Реферат: Програма фахових випробувань для вступників на магістерську програму факультету міжнародних відносин

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

01.03.2010р. (протокол № 8)


ПРОГРАМА ФАХОВИХ ВИПРОБУВАНЬ

для вступників на магістерську програму

факультету міжнародних відносин

Львівського національного університету імені Івана Франка

2010 року


СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 8.030401 «МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ»


Теорія міжнародних відносин


Теоретичний і прикладний рівні наукового дослідження міжнародних відносин. Роль та найважливіші завдання теорії міжнародних відносин.

Проблеми наукового дефініювання міжнародних відносин як суспільного явища. Найважливіші причини розбіжностей у існуючих визначеннях.

Поняття теорії міжнародних відносин. Об’єкт, предмет та найважливіші функції теорії міжнародних відносин.

Логіка та послідовність дискусій у теорії міжнародних відносин. Дискусія між ідеалізмом і політичним реалізмом, “Велика дебата”, суперечки між класичною теорією і неомарксизмом, “інтерпарадигматична” дебата.

Особливості структурної організації теорії міжнародних відносин. Компонентна та предметна структури дослідження.

Дилема суб’єктності в сучасній теорії міжнародних відносин. Позиції державоцентризму (етатизму) та транснаціоналізму.

Проблема формування єдиної методолодогії досліджень. Зміст та наслідки “Великої” дебати для розвитку теорії міжнародних відносин. Принципи класичної школи та модернізму (біхевіоризму).

Особливості становлення та розвитку теорії ідеалізму. Політичний ідеалізм у концепціях Дж.Бентама та І.Канта. Зміст ідеалістичної парадигми та її вплив на зовнішню політику держав світу.

Особливості становлення та розвитку теорії політичного реалізму. Принципи політичного реалізму у концепції Г.Морґентау. Зміст реалістичної парадигми та її вплив на зовнішню політику держав світу.

Особливості становлення та розвитку системної теорії модернізму. Принципи модернізму у концепціях Д.Зінґера і Д.Істона. Системні концепції М.Каплана, Дж.Моделскі та Й.Ґальтунґа.

Теорія зв’язку. Ймовірні інтеракції між макро і мікросистемами в концепції С.Розена. Чинники політичної залежності держав у концепції К.Холсті.

Теорія “поля” К.Райта та її значення для моделювання зовнішньої політики держави.

Причини та особливості сучасної кризи теорії міжнародних відносин. Раціоналізм та рефлекціонізм.

Особливості сучасної полеміки між представниками теорій неолібералізму та неореалізму. Причини можливого консенсусу між ними.

Найважливіші особливості сучасних теорій: постмодернізму, критицизму, фемінізму. Особливості критики їх послідовниками раціоналістичної теорії.

Зміст теоретичних концепцій класичного (ортодоксійного) марксизму та неомарксизму.

Зміст теоретичних концепцій основних напрямів сучасного неолібералізму та наважливіші розбіжності між ними. Плюралізм та теорія “глобального управління”. Теорія міжнародного суспільства та її взаємозв’язок із концепціями неолібералізму.

Найважливіші збіжності і відмінності класичної теорії політичного реалізму та неореалізму.

Цивілізаційний підхід у теорії міжнародних відносин. Наукові концепції: А.Тойнбі та С.Хантигтона. Теорія інформаційної цивілізації у концепції Е.Тоффлера.

Найважливіші етапи розвитку теорії політичного реалізму. Теоретичні концепції Н.Макіявеллі та Т.Ґоббса.

Значимість соціологічного підходу М.Вебера у теорії реалізму.

Найважливіші етапи розвитку теорії ідеалізму. Спільність і відмінність філософського, теологічного, правничого та політичного ідеалізму.

Пошуки “Вічного миру”. Суспільно-політична та наукова значимість “європейського прожектизму”.

Теоретичні концепції Г.Кісінджера та Р.Арона. Їх спільність і відмінність із теоріями неореалізму.

Теоретичні концепції Г.Дікенсона і Н.Анджела. Вплив теорії ідеалізму на політику провідних держав світу у першій половині ХХ ст.

Теологічний ідеалізм Ф.Аквінського. Критерії справедливості війни.

Неореалістичні концепції К.Волтца та Р.Ґилпіна. Поняття про структурні можливості і обмеження. Цикли еволюції ролі держави у міжнародній системі.

Становлення геополітики у концепціях Ф.Ратцеля та Р.Челлена. Геополітична схема світу у концепціях Х.Маккіндера і Н.Спайкмена..

Значимість водного простору у концепції Л.Мєчнікова. Річковий, морський та океанічний етапи розвитку людства. Зміст теоретичної концепції А.Мєхена та її вплив на зовнішню політику США.

Особливості виникнення і розвитку теорії постмодернізму. Принципи постмодернізму у концепції Дж.Васкеза.


Актуальні проблеми міжнародних відносин


Глобалізація: сутність, переваги та виклики.

Проблема тероризму в сучасному світі: причини виникнення, характер загроз і шляхи подолання

Сучасні міжнародні терористичні угруповання: структура, діяльність та боротьба з ними.

Енергетичні ресурси як чинник міжнародної політики.

Демократія та неототалітарні тенденції у сучасному світі. “Демократизація” як фактор зовнішньої політики окремих держав.

Етнонаціональні проблеми сучасних міжнародних відносин: Націоналізм, національні меншини, етнополітичний конфлікт.

Релігійний чинник у сучасних міжнародних відносинах. “Ісламська загроза”.

Проблема роззброєння та нерозповсюдження ЗМЗ у пост-біполярному світі.

Індо-пакистанський та палестинський конфлікти, війна в Іраку.

Роль ООН у сучасній міжнародній системі. Проблеми реформування ООН.

Міжнародні міжурядові регіональні організації: ОБСЄ, АСЕАН, Ісламська конференція, ОАД, ОАЄ. Завдання, структура та характер впливу організацій на міжнародно-політичні стосунки.

Міжнародно-політичні проблеми розширення Європейського Союзу. Розширення ЄС і Україна.

“Стара” і “Нова” Європи як проблема неоднорідності регіонального розвитку та політичних стратегій на континенті.

НАТО в сучасних міжнародних відносинах: еволюція характеру діяльності, політичний вплив та проблема розширення.

Проблеми міжнародних відносин у регіоні Центрально-Східної Європи.


Історія міжнародних відносин


Зовнішня політика Української козацької держави (1648 – 1659 рр.).

Становлення принципу державного інтересу у міжнародних відносинах. Утворення перших національних держав.

Тридцятилітня війна та її політичні наслідки.

Європейська дипломатія в період наполеонівських війн.

Віденський конгрес та його роль в історії міжнародних відносин.

“Священний союз” та його роль у політичному житті Європи.

“Східне питання” у європейській політиці ХІХ ст.

Утворення Німецької імперії та його політичні наслідки. Дипломатія Отто фон Бісмарка.

Паризька мирна конференція і формування Версальської системи.

Дипломатія великих держав в роки Першої світової війни.

Спроби створення системи колективної безпеки у міжвоєнний період та їх невдача (1920 – 1930 рр.).

Міжнародні відносини в біполярному світі: Суецька криза.

Вашингтонська конференція 1921-1922 рр. та її рішення.

Розпад СРСР та його вплив на зміну міжнародної ситуації в світі.

Розпад колоніальної системи та його міжнародні наслідки.

Міжнародні відносини у біполярному світі: Карибська криза.

Дипломатія великих держав в період передвоєнної політичної кризи в Європі (1938 – 1939 рр.).

УРСР на міжнародній арені після ІІ світової війни.

Дипломатія великих держав у Другій світовій війні. Тегеран – Ялта – Потсдам.

Повоєнний устрій світу. Початок холодної війни.

“Німецька проблема” у повоєнній Європі: від Потсдаму до падіння “Берлінського муру”.

Заключний Акт Наради з безпеки і співробітництва у Європі в Гельсінкі та його політичні наслідки.

Дипломатична боротьба великих держав на зламі ХІХ – ХХ ст. Формування в Європі військово-політичних блоків.

Дипломатична діяльність УНР.

Дипломатична діяльність урядів ЗУНР (1918 – 1923 рр.).

Міжнародні відносини в біполярному світі: локальні конфлікти часів холодної війни.

Пакт Молотова – Ріббентропа та його політичні наслідки.

Брестський мир 1918 року та його наслідки.

Україна в міжнародних відносинах після проголошення незалежності (1991 – 2006 рр.).

Зовнішня політика уряду П.Скоропадського (1918 р.).


Організація роботи дипломатичних представництв. Дипломатичний протокол та етикет


Організація внутрішньої роботи дипломатичного представництва.

Види дипломатичних представництв, їх завдання і функції.

Державні органи зовнішніх зносин.

Поняття “дипломатичне старшинство”. Старшинство між дипломатичними представниками в країні перебування. Класи і ранги.

Основні види та вимоги до документів дипломатичного листування.

Загальна характеристика і роль дипломатичного протоколу в міжнародних відносинах.

Суть та історичні етапи становлення дипломатичного протоколу.

Встановлення дипломатичних відносин. Процедура призначення та відкликання глави та членів диппредставництва.

Характеристика дипломатичного корпусу. Обов’язки та функції дуаєна.

Протокольна діяльність дипломатичного представництва.

Протокольне забезпечення візитів на вищому рівні.

Візитні картки дипломата та їхнє застосування.

Офіційні контакти дипломатів. Дипломатичні бесіди.

Дипломатичні прийоми: види, підготовка, проведення.

Міжнародна ввічливість.



^ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 8.030402 „МІЖНАРОДНЕ ПРАВО”


Роль загальновизнаних принципів міжнародного права у його розвитку.

Імперативні та диспозитивні норми міжнародного публічного права.

Характеристика принципу добросовісного виконання міжнародних зобов’язань.

Принцип заборони використання сили чи погрози силою.

Принципи непорушності державних кордонів, збереження територіальної цілісності держави і принцип право націй на самовизначення: проблема співвідношення.

Нормативний зміст принципу поваги до прав і основних свобод людини.

Загальні принципи права в системі джерел міжнародного права.

Особливості нормотворчості міжнародного публічного права в порівнянні з національним правом.

Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.

Підстави, види та форми міжнародно-правової відповідальності.

Поняття міжнародно-правових санкцій.

Сучасна система міжнародно-правових санкцій.

Правові питання співробітництва держав в рамках міжнародних організацій (значення і роль членства, процедурні питання членства, інші форми співробітництва).

Міжнародні канали та їх правовий режим.

Міжнародні судові рішення та їх значення для формування норм міжнародного права

Дипломатія і міжнародне право.

Міжнародне публічне право і мораль. Міжнародне публічне право і релігія. Міжнародне публічне право і ідеологія.

Порядок встановлення дипломатичних відносин.

Глобальні проблеми і міжнародне право.

Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.

Структура і персонал дипломатичного представництва.

Роль і значення міжнародного права як регулятора міжнародних відносин.

Питання громадянства і міжнародне право.

Функції дипломатичного представництва.

Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного публічного права.

Значення актів міжнародних органів і організацій для формування норм міжнародного права.

Проблеми реформування ООН.

Засоби визначення, встановлення і перевірки кордонів.

Правовий статус Ради Європи.

Види територій по міжнародному праву.

Спеціалізовані установи ООН.

Міжнародний район морського дна. Міжнародний орган по дну.

Дипломатичні привілеї та імунітети.

Міжнародно-правовий звичай як джерело міжнародного права.

Теорії правонаступництва держав. Загальна характеристика.

Порядок встановлення консульських відносин.

Застереження до міжнародних договорів.

Функції консульських установ.

Функції міжнародних організацій.

Міжнародно-правовий режим територіального моря.

Міжнародна правосуб’єктність Європейського Союзу.

Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного морського права.

Міжнародна міждержавна організація як суб’єкт міжнародного публічного права

Міжнародно-правовий режим відкритого моря.

Правовий режим міжнародних проток.

Внутріорганізаційний механізм міждержавної організації (система органів, внутріорганізаційні зв’язки), його роль в забезпеченні діяльності міжнародної організації

Міжнародно-правовий режим виключної економічної зони.

Наукова доктрина як допоміжне джерело міжнародного права.

Підстави для оскарження дійсності міжнародного договору.

Консульські привілеї та імунітети.

Міжнародні простори як об’єкти загального користування.

Механізм функціонування ООН.

Територіальні проблеми у сучасних міжнародних відносинах.

Роль рішень міжнародних організацій в розвитку міжнародного публічного права.

Безпосередні переговори – як засіб мирного вирішення міжнародних спорів.

Депозитарій та його функції.

Роль України як суб’єкта міжнародного права в сучасних міжнародних відносинах.

Застереження до міжнародних договорів.

Учасники збройних конфліктів та їх правовий статус.

Генеральна Асамблея ООН як представницький орган. Компетенція Генеральної Асамблеї ООН.

Міжнародний правовий режим Антарктики.

Міжнародно-правове визнання української держави та проблеми правонаступництва.

Форма міжнародного договору та її значення.

Правовий статус медичного і духовного персоналу збройних сил воюючих сторін.

Роль внутрідержавного права у функціонуванні міжнародного права.

Мова міжнародного договору. Аутентичність тексту.

Рада Безпеки ООН як орган, відповідальний за підтримання миру і безпеки (компетенція, створення, юридична сила рішення, взаємовідносини з іншими органами ООН).

Територіальне верховенство. Загальна характеристика.

Початок війни і його правові наслідки.

Сучасне міжнародне право і тенденції розвитку інституту міжнародної правосуб’єктності.

Міжнародний Суд ООН як юридичний орган ООН.

Непорушність державних кордонів і міжнародна безпека.

Припинення дії міжнародних договорів.

Засоби і методи ведення сухопутної, морської і повітряної війни.

Постійно нейтральні держави і їх міжнародна правосуб’єктність.

Консультації як особлива форма переговорів між державами.

Режим воєнної окупації.

Визнання організації опору і національно-визвольного руху у міжнародному праві.

Міжнародна договірна ініціатива і форми її здійснення.

Режим військового полону.

Правонаступництво України після розпаду Радянського Союзу.

Особливості міжнародної правосуб’єктності держави.

Нейтральні держави та держави які не воюють.

Міжнародні канали та їх правовий режим.

Роль Економічної і Соціальної Ради ООН в механізмі діяльності ООН.

Без’ядерні зони: політичні і правові аспекти.

Дипломатичний корпус. Дуайєн та його функції.

Визнання держав у сучасному міжнародному праві.

Захист цивільного населення під час збройних конфліктів.

Поняття міжнародного правопорушення. Види міжнародних правопорушень.

Правове становище іноземних збройних сил на території іншої держави.

Загальна характеристика.

Поняття, предмет і система права Європейського Союзу

Джерела первинного права Європейського Союзу

Джерела вторинного права Європейського Союзу

Суб'єкти права Європейського Союзу

Джерела права Європейського Союзу

Маастрихтський договір як джерело права Європейського Союзу

Принцип верховенства права Європейського Союзу

Принцип прямої дії права Європейського Союзу

Принцип субсидіарності в праві ЄС

Співвідношення права ЄС і міжнародного права

Співвідношення права ЄС та внутрішнього права країн-членів

Інституційний механізм Європейського Союзу

Правовий статус Європейського Парламенту в системі органів ЄС.

Правовий статус Ради Європейського Союзу в системі органів ЄС

Правовий статус Європейської Комісії в системі органів ЄС

Правовий статус Суду в системі органів ЄС

Спеціалізовані органи Європейського Союзу

Правовий статус Європейської Ради в системі органів ЄС

Правові засади Митного Союзу ЄС

Правові засади функціонування Спільного ринку ЄС.

Основні свободи внутрішнього ринку ЄС.

Правові засади вільного руху товарів в ЄС

Правові засади вільного руху послуг в ЄС

Правові засади вільного руху робочої сили в ЄС

Правові засади вільного руху капіталів та платежів в ЄС

Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС як правова основа співробітництва між ними.

Правові засади співпраці Європейського Союзу з третіми країнами.

Правові засади співпраці України з Європейським Союзом.


^ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 8.030403 «МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ»


ЧАСТИНА 1 МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ


Розділ I. Вступ

Тема 1. Предмет міжнародних економічних відносин. Місце міжнародних економічних відносин у системі наук

Міжнародні економічні відносини як наука. Методологія між­на­родних економічних відносин. Предмет міжнародних економіч­них від­носин. Методологія досліджень в галузі міжнародних еко­номічних відносин. Проблеми, що виникають під час вивчення міжна­родних економічних відносин.

Теоретичні основи міжнародних економічних відносин. Суть та чинники міжнародного поділу праці. Розвиток теорій міжнародних економічних відносин.

Міжнародна політична система. Національний суверенітет та зовнішні стосунки держави. Націоналізм. Міжнародні організації.

Особливості наукових досліджень з міжнародних економічних відносин.

^ Тема 2. Міжнародна економіка та національні інтереси

Міжнародна економічна система. Національна економічна полі­тика. Національні валютні системи. Урядове реґулювання міжна­родної торгівлі та інвестицій. Міжнародна мобільність продуктив­них факторів.

Національні інтереси та міжнародна торгівля. Національні ви­годи від міжнародної торгівлі. Внутрішня спеціалізація та міжреґіо­нальна торгівля. Інтереси споживачів. Інтереси міжнародних компа­ній. Арґументи проти зовнішньої торгівлі.

Цілі та інструменти зовнішньої економічної політики. Зовнішня економічна політика та національні інтереси. Цілі зовнішньої економічної політики. Інструменти зовнішньої економічної політи­ки. Різноманітність та конфлікт цілей.


^ Розділ II. Зародження і становлення міжнародних економічних відносин

Тема 3. Міжнародні економічні відносини у Стародавньому Світі

Передісторія формування міжнародних економічних відносин. Формування стародавніх цивілізацій. Природно–кліматична дифе­ренціація як передумова становлення міжнародних економічних відносин. Особливості матеріального виробництва в стародавніх цивілізаціях.

Становлення зовнішньоекономічних зв’язків у IV–II тисячоліт­тях до н.е. Особливості розвитку торгових шляхів. Формування інституту тамкару (купців) у Шумері, Вавилонії, Ассирії, Угаріті та Ка­ніші. Поширення кару в Західній Азії. Роль держави в організації міжнародних економічних відносин.

Вплив колонізіції земель та розвитку ремісництва на поши­рення зовнішньої торгівлі у І тисячолітті до н.е. Формування торго­вельних потоків на зламі І–ІІ тисячоліть до н.е. Фінікійська коло­ні­зація басейну Середземного моря. Велика грецька колонізація VIII–VI ст. до н.е. Розвиток транзитної торгівлі.

Вплив зовнішньоекономічної діяльності на розвиток товарно–грошових відносин. Виникнення монет і формування грошових сис­тем. Початки формування банківської справи: операції трапедзи­дів у Греції та аргентаріїв у Римі. Поширення купецьких об’єднань – фіасів у Греції. Особливості міграції робочої сили у Стародав­ньому Світі. Поділ сфер впливу у міжнародній торгівлі Стародав­нього Світу.

Тема 4. Міжнародні економічні відносини у Середньовіччі

Особливості середньовічної торгівлі. Посилення суспільного поділу праці. Відокремлення ремесла від сільського господарства. Виникнення міст як центрів ремесел та торгівлі. Формування внутріш­ніх ринків. Формування купецтва. Розвиток товарно–гро­шових відносин. Поширення ярмаркової торгівлі. Значення гур­то­вої торгівлі на ярмарках у розвитку зовнішньої торгівлі. Обме­ження та перешкоди для зовнішньої торгівлі. Розвиток лихварського капі­талу. Виникнення банків та поширення кредитних операцій. Гро­шові перекази.

Головні торговельні шляхи Середньовіччя. Розвиток транзитної торгівлі.

Міжнародні економічні відносини України–Руси. Торговий шлях з "Варяг у Греки". Виникнення торгових міст. "Руська правда" про характер зовнішньоекономічних зв’язків України–Руси, їх мас­штаби, географія та форми реалізації. Економічна термінологія "Русь­кої правди". Грошова система України–Руси: система куни, срібні гривни, златники і срібники.

Міжнародні економічні відносини у середньовічній Європі. Фор­му­вання двох центрів европейської торгівлі: середземно­морського і північ­ного. Левантійська торгівля. Виникнення Ганзей­ського союзу.

Міжнародні торговельні зв’язки Запорізької Січі. Об’єктивні перед­умови налагодження торговельних зв’язків із сусідніми краї­нами та терито­ріями. Головні експортні та імпортні товари. Геогра­фія зовнішньо­торго­вельних відносин. Формування митної справи.

^ Тема 5. Міжнародні економічні відносини країн Сходу

Особливості торговельних та фінансово–економічних відносин середньовічного Китаю з країнами Південних морів. Прийнятність давньокитайських ідей про роль грошей в обміні та про значення інституту монополії. Дари як зовнішньоторговельна операція. Заро­дження елементів вузької спеціалізації у зовнішній торгівлі Китаю з країнами Південних морів.

Міжнародна торгівля у середньовічній Середній та Центральній Азії. Кабул як центр зовнішньоторговельних стосунків між Індією та Середньою Азією. Пожвавлення караванних шляхів і заснування нових міст, ринків, караван–сараїв, морських портів.

Роль Аравійського півострова у формуванні реґіонального центру торгівлі на Арабському Сході. Розвиток караванної торгівлі з Індією та країнами Далекого Сходу. Вплив ісламу на розвиток зовнішньо­економіч­них відносин арабських країн.


^ Розділ III. Становлення наукових основ сучасних міжнародних економічних відносин

Тема 6. Міжнародні економічні відносини країн Європи у пізньому Середньовіччі. Виникнення теорій міжнародної торгівлі

Особливості міжнародної торгівлі у пізньому Середньовіччі. Вплив зовнішьої торгівлі на формування економічної системи віль­ного підприємництва. Розвиток виробництв, розрахованих на зов­нішній збут. Становлення колоніальних держав. Колоніальні загарбання і колоніальне пограбування. Значення работоргівлі у створенні первісного капіталу країн Європи. Ототожнення багат­ства з грішми.

Виникнення теорій міжнародної торгівлі: ранній меркантилізм, або монетаризм. Теорія грошового балансу. Гра з нульовою сумою. Позитивне сальдо торгового балансу. Монетаризм як причина економічної кризи в Європі у другій половині XVI ст.

Зрілий меркантилізм. Теорія активного торгового балансу. Мер­канти­лізм як державна політика Франції XVII ст. Кольбертизм.

^ Тема 7. Формування британської колоніальної імперії. Теорія міжнародної торгівлі Адама Сміта

Перетворення Англії в колоніальну імперію. Колонізація Індії та Пів­нічної Америки. Створення переселенських колоній. Супер­ництво з Іспанією, Голландією та Францією за морську та колоні­альну перевагу. Здобуття Великою Британією "асієнто" – моно­польного права на ввезення рабів в іспанські колонії Південної Америки. Британсько–французьке суперництво. Утвердження бри­тан­ської монополії на морях. Завершення формування британської колоніальної імперії та його економічні наслідки.

Роль промислового перевороту у розвитку британського капі­талізму. Вільні капітали. Створення "Королівського товариства". Спеціалізація науки. Винахідництво та його вплив на розвиток ка­піталізму. Формування потреби у підвищенні продуктивності пра­ці, створенні машин і практичному застосуванні винаходів. Аграр­ний переворот XVIII ст. Обгороджування земель. Обезземелен­ня се­лян. Формування пропозиції найманої робочої сили. Створення перед­умов для переходу від мануфактурного до машинного вироб­ництва.

Теорія міжнародної торгівлі А.Сміта. Багатство нації як здат­ність виробляти кінцеві товари та послуги. Економічна політика laissez faire. Концепція абсолютної переваги у міжнародній торгівлі. Взаємовигідна торгівля. Гра з позитивною сумою. Ресурсні коефі­цієнти.

^ Тема 8. Розвиток британського капіталізму у XIX ст. Теорія міжнарод­ної торгівлі Давида Рікардо

Утвердження британської імперії. Зовнішня торгівля Великої Британії. Становлення теорії міжнародної торгівлі, відокремленої від теорії внутрішньої торгівлі. Концепція порівняльної переваги. Економічні вигоди від торгівлі.

^ Тема 9. Міжнародні економічні відносини у XX ст.: Міжна­родна торгівля

Теоретична концепція сучасних міжнародних економічних від­но­син. Порівняльна перевага в теорії продуктивних факторів. Еко­номічне підґрунтя торгівлі. Трудомісткі, "землемісткі" та капіта­ло­місткі товари. Спеціалізація відповідно до порівняльної переваги. Умови торгівлі. Вигоди від торгівлі. Зростання витрат.

Аналіз експорту та імпорту за допомогою інструментарію попи­ту та пропозиції. Рівноважна ціна, експорт та імпорт.

Вільна торгівля та протекціонізм. Торговельні бар’єри: мито та економічні наслідки його запровадження; квоти та їх наслідки. Дока­зи на користь протекціонізму. Втрати від протекціонізму.

Зовнішньоторговельна політика України.

^ Тема 10. Міжнародні економічні відносини у XX ст.: Валют­ні курси і міжнародна фінансова система

Фінансування міжнародної торгівлі. Експортні та імпортні опе­рації. Платіжний баланс країни. Поточний рахунок. Торго­вельний баланс. Баланс поточного рахунку. Рахунок капіталу. Дефі­цит по­точного рахунку та його наслідки. Надлишок поточного ра­хунку та його наслідки. Офіційні резерви. Дефіцити і надлишки пла­тіжного балансу.

Валютні курси. Вільне плавання валютних курсів. Знецінення і поцінування валюти. Визначники валютного курсу: зміни у смаках і уподобаннях; відносні зміни доходів; відносна зміна цін; відносні реальні процентні ставки; спекуляція. Гнучкі валютні курси і пла­тіжний баланс. Хиби гнучких валютних курсів: невизначеність і скорочення торгівлі; умови торгівлі; нестабільність.

Фіксовані валютні курси. Використання резервів. Зовнішньо­торго­вель­на політика. Валютний контроль: нормування. Внутрішнє макро­економічне реґулювання.

Міжнародні системи валютних курсів. Золотий стандарт (1867–1934 рр.): фіксовані валютні курси. Крах системи золотого стан­дарту. Бреттон–Вудська система реґульовано–фіксованих валютних курсів (1944–1971 рр.). МВФ та прив’язані валютні курси. Крах Бреттон–Вудської системи. Систе­ма керованого плавання валютних курсів (від 1971 р.).

Проблеми формування валютної системи України.


^ Розділ IV. Теорія міжнародних економічних відносин

Тема 11. Предмет і метод курсу

Що вивчає теорія міжнародних економічних відносин. Струк­тура і суб‘єкти міжнародних економічних відносин. Механізм реалі­зації міжнародних економічних відносин.

Етапи і особливості розвитку світового господарства.Що таке світове господарство. Етапи розвитку світового гос­подар­ства. Ос­нов­ні риси розвитку світового господарства.

Істина відкритої економіки. Тенденція відкритої економіки. Фактори розвитку відкритості економіки. Поняття “відкритість економіки”. Переваги відкритої

Міжнародна економічна система. Система багато­національ­них компаній. Характерні риси міжнародної торгівлі та інвес­тицій: Відмінності у мовах і звичаях, самостійна національна економічна політика, національні валютні системи, Урядове регулювання між­народної торгівлі та інвестицій, Міжнародна мобільність факторів виробництва.

Національні інтереси та міжнародна торгівля: національні виго­ди від міжнародної торгівлі, внутрішня спеціалізація та між­регіо­нальна торгівля, інтереси споживачів, інтереси міжна­родних ком­паній, інтереси імпорт-конкуруючих фірм, деякі аргу­менти проти міжнародної торгівлі.

Цілі та інструменти зовнішньої економічної політики. Зов­ніш­ня економічна політика та приватні інтереси: автаркія, економічний добробут, протекціонізм, стабільно високі рівні зай­нятості, платіж­ний баланс, економічне зростання, економіч­на війна.

Інструменти зовнішньої економічної політики: домовле­нос­ті та угоди, торговельна та інвестиційна політика, політика іно­земної до­по­моги, політика платіжного балансу. Різноманітність та конфлікт цілей. Сучасні проблеми зовнішньої економічної політики.

^ Тема 12. Порівняльна перевага та вигоди від торгівлі

Виробничі можливості національних економік. Виробничі мож­ливості: постійні альтернативні вартості. Виробничі можли­вості: зростаючі альтернативні вартості.

Однакові виробничі можливості з неоднаковими смаками. Кри­ві пропозиції: визначення умов торгівлі.

^ Тема 13. Порівняльна перевага і забезпеченість факторами: модель Гекшера-Оліна

Неоднакова забезпеченість факторами і торгівля: арифметич­ний приклад.

Отримання кривої виробничих можливостей країни відповідно до забезпеченості факторами. Виробничі функції: криві однакових кількостей. Забезпеченість факторами: матрична діаграма. Отри­мання кривої виробничих можливостей із діаграми. Неоднакова забезпеченість факторами як основа торгівлі.

Неоднорідність та зміни у забезпеченості факторами. Фактори землі. Людський фактор. Капітал. Впливи на торгівлю і різноманіт­ність факторів. Ефекти впливу на торгівлю: зміна факторів.

Парадокс Леонтьєва. Зміщення попиту на користь капітало­містких товарів США. Зміна факторомісткості. Обмеження імпорту СШ. Обмеженість природних ресурсів.

Теорія торгівлі, пов‘язана з кваліфікацією.

^ Тема 14. Порівняльна перевага: витрати на переміщення, недосконала конкуренція та внутрігалузева торгівля

Транспортні та інші витрати на переміщення. Ефекти транс­портних витрат на міжнародну торгівлю: ефекти транспортних витрат на міжнародну торгівлю. Ефекти транспортних витрат на розміщення виробництва.

Недосконала конкуренція: монопольні прибутки, зростаюча дохідність, диференція продукту та ризику. Монопольні прибутки: суспільні витрати на монопольну владу. Зростаюча дохідність: ефект масштабу, економія диверсифікації. Ефекти монополії та олі­гополії на торгівлю. Нецінова конкуренція: диференціація про­дук­ту. Необізнаність, невпевненість і ризик у міжнародній торгівлі.

Співпадання ринкових сегментів та внутрігалузева торгівля. Співпадання ринкових сегментів: модель Лідера. Внутрігалузева торгівля.

Кінцеві примітки стосовно недосконалої конкуренції та міжнародної торгівлі.

^ Тема 15. Порівняльна перевага: технологія, мобільність факторів і багатонаціональна компанія

Технологічні теорії торгівлі. Процес технологічного нововве­дення. Вища продуктивність факторів виробництва внаслідок інно­вацій. Ефекти на торгівлю. Міжнародні технологічні розриви: несхо­жі виробничі функції. Міжнародні технологічні розриви: нові продукти. Модель життєвого циклу продукту.

Мобільність факторів і теорія торгівлі. Міжнародна мобільність факторів: ресурси, праця, капітал. Міжнародна торгівля і перемі­щення факторів як субституцій заміщення. Міжнародна торгівля і переміщення факторів як взаємо доповнення: економічна інтегра­ція.

Багатонаціональна компанія і теорія торгівля. Заключні спосте­ре­ження відносно порівняльної переваги.

^ Розділ 16. Тарифні та нетарифні торговельні бар‘єри

Економічні ефекти тарифів. Цінові ефекти імпортного мита. Сус­пільні витрати на тарифи. Визначення елементів тарифної сис­темної: розміри мита, фактичні та номінальні ставки, еластич­ність та частка ринку. Аналіз загальної рівноваги тарифних ефектів.

Нетарифні торговельні бар‘єри: кількісні обмеження. Імпортні квоти. Експортні квоти. Економічні ефекти квот.

Інші нетарифні торговельні обмеження. Митна кваліфікація та оцінка. Антидемпінгове регулювання. Субсидії. Технічні стандарти та охорона здоров‘я. Державна закупівля. Податки. Вимоги до місцевої участі в іноземних інвестиціях. Нетарифні торговельні бар‘єри у сфері послуг. Деякі висновки з приводу нетарифних торговельних бар‘єрів. Емпіричні дослідження витрат на захист.

^ Тема 17. Вільна торгівля та аргументи на користь протекціонізму

Підстави для вільної торгівлі. Підстави для протекціонізму. По­милкові аргументи на користь протекціонізму: аргумент «тримай­те гроші вдома». Аргумент внутрішнього ринку. Аргументи вирівню­вання витрат на виробництво. Аргументи запобігання збиткам.

Спірні аргументи на користь протекціонізму. Аргумент зайня­тості. Аргумент антидемпінгу. Аргументи взаємодії.

Обгрунтовані аргументи на користь протекціонізму. Аргументи національної безпеки. Аргумент молодих галузей. Аргумент дивер­си­фікації.

Витончені аргументи захисту. Аргумент умов торгівлі і опти­мальний тариф. Теорія іншої кращої політики. Аргумент політики стра­тегічної торгівлі.

Живучість протекціонізму. Тарифні та кільнісні обмеження в Україні.

Тарифні та кількісні обмеження в Україні.

^ Тема 18. Багатосторонні торговельні угоди під егідою ГАТТ

Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Основні положення ГАТТ: тарифи, кількісні обмеження, особливості умов сприяння торгівлі країнам, що розвиваються. Діяльність ГАТТ.

Поступова втрата ефективності ГАТТ. Торгівля послугами. Торгів­ля товарами. Торгівля сільськогосподарськими продуктами. Заключні зауваги стосовно Уругвайського раунду.

Головні наслідки уругвайського раунду багатосторонніх торго­вельних переговорів.

^ Тема 19. Механізм міжнародних платежів і валютні ринки

Механізм міжнародних платежів. Міжнародні платежі у між­на­родній торгівлі. Міжнародні платежі як міжнаціональні перекази банківських депозитів.

Ринок іноземної валюти. Структура ринку. Розмір ринку. Сві­то­вий валютний ринок: валютний арбітраж.

Міжнародні фінансові центри. Децентралізовані та центра­лізована система міжнародних платежів. Лондонський фінансовий центр до першої світової війни. Зростання ролі Нью-Йорка після першої світової війни. Поява Токіо у 1980-х роках.

Курси іноземних валют та їх визначення. Вільно плаваючі курси іноземних валют. Попит на іноземну валюту. Пропозиція іноземної валюти. Визначення валютного курсу.

Фіксовані валютні курси. Аргументація фіксованих валютних курсів. Методи стабілізації. Регульовані валютні курси. Прогнозування валютного курсу.

Біржові спекуляції і втеча капіталу. Деякі додаткові міркування з приводу визначення валютних курсів.

Спекулякія форвардного валютного валютного і хеджування для захисту від валютного ризику. Форвардний валютний курс.

Теорія відсоткового паритету. Алгебр