Реферат: Робоча навчальна програма з дисципліни " Цифрові системи керування та обробки інформації " (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0925 "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Інститут електроніки та систем управління

Факультет систем управління

Кафедра комп’ютерно-інтегрованих комплексів


ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор з навчальної роботи

_________________М.С. Кулик
” “________________2006 р.
Індекс: Р 01-8.092502-47


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з дисципліни “Цифрові системи керування та обробки інформації ”

(за кредитно-модульною системою)

Напрям: 0925 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”
Спеціальність: 6.092500 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”


Курс 3 Семестр 5

Диф. залік  5 семестр

Лекції 4 години

Практичні заняття 7 годин

Лабораторні заняття 17 години

Самостійна робота  годин

Всього  годин

Домашнє завдання -- 1 (5 семестр)


Київ – 2006

Робоча навчальна програма складена на основі робочого навчального плану №РБ-3-502/01 напряму 0925 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології” спеціальності 6.092500 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”, навчальної програми дисципліни ”Цифрові системи керування та обробки інформації” індекс Н-3-8.092502-47, затвердженої ..........................., “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од.


Робочу навчальну програму склав

кандидат технічних наук Конюшко В.М.


Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні випускової кафедри комп’ютерно-інтегрованих комплексів, протокол __ від „___” __________ 2006 р.

Завідувач кафедри КІК Синєглазов В.М.


Робоча навчальна програма обговорена та ухвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії факультету систем управління, протокол №___ від „__” _________ 2006 р.


Голова НМРК Безкоровайний Ю.М.


“Згоден”

Декан факультету систем управління

________________Кривоносенко О.П.

“___”_________2006 р.


^ Зміст

Вступ...............................................................................................................4

Пояснювальна записка..........................................................................4

Мета викладання навчальної дисципліни..............................................4

Задачі вивчення навчальної дисципліни................................................4

Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця........................................................................................................4

Інтегровані вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни.............5

Інтегровані вимоги до знань і вмінь з навчальних модулів..................5

Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни...............................7

Зміст навчальної дисципліни................................................................8

Тематичний план навчальної дисципліни.............................................8

Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ......9

Лекційні заняття, їх тематика і обсяг..................................................9

Практичні заняття, їх тематика і обсяг ...........................................10

Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг..........................................11

2.2.4. Самостійна робота студента і контрольні заходи.............................12

2.2.4.1 Домашнє завдання..............................................................................13

Навчально-методичні матеріали з дисципліни.................................13

Основна та додаткова література.......................................................13

Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до технічних засобів навчання....................14

Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь...........................................................................................................14

4.1 Основні терміни, поняття, означення......................................................14

4.2 Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь...16


ВСТУП


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


1.1. Мета викладання навчальної дисципліни


Основною метою дисципліни є розкриття загальних принципів побудови, сучасних методів аналізу, синтезу, розрахунку та дослідження імпульсних і цифрових систем керування та обробки інформації (ЦАС).


^ 1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни


Завданнями вивчення дисципліни є:

формування стійких знань по принципах побудови цифрових автоматичних систем, способам математичного опису статики і динаміки процесів у них, методам аналізу стійкості і якості процесів керування та корекції динамічних властивостей систем;

формування твердих навичок і умінь з моделювання та експериментального дослідження систем автоматичного керування.

Для досягнення необхідного рівня знань та навичок, при вивчанні дисципліни використовуються основні засоби впливу на засвоєння навчального матеріалу. Тому в процесі викладання дисципліни вирішуються задачі подання навчального матеріалу на інформаційних засадах в сукупності з елементами зворотного звязку та контролем за опануванням знань.


^ 1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Дисципліна ”Цифрові системи керування та обробки інформації” є важливою складовою частиною сукупності дисциплін при підготовці бакалаврів, спеціалістів та магістрів, що формують спеціальне знання в галузі компютерно-інтегрованих технологічних процесів і виробництв та автоматизації на транспорті.


На базі здобутих знань майбутній фахівець зможе розв’язувати професійні задачі: визначати структуру імпульсних і цифрових систем автоматичного керування, критерії їх оцінки та умови обмежень; аналізувати і синтезувати складні технічні системи; створювати математичне, інформаційне та організаційне забезпечення при дослідженні ЦАС.


^ 1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни


У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

методи математичного опису ЦАС;

методи структурного аналізу складних технічних систем;

типові динамічні ланки і схемні рішення їхніх з'єднань;

часові і частотні характеристики ЦАС;

способи розрахунку взаємозв'язків часових і частотних характеристик;

критерії оцінки й інженерні методи забезпечення стійкості ЦАС;

критерії оцінки і методи корекції показників якості процесів регулювання;

методи синтезу і параметричної оптимізації систем;

питання моделювання й експериментальних досліджень ЦАС.

Вміти:

складати функціональні і структурні схеми ЦАС;

виражати закони регулювання через передаточні функції;

проводити дослідження статики і динаміки систем інженерними методами розрахунку;

оцінювати стійкість систем і забезпечувати її реалізацію;

проводити дослідження якості процесів регулювання ЦАС і забезпечувати його необхідні показники;

моделювати складні технічні системи;

^ 1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.

^ 1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 „Особливості побудови й аналізу імпульсних і цифрових систем автоматичного керування” студент повинен:

Знати:

- особливості дискретних автоматичних систем;

дискретну передаточну функцію та її властивості;

рівняння імпульсної системи автоматичного керування в операторній формі;
^ сутність z-перетворення;
пряме z-перетворення;

теореми z-перетворення;

зворотне z-перетворення;

основи структурного аналізу і поняття передаточної функції дискретних автоматичних систем;

методи визначення передаточних функцій ЦАС;

методи аналізу перехідних процесів ЦАС;

методи визначення параметрів якості у перехідному режимі;

помилки ЦАС у сталому режимі;

методи визначення алгебраїчних критеріїв стійкості ЦАС;

методи білінійного перетворення;

частотні критерії стійкості;

знати основи використання метода просторового стану ЦАС;

основи методів синтезу лінійних ЦАС;

Вміти:

складати структурні схеми елементів дискретних автоматичних систем для їх аналізу з використанням ПП “Matlab, Simulink”.

проводити пряме та зворотне z-перетворення з використанням таблиць z-перетворення та інших методів, ділити чисельник на знаменник, використовувати теорему відрахувань, проводити розкладати на прості дроби;

проводити дослідження простих ЦАС з використанням ПП “Matlab, Simulink”;

визначати передаточні функції ЦАС і проводити їх аналіз;

проводити дослідження перехідних процесів складних ЦАС з використанням ПЗ “Matlab, Simulink”;

визначати параметри якості у перехідному режимі;

визначати помилки ЦАС у сталому режимі;

проводити дослідження якості ЦАС з використанням ПЗ “Matlab, Simulink”;

використовувати методи білінійного перетворення;

визначати частотні критерії стійкості;

проводити дослідження стійкості ЦАС з використанням ПЗ “Matlab, Simulink”;

проводити синтез ЦАС з використанням ПЗ “Matlab, Simulink”;

У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 „Сучасні методи аналізу нелінійних ЦАС та цифрової обробки інформації” студент повинен:

Знати:

основи аналізу нелінійних ЦАС;

методи аналізу стійкості і якості нелінійних ЦАС;

основи методів синтезу нелінійних ЦАС;

призначення процесу цифрової фільтрації;

основи використання дискретного перетворення Фур’є;

методи розрахунку цифрових фільтрів;

Вміти:

проводити дослідження й синтез нелінійних ЦАС з використанням ПЗ “Matlab, Simulink”;

проводити дослідження процесу цифрової фільтрації з використанням ПЗ “Matlab, Simulink”;

використовувати методи перетворення Фур’є.



1
.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни


Рис. 1


2. Зміст навчальної дисципліни

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни

№

пор.


Назва теми

Обсяг навчальних занять

(год.)

Усього

Лекції

Практ.

Лаб.

СРС

1

2

3

4

5

6

7

5 семестр

^ Модуль №1 «Особливості побудови й аналізу імпульсних і цифрових систем автоматичного керування”

1.1

Особливості побудови дискретних систем автоматичного керування та їх структурні схеми. Дискретна функція та її властивості.

14

4

2

2

6

1.2

Пряме та зворотне z-перетворення. Структурний аналіз і передаточна функція дискретних автоматичних систем.

14

4

2

2

6

1.3

Аналіз ЦАС у часовій галузі. Частотні характеристики ЦАС.

14

4

2

2

6

1.4

Опис лінійних дискретних автоматичних систем перемінними стану.

14

4

2

2

6

1.5

Синтез ЦАС.

12

4



2

6

1.6

Модульна контрольна робота №1

7




2




5

Усього за модулем №1

75

20

10

10

35

Модуль №2 „Сучасні методи аналізу нелінійних ЦАС та цифрової обробки інформації”

2.1

Математичний опис нелінійних ЦАС. Дослідження стійкості та якості нелінійних ЦАС.

14

4

2

2

6

2.2

Синтез нелінійних ЦАС. Призначення процесу цифрової фільтрації.

14

4

2

2

6

2.3

Швидке перетворення Фур’є. Методи розрахунку цифрових фільтрів.

15

4

3

2

6

2.4

Методи інваріантного та білінійного перетворення.

3

2







1

2.5

Домашнє завдання

8







8

2.6

Модульна контрольна робота №2

6






1

5

Усього за модулем №2

60

14

7

7

32

Усього

135

34

17

17

67

^ 2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять


2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг

№

пор.


Назва теми

Обсяг навч. занять (год.)

Лекції

СРС

1

2

3

4

5 семестр

^ Модуль №1 «Особливості побудови й аналізу імпульсних і цифрових систем автоматичного керування”

1.1

Особливості побудови дискретних систем автоматичного керування і їх структурні схеми. Дискретна функція та її властивості. Рівняння імпульсної системи автоматичного керування у кінцевих різницях.

2

1

1.2

Рівняння імпульсної системи автоматичного керування в операторній формі. Теорема Котельникова. Сутність z-перетворення.

2

1

1.3

Пряме та зворотне z-перетворення.

2

1

1.4

Структурний аналіз і передаточна функція дискретних автоматичних систем. Поняття модифікованого z-перетворення.

2

1

1.5

Аналіз у часовій галузі. Помилки ЦАС у сталому режимі. Кореневий годограф ЦАС.

2

1

1.6

Частотні характеристики ЦАС. Годограф Найквіста. Білінійне перетворення. Методи визначення стійкості ЦАС.

2

1

1.7

Опис лінійних дискретних систем перемінними стану. Способи прямого, паралельного та послідовного програмування.

2

1

1.8

Декомпозиція ЦАС. Безпосередня, послідовна та паралельна декомпозиція.

2

1

1.9

Методи синтезу ЦАС з використанням аналогових регуляторів. Синтез ЦАС за допомогою білінійного перетворення і цифрового регулятора.

2

1

1.10

Синтез ЦАС за допомогою кореневих годографів, контурів коренів, цифрового ПІД-регулятора та зворотного зв”язку за станом.

2

1

Усього за модулем №1

20

10

Модуль №2 „Сучасні методи аналізу нелінійних ЦАС та цифрової обробки інформації”

2.1

Математичний опис нелінійних ЦАС. Різностні рівняння нелінійних ЦАС. Визначення передаточних функцій та побудова частотних характеристик нелінійних ЦАС.

2

1

2.2

Дослідження стійкості та оцінка якості нелінійних ЦАС.

2

1

2.3

Частотні методи синтезу нелінійних ЦАС. Синтез нелінійних ЦАС на основі критерію відсутності періодичних режимів.

2

1

2.4

Призначення процесу цифрової фільтрації. Дискретне перетворення Фур’є.

2

1

2.5

Швидке перетворення Фур’є. Методи розрахунку КІХ фільтрів.

2

1

2.6

Методи розрахунку БІХ фільтрів. Фільтри Чебишева.

2

1

2.7

Метод інваріантного перетворення імпульсної характеристики. Фільтри Бесселя. Використання білінійного перетворення.

2

1

Усього за модулем №2

14

7

Усього

34

17


^ 2.2.2. Практичні заняття, їх тематика і обсяг

№ п/п

Назва теми

^ Обсяг навчальних занять

Практ. заняття

СРС

Модуль №1 «Особливості побудови й аналізу імпульсних і цифрових систем автоматичного керування”



1.1

Рішення різностних рівнянь ЦАС .

Вивчення можливостей ПП “Matlab, Simulink” для аналізу ЦАС.

2

2

1.2

Рішення задач:

- пряме, зворотне та модифіковане z-перетворення;

- структурний аналіз ЦАС;

2

2

1.3

Рішення задач щодо:

- визначення характеристик перехідного процесу;

- визначення помилок ЦАС у сталому режимі;

- білінійного перетворення;

- визначення параметрів ЦАС у сталому режимі.

2

2

1.4

Опис лінійних ЦАС перемінними стану за допомогою різних методів програмування та декомпозиції.

2

2

1.5

Модульна контрольна робота

2

5

Усього за модулем №1

10

13

Модуль №2 „Сучасні методи аналізу нелінійних ЦАС та цифрової обробки інформації”

2.1

Складання різностних рівнянь, визначення передаточних функцій, параметрів якості та стійкості нелінійних ЦАС.

Підготовка до лабораторної роботи.

2

2

2.2

Рішення задач по синтезу нелінійних ЦАС та дискретному перетворенню Фур’є.

Підготовка до лабораторної роботи.

2

2

2.3

Рішення задач по швидкому перетворенню Фур”є та розрахунку цифрових фільтрів.

Підготовка до лабораторної роботи.

3

2

Усього за модулем №2

7

6

Усього

17

12


^ 2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг

№ п/п

Назва теми

^ Обсяг навчальних занять

Лабор. заняття

СРС

1

2

3

4

Модуль №1 «Особливості побудови й аналізу імпульсних і цифрових систем автоматичного керування”

1.1

Вивчення можливостей ПП “Matlab, Simulink” для аналізу ЦАС.

Дослідження простих ЦАС з використанням ПП “Matlab, Simulink”.

2

2

1.2

Дослідження перехідних процесів складних ЦАС з використанням ПП “Matlab, Simulink”.

2

2

1.3

Дослідження часових й частотних характеристик ЦАС. Дослідження стійкості та я кості ЦАС з використанням ПП “Matlab, Simulink”.

2

2

1.4

Дослідження ЦАС за допомогою перемінних стану з використанням ПП “Matlab, Simulink”.

2

2

1.5

Синтез ЦАС з використанням ПП “Matlab, Simulink”.

2

4

Усього за модулем №1

10

12

Модуль №2 „Сучасні методи аналізу нелінійних ЦАС та цифрової обробки інформації”

2.1

Дослідження нелінійних ЦАС з використанням ПП “Matlab, Simulink”.

2

2

2.2

Синтез нелінійних ЦАС.

Дослідження ЦАС за допомогою дискретного перетворення Фур’є з використанням ПП “Matlab, Simulink”.

2

2

2.3

Дослідження ЦАС за допомогою швидкого перетворення Фур’є та цифрових фільтрів з використанням ПП “Matlab, Simulink”.

2

2

2.4

Модульна контрольна робота

1

5

Усього за модулем №2

7

11

Усього

17

23


2.2.4. Самостійна робота студента і контрольні заходи


№

тижня

Зміст самостійної роботи студента

Обсяг СРС

(годин)

Форма

контролю

№ тижня

проведення

контролю

1

2

3

4

5

5 семестр

1

Опрацювання матеріалів лекції №1.1 і практичного заняття №1.1

3

ПК

2

2

Опрацювання матеріалів лекції №1.2 та підготовка до лабораторного заняття №1.1

3

ПК

2

3

Опрацювання матеріалів лекції №1.3 і практичного заняття №1.2

3

ПК

4

4

Опрацювання матеріалів лекції № 1.4 та підготовка до лабораторного заняття №1.2

3

ПК

4

5

Опрацювання матеріалів лекції №1.5 і практичного заняття №1.3

3

ПК

6

6

Опрацювання матеріалів лекції №1.6 та підготовка до лабораторного заняття №1.3

3

ПК

6

7

Опрацювання матеріалів лекції №1.7 і практичного заняття №1.4

3

ПК

8

8

Опрацювання матеріалів лекції №1.8 та підготовка до лабораторного заняття №1.4

3

ПК

8

9

Опрацювання матеріалів лекції №1.9

1

ПК

8

9

Підготовка до модульної контрольної роботи №1

5

МК

9

10

Опрацювання матеріалів лекції №1.10 та підготовка до лабораторного заняття №1.5


5


ПК


10

11

Опрацювання матеріалів лекції №2.1 і практичного заняття 2.1.

3

ПК

11

12

Опрацювання матеріалів лекції №2.2 і лабораторного заняття №2.1

3

ПК

12

13

Опрацювання матеріалів лекції №2.3 і практичного заняття 2.2.

3

ПК

13

14

Опрацювання матеріалів лекції №2.4 та підготовка до лабораторного заняття №2.2

3

ПК

14

15

Опрацювання матеріалів лекції №2.5 і практичного заняття 2.3.

2

ПК

15

16

Опрацювання матеріалів лекції №2.6 та підготовка до лабораторного заняття №2.3

3

ПК

16

10-16

Опрацювання та захист домашнього завдання

8

ДЗ

16

17

Опрацювання матеріалів лекції №2.7 і практичного заняття 2.3.

2

ПК

16

17

Підготовка до модульної контрольної роботи №2

5

МК

17

Усього

67








^ 2.2.4.1. Домашнє завдання

Метою домашнього завдання є закріплення теоретичних знань і формування практичних навичок з розрахунку й аналізу стійкості і якості ЦАС, використанню можливостей ПП “Matlab, Simulink” для аналізу ЦАС для проведення аналізу й синтезу ЦАС.

Домашнє завдання включає: побудову і перетворення структурної схеми ЦАС, визначення закону регулювання, оцінку стійкості й основних показників якості системи, корегування показників стійкості і якості ЦАС.

Домашнє завдання обсягом 8 годин виконується у п׳ятому семестрі.


^ 3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
та інформаційно-методичне забезпечення


3.1. Основна література

Куо Б. “Теория и проектирование цифровых систем управления”. Пер.с англ., М., «Машиностроение», 1986.

«Теория автоматического управления». Под ред. Шаталова А.С., М, «Высшая школа», 1977.

Юлиус Т.Ту. «Цифровые и импульсные системы автоиатического управления». Пер. с англ. Под ред. В.В. Солодовникова. М., «Машиностроение», 1964г.

Джури Э. «Импульсные системы автоиатического управления». Пер. с англ. Под ред. Я.В. Цыпкина. М., Гос.издат физмат литературы, 1963г.

Шамриков Б.М.. «Основы теории цифровых систем управления». М., «Машиностроение», 1985г.

Топчеев Ю.И., Цыпляков А.П. «Задачник по теории автоматического управления», М., «Машиностроение», 1977г.

Задачник по теории автоматического управления. Под ред. Шаталова А.С. М., «Энергия», 1979г.

8) Sineglazov V.M. “Theory of automatic control”. Manual. Part 2. Ministry of education and science of Ukraine. National Aviation University. Kyiv. 2003.


^ 3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН

№
пор.

Назва

Шифр тем за тематичним планом

Кіль-кість

1

Електронний конспект лекцій по курсу ЦАС, кафедра КІК, К.: 2006р., рукопис.

1 – 7

1

2

Методичні вказівки до лабораторних робіт по курсу ЦАС, кафедра КІК, К.: 2006р., рукопис.

1 – 7

12

3

Дьяконов В. „Simulink 4”. Специальный справочник. СПб.: Питер, 2002. 528с

1 – 7

25

4

Дж. Дэбни, Т. Харман: „Simulink 4: секреты мастерства”. М.: БИНОМ. Лаборатория знаний. 2003. 403с

1 – 7

25

5

Джефри Тревис. LabVIEW для всех.

М.: ПриборКомплект, 2004. 544

1 - 7

25


^ 4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.2. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.3. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.4. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 42-50 годинам робочого часу.

4.1.5. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.6. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.6.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.6.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.6.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.6.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.6.5. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.6.6. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.


^ 4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Таблиця 4.1
^ Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента
5 семестр

Модуль 1

Модуль 2



Макс.

кільк.

балів



Вид

навчальної роботи

Maх

кільк. балів

Вид

навчальної роботи

Maх

кільк. балів

Виконання та захист ЛР №1.1

4

Виконання та захист ЛР №2.1

4

Виконання та захист ПЗ №1.1

4

Виконання та захист ПЗ №2.1

4




Виконання та захист ЛР №1.2

4

Виконання та захист ЛР №2.2

4




Виконання та захист ПЗ №1.2

4

Виконання та захист ПЗ №2.2

4




Виконання та захист ЛР №1.3

4

Виконання та захист ЛР №2.3

4




Виконання та захист ПЗ №1.3

4

Виконання та захист ПЗ №2.3

4




Виконання та захист ЛР №1.4

4

Виконання домашнього завдання

12





Виконання та захист ПЗ №1.4

4

Виконання та захист ЛР №1.5

4

Заохочувальні заходи

2




Заохочувальні заходи

2

Виконання модульної КР №2

6

Виконання модульної КР №1

6

Усього за модулем №1

44

Усього за модулем №2

44
Семестровий диференційований залік
12
Усього за 5 семестр
100


4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до таблиці 4.2.

4.2.3. Якщо студент виконав та захистив лабораторні роботи, домашнє завдання з позитивними (за національною шкалою) оцінками у встановлені терміни, взяв участь (доповідь, повідомлення) у роботі щорічної студентської або іншої науково-технічної конференції, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються додаткові заохочувальні бали: модулі №1 і №2- до 2 балів.

4.2.4. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.5. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в поточному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

у балах оцінкам за національною шкалою


Оцінка в балах

Оцінка

за національною шкалою

Виконання

та захист

лабораторної

роботи

Виконання

та захист

практичної

роботи


Виконання

та захист

домашнього

завдання


Модульна

контрольна

робота





4

4

11-12

6

Відмінно

3

3

9-10

5

Добре

2

2

7-8

4

Задовільно

менше 2

менше 2

менше 7

менше 4

Незадовільно

4.2.6. Модульний контроль здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.7. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою


Модуль №1

Модуль №2

Оцінка

за національною шкалою

39-44

39-44

Відмінно

33-38

33-38

Добре

27-32

27-32

Задовільно

менше

27

менше

27

Незадовільно

4.2.8. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).

Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.

У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою, яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.

4.2.9. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких об’єктивних причин (хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

Студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально.

^ У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.10. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.11. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, оцінці “добре” за національною шкалою, тобто зменшується на один бал.

4.2.12. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.13. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).

Таблиця 4.4 Таблиця 4.5

Відповідність підсумкових семестрових Відповідність залікової

модульних рейтингових оцінок у балах рейтингової оцінки в балах оцінці

оцінкам за національною шкалою за національною шкалою


Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою




Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

79-88

Відмінно




11-12

Відмінно

66-78

Добре




9-10

Добре

53-65

Задовільно




7-8

Задовільно

менше 53

Незадовільно




менше 7

Незадовільно


4.2.14. Сума підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.6).

4.2.15. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка дорівнює сумі підсумкової семестрової м