Це можна пояснити скороченням розміру операційногоприбутку, який у 2008 році був 1870,9 тис. грн., а в 2009 році – 508,9 тис.грн.
Фінансовий стан ТОВ «Племінний завод „Біловодський“ доситьстабільний. Про це свідчить коефіцієнт автономії, який характеризує фінансовунезалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. У 2008 році вінсклав 1, в порівнянні з 2007 та 2008 роками він збільшився на 22% та 1%відповідно.
Також відбулося зниження коефіцієнтів фінансової залежності таспіввідношення власних та залучених коштів.
Показники ліквідності, рівень яких значно підвищився протягом трьохроків, вказують на те, що господарство в змозі розрахуватись із всіма поточнимиборгами і здійснювати без порушень процес виробництва.
Показники рентабельності у 2009 році значно знизились, а самерентабельність продажу — на 30%, рентабельність основного і оборотногокапіталів на 44% та 19% відповідно.
Ріст собівартості призвів до зниження фінансових результатів роботипідприємства. Як показав трьох факторний аналіз прибутку зменшення собівартості1ц м’яса свинини у 2009 році призвело до скорочення суми прибутку на 864,38тис. грн. Також на зниження розміру прибутку вплинуло зменшення середньої ціниреалізації 1ц продукції (460,66 тис. грн.). У цілому сума прибутку у звітномуроці в порівнянні з базовим зменшилась на 1147,71 тис. грн.
Ріст собівартості продукції та зниження суми прибутку у звітному роціпризвели до зниження рівня рентабельності до – 9,32%, хоча ще в 2008 році вінскладав 29,05%, а в 2007 році – 46,18%. Найбільш збитковою виявилась галузьтваринництва. Рівень збитковості в 2009 році склав 15,92%.
Таким чином, на підставі проведених досліджень ми зробили висновки пронеобхідність покращення фінансових результатів роботи підприємства. У зв’язку зчим ми пропонуємо наступні заходи:
1. Продажплемінних хряків і свиноматок за кордон по вигідним каналам реалізації.
2. Створеннямаркетингової служби з метою розробки проекту реалізації.
3. Удосконаленняцінової політики підприємства.
Розрахунки рентабельності від впровадження запропонованих заходів,проведені за допомогою методики розрахунку резервів підвищення суми прибутку тарентабельності, дозволили нам підвищити суму прибутку на 109,92 тис. грн., утому числі за рахунок збільшення обсягу продаж на 17,05 тис. грн., зменшеннясобівартості продукції на 92,76, зміни ринків збуту на 0,11 тис. грн.
Рівень рентабельності виробництва продукції тваринництва підвищився на1,85%.
Список використаної літератури
1. Акціонерні товариства:Організація та діяльність. — К.: редакція „Української ІнвестиційноїГазети, 2009.
2. Анисимов А. Феноменкрупной корпорации, или какой рынок нам нужен//Российский экономический журнал.-2002. — №8. — С 95.-96.
3. Ансофф И. Новаякорпоративная стратегия — СПб.: ПИТЕР КОМ, 2009.-416 с.
4. Бень Т., Педько А.Институциальные предпосылки контроля над акционированным предприятием // ЭкономикаУкраины. — 2008,. — №7 — С.38-42.
5. Берзон Н.И., Коваль А.П.Акционерное общество, капитал, право вая база, управление: практическое пособиедля экономистов и менедже ров. — М.: АО “Финстатинформ», 2005.- 157с.!
6.Вінник О. Господарськітовариства і виробничі кооперативи. Правове становище. — К.: Т-во«Знання», КОО, 2008. — 309 с
7. Глібко СВ. Сутнісні ознакиакционерного товариства. – Харьков: Еспада, 1995. — 312 с
8. ДембАда, НойбауерФ.-Фрідріх. Корпоративне управління. — К.: Основи, 2007. — 302 с.
9. Дмитриенко Г. А.Стратегический менеджмент: целевое управлє ниє персоналом организаций: Учебноепособие. — К.: МАУЛ, 2008. -188 с.
10. Євтушевський В. А. Основикорпоративного управління.- Київ: Знання – прес, 2002.-317 с.
11. Завадський Й. Менеджмент.Том 1. — К.: УФІМБ, 2008. — 542с.
13.Закон України «Прогосподарські товариства» // Відомості Верховної Ради- 2001. — №49. — ст. 682.
14. Закон України «Процінні папери та фондову біржу» // Відомості Верховної Ради.-2001. — №38. — ст. 508.
15. Кашанина Т.В.Корпоративное право (право хозяйственных товариществ и обществ): Учебник длявузов. — М.: Норма-Инфра, 2009.-815с.
16. Коваль А.Ф. Органыуправления акционерного общества: регла менты деятельности // Вестник фондовогорынка. — К., 2009. — 64 с.
17.Козаченко А.В. Основикорпоративного управління.-Луганськ.-ВНУ ім. Даля, 2001.-254 с.
18. Колесник В.В., БычковскийА.П. Типология акционерных обществ в Украине: правовые аспекты.-К.: 1994.-372с.
19. Ломакин Д.В. Акционерныеправоотношения.-М.:-1997.-419 с.
20. Мазулло Дж. Три моделиуправления акционерным обществом // Журнал акционеров.-2007.-№ 6.-С. 30-35.
21. Основные принципыакционерного законодательства для стран с переходной экономикой.-К.,2008.- 468 с
22. Пішпек С. Теоріїкорпоративного управління та становлення корпоративного сектору // Вісн. Київ. нац.ун-ту імені Тараса Шевченка. — Вип. 41. — 2008. — С 12—14.
23. Управление акционернымобществом (Корпоративное управление в Украине): Пособие. – К.:«Столетие», 1999 — 196 с. 24. Функ Я.И. и др. Акционерные общества:история и теория (Диалектика свободы) / Я.И. Функ, В.А. Михальченко, В.В.Хвапей. — Минск: «Амалфея», 2009.-608с.
25.Чернявская Е.И.Акционерное общество в экономике Украины на современном этапе.// Вестник ВУГУ,серия «Экономика» №1 1996.С.86-92.
26. Шарп У., Алесандер Г.,Бэйли Дж. Инвестиции: Пер. С англ. — М.: ИНФРА-М, 2008.-1028 с.
27. Шовкун И. Экономическиймеханизм деятельности регистраторов // Экономика Украины. — 2008. — №3. — С.40-50
ДодатокА
Структура авансового капіталу в розрізі активів і джерел їх формування
Актив 2007 2008 2009 Відхилення тис.грн % тис.грн % тис.грн %2009
до 2007р.
2009
до
2008
1 2 3 4 5 6 7 8 9І Необоротні активи
Нематеріальні активи
Незавершене будівництво
Основні засоби по залишковій вартості
2116,7 38,94 3356,0 48,21 4059,7 55,08 91,8 21,0 Усього за розділом І 2116,7 38,94 3356,0 48,21 4059,7 55,08 91,8 21,0 ІІ Оборотні активи: Запаси: Виробничі запаси 541,6 9,96 458,1 6,58 920,8 12,49 70,0 101,0 Тварини на вирощуванні та відгодівлі 252,6 4,65 470,8 6,76 546,1 7,41 116,2 16,0 Незавершене виробництво 503,3 9,26 235,5 3,38 880,2 11,94 74,9 273,8 Товари 817,8 15,04 1198,1 17,21 368,4 5,0 -55,0 -69,3 Дебіторська заборгованість та інші активи 1064,8 19,58 1145,5 16,47 563,8 7,65 -47,1 -50,8 Грошові кошти та їх еквівалентність 139,5 2,57 96,7 1,39 31,6 0,43 -77,3 -67,3 Усього за розділом ІІ 3319,6 61,06 3604,7 51,79 3310,9 44,92 -0,3 -8,2 В т.ч. оборотних фондів 297,5 23,87 1164,4 16,73 2347,1 31,84 80,9 101,6 Фондів обігу 2022,1 37,19 2440,3 35,06 963,8 13,08 -52,3 -60,5 ІІІ Витрати майбутніх IV Всього активів 5436,3 100 6969,7 100 7370,6 100 35,6 5,9 Власний капітал 4444,0 6872,4 7351,5 65,4 7,0 Поточні зобов’язання 992,3 88,3 19,1 -98,1 -78,4 Чистий оборотний капітал 2327,3 3516,4 3291,8 41,4 -6,4 Чистий основний капітал 2116,7 3356,0 4059,7 91,8 21,0 Позиковий капітал 992,3 88,3 19,1 -98,1 -78,4Додаток Б
Ефективність використання авансового капіталу
Показники 2008 рік 2009 рік Відхилення, % 1 2 3 4 Валова продукція, тис. грн. 3998,5 3457,6 -13,5 Чиста продукція, тис. грн. 2395,7 121,5 -94,9 Товарна продукція, тис. грн. 4490,3 4397,9 -2,1Прибуток, тис. грн.
— операційний;
1870,9 508,9 -72,8 — чистий; 1821,4 479,1 -73,7 Площина сільськогосподарських угідь, га 2832,5 1100,1 -36,4 Середньооблікова чисельність робітників, осіб 75 80 6,7 Матеріальні витрати, тис. грн. 1602,8 3336,1 108,1 Амортизація основних засобів, тис. грн. 303,2 493,0 62,6 Витрати на оплату праці, тис. грн. 532,0 674,1 26,7 Виробничі витрати, тис. грн. 3170,9 4848,6 52,9 Авансовий капітал, тис. грн. 6960,7 7370,6 5,9 Власний капітал, тис. грн. 6872,4 7351,5 7,0 Основні засоби, тис. грн. 4174,3 5371,0 28,7 Оборотні активи, тис. грн. 3604,7 3310,9 -8,2 Прибуток від реалізації продукції, тис. грн. 1713,2 468,1 -72,7 І Отримано на 100га с/г угідь, тис. грн.: — валової продукції 141,17 192,08 36,1 — чистої продукції 84,58 6,75 -92,0 — товарної продукції 158,53 244,31 54,1 — прибутку 60,48 26,00 -57,00 ІІ Фондовіддача: — основного капіталу; 0,96 0,64 -33,3 — оборотного капіталу; 1,11 1,04 -6,3 Річна продуктивність праці, тис. грн. 53,31 43,22 -18,9 Зарплатовіддача 7,52 5,13 -31,8 Амортвіддача 13,19 7,01 -46,9 Матеріаловіддача 2,49 1,04 -58,2 ІІІ Корма прибутку на авансовий капітал, % 26,88 6,90 -74,3 Корма прибутку на власний капітал, % 26,50 6,52 -75,4 Рентабельність основного капіталу, % 44,82 9,47 -78,9 Рентабельність оборотного капіталу, % 51,90 15,37 -70,4