Реферат: Форми і системи оплати праці
Міністерствоосвіти і науки України
Запорізькийнаціональний технічний університет
Кафедрауправління трудовими ресурсами
КОНТРОЛЬНАРОБОТА
здисципліни «Статистика праці»
Варіант№5
Виконав(ла): студент(ка)4 курсу, групи МТУ 236
Родіонова Л.В.
Запоріжжя,2010
1. Формиі системи оплати праці
Організаціяоплати праці на підприємствах здійснюється на основі розподілу функцій і робіт,нормування, тарифної системи, форм і систем оплати праці.
Тарифна системаоплати праці є сукупністю взаємопов'язаних елементів: тарифної сітки, тарифнихставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.
Тарифно-кваліфікаційніхарактеристики використовуються для розподілу робіт і працівників залежно відїх, відповідно, складності та кваліфікації за розрядами тарифної сітки і єосновою формування та регулювання (диференціації) заробітної плати.
Тарифна сіткавстановлює відповідні співвідношення у оплаті праці працівників різноїКваліфікації. Вона являє собою сукупність тарифних Розрядів і відповідних їмтарифних коефіцієнтів.
В Україні з 1993року впроваджується едина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів оплати праціпрацівників державних організацій і підприємств. Вона складається 29 тарифнихрозрядів, що поширюються на всіх працівників підприємства (керівниківспеціалістів, службовців, робітників), діапазоном тарифних коефіцієнтів 1:13,,8Параметри цієї сітки щодо оплати працї робітників і службовців за загальним(наскрізними) професіями та посадам наведені у табл. 1.
Мінімальна заробітнаплата — це встановлений державою розмір заробітної плати, нижче якого не можепроводитися оплата за фактично виконану найманим працівником повну місячну(денну або годинну) норму праці (робочого часу).
До мінімальноїзаробітної плати не включаються доплати, надбавки та компенсаційні виплати. Втой же час, розмір оплати праці може бути нижчим від встановленої державоюмінімальної заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовленняпродукції, що виявилася браком, простою та з інших причин, передбаченихзаконодавством, які мали місце з вини працівника.
Галузева диференціаціята диференціація оплати за умовами праці здійснюється за допомогою коефіцієнтівспіввідношення до мінімальної заробітної плати мінімальних тарифних ставок погалузях народного господарства України (табл. 2).
Керівник державногопідприємства обирає форми і системи оплати праці, встановлює працівникамконкретні Розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів,премій, винагород, надбавок і доплат, керуючись ^ною тарифною сіткою, а такожумовами, що передбачені Елективним договором. Що стосується підприємств іншихФ°РМ власності, то вони можуть: використовувати TPaДицiйнy тарифну систему;застосовувати тарифні ставки та оклади тільки як орієнтири; запроваджувати власну,Чдивідуально розроблену модель оплати праці.
Таблиця 2. Коефіцієнтиспіввідношення до мінімальної заробітної плати мінімальних тарифних ставок дляїх диференціації за видами виробництв, робіт і діяльності залежно відскладності та умов праці по основних галузях народного господарства
Види виробництв, робіт, діяльності Коефіцієнти співвідношенняМашинобудування
Металообробка
Вугільна промисловість
Гірничі роботи на підприємствах чорної і кольорової металургії в гірничохімічній промисловості, геологорозвідці, на будівництві метрополітенів
Підприємства металургійної промисловості
Електроенергетична промисловість:
атомні електростанції і теплоелектроцентралі теплові та гідроелектростанції, електричні і теплові мережі
Нафтова і газова промисловість
Хімічна, нафтохімічна, хімікофармацевтична, мікробіологічна промисловість
Лісова промисловість, лісове господарство
Целюлозно-паперова промисловість
Деревообробка
Промисловість будівельних матеріалів, скляна і фарфоро-фаянсова промисловість
Легка, харчова і рибна промисловість
Поліграфічне виробництво
Експлуатаційні роботи, ремонт, налагодження і обслуговування технічних засобів залізничного транспорту і метрополітенів
Цивільна авіацій
Сільське господарство:
трактористи-машиністи
на роботах у тваринництві та на ручних роботах
Підприємства і організації зв'язку
Будівельні, будівельно-монтажні та ремонтно-будівельні роботи
Побутове обслуговування населення
Торгівля і громадське харчування
1.08- 1.4-1
1.06-1.25
1.45-2.75
1.45 — 2.29
1.17-1.6
1.31
1.25
1.08-1.86
1.08- 1.45
1.02- 1.56
1.08- 1.17
1.06- 1.13
1.06-2.12
1.02-1.17
1.06-1.17
1.06- 1.30
1.17-1.56
1.19- 1.56
1.02- 1.08
1.06- 1.13
1.28-1.53
1.02- 1.36
1.02- 1.06
1.08- 1.30
Встановлені тарифніставки, коефіцієнти та розряди, які визначають міру оплати праці, самі по собіне дають можливості розрахувати заробіток того чи іншого працівника. Виникаєнеобхідність їх ув'язки з фактичними результатами (витратами) праці. Саме цюфункцію виконують форми та системи оплати праці, обумовлюючи визначений порядокїї нарахування.
Основними вимірникамивитрат праці є кількість виготовленої продукції (наданих послуг) відповідноїякості або робочий час, тобто кількість днів, годин, протягом яких працівникзайнятий на підприємстві. Такому поділу вимірників витрат праці відповідаютьдві форми оплати праці, що базуються на тарифній системі — відрядна і почасоваі включають ряд систем для різних організаційно-технічних умов виробництва(рис. 1.).
При відрядній форміоплата праці проводиться за нормами і розцінками, встановленими, виходячи зрозряду виконуваних робіт. Присвоєний працівникові кваліфікаційний (тарифний)розряд є підставою для надання йому можливості виконувати роботу відповідноїскладності. Основними умовами застосування відрядної оплати праці є наявністькількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретногопрацівника і піддаються точному обліку, а також необхідність стимулюваннязростання випycкy продукції та існування реальних можливостей підвищеннявиробітку на конкретному робочому місці.
Використання цієї формиоплати праці потребує встановлення обгрунтованих норм виробітку, чіткого облікувиконання і, що особливо важливо, не повинно призводити до погіршення якостіпродукції, порушень технологічних режимів, техніки безпеки, а також до перевитрачаннясировини, матеріалів, енергії.
/>
Рис. 1.Форми і основні системи оплати праці.
При прямій відряднійсистемі заробіток працівника (Dпвс) розраховується шляхом перемноження кількостіодиниць виробленої продукції (v) та розцінки за одиницю продукції (р):
Dnвc = р × v
Розцінка визначаєтьсяділенням погодинної тарифної ставки на норму виробітку або множенням погодинноїтарифної ставки на норму часу (у годинах) на виготовлення одиниці продукції.
При непрямій відряднійсистемі заробіток працівника залежить не від його особистого виробітку, а відрезультатів праці працівників, що ним обслуговуються. Вона застосовується дляоплати тих категорій допоміжних робітників (наладчиків, ремонтників,кранівників), праця яких не піддається нормуванню та обліку, але значною міроювизначає рівень виробітку основних робітників. Заробіток робітника (Dnвc) прицій системі розраховується за формулою:
Dnвc =s×t×kвн
де s — погодиннатарифна ставка;
t — фактичновідпрацьована кількість годин цим робітником;
kвн — середнійкоефіцієнт виконання норм виробітку всіма робітниками, що обслуговуються.
Приві'дрядно-преміальній системі заробіток працівника (Dвпc) складається звідрядного заробітку (рv) та премії (m) за досягнення певних результатів, щозаохочуються:
Dвпc = pV + m.
Відрядно-прогресивна оплатапраці передбачає оплату робіт, виконаних у межах встановленої норми (n0)за звичайними відрядними розцінками (р), а Робіт, виконаних понад нормативний (базовий)рівень (nj) — за підвищеними розцінками(рj) залежно від ступеня виконання завдання.Заробіток (Dв прог) при цій системі визначається, таким чином, за формулою:
Dвпрог = p • n0+ pj • nj
Застосування цієї системиобмежується, як правило ділянками, що стримують роботу всього підприємства, черезвідсутність у ній стимулюючих факторів підвищення якості продукції або послуг. Відмінністьакордної системи полягає в тому, що працівникові або групі працівників розцінкивстановлюються не за окремими операціями, а на весь комплекс робіт звизначенням кінцевого строку його виконання. Ця система заохочує до скороченнястроків виконання робіт і тому використовується, перш за все, при усуненнінаслідків аварій, термінових ремонтах, будівельних роботах тощо Требавраховувати необхідність суворого контролю якості додержання правил безпекипраці при застосуванні цєї системи оплати праці
• Почасова оплата праціробітників здійснюєтся за годинними (денними) тарифними ставками іззастосуванням нормованих завдань або місячними окладами Почасова оплата працікерівників, спеціалістів і службовців проводиться, як правило, за місячнимипосадови окладами (ставками).
• При простій почасовійоплаті заробі працівника (Dnn) розраховується множенням годинної тарифноїставки відповідного розряду (s) на кільків відпрацьованих годин (t).
Dпп = st
Через недостатній впливна кількість і якість.праці почасового робітника цю систему застосовуютьдосить рідко.
Почасово-преміальнасистема певною мірою усуває цей недолік. При цій системі окрім тарифногозаробітку (st) працівник одержує премію (m) за досягнення певних кількісних абоякісних показників. Загальний заробіток (Dпрем) визначається за формулою:
Dпрем = S • t + m.
При застосуванніпочасово-преміальної системи з використанням нормованих завдань заробіток можескладатися з трьох частин: 1) почасового заробітку, що розраховуєтьсяпропорційно відпрацьованому часу, та доплат за професійну майстерність і умови(інтенсивність) праці; 2) додаткової оплати за виконання нормованих завдань, щонараховується у процентах до почасової оплати за тарифом; 3) премії за зниженнятрудомісткості виробів або робіт.
Різновидомпочасово-преміальної є система оплати праці за посадовими окладами, щозастосовується на підприємствах усіх галузей економіки. За Цією системоюоплачуються працівники, робота яких має стабільний характер (комірники, вагарі,прибиральники та ін.).
Взагалі почасова оплатапраці застосовується у тих випадках, коли:
• часта зміна змісту тапослідовності операцій не дозволяє встановити індивідуальну норму виробітку;
• немає необхідностізаохочувати збільшення випуску продукції або якщо воно може погіршувати якістьвиробів (послуг); має місце жорстка регламентація витрат робочого часубезпосередньо технікою, технологією або організацією виробництвами (автоматичніта конвейєри лінії, апаратурні процесів тощо).
Об'єктивний процес всебільшого поширення в усіх галузях народного господарства таких виробничих умовобумовлює тенденцію поступового підвищення питомої ваги почасової оплати праці.При цьому треба враховувати, що така форма заробітної плати не забезпечуєдостатньо напруженості та інтенсивності праці, якщо це не зумовлено самимвиробничим процесом. Звідси для практиків вдосконалення форм і систем оплатипраці, створення новиих моделей заробітної плати є характерним намаганнямпозбутися негативних і поєднати позитивні елементів почасової та відрядної формоплати праці. Зокрема це стосується поширення моделей безтарифної системиоплатив праці, що базується на частковому розподілі заробленими коштів,призначених для винагородження працівників з певними критеріями. Зокрема нимиможуть слугувати: 1) кваліфікація та діловитість працівника; 2) коефіцієнттрудової участі як узагальнююча оцінка реального внесів кожного працівника урезультати колективної праці; 3) ступінь виконання нормованих завдань; 4)кількісні відпрацьованих годин.
У зв'язку із зростаннямчастки групових форм праці, а також з метою ефективного використання робочоїсили на основі активізації творчого потенціалу працівників усіх категорій всебільшого розвитку набувають колективні форми організації та оплати праці.Використання колективних розцінок заохочує працівників до суміщення професій,взаємозаміни та взаємодопомоги у процесі праці практично ліквідує поділ робітна «вигідні» та «невигідні» і, що дуже важливо, більшоюмірою орієнтує на досянення кінцевих результатів діяльності підприємства.
2.Задача1
Відомі такі даніпро склад персоналу машинобудівного заводузабазовий і звітний періоди:
Склад персоналу Кількість персоналу за період базовий звітний за планом фактично Увесь персонал 1400 1460 1485 Промислово-виробничий персонал 1320 1376 1403 У тому числі: робітники, разом із них: 980 1021 1037 - основні 720 753 765 - допоміжні 260 268 272 учні 36 27 28 ІТП 210 223 229 службовці 52 58 60 МДП 18 21 22 охорона 24 26 27 Непромисловий персонал 80 84 82
Визначити:
1) відносніпоказники структури промислово-виробничого персоналу за два періоди;
2)співвідношення окремих категорій персоналу;
3) абсолютнийнадлишок або абсолютну нестачу за категоріями персоналу;
4) відноснийнадлишок або відносну нестачу персоналу за категоріями робітників з урахуваннямперевиконання плану виробництва продукції на 3,2% у звітному році.
Розв’язання:
1) Відносна величинаструктури – це співвідношення частини і цілого. За ціле (100 %) беремопромислово – виробничий персонал – усього. А за частину приймаємо йогоскладові. Для прикладу: 980/ 1320 =0,7424 = 74,24 % (робітники разом, базовийперіод – розрахунок)
Для рішеннязадачі побудуємо додаткову таблицю
Показник Відносні величини Структура, % база план факт Промислово-виробничий персонал 100 100 100 У тому числі: робітники, разом із них: 74,24 74,20 73,91 • основні 73,47 73,75 73,77 • допоміжні 26,53 26,25 26,23 учні 2,73 1,96 2,0 ІТП 15,91 16,21 16,32 службовці 3,94 4,22 4,28 МДП 1,36 1,53 1,57 охорона 1,82 1,88 1,92
2)Співвідношення окремих напрямів називають відносною величиною координації.
Промислово –виробничий персонал приймаємо за 100 %, порівнюємо непромисловий персонал.
Показник Відносні величини координації база план факт Промислово-виробничий персонал 100 100 100 Непромисловий персонал 6,06 6,10 7,913) Длявизначення абсолютного надлишку або нестачі складемо таблицю:
план факт Усього 1460 1485 1485-1460=25 абс. надлишок Промислово-виробничий персонал 1376 1403 1403-1376 = 30 абс. надлишок Непромисловий персонал 84 82 82-84 = -2 абсол. нестача4) Длявизначення відносного надлишку або нестачі складемо таблицю
план факт Усього
1460
100%
1532,52 104,97 % 104,97 – 100 = 4,97 – відносний надлишокПромислово-виробничий
персонал
1376
100%
1447,90 105,23 % 105,23 – 100 = 5,23 % відносний надлишок Непромисловий персонал84
100%
84,6
100,71 %
100,71 – 100 = 0,71 % відносний надлишок3.Задача2
Новий магазинпочав працювати з 12 червня. Кількість явок працівників з 12 червня по 30червня становила 624 людино-днів, а кількість неявок, включаючи неявки за тривихідні — 108 людино-днів.
Визначити:
1)середньоспискову чисельність працівників за червень;
2) середнюявочну чисельність працівників за червень;
3) коефіцієнтвикористання спискового складу працівників.
Розв’язання:
1) Списковийсклад робітників на конкретну дату можна обчислити як суму явок та неявок врозрахунку на один календарний день. У нашому випадку для одержаннясередньоспискової чисельності за місяць треба календарний фонд поділити накількість календарних днів. Кількість календарних днів у червні = 30 днів.
Середньосписковачисельність у червні становить: (624 + 108) / 30 = 24 працівника
2)Середньоявочну чисельність можна визначити, поділивши загальну суму явок замісяць на кількість робочих днів. Кількість робочих днів з 12 червня по 30червня = 19 днів.
Середньоявочначисельність становить: 624 / 19 = 33 працівника.
3) Коефіцієнтвикористання спискового складу працівників = 33/24 = 1,375
Списковий складпрацівників в магазині був використаний на 137,5 %.
4.Задача 3
Розрахуватизагальний індекс продуктивності праці по групі підприємств і економію витратвнаслідок її зростання використовуючи дані з таблиці:
Підприємство Середньоспискова чисельність працівників за квартал, чол. Зміни продуктивності праці у ІІІ кварталі порівняно до ІІ кварталу, % ІІ ІІІ1.
2.
3.
1620
840
1100
1700
1020
1150
+4
-2
+3
Розв’язання:
Загальний індекс(І):
І = /> = /> = />1,110
Економія =3952,10 – 3560 = 392,10
5.Задача 4
У 2001р.підприємство виготовило продукції на 6,8млн.грн., або у 1,8 раз більше, ніж у1996 р. Чисельність промислово-виробничого персоналу збільшилась за 5років на22%.
Визначити:
1) на скількигривень і на скільки відсотків збільшився випуск продукції за 5 років;
2) на скількигривень і на скільки відсотків збільшувався в середньому щороку випускпродукції (порівняно з попереднім роком);
3) на скількивідсотків підвищилася продуктивність праці за 5 років;
4) на скількивідсотків підвищувалася в середньому щороку продуктивність праці (порівняно зпопереднім роком);
5) на скількивідсотків знижувалася в середньому щороку трудомісткість продукції (порівняно зпопереднім роком);
6) на скількигривень і на скільки відсотків порівняно з 1996 р. збільшився випуск продукціїза рахунок: а) збільшення чисельності працюючих; б) зростання продуктивностіпраці.
Розв’язання:
1) У 1996 році випуск продукції склав:6,8:1,8 = 3,8 (млн. грн.)
6,8 – 3,8 = 3(млн. грн.) на 3 млн. грн. збільшився в середньому випуск продукції.
/> або на 78,95%збільшився випуск продукції.
2) В середньому випуск продукціїзбільшувався на 3,8/5 = 0,6 (млн. грн).
У відсотках:
1997 р.: /> або на 15,79%
1998 р.: /> або на 13,64%
1999 р.: /> або на 12%
2000 р.: /> або на 10,71%
2001 р.: /> або на 9,68%
/>12,36% в середньомущороку випуск продукції збільшувався на 12,36%.
3) Продуктивність праці (виробіток)вимірюється відношенням обсягу виробленої продукції (Q)до затрат праці (середньооблікової чисельності персоналу)(Т): В = Q/T,
В1996=3,8/х,В2001=/>5,57/х,
тоді ∆В = />1,47 на 47%підвищилася продуктивність праці за 5 років.
4) Зміни продуктивності праці по роках:
∆В1997 = />1,1091 або на10,91%
∆В1998 = />1,0904 або на9,04%
∆В1999 = />1,0765 або на7,65%
∆В2000 = />1,0657 або на6,57%
∆В2001 = />1,0572 або на5,72%
∆Всеред =/>
5) Трудомісткість продукції – це оберненавеличина до виробітку: Т/Q,
за 1997 рік:1/1,1091=0,9016 або 9,84% (100%-90,16%);
за 1998 рік:1/1,0904=0,9171 або 8,29% (100%-91,71%);
за 1999 рік:1/1,0765=0,929 або 7,1% (100%-92,9%);
за 2000 рік:1/1,0657=0,9383 або 6,17% (100%-93,83%);
за 2001 рік:1/1,0572=0,9459 або 5,41% (100%-94,59%);
в середньому: />
6) Зростання чисельності працюючих призведедо наступних змін у обсязі виробництва: Q=B*T,з того що продуктивність праці є невідомою величиною (для її знаходженнянеобхідні дані щодо чисельності – невідома х), тоді:
6,8 =В2001*(х*1,22) – за 2001 рік,
3,8 = В1996*х –за 1996 рік.
6,8 − 3,8= 3 млн. грн.; (6,8/3,8)*100 = 178,95, або на 78,95% зріс випуск продукції.
6.Задача 5
По цеху механоскладальнихробіт підприємства відомі такі дані про чисельність робітників і фонд оплатипраці.
Обчислитиіндекси середньої заробітної плати:
1) Робітників окремо за кожною групою.
2) Змінного складу, фіксованого складу таструктурних зрушень загалом по цеху.
Зробитивисновки.
Робітники за рівнем кваліфікаціі Середньоспискова чис. робітників, чол. Фонд оплати праці грн. базов. період звітн. період базов. період звітн. період Висококваліфіковані 30 36 24600 30960 Кваліфіковані 75 88 42000 54560 Малокваліфіковані 28 32 6720 8960 Некваліфіковані 14 8 2240 1440
Розв’язання:
1) Рівнісередньої заробітної плати розраховують як відношення фонду оплати праці досередньоспискової чисельності. Розрахунок середньої заробітної плати одногоробітника окремо за кожною групою та розрахунок відповідних індексів приведенов таблиці
Робітники за рівнем кваліфікації Середня заробітна плата в періоді
і/>= З/>/>З/>
Базовий період (З/>)
Звітний період (З/>)
Висококваліфіковані Кваліфіковані Малокваліфіковані Некваліфіковані24600/>30 = 820
42000/>75 = 560
6720/>28 = 240
2240/>14 = 160
30960/>36 = 860
54560/>88 = 620
8960/>32 = 280
1440/>8 = 180
860/>820 = 1,049
620/>560 = 1,107
280/>240 = 1,167
180/>160 = 1,125
Висновок:середня заробітна плата робітника кожної групи за кваліфікацією у звітномуперіоді підвищилась в порівнянні з базовим періодом. Найбільше середнязаробітна плата підвищилась у малокваліфікованих робітників (1,167), а найменше– у висококваліфікованих (1,049).
2) Індекссередньої заробітної плати змінного складу обчислюють за формулою (І/>):
І/>= /> = /> = />,
де /> - середнязаробітна плата робітників у звітному періоді; /> - середня заробітна платаробітників у базовому періоді; Ф/> — фонд оплати праці робітників узвітному періоді; Ф/> — фонд оплати праці у базовомуперіоді; Т/> — чисельність робітників у звітному періоді; Т/> — чисельність робітників убазовому періоді.
І/>= />=/>= 584,88/>514,01 = 1,138(113,8%)
Середнязаробітна плата робітників у звітному періоді проти базового зросла на 13,8 %
оплатапраця індекс середньосписковий
Індекс середньоїзаробітної плати фіксованого складу (І/>) визначають так:
І/>= />
І/>=/>
І/>=/>= 584,88/>535,12 = 1,093(109,3%)
Середнязаробітна плата робітників у звітному періоді проти базового зросла за рахунокзростання рівня заробітної плати по кожній групі за кваліфікацією на 9,3 %.
Індексструктурних зрушень розраховують за формулою (І/>):
І/>= І/>/>І/>= 1,138/>1,093 = 1,041 (104,1 %)
Висновок:середній рівень заробітної плати робітників у звітному періоді проти базовогозріс на 4,1% за рахунок збільшення частки робітників з більш високим рівнемзаробітної плати.
7. Обсягбудівельно-монтажних робіт, виконаних організацією у звітному періоді,збільшився на18%, а середньоспискова чисельність працівників, зайнятих набудівництві, зросла на 12%.
Визначитикоефіцієнт еластичності заробітної плати залежно від продуктивності праці, якщозростання середньої заробітної плати випереджало зростання продуктивності праціна 4%.
Розв’язання:
Індекспродуктивності праці (І/>) = />, де I/>-індекс обсягу продукції; I/> — індекс чисельності працівників.
І/>= 1,18/1,12 = 1,0536 – продуктивністьзросла на 5,36 %, так як зростання середньої заробітної плати випереджаєзростання продуктивності праці на 4 %, тоді
5,36 – 100 %
Х — 104 %
Х = (104 *5,36)/100 = 5,57
Коефіцієнтеластичності (К/>) визначають діленням приростусередньої заробітної плати на приріст продуктивності праці:
К/>= 5,57 / 5,36 = 1,039
8. По регіонувідомі дані про зайняте населення приведені у таблиці.
Визначити:
1) ланцюгові табазові темпи зростання и темпи приросту чисельності зайнятих на підприємствахкожного виду власності;
2) методоманалітичного вирівнювання знайти тенденцію зміни чисельності зайнятих напідприємствах кожного виду власності і прогнозні значення на 2002 і 2003 роки.
Зайняті на підприємствах рік 1997 1998 1999 2000 2001 Державної власності 486 390 340 320 295 Приватної власності 84 126 180 210 248 Змішаної власності 120 158 164 186 198
Розв’язання:
1) Темпзростання показує, в скільки разів один рівень ряду більший за інший:
ланцюговий темпзростання K/>= />,
а) кількістьзайнятих на підприємствах державної власності за: 1997 – 1998 рр. кількістьскоротилось на 20 %. (K/>=390/486 = 0,80 ); за 1998 – 1999 рр. скоротилось на 13 % (K/>=340/390 = 0,87); за 1999 – 2000 рр. скоротилось на 6 % (K/>=320/340 = 0,94); за 2000 – 2001 рр. скоротилось на 8 % (K/>=295/320 = 0,92).
б) кількістьзайнятих на підприємствах приватної власності за 1997 – 1998 рр. збільшилось в1,5 рази (K/>= 126/84 = 1,5); за 1998 – 1999 рр. збільшилось в 1,4 рази (K/>= 180/126 = 1,4); за 1999 – 2000 рр. збільшилось в 1,17 рази (K/>= 210/180 = 1,17); за 2000 – 2001 рр. збільшилось в 1,18 р. (K/>= 248/210 = 1,18)
в) кількістьзайнятих на підприємствах змішаної власності за 1997 – 1998 рр. збільшилось в1,32 рази (K/>= 158/120 = 1,32); за 1998 – 1999 рр. збільшилось в 1,038 рази (K/>= 164/158 = 1,038); за 1999 – 2000 збільшилось в 1,13 разів (K/>= 186/164 = 1,13); за 2000 – 2001 рр. збільшилось в 1,06 разів (K/>= 198/186 = 1,06).
базовий темпзростання K/>=/> :
а) кількістьзайнятих на підприємствах державної власності за: 1997 – 2001 — за весь період(K/>= 486 / 295 = 1,65) – скоротилась в 1,65 разів.
б) кількістьзайнятих на підприємствах приватної власності за 1997 – 2001 рр. — за весьперіод (K/>= 248 / 84= 2,95) збільшилось в 2,95 рази.
в) кількістьзайнятих на підприємствах змішаної власності за 1997 – 2001 рр – за весь період(K/>= 198 / 120= 1,65) збільшилось в 1,65 рази.
2) Якщо вдинамічному ряду спостерігаються періодичні коливання, то треба брати такийзбільшений інтервал, який дорівнює періоду коливання. Такий інтервал згладжуєвипадкові коливання, але не відображує зміни рівнів всередині збільшеногоінтервалу.
Виявляютьтенденцію і кількісно вимірюють її методом аналітичного вирівнювання. При цьомузастосовують «трендові криві» — математичні функції, за допомогою якихописується основна тенденція. Тип функцій залежить від специфіки процесу,характеру його динаміки: рівномірне, прискорене чи уповільнене збільшення абозменшення рівнів ряду.
На практиціперевагу віддають функціям, параметри яких мають чіткий економічний зміст івиявляють абсолютну чи відносну швидкість розвитку.
1.Лінійнафункція
/>
де aо—рівеньряду при t =0;a1 —стабільнаабсолютна швидкість; t—порядковийномер періоду.
2. Параболадругого порядку
/>
де а1 —початковаабсолютна швидкість; a2—сталеабсолютне прискорення.
3.Показниковафункція
/>
де a1—стабільнийкоефіцієнт зростання.
В нашому випадкумає бути використана лінійна функція для виявлення тенденції.
Тому прогнознізначення на 2002 та 2003 роки становитимуть:
1) Зайняті на підприємствах державної власності(спостерігається тенденція спаду):
за 2002 рік: />
за 2003 рік: />
2) Зайняті на підприємствах приватноївласності (спостерігається тенденція зростання):
за 2002 рік: />
за 2003 рік: />
3) Зайняті на підприємствах змішаноївласності (спостерігається тенденція зростання):
за 2002 рік: />
за 2003 рік: />
Перелікпосилань
1. БараникЗ.П. Статистика праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 246 с.
2. Економіка праці Завіновська Г.Т.Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 300 с.
3. Статистика: Підруч. / С.С. Герасименко, А.В. Головач та ін. — К.: КНЕУ,2000.
4. Статистика:Учеб. пособие / Под ред. М.Р. Ефимовой М.Р. Москва ИНФРА-М. — 2000.
5. Статистикапідприємництва / За ред. П.Г. Вашківа. — К.: Нац. банк України, 1999.
6. Статистика.Методичні рекомендації до проведення практичних занять та самостійної роботистудентів. — К.: КДТЕУ, 1997.