Реферат: Втрати виробництва і собівартість продукції

Рефератна тему:

«Втративиробництва і собівартість продукції»

Зміст

1.  Сутність витрат і собівартістьвиробництва продукції;

2.  Склад і класифікація витрат привизначенні собівартості продукції

3.  Методика визначення собівартостіпродукції.

Витративиробництва – це сукупні витрати живої та уречевленої праці в засобахвиробництва, при виробництві конкретного виду продукції .

З теоретичноїточки зору витрати виробництва поділяються на суспільні та індивідуальні.

Суспільні витрати– це витрати які відповідають вартості продукції, тобто вони лежать в основіеквівалентного обміну товару на товар. Згідно закону вартості, що обмін товаруна товар повинен здійснюватися по суспільно-необхідній вартості в основі якоїлежить:

1. Середнязабезпеченість виробництва МТБ;

2. Середнянапруженість працівників;

3. Середнякваліфікація працівників.

Індивідуальнівитрати – це витрати конкретного підприємства на виробництво конкретного видупродукції.

Індивідуальнівитрати відповідають собівартості продукції

Індивідуальнівитрати класифікують за:

1. Взалежності від того кому належать ресурси;

- внутрішні– витрати, які несе підприємство при використанні власних ресурсів

- зовнішні– це витрати, які несе підприємство при використанні ресурсів іншихпідприємств;

- економічнівитрати – це сукупність внутрішніх із зовнішніх витрат.

2. Взалежності від періоду використання витрат

- короткостроковівитрати поділяються на постійні – витрати, які не пов’язані з обсягомвиробництва продукції

- змінні — пов’язані з обсягом виробництва продукції;

- граничнівитрати – це витрати які пов’язані з виробництвом додаткової одиниці продукції.

- Загальнівитрати – це сукупність постійних та змінних витрат.

У довгостроковомуперіоді всі витрати змінні (постійних витрат немає).

3. в залежностівід кількості видів продукції

 - індивідуальні

 - галузеві.

Індивідуальнівитрати – витрати на окремий вид продукції;

Галузевий вид –витрати галузей (рослинництва, тваринництва)

3. Взалежності від етапів формування витрат:

- технологічну;

- виробничу;

- повна.

Технологічнасобівартість — це собівартість яка включає витрати пов’язані з технологієювиробництва, а також витрати на організацію і управління виробництвом в цехах,бригадах, фермах (це загальновиробничі витрати).

Виробничасобівартість – це сукупність технологічної собівартості та витрат на організаціюі управління підприємством в цілому (загальногосподарські витрати).

Повнасобівартість – це сукупність виробничої собівартості та витрат на реалізацію ізберігання продукції.

4. В залежностівід часу

- плановасобівартість тобто це собівартість яка планується на початку року;

- звітнуабо фактичну собівартість — це собівартість яка складається в кінці звітногоперіоду

- провізорнасобівартість — собівартість яка складається з фактичних даних за 3 квартали тапланових витрат за 4 квартал.

2. Склад і класифікація витрат привизначенні собівартості продукції

Визначеннясобівартості продукції відбувається згідно затвердженого кабінета міністрівУкраїни типового положення по плануванню визначенню і калькуляції собівартостіпродукції.

Згідного даногоположення визначення собівартості продукції.

Згідно даногоположення визначення собівартості продукції відбувається за наступнимипринципами.

1. Єдністьстатей витрат

2. Єдністьоб’єктів калькуляції

3. Єдинаметодика розподілу статей витрат між різними об’єктами

Виділяютьнаступні статті витрат:

1. Оплата праці звідрахуваннями на соціальні потреби (виплата зарплати за фактично виконануроботу, вартість продукції, яка видана за рахунок зар. плати, виплати компенсуючого характеру, виплати щорічних і додаткових відпусток, обов’язковівідрахування на соціальні потреби, в пенсійний фонд, дарований фондзайнятості..

2.Насіння тапосадковий матеріал

3. Добрива

4. Засоби захистурослин та тварин

5. Корми

6. Робота тапослуги

7. Витрати наутримання основних засобів

8. Витрати наорганізацію і управління (загальновиробничі, загальногосподарські витрати.

9. Страховіплатежі

10 Втрати відзагибелі тварин

11 Інші витрати

Структурасобівартості продукції – це відсоткове відношення певної статті витрат дозагальної їх кількості.

Класифікація

1. По ролі упроцесі виробництва:

- основні(пов’язані з процесом виробництва)

- накладні

2. По способувіднесення на виготовлену продукцію:

- прямі;

- опосередковані

3По складувитрат:

- простіскл. З одного елементу

- комплексні– склад. З двох елементів

4.По відношеннюдо обсягу виробництва:

- умовнопостійні;

- умовно-змінні.

5. По часуучасті:

- поточногороку (витрати)

- витратинаступного року

Об’єктикалькуляції

1. В галузірослинництва виділяють наступні об’єкти:

- окремі культури;

- групикультур

2. В галузітваринництва:

- молочнестадо корів;

- молоко таприплід;

- молоднякВРХ або доросла худоба на відгодівлі

- прирістмаси

- свині

- приріст

- вівцідорослі – вовна, — птиця доросла –яйце, — молодняк птиці – приріст.

3.  Методика визначеннясобівартості продукції.

В с/г привиробництві продукції можемо отримувати 3 види продукції: основну продукцію,спряжену продукцію, побічну продукцію.

Перш ніж розчативизначення собівартості продукції за будь-якою методикою спочатку визначаємовиди продукції або об’єкти калькуляції.

Методикавизначення:

1. Методпрямого віднесення витрат на відповідні види продукції. Даним методомвизначають соб. 1 ц. картоплі, зеленої маси кукурудзи, однорічних трав.

2. Методвиключення вартості побічної продукції з загальної суми витрат, при цьомупобічна продукція оцінюється по нормативній собівартості або фактичнимвитратам. Цим методом визначають собівартість одного з приросту живої маси ВРХмолодняку ВРХ та свиней.

3. Методрозподілу витрат між видами продукції пропорційно кількісному значенню однієї зознак спільної для видів отриманої продукції. (витрати енергії кормів згідно цієї ознаки намолоко відноситься 90% витрат, а на приплід 10%

4. Методоцінки витрат одержаний експертним шляхом (наприклад експертним шляхомвстановлено, що 1 голова приплоду ВРХ складає собівартість 60 кормо-днівутримання тварин.

5. Методрозподілу витрат за допомогою коефіцієнтів, які встановлюються централізовано.

6. Методрозподілу витрат пропорційно вартості продукції в оцінці по реалізаційнимцінам. Даним методом визначається одиниця собівартості продукції овочівництвата вівчарства.

1 Сутністьінтенсифікації та її економічне зростання

Відтворення – ценеприливний процес виробництва матеріальних благ. Відтворення буває просте,звужене і розширене.

Інтенсифікаціяпов’язана з розширеним відтворенням

Інтенсифікація –це процес розширеного відтворення, який передбачає послідовне вкладення засобіввиробництва в одиницю земельної площі з метою збільшення обсягів виробництвапродукції, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, авідповідно збільшення прибутку на підприємстві.

Процесінтенсифікації здійснюють за допомогою з-х шляхів

1.  Екстенсивний шлях

2.   інтенсивний шлях

3.  комбінований шлях

Рівеньінтенсивності с/г виробництва

Процесінтенсифікації характеризує 3 – групи показників:

1. характеризуєрівень інтенсивності, тобто забезпечення підприємства ресурсами;

2. характеризуєрезультати діяльності підприємства;

3. Характеризуєекономічну ефективність інтенсифікації або коли ми співставляємо результати ззатратами.

1. Рівеньінтенсивності відношення суми основних фондів +поточних витрат, без амортизації до загальної площіс/г угідь.

Якщо потрібновизначити забезпечення підприємства в цілому то всі показники розраховують наплощу с/г угідь, якщо потрібно розрахувати інтенсивність галузі рослинництвавсі показники розраховують на ріллю. Якщо необхідно розрахувати інтенсивністьгалузі тваринництва то всі показники розраховуються на 1 гол. Скота.

2. Показникирезультату діяльності підприємства.

До другої групипоказників відносять урожайність основних с/г культур, а також продуктивністьс/г тварин.

3. групапоказників припадає на 100 га с/г угідь (ВП. ТП, ВД, ЧД, П)

До показниківекономічної ефективності відносять показники:

1. припадаєна 100 га. с/г угідь.

2. ПрипадаєВП на:

Ефект – результаттих або інших заходів, які проводяться в с/г.

Ефект буває: — виробничий, економічний, соціальний.

Виробничий ефект– ефект який показує кількість отриманої продукції у натуральному виразі.

Економічний ефект, який визначається у грошовому вимірі.

Соціальний ефект, який відображає стан умов праці і побуту працівників. Економічна ефективність – категоріяяка показує ціною яких ресурсів був досягнутий даний ефект, тобто длявизначення економічної ефективності необхідно спів ставити результат звитратами, які ми понесли для досягнення цього ефекту.

Види економічноїефективності.:

1. Народногосподарська

2. економічнаефективність галузева.

3. підприємства

4. Виробництваокремого виду продукції

5. Відзастосування заходів.

Критеріємнародногосподарської ефективності є кількість отриманого національного доходуна душу населення

Критеріємостанніх економічної ефективності окрім ефективності заходів є рівеньрентабельності.

Рос-во Твар-во 1. урожайність, ц/га 1.Продуктивність тварин 2.ППг, ППр 2.ППг, ППр 3. Тм 3. Тм 4. Ціна 4. Ціна 5. С/Б 1 ц. вир. 5. С/Б 1 ц. вир. 6. Прибуток 6. Прибуток 7. Рівень рентабеьності 7. Рівень рентабеьності

Рівеньрентабельності буває: виробничий, комерційний

Ціноутворення таціна на с/г продукцію

1. Сутністьцін їх роль та система в с/г виробництві.

2. Методивизначення рівня цін та його використання для аналізу виробничих ы економічнихпараметрів діяльності підприємства.

Ціна – цегрошовий вираз вартості товару

Основні функціїціни, яку роль відображає ціна в ринкових умовах.

1. вимірювальнаабо облікова функція грошей – заключається що ціна в єдиних грошових знаках вимірюєвартість товару, тобто вона відображає суспільно необхідні витрати праці навиробництво товару

2. Плановаф-я – внутрішньогосподарське планування виробництва і розподілу, обміну іспоживання продукції у вартісному виразі відбувається за допомогою ціни наплануючі процеси.

3. Регулююча– заключається в тому, що в ринковій економіці ціна представляє основнийінструмент рівноваги попиту та пропозиції.