Реферат: План заходів Міністерства освіти І науки України щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти» від 14 січня 2004 р. №24

Про Заходи на виконання постанови Кабінету Міністрів

України «Про затвердження Державного стандарту базової

і повної загальної середньої освіти»

Наказ Міністерства освіти і науки України

02.02.04 № 80


На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та з метою організаційного, навчально-методичного забезпечення впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти у навчально-виховний процес наказую:

1. Затвердити План заходів Міністерства освіти і науки України щодо впровадження у навчально-виховний процес Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (додається).

2. Структурним підрозділам Міністерства освіти і науки України забезпечити реалізацію зазначених заходів у визначені Планом терміни.

3. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних та Севастопольської міської державних адміністрацій довести положення зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до керівників та педагогічних працівників навчальних закладів.

4. Даний наказ опублікувати в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України» та газеті «Освіта України».

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра Огнев'юка В.О.


Міністр ^ В.Г. Кремень


ПЛАН

заходів Міністерства освіти і науки України щодо реалізації

постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження

Державного стандарту базової і повної загальної середньої

освіти» від 14 січня 2004 р. №24


1. Розробити спільно з АПН України та затвердити типові навчальні плани для основної та старшої школи

Полянський П.Б. Ващенко Л.С. Ляшенко О.І.

до 5.02 2004 р.

2. Підготувати наказ про проведення Всеукраїнського конкурсу навчальних програм та підручників для 5-12 класів відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

Полянський П.Б. Ващенко Л.С.

до 7.02 2004р.

3. Організувати розроблення та видання на конкурсній основі навчальних програм для основної та старшої школи

Полянський П.Б. Ващенко Л.С. Ляшенко О.І.

до 1.05 2004р.

4. Організувати розроблення та видання на конкурсній основі комплекту навчальної книги для основної та старшої школи

Полянський П.Б. Удод О.А. Завалевський Ю.І. Ханюк Т.О.

з 2004р.

5. Внести зміни до змісту фахової підготовки вчителів у вищих навчальних закладах відповідно до Державного стандарту

^ Болюбаш Я.В. Олійник В.В. Левківський К.М. Полянський П.Б.

з 2004 р.

6. Розробити методичні рекомендації щодо впровадження різних форм профільного навчання у старшій школі

^ Завалевський Ю.І.

2004р.

7. Продовжити експеримент щодо зовнішнього тестування учнів загальноосвітніх навчальних закладів, розширити його рамки. Підготувати відповідну постанову КМУ

^ Полянський П.Б.

2004р.

8. Систематично здійснювати моніторинг мережі загальноосвітніх навчальних закладів з метою запровадження профільного навчання зокрема створення в регіонах шкільних округів

^ Полянський П.Б. Буденна І.М.

постійно

9. Внести зміни до навчальних планів та програм загальноосвітнього циклу професійно-технічних та вищих навчальних закладів І - II рівнів акредитації відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Болюбаш Я. В. Десятое Т.М.

2004 рік


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
^ Від 14 січня 2004 р. № 24 Київ

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ І ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ


Відповідно до статті 31 Закону України «Про загальну середню освіту» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (додається).

2. Міністерству освіти і науки, Академії педагогічних наук розробити до 1 червня 2004 р. навчальні плани та програми для учнів основної і старшої школи.

^ Прем'єр-міністр України В. ЯНУКОВИЧ

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 14 січня 2004р. №24


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
базової і повної загальної середньої освіти

^ ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (далі — Держав­ний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та ста­ршої школи, гарантії держави у її досягненні.

Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристи­ку інваріантної і варіативної складових змісту базової та повної загальної середньої освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державного стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що нада­ють загальну середню освіту.

Зміст базової і повної загальної середньої освіти створює передумови:

для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах загальнолюдських та національних цінностей, науковості і систематичності знань, їх значущості для соці­ального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємопо­ваги між націями і народами, світського характеру школи;

для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо забезпе­чується вивченням української мови, української літератури, історії України, гео­графії України, українського мистецтва тощо;

для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у старшій шко­лі, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.

Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здо­бувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосо­вувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Між ступенями шкільної освіти забез­печується наступність і перспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Державному ста­ндарті подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, здоров'я і фізична культура, технології, що є органічним продовженням змісту відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти.

Зміст освітньої галузі структурується і реалізується в системі відповідних навчаль­них предметів та курсів, програми яких затверджує МОН.

Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початко­вою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до ви­бору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів; особистісно орієнтований підхід здійснюється через варіати­вність методик організації навчання залежно від пізнавальних здібностей, а також через факультативні курси.

У старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв'язку з цим зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за трьома рівнями: обов'язкові результати навчання, визначені Державним стандартом, профільний, зміст якого визначають програми, затверджені МОН, та академічний, за програмами якого ви­вчаються дисципліни, що тісно пов'язані з профільними предметами (наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі), а також здійснюється загальноосвітня підго­товка учнів, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.

^ Базовий навчальний план

Базовий навчальний план основної і старшої школи охоплює дві складові: інварі­антну та варіативну.

Інваріантна складова передбачає дотримання всіма навчальними закладами, що надають загальну середню освіту, єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів. Варіативна складова спрямована на забезпечення індивідуальної орієнтова­ності змісту освіти.

Під час складання типових навчальних планів для учнів спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв і колегіумів дозволяється перерозподіляти між освітніми галузями до 15 відсотків навчального часу, визначеного інваріантною частиною Базового на­вчального плану.

Змістове наповнення освітніх галузей інваріантної складової визначається Дер­жавним стандартом.

Змістове наповнення варіативної складової формується навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, типу закладу, індивідуальних освітніх потреб учня.

В основній школі навчальні години варіативної складової використовуються го­ловним чином для загальноосвітньої підготовки учнів, індивідуальних занять та кон­сультацій, факультативного навчання.

У старшій школі, у тому числі в сільських однокомплектних школах, де створю­ються різнопрофільні навчальні групи учнів, за рахунок варіативної складової здій­снюється профільне навчання. Години цієї складової можуть використовуватися також для вивчення предметів за вибором учнів, факультативних занять тощо.

На основі Базового навчального плану МОН розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів. У типових навчальних планах визнача­ється перелік навчальних предметів і курсів, відповідно до змісту освітніх галузей, кількість годин, відведених на їх вивчення у кожному класі. Типові навчальні плани можуть відображати різні варіанти структурування, інтеграції та розподілу навчаль­ного змісту за роками навчання в межах годин, визначених Базовим навчальним планом. На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова освіти з урахуванням особливостей організації навчально-виховного процесу.


^ Базовий навчальний план загальноосвітніх

навчальних закладів II — III ступенів

(розподіл навчального часу між освітніми галузями)

Освітні
галузі

Загальна кількість годин

ІІ ступінь

(5 – 9 класи)

ІІІ ступінь

(10 – 12 класи)

ІІ + ІІІ ступені

(5 – 12 класи)

Тиждень

Рік

Відсотків

Тиждень

Рік

Відсотків

Тиждень

Рік

Відсотків

Інваріантна складова

Мови і літератури

42

1470

27

19

665

19

61

2135

23.9

Суспільствознавство

12

420

7,7

10

350

10

22

770

8.6

Естетична культура

8

280

5,1

2

70

2

10

350

3.9

Математика

20

700

13

8

280

8

28

980

11

Природознавство

26

910

16,7

13

455

13

39

1365

15.3

Технології

8

280

5,1

6

210

6

14

490

5.5

Здоров’я і фізична культура

17,5

612,5

11,4

9

315

9

26,5

927,5

10.4

Разом

133,5*

4672,5

86

67

2345

67

200,5

7071,5

78.6

Варіативна складова

Додаткові години на освітні галузі, предмети за вибором, профільне навчання, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

21,5

752,5

14

33

1155

33

54,5

1907,5

21,4

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня

130

4550




90

3150




220

7700




^ Разом (загальне навчальне навантаження)

155

5425

100

100

3500

100

255

8925

100



* Години фізичної культури освітньої .галузі «Здоров'я і фізична культура» не враховуються в гранично допустимому навантаженні учнів.

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних мен­шин, у спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозволяється за раху­нок загального навчального навантаження збільшувати гранично допустиме наван­таження учнів до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.


^ ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ

^ Освітня галузь «Мови і літератури»

Мета — формування комунікативної і літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.

Зміст освітньої галузі ґрунтується на принципі наступності між початковою, ос­новною і старшою школою, враховує мовну та літературну підготовку учнів почат­кової школи.

Освітня галузь «Мови і літератури» складається з мовного і літературного компо­нентів, кожен з яких має свої складові. Зокрема, до мовного компонента входять: українська мова, мови національних меншин, іноземні мови, а до літературного — українська, зарубіжна, рідна (якщо вона не є українською) література (літературна освіта).

Кожен з компонентів та їх складові містять кілька наскрізних змістових ліній. Змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна (стратегічна).

Мовленнєва лінія забезпечує вироблення і вдосконалення вмінь та навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо); мовна — засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини та формування мовних умінь і навичок; соціокультурна — засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, норм, які регулюють стосунки між по­коліннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвит­кові; діяльнісна (стратегічна) — формування загально-навчальних умінь і навичок, опанування стратегій, що визначають мовленнєву діяльність, передусім спрямова­них на розв'язання навчальних завдань і життєвих проблем. Зазначені змістові лінії формують комунікативну мовленнєву, мовну, соціокультурну, діяльнісну (стратегі­чну) компетенцію особистості.

Змістовими лініями літературного компонента є аксіологічна, літературознав­ча, культурологічна.

Аксіологічна лінія забезпечує опрацювання художнього твору в єдності його етичних та естетичних вимірів, спрямованість роботи над текстом на формування ціннісних орієнтацій і розвиток творчих здібностей особистості; літературознавча — засвоєння основних теоретико- та історико-літературних знань і розгляд твору у контексті літературного процесу; культурологічна — усвідомлення літератури як скла­дової частини духовної культури українського та інших народів. Ці змістові лінії формують літературну компетенцію учнів.

Зміст мовного компонента. Українська мова, мови національних меншин, інозе­мні мови формують в учнів стійку мотивацію до вивчення мов, забезпечують усвідо­млення функцій кожної з мов у навчальному процесі і в суспільстві; виховують пова­гу до української мови як державної та до інших мов; розширюють та активізують словниковий запас учнів з урахуванням тих груп слів, усталених висловів, що відо­бражають реальне життя народу, мова якого вивчається, особливості його життєвого досвіду, історії, культури; сприяють формуванню толерантного ставлення до різних народів, розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користувати­ся нею як засобом спілкування в різних сферах, розвитку в учнів мовних, інтелекту­альних і пізнавальних здібностей; формують гуманістичний світогляд, моральні та естетичні переконання, національні та загальнолюдські цінності.

Зміст літературного компонента. Українська література, зарубіжна література, лі­тератури національних меншин передбачають формування потреби і відповідних навичок у читанні художньої літератури; створення на основі засвоєних літератур­них знань оптимальних умов для всебічного розвитку і реалізації особистості; фор­мування національних і загальнолюдських цінностей; залучення учнів до найкра­щих здобутків духовної культури.

^ Основна школа

Зміст мовного та літературного компонентів в основній школі спрямований на досягнення належного рівня сформованості вміння користуватися мовними засоба­ми в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане; залу­чення до художньої літератури, а через неї — до фундаментальних цінностей куль­тури; формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій свого народу та толерантного ставлення до культурних традицій інших народів.

Завданнями освітньої галузі в основній школі є:

формування стійкої мотивації до вивчення української, іноземних мов, мов наці­ональних меншин, української, зарубіжної літератур, виховання відчуття краси і виразності рідного слова, поваги до української мови та інших мов;

ознайомлення з мовною системою та формування на цій основі базових лексич­них, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок;

вироблення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) і в різних сферах спілкування (особистіша, публічна, освітня);

формування комунікативної компетенції;

ознайомлення з найвизначнішими досягненнями художньої оригінальної та пе­рекладної літератури;

розвиток умінь сприймати літературний твір як явище мистецтва;

формування читацької та мовленнєвої культури, творчих здібностей, культури полеміки, критичного мислення, самостійного аналізу та оцінювання прочитаного;

формування гуманістичного світогляду, духовного світу людини, її моральних та естетичних цінностей, особистісних рис громадянина України, який сприймає і поділяє національні та загальнолюдські цінності, відчуває свою приналежність до європейської спільноти.


Мовний компонент
^ Українська мова. Мови національних меншин
Мовленнєва лінія


Зміст освіти


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Загальні уявлення про мовлення як за­сіб спілкування, пізнання і впливу; сфе­ри спілкування; усне та писемне мов­лення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Ситуація спілкування. Культура мовлен­ня. Правила спілкування.


Знання про усне та писемне мовлення; вміння орієнтуватися у мовленнєвій си­туації, сферах спілкування, осмислюва­ти, планувати і реалізувати задум висло­влювання, удосконалювати його.


Мовленнєвий етикет. Типи мовлення. Стилі мовлення. Жанри мовлення

Уміння і навички в усіх видах мовлен­нєвої діяльності: володіння різними типами і стилями мовлення з урахуванням ситуації спілкування, дотримання правил спілкування
Аудіювання
Сприймання на слух, розуміння текстів, що належать до різних типів, стилів і жанрів мовлення, ступінь складності яких відповідає віковим особливостям учнів

та етапу навчання

Уміння уважно слухати текст, розуміти, запам'ятовувати з одного прослухуван­ня його зміст, визначати тему та основну думку твору, оцінювати почуте, по­мічати особливості мовної форми
Говоріння
Переказування (докладне, стисле, вибі­ркове), діалогічні та монологічні висло-

влювання різних типів, стилів і жанрів

мовлення


Уміння переказувати (докладно, стисло, вибірково) вивчені, прослухані або прочитані твори; діалогічні та монологічні висловлювання з урахуванням ситуації

спілкування; висловлювати власну думку, аналізувати різні погляди на пред­мет обговорення, дотримуючись мовних,

етичних та етикетних норм; удосконалювати власне мовлення

Читання

Формування, розвиток техніки читання вголос та мовчки, розуміння самостійно прочитаних текстів, що належать до різних родів літератури, стилів, типів і жанрів мовлення; види читання


Уміння читати вголос та мовчки за визначеними програмою нормативами; запам'ятовувати; висловлювати власну думку про прочитане; самостійно працювати з текстом; користуватися різни

ми видами читання
Письмо
Побудова письмових текстів (монолог,

діалог) різних типів, стилів і жанрів

Уміння письмово переказувати (докладно,

стисло, вибірково), самостійно створювати письмові тексти, висловлювати в них

власну думку про певну подію, ситуацію,

прочитаний твір, дотримуватись вимог до

мовлення, вдосконалювати написане
^ Мовна лінія
Фонетика. Орфоепія. Графіка
Звукова система мови
Складоподіл. Наголос. Сильна та слабка

позиції звуків у слові та позначення їх на

письмі. Алфавіт. Звукове значення букв.

Орфоепічні норми. Орфоепічний словник

Знання звуків мови та алфавіту

Уміння дотримуватися орфоепічних норм

у власному мовленні; вільно користуватись алфавітом, орфоепічним словником
^ Лексикологія і фразеологія
Лексичне значення слова. Однозначні і

багатозначні, стилістично та емоційно

нейтральні і стилістично та емоційно забарвлені слова. Пряме і переносне значення слова. Групи слів за значенням.

Знання істотних ознак лексикологічних

понять і фразеологізмів; уміння розрізнювати пряме і переносне значення слова, стилістично та емоційно нейтральні і стилістично та емоційно забарвлені слова, групи слів за значенням, походженням, сферою використання.

Синоніми та антоніми (лексичні та контекстуальні), омоніми. Групи слів за їх походженням, сферою вживання. Фразеологізми, їх лексичне значення, стилістична приналежність, роль у мовленні, різновиди

Уміння використовувати слова і фразеологізми відповідно до лексичного значення, умов і завдань спілкування; тлумачити лексичне значення загальновживаних слів і фразеологізмів, добирати до них синоніми та антоніми; з'ясовувати етимологію окремих слів; користуватися словниками різних видів
^ Етимологія слова
Словники (тлумачний, синонімів, антонімів, фразеологічний, етимологічний та іншомовних слів)

Будова слова. Словотвір. Будова слова та

значення морфем. Способи творення слів. Морфемний та словотвірний словники

Уміння пояснювати значення слова за допомогою аналізу його будови; розрізнювати словозміну та словотвір; правильно і стилістично доцільно використовувати слова з урахуванням значення їх морфем; користуватися морфемним та словотвірним словниками
Морфологія
Лексичне та граматичне значення слова. Частини мови. Граматичні характеристики частин мови. Роль частин мови у реченні. Довідники з морфології

Уміння правильно і стилістично використовувати форми слів, що належать до

різних частин мови; користуватися довідковою літературою
Синтаксис
Синтаксичні одиниці, їх види, будова,

способи вираження. Синтаксичні засоби, їх роль у побудові висловів. Способи передачі чужого мовлення: пряма та

непряма мова.

Складне синтаксичне ціле, структура монологічного та діалогічного тексту, засоби зв'язку речень у тексті; «відоме» та «нове» у реченнях тексту. Довідники із синтаксису та пунктуації

Уміння пояснити семантику, будову словосполучень, речень різних типів;

уміння визначати і будувати синтаксичні одиниці, висловлювати той самий зміст з допомогою різних синтаксичних

засобів.

Уміння визначати тему, основну думку тексту, структуру, способи зв'язку речень у ньому; складати загальне уявлення про можливий зміст тексту (через ознайомлення із заголовком, анотацією); будувати тематично цілісний, структурований, зв'язний текст; користуватися довідниками
Стилістика
Стилі. Стилістичні можливості мовних

одиниць та їх функціонування у мовленні

Уміння комунікативне доцільно використовувати стилістичні можливості вивчених мовних одиниць в усному і писемному мовленні
Орфографія
Фонетичне, морфологічне та інші види

написання. Написання разом, окремо,

через дефіс.

Правила переносу слів. Орфографічні

правила; списки слів для запам'ятову-

вання. Орфографічний словник

Уміння правильно писати слова відповідно до вивчених орфографічних правил та словникові слова, перевіряти написане; користуватися орфографічним словником


Пунктуація
Розділові знаки, їх функції. Розділові знаки у простому і складному реченнях. Розділові знаки при прямій мові, діалозі. Довідники з пунктуації

Уміння встановлювати смислові і синтаксичні відношення у реченні для обґрунтування вибору розділових знаків;

пунктуаційно правильно оформлювати

речення різних видів, діалог
^ Соціокультурна лінія
Відомості про особливості національної

культури, звичаї, традиції, свята; визначних діячів; суспільно-політичні події, державну символіку; побут населення міст, сіл, культурно-архітектурні пам'ятки, музеї, театри тощо.

Найбільш відомі фольклорні твори рідного народу, лексеми, фразеологізми,

афоризми як відображення народного

досвіду, особливостей національного характеру, їх етнокультурний колорит

Знання особливостей національної культури. Уміння використовувати ці знання та знання, набуті під час вивчення інших предметів, у власному мовленні. Уміння пояснювати значення слів, найуживаніших усталених виразів, помічати і пояснювати слова і вирази, читати напам'ять найвизначніші народно-поетичні твори, які відбивають особливості матеріальної і духовної культури народу, його світобачення; використовувати їх у своєму мовленні; дотримуватися правил мовленнєвої поведінки відповідно до загальнолюдських норм та національної специфіки культури

^ Діяльність (стратегічна) лінія

Основні загальнонавчальні, творчі вміння як предмет практичного засвоєння. Основні комунікативні стратегії, стратегії співпраці.

Уміння застосовувати основні загально-навчальні, творчі вміння, використовувати їх у різних життєвих і навчальних ситуаціях спілкування. Уміння користуватися основними комунікативними стратегіями

Іноземні мови
^ Мовленнєва лінія



Сфери спілкування

Особистісна

Тематичні блоки:

я, моя родина, друзі;

відпочинок, дозвілля;

покупки, відвідання магазину;

природа і погода, охорона довкілля

Публічна

Тематичні блоки:

охорона здоров'я;

у бібліотеці, улюблений письменник,

книга;

кіно і театр;

телебачення;

музика, відвідування концерту;

молодіжна культура;

наука, технічний прогрес;

життя суспільства;

подорож, екскурсії по місту;

пам'ятки культури різних країн;

спорт, відомі спортсмени

Освітня

Тематичні блоки:

робота і професія, професія та покли-

кання, професійне становлення, вибір

професії



Розуміння із слуху (аудіювання)

Уміння розуміти зміст нескладних висловлювань, що стосуються особистісної, суспільної, освітньої сфер, а також нескладні тексти пізнавального та країнознавчого характеру.

Уміння розуміти повний зміст висловлювання вчителя, учнів, що стосуються особистісної, суспільної, професійної і освітньої сфер; розуміти нескладні тексти, виділяти головну думку, використовуючи лінгвістичну та контекстуальну здогадку; розуміти прості пояснення, що стосуються використання різних видів транспорту, пересування в незнайомому місті.

Уміння розуміти основний зміст коротких простих повідомлень, оголошень, репортажів; здобувати інформацію з коротких радіо- та телепередач на побутову тематику; узагальнювати інформацію, робити на її основі власні висновки
Читання
Уміння розуміти зміст нескладних автентичних текстів різних жанрів і стилів,

що співвідносяться з особистісною, суспільною, освітньою сферами спілкування; користуватися словником та іншою

довідковою літературою.

Уміння розуміти основний зміст газетних, журнальних, публікацій науковопопулярного і публіцистичного стилів,

виділяти головну думку. Уміння переглянути значний за обсягом текст (серію текстів) для пошуку необхідної інформації; здобувати інформацію з оголошень, проспектів, меню, розкладів, брошур, коротких офіційних документів.

Говоріння

Монологічне мовлення

Уміння робити зв'язне повідомлення, ви-

користовуючи у разі потреби лексичні або

, зображувальні опори; робити повідомлен-

ня за певною ситуацією в межах визначе-

них сфер спілкування; передавати основ-

ний зміст прочитаного, побаченого або

почутого, висловлюючи своє ставлення до

осіб, подій, явищ тощо, про які йдеться

Діалогічне мовлення

Уміння без попередньої підготовки встано-

влювати і підтримувати спілкування із спів-

розмовником у межах визначеної тематики

і сфер спілкування; ініціювати і завершу-

вати спілкування, використовуючи для цьо-

го відповідні зразки мовленнєвого етикету,

прийнятого в країні, мова якої вивчається;

ініціювати і підтримувати діалоги, доводи-

ти співрозмовникові власну точку зору

Письмо

Уміння робити нотатки; складати план;

заповнювати анкету, опитувальний лист;

писати листа, повідомлення, автобіографію; писати твори в межах визначених сфер спілкування




^ Мовна лінія



Активна і пасивна лексика, фразеологі-

чні ідіоми, стійкі вислови; граматична

система мови, яка вивчається, категорії, класи і структури нормативної граматики мови, яка вивчається; багатозначність слів, їх зв'язок з контекстом, граматична семантика; системи транскрипційних знаків


Знання достатньої кількості лексичних одиниць для висловлювання у межах визначеної тематики і сфер спілкування.

Уміння свідомо та правильно складати речення, необхідні для використання у

найбільш типових ситуаціях. Знання основних правил орфографії та пунктуації.

Уміння продукувати писемне повідомлення з дотриманням мовних правил




^ Соціокультурна лінія




Відомості, що стосуються особливостей

культури, звичаїв, традицій, свят; діячів

літератури, мистецтва і науки; суспільно-політичних реалій та державної символіки; реалій побуту, культурно-

архітектурних пам'яток, музеїв, театрів

тощо країни, мова якої вивчається

Уміння здійснювати мовленнєві функції, вживаючи загальні вирази та висловлювання. Знання основних правил етикету країни, мова якої вивчається.

Усвідомлення і толерантне ставлення до

традицій, звичаїв, цінностей та ідеалів,

характерних для народу, мова якого вивчається




Стратегії спілкування і навчання



Уміння сприймати новий досвід (нову мову, нових людей, нові способи поведінки)

і застосовувати інші компетенції, для того,

щоб на основі спостереження, аналізу, уза-

гальнення, запам'ятовування, адекватно діяти у навчальних та життєвих ситуаціях




Літературний компонент

Українська література. Зарубіжна література

Літератури національних меншин

^ Аксіологічна лінія



Художні тексти різних жанрів та тематики; твори, які репрезентують різні культурно-історичні епохи, літературні традиції народів України та зарубіжних країн.

Популярні твори для дітей та юнацтва (літературні казки, детективні, пригодницькі та гумористичні твори, наукова фантастика).

Виразне читання художнього тексту, його обговорення з елементами аналізу, розуміння порушених у ньому етичних проблем та окремих художніх особливостей. Усне та письмове висловлювання власної оцінки щодо прочитаного, особистісно-творче його переосмислення

Знання назв, авторів та змісту художніх

творів, рекомендованих для вивчення

напам'ять текстів, окремих фактів біографії письменників.

Початкове уявлення про відображення

у художньому творі, етичні та естетичні

цінності.

Уміння виразно, осмисленно читати художній текст, виділяти в ньому головну думку; зіставляти зображені у творі етичні та психологічні ситуації з власним життєвим досвідом, відповідно корегувати свої життєві орієнтації, писати творчі роботи різних жанрів




^ Літературознавча лінія



Теоретико-літературознавчі поняття:

оригінал і переклад; тема та головна думка твору, сюжет і композиція, епізод; мандрівні сюжети, запозичення, художній образ, художня деталь, літературний герой, головний і другорядні герої; рима, ритм, розмір вірша, строфа; портрет, пейзаж, інтер'єр; епітет, порівняння, метафора, гіпербола, алегорія, уособлення; міф, героїчний епос, народна казка, легенда, приказка, прислів'я, загадка; літературна казка, байка, балада, вірш, рубаї, поема, оповідання, повість, роман, притча;

гумор, сатира

Знання основних теоретико-літературних понять і вміння оперуватиними в процесі читання оригінальних і перекладних художніх текстів; уміння визначати в прочитаному творі тему, основні проблеми, головних і другорядних героїв, художні описи; розрізняти сюжет і композицію, основні жанри.

Початкове уявлення про літературний

процес






Література як складник культури народу, її вплив на формування національної самосвідомості та її місце у світовій культурі. Зв'язок літератури з іншими видами мистецтв.

Відтворення в літературі історії країни, народних традицій, звичаїв, обрядів, духовного пошуку інтелігенції у різні часи.

Світова культура та її загальний розвиток. Взаємозв'язок національної та світової культур.

Літературний твір як явище національної культури та певної культурної доби.

Література як скарбниця духовності, священні книги різних релігій як пам'ятки літератури та духовної культури; відобра­ження національних, конкретно-історичних та загальнолюдських цінностей у художніх творах різних жанрів, їх вплив на суспільне життя

Початкове уявлення про історико-літературну добу, національні, конкретно-історичні та загальнолюдські цінності, відображені в художньому творі.

Уміння визначати специфіку літературного твору у зіставленні з творами інших видів мистецтва






^ Старша школа

Навчання мови та літератури у старшій школі полягає у подальшому розвитку умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), забез­печуючи комунікативну компетенцію з іноземних мов на рівні В1+*; заохоченні школярів до читання художньої літератури, ознайомлення з фундаментальними цінностями культури; у формуванні гуманістичного світогляду особистості, сприянні розширенню культурно-пізнавальних інтересів, вихованню в учнів поваги до свого та інших культурних традицій.

Завданнями освітньої галузі в старшій школі є:

формування мотивації до вивчення мови та літератури; пізнання через мову істо­рії, культури народу, естетичних та моральних цінностей; формування духовного світу учнів, світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів;

вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації українською та іншими мовами, знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, застосовувати на практиці відомості, одержані в словесній чи іншій формі;

розвиток умінь вільно спілкуватися у різних ситуаціях; формулювати власну думку, висловлювати почуття щодо життєвих явищ, морально-етичних, естетичних, суспіль­них та інших проблем; розуміти інших людей, знаходити спільну мову з ними;

подальший розвиток базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепіч­них, правописних умінь і навичок на основі узагальнення і поглиблення знань уч­нів про мову як суспільне яви