Реферат: Інформатика інвестування

Брусіловський Б. Я.

Інформатика інвестування

Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 497 с.М.обкл.

Рекомендовано до друку Вченою радою КНЕУ
Протокол № 8 від 27.02.2003 р.

Ціна: 54,70 грн.


ISBN 966–574–414–3


У навчальному посібнику висвітлюються актуальні проблеми інформаційного забезпечення інвестиційних процесів (як теорії потоків). Певна нетрадиційність матеріалу як за змістом, так і за стилем викладу зумовлюється, по-перше, тим, що в його основу покладено абстрактну теорію систем,
а по-друге, творчим підходом автора до розкриття найскладніших економічний категорій і понять. Деяка незвичність, а часом і парадоксальність застосовуваних при цьому способів міркувань є методично виправданою, оскільки досягає головної мети навчання магістрів: формує розумову культуру, розвиває самостійність мислення й уміння приймати виважені нестандартні рішення.

Запропонований посібник буде корисним для широкого кола студентів і викладачів економічних спеціальностей, особливо в умовах переходу до нових навчальних технологій.


ЗМІСТ


Задача Анни (ТАКИЙ СОБІ ВСТУП) 3

^ ЧАСТИНА 1. АНАЛІЗ ПОНЯТЬ (ІНФОРМАЦІЯ
ДО РОЗДУМІВ) 14

1.1. Вступ. Дьюїзм як філософія і діагноз 15

1.2. Що таке інформатика? 18

1.2.1. Що думають економісти? 19

^ 1.2.2. Думки інших 21

1.2.3. Інші думки 23

1.3. Принцип відповідності інформаційних та інформативних систем 25

1.3.1. «Як Ви яхту назвете, так на ній й попливете» 26

1.3.2. «Про это...» 29

1.3.3. «І знову — зустріч» 31

^ 1.3.4. Нові «пісні» про відоме 33

1.3.5. Трохи про вбрання 36

1.4. Повернення «блудного» терміна 41

1.4.1. Як «посварилися» Д. Рікардо і А. Сміт 41

1.4.2. «...все слова, слова, слова» 43

1.4.3. Від софізму... 46

1.4.4. ...до морфізму… 49

1.4.5. Основне поняття і основний закон 53

1.4.6. Повторення — мати розуміння 58

^ 1.4.7. Без сумнівів — ані кроку 63

1.5. Що таке інвестиції? 66

1.5.1. У своєму городі 66

1.5.2. ...А наша-то краща... 69

1.5.3. Що таке вартість? 71

1.5.4. Чи був А. Сміт марксистом? 74

^ 1.5.5. «Ніщо під місяцем не нове» 77

1.5.6. Та й під сонцем — теж 82

1.6. Економіка і інформатика 84

1.6.1. Ми і гени 84

1.6.2. Економісти-класики як спеціалісти з інформатики 86

^ 1.6.3. Сучасні економісти-інформатики і всі, всі, всі… 92

1.6.4. Основний критерій 96

1.6.5. Від економічних до інформативних понять 100

1.7. Площа Перікла 107

1.7.1. «Куди йдемо ми..?» 108

^ 1.7.2. І знову зустріч в іншій сукні 110

1.7.3. Шукаємо спільність... у помилках 113

1.7.4. План і програма як існуючі поняття 115

1.7.5. Ми не підемо іншим шляхом 117

1.7.6. На шляху до дезагрегованих метамоделей:
АСА-діаграма понять 119

1.7.7. Поміркуємо... 120

1.7.8. Як Кабмін програмує майбутнє 124

^ ЧАСТИНА 2. СИНТЕЗ МОДЕЛЕЙ (РОЗДУМИ
ДО ІНФОРМАЦІЇ) 128

2.1. Анна Кареніна та Ульріх Кессель 129

2.1.1. Анна як Р-модель 129

2.1.2. Альтернативи інвестора... і математики 132

^ 2.1.3. Розширимо компанію? 137

2.1.4. Дороги... які ми вибираємо 138

2.1.5. Терпець увірвався 140

2.1.6. Прийшов час 143

2.2. Формалізуємося... 146

2.2.1. Н-моделі і Р-моделі 146

^ 2.2.2. Діалог з Оксаною 148

2.2.3. Формалізуємось далі... МАМА І МАГ 151

2.2.4. Позначаємо і визначаємо 154

2.2.5. Читачі думають 158

2.3. Неформально про формалізацію 161

2.3.1. Модульні поняття 162

^ 2.3.2. Ми і комп’ютери 163

2.3.3. Мова про мову не на рівні промови 166

2.3.4. «Нормальнії герої завжди ідуть в обхід» 167

2.3.5. Чистота — поняття відносне 168

2.4. Принцип ефективності коректної абстракції — ЕКА 169

^ 2.4.1. Теорія систем: що таке чи навіщо 169

2.4.2. Дві істини 170

2.4.3. Повнота чи замкненість... альтернативи пізнання 172

2.4.4. Чому гуманітарії пишуть товсті книги? 175

2.5. Мова математики 177

2.5.1. Основне метапоняття 177

^ 2.5.2. Відношення... і відносини 180

2.5.3. Властивості відношень і відношення властивостей 186

2.5.4. Шкали 188

2.5.5. Ще раз про ПІБ 191

2.5.6. Системи в математиці 193

2.5.7. Аналіз-синтез-адаптація моделей: АСА-діаграма-м 197

^ 2.6. Мови математики 200

2.6.1. Теорія категорій — поняття 201

2.6.2. Діаграмні схеми 203

2.6.3. Від схем — до категорій 206

2.6.4. Давайте... сумніватись 208

2.6.5. Міжнародна економіка як економічна категорія 211

^ 2.6.6. «І знову до праці...» 215

2.7. АСА-діаграма 220

2.7.1. АСА-діаграма категорій 220

2.7.2. Категорії АСА-діаграм 224

2.7.3. Дещо про логіку схем 228

2.7.4. «Повторення — мати навчання» 232

^ 2.7.5. Агрегація АСА-діаграми 234

2.7.6. План і програма як проектовані моделі 238

2.7.7. До програми розвитку програмних методів 241

2.7.8. Адаптація АСА-діаграми 243

2.7.9. Перерваний політ 247

2.7.10. АСА-діаграма: мова позначень 250

^ ЧАСТИНА 3. АДАПТАЦІЯ РЕАЛЬНОСТІ (ІНФОРМАЦІЯ...
ПІСЛЯ РОЗДУМІВ) 254

3.1. Поняття реальності як реальність понять,
або в пошуках СЛОВА 256

3.1.1. Що таке «що таке»? 256

^ 3.1.2. Передмова до мови 260

3.1.3. Промови про мову 262

3.1.4. В одній компанії 265

3.1.5. Логіка мови і мови логіки 270

3.1.6. Логіка як найпростіша факторизація зважуванням 274

^ 3.1.7. «Реформи і порядок». Діалог із комп’ютером 277

3.2. Адаптація комп’ютера 282

3.2.1. Непомітна неформальність перед помітною формалізацією 282

3.2.2. Логіка цілей чи ціль логіки програми Уряду 285

^ 3.2.3. А що скаже Кабмінові комп’ютер? 291

3.2.4. Коли лівий читач — правий 301

3.2.5. Комп’ютер: «Чи може людина мислити?» 304

3.2.6. Шукаємо шляхи збільшення інформативного перерізу, або... побалакаємо 310

3.2.7. «Нова мова» — перші слова 313

^ 3.3. І знову про мову, або час вводити час 316

3.3.1. Чому виникають непорозуміння? 316

3.3.2. Згадаймо про АСА-діаграму 318

3.3.3. Щодо інформативного балансу гіпотез і наслідків у програмі діяльності Уряду 320

3.3.4. АСА-логіка 323

^ 3.3.5. Держава, право, особа: що ж мав на увазі комп’ютер? 329

3.3.6. Лібералізм: його передумови 335

3.3.7. Логіка розвитку і потенційні наслідки... лібералізму. Динамічна імплікація 338

^ 3.3.8. До співвідношення суспільств через співвідношення відношень 343

3.3.9. «Несумісність» і «спільність» суспільств 348

3.3.10. Співвідношення передумов лібералізму 351

3.4. Схеми Кабміну і Б. Хмельницького між теоремами
Геделя і... Гегеля 356

^ 3.4.1. Адміністративна реформа, або чому Кабміну краще мислити схематично? 357

3.4.2. Логіка схем внутрішніх економічних і політичних стратегій 361

3.4.3. Гетьман і комп’ютер 364

3.4.4. Інформатика і теорема Гегеля 370

3.4.5. І знову про міру 373

^ 3.4.6. Про корисність схематичного мислення 379

3.4.7. Логіка перехідних суспільств 380

3.4.8. Методи реалізації моделей перехідних суспільств 384

3.5. За законами жанру, або логіка адаптації до навчання 390

^ 3.5.1. «Не расстанусь с...» 390

3.5.2. АСА-діаграма нормального суспільства 393

3.5.3. Перехідне суспільство 397

3.5.4. Краса врятує світ: імплікативні графи 401

3.5.5. АСА-діаграма в комп’ютері 404

3.5.6. Догми схем 410

^ 3.5.7. «Людина... понад усе» 415

3.5.8. Чи завжди добре, коли «сказка становится былью» 417

3.5.9. Віра, надія, любов 421

3.5.10. Обійдемося без шпаргалок? 427

3.6. Стан і схеми розвитку... суспільств 431

3.6.1. Догми домовленостей 432

3.6.2. Догми як керівництво до дій 437

3.6.3. Логіка ЕПЦМ й інверсія істинності в двох літерах
і стрілочках 440

3.6.4. Чому ж не завжди «народ і партія єдині»? 445

3.6.5. А простіше? 447

3.6.6. Логіка ЕПЦМ: стани суспільств 452

3.6.7. Як виник і чому ж все-таки розпався СРСР? 459

3.6.8. Логіка ЕПЦМ: трансформація суспільств 467

3.6.9. Шлях (до) України 471

3.6.10. Зістрибнути не вдалося 478

Замість епілогу: Згадка про майбутнє у світлі Ньютона 481

Цитована література 484