Реферат: Державне регулювання економіки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки і управління

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: «Державне регулювання економіки»

Варіант № 17

Виконав студентгрупи ФН-06-3з

Сорока Д.А.

Перевірив

м. Алчевськ 2009

Зміст

Семестрове завдання № 1. 3

Семестрове завдання №2. 9

Задача № 1. 9

Задача №2. 13

Задача № 3. 17

Задача № 4. 21

Семестрове завдання №3. 24

Література. 26

Семестрове завдання № 1

Визначити організаційно-правовий статус, мету діяльності, основнізавдання та функції органів державної влади в Україні відповідно до чинногозаконодавства або інших нормативно-правових актів.

№ варіанта Назва органу державної влади Назва відповідного нормативно-правового акту 17 Міністерство охорони здоров'я України

Постанова Кабінету Міністрів України

«Про затвердження

Положення про Міністерство охорони здоров'я України» № 1542 2006-п.

Визначити організаційно-правовий статус, метудіяльності основні завдання та функції Міністерства охорони здоров'я Українивідповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердженняПоложення про Міністерство охорони здоров'я України» № 1542 2006-п.

Міністерство охорони здоров'я України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується ікоординується Кабінетом Міністрів України. МОЗ є головним (провідним) органом усистемі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державноїполітики у сфері охорони здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччянаселення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарськихзасобів і виробів медичного призначення. МОЗ у своїй діяльності керується Конституцією(254к/96-ВР) та законами України, а також указами Президента України та постановамиВерховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актами Кабінету Міністрів України та цимПоложенням. />У межах своїх повноважень МОЗ організовуєвиконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їхреалізацією. />МОЗ узагальнює практику застосуваннязаконодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції зйого удосконалення та в установленому порядку вносить їх на розгляд КабінетуМіністрів України.

МОЗ є юридичною особою, має самостійнийбаланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображеннямДержавного Герба України та своїм найменуванням.

Основними завданнямиМіністерства охорони здоров'я України є:

Забезпечення реалізації державної політики усфері охорони здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення,створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів івиробів медичного призначення/> розроблення, координація таконтроль за виконанням державних програм розвитку охорони здоров'я, зокрема профілактикизахворювань, надання медичної допомоги, розвитку медичної та мікробіологічноїпромисловості; організація надання державними та комунальними закладами охорониздоров'я безоплатної медичної допомоги населенню; організація надання медичної допомогив невідкладних та екстремальних ситуаціях, здійснення в межах своєї компетенціїзаходів, пов'язаних з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи; розробленнязаходів щодо профілактики та зниження захворюваності, інвалідності тасмертності населення; />організація разом з Національною академієюнаук, Академією медичних наук наукових досліджень з пріоритетних напряміврозвитку медичної науки.

Міністерство охорони здоров'я Українивідповідно до покладених на нього завдань виконує наступні функції:

1) забезпечує в межах своєї компетенціїдодержання закладами охорони здоров'я, установами і закладами державноїсанітарно-епідеміологічної служби Міністерства, іншими підприємствами, установамита організаціями права громадян на охорону здоров'я;

2) бере участь у розробленні проектів Державноїпрограми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджетуУкраїни, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

3) готує пропозиції стосовно визначенняпріоритетних напрямів розвитку охорони здоров'я, розробляє та організовуєвиконання державних комплексних та цільових програм охорони здоров'я;

4) бере участь у формуванні та реалізації інвестиційноїполітики в сфері охорони здоров'я;

5) здійснює міжвідомчу координацію щодо боротьбиіз захворюванням на СНІД;

6) здійснює відповідно до законодавствафункції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери йогоуправління;

7) бере участь у формуванні та реалізації антимонопольноїполітики в сфері охорони здоров'я;

8) організовує та проводить відповідно до законодавствадержавну акредитацію закладів охорони здоров'я;

9) здійснює координацію діяльності закладівохорони здоров'я, органів, установ і закладів державноїсанітарно-епідеміологічної служби, науково-дослідних установ незалежно від їхпідпорядкування і форми власності щодо питань діагностики, лікування іпрофілактики захворювань, формування здорового способу життя;

10) вживає заходів щодо розвитку підприємництвау сфері охорони здоров'я;

11) здійснює контроль і нагляд за додержаннямсанітарного законодавства, державних стандартів, критеріїв та вимог,спрямованих на забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

12) забезпечує відповідно до законодавства проведеннядержавної санітарно-гігієнічної експертизи;

13) вивчає, аналізує і прогнозує показникистану здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини; береучасть у розробленні заходів, спрямованих на недопущення шкідливого впливуфакторів навколишнього середовища на здоров'я людини;

14) бере участь у визначенні заходів тапроведенні разом з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органамимісцевого самоврядування роботи із запобігання хворобам, а також зниженнязахворюваності, інвалідності та смертності населення;

15) готує пропозиції щодо забезпечення санітарногота епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та поширенню натериторії України особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечнихінфекційних хвороб;

16) здійснює контроль за усуненням причин іумов виникнення та поширення інфекційних хвороб, масових неінфекційнихзахворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;

17) бере участь у розробленні державнихсоціальних нормативів у сфері охорони здоров'я, затверджує відповідні норми танормативи у цій сфері;

18) затверджує відповідно до законодавствадержавні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи; встановлює в межах своєїкомпетенції державні стандарти якості лікарських засобів, імунобіологічнихпрепаратів, питної води, медичної техніки та виробів медичного призначення; береучасть у розробленні та введенні в дію екологічних нормативів та нормрадіаційної безпеки;

19) погоджує в установленому законодавством порядкувсі державні стандарти, технічні умови, промислові зразки, іншунормативно-технічну документацію об'єктів, які можуть чинити шкідливий вплив наздоров'я населення;

20) затверджує переліки важких робіт, робіт ізшкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосуванняпраці жінок та неповнолітніх, а також підіймання і переміщення ними важкихречей;

21) бере участь у підготовці пропозицій досписків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають правона пенсію за віком на пільгових умовах 22) забезпечує проведеннямедико-соціальної експертизи втрати працездатності та надання реабілітаційноїдопомоги населенню;

23) здійснює організаційно-методичне керівництвота координацію роботи державної служби медицини катастроф;

24) у межах своєї компетенції регулюєдіяльність, пов'язану з трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалівлюдині;

25) організовує разом з відповіднимицентральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядуваннясистематичне медичне обстеження (диспансеризацію) і визначення рівня доз опроміненняосіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

26) розробляє відповідно до законодавстварекомендації щодо встановлення для громадян, які постраждали внаслідокЧорнобильської катастрофи, додаткових норм раціонального харчування успеціалізованих закладах охорони здоров'я, встановлює медичні та фізіологічнінорми харчування для зазначеної категорії осіб;

27) бере участь разом з відповіднимицентральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевогосамоврядування у здійсненні державного регулювання радіаційної безпеки, ускладанні експертних висновків щодо визначення категорій зон радіоактивногозабруднення територій;

28) організовує науково-методичне забезпеченнясудово-медичної та судово-психіатричної експертної діяльності закладів охорониздоров'я;

29) забезпечує відповідно до законодавства проведеннядержавної реєстрації та здійснення контролю за виробництвом, належним режимом зберіганняі реалізації, якістю лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, медичноїтехніки та виробів медичного призначення, підтримує обов'язковий їх асортимент,у ому числі необхідний запас на випадок стихійного лиха, катастроф, епідемічнихзахворювань;

30) організовує забезпечення населеннялікарськими засобами, інформує працівників закладів охорони здоров'я інаселення про лікарські засоби та імунобіологічні препарати, дозволені дозастосування; забезпечує додержання встановленого порядку надання пільг щодовідпуску громадянам безоплатно або на пільгових умовах медикаментів таімунобіологічних препаратів;

31) забезпечує в межах своєї компетенціїрозвиток медичної науки, впровадження в практику охорони здоров'я результатівнаукових досліджень; />

32) реалізовує державну політику зайнятості працівниківу сферах охорони здоров'я, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, створення,виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробівмедичного призначення;

33) визначає вимоги до професійної підготовки,перепідготовки та підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичнихпрацівників, затверджує номенклатуру медичних та фармацевтичних спеціальностейі посад;

34) встановлює єдині кваліфікаційні вимоги до осіб,які провадять медичну та фармацевтичну діяльність;

35) забезпечує відповідно до законодавствавиконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовностідержави;

36) забезпечує в межах своєї компетенціїреалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за їїзбереженням у центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установахта організаціях, що належать до сфери його управління;

37) виконує інші функції, що випливають зпокладених на нього завдань.

Семестрове завдання №2

Тема: «Розв’язання задач».

Задача № 1

Числові значення вихідних даних (відповідно до варіанту) длярозв'язання задачі №1 наведено в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 — Числові значення вихідних даних длярозв'язання задачі №1

№ варіанту Значення показників (по варіантах), млрд. умовних одиниць ВВП ЕХ ІМ TRF 17 780 78 74 110

Вихідні дані для розв'язання задачі №1:

Валовий внутрішній продукт країни складає 780 млрд.умовних одиниць. Обсяг експорту товарів та послуг складає 78 мрд, умовниходиниць. Обсяг імпорту товарів та послуг складає 74 млрд. умовних одиниць. Обсягдержавних трансфертів складає 110 млрд. умовних одиниць.

Обсяг кінцевих споживчих витрат домашніхгосподарств складає 40% від внутрішніх витрат країни.

Обсяг державних закупівель товарів та послугскладає 20% від внутрішніх витрат країни.

Розрахувати:

1) обсяг державних витрат (Gе):

2) обсяг валових інвестицій (Ів):

3) обсяг національних заощаджень (Sn);

4) зробити висновок, чи може країна бути кредиторомна світовому ринку.

Розв'язання задачі

Ge=G+TRF

Ge=(Rbn*0.2) + TRF

Ge=((ВВП-(EX-IM)) *0.2) +TRF

Ge= ((780-(78-74)) *0.2) +110=265,2 млрд. од.

/>

/>

Ib=ВВП-C-G-NX

Ib= ВВП-(Rbn*0.4) — (Rbn*0.2) — (EX-IM)

Ib= ВВП-((ВВП -NX) *0.4) — ((ВВП -NX) *0.2) — (EX-IM) або:

Ib=(ВВП-(EX-IM)) *0.8, при NX=EX-IM.

Ib=(780-(78-74)) *0.8=620.8 млрд. од.

Sn= Ib+ NX=620.8+(78-74) =624.8 млрд. од.

Висновки за результатами розв'язання задачі №1:

1) обсяг державних витрат становить 265,2 млрд. од.

2) обсяг валових інвестицій становить 620.8 млрд. од.

3) обсяг національних заощаджень становить 624.8 млрд. од.

4) з теоретичної точки зору можна зробити висновок, що країна можевикористовувати частину своїх національних заощаджень 4 млрд. од. накредитування закордонних (іноземних) партнерів, тобто може виступати намировому ринку кредитором.

валовий внутрішній продукт — показник сукупного обсягу діяльностісуб’єктів господарювання, який визначає загальну вартість кінцевої продукції.

державний сектор — це комплекс господарських об’єктів, що перебувають увласності держави.

державне замовлення — це формування договору на поставку товару,необхідного для цілей держави від різних суб’єктів господарювання.

суспільні блага — це загальнодоступні та безкоштовні блага, якими можекористуватися людина незалежно від її платіжоспроможності.

державні закупівлі — це закупівлі, які здійснює держава для своїхспецифічних цілей.

чистий експорт — це різниця між експортом та витратами на його вартістю.

трансферти — безкоштовно отримані кошти та позики від державних таіноземних установ.

міжбюджетні трансферти — це кошти, які передаються від одного бюджетудо іншого на безоплатній та безповоротній основі.

дотація — це міжбюджетний трансферт, для вирівнювання доходів тавидатків місцевих бюджетів.

субвенція — це міжбюджетний трансферт, який видається на конкретні цілі.

Задача №2

Вихідні лані для розв'язання задачі:

Зміна обсягу державних витрат країни у поточному році по відношенню допопереднього року складає ∆Gе 5 млрд. умовних одиниць.

Зміна обсягу кінцевих споживчих витрат домашніх господарств у поточномуроці по відношенню до попереднього року складає ∆С 7,5 млрд. умовниходиниць.

Зміна обсягу валового національного доходу країни у поточному році повідношенню до попереднього року складає ∆Y 10 млрд. умовних одиниць.

Зміна обсягу податкових надходжень у поточному році по відношенню допопереднього року складає ∆Т 3,5 млрд., умовних одиниць.

Зміна обсягу імпорту товарів та послуг, що надходять до країни употочному році по відношенню до попереднього року складає ∆ІМ 2,5 млрд. умовниходиниць.

Обсяг валового внутрішнього продукту у попередньому році складає ВВПt-1210 млрд., умовних одиниць.

Розрахувати

/>

Рішення

Абсолютний приріст валового внутрішнього продукту

/>

/>

Звідси можна вивести загальну формулу:

/>

/>

∆ВВПt = 6.67 (млн. од)

Темп зростання валового внутрішнього продукту:

/>

ВВП t = ∆ВВПt+ ВВПt-1

ВВП t/ ВВПt-1*100%=((210+6,67) /210) *100%=103%

Темп приросту обсягу ВВП:

∆ВВП t/ ВВПt-1*100%=(6,67/210) *100%=3%

Гранична схильність до заощаджень:

mpc+mps=1, mpc=∆С/∆Y, mps = 1 — ∆С/∆Y = 1 — (7,5/10)= 0,25

Визначення термінології

Суверенітет держави — це цілісність та недоторканість терріторіікраїни, а також повноту влади на її території.

Економічна система — це взаємозв’язки між суб’єктами господарювання вкраїні в процесі створення валового продукту.

Інфраструктура економічної системи — це сукупність всіх діючихсуб’єктів економічної системи.

Об’єктом економічної безпеки України — є національні економічніінтереси України

Загрози економічні безпеки України — це сукупність факторів, які можутьперешкодити проведенню української економічної політики.

Критерії економічної безпеки — це реальні статистичні показники, задопомогою яких здійснюють аналіз діяльності економіки України.

Показники економічної безпеки — це найбільш важливі параметри розвиткуекономіки України (ВВП, наприклад).

Граничні значення показників — це кількісні величини, порушення якихвикликають негативні явища для економіки України.

Виробнича безпека — це такий рівень інформаційної захищеностівиробництва, при якому має місце його постійне збільшення при відповідномурівні рентабельності.

Безпека воєнно-промислового комплексу — це спроможність державигарантувати задоволення військових потреб на рівні обороноздатності країни.

Енергетична безпека — це такий стан економіки при якому державаспроможна задовольнити власні енергетичні потреби, а також вдало реалізовуватив процесі торгівлі надлишки цієї сировини.

Інформаційна безпека — це захист інформаційного простору держави віднеправдивої інформації, яку розповсюджують окремі суб’єкти з метоюдестабілізації політико-економічної ситуації в країні.

Задача № 3.

Кількість робочої сили на початок року L 56 млн. чол.

Кількість безробітних на початок року U 5 млн. чол. .

Відомо, що протягом року, за умови незмінності кількості робочої силипрацевлаштувалися Uпр 2,5 млн. чол., а втратили роботу Езв 4 млн. чол.

/>

Рішення

/>

Коефіцієнт звільнення робочої сили kзв = Езв/ Е(n) = 4/51 = 8%

/>

Коефіцієнт працевлаштування робочої сили:

kпв = 2,5/5*100% = 50%

/>

Рівень безробіття на початок року:

Рu=5/56=9%

Рівень безробіття на кінець року:

Рuк=6,5/56=12%

/>

РU(пр) =(5-2,5) /56=5%

РU(зв) =(5+4) /56=16%

Висновки:

1. Коефіцієнт звільнення робочої сили на кінець року становить 8%.

2. Коефіцієнт працевлаштування робочої сили на кінець року становить 50°/о.

3. Протягом року рівень безробіття збільшився з 9,0% до 12,0%

(тобто збільшився на 3%).

4. Зміна рівня безробіття протягом року відбувалась за рахунок двохфакторів:

за рахунок працевлаштованих безробітних протягом року (Епр = 2 млн. чол..);

за рахунок звільнених працівників протягом року (Езв = 1,5 млн. чол.).

5. Аналіз факторного впливу на зміну рівня безробіття показав, що:

за рахунок безробітних, які працевлаштувалися протягом року, рівеньбезробіття зменшився з 9,0% до 5,0% (тобто зменшився на 4,0%);

за рахунок зайнятих, які втратили роботу протягом року, рівеньбезробіття збільшився з 9% до 16,0% (тобто збільшився на 7,0%).

6. У результаті впливу двох вищевказаних факторів маємо збільшеннязагального рівня безробіття на 3,0%. що й підтверджує початковий висновок.

Визначення термінології.

Головна мета соціальної політики держави — це створення та впровадженнянадійних соціальних інституцій.

Об’єктами соціальної політики — є органи держави, які діють з метоюзабезпечення соціального устрою країни.

Державне регулювання ринку праці — це діяльність держави, спрямована наусунення диспропорції між попитом та пропозицією на ринку праці.

Суб’єктами державної політики зайнятості є Державний департаментнагляду за додержання норм праці, Міністерство праці, Державний центр зайнятості,та його регіональні відділення.

Об’єктом державної політики зайнятості — є правовідносини міжробітниками та роботодавцями на території України.

Задача № 4.

ДД — доходи Державного бюджет}' України, тис. грн.;

ДВ — видатки Державного бюджету України, тис. грн.:

ПК — обсяги повернення кредитів до Державного бюджету України, тис. грн.;

НК — обсяги надання кредитів з Державного бюджету України, тис. гри.;

Д — граничний розмір дефіциту Державного бюджету України, тис. грн.

Показники бюджету Позначення Числові значення показників, тис. гри.

Абсолютний приріст

(+∆),

тис. грн.

Темп приросту

±(∆%),

%

2008 рік 2009 рік станом на 14.11. 2008 р. станом на 20.12. 2009 р. 1. Доходи Державного бюджету України ДД 127 516 631 106 124 985.5 +21 391 645,5 +20,2 2. Видатки Державного бюджету України ДВ 140 199 363,7 117 394 610,1 +22 804 753,6 +19,4 3. Обсяги повернення кредитів до Державного бюджету України ПК 2 207 670.1 2 503 263,1 -295 593 -11.8 4. Обсяги надання кредитів з Державного бюджету України НК 2 770 604.3 2 362 496.8 +408 107,5 +17,3 5. Граничний розмір дефіциту Державного бюджету України Д 13 245 666.9 11 128 85S.3 +2 116 808.6 +19,0

Формула розрахунку граничного розміру бюджету:

Д=ДД-ДВ+ПК-НК

Д=127516631-140199363,7+2207670,1-2770604,3=13245666,9

Визначення термінології

Державна фінансова політика — один із багатьохнапрямків державної соціальної політики.

Фіскальна політика держави — напрям політики країниякий регулює розподіл та формування фінансів України.

Принцип збалансованості бюджетної системи України — означає, що повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідатиобсягу надходження до бюджету за відповідний період.

Доходи державного бюджету України — це усіподаткові, неподаткові та інші надходження до бюджету відповідного рівня набезповоротній основі.

Видатки державного бюджету України — це кошти якіспрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом

Витрати бюджету — це видатки бюджету, та коштиспрямовані на погашення основної суми боргу.

Капітальні видатки (або видатки розвитку) — цевитрати бюджетів та фінансування інноваційної діяльності.

Приклади захищених статей видатків бюджету — заробітнаплата, трансферти населенню та інш.

Семестрове завдання №3

3.1 Номери завдань

№ варіанту Номери тестових завданнь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 17 7 11 20 31 33 39 41 43 44 45 49 57 71 85 89 103 111 115 124 126

3.2 Текстовий варіант відповідей

№ Тестове завдання 1

Адміністративно-командна економіка за визначенням — це

а) економічна система, в якій розподіл економічних ресурсів здійснюється виключно через механізм державного регулювання

2

Класична теорія ринкового регулювання — це

а) напрямок розвитку економічної теорії, який заперечує необхідність втручання держави в механізм ринкових відносин.

3

Соціальна-економічна функція держави полягає у

а) створенні правових, економічних та соціальних передумов, що е необхідними для розвитку та ефективної взаємодії всіх сфер інфраструктура економічної системи у відповідності з пріоритетами державної економічної політики задля національних Інтересів держави;

4

До питань, що розглядаються в арбітражних судах належать:

а) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, та розірванні договорів.

5

За визначенням державна фінансова політика — це напрям державної економічної політики, головним завданням якого є

а) Здійснення державного регулювання соціально-економічного розвитку країни, через систему створення та розподілу фінансових ресурсів

6

Бюджетно-податкова політика має назву

а) фіскальної політики

7

За визначенням фінансова система країни — це сукупність відносин щодо

а) створення, розподілу, та ефективного використання фінансів країни

8

Зведений баланс фінансових ресурсів держави —

а) це система показників, які відображають загальні обсяги всіх фінансових ресурсів країни, та загальні обсяги видатків країни.

9

Фіскальна політика —

а) державне регулювання та контроль за розподілом та формуванням фінансів країни

10

В Україні основні цілі фіскальної політики визначаються у

а) Бюджетній декларації на відповідний рік

11

Бюджетна система України складається з

а) державного бюджету України та місцевих бюджетів

12

Організаційні засади бюджетного процесу визначені

а) бюджетним кодексом України

13

З точки зору бюджетної класифікації, субвенція може бути прикладом

а) міжбюджетних трансфертів

14

Сутність соціальної функції податків полягає в тому, що

а) податки є засобом підтримування соціальної рівноваги.

15

За визначенням монетарна політика —

а) це комплекс заходів у сфері грошового обігу…

16

Девальвація гривні може бути фактором

а) Підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку

17

Засобами реалізації соціального захисту населення є

а) Державні соціальні стандарти та гарантії

18

 Показники поточних і капітальних витрат з бюджетів усіх рівнів на забезпечення задоволення потреб на рівні, не нижчому від державних соціальних стандартів, мають назву...

а) нормативів фінансового забезпечення державних соціальних гарантів;

19

Прожитковий мінімум — це

а) базовий державний соціальний стандарт

20

Розмір прожиткового мінімуму затверджується

а) Верховною Радою України в законі «Про Держбюджет…»

Підсумки виконання семестрового завдання №3

№ тестового завдання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Варіант відповіді а а а а а а а а а а а а а а а а а а а а
Література

1. Мельник А.Ф. Васіна А.Ю. Дудкіна О.П. та ін.Практикум з державного регулювання економіки: Навч. пос/ За ред. д-ра екон. наук.проф. А.Ф. Мельник. — Тернопіль: Економічна думка, 2003. — 334 с.

2. Селезнев В.В. Основы рыночной экономикиУкраины / Учеб. пособие. — К.: А.С.К., 2002. — 656с.: нл.

3. Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць.Є.Г. Панченко. Е.М. Лібанова та ін.: За ред. В.М. Гейия. — К. Виша шк. 2003. — 591с: іл.

4. Павловський М.А. Макроекономіка перехідногоперіоду: Український контекст. — К.: Техніка. 1999.

5. Павловський М.А. Суспільство та економікаперехідного періоду: Шлях України: Навч. посіб. — К.: Техніка. 1997. — 150 с.

6.О.Д. Василик. К.В. Павлюк. Державні фінансиУкраїни: Підручник. — К.: Центр навчальної літератури. 2003. — 60S с.

7. Стельмах B.C., Єпіфанов А.О., Гребенюк Н.І. таін. Грошово-кредитна політика в Україні/ За ред… В.І. Міщенка. — 2-ге вид.,перероб. і доп. — К.: Т-во «Знання». КОО. 2003. — 421 с.

8. Литвиненко Я.В. Сучасна політикаціноутворення: Навч. посіб. — 1С: МАУП. 2001. — 152 с: іл.