Реферат: Методи і методика економічного аналізу - сутність, особливості та зміст
Контрольна робота
З дисципліни: “Економічний аналіз"
Зміст
1. Методи і методика економічного аналізу: сутність,особливості та зміст
2. Аналіз якості продукції (Питання № 43)
3. Практичні завдання
Завдання 8
Завдання 18
Список літератури
1. Методи і методика економічногоаналізу: сутність, особливості та зміст
Під методомекономічного аналізу розуміють науково обґрунтовану системутеоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомівдослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення ібазуються на діалектичному методі пізнання. Особливості діалектичного методуполягають у тому, що всі явища, котрі досліджуються, розглядаються в їхвзаємозв’язку та русі, зміні та розвитку, при цьому розвиток розуміють якборотьбу протилежностей на засаді об’єктивних законів реальної дійсності.
Методиекономічного аналізу класифікуються наступним чином.
1. Аналітичнийметод.
2. Елімінування якметод розрахунку впливу факторів.
3. Порівняння.
4. Моделювання.
5. Балансовізіставлення.
6. Статистичніметоди.
7. Економіко-математичніметоди.
8. Соціологічніметоди.
9. Інші методи.
Основним елементом методу економічного аналізу є його науковийінструментарій (апарат), тобто сукупність загальнонаукових та специфічнихспособів і прийомів дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єктівгосподарювання. Відокремити прийоми та способи, які притаманні лише конкретнійекономічній науці, практично неможливо — науковий інструментарій різних наук єнадто взаємозв’язаним. В економічному аналізі також застосовуються різніприйоми, які були спочатку розроблені в межах тієї чи іншої економічної науки (статистики,математики, програмування). Водночас економічний аналіз має і специфічніприйоми дослідження. Саме висвітленню сутності цих прийомів та техніці їхвикористання і присвячено цей розділ.
Метод аналізу маєпевні специфічні особливості. До них належать:
використаннясистеми показників, що характеризують діяльність підприємства;
вивчення причинзміни показників;
визначення тавимірювання взаємозв’язків та взаємозалежностей між ними з допомогоюспеціальних прийомів.
Однією з найважливішихособливостей методу економічного аналізу є використання системи показників длявивчення господарських явищ та процесів. Адже економічний аналіз спроможнийдослідити лише ті економічні явища, які відображено в певних економічнихпоказниках, що мають числову характеристику. Наприклад, такі властивостіпродуктів харчування, як смак, колір, запах, корисність, не мають об’єктивноїчислової характеристики, а для того, щоб вони могли стати об’єктом дослідженняв економічному аналізі, потрібно спочатку розробити відповідну системупоказників даних властивостей, виражених у балах. Система економічнихпоказників базується, як правило, на системах та підсистемах економічноїінформації, проте не виключено, що в ході самого аналізу виникатиме потреба врозрахунку нових показників.
Інша характернаособливість методу економічного аналізу — вивчення причин, що вплинули на змінутих чи тих економічних показників. Ураховуючи, що економічні явища обумовленопричинно-наслідковою залежністю, головним завданням аналізу є розкриття тавивчення цих причин (факторів). На господарську діяльність підприємства, навітьна окремо взятий показник, можуть впливати численні фактори. Визначити тавивчити абсолютно всі причини дуже складно, та й не завжди доцільно. Завданняполягає в тому, щоб знайти те найсуттєвіше, що найбільше впливає на той чиінший показник. Отже, обов’язковою умовою правильного аналізу є економічнообґрунтована класифікація причин, що вплинули на господарську діяльністьпідприємства та її результати.
До характерних особливостейметоду економічного аналізу належить і визначення та вимірювання взаємозв’язкуміж об’єктивними економічними показниками. Іноді нехтування такимвзаємозв’язком може призвести до некоректних висновків, а подеколи зробитианаліз узагалі неефективним. Тому в економічних дослідженнях жодне явище неможе бути правильно інтерпретоване, якщо воно розглядається ізольовано, беззв’язку з іншими. Не можна також на основі окремо взятого явища робити загальнівисновки про тенденцію розвитку об’єкта в цілому. Такий підхід призводить, якправило, до фальсифікованих висновків. Однак це зовсім не виключає можливостіта необхідності логічного виокремлення певних явищ у процесі економічнихрозрахунків.
Метод аналізуреалізується через його науковий апарат, тобто через сукупність прийомівдослідження.
Найважливішимелементом методики економічного аналізу є технічні прийоми та способи аналізу,які можна назвати інструментарієм аналізу. Вони використовуються на різнихетапах дослідження для:
первинної обробкизібраної інформації;
вивчення стану тазакономірностей розвитку об’єктів, що досліджуються;
визначення впливуфакторів на результати діяльності підприємств;
підрахункуневикористаних резервів збільшення ефективності виробництва;
узагальненнярезультатів аналізу та комплексної оцінки діяльності підприємств;
обґрунтуванняпланів економічного та соціального розвитку, управлінських рішень, різнихзаходів.
Багато прийомів,що використовуються в економічному аналізі, запозичено з інших наук: математики,статистики, бухгалтерського обліку. Економічний аналіз, пристосовуючи ціприйоми до вивчення свого предмета, вносить у них необхідні зміни. Але певніприйоми притаманні тільки економічному аналізу. Класифікацію технічних прийомівекономічного аналізу показано на рис.1.
Усі прийомиекономічного аналізу можна поділити на дві групи: якісні та кількісні. Якісніприйоми дослідження не дають числової характеристики явищ, що вивчаються, атільки відповідають на питання, як досліджувати економічні процеси, визначаютьспособи підходу до вивчення закономірностей. Якісні прийоми притаманні якпроцесу наукового пізнання в цілому, так і окремим науковим сферам дослідження.
До якісних (абстрактно-логічних)прийомів дослідження відносять: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння,евристичні прийоми.
Кількісні прийомидослідження дають числову характеристику економічних явищ і поділяються наописові та аналітичні.
Описові прийомидослідження дають можливість визначити розміри, масштаби, тенденції, динамікурозвитку економічних процесів, визначають стан та структуру економічних явищ,певну числову характеристику окремих напрямків діяльності підприємства. До нихналежать середні та відносні величини, ряди динаміки, графічний прийом,структурні та типологічні групування.
Аналітичні прийомиуможливлюють не тільки визначення певних значень показників, що характеризуютьекономічні процеси, а й дослідження причинно-наслідкових залежностей міжявищами, силу впливу окремих факторів на предмет дослідження. У свою чергу,аналітичні прийоми поділяються на прийоми, за допомогою яких вивчаютьсяфункціональні (детерміновані) залежності, і прийоми, що використовуються длядослідження стохастичних взаємозв’язків. До перших відносять ланцюговіпідстановки, спосіб абсолютних та відносних різниць, індексний спосіб,інтегральний, пропорційного ділення, часткової участі, балансовий прийом. Щодозасобів стохастичного факторного аналізу, то найбільшого поширення набулианалітичні групування, кореляційно-регресійний метод, дисперсійний аналіз,компонентний аналіз. В окрему групу можна виділити прийоми, що дають змогуоптимізувати певні економічні явища: лінійне програмування, теорія масовогообслуговування, теорія ігор та ін.
/>/>
2. Аналіз якості продукції (Питання №43)
За сучасних умовгосподарювання великого значення набуває поліпшення якості продукції. Ті підприємства,які не позбулися старих стереотипів, у тому числі нехтування якістю продукції,нині зазнали відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іноземними виробниками. Переконливимприкладом є робота взуттєвої промисловості, і взагалі всієї легкої промисловостіУкраїни.
Аналіз якостіпродукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слідвирізнити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючийхарактер мають питома вага продукції зі знаком якості, або атестованої державоюяк продукція вищої якості (зараз цей показник поновлюється); питома вага взагальному обсязі випуску продукції, що одержала товарні знаки.
Своєрідним знакомякості є фірмовий знак корпорацій, котрі відомі у світі як виробники якісноїпродукції. Досить надійним показником якості може бути також і відповідністьміжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об’єктивніпоказники якості:
сортність (легка,харчова, хімічна та інші галузі промисловості);
марочність (харчова,промисловість будівельних матеріалів);
вміст кориснихречовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);
строк служби (ресурс)і надійність;
визнання одного зчасткових показників якості провідним (міцність металів, калорійність харчовихпродуктів, теплотворність палива тощо).
У процесі аналізувивчають і такі побічні показники якості продукції:
гарантійний термінроботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтіву розрахунку на один виріб;
наявністьрекламацій, їхня кількість і вартість;
кількість і сумаштрафів за поставку неякісної продукції;
відсоток браку;
пониженнясортності продукції за межами підприємства;
відсотокповернення продукції для виправлення дефектів;
відповідність моді;
наявність і рівеньпопиту на даний виріб.
Оцінюючи змінуякості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об’єктивним ікількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначенняякості продукції. Найвдалішою ілюстрацією цього може бути аналіз показникасортності продукції. Цей показник використовують для продукції, яка допускаєнесуттєві відхилення певних ознак і якостей від чинних стандартів і технічнихвимог.
Зважаючи накількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязівиробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так іфактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в таблиці 1.
Таблиця 1.
Дані про виконання плану за сортністю продукції
Сорт Ціна за шт., грн За планом Фактично кількість виробів, шт. частка, % сума, грн кількість виробів, шт. частка,% сума, грн Вищий 20 900 75 18 000 1050 70 21 000 1-й 18 240 20 4320 180 12 3240 2-й 16 60 5 960 270 18 4320 Усього ´ 1200 100 23 280 1500 100 28 560Виконанняплану за сортністю можна визначити трьома основними способами.
Спосібпершосортних одиниць ґрунтується на обчисленні додаткових посортових перевіднихкоефіцієнтів, які враховують існуючі цінові співвідношення між окремими сортами.Для цього беруть за базовий найвищий з усіх сортів і розраховують відповіднікоефіцієнти діленням ціни кожного сорту на ціну базового сорту, тобто першого внашому прикладі. Отже, для вищого сорту коефіцієнт становитиме 1,0 (10: 10),для 1-го — 0,9 (18: 20) і для 2-го — 0,8 (16: 20).
Далірозраховують середній коефіцієнт сортності множенням посортових коефіцієнтів навідповідну кількість продукції. Отримані умовні суми продукції треба додати йподілити на загальну кількість продукції.
Плановийкоефіцієнт сортності:
Кп= (900 × 1,0 + 240× 0,9 + 60 × 0,8): 1200 = 1164:1200 = 0,97.
Фактичнийкоефіцієнт сортності:
Кф= (1050 × 1,0 + 180× 0,9 + 270× 0,8): 1500= 1428: 1500 = 0,952.
Оскількивеличина фактичного показника є меншою за планову, можна висновувати, що планза сортністю не виконано.
Існуєтакож інший варіант розрахунку коефіцієнтів сортності. Для цього перевіднікоефіцієнти слід помножити на відповідну частку кожного сорту (табл.2).
Отже,фактичний показник — 95,2% у перерахунку на вищий сорт, а плановий — 97%, тобтоплан не виконано на 1,8%.
Спосібпорівняння середньозважених цін. Цей спосіб дає змогу робити розрахунки безпопереднього обчислення перевідних коефіцієнтів для кожного сорту. Суть цьогоспособу полягає в розрахунку середньозважених цін. При цьому, якщо фактичнасередньозважена ціна одного виробу дорівнює плановій або більша за неї (Цср.ф ³ Цср. п), то план за сортністювважається виконаним. Так, якщо планова ціна виробу становить 19,4 грн [23280 грн:1200], а фактична — 19,04 грн [28560 грн: 1500], то зниження фактичноїсередньозваженої ціни порівняно з плановою свідчитиме про невиконання плану засортністю.
Таблиця 2.
Розрахунок показників виконанняплану за сортністю
Сорт Перевідний коефіцієнт сортності За планом Фактично частка, % умовний показник,% (гр.2 × гр.3) частка, %умовний показник,
% (гр.2 × гр.5)
Вищий 1,0 75 75 70 70 1-й 0,9 20 18 12 10,8 2-й 0,8 5 4 18 14,4 Усього ´ 100 97 100 95,2Цедуже простий спосіб, але він має істотну ваду — його не можна використовуватидля розрахунку загального показника по підприємству.
Спосібпорівняння відсотків виконання плану у вартісному й натуральному вираженні. Цейспосіб дає більш високі темпи зростання обсягів у вартісному вираженні (Ів),ніж у натуральному (Ін), якщо при цьому зростає середнясортність продукції. Загалом план за сортністю буде виконано за умовидодержання такого співвідношення:
Ів ³ Ін.
Так,у нашому прикладі відставання рівня виконання плану у вартісному виражені — 1,227%(28 560: 23 280) порівняно з натуральним — 1,25 (15 000: 12 000) підтверджуєфакт невиконання плану за сортністю.
Зусіх названих способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць,оскільки він практично виключає небажаний вплив зміни асортименту продукції.
Завершуючианаліз сортності продукції, виконують розрахунок впливу зміни кількості таякості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.
Розрахунок факторів.
1.Зміна кількості виробленої продукції:
(1500- 1200) × 19,4 грн. = + 5820 грн.
2.Зміна якості (сортності) продукції:
(19,04- 19,4) × 1500 = -540грн.
Усього:+ 5280 грн.
Перевіркарозрахунку: 28 560 — 23 280 = 5 280 грн.
Отже,збільшення обсягу виробництва за даними табл.2 було зумовлене позитивнимфактором зростання випуску кількості виробів — 5860 грн. Невиконання плану засортністю спричинило зниження обсягу товарної продукції на 540 грн.
Вивчаючиякість виробу, слід неодмінно звернути увагу на його зовнішній вигляд, привабливістьоформлення, наявність чіткої і змістовної інформації щодо складу речовин іспособу споживання. Неабияку роль відіграє й упаковка або тара, якимикористується підприємство. Економія на цих елементах товару є недопустимою, таксамо як і намагання замаскувати низьку якість товару яскравим зовнішнімвиглядом, найсучаснішим дизайном та поліграфією, привабливою та коштовноюупаковкою.
Останнімчасом на упаковці, етикетках більшості не тільки імпортних, а й вітчизнянихтоварів бачимо чорно-білі смужки — штрих-код. Це — поширена у світовій практицісистема маркування товарів. У ній закодовано необхідні дані про країну,підприємство-виробника та про саму продукцію. Розуміти мову штрихових кодів тавміти її використовувати особливо важливо нині, коли з’являється все більше якоригінальної продукції, так і, на жаль, її підробок, тим більше, що досвідченітоварознавці стверджують, що навіть однойменні товари тієї самої фірми,вироблені в різних країнах, можуть мати досить різні якісні характеристики.
Згідноз європейською системою кодування (EAN — 13), Україна має код 482, Молдова — 484,Росія — 460-469, Англія — 50, Франція — 30-37, Польща — 590, Німеччина — 400-440тощо. Ігнорування штрихового кодування товарів слід розглядати як суттєвийнедолік системи забезпечення якості на підприємстві.
Якщона підприємстві бракує узагальнюючих показників якості продукції, то необхідноширше залучати до аналізу побічні показники. Наприклад, у табл.3 наведено деякіз цих показників, які свідчать, що на підприємстві постійно існують доситьсерйозні проблеми, пов’язані з урегулюванням наслідків поставок неякісноїпродукції.
Таблиця 3.
Рекламації та інші побічні показники якості продукції
Показник У позаминулому періоді У минулому періоді У звітному періоді 1. Обсяг товарної продукції в цінах відповідного року, тис. грн 11 560 8000 8500 2. Кількість одержаних рекламацій 24 16 12 3. Загальна вартість забракованої (зарекламованої) покупцями продукції, тис. грн 485 810 640 4. Те саме у% до обсягу товарної продукції 4,2 10,1 7,5 5. Кількість рекламацій, визнаних підприємством 20 10 9 6. Те саме у вартісному виразі, тис. грн 410 485 390 7. Те саме у% до обсягу товарної продукції 3,5 6,1 4,6 8. Відсоток повернення продукції на виправлення дефектів 2,5 5,0 2,1 9. Штрафи, сплачені за поставку неякісної продукції, тис. грн 81 120 62Особливоуважно слід проаналізувати одержані підприємством рекламації. Інформація проних є в юридичному відділі (у юрисконсульта) підприємства. Вивчення змістуодержаних рекламацій уможливлює розуміння суттєвості й масштабності проблемиякості продукції для підприємства. Слід з’ясувати, чи організовано роботу щодоаналізу рекламацій протягом року і чи вживаються відповідні заходи, спрямованіна усунення найбільш поширених технологічних негараздів та інших «вузькихмісць» у діяльності підприємства.
Аналізуючирекламації, що надійшли до юридичного відділу, слід пам’ятати, що споживачі незавжди звертаються на підприємство, а іноді самостійно виправляють дефектипродукції. Ясна річ, що трапляються і необґрунтовані рекламації. Тому аналізсамих тільки рекламацій може дати лише загальне і неповне уявлення профактичний рівень якості продукції.
Поганаякість зумовлює і фінансові втрати. Так, у нашому прикладі тільки прямі збиткивід сплати штрафів за неякісну продукцію у звітному періоді становили 62 тис. грн.(у минулому 120 тис. грн.). Від 2 до 5% продукції покупці повернули дляусунення дефектів. А ще треба було б підрахувати шкоду від втрати престижностітоварів підприємства та скорочення замовлень постійних клієнтів. Отже, нині йсправді настав час для докорінного поліпшення якості продукції на даномупідприємстві.
3. Практичні завданняЗавдання 8
Оцінитиефективність використання основних виробничих фондів підприємства.
Показники За планом Фактично 1. Товарна продукція у порівняльних цінах, тис. грн. 15000 155202. Середньорічна вартість, тис. грн.:
основних виробничих фондів
активної частини основних виробничих фондів
3510
2500
3650
2840
Хідвиконання завдання:
1.Визначити питому вагу активної частини основних виробничих фондів в їхзагальній середньорічній вартості планову та фактичну.
Запланом = 2500: 3510 × 100 = 71,2%
Фактично= 2840: 3650 × 100 = 77,8%
2.Визначити фондовіддачу планову та фактичну:
а)основних виробничих фондів;
б)активної частини основних виробничих фондів.
а)основних виробничих фондів
Запланом15000: 3510 = 4,27 грн.
Фактично15520: 3650 = 4,25 грн.
б)активної частини основних виробничих фондів
Запланом15000: 2500 = 6,00 грн.
Фактично15520: 3840 = 5,47 грн.
3.Визначити фондомісткість планову та фактичну:
а)основних виробничих фондів;
б)активної частини основних виробничих фондів.
а)основних виробничих фондів
Запланом 3510: 15000 = 0,234 грн.
Фактично3650: 15520 = 0,235 грн.
б)активної частини основних виробничих фондів
Запланом2500: 15000 = 0,167 грн.
Фактично3840: 15520 = 0,247 грн.
4.Розрахувати за всіма показниками відхилення фактичних звітних даних відпланових.
Відхиленнянаведені в таблиці.
5.Результати розрахунків оформити у вигляді такої таблиці:
Показники За планом ФактичноВідхилення
(+; -)
1 2 3 4 1. Товарна продукція у порівняльних цінах, тис. грн. 15000 15520 + 5202. Середньорічна вартість, тис. грн.:
основних виробничих фондів
активної частини основних виробничих фондів
3510
2500
3650
2840
+ 140
+ 340
3. Питома вага активної частини основних фондів,% 71,2 77,8 + 6,64. Фондовіддача, грн.:
основних виробничих фондів
активної частини основних виробничих фондів
4,27
6,00
4,25
5,47
— 0,02
0,53
5. Фондомісткість, грн.:
основних виробничих фондів
активної частини основних виробничих фондів
0,234
0,167
0,235
0,247
+ 0,001
+ 0,080
6.Оцінити вплив зміни фондовіддачі і вартості основних фондів на відхилення заобсягом товарної продукції за допомогою будь-якого прийому елімінування (ланцюговихпідстановок, абсолютних різниць тощо).
Длятого, щоб визначити, як зміниться обсяг виробництва продукції, необхідно змінуфондовіддачі основних виробничих засобів за рахунок кожного фактора помножитина фактичні середньорічні залишки основних виробничих засобів, а змінусередньорічної вартості основних виробничих засобів — на плановий рівеньфондовіддачі основних засобів.
Факторнамодель />
/>
/>
/>тис. грн., в тому числі за рахунок
зниженняфондовіддачі />тис. грн.;
зростаннясередньорічної вартості основних виробничих засобів /> тис. грн.
Перевірка:+ 520 = — 73 + 593
7.Оцінити вплив зміни питомої ваги активної частини основних виробничих фондів тафондовіддачі активної частини основних виробничих фондів на фондовіддачуосновних виробничих фондів.
Нафондовіддачу основних виробничих засобів впливають такі фактори першого порядку:зміна частки активної частини засобів у загальній їх сумі і зміна фондовіддачіактивної частини засобів.
Зробиморозрахунок впливу факторів (Фв — фондовіддача; ПВ — питома вага активноїчастини засобів):
Впливзміни частки активної частини основних виробничих фондів
/> грн.;
Впливзміни фондовіддачі активної частини засобів
/> грн.
Усього≈ — 0,02 грн.
8.Зробити висновки за розрахунками.
Висновки:
Підприємствомвироблено товарної продукції на 520 тис. грн. більше, ніж було заплановано. Ростобсягів виробництва досягнуто за рахунок зростання середньорічної вартості якосновних виробничих фондів, так і їх активної частини. Рост питомої вагиактивної частини основних фондів сприяв зменшенню негативного впливу падінняфондовіддачі як основних виробничих фондів, так і їх активної частини.
Завдання 18
Здійснитифакторний аналіз прибутку від реалізації продукції.
Показники Фактично за: минулий рік звітний рік 1. Виторг від реалізації продукції за вирахуванням ПДВ та акцизних зборів, тис. грн. 25630 28560 2. Витрати на виробництво реалізованої продукції, тис. грн. 18545 20105Обсягреалізації в незмінних цінах у звітному періоді становив 102,5% до минулогороку.
Хідвиконання завдання:
Визначитивиторг від реалізації для обсягу звітного року за цінами, структурою тасобівартістю минулого року.
Визначитивитрати на виробництво реалізованої продукції для обсягів реалізації звітногороку за цінами, структурою та собівартістю минулого року.
Визначитиприбуток від реалізації товарної продукції: а) минулого року, б) від реалізаціїзвітного року за пінами, структурою та собівартістю минулого року, в) звітногороку.
Визначитивитрати на 1 грн. реалізованої продукції: а) для минулого року, б) дляреалізації звітного року за цінами, структурою та собівартістю минулого року, в)для звітного року.
Визначитивитрати на виробництво фактично реалізованого обсягу продукції звітного періодуза структурою і собівартістю минулого року.
Визначитиприбуток від реалізації продукції звітного періоду за структурою тасобівартістю минулого року та витрати на 1 грн. реалізованої продукції дляфактичної реалізації звітного періоду за структурою і собівартістю минулогороку.
Результатирозрахунку оформити в таблицю.
Визначитивідхилення прибутку від реалізації товарної продукції у звітному році порівняноз минулим.
Визначитивплив зміни обсягу реалізації продукції на відхилення з прибутку.
Визначитивплив зміни цін: а) загальний; б) цін на готову продукцію; в) цін та тарифів ускладі витрат виробництва.
Визначитивплив собівартості товарної продукції та асортиментно- структурних зрушень.
Перевіритиправильність розрахуків впливу факторів.
Зробитивисновки за розрахунками.
Розв'язання:
ПоказникиФактично за
минулий
рік
Реалізація звітного року за цінами,
структурою та собівартістю минулого
року
Фактична реалізація
Звітного періоду за
структурою і собівартістю минулого
року
Фактично за
звітний рік
Виторг від
реалізації
продукщї, тис.
грн.
25630 26271 28560 28560Затрати на
виробництво, тис.
грн.
18545 19009 20677 20105Пибуток від
реалізації товарної
продукції, тис. грн.
7085 7262 7883 8455Витрати на 1 грн.
реалізованої
продукції, коп.
72,4 72,4 72,4 70,41.Виторг від реалізації для обсягу звітного року за цінами, структурою тасобівартістю минулого року:
25630´ 102,5% = 26270,75 ≈ 26271
2.Витрати на виробництво реалізованої продукції для обсягів реалізації звітногороку за цінами, структурою та собівартістю минулого року:
18545´ 102,5% = 19008,625 ≈ 19009 тис. грн.
3.Прибуток від реалізації товарної продукції:
а)минулого року:
25630- 18545 = 7085 тис. грн.;
б)від реалізації звітного року за цінами, структурою та собівартістю минулогороку:
26271- 19009 = 7262 тис. грн.;
в)звітного року:
28560- 20105 = 8455 тис. грн.
4.Витрати на 1 грн. реалізованої продукції:
а)для минулого року:
18545/26630= 0,7235 ≈ 72,4 коп.
б)для реалізації звітного року за цінами, структурою та собівартістю минулогороку:
19009/26271= 0,7235 ≈ 72,4 коп.
в)для звітного року:
20105/28560= 0,7039 ≈ 70,4 коп.
5.Витрати на виробництво фактично реалізованого обсягу продукції звітного періодуза структурою і собівартістю минулого року.
28560´ 0,724 = 20677 тис. грн.
6.Прибуток від реалізації продукції звітного періоду за структурою тасобівартістю минулого року та витрати на 1 грн. реалізованої продукції дляфактичної реалізації звітного періоду за структурою і собівартістю минулогороку:
28560- 20677 = 7883 тис. грн.
8.Відхилення прибутку від реалізації товарної продукції у звітному році порівняноз минулим:
8455- 7085 = 1370 тис. грн., або 19,3%.
9.Вплив зміни обсягу реалізації продукції на відхилення з прибутку:
7262- 7085 = +177 тис. грн., або 26272/25630´100% =102,5%,
7085´ (+2,5%) /100)% = 177 тис. грн.
10.Вплив зміни цін:
а)загальний:
7883- 7262 = + 621 тис. грн.
б)цін на готову продукцію:
28560- 26271 = +2289 тис. грн.
в)цін та тарифів у складі витрат виробництва:
20677- 19009 = + 1668 тис. грн. (-1668 тис. грн.).
11.Вплив собівартості товарної продукції та асортиментно-структурних зрушень:
8455- 7883 = +572 тис. грн.,
або20105 — 20667 = — 572 тис. грн.
Перевіркаправильності розрахунків впливу факторів.
177+621+572= 1370 тис. грн., або 8455 — 7085 = 1370 тис. грн.
Висновкиза розрахунками.
Іззбільшенням обсягу реалізації продукції у звітному році порівняно з минулим на2,5% прибуток збільшився на 177 тис. грн. З підвищенням цін на готову продукціюприбуток від реалізації збільшився на 2289 тис. грн., але з підвищенням цін татарифів у складі витрат виробництва прибуток зменшився на 1668 тис. грн. Взв'язку із зменшенням затрат на виробництво реалізованої продукції прибутокзбільшився на 572 тис. грн. Загальний вплив усіх факторів виробництва склав1370 тис. грн., що дорівнює відхиленню балансового прибутку звітного року відминулого. Оскільки вплив зміни цін та тарифів у складі витрат виробництвавплинули на загальний прибуток, підприємству в ході подальшого аналізу требаприділяти більш особливу увагу цьому питанню.
Список літератури
1. Андрєєва Г.І. Економічний аналіз [Текст]: навчально-методичний посібник/ Г.І. Андрєєва. — К.: Знання, 2008. — 263 с.
2. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навч.посібник. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 416 с.
3. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. — К.: Знання-Прес,2000. — 207 с.
4. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч.посібник. — К.: «Знання» КОО, 2000. — 378 с.
5. Мних, Є.В. Економічний аналіз [Текст]: підручник / Є.В. Мних; Мін-воосвіти і науки України. — Вид.2-ге, перероб. та доп. — К.: ЦНЛ, 2005. — 472 с.
6. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственой деятельности предприятий. ИП «Экоперспектива».- Минск; Москва, 2000. — 688 с.
7. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства [Текст]: навчальнийпосібник / Г.В. Савицька. — 3-тє вид., виправл. і доп. — К.: Знання, 2007. — 668с.
8. Сопко В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю тааналізу [Текст]: підручник / В.В. Сопко, В.П. Завгородний; Мін-во освіти інауки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2004. — 412 с.
9. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз [Текст]: навчальний посібник / Н.В. Тарасенко.- 4-е вид., стереотип. — Львів: Новий Світ-2000, 2006. — 344 с.
10. Шубіна С.В. Економічний аналіз [Текст]: практикум /С.В. Шубіна, Ж.І. Торяник. — К.: Знання, 2007. — 230 с.