Реферат: Державна підтримка малих підприємств

ДЕРЖАВНАПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇСЛУЖБИ УКРАЇНИ

Реферат

з курсу:

“ Державне регулюванняекономіки”

на тему:

“Державна підтримка малогопідприємства. ”

Виконала:

студенткагр.ФБРі-31

МеленчуковаТ.Є.

Перевірила:

ПоєдинокО.П.

ІРПІНЬ-2007

                                                             ПЛАН

Вступ

1.Роль малих підприємств у економіці

2.Державна підтримка малого підприємства: принципи танапрямки 

3.Державна підтримка малих підприємств в Україні: проблемий перспективи

Висновок  Список використаної літератури 

Вступ

Малепідприємництво має особливе значення у перехідний період до ринкової економіки:воно стимулює економічну конкуренцію, структурну перебудову економіки,формування нової соціальної верстви — підприємців-власників, які складаютьсоціальну базу економічної реформи, забезпечують стабільність суспільства іпевні гарантії незворотності руху до ринку

Розвитокмалого підприємництва здійснюється в результаті проведення послідовноїдержавної політики в цьому важливому секторі ринкової економіки.

Державнаполітика розвитку малого підприємництва є частиною загальної економічної тасоціальної політики України і визначає основні
принципи, напрями і форми економічного та адміністративно-правового впливу, якіпередбачаються урядом у сфері малого бізнесу.Основними принципами державноїполітики є створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва,зокрема забезпечення: системності та комплексності механізмів державногорегулювання розвитку малого підприємництва; цілеспрямованості та адресностіпідтримки суб'єктів малого підприємництва шляхом вибору пріоритетів таконцентрації ресурсів для їх реалізації; рівноправного доступу суб'єктів малогопідприємництва усіх форм власності до фінансових, матеріальних, природних інформаційнихта інших ресурсів.

1.Роль малих підприємств у економіці.

Насамперед необхідно чітко визначити поняття «малепідприємництво». У статті І Закону України «Про підприємництво»дається таке визначення: «підприємництво — це самостійна ініціатива, систематична,на власний ризик, діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданнюпослуг та заняттю торгівлею з метою одержання прибутку». При визначенніпоняття «мале підприємництво» слід враховувати не стільки кількісніпоказники, скільки якісну характеристику. Стосовно до України — маліпідприємства — це організаційно-економічний вид підприємств, які згідно ст. 2Закону «Про підприємства в Україні» кваліфікуються за показникомчисельності зайнятих працівників з градацією за сферами діяльності.

Малі підприємства — досить поширена й ефективна формагосподарювання. Вони мають багато таких рис, які не можуть бути притаманнівеликим підприємствам. Саме мале підприємство здатне найоперативніше реагуватина кон'юнктуру ринку і таким чином надавати ринковій економіці необхідноїгнучкості. Ця властивість малого бізнесу набуває особливого значення в сучаснихумовах, коли відбувається швидка індивідуалізація і диференціація споживацькогопопиту, прискорення науково-технічного прогресу, розширення номенклатуритоварів та послуг.

Крім того, малий бізнес мобілізує значні фінансові йвиробничі ресурси населення ( у тому числі трудові й сировинні), які за йоговідсутності не були б використані. Про можливості малого бізнесу в цьому планісвідчить досвід економічно розвинутих країн. На малий бізнес тут припадає до90-95% усіх підприємств і до 20-60% валового національного продукту. Особливуроль відіграє мале підприємництво в сфері послуг і торгівлі (варто зазначити, унайзанедбанішій у нас галузі господарського життя). Розвиток малого бізнесутакож виступає дійовим чинником, що пом'якшує соціальну напругу і сприяєдемократизації ринкових відносин, тому що саме він є фундаментальною основоюформування «середнього класу», а отже, й послаблення властивоїринковій економіці тенденції до соціальної диференціації.

Істотний внесок вносити малий бізнес у формуванняконкурентного середовища, що для нашої високо монополізованої економіки маєпершорядне значення. Не можна також забувати, що малі підприємства меншевпливають і на екологічне становище. Немаловажна роль малого бізнесу вздійсненні прориву в ряді найважливіших напрямків НТП, насамперед в областіелектроніки, кібернетики й інформатики. 

Отже, значення малого бізнесу в ринковій економіці дужевелике. Без малого бізнесу ринкова економіка ні функціонувати, ні розвиватисяне в змозі. Становлення та розвиток його є однією з основних проблемекономічної політики в умовах переходу від адміністративно-командної економікидо нормальної ринкової економіки. Малий бізнес у ринковій економіці — головнийсектор, що визначає темпи економічного росту, структуру і якість валовогонаціонального продукту.

2.Державна підтримка малого підприємства: принципи танапрямки.

Державна підтримка малого бізнесу – це насамперед створеннядержавою організаційно-правових умов для розвитку підприємницьких структур.Державні програми підтримки малого бізнесу повинні враховувати стан бюджетної,кредитно-фінансової системи, рівень населення для ефективного та своєчасногопрямого та непрямого впливу на розвиток підприємництва.

Основними принципами державної політики є створеннясприятливих умов для розвитку малого підприємництва, зокрема забезпечення:

— системності та комплексності механізмів державногорегулювання розвитку малого підприємництва;

— цілеспрямованості та адресності підтримки суб'єктівмалого підприємництва шляхом вибору пріоритетів та концентрації ресурсів для їхреалізації;

— рівноправного доступу суб'єктів малого підприємництваусіх форм власності до фінансових, матеріальних, природних, інформаційних таінших ресурсів.

Слід також зауважити, що розвиток державної підтримки єдосить повільним процесом. Хоча існує багато програм, проте вони є малодієвими.Цього є недостатньо. Краще розробити один проект по розвитку малого бізнесу,але він буде точним, враховувати якомога більше деталей, існувати не лише напапері, або бути введеним у дію неповністю, а необхідно забезпечити йогореальне виконання. Тобто, необхідно врахувати потужності та можливості держави.       Держава може бути організатором цього проекту, необов’язково вонаповинна усі завдання виконувати самотужки. Дієвіше буде якщо вона залучатиме інедержавний сектор, у тому числі й малі фірми також.

Інтенсивний розвиток малих підприємницьких структур не можене відбуватися без втручання держави. Держава як інституційна основа розвиткунаціональної економіки і суспільства має брати активну участь у формуванніполітики щодо сприяння розвиткові підприємницьких структур. Для цього вонаповинна використовувати економічні важелі й механізми сприяння. Також,необхідно запозичати досвід у країн, де розвиток підприємництва пройшов довгийта суперечливий шлях.

Державна підтримка розвитку малого бізнесу повинна включатив першу чергу формування сприятливого податкового середовища. Одною з причин єте, що коефіцієнт краху серед малих фірм дуже високий. Чим менший бізнес, тимвищий цей коефіцієнт. Нові підприємства найменшого розміру (до 9 працюючих)мають менш як 75% шансу вижити протягом першого року і близько одного шансу зтрьох у наступні чотири роки і далі. Трохи більші фірми (щонайменше 20працюючих) мають 95% вірогідності виживання в перший рік, а за чотири наступніроки цей рівень становить вже 50%. Запроваджена спрощена система оподаткуваннявідповідно до Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування” маєпевні недоліки, які потребують доопрацювання: крім єдиного податкупідприємство сплачує ще низку податкових платежів, що суттєво не зменшилонавантаження на суб’єкти господарювання. Слід запровадити систему диференціаціїставок податків залежно від величини податкової бази. Для новостворених фірмслід запровадити податкові пільги, які дадуть можливості розвинути власнийбізнес. Потребують пільгового оподаткування фірми, які працюють у пріоритетнихумовах діяльності. Доцільно розвивати пільгову систему кредитування малогобізнесу. Доцільно надавати довгострокові послуги( понад 5 років) під пільговийвідсоток підприємствам, які уже мають 2/3 капіталу для здійснення інвестицій.Така фінансова підтримка надасть можливість підприємству акумулювати необхідніфінансові ресурси для реалізації бізнесу, прискорить окупність проекту. Умовоюнадання пільгової позики має бути наявність у підприємницької структури більшоїчастини необхідного капіталу, що мінімізує ризик неповернення кредиту.

В підтримці і сприяння розвитку малого бізнесу можнавиділити кілька напрямів системи державної політики, а саме фінансово — кредитна, організаційно — технічна, інформаційна та консультаційна, такождопомога суб’єктам підприємницької діяльності у процесі пошуку споживачів таадаптуванні на ринку збуту продукції. Продовжуючи про необхідністьзапровадження та вирішення проблеми фінансових ресурсів, необхідних дляавансування процесу господарювання, з якою зустрічаються бізнесмени. В цьомунапрямі можна виділити такі види фінансово — кредитної підтримки малогопідприємництва:

— Пряме державне фінансування;

— Пряме державне кредитування;

— Недержавне кредитування;

— Державне гарантування кредитів;

— Недержавне гарантування кредитів;

Взагалі фінансування підприємництва державою вважаєтьсянеринковим і тому недоцільним засобом державного впливу на розвиток економічнихпроцесів. Але на практиці дотування залишається поширеним важелем економічноїполітики багатьох країн. Наприклад, сума щорічних дотацій в Сполучених ШтатахАмерики з бюджету становить 300 млрд. доларів. Водночас у високорозвиненихкраїнах пряма державна підтримка або надається, або має соціальне забарвлення.         Насьогодні основним засобом державної підтримки малого бізнесу є банківський кредит.А відомим фактом є те, що банківські установи не бажають мати справу з таким„клієнтом”, як малий бізнес. Пояснити таке явище можна такими причинами, як:відсутність застави, надто малий розмір позики і на короткий термін, значнийризик, незначні прибутки в абсолютному вираженні порівняно з кредитуваннямсерйозніших постачальників. Отже, на сьогодні малі фірми не є привабливимиклієнтами для банків. Поряд із цим слід зауважити, що на ринку діють занадтовисокі ставки кредитів, це робить банківські кредити недоступними для цьогосектору економіки. Тому, в ситуації, яка склалася, державні позики мають статиреальним джерелом формування фінансових ресурсів малого підприємництва.

Враховуючи обмежені фінансові можливості держави, фінансово- кредитна політика повинна будуватися на принципах широкого залучення різнихнедержавних джерел фінансування. Недержавні організації, місія яких полягає уформуванні сприятливих умов для розвитку підприємництва ( в тому числі й уфінансовій сфері), створюється за рахунок нагромадження капіталів підприємців,підприємницьких структур комерційного характеру, комерційних банків тощо.Завданням держави – стимулювати цей процес і створювати для нього відповідніумови.

Одним із важливих напрямів підтримки малого бізнесу можестати запровадження державою механізму стимулювання комерційних банків донадання позик (пільгових) малим підприємствам. Його істотним елементом можебути звільнення від оподаткування банківських коштів, що спрямовуються у фондкредитів малому бізнесу та надання державної гарантії повернення позики. Вартопоширити на сектор малого підприємництва і новітні банківські послуги, а самефакторинг, фінансовий лізинг та овердрафт.

Малі підприємства-основа економічної стабільності будь-якоїкраїни.Саме тому державна підтримка цього сектору є необхідною.

3.Державна підтримка малих підприємств в Україн: проблемиі переспективи.

У Доповіді Президента України Верховній Раді України 11жовтня 2004 року зазначалося про необхідність «забезпечення прискоренняформування приватного сектора, утворення такої критичної маси, при якій вінзможе відігравати відчутну роль в економіці, виступати реальним конкурентомдержавних підприємств».

На думку багатьох фахівців, основними напрямками дальшогорозвитку малого підприємництва в Україні в найближчій перспективі є:
формування належної законодавчої бази, сприятливої для розвитку малого бізнесу;вдосконалення фінансово-кредитної підтримки; забезпечення матеріально-технічнихта інноваційних умов розвитку малих підприємств; інформаційне та кадровезабезпечення бізнесу; стимулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктівмалого підприємництва. Формування відповідної законодавчої бази розвитку малогопідприємництва передбачає, насамперед, встановлення правових гарантій длязабезпечення свободи і захисту приватної власності; розробку дійовихзаконодавчо-нормативних актів, спрямованих на стимулювання малого бізнесу;усунення правових суперечностей і скасування положень, що гальмують розвитокприватної ініціативи. Сьогодні найактуальнішими проблемами є розробка нових тавдосконалення діючих законодавчо-нормативних документів з питань визначеннячітких підходів до власності та форм її захисту; створення сприятливішогоподаткового, інвестиційного, інноваційного та цінового режимів для суб'єктівмалого підприємництва; упорядкування механізмів державного регулювання таконтролю підприємницькоїдіяльності.

Важливим фактором, який позитивно вплине на формуванняфінансового забезпечення малого підприємництва – це застосування різних формзабезпечення гарантій повернення позикових коштів підприємницьким структурам.Механізм державного гарантування кредитів для малого підприємництва базуєтьсяпереважно на авторитеті держави, як безперечно платоспроможного тавідповідального гаранта позик. Я вважаю, що держава повинна також залучатинедержавне гарантування – це комерційними організаціями, банками, приватнимифінансовими установами, іноземними інвесторами, товариствами взаємногогарантування, громадськими організаціями тощо. Тобто, підсумовуючи вищесказанеіснують проблеми, які перешкоджають повноцінному розвиткові малого бізнесу.Однією з найголовніших перешкод більшої частини підприємництва є проблемапошуку та отримання фінансових ресурсів.

Фінансово – кредитна допомога малому підприємництву повиннаформуватися за такими принципами:

1. Стимулювання комерційних банків та інших фінансовихнебанківських установ до надання позик і розширення послуг фірмам шляхомзвільнення від оподаткування коштів, що спрямовуються у фонд кредитів маломупідприємництву, надання державних гарантій повернення позики;

2. Переорієнтація бюджетних коштів, спрямованих нафінансово – кредитну підтримку малого сектору економіки, з прямого забезпеченняфінансовими ресурсами на формування фондів для надання послуг із метоюстимулювання процесу кредитування малого бізнесу;

3. Активізація процесу створення та діяльності недержавнихгарантій, страхових умов для обслуговування малого бізнесу через створеннявідповідних мотиваційних механізмів зацікавленості в цій діяльності з наданнямпільгових умов для їхнього функціонування;

4. Ефективне використання іноземної допомоги й активневиявлення своєї позиції у взаємовідносинах із міжнародними фінансовимиорганізаціями;

5. Сприяння процесу самоорганізації суб’єктів малогопідприємництва у розв’язанні своїх фінансово – кредитних проблем за допомогоюстворення установ взаємного фінансування та гарантування.

Держава також повинна сприяти формуванню інфраструктурипідтримки малого бізнесу, організовувати державну підготовку та перепідготовку,підвищення кваліфікації кадрів для суб’єктів цього виду підприємництва. Цеповинно бути забезпечено шляхом створення та забезпечення діяльності бізнес –центрів, бізнес – інкубаторів тощо. У всіх областях необхідно, щоб формувалисяінформаційні банки даних стану та розвитку малого бізнесу, ділових пропозиційіноземних фірм і потенційних інвесторів щодо розвитку підприємництва. Необхідностворювати інженерні центри, технопарки, центри соціального партнерства, таінші ланки інфраструктури, які є необхідні для розвитку малого бізнесу.Позитивним було б якщо таких інформаційних центрів як „Сегмент” було більше. Цепояснюється тим, що мала фірма не може успішно розвиватися без створенняуспішної системи інформаційного обслуговування. Головним завданням таких фірммає бути: забезпечення доступу підприємців до інформації. Це може бутиправова, маркетингова, науково – технологічна, комерційна інформація. Щодокадрового забезпечення доцільно використовувати налагодження контактів знавчальними закладами, налагоджувати мережу центрів перепідготовки. На сьогодніця проблема не є одною з основних, бо існують багато центрів та закладів, якізаймаються навчанням, підвищенням кваліфікації підприємців.

Одним із значущих напрямів розвитку малого бізнесу єматеріально – технічна та інноваційна підтримка. Забезпечення сприятливих умовта інноваційного клімату для розвитку малих підприємств повинно передбачатирозробку та впровадження механізму передачі малим фірмам виробничих площ тавиробничих потужностей, у тому числі й тих що вивільняється у процесіліквідації або реорганізації підприємств – банкрутів, формування розвинутогоринку нерухомості, розробку механізму передачі малим підприємствам новихтехнологій, а також обладнання, яке необхідне для здійснення бізнесу, напільгових умовах, розширення сфери надання робіт і поставок для державнихпотреб, сприяння забезпеченню їх матеріально – технічними та іншими ресурсами збоку державних структур. Необхідно фінансово підтримувати ті фірми, якіздійснюють інноваційну діяльність, впроваджують нові технології та інноваційніпроекти, за рахунок Державного інноваційного фонду. Держава має сприятистворенню регіональних інноваційних фондів, надавати допомогу у проведеннінаукових досліджень, у впровадженні прогресивних технологій, сприяти пошукузамовників та виконавців інноваційних проектів для малого бізнесу.

Винятково важливою проблемою є питання поліпшення доступудо зовнішніх джерел фінансування, створення сприятливих умов для залученняіноземного капіталу в сфері малого підприємництва, що передбачає створення тапідтримку регіональних бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків тощо,формування сітки фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційнихфондів.

Взагалі розвиток малого підприємництва — важливаекономічно-політична проблема, розв'язання якої потребує цілісної системноїметодології розвитку малого підприємництва з точки зору як бюджету і податків,так і ставлення держави до малого бізнесу. Початок дійсного піднесення врозвитку малого підприємництва в цілому є неминучим, проте воно значною міроюде термінуватиметься реальним піднесенням та пожвавленням розвитку всієїекономічної системи України.

Висновок

На основі аналізу ринку України, розвитку малого бізнесуможна зробити висновок, що формування підтримки підприємництва повинневідбуватися на основних двох рівнях – це державному та регіональному. Надержавному рівні повинні визначатися мінімально необхідні нормативифункціонування ринку малого підприємництва, його загальні межі.

Сьогодні провідну роль у створенні ефективного недержавногосектора відіграє малий бізнес. Саме малі і середні підприємства, різнікомерційні структури, що належать до сфери малого бізнесу, беруть на себе ризикіпрацюють згідно з новими вимогами, що ставляться до ефективності.  Створення широкої мережі малих підприємств у всіх  галузях  господарства  сприятиме демонополізаціїта розвитку конкуренції. Але такий бажаний розвиток  сектора малого бізнесунаштовхується на безліч перепон.

Розвиток малого бізнесу для держави є вигідним багатьмачинниками, для прикладу: формуванням середнього класу, ростом економічноїактивності населення, створенням нових робочих місць, розробкою нововведень таін.

 Держава повинна забезпечити спрощення законодавства,визначити права та обов’язки суб’єктів малого підприємництва, межі втручаннямісцевих органів у діяльність фірми. Крім використання нормативів прямої діїдля функціонування суб’єктів малого бізнесу через митну, податкову,грошово-кредитну, зовнішньоекономічну систему, а також за допомогою іншихзаходів макроекономічного характеру. У цьому процесі роль держави євирішальною.

Список використаної літератури:

  1) Закон України «Про підтримку малогопідприємництва»  від  19.10.2000р. №2063-ІІІ

  2) Закон України  «Про  Національну  програму сприяння  розвитку  малого підприємництва» від 21.12.2000р. №2157-ІІІ

 3) Буряк П.Ю., Маринець  В.П.  «Податкове стимулювання  розвитку  малого     бізнесу в Україні»// Фінанси України. –1999р. — №6. с.95-98

  4) Дуб Л. «Питання розвитку малого бізнесу вУкраїні»//Вісник Української  Академії державного управління приПрезиденті України.  –  2000.-  №2.     –с.162-168

  5) Микитюк О.І. «Фінансове  забезпечення  розвитку малих  підприємств»//     Фінанси України. – 1999р. — №6. – с.55-61