Реферат: Робоча навчальна програма на 2010-2011 навчальний рік для спеціальності 030401 "Право" Заочна форма навчання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР

Національного університету

„Одеська юридична академія”


Кафедра кримінально-правових дисциплін


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Директор_______П.М.Шапірко

“­­__”­­­___________2010 р.


Робоча навчальна програма

на 2010-2011 навчальний рік







для спеціальності 6.030401 “Право”

Заочна форма навчання

Прокурорсько-слідча спеціалізація

Цивільно-правова спеціалізація


Розробила ст. викладач Кіян Т.М.


Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри

Протокол № 8 від 2 вересня 2010 року


Миколаїв - 2010

^ Навчальний план курсу





Форма навчання

Спеціалізація

Курс

Семестр

Лекції

Практичні (семінарські)

Всього ауд. год.

Курсові роботи

Контрол. роботи

Самостійна робота

Всього годин

Іспит

Залік





































^ Заочна форма навчання

Прокурорсько-слідча спеціалізація

Цивільно-правова спеціалізація

4



8

2




2










2







5



9

8

2

10




*

80

90




*


5

10

8

4

12

* 1/2ПС




86

98

*




Всього







18

6

24







166

190






^


2. Загальні положення

Криміналістика - це одна з наук кримінально-правового циклу, про яку справедливо говорять, що вона знаходиться на передньому краї боротьби зі злочинністю. Вона виникла та розвивається у відповідь на потреби правоохоронних органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю кримінально-правовими засобами з додержанням вимог кримінально-процесуального законодавства.

Криміналістика найменш серед інших юридичних наук залежить від змін політичних режимів, економічних курсів, соціальних катаклізмів та кон’юктурних впливів. Вона об'єктивна та реальна, як реальна злочинність та необхідність боротьби з нею в будь- яких умовах.

Криміналістичні знання – необхідна умова для професіоналів, які вирішили присвятити своє життя боротьбі за справедливість на ниві кримінально-правового захисту прав та свобод громадян, суспільства та держави.

Складна кримінологічна ситуація в державі в період перехідної економіки зумовлює необхідність вивчення криміналістики не лише майбутніми працівниками правоохоронних органів, а й працівниками юридичних служб установ, організацій та підприємств різних форм власності. Адже ці знання мають відіграти значну роль у захисті законних інтересів як фізичних так і юридичних осіб від протиправних посягань зі сторони представників злочинного світу.

На семінарських заняттях студенти під керівництвом викладача засвоюють теоретичний матеріал та набувають навичок з використання криміналістичних знань у своїй майбутній практичній діяльності. Під час практичних занять студенти здобувають практичні навички із застосування криміналістичної техніки, тактичних заходів при проведенні слідчих дій та методів при розслідуванні окремих видів злочинів.

Метою вивчення дисципліни “Криміналістика” в юридичному навчальному закладі є забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців з таким рівнем знань, вмінь і навичок в сфері кримінально-процесуальної діяльності, які б забезпечували досягнення таких цілей:

а) науково-юридична:

поглиблене вивчення теоретичних положень дисципліни “Криміналістика”, набуття спеціальних практичних навичок і вмінь ефективного застосування криміналістичних знань, техніко-криміналістичних засобів і методів у практичній діяльності по розкриттю, розслідуванню і попередженню злочинів;

опанування необхідною науково-методологічною підготовкою, яка забезпечує їм бачення виникаючих проблем, шляхів їх розв’язання, використовуючи навички творчого мислення та самоудосконалення свого професійного рівня;

формування навичок прийняття рішень у складних слідчих ситуаціях, опанування логікою доказування при встановленні об’єктивної істини у кримінальних справах, а також складання процесуальних документів і ділових паперів слідчого;

б) загальноосвітня:

підвищення юридичної культури та ерудиції фахівців, оволодіння позитивним досвідом інших держав щодо застосування криміналістичних знань;

в) виховна:

формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою та людиною.

Вивчення дисципліни “Криміналістика” має на меті здобуття криміналістичних теоретичних знань і практичних умов. Вивчення криміналістики передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки, при якому вони повинні:

Знати:

основні концептуальні положення загальної теорії (методології) криміналістики, систему окремих криміналістичних теорій і вчень, криміналістичні поняття та категорії, закони і тенденції розвитку науки;

положення та рекомендації науки щодо застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів під час роботи зі слідами злочину та іншою доказовою інформацією щодо обставин його вчинення;

положення та рекомендації криміналістики щодо тактики побудови і перевірки версій, планування розслідування злочинів, тактичних прийомів провадження слідчих дій, тактичних операцій, використання спеціальних знань і взаємодії слідчого з органами дізнання, державними установами, підприємствами, громадськістю та засобами масової інформації;

криміналістичні характеристики перелічених в програмі груп і видів злочинів, наукові рекомендації щодо методики їх розкриття, розслідування та попередження.

Володіти уміннями і практичними навичками:

застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів задля виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину і злочинця, а також їх попереднього дослідження;

використання одержаної під час дослідження джерел матеріальних та ідеальних відображень інформації в розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів;

аналізу первісної інформації про злочин, правильної оцінки слідчих ситуацій та визначення напрямів (планування) розслідування конкретного злочину шляхом висування і перевірки версій;

організації розкриття, розслідування та попередження окремих видів злочинів, тактики проведення окремих слідчих і організаційних дій, їхнього поєднання з оперативно-розшуковими заходами (у межах тактичних операцій);

вирішення розумових завдань щодо використання спеціальних знань, здійснення взаємодії слідчого (дізнавача) з правоохоронними органами України і зарубіжних держав, а також із засобами масової інформації та громадськістю з метою розкриття, розслідування та попередження конкретних злочинів.
^ 3. тематичний ПЛАН дисципліни



№

ТЕМИ

Лекції

Семінар. і практ. заняття

Самостійна

робота

8 семестр



Методологічні й наукознавчі засади криміналістики. Криміналістична ідентифікація і діагностика

2








9 семестр



Концептуальні положення криміналістичної тактики

2

-






Криміналістична версія і організація та планування розслідування злочину

2

2



Тактика слідчого огляду і освідування

Тактика огляду місця події


2

-



Тактика використання спеціальних знань і призначення та проведення експертизи

2

-




^ ВСЬОГО за 9 семестр:

8

2

80

10 семестр



Криміналістична методика.

Концептуальні положення методики розслідування окремих видів злочинів

2

2






Методика розслідування вбивств і тілесних ушкоджень

2

-



Методика розслідування грабежів і розбоїв

Методика розслідування крадіжок

2

2



Методика розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту

2

-




^ ВСЬОГО за 10 семестр:

8

4

86




ВСЬОГО по курсу:

18

6

166
^


4. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
Нормативні акти до всіх розділів і тем:

Конституція України: Затв.Законом від 28 червня 1996 р. — К.: Українська правнича фундація, 1996.

Гражданский процессуальный кодекс Украины: в редакции от 18.03.2004 г. – Х.: Одиссей, 2004.

Кримінальний кодекс України, прийнятий 5 квітня 2001 р.: за станом на 15.08.2005 р. — Х.: Одісей, 2005.

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (зі змінами та доповненнями) — К., 2006.

Цивільний кодекс України. – Офіційний вісник Україини. – 2003. - №11. – Ст.461.

Про міліцію. Закон України від 20 грудня 1990 р. № 565.

Про прокуратуру. Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1789-12.

Про оперативно-розшукову діяльність. Закон України від 18 лютого 1992. № 2135.

Про службу безпеки України. Закон України від 25 березня 1992 р. №2229-12.

Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3783-12.

Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів. Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3781-12.

Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду № 8 від 30 травня 1997 р.

Про судову експертизу. Закон України від 25 лютого 1994 р. № 4038-12.

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Затверджена Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998 року.

Підручники:

Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. Под ред. Р.С.Белкина. – М.: изд-во НОРМА-ИНФРА-М, 2000.

Аленин Ю.П., Тищенко В.В. Особенности расследования тяжких преступлений против личности: Учеб.пособие. – Одесса: АО БАХВА, 1996.

Баев О.Я. Основы криминалистики. – М., 2001.

Бахін В.П. та ін. Криминалистика. — Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.

Бахин В.П., Карпов Н.С., Цымбал П.В. Преступная деятельность: понятие, ха­рактеристика, принципы, изучение. — К., 2001.

Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

Белкин Р.С. Курс криминалистики. — М., 2001.

Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня: Злободневные вопросы российской криминалистики. — М.: НОРМА, 2001.

Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Салтевський М.В., Тимошенко П.Ю. Криміналістика / За ред. П.Д. Біленчука. — К., 1998.

Біленчук П.Д., Гель А.П., Салтевський М.В., Семаков Г.С. Криміналістика. — К., 2001.

Гора І.В. Криминалистика: Пос.для підготовки до іспитів. К., 2005.

Датий А.В.. Субботин С.М. Криминалыстика. – М.: Ось, 2003.

Дідик М.М., Горбатенко І.Ю. Основи наукових досліджень у криміналістиці. – Херсон, 2003.

Дідківська С.П.. Сагайдак П.Г. Використання судово-медичних і криміналістичних даних при розслідуванні злочинів проти людини. Навч.посібник. – К.: Атіка, 2004.

Дубовий О.П. та ін. Криміналістичне дослідження слідів рук: Науково-практичний посібник. \ За ред.Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Атіка, 2000.

Зорин Г.А. Криминалистическая методология. – Мн.: Амалфея, 2000.

Зорин Г.А. Теоретические основи криминалистики. – Мн.: Амалфея, 2000.

Іерусалімов 1.0., Алексеев 0.0. Інформаційне забезпечення використання науково-технічних досягнень в слідчій діяльності: Навчальний посібник. — К., 2001.

Ищенко А.В., Карпов Н.С. Научное обеспечение практики борьбы с преступ­ностью. - К.,1997.

Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістики. — К., 1997.

Карпов Н.С., Євдокименко С.В. Злочинна діяльність. — К., 2001.

Клименко Н.И. Криминалистика как наука. — К., 1997.

Когутич І.І. Криміналістика. – К., 2008. – 888 с.

Комаха В.О Тактичні особливості попереднього дослідження криміналістичних обєктів та призначення судових експертиз: Монографія \ ОНЮА. – Вінниця : ДП ДКФ, 2006.

Криминалистика. Том 1 / Под ред. проф. Р.С. Белкина, В.П. Лаврова, И.М. Лузгина. – М.: ВЮЗШ., 1987.

Криминалистика: Том 2 / Под ред. проф. Р.С. Белкина, В.П. Лаврова, И.М. Лузгина. – М.: Акад. МВД СССР, 1989.

Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

Криміналістика: Підруч. для слухачів, ад’юнктів, викладачів вузів системи МВС України / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Под ред. Т.В. Аверьяновой, Р.С. Белкина.– М.: Юрид. лит., 1997.

Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика. — К. Юрінком Інтер, 2001.

Ларин А.М. Криминалистика и паракриминалистика. — М., 1996.

Маликов С.В. Криминалистика. – М.: Инфра-М. 2003.

Мальцев О.А. Криміналістика: конспект лекцій. – К., 2006.

Медико-криминалистическая идентификация. Настольная книга судебно-медицинского эксперта \ Под ред. В.В.Томилина. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000.

Настільна книга слідчого / В.Ю.Шепітько та ін. – К.: Ін Юре, 2003.

Овчинский С.С. Оперативно-розыскная информация. – М.: Инфра-М, 2000.

Постика И.В. Раскрытие и расследование преступлений в европейских странах: криминалистические и организационные проблемы. Одесса, 1988.

Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. — К., 1995.

Руководство для следователей / Под редакцией Н.А. Селиванова и В.А.Снеткова. — М., 1977.

Руководство по расследованию преступлений. Научно-практическое пособие \ Под ред. А.В.Гриненко. - Х.: Консум, 2001.

Салтевский М.В. Криминалистика в современном изложении юристов. Х., 1997.

Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. – Х.: Консум, 1999.

Салтевський М.В. Криміналістика. – Х.: Кондор, 2005.

Скригонюк М.І. Криміналістика. – К.: Атіка, 2007.

Тактика попереднього дослідження криміналістичних обєктів при проведенні слідчого огляду: Монографія \ За ред.Комахи В.О.: ОНЮА. – Чернівці : Золоті литаври, 2003.

Тертышник В.М., Слинько С.В. Теория доказательств. Х. Арсис. 1998.

Тівщенко В.В., Аркуша Л.І., Плахотіна В.М. Криміналістика: Навч.-метод.посібник \ ОНЮА. –О.: Фенікс, 2007.

Шепітько В.Ю. Криміналістика. Курс лекцій.— X..: Одиссей, 2003.

Шепітько В.Ю. Криміналістика. Енциклопедичний словник / За ред. В.Я. Тація. — X.: Право, 2001.

Шурухнов Н.Г. Криминалистика. – М.: Юристъ, 2002.

Шурухнов Н.Г. Криминалистика: Учебник. – М.: Эксмо, 2008.

Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование:Учебно-практ.пособие. – Харьков: Эспада, 2005.

Эксархопуло А.А Предмет и система криминалистики: проблемы развития на рубеже ХХ-ХХ1 веков. – СПб.: СПбГУ, 2004.

Энциклопедия судебной экспертизы \ Под ред.Т.В.Аверьяновой, Е.Р.Россинской. – М.: Юристъ, 1999.

Яблоков Н.П. Криминалистика. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000.

Яблоков Н.П. Расследование организации преступной деятельности. – М.: Юристъ, 2002.

^ 5. ЗМІСТ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ за темами лекцій
Тема 1 Методологічні й наукознавчі засади криміналістики. Криміналістична ідентифікація і діагностика

Поняття, предмет криміналістики та закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються нею.

Система науки криміналістики та однойменної навчальної дисципліни. Основні криміналістичні поняття, категорії та класифікації: загальна теорія криміналістики, криміналістична техніка, криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів, криміналістичний засіб, прийом, рекомендація, слідча ситуація, тактичний ризик, тактичне рішення. Вивчен­ня криміналістикою закономірностей, що характеризують процес роз­криття злочинів.

Місце криміналістики в системі наукового знання і юридичних наук. Її взаємозв’язок із суспільними, природно-технічними, юридичними галузевими та спеціальними науками. Співвідношення криміналістики і теорії оперативно-розшукової діяльності.

Загальні і спеціальні завдання науки криміналістики на сучасному етапі. Роль криміналістичних знань у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів. Основні принципи і закони розвитку криміналістики.

Методологічні основи криміналістики. Поняття, сутність методів криміналістики як науки та їх співвідношення з методами практичної діяльності органів дізнання, слідства, судової експертизи та судових установ.

Система (класифікація) загально-наукових і спеціальних методів (власне криміналістичних та методів інших наук), використовуваних криміналістикою, та критерії їх допустимості у розслідуванні злочинів.

Нетрадиційні засоби і методи одержання інформації, значимої для розслідування злочинів. Нетрадиційні криміналістичні знання і методи як такі, що не дістали достатнього визнання в теорії криміналістики та впровадження в практику, але є перспективними для застосування та використання в практиці розслідування злочинів.

Проблема допустимості в кримінальному судочинстві поліграфа як методу інструментальної діагностики емоційної напруги людини з метою з’ясування її причетності до розслідуваного злочину. Технічний, процесуально-тактичний і етичний аспекти детекції емоційного стану людини за її психофізіологічними реакціями на дію словесного подразника; кінесики (Body Language – мова жестів, яка вивчає міміку, пози, жести, рукостискання, погляди, вибір відстані під час спілкування людей) як методу “детекції брехні”, що дозволяє контролювати передачу підсвідомих сигналів за допомогою жестів про власні емоції, думки та наміри.

Проблема використання в процесі розслідування злочинів голографії як методу отримання інформації полів світла або не видимих коливань та перетворення інформації про об’єкти на хвильові поля; телепатії як методу передачі та прийому думок на відстані за допомогою псі-енергії; біолокації як методу визначення місця знаходження чого-небудь за допомогою біологічних індикаторів; яснобачення, як методу сприйняття фактів, яке виникає поза аналізу певної інформації; гіпнозу як засобу посилення спогадів очевидців про події кримінального характеру; та ін.

Історія криміналістики і криміналістичних установ України. Виникнення, історія, основні етапи розвитку і сучасний стан науки криміналістики в Україні. Етапи розвитку вітчизняної криміналістики як науки.

Видатні українські вчені-криміналісти. Криміналістичні установи, кафедри криміналістики в юридичних навчальних закладах.

Криміналістика в зарубіжних країнах. Поняття і предмет зарубіжної криміналістики.

Сучасний стан криміналістичної науки в зарубіжних країнах: Австрії, Англії, Німеччині, США та ін.

Видатні вчені-криміналісти зарубіжжя. Криміналістичні установи, кафедри криміналістики у провідних юридичних навчальних закладах зарубіжжя. Підготовка кадрів за межами України.

Механізм учинення злочину та виникнення криміналістичної (доказової) інформації. Злочин як процес взаємодії і відображення (слідоутворення). Елементи механізму злочинної діяльності. Поняття та різновиди способу вчинення і приховування злочинів. Об'єктивні й суб’єктивні чинники, що визначають спосіб учинення злочину.

Поняття криміналістичної інформації, її різновиди та відмінність від інформації, одержаної шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.

Поняття, види і загальна характеристика джерел криміналістичної (процесуальної, доказової) інформації.

Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань міліцією та іншими правоохоронними органами України.

Поняття, наукові засади та значення криміналістичної ідентифікації для практики боротьби зі злочинністю. Дискусія навколо суті та форм криміналістичної ідентифікації.

Об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації, її основні види та форми. Поняття ідентифікаційних ознак та властивостей об’єкта. Ідентифікаційна сукупність ознак, ідентифікаційне поле, ідентифікаційний період.

Види та форми встановлення групової приналежності (групофікації). Взаємозв’язок і відмінності ідентифікації та встановлення групової приналежності. Методика індивідуальної та групової ідентифікації.

Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації. Діагностичні завдання, розв’язуванні слідчою та експертною практикою.

Значення теорії криміналістичної ідентифікації, встановлення групової приналежності і криміналістичної діагностики у розкритті злочинів, розшуку і встановленні злочинців, збиранні, дослідження, оцінці і використанні доказів у кримінальних справах.


^ Тема 2. Концептуальні положення криміналістичної тактики

Поняття криміналістичної тактики, її предмет, система, завдання та взаємозв’язок з іншими розділами криміналістики. Правові, логічні, психологічні та етичні засади криміналістичної тактики. Джерела розвитку криміналістичної тактики.

Основні поняття і категорії криміналістичної тактики: тактичний прийом, тактична рекомендація, тактична операція (комбінація), тактичне рішення.

Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики. Джерела виникнення тактичних прийомів, їх класифікація та критерії допустимості.

Тактична рекомендація та її види. Роль криміналістичної тактики і використання її категорій (основних понять, вчень) у розслідуванні злочинів.

Тактична операція. Мета і види тактичних операцій. Складання плану підготовки і проведення тактичної операції. Реалізація тактичної операції та закріплення її результатів. Використання і значення тактичних операцій на початковому і подальшому етапах розслідування злочинів. Діяльність слідчого в умовах тактичного ризику.

Поняття і сутність тактичного рішення. Прийняття тактичного рішення в умовах тактичного ризику.

Слідча дія: поняття, класифікація та загальна характеристика. Тактика слідчої дії та її співвідношення з іншими процесуальними й організаційними діями слідчого.

Тенденції і перспективи подальшого розвитку криміналістичної тактики.


^ Тема 3. Криміналістична версія і організація та планування розслідування злочину

Поняття криміналістичної версії та її логічна природа. Класифікація криміналістичних версій. Типові версії та їх значення для слідчої, оперативно-розшукової, експертної та судової діяльності.

Підстави, умови і тактичні прийоми побудови слідчих версій. Залежність версій від аналізу та оцінки слідчої ситуації під час розслідування.

Перевірка й оцінка версій.

Поняття і значення планування, як умови і методу наукової організації розслідування. Принципи, види і підстави планування. Співвідношення версій і плану розслідування. Особливості планування на різних етапах розслідування.

Особливості планування розслідування багатоепізодних злочинів; під час розслідування злочинів слідчою бригадою; роботи з декількома справами, що одночасно знаходяться у провадженні слідчого. Прийоми координації спільної роботи слідчого, оперативних працівників, інших учасників процесу та способи контролю за виконанням плану розслідування. Використання ЕОМ в діяльності по плануванню і організації розслідування.

Планування окремої слідчої дії, тактичної операції.

Технологія планування розслідування. Види і форми планів. Допоміжна документація в перебігу планування.


^ Тема 4. Тактика слідчого огляду та освідування. Тактика огляду місця події

Поняття слідчого огляду як методу дослідження матеріальних джерел доказової та орієнтовної інформації. Огляд – слідча дія, його види, етапи проведення і завдання. Принципи слідчого огляду, техніко-криміналістичні засоби і методи, використовувані під час його провадження. Учасники слідчого огляду. Участь спеціаліста в слідчому огляді.

Огляд предметів і документів, що можуть бути речовими доказами. Техніко-криміналістичні засоби і тактичні прийоми огляду валіз, особистих речей, в т. ч. документів (паспортів, цінних паперів, вітчизняної та іноземної валюти), виробів мистецтва і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, та порнографічних предметів. Огляд комп’ютерної техніки. Питання, вирішуванні шляхом огляду цих об’єктів – носіїв доказової інформації.

Огляд приміщень і ділянок місцевості, що не є місцем події. Організаційні і тактичні прийоми огляду службових і житлових приміщень, присадибних та інших ділянок відкритої місцевості. Питання, вирішуванні оглядом.

Огляд транспортних засобів. Тактичні прийоми і технічні засоби огляду, обумовлені видом транспортного засобу (автомобільний, залізничний, морський, повітряний). Питання, вирішуванні оглядом окремих транспортних засобів.

Огляд тварин і їхніх трупів. Питання, вирішуванні оглядом тварин та їхніх решток. Тактичні прийоми огляду цих об’єктів.

Освідування. Поняття і сутність освідування як особливого різновиду слідчого огляду і методу дослідження анатомічної будови тіла людини та його зовнішніх ознак. Підстави огляду у світлі конституційних гарантій недоторканості особи. Питання, вирішуванні освідуванням, та його значення в розслідуванні злочинів. Тактичні прийоми і етичні основи освідування. Фіксація процесу і результатів освідування.

Огляд місця події: поняття, суть, ціл,і зміст та завдання Підготовка до огляду місця події. Тактичні прийоми огляду місця події. Типові матеріальні джерела інформації під час огляду місця події на відкритій місцевості, у помешканні. Прийоми аналізу обстановки місця події для одержання інформації щодо події (місця, часу і механізму вчинення) злочину і злочинця

Поєднання огляду місця події з організаційними та оперативно-розшуковими заходами. Організація слідчо-оперативної групи та її завдання. Дії учасників слідчо-оперативної групи, керівна роль слідчого. Взаємодія учасників огляду як чинник, що визначає його ефективність.

Фіксація процесу і результатів огляду місця події. Оцінка результатів огляду місця події. Використання результатів огляду місця події для подальшого розслідування.

Первинний зовнішній огляд трупа на місці його виявлення. Тактика огляду трупа в залежності від встановлення або невстановлення особистості загиблого. Питання, що вирішуються шляхом огляду трупа. Роль спеціаліста – судового медика під час огляду трупа. Ексгумація трупа.

Основні і допоможні способи фіксації результатів огляду. Оцінка і використання одержаних в ході огляду даних для розкриття і розслідування злочинів.

Процесуальні особливості огляду місця події як слідчої дії. Основні стадії і етапи огляду місця події. Підготовчий (до виїзду та прибуття на місце). Робочий (оглядовий, статичний та динамічний методи). Заключний етап. Методи огляду і дослідження обстановки місця події. Додатковий та повторний огляд місця події. Коло учасників огляду місця події. Діяльність на місці події слідчо-оперативної групи. Взаємодія в її складі слідчого з оперативними працівниками, спеціалістами, співробітниками різних служб органів внутрішніх справ. Поєднання огляду місця події з оперативно-розшуковими заходами і іншими слідчими діями.

Вивчення і попереднє дослідження слідів і інших речових доказів безпосередньо на місці події, перевірка за криміналістичними обліками. Використання отриманих результатів для розшуку злочинців по гарячих слідах.

Поняття негативних обставин і їх значення для викриття інсценування злочинів.

Зовнішній огляд трупа на місці його виявлення. Питання, що вирішуються оглядом. Роль спеціаліста - судово-медичного експерта (лікаря) під час огляду трупа. Тактика огляду в залежності від того, встановлена чи не встановлена особа покійного. Ексгумація трупа.

Огляд приміщень та ділянок місцевості, які не є місцем події, але пов’язані зі злочином. Фіксація ходу і результатів огляду місця події.

Загальні тактичні положення огляду. Залучення спеціалістів до участі в огляді. Використання сучасних техніко-криміналістичних засобів.


^ Тема 5. Тактика використання спеціальних знань і призначення та проведення експертизи

Поняття, сутність, форми і мета використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві.

Тактика залучення спеціаліста до участі в слідчих діях. Значення цієї форми використання спеціальних знань для розслідування злочинів.

Поняття, види та значення судової експертизи у розслідуванні злочинів. Криміналістична експертиза та її класифікація. Організація, система та функції судово-експертних установ в Україні. Поняття експерта, його права та обов’язки.

Підготовка експертизи та її призначення. Визначення мети і обсягу дослідження, формулювання експертного завдання. Вибір експертної установи (експерта).

Поняття і види зразків для порівняльного дослідження. Вимоги до окремих видів зразків для порівняльного дослідження і технології їх одержання. Дотримання законності та етичних норм. Фіксація процесу одержання зразків.

Зміст постанови про призначення судової експертизи. Особливості призначення комплексної, комісійної, додаткової та повторної експертизи. Проблеми використання в кримінальному судочинстві альтернативної експертизи.

Процес експертного дослідження, його стадії. Взаємодія слідчого з експертом під час проведення експертизи. Види висновків експерта. Наукові критерії оцінки слідчим висновку експерта та його використання у розкритті, розслідуванні і попередженні злочинів.


^ Тема 6. Криміналістична методика. Концептуальні положення методики розслідування окремих видів злочинів

Поняття криміналістичної методики, її структура (загальні положення та окремі методики розслідування злочинів), завдання та місце в системі криміналістики. Науково-практичні джерела, принципи формування окремих криміналістичних методик та їхня класифікація.

Структура окремої методики розслідування злочину та загальна характеристика її структурних елементів (криміналістична характеристика злочину; особливості збирання, аналізу й оцінки інформації в стадії порушення кримінальної справи; обставини, що підлягають встановленню і доказуванню під час розслідування злочину; типові слідчі ситуації, що виникають на початковому і подальших етапах розслідування, та відповідні ним комплекси невідкладних слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів; типові версії, планування і провадження подальших слідчих дій; особливості застосування науково-технічних засобів і спеціальних знань; використання допомоги громадськості; особливості завершального етапу розслідування; профілактична робота слідчого за матеріалами розслідування).

Криміналістична характеристика злочину: поняття, зміст і характеристика її складових елементів. Значення криміналістичної характеристики злочинів для розробки прийомів і рекомендацій криміналістичної методики.

Періодизація (етапи) розслідування злочинів. Значення і завдання початкового етапу розслідування злочинів. Поняття початкових і невідкладних слідчих дій. Взаємозв’язок і взаємозалежність початкових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. Проблеми і можливості програмування (алгоритмізації) та автоматизації слідчої діяльності.

Слідча ситуація: поняття, різновиди, зміст її складових елементів. Значення слідчих ситуацій для планування і прийняття правильних тактичних рішень щодо розслідування злочину. Діяльність слідчого в умовах тактичного ризику.

Тенденції і перспективи розвитку криміналістичної методики.

Протидія розслідуванню та шляхи її подолання криміналістичними засобами і методами.

Поняття, зміст і суб’єкти протидії розслідуванню. Протидія розслідуванню у формі приховування злочину, його наслідків або осіб, причетних до вчиненого злочину. Інсценування злочину та фальсифікація доказів з боку злочинців, потерпілих і свідків. Спонукальні мотиви протидії.

Суб’єкти, форми і способи “зовнішньої” протидії розслідуванню. Криміналістичні засоби і методи подолання протидії розслідуванню.


^ Тема 7. Методика розслідування вбивств і тілесних ушкоджень

А. Розслідування вбивств. Джерела первісної інформації про вбивство, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню під час розслідування вбивств.

Типові слідчі ситуації у справах про вбивства та відповідний їм алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики провадження огляду місця події, трупа й інших речових доказів.

Призначення судово-медичної та інших експертиз. Встановлення і допит свідків у справах про вбивство. Затримання і допит підозрюваного.

Планування і провадження подальших слідчих дій: обшуку, призначення судових експертиз, очних ставок, перевірки й уточнення показань на місці, слідчого експерименту та ін.

Специфіка взаємодії слідчого з оперуповноваженими, спеціалістами, громадськістю та засобами масової інформації у встановленні і розшуку злочинця. Встановлення обставин, що сприяли вчиненню убивства, і вживання заходів щодо їхнього попередження.

Особливості завершального етапу розслідування.

Б. ^ Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень. Джерела первісної інформації про заподіяння тілесних ушкоджень, її оцінка і прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають доказуванню у справах про заподіяння тілесних ушкоджень.

Типові слідчі ситуації у справах про заподіяння тілесних ушкоджень і відповідний їм алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики провадження допиту потерпілого і свідків. Огляд потерпілого і призначення судово-медичної експертизи. Огляд місця події і речових доказів. Затримання і допит підозрюваного.

Планування і провадження подальших слідчих дій: допиту обвинуваченого, обшуку, перевірки й уточнення показань на місці, очних ставок, призначення судових експертиз.

Встановлення обставин, що сприяли заподіянню тілесних ушкоджень, і вживання заходів по їхньому попередженню.

Особливості завершального етапу розслідування.


^ Тема 8. Методика розслідування грабежів і розбоїв. Методика розслідування крадіжок

Криміналістична характеристика грабежів і розбійних нападів. Джерела первісної інформації про ці злочини, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи.

Типові слідчі ситуації у справах про грабежі і розбої та відповідний ним алгори