Реферат: Програма навчального курсу екологічна польова практика

Міністерство освіти i науки України

Криворізький державний педагогічний університет
Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології


„ЗАТВЕРДЖУЮ”

проректор з навчальної роботи


________________ ___.___._____ р.


Програма навчального курсу “ЕКОЛОГІЧНА ПОЛЬОВА ПРАКТИКА”


(за вимогами кредитно-модульної системи)


КДПУ, 2007 р.


Програма навчального курсу Екологічна польова практика.

Криворізький державний педагогічний університет, 2007 ______ с.


Розробник: ^ Казаков В.Л, кандидат географічних наук, доцент, зав. кафедри фізичної географії та геології.


Рецензенти: - кафедра фізичної географії Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського;

- Сонько С.П., доктор географічних наук, доцент, завідувач кафедрою розміщення продуктивних сил Криворізького економічного інституту при НЕУ (м.Київ);

- Калініченко О.О., кандидат геолого-мінералогічних наук, ст. викладач кафедри фізичної географії та геології Криворізького державного педагогічного університету.


Затверджено:

Кафедрою _________________________ (протокол № ___ від ___ ___ ______ р.)

Вченою радою КДПУ (протокол № ___ від ___ ___ ______ р.)


КДПУ, 2007 р.
^ СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ з Екологічної польової практики

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Курс:

підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів, відповідних ECTS:

1,5


Змістових модулів:

^ 6


Загальна кількість годин:

54


Навчальний проект:

дослідне завдання

Шифр та назва

Напряму:

^ 0101 "Педагогічна ocвima"


Шифр та назва спеціальності:

6.010100 Педагогіка i методика середньої ocвimu. Географія.


Освітньо-кваліфікаційний

Рівень:

бакалавр

За вибором: університету

Piк підготовки: 0,5 року

Семестр: ^ 6

Лекції (теоретична підготовка): - немає

Лабораторні: 36 годин

Самостійна робота: 18 годин

Консультативна робота: дослідне завдання; кількість годин – 2 години.

Вид контролю: залік


Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять та індивідуальної i самостійної роботи може становити 50%, до 50%, 60%, до 40%, 40% або до 60% залежно від змісту навчального курсу.


^ 2. БАЗА ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

На відміну від інших видів польових практик, екологічна не потребує непорушеної природи, навпаки, саме на значно антропогенізованих ділянках можна достатньо добре реалізувати мету та зміст практики. Порушені ландшафти найяскравіше ілюструють сучасні екологічні процеси і на їх прикладі порівняно просто можна визначати геоекосистеми, проводити геоекологічне районування та картографування й т.д.

Перед проведенням практики необхідно раніше визначити ті місця, в які планується польовий вихід. Можна виділити єдиний невеликий полігон для всіх занять або під такий використати порівняно невеликий регіон, якщо в ньому багато цікавих з навчально-екологічної точки зору об’єктів. В останньому випадку, місце проведення практики обирається в узгодженні з витратами часу на дорогу, відстанню від навчального закладу до об’єкту практики тощо. Треба зазначити, що на кожен робочий день відводиться 6 годин, які включають і транспортні переміщення. Район здійснення практики також залежить від змісту конкретного практичного заняття, мети та завдань, які ставляться для реалізації.

^ Для проведення екологічної польової практики пропонується використовувати місцевий геоекологічний потенціал території Криворіжжя. Саме тут розташовані найбільш порушені ландшафти в Україні – кар’єри, відвали, провали, водосховища і хвостосховища, різного роду гірничо-промислові підприємства, селитебні та сільськогосподарські місцевості, безліч смітників і транспортних комунікацій, рекреаційні ландшафти, екологічна ситуація характеризується найбільш складним ступенем в Україні.


^ 3. МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Метою практики є – закріплення теоретичних знань з екології, навчання низки методів польових геоекологічних досліджень і навичок їх застосування, що будуть необхідні студентам і магістрантам для педагогічної та наукової діяльності. Польова практика створює необхідні теоретико-методичні основи для засвоєння геоекологічних знань, які будуть потрібні випускнику при:

виділенні геоекосистем різних типів – за походженням, генезисом, складністю будови;

аналізі відношень між суб’єктом і середовищем;

поясненні механізмів утворення геоекосистем;

визначенні і оцінці екологічних станів геоекосистем і їх складових;

складенні характеристик геоекосистем і екологічних процесів;

здійсненні геоекологічного районування;

створенні геоекологічних карт різного змісту та призначення;

використанні методів геоекологічних досліджень на практиці;

збиранні польової емпіричної інформації та її обробки в камеральних умовах;

проведенні прикладних геоекологічних досліджень;

організації геоекологічних досліджень в наукових установах та при проведенні геоекологічного практикуму у вузах та середніх навчальних закладах тощо;

проведенні екологічних стежинок, екскурсій та експедицій в середній школі;

при викладанні шкільного спецкурсу «Геоекологія».

Одним з основних завдань екологічної польової практики є формування у студентів навичок спостережень за геоекологічними явищами та процесами у природі. При цьому мають бути досягнені наступні результати: оволодіння методикою польових геоекологічних досліджень, розвиток геосистемного та екологічного мислення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в природі при розгляді геоекосистем, навички аналізу значного статистичного та картографічного матеріалу, робити конкретно-наукові, прикладні та теоретичні висновки та узагальнення тощо.

Навчальна польова практика з екології дозволить студенту в його майбутній професійній діяльності при складенні діаграм, кресленні графіків, створенні геоекологічних карт з подальшим їх аналізом, визначенні прикладних заходів з оптимізації екостану природи, розробці територіальних схем оптимізації природи, самостійно працювати з літературою, дбайливо оформлювати результати роботи та ін.

Важливе місце при проведенні геоекологічної польової практики посідає виховання студентів, для чого польові умови є найсприятливішими, так як у природі якнайкраще можуть зблизитись екзистенції викладача та студента. Під час практики провідна увага приділяється екологічному, професійному, моральному, фізичному та іншим видам виховання.


^ 4. ЗМІСТ (ПРОГРАМА) ПРАКТИКИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I.

Вивчення відцентрової атмогеоекосистеми техногенного походження (на прикладі шахти Артем-2).

Вступ. Програма 1 змістового модулю присвячена навчанню методик опису екологічного стану атмосферного повітря непрямими методами навколо промислового виробництва.

Зміст. Виявлення зони найбільшого запилення атмосферного повітря виходячи з результатів проведення непрямого аналізу та спостереження ступеня пилонакопичення на підстилаючій поверхні – деревах, чагарниках, траві, дорогах з твердим покриттям, стовпах, дахах гаражів тощо. Розділення зони атмосферного забруднення на ряд підзон із сильною, середньою та слабкою забрудненістю повітря. Картографування виділених зон і самої атмогеоекосистеми, з нанесенням їх на робочу карту. Визначення генезису атмогеоекосистеми шахти та забруднення повітря. Здійснення теоретичних узагальнень і їх аналіз, аналіз отриманих емпіричних даних, побудова схеми відцентрової атмогеоекосистеми. Розробка рекомендацій та заходів щодо покращення якості атмосферного повітря, що порушується шахтою.

^ Теоретичні знання. Здійснювати теоретичні узагальнення емпіричних матеріалів, по ходу аналізу структури будови, складу і функціональних зв’язків між складовими атмогеоекосистеми відцентрового генетичного типу. Практичні уміння i навички. Студенти повинні навчитись елементирним методам і прийомам геоекологічних досліджень: виділяти атмогеоекосистеми, що формуються внаслідок забруднення атмосферного повітря виробничими об’єктами; використовувати методику якісно-візуального шляху визначення геоекологічних зон з різним ступенем забрудненості атмосфери; проводити геоекологічне районування та картографування; вести пошук джерел хімічного забруднення атмосфери; встановлювати зв’язки між суб’єктом-забруднювачем і його довкіллям, геокомпонентами, будувати ланцюги таких зв’язків; визначати прикладні атмооптимізаційні заходи, визначати найкращі з них; визначати, яким чином, у природі з’являється нова геоекологічна структура.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІ.

Геоекологічне вивчення рельєфу.

Вступ. Програма 2 змістового модулю присвячена навчанню методик опису екологічного стану, форм та ступеня антропогенної перетвореності ділянки земної поверхні.

Зміст. Здійснити маршрутне обстеження робочої ділянки рельєфу, описати природні особливості та будову виявлених форм. Визначити сучасні екзогенні геоморфологічні процеси та закартографувати їх. Встановити всі існуючі в районі дослідження форми антропогенного рельєфу, дати їх морфологічний і морфометричний опис, відбити їх на геоморфологічній карті. Оцінити ступінь зміненості природного стану форми рельєфу в місцях порушення її людиною. Підрахувати коефіцієнт порушеності рельєфу в цілому. Провести геоекологічне районування форми рельєфу за ознакою ступеня її порушеності. Розробити рекомендації щодо оптимізації екостану рельєфу та обмеження антропогенного навантаження.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати закономірності формування сучасного екологічного стану рельєфу земної поверхні, вміти самостійно робити висновки та виявляти еколого-геоморфологічні закономірності будови сучасного рельєфу території практики. Практичні уміння i навички. Студенти повинні вміти: користуватися методикою здійснення геоекологічного аналізу рельєфу; виділяти сучасні геоморфологічні процеси, що призводять до перетворень природної структури земної поверхні; визначати форми антропогенного рельєфу, давати їм характеристику; виконувати еколого-геоморфологічне картографування та районування рельєфу й рельєфоутворюючих процесів на сучасному етапі розвитку; проводити оцінку ступеня антропогенної порушеності рельєфу та районування за цим екологічним показником; виявляти різні прикладні заходи щодо оптимізації сучасного рельєфу та екзогенних процесів; виявляти причинно-наслідкові зв’язки між земною поверхнею і її довкіллям.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІІ.

Дослідження гідроекосистеми.

Вступ. Програма 3 змістового модулю присвячена навчанню методик екологічної характеристики водного об’єкта та визначення структури конкретної водної геоекосистеми.

Зміст. Функціонально-генетичне вивчення поверхневої водної геосистеми та її середовища, яке визначає екостан (якість) води на ділянці здійснення дослідження. Виявлення джерел забруднення – території звідки вони і якими шляхами потрапляють до поверхневих вод. Інтеграція окремих ареалів дії факторів забруднення вод і виділення на певній території гідрогеоекосистеми доцентрового типу, в якій середовище впливає на якість води. Проведення візуального тестування екологічного стану водного об’єкта. Проведення теоретичних узагальнень на прикладі розробки концептуальної моделі дослідженої гідрогеоекосистеми разом із показом суб’єкт-об’єктних зв’язків, яка вже попередньо буде визначена, закартографована і вивчена в польових умовах. Розробка прикладних заходів, які можуть бути застосовані в районі практики та спрямовані на покращення екостану поверхневих вод.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати механізм формування екологічного стану водного об’єкта, зміст методик його опису та будову гідроекосистеми. Практичні уміння i навички. Після завершення польового заняття студенти повинні оволодіти низкою вмінь і навичок: навчитися методиці виділення у просторі доцентрових гідрогеоекосистем; встановлювати джерела хімічного забруднення поверхневих вод, давати їм якісну характеристику; визначати генезис забруднення; виділяти ареали дії антропогенних факторів забруднення водних геосистем і на їх основі окреслювати гідрогеоекосистему; пояснювати структуру гідрогеоекосистеми, давати її теоретико-емпіричне обґрунтування; вміти розробляти й обґрунтовувати оптимізаційні заходи, що несуть елемент покращення екостану водних геосистем; робити висновки; працювати з ландшафтними картами; здійснювати геоекологічне картографування.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IV.

Геоекологічне обстеження промислових і побутових смітників.

Вступ. Програма 4 змістового модулю присвячена навчанню методик опису промислового та побутового смітників, вивченню зв’язків між смітниками та довкіллям.

Зміст. Огляд і опис звалищ за планом – складення екологічного паспорту смітників. Картографування смітників – нанесення їх на карту. Встановлення зв’язків між звалищем і його середовищем. Визначення смітникової відцентрової геоекосистеми, через виявлення зони найбільшого впливу звалищ на природне середовище. Картографування цієї зони й здійснення геоекологічного районування досліджуваної території. З’ясування просторової структури смітникової геоекосистеми і побудова її моделі. Розробка пропозицій щодо оптимізації звалищ та обмеження їх негативного впливу.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати геоекологічні особливості утворення смітників, їх функціонування та будову, негативний вплив на довкілля. Практичні уміння i навички. Під час практичного заняття студенти повинні навчитись: методиці опису смітника, його місцеположення, картографувати звалище: визначати геоекологічні характеристики смітника, види його впливу на природне середовище; виділяти зони впливу звалища на різні геокомпоненти, картографувати їх, визначати інтегральну смітникову геоекосистему відцентрового типу; оцінювати звалище по відношенню до здоров’я людини, встановлювати ступінь небезпечності смітника; формулювати конкретні прикладні пропозиції щодо оптимізації звалищ сміття; проводити теоретичні узагальнення та складати схему моделі смітникової геоекосистеми; робити висновки та поєднувати різноманітні знання з геоекології, географічних дисциплін і біології.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V.

Вивчення ландшафтно-екологічного стану території.

Вступ. Програма 5 змістового модулю присвячена навчанню

Зміст. Упродовж заняття повинні бути реалізовані наступні завдання: ідентифікація антропогенних ландшафтів на основі карти контурів геосистем; встановлення ступеня антропогенної порушеності кожної ландшафтної ділянки; проведення ландшафтно-екологічного районування за ознакою зміненості природної структури ландшафтів людиною; розробка та обгрунтування оптимізаційних рекомендацій щодо поліпшення якості найбільш трансформованих ландшафтів.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати закокомірності формування екологічного стану ландшафтних геосистем, форми та ступінь антропогенного перетворення ландшафтів місцевості проведення практичного заняття. Практичні уміння i навички. Під час практичного заняття студенти повинні навчитись: методиці визначення антропогенних ландшафтів; здійснювати ландшафтно-екологічне районування; давати оцінку ступеня антропогенної зміненості природної структури ландшафтів в межах сучасних геосистем; розробляти прикладні заходи щодо оптимізації гірничо-промислових ландшафтів; встановлювати зв’язки між геоекологією та ландшафтознавством, геоекологією та картографією; складати карти антропогенних ландшафтів території проведення практичного заняття.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ VІ.

Камеральна обробка. Підготовка звіту.

Вступ. Програма 5 змістового модулю присвячена навчанню методик заключних узагальнень, вироблення висновків, оформлення та підготовку матеріалів польового щоденнику та звіту про проходження навчальної практики, захист власних результатів і отримання заліку.

Зміст. Визначення структури звіту. Оформлення виконання практичних занять. Складання чистових карт і картосхем, моделей. Опис занять за планом модулів. Оформлення наукових висновків за темами польових занять і завдань. Оформлення додатків. Індивідуальний захист результатів польової практики. Отримання заліку.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати методику складання звіту за матеріалами дослідної польової роботи. Практичні уміння i навички. Студенти повинні навчитись методиці проведення узагальнень результатів емпіричної роботи та підготовки і захисту звіту.


^ 5. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ ДИСЦИПЛІНИ.


Тема



Кількість годин, відведених на:

лекції

лабораторні заняття

самостій-ну роботу

консультативну роботу

Змістовий модуль І. ^ Теоретичні підвалини географії

Модуль 1. Вивчення відцентрової атмогеоекосистеми техногенного походження

-

6

2



Навчальний проект:

дослідне завдання

Модуль 2. ^ Геоекологічне вивчення рельєфу

-

6

4

Модуль 3. Дослідження гідроекосистеми

-

6

1

Модуль 4. Геоекологічне обстеження промислових і побутових смітників

-

6

3

Модуль 5. Вивчення ландшафтно-екологічного стану території

-

6

4

Модуль 6. ^ Камеральна обробка. Підготовка звіту

-

6

4

Всього годин

-

36

18






^ 6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Складання карти атмогеоекосистеми та її аналіз – 1 год.

2. Територіальний аналіз негативного впливу виробничого об’єкту на повітря селитебної зони прилеглих територій – 1 год.

3. Проведення геоекологічного районування та картографування рельєфу – 2 год.

4. Проведення морфометричних розрахунків ступеня антропогенного перетворення рельєфу – 2 год.

5. Побудова узагальненої моделі гідроекосистеми – 1 год.

6. Обрахунок морфометричних параметрів смітника – 2 год.

7. Розробка моделі «смітник-довкілля» – 1 год.

8. Складення карти «Антропогенні ландшафти території практики» –2год.

9. Проведення оцінки ступеня антропогенної порушеності ландшафтів та розробка карти ландшафтно-екологічного районування території практики – 2 год.

10. Оформлення звітної документації та фотозвіту – 4 год.

Самостійна робота студента проводиться під постійним контролем та консультаціями з боку викладача – керівника практики.

^ 7. НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ

(індивідуальне навчально-дослідне завдання)
Індивідуальним навчально-дослідним завданням з курсу “Екологічна польова практика” є – дослідне завдання. Дослідне завдання виконується в польових умовах і спрямоване на поглиблення знань студентів в методиці вивчення водних геосистем. Дослідне завдання виконується студентом за вільним вибором однієї з тем, які пропонуються. Завдання одне на весь час практики. При виконанні завдання викладачем здійснюється консультування.
^ Перелік тем дослідних завдань:

Складення бази даних «Смітники м. Кривого Рогу». Спостереження ведуться на всіх ділянках практики.

Визначення форм антропогенного рельєфу на всіх ділянках практики.

Визначення джерел і факторів забруднення поверхневих водних геосистем на всіх ділянках практики.

Складення картосхем «Антропогенні ландшафти Кривбасу» на всіх ділянках проведення практики.

Характеристика дорожніх джерел забруднення атмосферного повітря пилом.

Проведення класифікації «Смітники м. Кривого Рогу» (виконується на прикладі території практики та місця проживання.

Обстеження джерел підземних вод міста та їх екологічне тестування.

Складення комплексної геоекологічної характеристики Кривбасу (за літературними джерелами).

Складення геоекологічної характеристики одного з районів м. Кривого Рогу (з вибором).

Складення геоекологічної характеристики рік Кривбасу (за вибором) – на підставі літературних даних.



^ 8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Під час вивчення курсу “Екологічна польова практика” застосовуються наступні методи навчання:

інструктаж до проведення практичних занять;

виконання практичних творчих завдань;

складання графічних, картографічних моделей геоекологічних явищ і процесів;

аналіз навчальної і наукової літератури на практичних заняттях, при виконання завдань для самостійної роботи і навчального проекту;

систематизація емпіричного матеріалу;

камеральна обробка зібраного матеріалу.



9. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ
^ Під час відпрацювання курсу “Екологічна польова практика” передбачені наступні методи оцінювання:
оцінка виконання та оформлення завдань за темами практичних робіт практики;

оцінка оформлення завдань для самостійної роботи;

оцінка за навчальний проект – дослідне завдання;

відвідування польових практичних занять.



^ 10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Змістові модулі (Виконання конспектів практичних робіт) Виконання завдань самостійної роботи ^ Відвідування практичних польових занять
Навчальний проект – дослідне завдання

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

до 16

до 10

до 20

10

10

10

10

10


^ Градації розподілу балів за видами навчальної роботи:

відвідування практичних польових занять – 2 бали за 1 заняття, максимальна кількість – 10 балів;

оцінка оформлення завдань для самостійної роботи – 2 бали за 1 завдання, максимальна кількість – 16 балів;

оцінка оформлення конспектів практичних занять – 10 балів за 1 заняття, максимальна кількість – 50 балів за 5 змістових модулів;

оцінка за навчальний проект – дослідне завдання – 20 балів (по 5 балів за кожен рівень оцінки згідно з національною шкалою).

Шкала оцінювання

Сума балів

Національна шкала

Шкала ECTS

Якісні критерії

91-96


Зараховано


Зараховано

Відмінне, добре і задовільне виконання поставлених перед практикою завдань

86-90

81-85




Не зараховано

Не зараховано

Незадовільна підготовка, з необхідністю доопрацювання тем і завдань або повторного курсу



^ 11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

До методичного забезпечення курсу “Екологічна польова практика” використовується наступна навчально-методична література:

методичні посібники з польових фізико-географічних і гідрологічних практик;

ілюстративний матеріал (схеми, таблиці, карти, географічні атласи);

роздатковий методичний матеріал;

навчальний посібник “Учбово-польова практика з геоекології” (автор – Казаков В.Л.);



^ 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ

Організація та проведення навчальної польової практики з екології здійснюють викладачі кафедри – професори, доценти, старші викладачі, асистенти або викладачі-стажисти. Керівники практики визначаються під час планування річного навантаження викладачів кафедри. Це дає змогу планувати навчальну роботу та проводити організаційний методичний процес.

Заняття навчальної практики прирівнюються до змісту аудиторних лабораторних занять – тільки в польових природних умовах. Лабораторний принцип проведення польової навчальної практики ґрунтується на виключно дослідницькому характері польових занять. Тому на кожного керівника практики не може бути заплановано більше однієї підгрупи студентів в один й той же час. Керівник практики здійснює всі 5 польових занять одноосібно. По завершенню практики керівник від кожного студента приймає звіт про виконання усіх конкретних завдань практики і виставляє залік.

Підготовка до польової практики. Студенти до польових робіт готуються заздалегідь, ще до виходу в поле. У зв’язку з цим, складовою її частиною є підготовчий період, якому необхідно приділяти ретельну увагу, так як від нього залежить увесь подальший позитивний успіх організації і проходження учбової польової практики.

Теоретичний етап включає: а)складення на протязі семестру списку літератури з методів та теорії геоекології, природничо-географічної та геоекологічної характеристики району практики, екологічних проблем регіону, де проводиться практика; б)збирання, узагальнення та аналіз картографічних, природоохоронних, літературних і фондових матеріалів, які стосуються району практики.

Організаційно-практичний етап передбачає: а)визначення виробничої структури робочої групи студентів; б)ознайомлення студентів з їхніми правами та обов’язками; в)регламент практики; г)організацію роботи, побуту, приїзд і від’їзд; д)вивчення правил з техніки безпеки при проведенні польових робіт; е)інструктаж з охорони природи при проходженні практики. Як і теоретичний етап, організаційно-практичний також здійснюється під час семестру, але наприкінці (останній тиждень) особливо ретельно, для того, щоби практика розпочалася без зволікань.

З метою покращення керування робочою групою (12-15 чоловік) серед студентів можна виділити бригадира, яким може стати староста академічної групи або здібний студент з рисами організатора і лідера.

Початок кожного робочого дня визначається або викладачем або спільно зі студентським колективом і повинен враховувати такі нюанси, як погодні умови, фізичний стан групи, відстань до об’єкту практики тощо. На протязі робочого дня можлива невеличка перерва на обід, коли студенти матимуть змогу перекусити.

Під час переміщення по маршруту або роботи на опорних точках студенти повинні пам’ятати й правила екологічної поведінки в природі. Вони мають дбайливо ставитись до всього, що їх оточує – рослинності, тварин, водних об’єктів, рельєфу, ґрунтів, ходити тільки там, де вказує викладач і не робити зайвої шкоди природному середовищу.

Зміст роботи на практиці. Навчальна польова практика з екології повинна відповідати програмі та основним розділам курсу “Основи геоекології”. Практика складається з п’яти занять, які вже були зазначені вище. Кожне заняття включає низку етапів, які реалізуються послідовно.

Після прибуття на місце проведення практики і огляду місцевості зазначаються тема, мета, завдання, предмет і актуальність роботи. Все це студенти записують в польовому щоденнику. Обладнання, яке буде необхідне для роботи обговорюється та підготовлюється на день раніше. Обладнання також занотовується в щоденнику.

Потім здійснюється актуалізація теоретичних, методичних і практичних знань студентів з геоекології та інших географічних дисциплін, які будуть потрібні під час польового заняття. Актуалізація відбувається шляхом постановки кількох питань. В подальшому, розглядаються методи та загальна методика геоекологічного дослідження за кожною темою, роздається необхідний картографічний матеріал.

Основну частину заняття студенти, під керівництвом викладача реалізовують завдання практики, збирають фактичний матеріал, малюють чернеткові варіанти схем і карт. Накінець робляться висновки та узагальнення. Хід роботи постійно фіксується в щоденнику. Формулюються студентам завдання для самостійного камералення поточних результатів.

Завжди на всіх етапах практичного заняття рекомендується використовувати матеріали посібника “Учбово-польова практика з геоекології”.

Польова практика з екології повинна проводитись у першій половині дня, обсягом не менше шести годин. При наявності кількох груп або підгруп краще за все проводити на протязі місяця за поточним графіком. Камеральна обробка фактичного матеріалу може проводитись у два етапи: 1) щоденна виконується студентами вдома самостійно після кожного польового заняття за завданнями викладача; 2)підсумкова камеральна обробка, що планується на останній день практики. Після цього відбувається захист польового щоденника і звіту проходження всієї практики кожним студентом. Таким чином, маємо 5 чистих робочих днів.

Розклад робочого часу наступний.

День перший:

Виїзд на місце проведення практики.

Актуалізація знань.

Інструктаж з методики практичного заняття.

Заняття за темою “Вивчення відцентрової атмогеоекосистеми техногенного походження”.

Формулювання домашнього завдання для самостійної камеральної обробки матеріалів.

День другий:

Виїзд на практику.

Актуалізація знань

Методичний інструктаж

Заняття за темою “Геоекологічне вивчення рельєфу”.

Домашнє завдання.

День третій:

Виїзд на місце практики.

Актуалізація знань.

Інструктаж з методики заняття.

Заняття за темою “Дослідження гідрогеоекосистеми”.

Домашнє завдання.

День четвертий:

Виїзд на практику.

Актуалізація знань.

Методичний інструктаж.

Заняття за темою “Геоекологічне обстеження промислових та побутових смітників”.

Домашнє завдання.

День п’ятий:

Виїзд на практичне заняття.

Актуалізація знань.

Інструктаж з методів практичного заняття.

Заняття за темою “Вивчення ландшафтно-екологічного стану території”.

Домашнє завдання.

День шостий:

Загальна камеральна обробка емпіричного матеріалу за всіма темами занять.

Оформлення результатів практики у вигляді індивідуального звіту.

Захист польового щоденника, звіту та проходження практики.

Витрати часу на прибуття і від’їзд з району проведення польового заняття не повинні загалом перевищувати 1,5-2,0 години. На актуалізацію знань відводиться не більше 15-20 хвилин, методичний інструктаж приблизно 20-30 хвилин, домашнє завдання до 15 хвилин. Таким чином, на саме практичне заняття повинно залишатися близько 4 годин, чого цілком достатньо для реалізації поставлених завдань.

^ Розрахунок загального обсягу часу на проведення польової практики враховує 6 днів по 6 робочих годин на день. Отже на дну підгрупу для здійснення програми навчальної практики потребується 1 кредит – 36 годин та не менше 0,5 кредиту на самостійну роботу – 18 годин.


^ 13. ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТІВ

В обов’язки студентів входять наступні вимоги:

відвідувати заняття і не пропускати їх без поважних причин;

в