Реферат: Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" з напряму 0928 "Пожежна безпека"

БЮЛЕТЕНЬ №1 2001р.


Протокол № 11 від 15.11.2001р.


Проект

філософія


навчальна програма підготовки фахівця

освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”

з напряму 0928 “Пожежна безпека”

на базі повної загальної середньої освіти


Навчальну програму складено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом 0928 “Пожежна безпека” за спеціальністю 6.092800 “Пожежна безпека”.

Укладач: доцент кафедри соціально-економічних дисциплін, к.ф.н.,

доцент Храбров В.В.

Рецензенти: Шкода В.В. – професор кафедри соціології

Харківського Національного Університету ім.Каразіна,

доктор філософських наук, професор.

Гусаченко В.В. - доцент кафедри філософії

Харківського Національного Університету ім.Каразіна,

кандидат філософських наук, доцент.

^ Пояснювальна записка

Нормативна навчальна дисципліна «Філософія» є дисципліною гуманітарного спрямування, яка формує світоглядний і методологічний апарат, необ­хідний для вивчення фахових дисциплін. Курс "Філософія" є частиною циклу гуманітарних дисциплін, що несуть основне навантаження в процесі морального, естетичного та особистісного становлення студентської молоді. Курс є націленим на розвиток загальної ерудиції та філософської культури мислення, збагачення історичної пам'яті та подолання комплексу національного філософського провінціалізму.

Мета курсу - ознайомити студентів з основними досягненнями світової та вітчизняної філософської думки, розкрити сутність основних понять філософії, їх еволюцію та значення в процесі формування основних світоглядних засад особистості.

Студент, який оволодів даною дисципліною, повинен:

 Знати:

основні поняття та теорії світової історії філософії, що мають неперехідне значення;

найбільш важливі персоналії філософії, зміст та основну суть основних першоджерел філософії.

 Вміти:

читати та аналізувати філософську літературу;

написати реферат, та виступити з ним перед аудиторією;

самостійно аргументувати свою світоглядну позицію, вести діалог, вступати в полеміку чи дискусію з приводу загальних засад життєдіяльності людини;

аналізувати свою професійну діяльність та її результати в широкому контексті філософського бачення світу.

Вивчення дисципліни «Філософія» базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань, отриманих сту­дентами в загальноосвітніх навчальних закладах та на життєвому досвіді. Серед дисциплін, що вивчаються в інституті, “Філософія” має безпосередній зв’язок з логікою, політологією, релігієзнавством, українською та зарубіжною культурою, психологією та політекономією.

^ Організаційно - методичні вказівки

Навчальна програма нормативної дисципліни «Філософія» відповідає усталеним нормативним документам, рекомендованим Міністерством освіти України як навчальні програми для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Вивчення дисципліни «Філософія» проводиться на 2 курсі денної та заочної форм навчання і передбачає читання лекцій, проведення семінарських занять, виконання студентами самостійної роботи, написання контрольних робіт. Після вивчення курсу «Філософія» студенти скла­дають екзамен.
^ Приблизний тематичний план
№

з/п

Найменування

тем

Всього

годин

Кількість аудиторних

годин
Сам.
робота

всього

лекція

сем. зан.

прак зан.

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Філософія, її походження і місце в історії культури

12

8

4

4

-

4

2

Філософія стародавнього Сходу

6

4

2

2

-

2

3

Антична філософія

18

12

6

6

-

6

4

Середньовічна філософія

6

4

2

2

-

2

5

Філософія епохи Відродження

6

4

2

2

-

2

6
^ Філософія Нового часу
6

4

2

2

-

2

7

Філософія епохи Просвітництва

6

4

2

2

-

2

8

Німецька класична філософія

6

4

2

2

-

2

9

Марксистська філософія

6

4

2

2

-

2

10

Розвиток філософської думки в Україні

6

4

2

2

-

2

11

Розвиток філософії в Росії (XIX - поч. XX ст.)

6

4

2

2

-

2

12

Сучасна західна філософія

24

16

8

8

-

8




Всього

108

72

36

36

-

36
^ Зміст дисципліни

Тема 1. Філософія, її походження і місце в історії культури.

Історичні типи світогляду - вихідна система координат для розгляду специфіки філософії. Погляди на природу міфології. Поліфункціональність міфу, недиференційованість знань у міфі, відокремленість людини від природного та соціального оточення у міфологічній свідомості. Віра в існування надприродних сил. Подвоєння світу - специфіка релігійного світогляду.

Загальне і відмінне у філософії й в інших типах світогляду. Філософія як роздум про навколишній світ та людину, заснований на критичній силі розуму. Зв'язок філософії з особистою критичною думкою окремого суб'єкта. Специфіка "софійного" як результату філософського пізнання.

Образ і призначення філософії в очах культури. Філософські категорії - універсальні форми розгляду явищ культури. Онтологія культурних феноменів. Акселогічна, гносеологічна та методологічна функція філософії. Філософія і наука. Філософія і мистецтво. Рефлексивна функція філософії.

Народження філософії і проблема її історичних типів. Історико-філософський процес.

^ Рекомендована література:1, 2, 3, 5,19.


Тема 2. Філософія стародавнього Сходу.

Загальні риси філософії Сходу: соціально-економічні, міфологічні та релігійні передумови виникнення філософської думки, відношення до пранауки, політики та моралі.

Основні течії філософської думки у стародавньому Китаї: конфуціанство, легізм, даосизм. Філософія стародавньої Індії. Релігія і культура Ведійської епохи у Індії. Бхагаватизм, джайнізм і ранній буддизм. Філософський зміст Упанішад. Вчення про карму і cансару. Матеріалістична лінія локаятиків. Даршани: санкхья йога, ньяя, вайшешика, міманса, веданта.

Місце філософських вчень стародавнього Китаю та Індії в історії світової філософії.

^ Рекомендована література: 1, 6, 8, 9, 19.


Тема 3. Антична філософія.

Загальна характеристика античної філософії, її походження й історичні межі. Очищення філософської думки античності від міфології, зв`язок з вченням про природу. Виникнення полісного устрою і народження раціоналістичного мислення. "Логос" як інструмент політичного життя. Різноманітність типів філософських вчень та її причини. Періодизація античної філософії.

Досократівський період: мілетська школа, Піфагор та піфагорейці, Геракліт Ефеський, елєати, атомісти стародавньої Греції.

Класична грецька філософія. Зворот софістів до людини, обгрунтування скептицизму.

Сократ, його життя та образ в історії філософії і культури. Предмет філософських роздумів Сократа. Сократичні школи. Платон, його життя і діяльність, вплив Сократа. Вчення про пізнання. Природа платонівських ідей і їх відношення до дійсності. Платон про матерію. Вчення про державу. Етика Платона.

Аристотель, специфіка його відношення до сутності і призначення філософії. Метафізика Аристотеля. Політичне та етичне вчення Аристотеля.

Елліністичний період у розвитку античної філософії, його загальна характеристика. Епікуреїзм, скептицизм та стоїцизм у Стародавніх Греції і Римі. Етика стоїків, ідеал стоїчного мудреця. Неоплатонізм - остання філософська течія античності.

^ Рекомендована література: 6, 9,12,18, 19.


Тема 4. Середньовічна філософія.

Поняття "середньовічна філософія". Своєрідність способу філософського мислення у середньовіччі. Зв''язок з релігією, екзегетика як метод, дидактизм, специфіка філософських жанрів. Періодизація середньовічної філософії.

Патристика та її історичне призначення. Роль неоплатонізму у становленні середньовічної філософії. Життя і погляди Августина Аврелія.

Виникнення і розквіт схоластики. Залежність філософії від релігії і церкви. Характеристика схоластичного методу. Тематика філософських досліджень у схоластиці. Життя і творчість Фоми Аквініського. Проблема співвідношення знання та віри, науки та релігії. Сенс життя за Ф.Аквінським.

Пізня схоластика (ХІУ-ХУ ст.). Відхід від системотворчості. Критика схоластичного методу. Номіналізм і реалізм. Номіналістична критика схоластики. Значення творчості Іоана Дунса Скота і Уільяма Оккама. Початок переоцінки культури середньовіччя.

^ Рекомендована література: 1, 6, 9, 12, 13, 18, 19.


Тема 5. Філософія епохи Відродження.

Характерні риси духовного стану Відродження: гуманістичний рух, зростання ролі фактору часу, ріст особистісного початку у житті міст, попит на розумову працю. Головні напрямки дії ренесансної культури: філологічна реставрація античності й історична самосвідомість епохи. Орієнтація на мистецтво, антропоцентричний характер філософії епохи Відродження.

Італійський гуманізм і його філософські засади. Ф.Петрарка, К.Салютаті, Л.Валла. Гуманізм як нова філософія, антиклерікалізм, морально-філософська орієнтація, проблема свободи волі і фортуни.Трансформація середньовічного філософствування у творчості Н. Кузанського. Гуманістична направленість філософії Роттердамського.

^ Рекомендована література: 1, 6, 9, 14,18, 19.

Тема 6. Філософія Нового часу ( XVII ст.).

Соціально-економічні обставини нового типу філософствування. Зміна в співвідношенні філософських знань і знань про природу. Питання методології та теорії пізнання під увагою філософії. Емпіризм і раціоналізм.

Френсіс Бекон - перший філософ Нового часу. Ідея великого відновлення наук. Розробка дослідно-індуктивного методу.

Рене Декарт - один із засновників філософії Нового часу. Предмет філософії за Декартом. Зв'язок метафізики з методом. Декартівський принцип універсального сумніву - спроба обгрунтування і організації знання. Правила філософського методу дослідження. Вчення про інтелектуальну інтуїцію. Субстанція - центральне поняття метафізики Декарта.

Розвиток англійського матеріалізму у XVII ст. Т.Гоббс - систематизатор беконівського матеріалізму. Розмежування філософії і теології. Людина - центральне поняття філософії Гоббса. Соціально-політичні погляди Гоббса. Зміщення проблематики у бік гносеології - головна своєрідність філософії Дж. Локка. Критика "природжених ідей". Матеріалістичне трактування досвіду. Розвиток Локком індивідуалістичного розуміння соціального і державного життя.

Раціоналістична лінія у розвитку філософії Нового часу. Вчення Б.Спінози про субстанцію, подолання дуалізму Декарта. Ступені пізнання. Питання свободи у Спінози.

Монади Лейбніца як субстанції. Світ монад, гармонія як внутрішній порядок монад. Раціоналізм Лейбніца, "істина факту" і "істина розуму". Загальна оцінка філософських пошуків Нового часу.

^ Рекомендована література: 1, 6, 9, 15,18, 19.


Тема 7. Філософія епохи Просвітництва

Загальна характеристика XVIII ст. як епохи Просвітництва і філософії цієї доби. Поширення наукового знання, ідеї спростування метафізики як спекулятивної філософської конструкції. Боротьба з релігією і церквою. Загальний філософський фон епохи: сенсуалізм, ідея природного права, рівності людей, релігійна толерантність, проблема співвідношення необхідності і випадковості, фаталізму і свободи волі.

Давид Юм - представник англійського Просвітництва. Психологізація Юмом теорії пізнання. Агностицизм. Роль принципу асоціацій. Критика індукції. Проблема тотожності особистості. Вчення про афекти. Принцип етичного вчення. Елементи соціальної філософії. Ш.Монтеск'є. Початки філософії історії. Соціальна філософія "Духу законів". Ф.Вольтер. Матеріалістично-релігійні погляди. "Соціальний аргумент", його антиномії і його значення. Історія і "філософія історії".

Ж.-Ж.Руссо. Проблема суперечності культурно-соціального прогресу. Ж.Ламетрі. Етичні і соціально-політичні погляди Д.Дідро. Створення "Енциклопедії". Гносеологічно-методологічні погляди: єдність почуттів, розуму і досвіду. К.Гельвецій - основні інтенції його філософії та її соціальна обумовленість. П.Гольбах. Матеріалістичний субстанціалізм. Антропосоціальна філософія.

^ Рекомендована література: 1, 6, 9, 16, 18, 19.


Тема 8. Німецька класична філософія.

Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. "Коперніканський переворот" І.Канта. Людина як "громадянин двох світів". Природа і свобода. Категоричний моральний імператив. Теоретичний та практичний розум. Діяльно-творча основа буття у філософії І. Фіхте. Суб'єктивна діалектика. Філософія тотожності Ф.В. Шеллінга. Г.Гегель - філософська система і метод. Людина як суб'єкт духовної діяльності. Гегель про закономірності становлення сутності людини. Тотожність буття і свідомості. Діалектика Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Людина як природна чуттєво - тілесна істота. Чуттєвість і розум. Спілкування та існування людської сутності. Любов як основа спілкування. Універсальність людини. Л.Фейєрбах і криза класичної філософії.

^ Рекомендована література: 1,6,9, 17,18, 19.


Тема 9. Марксистська філософія

Передумови становлення марксизму та його філософії. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії. Філософський аналіз політичної економії. Відчужена праця і суспільство відчуженої людини.

Матеріалістичне розуміння історії. Структура суспільства і нова концепція розвитку історії. Людина як суб'єкт історії. Подолання відчуження. Категорія практики. Суспільне буття і суспільна свідомість. Поняття ідеології та перетвореної форми свідомості. Суспільний розвиток як природничо-історичний процес, його закони. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Ідея звільнення індивіду та вирішення проблеми свободи. Розвиток філософії марксизму Г.В.Плєхановим, В.І.Леніним, російськими марксистами. Дослідження діалектичної методології пізнання. Вчення про державу. Вплив марксистської філософії на інші філософські доктрини.

Рекомендована література: 1, 6 ,9, 17, 19, 22.


Тема 10. Розвиток філософської думки в Україні.

Особливості формування світогляду Київської Русі. Космогонічні і космологічні погляди. Вплив антично - візантійської, західноєвропейської культури на становлення києворуської культури. Специфіка світогляду давніх русичів, його морально - філософсько -теологічний синкретизм.

Відображення ідей рівноправності, політичної самостійності, незалежності в народній творчості мислителів - ''книжників" в період формування української нації (ХІV-ХV ст.).

Філософсько - гуманістична думка українського Ренесансу (ХV-ХVІІ ст.).Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії.

Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку українського та інших народів(Ф.Прокопович, Г.Кониський, Г.Бужинський та ін.). Характер національної самосвідомості. Становлення Просвітництва в Україні.

Г.Сковорода, його життя та філософія. Г.Сковорода і Слобожанщина. Антитетичний метод. "Філософія серця", "Внутрішня людина", концепція "сродної праці". Пантеїзм.

Українська філософія ХІХ-ХХ ст. у контексті світової філософської думки. Проблеми людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. М.Костомаров про український народний характер. Т.Шевченко як філософ. Подальший розвиток "філософії серця". В.Вернадський та його погляди на феномен життя, людство, науку, ноосферу.

Філософська україністика (І.Франко, Л.Українка, П.Грабовський, М.Коцюбинський та інш.). Концепція національної еліти в історіософії В.Липинського та в політології Д.Донцова. Д.Чижевський про формування української духовності. Особливості української ментальності.

^ Рекомендована література: 3, 4, 5, 8, 10.


Тема 11. Розвиток філософії в Росії (XIX - поч. XX ст.).

Антропоцентризм і історіософізм російської філософської думки. Слов'янофільство та західництво(О.Киреєвський, О.Хомяков, Б.Чаадаєв та інш.). Космічна утопія М.Федорова. В.Соловйов. Філософія всеєдності (джерела, передумови, етапи еволюції). Історія як боголюдинний процес. Етичний детермінізм Соловйова. Філософська містерія свободи М.Бердяєва. Історія як творчість. Культура і цивілізація. Інтуїтивізм у гносеології. Ідеал цілісного пізнання (М.Лоський, С.Франк, О.Лосєв). Ірраціоналізм Г. Шестова. Критика етичного ірраціоналізму.

^ Рекомендована література: 1, 6, 29, 37, 43.


Тема 12. Сучасна західна філософія .

Основні ознаки некласичних філософських вчень. Плюралізм течій сучасної філософії. Проблеми людини як один з головних напрямків їх взаємодії.

Антираціоналістична установка філософії життя. Проблема нераціонального (воля, почуття, інтуїція, несвідоме). Людина як суб'єкт водіння, світ як воля і уявлення (А.Шопенгауер). Ідея надлюдини в філософії Ф.Ніцше. Людське життя як культурно-історичний процес (В.Дільтей). Концепція еволюції органічного світу А.Бергсона.

Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда. Психоаналітична онтологія людського буття. Феноменологія несвідомого. Психоаналіз і проблема антропосоціогенезу. Неофрейдизм. Структура і архетипи колективного несвідомого в філософії Е.Фромма.

Зародження екзистенціалізму. Абсолютна ідея і людина в філософії С.К'єркегора. Проблема екзистенціальної істини.

Феномен людини в християнському еволюціонізмі (Т. де Шарден). Структурна антропологія К.Леві-Строса.

Основи феноменології Е.Гуссерля. Життєвий світ як основа суб'єктивності. Вплив феноменології на розвиток сучасної філософії. Антропологічна філософія М.Шелер про природу людини та її місце у Всесвіті. Розвиток принципів антропологічної філософії (А.Гелен, Е.Ротхаккер, Г.Плеснер).

Екзистенціалізм М. Хайдеггера, Ж. П. Сартра, А. Камю, К. Ясперса. Людина в загальній структурі буття. Сенс існування. Трансценденція. Проблема свободи. Сутність та існування.

Еволюція релігійної філософії у XX ст. Неотомізм. Проблема співвідношення віри, знань та цінностей. Персоналізм. Особа як унікальна суб'єктивність, шляхи її самореалізації.

Антропологічна орієнтація філософської герменевтики, прагматизму, неопозитивізму. Проблема спілкування і розуміння.

Проблема істини. Структуралізм і постструктуралізм

Рекомендована література: 1, 6, 7,19-49.


Література

Основна:

Введение в философию. В 2 ч., М., 1989.

Философия. Учебное пособие для студентов вузов (отв. редактор В.П.Кохановский. Ростов - на Дону. 1995.

Філософія. Курс лекцій. (І.В.Бичко та інш.). Київ, 1993.

Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. Київ, 1996.

Вступ до філософії. Навчально-методичний посібник. Під загальною ред. Г.І.Волинки. Київ, 1993.

Антология мировой философии. В 4 т. М., 1969-1972.

Мир философии. Книга для чтения. В 2 ч., М.,1991.

Читанка з історії філософії. В 6 кн. Під ред. Г.І.Волинки.Київ, 1992-1993.

История философии в кратком изложении. М., 1981.

Історія філософії в Україні. В З т. Київ, 1987.

Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. М., 1991.

ЧанышевА.И. Курс лекций по древней и средневековой философии. М., 1991.

Соколов В.В. Средневековая философия. М., 1979.

Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения, М., 1980.

Нарский И.С. Западно-европейская философия XVII в. М., 1974.

Кузнецов В.Й., Мировский Б.В., Грязнов А.Ф. Западно-европейская философия XVIII в. М., 1986.

Нарский И.С. Западно-европейская философия XIX в. М., 1976.

Рассел Б. История западной философии.- Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998.

Додаткова:

Философский энциклопедический словарь, М. 1983.

Вебер М. Избранные произведения. М., 1990.

Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей.М. 1991.

Поппер К. Открытое общество и его враги. В 2 т.М., 1991.

Самосознание европейской культури XX века. М., 1991.

Проблема человека в западной философии. М., 1986.

Сумерки богов. М., 1989.

Ницше Ф. Утренняя заря. Свердловск, 1991.

Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. М., 1990.

Тойнби А.Дж. Постижение истории. М.,1991.

Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.

Фрейд З.Психология бессознательного.М.,1989.

Швейцер А. Благоговение перед жизнью. М., 1992.

Шпенглер О. Закат Европы. М., 1991.

Юнг К.Г. Архетип и символ. М., 1991.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991.

Культорология. XX век. Антология. М., 1995.

Ортега-и - Гассет. Что такое философия. М., 1991.

Бердяев Н.А. Философия свободы. М., 1989.

Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. М., 1991.

Фромм Э. Душа человека. М., 1992.

Тейяр де Шарден. Феномен человека. М., 1987.

Гроф С. За пределами мозга. М., 1993.

Бубер М. Я и Ты. М., 1993.

Данилевский Н.Я. Россия и Европа. М., 1991.

Рикер П. Конфликт интерпретаций. М., 1995.

Гуссерль 3. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.

Барт Р. Избранные работы. М., 1989.

Гадамер Г. Актуальность прекрасного. М., 1991.

Шелер М. Избранные произведения. М., 1994.

Делез Ж. Логика смысла. 1995.





Проект
релігієзнавство

навчальна програма підготовки фахівця

освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”

з напряму 0928 “Пожежна безпека”

на базі повної загальної середньої освіти


Навчальну програму складено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом 0928 “Пожежна безпека” за спеціальністю 6.092800 “Пожежна безпека”.

Укладач: доцент кафедри соціально-економічних дисциплін, к.ф.н.,

доцент Храбров В.В.

Рецензенти: Кривуля А.М. – професор кафедри соціально-

гуманітарних дисциплін Національного Університету

внутрішніх справ, доктор філософських наук,

професор.

Карпенко А.В. - доцент кафедри філософії

Харківського Національного Університету ім.Каразіна,

кандидат філософських наук, доцент.


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Курс “Релігієзнавство” є частиною циклу гуманітарних дисциплін, усвоєння яких є необхідним для морального, етичного та естетичного розвитку студентської молоді.

Мета курсу - ознайомити студентів з основними досягненнями світової та вітчизняної релігієзнавчої думки, розкрити суть основних понять релігієзнавства, їх еволюцію та значення в процесі формування основних світоглядних засад особистості.

Програма курсу «Релігієзнавство» орієнтує студентів на опанування і використання знань, умінь і навичок, необхідних для грамотної професійної діяльності з урахуванням особливостей релігійної свідомості і відправлення свободи совісті в Україні.

Оволодівання знаннями основ релігієзнавства згідно з даною програмою спрямовані на ознайомлення із світовими релігіями у їхньому розвитку.

Студент, який оволодів даною дисципліною, повинен:

 Знати:

головні поняття, концепції та дефініції релігієзнавства;

історію та типологію релігій, бачити релігію як соціально-історичне явище, її місце у духовній культурі суспільства, розуміти стосунки між церквою та державою.

 Вміти:

розрізняти релігійні особливості етносів України, що необхідно при формуванні підрозділів ДПО;

використовувати морально-релігійні знання для формування духовності особового складу підрозділів ДПО;

читати та аналізувати релігієзнавчу літературу;

написати реферат, та виступити з ним перед аудиторією;

самостійно аргументувати свою світоглядну позицію, вести діалог, вступати в полеміку чи дискусію на релігійну тематику.



^ Організаційно - методичні вказівки

Програма з релігієзнавства включає курс лекційних, практичних занять і самостійної роботи тих, хто навчається.

На лекціях розглядаються основні питання сучасного релігієзнавства в його історико-культурному, філософському та етичному аспектах.

Практичні заняття мають за мету сприяти оволодінню студентами спеціальними науково-практичними знаннями, методами дослідження та аналізу феноменів релігії та релігійності, пов’язаних з поведінкою та свободою совісті людини. Особливість практичних занять полягає в тому, що в них широко використовуються активні методи навчання: аналіз конкретних ситуацій, рольові ігри.

Облік і контроль з питань дисципліни проводяться у формі усного опитування, письмових робіт, заліку.
^ Приблизний тематичний план
№

з/п

Найменування

тем

Всього

годин

Кількість

аудиторних годин
Сам.
робота

всього

лекція

сем. зан.

прак. зан

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Релігієзнавство як навчальна дисципліна. Предмет та структура.

6

4

2

2

-

2

2

Релігія як соціально-історичне явище

6

4

2

2

-

2

3

Релігія і духовна культура суспільства.

6

4

2

2

-

2

4

Первісні релігії. Національні релігії(іудаїзм).

8

6

2

4

-

2

5

Світові релігії, їх виникнення і сутність. Буддизм, християнство, іслам.

18

12

6

6

-

6

6

Релігія і церква в сучасному світі. Нетрадиційні релігії

6

4

2

2

-

2

7

Держава і релігія

4

2

2

-

-

2




Всього

54

36

18

18

-

18
^ Зміст дисципліни


Тема 1. Релігієзнавство як навчальна дисципліна. Предмет та структура.
Релігієзнавство в системі суспільних наук. Нау­кове і богословське релігієзнавство. Структура, цілі та завдання курсу релігієзнавства, основні поняття та категорії. Релігія та вільнодумство в історії суспільства. Релігія і філософія. Релігія і право.

^ Рекомендована література: 12, 16, 20.

Тема 2. Релігія як соціально-історичне явище.
Структура релігії, її основні елементи. Релігійна ідеологія і психологія. Релігія та інші види суспільної свідомості. Основні функції та соціальна роль релігії і церкви. Наукове визначення релігії. Корені релігії. Гносеологічні, психологічні та соціальні корені релігії. Походження релігії. Основні історичні типи релігій.

^ Рекомендована література: 5, 12, 13, 15, 16, 20.
Тема 3. Релігія і духовна культура суспільства.
Об'єктивна обумовленість місця релігії у сфері ду­ховної культури. Особливості впливу релігії на різнома­нітні сфери суспільної свідомості. Релігія та вільно­думство як елементи духовного життя. Основні етапи розвитку вільнодумства. Вільнодумство та атеїзм у рабовласницькому суспільстві. Вільнодумство в епоху феодалізму. Буржуазний атеїзм. Релігія та вільнодумство в сучасному світі.

^ Рекомендована література: 5, 7, 12, 13, 16, 20.

Тема 4. Первісні релігії. Національні релігії.
Первісні історичні форми релігії. Родоплемінні культури. Дохристиянські вірування в Київській Русі. Еволюція первісних релігійних вірувань в історичному розвитку суспільства. Сучасні національні та націо­нально-державні релігії. Іудаїзм, індуїзм, конфуціанство, даосизм.

^ Рекомендована література: 3, 5, 7, 13, 17,19.
Тема 5.Світові релігії, їх виникнення і сутність. Буддизм, християнство, іслам.
Сучасні світові релігії, їх основні особливості. Буддизм, його виникнення, особливості віровчен­ня, культу й організації. Основні напрямки буддизму. Ламаїзм.

Християнство. Виникнення християнства та його еволюція. Перетворення первісного християнства в дер­жавну релігію Рима. Джерела християнства. Формування євангельської літератури. Біблія - священна книга хрис­тиянства як світової релігії. Розкол християнства, його причини та наслідки. Православ'я, особливості віровчення та культу. Причини і наслідки впровадження християнства на Русі.

Католицизм, особливості виникнення, віровчення та культу. Створення римсько-католицької церкви. Соціальна доктрина і соціальна політика Ватикану. Католицизм в Україні. Українська греко-католицька церква. Уніатство в Україні.

Протестантизм, його виникнення, особливості віро­вчення й культу. Основні напрямки протестантизму: лю­теранство, кальвінізм, англіканство. Пізній протестан­тизм: баптизм, п'ятидесятництво, свідки Єгови та інші конфесії. Сучасне релігійне сектантство. Релігійні секти в Україні.

Іслам. Виникнення Ісламу. Особливості віровчення та культу. Коран як історико-літературна пам'ятка. Шаріат. Основні напрямки ісламу: суннізм і шиїзм. Іслам в Україні.

^ Рекомендована література: 1, 2, 3, 8, 10, 11, 14.
Тема 6. Релігія і церква в сучасному світі. Нетрадиційні релігії.
Географія сучасних релігій. Релігійні організації та церкви в різних країнах світу. Релігія і політика церкви в боротьбі за мир. Міжнародні релігійні організації. Сучасний екуменічний рух. Секуляризацій й модернізм у релігіях та церквах світу. Нетрадиційні форми релігій та їх соціальні джерела.

Релігія і церква в Україні. Українська автокефальна православна церква. Причини зберігання релігійності в сучасних умовах.

^ Рекомендована література: 12, 16, 18.
Тема 7. Держава і релігія.
Наукові підстави ставлення держави до релігії, церкви та віруючих. Політика одержавлення релігії та церкви. Політика толерантності в релігійних та державно-церковних відносинах.

Правове регулювання релігійних та державно-церковних відносин. Свобода совісті та її правовий аспект. Конституція України про свободу совісті та її гарантії в Україні.

Відокрем­лення церкви від держави та школи від церкви як важ­лива гарантія свободи совісті в Україні.

Рекомендована література: 12, 16.




Література

Основна:

Апокрифы древних христиан.-М., 1989.

Библейская энциклопедия.- М., 1991

Библия.-М.,1989.

Булгаков С.Православие: Очерки православной церкви.-М.,1991.

Бонград-Левин Г.М. Древнеиндийсхая цивилизация: философия, наука, религия. - М., 1980.

Буддизм.Словарь.-М.,1992

Васильев Л.С. История религий Востока .-1983.

Гараджа В.И. Протестантизм.- М., 1971.

Гусева И.Р. Индуизм. – М., 1977.

Иеговизм.- Минск,1981.

Ислам: энциклопедический словарь. – М., 1991.

Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. Підручник. – Київ, 1995.

Крывелев И.А. История религий. Очерки: В 2 т. - М., 1976.

Мавлютов Р.Р. Ислам. - М., 1974.

Мень А. История религии.- М., 1994.

Радугин А.А. Введение в религиеведение. Курс лекций.- М., 1996.

Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. - М.,1981.

Свенцицкая И.С. От общины к церкви. - М.;. 1985.

Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

Угринович Д.М. Введение в религиеведение. - М., 1985.


Додаткова:

Антонова О.А. Католицизм и искусство: ХХ в. - М., 1985.

Конституція України.-Київ,1996.

Косидовский З. Библейские сказания//Сказания евангелистов.- М., 1980.

о.Кость Панас. Історія Української церкви.-Львів, 1992.

Мітрохін Л.Н. Релігії нового віку. – М., 1985.

Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2 т. – М., 1982.

Фрейд З. Будущее одной иллюзии//Сумерки богов.- М., 1989.

Фромм Э. Психоанализ и религия.// Сумерки богов.- М., 1989.

Яблоков И.Н.Религия: сущность и явление.- М., 1982.



^ Проект політологія

навчальна програма підготовки фахівця

освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”

з напряму 0928 “Пожежна безпека”

на базі повної загальної середньої освіти


Навчальну програму складено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом 0928 “Пожежна безпека” за спеціальністю 6.092800 “Пожежна безпека”.

Укладач: доцент кафедри соціально-економічних дисциплін, к.ф.н.,

доцент Храбров В.В.

Рецензенти: Сазонов М.І. – професор кафедри політології

Харківського Національного Університету ім.Каразіна,

доктор філософських наук, професор.

Навроцький В.В. - доцент кафедри соціально-

гуманітарних дисциплін Харківського інституту

управління, кандидат філософських наук, доцент.

^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Цілі й завдання навчального курсу “Політологія” визначаються передусім необхідністю формування у студентів сучасної політичної культури як важливого чинника розвитку цивілізованого громадянського суспільства в Україні. Вивчення курсу має забезпечити знання студентами головних понять і категорій політології, знайомство з найбільш значними соціально-політичними ідеями минулого і сучасності в такий спосіб, аби сформувати спроможність активної участі в політичному житті країни, свідомого здійснення свого громадянського вибору.

Студент, який оволодів даною дисципліною, повинен

Знати:

основні категорії політичного життя, учення і концепції, що складають методологічну і теоретичну основу сучасної політології;

типи політичних систем і основні форми державного устрою суспільства;

існуючі політичні режими;

типи і форми політичної діяльності.

Вміти:

орієнтуватися в сучасних політичних плинах;

вибирати власну політичну позицію, співвідносячи її зі своїм професійним статусом;

аналізувати політичну ситуацію, володіти основними методами політичного аналізу.
^ Організаційно - методичні вказівки

Контроль за вивченням навчального курсу здійснюється шляхом оцінювання участі студентів у семінарських заняттях, проведення письмових самостійних робіт після проходження розділів курсу. Підсумковий контроль проводиться у формі іспиту.

^ Приблизний тематичний план
№

з/п

Найменування

тем

Всього

годин

Кількість аудиторних

годин
Сам.
робота

всього

лекція

сем. зан.

прак. зан

1

2

3

4

6

5

7

8

1

Політологія як наука. Предмет, метод, функції, структура політології.

6

4

2

2

-

2

2

Політичні відношення та політична влада.

6

4

2

2

-

2

3

Політична система. Держава як основний політичний інститут.

12

8

4

4

-

4

4

Політичні режими.

6

4

2

2

-

2

5

Політичні партії.

6

4

2

2

-

2

6

Політична свідомість і політична культура.

6

4

2

2

-

2

7

Політична діяльність, її сутність і структура.

6

4

2

2

-

2

8

Особистість у системі політичних відношень.

6

4

2

2

-

2

9

Політичний процес, його структура і динаміка.

6

4

2

2

-

2

10

Політика і соціальний конфлікт.


6

4

2

2

-

2

11

Світова політична система і міжнародні відношення.

6

4

2

2

-

2

12

Історичні етапи розвитку світової політичної думки.

12

8

4

4

-

4

13

Сучасні соціально-політичні ідеї та концепції.

12

8