Реферат: Стратегічний план розвитку міста коростеня житомирської області на 2006-2014 роки затверджений рішення 28 сесії Коростенської міської ради

КОРОСТЕНСЬКА МІСЬКА РАДА

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ КОРОСТЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ


СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ МІСТА КОРОСТЕНЯ Житомирської області на 2006-2014 роки

(затверджений рішення 28 сесії Коростенської міської ради

4 скликання від 23.08.2005 року)


Коростень

2005 рік


Коростень два роки працював над проектом стратегічного плану розвитку міста. Стараннями ентузіастів групи стратегічного планування, за підтримки Програми партнерства громад (Фундація Україна-США) відпрацьовані пріоритетні напрямки розвитку, в яких треба передусім сконцентрувати зусилля громади.

Висловлюю велику подяку всім Коростенцям, які витрачаючи свій вільній час і висловлюючи свої думки, ідеї, брали участь в розробці проекту стратегії розвитку міста. Ентузіазм та ініціатива, високий професіоналізм городян перетворять Коростень в сучасне українське місто, яке буде найкращим не лише в країні, а й цілому світі. Праця тисяч Коростенців, їх участь у вирішенні найважливіших проблем міського життя є запорукою його благополуччя та процвітання.

Я впевнений, що спільними зусиллями наше місто стане таким, яким бачить його громада - привабливим та комфортним для проживання, з високим рівнем добробуту мешканців та активною громадою


Міський голова

Володимир Москаленко


м. Коростень 2005 рік


^


Список учасників процесу розробки стратегічного плану розвитку міста

Розробка стратегії здійснювалась робочою групою з розробки стратегічного плану розвитку міста, яка була затверджена розпорядженням міського голови від 10.07.2003 року за № 146.


Робоча група з розробки стратегічного плану розвитку міста Коростеня.

^ Вигівський В.В. – керівник робочої групи
Боровков В.В. – заступник керівника робочої групи

Лискова Н.А. – помічник керівника робочої групи

Пашинський І.І. - помічник керівника робочої групи
^ Члени робочої групи
К.М.Сатяєва

А.О.Коршенюк

О.П.Нижник

А.В.Охрімчук

І.І.Смагін

С.С.Жидких

О.М.Заєць

Ф.С.Криворучек

Ю.С.Туряниця

Ю.А.Кондачков

Ю.С.Бондарчук

А.Д.Алексєєв

С.М.Вигівський

С.В.Дмитрук

В.А.Якубенко

В.П.Терентюк

Л.О.Климчук

І.М.Васянович

П.П.Ільчук


В.Г.Ященко

О.А.Мельникова

А.І.Ломакін

М.П.Прокопенко

В.В.Гороховський

В.М.Воронков

Отець Гавриїл

Р.Я.Дубів

В.Б.Васильчук


Список спеціалістів, по підготовці аналітичного дослідження по пріоритетним напрямкам розвитку міста


^ Боровков В.В.

Бошаков О.Г.

Брицун М.І.

Гордійчук В.П.

Городнича Л.В.

Грищенко О.О.

Дубів Р.Я.

Дубровін ВВ..

Завгородня В.Є.

Зобова С.І.

Ковальчук В.А.

Корягін В.Л.

Максименко А.О.

Польгуй В.І.

Попов О.П.

Прокопенко М.П.

Утікеєва І.О.

Яблонський П.Є.

Якубенко В.А.




Список спеціалістів по розробці плану дій

^ ЕКОЛОГІЧНИЙ НАПРЯМОК

БЕЗПЕКА ЖИТТЯ

Огарь І.О. (модератор)

Криводубський С. І.

Кришталь О.М.

Рафальський О.В.

Сербінов А.А.

Стромов А.В.


Білошицька О.О. (модератор)

Бондарчук О.

Волківський А.М.

Волківський М.М.

Доманський В.І.

Кузнєцова О.В.

Матвійчик М.П.

Моринець М.А.

Сергієнко П.В.

Стужук О.В.

Шамара Л.В.

^ ПРИВАБЛИВІСТЬ ТА ЗРУЧНІСТЬ ДЛЯ ЖИТТЯ

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Пінська Л.О. (модератор)

Васютинський В.В

Венгловська В.С.

Голумбовська В.М.

Клименко О.А.

Кобилянський В.В.

Лісянський О. В.

Маєвська І.В.

Мазурік І.Я.

Малигін Ю.О.

Мартинюк В.М.

Москалік Л.В.

Нікітенко І.В.

Паламарчук О.В.

Пірфенюк І. О.

Попов О.П.

Тимофєєва О.В.

Тумаш С. П.

Ходаківський М. П.

Павлік Н.В. (модератор)

Безпалько В.П.

Боровков В.В.

Брицун М.І.

Гороховський В.В.

Дубів Р.Я.

Жилін О.О.

Завгородня В.Є.

Зобова С.І.

Лаврінович В.Л.

Лискова Н.А.

Луцишин М.І.

Мартинюк В.К.

Польгуй В.І.

Рибачук Т.А..
^ Утікєєва І.О.
Яблонський П.Є.

СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

РОЗВИТОК ГРОМАДИ

Бех.В.В. (модератор)

Барановська Л.Г.

Васянович Л.В.

Змеєвська О.О.

Корягін В.Л.

Микитчук О.Ф.

Набірушкіна Т.

Панченко С.М.

Салей Т.В.

Якубенко В.А.

Ковальчук В.А. (модератор)

Васильчук В.Б.

Вигівський С. М.

Гороховський В.В.

Дмитрук С. В.

Закревський А. Г.

Охримчук А.В.

Туряниця Ю.С.
Фундація Україна-США “Програма партнерства громад” ^ Віра Андрушків – директор проекту в Вашингтоні Марта Коломієць – директор проекту в Києві Хуан Карлос Кампос – заступник директора проекту в Києві
Вадим Прошко – старший радник Програми партнерство громад з питань місцевого самоврядування
^ Ярослав Делятинчук - радник з питань місцевого самоврядування
Петро Мавко – директор Західноукраїнського регіонального навчального центру (м. Львів).

Віталій Лесюк – заступник директора Західноукраїнського регіонального навчального центру (м. Львів)

Тетяна Процик – координатор навчальної робот Західноукраїнського регіонального навчального центру (м. Львів).

Сергій Пінчук – консультант Західноукраїнського регіонального навчального центру (м. Львів)
^ Сергій Хропот - консультант Західноукраїнського регіонального навчального центру (м. Львів) Бет Фуллер - викладач коледжу з міста Ітака, штат Нью-Йорк


Інформаційну допомогу в розробці стратегічного плану розвитку міста надавалась управліннями та відділами міськвиконкому, установами, організаціями та підприємствами міста.


Зміст

^ СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ

МІСТА КОРОСТЕНЯ

Житомирської області

на 2006-2014 роки

Список учасників процесу розробки стратегічного плану розвитку міста

Вигівський В.В. – керівник робочої групи

Члени робочої групи

І. Вступ

ІІ. Організація процесу стратегічного плану в місті Коростені

ІІІ. Декларація робочої групи з розробки стратегічного плану

^ ПРИВАБЛИВЕ ТА КОМФОРТНЕ ДЛЯ ПРОЖИВАННЯ МІСТО З ВИСОКИМ РІВНЕМ ДОБРОБУТУ МЕШКАНЦІВ ТА АКТИВНОЮ ГРОМАДОЮ

V.Описово-аналітична частина

1.Історико-географічна характеристика

1.1.Історична довідка

Але є в історії нашого міста, як і України в цілому, доволі сумні сторінки. Так, голодомор 1933 року, репресії 1936 - 1937 років забрали не одну тисячу людських життів. На світанку 22 червня чимало Коростенців стали першими жертвами фашистських бомбардувань.

У суворому 1941 році Коростенці піднялися на боротьбу з фашизмом. За час окупації в Коростені загарбниками було знищено 16748 чоловік, 1803 - вивезено в Німеччину. Населення міста за роки війни зменшилося в 14 разів.

17 листопада 1943 року під час великого наступу Червоної Армії, Коростень був звільнений. Але німецьке командування не бажало втрачати такий важливий опорний пункт, і у ході контрнаступу ворог знову заволодів містом. Проте не надовго. Вже 28 грудня частини 13-ї армії генерал-лейтенанта М. П. Пухова вдруге й остаточно звільнили Коростень від загарбників. Після воєнних років почалося відновлення майже зовсім зруйнованого міста.

1.2.Географічне положення та кліматичні умови

Місто Коростень знаходиться на півночі України, входить до складу Житомирської області.

Від Коростеня до столиці України м. Києва —150 кілометрів зі сходу на захід, до обласного центру міста Житомира — 87 кілометрів з півночі на південь, 60 км від кордону з республікою Бєларусь..

Географічна зона України – на межі Полісся і Лісостепу. Місто перетинають автошляхи – Київ-Ковель, Мінськ-Ізмаїл та залізничні магістралі - Коростень-Шепетівка, Коростень-Ковель, Коростень-Київ, Коростень-Житомир, Коростень-Мозир.

Місто розташоване на висоті 150-190 м над рівнем моря, розділяється річкою Уж з південного заходу на північній схід на дві частини, з яких лівобережна майже вдвічі більше правобережної.

Через річку Уж прокладені один автодорожний і три залізничні мости, через річку Кремно прокладені два автодорожні і один залізничний міст.

На території міста є пагорби та скельні утворення, неглибокі балки і рівнинні місцини.

Клімат у Коростені звичайний для північної частини України. Середня зимова температура – мінус 3,7 С, середня літня + 19,3С. За рік випадає 591,5 мм опадів, а найбільш дощовий місяць – липень.

1.3.Природні ресурси

2.Безпека життєдіяльності людини

2.1.Екологічна ситуація в місті.

2.2.Охорона правопорядку

Кількість зареєстрований злочинів за регіонами

3.Землевпорядкування та архітектура

3.1.Містобудування та архітектура.

3.2.Землевпорядкування

4.Економічний розвиток

4.1.Промисловість. Інноваційна діяльність.

4.2.Інвестиційна та будівельна діяльність

4.3.Транспорт і зв’язок

5.Бюджетні надходження

6.Ринкові перетворення

6.1.Розвиток підприємництва

6.2.Реформування відносин власності

6.3.Торгівельний комплекс

7.Розвиток невиробничої сфери

7.1.Житлово-комунальне господарство

7.2.Освіта

7.3.Культура

7.4.Охорона здоров’я.

7.5.Фізична культура і спорт

7.6.Молодіжна політика

8.Соціально-культурна сфера

8.1.Демографічний стан міста.

8.2.Зайнятість населення

8.3.Грошові доходи населення та оплата праці

8.4.Соціальне та пенсійне забезпечення

8.5.Релігійні організації

8.6.Засоби масової інформації

8.7.Участь міста в міжнародних програмах розвитку

V.SWOT-аналіз міста Коростеня

Сильні сторони

Слабкі сторони

VI.Оперативні цілі та завдання для їх досягнення.

Оперативна ціль. 3.3. Підвищення рівня міського патріотизму та громадянської культури у населення міста

Оперативна ціль. 4.5. Охорона земельних ресурсів

Оперативна ціль. 4.6. Профілактика негативних змін в екологічному середовищі

VII.Моніторинг стратегічного плану

VIII. Адміністрування стратегічного плану






І. Вступ

Стратегічне планування є достатньо новою функцією управління соціально-економічним розвитком міста.

Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року визначено, що місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. До власних повноважень органів місцевого самоврядування належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання, подання звітів про хід виконання цих програм.

Таким чином, органи місцевого самоврядування отримали можливість приймати самостійні рішення щодо перспективних напрямів розвитку громад, провадити більш незалежну від держави власну економічну політику. Водночас більша самостійність у проведенні такої політики вимагає від них максимального покладання на власні сили, можливості і ресурси, застосування новітніх методів у прийнятті управлінських рішень. При цьому слід враховувати витрати та вигоди, які можуть дати прийняті рішення, аналізувати та оцінювати їх з урахуванням майбутніх наслідків для розвитку територіальної громади, тобто стратегічно мислити та планувати свою діяльність.

^ Стратегічний план розвитку міста є узагальненою довгостроковою програмою досягнення громадою міста бажаного майбутнього, використовуючи при цьому наявні можливості (ресурси міста).

Він є узгодженим з усіма групами населення міста, і його реалізація передбачає залучення всієї громади міста до спільної праці.

Підготовка стратегічного плану економічного розвитку міста - довготривалий процес, який потребує значних фінансових, інтелектуальних та організаційних ресурсів, а також координації роботи з боку міської влади.

^ Переваги стратегічного планування

забезпечує системне осмислення управління й організацію на кінцевий результат діяльності.

Забезпечує цілісність діяльності, координацію та інтеграцію цілей всіх напрямків і рівнів

Забезпечує узгодженість інтересів зацікавлених сторін

Запобігає роботі на сьогоденний результат

Встановлює показники оцінки досягнення цілей і здійснює контроль наближення до кінцевого результату

Встановлює пріоритети для розподілу ресурсів і для взаємовигідного залучення підприємців до діяльності у відповідних напрямках соціально-економічного розвитку.

Особливістю підходу, який покладено у розробку стратегічного плану розвитку, є його спрямованість на людину, на задоволення її потреб і інтересів, на розвиток особистостей й громади в цілому, включаючи розвиток системи управління та її персоналу.


^ ІІ. Організація процесу стратегічного плану в місті Коростені

В жовтні 2002 року місто розпочало співпрацю в проекті Фундації Україна-США Програми Партнерство громад, який розрахований до 2005 року. Перший проект (жовтень 2003- вересень 2004), який розробляється спільно з Західноукраїнським регіонально-навчальним центром (м. Львів), містами партнерами (Дубно, Жмеринка, Володимир-Волинський, Коростень, Козятин, Шепетівка) – розробка стратегічного плану.

В лютому 2003 року рішенням сесії Коростенської міської ради була прийнята Програма по розробці стратегічного плану розвитку міста.

10 липня 2003 року розпорядженням міського голови був затверджений склад робочої групи та Положення про робочу групу, в якому були встановлені правила роботи, порядок, повноваження. До складу робочої групи увійшли представники міськвиконкому, бізнесових кіл, громадських та політичних організацій.

В липні-серпні 2003 року для членів робочої групи був проведений навчальний семінар з питань стратегічного планування розвитку міста за участю представників Програми партнерство громад (Фундація Україна-США).

Після проведення семінару для робочої групи, в місті розпочався перший етап розробки стратегічного плану. В місцевих засобах масової інформації була розповсюджена інформація про процес розробки стратегічного плану, його основна мета, приклади інших міст. Крім того неодноразово проводилися прес-конференції з метою надання ЗМІ інформації для висвітлення процесу планування.

Паралельно розпочалось соціологічне дослідження, метою якого було вивчити думку громадян щодо перспективних напрямків розвитку міста.

За результатам соціологічного дослідження було виділено п’ять перспективних напрямків розвитку міста, по яким були створені групи-експертів.

Після проведення першого етапу соціологічного дослідження, яке проходило в жовтні-листопаді 2003 року, розпочався другий етап - вивчення майбутнього БАЧЕННЯ міста. Анкетування проводилось серед громадян, учнів, студентів навчальних закладів міста. За результатами проведеної роботи з’ясували, що Коростенці бажають в майбутньому бачити своє місто привабливим та комфортним для проживання з високим рівнем добробуту мешканців та активною громадою.

В березні 2004 року робочі групи задекларували основні напрямки стратегічного розвитку міста, по яким розпочалась основна робота, а саме розробка планів дій для досягнення визначених цілей. За вибраними напрямками були сформовані групи фахівців. Напрацьовані матеріали виносились на розгляд робочої групи з розробки стратегічного плану в травні 2004 року.

Паралельно з проведенням соціологічних досліджень управлінням економіки розроблялась описово-аналітична частина стратегічного плану. Описово-аналітична частина стратегічного плану – це інформація в якій відображені стан громади, її основні тенденції розвитку та фактори які впливають на цей розвиток.

Після проведених заходів всі напрацьовані матеріали були узагальнені в єдиний документ.

Перед громадськими слуханнями були проведені прямі радіо та телевізійні ефірі.

17 серпня 2005 року були проведені громадські слухання по обговоренню проекту стратегічного плану розвитку міст на 2006-2014 роки.

23 серпня 2005 року рішенням Коростенської міської ради (28 сесія 4 скликання) Стратегічний план розвитку міста Коростеня на 2006-2014 роки був затверджений.

^ До розробки стратегічного плану розвитку міста було залучено понад 3000 коростенців.

^ ІІІ. Декларація робочої групи з розробки стратегічного плану

Робоча група по розробці Стратегічного плану економічного розвитку міста Коростеня, керуючись положеннями Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Європейської Хартії про місцеве самоврядування, виходячи з визначення, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно в межах закону вирішувати питання місцевого значення, враховуючи інтереси місцевого населення,

Проголошує:

Стратегічним баченням міста у майбутньому є :
^ ПРИВАБЛИВЕ ТА КОМФОРТНЕ ДЛЯ ПРОЖИВАННЯ МІСТО З ВИСОКИМ РІВНЕМ ДОБРОБУТУ МЕШКАНЦІВ ТА АКТИВНОЮ ГРОМАДОЮ
Робоча група визначає,

що пріоритетними напрямками для досягнення високої якості життя є:

Забезпечення сталого економічного розвитку міста за рахунок підтримки підприємств промисловості, транспорту, малого та середнього бізнесу, розвитку туристичної індустрії, використовуючи при цьому історичний потенціал міста.

^ Поліпшення екологічного стану міста шляхом профілактики негативних змін природного, техногенного, технічного походження.

Створення привабливих та зручних умов для проживання в місті через високий рівень інформатизації, поліпшення роботи міських комунікаційних мереж, посилення контролю за відходами, проведення благоустрою, реформування системи міської влади, забезпечення безпеки проживання в місті.

^ Забезпечення розвитку громадянського суспільства в місті.

Активізація соціальної політики в місті через розвиток соціальної інфраструктури, створення умов для реалізації особистості, розвитку трудового потенціалу міста, поліпшення соціального захисту населення.


Робоча група визнає, що

Лише завдяки тісній співпраці, узгодженим спільним діям органу місцевого самоврядування, підприємств та громади можливе досягнення Стратегічного бачення міста .


Робоча група заявляє:

Ми відкриті до співпраці і готові сприймати будь-які ідеї та пропозиції. Лише ми самі, маємо вирішити - чи хочемо ми , щоб наші діти залишилися у цьому місті, і лише ми самі можемо зробити все задля цієї мети.

Потрібна тільки наша спільна воля.

Громада, яка не в змозі планувати свого розвитку, приречене на занепад.

Робоча група


^ V.Описово-аналітична частина
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ

МІСТА КОРОСТЕНЯ

Житомирської області

на 2006-2014 роки

Список учасників процесу розробки стратегічного плану розвитку міста

Вигівський В.В. – керівник робочої групи

Члени робочої групи

Утікєєва І.О.

І. Вступ

ІІ. Організація процесу стратегічного плану в місті Коростені

ІІІ. Декларація робочої групи з розробки стратегічного плану

^ ПРИВАБЛИВЕ ТА КОМФОРТНЕ ДЛЯ ПРОЖИВАННЯ МІСТО З ВИСОКИМ РІВНЕМ ДОБРОБУТУ МЕШКАНЦІВ ТА АКТИВНОЮ ГРОМАДОЮ

V.Описово-аналітична частина

1.Історико-географічна характеристика

1.1.Історична довідка

Але є в історії нашого міста, як і України в цілому, доволі сумні сторінки. Так, голодомор 1933 року, репресії 1936 - 1937 років забрали не одну тисячу людських життів. На світанку 22 червня чимало Коростенців стали першими жертвами фашистських бомбардувань.

У суворому 1941 році Коростенці піднялися на боротьбу з фашизмом. За час окупації в Коростені загарбниками було знищено 16748 чоловік, 1803 - вивезено в Німеччину. Населення міста за роки війни зменшилося в 14 разів.

17 листопада 1943 року під час великого наступу Червоної Армії, Коростень був звільнений. Але німецьке командування не бажало втрачати такий важливий опорний пункт, і у ході контрнаступу ворог знову заволодів містом. Проте не надовго. Вже 28 грудня частини 13-ї армії генерал-лейтенанта М. П. Пухова вдруге й остаточно звільнили Коростень від загарбників. Після воєнних років почалося відновлення майже зовсім зруйнованого міста.

1.2.Географічне положення та кліматичні умови

Місто Коростень знаходиться на півночі України, входить до складу Житомирської області.

Від Коростеня до столиці України м. Києва —150 кілометрів зі сходу на захід, до обласного центру міста Житомира — 87 кілометрів з півночі на південь, 60 км від кордону з республікою Бєларусь..

Географічна зона України – на межі Полісся і Лісостепу. Місто перетинають автошляхи – Київ-Ковель, Мінськ-Ізмаїл та залізничні магістралі - Коростень-Шепетівка, Коростень-Ковель, Коростень-Київ, Коростень-Житомир, Коростень-Мозир.

Місто розташоване на висоті 150-190 м над рівнем моря, розділяється річкою Уж з південного заходу на північній схід на дві частини, з яких лівобережна майже вдвічі більше правобережної.

Через річку Уж прокладені один автодорожний і три залізничні мости, через річку Кремно прокладені два автодорожні і один залізничний міст.

На території міста є пагорби та скельні утворення, неглибокі балки і рівнинні місцини.

Клімат у Коростені звичайний для північної частини України. Середня зимова температура – мінус 3,7 С, середня літня + 19,3С. За рік випадає 591,5 мм опадів, а найбільш дощовий місяць – липень.

1.3.Природні ресурси

2.Безпека життєдіяльності людини

2.1.Екологічна ситуація в місті.

2.2.Охорона правопорядку

Кількість зареєстрований злочинів за регіонами

3.Землевпорядкування та архітектура

3.1.Містобудування та архітектура.

3.2.Землевпорядкування

4.Економічний розвиток

4.1.Промисловість. Інноваційна діяльність.

4.2.Інвестиційна та будівельна діяльність

4.3.Транспорт і зв’язок

5.Бюджетні надходження

6.Ринкові перетворення

6.1.Розвиток підприємництва

6.2.Реформування відносин власності

6.3.Торгівельний комплекс

7.Розвиток невиробничої сфери

7.1.Житлово-комунальне господарство

7.2.Освіта

7.3.Культура

7.4.Охорона здоров’я.

7.5.Фізична культура і спорт

7.6.Молодіжна політика

8.Соціально-культурна сфера

8.1.Демографічний стан міста.

8.2.Зайнятість населення

8.3.Грошові доходи населення та оплата праці

8.4.Соціальне та пенсійне забезпечення

8.5.Релігійні організації

8.6.Засоби масової інформації

8.7.Участь міста в міжнародних програмах розвитку

V.SWOT-аналіз міста Коростеня

Сильні сторони

Слабкі сторони

VI.Оперативні цілі та завдання для їх досягнення.

Оперативна ціль. 3.3. Підвищення рівня міського патріотизму та громадянської культури у населення міста

Оперативна ціль. 4.5. Охорона земельних ресурсів

Оперативна ціль. 4.6. Профілактика негативних змін в екологічному середовищі

VII.Моніторинг стратегічного плану

VIII. Адміністрування стратегічного плану



^ Історико-географічна характеристика Історична довідка

По обидва боки мальовничих берегів звивистої річки Уж, притоки Прип'яті, на древніх скелях, серед зелених дібров, 87 км на північ від Житомира, 60 км від кордону з республікою Бєларусь, 150 км від столиці України Києва, розкинувся гарний сивочолий та вічно молодий Коростень (колись Іскоростень).

Історія Коростеня сягає в глибину тисячоліть. Ще в часи палеоліту одне з найбільших у Європі родовищ кременя притягало сюди первісних людей. Найдавніші зі знайдених тут кам'яних знарядь виготовлені руками людини більше ніж 10 тисяч років тому.

Перші сліди перебування слов'янських племен у нашому краї відносяться до V-VІІ століття нашої ери. Тоді в долині ріки Уж виникло декілька великих слов’янських поселень. На основі одного з них, розташованого на високих гранітних скелях, виникло місто Коростень, яке стало центром древлян - могутнього і численного східнослов'янського племені.

За однією з наукових версій, назва міста походить від древнєслав’янського слова з коренем "кари" або "кори" - камінь, гора. Це помітно в назві гірського масиву - Карпати. У VIII—IX сторіччях створюється союз слов'янських поселень, а з часом Древлянське князівство. Його столицею і резиденцією князя стає Коростень. За літописами вже на початку Х сторіччя Іскоростень був могутнім містом, постійною резиденцією древлянського князя Мала.

З державотворенням Київської Русі древлянська земля одна з перших увійшла до її складу, а в 907 році древляни брали участь у переможному поході князя Олега на Візантію.  

У 945-му році тут відбувся відомий виступ деревлян, через спробу князя Ігоря повторно зібрати з них данину. Повість „Временних лет” пов’язує історію міста з ім’ям княгині Ольги, якій літопис присвятив багато уваги.

За матеріалами сучасних археологічних досліджень, які на замовлення Коростенської міської ради протягом 2002-2004 рр. проводилися постійно діючою Житомирською археологічною експедицію Інституту Археології Академії Наук України, (керівник - кандидат історичних наук Богдан Андроннікович Звіздецький) доведено, що Коростень існував ще на початку VIII століття. Це затверджено резолюцією Міжнародної археологічної конференції “Стародавній Іскоростень і слов’янські гради VIII-X ст.”, яка відбулася в місті у вересні 2004 року. Учасники Міжнародної конференції, заслухавши та обговоривши доповіді по тематиці, дослідивши представлені археологічні знахідки, дійшли висновку: Коростень може відзначити свій 1300-літній ювілей у 2005 р.

За археологічними даними та за літописом помста дружини Ігоря - княгині Ольги була жахливою. Окрім вбивства древлянських послів в Києві, в 946 році вона зібрала велике військо і узяла в облогу Коростень, але, простоявши все літо під кріпосними стінами міста, так і не змогла взяти його силою. Пообіцявши зняти облогу і повернутися до Києва, княгиня Ольга попросила "символічну" дань – по одному голубу і горобцю з кожного двору. За її наказом воїни прив'язали кожній пташці до лапок загорнений в ганчірку тліючий трут і, з настанням темноти, відпустили їх. Коли птахи повернулися, "... не було двору, де б не горіло, і не можна було погасити, тому що всі двори зажевріли... А як узяла вона місто, то спалила його. І старійшин міста спалила, а інших людей або убила, або віддала в рабство боярам своїм, а інших залишила платити дань".

Після такої жорстокої розправи, згадки про Коростень надовго зникають із сторінок літописів. Але не зникли древляни, вижили і відродили рідне місто.

Відомо, що в XIV сторіччі місто належало Великому князівству Литовському. В кінці століття литовський князь Ольгерд за відмінну службу передав в дар ці землі своєму воїну з Брянська - Тереху.

В 1586 році заможний магнат Прокіп Мержевіцький, одружившись на одній із спадкоємиць Тереха, став власником маєтку Іскорость і добився від польського короля надання поселенню статусу міста. 22 травня 1589 року Сигизмунд III дарує Іскорості Магдебурзьке право, хоча містечко було лише невеликою фортецею для захисту від нашестя татар.

Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в 1649 році Іскорость захопив загін козаків на чолі з отаманом Гераською, при цьому остаточно зруйнувавши міські кріпосні стіни. Протягом майже двох сторіч містечко міняло володарів, і лише після приєднання цих земель до Російської імперії в 1793 році став центром Іскоростської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Як писали "Волинські єпархіальні відомості" в 1888 році: "Нині Іскорость представляє бідне незначне містечко, населене євреями і селянами-орачами".

Будівництво залізниці Київ-Ковель в 1902 році змінило життя мешканців цього краю на краще. У 1917 році містечко і станція стали єдиним населеним пунктом з назвою Коростень. 18 листопада 1917 року черговий по станції Лукіян Табукашвілі на мітингу, який відбувся на Барачній площі, оголосив про встановлення в місті радянської влади.

У трагічні часи Першої Світової війни Коростень прославився своїми бронепоїздами. Збереглися свідчення, що в місті будувалися і ремонтувалися знамениті бронепоїзди “Грім”, “Червоний борець”, “Ґандзя”, “Комуніст Коростенського району”, імені Олександра Невського, “Третій Інтернаціонал”.

Багато важливих історичних подій в становленні України відбулося саме в Коростені. 12 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради були прийняті закони про введення в Українській Народній Республіці нового григоріанського календаря (нині діючого), затверджений герб УНР: знак Київської держави — тризуб. За декілька днів після тих знаменних подій місто зайняли кайзерські війська. 15 липня 1918 року Коростень - один з центрів Всеукраїнського страйку залізничників. З лютого 1918 р. по жовтень 1920 р. в Коростені 6 разів змінювалась влада: місто поперемінно займали радянські, польські, німецькі війська та українська народна армія.

В 1921 році захоплення Коростеня було стратегічною метою походу проти більшовиків Повстанської Армії на чолі з генерал-хорунжим Юрієм Тютюнником. Але в ніч на 7 листопада після відчайдушного чотиригодинного бою Тютюнников відступив. Власне цим громадянська війна в Україні була завершена.

У березні 1923 року Коростень стає селищем міського типу, а з 1 січня 1926-го — одержує статус міста.
Але є в історії нашого міста, як і України в цілому, доволі сумні сторінки. Так, голодомор 1933 року, репресії 1936 - 1937 років забрали не одну тисячу людських життів. На світанку 22 червня чимало Коростенців стали першими жертвами фашистських бомбардувань. У суворому 1941 році Коростенці піднялися на боротьбу з фашизмом. За час окупації в Коростені загарбниками було знищено 16748 чоловік, 1803 - вивезено в Німеччину. Населення міста за роки війни зменшилося в 14 разів. 17 листопада 1943 року під час великого наступу Червоної Армії, Коростень був звільнений. Але німецьке командування не бажало втрачати такий важливий опорний пункт, і у ході контрнаступу ворог знову заволодів містом. Проте не надовго. Вже 28 грудня частини 13-ї армії генерал-лейтенанта М. П. Пухова вдруге й остаточно звільнили Коростень від загарбників. Після воєнних років почалося відновлення майже зовсім зруйнованого міста.
В Коростені під час війни діяла своя «Брестська фортеця» - не менш героїчна, але, на жаль, менш відома. Цією фортецею став центр укріпрайону і його підземні комунікації, що на сотні метрів заглиблювалися у скелясту кручу.

Двісті бійців захищали підземний гарнізон. З них живими залишилися лише п'ятеро поранених - командир полку майор Петро Юхимович Білозеров, Герой Радянського Союзу М.І.Читалін, боєць І.В.Сименков і дві жінки - О.С.Грива та В.М.Гервасієва.

У перше повоєнне десятиріччя майже повністю зруйноване місто не лише відродилось, але й розбудувалось.

У 60-70-х роках Коростень пережив небувало плідний період, промисловість міста розвивалась стрімко й бурхливо: старі підприємства реконструювались, будувались нові. Індустріальний бум викликав значне житлове будівництво і розвиток соціально культурної сфери.

Події нашого складного часу не обійшли Коростеня. У квітні-травні 1986 року місто з населенням у 72 тис.чол. потрапило у зону радіоактивного забруднення у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, законодавчо визначену як зону добровільного гарантованого відселення. На сьогоднішній день Коростень - найбільший населений пункт на території зон потерпілих від аварії на ЧАЕС.

Сьогодні Коростень – чудовий куточок українського Полісся на Житомирщині – великий транспортний вузол Південно-Західної залізниці та розвинутий центр промислового виробництва, розвитку малого та середнього бізнесу. Прославляється він білосніжною порцеляною, бурштиновими каніфольними смолами, дорожніми машинами, залізобетонними виробами, деревообробної промисловості та інших підприємств.
^ Географічне положення та кліматичні умови


Місто Коростень знаходиться на півночі України, входить до складу Житомирської області. Від Коростеня до столиці України м. Києва —150 кілометрів зі сходу на захід, до обласного центру міста Житомира — 87 кілометрів з півночі на південь, 60 км від кордону з республікою Бєларусь.. Географічна зона України – на межі Полісся і Лісостепу. Місто перетинають автошляхи – Київ-Ковель, Мінськ-Ізмаїл та залізничні магістралі - Коростень-Шепетівка, Коростень-Ковель, Коростень-Київ, Коростень-Житомир, Коростень-Мозир. Місто розташоване на висоті 150-190 м над рівнем моря, розділяється річкою Уж з південного заходу на північній схід на дві частини, з яких лівобережна майже вдвічі більше правобережної. ^ Через річку Уж прокладені один автодорожний і три залізничні мости, через річку Кремно прокладені два автодорожні і один залізничний міст. На території міста є пагорби та скельні утворення, неглибокі балки і рівнинні місцини.
Місто водночас є центром Коростенського району - в основному аграрного.
Клімат у Коростені звичайний для північної частини України. Середня зимова температура – мінус 3,7 С, середня літня + 19,3С. За рік випадає 591,5 мм опадів, а найбільш дощовий місяць – липень.
Найбільші морози були зафіксовані в 1998 році – 26,9 С, в тому ж 1998 році була і найбільша спека + 35,3С.

^ Природні ресурси

Коростень - це місто кар’єрів. У межах міста знаходиться два діючих кар’єри з видобутку гранітів та інших матеріалів. Їх глибина 6 горизонтів по 13 м. Ще 10 кар’єрів діє поблизу міста – у Коростенському районі.

Мінерально-сировинний потенціал міста й району представлений рядом родовищ корисних копалин. Це декоративний облицювальний камінь, мармур, сировина для металургії та будівельної промисловості, вапняки, цегельно-черепичної сировини, торф. Також добувають відомі граніти, наявні поклади титану, що задовольняють потреби України, апатитів, цирконію, фосфоритів, займаються переробкою каменю, виробляють гранітний щебінь, пісок із висівок. Біля 90% облицювальних матеріалів (лабрадорит, граніт, габро), які добуваються в Україні - зосереджені в Коростенському масиві. Характерною особливістю цих матеріалів є їх унікальна кольорова гамма – голубі, зеленуваті, а іноді й золотисті кольори. Це прекрасна сировина для виробництва мармурової крихти, оксидів магнію, смол доломітів для металургії, різних видів флюсів та наповнювачів, а також мінеральних добрив.

Місця колишніх каменерозробок також мають свою певну цінність, адже їх можна використовувати в іншому господарстві (наприклад розведення риб, водоплавних птиць). Не винятком може бути і відкриття там куточку для відпочинку як Коростенців. так і гостей міста.

Район займає одне з провідних місць в області по запасах лісових ресурсів. Лісистість складає 484 кв.м, переважають хвойні породи (60%), також твердо-листові (дуб) та листові (береза, вільха, осика).

Водні ресурси формуються за рахунок поверхневих та підземних вод. Головною водною артерія міста є річка Уж. По Коростенщині протікає 27 річок, які належать до басейну Дніпра.

Район розташований на відносно зниженій рівнинній Поліській зоні, в умовах достатнього зволоження, на легких за механічним складом і бідних основами водно-льодовикових відкладах, під покровом лісової рослинності формувались в основному дерново-підзолисті, глинисто-піщані та супіщані ґрунти.

На території Коростенського району розташовані повнокристалічні гірські породи найрізноманітніші граніти, гарбо, лабрадорити. Крім цього, довкола Коростеня залягає тугоплавкий космічний метал – титан. Серед надрових багатств краю економісти вирізняють кварцові піски,