Реферат: Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік

Проект


ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

НА 2012 РІК

ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ НА 2013 І 2014 РОКИ
ЗМІСТ
ВСТУП 3

І. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ У 2010–2011 РОКАХ 4

ІІ. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ 10

ІІІ. ФАКТОРИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ 11

IV. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ 17

VI. РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ 83

^ VIІ. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ НА 2013 І 2014 РОКИ 84


ДОДАТКИ:


ДОДАТОК 1.

Заходи щодо реалізації Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік





ДОДАТОК 2.

Перелік державних (цільових) програм, які планується виконувати у 2012 році з використанням коштів державного бюджету




ДОДАТОК 3.

План співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями на 2012 рік




ДОДАТОК 4.

Основні прогнозні показники та баланси національної економіки на 2012 рік
ВСТУП

Проект Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основних напрямів розвитку на 2013 і 2014 роки (далі – Державна програма) розроблено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України разом з іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за участю Національного банку України відповідно до Закону України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23 березня 2000 року № 1602-ІІІ та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 року № 219 “Про питання організації підготовки проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік”.

В основу Державної програми покладені ключові положення передвиборчої Програми Президента України В. Ф. Януковича “Україна — для людей”, Програми економічних реформ на 2010–2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України “Модернізація України – наш стратегічний вибір”, Закону України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”.

Метою Державної програми є зростання добробуту і підвищення якості життя населення за рахунок забезпечення позитивних структурних зрушень в економіці, підвищення її конкурентоспроможності як основи для збалансованого зростання стандартів та показників економічного розвитку.

Державна програма визначає цілі, завдання та основні заходи економічного і соціального розвитку країни на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки. За кожним напрямом державної політики сформульовані також проблемні питання, ризики та критерії ефективності. Заходи державного регулювання, які реалізуються шляхом застосування економічних і організаційно-правових важелів, повинні закласти основи для стійкого довгострокового економічного зростання та підвищення добробуту населення.

Відповідно до Державної програми головні зусилля будуть спрямовані на закріплення економічного зростання на основі його інноваційно-інвестиційної складової, забезпечення доступу до результатів економічного зростання для якомога більшої кількості громадян, справедливої оплати праці та повноцінного відновлення робочої сили та задіяння стимулів до збільшення індивідуальних доходів громадян шляхом підвищення продуктивності праці з метою досягнення головної мети розвитку – підвищення добробуту населення України.

Напрями та завдання Державної програми конкретизуються у додатках до неї: “Заходи щодо реалізації Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік”, “Перелік державних (цільових) програм, які планується виконувати у 2012 році з використанням коштів державного бюджету”, “План співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями на 2012 рік”, “Основні прогнозні показники та баланси національної економіки на 2012 рік”.
^ І. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ У 2010–2011 РОКАХ


Економічне зростання в Україні, яке розпочалося після глобальної фінансово-економічної кризи, поступово набуває рис стійкого відновлення, компенсуючи втрачений потенціал.

За перші роки роботи нового Уряду вдалося відновити дієву вертикаль виконавчої влади, реорганізувати роботу міністерств на засадах плановості та системності; розробити та прийняти Бюджетний і Податковий кодекси України; активізувати роботу із спрощення умов ведення бізнесу; відновити реалізацію інфраструктурних проектів із залученням приватного капіталу.

Підтвердженням ефективності прийнятих рішень стало досягнення макроекономічної стабільності, поліпшення умов діяльності суб’єктів господарювання та підвищення рівня добробуту громадян. Зростання ВВП у 2010 році становило 4,2 відсотка, промислового виробництва – 11,2 відсотка.

Головними внутрішніми факторами зростання стали:

збільшення доходів населення та соціальних стандартів: реальні наявні доходи населення у 2010 році збільшилися на 16,2 відсотка, реальна заробітна плата – на 10,2 відсотка. При індексі інфляції у середньому за 2010 рік 9,4 відсотка прожитковий мінімум у середньому на одну особу збільшено на 32,1 відсотка, мінімальну заробітну плату – на 38,1 відсотка, мінімальну пенсію за віком – на 29,2 відсотка;

підвищення розмірів державної допомоги: у 2010 році збільшено розміри державної допомоги для 1,2 млн. сімей у середньому на 23-26 відсотків, у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшено розміри допомоги при народженні дитини вдвічі;

покращення ситуації на ринку праці: у 2010 році рівень зайнятості зріс з
57,7 до 58,5 відсотка, а рівень безробіття зменшився з 8,8 до 8,1 відсотка порівняно з попереднім роком (за методологією МОП). Зменшилася чисельність працівників, які працювали у стані вимушеної неповної зайнятості;

помірне зростання цін: у 2010 році вперше за останні шість років удалося втримати інфляцію на рівні, нижчому за 10 відсотків (9,1 відсотка порівняно з 12,3 відсотка та 22,3 відсотка у 2009 і 2008 роках відповідно), що було досягнуто за рахунок стабілізаційних дій у сфері ціноутворення, вчасного усунення дисбалансів на продовольчих ринках в умовах збереження курсової стабільності;

стабілізація ситуації у сфері державних фінансів: було вирішено проблему заборгованості з відшкодування ПДВ, накопичену за попередні роки. Підприємства отримали обігові кошти для антикризових програм та відновлення виробництва;

відновлення інвестування економіки за рахунок збільшення ролі держави як інвестора та власних коштів підприємств. Капітальні видатки за рахунок коштів державного бюджету зросли в номінальному вимірі майже вдвічі, а у структурі фінансування інвестицій в основний капітал зросла частка коштів державного бюджету;

позитивні зрушення в грошово-кредитній сфері, ознакою чого було відновлення довіри до національної грошової одиниці та банківського сектору – відбулась активізація процесів притоку коштів населення на депозити в умовах відносної курсової стабільності.

Основними зовнішніми факторами позитивної економічної динаміки були:

високий рівень світових цін та зростання попиту на метали, хімічну продукцію та окремі види сільськогосподарської продукції, що в умовах реалізації комплексу антикризових заходів надало можливість активізувати зовнішньоекономічну діяльність та сприяло зростанню обсягів експорту товарів та послуг (за даними платіжного балансу) у 2010 році на 27,7 відсотка;

збільшення вартості енергетичних та інших сировинних матеріалів, що в умовах прискореного відновлення промислового виробництва вплинуло на зростання обсягів імпорту товарів та послуг на 30,1 відсотка. За цих умов від’ємне сальдо торгівлі товарами та послугами становило 3,9 млрд. доларів США (за даними платіжного балансу).

Відновлення співробітництва з Міжнародним валютним фондом надало можливість отримати доступ до міжнародного ринку капіталів, розрахуватися з боргами держави та підвищити “запас міцності” фінансової системи. У 2010 році було отримано два транші кредиту на загальну суму 3,4 млрд. доларів США.

Проте на заваді модернізаційного розвитку стало довготривале зволікання з розв'язанням системних проблем економіки і суспільства, серед яких:

структурна недосконалість, відставання процесів оновлення виробничих потужностей від їх зношення та вибуття; високий рівень енергоємності базових галузей промисловості та житлово-комунального господарства;

висока залежність від зовнішнього попиту, у структурі експорту переважають сировина, напівфабрикати та товари з низькою часткою доданої вартості, низька можливість виробництва високотехнологічних товарів та надання сучасних послуг;

низька забезпеченість прав кредитора, подальше відстрочення у формуванні інституту ефективного власника;

високий рівень корупції та тінізації економіки.

До чинників, що гальмують економічний розвиток, належать недостатність власних коштів у підприємств для здійснення інвестування, низька якість транспортної та енергетичної інфраструктури, застаріле енерговитратне промислове виробництво з орієнтацією на сировинні ринки, невідповідність фахової структури трудових ресурсів потребам ринку, низький рівень розвитку людського капіталу в цілому.

Ураховуючи підсумки 2010 року у 2011 році перед Урядом постало головне завдання – трансформувати економіку в конкурентоспроможний господарський комплекс, який повинен забезпечити подальший соціальний і гуманітарний розвиток суспільства. У цьому контексті 2011 рік повинен стати роком проведення структурних реформ з метою закладення фундаменту стійкого і довгострокового економічного зростання.

Економічне зростання у 2011 році буде базуватися на активізації внутрішнього попиту, в першу чергу інвестиційного, в умовах збереження сприятливої зовнішньоекономічної кон’юнктури. Очікується, що зростання ВВП у 2011 році становитиме 4,7 відсотка.

Інвестиційний попит буде безпосередньо підтримуватися з боку бюджету. Передбачається повне фінансування заходів Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

У рамках проведення другого етапу реформ 2011–2012 років передбачається формування базових принципів поліпшення пенсійного забезпечення громадян, перехід до принципу адресності всіх видів соціальної підтримки та проведення реформ у медичній сфері та освіті.

За цей період планується завершити впровадження бюджетної та податкової реформ, забезпечивши стимулюючий характер їх впливу на економічні процеси, зменшити структурні диспропорції та провести фінансове оздоровлення, перш за все в енергетиці, агропромисловому комплексі та житлово-комунальному господарстві, суттєво підвищити обсяги залучення інвестицій.

У зовнішньоекономічній сфері будуть гармонізовані з вимогами ЄС системи технічного регулювання, відбудеться спрощення митних процедур, очікується підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС.

Таким чином, економічна політика у 2011 році, ураховуючи особливості посткризового періоду відновлення економіки та початкового періоду впровадження реформ, зосереджуватиметься на розв’язанні невирішених у 2010 році проблем та продовженні створення необхідного нормативно-правового та інституційного базису для переходу починаючи з 2012 року до поступового вирішення складних системних проблем в економіці.

^ Вплив очікуваних змін зовнішньоекономічної

ситуації на економіку України у 2011–2012 роках

Після 2010 – року посткризового нерівномірного відновлення, світова економіка переживає стадію повільного зростання, яке продовжиться протягом 2011 – 2012 років.

Економічне зростання в окремих країнах і регіонах світу (відсотки)

Показник

2009

2010

2011

2012

Світова економіка

-0,5

5,1

4,3

4,5

Розвинені країни

-3,4

3,0

2,2

2,6

США

-2,6

2,9

2,5

2,7

Японія

-6,3

4,0

-0,7

2,9

єврозона

-4,1

1,8

2,0

1,7

Країни, що розвиваються (у тому числі з трансформаційними економіками)

2,8

7,4

6,6

6,4

Китай

9,2

10,3

9,6

9,5

Країни СНД

-6,4

4,6

5,1

4,7

Дані доповіді Міжнародного валютного фонду (МВФ) World Economic Outlook, червень 2011 року.

Ключову роль у виробленні світової економічної політики розпочне відігравати оновлена модель взаємодоповнення двох найбільших економік США і Китаю, з фінансовим центром у США і виробничим – у Китаї, яка підтримуватиме глобальне стале економічне зростання і забезпечуватиме високі прибутки для транснаціональних корпорацій.

Щодо перспективи скористатися новою світовою економічною структурою, то Україна на сьогодні активно надолужує втрачені позиції в Азії.

Незважаючи на те, що експорт України до Китаю останніми роками мав украй нестійкий характер, інвестиційне партнерство з Китаєм – важливий вектор української зовнішньоекономічної політики. Китайські інвестори вже беруть участь у реалізації українських інфраструктурних проектів. Серед спільних українсько-китайських проектів, які на цей час перебувають у стадії реалізації – будівництво залізниці для пасажирського сполучення Київ – міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Заплановано пілотний проект із технічного переоснащення трьох шахт у Луганський і Донецькій областях.

Після тривалої і глибокої рецесії після другої світової війни відновлення економіки у США йде найнижчими темпами в історії. Очікується, що обсяг ВВП повернеться до свого докризового рівня вже у 2011 році, проте для повного відновлення необхідно принаймні ще три-чотири роки.

Зростання в багатьох європейських країнах теж буде доволі низьким – усього 1,6-1,8 відсотка у зоні євро, а деякі країни, наприклад Греція та Португалія, можуть, як і раніше, залишитися в стані рецесії.

Японія є третьою за розміром ВВП країною світу. Неповне відновлення економіки країни та внутрішніх економічних зв’язків, які були порушені внаслідок природних катаклізмів, з якими країна зіткнулася навесні 2011 року, негативно впливатиме і на динаміку зростання економіки Японії. Україна і Японія не є стратегічними економічними партнерами. Держави лише намагаються вибудувати взаємини в торговому секторі та секторі інвестицій. Однак після подій у березні 2011 року в Японії очікується суттєве зменшення обсягів зовнішнього інвестування, зокрема “замороження” українського вектора інвестицій. Крім того, за оцінками експертів, українським компаніям не вдасться взяти участь у програмах з відновлення інфраструктури Японії.

На сьогодні зовнішні фактори відіграють вирішальну роль у розвитку економіки України, зважаючи на високу частку експорту у ВВП та залежність від зміни зовнішньоекономічної кон’юнктури.

Товари гірничо-металургійного комплексу

Україна залишиться великим постачальником металопродукції на світовий ринок. У зв’язку з цим розвиток світового ринку буде здійснювати значний вплив на динаміку металургійної галузі.

Важливим фактором, що впливатиме на розвиток світової металургії, є наслідки інтенсивного нарощування виробничих потужностей у світі за останні п’ять років. Прогнозується, що до 2012 року завантаження потужностей у світі зросте лише до 75 – 80 відсотків. Це створюватиме значні загрози для національної металургії. З іншого боку, велика кількість нових потужностей (особливо в країнах Близького Сходу) буде задіяна лише на стадії переробки прокату в готову продукцію. Відповідно потреба світового ринку в напівфабрикатах буде зростати.

Металургійна промисловість України не здатна знайти іншого місця у світовому поділі праці, крім як постачальника напівфабрикатів та прокату з низькою доданою вартістю. Визначальним на ринку буде питання собівартості. Необхідно відзначити перспективність та стратегічну важливість для України створення вертикально інтегрованих компаній, що дає можливість значно зменшити собівартість прокату.

Критична залежність від кон’юнктури зовнішнього ринку сталі, незмінна товарна структура експорту, низька продуктивність праці, недосконала транспортна інфраструктура значно погіршують економічні перспективи країни в найближчі роки стосовно конкурентів українських металургів на світовому ринку.

Товари агропромислового комплексу

Відновлення зростання економік країн сприяють зростанню попиту на продукти харчування та збільшення світової торгівлі сільськогосподарськими товарами. На міжнародних ринках відбувається помірне зростання цін на продукцію агропромислового комплексу.

Продукція агропромислового комплексу залишиться однією з найважливіших статей українського експорту.

Очікується поступове збільшення світового виробництва продовольчої пшениці, яке у 2011 – 2015 роках перевищуватиме 700 млн. тонн і поступово зростатиме далі. У середньостроковій перспективі очікується значне зростання виробництва фуражного зерна. Це значною мірою буде пов’язано з розширенням посівних площ. Зростання виробництва фуражного зерна буде прямо пов’язане зі збільшенням споживання м’яса у світі, зокрема в країнах, що розвиваються, а отже, зі збільшенням попиту на фуражне зерно в країнах-виробниках та експортерах м’яса.

Перспективи ринків олійних культур приблизно такі самі, як і зернових. Очікується більш значне підвищення світових цін у зв’язку з прогнозованим збільшенням виробництва біодизеля (близько 3 відсотків щороку).

Ураховуючи, що попит на первинні продукти сільськогосподарського виробництва (зернові, олійні культури) зростатиме, Україна може і в подальшому за сприятливих погодних умов розраховувати на нарощування обсягу їх експорту.

Товари хімічної промисловості

Споживання товарів хімічної промисловості у світі зростає. Останнім часом провідним виробником хімічної продукції є Китай.

В Україні за останні п’ять років від’ємне торговельне сальдо товарів хімічної промисловості зростало, що, у першу чергу, було пов’язано із зростанням цін на природний газ, що негативно вплинуло на виробництво азотних добрив та аміаку, які становили 45 – 50 відсотків загального експорту товарів галузі. Зважаючи на це, найголовнішими питаннями для галузі в найближчій перспективі є стабілізація цін на газ та іншу сировину, проведення модернізації галузі, зменшення сировинної залежності, покращення доступу до кредитних ресурсів, інвестицій.

Прогнозується, що в середньостроковій перспективі збільшення обсягів експорту продукції хімічної та нафтохімічної промисловості коливатиметься в межах 4 – 11 відсотків у середньому за рік, а у структурі експорту товарів їх частка становитиме 7 – 8 відсотків.

Товари машинобудівного комплексу

Високий потенціал цього сектору економіки України визначається історично отриманими науково-технічними перевагами.

Передбачається, що в середньостроковій перспективі збільшення обсягів експорту продукції машинобудування коливатиметься в межах 10 – 16 відсотків у середньому за рік. Досягнення докризового рівня (за вартістю експортованої продукції) очікується у 2011 – 2012 роках.

Експорт продукції машинобудівного комплексу поступово структурується зі зростанням спеціалізації на окремих товарних підгрупах (двигуни, насоси, турбіни, переробка давальницької сировини в галузі кабельної продукції, електроніки, побутової техніки, вантажні вагони, авіаційна техніка). Решта товарних підгруп утратить своє значення.

Основними ринками для української продукції машинобудування та приладобудування в середньостроковій перспективі залишаться ринки країн СНД (найбільшим з яких буде ринок Російської Федерації). Водночас поступово зростатиме частка експорту до країн Європи (переважно продукти переробки давальницької сировини), Африки та Азії (авіаційні двигуни, турбіни для перекачування нафти та газу, енергетичні турбіни, металургійне обладнання).

Оптимістичним щодо перспектив є розвиток літакобудування. Наявність замовлень на літаки та поновлення декількох проектів щодо кооперації з Російською Федерацією за умови достатнього фінансування нададуть змогу відновити серійне виробництво авіаційної техніки. Ураховуючи велику тривалість виробничого циклу в галузі, у 2010 – 2011 роках експорт готових літаків може бути відсутнім (одночасно будуть експортуватися компоненти та складові).

Ринок нафтопродуктів

Міжнародні експерти прогнозують коливання цін на нафту у 2011 – 2012 роках у середньому 107-108 доларів за барель.

Ураховуючи зазначене, а також значну експортоорієнтованість національної економіки, важливим повинно стати формування потужного конкурентного середовища і створення на цій основі підґрунтя для закріплення позитивної динаміки вітчизняного виробництва.
^ ІІ. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ
Цілями та завданнями Державної програми є створення в середньостроковій перспективі підґрунтя для:

поліпшення умов життєдіяльності громадян на основі розвитку економіки як базису для підвищення рівня зайнятості, зростання доходів населення, зниження рівня інфляції через розширення пропозиції товарів і послуг;

підвищення стандартів життя, розвиток людського і соціального капіталу шляхом поліпшення якості та більшої доступності освіти і медичного обслуговування, підвищення дієвості і стабільності соціального захисту громадян;

покращення стану навколишнього природного середовища та забезпечення екологічно збалансованого використання природних ресурсів;

створення більш прийнятних умов для ведення підприємницької діяльності шляхом утвердження на практиці верховенства права; зменшення втручання держави в економіку; удосконалення податкової системи з урахуванням досвіду проведення податкової реформи; налагодження державно-приватного партнерства та створення ефективних стимулів для інвесторів;

забезпечення макроекономічної стабільності через утримання відносно низького рівня інфляції, стабілізацію державних фінансів і оздоровлення фінансової системи;

відновлення довгострокового кредитування реального сектору економіки та домогосподарств;

підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг, нарощення їх експорту та створення умов для імпортозаміщення;

модернізації інфраструктури, перш за все транспортної та енергетичної;

підвищення ефективності державного управління шляхом залучення високопрофесійних кадрів на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування;

зменшення диспропорцій у розвитку регіонів шляхом підвищення їх інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності завдяки ефективному використанню наявного економічного потенціалу, створення доробку для нових “точок” розвитку.

Для досягнення поставлених середньострокових цілей і завдань державна політика буде формуватися і реалізовуватися таким чином, щоб забезпечити необхідні умови для підвищення самодостатності економічного і соціального розвитку країни та кожного з її регіонів.
^ ІІІ. ФАКТОРИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Стратегічним завданням у 2012 році буде посилення ролі держави у створенні умов для структурно-інноваційних змін виробництва. Триватимуть започатковані у посткризовий період процеси з модернізації та технічного переозброєння виробництва. Необхідність завершення інвестиційних проектів з розбудови транспортної, спортивної та готельної інфраструктури, оновлення виробничих потужностей стимулюватиме зростання виробництва машинобудування, будівельних матеріалів, металоконструкцій, а розширення споживчого попиту сприятиме збільшенню обсягів виробництва у харчовій та легкій промисловості.

За песимістичними оцінками зростання промислового виробництва у
2012 році планується на рівні 5,5 відсотка. Заходи Державної програми економічного і соціального розвитку спрямовані на покращення цього показника до рівня 8,3 відсотка.

Так, за песимістичною оцінкою, зростання в машинобудуванні відбуватиметься на рівні 14,4 відсотка. Реалізація передбачених Державною програмою заходів сприятиме збільшенню виробництва товарів як інвестиційного спрямування, внаслідок зростаючого внутрішнього інвестиційного попиту в галузях-споживачах (металургія та хімічна промисловість, енергетика, будівництво інфраструктури), так і споживчого. Це дасть змогу забезпечити зростання виробництва продукції машинобудування на рівні 20 відсотків.

Приріст у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів прогнозується на рівні 6 відсотків. Розвиток галузі відбуватиметься в умовах зростання вартості природного газу. Чергове підвищення ціни на імпортований природний газ хоч і залишиться одним із вагомих факторів, що визначатиме ефективність діяльності підприємств, проте не матиме значного негативного впливу. Найбільшу роль для галузі відіграватиме зовнішній попит, розширення якого можливе за рахунок диверсифікації ринків збуту готової продукції, що створить умови для закріплення позицій металургійних підприємств на зовнішніх ринках.

Це буде досягнуто за рахунок:

збільшення випуску сучасної авіаційної продукції, зокрема виробництва літаків Ан-148;

уведення в експлуатацію ТОВ “Металургійний завод “Дніпросталь”, що дасть можливість виробляти 1,3 млн. тонн продукції на рік, яка відповідатиме світовим стандартам якості та забезпечить обсяги бюджетних надходжень на рівні 150 млн. гривень на рік;

зростання обсягів виробництва продукції машинобудування, зокрема внаслідок розширення:

споживання сільськогосподарської техніки на внутрішньому та зовнішньому ринках збуту;

внутрішнього ринку, у тому числі за рахунок оновлення парку вантажних та пасажирських вагонів Укрзалізниці в кількості близько 8300 штук на загальну суму 5976 млн. гривень.

Розвиток сільськогосподарського виробництва відбуватиметься в умовах реалізації політики Уряду, спрямованої на забезпечення пріоритетності розвитку агропромислового комплексу.

Передбачається, що поштовхом до розвитку сільськогосподарського виробництва стане підвищення економічної ефективності виробництва, збільшення поголів’я великої рогатої худоби шляхом будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, розвиток інфраструктури аграрного ринку шляхом будівництва оптових ринків сільськогосподарської продукції, овоче- та картоплесховищ.

Особливістю 2012 року, яка також суттєво впливатиме на економічний розвиток, буде проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. У першу чергу, це стосується створення нових постійних та тимчасових робочих місць у сфері послуг (реклама, засоби масової інформації, туризм, торгівля та транспорт), пов’язаних з необхідністю обслуговування та утримання інфраструктурних об’єктів.

Соціальна політика у 2012 році буде базуватися на наступних факторах.

У 2012 році буде забезпечено підвищення базового соціального стандарту та державних соціальних гарантій.

Прожитковий мінімум у середньому на одну особу становитиме з 1 січня 1017 гривень, з 1 квітня – 1037 гривень, з 1 липня – 1044 гривні, з 1 жовтня – 1060 гривень, з 1 грудня 1095 гривень.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб досягне з 1 січня 1073 гривні, з 1 квітня – 1094 гривні, з 1 липня – 1102 гривні, з 1 жовтня – 1118 гривень, з 1 грудня – 1134 гривні.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становитиме з 1 січня 822 гривні, з 1 квітня – 838 гривень, з 1 липня – 844 гривні, з 1 жовтня – 856 гривень, з 1 грудня – 884 гривні.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років досягне з 1 січня 893 гривні, з 1 квітня – 911 гривень, з 1 липня – 917 гривень, з 1 жовтня – 930 гривень, з 1 грудня – 961 гривня.

Прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років досягне з 1 січня 1112 гривень, з 1 квітня – 1134 гривні, з 1 липня – 1141 гривня, з 1 жовтня – 1158 гривень, з 1 грудня – 1197 гривень.

Порівняно з 2011 роком розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць зросте на 14 відсотків.

Мінімальну заробітну плату буде підвищено до рівня прожиткового мінімуму для працездатної особи (тобто в середньому за рік до 1098 гривень). Порівняно з 2011 роком вона збільшиться на 135 гривень, тобто на 14 відсотків.

Буде здійснюватися робота щодо поетапної ліквідації диспропорцій та підвищення рівня оплати праці в бюджетній сфері.

З другого півріччя 2011 року достроково збільшено розмір посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. Так, з 1 липня 2011 року посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду – 635 гривень, з 1 вересня 2011 року – 641 гривня, з 1 жовтня 2011 року – 660 гривень, з 1 грудня 2011 року – 704 гривні. Таким чином, на три місяці раніше зменшено розрив між зазначеним посадовим окладом та мінімальною заробітною платою.

Завдяки таким крокам поетапно підвищено посадові оклади для висококваліфікованих працівників бюджетної сфери, а також частково відновлено міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення в оплаті праці працівників бюджетної сфери за 1-7 тарифними розрядами, що неможливо було здійснити в попередні роки.

Загалом у 2012 році посадовий оклад (тарифна ставка) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки (у середньому за рік) буде підвищено на 162 гривні. Це дасть можливість збільшити середню заробітну плату в бюджетній сфері не менше ніж на 15 відсотків.

У цілому реалізація заходів у сфері оплати праці забезпечить зростання середньої заробітної плати в економіці близько на 18 відсотків.

Розміри соціальної допомоги при народженні дитини та деякі інші соціальні виплати будуть підвищені пропорційно зростанню величини прожиткового мінімуму.

Так, зокрема, у 2012 році буде збільшено (порівняно з початком 2011 року) розміри допомоги при народженні:

на першу дитину до 30 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (з 26 100 гривень до 28 830 гривень);

на другу дитину до 60 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (з 52 200 гривень до 57 660 гривень);

на третю і кожну наступну дитину до 120 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (з 104 400 гривень до 115 320 гривень).

Буде збільшено розмір державної соціальної допомоги, визначений вiдповiдно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, на кожну дитину віком від 3 до 13 років на 120 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років – на 230 гривень, що вдвічі більше, ніж у 2011 році.

Водночас планується забезпечити здійснення соціальної політики, спрямоване на підвищення величини прожиткового мінімуму, поліпшення пенсійного забезпечення громадян, реформування системи надання пільг населенню та перехід до принципу адресності для основних видів соціальної підтримки населення тощо.

Здійснення комплексних заходів щодо стабілізації солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування надасть змогу підвищити розмір мінімальної трудової пенсії в середньому на 75,2 гривні (або на 9,8 відсотка порівняно з 2011 роком) та розмір середньої пенсії за віком на 121,9 гривні (або на 9,5 відсотка).

Розмір мінімальної допомоги у зв’язку з безробіттям порівняно з 2011 роком у середньому збільшиться майже на 102 гривні - для застрахованих осіб та на 73 гривні для незастрахованих осіб (або на 14 відсотків).

У 2012 році одним з принципових стане питання реформування системи пільг, а саме перехід від безготівкової форми надання пільг окремим категоріям громадян до адресної грошової компенсації, що дасть можливість забезпечити ефективне використання коштів державного бюджету, здійснити облік наданих пільгових послуг та посилити соціальний захист вразливих верств населення.

Ще одним напрямом діяльності Уряду буде проведення роботи щодо запровадження універсальної електронної соціальної картки, яка слугуватиме ідентифікаційним та платіжним засобом, що дасть змогу спростити механізми призначення та надання всіх соціальних виплат (пенсій, страхових відшкодувань, допомог, компенсацій).

Будуть створюватись умови для формування та розширення мережі спеціалізованих закладів для інвалідів, ветеранів, бездомних, безпритульних, для людей похилого віку та ринку надавачів соціальних послуг. Це забезпечить притік недержавних суб’єктів у цю сферу, які діятимуть на базі визначених державою стандартів якості надання цих послуг, та створить додаткові робочі місця з одночасним поліпшенням обслуговування вразливих верств населення.

Проведення експерименту з реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській та Донецькій областях у 2012 році надасть можливість відпрацювати модель реформування системи охорони здоров’я для подальшого її впровадження на загальнодержавному рівні. У рамках реалізації експерименту передбачено вдосконалення порядку організації медичного обслуговування населення та діяльності закладів охорони здоров’я, забезпечення підвищення якості медичного обслуговування, запровадження договірних відносин між замовниками та постачальниками медичних послуг, створення механізмів раціонального використання фінансових, кадрових та матеріально-технічних ресурсів галузі, що дасть змогу забезпечити конституційні права громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу.

З метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняної освіти, інтеграції її в єдиний європейський освітній простір у 2012 році передбачається вдосконалення системи управління освітою, зокрема оптимізація мережі навчальних закладів з урахуванням демографічної й економічної ситуації.

Для поліпшення якості та забезпечення ефективності фінансування системи освіти передбачено розроблення та упровадження у навчальний процес нових стандартів та нормативів початкової, базової, повної середньої, професійно-технічної та вищої освіти з урахуванням європейських стандартів, розроблення та запровадження механізму визначення вартості навчання одного учня, фахівця чи вихованця.


^ Тенденції розвитку галузей реального сектору економіки

Розвиток промисловості України у 2012 році буде здійснюватися на основі активної промислової політики з урахуванням проведення реформ, посилення їх стимулюючого впливу на розвиток виробництва.

У 2012 році передбачається забезпечити державну підтримку тих галузей, які мають потенціал для вироблення продукції з високим ступенем доданої вартості та формують 5-6 технологічні уклади.

Відповідно структурна політика буде спрямована на науково-технологічне оновлення та диверсифікацію виробництва з поліпшенням його техніко-економічних показників, орієнтацію як на вироблення продукції, спроможної конкурувати на зовнішніх ринках, так і забезпечувати потреби внутрішнього ринку.

Буде продовжуватися політика оптимізації впливу держави з одночасним підвищенням ефективності діяльності підприємств державної форми власності.

У 2012 році політика енерго- та ресурсозбереження надасть можливість забезпечити більш ефективне використання власних енергетичних ресурсів. Заходи енергозбереження будуть здійснюватись у рамках Державної цільової економічної програми енергозбереження на 2010–2015 роки.

Збільшиться виробництво в машинобудуванні на 20 відсотків, виробництві харчових продуктів – на 7 відсотків, у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів – на 6 відсотків, у хімічній та нафтохімічній промисловості – на 5