Реферат: Методичні підходи до визначення ціни

Міністерство освіти танауки України

Київський національнийторговельно-економічний університет

Доповідь

На тему: «Методичніпідходи до визначення ціни»

Виконала:

Студентка4 курсу

17групи ФЕМП

КононецьІ.С.

Київ 2010 рік

Вступ

Ціна є однією знайважливіших економічних категорій ринкової економіки і найбільш гнучкий її елемент.

Ціна в умовахринкової економіки — важливий економічний параметр ринкового середовища діяльності підприємства, зяким це середовище повинно рахуватися та якщо можливо на нього впливати. Вумовах ринкової конкуренції ціни задають пріоритети технічної політики, визначаютьефективність її альтернативних стратегій. Ефективність продукції, що випускаєпідприємство, визначається ринком, ціною її реалізації. Такими є реалії життя вумовах ринку. Ціна є однією з найважливіших економічних категорій. Для її правильногорозуміння необхідно мати уявлення про те, що береться за основу ціни, якіоб’єктивні економічні закони впливають на процеси ціноутворення та руху цін.

Правильновстановлена ціна дає можливість підприємству вижити в умовах конкурентногоринку, мати стабільний фінансовий стан, успішно працювати на цільовому ринку.

В основуціноутворення покладені такі принципи:

ü Науковість;

ü Цільова спрямованість;

ü Єдність ціноутворення;

ü Безперервність;

ü Гнучкість.

Для того, щобправильно і точно визначити та встановити ціну, існують певні методи щодо їївстановлення.

1.Методичні підходи до визначення ціни

Встановленняціни — є одним із найважливіших етапівцінової політики підприємства.

Вибір методуціноутворення та встановлення ціни реалізації продукції, товарів або послуг єодним із найважливіших етапів формування цінової політики. За допомогою ціниреалізуються основні результати діяльності підприємства. Виробництво товарів тапослуг в умовах ринкових відносин повинно приносити прибуток. Тому визначення,обґрунтування та встановлення ціни товару в кожному конкретному випадку маєпершочергове значення для підприємств.

Вихідна ціна маєбути в межах між надмірно низькою ціною, що не дозволяє отримати прибутокпідприємству і надмірно високою, яка стримує попит та обмежує виручку відреалізації продукції. Можлива реальна ціна визначається як середня, що враховуєвсі чинники ціноутворення: собівартість продукції, прибуток підприємства, ціниконкурентів, ціни товарів-замінників, унікальні властивості товару, попитнаселення.

Перед виборомметоду для обчислення базової ціни підприємство має отримати та проаналізуватиінформацію про чинники, які обумовлюють рівень цін. Основні напрями збиранняінформації для формування базової ціни є такими: інформація про ринок, йогостан, тенденції розвитку, попит на товар, інформація про власне виробництво,постійні, змінні, валові витрати, доходи підприємства, інформація проконкурентів, їхні товари, ціни на них, інформація про урядову політику в галузіціноутворення.

Головні напрямкизбирання інформації:

· Інформація про ринок, його стан, змінита товар;

· Інформація про конкурентів та урядоваполітика в галузі ціноутворення;

· Інформація про виробництво, постійні тазмінні валові витрати підприємства.

Інформаціяпро ринок. Здійснюється сегментація ринку,визначається сегмент, на якому реалізується товар, географічне положенняпідприємства. Визначаються вимоги споживачів до товару чи послуги, економічнацінність даного товару для покупця, рівень доходів населення, характер сприйняттяціни покупцями і реакція на можливі зміни цін (чутливість до ринку).Визначається кон'юнктура ринку, прогнозний обсяг реалізації товарів та послуг,можливості маркетингу та позиціювання товару на ринку щодо впливу на попит.

Інформаціяпро конкурентів дає можливістьзв'язувати основних конкурентів — виробників певного виду товарів або йогозамінників, порівняти якість та ціни товарів конкурентів з якістю та ціноювласного товару. Визначається вага конкурентів на певному ринку або йогосегменті, попит на конкурентні товари, його зміни, ступень впливу конкурентівна ринок, сильні та слабкі сторони конкурентів, дії конкурентів на ринку таможливі напрями їх змін. Інформація про урядову політику.Підприємству потрібно знати урядову політику в ГЩІ) зі ціноутворення стосовнотоварів та послуг, які будуть пропонуватися на ринку, а також перспективнізміни урядових заходів в галузі ціноутворення.

Інформаціяпро власне виробництво. Збираються тааналізуються дані про собівартість продукції, її склад, вивчається впливзмінних, постійних та валових витрат на кінцеву ціну реалізації товару, їхзалежність від обсягів виробництва. Вивчається можливість отримання валовогодоходу, прибутку при різних варіантах встановлення ціни.

Обираючиметоди ціноутворення підприємство повинно отримати як можна більше інформації,у тому числі про основні чинники, що впливають на ціну.

Визначенняціни

1.Підприємці перед тим, як реалізувати товар, формують вихідну ціну на свій товар

Враховуєтьсяякісна характеристика товару, розраховується величина витрат, ціни конкурентів,споживчий попит.

2.За цією ціною товар надходить до ринку

Упроцесі купівлі-продажу, під впливом співвідношення між попитом і пропозицією.

3.Остаточна ціна реалізації.

У ринковихумовах найширше застосовуються методи, які у своїй основі спираються на:витрати, попит, конкуренцію.

2.Методи ціноутворення

При визначенніметоду ціноутворення виробники продукції орієнтуються на дві групи методів:витратні методи та ринкові методи. Ринкові методи ціноутворення поділяються всвою чергу на методи з орієнтацією на попит і з орієнтацією на конкурентів.

2.1Витратний підхід

Витратнийпідхід— це метод ціноутворення, що приймає завідправну точку фактичні витрати фірми на виробництво та реалізацію товарів.

Визначаючи цінипродукції в рамках витратного підходу, застосовують два методи їх обліку: 1)метод обліку повних витрат; 2) метод обліку прямих витрат за системою « директ- кастинг».

Перевагивитратного методу ціноутворення:

v Простота;

v Надійність;

v Мінімум цінової конкуренції;

v Справедливість.

Недоліки даногометоду:

v Ігнорування потреб ринку;

v Відсутня мотивація до зниження витрат;

v Чим вище витрати, тим вища ціна;

v Умовність розподілу постійних витрат.

Витратні методивизначення ціни:

Ø Витрати + прибуток;

Ø Мінімальні витрати;

Ø Надбавка до ціни;

Ø Цільове ціноутворення;

Ø Урахування « точки беззбитковості».

2.2Методи визначення ціни на основі попиту споживачів

Методивизначення ціни на основі попиту споживачів:

ØМінімальні витрати;

ØМаксимальний розмір збитків і прибутку;

ØЗмагання;

ØОрієнтація на конкурентів;

ØОрієнтація на ринкові ціни.

Методивизначення ціни на основі мінімальних витрат.Цим методом визначають мінімальний прибуток, який може отримати підприємство, ісобівартість, причому визначають окремо умовно-постійні та змінні витрати.

Недоліком є: — важко підсумовувати умовно-остійні та змінні витрати для конкретного товару;-при визначенні рівня зміни рівноваги враховується дія лише одного чинника — попиту.

Методивизначення ціни на основі максимального розміру збитків і прибутку.Прибуток встановлюється на рівні найбільших витрат виробництва.

Методивизначення ціни за допомогою змагання. Застосовуєтьсяпри продажу товарів на аукціонах, біржах, ринках. Є два різновиди цього методу:- метод підвищеної ціни(спочатку ціна найнижча); — зниженої ціни(спочатку цінанайвища).

Методивизначення ціни з орієнтацією на ринкові ціни. Методпередбачає встановлення ціни залежно від середніх цін, що склалися наконкурентному ринку. Ціна визначається з урахуванням лише кон’юктури ринку.

Вартісніметоди — ґрунтуються на порівнянні вартостітовару з аналогічними товарами конкурентів і з різними товарами-замінникамисамого підприємства та встановлення на основі порівняння ціни. Різновиди: методрегресивного аналізу, агрегативний метод, метод порівняння питомих показників.

2.3Методи визначення ціни з орієнтацією на конкурентів

Методивизначення ціни з орієнтацією на конкурентів належать до групи методіввизначення ціни на основі попиту споживачів.

Ці методи:

· Підприємство застосовує тоді, коли вонодіє на конкурентному ринку і товар, який воно виробляє, диференційований;

· Передбачають найповніший аналізсобівартості, її складу та собівартості виробу конкурентів, визначенняможливостей зменшення окремих її частин.

Методивизначення ціни з орієнтацією на конкурентіввикористовуютьпідприємства, які: 1)не можуть точно визначити свої витрати на виробництвоодиниці продукції і вважають середні ціни гарною базою для визначення цін насвої товари; 2)бажають позбавитися ризику визначення своєї ціни, яку ринок можене прийняти.

Переваги методу:

· запобігає « війні» цін;

· ці методи прості і зручні, коли важковизначити витрати, реакцію конкурентів і попит;

· можна зберегти свою частку ринкуприбутку на рівні середньогалузевої.

Недоліки:

· конкуренти мають відмінні структурувитрат, цілі, збутові та фінансові можливості від даного підприємства;

· товар даного під-ва може сприйматисяспоживачами як кращий, ніж товар конкурента.

Висновок

Чинники,що впливають на ціну поділяються на зовнішні та внутрішні. До зовнішніхналежать: економічна ситуація країни в цілому, державна цінова політика, рівеньінфляції, рівень монополізації і конкуренції виробництва, еластичність попитута· інші. До внутрішніх відносяться: витрати підприємства, якість продукції, їїунікальність, особливості виробничого процесу, ринкова стратегія та тактикавиробника, специфіка життєвого циклу підприємства та товару, кількість каналівпросування продукції від виробника до споживача, імідж виробника та інше.

Вибірметоду ціноутворення передбачає також аналіз методик ціноутворення, щовикористовуються, або пропонуються до використання як нові, сучасніші. Потрібновраховувати, що ціна, обчислена тим чи іншим методом має відповідати чиннимнормативно-правовим актам, що регламентують процес ціноутворення. Необхідноуникати встановлення необґрунтовано завищених ін., фіксованих цін, ціновоїдискримінації цін нижче номінально допустимих.