Реферат: Економічна модель оптимізації закупівель та поставок кондитерських виробів на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Груп"

Міністерствоосвіти і науки України

Національнийгірничий університет

КафедраЕкономічної кібернетики та інформаційних технологій

ПОЯСНЮВАЛЬНАЗАПИСКА

дипломної роботи магістра

спеціальностіЕкономічна кібернетика

на тему:

Економічна модельоптимізації закупівель та поставок кондитерських виробів на прикладі товаристваз обмеженою відповідальністю

«Гермес-Груп»

Виконавець: Квашина О. А.

Дніпропетровськ,2009

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Завідувачкафедри

Економічноїкібернетики

таінформаційних технологій

____________Кочура Є. В.

ЗАВДАННЯ

надипломну роботу

магістра

студентугрупи ЕК-04-м

Темадипломної роботи «Економічна модель оптимізації закупівель та поставоккондитерських виробів на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Груп»затверджена наказом ректора НГУ від

Зміст

Вступ

1. Характеристика об'єкта і постановказадачі дослідження

1.1 Характеристика підприємства ТОВ«Гермес-Груп»

1.2 Організаційна структура роботипідприємства

1.3 Фінансово-економічний аналіз роботипідприємства

1.4 Аналіз підприємства як обєкта управління

1.5 Визначення цілей та постановка задачідослідження

2. Побудова моделі оптимізації

2.1 Аналітичний огляд літературних джерел

2.2 Дослідження об’ємів закупівель тапродажів

2.3 Постановка задачі оптимізаціїзакупівель

2.4 Вибір методу оптимізації закупівель

2.5 Перевірка моделі оптимізації наконтрольному прикладі

3. Інформаційна система

4. Охорона праці

4.1 Розробити заходи щодо поліпшення умовпраці користувача ПК

4.2. Захист від ЕОМ

4.3 Електро- та пожаробезпека

Висновки

Список літератури

РЕФЕРАТ

Пояснювальназаписка: 119, рисунків, таблиць, додатків, 17 літературних джерел.

Мета дипломної роботи – підвищенняефективності роботи підприємства, шляхом отримання максимального прибуткупідприємства ТОВ «Гермес-Груп», завдяки, створеної економіко-математичноїмоделі оптимізації закупівель.

Методдослідження та апаратура– для дослідження даної предметної областівикористан аналітичний метод на основі вивчення разноманітя методів, яківикористовуються сьогодні в усьому світі. Також використані методи фінансовогоанализу підприємства. Для планування і реалізації побудованої моделі використанперсональный комп’ютер.

Впершому розділі дана повна характеристика підприємства, фінансовий аналізпідприємства, виявлені переваги і недоліки роботи підприємства, проведенийаналіз підприємства як об’кта управління, визначена мета і задачі дипломноїроботи.

Вдругому розділі проведений аналіз методів, що використовуються для вирішенняподібної задачі, побудована власна модель та розрахована на контрольномуприкладі.

Втретьому розділі розроблена та автоматизована інформаційна система підтримкиприйняття рішень.

Четвертийрозділ описує техніку безпеки роботи на підприємстві з персональним ком’ютером.

Новизнапроектних рішеньЗастосована нова модель максимізації прибутку таоптимізації закупівель. Раніше на підприємстві не застосовувались подібнізадачі оптимізації.

Розробленаекономіко-математична модель призначена для використання підприємствами, якізаймаються торгівельною діяльністю.

ВСТУП

В даному дипломномупроекті необхідно створити економіко-математичну модель оптимізації закупівелькондитерських виробів на підприємстві.

Проблема, якарозглядається в роботі, є актуальною, бо ринок пропозиції кондитерських виробівперенасичений та кожне підприємство намагається завоювати різного роду перевагиперед покупцями, зазнаючи мінімальних втрат. Одним з показників хорошоїдіяльності підприємства є отримання максимального прибутку підприємства. Щоботримати максимальний прибуток, необхідно створити ряд умов для покупців(споживачів) з підприємством.

Іноді при збільшенніоб’єму закупівлі вигідно знизити ціни, щоб збільшити об’єми закупівель тазбільшити об’єми продажів. В деяких виподках краще знизити ціну, щоб отримативеликі об’єми продажів.

В цій роботі пропонуєтьсярозробити систему цін продажів в залежності від об’єму замовлення.

Необхідно створити такуекономіко-математичну модель, яка б максимізувала прибуток та показувалаоптимальні об’єми закупівель.

Економіко-математичнумодель необхідно створити, застосовуючи методи моделювання.

Моделювання– один з найбільш поширених способів вивчення різних процесів та явищ. Втеперішній час відомі і широко використовуються в наукових дослідженнях, атакож в економічній та інженерній практицібагаточисельні методи і прийомимоделювання. Найбільш широкими можливостями володіє математичне моделювання.

Економіко-математичнумодель необхідно створити, застосовуючи методи моделювання.

Підматематичним моделюванням розуміють засіб дослідження різних процесів шляхомвивчення явищ, які мають різний фізичний зміст, але які описуються однакомиматематичними співвідносинами. При вивченні любого процесу методомматематичного моделювання необхідно побудувати його математичну модель.Математична модель реальної системи є тим абстрактним формально описанимоб’єктом, вивчення якого можливо математичними методами, в тому числі і здопомогою математичного моделювання. [6]

Підоптимізацієй розуміють процес вибора найкращого варіанту з усіх можливих. Зточки зору інженерних та економічних розрахунків методи оптимізації дозволяютьвибрати найкращий варіант конструкції, найкраще розподілення ресурсів і т. і. Впроцесі розрахунку задачі оптимізації часто необхідно знайти оптимальне рішеннядеяких параметрів, визначаючих данну задачу. [10]

Застосуванняматематики в економіці приймає форму економіко-математичного моделювання. Задопомогою економіко-математичної моделі зображуються той чи інший дійснийекономічний процес. Така модель може бути сконструйована тільки на основіглибокого теоретичного дослідження економічної сутності процесу. Тільки в цьомувипадку математична модель буде адекватна дійсному економічному процесові, будеоб'єктивно відображати його[4].

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТАІ ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1Характеристика підприємства ТОВ «Гермес-Груп»

Товариство з обмеженою відповідальністю«Гермес-Груп» створено шляхом об'єднання майна фізичних осіб — громадян Українизгідно до Закону України “Про господарчі товариства”, інших законодавчих актівУкраїни.

«Гермес-Груп» є товариством з обмеженоювідповідальністю (далі ТОВ «Гермес-Груп»), для якого характерно те, що всіпартнери несуть відповідальність за діяльність підприємства тільки в межах величинсвоїх внесків. Утрата внеску є граничною втратою учасника товариства зобмеженою відповідальністю. Це є відмітною рисою такого виду підприємства.

ТОВ «Гермес-Груп» є юридичною особоюз дня його державної реєстрації і здійснює свою діяльність відповідно дочинного законодавства України, Статуту й Установчого договору.

ТОВ «Гермес-Груп» має право від свого імені укладати договори,здобувати майнові права, бути позивачем і відповідачем у господарському ітретейських судах… Має право випускуоблігацій і інших цінних паперів відповідно законодавству України.

ТОВ «Гермес-Груп» не відповідає пообов'язках держави, а держава не відповідає по обов'язках ТОВ «Гермес-Груп». Несе відповідальність за своїми обов'язкамивласним майном. Має власне відділене майно, самостійний баланс,розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатці з власнимнайменуванням і емблемою, штампи, товарний знак чи знак обслуговування та іншінеобхідні реквізити.

Товариство зобмеженою відповідальністю «Гермес-Груп» створено з метою:

· насичення ринку високоякісними товарами іпослугами;

· реалізація за рахунок отриманого прибуткуекономічних і соціальних інтересів учасників.

Предметом діяльності ТОВ «Гермес-Груп» є господарська діяльність, зокрема:

— оптова, роздрібна торгівля продуктами споживання;

— торгово-закупівельна, комерційна діяльність оптова, роздрібнакомісійна, виїзна торгівля;

— експорт і імпорт товарів.

ТОВ «Гермес-Груп» відповідно до статутузаймається оптовою торгівлею продуктами харчування. В основному, це кондитерськівироби. Головними постачальниками є: київська кондитерська фабрика «Київград»,ТМ «Росічі», ТМ «Кремінь», ТМ «Буринь», Київський кондитерський завод звиробництва пряників.

ТОВ «Гермес-Груп» є власникоммайна і засобів, що передані засновникам у власність, отриманих доходів, атакож іншого майна, придбаного на законних підставах.

Джерела формування майна ТОВ «Гермес-Груп»:

· засоби та інші матеріальні внескизасновників;

· доходи, що отримані від реалізаціїпродукції, а також від інших видів господарської діяльності;

· доходи від цінних паперів;

· кредити банків і інших кредиторів;

· безоплатні чи благодійні внески,пожертвування організацій, підприємств і громадян;

· інші джерела не заборонені чиннимзаконодавством України.

Основним узагальненим показникомфінансових результатів господарської діяльності є прибуток. Прибуток ТОВ«Гермес-Груп» виходить з надходжень від господарської діяльності після покриттяматеріальних і прирівняних до них витрат. Прибуток, що залишається після сплатиподатків, інших обов'язкових платежів, відсотків за кредит, погашення кредиту,розрахунків з іншими кредиторами, тобто чистий прибуток є власністю ТОВ«Гермес-Груп» і порядок використання цього прибутку встановлюєтьсяпідприємством самостійно.

Відносини робітників і ТОВ«Гермес-Груп» будуються на основі строкових трудових договорів (контрактів),умови яких установлюються відповідно до законодавства України про роботу.Суспільство самостійне установлює форму і систему оплати роботи, розмірзаробітної плати, а також інших видів доходів.

Розмірзаробітної плати кожного робітника визначається кінцевим результатом діяльностіпідприємства і його особистим внеском у досягненні цих результатів. Умови,режим роботи і відпочинку членів трудового колективу, умови їхнього соціальногострахування і відрахувань на пенсійне забезпечення, податки на заробітну платуробочі підприємства визначаються відповідно законодавству України. Призначення (звільнення)на (з) посаду Директора від імені Суспільства здійснюється Загальними зборамиТОВ «Гермес-Груп». Призначення (звільнення) на (з) будь-яку посаду учасниківпідприємства (їхніх представників), а також на посаду головного бухгалтера таінші, здійснюється Директором. Права й обов'язки головного бухгалтера ТОВ«Гермес-Груп», порядок підпорядкування визначається в строковому трудовомудоговорі (контракті).

Підприємство має право самостійнездійснювати зовнішньоекономічну діяльність, що регулюється чиннимзаконодавством України. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТОВ«Гермес-Груп» користується повним обсягом прав суб'єкта зовнішньоекономічноїдіяльності відповідно чинному законодавству.

Вищим органом є Загальні збори учасників, наякому беруть участь безпосередньо самі учасники чи призначені ними представники.Останні можуть бути постійними чи призначеними на певний строк. Учасники маютьправо в будь-який час замінити свого представника, попередивши про це іншихучасників. Учасник має право передати свої повноваження на зборах іншомуучаснику чи його представнику. Кількість голосів кожного з учасників на зборахвизначається пропорційно розміру частки учасника в Статутному фонді відповідно1 голос – 1% Статутного фонду.

Збори можуть приймати рішення з будь-якихпитань діяльності ТОВ «Гермес-Груп».

До виняткової компетенції Загальних зборівналежить:

1 визначення основних напрямків діяльностіпідприємства, затвердження планів і звітів про їхнє виконання;

2 внесення змін і доповнень до установчихдокументів;

3 створення, реорганізація і ліквідація дочірніхпідприємств, затвердження їх Статутів і Положень;

4 рішення питання про придбання часткиучасника;

5 призначення на посаду директора і звільненняйого з посади і членів ревізійної комісії;

6 затвердження річних результатів діяльності;

7 винесення рішення про залучення до майновоївідповідальності посадових осіб ТОВ «Гермес-Груп»;

8 установлення розміру, форми і порядку внесенняучасниками додаткових внесків;

9 визначення умов роботи посадових осібпідприємства і його дочірніх підприємств, філій і представництв;

10 прийняття нових учасників і твердженнявиходу учасника;

11 ухвалення рішення про припинення діяльностіТОВ «Гермес-Груп», призначення ліквідаційної комісії, затвердженняліквідаційного балансу.

Директор постійно здійснює організацію,інструктаж і контроль щодо питань охорони роботи.

Директор ТОВ «Гермес-Груп» є начальникомцивільної оборони об'єкта і несе особисту відповідальність за стан і виконаннязаходів щодо цивільної оборони.

Припинення діяльності підприємствавідбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, розподіл,виділення, перетворення) чи ліквідації.

Ліквідація проводиться призначеноюзагальними зборами ліквідаційною комісією, а у випадках банкрутства іприпинення діяльності підприємства за рішенням суду чи арбітражного суду –ліквідаційною комісією, що призначається цими органами. Ліквідаційна комісія втриденний термін з моменту її призначення публікує інформацію ТОВ «Гермес-Груп»в одному з офіційних (республіканському, місцевому) органів друку з зазначенимтерміном подачі претензій кредиторами, оцінює наявне майно, виявляє йогодебіторів і кредиторів і розраховується з ними, уживає заходів щодо оплатиборгів третім Сторонам, а також його трудовому колективу, складає ліквідаційнийбаланс і подає його зборам ТОВ «Гермес-Груп» чи органу, що призначивліквідаційну комісію. Ліквідаційний баланс повинний бути затверджений висновкомаудитора чи аудиторської фірми. Кошти, що належать ТОВ «Гермес-Груп», включаючивиторг від розпродажу її майна при ліквідації, після розрахунків по оплатіроботи працівників, що працюють на умовах найманню, і виконання зобов'язаньперед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених ТОВ «Гермес-Груп» ііншими кредиторами, розподіляються між учасниками підприємства, пропорційнорозміру внеску в Статутному фонді в шестимісячний термін після опублікуванняінформації про його ліквідацію. Ліквідація підприємства вважається завершеної,а підприємство таким, що припинило свою діяльність, з моменту виключення здержавного реєстру.

1.2 Організаційна структура підприємства

Підприємство ТОВ «Гермес-Груп» має наступнуорганізаційну структуру, представлену на малюнку 1.2:

/>/>

Рисунок 1.2 – Організаційна структура підприємства ТОВ«Гермес-Груп»

На малюнку 1.1 представлена організаційнаструктура підприємства ТОВ «Гермес-Груп». Підприємство працює на основі статутуй установчого договору. Має двох засновників, що внесли рівні частки коштів істежать за діяльністю підприємства. Компанією керує директор. Він обираєтьсяодин раз у рік. Усі поточні рішення приймаються директором і головнимбухгалтером.

Якщо рішення не прийняте може бутистворена комісія в складі директора, а також інших працівників компанії. Складкомісії затверджується главою підприємства.

Директор:

· здійснює керівництво діяльністю керування, несе відповідальністьза виконання покладених на керування задач, визначає ступінь відповідальностізаступників начальника керування, керівників його структурних підрозділів;

· розробляє структуру і штатний розклад керування в рамкахобмежуючих чисельність і фонд оплати праці працівників;

· видає в рамках своєї компетенції накази, організує і контролюєїхнє виконання. У випадках передбачених законодавством, накази начальникакерування є обов'язковими для виконання місцевими органами виконавчої влади,органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями і громадянами;

· розпоряджається засобами в рамках затвердженої схеми витрат назміст керування;

· затверджує положення про структурних підрозділах і функціональнихобов'язках працівників керування;

Накази директора у випадку порушення правгромадян, представницьких органів і органів місцевого самоврядування,підприємств, організацій можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Головний бухгалтер:

· щомісяця, щокварталу і щорічно надавати звіти в податкову службу,у Фонд соціального страхування, у Пенсійний фонд, у Фонд зайнятості;

· розпоряджається засобами в рамках затвердженої схеми витрат назміст керування;

· формує бухгалтерські документи, наприклад, відомості по заробітнійплаті, платіжні доручення і т.п.;

· несе відповідальність за фінансову роботу підприємства.

Фінансова робота на підприємствіТОВ «Гермес-Груп» різноманітна і багатогранна, але умовно її можна згрупуватипо таких основних напрямках:

· фінансове планування;

· оперативна фінансова робота;

· контрольно-аналітична робота.

У своєму підпорядкуванні вголовного бухгалтера є бухгалтер, що забезпечення відділу продажів необхіднимиданими (залишки по складу, сертифікати якості, заборгованості клієнтів і т.п.),щомісяця, щокварталу і щорічно надає звіти в податкову службу, Фонд соціальногострахування, Фонд зайнятості, у Пенсійний фонд.

Відділ продажу очолює директорз продаж. Директор з продаж укладає договори з новими клієнтами, стежить заоплатою за продукти харчування, перевіряє роботу менеджерів, формує базуклієнтів по районах для кожного менеджера. Відділ продажів складається з відділуменеджерів по формуванню замовлень по районах і по області містаДніпропетровська. Менеджери щодня приймають замовлення від клієнтів і надаютьїх у відділ операторів, що, у свою чергу, робить видаткові накладні, щопередаються директору складу.

Директор складу – матеріальновідповідальне обличчя, що відповідає за правильність формування клієнтськихзамовлень. Веде облік приходу і витрати товарів на складі. Після того, якзамовлення сформовані, відповідно до видаткових накладних, експедиційна група вособі водія й експедитора доставляє товар за місцем призначення.

1.3Фінансово-економічний аналіз роботи підприємства

Упершу чергу аналізують динаміку валюти балансу і його структуру.

Ріствалюти балансу в порівнянні з попереднім періодом — це добра ознака, але вартозвернути увагу на те, за рахунок чого вона виросла. Дуже добре, якщо цевідбулося за рахунок збільшення власного капіталу чи хоча б його частки разомзі збільшенням суми позикових засобів, однак над збільшенням одних тількиборгових зобов'язань варто задуматися. Дуже погано, якщо збільшеннякредиторської заборгованості відбувається при низькій ліквідності активів.

Зменшеннявалюти балансу — сигнал про деяке згортання діяльності підприємства. Отже, необхіднозупинитися на виявленні причин згортання. Тут неможливо поставити єдиний длявсіх діагноз, причини в кожного свої, і кому, як не керівнику, знать, чомузменшилася сума активів. Багато чого залежить від того, по яких саме статтяхспостерігається зменшення. Не зовсім правильним є думка, начебто зменшеннявалюти балансу приводить до втрати платоспроможності. Іноді це буває наслідкомтак називаної «чищення» балансу, а саме — звільнення від зайвих зв'язків зіншими суб'єктами.

Ознакоюнезадовільної роботи є наявність простроченої дебіторської і кредиторськоїзаборгованості. Оскільки окремих статей, що показували б саме простроченузаборгованість, у новій формі балансу не передбачено (ці суми не значатьсяокремими рядками, а входять у загальні суми дебіторської і кредиторськоїзаборгованості), то при перегляді звітного балансу необхідно вимагатианалітичні розшифровки по кожнім дебіторі (кредитору) для прийняття рішень проліквідацію таких заборгованостей. Тривожним сигналом може служити ріст абсолютнихвеличин по цих статтях у порівнянні з попереднім звітним періодом.

Динамікузмін у структурі активів і пасивів можна простежити простим порівняннямабсолютних величин залишків по кожній статті балансу на кінець періоду ззалишками на початок. Таким порівнянням підлягають також підсумкові величини порозділах.[7]

Порівнянняабсолютних величин залишків покожній статті балансу поквартально приведені втаблицях 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3, 1.3.4.

Таблиця1.3.1 – Аналіз динаміки валюти балансу на 31.03.08

Статьи баланса Периоды Отклонения АКТИВ Начало Конец +/- % 1. Необоротные активы /> /> /> /> — остаточная стоимость 0.2 0.1 -0.1 50 Основные фонды /> /> /> — остаточная стоимость 5.7 5.1 -0.6 89.47368 Другие финансовые инвестиции /> /> /> /> Итого 1 раздел 5.9 5.2 -0.7 88.13559 2. Оборотные активы /> /> /> /> -производственные запасы 2.4 2.4 /> -незавершенное производство /> -готовая продукция /> -товары 29.6 57.7 28.1 /> -векселя /> -дебиторская задолженность(всего) 30.2 59.5 29.3 197.0199 -денежные средства 0.4 -0.4 -другие оборотные активы 0.1 1.8 1.7 /> Итого 2 раздел 60.3 119 58.7 197.3466 3. Расходы будущих периодов /> /> /> /> Итого 3 раздел /> ИТОГО АКТИВ 66.2 124.2 58 187.6133 /> /> /> /> /> ПАССИВ /> /> /> 1. Собственный капитал /> /> /> /> -уставной капитал 18.5 18.5 100 -другой капитал /> -нераспределенная прибыль -7.1 -12.3 -5.2 173.2394 Итого 1 раздел 11.4 6.2 -5.2 54.38596 2. Расходы будущих периодов /> /> /> /> Итого 2 раздел /> 3. Долгосрочные обязательства /> /> /> /> Итого 3 раздел /> 4. Текущие обязательства /> /> /> /> -краткосрочные кредиты банков 16 12.3 -3.7 /> -текущая задолженность /> -векселя /> -кредиторская задолженность 36.6 103.7 67.1 283.3333 -текущие обязательства по счетам 1.2 1.9 0.7 158.3333 Итого 4 раздел 54.8 118 63.2 215.3285 5. Доходы будущих периодов /> /> /> /> Итого 5 раздел /> ИТОГО ПАССИВ 66.2 124.2 58 187.6133

Таблиця1.3.1 – Аналіз динаміки валюти балансу на 30.06.08

Статьи баланса Периоды Отклонения АКТИВ Начало Конец +/- % 1. Необоротные активы /> /> /> /> — остаточная стоимость 0.2 0.1 -0.1 50 Основные фонды /> /> /> — остаточная стоимость 5.7 43.2 37.5 757.8947 Другие финансовые инвестиции /> /> /> /> Итого 1 раздел 5.9 43.3 37.4 733.8983 2. Оборотные активы /> /> /> /> -производственные запасы 2.4 2.4 #ДЕЛ/0! -незавершенное производство #ДЕЛ/0! -готовая продукция #ДЕЛ/0! -товары 29.6 48.5 18.9 163.8514 -векселя #ДЕЛ/0! -дебиторская задолженность(всего) 30.2 122.9 92.7 406.9536 -денежные средства 0.4 -6.5 -6.9 -1625 -другие оборотные активы 0.1 0.9 0.8 900 Итого 2 раздел 60.3 168.1 107.8 278.7728 3. Расходы будущих периодов /> /> /> /> Итого 3 раздел /> ИТОГО АКТИВ 66.2 211.4 319.3353 /> /> /> /> /> ПАССИВ /> /> /> 1. Собственный капитал /> /> /> /> -уставной капитал 18.5 18.5 100 -другой капитал /> -нераспределенная прибыль -7.1 -2.8 4.3 39.43662 Итого 1 раздел 11.4 15.7 4.3 137.7193 2. Расходы будущих периодов /> /> /> /> Итого 2 раздел /> 3. Долгосрочные обязательства /> /> /> /> Итого 3 раздел /> 4. Текущие обязательства /> /> /> /> -краткосрочные кредиты банков 16 109.1 93.1 681.875 -текущая задолженность /> -векселя /> -кредиторская задолженность 36.6 59.1 22.5 161.4754 -текущие обязательства по счетам 1.2 26.9 25.7 2241.667 Итого 4 раздел 54.8 195.7 140.9 357.1168 5. Доходы будущих периодов /> /> /> /> Итого 5 раздел /> ИТОГО ПАССИВ 66.2 211.4 145.2 319.3353

Таблиця1.3.1 – Аналіз динаміки валюти балансу на 30.09.08

Статьи баланса Периоды Отклонения АКТИВ Начало Конец +/- % 1. Необоротные активы /> /> /> /> — остаточная стоимость 0.2 -0.2 Основные фонды /> /> /> — остаточная стоимость 5.7 38.8 33.1 680.7018 Другие финансовые инвестиции /> /> /> /> Итого 1 раздел 5.9 38.9 33 659.322 2. Оборотные активы /> /> /> /> -производственные запасы 2.3 2.3 #ДЕЛ/0! -незавершенное производство #ДЕЛ/0! -готовая продукция #ДЕЛ/0! -товары 29.6 29.2 -0.4 98.64865 -векселя #ДЕЛ/0! -дебиторская задолженность(всего) 30.2 121.8 91.6 403.3113 -денежные средства 0.4 -15.2 -15.6 -3800 -другие оборотные активы 0.1 0.3 0.2 300 Итого 2 раздел 60.3 138.5 78.2 229.6849 3. Расходы будущих периодов /> /> /> /> Итого 3 раздел /> ИТОГО АКТИВ 66.2 177.4 111.2 267.9758 /> /> /> /> /> ПАССИВ /> /> /> 1. Собственный капитал /> /> /> /> -уставной капитал 18.5 18.5 100 -другой капитал /> -нераспределенная прибыль -7.1 16.9 24 -238.028 Итого 1 раздел 11.4 35.4 24 310.5263 2. Расходы будущих периодов /> /> /> /> Итого 2 раздел /> 3. Долгосрочные обязательства /> /> /> /> Итого 3 раздел /> 4. Текущие обязательства /> /> /> /> -краткосрочные кредиты банков 16 72 56 450 -текущая задолженность /> -векселя /> -кредиторская задолженность 36.6 65.7 29.1 179.5082 -текущие обязательства по счетам 1.2 4.1 2.9 341.6667 Итого 4 раздел 54.8 142 87.2 259.1241 5. Доходы будущих периодов /> /> /> /> Итого 5 раздел /> ИТОГО ПАССИВ 66.2 177.4 111.2 267.9758

Таблиця1.3.1 – Аналіз динаміки валюти балансу на 30.09.08

Статьи баланса Периоды Отклонения АКТИВ Начало Конец +/- % 1. Необоротные активы /> /> /> /> — остаточная стоимость 0.2 -0.2 Основные фонды /> /> /> — остаточная стоимость 5.7 35.2 29.5 617.5439 Другие финансовые инвестиции /> /> /> /> Итого 1 раздел 5.9 35.2 29.3 596.6102 2. Оборотные активы /> /> /> /> -производственные запасы 1.9 1.9 #ДЕЛ/0! -незавершенное производство #ДЕЛ/0! -готовая продукция #ДЕЛ/0! -товары 29.6 49.9 20.3 168.5811 -векселя #ДЕЛ/0! -дебиторская задолженность(всего) 30.2 199.8 169.6 661.5894 -денежные средства 0.4 -15.4 -15.8 -3850 -другие оборотные активы 0.1 2.2 2.1 2200 Итого 2 раздел 60.3 238.3 178 395.1907 3. Расходы будущих периодов /> /> /> /> Итого 3 раздел /> ИТОГО АКТИВ 66.2 273.5 207.3 413.142 /> /> /> /> /> ПАССИВ /> /> /> 1. Собственный капитал /> /> /> /> -уставной капитал 18.5 18.5 100 -другой капитал /> -нераспределенная прибыль -7.1 32.2 39.3 -453.521 Итого 1 раздел 11.4 50.7 39.3 444.7368 2. Расходы будущих периодов /> /> /> /> Итого 2 раздел /> 3. Долгосрочные обязательства /> /> /> /> Итого 3 раздел /> 4. Текущие обязательства /> /> /> /> -краткосрочные кредиты банков 16 61.10 45.10 381.875 -текущая задолженность /> -векселя /> -кредиторская задолженность 36.6 141.4 104.8 386.3388 -текущие обязательства по счетам 1.2 20.2 19 1683.333 Итого 4 раздел 54.8 222.8 168 406.5693 5. Доходы будущих периодов /> /> /> /> Итого 5 раздел /> ИТОГО ПАССИВ 66.2 273.5 207.3 413.142

Проаналізуємодинаміку валюти балансу, побудувавши графік (рисунок 1.3.1) її зміни поквартально.Дані візьмемо із зведеної таблиці 1.3.5:

Таблиця1.3.5 – Показники абсолютного приросту

№ кварталу Абсолютний показник 1 квартал 187.613 2 квартал 319.335 3 квартал 267.976 4 квартал 413.142

Рисунок1.3.1 – Динаміка валюти балансу

Рисунок1.3.1 наочно відображає рух грошових коштів за 2008 рік. В першому та третьомукварталах валюта балансу зростає, а в проміжку між другим та третім кварталомвалюта балансу різко зменшується.

Платоспроможністьпідприємства і ліквідність його активів

Найбільшліквідними активами є кошти і їхні еквіваленти (ними відразу можна покритиборги), а також поточна дебіторська заборгованість.

При цьому прострочена дебіторська заборгованістьвраховується тільки у випадку уживання визначених заходів по її погашенню, тобтоякщо є впевненість у швидкому її перетворенні в кошти. До високоліквіднихактивів відносяться також цінні папери, що враховуються в складі поточнихфінансових інвестицій, тобто, що містяться в другому розділі активів.

Меншліквідними активами вважаються товари, готова продукція, запаси, незавершеневиробництво. З огляду на правило зростаючої ліквідності, фахівці розрізняютьтри рівні платоспроможності підприємства:

1. грошову;

2. розрахункову;

3. ліквідну.

Коефіцієнтгрошової платоспроможності (Кг.п.) (1.3.1) (його ще називаютькоефіцієнтом абсолютної ліквідності (Кг п) визначається відношенням сумизалишків по статтях коштів і їхніх еквівалентів і поточних фінансовихінвестицій до суми залишків по непогашених кредитах і поточній кредиторськійзаборгованості.

/> (1.3.1)

де с.230 ф. 1 — кошти і їхні еквіваленти в національній валюті;

с.240 ф. 1 — кошти і їхні еквіваленти в іноземній валюті; с. 220 ф. 1 — поточніфінансові інвестиції; с. 620 ф. 1 — поточні зобов'язання. Правда, можевиникнути питання щодо включення (невключення) у знаменник даної формули сумидоходів майбутніх періодів (с. 630 ф. 1), але це один з тих випадків, коли доаналізу потрібний індивідуальний підхід. У будь-якому випадку потрібно зізначення с. 630 у знаменник даної формули включити тільки ту суму, щостосується періодів, що не перевищують 12 календарних місяців від датискладання балансу. Коеффіцієнт грошової платоспроможності розраховано в таблиці1.3.6 на початок і кінець періоду.

Таблиця1.3.6 – Коефіцієнт грошової платоспроможності

На початок періоду На кінець періоду Квартал Показник коеффіцієнта Квартал Показник коеффіцієнта 1 0.0073 1 0.00 2 0.0073 2 -0.03 3 0.0073 3 -0.11 4 0.0073 4 -0.07

Висновок: підприємство єнеплатоспроможним. Про це свідчить зменшення коеффіцієнтів грошовоїплатоспроможності в порівнянні на початок і на кінець періоду.

Коефіцієнтліквідної платоспроможності (КЛП) (1.3.2) визначається відношеннямзагальної суми оборотних (поточних) активів і витрат майбутніх періодів (розділII + розділ III) до загальної суми зобов'язань і доходів майбутніх періодів.

/> (1.3.2)

де с.270 ф. 1 — витрати майбутніх періодів;

с.480 ф. 1 — довгострокові зобов'язання;

с.630 ф. 1 — доходи майбутніх періодів. Бажано, щоб цей коефіцієнт був вищеодиниці.

Утакий спосіб визначають, чи досить у підприємства всіх оборотних коштів дляповної ліквідації своїх боргових зобов'язань. Однак найчастіше користаються середнімкоефіцієнтом ліквідності (Клср) (1.3.3), без обліку різнихрівнів платоспроможності. Він визначається відношенням суми оборотних(поточних) активів до суми поточних зобов’язань.

/> (1.3.3)

Дужебажано, щоб даний показник дорівнював одиниці. Але на практиці це буваєнечасто, тому можна задовольнятися його значенням 0,8-0,9.

Розрахуноккоефіцієнту ліквідної та середньої платоспроможності приведений в таблиці1.3.7.

Таблиця1.3.6 – Коефіцієнт грошової платоспроможності

На початок періоду На кінець періоду Квартал Показник коеффіцієнта Квартал Показник коеффіцієнта 1 1.100 1 1.01 2 1.100 2 0.86 3 1.100 3 0.98 4 1.100 4 1.07

Висновок: цей коефіцієнтповинен перевищувати 1. В даному випадку підприємство за перший та четвертийквартал може повністю погасити свої короткострокові зобов'язання, в другомукварталі воно не може погасити 0,15 тис. грн., в третьому — 0,03 тис. грн.Загалом підприємство має достатньо грошових коштів для повної ліквідації своїхдовгострокових зобов'язань.

Однак,середній коефіцієнт ліквідності не завжди може бути істиним. Іноді він лишевтішити керівника, але не допомогти в реальному житті. Запаси і продукція встадії незавершеноо виробництва не так скоро перетворяються в грошові кошти, якхотілось би. Тому більш реальним вважається коефіцієнт критичноїліквідності.[13]

Коеффіцієнткритичної ліквідності (Кл.крит.) (1.3.4) визначається відношеннямвеличини оборотних активів мінус запаси незавершеного виробництва до величинипоточних зобов’язань.

/> (1.3.4)

де с.100 ф. 1 — виробничі запаси;

с.110 ф. 1 — тварини на вирощуванні і відгодівлі;

с.120 ф. 1 — незавершене виробництво.

Увипадку якщо активи виявляються низьколіквідними, існує погроза потрапити вскрутний фінансовий стан. Однак занадто висока ліквідність (коефіцієнтліквідності значно вище одиниці) говорить про недоліки у використанні поточнихактивів, що приводить до зниження показника прибутковості (рентабельності).

Результатирозрахунку коефіцієнта критичної ліквідності приведено в таблиці 1.3.7.

Таблиця1.3.7 – Коефіцієнт критичної ліквідності

На початок періоду На кінець періоду Квартал Показник коеффіцієнта Квартал Показник коеффіцієнта 1 1.100 1 0.988 2 1.100 2 0.847 3 1.100 3 0.959 4 1.100 4 1.061

Висновок: бажано, щоб цейпоказник дорівнював одиниці, але на практиці це майже неможливо, тому можназадовільнитися значеннями 0,8-0,9. Активи підприємства ООО«Гермес-Груп» є ліквідними — загрози попасти в тяжкий фінансовий станне має.

Якщовідношенням суми оборотних активів до суми поточних зобов'язань визхначаэтьсякоеффіцієнт середньої ліквідності, то різниця між цими двома величинамивизначає розмір оборотного капіталу (ОК) (1.3.5).

/> (1.3.5)

Розрахунокзначення оборотного капіталу приведено в таблиці 1.3.8.

Таблиця1.3.8 – Розрахунок оборотного капіталу

На початок періоду На кінець періоду Квартал Показник коеффіцієнта Квартал Показник коеффіцієнта 1 5.5 1 1.00 2 0.0 2 0.00 3 -16.0 3 -12.30 4 0.0 4 0.00

Висновок: даний показниквказує на те, наскільки господарська діяльність забезпечена власнимифінансовими ресурсами. В першиму кварталі власні фінансові ресурси зменшилисяна 4.5 тис. грн., в другому кварталі не змінилися, в третьму збільшилися на 3.7тис. грн., а в четвертому кварталі ресурси не змінювалися. Значне збільшеннязалишку по статтям запасів та витрат не завжди свідчить про розширеннявиробництва. Це може бути визвано уповільненням обороту даних активів.

Длятого, щоб зробити правильні висновки, необхідно примінити і інші коеффіцієнти,визначення яких потребує не тільки даних Балансу, але і Звіту про фінансовірезультати. Наприклад, коеффіцієнт обертання запасів. Показник цьогокоефіцієнта дорівнює числу разів їх поповненння за період.

Коеффіцієнтобертання запасів (Ко.з.) (1.3.6) визначається відношенням виторгу відреалізації без обліку ПДВ і акцизів до середньої суми негрошових оборотних(поточних) активів (НТА).

/> (1.3.6)

де с.035 ф. 2 — чистий доход (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг);

с. 100ф. 1 — виробничі запаси; с. 110 ф. 1 — тварини на вирощуванні і відгодівлі;

с.120 ф. 1 — незавершене виробництво;

с.130 ф. 1 — готова продукція; с. 140 ф. 1 — товари; с. 150 ф. 1 — векселяотримані.

Величинувиторгу від реалізації за звітний період можна знайти в одній з перших рядківформи 2. Що стосується середньої суми негрошових поточних активів, те їївизначають шляхом перебування середдньоарифметичної величини між залишками напочаток і кінець звітного періоду (форма 1).

Длявсіх підприємств у цілому не можна назвати оптимальне значення даногопоказника. Багато чого залежить від організаційних факторів: видів діяльності,тривалості виробничого циклу і т.п. В одних підприємств запаси звертаються 20разів у рік, і їм не здається, що це багато, для інших же і 2 рази за той жеперіод добре. Погодьтеся: одна справа — варити цукерки, зовсім інше — займатисябудівництвом. Тому висновки варто робити виходячи зі среднеотраслевогопоказника оборотності запасів. Іноді для внутрішнього контролю цей показник вартовизначити трохи іншим способом. А саме — замість величини виторгу відреалізації використовувати величину собівартості реалізованої продукції.

Заформулою (1.3.6) розраховується коефіцієнт обертання запасів. Розрахункиприведені в таблиці 1.3.9.

Таблиця1.3.9 – Значення коефіцієнтів обертання запасів за звітний період

Квартал Показник коеффіцієнта 1 3.62 2 19.00 3 32.53

Висновок: даний показниквизначає скільки разів у рік обертаються запаси. В першому кварталі запасиоберталися 3.62 разів, через 9 місяців запаси обернулися 19 разів, а за рік — 32.5 раза.

Припоглибленому аналізі коефіцієнт обертання можна визначати, застосовуючибудь-яку окрему статтю: запасів, товарів, готової продукції і т.п. Щоб визначитикількість оборотів за період по кожній окремій статті запасів, необхіднонасамперед визначити питома вага витрат цих запасів у загальній величинісобівартості продукції, реалізованої протягом періоду. Отриману в такий спосібвеличину варто порівнювати із середньою величиною відповідних залишків. Таквизначають оборотність запасів по кожному їх виду, що, у свою чергу, дозволяєправильно орієнтуватися при визначенні потреби в них. Цей дуже серйознепитання. Адже закупити товари і запаси на багато місяців уперед — це простішепростого, але не по-хазяйськи, тому що ці ті ж саме, що покласти гроші надовгона склад. Неробочий капітал — зв'язаний капітал. Чим вище оборотність запасів,тим менше робочого капіталу відволікається на їхню закупівлю. Зрозуміло, що цеможливо тільки при надійних зв'язках з постачальниками. При цьому має значенняі їхнє розташування. Усе це організаційні питання, але їх варто враховувати.Деякі японські компанії, наприклад, працюють без складських приміщень, «зколіс». На жаль, наш малорозвинений ринок постачання і збуту, а також дорожнечатранспортних послуг не дозволяють навіть близько підійти до такої організаціївиробництва. Але максимально наблизитися до цього коштує. Оптимальна кількістьоборотів за рік (чи інший звітний період) на кожнім підприємстві своя, алеможна сказати з упевненістю: якщо в порівнянні з попереднім періодом оборотиприскорюються — це гарна ознака.[3]

Задопомогою регулярного проведення аналізу оборотності активів можна знайтиможливість знизити величину оборотного капіталу й у результаті ліквідації йогонадлишку одержувати значно великий прибуток на кожну гривню, вкладену в запаси.Це можливо за умови збереження при цьому кількісного рівня збуту і нормиприбутку. Подібно тому, як визначають коефіцієнт оборотності запасів, можнавизначити тривалість звертання будь-яких активів. Наприклад, дебіторськоїзаборгованості.

Коефіцієнтобертання дебіторської заборгованості (1.3.7) визначається відношеннямдоходів від продажів (величини реалізації без обліку ПДВ і акцизів) досередньої величини дебіторської заборгованості, визначеної яксередньоарифметична величина між сальдо по дебіторах на початок і кінецьзвітного періоду.

/> (1.3.7)

де с.160 ф. 1 нп — чиста реалізаційна вартість на початок звітного періоду;

с.160 ф. 1 кп — чиста реалізаційна вартість на кінець звітного періоду.

Цейпоказник дає можливість визначити, скільки разів протягом року (чи іншогоаналізованого періоду) обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в себесередній залишок боргових прав (дебіторів). Даний показник визначаєефективність кредитного контролю. Кредитного — з боку підприємства, адже,надаючи товар з відстрочкою платежу іншим суб'єктам, підприємство фактично їхкредитує.

Длявизначення тривалості оборотів дебіторської заборгованості (терміну кредиту покупцям)варто скористатися зворотною формулою, а саме: визначити відношення середньоїдебіторської заборгованості до чистої реалізації, що мається за звітний період.Отриману в результаті величину варто помножити на кількість днів у звітномуперіоді. Наприклад, для випадку, коли аналізується рік, формула буде виглядатив такий спосіб:

Утакий спосіб визначається, скільки в середньому днів знадобилося підприємствудля одержання оплати за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги).Варто звернути увагу, що у визначенні зазначених показників беруть участьтільки суми по дебіторах-покупцях (замовникам) — як мають пряме відношення дообсягів реалізації продукту діяльності підприємства.

Визначенечисло обертань розраховане за формулою 1.3.7 зображено в таблиці 1.3.10.

Таблиця1.3.7 – Обертання декбіторської заборгованості

Квартал Показник коеффіцієнта 1 -12.008 2 -16.182 3 -15.298

Висновок: Цей показник даєможливість визначити, скільки разів протягом року (чи іншого аналізованогоперіоду) обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в себе середнійзалишок боргових прав (дебіторів). Даний показник визначає ефективністькредитного контролю. Кредитного — з боку підприємства, адже, надаючи товар звідстрочкою платежу іншим суб'єктам, підприємство фактично їх кредитує. З цьогопоказника видно, що гроші за відвантажений товар перераховуються не вчасно,тому підприємство не може правильно скоригувати свою діяльність, свої об'ємизакупівель.

Коефіцієнтобертання активів (Ко.а.) (1.3.8) вказує скільки гривеньреалізації приходиться на кожну гривню, вкаладену в активи підприємства.

/> (1.3.8)

Втаблиці 1.3.8 показано значення коефіцієнтів обертання активів.

Таблиця1.3.8 – Обертання активів

Квартал Показник коеффіцієнта 1 1.659 2 6.278 3 7.795

Висновок: Цей показник даєможливість визначити скільки гривень реалізації приходиться на кожну гривню,вкладену в активи підприємства. Збільшення цього коефіцієнту — це добра ознака,тобто за перший період на кожну гривню, вкладену в активи приходиться 1.65гривень реалізації, за 9 місяців — 6.27 гривень, а за рік 7.79 гривень.

Рентабельність– це прибутковість. Насамперед прошу не думати, що загальуживаний у нас показникрентабельності як відношення прибутку до собівартості — єдиний. Це далеко нетак. Визначати рентабельність по такій формулі нас ставлять за обов'язокорганам статистики, адже для статистичного аналізу цей важливий показникдіяльності повинний бути порівняємо для різних підприємств. Формула I/N, де I —прибуток, а N — собівартість, корисна тим, що дозволяє визначити відноснувеличину прибутку, отриманий на кожну грив-ню, витрачену (точніше, вкладену) увиробництві кінцевого продукту. Так визначається рентабельність (прибутковість)понесених витрат. Однак одного тільки показника рентабельності витрат будезанадто мало для аналізу, результатами якого користаються чи керівникиінвестори (замовники, акціонери). Рентабельність як показник дає представленняпро достатність (недостатності) прибутку в порівнянні з іншими окремимивеличинами, що впливають на виробництво, реалізацію і взагалі нафінансово-господарську діяльність підприємства. При визначенні показникарентабельності прибуток (у чисельнику) співвідноситься з факторами, що маютьнайбільш значний вплив на її одержання. Безумовно, одним з таких факторів євитрати. Адже від того, що і скільки ми вкладаємо, залежить величина прибутку,що надходить до нас у ціні реалізації разом з компенсацією понесених витрат.[3]

Однакми знаємо, що витрачатися на виробництво (читоргівлю інший вид звичайноїдіяльності) можна тільки при наявності коштів для здійснення цих витрат. Цізасоби, вкладені в бізнес, називаються інвестиціями. Зрозуміло, що кожному зінвесторів набагато цікавіше прибутковість (рентабельність) його власнихінвестицій, чим рентабельність понесених підприємством витрат. Слід зазначити,що слова «інвестиція» і «вкладення» — синоніми. Тому собівартість готовоїпродукції — це не що інше, як вкладення (інвестиції) підприємства у вжевиготовлену їм продукцію. А власний капітал підприємства — це вкладення(інвестиції) у діяльність підприємства в цілому. Засновники (акціонери)інвестують свої кошти в підприємство, а підприємство, у свою чергу, яксамостійна установа інвестує як ці, так і інші фінансові ресурси в продуктсвоєї діяльності. Якщо дотепер серед показників рентабельності найпоширенішимбув згаданий вище показник прибутковості інвестицій підприємства у вжевиготовлений, а іноді навіть реалізований кінцевий продукт, то сьогодні усебільшого значення набуває показник прибутковості коштів, інвестованихзасновниками (акціонерами) у діяльність підприємства в цілому.

Справав тім, що перший з цих показників, як би він ні задовольняв керівника, не можедати представлення про ефективність використання капіталу. Адже значна його частиназалишилася за межами витрат на реалізовану продукцію: у товарах, запасах,коштах і дебіторах. Вище вже згадувалося, що мати великі залишки по цих статтяхневигідно. Розмір оборотного (робітника) капіталу не повинний бути ні великим,ні маленьким, він повинний бути оптимальним. Можна домогтися високоїрентабельності витрат на готову (чи реалізовану) продукцію — і при цьому матидуже низьку рентабельність власного капіталу через те, що значна його частинане працює, а переважно залежується на чи складах (чого доброго!) занадто довгокредитує покупців. Кожен інвестор має право сказати: «Мене мало цікавить, якуприбуток приносять кошти, інвестовані підприємством у виготовлення того чиіншого продукту, я хочу знати, яку прибуток приносять підприємству мої власнівкладення в бізнес». У зв'язку з такою постановкою питання розглянемо кількаокремих показників рентабельності.[1]

Прибутокна власний капітал. Це показник рентабельності будь-яких інвестицій:як підприємства в цілому, так і окремої інвестиції конкретного суб'єкта,наприклад, засновника. Їм можна користатися також для оцінки рентабельностіоднієї окремої угоди.

/> (1.3.10)

Доскладу статей власного капіталу підприємства входять: статутний капітал,пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал і нерозподіленийприбуток (тобто значення рядків 300 — 350 ф. 1). У випадку якщо на балансівиникло сальдо по нарахованим, але ще не виплаченим дивідендам (с. 590 ф. 1 —поточні зобов'язання по розрахунках з учасниками), цю суму теж варто врахувати,адже, будучи ще не виплаченими, дивіденди «працювали» на загальну справу.Власний капітал підприємства — це і є інвестиції засновників у бізнес. Аджеінвестиції засновників (акціонерів) не обмежуються внесками у статутний чи фондпридбанням акцій. Весь власний капітал підприємства — це кошти, зароблені впроцесі діяльності завдяки початковим інвестиціям. Отже, власний капіталпідприємства є цілком законною власністю тих облич, що цим підприємствомволодіють. Середня арифметична величина між підсумками статей власного капіталуна початок і кінець звітного періоду дасть середній власний капіталпідприємства. Порівнюючи чистий прибуток з даною величиною, ми визначаєморентабельність власного (акціонерного) капіталу підприємства. Щоб визначитирентабельність інвестицій у майбутній проект, очікувану від його здійсненняприбуток порівнюють з величиною виділених для цієї справи коштів.

Розрахунокприбутку приведений нижче в таблиці 1.3.9.

Таблиця1.3.9 – Прибуток власного капіталу

Квартал Показник коефіцієнта 1 0.000 2 3.308 3 2.036

Висновок: Показуєнаскільки ефективно підприємство використовує власний капітал.

Іншимпоказником рентабельності також є і рентабельність продажів (1.3.11).

/> (1.3.11)

Рентабельністьпродажів ще називають маржею прибутку. Вона показує, скільки прибуткуприносить кожна гривня обсягів реалізації. Маржу прибутку, як правило,визначають окремо по кожнім виді чи діяльності по кожній групі реалізованоїпродукції.

Рентабельністьпродажів за рік наведена у таблиці 1.3.10.

Таблиця1.3.10 – Рентабельність продажів

Квартал Показник коеффіцієнта 1 0.000 2 0.055 3 0.035

Висновок: Кожна гривняобєму реалізації приносить 0% прибутку за перший квартал, 5.5 % за 9 місяцівдіяльності підприємства, 3.5 % за рік в цілому.

Рентабельністьчистих активів визначається за формулою (1.3.12).

/> (1.3.12)

де с.220 ф. 2 — прибуток; с. 280 ф. 1 — результат активу балансу; с. 480 ф. 1 —довгострокові зобов'язання;

с.620 ф. 1 — поточні зобов'язання; с. 630 ф. 1 — доходи майбутніх періодів.

Допоказників прибутковості відноситься також показник доходів на акцію (чистийприбуток, тобто прибуток після оподатковування, поділяється на кількістьвипущених звичайних акцій). Частина чистого прибутку, як відомо, виплачуєтьсяакціонерам у вигляді дивидендів, а залишок — реінвестується в подальшудіяльність.

Результатирозрахунку рентабельності чистих активів приведені в таблиці 1.3.11.

Таблиця1.3.11 – Рентабельність чистих активів

Квартал Показник коеффіцієнта 1 0.000 2 1.121 3 0.789

Висновок: Показуєнаскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отриманняприбутку. Цей коефіцієнт повинен збільшуватися, але в цьому випадку коефіцієнтколивається від більшого до меншого, значного росту не помітно.

Середпоказників структури капіталу самим розповсюдженим серед користувачів є показникфінансової стабільності (Кф.с.) (1.3.13). Він визначаєтьсявідношенням суми власних коштів до позикових.

/> (1.3.13)

де с.380 ф. 1 — власний капітал;

с.430 ф. 1 — забезпечення наступних витрат і платежів; с. 480 ф. 1 —довгострокові зобов'язання;

с.620 ф. 1 — поточні зобов'язання;

с.630 ф. 1 — доходи майбутніх періодів.

Аленавіть при одержанні високого показника фінансової стабільності

(>1,0) не варто заспокоюватися і припиняти аналіз. Гарний показник — але ненайважливіший. Високий коефіцієнт фінансової стабільності сам по собі не єознакою повного благополуччя, так само як нормальна температура тіла не можеоднозначно свідчити про міцне здоров'я організму в цілому.

Втаблиці 1.3.12 приведені результати розрахунку коефіцієнту фінансовоїстабільності.

Таблиця1.3.12 – Коефіцієнт фінансової стабільності

На початок періоду На кінець періоду Квартал Показник коеффіцієнта Квартал Показник коеффіцієнта 1 0.208 1 0.053 2 0.208 2 0.080 3 0.208 3 0.249 4 0.208 4 0.228

Висновок: З показниківфінансової стабільності видно, що підприємство фінансово не стабільно.

Неменш важливим в аналізі є коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)(1.3.14). Він обчислюється відношенням суми власних засобів до валютибалансу (таблиця 1.3.13). Бажано, щоб його значення було не менше 0,5.

Таблиця1.3.13 – Коефіцієнт фінансової незалежності

На початок періоду На кінець періоду Квартал Показник коеффіцієнта Квартал Показник коеффіцієнта * 100% 1 0.172 1 0.050 4.992 2 0.172 2 0.074 7.427 3 0.172 3 0.200 19.955 4 0.172 4 0.185 18.537

Висновок: Власникиповністю фінансують своє підприємство. Про це свідчить коефіцієнт автономії,який повинен перевищувати 1. ООО «Гермес Групп незалежене від кредиторів.Такі пілприємства вважають більш стабільними та фінансово стійкими.

Післяпроведення фінансового аналізу були зроблені такі основні висновки:

Підприємствоє неплатоспроможним. Про це свідчить зменшення коеффіцієнтів грошовоїплатоспроможності в порівнянні на початок і на кінець періоду. підприємство єнеплатоспроможним. Про це свідчить зменшення коеффіцієнтів грошовоїплатоспроможності в порівнянні на початок і на кінець періоду. Підприємство заперший та четвертий квартал може повністю погасити свої короткостроковізобов'язання, в другому кварталі воно не може погасити 0,15 тис. грн., втретьому — 0,03 тис. грн. Загалом підприємство має достатньо грошових коштівдля повної ліквідації своїх довгострокових зобов'язань. Активи підприємства ООО»Гермес-Груп" є ліквідними — загрози попасти в тяжкий фінансовий станне має. В першиму кварталі власні фінансові ресурси зменшилися на 4.5 тис.грн., в другому кварталі не змінилися, в третьму збільшилися на 3.7 тис. грн.,а в четвертому кварталі ресурси не змінювалися. Значне збільшення залишку постаттям запасів та витрат не завжди свідчить про розширення виробництва. Цеможе бути визвано уповільненням обороту даних активів. В першому кварталізапаси оберталися 3.62 разів, через 9 місяців запаси обернулися 19 разів, а зарік — 32.5 раза. З коефіцієнта обертань дебіторської заборгованості видно, щогроші за відвантажений товар перераховуються не вчасно, тому підприємство неможе правильно скоригувати свою діяльність, свої об'єми закупівель. Розрахуноккоефіцієнта обертання активів за перший період на кожну гривню, вкладену вактиви приходиться 1.65 гривень реалізації, за 9 місяців — 6.27 гривень, а зарік 7.79 гривень. Кожна гривня обєму реалізації приносить 0% прибутку за першийквартал, 5.5 % за 9 місяців діяльності підприємства, 3.5 % за рік в цілому.

1.4Аналіз підприємства як обєкта управління

Будь-якасоціально-економічна система складається з двох взаємопов’язанихале й в той жечас самостійних частин: системи управління та системи, якою управляють. Доостаньої належать усі елементи та підсистеми підприємств, об’єднань іміністерств, яі забезепечують безпосередньо процес виробгицтва матеріальнихблаг або надання послуг.

Системауправління включає елементи та підсистеми тих самих підприємств, об’єднань іміністерств, яі забезепечують процес управління, тобто цілеспрямований вплив наколективи людей, зайнятих у системі, якою управляють, а також на ТП ігосподарські зв’язки. Найважливішим елементом цієї системи є організаційнаструктура управління виробництвом. Як правило, вона будується за ієрархічнимпринципом; на чолі виробництва стоїть керівник, що має заступників, якимпідпорядковані підрозділи апарату управління. Паралельно цій структурі можутьпрацювати органи колегіального керівництва: колегія, науково-технічна рада.Крім того, до складу системи управління входять технічна, технологічна,економічна та соціальна системи. Всі вони в комплексі утворюють системууправління і систему, якою управляють.

Технічнасистема – це пропорційне поєднання окремих технічних засобів, якіскладаються з багатьох видів обладнання. В системі, якою управляють, вонавиражена потужностями виробництв, на яких виготовляється продукція в заданійкількості та відповідної якості. Умови повної інформатизації потребують відекономіки постійного і першорядного вдосконалення технічної системи.

Технологічнасистема є сукупнєстю стадій, процесів і обладанання, що визначають процесвиробництва. Необхідно впроваджувати найефективніші та пердові ТП дляінтенсифікації виробництва – така вимога часу.

Організаційнасистема, що забезпечує створення структури виробництва, дає змогураціонально використовувати обладнання, предмети праці, технологію, трудові таінші ресурси, застосовувати найпрогресивніші процеси виробництва.

Усвоїй сукупності технічна, технологвчна й організаційна системи характеризуютьорганізаційно-технічну сторону виробництва та управління ним.

Економічнасистема підпрємства, поєднуючи господарські процеси та зв’язки під час рухувиробничих фондів, відображає неперервне, цілеспрямоване функціонуванняостанніх і має великий вплив на ефективність роботи підприємства.

Соціальнасистема приводить у дію засоби виробництва, бере участь в управлінніними. Разом з економічною ця система визначає цілі виробництва, формує принципита методи його організації.

Система,якою управляють, і система управління знаходяться у тісному взаємозв’язку тавзаємозалежності, що проявляється й у кількісному відношенні: чим більша система,якою управляють, тим відносно більшою буде і система управління.

Управліннясуспільним виробництвом здійснюється в соціально-економічних системах і включаєпроцеси управління галуззю, регіоном, об’єднанням, підприємством і йогопідрозділами.

Процесиуправління – це особливий вид людської діяльності для забезпеченняцілеспрямованості та узгодженості праці всіх членів колективу. Якщо окремийвиробник сам керує своєю діяльністю, то виробничий колектив потребує керівника.

Зрозвитком виробництва в економічних зв’язках посилюються розподіл,спеціалізація та кооперація, а отже, і взаємозумовленість руху матеріалізованоїі живої праці, що значно ускладнює управлінську працю.

Вихіднимпунктом управління є формування та вибір цілей, управління. В масштабі всієї економікисистема цілей включає соціальні, економічні, організаційно-технічні аспекти.Крім того, цілі поділяються на перспективні, галузеві, територіальні,функціональні та інші.

Традиційнісистеми управління будуються на науковій основі. Характерними рисами їх є:використання економічних законів і законів управління; забезпечення системностіта неперервності процесу управлінського впливу; моделювання обєктів і субєктівуправління4 кількісна оцінка явищ; діалективна єдність управління придодержанні плюралізму всіх форм власності. На основі вивчення законівуправління формулюються основні правила (принципи) традиційної системиуправління.

Реалізаціяпринципів управління здійснюється шляхом виконання системи функій, щопороджуються складністю та різноманітністю виробництва й управління. Функціїуправління спрімовуються на досягнення певної мети – вони відображаютьнеобхідні дії при управлінні. До основних функцій управління належатьпланування, прогнозування, організація, координація стимулювання, нормування,облік, контроль і регулювання. Конкретні функції управління відповідно довиробничо-господарської діяльності об’єкта поділяються на функції забезпеченняуправління на підготовчій стадії (науково-технічна, економічна, соціальнапідготовка виробництва), втробничій стадії (основне, допоміжне, обслуговуючевиробництво) та на заключній стадії (реалізація продукції, фінансовадіяльність).

Виділеннята формулювання функцій є важливим етапом управління, оскільки власне вонивизначають структуру управління, а також задачі органів управління.

Взаємодіяі взаємозв’язок системи управління і системи, якою управляють, здійснюютьсячерез інформаційні комунікації передаванням потоків інформаці; тому ускладненняуправління відразу відображається на ускладненні ІД. Засоби і методиавтоматизації управління спрямовані на підтримку необхідних продуктивності таякості роботи системи управління. В цих умовах неминучим є впровадженнянайпередовіших НІТ управління.

Автоматизаціяуправління економікою – лише один напрям її вдосконалення. Наукові методиуправління, заходи щодо удосконалення господарського механізму, структурніперебудови, наукова організація праці, домашні системотехнічні заходи – всі цінапрями служили і служать цій же меті. Але всі вони мають характер еволюції,вдосконалення, модернізації системи управління. В той же час науково-технічнареволюція, наближена до другого інформаційного бар’єра потребували революційнихзаходів, докорінного перегляду концепції побудови та функціонування системуправління в широкому розумінні.

Докоріннеполіпшення стану в галузі автоматизації управління відбувається з упровадженнямНІТ, що принципово відрізняються від ПІТ. Ставиться задача якісного переходувід сучасної технології управління з традиційного людино- паперовимдокументообігом (який ще застосовується в сучасних АСУ) до безпаперовоїтехнології автоматизованого управління. Треба досягти комплексності управлінняна основі вдосконалення господарського механізмуорганізаційної перебудовиінформаційних потоків у системі управління та створення нової людинно-машинноїтехнології управління економікою.

Найбільшпоширеною формою автоматизації організаційних систем управління є АСУ різногорівня. Їх застосування і постійний розвиток диктуються необхідністю.Науково-технічний прогрес в економіці країни, який набув форминаукрвр-технічної революції, залучає в єдиний виробничий процес все нові масипрацівників і виробничих колективів, а це підвищує вимоги й ускладнюєорганізацію узгодженої діяльності людей, що зумовлюї стрімке зростання потоків інформації,яку необхідно засвоювати, запам’ятовувати, передавати та перетворювати.

Векономічних організаційних системах кожен суб’єкт повинен узгоджувати своюдіяльність з іншими суб’єктами, поєднувати інтереси, в яких проявляютьсяекономічні відносини; крім того, істотниммоментом економічних систем єнеповнота інформації. Але все ж сьогодні теорія та практика створення іфункціонування АСУ забезпечили розробку моделей об’єктів управління. Виділенофункціональні аідсистеми та документообіг, які певною мірою відображаютьінформаційну модель об’єкта управління. Виділено функціональні підсистеми тадокументообіг, як певною мірою відображають інформаційну модель об’єктауправління. Ц етакож робиться в рамках АСУ, але моделювання алгоритмівуправління, прийняття рішень, проблеми взаємозв’язку планування та управління –ці найважливіші управлінські функції виконуються примітивно, а вивчені вонипрактично недостатньо. Все це характеризує ступінь вирішення проблемавтоматизації соціально-економічних систем організаційного управління.

Будь-якасистема управління має допоміжне значення. Основну ж роль відіграє об’єктуправління. Кожний об’єкт управління виконує деяку цільову функцію, щоміняється в часі, причому він забезепечує її, пеербуваючи під діянням багатьохзовнішніх і внутрішніх передбачених факторів. Зовнішні фактори – це зв’язок зіншими об’єктами, постачальниками сировини та інших ресурсів, споживачамипродукції, яка виробляється об’єктом. Внутрішні фактори, що діють локально впросторі розміщення обєкта, часто називаються внутрішніми збуреннями (аварії,перешкоди і т.і.).

Упевні моменти часу діяння на об’єкт можуть мати шкідливий для нього характер;вони порушують умови його функціонування, ставлять під загрозу якість виконанняпоставлених цілей. Щоб обєкт був гарантований від діяння несприятливих факторіві міг функціонувати із задовільною якістю, можна вибрати два напрямки:забезпечити його резервами, які можуть компенсувати діяння несприятливихфакторів; передбачити способи надання йому таких резервів іззовні.

Конструктивназміна поведінки об’єкта (додаткове використанні ресурсів або зміна траекторіїйого функціонування) здійснюється шляхом зміни величин, правил, норм та іншихатрибутів, які називаються параметрами управління.

Технічніпристрої, що змінюють параметри управління або вводять ланцюжок змін,називаються регуляторами.

Алезавжди управління ініціюється сигналом про необхідність видачі управлінськогорішення (управління) і потребує деяких правил, розпоряджень або алгоритміввизначення характеру управлінських дій.

Можливостіуправління різко зростають з появою комп’ютерів і пристроїв перетворенняінформації.

Товариствоз обмеженою відовідальністю «Гермес-Груп» має свою особливу автоматизованусистему управління, яка зображена на рисунку 1.4.1.

/>/>

Рисунок1.4.1 – Автоматизована система управління

Нарисунку 1.4.1 зображено систему управління ТОВ «Гермес-Груп», де

- />матеріальні потокипідприємства;

- />інформаційні потокипідприємства.

Знаючисклад ресурсів підприємства, виробники (підприємства 1, 2, 3,..., n) постачаютьна склад продукцію. Система управління обмінюється зі складом інформацією прокількість товарів, які необхідно закупити, попереджає склад про перешкоди, якіможуть виникнути раптово.

Перешкодамиможуть бути стихійні лиха, дорожні перешкоди, перешкоди напідприємствах-виробниках, які по тим чи іншим причинам затримують виготовленняпродукції та поставку її на склад та інше.

Об’єктомуправління на рисунку 1.4.1 є склад та ресурси підприємства. Склад приймає продукціювід виробника та розподіляє її, враховуючи ресурси підприємства, споживачам.

Процесзакупівель попереджається замовленням необхідних об’ємів напідприємствах-виробниках. В подальшому викладенні ці закази закупівлі будемоназивати закупівлями. Тобто об’єм продажів підприємствам-споживачам будедорівнювати об’єму закупівель у підприємств-виробників.

1.5Визначення цілей та постановка задачі дослідження

Проведенийаналіз фінансового стану підприємства виявив недоліки в діяльностіпідприємства. Аналіз балансу та звіту про фінансові результати показує, щопідприємство повинно зменшити тривалість дебіторської заборгованості та іншихактивів.

Головнимчинником для покращення його діяльності, визначаємо отримання максимальногоприбутку.

Отже,метою даної роботи є підвищення ефективності роботи підприємства ТОВ«Гермес-Груп» шляхом отримання максимального прибутку.

Відповідно,для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі питання:

1. Проаналізувати фінансовий стан підприємства з метою виявлення деякихрезервів для максимізації прибутку.

2. Розробити економіко-математичну модель, яка буде повною міроювідображати суттєві виробничо-економічні процеси та інформаційні зв’язки напідприємстві.

3. Створити інформаційну систему, яка б спростила та зробила би наочнимроботу керівництва підприємства.

4. Перевірити працездатність створеної інформайційної системи нареальних даних.

5. Дати практичні рекомендації, які можуть бути використанікерівництвом підприємства для підвищення ефективності.

Економіко-математичнумодель необхідно створити, застосовуючи методи моделювання.

2ПОБУДОВА ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ОПТИМІЗАЦІЇ

2.1Аналітичний огляд літературних джерел

Широкезастосування математичних методів є важливим напрямом удосконалюванняекономічного аналізу, підвищує ефективність аналізу підприємств і їхніхпідрозділів. Це досягається за рахунок скорочення термінів проведення аналізу,більш повного охоплення впливу факторів на результати комерційної діяльності,заміни наближених і спрощених розрахунків точними обчисленнями, постановки ірішення нових багатомірних задач аналізу, практично нездійсненних вручну ітрадиційними методами.

Застосуванняматематичних методів в економічному аналізі вимагає:

· системного підходу до вивчення економіки підприємств, обліку всієїбезлічі істотних взаємозв'язків між різними сторонами діяльності підприємств;

· розробки комплексу економіко-математичних моделей, що відображаютькількісну характеристику економічних процесів і задач, розв'язуваних задопомогою економічного аналізу;

· удосконалювання системи економічної інформації про роботу підприємств;

· наявності технічних засобів (ЕОМ і ін.), що здійснюють збереження,обробку і передачу економічної інформації з метою економічного аналізу;

· організації спеціального колективу аналітиків, що складається з економістів-виробничників,фахівців з економіко-математичного моделювання, математиків-обчислювачів і ін[4].

Застосуванняу фінансово-економічному аналізі математичних методів моделювання господарськихпроцесів для розв’язання аналітичних задач – це шлях підвищення ефективностіаналітичної роботи[14].

Математичнепрограмування – швидко розвиваючийся розділ сучасної прикладної математики.Методи математичного програмування – основний засіб вирішення задач оптимізаціївиробничо-господарської діяльності. По своїй суті – це методи плановихрозрахунків. Цінність їх для економічного аналізу виконання бізнес-планівполягає в тому, що вони дозволяють оцінювати напруженість планових завдань,визначати лімітовані групи устаткування, види сировини і матеріалів, одержуватиоцінки дефіцитності виробничих ресурсів та інше.

Піддослідженням операцій розуміється розробка методів цілеспрямованих дій(операцій), кількісна оцінка отриманих рішень і вибір з них найкращого.Предметом дослідження операцій є економічні системи, у тому числі виробничо-господарськадіяльність підприємств. Метою є таке сполучення структурних взаємозалежнихелементів систем, що найбільшою мірою відповідає задачі одержання найкращогоекономічного показника з ряду можливих[4].

Зв'язоканалізу і математики обумовлюється тим, що і тієї й іншої галузі знань властивевивчення кількісних відносин. Застосування математики в економічнихдослідженнях і розрахунках поширюється в першу чергу на галузь змінних величин,зв'язаних між собою функціональною залежністю. Сама змінна величина з'явилася усвій час поворотним пунктом у математиці. Завдяки цьому в математику увійшлирух і тим самим діалектика, і завдяки цьому стало необхідно диференціальне йінтегральне вирахування.

Вивченнязмінних величин, вимір залежності одних перемінних від інших зводяться довизначення значення функції. Зв'язок між змінними величинами математичновиражається у виді функціональних рівнянь, до яких, власне кажучи, відносятьсядиференціальні й інтегральні рівняння.

Векономіці суцільно і поруч доводиться мати справу зі змінними величинами.Економічні перемінні, що мають якісну і кількісну визначеність, можуть бути уфункціональній залежності друг від друга. Вивчення кількісних співвідношень іфункціональних залежностей економічних перемінних являється однією з задачматематики.

Багатоекономічних і математичних задач зводяться до перебування максимуму (мінімуму)функції декількох перемінних. Основною метою рішення задачі керування деякимигалузями промисловості, сільського господарства, транспорту звичайно єдосягнення деякого оптимального режиму роботи. Уцих випадках задачі максимізації (мінімізації) звичайно називають задачамиоптимізації, а максимізуючу (мінімізуючу) функцію – цільовою функцією.

Нехай функція W(x) = W(x1, x2,…, xi) i перемінних визначена і безупинна в області.Точках* = {х1*, х2*,..., хi*) D називаєтьсяточкою локального максимуму (мінімуму) функції W(х), якщо існує деяка ε— околиця точки x*, така,що для всіх х = (x1, x2, …, xi) з цієїоколиці виконуються нерівності

W(x)≥W(x*) (W(x)≤ W(x*)), (2.1.1)

де i= 1, 2,…,n

Необхідні умови екстремуму діфференцируємої функції W(x), як відомо,можна представити у виді системи інелінійних рівнянь

/> (2.1.2)

Точки, що визначають рішення системи (2.1.2), називаютьсястаціонарними. Якщо в околиці ρ(х0) стаціонарної точки х0= (х1,х2, …, хn)функція W(x) є опуклої, тобто для будь-якого 0 ≤ α ≤ 1

/> (2.1.3)

де стаціонарна точка х0є точкою максимуму(мінімуму). Зокрема, якщо в околиці стаціонарної точки х0 функціяW(x) двічі безупинно дифференцируема і її матриця Гессе позитивно визначена в х0, то функціяW(x) буде опуклої, а х0— точкою мінімуму.

Щоб симетрична матриця А — [aij] (aij= aji)була позитивно визначеною, необхідно і досить, щоб кожнийз її головних мінорів був позитивний (критерій Сильвестра).

Рішення системи нелінійних рівнянь (2.1.2) і перевірка позитивної визначеності матриці Гессевимагають великого обсягу обчислень. При цьому часто зустрічаються недифференцируемыефункції, або функції, похідні яких записуються громіздкими аналітичними вираженнями. Тому більш ефективними є чисельні методи рішення задачі, що невимагають перевірки умов (2.1.3).

Чисельне рішення задач максимізації (мінімізації) зводитьсядо побудови ітерацій /> таких, що послідовність { x1, x2, …, xi} є максимізуючою (мінімізуючою), тобто

/>.

У залежності від характеру побудови dnчисельні методи розділяються на прямі (без використанняпохідних), методи спуска (з використанням перших похідних) і методи звикористанням других похідних.

Існуєбезліч методів рішення поставленої задачі. Розглянемо деякі з тих, за допомогоюяких можна вирішити запропоновану модель.

Класичніметоди визначення екстремумів

Убагатьох економічних моделях дослідження операцій залежності між постійними іперемінними факторами лише в першому наближенні можна вважати лінійними, більшдетальний розгляд дозволяє знайти їхня нелінійність. Як правило, такіпоказники, як прибуток, собівартість, капітальні витрати на виробництво й ін.,у дійсності залежать від обсягу виробництва, витрати ресурсів і т.п.,нелінійно. У цьому випадку виникає задача нелінійного програмування.

Можнавиділити клас нелінійних задач, що відносяться до класичних методівоптимізації. Припустимо, що серед обмежень математичної моделі немаєнерівностей, не обов'язкові умови незаперечності, перемінні не є дискретними, m< n, а цільові функції безперервні і мають частки похідні принаймні другогопорядку. У цьому випадку задачу оптимізації можна сформулювати так: знайтиперемінні х1, х2,..., хM, що задовольняютьсистемі рівнянь

/> (2.1.4)

іобертаючі в максимум (мінімум) цільову функцію

/> (2.1.5)

Такізадачі в принципі можна вирішувати класичними методами диференціальноговирахування. Однак на цьому шляху зустрічаються такі обчислювальні труднощі, щороблять необхідним пошук інших методів рішення. Тому класичні методи частовикористовуються не як обчислювальний засіб, а як основа для теоретичногоаналізу.

Прикладомтипової і простої нелінійної задачі є наступна: дане підприємство длявиробництва якогось продукту витрачає два засоби в кількості х1 і х2відповідно. Це фактори виробництва, наприклад, машини і праця, два різнихвиди сировини і т.п., а величини х1 і х2 — витратифакторів виробництва. Фактори виробництва надалі будемо вважативзаємозамінними. Якщо це «праця» і «машини», то можназастосовувати такі методи виробництва, при яких величина витрат машин узіставленні з величиною витрат праці виявляється більше або менше (виробництвобільш-менш трудомістке). У сільському господарстві взаємозамінними факторамиможуть бути посівні площі або мінеральні добрива (екстенсивний або інтенсивнийметод виробництва).

Обсягвиробництва (виражений у натуральних або вартісних одиницях) є функцією витратвиробництва /> Цязалежність називається виробничою функцією. Витрати залежать від витрати обохфакторів (х1 і х2) і від цін цих факторів (з1і з2). Сукупні витрати виражаються формулою b=c1x1+c2x2.Потрібно при даних сукупних витратах визначити таку кількість факторіввиробництва, що максимізує обсяг продукції z.

Математичнамодель цієї задачі має вигляд:

Визначититакі перемінні х1 і х2, що задовольняють наступним умовам

c1x1+c2x2=b, (2.1.6)

x1≥ 0, x2 ≥ 0 (2.1.7)

прияких функція /> досягає максимуму.

Якправило, функція (2.1.7) може мати довільний нелінійний вид.

Використовуючикласичні методи оптимізації, варто чітко уявляти собі розходження між локальнимекстремумом функції, глобальним екстремумом і умовним екстремумом. При цьомукорисно повторити визначення локального і глобального екстремумів для функціїоднієї перемінної. Поняття умовного екстремуму вводиться для випадку, количисло перемінних n не менше 2 (n≥2).

Будемодумати, що функція /> двічі діфференцується вточці />, ів деякій її околиці. Якщо для всіх точок X цієї околиці />, то говорять, щофункція f(X) має екстремум у X* (відповідно максимум або мінімум).

ТочкаХ*, у якій усі частки похідні функції z = f (X) рівні 0, називаєтьсястаціонарною точкою.

Необхіднаумова екстремуму. Якщо в точці Х* функція z = f (X) має екстремум,то частки похідні функції в цій точці рані нулеві:

Отже,точки екстремуму функції z = f (X) задовольняють системі рівнянь (1.5.5):

/> (2.1.8)

Як іу випадку одна перемінної, необхідне умова не є достатнім для того, щобстаціонарна точка була точкою екстремуму. Для одержання достатніх умов вартовизначити в стаціонарній точці знак диференціала другого порядку. Диференціалдругого порядку позначається d2 f (x1, x2,…,xn)ідорівнює сумі добутків часток похідних другого порядку на відповідні збільшенняаргументів. Якщо від частинної похідної />знайти частинну похіднупо перемінній хj, то одержимо частинну похідну другого порядку поперемінним хi, хj, що позначається />. У цьому випадку

Достатніумови екстремуму:

а)у стаціонарній точці X0функція /> має максимум, якщо />< 0, і мінімум, якщо />> 0, прибудь-яких />;(у цих випадках Х0= Х*), що не звертаються в нульодночасно;

6)якщо /> можеприймати в залежності від />і позитивні, і негативні значення,то в точці X0екстремуму немає;

в)якщо />можезвертатися в нуль не тільки при нульових збільшеннях />, то питання про екстремумзалишається відкритим.

Дляфункції двох перемінних />достатні умови ще не дужескладні. Існують чотири частки похідні другого порядку: />. З них дві змішаніпохідні />, якщо безперервні, терівні.

Знайдемозначення часток похідних другого порядку в стаціонарній точці Х0(х01, х02):

(можнапереконатися, що а12 = а21). Позначимо через ∆визначник, складений з аij для i, j = 1,2:

Тодідостатні умови екстремуму функції двох перемінних мають вигляд:

а)якщо ∆ > 0 і а11 < 0 (а22 < 0), те в точціХ0функція має максимум: якщо ∆ > 0 і а11 > 0(а22 > 0), те в точці Х0— мінімум (у цих випадках Х0= Х ');

б)якщо? < 0, те екстремуму немає;

в)якщо ∆ = 0, то питання про екстремум залишається відкритим.

Схемавизначення екстремуму функції n перемінних збігається з правилами визначеннялокального екстремуму функції однієї перемінної.

Умовнийекстремум.

Нехайнеобхідно знайти екстремум функції />за умови, що перемінні /> задовольняють рівнянням(2.1.9)

/> (2.1.9)

Передбачається,що функції f і φi, мають безперервні частки похідні по всімперемінним. Рівняння (2.1.9) називають рівняннями зв'язку.

Говорять,що в точці Х0= />, що задовольняєрівнянням зв'язку (1.5.6), функція /> має умовний максимум (мінімум),якщо нерівність /> має місце для всіх точок X,координати яких задовольняють рівнянням зв'язку.

Легкопомітити, що задача визначення умовного екстремуму збігається з задачеюнелінійного програмування (2.1.4), (2.1.5).

Одинзі способів визначення умовного екстремуму застосовується в тому випадку, якщоз рівнянь зв'язку (2.1.9) n перемінних, наприклад /> можна явно виразити черезщо залишилися n-m перемінних:

/> (2.1.10)

Підставившиотримані вираження для />, у функцію z, одержимо

/> (2.1.11)

Задачазведена до перебування локального (глобального) екстремуму для функції (2.1.11)від n-m перемінних. Якщо в точці Х0= /> функція (2.1.11) має екстремум,то в точці /> функція />маєумовний екстремум.

Методмножників Лагранжа

Іншийспосіб визначення умовного екстремуму починається з побудови допоміжної функціїЛагранжа, що в області припустимих рішень досягає максимуму для тих же значеньперемінних х1, х2,..., хn, що і цільовафункція z.

Нехайвирішується задача визначення умовного екстремуму функції /> при обмеженнях(2.1.9).

Складемофункцію, що називається функцією Лагранжа.

/>, (2.1.12)

де /> постійнімножники (множники Лагранжа). Відзначимо, що множникам Лагранжа можна додатиекономічний зміст. Якщо /> — доход, що відповідає планові />, а функція /> — витратиі-го ресурсу, що відповідають цьому планові, то />— ціна (оцінка) і-го ресурсу, щохарактеризує зміну екстремального значення цільової функції в залежності відзміни розміру і-го ресурсу (маргінальна оцінка). L(X) — функція m+n перемінних />. Визначеннястаціонарних точок цієї функції приводить до рішення системи рівнянь

/> (2.1.13)

Легкопомітити, що />, тобто в (5.10) входять рівняннязв'язку. Таким чином, задача перебування умовного екстремуму функції /> зводитьсядо перебування локального екстремуму функції L(X). Якщо стаціонарна точказнайдена, то питання про існування екстремуму в найпростіших випадкахвирішується на підставі достатніх умов екстремуму — дослідження знака другогодиференціала d2L(X) у стаціонарній точці за умови, що переміннізбільшення ∆xj зв'язані співвідношеннями, отриманими шляхомдиференціювання рівнянь зв'язку.

/> (2.1.14)

Задачаопуклого програмування (ОП)

Нехайдана система нерівностей виду

/> (2.1.15)

іфункція

/> (2.1.16)

причомуусі функції /> є опуклими на деякійопуклій безлічі М, а функція Z або опукла на безлічі М, або увігнута. Задачаопуклого програмування (ОП) складається у відшуканні такого рішення системиобмежень (2.1.15), при якому цільова функція Z досягає мінімального значення,або увігнута функція Z досягає максимального значення. (Умови незаперечностіперемінних можна вважати включеними в систему (2.1.15)).

Усяказадача лінійного програмування є часткою случаємо задачі опуклого програмування(ОП). У загальному випадку задачі ОП є задачами нелінійного програмування. Виділеннязадач ОП у спеціальний клас порозумівається екстремальними властивостямиопуклих функцій: усякий локальний мінімум опуклої функції (локальний максимумувігнутої функції) є одночасно і глобальним; крім того, задана на замкнутійобмеженій безлічі, досягає на цій безлічі глобального максимуму і глобальногомінімуму. Звідси випливає, що якщо цільова функція Z є строго опуклою (строгоувігнутої) і якщо область рішень системи обмежень не порожня й обмежена, тозадача ОП завжди має єдине рішення. У цьому випадку мінімум опуклої (максимумувігнутої) функції досягається усередині області рішень, якщо там маєтьсястаціонарна точка, або на границі цієї області, якщо усередині неї немаєстаціонарної точки. (У загальному випадку можна затверджувати лише, що безлічоптимальних рішень будь-якої задачі ОП є опуклою безліччю).

Наближенерішення задач опуклого програмування методом кусочно-лінійної апроксимації

Функція/> називаєтьсясепарабельной, якщо її можна представити у виді суми функцій, кожна з якихзалежить тільки від однієї перемінної, тобто якщо

/> (2.1.17)

(невиключено, що Fi(xi) = 0 при деяких i).

Нехайу задачі ОП (2.1.15), (2.1.16) і функція мети Z, і всі обмеження />, є сепарабельними. Тодізадача має вигляд: знайти мінімум опуклої (максимум увігнутої) функції />, приобмеженнях

/> (2.1.18).

Ідеяметоду кусочно-лінійної апроксимації полягає в тому, що всі fi, івсі />,заміняються ламаними лініями, що складаються з прямолінійних відрізків. Прицьому вихідна задача ОП заміняється новою, наближеною задачею, що є задачеюлінійного програмування. Ця задача вирішується звичайно симплексним методом, іїї рішення є наближеним рішенням вихідної задачі ОП.

Дляпобудови наближеної задачі розглянемо кусочно-лінійну апроксимацію функціїодному перемінної h(х), заданої на відрізку [0, а]. Розіб'ємо цей відрізок на rчастин точками х0< х1 <...< хr так,щоб х0= 0, хr = а (малюнок 2.1.1).

Рисунок2.1.1 – Кусочно-лінійна апроксимація функції однієї перемінної

Обчислимозначення функції hk(x), у цих точках. З'єднаємо попарно точки (хk;hk) і (хk+1; hk+1) відрізками прямих. Складеназ цих відрізків ламана h(х) апроксимує функцію h(х) на відрізку [0, а]. (Нерозглядаючи тут оцінку точності наближення, відзначимо тільки, що точністьможна збільшити за рахунок більш дрібної розбивки відрізка).

Рівнянняділянки ламаної />(х) між точками (хk; hk)і (хk+1; hk+1) має вигляд

(рівнянняпрямої по двох точках). Якщо кожне з відносин у цій рівності позначити через/>, то одержимо(2.1.19):

/> (2.1.19)

причому/>

Відзначимо,що для кожного />існує єдине значення />, щозадовольняє умовам (2.1.19). Позначивши />, можна представити у виді:

/> (2.1.20)

де />

(Рівняння(2.1.20) називаються параметричними рівняннями відрізка. Якщо h(x)=0, те другез цих рівнянь звертається в тотожність 0 = 0.

Такимчином, для будь-якого />рівняння ламаної можна записати увиді:

/> (2.1.21)

причомузавжди відмінні від нуля тільки два значення /> (якщо х є внутрішньоюточкою k-го відрізка розбивки) або одне (якщо х збігається з кінцем відрізка).

Повертаючидо задачі ОП із сепарабельними функціями, відзначимо, що насамперед (узалежності від системи обмежень) потрібно визначити інтервал зміни кожноїперемінної хj. Потім кожен цей інтервал розбивається на частиніточками хjk і з використанням формул (2.1.21) будуєтьсякусочно-лінійна апроксимація для функцій fj і<sub/>/>. Після цього можна длявихідної задачі (2.1.18) записати наближену задачу:

знайтимаксимум функції

приобмеженнях

/> (2.1.22)

Оскількинаближена задача (2.1.22) є задачею лінійного програмування і ми звичайновирішуємо її симплексним методом, умови незаперечності перемінних записуютьсяокремо від інших обмежень. Відмінність отриманої задачі (2.1.22) від звичайноїзадачі лінійного програмування полягає в тому, що для кожного xj маєтьсяне більш двох сусідніх ненульових /> з однаковим j і несусідніми k.Помітимо також, що для умов незаперечності перемінних що складаються fj(xj)і /> (якщотакі виявляться) кусочно-лінійну апроксимацію проводити, звичайно, непотрібно.[9]

2.2Дослідження об’ємів закупівель та продажів

В даному підпункті необхідно дослідитистан закупівель та продажів підприємства, обчислити недоотриману виручку відреалізації за минулий рік, обчислити відсоток втрат по кожному виробу кожногопідприємства. Зробити висновки щодо подальшої політики діяльності фірми.

ТОВ «Гермес-Груп» відповідно до статутузаймається оптовою торгівлею продуктами харчування. В основному, цекондитерські вироби. Головними постачальниками є: київська кондитерська фабрика«Київград», ТМ «Росічі», ТМ «Кремінь», ТМ «Буринь», Київський кондитерськийзавод з виробництва пряників.

Проведений фінансовий аналіз показав, щопідприємство у 2008 році було неплатоспроможним. Активи підприємства булиліквідними, загрози попасти в тяжкий фінансовий стан не було. Але розрахованийкоефіцієнт обертання дебіторської заборгованості показав, що гроші завідвантажений товар перераховуються не вчасно, тому підприємство не можеправильно скоригувати свою діяльність, свої об'єми закупівель. Кожна гривняобєму реалізації приносить 3.5 % прибутку за рік в цілому. Багато показниківвказують на те, що підприємство неефективно використовує свої активи дляотримання прибутку.

Підприємство спочатку закуповувало товарна підприємствах-виробниках, а потім продавало його підприємствам- споживачам.Розрахунки з постачальниками були після доставки товарів одразу. А розрахункизі споживачами проводилися невчасно. Внаслідок цього підприємство мало багатоповерненого, неоплаченого товару, тобто мало збитки.

Необхідно порівняти усі об’єми продажів тазакупівель у 2008 році та розрахувати втрати виробництва.

Втрати обчислюються як різниця міжзакупівлями та продажами.

Відсоток втрат по одному виробуобчислюється за формулою 2.2.1:

/> (2.2.1)

Відсоток втрат повинен бути не більше9-10%. Збільшення цього відсотку свідчить про те, що підприємство працює взбиток собі.

Закупівля та продаж кондитерських виробівООО «Гермес-Груп» у 2008 році складали об’єми, які приведені в зведеній таблиці2.2.1.

Таблиця 2.2.1 – Об’єми продажів тазакупівель у 2008 році

Кондитерьські вироби Разом по місяцях закупівлі, кг: Разом по місяцях продажі, кг: Втрати, кг: Разом по місяцях втрати, грн.: Відсоток втрат, % Божья корівка 20218 19638 580 -24 223.40р. 10.74 Карат 845 768 77 -5 503.15р. 1.43 Київські зорі 1104 1024 80 -1 146.18р. 1.48 Метеорит Зоряний 11498 10375 1123 -2 367.29р. 20.79 Прем'ера Київська 1645 1443 202 408.29р. 3.74 Світ Прометея 7063 6380 683 -1 709.08р. 12.64 Сонячна родзинка 580 420 160 2 408.79р. 2.96 Пташине молоко Новинка з горіхом 7348 6676 672 -1 904.65р. 12.44 Пташине молоко Новинка 523 418 105 798.09р. 1.94 Пташине молоко Ласунка 1021 851 170 1 001.30р. 3.15 Фруктово-желейні (горіх) 10113 9160 953 -1 976.33р. 17.64 Фруктово-желейні (родзинки) 6140 5543 597 -921.39р. 11.05 Абрикос з горіхом 2730 2590 140 -5 157.31р. 9.98 Желейна з горіхом (абрикос) 2190 2085 105 -2 102.64р. 7.48 Желейна з горіхом (слива) 3260 3025 235 -1 853.57р. 16.75 Лісовичок 3080 2760 320 -369.03р. 22.81 Святковий десерт 2094 1891 203 -574.37р. 14.47 Чорнослив з горіхом 2490 2090 400 3 904.86р. 28.51 Злагода 9990 9454 536 -5 564.07р. 30.93 Лукум з родзинками 539 475 64 46.24р. 3.69 Лукум молочний 1511 1444 67 -682.00р. 3.87 Рахат-лукум кольоровий 872 810 62 -204.59р. 3.58 Рахат-лукум в кунжуті 363 342 21 -130.60р. 1.21 Весна (мармелад) 575.5 542.5 33 -231.80р. 1.90 Нуга горіх з кунжутом 829 782 47 -424.22р. 2.71 Курага в глазурі 129 110 19 58.55р. 1.10 Кос-халва «Білосніжка» 738 692 46 -297.01р. 2.65 Шербет арахис. з курагою 816 748 68 -154.51р. 3.92 Шербет восточн.сюрприз 1454 1370 84 -556.00р. 4.85 Шербет Фараон 2448 2386 62 -1 555.43р. 3.58 Шербет арахис. з чорносливом 802 764 38 -361.27р. 2.19 Шербет Султан 1178 1097 81 -346.91р. 4.67 Шербет Самаркандський 1741 1652 89 -755.44р. 5.14 Шербет Емір 1529 1438 91 -593.51р. 5.25 Дайма-ойла шоколад (вост.сладощі) 2168.5 2115 53.5 -1 691.53р. 3.09 Дайма-ойла земфира (вост.сладощі) 2725.5 2673 52.5 -2 412.17р. 3.03 Дайма-ойла шоколадно-фруктова (вост.сладости) 3020.5 2952.5 68 -2 433.72р. 3.92 Шербет Падишах 1948 1871 77 -1 141.87р. 4.44 Шанс (цукерки) 318 285 33 0.60р. 1.90 Фігурний мармелад 704 675 29 -469.99р. 1.67 Слива в глазури 142 130 12 -60.42р. 0.69 Зефір «Джаїна» 4768.5 4698.5 70 -2 977.73р. 4.96 Зефір б/розовий 16133.5 15652 481.5 -7 856.66р. 34.11 Зефір «Малятко» 3963.5 3883 80.5 -2 324.32р. 5.70 Зефір «Казкові кільця» 4605.5 4229.2 376.3 -760.46р. 26.65 Зефір ромовий 3026 2896 130 -1 254.87р. 9.21 Вівсяне печіво 3156 3085.5 70.5 -1 103.42р. 4.99 вівсяне печіво з кунжутом 2001 1900.5 100.5 -520.06р. 7.12 Печіво «Солоденьке» 1538.5 1471 67.5 -699.58р. 4.78 Зефір крем-брюле 2006 1971 35 -1 612.53р. 2.48 Північний малюк 5845 5725 120 -2 071.82р. 17.02 Сатурн горіх 5490 5439 51 -2 599.26р. 7.23 Сатурн 5648 5616 32 -2 345.58р. 4.54 Насолода з курагою 5798 5740 58 -2 787.51р. 8.23 Насолода з чорносливом 6204 6050 154 -2 527.67р. 21.84 Насолода зі згущеним молоком 11880 11590 290 -4 864.44р. 41.13 РАЗОМ: 202546.5 191891.7 10654 -97 554.60р. 500

В таблиці 2.2.1 показано, що від невірносформованих закупівель ООО «Гермес-Груп» втрачає 10654 кг кондитерських виробівза рік. І недоотримує за рік 97554,60 грн. Тобто частину цих 10654 кг вонозмушене повертати заводам-виробникам, частину продавати з великими знижками аборобити розпродаж з ціллю отримання прибутку.

Розглянемо рисунки 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3,2.2.4, 2.2.5 на яких зображені відсотки втрат кожного кондитерського виробу відзагальних втрат.

Рисунок2.2.1 – Відсоток втрат ТМ Київград

Зрисунка 2.2.1 легко помітити, що необхідно приділити увагу закупівлі такихвидів продукції, як Метеорит Зоряний (21 %), Фруктово-желейні (горіх) (18 %),Світ прометея (13 %), Пташине молоко Новинка з горіхом (12%).

Рисунок2.2.2 – Відсоток втрат ТМ Росичі

Зрисунка 2.2.1 видно, що практично ні один з видів кондитерських виробів невигідно закуповувати. Тобто політику роботи з цією торгівельною маркою требапередивитися та прийняти заходи по підвищенню продажів виробів ТМ Росичі.

Рисунок2.2.3 — Відсоток втрат ТМ Кремінь

Зрисунка 2.2.3 легко помітити, що з маркою Кремінь працювати досить вигідно. Неварто закуповувати лише цукерки Злагода. Вони складають 31 % втрат взагальному.

Рисунок 2.2.4 – Відсоток втрат ТМ Буринь

Рисунок 2.2.4 вказує на те, щопідприємству необхідно приділити увагу закупівлям виробів: зефір Зефірб/рожевий (34%), Зефір Казкові кільця (27%).

Рисунок 2.2.5 – Відсоток втрат ТМ ПряникКиївський

На роботу з цією маркою необхіднопривернути увагу. Більша кількість виробів має великий відсоток втрат.

Відсотки втрат дуже великі, тому необхіднозапропонувати такі умови, які б підвисили б об’єми продажів на підприємстві змінімальними втратами.

З проведеного аналізу закупівель тапродажів видно, що підприємство мало б отримати від продажу кондитерськихвиробів за рік на 97000 гривень більше, аніж отримало. З проведеного аналізурентабельності продажів видно, що кожна гривня об’єму реалізації приносить 0%прибутку за перший квартал, 5.5 % за 9 місяців діяльності підприємства, 3.5 %за рік в цілому.

З проведених досліджень видно, щонеобхідно скласти таку модель оптимізації, яка б максимізувала прибутокпідприємства та виражала б найкращі умови і для виробників, і для споживачів.

Навеличину прибутку впливають обсяги закупівель та продажів.

Шляхомпідвищення прибутку буде визначення оптимального обсягу закупівель та продажівна підприємстві при гнучкій системі цін.

2.3 Постановка задачіоптимізації закупівель

Підхіддо побудови математичної моделі може бути індуктивним і дедуктивним. Привикористанні індуктивного методу модель того чи іншого економічного процесубудується за допомогою часткового моделювання, що охоплює більш прості змінніекономічного процесу, з переходом від них до загальної моделі всього процесу.При дедуктивному методі спочатку будується загальна модель і лише на її основіконструюються часткові моделі, встановлюються алгоритми конкретних математичнихрозрахунків. Економіко-математичні моделі будуть найбільш обґрунтованими, якщопри їхньому конструюванні методи індукції і дедукції використані в єдності. Уцих умовах забезпечується більша «подібність» моделі на реальний економічнийпроцес; вона в більшій мірі буде відображати об'єктивно існуючі економічніявища і закономірності[4].

При проведенні досліджень було виявлено,що підприємство веде неправильну політику при вирішенні обсягів закупівлітоварів на заводах-виробниках. Також результати опитань та досліджень показали,що на ринку продажу кондитерських виробів існує висока конкуренція. Томуспоживачів необхідно заохочувати пільгами та вигідними пропозиціями при купівлікондитерських виробів. При підвищенні обсягів закупівель продукції споживачамивигідно знизити ціни, щоб збільшити обсяг закупівель у виробників і тим самимзбільшити обсяг продажу виробів. Іноді вигідно знизити ціни, щоб збільшитиоб’єми продажів.

Для заохочення споживачів необхідностворити таку систему цін продажів товару, яка б залежала від обсягу закупівельз боку споживачів.

Необхідно розробити економіко-математичнумодель, яка б розраховувала максимальний прибуток при оптимальному обсязізакупівель.

Завод і випускає та продаєпродукцію j в об’ємі x. Підприємство закупає цю продукцію воб’ємі х та продає її в об’ємі у.

Шляхом аналізу необхідно поставити головнуумову розробки економіко-математичної моделі: процес закупівлі попереджаєтьсязамовленням необхідних обсягів на підприємствах-виробниках. В подальшомувикладенні ці замовлення-закупівлі будемо називати закупівлями. x = y або обсягзакупівель дорівнює обсягу продажів.

Тобто для досягнення максимальногоприбутку на підприємстві необхідно прийняти таку умову – закупівлі підприємстваповинні дорівнювати продажам споживачам. Розробимо таку систему цін, щобзадовольнити потреби споживачів. Побудуємо графік залежності обсягу закупованоїпродукції від цін (рисунок 2.3.1).

Рисунок 2.3.1 – Графік залежності обсягупродажів від ціни

На рисунку 2.3.1 y – обсягзакупованої продукції; x – ціна.

З вище наведеного графіка легко побачити,що при закупівлі продукції в об’ємі y1<sub/>ціна цієїзакупівлі буде максимальна – х4, а при максимальному обсязізакупівлі у4 ціна буде мінімальною – х1.

Тобто підприємство закуповує кондитерськівироби за цінами /> — ціна закупівлі i-го заводу, j-їпродукції.

Відпускна ціна i-го заводу, j-ї продукції(/>), будерізною для різних обсягів закупівель. Це буде /> та />. Обсяги закупівель встановлюєкерівник підприємства.

Відпускна ціна залежить від обсягівзакупівель, тобто />.

Така залежність знаходиться постатистичним даним як рівняння регресії:

/>, (2.3.1)

де a і b – коефіцієнти.

Вони знаходяться з рівняння прямої, якапроходить через дві задані точки [].

Також їх можна знайти, виходячиз графіка, представленого на рисунку 2.3.2.

Рисунок 2.3.2 — Графік для знаходженнярівнянь двох точок

y1 = ax1 + b

b = y1 — ax1,

де х1 і х2 – обсягипродажів 1 і 2;

у1 і у2 – відпускніціни при об’ємах закупівель 1 і 2.

Прибутком підприємства (W) є різниця міжвідпускними цінами та закупівельними, які пов’язані з обсягом закупівлі.

З вищеоговореного складемоекономіко-математичну модель максимізації прибутку (2.3.2).

/> (2.3.2)

Підставимо (2.3.1) в (2.3.2), отримаємо(2.3.3) та (2.3.3.а):

/> (2.3.3.)

/> (2.3.3.а)

/>(2.3.4)

Дана функція має ряд обмежень.Підприємства-виробники обмежують ряд закупівель, які повинно замовитипідприємство. Обсяги закупівлі xijпідприємства обмеженіможливостями підприємств-виробників (2.3.4).

Цільова функція – параболічна. Залишковадисперсія в неї нижче аніж у лінійної функції, тому що вона краще описує об’єктдослідження та моделювання.

Але дослідженнями було доказано, щозакупівельні ціни – це не всі витрати, які залежать від обсягів закупівель – цетільки частина. Закупівельна ціна містить в собі відсоток втрат. Відсоток втратвстановлюється шляхом дослідження.

Таке дослідження може бути застосовано дляпідприємств оптової торгівлі. Закупівельні ціни можна використовувати якіндикатор втрат, розуміючи під Сз закупівельні ціни плюс втрати.

2.4 Вибір методуоптимізації закупівель

Сформульована математичназадача може бути вирішена одним з розроблених математичних методів. Методиелементарної математики використовуються в звичайних традиційних економічнихрозрахунках при обґрунтуванні потреб у ресурсах, обліку витрат на виробництво,розробці планів, проектів, при балансових розрахунках і т.д. Ці методивикористовуються не тільки в рамках інших методів, але й окремо.

Метод покоординатногоспуску

Цей метод є найбільшпростим із прямих методів пошуку мінімуму функції декількох перемінних.Викладемо ідею методу для випадку функції двох перемінних f (x, y).

Виберемопочаткове наближення M0(х0, у0). Зафіксуємов0 і знайдемо мінімум функції однієї перемінної f (x, y0).Нехай він досягається при х = х1.Уздовж прямій, рівнобіжній осі ОХ, здійснюємо спуск у точку Mt(х1, у0). Фіксуємо х1 і знаходимомінімум функції однієї перемінної f (х1, у). Нехай це буде в1.З точки М1 (х1, у0) рухаємосяуздовж прямій, рівнобіжній осі OY, до точки М2(.x1, у1). Потім знову здійснюємо спуск із точки М2уздовж прямої рівнобіжної осі ОХ і т.д.(рисунок 2.4.1).

Рисунок 2.4.1 – Метод покоординатного спуска

Відомо, що якщо функція f (х, у) має безупиннідругіпохідні в околиці мінімуму, то при відповідному виборі початкового наближення (х0,у0) спуск по координатах сходитьсядо мінімуму. Зокрема, метод сходиться, якщо в області D, обмеженоюлінією рівня, що проходить через точку М0{х0, у0), виконуються умови:

/> (2.4.1)

Часткипохідні функції прагнуть до нуля. Метод сходиться зі швидкістю геометричноїпрогресії.

Методградієнтного спуску

Метод визначення мінімуму функції f(х), х=(x1, x2,...,хп), називанийметодом градієнтного чи найшвидшого спуска, запропонованийі Коши.

Для мінімізації по методу спуска вибирається початкова точка х0=(х01, х02,..., х0n)(звичайно відповідно до фізичного змісту задачі). Функція f (x) = f (х0)визначає в n-мірному просторі гіперповерхня, градієнт якого вказує напрямокнайшвидшого зростання функції.

Тому в напрямку — grad f(х0)функція швидше за все убуває при нескінченно малому русі з даної точки. Спускпо цьому напрямку до мінімуму визначає новенаближення х1… У цій точцізнову визначається градієнт іздійснюється спуск у напрямку антиградієнта. Випадок п = 2 представленийна рисунку 2.4.2

Малюнок 2.4.2 – Метод градієнтного спуску для n=2

Вектор х, який було необхідно знайтипослідовноуточнюється на k-й ітерації методу градієнтногоспуска по формулі 2.4.2.

/>,

де hk— оптимальний крок для k -й ітерації.

Таким чином, на кожнім кроці градієнтного спуска потрібновирішувати ще задачу мінімізації функції одним перемінної яким-небудь чисельнимметодом. Зокрема, можна розкласти функцію в ряд Тейлора, обмеживши членамидругого порядку, і визначити hk. Однак такий метод приводить до дуже громіздкихобчислень. При цьому необхідно враховувати також трудомісткість обчисленнязначень функції f(х) і її градієнта в точках хк. Тому на практиці часто hвибирають емпіричним шляхом. Здійснюється спуск при довільному hk; якщозначення функції f (хk+1) зменшиться, те переходимо до наступного кроку спуска,якщо жf (хk+1) не убуває, те зменшуємо крок hk. Вартовраховувати, що якщо hkвибрати дуже малим, те це приводитьдо істотного збільшення обсягу обчислень, якщо hkзанадтовелике, те це може привести до проскакування через мінімум функції. Обчисленняпо формулі (2.4.2) проводимо доти, поки функція f(х) практично перестанеубувати, тобто до виконання для наперед заданого ε нерівності />

Критерієм закінчення ітераційного процесу пошуку мінімумуможна вибрати також умова:

Метод Ньютона

Описаним вище методам властивий один загальний недолік —повільна збіжність, якщо поверхні (лінії) рівня мінімізуємої функції витягнуті,сильно відрізняються від сфер (окружностей). У методі Ньютона мінімізаціїфункції декількох перемінних цей недолік усувається обліком значень другихпохідних, однак застосуємо цей метод для більш вузького класу функцій.

Нехай в околиці стаціонарної точки х* функція f (x)= f (х1,..., хп)двічі безупинно дифференцируема і її матрицяГессе

позитивно визначена. Тоді, застосовуючи для рішення системи

(2.4.3)

метод Ньютона, або модифікований метод Ньютона, одержимоітераційний процес для мінімізації функції або

/> (2.4.4)

Позитивна визначеність матриці Н (х) забезпечуєзбіжність методу Ньютона до рішення системи (2.2.3), причому збіжність будеквадратичної, а при застосуванні модифікованого методу Ньютона — лінійної.

Приведемона рисунку 2.2.3 блок-схему рішення вищевикладеного методу

Ітераційний процес (2.4.4) називають методом Ньютона(модифікованим методом Ньютона) мінімізації функції f(х) п перемінних х= (x1, x2,..., хп).

Варто врахувати, що в методі Ньютона на погрішністьнакладається погрішність звертання матриці H(xk). У зв'язку з цим для функції п перемінних привеликому п застосовують модифікований метод Ньютона (2.4.4). Відзначимо,що для квадратичної форми метод Ньютона дає точний результат при першійітерації.

/>
Рисунок 2.4.3 – Блок-схема рішення методуНьютона

Збіжністьмає місце тоді, коли />навколо xN. Якщо xNє простим коренем, то виконуються співвідношення f’(xN) ≠ 0 таh’(xN) = 0. Тобто, для початкового значення х(0) повиннавиконуватися нерівність

Ітераційнаформула має вигляд:

Вибір методу рішеннязалежить від багатьох критеріїв: збіжність, одержання точних результатів і т.п.У нашому випадку головним критерієм є збіжність.

Для методівградієнтного і покоординатного спуска характерна повільна збіжність. МетодНьютона за критерієм збіжності є самим оптимальної. Виходить, запропоновануматематичну модель вирішимо методом Ньютона.

Математична модельвключає математичні формули розрахунку основних показників, що формуються впроцесі рішення задачі, а також, при необхідності, опис процесу (об'єкта),список можливих допущень і оцінку відповідності розробленої моделі реальному процесу(об'єкта).

Під час автоматизованогорішення задачі "Інформаційна система для обліку відвантаження і реалізаціїпродукції" визначаються економічні показники, задані формулою (2.4.5).

/>, де (2.4.5.)

/>– відпускнаціна i-го заводу j-й продукції; /> — закупівельна ціна i-го заводуj-й продукції, /> — шуканий обсяг закупівель на i-мзаводі j-й продукції.

2.5Перевірка моделі оптимізації на контрольному прикладі

В цьомупідрозділі на прикладі підприємства ТОВ «Гермес-Груп» розрахуємомодель (2.4.5) за допомогою електроних таблиць MSEcxel.Цільова функція має вигляд:/>/>

де — об’єм закупівлі;

-мінімальний об’єм закупівлі; />

-максимальний об’єм закупівлі;/>

- ціна закупівель;/>

- функція відпускної ціни закупівлі, в залежності від обсягу.

Значить,цільова функція буде мати такий вигляд:

Вихідні дані для розрахунку економіко-математичної моделіпредставимо в таблиці 2.5.1.

Таблиця 2.5.1 – Вихідні дані для розрахункуекономіко-математичної моделі

Наименование изделия Закупочная цена, Сз Отпускная цена Со1 Отпускная цена Со2 Объем продаж в кг при Со1 Объем продаж в кг при Со2 Абрикос с орехом 30.20 33.55 33.82 100.00 10.00 Желейная с орехом (абрикос) 16.22 16.09 16.22 100.00 10.00 Желейная с орехом (слива) 16.22 16.09 16.22 100.00 10.00 Лесовик 32.95 36.61 36.90 100.00 10.00 Праздничный десерт 26.89 26.68 26.89 100.00 10.00 Чернослив с орехом 26.17 29.08 29.31 100.00 10.00 Божья коровка 14.86 15.15 15.27 260.00 100.00 Карат 23.96 24.42 24.62 260.00 100.00 Киевские зори 29.14 29.70 29.94 260.00 100.00 Метеорит звездный 21.15 21.56 21.73 260.00 100.00 Премьера Киевская 15.43 15.73 15.86 260.00 100.00 Свет Прометея 22.55 22.99 23.17 260.00 100.00 Солнечная изюминка 23.96 24.42 24.62 260.00 100.00 Птичье молоко «Новинка с орехом» 16.08 16.39 16.52 260.00 100.00 Птичье молоко «Новинка» 15.86 16.17 16.30 260.00 100.00 Птичье молоко «Лакомка» 16.08 16.39 16.52 260.00 100.00 Фруктово-желейные (орех) 14.73 15.02 15.14 260.00 100.00 Фруктово-желейные (изюм) 14.73 15.02 15.14 260.00 100.00 Злагода 10.13 10.33 10.41 160.00 60.00 Лукум с изюмом 7.20 7.34 7.40 160.00 60.00 Лукум молочный 6.99 7.13 7.19 160.00 60.00 Рахат-лукум цветной 6.34 6.46 6.51 160.00 60.00 Рахат-лукум в кунжуте 7.10 7.24 7.30 160.00 60.00 Весна (мармелад) 7.87 8.02 8.09 160.00 60.00 Нуга орех с кунжутом 9.87 10.06 10.14 160.00 60.00 Нуга «Загадка» 11.00 11.22 11.31 160.00 60.00 Кос-халва «Белоснежка» 8.74 8.91 8.98 160.00 60.00 Шербет арахис. с курагой 7.74 7.89 7.95 160.00 60.00 Шербет восточн.сюрприз 7.54 7.68 7.75 160.00 60.00 Шербет Фараон 7.56 7.70 7.77 160.00 60.00 Шербет арахис. с черносливом 7.34 7.48 7.54 160.00 60.00 Шербет Султан 7.47 7.61 7.67 160.00 60.00 Шербет Самаркандский 7.54 7.68 7.75 160.00 60.00 Шербет Эмир 7.93 8.09 8.15 160.00 60.00 Дайма-ойла шоколад (вост.сладости) 9.21 9.38 9.46 160.00 60.00 Дайма-ойла земфира (вост.сладости) 9.80 9.99 10.07 160.00 60.00 Дайма-ойла шоколадно-фруктовая (вост.сладости) 9.27 9.45 9.52 160.00 60.00 Дайма-ойла Кременчукская (вост.сладости) 8.44 8.60 8.67 160.00 60.00 Зефир «Джаина» 6.57 6.70 6.75 65.00 15.00 Зефир б/розовый 6.13 6.25 6.30 65.00 15.00 Зефир «Малятко» 6.57 6.70 6.75 65.00 15.00 Зефир «Сказочные кольца» 6.32 6.44 6.49 65.00 15.00 Зефир ромовый 6.29 6.41 6.46 65.00 15.00 Овсяное печенье 4.01 4.09 4.12 65.00 15.00 Овсяное печенье с кунжутом 4.44 4.53 4.57 65.00 15.00 Печенье «Сладенькое» 6.99 7.13 7.19 65.00 15.00 Северный малыш 3.98 4.06 4.09 65.00 15.00 Сатурн орех 4.71 4.80 4.84 65.00 15.00 Сатурн 3.98 4.06 4.09 65.00 15.00 Насолода с курагой 4.82 4.91 4.95 65.00 15.00 Насолода с черносливом 4.82 4.91 4.95 65.00 15.00 Насолода со сгущенным молоком 4.82 4.91 4.95 65.00 15.00 Розрахуємо коефіцієнти a і b та функцію відпускної ціни заданими таблиці 2.5.1, яка знаходиться в таблиці 2.5.2. Коефіцієнти a і bзнаходяться з рівнянь, які отримані з рівняння прямої, яка проходить через двіточки.

b = y1 — ax1

Таблиця 2.5.2 – Розрахунок функції відпускної ціниНаименование изделия a b Со(х)=ах+в Абрикос с орехом -0.00298 34.06 33.82 Желейная с орехом (абрикос) -0.00143 16.26 16.22 Желейная с орехом (слива) -0.00143 16.26 16.22 Лесовик -0.00325 38.20 36.90 Праздничный десерт -0.00237 26.96 26.89 Чернослив с орехом -0.00258 29.39 29.31 Божья коровка -0.00076 15.29 15.27 Карат -0.00122 25.10 24.62 Киевские зори -0.00149 30.53 29.96 Метеорит звездный -0.00108 22.16 21.75 Премьера Киевская -0.00079 15.88 15.86 Свет Прометея -0.00115 23.63 25.18 Солнечная изюминка -0.00122 25.10 24.62 Птичье молоко «Новинка с орехом» -0.00082 16.85 16.52 Птичье молоко «Новинка» -0.00081 16.32 16.30 Птичье молоко «Лакомка» -0.00082 16.81 16.52 Фруктово-желейные (орех) -0.00075 15.16 15.14 Фруктово-желейные (изюм) -0.00075 15.16 15.14 Злагода -0.00083 10.74 10.41 Лукум с изюмом -0.00059 7.42 7.40 Лукум молочный -0.00057 7.20 7.19 Рахат-лукум цветной -0.00052 6.53 6.51 Рахат-лукум в кунжуте -0.00058 7.32 7.30 Весна (мармелад) -0.00064 8.15 8.09 Нуга орех с кунжутом -0.00081 10.47 10.14 Нуга «Загадка» -0.00090 11.67 11.31 Кос-халва «Белоснежка» -0.00071 9.27 8.98 Шербет арахис. с курагой -0.00063 7.97 7.95 Шербет восточн.сюрприз -0.00061 7.76 7.75 Шербет Фараон -0.00062 7.78 7.77 Шербет арахис. с черносливом -0.00060 7.56 7.54 Шербет Султан -0.00061 7.69 7.67 Шербет Самаркандский -0.00061 7.76 7.75 Шербет Эмир -0.00065 8.41 8.15 Дайма-ойла шоколад (вост.сладости) -0.00075 9.76 9.46 Дайма-ойла земфира (вост.сладости) -0.00080 10.39 10.07 Дайма-ойла шоколадно-фруктовая (вост.сладости) -0.00076 9.82 9.52 Дайма-ойла Кременчукская (вост.сладости) -0.00069 8.94 8.67 Зефир «Джаина» -0.00107 7.18 6.75 Зефир б/розовый -0.00100 6.49 6.30 Зефир «Малятко» -0.00107 7.18 6.75 Зефир «Сказочные кольца» -0.00103 6.90 6.49 Зефир ромовый -0.00103 6.87 6.46 Овсяное печенье -0.00065 4.14 4.12 Овсяное печенье с кунжутом -0.00072 4.59 4.57 Печенье «Сладенькое» -0.00114 7.64 7.19 Северный малыш -0.00065 4.161042 6.7536 Сатурн орех -0.000768 5.0304 6.3 Сатурн -0.00065 4.218798 6.7536 Насолода с курагой -0.000786 5.14568 6.49152 Насолода с черносливом -0.000786 5.14568 6.46128 Насолода со сгущенным молоком -0.000786 5.14568 4.12272

Дослідженнями було доказано, щозакупівельні ціни – це не всі витрати, які залежать від обсягів закупівель – цетільки частина. Закупівельна ціна містить в собі відсоток втрат. Відсоток втратвстановлюється шляхом дослідження. В таблиці 2.5.3 приведемо відсотки втрат,які додаються до закупівельної ціни по кожному з заводів-споживачів.

Таблиця 2.5.3 – Відсоток втрат взакупівельній ціні

Наименование предприятия Процент потери Росичи 12% Киевград 9% Креминь 8.50% Бурынь 9% Пряник Киевский 9%

При отриманих даних про коефіцієнти, розрахуємооптимальний об’єм закупівель та максимальний прибуток підприємства. Результатиобчислень представимо в таблиці 2.5.4.

Таблиця 2.5.4 – Результати проведення задачіоптимізації

Наименование изделия Объем закупки, кг Прибыль, грн. Абрикос с орехом 80 1965.64 Желейная с орехом (абрикос) 30 Желейная с орехом (слива) 30 Лесовик 400 Праздничный десерт 30 Чернослив с орехом 30 Божья коровка 30 1723.71 Карат 400 Киевские зори 400 Метеорит звездный 400 Премьера Киевская 30 Свет Прометея 400 Солнечная изюминка 400 Птичье молоко «Новинка с орехом» 400 Птичье молоко «Новинка» 30 Птичье молоко «Лакомка» 350 Фруктово-желейные (орех) 30 Фруктово-желейные (изюм) 30 Злагода 400.00 1010.85 Лукум с изюмом 30.00 Лукум молочный 30.00 Рахат-лукум цветной 30.00 Рахат-лукум в кунжуте 30.00 Весна (мармелад) 100.00 Нуга орех с кунжутом 400.00 Нуга «Загадка» 400.00 Кос-халва «Белоснежка» 400.00 Шербет арахис. с курагой 30.00 Шербет восточн.сюрприз 30.00 Шербет Фараон 30.00 Шербет арахис. с черносливом 30.00 Шербет Султан 30.00 Шербет Самаркандский 30.00 Шербет Эмир 400.00 Дайма-ойла шоколад (вост.сладости) 400.00 Дайма-ойла земфира (вост.сладости) 400.00 Дайма-ойла шоколадно-фруктовая (вост.сладости) 400.00 Дайма-ойла Кременчукская (вост.сладости) 400.00 Зефир «Джаина» 400 399.55 Зефир б/розовый 190 Зефир «Малятко» 400 Зефир «Сказочные кольца» 400 Зефир ромовый 400 Овсяное печенье 30 Овсяное печенье с кунжутом 30 Печенье «Сладенькое» 400 Северный малыш 105.54 164.71 Сатурн орех 250 Сатурн 194.46 Насолода с курагой 250 Насолода с черносливом 250 Насолода со сгущенным молоком 250 ИТОГО: 11050 5264.47

Зтаблиці розрахунку задачі оптимізації видно, що максимальний прибутокпідприємства за місяць буде встановлювати 5264,47 гривень. Тоді за рік прибутокбуде дорівнювати 5264,47*12 = 63173,6 гривень.

Фінансовийрезультат попереднього 2008 року складав –97000 гривень. Після проведення застосуванняметоду оптимізації фінансовий результат 2009 року став складати 63173 гривень.

Дослідження відсотку втрат в закупівельнійціні може бути застосовано для підприємств оптової торгівлі. Закупівельні ціниможна використовувати як індикатор втрат, розуміючи під Сззакупівельні ціни плюс втрати.

Оптимальний об’єм закупівлі, який отриманошляхом вирішення задачі оптимізації дорівнює і продажам. Тобто при закупівліобсягу продукції, який наведено в таблиці 2.5.4, підприємство одразу ж іпродасть його. Це забезпечить підприємству ТОВ «Гермес-Груп»мінімальні втрати та максимальний прибуток.

3.ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Вданому розділі необхідно побудувати таку інформаційну систему, яка б формувалаоптимальні результати аналізу та використовувалась би на підприємствідляпідтримки прийняття рішень.

.Інформаційнісистеми існували з моменту появи суспільства, оскільки на будь-якій стадіїрозвитку суспільство вимагає для свого керування систематизованої, попередньопідготовленої інформації. Особливо це стосується виробничих процесів –процесів, зв'язаних з виробництвом матеріальних і нематеріальних благ, тому щовони життєво важливі для рішення суспільства. Саме виробничі процесиудосконалюються найбільше динамічно. А в міру їхнього розвитку ускладнюється ікерування ними, що, у свою чергу, стимулює удосконалювання і розвитокінформаційних систем.

Длятого щоб розібратися, що ж таке економічна інформаційна система, необхіднонасамперед визначити її місце в системі керування економічним об'єктом, тобтооб'єктом, зв'язаним з виробництвом матеріальних і нематеріальних благ.

Потребав керуванні виникає в тому випадку, коли необхідна

координаціядій членів деякого колективу, об'єднаних

досягненнязагальних цілей. Такими цілями можуть бути: забезпечення стійкостіфункціонування або виживання об'єкта керування в конкретній боротьбі, одержаннямаксимального прибутку, вихід на міжнародний ринок і т.д. Мети спочатку носятьузагальнений характер, а потім у процесі уточнення вони формалізуються управлінськимапаратом у з цільових функціях.

Відповіднодо кібернетичного підходу система керування являє собою сукупністьоб'єкта керування, наприклад підприємства і суб'єкта керування управлінськогоапарата (малюнок 3.1). Останній поєднує в собі співробітників, що формує мети,що розробляє плани, що виробляє вимоги до прийнятих рішень, а також контролюючеїхнє виконання. В.задачу ж об'єкта керування входять виконання планів,вироблених управлінським апаратом, тобто реалізація тієї діяльності, для якоїстворювалася система керування.

Обидвакомпоненти системи керування зв'язані прямій (П) і зворотної (0) зв'язками.Прямий зв'язок виражається потоком директивної інформації, що направляється відуправлінського апарата до об'єкта керування, а зворотна являє собою потікзвітної інформації про виконання прийнятих рішень, що направляється взворотному напрямку. Директивна інформація породжується управлінським апаратомвідповідно до цілей керування й інформацією про сформовану економічну ситуацію,про навколишнє середовище. Звітна інформація формується об'єктом керування івідбиває внутрішню економічну ситуацію, а також ступінь впливу на неїзовнішнього середовища (затримки платежів, порушення подачі енергії, погодніумови і т.д.). У такий спосіб зовнішнє середовище впливає тільки на об'єкткерування: вона поставляє інформацію й управлінському апараті, рішення якогозалежать від зовнішніх факторів, (стан ринку, наявність конкуренції, величинапроцентних ставок, рівень інфляції, податкова і митна політика).

/>/>

Рисунок3.1 – Структура системи керування

Взаємозв'язокінформаційних потоків (П и О), засобів обробки, передачі і збереження даних, атакож співробітників управлінського апарата, що виконують операції по переробціданих, і складає інформаційну систему економічного об'єкта.

Зростанняобсягів інформації в контурі керування, ускладнення обробки спричинило за собоюспочатку впровадження комп'ютерів на окремих операціях, а потім розширенняїхнього застосування. Традиційна інформаційна система стала якісно мінятися… Вуправлінському апараті з'явився новий структурний підрозділ, єдиною функцієюякого стало забезпечувати процес керування достовірною інформацією на основізастосування засобів обчислювальної техніки. У зв'язку з цим у структурі керуванняз'явилися нові інформаційні потоки, а старі потік частково змінили свійнапрямок. Частина традиційної інформаційної системи стала поступово, аленеухильно трансформуватися в керуванні усе більшої автоматизації обробкиінформації.

Зурахуванням сфери застосування виділяються:

· технічні інформаційні системи;

· економічні інформаційні системи;

· інформаційні системи в гуманітарних областях і ін.

Далімова буде йти винятково про інформаційні системи економічного характеру, томунеобхідно ввести поняття економічної інформаційної системи (ЕІС). Під неюбудемо розуміти систему, призначену для збереження, пошуку і видачі економічноїінформації з запитів користувачів. За допомогою ЕІС, на жаль, можеперероблятися далеко не вся інформація, використовувана для керування об'єктом,оскільки на будь-якому підприємстві циркулі величезні інформаційні потоки, щограють важливу роль у при рішень, але обробка яких за допомогою комп'ютерівнеможлива (рисунок 3.2). Причина цього заключається в складності структуризаціїінформації та формалізації процесів її переробки.

/>/>

Рисунок3. 2 – Информація про зовнішню середу

В ЕІСвід об'єкта управління направляється тільки та частина информации (див.рисунок3.2), – О2, яку можна систематизувати і обробляти за допомогоюкомп’ютера. Аналогічно від управлінського апарата в ЕІС передається лишечастина директивної інформації – П2,. яка може бути вілповіднимчином перероблена і передана об’єкту керування. Частка информації, якаобробляється в ЕІС, різних рівнів керування змінюється стосовно відношеннюзагального об’єма від 10 до 20 %.

Вищийрівень (вище керівництво) визначає мету управління, зовнішню політику,матеріальні, фінансові та трудові ресурси, розроблює довгострокові плани тастратегію їх виконання. В компетенцію входять аналіз ринку, конкуренції,кон’юктури та інших альтернативних стратегій розвитку підприємства.

Насередньому рівні основну увагу приділяють складанню тактичних планів, контролюза їх виконанням, стеженням за ресурсами та розробці управляючих директив длявиводу підприємства на потрібниц планами рівень.

Наоперативному рівні відбувається реалізація планів та складаються звіти про хідїх виконання. Керівництво тут складається, як правило, з робітників, якізабезпечують управління цехами, участками, змінами, службами. Основна задачаоперативного керування – погодження усіх елементів виробничого процесу в часіта пространстві з необхідною ступенню його деталізації

Накожному рівні виконуються роботи, які в комплексі забезпечують керування. Ці роботирийнято називати функціями. В залежності від цілей можна виділити такі:плануваня, облік, аналіз та регулювання.

Планування– функція, засобами якої в ідеальній формі аналізується мета управління.Планування на вищому рівні управління стосується майбутніх проблем таорієнтовано на довгий строк. Оперативне управління припускає саму детальнупроробку плану.

Облік– функція, яка направлена на отримання інформації про хід роботи підприємства. Облікв основному виконується на основному та оперативному рівнях керування.

Аналізта регулювання – зіставлення фізичних показників з нормативними, визначеннявідхилень, резервів, прийняття рішень по виводу об’єкта управління на плановутраекторію.

Впершу чергу більшість ЕІС забезпечували лише оперативний рівень керування:обробку рахунків, облік товаров і матеріалів, заробітної плати, обробкузамовлень і ін. Згодом стали разроблятися системи, які забезпечують виконаннярозрахунків на середньому рівні: розрахунки квартальних, місячних і річнихпланів випуску продукції, складання планів збуту продукції і т.д.

СучасніЕІС здатні надавати й обробляти, інформацію для всіх рівнів управління.Особливий інтерес для вищого рівня управління представляють експсртні системи,здатні розробляти приблизну (орієнтовану) информацію і на цій базі розроблятипрогнозні плани.

Процесуправління полягає в зміні стану об'єкта; що веде до досягнення поставленоїмети. Мети системи задаються при її створенні й у процесі функціонування увесьчас коректуються у відповідності із зміною зовнішніх умов. Під метоюрозуміються характеристика системи і її очікуване значення, задаваємі об’єктомуправління. Серед усього різноманіття цілей можна виділити 2 основних класи:стратегічні і тактичні. Вони відрізняються між собою насамперед рівнемузагальнення і періодом, на який розраховані.

Істратегічні і тактичні цілі можуть носити директивний характер. Вони виникаютьу результаті діяльності управлінських співробітників більш високого рівня іназиваються проекторними. Така назва пояснюється тим, що задані цілівідображають бажану траекторію зміни керуючої системи в економіці у часітраєкторія задається у виді сукупності показників.

Длясистем існує поняття динамічної рівноваги – це процес, характеризуемий деякоюрівноважною траєкторією.

Дофункції системи і до струкгури відноситься поняття стійкості. Снстема з стійкоюструктурою може відновлювати істотно порушені функції.

Коженелемент структури, який представлений на графік керування вершиною, повиненмати набір траекторних (директивних) цілей, які повинні відповідати службовимобов’язкам управлінського працівника. Таким счином, управлінська структураповинна бути упорядкована у відповідності з цільовим визначенням кожного рівня.

Востанні роки в Україні досить швидко на великих підприємствах почали впроваджуватисякорпоративні інформаційні системи., що базуються на клієнт-сервернійархітектурі.

ІСдає користувачу можливість рішення таких глобальних задач як:

· зробити прозорим для керівництва корпорації використання вкладениху бізнес капіталів;

· надати повну інформацію для економічної доцільності стратегічногопланування;

· професійно керувати витратами, наочно і вчасно показувати зарахунок чого можна мінімізувати витрати;

· реалізувати оперативне керування підприємства, відповідно дообраних ключових показників (собівартість продукції, структура витрат, рівеньприбутковості і т.п.);

· забезпечити гарантований прибуток підприємства за рахунокоптимізації і прискорення ряду процесів (терміни виконання нових замовлень,розподіл ресурсів і т.д.).

Створеннякомп'ютерних інформаційних систем, що роблять допомогу особам, що приймаютьрішення, є важливою й актуальною задачею. Такі системи повинні бути гнучкими,уміти швидко пристосовуватися до умов, що змінюються, і надавати найбільшоперативну і важливу інформацію. Здатність швидко обробляти вихідні дані йодержувати корисну для бізнесу інформацію дає можливість прийняти кращерішення, і це приводить, у кінцевому рахунку, до збільшення доходів. У великихфірмах мається, як правило, безліч вихідних даних: зведення про покупців,ринки, продукти, демографії, фінансах, конкурентах і т.д. Однак, цінність цієїінформації полягає не в її кількості, а в можливості вибирати з неї найбільшважливу, і вчасно подавати цю інформацію особам, що приймають рішення. Слідзазначити, що розробити досить універсальні додатки для цих цілей простонеможливо, тому що потреби осіб, що приймають рішення, постійно змінюються.Стає очевидним, що використання таких могутніх засобів програмування як,наприклад, С++ або Delphi не дає очікуваного ефекту через складність алгоритміві великих термінів розробки проектів, а ідеальний засіб інформаційних систем набазі ПК повинне поєднувати обчислювальні можливості електронних таблиць ісучасних візуальних засобів розробки програм.

MicrosoftExcel є найбільш кращім засобом розробки інформаційних систем, що сполучає всобі переваги як табличного процесора, та і засобів візуального програмування — убудованої мови Visual Basic for Applications (VBA). За допомогою VBAрозроблювачі можуть поєднувати більш 100 об'єктів і близько 400 іншихубудованих додатків (функцій, надбудов і т.п.), що дозволяє створювати гнучкі ірозвиті інформаційні системи. В Ехсеl можна також поєднувати частини систем,розроблені в інтерактивному режимі, і за допомогою програмного коду, легкоінтегрувати них з іншими офісними додатками. Ехсеl може бути використаний длябудь-якої інформаційної системи, що містить аналіз даних, тому що включає набіроб'єктів обробки даних, що є найбільш передовим. В даний час на базіінструментальних засобів Ехсеl уже створені тисячі інформаційних систем, щоуспішно використовуються в усім світі. З огляду на зазначені переваги вартоочікувати, що потреба в інформаційних системах, створених на основі Ехсеl іVBA, значно зросте найближчим часом і усе більше число компаній прийдуть дорозуміння того, що використовуючи Ехсеl, вони зможуть створювати інформаційнісистеми з меншими витратами часу і коштів.

Інформаційнасистема під назвою MagistrPro V 00-04-04 створена на базі Ехсеl. Системапризначена для підвищення ефективності роботи підприємства шляхом оптимізаціїобсягів закупівель на підприємстві та максимізації прибутку, яке закуповуєкондитерські вироби у підприємств-виробників та продає їх споживачам.

Інформаційнасистема підтримки прийняття рішень вирішує такі задачі:

- розрахунок втрат підприємства;

- фінансовий аналіз;

- графічний аналіз втрат та залишків підприємства;

- оптимізація обсягів закупівель за допомогою нової розробленоїмоделі по кожному з споживачів;

- розрахунок максимального прибутку;

- формування бланка замовлень.

Перерахованізадачі в системі здійснюється шляхом створення багатомірної базі даних. Розробленаінформаційна система складається з підсистем:

1. Вихідні дані;

2. Підсистема фінансового аналізу;

3. Підсистема аналізу втрат;

4. Підсистема графічного аналізу;

5. Підсистема моделювання.

Системаскладається з інтерфейсу користувача, бази даних та бази моделей.

Інтерфейскористувача є невід'ємною частиною будь-якої інформаційної системи, що визначаєвсі можливі шляхи і зручності доступу до її окремих компонентів. Інтерфейскористувача створений за допомогою кнопок (кнопковий інтерфейс). Цей типінтерфейсу використовує діалогові вікна, коли від користувача потрібно внестивихідну інформацію для виконання додатком різних задач, алгоритми рішення яких,звичайно сховані від користувача і реалізуються програмним шляхом у надбудовах(Рисунок 3.1).

Кнопкисистеми розроблені за допомогою елементу Кнопка на панелі інструментів.Кнопка СТАРТ забезпечує користувачеві перехід до головного меню та працює привиконанні наступного макросу:

PrivateSub CommandButton1_Click()

Sheets(«Лист2»).Select

EndSub

КнопкаВИХІД забезпечує вихід з створеної інформаційної системи та працює привиконанні такого макросу

PrivateSub CommandButton2_Click()

ActiveWorkbook.Close

EndSub

Рисунок3.1 – Інтерфейс користувача

/>
Перехід доінструкції користувача здійснюється шляхом виконання макросу:

PrivateSub CommandButton3_Click()

Sheets(«Инструкціякористувача»).Select

EndSub.

Післянатискання кнопки СТАРТ користувач потрапляє на лист ГОЛОВНЕ МЕНЮ (Рисунок 3.2)

Рисунок3.2 – Головне меню

/>
Головнеменю дозволяє користувачеві при натисканні кнопок з назвами підсистем перейтина лист з підсистемой, яку він обрав. Кнопкою ЗАСТАВКА користувач вертається налист під назвою інтерфейс користувача. Після натискання кнопок переходу допідсистем, виконуються схожі макроси. Іх різниця складаєтсья в назві сторінки,до якої повинен перейти користувач. Приведемо далі один з таких макросів:

PrivateSub CommandButton5_Click()

Sheets(«підс_матем»).Select

EndSub

Цей макросзабезпечує перехід до підсистеми моделювання.

Вихіднимиданими інформаційної системи підтримки прийняття рішень є База цін (Рисунок3.3) – це і є база даних. Всі проміжні дані перераховуються в базі моделей зкожним новим занесенням даних в базу даних.

Рисунок3.3 – База цін – вихідні дані

Підсистемафінансового аналізу включає в себе: баланс та звіт про фінансові результати(вихідні дані); розрахунок коефіцієнтів та розрахунок горизонтального аналізуна підприємстві. Завдяки роботі цієї підсистеми керівник може одразу зробитивисноски про роботу підприємства. Підсистема показує ретабельністьпідприємства, ліквідність, платоспроможність, обертання запасів та т. і.Горизонтальний аналіз показує динаміку валюти балансу. Підсистема включає всебе кнопки переходу, макроси яких наведені вище.

Підсистемааналізу втрат розраховує залишки товарів, тобто різницю закупівель та продажів.Цей пункт є необхідним, тому саме з цього розрахунку керівник підприємства можепобачити, як працює підприємство, скільки воно недоотримує тисяч гривень за рікреалізації товарів. Підсистема працює завдяки виконанню таких макросів:

Макросзаповнення форми залишків, при виконаня якого заповнюється форма Залишків попідприємствах:

Subпотери()

''потери Макрос

'Макрос записан 20.06.2009 (User)

' ActiveCell.FormulaR1C1= "='Анализ З и П'!R[14]C"

Range(«C6»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C6:C8»), Type:=xlFillDefault

Range(«C6:C8»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C6:N8»), Type:=xlFillDefault

Range(«C6:N8»).Select

ActiveWindow.LargeScrollToRight:=-2

Range(«C9»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "='Анализ З и П'!R[14]C"

.....................................................................

ActiveWindow.ScrollColumn= 7

ActiveWindow.ScrollColumn= 6

ActiveWindow.ScrollColumn= 5

ActiveWindow.ScrollColumn= 4

ActiveWindow.ScrollColumn= 3

ActiveWindow.ScrollColumn= 2

ActiveWindow.ScrollColumn= 1

Range(«C13»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "='Анализ З и П'!R[27]C"

Range(«C13»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C13:C15»), Type:=xlFillDefault

Range(«C13:C15»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C13:G15»), Type:=xlFillDefault

Range(«C13:G15»).Select

Range(«G13:G15»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«G13:H15»), Type:=xlFillDefault

"='АнализЗ и П'!R[27]C"

Range(«C17»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C17:H17»), Type:=xlFillDefault

Range(«C17:H17»).Select

ActiveWindow.ScrollColumn= 3

ActiveWindow.ScrollColumn= 2

ActiveWindow.ScrollColumn= 1

Range(«C20»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "='Анализ З и П'!R[39]C"

Range(«C20»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C20:C22»), Type:=xlFillDefault

Range(«C20:C22»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C20:Y22»), Type:=xlFillDefault

Range(«C20:Y22»).Select

ActiveWindow.ScrollColumn= 16

ActiveWindow.ScrollColumn= 15

ActiveWindow.ScrollColumn= 14

ActiveWindow.ScrollColumn= 13

ActiveWindow.ScrollColumn= 12

ActiveWindow.ScrollColumn= 11

ActiveWindow.ScrollColumn= 10

ActiveWindow.ScrollColumn= 9

ActiveWindow.ScrollColumn= 8

ActiveWindow.ScrollColumn= 7

ActiveWindow.ScrollColumn= 6

ActiveWindow.ScrollColumn= 5

ActiveWindow.ScrollColumn= 4

ActiveWindow.ScrollColumn= 3

ActiveWindow.ScrollColumn= 2

ActiveWindow.ScrollColumn= 1

Range(«C23»).Select

ActiveWindow.SmallScrollDown:=3

ActiveCell.FormulaR1C1= "='Анализ З и П'!R[39]C"

Range(«C23»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C23:Y23»), Type:=xlFillDefault

Range(«C23:Y23»).Select

ActiveWindow.LargeScrollToRight:=-3

Range(«C24»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "='Анализ З и П'!R[39]C"

Range(«C24»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C24:Y24»), Type:=xlFillDefault

Range(«C24:Y24»).Select

ActiveWindow.LargeScrollToRight:=-3

ActiveWindow.SmallScrollDown:=6

Range(«C27»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "='Анализ З и П'!R[51]C"

Range(«C27»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C27:K27»), Type:=xlFillDefault

Range(«C27:K27»).Select

.................

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C31:K31»), Type:=xlFillDefault

Range(«C31:K31»).Select

ActiveWindow.LargeScrollToRight:=-2

Range(«C34»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "='Анализ З и П'!R[63]C:R[63]C[5]"

Range(«C34»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "='Анализ З и П'!R[63]C"

Range(«C34»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C34:C36»), Type:=xlFillDefault

Range(«C34:C36»).Select

Selection.AutoFillDestination:=Range(«C34:H36»), Type:=xlFillDefault

Range(«C34:H36»).Select

ActiveWindow.SmallScrollToRight:=-6

Range(«C37»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "='Анализ З и П'!R[63]C"

Range(«C37»).Select

...................................................................................................

ActiveWindow.ScrollColumn= 3

ActiveWindow.ScrollColumn= 2

ActiveWindow.ScrollColumn= 1

ActiveWindow.SmallScrollDown:=-30

Range(«C6»).Select

EndSub

Післязаповнення форми вона може буди очищена, шляхом натискання кнопки ОЧИСТКА:

SubОчистка1()

''Очистка1 Макрос

'Макрос записан 16.06.2009 (User)

' Range(«C3:N7»).Select

Selection.ClearContents

Range(«C10:H14»).Select

Selection.ClearContents

ActiveWindow.SmallScrollDown:=6

ActiveWindow.LargeScrollToRight:=-1

Range(«C17:Y21»).Select

Selection.ClearContents

ActiveWindow.SmallScrollDown:=9

Range(«C24:K28»).Select

Selection.ClearContents

ActiveWindow.SmallScrollDown:=9

Range(«C31:H35»).Select

Selection.ClearContents

ActiveWindow.ScrollColumn= 2

ActiveWindow.ScrollColumn= 1

ActiveWindow.SmallScrollDown:=-33

Range(«C3»).Select

EndSub

Післятого, як форма залишків заповнилась при натисканні кнопки ИТОГ ПОТЕРЬ ЗА ГОД зпереходом на іншу сторінку виконується наступний макрос:

Subитогпотерь()

''итогпотерь Макрос

'Макрос записан 20.06.2009 (User)

' ActiveWindow.ScrollWorkbookTabsSheets:=-1

ActiveWindow.ScrollWorkbookTabsSheets:=-1

Sheets(«Итогоза год»).Select

Range(«D5»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[-2]C[-1]:R[-2]C[10])"

Range(«D6»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[-2]C[-1])"

Range(«D7»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[-2]C[-1]:R[-2]C[10])"

Range(«D6»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[-2]C[-1]:R[-2]C[10])"

Range(«D8»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[-2]C[-1]:R[-2]C[10])"

Range(«E5»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[5]C[-2]:R[5]C[3])"

Range(«E6»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[5]C[-2]:R[5]C[3])"

Range(«E7»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[5]C[-2]:R[5]C[3])"

Range(«E8»).Select

...........................................................................................................................

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[19]C[-4]:R[19]C[4])"

Range(«G6»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[19]C[-4]:R[19]C[4])"

Range(«G7»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[19]C[-4]:R[19]C[4])"

Range(«G8»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[19]C[-4]:R[19]C[4])"

Range(«H5»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= ""

Range(«H5»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[26]C[-5]:R[26]C)"

Range(«H6»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[26]C[-5]:R[26]C)"

Range(«H7»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[26]C[-5]:R[26]C)"

Range(«H8»).Select

ActiveCell.FormulaR1C1= "=SUM('Остатки и потери'!R[26]C[-5]:R[26]C)"

Range(«H9»).Select

EndSub

Підсистемааналізу втрат пов’язана з підсистемою графічного аналізу (Рисунок 3.4).

КнопкаГЛАВНОЕ МЕНЮ переключає користувача нга лист головного меню, де він може обратинаступний хід. Кнопка ОСТАТКИ И ПОТЕРИ переключає користувача на лист залишківта втрат.

Макроси,які забезпечують переключання цих кнопок:

PrivateSub CommandButton1_Click()

Sheets(«Лист2»).Select

EndSub

PrivateSub CommandButton2_Click()

Sheets(«Остаткии потери»).Select

EndSub

Рисунок3.4 — Підсистема графічного аналізу

Зграфічного аналізу приймається рішення які види кондитерських виробів необхіднокупувати, від яких видів необхідно відмовитися. На графіках зображено долювтрат одного виду кондитерського вироба в загальному обсязі втрат. Цяпідсистема графічного аналізу втрат наочно та швидко дозволяє прийняти рішенняпро ті чи інші закупівлі.

Підсистемамоделювання (Рисунок 3.5) дозволяє розрахувати максимальний прибуток таоптимальний обсяг закупівель продукції у виробників.

Рисунок3.5 – Підсистема моделювання

Задопомогою створених перемикачів, користувач може вибрати необхідного виробниканатиснути курсором мишки на перемикач з правильною назвою та натиснутиМОДЕЛИРОВАНИЕ. При натисканні на цю кнопку користувач потрапляє на листзаводу-виробника, де розраховується модель оптимізації закупівель. Макрос дляперемикача наступний:

PrivateSub CommandButton1_Click()

IfOptionButton1.Value = True Then

Application.GotoReference:=Worksheets(«Росичи»).Range(«a1»), _

Scroll:=True

EndIf

IfOptionButton2.Value = True Then

Application.GotoReference:=Worksheets(«Киевград»).Range(«a1»), _

Scroll:=True

EndIf

IfOptionButton3.Value = True Then

Application.GotoReference:=Worksheets(«Креминь»).Range(«a1»), _

Scroll:=True

EndIf

IfOptionButton4.Value = True Then

Application.GotoReference:=Worksheets(«Бурынь»).Range(«a1»), _

Scroll:=True

EndIf

IfOptionButton5.Value = True Then

Application.GotoReference:=Worksheets(«Киев»).Range(«a1»), _

Scroll:=True

EndIf

EndSub

Принатискання кнопки результати користувач порапляє на загальний лист закупівель,де видно закупівлі, які були розраховані в результаті створення новоїекономіко-математичної моделі.

PrivateSub CommandButton2_Click()

Лист18.Activate

EndSub

Перехідз підсистеми моделювання до головного меню виконується за допомогою макросу:

PrivateSub CommandButton3_Click()

Sheets(«Лист2»).Select

EndSub

Підсистемамоделювання представляє собою базу моделей, яка є взаємоповязаною системоюмоделей, побудованих на принципу від простого до складного рішення вказанихвище задач. Створені моделі в цій підсистемі формулюють оптимальні результатианалізу та використовуються керівництвом або менеджерами для підтримкиприйняття рішень.

Впідсистемі моделювання керівник або менеджер отримує готовий бланк замовлень намісяць, користуючись яким можна бути впевненим про подальший успіхпідприємства.

Завдякистворенню інформаційних систем керівники можуть стежити за діяльністю своїхпідприємств з більшим ентузіазмом. Інформаційна система дозволяє просто танаглядно здобувати необхідну інформацію. Користування, завдяки інструкціїкористувача, взагалі легке. Робота зі створеною системою буде успішною, якщовчасно поновлювати базу даних. Створення таких систем дійсно дозволяєкористувачеві приймати правильні рішення.

4.ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1Розробити заходи щодо поліпшення умов праці користувача ПК

Широкевпровадження комп'ютерної техніки, що дозволяє автоматизувати багато рутиннихоперацій, одержати доступ до численних джерел інформації, швидко робитипотрібні розрахунки і т.п., істотно підвищує продуктивність праці користувачіввідеодисплейних терміналів персональних електронно-обчислювальних машин (ВДТПЕВМ). Але активне впровадження в практику персональних комп'ютерів має двоякийхарактер. З одного боку, підвищується результативність праці, а з іншого боку –з'являються фактори, що несприятливо впливають на здоров'я працюючого.

Усерізноманіття нормативних документів, що стосується охорони праці, передбачаєстворення таких умов праці, при яких виключено чи значно послаблено вплив напрацюючих шкідливих і небезпечних факторів трудового середовища.

Під шкідливим виробничим фактором розумієтьсятакий фактор виробничого середовища, вплив якого на працюючого завдає шкодийого здоров'ю і працездатності. У залежності від експозиції й умов впливушкідливий фактор може стати небезпечним.

Донебезпечних факторів відносяться такі фактори трудового середовища, вплив якихна працюючих у визначених умовах приводить до різкого погіршення стану здоров'ячи травмі.

Відеодисплейнийтермінал (ВДТ) є пристроєм для візуального представлення інформації, збереженоїелектронним способом. Він складається з екрана, наділеного пристроєм обробкививеденої інформації, клавіатури керування і введення даних. ВДТ може бутипідключений до інших пристроїв чи бути автономним.

Великийвплив на працездатність і здоров'я користувачів робить виробниче середовище. Цесередовище у виробничих приміщеннях, в основному, визначається мікрокліматом,освітленням, змістом шкідливих речовин у повітрі, рівнем шуму, випромінюваннямиі т.д.

Рисунок4.1.1 – фактори, що впливають на функціональний стан користувача комп'ютера

Накористувача під час роботи можуть впливати наступні небезпечні шкідливіфактори:

1фізичні:

— підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентилятора, блоку живленняпроцесорів і аудиолплат);

— підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого можевідбутися через тіло людини;

— підвищений рівень статичної електрики;

— недостатня концентрація негативних іонів у повітрі робочої зони;

— підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

— підвищена напруженість електричного поля;

— пряма і відбита від екрана блискість;

— несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

— недостатня освітленість на робочому місці.

2хімічні:

— підвищений зміст у повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів, азоту.

3психофізіологічні:

— фізичні перенавантаження статичних(опорно-м'язова система) і динамічних (кисті рук) дій;

— нервово-психічні, емоційні перенавантаження зорового аналізатора, мозковаперенапруга, монотонність роботи.

Підвищеннюефективності праці сприяє відповідне колірне оформлення виробничого приміщення.

Істотнийвплив на працездатність і здоров'я користувачів комп'ютера робить виробничесередовище. Це середовище у виробничих приміщеннях (офісах) в основномувизначається мікрокліматом, освітленням, наявністю шкідливих речовин у повітрі,рівнем шуму і випромінюванням.

4.1.1Виробничий мікроклімат

Підвиробничим мікрокліматом розуміють стан повітряного середовища виробничогоприміщення, що визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря ітепловим випромінюванням нагрітих поверхонь, що у сукупності впливають натепловий стан організму людини. У процесі трудової діяльності людиназнаходиться в постійній трудовій взаємодії з виробничим середовищем. Кількістьтеплоти, що утвориться в організмі, залежить від фізичного навантаженняпрацівника, а рівень тепловіддачі – від мікрокліматичних умов виробничогоприміщення. Так як робота за комп'ютером характеризується малими фізичниминавантаженнями, то цей вид діяльності відноситься до категорії легких робіт ізкритерію енерговитрат організму (ДСТ – 12.1.005-88).

Віддачатепла організмом людини здійснюється, в основному за рахунок випромінювання івипару вологи з поверхні шкіри. Чим нижче температура повітря і швидкість йогоруху, тим більше тепла віддається випромінюванням. При високій температурізначна частина тепла губиться випаром поту. Порушення теплового балансу можепривести до перегріву чи до переохолодження людини, і нарешті, до захворювання.

Вологістьповітря істотно впливає на віддачу тепла випарам. Через високу вологість випарпогіршується і віддача тепла зменшується. Зниження вологості поліпшує процестепловіддачі випаром. Але дуже низька вологість викликає висихання слизовихоболонок, їхнє пересихання і розтріскування, забруднення хвороботворнимимікробами.

Рухповітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаром.Різкі коливання температури в приміщенні, що продувається холодним повітрям(протягом), значно порушують терморегуляцію організму і можуть викликатипростудні захворювання.

Т.о., для нормального теплового самопочуття людини важливо забезпечитиспіввідношення температури, відносній вологості і швидкості руху повітря, тобтовизначені мікрокліматичні умови.

Підоптимальними мікрокліматичними умовами розуміють таке співвідношенняпараметрів, при якому в умовах тривалої і систематичної дії на людинустворюються комфортні теплові відчуття і відбувається збереження нормальноготеплового стану організму без напруги механізмів терморегуляції. Існують такожприпустимі мікрокліматичні умови.

ЗгідноДСНиП 3.3.2-007-98 в виробничих приміщеннях і робочих місцях із ВДТ і ПЕВМповинні забезпечувати оптимальні параметри мікроклімату (таблиця 1)

Таблиця1 – Нормовані параметри мікроклімату для приміщень із ВДТ і ПЕВМ

Час року Категорія робіт Температура повітря, ˚С Відносна вологість повітря, % Швидкість руху повітря, м/с Холодне

Легка – І а

Легка – І б

22-24

21-23

40-60

0,1

Тепле

Легка – І а

Легка – І б

23-25

22-24

40-60

0.1

0.2

4.1.2Виробничий шум і вібрація

Відомо,що шум негативно діє на слуховий аналізатор і інші органи і системи організмулюдини. Важливе значення має інтенсивність шуму, його частотний склад,тривалість щоденного впливу, індивідуальні особливості людини, а такожспецифіка виробничої діяльності. Тобто види діяльності, в яких поєднуєтьсянапружена розумова праця й інтенсивне використання комп'ютера, характеризуютьсяістотним впливом навіть незначних рівнів шуму. Цей вплив виражається в зниженнірозумової працездатності, швидкій стомлюваності, зниженні уваги, появіголовного болю і т.д.

Рівнізвукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку й еквівалентні рівнізвуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ і ПК, визначені ДСНиП 3.3.2-007-98.

Основнимизасобами боротьби із шумом є:

— зниження рівнів шуму в джерелі його утворення;

— використання звуковбирних і звукоізолюючих засобів;

— раціональне планування виробничих приміщень і робочих місць.

На комп'ютеризованих робочих місцях основними джерелами шумує вентилятори системного блоку, нагромаджувачі принтери ударної дії. Длязниження рівнів шуму на робочих місцях рекомендується розмістити друкованийпристрій ударної дії в іншому приміщенні чи відгородити їхніми звукоізолюючимиекранами.

Звуковбирне облицювання стін необхідно робитиматеріалами, що мають максимальний коефіцієнт звукопоглинання в межах частот31,5-8000 Гц і дозволені для устаткування приміщень органами державногосанітарно-епідЕМВологічного нагляду.

Тому що зовнішні шуми (вулиця, суміжні приміщення)теж можуть негативно впливати на функціональний стан операторів ВДТ, то стіниприміщень бажано облицьовувати звуковбирними матеріалами.

Під час роботи з ВДТ і ПК у виробничих приміщенняхзначення характеристик вібрації на робочих місцях не повинні перевищуватиприпустимих значень, визначених СН 3044-84 і ДСТ 12.1.012-90.

Для зниження вібрації устаткування і приладинеобхідно встановлювати на спеціальні прокладки, що амортизують, передбачениминормативними документами.

4.1.3 Електромагнітне випромінювання

Дисплеї на основи ЕЛТ є потенційним джереломвипромінювання декількох діапазонів електромагнітного спектра: рентгенівського,оптичного, радіочастотного (табл. 2). Кожен вид випромінювання відрізняєтьсясвоїми визначеними характеристиками впливу на організм людини. Реальнаінтенсивність кожного діапазону, частота й інші параметри залежать відтехнічної конструкції конкретного термінала, екранування й інших факторів.

Розглянемо особливості появи електромагнітних полів(ЕМП) різних діапазонів.

Діапазон 1. Рентгенівське випромінюваннявиникає усередині колби ЕЛТ, коли розігнані електрони швидко сповільнюютьсяматеріалом екрана.

Діапазон 2. Оптичні види випромінюваннявиникають завдяки взаємодії електронів із шаром люмінофора на екрані. Довидимого спектра примикає випромінювання, близьке до ультрафіолетового йінфрачервоного діапазону.

Діапазон 3. Високочастотні ЕМП виникають підвплив електронного променя і зв'язані з частотою формування елементазображення, а також з інтенсивністю лучачи (яскравість крапок на екрані) і ін.

Діапазон 4. Низькочастотні ЕМП виникають усистЕМВ горизонтального розгорнення (перетворювач горизонтального розгорнення,сполучні проводи й екран).

Діапазон 5. Поля СНЧ пов'язані з частотоюрегенерації (частота вертикального розгорнення) і безпосередньо залежать відсистеми вертикального розгорнення й інших факторів.

Діапазон 6. Електростатичні поля частовиникають у зв'язку з потенціалом розгону електронів у ЕЛТ і провідністюповерхні екрана.

Таблиця 2 – Характеристики електромагнітного спектраНайменування Діапазон Випромінювання, верхня межа Стандарт Іонізуюче випромінювання Рентгенівське випромінювання Більш 1,2 кеВ Не виявлено (імовірно, набагато менше 0,1 меВ/ч) 5-10 меВ/год Оптичне випромінювання

УФ-А

Видимий діапазон

Ближні

ІЧ-випромінювання

Далекі

ІЧ-випромінювання

315-400 нм

400-700 нм

700-1500 нм

1500 нм-1мм

0,1 Ут/м2

2,5 Ут/м2

127 Ут/м2

0,05 Ут/м2

4 Ут/м2

10 Ут/м2

1000 кд/м2

100 Ут/м2

10-100 Ут/м2

Електромагнітні випромінювання і полючи радіочастотного діапазону

ВЧ, ОВЧ

Е-поле

Н-поле

СЧ, НЧ, ОНЧ

Е-поле

Н-поле

СНЧ

3-300 Мгц

3 кгц-3 Мгц

0-3 кгц

0,05 В/м

0,0002 А/м

150 В/м

0,1 А/м

100 В/м

0,2 А/м

600 В/м

1,6 А/м

Е-поле 65 В/м 2-10 кв/м Н-поле 0,2 А/м - Електростатичні полючи Електростатичне поле - 15 кв/м 20-60 кв/м

4.1.4 Рентгенівське випромінювання

В результаті проведення детальних і всебічних вимірівдослідники вважають, що відеотермінал не несе небезпеки для користувача зпогляду рентгенівського випромінювання, тому що інтенсивність цьоговипромінювання значно нижче гранично припустимих норм.

Необхідно відзначити, що відповідно до Норм радіаційноїбезпеки України (НРБУ-97) гранично припустима потужність експозиційної дозирентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана ВДТ за будь-якихположеннь регулюючих приладів складає 7,74 *10-12 А/кг, щовідповідає еквівалентній дозі 0,1 мБер/рік (100 мкР/рік).

Однак необхідно приймати наступні запобіжні заходи: обмежититривалість діяльності перед екраном, не розміщати ВДТ концентроване в робочійзоні, виключати ВДТ, якщо на ньому не працюють, але знаходяться недалеко віднього.

4.1.5 Оптичне випромінювання

Діапазон оптичного випромінювання включає ультрафіолетове(УФ), видиме й інфрачервоне (ІЧ) випромінювання.

Діапазон довжин хвиль від 100 до 400 нм, що відповідаєУФ-випромінювання, поділяється на три діапазони:

— УФ-А (довгохвильове), довжина хвилі 400-320 нм;

— УФ-В (середньохвильове), довжина хвилі 320-280 нм;

— УФ-С (короткохвильове), довжина хвилі 280-100 нм.

Більшість біологічних ефектів, пов'язаних зУФ-випромінюванням, викликані актинічною областю УФ (довжина хвиль 200-315 нм).Це випромінювання впливає на шкіру й очі людини. Такий вплив на шкірівиявляється дуже швидко, а для очей характерним є схована дія. Велика частинаактинічного УФ-випромінювання поглинається роговицею ока, і лише незначначастина надходить у хрусталик.

Рівень УФ-випромінювання значно залежить від видувикористовуваного у ВДТ люмінофора. Так УФ-випромінювання частіше зв'язане з зелено-блакитнимивидами люмінофора, а не з жовто-жовтогарячими.

У 85 % проведених вимірів УФ-випромінювання не було виявлено.У тих випадках, коли його удалося виявити, рівень випромінювання складав усередньому 0,001 Ут/м2 (УФ-В) при припустимій межі 0,01 Ут/м2.

Видиме випромінювання охоплює вузький діапазон частот 400-760нм. Основним органом, на який впливає видиме випромінювання, є газ. Ці хвиліпроходять з невеликим поглинанням через середовище газу і досягають сітківки.Медики вважають, що цей вид оптичного випромінювання не може заподіяти шкодузоровому аналізатору. Вплив яскравих джерел світла може викликати стомленняочей, запалення райдужної оболонки і спазм вік. Однак ці симптоми швидкопроходять і не викликають патологічних змін.

Проведені дослідження показали, що інтенсивністьвипромінювання видимого світла від ВДТ знаходиться в межах 0,1-2,5 Вт/м2і залежить від відстані, тоді як припустима інтенсивність дорівнює 10 Вт/м2для далекого випромінювання. Таким чином, проведені дослідження показали, щоінтенсивності випромінювання в оптичному діапазоні значно нижче припустимихзначень.

4.1.6 Випромінювання радіочастотного діапазону

Діапазон частот розділяється на мікрохвильовий піддіапазон,піддіапазон високих радіочастот (ВЧ, УВЧ), низьких радіочастот (СЧ, НЧ, ОНЧ) івкрай низьких частот (КНЧ).

Незважаючина значну кількість досліджень питання про механізм впливу випромінювання цьогодіапазону на біологічні системи залишається відкритим. Точно встановлене тількитеплова дія, а механізм і особливості впливу нетеплових форм біологічної дії щене з'ясовані. Такий нетепловий вплив може бути викликано специфічним впливомвипромінювання на деякі біофізичні явища:

біоелектричну активність, вібрацію субмікроскопічнихструктур, енергетичне порушення на молекулярному рівні. У деяких дослідженняхбув виявлений вплив випромінювання на деякі хімічні та ферментні реакції, якіпорушують їх течію.

Деякі публікації вказують на те, що радіочастотневипромінювання, впливаючи на центральну нервову систему, є вагомим стрес-фактором.

Проведені виміри радіочастотного діапазону навколо ВДТ удіапазоні 300МГц-18ГТц показали, що в більшості випадків їхнього значення булинижче 1 Вт/м2.

Отже, проведені експериментальні характеру й інтенсивностіелектромагнітного випромінювання ВДТ показали, що рівні його нижче припустимихзначень, установлених відповідними нормами. Однак, однозначної думки провідсутність шкідливої дії електромагнітного випромінювання на користувачанемає. Тільки після проведення ретельних і всеосяжних досліджень покомплексному вивченню впливу цих випромінювань на організм, можна остаточновизначитися в цьому питанні.

З метою профілактики шкідливого впливу на користувачанеобхідно:

 установлювати відеотермінали, що відповідаютьсучасним вимогам захисту від випромінювань;

 установити на ВДТ старій конструкції (випускудо 1995р.) заземлений приекранний фільтр;

 не концентрувати в робочій зоні велике числорадіоелектронних приладів;

 обмежити тривалість роботи перед екраном;

 виключати ВДТ, якщо на ньому не працюють, алезнаходяться поблизу від нього.

4.1.7. Електростатичні поля

ВДТ на основі ЭЛТ є джерелом електростатичних зарядів.Тривале перебування в електричному полі, що створюється цими зарядами, можепризвести до бронхо-легеневих захворювань, порушенню серцево-судинної системи,поразкам шкіри й ін.

Негативний вплив електростатичного поля виявляється в тім, щовоно здатно притягати пил, бруд і інші частки, присутні у повітрі навколо ВДТ.Вивчався вплив електростатичного поля на інтенсивність осідання ізотопів радонуна обличчя оператора. Установлено, що при концентрації радону в повітрі 100Бк/м доза радіації за рік виросла приблизно на 50-60%.

Електростатичний заряд концентрується на екрані ВДТ.Індуктивним і контактним шляхом заряди накопичуються на користувачі, підвищуючитим самим його електричний потенціал.

Як показали дослідження, напруженість електростатичного полямиттєво зростає до максимуму в момент включення ВДТ і поступово зменшується достабільного рівня.

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 поверхневий електричнийпотенціал ВДТ не повинний перевищувати 500В.

Напруженість електростатичного поля на робочих місцях, у томучислі і з ВДТ, не повинна перевищувати 20кв/м.

Для попередження створення значної напруженості полючи ізахисту від статичної електрики необхідно:

· установити нейтралізатори статичної електрики;

· підтримувати в приміщенні з ВДТ відносну вологість не

· нижче 45-50%;

· застелити підлогу в приміщеннях із ВДТ антистатичним лінолеумом іпроводити щоденне вологе збирання;

· протирати екран і робоче місце спеціальною антистатичною

· чи серветкою вологою тканиною;

· користувачам бажано носити одяг, особливо нижнього шару,

· з натуральних матеріалів;

— для «зняття» статичного заряду бажано кількаразів у день мити руки й обличчя водою чи час від часу торкатися металевихповерхонь.

4.1.8. Іонний склад повітря

Дослідження показали, що в процесі роботи ВДТ протягом зміниконцентрація іонів у повітрі робочої зони значно змінюється. У 1 см3 чистогоповітря міститься близько 1000 негативних і 1200 позитивних іонів. Оптимальнимрівнем аероіонізації в зоні подиху користувача вважається зміст легеньаероіонів обох знаків від 150 до 5000 у 1 см2 повітря. Однак ужечерез 5 хвилин роботи концентрація легких негативних іонів знижується в 5-10разів (фонове значення їхньої концентрації складає 350-620 іонів/см3).Через 3 години роботи ця концентрація наближається до нуля. Істотно знижуєтьсяконцентрація середніх і важких негативних часток. У теж час концентраціяпозитивно заряджених іонів зростає і через 3 години роботи монітора в повітріпереважають позитивно заряджені частки всіх розмірів.

Збільшення числа позитивних іонів (особливо важких) можепризвести до змін серцево-судинної (підвищення тиску, тахікардія, болі вобласті серця), бронхо-легенової (покахикування, підвищена чутливість довірусних інфекцій), кровотворної (збільшення числа лейкоцитів, зниження рівнягемоглобіну, зменшення числа еритроцитів), вегетативної нервовий(дратівливість, безсоння, стомлюваність головний біль і ін.) системах.

ДНАОП 0.03-3.06-80 «Санітарно-гігієнічні норми припустимихрівнів іонізації повітря виробничих приміщень» регламентує рівні іонізаціїповітря приміщень при роботі з ВДТ і ПК. (таблиця 3).

Таблиця 3 – Рівнііонізації повітря Рівні

Кількість іонів в 1 см3 повітря

Мінімально необхідні 400 600 Оптимальні 1500-3000 3000-5000 Максимально припустимі 50 000 50 000

Необхідні концентрації позитивних і негативних іонів уповітрі робочої зони можна забезпечити використанням:

·генераторів негативнихіонів;

·установок локальногозволоження;

·кондиціонерів;

·примусової вентиляції(провітрювання, системи загальобмінної приточно-витяжної вентиляції,пристосування місцевої вентиляції);

·захисних заземленихекранів.

4.1.9 Забруднення повітря на робочих місцях із ВДТ

Джерела аерозольних забруднень численні. Зовнішні джерелазалежать від природних і антропогенних факторів наявність поблизу водойм ізсолоною водою, інтенсивності метеорологічних процесів. У багатьох районах уповітрі присутні продукти окислювання вуглеводнів, метали, нітрати й ін. Однимз основних внутрішніх забруднювачів є тютюновий дим. У приміщеннях, де некурили, концентрація шкідливих часток склала 12-40 мкг/см3, декурили 150-450 мкг/см3

Більшість досліджень показали, що речовинами, концентраціяяких перевищує припустиму на робочих місцях із ВДТ, є: озон, оксиди азоту, пил.Особливо шкідливий — озон, що є дратівним і канцерогенною речовиною. Привеликих концентраціях озону з'являється сухість і роздратування слизовихоболонок, головні болі.

Основним джерелом озону є ЕЛТ і лазерні принтери. Длязменшення концентрації озону необхідно:

- виключати монітор, якщо він не використовується;

· лазерні принтери розташовувати якнайдалі від робочого

· місця;

· застосовувати приточно-витяжну вентиляцію.

Аналіз динаміки бактеріальної обсемененності повітря вприміщеннях із ВДТ показав, що кількість мікроорганізмів збільшується привідсутності вентиляції і залежить від тривалості роботи з ВДТ (за 3-4 годинироботи їхня кількість збільшується до 2100-2500 мікробних тіл у 1м). Увипадках, коли робота користувача зв'язана з прийомом відвідувачів, змістмікроорганізмів у повітрі значно зростає і досягає 7000 мікробних тіл у 1м.Тому при такому режимі роботи вживають наступних заходів:

· вентиляція;

· обмеження числа і тривалості перебування відвідувачів;

· конструкція загороджувальних стін з віконцями для спілкування з відвідувачами.

Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.005-88 повітря, що надходитьу робочі приміщення, повинне бути очищене від забруднень. Зміст озону неповинний перевищувати 0,1мг/м", оксидів азоту — 5мг/м, пилу — 4мг/м,загальна кількість колоній у 1м повітря не повинне перевищувати 1000 і цілкомвиключається наявність патогенної мікрофлори.

4.1.10 Природна вентиляція робочих приміщень з ВДТ

Однією з умов високопродуктивної праці і збереження здоров'якористувача ВДТ є забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату і зниженнянадходження шкідливих речовин у повітря виробничих приміщень.

До числа найбільш ефективних засобів, що дозволяютьзабезпечити нормальні санітарно-гігієнічні параметри повітря робочої зони увиробничих приміщеннях, належить вентиляція.

Вентиляція — система засобів і приладів, призначених длязабезпечення на постійних робочих місцях, у робочій і зонах приміщень, щообслуговується, метеорологічних умов і частоти повітря, що відповідаютьгігієнічним і технічним умовам.

Розрізняють вентиляцію природну і механічну.

Природна вентиляція буває організованою і неорганізованою.Організована природна вентиляція (аерація) здійснюється за рахунок різницігравітаційного тиску зовнішнього і внутрішнього повітря і дії вітру. Принеорганізованій вентиляції повітря в приміщення надходить і виходить черезщілини, вікна, двері т.д.

Якщо перЕМВщення повітря у вентиляційних системахздійснюється вентилятором, вентиляцію називають механічною.

4.1.11 Освітлення на робочому місці користувача

При проектуванні систем освітлення необхідно враховуватинаступні вимоги у відповідності зі СНіП-І І-4-79: рівень освітленості робочихмісць повинний відповідати характеру виконуваної зорової роботи, що визначаєтьсяв залежності від мінімального розміру об'єкта розрізнення, характеристики фонуі характеристики контрасту. У залежності від мінімального розміру об'єктарозрізнення всі зорові роботи поділені на 8 розрядів здорових робіт.

Робота оператора ЕОМ відноситься до III розрядувисокої точності (об'єкт розрізнення 0,3-0,5 мм). Тому для III розрядурівень освітленості комбінованого освітлення повинний складати від 700 до 1500лк, а загального від 450 до 650 лк.

Для створення сприятливих умов зорової роботи, що виключали бшвидку стомлюваність очей, виникнення професійних захворювань і сприялипідвищенню продуктивності праці, виробниче приміщення повинне відповідативимогам:

створювати на робочій поверхні освітлення, що відповідаєхарактеру зорової роботи і знаходиться в межах установлених норм;

не створювати сліпучого ефекту, як від предметів у поле зорукористувача, так і за ним.

створити достатню рівномірність і постійність рівняосвітленості, щоб уникнути частої переадаптації здорового аналізатора;

не створювати на робочому місці різких і глибоких тіней;

обмежити до мінімуму пульсацію світлового потоку;

не зменшувати необхідний контраст фону й об'єктів, зображенихна екрані ВДТ.

4.2 Захист від ЕОМ

4.2.1 Захисні фільтри

Якщо монітори з маркіруванням Low Radiation мають високийступінь захисту і не вимагають спеціального дооснащення, то монітори старихмоделей, як правило, випромінюють електромагнітні поля, що представляють відомунебезпеку для користувача. Щоб відгородити себе від шкідливих впливів, самим правильнимбуло б змінити морально застарілу по екологічним і ергономічним міркам технікуна сучасну, що володіє зниженим рівнем побічних випромінювань. Але змінити весьпарк обчислювальної техніки доступно не багатьом. Найпростішим способом євикористання вже готових конструктивних вузлів, що поставляютьсяфірмами-виготовлювачами, — захисних фільтрів (ЗФ), призначених для встановленняна екран монітора.

ЗФ являють собою оптично прозору панель, що жорсткозакріплюється на корпусі ПК за допомогою кронштейна поверх екрана дисплея. Напанель нанесений тонкий провідний шар. Передбачається, що заземлення цьогопровідного шару дозволяє придушити електромагнітні випромінювання, що виходятьвід екрана дисплея в осьовому напрямку. Крім того, спеціальним вибором матеріалупідкладки і провідного шару можна в значній мірі послабити (а в ряді випадків іцілком придушити) оптичні випромінювання в ультрафіолетовій і інфрачервонійчастинах спектру.

ЗФ, які випускаються мають стандартні розміри: 14', 15', 17',2Г и т.д.'

Захисні фільтри:

·придушують відблиски, щоз'являються на скляних елементах відеомонітора

·від освітлювальнихприладів чи сонячних променів, що при тривалому

·впливі можуть уражати зіроператора;

·зменшують загальну яскравістьекрана дисплея, у той же час деталі

·зображення з малою яскравістюпрекрасно видимі, оскільки загальна

·контрастність збільшується.Фарби зображення стають більш

·соковитими, тому щозахисний екран поглинає фоновий сірий колір;

·здійснюють захист від електростатичногой електромагнітного

·впливів.

Важливо, щоб різні моделі ЗФ використовувалися грамотно, узалежності

від бажаного ефекту захисту.

У залежності від конструкції ЗФ можна розділити на триосновні групи:

1. Сітчасті, виготовляються зкапронових чи дротяних сіток.

2. ЗФ на основікапронових сіток з покриттям чи без (як наприклад, вироби

3. тайваньскойфірми Меgastаг) послабляють відблиски від зовнішнього освітлення і поліпшують контрастністьзображення, що при інтенсивній роботі за

4. комп'ютером єдуже важливим чинником. ЗФ на основі дротяних

5. сіток (використовуютьсямідний чорнений дріт з покриттям матового

6. кольору) компенсуютьвідбиті компоненти оптичного випромінювання й

7. екранують ЭМ поля.Занадто щільна сітка, що служить кращим

8. екраном,погіршує візуальне сприйняття. Тому, щоб компенсувати

9. утратисвітлового потоку, треба збільшувати яскравість зображення на дисплеї, що, у принципі,при використанні ЗФ такого типу може

10. приводити доскорочення терміну служби ЕЛТ. Практично всі моделі дають

11. несприятливиймуаровий ефект.

12.Плівкові. Можуть бути виконаніна основі тонкої прозорої

13. підкладки— скляноїчи із синтетичного матеріалу (наприклад,

14. акрилу). ПлівковіЗФ забезпечують більш оптимальні оптичні

15. властивості (підвищенийконтраст, придушення відблисків), значно

16. підвищуютьконтрастність зображення, практично цілком поглинають

17. ультрафіолетовевипромінювання і знижують рівень рентгенівського випромінювання,

18. але слабкозахищають від статичної електрики.

3. Поляризаційні ЗФ. Вітчизняному користувачувідомі подібні фільтри фірми Роlагоid фірми СР-50. Структура поліефірної плівкиЗФ — багатошарова, з використанням покрить, що просвітлюють.

Антиблікові характеристики цих фільтрів досить високі. Длягасіння відблисків використовується інтерференція падаючого і відбитого променів світла. Проміньвід освітлювального приладу проходить через лінійний поляризатор світла іспеціальне покриття, яке працює як чвертьвольтова пластина. Проходячи через цепокриття, лінійно поляризоване світло набуває кругової поляризації. Світло зполяризацією потрапляє на екран ЕЛТ та відображається. При цьому напрямокобертання вектора поляризації змінюється на протилежний. Після проходженняпокриття та лінійного поляризатора лінійна поляризація світла поновлюється, аплощина поляризації світла повертається на 90 градусів відносно початковогостану. Падаючий та відображаючий потоки інтерферирують. В результаті чогодосягаються достатньо сильні гашення бліку. Але фільтри цього типу мають деякісуттєві недоліки. Вони мають дуже низьку механічну міцність і поганутеплопроводимість за рахунок того, що в них використовується поліефірна плівка,що при експлуатації призводить до деформації ЗФ. Деякі користувачі помітилизначну деградацію з часом антиблікових властивостей СР-50, очевидно, запричиною нестійкості чвертьхвильового покриття.

4.2.2 Розрахунок інтенсивності випромінювання монітора

Для визначення впливу ПК на організм людини розрахуємоінтенсивність електромагнітного випромінювання на відстані від монітора = 70см.

f = 650 МГц,

r = 0.7 м

Визначимо довжину хвилі випромінювання:

Визначимо зону випромінювання:

Ближня зона: />

Дальня зона: />

Розрахуємо інтенсивність випромінювання в дальній зоні:

де:

Рср — середня потужність випромінювання, Вт;

Рімр — потужність випромінювання в імпульсі, Вт;

r — тривалість імпульсу, c;

Т — період проходження імпульсу, c;

σ— коефіцієнт підсилення антени.

Відповідно до ДСТ ССБТ 12.1.006-84 установлені ПДУ ППE врозмірі 10 Bт/м2 для приміщень з температурою 28°С і без джерелневикористаного рентгенівського випромінювання. Такі ж рівні випромінюваннявстановлені відповідно до документа «Державні санітарні правила і норми роботиз візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» (1998) і«Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин». Такимчином, інтенсивність випромінювання не перевищує норми.

4.3Електро- та пожаробезпека

4.3.1Електробезпека

Вимогиелектробезпеки у приміщеннях, де встановлені електронно-обчислювальні машини іперсональні комп'ютери (далі — ЕОМ) відображені у ДНАОП 0.00-1.31-99.Відповідно до цього нормативного документу під час проектування системелектропостачання, монтажу основного електрообладнання та електричногоосвітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог Правилвлаштування електроустановок (ПВЕ), ГОСТ 12.1.006-84, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ12.1.030-81, ГОСТ 12.1.045-84, ПТЕ, ПБЕ, ВСН 59-88 «Электрооборудованиежилых и общественных зданий. Нормы проектирования», СН 357-77«Инструкция по проектированию силового осветительного оборудованияпромышленных предприятий», Правил пожежної безпеки в Україні та іншихнормативних документів, що стосуються штучного освітлення і електротехнічнихпристроїв, а також вимог нормативно-технічної експлуатаційної документаціїзаводу-виробника. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування дляобслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апаратиуправління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводита кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони заПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійнихрежимів.

Підчас монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливитивиникнення електричного джерела загорання внаслідок короткого замикання таперевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистоюізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Лініяелектромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування дляобслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема груповатрипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого танульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується длязаземлення (занулення) електроприймачів і прокладається від стійки груповогорозподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення.

Використаннянульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється,а також не допускається підключення цих провідників на щиті до одногоконтактного затискача.

Площаперерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповійтрипровідній мережі повинна бути на менше площі перерізу фазового провідника.Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі танавантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників,температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

Уприміщенні, де одночасно експлуатується або бслуговується більше п'яти персональнихЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервнийвимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крімосвітлення.

ЕОМ,периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту таналагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки за допомогоюсправних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельніз'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочогопровідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульовогозахисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульовогозахисного провідника відбувалося раніше -ніж приєднання фазового та нульовогоробочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним.Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактаминульового захисного провідника.

Неприпустимимє підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування дляобслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідноїелектромережі, в тому числі — з використанням перехідних пристроїв.

Електромережіштепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних ЕОМ,периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту таналагодження ЕОМ слід виконувати за магістральною схемою, по 3—6 з'єднань абоелектророзеток в одному колі.

Штепсельніз'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцієюповинні відрізнятися від штепсельних з"єднань для напруги 127 В та 220 В. Окрімтого вони мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрізняєтьсявід кольору штепсельних з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В.

Індивідуальніта групові штепсельні з'єднання та електророзетки необхідно монтувати нанегорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежноїбезпеки в Україні.

Електромережуштепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМта устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванніїх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення,як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводамивідповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічниххарактеристик обладнання.

Прирозташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ,використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці знегорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх безметалевих труб та гнучких металевих рукавів.

Електромережуштепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМта устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ прирозташуванні їх у центрі приміщення, прокладають у каналах або під знімноюпідлогою в металевих трубах або в гнучких металевих рукавах. При цьому недозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми таінші матеріали, що містять сірку. Відкрита прокладка кабелів під підлогоюзабороняється.

Металевітруби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. Заземлення повинновідповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатаціїелектроустановок споживачів». Заземлені конструкції, що знаходяться уприміщеннях (батереї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленимвідкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками абосітками від випадкового дотику.

Конструкціязнімної підлоги повинна бути такою, щоб забезпечувались:

—вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуговування;

—стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах;

— вирівнюванняповерхні підлоги за допомогою регулювальних

опорнихелементів;

—взаємозамінюваність плит.

Отворив плитах для прокладання кабелів електроживлення виконуються безпосередньо вмісцях встановлення устаткування відповідно до затвердженого технологічногоплану розміщення устаткування та його технічних характеристик.

Дляпідключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійнійізоляції. Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живленнявиконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин,приладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступнимстаранним ізолюванням місць з'єднання.

Єнеприпустимими:

—експлуатація.кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що

—втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією;залишення під

—напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

—застосування саморобних продовжувачів, які не відповідають

—вимогам ПВЕ до переносних електропроводок; і

—застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного)

—електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

—користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та

—з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами,

—а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

—підвішування світильників безпосередньо на струмопровіднихпроводах,

—обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими

—горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками(розсіювачами);

— використанняелектроапаратури та приладів в умовах, що не

відповідаютьвказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

Назакінчення необхідно зазначити, що дотримання вищезазначених вимог значнопідвищує електробезпеку, однак не може стовідсотково гарантувати неможливістьураження користувача електричним струмом. З огляду на це, необхідно знати івміти правильно надавати першу допомогу при ураженні людини електричнимструмом.

4.3.2Пожежна безпека

Залежновід особливостей виробничого процесу, крім загальних вимог пожежної безпеки,здійснюються спеціальні протипожежні заходи для окремих видів виробництв,технологічних процесів та промислових об'єктів. Для споруд та приміщень, в якихексплуатуються відеотермінали та ЕОМ такі заходи визначені Правилами пожежноїбезпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31-99 та іншими нормативними документами.

Будівліі ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні бути не нижче II ступенявогнестійкості. Над та під приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, а також усуміжних з ними приміщеннях не дозволяється розташування приміщень категорій Аі Б за вибухопожежною небезпекою. Приміщення категорії В слід відділяти відприміщень з ЕОМ протипожежними стінами.

Длявсіх споруд і приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ, повиннабути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно доОНТП 24-86 «Определения категорий помещений и зданий по взрьтопожарной ипожарной опасности», та клас зони згідно з Правилами влаштуванняелектроустановок. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні дверіприміщення.

Сховищаінформації, приміщення для зберігання перфокарт, магнітних стрічок, пакетівмагнітних дисків слід розміщати у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючимистелажами і шафами. Зберігати такі носії інформації на стелажах необхідно вметалевих касетах. В приміщеннях ЕОМ слід зберігати лише ті носії інформації,які необхідні для поточної роботи.

Фальшпідлогау приміщеннях ЕОМ повинна бути виготовлена з негорючих матеріалів (абоважкогорючих з межею вогнестійкості не менше 0,5 год.). Простір під знімноюпідлогою розділяють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 м2.Межа вогнестійкості ліафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год. Комунікаціїпрокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах із застосуванням негорючихущільнювачів для запобігання проникненню вогню з одного відсіку в інший, атакож з міжпідлогового простору в приміщення. Міжпідлоговий простір під знімноюпідлогою має бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації тазасобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначеннямоб'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння тапожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежнихсповіщувачів.

Звукопоглинальнеоблицювання стін та стель у приміщеннях ЕОМ слід виготовляти з негорючих абоважкогорючих матеріалів.

Дляпромивання деталей неодхідно застосовувати негорючі миючі препарати. Промиваннячарунок та інших знімних пристроїв горючими рідинами дозволяється лише успеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. У випадкунеобхідності проведення дрібного ремонту або технічного обслуговування ЕОМбезпосереньо в машинному залі та неможливості застосування негорючих миючихречовин дозволяється мати не більше 0,5 л легкозаймистої рідини у тарі, що неб'ється та щільно закривається.

Приміщення,в яких розташовуються персональні ЕОМ та дисплейні зали, повинні бути оснащенісистемою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачамита переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2площі приміщення з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогнегасноїречовини.

Нерідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли,кабельні канали та простір між підлогами.

ВИСНОВКИ

Вдипломному проекті був проведений фінансовий аналіз роботи підприємства ТОВ«Гермес-Груп», аналіз підприємства як об’єкта керування, створенаекономіко-математична модель оптимізації об’ємів закупівель по підприємству,отримано максимальний прибуток, який підприємство може отримати призастосуванні нової економіко-математичної модел, розроблена інформаційнасистема підтримки прийняття рішень.

Фінансовийаналіз роботи показав, що підприємство в 2008 році перебуває в не найкращомустані. Підприємство є неплатоспроможним. Про це свідчить зменшеннякоеффіцієнтів грошової платоспроможності в порівнянні на початок і на кінецьперіоду. підприємство є неплатоспроможним. Про це свідчить зменшеннякоеффіцієнтів грошової платоспроможності в порівнянні на початок і на кінецьперіоду. Підприємство за перший та четвертий квартал може повністю погаситисвої короткострокові зобов'язання, в другому кварталі воно не може погасити0,15 тис. грн., в третьому — 0,03 тис. грн. Загалом підприємство має достатньогрошових коштів для повної ліквідації своїх довгострокових зобов'язань. Активипідприємства ООО «Гермес-Груп» є ліквідними — загрози попасти втяжкий фінансовий стан не має. В першиму кварталі власні фінансові ресурсизменшилися на 4.5 тис. грн., в другому кварталі не змінилися, в третьмузбільшилися на 3.7 тис. грн., а в четвертому кварталі ресурси не змінювалися.Значне збільшення залишку по статтям запасів та витрат не завжди свідчить пророзширення виробництва. Це може бути визвано уповільненням обороту данихактивів. В першому кварталі запаси оберталися 3.62 разів, через 9 місяцівзапаси обернулися 19 разів, а за рік — 32.5 раза. З коефіцієнта обертаньдебіторської заборгованості видно, що гроші за відвантажений товарперераховуються не вчасно, тому підприємство не може правильно скоригувати своюдіяльність, свої об'єми закупівель. Розрахунок коефіцієнта обертання активів заперший період на кожну гривню, вкладену в активи приходиться 1.65 гривеньреалізації, за 9 місяців — 6.27 гривень, а за рік 7.79 гривень. Кожна гривняобєму реалізації приносить 0% прибутку за перший квартал, 5.5 % за 9 місяцівдіяльності підприємства, 3.5 % за рік в цілому.

Новарозроблена та розрахована економіко-математична модель.

Фінансовийрезультат попереднього 2008 року складав – 97000 гривень. Після проведеннязастосування методу оптимізації фінансовий результат 2009 року став складати63173 гривень.

Оптимальнийоб’єм закупівлі, який отримано шляхом вирішення задачі оптимізації дорівнює іпродажам. Тобто при закупівлі обсягу продукції, який наведено в таблиці 2.5.4,підприємство одразу ж і продасть його. Це забезпечить підприємству ТОВ«Гермес-Груп» мінімальні втрати та максимальний прибуток.

Списоквикористаних літературних джерел

1. Бандурка, Коробов, Орлов, Петрова – Фінансова діяльністьпідприємства – 2-е видання, перероб. І доп. – К.: Либідь, 2003. – 384 с.

2. Барановская Г. Г., И. Н. Любченко. Микрокалькуляторы в курсевысшей математики: Практикум/– К.: Вища шк. Головное издательство, 1987. – 288с.

3. Бланк И. А. Финансовый менеджмент: Учебный курс.-К.: Ника-центр,Эльга, 2001.-528 с.

4. Бойко В. В. Економіка підприємств України: навчальнийпосібник.-2-е вид., переробл. І доп. – Дніпропетровськ: Національна гірничаакадемі України, 2002. – 535 с.

5. Бронштейн И. Н., Семендяев К. А. Справочник по математике дляинженеров и учащихся вузов. – М.: Наука Главная редакция физико-математическойлитературі, 1981.

6. Бусленко Н.П. Моделирование сложных систем, Главная редакцияфизико-математической литературы изд-ва «Наука», М., 1988Ю 356 с.

7. Грачева Р. Е. О бухгалтерии по человечески. Издание третье,переработанное и дополненное. – К.: Галицькі контракти. – 2002.-256 с.

8. Под ред Дика В.В. Информационные системы в экономике: Учебник /М.:Финансы и статистика, 1996 – 272 с.

9. Кремер Н. Ш., Б.А. Путко, И.М. Тришин, М. Н. Фридман. Исследованиеоперацій.- Под ред. проф. Кремера. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.-407 с.

10. Курицкий Б. Я.Оптимизация вокруг нас. – Л.: Машиностроение. Ленингр. Отд-ние, 1989 год. – 144с.: ил.

11. Смірнов В.В/Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни „Інформаційнийменеджмент” для студентів денної та заочної форми навчання зі спеціальності7.050102 Економічна кібернетика/..- Дніпропетровськ: НГУ,2003. – 50с.

12. Ситник В.Ф.,Т.А.Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С.Краєва; За ред. В.Ф.Ситника. Основиінформаційних систем: Навч.посібник вид. 2-ге перероб. і доп. /– К.: КНЕУ, 2001.– 420 с.

13. Соляник Л. Г.Економічний аналіз: Навчальний посібник.- Дніпропетровськ: Національнийгірничий університет, 2003.-199 с.

14. Под ред.Г.А.Титаренко. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник/– М.: ЮНИТИ, 2000. – 400с.

15. Турчак Л. И.Основы целочисленных методов: Учеб. пособие. – М.: Наука. 1987.-320 с.

еще рефераты

Еще работы по экономико-математическому моделированию

Реферат по экономико-математическому моделированию

Економічна статистика

1 Сентября 2013

Реферат по экономико-математическому моделированию

Економічне моделювання в економічному аналізі

1 Сентября 2013

Реферат по экономико-математическому моделированию

Загальні принципи побудови моделей в економетриці

1 Сентября 2013

Реферат по экономико-математическому моделированию

Задачи, пути и средства преодоления отставания и ускорения эффективного развития персонала в строительстве

1 Сентября 2013