Реферат: Шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Основні напрямкипідвищення ефективності використання основних виробничих фондів

Сьогодні одним з найбільш актуальних завдань,що стоять перед сучасним підприємством, яке має в своєму розпорядженні складнедороге в обслуговуванні обладнання, є необхідність забезпечення його безпеки таодночасно економічної ефективної роботи. Важливим моментом при вирішенні цьогозавдання стає впровадження систем управління виробничими фондами та активамипідприємства, що складають невід’ємну частину виробничого процесу та дозволяютьзбільшувати виробничу потужність підприємства за рахунок використання сучаснихінформаційних технологій, не вдаючись до закупівель нового обладнання.Управління основними фондами — це управлінська методологія, основною метою якоїє підтримання робочої готовності виробничих активів за рахунок оптимізаціїтехнічного обслуговування, ремонтів, матеріально-технічного забезпечення тавикористання трудових ресурсів .

Підвищення ефективності використання основних засобівпідприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин.Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства,конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні засоби – це матеріальні цінності, щовикористовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарнийрік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницюпонад 500 гривень (за ціною придбання).

Основні засоби підприємства включають основнівиробничі засоби й невиробничі основні засоби.

Не належать до основних засобів:

1) предмети терміном служби менше одного рокунезалежно від їх вартості;

Коефіцієнт придатності показує, яка частина основнихзасобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

Коефіцієнти оновлення та вибуття розраховуються заформулами:

Ко = />, (1.2)

де Ко – коефіцієнт оновлення основних засобів;

Фу – вартість введених основних засобів за звітнийперіод.

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведенняв дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів завизначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітногоперіоду.

Таблиця 1.1 – Характеристика показників використання основних засобів

Показник Формула розрахунку Характеристика 1 2 3 1. Фондомісткість

/>/>

Характеризує забезпеченість підприємства основними засобами 2. Фондоозброєність

/>/>

Показує величину основних засобів на одного працівника 3. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства

/>/>

Відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства 4. Коефіцієнт зносу основних виробничих засобів

/>/>

Показує ступінь зносу основних виробничих засобів 5.Коефіцієнт придатності основних виробничих засобів 1-Кз Відображає частину основних засобів, придатну для експлуатації 6.Коефіцієнт оновлення основних виробничих засобів

/>/>

Показує частку введених нових основних засобів у загальній вартості основних засобів 7.Коефіцієнт вибуття основних виробничих засобів

/>/>

Характеризує інтенсивність вибуття основних виробничих засобів 8.Коефіцієнт приросту основних виробничих засобів

/>

Показує ступінь збільшення основних засобів у звітному періоді проти минулого періоду 9. Фондовіддача

/>/>

Характеризує ефективність використання основних виробничих засобів. Відображає суму виробленої продукції на одну гривню основних виробничих засобів 10.Рентабельність основних виробничих засобів

/>/>

Визначає ступінь використання основних виробничих засобів

Фк — балансова вартість основних виробничих засобів;

Вп — вартість виробленої продукції;

Фз — залишкова вартість основних виробничих засобів;

М— вартість майна підприємства;

Зо— сума зносу основних виробничих засобів;

ч— середньооблікова чисельність працівників;

Фу — вартість введених основних виробничих засобів;

Фв— вартість виведених основних виробничих засобів;

Кз— коефіцієнт зносу основних виробничих засобів;

Пз— загальний прибуток підприємства.

/> /> /> />

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобтоступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені йнепридатні для дальшого використання. Для цього розраховується коефіцієнтприросту основних засобів.

Кр = (Фу — Фв) /Фк. (1.3)

До показників, які характеризують ефективністьвикористання основних засобів, належать: фондовіддача, рентабельність основнихзасобів, сума прибутку на одну гривню основних засобів.

Найбільш загальним показником, який характеризуєефективність використання основних засобів, є фондовіддача.

В 2008 р. з порівнянням з 2007 р.об’ємні показники експлуатації парку рухомого складу знизились: обсягперевезень знизився на 48,2 тис. т (31,6 %), загальний пробіг знизився на 48,8тис. км (15,7 %), вантажообіг знизився на 998,4 тис. ткм (36,0 %), автомобіле-годинив роботі знизились на 4,0 тис. год (10,6 %).

Динаміка складу та структурипрацівників ВАТ «Лубенське племпідприємство» представлена в табл. 1.5.

Таблиця 1.5 – Динаміка чисельностіпрацівників ВАТ «Лубенське племпідприємство»

Категорія працівників Чисельність за роками, чол. /> 2004 2005 2006 2007 2008 Списочна кількість — всього 136 117 104 92 76 Персонал основної діяльності, 134 115 102 90 74 в тому числі: робітники 118 101 85 74 61 З них: — водії 69 56 47 48 40 — ремонтні робітники 34 31 27 20 17 — інші робітники 15 14 11 6 4 Адміністративно-управлінський персонал, всього 16 14 17 16 13 в тому числі: персонал, всього 16 14 17 16 13 керівники 5 4 5 5 4 спеціалісти 11 10 12 11 9 Інший персонал 2 2 2 2 2

Побудуємо діаграму динамікичисельності працівників на ВАТ «Лубенське племпідприємство» (рис.1.8)

/>

Рис.1.8 Динаміка чисельності працівників

Мінімальна заробітна плата забезпечується приумові виконання встановленої норми виробітку, нормативного завдання, своїхобов’язків.

Показники по праці та заробітнійпраці працівників ВАТ «Лубенське племпідприємство» представлені в табл. 1.6.

Таблиця 1.6 – Показники по праці та заробітній праціпрацівників

Показники Значення за роками 2004 2005 2006 2007 2008 1 2 3 4 5 6 Дохід від реалізації продукції, тис.грн 1250,4 1389,6 1511,1 1602,8 1335,7 Фонд оплати праці, тис. грн 214,4 277,4 316,8 342,2 397,8 Среднесписочна чисельність працівників, чол. 136 117 104 92 76 Продуктивність праці, тис.грн. 9,19 11,88 14,53 17,42 17,6 Середньорічна заробітна плата робітників, грн 1576,5 2370,9 3046,2 3719,6 5234,2 Темп росту ,%: — продуктивність праці - 129,18 122,34 119,90 101,03 — заробітна плата - 150,40 128,48 122,11 140,72

2. АНАЛІТИЧНО — ДОСЛІДНИЦЬКИЙРОЗДІЛ

2.1Аналіз забезпеченості підприємства ОВФ

Для аналізу складу та структури ОВФнеобхідно розрахувати питому вагу кожного виду основних фондів; визначити впливструктурних зрушень у складі основних фондів на загальну вартість ОВФ;встановити співвідношення активної та пасивної частин ОВФ; дати оцінкураціональності структури ОВФ.

Результати всіх розрахунків зведемо втаблицю 2.1.

Таблиця 2.1 – Склад та структураосновних фондів АТП

Складові частини основних фондів на початок року на кінець року виконання плану

відхилення у

виконанні плану

Питома вага, %

структурні

зрушення

на початок

року

на кінець

року

Вартість основних фондів усього, тис. грн 9326,9 9128 97,87 -2,13 100 100 -2,13 у тому числі: — будівлі 1150,7 1189,5 103,37 3,37 12,34 13,03 0,42 — спорудження 324,4 352,4 108,63 8,63 3,48 3,86 0,30 — передавальні пристрої 240,5 290,7 120,87 20,87 2,58 3,18 0,54 — силові установки 289,8 258,6 89,23 -10,77 3,11 2,83 -0,33 — транспортні засоби 7321,5 7036,8 96,11 -3,89 78,50 77,09 -3,05

Дані табл. 2.1 показують, що вартістьосновних фондів знизилась на 2,13 % і склала 9128 тис. грн. Найбільшийприріст спостерігається у вартості передавальних пристроїв (пасивна частинаОВФ), а найбільший спад – у вартості силових установок (пасивна частина ОВФ).Так як підприємство займається наданням послуг по перевезенню вантажів тонайбільшу питому вагу мають транспортні засоби, як на початок року, так і на кінець.Однак, хоча підприємство і займається перевезеннями, та у цьому році напідприємстві більше уваги приділяють розвитку виробничо-технічної бази АТП, щомає підвищити рівень матеріального і соціально-побутового забезпеченняпрацівників та більш досконалої організації технічного обслуговування, ремонту,зберіганню і експлуатації. Це можна наглядно побачити при співвідношенніактивної та пасивної частин основних виробничих фондів (ОВФ). На початок рокуОВФ АТП склали 78,50 % активної частини та 21,50 % пасивної частини, а накінець року відповідно 77,09 % та 22,91 %.

Так як досліди показують, щооптимальною або економічно доцільною структурою ОВФ є – активна частина –більше 50 %, пасивна менше 50 %, то наше підприємство відповідає встановленимнормам, і структура ОВФ АТП є раціональною.

Зміна структури ОФ показує, щонайбільший приріст досягається за рахунок збільшення частини передавальнихпристроїв (+0,54), а також будівель (+0,42), зниження – за рахунок транспортнихзасобів (-3,05).

Ефективність використання основнихвиробничих фондів істотно залежить від їхнього технічного стану і насамперед відстану транспортних засобів. Технічний же стан основних фондів підприємства усвою чергу залежить від рівня організації роботі з проведення технічногообслуговування, ремонту, відновлення і списання основних фондів. Технічний жестан основних фондів характеризується коефіцієнтами відновлення, вибуття, зносуі придатності.

Коефіцієнт оновлення основних фондів(Кон) характеризує ріст виробничої потужності підприємства. Вінвизначається шляхом віднесення первісної (балансової) вартості знову введенихосновних фондів за розглянутий період до загальної первісної (балансового)вартості основних фондів підприємства на кінець того ж періоду (формула 2.1):

/>(2.1)

деФов -первісна вартістьвведених основних фондів, тис. грн.;

Фок -загальна первісна вартість основнихфондів на кінець року, тис. грн.

/>/>/>

При оцінці приросту основнихвиробничих фондів враховують не тільки їхнє поповнення, але і вибуття.

Коефіцієнт вибуття основних фондів (Квиб)характеризує зменшення виробничої потужності АТП. Він />визначається шляхомвідношення балансової вартості вибулих основних фондів за розглянутий період дозагальної їхньої балансової вартості на початок того ж періоду по формулі(2):

/>(2.2)

деФовиб -вартість основнихфондів, що вибули, тис. грн.;

Фоп -загальна первісна вартість основнихфондів на початок року, тис. грн.

/>

Коефіцієнт зносу основних фондів (Кзн)характеризує ступінь зношеності основних фондів і показує, яка частина вартостіосновних фондів перенесена на вартість виконаної транспортної продукції.Визначається цей коефіцієнт шляхом відношення вартості зносу (амортизації)основних фондів до первісного (балансової) їхній вартості по формулі (3):

/>,(2.3)

деСзн — вартість зносу (амортизації),тис. грн.;

Фо — первісна вартість основних фондів.

/>

/>

Коефіцієнт, придатності основнихфондів (Кприд) характеризує ступінь придатності основних фондів іпоказує, яку частку складає залишкова вартість основних фондів від первісноїїхньої вартості. Визначають цей коефіцієнт шляхом віднесення незношеної(неамортизованої) частини основних фондів до їх первісного (балансової)вартості по формулі (4):

/>(2.4)

/>

/>

Результати розрахунків представимо втаблиці 2.2.

Таблиця 2.2 — Показники технічногостану основних фондів

Показники Стан на Відхилення початок року кінець року абсолютне % Первісна вартість основних фондів, тис. грн 4326,9 4961,2 634,4 -14,66 Знос основних фондів, тис. грн 3875,8 2870,4 -1005,4 -25,94 Надходження основних фондів протягом року, тис. грн - 789,9 - - Вибуття основних фондів протягом року, тис. грн - 988,8 - - Коефіцієнт зносу 0,896 0,3145 -0,317 -35,4 Коефіцієнт придатності 0,104 0,6855 0,317 3,04 Коефіцієнт оновлення - 0,0865 - - Коефіцієнт вибуття - 0,229 - -

Аналізуючи дану таблицю, ми бачимо,що коефіцієнт оновлення та вибуття майже однакові (відповідно 0,0865 та0,1060), коефіцієнт зносу на кінець року збільшився, а коефіцієнт придатностізбільшився. Це є наслідком того, що оновлення парку рухомого складу незначне ікрім цього, покупка нового рухомого складу не покриває знос пасивної частиниосновних виробничих фондів, що призводить до зменшення коефіцієнту придатностіОВФ. Ефективністьвикористання основних виробничих фондів автотранспортних підприємств оцінюєтьсякомплексом показників, до яких відносяться фондовіддача, коефіцієнтиекстенсивного й інтенсивного використання основних виробничих фондів.

Коефіцієнт екстенсивного використанняфондового часу основних виробничих фондів визначають відношенням фактичновідпрацьованого часу транспортними засобами (у годинах, автобусо-годинах) докалендарного, режимного чи планового фондів часу по формулі (2.5):

/>,(2.5)

деТ -фактично відпрацьований час,год.;

Тк -календарний фонд часу, год.

/>

Коефіцієнт інтенсивного використанняосновних виробничих фондів характеризує використання їх по продуктивності івизначається по формулі:

/>,(2.6)

Де W', W — відповідно, звітний іплановий годинний виробіток автомобіля.

/>

Коефіцієнт інтегрального завантаженняфондів характеризує використання основних виробничих фондів у часі зурахуванням продуктивності транспортних засобів. Визначається він добуткомкоефіцієнтів екстенсивного й інтенсивного використання основних виробничихфондів підприємства:

/>(2.7)

/>

Результати розрахунків зведемо втаблицю 2.3.

Найважливішим показником, щохарактеризує ефективність використання основних виробничих фондів підприємства,служить показник фондовіддачі, тобто обсяг виробленої продукції у вартісному чинатуральному вираженні, який приходиться на 1 грн. середньорічної вартостіосновних виробничих фондів, що визначається по формулі (8):

/>, грн/грн.(2.8)

Де Фо — середньорічна вартістьосновних фондів, тис. грн.

/> грн./грн.

Зворотна величина фондовіддачіхарактеризує фондомісткість, одиниці продукції, що визначається по формулі (9):

/>, грн./грн.(2.9)

/> грн.

Для визначення ступеня забезпеченостіпідприємства основними виробничими фондами використовують показникфондоозброєність праці робітників, що дорівнює відношенню середньорічноївартості основних виробничих фондів до середньоспискової чисельностіробітників, зайнятих у найбільш завантажену зміну.

/>(2.10)

Де Nсс — кількість працівників на АТПв найбільш навантажену зміну, люд.

/>тис.грн./чол

Розрахунки фактичних показниківзведемо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 Фактичні значенняпоказників

Показники Розрахункова формула Вантажні авто Коефіцієнт екстенсивного використання

/>

1 Коефіцієнт інтенсивного використання

/>

0,940 Коефіцієнт інтегрального завантаження

/>

0,940 Фондовіддача, грн/грн

/>

0,269 Фондомісткість, грн/грн

/>

3,717 Фондоозброєність, грн/чол.

/>

65,3 Виробіток вант. авто на1 аг

/>

330,4 Об’єм перевезень вант. авто

/>

104,5 Вантажообіг, тис. ткм

/>

1776,9 Доходи всього, тис. грн

/>

1335,7

Аналізуючи таблицю 2.3 можна зробитивисновок про те, що по пасажирським перевезенням 100% часу (Кекст = 1,0)рухомий склад АТП працює на лінії, що є надвисоким показником ефективної роботипідприємства. Аналізуючи коефіцієнт інтенсивного використання РС, ми бачимо, щофактична продуктивність парку автомобілів вище запланованої. Загальнийінтегральний показник завантаження є також високим. По вантажним перевезеннямза всіма показниками спостерігається перевиконання плану, що робить вантажніперевезення більш прибутковими. Аналіз фондовіддачі показує те, що у звітномуперіоді на 1грн. вартості основних фондів приходиться 0,269 грн. доходу. Проте, загалом діяльність підприємства у звітному році є досить ефективною, чочазагальні доходи дещо знизилися. Вихідну інформацію для аналізу впливу основнихфакторів на фондовіддачу представимо в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4- Вихідні дані для аналізуфондовіддачі

Показники Величина показників Виконання плану, % Структура, % план звіт план звіт Валові доходи, тис. грн., в тому числі 1450,0 1335,7 92,1 100 100 від вантажних перевезень 1450,0 1335,7 92,1 100 100 Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн., в тому числі 4326,9 4864,2 112,4 100 100 транспортні засоби 3250 3000 92,3 75 61,7 інші основні фонди 1077 1864,2 173 24 38,3 Вантажообіг, тис. ткм 2775,3 1776,9 64,03 - - Доходна ставка, грн.: 10 ткм 3,1 106,90 - - Фондовіддача, грн/грн 0,335 0.275 144,06 - -

Розрахуємо вплив показників нафондовіддачу :

2 група показників:

-за рахунок середньорічної вартості основних фондів:

/>, грн/грн (2.11)

/>

— Зміна фондовіддачі за рахуноквартості транспортних засобів:

/>, грн/грн (2.12)

/>/> (2.13)

— Зміна фондовіддачі за рахуноквартості стаціонарної частини основних виробничих фондів:

/> (2.14)

/>грн, грн

/>

Таким чином, сумарний впливпоказників 1 та 2 групи дорівнює – 0,06грн

/>, грн.

1 група показників:

— Зміна фондовіддачі за рахунок зміни обсягу транспортноїроботи:

/>, грн/грн (2.14)

де /> -індекс зміни обсягу транспортної роботи

/>

— Зміна фондовіддачі за рахунок зміни доходної ставки:

/>, грн/грн (2.15)

де /> -індекс зміни доходної ставки.

/>

— Зміна фондовіддачі за рахунок змінидоходів:

/>, грн/грн (2.16)

/>, гр.

В цьому розділі визначили впливрізних факторів на зміну фондовіддачі. Загальний інтегральний показникзавантаження є також високим. По вантажним перевезенням за всіма показникамиспостерігається перевиконання плану, що робить вантажні перевезення більшприбутковими. Зростання фондовіддачі забезпечується за рахунок доходу. Такожвизначили вплив вантажо- і пасажирообігу, ТЕП та дохідної ставки нафондовіддачу. Фондовіддача за рахунок зміни основних фондів зменшується на-0,037грн. На ефективність використання основних фондів впливають такі основніфактори: величина доходів підприємства, середньорічна вартість основнихвиробничих фондів, вантажообіг, величина доходної ставки, структура доходівпідприємства та структура виробничих фондів підприємства. Ефективністьвикористання виробничих фондів також залежить від показників використання рухомогоскладу.

2.2 Аналіз ефективностівикористання основних виробничих фондів

Для обліку, аналізу, планування й оцінки рівнявикористання основні виробничі фонди виражаються в натуральних і вартіснихпоказниках.

Натуральна форма аналізу основних виробничих фондіввикористовується при визначенні технічного складу коштів праці, виробничоїпотужності підприємства й структурних підрозділів, рівня її засвоєння,продуктивності й ступеню використання окремих видів устаткування й спорудженьзв'язку. На основі натуральних показників здійснюється планування уведення йвибуття основних фондів, складається баланс устаткування, розраховується необхіднийштат на його обслуговування. Із цією метою на підприємствах ведеться інвентаризаціяй паспортизація встаткування, при яких ураховується число окремих видівосновних фондів і кількісні характеристики кожного з них.

Натуральний вимірник, будучи найбільш наглядно іконкретним не дозволяє порівняти різні види коштів праці й визначати загальнувартість основних фондів по підприємству й галузі в цілому. Цієї мети служитьвартісна аналіз основних виробничих фондів, що є однієї з найважливішихекономічних характеристик підприємства. Вона необхідна для визначеннязагального обсягу основних фондів, їхні динаміки й структури, плануваннявідтворення. На основі вартісного аналізу розраховуються величина амортизації,а також узагальнюючі показники використання всієї сукупності коштів праці.

Основними показниками, за допомогою яких здійснюєтьсяаналіз ефективності використання ОВФ є наступні: фондовіддача; фондоємкість;рентабельність ОВФ; співвідношення темпів росту продуктивності праці йфондоозброєності працівників.

Фондовіддача є основним показникомефективності використання ОВФ. Фондовіддача розраховується по формулі:

ФО = ТП / ОВФ, (2.18)

де ФО — фондовіддача в аналізованому періоді, грн/грн;

ТП — випуск товарної продукції за аналізований період.

Ефективному використанню фондів відповідає збільшенняфондовіддачі. Величина фондовіддачі може розрізнятися залежно від галузі, уякій працює підприємство, і технології, що воно використовує. Показником,зворотним фондовіддачі, є фондоємкість:

ФЄ = ОВФ / ТП, (2.19)

де ФЄ — фондоємкість продукції підприємства, грн/грн.

Рентабельністьосновних виробничих фондів відображає прибутковість їхнього використання йрозраховується по формулі:

Ровф = П / ОВФ, (2.20)

де Ровф — рентабельність основних виробничих фондів,грн/грн;

П — прибуток підприємства.

Для розрахунку показника рентабельності можутьвикористовуватися різні види прибутку (прибуток від операційної діяльності;прибуток від основної діяльності; чистий прибуток, тобто прибуток післяоподатковування й т.д.). Вибір певного показника прибутку здійснюєтьсяпідприємством виходячи з економічної обґрунтованості й аналізу тісноти зв'язкуміж ОВФ і видом діяльності підприємства, від якого отриманий прибуток. У ціломурекомендується для розрахунку рентабельності використовувати показники прибуткивід операційної діяльності й чистого прибутку.

Іншим показником, що характеризує ефективністьвикористання фондів з погляду її прибутковості, є рентабельність виробництва:

Рпр = П / (ОВФ + НІС), (2.21)

де Рпр — рентабельність виробництва;

НІС — середня величина нормованих оборотних коштів.

Крім зазначених показників, для аналізу ефективностівикористання фондів також використовують коефіцієнтиозброєності праці працівників основними виробничими фондами: фондоозброєність одного працівника:

ФВ = ОВФ / Ч, (2.22)

де ФВ – фондоозброєність одного працівника;

Ч — чисельність працівників;

технічнуозброєність одного працівника:

ТВ = Опфа / Ч, (2.23)

де ТВ — технічна озброєність одного працівника;

Опфа — середньорічна вартість активної частини ОВФ;

машиноозброєністьодного працівника:

МВ = Опфм / Ч, (2.24)

де МВ – машино озброєність одного працівника;

Опфмо — середньорічна вартість машин і встаткування.

Для аналізу ефективності використання фондів можетакож визначатися співвідношення темпівросту продуктивності праці й фондоозброєності працівників. Значенняданого співвідношення, що перевищує рівень 1, свідчить про ефективністьвикористання фондів.

Основниминапрямками підвищення ефективності використання фондів, є наступні: широкевпровадження досягнень НТП; прискорення освоєння нових, більше продуктивнихвиробничих потужностей; ліквідація структурних диспропорцій і вузьких місць;збільшення частки активної частини фондів у загальній їхній величині; поліпшенняфізичного стану фондів за рахунок удосконалювання організації й проведенняїхнього ремонтного обслуговування; поліпшення використання встаткування в часі;підвищення надійності, довговічності, ремонтопридатності фондів.

Останнім часом в економічній літературі багатоговориться про необхідність підвищення конкурентоспроможності, вартості йкапіталізації підприємств. Якось у тіні виявився показник фондовіддачі. Тимчасом саме фондовіддача свідчить про ефективність функціонування основногокапіталу й вкладених інвестицій і, отже, про успішність реалізації стратегіїкерування майном. Фондовіддача як відношення валового доходу до вартостіосновних фондів наочно показує необхідність розмірного росту вартості йвалового доходу. Невтримний ріст вартості фондів будь-якими коштами, непідкріплений адекватним ростом валового доходу, неминуче приведе до зниженняфондовіддачі. Показник фондовіддачі звичайно асоціюється з обліковим показникомфондовіддачі, що представляє собою відношення вартості зробленої за рік продукціїдо середньорічної повної балансової вартості основних фондів. Однак подання профондовіддачу не може обмежуватися описаним вище, строго регламентованим методомїї розрахунку. Для цілей аналізу майнового стану підприємства й використанняйого основних фондів необхідно застосовувати аналітичний показник фондовіддачі.Останній відрізняється від облікового показника особливостями його визначення,насамперед, у відношенні двох головних угруповань основних фондів: активноїчастини (парку встаткування) і пасивної частини (нерухомого майна). Щобвизначити фондовіддачу для якої-небудь частини основних фондів, необхідно іззагальної суми виторгу виділити той виторг, що створює ця частина фондів, івіднести цей виторг до вартості даної частини фондів. Яким же образом розділитизагальний виторг підприємства між активною й пасивною частинами основнихфондів?

Виторг, створюваний нерухомим майном, можна визначитияк альтернативний дохід, що може бути отриманий, якщо нерухомістьвикористовувати по-іншому, наприклад, як дохід від здачі цієї нерухомості воренду. Виторг, створюваний парком устаткування, можна визначити методомзалишку, тобто вирахуванням із загальної суми виторгу альтернативного доходувід нерухомості. Фондовіддача від парку встаткування визначається по формулі:

ФОП = (Вобщ – Внд) / Sпо,(2.25)

де Вобщ – загальна сума виторгу;

Внд – альтернативний дохід від нерухомості;

Sпо – повна вартість парку встаткування.

Але навіть отриманий описаним вище способом показникфондовіддачі для парку встаткування має потребу в уточненні як за розрахункамичисельника, так і знаменника. Для цілей аналізу майнового стану підприємства йвикористання його основних фондів необхідно застосовувати аналітичний показникфондовіддачі. Останній відрізняється від облікового показника особливостямийого визначення, насамперед, у відношенні двох головних угруповань основнихфондів: активної частини (парку встаткування) і пасивної частини (нерухомогомайна). У чисельнику коштує виторг від реалізації продукції, але далеко не всекомпоненти цього виторгу створюються використовуваним устаткуванням. Наприклад,вартість покупних комплектуючих виробів і сторонніх виробничих послуг, щовраховується у виторзі, формується без участі встаткування. Тому при визначенніфондовіддачі від парку встаткування, цілком логічно брати «очищену» виторг,тобто за винятком відзначеної вище вартості покупних комплектуючих виробів,напівфабрикатів і сторонніх послуг. Основні етапи комплексної порівняльноїаналізу представлені на мал. 2.1

Конкретизація цілей та задач комплексного аналізу

/>

Вибір вихідної системи показників

/>

/>Організація збору вихідної інформації

Розрахунок та аналіз значень частих показників( місць, бальних оцінок, коефіцієнтів по вихідним показникам)

/>

Забезпечення порівняння аналізуємих показників (визначення коефіцієнта порівняльної значимості)

/>

Вибір певної методики, розробка алгоритмів та програми розрахунку />комплексних порівняльних оцінок

Розрахунок комплексного аналізу

/>

Експериментальна перевірка адекватності комплексних узагальнюючих оцінок економічної дійсності

/>

Аналіз та використання комплексних порівняльних оцінок

Малюнок 2.1 Основні етапи комплексного порівняльногоаналізу

При проведенні діагностичного вартісного аналізу паркустаткування по підприємству розглядається як сукупність цехових парківустаткування (ЦПУ), серед яких потрібно виділити так звані «критичні» ЦПУ.Якісним критерієм діагностики в цьому випадку виступає показник фондовіддачі покожному ЦПУ. «Очищену» виторг доцільно розподілити між ЦПУ пропорційнокількості наведених машино-годин. Кількість наведених машино-годин дорівнюєкількості вироблених парком машино-годин, помноженому на відношення середньоївартості одиниці встаткування в даному ЦПУ до середньої вартості одиниці встаткуванняпо всьому підприємству. Методи комплексної аналізу представлені на мал. 2.2.

Методи комплексного аналізу

/>/>

Детермінований Стохастичний

/>/>/>/>/>/>/>

Метод сум Метод геометричної середньої Метод суми місць Метод відстаней Метод двомірного шкалувкння Експертно- статистичні методи Метод компонентного аналізу

Малюнок 2.2 Методи комплексного аналізу

Чисельник у показнику фондовіддачі повинен відображатиекономічний результат функціонування фондів, тому виникає питання: чи завждиварто брати за основу тільки обсяг реалізованої продукції, тобто виторг. Якщовиробничий цикл невеликий, то великої різниці між розмірами виручки й товарноговипуску немає. Але, якщо виробничий цикл тривалий, то між обсягом виконаноїпарком роботи й обсягом продажів у розглянутий період буде істотна різниця. Уцьому випадку обсяг випуску товарної продукції краще характеризуєрезультативність функціонування парку встаткування й тому він переважніше прирозрахунку фондовіддачі.

Крок 1

Показники Значення показників за роками 2004 2005 2006 2007 2008 Коефіцієнт оновлення 0,94 0,75 0,41 0,59 0,159 Коефіцієнт вибуття 0,27 0,26 0,29 0,29 0,229 Коефіцієнт зносу 0,716 0,729 0,743 0,758 0,579 Коефіцієнт придатності 0,284 0,271 0,257 0,242 0,421 Фондовіддача ОВФ, грн 0,364 0,371 0,324 0,321 0,269 Фондоємність одиниці продукції 2,747 2,693 3,089 3,116 3,717

У знаменнику показника фондовіддачі звичайно коштуєповна балансова вартість парку встаткування. Отже, фактор зношування невраховується. Якщо в знаменнику брати залишкову вартість, обчислену, наприклад,з урахуванням нарахованої амортизації, то одержимо завищену величинуфондовіддачі. На нашу думку, у знаменнику варто використовувати повну ринковувартість парку, скоректовану на часткове знецінення, викликане втратою тількивиробничої потужності в порівнянні з устаткуванням «як нове».

Викладені вище міркування по визначенню аналітичногопоказника фондовіддачі для парку встаткування повинні бути враховані припроведенні технологічного аудита, коли виявляється не тільки його технічнийстан, але й загальний технологічний і інноваційний потенціал парку встаткуванняз метою формування ефективної стратегії розвитку виробничо-технологічної базипідприємства.

Крок 2

Показники Значення показників за роками 2004 2005 2006 2007 2008 Коефіцієнт оновлення 1,00 0,789 0,436 0,628 0,169 Коефіцієнт вибуття 1,038 1,00 1,115 1,115 0,88 Коефіцієнт зносу 1,237 1,259 1,283 1,309 1,00 Коефіцієнт придатності 0,675 0,694 0,61 0,575 1,00 Фондовіддача ОВФ, грн 0,981 1,00 0,873 0,865 0,725 Фондомісткість одиниці продукції, 0,739 0,725 0,831 0,838 1,00

Задача зводиться до розрахунку комплексної аналізугосподарської діяльності на основі системи показників різних прикладів якісногота кількісного аналізу. При цьому ефективність виробничо – господарськоїдіяльності одного господарського об’єкту може порівнюватись з ефективністюдіяльності інших об’єктів.В даному випадку прийнято говорити про перетвореннякомплексної аналізу в порівняльну комплексну оцінку виробничо — господарськоїдіяльності.

Крок 3

Показники Значення показників за роками 2004 2005 2006 2007 2008 Коефіцієнт оновлення 0,00 0,202 0,564 0,372 0,831 Коефіцієнт вибуття 0,038 0,00 0,115 1,115 0,12 Коефіцієнт зносу 0,237 0,269 0,283 0,309 0,00 Коефіцієнт придатності 0,325 0,356 0,39 0,425 0,00 Фондовіддача ОВФ, грн 0,019 0,00 0,127 0,135 0,275 Фондомісткість одиниці продукції, грн 0,261 0,275 0,169 0,162 0,00 Відстань до еталону(Кj) 0,88 1,092 1,648 1,518 1,226 Отримані місця 1 2 5 4 3

Розрахувавши комплексну оцінку методом відстаней, мипобачили що наше підприємство працювало неефективно в 2006році та отрималооцінку 5, найбільш ефективним був 2004 рік.

3.Управління охороною праці

3.1 Система управління охороноюпраці як підсистема загальної системи управління ВАТ «Лубенськеплемпідприємство»

Одним з найважливіших умов створення безпечних таздорових умов праці на розглянутому виробництві є високий рівень організаційноїроботи на основі сучасних методів управління охороною праці та постійного їхудосконалення.

Система управління охороною праці (СУОТ)- церегламентована нормативними та технічними документами сукупність технічних,соціальних, економічних та виховних заходів, направлених на комплексне програмно-цільовезабезпечення охорони праці робітників підприємства на основі тісної взаємодіївсіх рівнів управління

Метою даної СУОТ є постійне та безперервнеудосконалення управлінських дій по забезпеченню здорових та безпечних умовпраці за рахунок модернізації організаційної структури управління,конкретизація функцій всіх його ланок та коректування їх взаємодії, збільшеннязначимості зворотного зв’язку як важної умови забезпечення ефективності роботивсієї системи також збільшення активності робітників, інженерно-технічнихробітників та працюючих в даному напрямку на ВАТ «Лубенське племпідприємство».

Організаційна структура СУОТ з’єднана з управліннямвиробництвом та представляє собою сукупність органів, підрозділів тавиконавців, які знаходяться в взаємозв’язку та підлеглості, наділених правамита обов’язками по виконанню правил охорони праці.

3.2 Підсистема контролю забезпекою праці

Контроль стану охорони праці підприємства здійснюєтьсяз метою оцінки об’єктивних та суб’єктивних факторів безпеки праці та наступноговиробітку даних управлінських дій.

До об’єктивних факторів відносять ступінь належностівиробничого обладнання, технологічних процесів, засобів захисту вимогам системистандартів безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.

До суб’єктивних факторів відносять рівень знаньпрацівників в області охорони праці та навиків за їх практичному застосуванню,стан дисципліни, організованості та відповідального відношення до виконанихнорм охорони праці працівників та кожного працівника в цілому.

Контроль стану охорони праці здійснюється в наступномупорядку:

— вибір контролюючих об’єктів;

— виконання процедури контролю;

— визначення причин нормативних вимог;

— розробка та узагальнення необхідних організаційно –технічних заходів по їх усуненню.

В виробничих структурних підрозділах підприємствапредлагається здійснення своїми силами комплексу взаємо прийнятих контрольнихзаходів, в яких виділяються наступні види контролю:

— адміністративний;

— суспільний;

— комбінований адміністративно – суспільний або оперативний

Контроль і оцінка належності умов праці необхіднимстандартам, нормам та правилам виконання з метою отримання числових значеньпоказника безпеки праці, використання в майбутньому при прогнозуванні стануохорони праці, підведення всього використаних планів заходів за покращеннямумов праці, стимулювання роботи по охороні праці.

Основним критерієм ефективності робіт по забезпеченнюбезпечних умов праці є зниження частоти та тяжіння виробничого травматизму.

Функціями СУОП є:

- організаціяі координація робіт в області охорони праці;

- встановленняобов’язків та порядку взаємодії осіб, що беруть участь у рішенні поставленихзадач;

- плануванняробіт по охороні праці;

- прийняттяі реалізація управлінських рішень (накази, розпорядження);

- облік,аналіз та оцінка рівня охорони праці;

- стимулюванняпраці по досягненню запланованого рівня охорони праці.

В основу контролю і оцінки якості роботи по охороніпраці та виробітку стимулюючих дій входять наступні принципіальні положення,які забезпечують їх ефективність та дійсність:

— наявність технічного та економічного розглянутогопланування;

— своєчасне доведення до виконавців;

— постійний контроль виконання планових завдань,точний облік їх виконання;

— виконання в термін оперативних заходів тарозпоряджень керівників служби охорони праці та підприємства в цілому;

— недопущення порушень вимогам стандартів, норм таінструкції по безпеці праці;

— забезпечення робочих та використання ними захиснихзасобів та спец одягу;

— забезпечення необхідними поміщеннями в необхідностіз санітарними нормами;

— використання сучасних математичних методів такомп’ютерної техніки в процесі організації збору, обробки та зберіганняінформації по охороні праці, визначення числових значень показників безпекипраці.

3.3 Заходи по захисту віднебезпечних, шкідливих і вогненебезпечних факторів персоналу водіїввеликовантажних автомобілів

В зв’язку з профілактичним напрямком даного комплексуробіт основу планових профілактичних робіт по охороні праці (ППР ОП) складаютьзаходи по планово — попереджуючому контролю небезпечних, шкідливих та вогненебезпечнихвиробничих факторів.

В залежності від періоду виконання виділяють наступнігрупи робіт:

1- одночасні, які виконуються при призначенніспеціаліста на посаду або при влаштуванні на роботу;

2 — спеціальні — перед допуском до роботи або початкуроботи;

3 — щоденні або щомісячні;

4 — виконуються один раз в два дня;

5 — що недільні;

6 — виконуємо один раз в 10 днів;

7 — виконуються мі один раз в 15 днів;

8 — щомісячні;

9 — виконуються один раз в два місяці;

10 — щоквартальні;

11 — виконуються один раз в чотири місяці;

12 — піврічні;

13 — щорічні;

14 — виконуються один раз в два роки;

15 — виконуються в три роки;

16 — виконуються то же в чотири роки;

17 — виконуються то же в п’ять років;

18 — виконуються то же в шість років;

19 — виконуються то же в вісім років;

20 — виконуються то же в десять років;

Роботи, які відносяться до груп 1…4, спеціальномуплануванню не підлягають. Роботи, які відносяться до груп 5…13, плануються прирозробці текучих та оперативних заходів по охороні праці на основі постійнодіючого графіка ППР ОТ, який являється основним робочим документом даногокомплексу профілактичних робіт. Роботи, які відносяться до груп 14…20,розглядаються в першу чергу документами перспективного планування, а потімконкретизуються в оперативних додатках до постійно діючого графіка ППР ОТ.

Основні профілактичні, одночасні та спеціальні заходи,які застосовуються до системи планово-попереджувального умов праці приведені втабл. 3.1.

Таблиця 3.1- Об'єм планово-попереджувальних робіт позабезпеченню безпеки та шкідливості праці

Персонал, обладнання, будівлі, територія Найменування, зміст роботи 1 2 1 При влаштуванні на роботу Робітники всіх спеціальностей незалежно від освіти, стажу, посади Початковий інструктаж, первинний інструктаж на робочому місці, перевірка знань після безпечних та прийомів робіт

Працівники, які надійшли для виконання робіт по електрозварюванню, газо- та електро різці, для виконання робіт на автозаправочних станціях

Попередній медичний огляд

2 Перед допуском до роботи Всі робітники підприємства – при зміні в правилах по охороні праці, при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації обладнання, інструмента, матеріалів та других факторів, впливаючих на безпеку праці Позаплановий інструктаж в об’ємі первинного інструктажу на робочому місці Всі робітники при перерві в роботі більше 60 календарних днів Також Робітники підприємства зайняті на роботах до яких застосовуються повишені вимоги безпеки праці при перервах в роботі більше 30 календарних днів Також Робітники та ІТР, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою Навчання типовим програмам, здача екзамену та отримання посвідчення на право виробництва робіт та обслуговування даного обладнання Водії працюючі в кар’єрах Інструктаж Водії направленні на перевезення небезпечних вантажів Спецпідготовка або інструктаж та медичний контроль Водії зайняті на перевезенні небезпечних вантажів при перерві в роботі 5 або більше календарних днів Інструктаж Водії автомобілів зайняті на технологічних перевезеннях Інструктаж та вивчення в дійсності з дійсними на обслуговуємих підприємствах правилами та інструкціями Водії автомобілів зайняті на перевезенні хімічних засобів Спеціальний інструктаж та перевірка наявності посвідчення на право перевезення даної категорії вантажів Водії, такелажники та інші робітники зайняті на перевезенні негабаритних вантажів Інструктаж по техніці безпеки та безпеки руху Водії автомобілів виконуючі технологічні перевезення шкідливих та небезпечних вантажів Перевірка забезпеченості спецодягом та їжею дотримуючись стандартів Перевезення небезпечних вантажів Забезпечення транспортних засобів які перевозять небезпечний вантаж паливом на весь маршрут без дозаправок

3.4 Планування прироступродуктивності праці водіїв великовантажних автомобілів в результаті покращенняйого умов

На підприємстві в плановому порядку проводитьсякомплекс організаційно-технічних заходів, направлених на зниження втомляє мостіводіїв в процесі роботи на лінії, як наслідок, на підвищення ефективностіперевізного процесу, зниження вірогідності дорожньо-транспортних пригод.

Основні заходи включають в себе:

— часткову заміну морально застарівших та фізичнозношених автомобілів на нові, суворо відповідаючим міжнародним стандартам та нормамв частості дії небезпечних та шкідливих факторів.

— ремонт та модернізацію зношених машин, які непідлягають списанню, також в плані зменшення фізичних навантажень, зниженнявпливу факторів на водіїв, здатних визивати травматизм та захворюваність, підвищеннякомфортності робочого місця.

Розрахунком визначаємо очікуване збільшенняпродуктивності праці водіїв як наслідок покращення умов праці після змінитехнічних та ергономічних характеристик рухомого складу в результаті йогомодернізації та застосування більш раціональних режимів праці та відпочинку.Вихідні дані для вирішення задачі прийняті згідно експертним оцінкам головнихспеціалістів підприємства. Згідно з ними задані характеристики ряду факторівумов праці водіїв до і після впровадження дійсних оргтехзаходів. Змінаелементів умов праці які впливають на працездатність водіїв представлена втабл. 3.2.

Таблиця 3.2 – Зміна елементів умов праці які впливаютьна працездатність водіїв

Фактори умов праці та одиниці вимірювань до застосування заходів після застосування заходів 1 2 3

Вібрація:

перевищення норми, дБ

бали

до 3

3

Нижче ПДУ

1

Шум:

Перевищення норми, дБ

бали

більше 10

6

Нижче ПДУ

1

Поза за робочим місцем та переміщення в просторі:

характеристика

бали

Не комфортна більше 50% робочого часу

5

Комфортна з

зусиллями до 5кг

1

Змінність:

Характеристика

бали

нерегулярна

4

дві зміни

2

Сума балів 18 5 Середня арифметична балів 4.5 1.25 Інтегральна кількісна оцінка тяжкості праці Іт 56,2 21,4 Категорія тяжкості праці 5 2 Приріст продуктивності праці в результаті підвищення працездатності ,% 17,85

На першому етапі з використання таблиці критеріївоцінки факторів умов праці розроблених НІІ праці, кожному з розглянутихфакторів до і після застосування заходів дана кількісна оцінка в балах від 1 до6 та занесена в розрахункову таблицю як характеристика факторів, так і їїбальна оцінка.

На другому етапі бали біологічно значимих факторівсумуються та діляться на число тих факторів. Тим самим визначається середнєзначення балів біологічно значущих факторів — X.

Біологічно значущими вважаються фактори умов праці,які можуть з найбільшою вірогідністю в процесі тривалої дії визивають основніякісно визначені реакції організму працюючого чоловіка: нормальні – 1 та 2,пограничні – 3 та 4 та патологічні -5 та 6 категорії тяжкості. Якщо на робочомумісці є фактори які отримали оцінку від 3 до 6 балів, то найбільш вірогідно,що під їх дією формуються більш неприємні категорії тяжкості праці, а потім дляінтегрально кількісної оцінки в розрахунок приймаються тільки ці фактори.Фактори умов праці котрі мають на робочих місцях оцінку 1 або 2 бали врозрахунок не приймаються так як вони складають основний фон життєдіяльностіорганізму людини і не приймають участі в формуванні підвищеної категоріїтяжкості праці.

На третьому етапі визначена інтегральна кількіснаоцінка тяжкості праці – Іт. При визначенні Іт та категорії тяжкості праці післяздійснення заходів по покращенню умов праці в розрахунок приймаються всіфактори які змінилися та впливають на зниження тяжкості праці а також всінеприємні фактори які не підлягають покращенню в теперішній час.

Для знаходження Іт, основою являється значення X якеми дістали в другому етапі. Для цього використовується таблиця 3.3. Принеобхідності застосовують методи інтерполяції та екстраполяції.

Таблиця 3.3 – Залежність інтегральної кількісноїоцінки тяжкості праці від середнього значення балів біологічно значимихфакторів

X(до) 1 1,2 1,6 2,0 2,4 2,8 3,2 Іт(до) 18 21,3 26,7 33,0 38,0 42,6 46,7 Х(до) 3,6 4,0 4,4 4,8 5,2 5,6 - Іт(до) 50,2 53,0 55,7 57,7 59 60 -

На четвертому етапі на основі інтегральної кількісноїоцінки умов праці визначена категорія тяжкості праці за табл. 3.4.

Таблиця 3.4 – Залежність категорії тяжкості праці відінтегральної кількісної оцінки умов праці

Категорія тяжкості праці 1 2 3 4 5 6 Іт до 18 19-33 34-45 46-53 54-59 59,1-60

На п’ятому етапі визначається інтегральний показникпрацездатності в базовому періоді Rінт.б та плановому періоді Rінт.н.

/>,

/>,

де Іт.б, Іт.н — інтегральнийпоказник тяжкості праці до та після застосування заходів, бали;

15,6 та 0,64 — коефіцієнти регресії.

Результати розрахунків Rінт.б =36,6; Rінт.н=90,9.

На шостому етапі на основі значень інтегральнихпоказників працездатності до та після покращення умов праці планується можливийприріст продуктивності праці ΔПТр.

/>,

де Кпр = 0,12…0,4- коефіцієнт, враховуючийдолю приросту продуктивності праці в результаті підвищення працездатності.

Отримане значення Кпр складає 0,12. Вінотриманий емпіричним шляхом НІІ праці на основі фактичних даних.

Висновок. За рахунок зміни категорії тяжкості праціводіїв з 5-ї до 2-ї можливо чекати підвищення продуктивності праці більше 17 %.

3.5 Охорона навколишньогосередовища

Під охороною навколишнього середовища розуміють якзалежність конструктивних, технічних та організаційних заходів, направлених назахист навколишнього середовища від шкідливих дій.

Дослідниками різних факторів в певних умовах тарегіонах призводять по різним параметрам до домінуючого впливу автомобільноготранспорту на навколишнє середовище. В даний час спеціалісти займаються цієюпроблемою в області автомобілебудування, технічної експлуатації автотранспорту,дорожнього та транспортного будування. Оптимальне вирішення проблеми можливетільки на основі обліку всіх факторів, які визначають ступінь впливу автотранспортуна навколишнє середовище.

В процесі свого функціонування автотранспорт виділяє звідпрацьованими газами шкідливі токсичні відходи внаслідок змивупаливо-мастильних матеріалів та спалювання палива, це має небезпечний вплив наприроду та людей.

Рівень забрудненості атмосферного повітря залежить відякісного та кількісного складу відпрацьованих газів, типу руху, видувикористовуємого палива.

Зниження токсичності газів двигунів можливо внаступних напрямках:

— покращення паливної системи двигунів та системизапалювання;

— находження присадок до палива, які знижують викидитоксичних компонентів при роботі двигуна;

— застосування нейтралізаторів для зменшення викидів ватмосферу токсичних компонентів відпрацьованих газів двигунів;

— розробка та впровадження на автомобіляхпринципіально нових двигунів, перетворюючу паливну енергію в електричну.

В цілому боротьбу з забрудненням навколишньогосередовища автомобілями можна розглянути як зниження токсичності данихдвигунів, розробку малотоксичних енергоустановок для транспортних засобів,покращення дорожніх умов.

4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНАОЦІНКА ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ

Об'єктом оцінки є нововведення. У цейчас під цим терміном розуміють процеси внесення в усі видивиробничо-господарської діяльності нововведень, що випливають із досягненьнауки й техніки, і спрямованих на підтримку й розширення можливостейрентабельного виробництва й реалізації продукції (послуг). З моменту прийняттядо розгляду нововведення здобуває нову якість – стає нововведенням.

Залежно від характеру йфункціонального призначення нововведення поділяються на технічні (новіпродукти, технології, устаткування, конструкційні матеріали), організаційні(нові методи й форми організації всіх видів діяльності підприємств й їхніхдобровільних об'єднань), економічні (методи господарського управління наукою йвиробництвом шляхом реалізації функцій прогнозування й планування, мотивації йоплати праці), соціальні (різні форми активізації людського фактора), юридичні(нові закони й різноманітні нормативно-правові документи, які визначають ірегулюють всі види діяльності підприємств й організацій).

Формами прояву нововведень є: новатехніка й технології, відкриття, винаходи, раціональні пропозиції, інструкції йт.п.

Залежно від потреби в інвестиціяхнововведення діляться на прості комерційні ідеї — організаційні заходи йінвестиційні проекти. У першому випадку для перекладу нововведень унововведення не потрібно інвестицій. Впровадження у виробництво нововведеньдозволяє отримати ефект і підвищити ефективність.

Ефект — це результат виконанняякої-небудь роботи. Ефект нововведень — це множина результатів від йоговпровадження у виробництво, що розрізняються по змісту й по формах своговираження.

По формах вираження результатіврозрізняють наступні види ефектів: науково-технічний, соціальний, екологічний йекономічний результати.

Ефективність, як термін, вживається увузькому й широкому змісті. У вузькому змісті слова ефективність виражаєвідношення ефекту до його витрат, що викликали, або, навпаки, витрати доефекту. Співвідношення ефекту й витрат являє собою питомий показник — коефіцієнт. У широкому змісті слова ефективність охоплює всі показники оцінки — як абсолютні за своєю математичною формою, так і відносні. Тому, коли миговоримо, що проект ефективний, товарообігу мається на увазі маса ефекту йрівень ефективності. Раціональність впровадження нововведення встановлюється наоснові комплексного аналізу, що включає визначення технічної, організаційної,соціальної, екологічної й економічної доцільності. Комплексний аналіз може бутиякісним і кількісним.

Прості інвестиційні проекти,комерційні ідеї й пропозиції характеризуються, насамперед, незначнимінвестиційним періодом (не більше одного року), відносно невеликим розміромінвестицій й одержуваних результатів, а також простотою розрахунку їхньоїефективності. Така оцінка, як правило, містить у собі два етапи.

Перший етап — це оцінка можливостіздійснення проекту або ідеї на практиці, тобто аналіз її життєздатності йризикованості. Звичайно дана задача зважується на рівні експертної оцінки абоінтуїції й здорового глузду.

Для ухвалення остаточного рішенняможуть бути використані тести у вигляді питань, відповіді на які дають уявленняпро суть і спосіб здійснення нововведень.

Другий етап — конкретні розрахунки,що підтверджують ефективність нововведення. До числа таких показників можутьбути віднесені: чистий доход, рентабельність, прибутковість.

Для простої комерційної ідеїефективність оцінюється в такий спосіб:

П = Добщ — Собщ — НДС,(4.1)

де Добщ – загальна сумаотриманих доходів підприємства, грн;

Собщ – загальна сумавитрат підприємства, грн;

ПДВ — величина податку на доданувартість, грн.

Для АТП були розроблені заходи, що стосуються якпростих комерційних ідей, так і інвестиційних проектів. Розрахуємо змінипоказників роботи рухомого складу, що здійснюють відрядні перевезення, тому щовсі заходи були розраховані для них.

Дані заходи відіб'ються на роботі АТП по всіхклієнтах. Визначимо приріст прибутку по АТП, якщо прогнозне значенняавтомобіле-годин роботи на 2009 рік збільшиться за рахунок збільшеннякоефіцієнта використання парку автомобілів (у середньому до 20 %).

Розрахуємо зміну техніко-експлуатаційних показниківроботи автомобілів (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 – Змінатехніко-експлуатаційних показників роботи автомобілів

Показники Умовні позначки Величина до впровадження

Зміна за рахунок

нововведень

Величина після впровадження усього I II 1 2 3 4 5 6 7 Коефіцієнти використання: — пробігу β 0,64 - - - 0,64 — парку

αи

0,55 +0,15 +0,1 +0,05 0,70 — вантажопідйомності γ 0,98 +0,002 +0,001 +0,001 0,982 Середній час у наряді, год

Тн

9,82 -0,0003 -0,0002 -0,001 9,817 Технічна швидкість, км/год

Vт

23,6 +0,001 +0,001 - 23,601 Середня вантажопідйомність, т

qн

9,1 +0,08 +0,08 - 9,108 Середня відстань перевезення, км

lег

16,9 -0,004 -0,004 - 16,49

Розрахуємо зміну об'ємних показників використанняавтомобілів (табл. 4.2).

Таблиця 4.2 — Зміна об'ємних показниківроботи автомобілів

Показники Умовні позначки Величина до впровадження

Зміна за рахунок

нововведень

Величина після впровадження усього I II 1 2 3 4 5 6 7 Автомобілі-дні роботи, тис. дн.

АДр

6,4 +2,18 +1,18 +1,0 8,6 Автомобілі-години роботи, тис. год

АГр

51,8 +13,6 +8,6 +5,0 65,4 Обсяг перевезень, тис. т Q 135,0 +56,0 +36,0 +20,0 191,0 Вантажообіг, тис. ткм Р 2050,0 +2160 +160,0 +2000,0 4210,0 Загальний пробіг, тис. км

Lобщ

640,0 +65,3 +25,3 +40,0 705,3 Пробіг з вантажем, тис. км

Lгр

297,0 +32,3 +11,0 +21,3 329,3 Доходи, тис. грн Д 1500,0 +518 +370,0 +148,0 2018,0 Витрати, тис. грн С 1000,0 +344 +244,0 +100,0 1344,0 ПДВ, тис. грн ПДВ 250,0 +86,4 +61,7 +24,7 336,4 Валовий прибуток, тис. грн

Пв

250,0 +234,0 +211,0 +29,0 338,0 Податок на прибуток, тис. грн

Пп

62,5 +22,0 +15,3 +6,7 84,5 Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, тис. грн

Пост

187,5 +66,0 +38,0 +28,0 253,5

Порівняємо проектні показники АТП зізвітом 2008 року й планом 2009 р. (табл. 4.3).

Таким чином, розроблені нововведенняпозитивно вплинули на діяльність підприємства: знизили собівартість 10 ткм,підвищили обсяг АЧр, Wp і Фотд, а також обсягперевезень і вантажообіг.

Розрахунки показали, що впровадження ділянкидіагностики й рекламної кампанії позитивно позначиться на діяльностіпідприємства. Незначно зростуть витрати, але через ріст обсягу перевезень івантажообігу, собівартість 10 ткм зменшиться. Також збільшиться основнийпоказник ефективності використання ОПФ – фондовіддача — збільшиться на 28,4 % упорівнянні із планом. Це свідчить про економічну доцільність розроблених заходів.

Таблиця 4.3 — Порівняння показниківроботи підприємства

Показники Умовні позначки Звіт 2008 р. 2009 р. Відношення, % План Проект плану до звіту проекту до плану проекту до звіту Середньоспискова кількість автомобілів, од. Ас 37 37 37 100,0 100,0 100,0 Загальна вантажопідйомність, тис. т

qобщ

337 337 337 100,0 100,0 100,0 Автомобілі-дні підприємства, тис. дн.

АДпр

13,5 13,5 13,5 100,0 100,0 100,0 Автомобілі-дні роботи, тис. дн.

АДр

4,4 6,4 8,6 145,4 134,4 195,5 Автомобілі-години роботи, тис. год

АГр

33,9 150,0 271,4 в 4 рази 180,7 в 6 разів Вартість основних фондів, тис. грн

Фосн

4961 4800 4960 96,8 103,3 99,9 Чисельність працюючих, чол.

Nр

76 76 76 100,0 100,0 100,0 Продуктивність праці, тис. а-год/чол.

wp

17,6 19,7 26,5 111,9 134,5 150,6 Фондовіддача, год/грн

Фотд

0,302 0,313 0,407 103,6 128,4 134,8 Витрати, тис. грн С 987 1000 1344 101,3 134,4 136,2 Собівартість 10 ткм, грн

S10 ткм

5,55 4,88 3,19 87,9 65,4 57,5 Загальний пробіг, тис. км

Lобщ

639 640 705,3 100,2 110,2 110,4 Обсяг перевезень, тис. т Q 104,5 135,0 191,0 129,2 141,5 182,7 Вантажообіг, тис. ткм P 1777,0 2050,0 4210,0 115,4 205,4 236,9 Рентабельність, % R 12,8 25,0 25,15 195,3 100,6 196,5

ВИСНОВКИ

ВАТ «Лубенське племпідприємство» є самостійноююридичною особою, підприємство є рентабельним, однак для збільшення йогодоходів і прибутку необхідно підвищити ефективність використання ОВФ. Із цієюметою в дипломному проекті були розроблені нововведення, спрямовані напідвищення ефективності використання ОВФ і ріст фондовіддачі. Для підприємствабуло запропоновано оновлення парку рухомого складу і впровадження причепів. Цінововведення дозволять збільшити обсяг перевезень, вантажообіг. Впровадженняділянки діагностик збільшить вартість ОВФ, що позитивно позначиться на ростіфондовіддачі. Величина фондовіддачі в порівнянні із планом збільшиться на 28,4%, собівартість 10 ткм незначно знизиться й складе 65,4 % у порівнянні ізпланом. Зросте обсяг перевезень і вантажообіг (на 41,5 % й 105,4 % відповідно).Проведення рекламної кампанії дозволить підприємству значно усталити своїпозиції на ринку транспортних послуг, збільшити кількість клієнтів. Рентабельністьвиробництва досягне 25,15 %. Все це позитивно позначиться на діяльності підприємства.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. АртемьевС.Л., Донской В.М. Развитие и организация международных автомобильныхперевозок. — М.: Транспорт, 2004. – 102 с.

2. АфанасьевЛ.Л. и др. Единая транспортная система и автомобильные перевозки. — М:Транспорт, 19994. – 96 с.

3. ГолованенкоС.Л. Экономика автомобильного транспорта. — М.: Транспорт, 1994. – 110 с.

4. ГрабовыйП.Г… Петрова С.Н., Полтавцев С.Н. и др. Риски в современном бизнесе. — М.:Ананс, 1999. — 200 с.

5. Комплекснаясистема управления качеством перевозок грузов автомобильным транспортом. — М.,2000.

6. КоролевН.С. Эффективность работы автомобильного транспорта. – М.: Транспорт, 2000. –110 с.

7. МалышевА.И. Экономика автомобильного транспорта. — М: Транспорт. 1999 – 115 с.

8. Организацияи планирование грузовых автомобильных перевозок. / Под ред. проф. Л.А.Александрова. — М.: Высшая школа, 1998.

9. ЛимитовскийМ.А. Основы оценки инвестиционных и финансовых решений. – М.: ТООИнжиниринго-консалтинговая Компания «Дека», 1998. – 192 с.

10. Менеджменторганизаций: Учебное пособие. Румянцева З.П., Соломатин Н.А. и др. — М.:Инфра-М, 1996. – 432 с.

11. ПоляковС.Ю., Яковлев Ю.М. Об оценке рисков инвестиционных проектов // Бухгалтерскийучет. — 1996. — № 8.

12. РайзбергБ.Я. Рыночная экономика. — М.: Деловая жизнь, 1995. – 224 с.

13. ЧетыркинЕ.М. Методы финансовых и коммерческих расчетов. — М.: Дело ЛТД, 1995. – 320 с.

14. Экономика:Учебник / Под ред. А.С. Булатова. — М.: Изд-во БЕК, 1995. – 632 с.