Реферат: Напрямки посилення конкурентоспроможності торговельного підприємства
Напрямки посилення конкурентоспроможностіторговельного підприємства.
ПЛАН
Вступ. 3
Розділ 1. Теоретичні основи механізму забезпеченняконкурентоспроможності торговельного підприємств. 5
1.1 Поняття та визначення конкурентоспроможності підприємства. 5
1.2 Підходи до оцінки конкурентоспроможності масового товару. 12
Розділ 2. Оцінка конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум”. 17
2.1 Характеристика об’єкта дослідження. 17
2.2 Аналіз маркетингових складових конкурентоспроможностіЗАТ „Консорціум” 20
2.3 Аналіз конкурентоспроможності товарної продукції ЗАТ„Консорціум” 26
Розділ 3 Шляхи посилення конкурентоспроможності ЗАТ„Консорціум”. 33
Висновок. 36
Список використаної літератури. 38
Вступ
В жорсткомуконкурентному середовищі вітчизняні торгові підприємства можуть успішно діятизавдяки створенню механізму забезпечення стійкого стану на ринку. Підмеханізмом стійкості на рівні підприємства необхідно розуміти сукупністьекономічних, екологічних і соціальних факторів. Економічна стійкість вбільшості забезпечує досягнення стійкості і в інших напрямах функціонування торговельногопідприємства. Економічну стійкість підприємств на конкурентному ринку сучаснатеорія і практика поєднує з забезпеченням конкурентоспроможності. Цей підхідзакладено в основу чинного стратегічного менеджменту.
Стійку діяльністьпідприємств можна забезпечити за рахунок інноваційної діяльності, пошуку новихрішень та ідей, тобто – підприємництва. Для успішного існування і стійкогорозвитку підприємства повинні бути конкурентоспроможними не тільки навнутрішньому, але й на зовнішньому ринку. Якщо підприємству притаманні рисипідприємницької структури, то в нього є всі шанси бути конкурентоспроможним ізаймати стійке положення на ринку. Тільки постійне вдосконалення, пошук нового,використання новітніх технологій і методів організації виробництва тауправління допоможуть підприємствам досягти й утримати стійке положення наконкурентному ринку.
Підприємствамважливо відчувати підтримку держави при розв’язанні питань підприємницькогорозвитку. Проблеми стійкості та конкурентоспроможності набули широкого розвиткув роботах багатьох вчених, а саме: Г. Азоева, О. Градова, В. Марченко, Т.Мостенської, О. Гудзинського, Л. Смоляр, Р. Фатхутдінова, А. Юданова та ін.
Проблемампідприємництва присвячено багато праць провідних вчених, серед них можнавизначити таких: В. Власова, М.Войнаренко, В. Горфинкель, М. Мартиненко, В.Сизоненко, П. Друкер та ін.
Метою і завданнями дослідження єрозробка теоретичних положень та методичних рекомендацій щодо забезпеченнястійкої діяльності торгового підприємства на ринку.
Відповідно домети в роботі визначено такі завдання:
1. дослідити особливості понятьпідприємництво, конкурентоспроможність, конкурентноздатність, стійкість;
2. обґрунтувати принципипідприємництва та їх вплив на конкурентоспроможність торгового підприємства наринку;
3. обґрунтувати методичнийпідхід до визначення факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, щовпливають на підприємництво та конкурентні переваги торгового підприємства наринку;
4. розробити рекомендації для покращенняконкурентоспроможності торгового підприємства.
Об’єкт дослідження – процесзабезпечення конкурентоспроможності торгового підприємства, що діє наміжнародному ринку.
Предмет дослідження – теоретичніаспекти, загальні принципи, методи та інструменти забезпечення стійкоїдіяльності торгового підприємств на міжнародному ринку.
Методидослідження.Теоретичною основою положень курсової роботи є методологія та загальнонауковіпринципи проведення комплексних досліджень. При виконанні роботи використанірезультати досліджень, що містяться в наукових працях провідних вітчизняних тазарубіжних вчених.
Для досягненняпоставленої мети використано систему загальнонаукових та специфічних методівдослідження. Для теоретичних й методологічних узагальнень використовувалисьдіалектичний та системний аналіз, при аналізі економічного розвитку –економіко-статистичні методи; Обробка даних здійснювалась з використаннямзасобів комп’ютерної техніки.
Основна частина курсовоїроботи складається з трьох розділів у яких послідовно досліджується поставленапроблема.
/>Розділ1. Теоретичні основи механізму забезпечення конкурентоспроможностіторговельного підприємств/>1.1Поняття та визначення конкурентоспроможності підприємства
Конкуренція єдуже тонким та гнучким механізмом. Гнучкість механізму конкуренції виявляєтьсяв його миттєвій реакції на будь-яку зміну обстановки. Конкуренція – одна зіснуючих ознак ринків, механізм регулювання виробництва. Конкуренція відображаєсистему взаємовідношень між виробниками з приводу встановлення цін, обсягівпропозиції товарів на ринку та споживачами певного товару. З розвиткомконкуренції виникла необхідність впровадження понять конкурентоспроможність таконкурентоздатність товару і підприємств.
Азоєв Г.Л. підконкуренцією розуміє суперництво на якому-небудь поприщі між окремимиюридичними або фізичними особами (конкурентами), зацікавлених в одній і тій жеметі.
Юданов А.Ю.стверджує, що ринкова конкуренція – боротьба фірм за обмежений обсягплатоспроможного попиту споживачів, що ведеться ними на доступних сегментахринку.
Фатхудинов Р.А.Конкуренція – процес управління суб'єктами своїми конкурентними перевагами дляутримання перемоги або досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами зазадоволення об'єктивних або суб'єктивних потреб у рамках законодавства або вприродних умовах. Конкуренція є рушійною силою розвитку суб'єктів і об'єктівкерування, суспільства в цілому.
Розрізняють такіметоди конкуренції:
• На основікритерію підвищення якості товару (нецінова);
• На основікритерію підвищення якості сервісу товару;
• На основізниження ціни (цінова);
• На основізниження експлуатаційних витрат у споживача товару;
• На основівикористання всіх конкурентних переваг об'єкта або суб'єкта (інтегральна).
Ринок – умовнемісце купівлі-продажу конкретного виду товару, що здійснюється у визначених поінтенсивності умовах конкуренції, з дотриманням етичних і правових норм іправил.
Характеристикарізних форм ринків приведена в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Характеристика форм ринків
Параметри (ознаки) Форми ринків Чиста конкуренція Монополістична конкуренція Олігополія Монополія Кількість виробників Багато Багато, але товари кожного з них мають суттєву відмінність Мало (2-8) Один Кількість споживачів Багато Те ж Два і більше Один або декілька Сила конкуренції Дуже сильна Сильна Слабка Відсутня Частка на ринку Мала Мала Велика Увесь ринок Доступ до ринку Відкритий Бар’єр Бар’єр Закритий Об’єм продажу Визначається конкурентноздатністю і попитом на товар Визначається конкурентно-здатністю, попитом, змовою учасників Визначається конкуренто-здатністю, попитом, змовою учасників Визначається попитом Політика ціноутворення На основі попиту і пропозиції На основі попиту і конкурентноздатності Визначається на основі попиту і конкурентно-здатності Визначається виробником Роль якості і конкуренція Дуже висока Дуже висока Висока Визначається ситуацією Роль реклами у просуванні товару Висока Висока Дуже висока Визначається ситуацією Норма прибутку виробника Незначна 2-8% 8-20% Більше 20% Ефективність використання ресурсів Дуже висока Висока Середня НизькаФактори, щовпливають на конкурентну боротьбу:
1. Розмір ринку – чим більше,тим сильніше конкуренти;
2. Темп росту ринку – швидкийріст полегшує проникнення на ринок;
3. Потужності – зайві потужностіприводять до падіння цін;
4. Перешкоди для входу абовиходу з ринку – бар'єри захищають позицію фірми, їхня відсутність робить ринкиуразливими для проникнення туди неконкурентоспроможних новачків;
5. Ціна;
6. Рівень стандартизації товарів– покупці мають перевагу, тому що їм легко переключитися з одного товару наіншій;
7. Мобільні технологічні модулі;
8. Вимоги до розмірів необхіднихкапітальних вкладень – тверді вимоги підвищують ризик, створюють додатковібар'єри входу – виходу;
9. Вертикальна інтеграціяпідвищує вимоги до розмірів капіталу, приводить до сильних розходжень уконкурентоспроможності і витратах на виробництво інтегрованих, частковоінтегрованих і неінтегрованих фірм;
10. Економіяв масштабі – збільшує частку ринку, необхідну для досягненняконкурентоспроможності товару;
11. Швидкевідновлення асортименту продукції, що випускається.
Для оцінкиконкуренції в галузі застосовують різні методики.
Конкурентоспроможністьоб'єкта визначається стосовно конкретного ринку, або до конкретної груписпоживачів, формованої по відповідних ознаках стратегічної сегментації ринку.Якщо не зазначений ринок, на якому конкурентоспроможний об'єкт, це означає, щоданий об'єкт у конкретний час є кращим світовим зразком. В умовах ринковихвідносин конкурентоспроможність характеризує ступінь розвитку суспільства. Чимвище конкурентоспроможність країни, тим вище життєвий рівень у цій країні.
Закон конкуренції– закон, відповідно до якого у світі відбувається об'єктивний процес підвищенняякості продукції і послуг, зниження їхньої питомої ціни. Закон конкуренції –об'єктивний процес «вимивання» з ринку неякісної дорогої продукції. При цьомувін може діяти тривале тільки при наявності якісного антимонопольногозаконодавства, що регламентує норми, що обмежують монополістичну діяльність,принципи ведення боротьби на ринку, повноваження державних органів по наглядуза дотриманням відповідних правових норм.
Конкуренція наринку створила дуже складну і важливу проблему для успішної діяльностіпідприємства – забезпечення стійкого положення на конкурентному ринку.Конкурентоздатність – це наявність внутрішніх факторів, які дадуть змогу(теоретично) завоювати ринок за допомогою продукції власного виробництва, абоце можливість знаходити шляхи для досягнення переваг над іншими учасникамиринку за рахунок внутрішніх факторів.
Конкурентоспроможність– це наявність внутрішніх та зовнішніх факторів, які відображають відповідністьпідприємства вимогам конкурентного середовища та можливість збуту йогопродукції. Конкурентостійкість – це можливість підприємства втримати свою нішуна ринку товарів та/або розширити її.
Конкурентоздатністьта конкурентоспроможність вважають синонімічними поняттями, вони мають певніспільні риси, але також існують відмінності. Конкурентоздатність відображаємайбутні можливості виживання на ринку, а конкурентоспроможність відображаєсучасне положення підприємства.
Підприємство будеконкурентоздатним, якщо буде використовувати кореневі компетенції, тобтоініціативний потенціал своїх працівників. Керівництво підприємства повиннопостійно шукати нові шляхи та заходи боротьби з конкурентами. Процес пошукунових ідей, шляхів, які можуть перерости в конкурентні переваги повинен бутибезперервним.
Постійний пошукнового та вдосконалення існуючого змушує керівників займатись підприємницькоюдіяльністю. Підприємництво — це певний стиль господарювання, якому властивіпринципи новаторства, антибюрократизму, постійної ініціативи, орієнтації нанововведення у процеси виробництва, маркетингу, розподілу і споживання товаріві послуг. Підприємництво виступає як особливий вид економічної активності, бойого початковий етап пов’язаний, як правило, лише з ідеєю — результатомрозумової діяльності, що згодом приймає матеріалізовану форму (бізнес). Кращіідеї покращують конкурентоспроможність і, навпаки, для підвищення рівняконкурентоспроможності необхідно впроваджувати нові ідеї, досягнення, займатисьпідприємництвом.
Підприємництвохарактеризується обов’язковою наявністю інноваційного моменту, чи товиробництво нового товару, зміна профілю діяльності або підстава новогопідприємства. Досягнення підприємством конкурентостійкості ґрунтується напоєднанні конкурентоздатність та конкурентоспроможності підприємства. Одним заспектів конкурентостійкості є створення найкращих можливостей для заохоченнята збереження споживачів. Як вже зазначалось, на підприємстві мають бутиприсутні кореневі компетенції та конкурентні переваги, бо саме через них можнадосягти конкурентостійкості підприємства.
Кореневікомпетенції підприємства, можна назвати можливостями, або активною частиноюпотенціалу. Досі домінує однобічний підхід до економічного трактування сутностіпотенціалу – або як до сукупності ресурсів, або як до здатності господарськоїсистеми випускати продукцію, або як до можливості виробничих сил досягтипевного ефекту. Потенціал – це можливість підприємства забезпечити досягненнявизначених цілей, відповідно реагувати на вимоги зовнішнього середовища. Встратегічному менеджменті розглядають фінансовий, маркетинговий, виробничий,управлінський та кадровий.
Сутність поняття“підприємницький потенціал” не знайшла достатньо чіткого обґрунтування всучасній теорії і практиці. Підприємницький потенціал – це можливістьпідприємства знаходити та використовувати нові види продукції, розробки новоїтехніки і технології, нові форми організації виробництва та управління.Використання пропозицій власних робітників, удосконалення найкращого досвідупровідних компаній, спеціальні розробки для фірми. Основним ресурсом дляпідприємницького потенціалу є люди. Саме люди є джерелом пошуку підприємницькоїідеї та носіями кореневих компетенцій.
Виходячи з цього, підприємницькийпотенціал необхідно розглядати, як відкриту систему, тому що він знаходитьсяпід впливом факторів зовнішнього середовища: законодавчої бази, змін узовнішній політиці, розвитку пріоритетних галузей, рівня освіти населення,рівня життя і інше та внутрішнього середовища: нові розробки, нові джерелафінансування та інше.
Основнимінструментом підприємництва, а відповідно і підприємницького потенціалу єнововведення, за допомогою якого вони використовують зміни як сприятливуможливість для здійснення своїх задумів у сфері підприємництва. До основноїзадачі підприємців входить цілеспрямований пошук нових джерел нововведень, атакож змін та їх ознак, що вказують на досягнення успіху.
Конкурентніпереваги показують, у яких областях (у даному випадку в рамках комплексумаркетингу) підприємство досягло більш високих результатів, чим конкуренти.Конкурентні переваги дозволяють правильно виробити стратегію позіціонуваннятоварів і послуг на ринку, вибравши цільові ринкові сегменти і сконцентруватитам фінансові ресурси підприємства. Для виміру конкурентних переваг українськихпідприємств можуть бути використані наступні елементи:
· конкурентнеціноутворення;
· перевагиу витратах виробництва;
· якістьпродукту/послуг;
· дизайнпродукту;
· упаковка;
· експлуатаційніхарактеристики продукту;
· післяпродажнеобслуговування;
· швидкістьреакції на запити споживача;
· іміджкомпанії/товарної марки;
· пропонованийасортимент продукції;
· чистийдоход на одного зайнятого;
· чисельністьзайнятих;
· кількістьосновних конкурентів
· контактиз постачальниками;
· широтарозподільної мережі;
· реклама;
· іншіскладові частини комплексу стимулювання збуту;
· технікаособистих продажів;
· системамаркетингової інформації;
· маркетинговідослідження.
Вартопідкреслити, що незважаючи на велику увагу до вивчення взаємозв'язку міжступенем маркетингової орієнтації і результатам діяльності підприємства, атакож взаємозв'язку між конкурентоспроможністю і результатами діяльності, убільшості досліджень результати економічної діяльності підприємстврозглядаються як наслідок підвищення конкурентоспроможності і розвиткумаркетингової орієнтації.
Місткість ринкухарактеризується обсягом реалізованого товару на даному ринку протягомвизначеного періоду часу. Його можна розрахувати як суму національноговиробництва, імпорту і непрямого імпорту за винятком непрямого експорту ізалишків продукції на складі. Отже, критерій конкурентоспроможностівизначається стабільністю місця на своєму ринку підприємства і його продукції,а також рівнем продажі продукції підприємства на ринках.
1.2 Підходи до оцінкиконкурентоспроможності масового товару
В системі управління конкурентоспроможністю товару важливе місце займаєїї оцінка. Не дивлячись на те що існує велика кількість методик дослідженняконкурентоспроможності товару, процес їх модифікації і створення новихваріантів продовжується.
Споживчі товари масового призначення орієнтовані на основну масупокупців, вивчення думки яких проводиться за допомогою використовування такихметодів збору і обробки інформації, які б дозволили оперувати великими масивамиданих. Тому для споживчих масових товарів потрібна така методологія, дієвістьякої в значній мірі визначається використовуванням статистичних методів збору іобробки інформації. Для дослідження конкурентних позицій масового товарудоцільно використовувати такі методи, які відображають стохастичний зв’язок міжявищами і призначені для обробки великого масиву даних. До них відносяться:спостереження, у тому числі вибірковий метод, зведення, угрупування,варіаційний і кореляційно-регресійний аналіз, вимірювання зв'язку некількіснихознак.
Метод оцінки конкурентоспроможності товару включає термінологічнийапарат, основні принципи і методичні положення; етапи, сукупність прийомів іспособів обстеження конкурентної позиції товару на ринку і чинників, що їїзумовили. Дамо характеристику перерахованим складовим.
Методика оцінки конкурентоспроможності конкретного товару залежить відпідходу до визначення цього складного феномена. В спеціальній літературі існуєбезліч різних дефініцій поняття «конкурентоспроможність товару», тому визначимотермінологічну базу, що використовується автором для подальшого викладуметодичних положень оцінки конкурентоспроможності масового продукту. Для цієїмети представимо визначення конкурентоспроможності товару (будь-кого) іпринципи його оцінки. Такі методологічні положення застосовні у тому числі длямасового споживацького продукту. Особливості оцінки конкурентоспроможностіостаннього полягають в специфіці переліку її складових і методів первинногозбору інформації, тому, на наш погляд, немає необхідності формулювативизначення і принципи оцінки конкурентоспроможності для даного окремого випадку.
Конкурентоспроможність товару — його інтегральна властивість, щообумовлює здатність товару задовольняти вимогам покупців до його складових впорівнянні з товарами-аналогами в умовах конкретного конкурентного ринку вданий період часу. Складові конкурентоспроможності товару є рівнями його певнихтехнічних, економічних і комерційних характеристик, необхідних для досягненняуспіху на конкретному ринку, що пов'язано з твердженням: товарконкурентоздатний, якщо такими є його елементи. При цьому одні складові можнаназвати «умовно жорсткими», а інші — «умовно м'якими» (останні, на відміну відперших, пов'язані із сприйняттям покупця і насилу піддаються вимірюванню).Наприклад, рівні якості і ціни товару є «умовно жорсткими складовими»конкурентоспроможності, тоді як імідж товару, його популярність, торгову маркуможна вважати «умовно м'якими параметрами».
Основними принципами оцінки конкурентоспроможності товару є:
· принципінтегральності, що забезпечує поглиблення і конкретизацію зв'язків міжчинниками конкурентоспроможності;
· принципкомплексності, що припускає виявлення різних складових конкурентоспроможностітовару і чинників, що роблять на неї вплив;
· принципдіалектичності, що має на увазі розгляд сукупності чинників в розвитку.
На основі цих принципів сформулюємо методичні положення оцінкиконкурентоспроможності товару, тобто сукупність тверджень, за допомогою якихпроводиться побудова методики.
Методична база повинна будуватися відповідно до сутності товару якпродукту, призначеного для продажу і подальшого споживання. Для споживачацінний не товар як такий, а ті блага, які він одержує при йоговикористовуванні. Тому при визначенні конкурентоспроможності товару оцінюєтьсяте, наскільки краще / гірше він задовольняє запити користувачів в порівнянні зтоварами-конкурентами, а при обстеженні чинників — наскільки вони сприяють абоперешкоджають досягненню конкурентоспроможності товару.
При виявленій проблемі конкурентоспроможності товару її вирішення іуправлінську дію доцільно здійснювати на основі маркетингового дослідження, щоприпускає вивчення відношення покупців до товарів аналізованого підприємства ійого конкурентів, а також достоїнств і недоліків внутрішнього середовища фірми;ефективності використовування можливостей і уникнення загроз її зовнішньогооточення.
Оцінка конкурентоспроможності товару повинна проводитися періодично, а нетільки при виникненні проблемної ситуації. Це обумовлено тим, що вживанняпревентивних заходів на основі виявлення сигналів про потенційне погіршенняконкурентоспроможності товару більш ефективно, ніж спроба підвищити йогореальну низьку конкурентоспроможність.
На наш погляд, показником конкурентоспроможності товару може служитирівень його переваги покупцями, оскільки факт придбання даного товару свідчитьпро його більшу привабливість в певний проміжок часу на конкретному ринку.Такий підхід дозволяє досліджувати мотивацію купівельного вибору.
Оскільки товари орієнтовані на певні сегменти покупців, складовіконкурентоспроможності товару є технічними, економічними і комерційнимихарактеристиками продукту, якими більшість покупців конкретного сегменту восновному керується при виборі того або іншого товару.
Перелік значущих для покупців складових конкурентоспроможності товару маєспецифіку залежно від типу останнього. Так, для продовольчих товарів до- і післяпродажне обслуговуваннязвичайно не є значущим, в той же час важливо отримати консультацію, наприклад,при виборі косметики і її використовуванні (тобто в цьому випадку є значимимпередпродажне обслуговування), а для товарів тривалого призначення істотну рольвідіграє післяпродажний сервіс. У зв'язку з цим з'являється необхідністьвиділення складових конкурентоспроможності у кожному конкретному випадку.
Їх перелік розрізнений не тільки для товарів різних типів — значущістьцих складових і відношення до них після закінчення часу для одного і того жтовару можуть змінюватися. Так, наприклад, якщо в період дефіциту продуктів впіслявоєнні роки велика наявність калорій в продуктах харчування вважаласяпозитивною, то зараз спостерігається прямо протилежна ситуація. Навіть наупаковці пива указується кількість калорій що містяться в ньому, а в країнах зрозвинутою ринковою економікою стали випускати пиво з їх пониженим вмістом.Споживачі починають більше піклуватися про своє здоров'я, тому посилюєтьсязначущість таких показників, як екологічність, вміст натуральних речовин,корисність для здоров'я. Отже, для того, щоб формувати конкурентні переваги,необхідно мати в своєму розпорядженні інформацію про тенденції купівельногопопиту.
Визначення набору складових конкурентоспроможності товару — ключовиймомент її оцінки. При цьому на перший план необхідно висувати ті, які маютьнайбільшу значущість для покупця. Визначення «ваги» кожного параметра можепроводитися як за допомогою експертних, так і соціологічних методів. Володіючінайбільшою значущістю параметри повинні досліджуватися в першу чергу, що невиключає вивчення другорядних складових, які в деяких випадках можуть робитивідчутний вплив на ринковий успіх товару.
При оцінці конкурентоспроможності товару повинні досліджуватися не тількилегковимірювані ознаки, але і некількісні, наприклад «умовно м'які складові»конкурентоспроможності. Для їх вимірювання можна використовувати бальний метод.Отримані бали «умовно м'яких складових» тестованого продукту співвідносять заналогічною оцінкою відповідних параметрів товарів-конкурентів.
Останнім часом великий інтерес серед вітчизняних учених і практиківвикликає метод фокус-групи, що є глибинним груповим інтерв'ю. Доцільність йоговикористовування пов'язана з рядом причин. Отримані в результаті соціологічногоопиту відомості відображають відношення споживачів до того або іншого товару ідо його параметрів в цілому. Але для виявлення недоліків і достоїнств складовихконкурентоспроможності аналізованого товару і розробки рекомендацій по їхполіпшенню потрібне проведення більш ретельного дослідження. Масове опитуваннядля цієї мети не підходить, оскільки деякі асортиментні позиції товару можутьбути невідомими більшості споживачів (наприклад, унаслідок того, що він недавноз'явився на ринковому сегменті і / або товаровиробником в недостатньому ступенівикористаний інструментарій маркетингових комунікацій). В дискусії в ходіпроведення глибинного групового інтерв'ю крім розгляду рівня якості, ціни,популярності і упаковки товарів-конкурентів; обговорення проблем іміджу,сприйняття того або іншого сорту і способів їх створіння, зокрема оформленняупаковки, з'являється можливість надавати більшу увагу «умовно м'якимскладовим» конкурентоспроможності продукту. Крім того, для проведення більшглибокого дослідження необхідний більше часу, і до учасників пред'являютьсябільш строгі вимоги: дуже важливо, щоб опитуваний був здатний виразити своєвідношення і свої відчуття не тільки в кількісній формі, але і вербалізуватиїх.
Переважнабільшість учених, що займаються проблемою конкурентоспроможності, вважає, щозв'язок між результативним показником конкурентоспроможності і показникамичинників є функціональним. На відміну від поширеного підходу ми вважаємо, щовзаємозв'язок між перевагою, що виражає конкурентоспроможність, і найзначущішими для споживача її складовими (рівень ціни, якості, сервісу,популярності, якості і естетичної привабливості упаковки) носить стохастичнийхарактер.
Розділ 2. Оцінкаконкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум”2.1 Характеристикаоб’єкта дослідженняВ якості об’єктадослідження в даній роботі нами використано ЗАТ „Консорціум”. Основна сферадіяльності підприємства – оптова торгівля продуктами переробки бобів сої.
Вищим органомуправління ЗАТ «Консорціум» є Загальні збори акціонерів. У перервахміж Загальними збори акціонерів управління компанії здійснюється Радоюдиректорів, що обирається на один рік.
Виконавчиморганом ЗАТ «Консорціум» є Генеральний директор, що обираєтьсяЗагальними зборами акціонерів на необмежений термін, та здійснює поточнекерівництво діяльністю компанії.
Юридичнаадреса ЗАТ „Консорціум”: м. Київ, вул. Гайдамацька 27.
Підприємство реалізуєсоєве борошно, соєве молоко і молочні продукти (йогурт, сир, майонез і т.п.), звідходів виробляється комбікорм.
Реалізаціюпродукції проводиться наступним чином: 70% — на російському ринку, 30% — наукраїнському ринку.
У таблиці 2.2наведено порівняльний аналітичний баланс ЗАТ „Консорціум”. Розглянемо йогодокладніше.
Таблиця 2.1
Агрегований порівняльний аналітичний баланс ЗАТ„Консорціум”
станом на 01.01.2006р.
№ п/п Стаття балансу На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Зміни за звітний період /> тис. грн. % до підсумку тис. грн. % до підсумку
абсолютні
3-1
темп, %
(5/1)*100
частка пунктів
4 — 2
Актив
/> 1Майно разом
2757,70
100,00
2649,70
100,00
-108,00
-3,92
0,00
/> 1.1 Необоротні активи 158,10 5,73 205,90 7,77 47,80 30,23 2,04 /> 1.2 Оборотні активи 2599,60 94,27 2443,80 92,23 -155,80 -5,99 -2,04 /> 1.2.1 Запаси 1115,80 40,46 1428,70 53,92 312,90 28,04 13,46 /> 1.2.2 Дебіторська заборгованість 692,00 25,09 768,10 28,99 76,10 11,00 3,89 /> 1.2.4 Витрати майбутніх періодів 2,20 0,08 1,60 0,06 -0,60 -27,27 -0,02 /> 1.2.5 Кошти та їх еквіваленти 739,10 26,80 197,60 7,46 -541,50 -73,26 -19,34 /> 1.2.6 Інші оборотні активи 50,50 1,83 47,80 1,80 -2,70 -5,35 -0,03 />Пасив
/> 2Джерела майна
разом
2757,70
100,00
2649,70
100,00
-108,00
-3,92
0,00
/> 2.1 Власний капітал 193,40 7,01 186,20 7,03 -7,20 -3,72 0,01 /> 2.1.1 Статутний капітал 187,60 6,80 180,40 6,81 -7,20 -3,84 0,01 /> 2.1.2Нерозподілений
прибуток
1,50 0,05 1,50 0,06 0,00 0,00 0,00 /> 2.1.3 Інші джерела 4,30 0,16 4,30 0,16 0,00 0,00 0,01 /> 2.2 Позиковий капітал 2564,30 92,99 2463,50 92,97 -100,80 -3,93 -0,01 /> 2.2.2Короткострокові
кредити та позики
0,00 0,00 517,30 19,52 517,30 - 19,52 /> 2.2.3Кредиторська
заборгованість
і поточні
зобов’язання
2564,30 92,99 1946,20 73,45 -618,10 -24,10 -19,54 />Проаналізувавшипорівняльний аналітичний баланс за три останні роки, можна виявити якпозитивне, так і негативне у фінансовому стані підприємства:
Позитивне:
· збільшеннязапасів на 28,04% в даному випадку можна розглядати як позитивну тенденцію, такяк наряду з ними на 13,3% збільшилась виручка підприємства, що свідчить прозначне збільшення реалізації продукції підприємства;
· на 618,1тис. грн. або 24,1% зменшилась кредиторська заборгованість підприємства.
Негативне:
· майнопідприємства зменшилось на 108 тис. грн. або 3,92%. Зменшення майна відбулося,в основному за рахунок зменшення оборотних активів та грошових коштів нарахунках підприємства;
· зааналізований період відбулося зменшення власного капіталу підприємства на 7,2тис. грн. або 3,72% за рахунок зменшення статутного капіталу;
· дебіторськазаборгованість збільшилась на 76,1 тис. грн. або на 11,00%, а також враховуючи,що питома вага дебіторської заборгованості у оборотних активах складала у 2005році 31,40% (при нормативному значенні 10-20%) то це є вкрай негативнимпоказником який свідчить про не виважену політику підприємства стосовно власнихдебіторів;
· коштипідприємства зменшились на 541,5 тис. грн. або 73,26%, що негативно позначилосьна показниках ліквідності підприємства.
2.2 Аналіз маркетинговихскладових конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум”
Маркетинговапрограма ЗАТ «Консорціум» орієнтована на оптові постачання продуктівпереробки сої підприємствам харчової промисловості, оптовим продовольчимфірмам, лікувальним і дитячим установам, а також комбікормів тваринницьким іптахівницьким агрофірмам України, Центральному і Центрально-чорноземномурайонам РФ.
Нижчепредставлений розрахунок ємності потенційних ринків збуту кінцевої продукціїстворюваного комплексу по заглибленій переробці бобів сої.
Потенційніспоживачі продуктів переробки бобів сої, одержуваних при реалізації даногопроекту:
Текстурованийсоєвий білок:
· м'ясні(напівфабрикати) і ковбасне виробництво;
· виробництвасуцільномолочної продукції і замінників незбираного молока;
· хлібопекарськевиробництво;
· борошнянекондитерське виробництво.
Молочні соєвіпродукти, соєва олія:
· торговіпродовольчі фірми;
· лікувально-оздоровчіустанови (санаторії, профілакторії, поліклініки, лікарні, реабілітаційні центриі т.п.);
· шкільні ідошкільні установи;
· роздрібнаторгова мережа.
Комбікорму:
· агрофірми;
· тваринницькіі птахівницькі господарства;
· птахофабрики;
· фермерськігосподарства, приватники.
В таблицях 2.2 –2.4 наведено розрахунок потреби господарств України та РФ в продукціїпідприємства
Таблиця 2.2
Потреба в соєвому борошні
Галузь харчової промисловості Потреба соєвого борошна, т/рік М'ясна 1400-1750 Молочна 600-950 Хлібопекарська, включаючи виробництво кондитерських виробів 3850-4450РАЗОМ:
5850-7150
Таблиця 2.3
Потреба в соєвому молоці
Основні споживачі Потреба соєвого молока, т/рік оптово-роздрібні фірми 600-670 лікувально-оздоровчі установи 370-410 харчова промисловість 200-300РАЗОМ:
1170-1380
Таблиця 2.4
Потреба в комбікормах
Основні споживачі Потреба комбікорму, т/рік м'ясокомбінати 8400-9000 птахофабрики 9500-9800 агрофірми, фермерські господарства 2700-3000РАЗОМ:
20600-21800
Таким чином, плановані обсягипродажів:
текстурований соєвий білок(ТСБ) 4920 т/рік
соєва олія 696т/рік
молоко 1296т/рік
молочні продукти 1323т/рік
комбікорму 22000т/рік
цілком покриваються потребою ринку вданих харчових продуктах.
Необхідно такожвідзначити, що розрахунок проводився на основі песимістичних припущень іпрогнозів і при низькому територіальному охопленні.
Соєві молочніпродукти. Наринок продовольства вітчизняна промисловість по переробці сої поставляє (крімсоєвої олії) соєве молоко, сир (тофу), сир, майонез, йогурти.
Основними конкурентами реалізаціїмолочних продуктів з бобів сої є:
· підприємство«Флора» — найбільший виробник соєвих йогуртів, майонезу і м'яснихпродуктів в Україні;
· ВАТ«Курганський птицекомбинат», що розробив і надав ЗАТ«Консорціум» технологію переробки соєвих бобів у молоко і молочніпродукти.
Однак для данихпідприємств переробка соєвих бобів у молоко і виробництво молочних продуктівхарчування не є основним видом діяльності, а тільки в якості експериментального,додаткового виду діяльності. На підставі чого можна припустити, що обсягпродукції, яка реалізується цими підприємствами, не покриває потреб в білковихвиробах навіть тих регіонів, у яких вони розташовані. Отже, конкуренцією зіснуючими підприємствами по виробництву молочних продуктів з бобів сої можназневажити.
Комбікорм. В даний час галузіагрокомплексу, що спеціалізуються на продукції тваринництва і птахівництва,мають серйозні труднощі в гарантованому забезпеченні своїх потреб укомбікормах. Це пов'язано з тим, що власне виробництво комбікормів упідприємствах агрокомплексу знаходиться в складному стані — великий ступіньфізичного зносу, не довершені знову споруджувані технологічні лінії черезвідсутність фінансування і складного фінансового стану самих підприємств. Уцьому зв'язку на сьогодні дуже гостро постає питання про безперебійнезабезпечення комбікормами діючих виробництв. І тому, ми вважаємо, що приіснуючій ситуації конкуренцією в даній галузі можна зневажити.
Текстурованийсоєвий білок, соєве борошно. Конкурентів як в Україні так і в Росії на даний моментнемає.
Таким чином,проаналізувавши існуючу конкуренцію на ринках соєвих продуктів, можнастверджувати, що серйозної конкуренції на ринку немає.
Розглянемо сособливості стратегії маркетингу підприємства. Так, відсутність аналогів (абонаявність істотних переваг перед аналогами), а також висока якість продукціїроблять відповідні сектори внутрішнього ринку відкритими для продукції ЗАТ«Консорціум».
Серед вітчизнянихта російських торговельних підприємств, що займаються реалізацією соєвоїпродукції для ЗАТ «Консорціум» у даний час серйозних конкурентів немає. Однак, ситуація з відсутністю конкуренції є тимчасовою, тому що для ринкухарактерно швидке заповнення існуючих «ніш», тому відповіднимипідрозділами ЗАТ «Консорціум» постійно повинна проводитися робота, спрямована на забезпечення конкурентноздатності продуктів з перероблених бобівсої за ціною і якістю.
Не менш важливимє питання доведення створених продуктів до потрібного покупця за потрібноюціною й у потрібний час, тобто для досягнення кінцевої мети (насиченнявідповідних ринків продуктами переробки сої і виходу на плановані обсягипродажів) повинна існувати професійно розроблена й успішно реалізованастратегія маркетингу, що припускає:
· стратегіюзбуту;
· оптимізаціюціноутворення;
· широкепроведення заходів щодо реклами і просування продукції, що випускається.
При цьомудосягнення зазначених цілей можливо тільки при ефективному використанні іпрофесійному сполученні всіх інструментів маркетингу.
Збут продукціїздійснюється в основному великими оптовими партіями. З цією метою в штаті ЗАТ«Консорціум» передбачена служба маркетингу, задачами якої єпросування продукції переробки сої на відповідних ринках і організація її збуту.
Головним покупцемі розповсюджувачем у РФ текстурованого соєвого білка і соєвої олії є один зспівзасновників ЗАТ — велика оптова фірма ВАТ «Петротрейд». ВАТ" Петротрейд " у даний час має велику мережу збуту по імпортнимрослинним текстуратам у РФ.
Поряд з новизноюі якістю основним показником конкурентноздатності продуктів переробки бобів соїє їхня ціна. Особливе значення ціна на продукцію, плановану до випуску в рамкахпроекту, має в забезпеченні конкурентноздатності із соєвим борошном і текстурованимисоєвими білками імпортного виробництва.
Передумовами длядосягнення конкурентноздатних цін на продукцію ЗАТ «Консорціум» (придосить високому показнику рентабельності) є:
· оптовийпродаж продукції переробки сої, що дозволяє до мінімуму скоротити витрати,пов'язані зі збутом;
· низькі (упорівнянні з імпортом) експлуатаційні витрати.
Оптимізаціяпроцесів ціноутворення на користь кінцевого споживача продукції переробки соїдосягається максимально можливим скороченням ланок між виробником і кінцевимспоживачем, а також установленням контролю над оптовими компаніями іпроведенням єдиної цінової політики.
Пропонується (утому числі в розрахунку ефективності), що ціни на продукцію, плановану довипуску при реалізації пропонованого проекту, нижче цін на імпортні аналоги н10-15%.
Для просуванняусіх видів продукції використовується два види реклами:
· «престижна»реклама;
· рекламапродукції.
Мета«престижної» реклами — створення корпоративного іміджу і досягненняпопулярності торгової марки. Серйозними перевагами пізнаваної компанії є:
· сприятливіумови для пропозиції нових продуктів;
· зацікавленістьоптових покупців у придбанні продукції компанії.
Доситьрозповсюдженим каналом «престижної» реклами (комерційної пропагандипозитивного образа компанії) є організація прес-конференцій із запрошеннямпредставників громадськості і преси.
Основний упоррекламної акції робиться на продукти переробки соєвих бобів: текстурованийсоєвий білок, соєва олія, молоко і молочні соєві продукти (йогурт, сир, майонез,напої), тому що дані продукти харчування є відносно новими як в Україні так і вРосії в порівнянні з комбікормовими сумішами, що не мають потреби в дорогомупредставленні і рекламуванні.
Для створенняіміджу і популяризації продукції ЗАТ «Консорціум» використовуютьсянаступні канали інформації:
· «dіrect-maіl»;
· періодичнівидання;
· радіотелевізійні;
· образотворчі;
· глобальнасвітова мережа Іnternet.
При виборі каналумасової інформації основними є наступні критерії їхньої оцінки:
· охоплення;
· приступність;
· вартість;
· авторитетність.
По оцінкахекспертів, засоби, необхідні для просування нової продукції на відповідномуринку, досягають 2-5% від обсягу продажів і зменшуються в міру придбання ЗАТ«Консорціум» і його продукції популярності серед потенційнихспоживачів.
2.3 Аналізконкурентоспроможності товарної продукції ЗАТ „Консорціум”
Підконкурентоспроможністю (КС) продукту можна розуміти порівняльну характеристикуспоживчих і вартісних властивостей продукту, тобто
КС= К/Ц (1)
де К — загальний рівень споживчого ефекту з урахуванням різнихйого показників;
Ц — ціна споживання або володіння, що включає ціну покупки і вартість експлуатаціїі утилізації.
Показники якості, якими оцінюється рівень споживчого ефекту, вибираютьсяекспертами. Наприклад, для оцінки соєвого молока фахівці використовують такіпоказники, як смак, жирність, корисність.
Основними етапами алгоритму розрахунку конкурентоспроможності будутьнаступні:
1. розробкана основі знання ринку і вимог до товару сукупність показників його якості;
2. вибір зцієї сукупності декількох найважливіших, назвемо їх параметрами якості;
3. кількісніхарактеристики значущості (а) кожного з параметрів шляхом опиту експертів придотриманні умови i=1,m.
/> = 1 (2)
4. формулюваннямоделі еталона — зразка товару в розрізі вибраних параметрів з позиціїпокупців, задавши його кількісні оцінки (niэ);
5. розробкакількісної оцінки тих же самих параметрів якості по своєму виробу (ni) і повиробу-конкуренту (nik) ;
6. оцінкарівня якості або споживчого ефекту свого товару (К) і товару-конкурента (Kk)поформулах:
/>
де ai-кількісна оцінка значущості i-го параметра;
ni — кількісна оцінка i-го параметра якості по своємувиробу (ni) і по виробу-конкуренту (nik);
7. розрахунокціні Ц споживання свого товару і встановлення ціни Цк споживаннятовару-конкурента з урахуванням відпускної або роздрібної ціни іексплуатаційних витрат в період користування товаром;
8. розрахунокінтегрального показника /> конкурентоспроможності свого товару по відношенню до товару-конкуренту:
/>/> (5)
9. якщо свійтовар планується експортувати, то необхідно перевірити вибрані параметри якостіна відповідність інтернаціональним або національним стандартам передбачуваногоімпортера. Якщо хоча б один з нормативних параметрів не відповідаєпорівнюваному стандарту, необхідно таку невідповідність усунути. При цьомукінцева формула для КС прийме такий вигляд:
/> (6)
де П/> - підсумок всіх />;
/>-параметр якості, врахований в зарубіжному стандарті;
/> = 0 — невідповідність стандарту;
/>= 1- відповідність стандарту.
Якщо хоча б один з параметрів якості буде дорівнювати 0, то КС не матимесенсу.
Проаналізуємо конкурентоспроможність на російському ринку соєвого молока,яке виробляється ЗАТ „Консорціум”.
Таблиця 2.5
Експертна оцінка якості соєвого молока ЗАТ „Консорціум”
Вибрані експертами параметри якості Кількісні характеристики niэ ni nik ai Пакування, бали 100 90 80 0,7 Смакові якості, бали 10 5 8 0,1 Дизайн, бали 10 5 10 0,2Тепер,використовуючи формули п.п 6 і 8, визначимо КС нашого продукту.
/>
Відомо, що ЦК = 70 тис. руб. / т.., а Ц = 72 тис. руб./т (цінинаведено в рублях, так як порівняння робиться для російського ринку на якомувідбувається основна реалізація). Цих даних достатньо, щоб по формулі (5)розрахувати />
/>= (К* ЦК)/(КК*Ц)= (0,78*70*103)/(0,84*72*103) = 0,90
Вважається, що якщо КС < 1, то фірма пропонує на ринок явнонеконкурентоздатний товар і необхідно змінити його споживчі (або технічні) іекономічні характеристики. Більш того, вважається, що перевищення на 10-20%дуже мало, щоб бути упевненим в успіху на ринку. Проте якщо це перевищенняскладає 30-50%, то вважається, фірма займає на ринку достатньо стійкеположення.
Перевищення в 50-70% по конкурентоспроможності говорить про вірність вибраногонапряму дій фірми на ринку, але досягнення необхідно нарощувати і думати проте, як їх зберегти.
Вважається, що для гарантованого виводу свого виробу на будь-який новийринок фірма повинна мати по ньому КС > 1,4.
За аналогічнималгоритмом проаналізуємо конкурентоспроможність іншої продукції переробки сої,що експортується ЗАТ „Консорціум” до Російської Федерації.
Проаналізуємо конкурентоспроможність на російському ринку соєвої олії,яка виробляється ЗАТ „Консорціум”.
Таблиця 2.6
Експертна оцінка якості соєвої олії ЗАТ „Консорціум”
Вибрані експертами параметри якості Кількісні характеристики niэ ni nik ai Пакування, мл. 500 350 350 0,3 Смакові якості, бали 9 6 8 0,5 Дизайн, бали 10 7 10 0,2Використовуючиформули п.п 6 і 8, визначимо КС нашого продукту.
/>
/>
Середні значення ЦК = 24,2 тис. руб. / т.., а Ц = 18,0 тис.руб./. По формулі (5) розрахуємо />
/>= (К* ЦК)/(КК*Ц)= (0,68*24,2)/(0,85*18) = 1,07
Базуючись на наведених вище розрахунках можна зробити висновок, що соєваолія є конкурентоспроможною на російському ринку.
В таблиці 3 наведено аналіз конкурентоспроможності по іншій продукції ЗАТ„Консорціум”, яка поставляється на російський ринок.
Таблиця 2.7
Експертна оцінка якості продукції ЗАТ „Консорціум”
Вибрані експертами параметри якості Кількісні характеристики niэ ni nik aiТекстурований соєвий білок
Органолептика, бали 100 95 80 0,5 Очистка, бали 10 7 8 0,2 Харчова цінність, бали 10 9 10 0,3Шрот
Органолептика, бали 90 100 80 0,3 Очистка, бали 9 8 6 0,4 Харчова цінність, бали 10 7 8 0,3Лушпайка
Пакування,.бали 100 80 90 0,4 Харчова цінність, бали 10 10 9 0,3 Переробка, бали 9 7 10 0,3Комбікорм
Пакування,.бали 80 70 90 0,3 Харчова цінність, бали 9 8 8 0,5 Переробка, бали 10 7 10 0,2За формулами,наведеними вище, визначимо КС за видами продукції.
Текстурований соєвий білок:
/>0,89
/>0,86
Середні значення ЦК = 13258 руб. / т.., а Ц = 12824 руб./. Поформулі (5) розрахуємо />
/>= (К* ЦК)/(КК*Ц)= (0,89*13258)/(0,86*12824) = 1,07
Шрот:
/>0,90
/>0,78
Середні значення ЦК = 1130 руб. / т.., а Ц = 805 руб./. Поформулі (5) розрахуємо />
/>= (К* ЦК)/(КК*Ц)= (0,90*1130)/(0,78*805) = 1,62
Лушпайка:
/>0,85
/>0,96
Середні значення ЦК = 13200 руб. / т.., а Ц = 12600 руб./. Поформулі (5) розрахуємо />
/>= (К* ЦК)/(КК*Ц)= (0,85*13200)/(0,96*12600) = 0,93
Комбікорм:
/>0,84
/>0,98
Середні значення ЦК = 2038 руб. / т.., а Ц = 2092 руб./. Поформулі (5) розрахуємо />
/>= (К* ЦК)/(КК*Ц)= (0,84*2038)/(0,98*2092) = 0,84
Отже, на основі проведених розрахунків зробимо загальний висновокстосовно конкурентоспроможності продукції ЗАТ „Консорціум”:
· соєвемолоко – неконкурентоспроможне;
· соєваолія – конкурентоспроможна;
· текстурованийсоєвий білок – конкурентоспроможний;
· шрот –конкурентоспроможний;
· лушпайка– неконкурентоспроможна;
· комбікорм- неконкурентоспроможний.
Ще раз хочемо відзначити, що поняття „конкурентоспроможність” в даномувипадку включає в себе певний запас стійкості для підприємства і висновок, щотовар є неконкурентоспроможним не означає, що він не продається. В нашомувипадку поняття „неконкурентоспроможний” означає що по даному товару упідприємства відсутній запас стійкості, в наслідок чого воно може втратити своюринкову нішу.
Виходячи з вищесказаного можна зробити наступні висновки по:
а) оскільки К < КК це означає, що наша фірма програєконкуренцію повинна вжити заходів до зміни споживчих або економічних параметрівпродукту і наближення їх до еталонної моделі;
б) якщо ніякі зміни в нашому товарі вже неможливі, то вкладати в ньогогроші недоцільно;
в) окрім збільшення К для підвищення конкурентоспроможності завждинепогано проглянути можливості зниження ціни.
Розділ 3 Шляхи посиленняконкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум”
Одниміз методів підвищення конкурентоспроможності торговельного підприємства єпрогнозування та планування збуту. Розглянемо основні засади організації даногопроцесу.
Складанняпрогнозу збуту починається з аналізу продажів існуючих товарів або послуг ііснуючих споживачів в динаміці за ряд років (прогноз збуту А). При цьомунеобхідно відповісти на наступні питання:
1. яким бувоб'єм реалізації товарів за останні 3-5 років і минулого року?
2. чи будутьспоживачі і далі продовжувати купувати ваші товари?
3. чизможете ви надалі розраховувати на такий же об'єм продажів, як і в минуломуперіоді?
ПрогнозА дуже важливий, оскільки швидше за все він є базовим і буде більш точним, бобазується на перевіреній інформації минулих літ. Якщо бізнес розрахований нависокий рівень регулярних продажів, то об'єми реалізації можна прогнозувати,спираючись на звичку постійних клієнтів купувати товари нашого підприємства. Уразі ж, коли проводиться більше разових продажів, необхідно проаналізуватизагальний об'єм продажів і продумати, як краще пристосуватися до умов ринку вцілому.
Післярозробки обґрунтованого базового прогнозу доцільно зайнятися пошукомможливостей розширення круга існуючих споживачів — для цього доведетьсявиходити на нові ринки (прогноз збуту Б). Це потребує збільшення числаторгових агентів (дуже важливо, щоб їх кваліфікація не була нижчою вжепрацюючих на підприємстві, оскільки ним, швидше за все, доведеться працювати зновими покупцями) і витрат на рекламу. При цьому минулий досвід може допомогтискласти більш точні прогнози, особливо якщо зміни в умовах продажу і в покупцяхпри виході на нові ринки будуть не дуже значні. При складанні прогнозу Б неслід забувати про можливих конкурентів, вже що вийшли на нові ринки, і продосягнуті ними об'єми реалізації.
Складанняпрогнозу збуту В (оцінка очікуваного об'єму продажів для нових товарівна існуючих ринках) набагато складніше, ніж попереднього, а сам прогноз меншточний. Тут доведеться істотно розширити застосування експертних методівпрогнозування – в першу чергу, необхідно спертися на думку своїх агентів (методсукупних думок працівників збуту), провести опити безпосередніх споживачів(метод очікуваних запитів споживачів), а також залучити експертів в цій областііз сторони.
Розробкапрогнозу збуту Г (оцінка очікуваних об'ємів продажів нових товарів нанових ринках) найбільш складна, а такий спосіб розвитку та підвищенняконкурентоспроможності підприємства самий ризикований. Методи прогнозуванняоб'ємів продажів, швидше за все, будуть аналогічні методам, вживаним прирозробці попереднього прогнозу.
Прискладанні будь-якого з розглянутих варіантів прогнозів продажів не слідзабувати про конкурентів. Необхідно також мати на увазі, що розрахунок об'ємівпродажів ніколи не буває легким, точність прогнозів не може бути абсолютною,але їх необхідно виконувати, оскільки від цього залежатиме точність прогнозівприбутку (збитків) підприємства.
Необхідновідзначити, що прогнози продажів враховують очікуваний час продажів. Реально жгроші на рахунки поступають із запізненням.
Це були загальні рекомендації стосовно покращення конкурентоспроможностіторгових підприємств, тепер розглянемо конкретно яким чином можна покращитиконкурентоспроможність товарної продукції, яка реалізується ЗАТ „Консорціум”.
Основним критерієм конкурентоспроможності в нашому випадку є ціна. Якнами було проаналізовано вище не всі товари, якими торгує досліджуванепідприємство є конкурентоспроможними. Також, як були вище відмічено, 70%продукції реалізується підприємством на російському ринку, а отже розрахунокціни також будемо проводити в рублях.
Отже, неконкурентоспроможними у нас виявилася наступна продукція:
· соєвемолоко;
· лушпайкасоєва;
· комбікорм.
Дамо відповідь на питання на питання якою повинна бути ціна Ц длязабезпечення конкурентоспроможності нашого продукту на ринку. Для цього требаскористатися вищенаведеними у п.2.3 рекомендаціями і вважати, що КС повиннебути більше, ніж 1,4.
1,4 = (К*ЦК) / (КК*Ц) = (0,78*70) / (0,84*Ц);
Ц = (0,78*70) /1,4* 0,84 = 47 тис. руб.
Отже, длязабезпечення конкурентоспроможності на російському ринку соєвого молока ціна нанього повинна становити 50 тис. руб. за тону.
Аналогічним чиномрозрахуємо конкурентоспроможні ціни для соєвої лушпайки та комбікорму.
Ціна соєвоїлушпайки:
1,4 = (К*ЦК) / (КК*Ц) = (0,85*13200) / (0,96*Ц);
Ц = (0,85*13200) / (1,4*0,96) = 8348 руб.
Ціна комбікорму:
1,4 = (К*ЦК) / (КК*Ц) = (0,84*2038) / (0,98*Ц);
Ц = (0,84*2038) / (1,4*0,98) = 1248 руб.
Таким чином, ми можемозробити висновок, що для зміцнення конкурентних позицій ЗАТ „Консорціум” наросійському ринку необхідно переглянути такі економічні складовіконкурентоспроможності як ціна товару. Проте це не означає, що на даний моменттовари є неконкурентоспроможними за ціною, даний розрахунок показав тільки якоюповинна бути ціна, щоб підприємство мало стабільний запас конкурентостійкості.
Висновок
Дослідивши вданій курсовій роботі проблему конкурентоспроможності ми можемо зробитинаступні висновки:
1. Поняття конкурентоспроможністьмає універсальне значення і все більш застосовується не тільки стосовнопродукції (послуг) у цілому, а й стосовно окремих фірм і навіть країн.
2. Конкуренція – процесуправління суб'єктами своїми конкурентними перевагами для утримання перемогиабо досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивнихабо суб'єктивних потреб у рамках законодавства або в природних умовах.Конкуренція є рушійною силою розвитку суб'єктів і об'єктів керування,суспільства в цілому.
3. Конкурентоспроможністьоб'єкта визначається стосовно конкретного ринку, або до конкретної груписпоживачів, формованої по відповідних ознаках стратегічної сегментації ринку.Якщо не зазначений ринок, на якому конкурентоспроможний об'єкт, це означає, щоданий об'єкт у конкретний час є кращим світовим зразком. В умовах ринковихвідносин конкурентоспроможність характеризує ступінь розвитку суспільства. Чимвище конкурентоспроможність країни, тим вище життєвий рівень у цій країні.
4. Українське законодавство, щорегулює економічну конкуренцію, зароджувалося насамперед як антимонопольнезаконодавство. Його основу становили прийнятий у лютому 1992 р. Закон України„Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції упідприємницькій діяльності” та Закон України „Про Антимонопольний комітетУкраїни” від 26 листопада 1993 р. Відповідні норми закріплено в КонституціїУкраїни (ст.42): „Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькійдіяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірнеобмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополіївизначаються законом”.
5. Конкурентні перевагипоказують, у яких областях (у даному випадку в рамках комплексу маркетингу)підприємство досягло більш високих результатів, чим конкуренти. Конкурентніпереваги дозволяють правильно виробити стратегію позіціонування товарів іпослуг на ринку, вибравши цільові ринкові сегменти і сконцентрувати тамфінансові ресурси підприємства.
Список використаноїлітератури
1. Азоев Г.Л. Конкуренция:анализ, стратегия и практика. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1996.
2. Антонюк Л. Л. Міжнароднаконкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації. Київ: КНЕУ, 2004,275 с.
3. Балабанова Л.В. Маркетинг. Київ:Знання-Прес, 2004, 645 с.
4. Голубков Е.П. Маркетинговыеисследования: теория, методология и практика. — 2-е издание, переаботанное идополненное. — М.: Издательство «Финэкспресс», 2000. — 464 с.
5. Должанський І.З., ЗагорнаТ.О. Конкурентоспроможність підприємства. Київ: Центр навчальної літератури, 2006, 384 с.
6. Евдокимов Ф.И., Гавва В.М.Азбука маркетинга: Учебное пособие. – Д.: Сталкер, 1988. – 432с.
7. Економіка підприємства:Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропівного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.:КНЕУ, 2001. – 528 с., іл.
8. За ред. А.П. Румянцева.Міжнародна економіка. Київ: Знання, 2006, 479 с.
9. Іванова І.В. Менеджментпідприємства. Київ: Київський національний торгово-економічний ун-т, 2001, 247с.
10. КардашВ.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. — Метод. посібник для самот. вивч.дисц. — К: КНЕУ, 2000. — 124 с.
11. КачанЄ.П., Шушпанов Д.Г. Управління трудовими ресурсами. Київ: Видавничий Дім«Юридична книга», 2003, 258 с.
12. КовалёвД., Сухорукова Т. Экономическая безопасноть предприятия // Экономика Украины. –2004. — № 10. – С.48-52.
13. КостусєвО. Захист економічної конкуренції в Україні: стан і проблеми // ЕкономікаУкраїни. — 2003. — №7. — с. 5-11
14. МазаракіА.А. Економіка торговельного підприємства. Київ: «Хрещатик», 1999,800 с.
15. МунтіянВ.І. Економічна безпека України: Підручник. – Видавництво КВІСТ. – 1999. – 457с.
16. РаздинаЕ. Коммерческая информация и экономическая безпасность предприятия //Бизнес-информ. – 2003. — № 24. – с. 63-65.
17. Румянцев А.П.,Климко Г.Н., Рокоча В.В. Міжнародна економіка. Київ: Знання-Прес, 2003, 447 с.
18. СизоненкоВ.О. Сучасне підприємництво. Київ: Знання-Прес, 2003, 379 с.
19. СіваченкоІ.Ю. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації).Київ: ЦУЛ, 2003, 186 с.
20. СтупницькийО.І. Транснаціоналізація науково-технічної політики в умовах посиленняміжнародної економічної взаємозалежності. Київ: ВПЦ «Київськийуніверситет», 2001, 243 с.
21. ТерещенкоО.О. Фінансова санация та банкрутство підприємств. – К.: КНЕУ, 2000. – 412 с.
22. ФатхудиновР.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. — М.: ИНФРА — М.- 2000.-312 с.
23. ХарівП.С. Економіка підприємства: Збірник задач і тестів. Київ: Знання-Прес, 2001,301 с.
24. ШвиданенкоГ.О., Покропивний С.Ф., Клименко С.М. Економіка підприємства. Київ: КНЕУ, 2000, 248 с.
25. ШершньоваЗ.Є. Стратегічне управління. Київ: КНЕУ, 2004, 699 с.
26. ЮдановА.Ю. Конкуренция: теория и практика: Учебное пособие. — 2-е изд. — М.:Гном-Пресс, 1998