Реферат: Аналіз зисків та витрат при інвестиціях на освіту

Содержание

Анализ прибыли и потерь инвестицийобразования

Задача 1

Задача 2

Задача 3

Задача 4

Аналіз зисків та витрат приінвестиціях в освіту

Виникнення поняття «людський капітал» та інвестування улюдський капітал викликало створення численних методів оцінки його обсягу,економічної ефективності тощо. Трактування витрат на освіту, охорону здоров'ята інші аналогічні цілі як витрат інвестиційного типу відкрило передекономічним аналізом нові перспективи. Капітальні блага можуть продуктивновикористовуватися протягом тривалого періоду часу. Таким чином, виникаєнеобхідність виміру обсягу не тільки поточних вкладень, але й акумульованоголюдського капіталу.

Слід одразу ж зауважити: більшість методів економіко-статистичного татехніко-економічного аналізу вкладень у людський капітал стосується виміруефективності освіти та підготовки кадрів. Основна маса досліджень припадає насферу економіки освіти, що народилася у ході розвитку концепції людськогокапіталу.

З економічної точки зору додаткові капіталовкладення обґрунтовані лише утому випадку, коли вони характеризуються достатньо високим рівнем окупності Впротилежному випадку кошти доцільніше спрямувати на здійснення інших, більшприбуткових інвестиційних проектів, або ж витрати­ти на цілі поточного споживання.Із зазначеного вище витікає необхідність використання моделей економічногоаналізу, що дали б змогу оцінювати ступінь ефективності інвестицій у людськийкапітал.

Аналіз ефективності інвестицій починається з оцінки витрат на освіту таочікуваних зисків (вигід) від її отримання.

Витрати, пов'язані з одержанням освіти, можна розділити на три групи.

Прямі матеріальні витрати (витрати, що здійснюються майбутнім власникомлюдського капіталу або іншим інвестором (державою, підприємством, сім'єю):

1.1. Плата за навчання.

1.2. Витрати на підручники, послуги бібліотеки, копіювання, канцтоваритощо.

1.3. Витрати, пов'язані зі зміною місця проживання (вартість житла,транспортні витрати, збільшення витрат на харчування в зв'язку звідокремленістю від сім'ї тощо).

2. Втрачені заробітки. Людина, яка навчається, не може працювати в такомусамому режимі, в якому вона могла б працювати, якби не навчалася. Значить,заради одержання освіти вона свідомо на деякий час відмовляється від певнихзаробітків. Тому на Заході для людей працездатного віку «втраченізаробітки» вважаються витратами на освіту. Кількісно втрачені заробіткиможна визначити як заробітки на роботі, яку могла б мати людина, якби вона ненавчалася, мінус доходи студента (стипендія та підробітки). Якщо, наприклад, начас підвищення кваліфікації за людиною зберігається її заробітна плата замісцем роботи або стипендія приблизно така, якими були б заробітки, то людинане має втрачених заробітків, а цю частину витрат несе інвестор (той, якийзберігає зарплату або виплачує стипендію). 3. Моральні втрати:

3.1. Втрата вільного часу — одного з найважливіших благ для людини,оскільки навчання, як правило, забирає більше часу, ніж нормальний робочийдень.

3.2. Навчання нерідко буває важким і виснажливим заняттям,супроводжується перенапругою і стресовими ситуаціями під час іспитів.

3.3. Зміна місця проживання заради одержання освіти призводить до змінизвичного соціального оточення людини, розлучення з рідними та друзями.

Перші дві групи витрат на навчання можна підрахувати з достатньоюточністю, моральні втрати оцінити дуже важко хоча б тому, що вони різні длярізних людей. Однак слід сказати, що інколи вони відіграють вирішальну роль приприйнятті рішення щодо отримання освіти. Можна стверджувати, що більш здібнілюди, яким навчання дається легко і приносить задоволення, за інших рівних умовотримають вищий рівень освіти порівняно зі своїми менш здібними ровесниками.

Очікувана віддача від інвестицій в освіту теж складається з трьох групдоходів.

Прямі матеріальні зиски:

1.1. Вищий рівень заробітків протягом життя.

1.2. Більша можливість брати участь у прибутках компанії.

1.3. Більша можливість отримувати персоніфіковані умови оплати праці,різноманітні пільги, премії, надбавки тощо.

1.4. Більша можливість отримати пенсійне, медичне страхування за рахунокпідприємства.

2. Непрямі матеріальні зиски:

2.1. Більша можливість отримати подальші інвестиції у власний людськийкапітал з боку роботодавця (підвищення кваліфікації, перепідготовка, отриманняіншої освіти та ін.), оскільки освіта збільшує інвестиційну привабливість най­маногопрацівника.

2.2. Оздоровлення за рахунок підприємства більш вірогідне длявисококваліфікованого працівника, оскільки він є дорожчим людським капіталомпорівняно з низькокваліфі-кованими працівниками і, відповідно, про йогоздоров'я роботодавець піклується дужче.

2.3. Висококваліфіковані працівники, як правило, мають кращі умови праціта відпочинку.

2.4. Цінні працівники частіше отримують пільгові кредити та іншу допомогувід роботодавця для створення достойних умов життя (житло, автомобіль,телекомунікації тощо).

2.5. Інші непрямі матеріальні зиски. З. Моральні зиски:

3.1. Задоволення від обраної професії протягом життя (престижність,досягнення певного соціального статусу, самореалізація).

3.2. Доступ до цікавих видів діяльності, професійна творчість,

3.3. Висока конкурентноздатність на ринку праці, відчуття стабільності тавпевненості в майбутньому.

3.4. Задоволення від способу життя студентів, від самого процесу навчаннята від успіхів у ньому.

3.5. Співробітництво з розумними та перспективними людьми тощо.

Що стосується очікуваної віддачі від інвестицій в освіту, то кількісновиміряти можна лише першу групу — прямі матеріальні зиски, та і то приблизно,на рівні прогнозів. Ми, наприклад, знаємо, скільки заробляєвисококваліфікований бухгалтер, але ми не можемо точно знати, скільки заробля­тимеконкретний студент після закінчення університету за спеціальністю «облік іаудит». Моральні і непрямі матеріальні зиски ще важче оцінити кількісно,проте їх роль при прийнятті рішень щодо інвестування в освіту дуже значна.

Звичайно, далеко не кожна людина, приймаючи рішення про продовженняосвіти, ретельно підраховує всі пов'язані з ним витрати та майбутні вигоди.Однак саме ці вигоди стають важливими складовими формування соціального статусупевної професії чи рівня освіти, в результаті чого вини­кає (або зникає)мотивація до її отримання.

З метою обрахунку переваг від вкладення капіталу з плином часу потрібнопровести прогресивне дисконтування вигід, що очікуються у майбутньому. Цівигоди чи переваги мають для нас меншу цінність, ніж ті, що ми отримуємо нині,з двох причин. По-перше, якщо люди збираються всі гроші витратити наспоживання, то вони воліють це зробити вже сьогодні, негайно, бо ніхто не можезнати напевне що буде завтра. По-друге, якщо навіть люди планують наявні грошівкласти у якусь справу, сподіваючись на доходи від цього у майбутньому.

Людина, що вирішує чи здобувати їй вищу освіту, має вибирати між двомапотоками заробітків протягом свого життя (рис. 1).

/>

Рис. 1 – Альтернативні потоки заробітків

Перший з них, потік А, це заробітки тих, хто не отримав вищої освіти ірозпочав трудове життя відразу по закінченні середньої школи (пересічнопочинаючи з 18-го року життя). Заробітки таких людей зростають протягомтрудового життя повільно і не досягають високого рівня. Потік Б — це заробіткивипускників коледжів. Тут перші чотири роки (термін навчання у коледжі) маємісце від'ємний доход через витрати на навчання, відразу по закінченні навчаннязаробіток фахівців дещо нижчий від заробітку однолітків із середньою освітою,але він стрімко зростає і швидко випереджає потік А.

Для того, щоб виникав стимул для здійснення інвестицій у здобуття вищоїосвіти, заробітки випускників коледжів мають набагато перевищувати заробіткивипускників середньої школи (якщо моральні вигоди не дуже суттєві). Сукупнийгрошовий виграш повинен набагато перевищувати вит­рати ще й тому, що вінстосується майбутнього і тому дисконтується. Якщо, наприклад, вартість навчанняу коледжі (за 4 роки) становить 100 тис. дол., а реальна відсоткова ставка(номінальна відсоткова ставка мінус рівень інфляції) дорівнює 2%, то цей виграшпісля вирахування податків (якщо би вони були однакові кожного року) мав бистановити з урахуванням інфляції 3652 дол. щороку протягом 40 літ. Такий виграшдозволив би виправдати інвестиції із суто фінансової точки зору. Ця сумавиникає з того, що 100 000 дол., вкладені під відсоткову ставку 2%, можутьзабезпечити виплату (відсотків та основної суми) у розмірі саме 3652 дол. щоро­купротягом 40 років.

Задача №1

Определитьрост производительности труда и выполнение задания по приросту объема продукцииза счет изменения численности рабочих.

i+1 год план i+1года к Фактическое выполнение Показатели

I, год

отчет

план отчет отчету i года, %

отчет i+1 года к
плану i+1 года,%

отчет i+1 года к
отчету i года,%

1 2 3 4 5 (3/2*100) 6 (4/3*100) 7 (4/2*100) Объем валовой продукции, тыс. грн. 500000 522450 524675 104,49 100,43 104,94 Численность рабочих, чел. 6530 6635 6680 101,61 100,68 102,30

Среднегодовая выработка на
1 рабочего

76,57 78,74 78,54 102,84 99,75 102,58

Приростобъема выпущенной продукции за счет производительности труда определяется изсоотношения:

∆ВППТ= 100 – ∆Ч / ∆ВП

где ∆Ч– прирост численности рабочих,

∆ВП– прирост выпущенной продукции.

Расчетдля 5 колонки:

∆ВППТ= 100 – (1,61 / 4,49)*100 = 64,14 %

Вывод:за данный период предприятие развивалось преимущественно интенсивным путем. Засчет изменения численности прирост выпущенной продукции составил 65,1%.

Расчетдля 6 колонки:

Дляданного периода характерен экстенсивный путь развития, так какпроизводительность труда рабочих уменьшилась, и весь прирост составляющий 0,43%был достигнут за счет увеличения численности на 0,68%.

Расчетдля 7 колонки:

∆ВППТ= 100 – (2,3 / 4,94)*100 = 53,45 %

Вывод:за данный период предприятие развивалось преимущественно интенсивным путем. Засчет изменения численности прирост выпущенной продукции составил 46,55 %.

Задача 2

Определить общую суммузаработной платы рабочего сдельщика, если норма времени на изготовление 1детали – 0,5 человека-часа, расценка – 0,98 грн. за деталь. За месяц (176человеко-часов) произведено 390 деталей. Премии выплачиваются за 100 %выполнения нормы – 10%, а за каждый процент перевыполнения по 1,5% сдельногозаработка.

Решение:

Заработная платанасчитывается по сдельно-прогрессивной системе. Определяем сдельный заработок:

ЗПсд = 0,98 *390 = 382,2 грн.

Определяем процентвыполнения плана.

Рассчитаем количестводеталей, которые рабочий должен был сделать, согласно норме времени:

1 – 0,5

Х – 176

/> дет.

Определяем процентвыполнения плана:

/>

Рассчитаем премии завыполнение 100 % плана

/> грн.

Определяем премию заперевыполнение плана

/> грн.

Тогда общий заработокработника сдельщика составит

ОЗ = 382,2 + 38,22 +61,91 = 482,33 грн.

Задача №3

Вбазовом году численность рабочих была 576 чел., их средняя заработная плата загод 6120 грн. В плановом году по отношению к базовому фонд заработной платыувеличивается на 6%, а средняя заработная плата на 4 %. Определить плановую численностьметодами прямого счета и индексным методом.

Решение методом прямогосчёта:

Фонд оплаты труда вбазовом периоде определяется:

/>

Определяем фонд оплатытруда в плановом периоде:

/>

Определяем заработнуюплату одного рабочего в плановом периоде:

/>

Из соотношения фондаоплаты труда имеем:

/>

Решение индекс методом:

Согласно определенияиндекса:

/>

Индекс численностиопределяется из взаимосвязи индексов:

/>

Задача №4

Производственнаятрудоемкость работ на год составляет 1560 тыс. нормо-час. Плановый фондрабочего времени одного рабочего 1880 ч/год. Плановые выполнения нормывыработки — 110%. Определить численность рабочих, необходимых для выполненияпроизводственной трудоемкости.

Нормавыработки определяется из следующего соотношения:

/>

Откуда

/>

Итак,численность рабочих, необходимых для выполнения производственной трудоемкостисоставляет 755 человек.