Реферат: Статистичне вивчення виручки від реалізації молока

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯУКРАЇНИ

Кафедра статистики та економічногоаналізу

Курсова робота

зі статистики

на тему:

«Статистичне вивченнявиручки від реалізації молока»

Виконала:

студентка 3-го курсу

5групи. ФАМ «МО»

Павлишина Г.В.

Перевірила:

к.е.н., доцент КирилюкО.Ф.

Київ — 2010

Зміст

Вступ

Розділ І. Система показників і завдання статистикитваринництва

1.1 Предмет, метод і завдання статистики тваринництва

1.2 Система показників статистики тваринництва

1.3 Організація статистики в Україні

Розділ ІІ. Статистичне вивчення показників виробництвапродукції тваринництва

2.1 Статистичні групування: їхвиди та використання у характеристиці складу явища за певними ознаками

2.2 Ряди розподілу вибіркової сукупності, її характеристиката графічне зображення

2.3 Середні величини та способи їх обчислення

2.4 Варіація ознак та показники її вимірювання

Розділ ІІІ. Кореляційно-регресійний аналіз як метод визначення і кількісної взаємозалежності міжстатистичними ознаками виробництва продукції тваринництва

3.1 Парна (проста) прямолінійна кореляція

3.2 Множинна кореляція

3.3 Непараметричні критерії кореляційних зв’язків

Розділ IV. Роль та шляхи удосконалення статистичного аналізу в умовах ринкової економіки

Висновок

Список використаної літератури

Проектне завдання

До курсової роботи з статистики на тему:

“Статистичне вивчення виручки від реалізації молока”

№ Виробництво тонн Ціна за 1 тонну Виручка від реалізації, тис. грн 1 362,1 95,9 34,73 2 359,6 91,4 32,87 3 829,8 208,7 173,18 4 509,1 143,7 73,16 5 415,7 97,2 40,41 6 404,6 85,6 34,63 7 640 173,9 111,30 8 396,4 115,8 45,90 9 317,3 73,2 23,23 10 539,4 140,7 75,89 11 541,4 108,4 58,69 12 366,2 80,4 29,44 13 349 70,9 24,74 14 813,4 192,1 156,25 15 379,2 100,8 38,22 16 467 114,7 53,56 17 681,2 157,1 107,02 18 471,7 137,4 64,81 19 457 123,7 56,53 20 452,1 132,3 59,81 21 487,4 110,2 53,71 22 321,1 88,7 28,48 23 638,7 183,2 117,01 24 501,8 113,8 57,10 25 344,4 82 28,24 26 578,6 170 98,36

Вступ

Аграрний сектор України є важливою складовою національноїекономіки, яка виконує особливу роль щодо забезпечення продовольчої безпеки держави.Внаслідок здійснених докорінних соціально-економічних перетворень щодо форм власності,земельних і майнових відносин на селі сформована багатоукладна система господарювання,зміцнюється ринкова інфраструктура, розробляються і впроваджуються нові методи виробництваі управління в аграрних формуваннях. Проте, реформування сільськогосподарськоговиробництва не супроводжується стабільним підвищенням ефективності діяльності аграрнихтоваровиробників, а, навпаки, мають місце значні її варіації залежно від несприятливихприродних умов, забезпеченості основними і оборотними засобами тощо.

Сільське господарство — одна з найбільших галузей матеріального виробництва, яка дає сирі продуктиземлеробства і тваринництва, які використовуються для харчування населення і промисловоїпереробки. В цій галузі економічний процес виступає як натуральний процес, якимкерує людина.

Сільськогосподарське виробництво, як і всяке іншесуспільне виробництво представляє собою діалектичну єдність двох цих сторін — виробничихсил і виробничих відносин. В результаті взаємодії робочої сили з засобами виробництвав сільському господарстві створюється готовий продукт. Величина його залежить відзабезпеченості робочої сили знаряддями праці, від ефективності використання засобіввиробництва і робочої сили. Отримана протягом вищезазначеного періоду продукціясільського господарства реалізується різноманітними шляхами, створюючи тим самимоснову для нового виробництва.

Тваринництво — одна з основних галузей сільськогосподарського виробництва, яка займаєтьсярозведенням худоби, птиці та інших тварин. Воно забезпечує населення високоякіснимипродуктами харчування, частка яких в раціоні людини становить приблизно 35% загальноїкалорійності і більш як 60% потреби білка. Крім того, ця галузь є джерелом для одержанняпромислової і лікарської сировини.

В успішному розвитку тваринництва важливу рольвідіграє статистика, яка повинна всебічно і об'єктивно відображати стан і розвитокцієї галузі.

Особливу увагу в умовах реформування економічнихвідносин і переходу до ринкової економіки слід приділити вивченню різноманітнихформ господарювання, розвитку орендних, підрядних, кооперативних, акціонерних відносин.В цих умовах статистичний аналіз має бути спрямований на удосконалення економічногомеханізму господарювання. Зміцнення госпрозрахунку. Впровадження досягнень науково-технічногопрогресу і передового досвіду, формування у працівників галузі навичок економічногомислення. Особливістю розвитку тваринництва як галузі сільського господарства єпорівняно значна частка фермерських і особистих підсобних господарств населенняу виробництві молока, м'яса та інших видів продукції. Це зумовлює потребу у статистичномудослідженні сучасних тенденцій змін поголів'я худоби і обсягів виробництва продукціїв цих господарствах.

Статистика вивчає стан і розвиток тваринництваза категоріями господарств, адміністративними та економічними районами, сільськогосподарськимизонами і підзонами. А також за виробничими типами господарств.

Діяльність керівників і спеціалістів тваринницькихгалузей та підрозділів пов'язана зі збиранням, розробкою і аналізом статистичнихматеріалів. Щоб кваліфіковано управляти виробництвом, потрібно мати інформацію протрудові і виробничо-технічні ресурси тваринницьких ферм і комплексів, відомостіпро хід виробничих процесів і досягнуті результати, а також знати способи розробкита аналізу інформації.

Розділ І. Система показників і завданнястатистики тваринництва

1.1 Предмет, метод і завдання статистикитваринництва

З давніх часів людство здійснювало облік багатьохявищ і предметів, які виникали в процесі його життєдіяльності. Це і чисельністьчоловічого та жіночого населення країни, і прибуток скарбниці держави, і земельніугіддя та їх кількість, і сировинні ресурси та ін.

Всю перераховану інформацію надає суспільству статистика.Термін „ статистика" визначається сукупністю латинських та італійських слів:«status» (становище, стан справ); «stato» (керована область,держава); «statista» (державний чоловік, політик, знавець держави). Внаукове використання термін «статистика» було введено німецьким вченим,професором Гетгингенського університету Г.Ахенвалем у 1743 році для визначення сукупностізнань, які характеризують державний устрій, визначні пам'ятки країни, що характеризуєїї добробут. Однак таке визначення далеко від сучасного тлумачення поняття«статистика». В даний час під статистикою розуміють галузь практичноїдіяльності, економічної науки та навчальної дисципліни з вивчення способів збирання,обробки та аналізу даних про масові соціально-економічні явища і процеси. [6,c.67]

Як галузь практичної діяльності статистика займаєтьсязбиранням, накопиченням, обробкою цифрових даних, які характеризують економіку,населення, культуру, освіту та інші явища в житті суспільства.

Статистикою називають також особливу науку, тобтогалузь знань, яка вивчає масові явища в житті суспільства з їх кількісної сторони.Основою для вивчення масових явищ є закон великих чисел.

Як навчальна дисципліна статистика є складовоюнормативної частини дисциплін навчальних планів фахівців з економіки та менеджменту.Перехід економіки України до ринкових відносин наповнює новим змістом роботу підприємців,економістів та менеджерів. А це пред'являє підвищенні вимоги до рівня їх статистичноїпідготовки.

Статистика як суспільна наука має свій об'єкт тапредмет дослідження.

Статистика розглядається як суспільна наука, галузьпрактичної діяльності, навчальна дисципліна, яка вивчає кількісну сторону масовихсоціально-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісною стороноюшляхом збирання, обробки та аналізу масових даних, вивченні їх структури та розподілу,розміщенні у просторі та за часом, тенденцій та закономірностей перебігу, щільностівзаємозв'язків та взаємозалежностей.

Об'єктами статистичного аналізуможуть бути найрізноманітніші явища і процеси суспільного життя.

Предметом статистики є розміриі кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування,розвитку, взаємозв'язку.

Статистика — багатогалузева наука, яка включаєзагальну теорію статистики, соціально-економічну статистику і галузеві статистики.Галузеві статистики (промислова, сільськогосподарська, транспортна) вивчають стані розвиток окремих галузей народногосподарського комплексу. Так, сільськогосподарськастатистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ, які відбуваються усільському господарстві, у нерозривному зв’язку з їх кількісною стороною. Вона розглядаєсистему об’єктивних показників, що характеризують умови, процеси і результати сільськогосподарськоговиробництва, виявляє і аналізує закономірності розвитку цієї галузі.

Тваринництво — це сукупність споріднених галузейсільського господарства, що займаються розведенням сільськогосподарських тварин,тобто свійських тварин для виробництва цінних продуктів харчування (молока, м’яса,яєць, меду та ін.) і сировини для багатьох галузей переробної промисловості (м’яса,вовни, шкіри, пуху тощо). Тваринництво дає живу тяглову силу (коней, волів та ін.)і основне органічне добриво (гній). З продуктів і відходів тваринництва одержуютьдеякі корми (молочні відвійки, кісткове борошно тощо), а також лікарські препарати(лікувальні сироватки, гормональні препарати і т.п.).

У тваринництві виділяють ряд вужчих галузей затакими ознаками, як вид тварин, характер і призначення продукції та ін.

За видами тварин виділяють такі галузі тваринництва:скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство, птахівництво, вівчарство,козівництво, конярство, кролівництво, звірівництво, бджільництво, шовківництво,собаківництво. Усерединігалузей диференціація ведеться залежно від характеру і призначенняпродукції, наприклад молочне і м’ясне скотарство; сальне і беконне свинарство; вовняне,м’ясне і шубне вівчарство і т.д.

Виробничий процес у тваринництві тісно пов’язанийз природними процесами розвитку і життєдіяльності тварин, при цьому кінцева продукціяцієї галузі являє собою результат природного і технологічного циклу. Якщо продуктитваринництва були піддані промисловій переробці або опрацюванню, то вони є продукцієюпромисловості. Забій худоби, переробка молока, вовни і т.д. належать до відповіднихгалузей переробної промисловості та є об’єктом промислової статистики. Водночасстатистика тваринництва займається визначенням валового виходу продуктів забою сільськогосподарськихтварин і птиці, тобто м’яса, сала, субпродуктів, шкір, хутряної сировини, рогіві копит, щетини, пуху та інших продуктів, пов’язаних із забоєм худоби.

Це пояснюється такими практичними розуміннями.

По-перше, основне призначення скотарства, свинарстваі значною мірою вівчарства і птахівництва — це вирощування і відгодівля тварин длязабою їх на м’ясо. Тому при вивченні тваринництва першорядне значення має визначеннязабійного контингенту тварин, тобто тієї їх частини, що йде для забою на м’ясо.Процес вирощування і відгодівлі забійного контингенту худоби вивчає статистика тваринництва.

По-друге, частина худоби і птиці на м’ясо забиваєтьсяне тільки на підприємствах м’ясної промисловості, а безпосередньо в сільськогосподарськихпідприємствах та особистих підсобних господарствах населення. Тому статистика промисловостіне може забезпечити повноти даних про обсяги виробництва м’яса, сала та інших продуктівзабою худоби.

По-третє, розроблена статистикою тваринництва наоснові врахування цих моментів методика визначення обсягів виробництва м’яса, салай інших продуктів, пов’язаних із забоєм тварин, і практика її застосування показує,що вона дозволяє здійснювати дійовий контроль за вирощуванням худоби і виробництвомм’яса, визначаючи обидва показники для характеристики цих процесів на основі данихстатистики тваринництва.

Основними завданнями статистики тваринництва є:

1) вивчення стану і розвитку тваринництва в цілому,його окремих галузей і процесів, що відбуваються в ньому;

2) оцінка стану і розвитку тваринництва в окремихсільськогосподарських підприємствах, їх групах, категоріях господарств і в окремихекономічних районах, природно-економічних зонах та адміністративно-територіальниходиницях;

3) виявлення і вивчення чинників збільшення обсягівпродукції тваринництва, підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин.

Вирішення цих завдань вимагає розробки системипоказників і методики їх обчислення, вдосконалювання методології статистичного аналізута організації збору й опрацювання статистичної інформації про тваринництво.

Всебічне і глибоке вивчення стану і розвитку тваринництвата оцінка його ефективності здійснюється на основі системи статистичних показників,що включає:

1. показники кількості і складу сільськогосподарських тварин;

2. показники відтворення поголів’я сільськогосподарськихтварин і його рух;

3. показники виробництва продукції тваринництваі продуктивності сільськогосподарських тварин;

4. показники стану кормової бази і використаннякормів.

/>/>

1.2 Система показників статистики тваринництва

Статистичний показник — це загальна істотна ознакаякого-небудь масового явища у її якісній і кількісній визначеності для конкретнихумов місця і часу. Кожний статистичний показник має кількісний вираз. Разом з нимкількість в статистиці завжди має відповідну якість. Як єдність кількості і якостістатистичні показники характеризують міру явища.

Будь-яка система показників дає інформацію, якаякісно відрізняється від тієї, що несуть окремі показники.

Статистичний аналіз, розкриваючи зміст і значенняпоказників, поглиблюючи уяву про предмет дослідження і властиві йому закономірності,здійснюють за двома напрямами: замість ізольованих характеристик окремих сторінпредмета розглядають зв’язки і відношення, виявляють фактори, які впливають на рівеньі варіацію показників, оцінюють ефекти їх впливу;

вивчають динаміку показників, напрям і швидкістьзмін, визначають характер і рушійні сили розвитку.

Все це поглиблює аналіз і дає можливість для багатоцільовоговикористання результатів.

Стан і розвиток тваринництва значною мірою визначаєтьсяскладом і кількістю худоби, птиці та інших сільськогосподарських тварин. Тому даніпро кількість і склад поголів’я сільськогосподарських тварин мають важливе значеннядля оцінки стану і розвитку тваринництва, характеристики процесу їх відтворенняі продуктивності, визначення розмірів окремих видів продукції тваринництва та йоговиробничого напряму, розрахунків потреб кормів, тваринницьких приміщень, робочоїсили, засобів механізації тощо, а також для проведення міжнародних порівнянь.

У статистиці облік кількості тварин ведуть у головахдиференційовано за видами, віком, статтю, виробничо-економічним призначенням, господарськимвикористанням і породами.

До основних видів сільськогосподарських тваринналежать: велика рогата худоба, свині, вівці, кози і коні. Крім того, обліковуютьптицю, кролів, хутрових звірів, бджіл, службових собак тощо. Слід відзначити, щопри статистичному обліку великої рогатої худоби, як правило, наводяться два показники:вся велика рогата худоба, в т. ч. корови.

Важливим в економічному відношенні є розподіл сільськогосподарськихтварин за віком, оскільки господарське використання тварин значною мірою залежитьвід віку, наприклад з віком пов’язані зміни живої ваги тварин і певні якісні їхзміни, які зумовлюють перехід тварин з однієї статево — вікової групи до іншої.За віком усі види сільськогосподарських тварин поділяють на дві основні групи: дорослітварини і молодняк. Дорослих тварин, у свою чергу, класифікують як основне стадо,кастрована продуктивна і робоча худоба, дорослі тварини на відгодівлі та нагулі.Основне стадо включає маточне поголів’я і самців-плідників.

В свою чергу, кожна група молодняку поділяєтьсяза статтю і віком.

Зазначимо, що облік сільськогосподарських тваринза окремими видами, статево-віковими групами дозволяє вивчити виробничу спрямованістьтваринництва, процес відтворення тварин та їх продуктивність, обсяг продукції тваринництваі вирішити різні проблеми щодо його подальшого розвитку.

При проведенні статистичними органами щорічнихобліків сільськогосподарських тварин станом на 1 січня виділяються такі статево- вікові групи по основних видах тварин:

· по великій рогатій худобі — всього великої рогатої худоби;корів (без корів на відгодівлі та нагулі); знаходилось на — відгодівлі і нагулівеликої рогатої худоби, в т. ч. корови м’ясного і молочного напрямів; корови навідгодівлі і нагулі м’ясного і молочного напрямів; телиці від 1 до 2 років (осіменених);телиці від 2 років і старші (осіменених, неосіменених — окремо); бугаї-плідники,воли робочі; худоба м’ясного напряму в т. ч. корови м’ясного напряму;

· по свинях — всього, основні свиноматки (по господарствахнаселення і фермерських господарствах обліковуються свиноматки від 9 місяців і старші),свиноматки, що перевіряються, ремонтні свинки старші 4 місяців;

· по вівцях — всього овець, вівцематки та ярки старші1 року, вівцематки каракульської породи, з них овець романівської породи;

· по козах — всього кіз, козоматки;

· по конях — всього коней, кобили від 3 років і старші,робочі коні;

· по кролях — всього кролів, кролематки;

· по хутрових звірях обліковують дорослих самців і дорослихсамок за видами (лисиці, песці, норки, нутрії та ін.). [10, c.56]

Зауважимо, що в річних бухгалтерських звітах сільськогосподарськихпідприємств класифікація сільськогосподарських тварин подається за укрупненими групами.У виробничо-зоотехнічному обліку класифікація тварин за статево-віковими групамидетальніша.

За господарським використанням сільськогосподарськихтварин розподіляють на дві групи: продуктивні тварини, які дають продукцію (м’ясо,молоко, вовну і т. ін.); робоча худоба, яка використовується як тяглова сила. Допершої групи належить велика рогата худоба, свині, вівці й кози; до другої — коні,робочі воли, робочі буйволи, осли, верблюди, мули. В окрему групу виділяють тваринна відгодівлі і нагулі.

За виробничо-економічним призначенням сільськогосподарськихтварин поділяють на основні та оборотні фонди, залежно від того, які функції намомент обліку виконують тварини у виробничому процесі. Доросла продуктивна і робочахудоба є засобом праці і належить до основних фондів, а молодняк тварин і тваринина відгодівлі — незавершене виробництво і відноситься до оборотних фондів. До нихналежать також дрібні тварини (птиця, кролі, бджоли), незалежно від їх віку.

За породою все поголів’я сільськогосподарськихтварин поділяють на порідних і безпорідних. Порідних тварин обліковують за виробничиминапрямами і за кожною породою окремо.

При переписах звичайно виділяють такі групи: великарогата худоба, у тому числі молочні корови; свині, у тому числі племінні свиноматки;вівці, у тому числі племінні вівцематки; кури-несучки; коні. Статистичними органамине збирається інформація про такі види тварин, як кози, кролі, хутрові звірі, бджоли,цесарки, карликові кури тощо. Статистичні органи одержують у разі потреби дані проці види тварин від відповідних тваринницьких товариств і об’єднань.

Аналізуючи дані щодо кількості тварин, застосовуютьтакі статистичні показники: кількість тварин на певну дату (наприклад, на 1 січня,1 лютого і т.д.); середнє поголів’я за певний період; умовне поголів’я.

Середнє поголів’я тварин визначають кількома способамизалежно від характеру вихідних даних про їх кількість. Якщо мають відомості прокількість тварин за кожний день, то середнє поголів’я за певний період (місяць,квартал, рік) обчислюють діленням загальної кількості кормо-днів за певний періодна кількість календарних днів у періоді, що вивчається. Кормо-день — це перебуванняу господарстві однієї голови худоби протягом доби. Загальна кількість кормо-дніввизначається множенням кількості голів худоби на число днів перебування у господарстві.При розрахунку середнього поголів’я загальна кількість кормо-днів за квартал визначаєтьсяпідсумовуванням кількості кормо-днів за кожний місяць, а за інший триваліший період,наприклад, за півріччя — підсумовуванням квартальних даних. Зазначимо, що розглянутийспосіб визначення середнього поголів’я тварин найточніший.

За наявності даних про кількість тварин на початокі кінець місяця середнє поголів’я обчислюється приблизно — за формулою простої середньоїарифметичної з кількості тварин на початок і кінець місяця. Середнє поголів’я тваринза триваліші періоди — квартал, півроку і рік — обчислюється за формулою простоїсередньої арифметичної на основі середньомісячного поголів’я або за формулою середньоїхронологічної за даними поголів’я на перше число кожного місяця. Зауважимо, що встатистичній практиці середню кількість тварин визначають за відповідними видамита їх групами.

Дані про кількість сільськогосподарських тваринна певну дату (моментні дані) потрібні для вивчення складу поголів’я худоби та йогодинаміки, а також для обчислення показників, які характеризують рівень розвиткутваринництва, наприклад рівень механізації, забезпеченість приміщенням, робочоюсилою тощо. Дані про середнє поголів’я потрібні для обчислення цілого ряду показників,які характеризують економічні умови та ефективність виробництва продукції тваринництва(наприклад, рівень годівлі тварин, вихід продукції на одну голову і т.д.).

При аналізі чисельності тварин поряд із середнімпоголів’ям за місяць, квартал, рік використовується середнє групове поголів’я, підяким розуміється середнє число голів, яке перебувало у визначеній групі. Середнєгрупове поголів’я визначається діленням суми кормо-днів перебування тварин у певнійгрупі на число днів даного періоду.

Для загальної характеристики стану і розвитку тваринництвавиникає потреба виразити все поголів’я тварин єдиним загальним числом. Оскількитварини окремих видів і груп істотно відрізняються між собою за різними ознаками,то підсумовування їх кількості не має сенсу. Тому визначають показник кількостітварин, переведений на умовні голови, так зване умовне поголів’я. За умовну головуприйнято вважати голову дорослої великої рогатої худоби. Для обчислення умовногопоголів’я використовують коефіцієнти переведення у велику рогату худобу, які визначають,виходячи із співвідношення кількості використаних у стійловий період кормів різнимивидами і статево — віковими групами тварин, — кормові або фуражні коефіцієнти, абоспіввідношення вартості вирощування різних видів і статево — вікових груп тварин- вартісні або загальноекономічні коефіцієнти.

Вартісні коефіцієнти використовуються при обчисленніпоказників щільності поголів’я на душу населення та одиницю земельної площі прививченні регіональних відмін у розвитку тваринництва, фуражні коефіцієнти — привизначенні показників, які характеризують потребу і забезпеченість тварин кормами.

У тваринництві відбувається безперервний рух поголів’ятварин внаслідок одержання приплоду, забою їх на м’ясо, падежу, закупок і продажу.Змінюється і структура виробничого використання тварин у результаті переведенняїх з молодших у старші вікові і відгодівельні групи. Зміна кількості тварин вивчаєтьсяза балансовим методом шляхом складання спеціальних балансових таблиць, які називаютьбалансом руху поголів’я худоби та птиці, або просто оборотом стада. Статистичніоргани складають таблиці обороту стада по окремих видах тварин, як правило, за рік.Вони містять такі статті:

1) наявність тварин на початок року;

2) надходження (приплід, купівля, одержано зі сторони,переведено з інших груп, інші надходження);

3) вибуття (реалізовано для забою на м’ясо, забитоу своєму господарстві, продано і видано населенню, інше вибуття);

4) наявність тварин на кінець року.

Показники обороту стада наводяться в натурі, тобтов головах і живій масі.

Обороти стада сільськогосподарських тварин складаютьсяяк по окремих підприємствах, так і по їх типах, категоріях господарств, адміністративно-територіальниходиницях і в цілому по країні в розрізі окремих категорій господарств, а також повсіх категоріях господарств в цілому в межах тієї чи іншої адміністративно-територіальноїодиниці. При цьому обороти стада по адміністративно-територіальних одиницях як поокремих категоріях, так і по всіх категоріях господарств в цілому, формуються поокремих видах худоби.

Оборот стада по окремих господарствах складаєтьсяна підставі первинних документів бухгалтерського та зоотехнічного обліку. По господарствахнаселення оборот стада визначається розрахунковим методом за матеріалами вибірковихобстежень домашніх господарств і даних статистичних форм щорічного суцільного переписупоголів’я худоби та птиці в господарствах населення по сільській місцевості станомна 1 січня.

Джерелами даних для складання оборотів стада порайонах, областях і в цілому по країні є статистичні звіти за формами № 24 (річна)та річні звіти сільськогосподарських підприємств.

Показник виходу приплоду в розрахунку на 100 матокобчислюють двома способами:

1) як відношення кількості живого приплоду до кількостіматок, призначених для одержання приплоду на початок року;

2) як відношення кількості живого приплоду до кількостіматок основного стада (корів, основних свиноматок, вівцематок та ін.).

Для багатоплідних скороспілих тварин (свиней, овець,кроликів) визначають також показник плодючості маток, який характеризує кількістьприплоду від однієї матки за один розплід і обчислюється як відношення кількостіживого приплоду за рік до числа розплодів, і коефіцієнт обороту маток — відношеннякількості розплодів до кількості маток, що розплодилися у цьому році.

Показник яловості корів — відсоткове відношеннякількості корів, які не дали приплоду, до загальної кількості корів на початок року,призначених для одержання приплоду. Нетелі, які абортували або дали мертвонародженихтелят, переводяться в групу телиць. Цей показник можна також обчислити як різницюміж 100% і показником виходу приплоду на 100 корів.

Показник забезпеченості стада ремонтним молоднякомхарактеризує можливості розвитку тваринництва (здійснення розширеного відтворення)за рахунок поповнення продуктивного стада ремонтним молодняком. Цей показник обчислюєтьсяділенням кількості ремонтного молодняку на доросле поголів’я певного виду худобивідповідно на початок і кінець року. Для великої рогатої худоби показник забезпеченостістада ремонтним молодняком визначається кількістю нетелей, телиць віком старші 2-хроків і телиць від 1-го до 2-х років у розрахунку на 100 корів, для свиней — кількістюсвиноматок, що перевіряються, і ремонтних свинок віком понад 4 місяці в розрахункуна 100 основних свиноматок, для овець — кількістю ярок старші 1-го року в розрахункуна 100 вівцематок. Відомо, що корови в господарстві продуктивно використовуютьсяпротягом 10-12 років. Щороку їх вибуває зі стада понад 8%. Тому для простого відтвореннястада слід мати на 100 корів 8-10 голів ремонтного молодняку, а для розширеноговідтворення — значно більше.

Показник вибракування тварин. Під вибракуваннямрозуміють реалізацію худоби для забою на м’ясо, а також худобу, забиту в своємугосподарстві. До вибракування не відносять продаж худоби на плем’я і молодняку длявирощування. Чисельність вибракуваних тварин визначається за даними звітності, атакож за даними обороту стада як кількість тварин на початок року плюс надходженняпротягом року і мінус падіж, кількість проданих тварин для подальшого вирощуванняі кількість тварин на кінець року. Відносний показник вибракування тварин обчислюютьяк відсоткове відношення кількості вибракуваних тварин до загальної кількості їхв обороті, тобто до поголів’я в обороті. Під поголів’ям в обороті розуміють кількістьтварин на початок періоду плюс приплід і надходження протягом року зі сторони. Цейпоказник характеризує частку поголів’я худоби, яка використана для забою на м’ясо.

Показник падежу тварин. Падіж тварин — це втрататварин, включаючи всі випадки їх смерті від хвороби, у зв’язку зі старістю, внаслідокстихійного лиха, пожежі, нападу хижаків, нещасних випадків, а також вимушеного забоютварин, м’ясо яких не було використане в їжу або на годівлю худоби, а не звірям.

Відносний показник падежу тварин обчислюється відношеннямкількості здохлих і загиблих тварин до поголів’я в обороті або до середньорічногопоголів’я. Падіж корів, як правило, обчислюється у відсотках до середньорічногопоголів’я.

Показник збереження тварин обчислюють відніманнямвід 100% показника падежу тварин.

Відзначимо, що показник вибракування і падежу визначаютьяк в цілому по всьому стаду, так і за окремими статево — віковими групами. При визначенніданого показника за окремими статево — віковими групами до поголів’я в обороті відносятьтакож тварин, переведених з інших груп.

На основі даних обороту стада можна визначити показникизбереження тварин або падежу як по всьому поголів’ю, так і по окремих статево — вікових групах.

Для оцінки стану розвитку тваринництва особливезначення мають показники збереження молодняку народження поточного року. Ці показникиобчислюються як по всьому поголів’ю молодняку народження поточного року, включаючимолодняк, який надійшов зі сторони, так і по молодняку, одержаному від маток свогогосподарства відніманням від 100% відсоткового відношення відповідно до кількостіздохлого і загиблого приплоду до кількості одержаного приплоду.

Показник виходу ділового приплоду в розрахункуна одну або 100 маток розраховують як відношення одержаного живого приплоду, крімзагиблого молодняку народження поточного року, до кількості маток, призначених дляодержання приплоду.

При аналізі стану тваринництва та його продуктивностіважливе значення мають показники щільності тварин за їх видами і виробництва продукціїтваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь і на душу населення.

Показники щільності тварин обчислюють діленнямкількості наявних на кінець року певного виду тварин на площу сільськогосподарськихугідь на початок року і множенням знайдених величин на 100. Для великої рогатоїхудоби, овець і кіз показник щільності визначають на 100 га сільськогосподарських угідь; для свиней — на 100 га ріллі; для птиці — на 100 га посіву зернових культур. При цьому посівна площа зернових культур приймається під урожай попередньогороку. Для розрахунку показника щільності птиці її переводять в умовне поголів’я.

При обчисленні показників щільності тварин на душунаселення всі види тварин переводять в умовне поголів’я за вартісними коефіцієнтамиі ділять на середньорічну чисельність населення, що має худобу і птицю.

Аналогічно обчислюються і показники виробництвапродукції тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь і душу населення. Прицьому на 100 га сільськогосподарських угідь визначаються такі показники:

1) вирощено худоби і птиці в живій масі; реалізованона забій худоби та птиці: в живій масі; в забійній масі;

2) на 100 га ріллі — вирощено свиней в живій масі; реалізовано на забій свиней: у живій масі; в забійній масі;

3) на 100 га посіву зернових культур припадає яєць.

Статистичне вивчення зоотехнічних заходів здійснюєтьсяза допомогою системи показників, які характеризують обсяги, якість, поширеністьта ефективність заходів по розведенню, годівлі і утриманню сільськогосподарськихтварин.

Зоотехнічні заходи по розведенню сільськогосподарськихтварин включають: племінну роботу; хід і підсумки парувальної кампанії; організаціюремонту основного стада.

Основними складовими племінної роботи є такі основніорганізаційно-зоотехнічні заходи, як відбір, підбір, розведення тварин, зоотехнічнийі племінний облік та бонітування тварин.

Забезпечення тварин кормами в достатньому обсязіі застосування раціональної системи їх годівлі є першою з основних умов і чинниківуспішного розвитку тваринництва та його інтенсифікації. Завдання статистичного вивченнякормів вимагають їх класифікації на однорідні групи за низкою характерних для нихознак.

Основними і найбільш поживними групами кормів зурахуванням їх поживної цінності є: концентровані — комбікорм, макуха, а також трав’янеборошно штучного сушіння, зерно фуражне, зернові відходи і продукти переробки зерновихі олійних продовольчих культур; соковиті — силос, картопля, кормові коренеплоди,овочі і баштанні культури, відходи харчової промисловості — жом, барда, пивна дробинатощо; грубі — сіно, сінаж, солома, полова тощо; зелені — трава пасовищ, природнихсіножатей, сіяних трав (конюшини, люцерни, вико-вівсяної суміші, селери та ін.),гичка буряка тощо.

За характером походження корми поділяються на рослинні,тваринні, мінеральні і комбіновані.

За способом одержання і використання корми групуютьсяна стійлові — корми, зібрані і підвезені до тваринницьких приміщень для згодовуваннятваринам, що перебувають на стійловому утриманні, і пасовищні — корми, що з’їдаютьсятваринами на місці пасіння без попереднього збирання.

За способом промислового приготування розрізняютькорми у вигляді гранул, брикетів, паст.

За джерелами надходження розрізняють корми власноговиробництва, покупні та заготовлені на стороні.

У статистичній практиці застосовується докладнішегрупування кормів, що міститься в статистичному звіті за формою № 10-а-сг«Заключний звіт про заготівлю кормів на 1 грудня___ року».

Особлива увага при оцінці забезпеченості тваринкормами приділяється збалансуванню кормів по перетравному протеїну. Для цього обчислюютьтакі показники ступеня забезпеченості тварин протеїном: кількість перетравного протеїнув кормах; кількість перетравного протеїну в розрахунку на кормову одиницю в грамах;відсоток забезпеченості тварин протеїном, що міститься в кормах.

Для характеристики забезпеченості тварин кормамивикористовуються також показники, які одержують у результаті порівняння наявнихкормів на одну голову в кормових одиницях, перетравному протеїні та інших поживнихречовинах із зоотехнічними нормами на одну голову по видах тварин або в цілому повсьому поголів’ю тварин на одну умовну голову.

При укрупнених статистичних розрахунках визначаєтьсяпоказник середньої витрати корму на одну умовну голову.

Показником ефективності, що характеризує витратикормів на корм тварин, є витрати кормів на одиницю продукції в кормових одиницяхпо окремих їх видах і групах усіх кормів, у т. ч. концентрованих. Ці показники називаютьсяпоказниками питомих витрат кормів. Для характеристики економічної ефективності використаннякормів визначається і зворотний показник питомих витрат кормів, тобто вихід продукціїв розрахунку на одну кормову одиницю витрачених кормів. Цей показник називаєтьсянатуральним показником окупності кормів. Визначається також показник економічноїокупності кормів — вартість валової продукції тваринництва на одиницю вартості кормівяк відношення вартості валової продукції тваринництва до загальної вартості витраченихкормів.

Основними напрямами економіко-статистичного аналізустану і розвитку тваринництва є:

1) вивчення зміни чисельності, складу і відтвореннясільськогосподарських тварин, їх продуктивності і виробництва продукції тваринництвапорівняно з плановими (прогнозними) завданнями, в динаміці і по території;

2) вивчення ступеня впливу на стан і розвиток тваринництварізних чинників з метою пошуку резервів для подальшого підвищення продуктивностісільськогосподарських тварин і збільшення продукції тваринництва. [11,c.67]

За вказаними напрямами розглянуті вище натуральніпоказники стану і розвитку тваринництва аналізуються, як правило, у трьох розрізах:соціально-економічному — по категоріях господарств певного регіону (району, областітощо) і в цілому по країні; виробничому — по основних видах і групах сільськогосподарськихтварин і видах тваринницької продукції; територіальному — по різних адміністративно-територіальниходиницях і по країні в цілому.

При аналізі натуральних показників різних видівпродукції тваринництва, кількості і складу сільськогосподарських тварин, їх відтворенняі продуктивності в зазначених напрямах і розрізах використовують сукупність статистичнихметодів: метод абсолютних, відносних та середніх величин, метод статистичних групувань,побудови і аналізу рядів динаміки, індексний метод, дисперсійний і кореляційно-регресійнийаналіз, графічний метод тощо.

1.3 Організація статистики в Україні

Організація статистичноїроботи в різних галузях України здійснюється Державним комітетом статистики України(Держкомстатом), очолюваним головою. Він одночасно є керівником Колегії Держкомстату.В структурі цієї організації утворена Методична комісія, яка займається розробкоюнеобхідної документації на державному рівні з питань організації статистичних службна місцях, статистичної звітності, переписів населення України, методологій статистики.

В умовах зміни соціально-політичноїролі статистики як фактора формування суспільної свідомості в умовах переходу Українидо ринкових відносин особливе значення має розширення привселюднення, доступностіта оперативності надійної статистичної інформації для законотворчої влади, управлінських,виконавчих, господарчих органів і широкої громадськості. З цього приводу при Держкомстатіу 2000 році було утворено Державне агентство з розповсюдження статистичної інформації(Держстатінформ).

При Держкомстаті функціонуєНауково-дослідний інститут статистики, який веде узагальнення наукових дослідженьз теорії та методології статистики.

Держкомстат на місцяхкерує статистичною роботою регіональних органів статистики — обласними управліннямистатистики.

Перехід України до ринковихвідносин обумовлює необхідність впровадження в статистику та бухгалтерський обліксистеми національних рахунків (СНР), яка широко використовується в світовій практиціі відповідає особливостям і вимогам ринкових відносин.

Крім спеціальних органів,державною статистикою займаються також міністерства та відомства України, інші юридичніособи для виконання завдань, що входять до їх компетенції відповідно до затвердженихформ державної статистичної звітності.

Обсяги відомчої (галузевої)статистичної звітності визначають міністерства та відомства за погодженням з органамидержаної статистики.

Органи державної статистикимають право:

• одержувати в установленому порядку, безплатно від усіх,на кого поширюється цей Закон, звіти про їх роботу;

• проводити за рішенням Кабінету Міністрів України середнаселення статистичні спостереження, що стосуються соціально-демографічного становища,підприємницької діяльності та сімейного бюджету;

• вивчати стан первинного обліку та статистичної звітності,перевіряти достовірність статистичних даних на об'єктах, що входять у сферу застосуванняцього Закону;

• приймати в межах своєї компетенції рішення з питаньстатистики, обліку та статистичної звітності;

• у разі виявлення приписок та інших перекручень звітнихданих вимагати від підприємств, організацій, установ, юридичних осіб і осіб, якізаймаються підприємницькою діяльністю, уносити виправлення до державної статистичноїзвітності, а в разі невиконання цієї вимоги у визначені органами державної статистикистроки самостійно вносити їх із подальшим повідомленням відповідних підприємств,організацій, установ, юридичних осіб і осіб, які займаються підприємницькою діяльністю,для виправлення в первинному та бухгалтерському обліку, інших взаємопов'язаних показниках;

• уносити пропозиції щодо притягнення службових осіб іосіб, які займаються підприємницькою діяльністю, винних у порушенні вимог цьогоЗакону, до відповідальності, передбаченої чинним законодавством;

• відповідно до чинного законодавства накладати штрафина службових осіб і осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, за порушенняправил обліку та статистики;

• публікувати дані статистичних спостережень;

• укладати договори про співробітництво зі статистичнимиорганами інших держав і міжнародними статистичними організаціями;

• виконувати на основі укладених угод госпрозрахунковіінформаційно- аналітичні, обчислювальні та інші роботи, оплачувані за рахунок замовників;

• видавати та розповсюджувати статистичну інформацію.

Органи державної статистикизобов'язані:

організовувати та проводитистатистичне спостереження за ходом виконання державних програм соціально-економічногорозвитку України, її регіонів і галузей економіки;

організовувати та забезпечуватизбирання державної статистичної інформації, проведення переписів, одноразових обліків,опитувань, вибіркових монографічних та інших обстежень;

провадити статистичнеспостереження за ходом виконання рішень Верховної Ради України, її Президії, УказівПрезидента України, рішень Кабінету Міністрів України з економічних і соціальнихпитань;

забезпечувати достовірністьі об'єктивність статистичної інформації, її адекватність соціально-економічним явищамі процесам;

в установленому порядкузабезпечувати органи державної влади й управління статистичною й аналітичною інформацією;

забезпечувати гласністьстатистичних даних; надавати засобам масової інформації поточні та річні підсумкисоціально-економічного стану України, дані про рівень життя населення, видаватистатистичні збірники, бюлетені, огляди, прес-випуски та інші статистичні матеріали,проводити прес-конференції та інші заходи;

розробляти та вдосконалюватиметодологію статистичних показників для висвітлення процесів соціально-економічногорозвитку України;

упроваджувати в практикудержавної статистики систему міжнародних статистичних стандартів;

затверджувати форми, програми й інструкції державнихстатистичних спостережень і типові форми первинної облікової документації, потрібноїдля їх проведення;

присвоювати суб'єктам господарської діяльностікоди й вести Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України;

забезпечувати надання на платній основі зведеноїдержавної

статистичної інформації юридичним і фізичним особамна їх прохання,

забезпечуватизбереження та захист статистичної інформації, дотримання державної та комерційноїтаємниці юридичних осіб;

провадити міжнародні таміжрегіональні статистичні зіставлення.

Міністерства та відомстваУкраїни, інші юридичні особи, що займаються державною статистикою, зобов'язані:

організовувати збираннявід підзвітних одиниць даних державних статистичних спостережень і їх розробку,забезпечувати достовірність статистичної інформації;

надавати органам державноїстатистики на їх вимогу статистичні дані, передбачені державною статистичною звітністю,та Інші потрібні для проведення державних статистичних спостережень дані;

дотримувати державноїта комерційної таємниці юридичних осіб, знеособлювати дані про осіб, які займаютьсяпідприємницькою діяльністю.

Працівники органів державноїстатистики та інших органів, які займаються державною статистикою, за порушеннявимог Закону «Про збирання та використання статистичних даних», приховуваннячи перекручування статистичної інформації несуть відповідальність згідно із законодавством.

Щоб забезпечити збалансованийрозвиток економіки країни, потрібно організувати єдину систему обліку, що відображаєрозвиток складного господарства, взаємний зв'язок окремих його ланок і галузей.

Облік — це вимірювання та реєстрація в кількісно-вартісній формі різних фактів суспільногожиття.

Єдина система обліку міститьтри основні види обліку:

• оперативно-технічний;

• бухгалтерський;

• статистичний.

Оперативно-технічнийоблікреєструє конкретні окремі факти, потрібні длящоденного керування підприємством або установою (наприклад, облік виходу працівниківна роботу, витрачання сировини тощо). Такий облік не дає можливості зробити узагальнення,висновки, оскільки його ведуть у натуральних одиницях.

Статистика, або статистичнийоблік, на відміну від оперативно-технічного та бухгалтерського,спрямованих на одиничні факти, реєструє масові факти суспільного життя.

Завдання статистичногообліку:

• реєстрація масових фактів;

• їх узагальнення й аналіз;

• виявлення зв'язків між ними та закономірностей. Статистиці належить організаторськата провідна роль у системі обліку, оскільки лише вона, використовуючи та узагальнюючидані бухгалтерського й оперативно-технічного обліку, характеризує всі аспекти суспільногожиття.

Організаторська роль статистичногооблікуполягає ось у чому:

• статистика об'єднує всю систему первинного обліку, форм звітності та способівїї зведення;

• дає змогу одержати погоджені, порівнянні показники;

• дає можливість всебічно узагальнити облікові дані.

Статистичний облік — цезавершальна стадія обліку. Окремі види обліку не тільки взаємозв'язані, а й доповнюютьодин одного. Взаємозв'язок і залежність різних видів обліку характеризується такимиосновними спільними рисами:

• єдністю організації обліку на всіх підприємствах (єдина методика облікуоднорідних фактів);

• взаємною узгодженістю окремих видів обліку на підприємствах (зв'язок показниківоперативно-технічного, бухгалтерського та статистичного обліку).

Центральнекерівництво обліком і статистикою покладено на Держкомстат України. Він забезпечуєметодичне керівництво, координацію та контроль за державним обліком юридичних осіб.

Розділ ІІ. Статистичне вивчення показниківвиробництва продукції тваринництва

2.1 Статистичні групування: їх види тавикористання у характеристиці складу явища за певними ознаками

Статистичне зведення — це наукове опрацювання первинних матеріалівстатистичного спостереження для характеристики сукупності узагальненими показниками.

Основна мета і зміст статистичного зведення — узагальнитиматеріал, повно і об’єктивно охарактеризувати всю сукупність фактів, розкрити закономірностімасових процесів, що фіксуються в показниках.

Групування — найважливішийетап статистичного зведення. Це метод дослідження масових суспільних явищ шляхомоб'єднання одиниць сукупності в однорідні групи за істотними ознаками. Воно даєзмогу в первинному статистичному матеріалі відокремити суттєві риси від несуттєвих,відчути перехід кількісних змін у якісні, у багатьох випадковостях виявити необхідністьу вигляді тих або інших закономірностей досліджуваного явища.

Крім того, метод групуваннястворює умови для наукового застосування інших статистичних методів аналізу: методусередніх, відносних величин, індексного методу тощо. />Зміст групувань має важливе значення у соціально-правовихдослідженнях, оскільки дає змогу: виявити якісно однорідні сукупності, типи явищ;охарактеризувати структуру сукупності та структурні зрушення; дослідити взаємозв'язокміж юридично залежними показниками. Відповідно до цих завдань статистика застосовуєтри основні види групувань: типологічні, структурні та аналітичні.

Під типологічним групуванням розуміють розподіл досліджуваної сукупності наякісно однорідні типи явищ і процесів. (Групування підприємств за формами власності; населення — за суспільними групами; злочинів — заформами і видами провини — умисні, необережні та за категоріями тяжкості; особистостейвинних — неповнолітні, дорослі, засуджені, виправдані; злочинців за — статтями Кримінального кодексу тощо.)

Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності нагрупи за певною ознакою з метою вивчення структури (складу) типово однорідних групкультур. Отже, типологічне групування передує структурному.

Аналітичне групування уможливлює виявлення взаємозв’язку явищ і процесів.В основу аналітичного групування покладено щонайменше дві ознаки: факторну і результативну.Факторною називається така ознака, під впливом якої змінюється інша ознака, що називаєтьсярезультативною.

У табл.2.1.1 наведено статистичне вивченнявиручки від реалізації молока

Таблиця 2.1.1.

Статистичне вивчення виручки від реалізаціїмолока

№ Виробництво тонн Ціна за 1 тонну Виручка від реалізації, тис.грн 1 362,1 95,9 34,73 2 359,6 91,4 32,87 3 829,8 208,7 173,18 4 509,1 143,7 73,16 5 415,7 97,2 40,41 6 404,6 85,6 34,63 7 640 173,9 111,30 8 396,4 115,8 45,90 9 317,3 73,2 23,23 10 539,4 140,7 75,89 11 541,4 108,4 58,69 12 366,2 80,4 29,44 13 349 70,9 24,74 14 813,4 192,1 156,25 15 379,2 100,8 38,22 16 467 114,7 53,56 17 681,2 157,1 107,02 18 471,7 137,4 64,81 19 457 123,7 56,53 20 452,1 132,3 59,81 21 487,4 110,2 53,71 22 321,1 88,7 28,48 23 638,7 183,2 117,01 24 501,8 113,8 57,10 25 344,4 82 28,24 26 578,6 170 98,36

Таблиця 2.1.2.

Структура виробництва молока в Україні

№ п/п

Виробництво молока вУкраїні, тонн

Частина від загальної кількості, % 1 362,1 2,87 2 359,6 2,85 3 829,8 6,57 4 509,1 4,03 5 415,7 3,29 6 404,6 3, 20 7 640,0 5,07 8 396,4 3,14 9 317,3 2,51 10 539,4 4,27 11 541,4 4,29 12 366,2 2,90 13 349.0 2,76 14 813,4 6,44 15 379,2 3,00 16 467,0 3,70 17 681,2 5,40 18 471,7 3,74 19 457,0 3,62 20 452,1 3,58 21 487,4 3,86 22 321,1 2,54 23 638,7 5,06 24 501,8 3.97 25 344,4 2,73 26 578,6 4,58 Всього: 12624,2 100

За даними таблиці 2.1.2., можна зробитивисновок, що найбільша питома вага виробництва молока в Україні є в області № 3і становить 829,8 тонн, що займає 6,57 %, а область № 9 займає найменшу частку виробництвамолока і становить 317,3 тонн, що займає 2,51 %. Інші області знаходяться в межахвід 321,1 — 813,4 тонн, що займають від 2,54 % — 6,44% загального виробництва молока.

1. Встановлюємо кількість груп:

/>n =/>

n = = 5,09902

Отже, на основі кількісної ознаки ми згрупували сукупність у 5 груп, які мирозглянемо в таблиці 2.1.3.

2. Визначаємо величину інтервалу групування (виробництва молока на одну особу):

При групуванні за ознаками, які мають безпосереднє кількісне вираження, необхіднорозв’язати питання про вибір інтервалу групування за формулою:

де Xmax та Xmin — відповідно найбільше та найменше значенняознаки; п — число груп, заданими таблиці: Хmax = 829,8; Хmin = 317,3

Отже, отримавши дані можна зробити висновок, що ширина інтервалу рівна 102,5тонн.

Таблиця 2.1.3.

Групування по виробництву молока

№ групи Інтервал Кількість областей, шт. Обсяг виробництва, тонн Витобництво в середньому по групі Кі-сть % Тонн % Тонн % І 317,3-419,8 11 42,31 4015,6 31,81 365,05 12,71 ІІ 419,8-522,3 7 26,92 3346,1 26,51 478,01 16,65 ІІІ 522,3-624,8 3 11,54 1659,4 13,14 553,13 19,27 ІV 624,8-727,3 3 11,54 1959,9 15,52 653,3 22,75 V 727,3-829,8 2 7,69 1643,2 13,02 821,6 28,62 Всього: 26 100 12624,2 100 2871,09 100

У Таблиці 2.1.3 ми зобразили групування одиницьсукупності по виробництву молока, визначили їх питому вагу.

На основі проведеного структурного групування можнастверджувати, що найбільша кількість в групі № 1, зокрема, 42,31 % мають виробництвомолока на одну особу в інтервалах від 317,3 — 419,8 тонн, а найменша кількість областейв групі № 5, зокрема 7,69 % мають виробництво молока в інтервалах від 727,3 — 829,8тонн.

Найбільший обсяг виробництва, зокрема, 31,81 %мають області в інтервалі від 317,3 — 419,8 тонн, а найменший обсяг виробництва,а зокрема, 13,02 % мають області в інтервалі від 727,3 — 829,8 тонн.

Порівнявши групування областей за рівнем середньоговиробництва, виявилось, що найбільше виробництво в групі №5, яка складає в середньому821,6 тонн на рік, що в структурі займає 28,62 %, найменше виробництво в групі №1,яка складає в середньому 365,05 тонн на рік.

Далі у таблиці 2.1.4 ми розглянемо залежність ціниреалізації від обсягу виробництва

Таблиця 2.1.4

Залежність ціни реалізації від обсягувиробництва

№ групи (перелік областей) Виробництво, тонн Ціна за одну тонну Виручка від реалізації, тис.грн. Х¯, грн. 1 група: 1 362,1 95,9 34,73 Х 2 359,6 91,4 32,87 Х 5 415,7 97,2 40,41 Х 6 404,6 85,6 34,63 Х 8 396,4 115,8 45,90 Х 9 317,3 73,2 23,23 Х 12 366,2 80,4 29,44 Х 13 349,0 70,9 24,74 Х 15 379,2 100,8 38,22 Х 22 321,1 88,7 28,48 Х 25 344,4 82,0 28,14 Х Разом: 4015,6 X 360,79 89,84 2 група: 4 509,1 143,7 73,16 Х 16 467,0 114,7 53,56 Х 18 471,7 137,4 64,81 Х 19 457,0 123,7 56,53 Х 20 452,1 132,3 59,81 Х 21 487,4 110,2 53,71 Х 24 501,8 113,8 57,10 Х Разом: 3346,1 Х 418,68 125,12 3 група: 10 539,4 140,7 75,89 Х 11 541,4 108,4 58,69 Х 26 578,6 170,0 98,36 Х Разом: 1659,4 Х 232,94 140,37 4 група: 7 640,0 173,9 111,30 Х 17 681,2 157,1 107,02 Х 23 638,7 183,2 117,01 Х Разом: 1959,9 Х 335,33 171,09 5 група: 3 829,8 208,7 173,18 Х 14 813,4 192,1 156,25 Х Разом: 1643,2 Х 329,43 200,48 Всього: 12624,2 Х 1677,17 132,85

За даними таблиці 2.1.4 можна сказати, що найбільшасередньореалізаційна ціна в групі № 5, до якої входять такі області, як 3 і 14,і становлять 200,48 грн. за тонну, а найменша середньореалізаційна ціна в груп №1, до якої входять такі області, як 1, 2, 5, 6, 8, 9, 12, 13, 15, 22, 25, і становлять89,84 грн. за тонну.

Також ми визначили середньо реалізаційну ціну погрупах, яка становить 132,85 грн. за тонну.

3. Визначаємо величинуінтервалу середньої ціни грн. за 1 тонну:

за даними таблиці: Хmax= 208,7 Хmin = 70,9

/>/>

Отже, отримавши дані мибудуємо таблицю, де зобразимо групування середньої ціни грн. за 1 тонну:

Таблиця 2.1.5.

Групи респондентів за середньою ціною

Групи середньої ціни грн. за 1 тонну Кількість регіонів, шт. Питома вага, % 70,9 — 98,46 9 34,62 98,46 — 126,02 7 26,92 126,02 — 153,58 4 15,38 153.58 — 181,14 3 11,54 181,14 — 208,7 3 11,54 Всього: 26 100

За даними таблиці 2.1.5 ми згрупувалиобласті в групи за середньою ціною і визначили, що найбільша кількість областейв інтервалі 70,9 — 98,46 грн. за 1 тонну, які становлять 9 областей (1, 2, 5, 6,9, 12, 13,22, 25), що у структурі займають 34,62 %. А найменша кількість областейв інтервалі 153,58 — 181,14 грн. за 1 тонну, які становлять 3 області (7, 17, 26)і в 181,14 — 208,7 грн. за 1 тонну, які становлять 3 області (3, 14, 23), що у структурівсього займають 11,54%.

2.2 Ряди розподілу вибіркової сукупності,її характеристика та графічне зображення

Особливим видом групувань в статистиці є ряди розподілу,які є найпростішим способом узагальнення статистичних даних.

Рядом розподілу називаютьгрупування, яке характеризує склад (структуру) явища в даний період часу.

Ряд розподілу — цевпорядкований розподіл сукупності на групи за певною варіюючою ознакою, розташованоюв певному порядку (зростання, спадання тощо). [22,c.54]

В залежності від того, яка ознака (якісна чи кількісна)покладена в основу групування, ряди розподілу бувають атрибутивними (якісними) чиваріаційними (кількісними).

Ряд розподілу одиниць сукупності, в основу якогопокладено якісні ознаки називається атрибутивним.

Ряд розподілу одиниць сукупності за ознакою, щомає кількісне вираження, називається варіаційним.

Варіаційні ряди розподілузалежно від групувальної ознаки поділяються на дискретні та інтервальні.

Дискретні варіаційні ряди засновані на величинахознак, що мають цілі значення (наприклад, тарифний розряд робітників, кількістьмарок автомобілів тощо).

В інтервальних варіаційних рядах групувальна ознакаможе приймати будь — яке значення (ціле, дрібне) в межах кожного інтервалу (наприклад,розподіл заробітної плати працюючих в організації, розподіл основних фондів підприємстватощо).

Варіаційний ряд розподілу має свої особливості.Він складається з двох елементів: варіантів і частот.

Варіантами називаютьчислові значення розмірів кількісної ознаки. Числа, які відповідають цим варіантам,називаються частотами. Частоти можуть виражатися як в абсолютних, так і увідносних одиницях (напр. відсотках).

Накопичення часток по мірі зростання (спадання)ознаки називається акумулятивна частка.

За характером розподілу варіаційні ряди можутьбути симетричні і асиметричні.

Ряд розподілу, де частоти спочатку наростають,а потім спадають, називається симетричним. Ряд розподілу, в якому частоти розташованінесиметрично від середини, називається асиметричним або скошеним.

Графічно ряди розподілу відображаються у виглядігістограми або полігону (де ось OY — результативна ознака, ось OX — факторна ознака),а варіаційний з рівними інтервалами — гістограми. Ряд розподілу з нерівними інтерваламитакож зображується у вигляді гістограми, але її будова ґрунтується на щільностірозподілу. Щільність розподілу — це кількість елементів сукупності, що припадаєна одиницю ширини інтервалу групувальної ознаки. [26, c.98]

Визначимо інтервальний варіаційний ряд розподілу26 областей за реалізацією молока — таблиця 2.2.1

Таблиця 2.2.1

Розподіл областей за реалізацією молока

№ групи Області Кількість областей Середина інтервалу, х Нагромаджені частоти 317,3 — 419,8 1, 2, 5, 6, 12, 13, 15,22, 25 11 388,55 11 419,8 — 522,3 4, 16, 18, 19, 20, 21, 24 7 471,05 18 522,3 — 624,8 10, 11, 26 3 573,55 21 624,8 — 727,3 7, 17, 23 3 676,05 24 727,3 — 829,8 3, 14 2 778,55 26

Після того як визначили рівновеликий інтервал ізнайшли кількість господарств, які відповідають шуканим інтервалам, знаходимо серидинуінтервалу за формулою:

/> де:

Х1 — початок інтервалу;

Х2- кінець інтервалу.

Таблиця 2.2.2.

Розподіл господарств за середньою ціною грн.за 1тонну

№ групи Області Кількість областей Середина інтервалу, х Нагромаджені частоти, f 70,9 — 98.46 1, 2, 5, 6, 9, 12, 13,22, 25 9 84,68 9 98,46 — 126,02 8, 11, 15, 16, 19, 21, 24, 7 112,24 16 126,02 — 153,58 4, 10, 18, 20 4 139,8 20 153,58 — 181,14 7, 17, 26 3 167,36 23 181,14 — 208,7 3, 14, 23 3 194,92 26

Будуємо графіки:

Найчастіше варіаційні ряди розподілу зображуютьу вигляді гістограми і полігона.

Гістограму застосовуютьдля зображення інтервальних варіаційних рядів. При її побудові на осі абсцис відкладаютьвідрізки, які зображують інтервал. Площа кожного стовпчика має бути пропорційноючастотам. Для рівних інтервалів ширину стовпчика беруть однакову, а висота має бутипропорційною частотам. При нерівних інтервалах ширина стовпчика має бути пропорційноювеличині інтервалу у кожній групі, а висоту стовпчика зменшують у стільки разів,у скільки збільшується величина інтервалу. Гістограма наочно характеризує особливостірозподілу одиниць окремої сукупності за досліджуваною ознакою. Недоліком гістограмє те, що вони не дають можливості порівнювати кілька рядів розподілу.

Рис.2.2.1 Гістограма розподілу областей за реалізацієюмолока

Рис.2.2.2 Гістограма розподілу областей за середньоюціною, грн. за тонну

Рис.2.2.3 Полігон розподілу областей за виробництвоммолока

Рис.2.2.4 Полігон розподілу областей за середньоюціною грн. за тонну

При зображенні варіаційного ряду з нагромадженимичастотами у прямокутній системі координат одержується так звана крива сум — комулята.

Комулята — графічнезображення варіаційного ряду з нагромадженими частотами. Для її побудови на осіабсцис відкладають варіанти, а на осі ординат нагромаджені частоти, які показують,скільки одиниць сукупності мають значення ознаки, що не перебільшує цього значення.Комулята застосовують при порівняні різних варіаційних рядів, а також в економічнихдослідженнях зокрема при аналізі концентрацій виробництва.

Рис.2.2.5 Кумулята розподілу областей за виробництвоммолока

Рис.2.2.6 Кумулята розподілу областей за середньоюціною, грн. за тонну

Огіва — графічне зображенняваріаційного ряду, ранжированого. На осі абсцис відкладають номер господарства уранжированому ряді, на осі ординат значення досліджуваної ознаки.

Рис.2.2.6 Огіва розподілу областей за виробництвоммолока

Рис.2.2.7 Огіва розподілу областей за середньоюціною, грн. за тонну

2.3 Середні величини та способи їх обчислення

Статистичні середні відображають об’єктивну наявністьпевних умов, які проявляються в кожній одиниці досліджуваної сукупності. Середнівеличини дають узагальнюючу характеристику досліджуваної сукупності. У статистицізастосовують різни види середніх величин: середню арифметичну просту і зважену.Середню гармонічну, середню геометричну, середню квадратичну і середню кубічну.

Правильну характеристику сукупності за варіюючоюознакою у кожному випадку дає тільки певний вид середньої.

Середня арифметична є найбільш поширеним видомсередніх величин. Середню арифметичну визначають як відношення суми окремих значеньознаки до кількості одиниць сукупності. Розрізняють середню арифметичну просту ізважену. Середню арифметичну просту застосовують тоді, коли відомі індивідуальнізначення усередненої ознаки у кожній одиниці сукупності, її визначають за формулою:

/>=/>, де

/> - середнє значення ознаки;

Х — окремі значення ознаки;

n — кількість варіантів

Середню арифметичну зважену обчислюють тоді, колиокремі значення усередненої ознаки повторюються в досліджуваній сукупності неоднаковечисло разів, а зважуванні в цьому випадку проводять за частотами, які показуютьскільки разів повторюється певний варіант.

Середню арифметичну зважену визначають за такоюформулою:

/>, де

f — частоти

Якщо досліджувана сукупність представлена доситьзначною умовою кількістю одиниць спостереження і величини ознак великі за розмірами,обчислення середньої виявляється громіздким. У таких випадках розрахунок середньоїарифметичної здійснюють способом моментів. Цим способом обчислення досягається перехідвід ряду великих чисел до ряду значно менших, що зумовлює зручність обчислюванихоперацій і визначається формулою:

де: а — умовний нуль;

п — кількість господарств.

Окрім типового рівня важливе значення має домінанта,тобто найбільш поширене значення ознаки. Таке значення називають модою(Мо). У дискретному ряду моду визначають безпосередньо за найбільшою частотою (часткою).

В інтервальному ряду за тим самим принципом визначаєтьсямодальний інтервал, а в разі потреби конкретне модальне значення в середині інтервалуобчислюється за інтерполяційною формулою

/>=/>+i/> де:

/>мода;

/>нижня межа модального інтервалу;

h — величина модальногоінтервалу;

/>частота модального інтервалу;

/>чистота інтервалу перед модальним;

/> чистота інтервалу після модального.

Для моди як домінанти число відхилень (х — Мо) мінімальне. Оскільки мода не залежить від крайніх значень ознаки, то її доцільновикористовувати тоді, коли ряд розподілу має невизначені межі.

Характеристикою центра розподілу вважається такожмедіана (Ме) — значення ознаки, яке припадає на середину впорядкованогоряду, поділяє його навпіл — на дві рівні за обсягом частини. Визначаючи медіану,використовують кумулятивні частоти або частки. У дискретному ряду медіаною будезначення ознаки, кумулятивна частота якого перевищує половину обсягу сукупності.

В інтервальному ряду за цим принципом визначаютьмедіанний інтервал, а значення медіани в середині інтервалу, як і значення моди,обчислюють за інтерполяційною формулою:

/>=/>

де:

/>медіана;

/>нижня межа медіана;

/>величина медіанного інтервалу;

/>сума нагромаджених частот перед медіанним інтервалом.

У симетричному розподілі всі три зазначені характеристикицентра розподілу однакові: />, у помірноасиметричному відстань медіани до середньої втричі менша за відстань середньої домоди.

Обчислюємо середню арифметичну (за зваженою формулою та способоммоментів), моду, медіану для:

Вихідні розрахункові дані для обчислення середньогорівня реалізації яєць:

Таблиця 2.3.1.

Реалізація молока, тонн

№ групи Кі-ть областей,n Сер. інтервалу, х Хn Нагромаджені частоти

х 317,3-419,8 11 388,55 4274,05 11 419,8-522,3 7 471,05 3297,35 18 0,8 5,6 522,3-624,8 3 573,55 1720,65 21 1,8 5,4 624,8-727,3 3 676,05 2028,15 24 2,8 8,4 727,3-829,8 2 778,55 1557,1 26 3,8 7,6 Всього 26 х 12877,3 х х 27

· Середня арифметична

За зваженою формулою:

/>= />= />

За способом моментів:

A =388,55, />= />= />

· Мода

Медіана

Таблиця 2.3.2

Середня ціна реалізації молока, грн. за тонну

№ групи

Кі-ть областей,n Сер. Інтервалу, х Хn Нагромаджені частоти

70,9 — 98,46 9 84,68 762,12 9 98,46 — 126,02 7 112,24 785,68 16 1 7 126,02 — 153,58 4 139,8 559,2 20 2 8 153,58 — 181,14 3 167,36 502,08 23 3 9 181,14 — 208,7 3 194,92 584,76 26 4 12 Всього 26 Х 3193,84 х Х 36

· Середня арифметична

За зваженою формулою:

/>= />= />

За способом моментів:

A = 84,68

/>= />= />

· Мода

· Медіана

2.4 Варіація ознак та показники її вимірювання

Після встановлення середньої величини (Х, Мо,Ме) виникає питання, в якій мірі індивідуальні значення ознаки відрізняються міжсобою та від середньої. Для цього розраховують показники варіації.

Варіація — розбіжності у значеннях будь-якого ознаки.Середній розмір дає гаранти лише узагальнюючі характеристиці сукупності, але їїрозкриває будова сукупності, тобто не показує, як розташовуються близько середньоїваріанти цієї ознаки. Для вимірювання, і оцінки варіації використовуються абсолютні(варіантний розмах, середнє лінійне і квадратичне відхилення, дисперсії) і відносні(коефіцієнти варіації, нерівномірності, локалізації, концентрації) характеристики.

Варіацією ознаки називають різницю у числових значенняхознак одиниць сукупності та коливання навколо середньої величини, що характеризуєсукупність. Чим менша варіація, тим одноріднішою є сукупність і більш надійною(типовою) є середня величина.

Варіація може бути альтернативною, якщо набуваєпротилежних значень і систематичною, якщо якісна ознака змінюється в певному напрямку.Варіація, яка немає явно вираженої тенденції, називається випадковою.

До основних абсолютних і відносних показників,що характеризують варіацію, є такі: розмах варіації; середнє лінійне відхилення;дисперсія; середнє квадратичне відхилення; коефіцієнт варіації тощо.

Розмах варіації — це різниця між найбільшим танайменшимзначеннями ознаки.

R= X max — X min

Середнє лінійне відхилення (d) являє собою середнюарифметичну абсолютних значень усіх відхилень індивідуальних значень ознаки відсередньої арифметичної величини.

а) просте: />

б) зважене: />,

де x — варіанта, /> - середнє значення ознаки,n — кількість варіант, f — частота.

Основним недоліком середнього лінійного відхиленняє те, що в ньому не враховуються знаки відхилень, тобто їх спрямованість. Тому цейпоказник варіації використовується рідко (аналіз складу працюючих, ритмічність виробництва,обертання коштів у зовнішній торгівлі тощо). Показниками варіації, які б усунулинедоліки середнього лінійного відхилення, є дисперсія та лінійне квадратичне відхилення.

Дисперсією (/>)називають середню арифметичну квадратів відхилень індивідуальних значень ознаки.В залежності від вихідних даних дисперсія може обчислюватись за формулами середньоїарифметичної простої або зваженої.

а) проста: />/>

б) зважена: />

Дисперсія — це один із найбільш розповсюдженихв економічній практиці узагальнюючих показників розміру варіації у сукупності. Дисперсіювикористовують не лише для оцінки варіації, а й для вимірювання зв’язків між досліджувальнимифакторами: розклад дисперсії на складові дозволяє оцінити вплив різних факторів,які обумовлюють варіацію ознаки.

Середнє квадратичне відхилення, як і дисперсія,виступає в якості широко використовуємого узагальнюючого показника варіації. Йогообчислюють, здобувши квадратний корінь із дисперсії:

А) просте: />

Б) зважене: />/>

Смислове значення середнього квадратного відхиленнятаке саме, як і лінійного відхилення: воно показує, на скільки в середньому відхиляютьсяіндивідуальні значення ознаки від їх середнього значення. Перевага цього показникапорівняно із середнім лінійним відхиленням полягає у відсутності умовного припущенняз підсумування відхилень без врахування їх знаків, бо відхилення використовуютьсяу квадратній степені. Крім зазначеного, перевагою даного показника у зрівнянні здисперсією є те, що середнє квадратичне відхилення виражається в тих же одиницяхвимірювання, що і значення досліджувальної ознаки (грн., кг, га, тощо). Тому цейпоказник називають також стандартним відхиленням.

В статистичній практиці часто виникає необхідністьпорівняння варіацій різних ознак.

Для здійснення такого роду порівнянь, а також призіставленні ознаки у декількох сукупностях з різними середніми арифметичними використовуютьвідносний показник варіації — коефіцієнт варіації.

Коефіцієнтом варіації називають процентне відношеннясереднього квадратного відхилення до середньої арифметичної величини ознаки:

Чим більший коефіцієнт варіації, тим менш одноріднасукупність і тим менш типова середня для даної сукупності.

Проведемо відповідні розрахунки для визначеннякоефіцієнта варіації по виробництву молока, (Таблиця 2.4.1)

Таблиця 2.4.1

Реалізація молока, тонн

Межі інтервалів по виробництву молока, тонн Кількість областей, f Середина інтервалу, х х*f

317,3 — 419,8 11 388,55 4274,05 - 106,73 11391,29 1174,03 125304, 19 419,8 — 522,3 7 471,05 3297,35 -24,23 587,09 169,61 4109,63 522,3 — 624,8 3 573,55 1720,65 78,27 6126, 19 234,81 18378,57 624,8 — 727,3 3 676,05 2028,15 180,77 32677,79 542,31 98033,37 727,3 — 829,8 2 778,55 1557,1 283,27 80241,89 566,54 160483,78 Всього: 26 Х 12877,3 411,35 Х 2687,3 406309,54

1. Розмах варіації

R= x max-x min = 829,8 — 317,3 = 512,5

2. Дисперсія.

3. Середнє квадратичне відхилення.

4. Середнє лінійне відхилення.

5. Коефіцієнт варіації.

/>%

Отже, коефіцієнт варіації становить 25,24 %, цеозначає, що тим менш однорідна сукупність, яка становить 103,35.

У таблиці 2.4.2 проведемо відповідні розрахункидля визначення коефіцієнта варіації по середній ціні грн. за тонну

Таблиця 2.4.2

Середня ціна грн. за тонну

Межі інтервалів по середній ціні грн. за тонну Кількість областей, f Середина інтервалу, х х*f

70,9 — 98,46 9 84,68 762,12 -27,56 759,55 248,04 6835,95 98,46 — 126,02 7 112,24 785,68 -10,6 112,36 74,2 786,52 126,06 — 153,58 4 139,8 559,2 16,96 287,64 67,84 1150,56 153,58 — 181,14 3 167,36 502,08 44,52 1982,03 133,56 5946,09 181,14 — 208,7 3 194,92 584,76 72,08 5195,52 216,24 15586,56 Всього: 26 Х 3193,84 95,4 Х 775,88 30305,68

1. Розмах варіації.

R= x max-x min = 208,7 — 70,9 = 137,8

2. Дисперсія.

3. Середнє квадратичне відхилення.

4. Середнє лінійне відхилення.

5. Коефіцієнт варіації.

Отже, коефіцієнт варіації становить 27,79 %, цесвідчить, що тим менш однорідна сукупність, яка становить 29,84.

Розділ ІІІ. Кореляційно-регресійний аналізяк метод визначення і кількісної взаємозалежності між статистичними ознаками виробництвапродукції тваринництва

3.1 Парна (проста) прямолінійна кореляція

Важливим завданням статистики є розробка методіввивчення економічних закономірностей, яким підпорядковане виробництво їх кількісноїта якісної сторін. З цією метою використовують кількісні методи статистико — економічногоаналізу, зокрема кореляційно — регресійний. За допомогою якого взаємозв’язок міжявищами фіксують аналітично у вигляді математичних виразів. Які відображують взаємозв’язкифакторних і результативних ознак.

Цей метод досить універсальний, бо дає змогу дослідитихарактер і тісноту зв’язків аграрно-економічних явищ, добре поєднується з вибірковимметодом дослідження. Він широко використовується у економічному аналізі різних галузейнародного господарства; успішно застосовується і в сільському господарстві. Кореляційнийметод дозволяє одержати кількісні характеристики ступеня зв’язку між двома або кількомаознаками, а тому дає біль розширене уявлення про зв’язок між ними.

Кореляція — це залежність між випадковими величинами.Що не має суворого функціонального характеру. При якій зміна однієї величини зумовлюєзміну математичного очікування іншої. В статистико — економічному аналізі під кореляцієюрозуміють зміну середньої величини однієї ознаки залежно від значення іншої.

Кореляційний аналіз — це метод кількісної оцінкивзаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічніявища і процеси.

За ступенем залежності одного явища від іншогорозрізняють два види зв’язку: функціональний (повний) і кореляційний (неповний,або статистичний).

Функціональним називається зв’язок, при якому кожномузначенню факторної ознаки, що характеризує певне явище, відповідає одна або кільказначень результативної ознаки. Прикладом такого зв’язку є залежність між довжиноюі радіусом кола, площею і стороною квадрата. Функціональна залежність виявляєтьсяу кожному окремому випадку абсолютно точно і виражається за допомогою аналітичнихформул.

При дослідженні взаємозалежності масових соціально-економічнихявищ, які формуються під впливом різноманітних факторів, використовують кореляційнізв’язки, які носять імовірнісний характер. При кореляційному зв’язку немає сувороївідповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню факторноїознаки відповідає кілька значень результативної ознаки.

За напрямом зв’язок між корелюючими величинам можебути прямим і зворотним. При прямому зв’язку факторна ознака змінюється в тому самомунапрямі, що й результативна. Якщо із збільшенням факторної ознаки результативнаознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознаказбільшується, то такий зв’язок називають зворотним.

За формою розрізняють прямолінійний і криволінійнийкореляційний зв’язок. Прямолінійний кореляційний зв’язок характеризується рівномірнимзбільшенням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторноїознаки. При криволінійному кореляційному зв’язку рівним змінам середніх значеньфакторної ознаки відповідають нерівні зміни середніх значень результативної ознаки.Аналітично криволінійний зв’язок визначають за рівнянням кривої лінії.

Залежно від кількості досліджуваних ознак розрізняютьпарну (просту) і множинну кореляцію.

При парній кореляції аналізують зв’язок між факторноюі результативною ознаками.

А тепер перейдемо до практики, де будемо досліджувативплив кількості реалізованого молока на одержану виручку від реалізації.

Таблиця 3.1.1

Вихіднірозрахункові дані для обчислення параметрів рівняння зв’язку між кількістю реалізованогомолока і виручкою від реалізації

№

Х1

У2

Х2

УХ1

Ух

1 34725,39 362,1 1205852710,65 131116,41 12574063,72 30164,77 2 32867,44 359,6 1080268612,15 129312,16 11819131,42 29469, 19 3 173179,26 829,8 29991056094,15 688568,04 143704149,95 160292,47 4 73157,67 509,1 5352044679,83 259182,81 37244569,80 71064,43 5 40406,04 415,7 1632648068,48 172806,49 16796790,83 45077,84 6 34633,76 404,6 1199497331,74 163701,16 14012819,30 41989,50 7 111296,00 640,0 12386799616,00 409600,00 71229440,00 107484,61 8 45903,12 396,4 2107096425,73 157132,96 18195996,77 39708,02 9 23226,36 317,3 539463798,85 100679,29 7369724,03 17700,11 10 75893,58 539,4 5759835485,22 290952,36 40936997,05 79494,77 11 58687,76 541,4 3444253173,82 293113,96 31773553,26 80051,24 12 29442,48 366,2 866859628,55 134102,44 10781836,18 31305,50 13 24744,10 349,0 612270484,81 121801,00 8635690,90 26519,97 14 156254,14 813,4 24415356267,14 661619,56 127097117,48 155729,51 15 38223,36 379,2 1461025249,69 143792,64 14494298,11 34922,48 16 53564,90 467,0 2869198512,01 218089,00 25014808,30 59350,99 17 107016,52 681,2 11452535552,91 464033,44 72899653,42 118947,64 18 64811,58 471,7 4200540902,10 222500,89 30571622,29 60658,66 19 56530,90 457,0 3195742654,81 208849,00 25834621,30 56568,70 20 59812,83 452,1 3577574632,61 204394,41 27041380,44 55205,38 21 53711,48 487,4 2884923083,79 237558,76 26178975,35 65026,86 22 28481,57 321,1 811199829,66 103105,21 9145432,13 18757,38 23 117009,84 638,7 13691302656,83 407937,69 74734184,81 107122,91 24 57104,84 501,8 3260962751,43 251803,24 28655208,71 69033,36 25 28240,80 344,4 797542784,64 118611,36 9726131,52 25240,11 26 98362,00 578,6 9675083044,00 334777,96 56912253, 20 90401,34 ∑ 1677287,72 12624, 20 148470934031,59 6629142,24 953380450,26 1677287,72

Для проведення кореляційного аналізу необхідні наступні показники:

/>грн.;

/>тонн;

/>;

/>39354,07

Перевіримо передумови застосування кореляційногоаналізу:

Достатністьваріації досліджуваних ознак:

Отже, як мибачимо варіація результативної ознаки та факторної ознаки становить 61,0% і 28,5%,а це більше за 10%, то варіація є достатньою.

Однорідністьдосліджуваної сукупності:

Сукупністьвважається однорідною, якщо тау-критерій не перевищує 3.

Отже, провівши відповідні розрахунки, ми бачимо,що тау-критерій у всіх значеннях менший трьох, а тому можна зробити висновок, щосукупність однорідна.

Передумовакількісного вираження ознак виконується, оскільки y, x1 вираженічислами.

Отже з наведених вище розрахунків видно що, всіпередумови кореляційного аналізу виконуються, і можна проводити кореляційний аналіз.

Ух1 = а0+ а1* х1/> />

/>Поділимо кожне із рівнянь на коефіцієнт при ао

Віднімемо від другого рівняння перше: 39,568а1= 11009,003, а1 = />, атепер підставимо в перше рівняння значення а1, і знайдемо параметрао. Він становитиме: ао= — 70581,95

Тоді рівняння регресії має такий вигляд:

Ух1 = — 70581,95 + 278,229 *х1

Економічна інтерпретація даного рівняння така:із збільшенням кількості реалізованого молока на 1 тонну, виручка від реалізаціїзменшується в середньому на 278,229 грн./>

Проведемо оцінку тісноти між досліджуваними ознаками

1. Дослідимо залежність між кількістю реалізованогомолока та виручкою від реалізації:

Коефіцієнт кореляції визначимо за даною формулою:

/>.

Отже, коефіцієнт кореляції становить 0,98%, а цеозначає, що зв'язок між факторною ознакою (кількість реалізованого молока, тонн)і результативною ознакою (виручка від реалізації, грн.) існує прямий тісний зв'язок.

Далі розрахуємо коефіцієнт детермінації, який знайдемоза формулою:

D = R2 ·100 %, D = 0,982·100 % = 96,04 %

Отже, обчисливши коефіцієнт детермінації, ми бачимо,що він становить 96,04 %. А це означає, що виручка від реалізації на 96,04 % залежитьвід кількості реалізованого молока, а 3,96 % — це ті фактори, які не брались доуваги при досліджені.

Таблиця 3.1.2.

Вихіднірозрахункові дані для обчислення параметрів рівняння зв’язку між ціною реалізаціїта виручкою від реалізації молока

№

Х2

У2

Х2

УХ2

Ух

1 34725,39 95,9 1205852710,65 9196,81 3330164,90 37585,468 2 32867,44 91,4 1080268612,15 8353,96 3004084,02 33074,737 3 173179,26 208,7 29991056094,15 43555,69 36142511,56 150654,474 4 73157,67 143,7 5352044679,83 20649,69 10512757,18 85499,462 5 40406,04 97,2 1632648068,48 9447,84 3927467,09 38888,569 6 34633,76 85,6 1199497331,74 7327,36 2964649,86 27260,905 7 111296,00 173,9 12386799616,00 30241,21 19354374,40 115771,483 8 45903,12 115,8 2107096425,73 13409,64 5315581,30 57532,926 9 23226,36 73,2 539463798,85 5358,24 1700169,55 14831,333 10 75893,58 140,7 5759835485,22 19796,49 10678226,71 82492,307 11 58687,76 108,4 3444253173,82 11750,56 6361753,18 50115,278 12 29442,48 80,4 866859628,55 6464,16 2367175,39 22048,504 13 24744,10 70,9 612270484,81 5026,81 1754356,69 12525,848 14 156254,14 192,1 24415356267,14 36902,41 30016420,29 134014,886 15 38223,36 100,8 1461025249,69 10160,64 3852914,69 42497,154 16 53564,90 114,7 2869198512,01 13156,09 6143894,03 56430,303 17 107016,52 157,1 11452535552,91 24680,41 16812295,29 98931,418 18 64811,58 137,4 4200540902,10 18878,76 8905111,09 79184,438 19 56530,90 123,7 3195742654,81 15301,69 6992872,33 65451,766 20 59812,83 132,3 3577574632,61 17503,29 7913237,41 74072,275 21 53711,48 110,2 2884923083,79 12144,04 5919005,10 51919,571 22 28481,57 88,7 811199829,66 7867,69 2526315,26 30368,298 23 117009,84 183,2 13691302656,83 33562,24 21436202,69 125093,661 24 57104,84 113,8 3260962751,43 12950,44 6498530,79 55528,156 25 28240,80 82,0 797542784,64 6724,00 2315745,60 23652,320 26 98362,00 170,0 9675083044,00 28900,00 16721540,00 111862,182 ∑ 1677287,72 3191,8 148470934031,59 429310,16 243467356,39 1677287,72

Для проведення кореляційного аналізу необхідні наступні показники:

/>грн.

/>;

Перевіримо передумови застосування кореляційногоаналізу:

Достатністьваріації досліджуваних ознак:

Отже, як мибачимо варіація результативної і факторної ознаки дорівнює 61% і 30,9% відповідно,ї є більшими за 10% і є достатньою,

Однорідністьдосліджуваної сукупності:

Сукупністьвважається однорідною, якщо тау-критерій не перевищує 3.

Отже, всі досліджувані значення менші 3, а це означає,що сукупність однорідна.

Кількісневираження досліджуваних ознак. Ця передумова виконується, оскільки y, x2виражені числами.

Отже з наведених вище розрахунків видно що, майжевсі передумови кореляційного аналізу виконуються, і можна проводити кореляційнийаналіз.

Ух2 = а0+ а1* х2

/> />

Поділимо кожне із рівнянь на коефіцієнт при ао

Віднімемо від другого рівняння перше:

11,74а1 = 11767,95

а1 = />.

Підставивши в перше рівняння значення а1,ми знайшли параметр ао, який становить: ао= — 58543,234. Тоді рівняння регресії має такий вигляд:

Ух2 = — 58543,234 + 1002,3848х2

Економічна інтерпретація даного рівняння така:із збільшенням ціни реалізації цукрових буряків на 1 гривню, виручка від реалізаціїзбільшується в середньому на 1002,3848 грн./>

Проведемо оцінку тісноти між досліджуваними ознаками

1. Дослідимо залежність між кількістю реалізованогомолока та виручкою від реалізації:

Коефіцієнт кореляції визначимо за даною формулою:

/>.

Отже, коефіцієнт кореляції становить 0,97, а цеозначає, що зв'язок між

факторною ознакою (ціна реалізації молока, грн.)і результативною ознакою (виручка від реалізації, грн.) існує прямий тісний зв'язок.

Коефіцієнт детермінації розрахуємо за формулою:D = R2 ·100 %

D = 0,972 ·100 % = 94,09%

Отже, обчисливши коефіцієнт детермінації, ми бачимо,що він становить 94,09 % А це означає, що виручка від реалізації на 94,09 % залежитьвід ціни реалізованого молока, а 5,91 % — це ті фактори, які не брались до увагипри досліджені.

3.2 Множинна кореляція

Досі розглядали моделі простої кореляційної залежностіміж двома ознаками. Проте в практиці економічного аналізу часто доводиться вивчатиявища, які складаються під впливом не одного, а багатьох факторів, кожний з якихокремо може не справляти вирішального впливу. Спільний же вплив факторів іноді виявляєтьсясильним, щоб за їх змінами можна було робити висновки про величину показника досліджуваногоявища. Методи вимірювання кореляційного зв’язку одночасно між двома, трьома і більшекорельованими ознаками становлять вчення про множинну кореляцію (питання множинноїкореляції вперше досліджувались англійським вченим Ф. А Еджвортом у кінці ХІХ ст.).

У моделях множинної кореляції залежна змінна урозглядається як функція кількох ознак (в загальному випадку) незалежних зміннихх.

Припущення про існування лінійного рівняння множинноїрегресії може бути представлене в такому вигляді:

Для обчислення параметрів рівняння необхідно розв’язатисистему рівнянь:

Коефіцієнти регресії />, />, />. показують на скільки змінитьсярезультативний показник при зміні однієї з факторних ознак на одиницю при умові,що інші факторні ознаки еліміновані (добре зафіксовані на середньому рівні).

Для оцінки тісноти зв’язку між досліджуваними ознакамиобчислюють:

1. Парні коефіцієнти кореляції, які показують тісноту зв’язкуміж двома ознаками без врахування дії інших ознак

/>; />; />

2. Часткові коефіцієнти кореляції, які характеризують щільністьзв’язку між результативною і однією з факторних ознак при умові, що інші факторніознаки еліміновані.

/> />

3. Множинний коефіцієнт кореляції характеризує щільністьзв’язку між всіма досліджуваними в кореляційній моделі факторами

/> />

Множинний коефіцієнт кореляції може приймати значеннявід 0 до 1

Кореляційний зв’язок між факторними ознаками вмножинній кореляції називається колінеарністю, або мультиколінеарністю. Мультиколінеарністьспотворює результати досліджень. Допустимо мультиколінеарністю є:

/>/>

4. Множинний коефіцієнт детермінації показує на скільки% варіація результативної ознаки залежить від варіації факторних ознак.

5. Часткові коефіцієнти детермінації

/>,/>/>, />

Коефіцієнти еластичності показують на скільки %зміниться результативний показник при зміні факторної ознаки на 1 %

/> - коефіцієнти показують на скільки середніх квадратичних відхилень змінитьсярезультативний показник при зміні факторної ознаки на одне середнє квадратичне відхилення.

/>.

Далі розглянемо як впливає кількість реалізованоїпродукції та ціна реалізації на виручку від реалізації молока. Розрахункові даніподамо в наступній таблиці.

Таблиця 3.2.1. Вихідні розрахункові дані для обчислення залежності виручкивід реалізації молока (грн.) від кількості реалізованого молока (тонн) та ціни реалізації(грн.)

№ У

Х1

Х2

У2

Х12

Х22

Х1Х2

УХ1

УХ2

1 34725,39 362,1 95,9 1205852710,65 131116,41 9196,81 34725,39 12574063,72 3330164,90 2 32867,44 359,6 91,4 1080268612,15 129312,16 8353,96 32867,44 11819131,42 3004084,02 3 173179,26 829,8 208,7 29991056094,15 688568,04 43555,69 173179,26 143704149,95 36142511,56 4 73157,67 509,1 143,7 5352044679,83 259182,81 20649,69 73157,67 37244569,80 10512757,18 5 40406,04 415,7 97,2 1632648068,48 172806,49 9447,84 40406,04 16796790,83 3927467,09 6 34633,76 404,6 85,6 1199497331,74 163701,16 7327,36 34633,76 14012819,30 2964649,86 7 111296,00 640,0 173,9 12386799616,00 409600,00 30241,21 111296,00 71229440,00 19354374,40 8 45903,12 396,4 115,8 2107096425,73 157132,96 13409,64 45903,12 18195996,77 5315581,30 9 23226,36 317,3 73,2 539463798,85 100679,29 5358,24 23226,36 7369724,03 1700169,55 10 75893,58 539,4 140,7 5759835485,22 290952,36 19796,49 75893,58 40936997,05 10678226,71 11 58687,76 541,4 108,4 3444253173,82 293113,96 11750,56 58687,76 31773553,26 6361753,18 12 29442,48 366,2 80,4 866859628,55 134102,44 6464,16 29442,48 10781836,18 2367175,39 13 24744,10 349,0 70,9 612270484,81 121801,00 5026,81 24744,10 8635690,90 1754356,69 14 156254,14 813,4 192,1 24415356267,14 661619,56 36902,41 156254,14 127097117,48 30016420,29 15 38223,36 379,2 100,8 1461025249,69 143792,64 10160,64 38223,36 14494298,11 3852914,69 16 53564,90 467,0 114,7 2869198512,01 218089,00 13156,09 53564,90 25014808,30 6143894,03 17 107016,52 681,2 157,1 11452535552,91 464033,44 24680,41 107016,52 72899653,42 16812295,29 18 64811,58 471,7 137,4 4200540902,10 222500,89 18878,76 64811,58 30571622,29 8905111,09 19 56530,90 457,0 123,7 3195742654,81 208849,00 15301,69 56530,90 25834621,30 6992872,33 20 59812,83 452,1 132,3 3577574632,61 204394,41 17503,29 59812,83 27041380,44 7913237,41 21 53711,48 487,4 110,2 2884923083,79 237558,76 12144,04 53711,48 26178975,35 5919005,10 22 28481,57 321,1 88,7 811199829,66 103105,21 7867,69 28481,57 9145432,13 2526315,26 23 117009,84 638,7 183,2 13691302656,83 407937,69 33562,24 117009,84 74734184,81 21436202,69 24 57104,84 501,8 113,8 3260962751,43 251803,24 12950,44 57104,84 28655208,71 6498530,79 25 28240,80 344,4 82,0 797542784,64 118611,36 6724,00 28240,80 9726131,52 2315745,60 26 98362,00 578,6 170,0 9675083044,00 334777,96 28900,00 98362,00 56912253, 20 16721540,00 ∑ 1677287,72 12624,2 3191,8 148470934031,59 6629142,24 429310,16 1677287,72 953380450,26 243467356,39

Для обчислення параметрів рівняння необхідно розв’язатисистему рівнянь:

/>,

Зробивши відповідні розрахунки, ми знайшли такізначення параметрів:

а0 = — 70137,861

а1 = 170,487

а2 = 422,523

Рівняння регресії має такий вигляд:

Ух = — 70137,861 + 170,487х1+ 422,523 х2;

Із підвищенням кількості реалізованого молока на1 тонну, одиниця виручки від реалізації зростає на 170,487 грн. при умові, що другафакторна ознака елімінована, тобто зафіксована на постійному середньому рівні.

Із підвищенням ціни реалізації молока на 1грн.,одиниця виручки від реалізації зростає на 422,523 грн., при умові, що перша факторнаознака елімінована. Оцінюємо щільність зв’язку між досліджуваними ознаками:

1) парні коефіцієнти кореляції

/>,

Отже, коефіцієнт становить 0,98, а це означає,що зв'язок прямий тісний.

Отже, коефіцієнт становить 0,97 і це означає, щозв'язок прямий тісний.

/>,

Отже, коефіцієнт склав 0,93, а це значить, що зв'язокміж двома факторними ознаками прямий тісний.

2) частковікоефіцієнти кореляції складають:

/>,

Розрахувавши даний показник, ми бачимо, що вінстановить 0,88, а це означає, що зв'язок між виручкою та кількістю реалізованогомолока є прямим тісним.

Розрахувавши коефіцієнт, ми бачимо, що він становить0,803, а це означає, що зв'язок між виручкою та ціною 1 тонни молока є прямим тісним.

3) множиннийкоефіцієнт кореляції. Показує тісноту зв’язку між результативною ознакою і сукупністюфакторних ознак:

Отже, розрахувавши множиннийкоефіцієнт кореляції, ми бачимо, що він становить 0,9929, а це означає, що зв'язокміж виручкою від реалізації та сукупністю її факторних ознак є тісним прямим.

Коефіцієнт детермінації:

Отже коефіцієнт детермінаціїпоказує, що варіація виручки від реалізації на 98,59% зумовлена варіацією кількостіреалізованої продукції та ціною 1 тонни.

Часткові коефіцієнти детермінації:

Обчислимо коефіцієнти еластичності:

Отже, обчисливши коефіцієнти еластичності, можназробити висновок, що із підвищенням кількості реалізованого молока на 1 тонну виручкавід реалізації збільшиться на 1,2832 %, а із підвищенням ціни на 1 грн. за 1 тоннувиручка збільшиться на 0,8040%. Обчислимо /> -коефіцієнти:

Отже, з даних коефіцієнтів ми побачимо, що ізпідвищенням кількості реалізованої продукції на 1 середнє квадратичне відхилення,виручка від реалізації молока збільшиться на 0,6005 середніх квадратичних відхилень.А із підвищенням ціни реалізації 1 тонни молока на 1 середнє квадратичне відхилення,виручка від реалізації збільшиться на 0,4077 середніх квадратичних відхилень.

3.3 Непараметричні критерії кореляційнихзв’язків

Взаємозв'язок між ознаками, які можна зранжувати,передусім на основі бальних оцінок, вимірюється методами рангової кореляції.

Рангова кореляція є аналогом парної кореляції для тих випадків, коли величини, наявністьзв'язку між який потрібно перевірити, представлені не в шкалі відносин, а в якій-небудьіншій. Найбільше часто така ситуація виникає, якщо ми маємо справу із суб'єктивнимиоцінками об'єктивних явищ, які не можна вимірити, тобто з експертними оцінками.Крім того, рангова кореляція використовується також у випадках, коли закон розподілудосліджуваних змінних не є гаусовським (нормальним).

Рангами називають числанатурального ряду, які згідно зі значеннями ознаки надаються елементам сукупностіі певним чином упорядковують її. Ранжування проводиться за кожною ознакою окремо:перший ранг надається найменшому значенню ознаки, останній — найбільшому або навпаки.Кількість рангів дорівнює обсягу сукупності. Очевидно, зі збільшенням обсягу сукупностіступінь «розпізнаваності» елементів зменшується. З огляду на те, що ранговакореляція не потребує додержання будь-яких математичних передумов щодо розподілуознак, зокрема вимоги нормальності розподілу, рангові оцінки щільності зв'язку доцільновикористовувати для сукупностей невеликого обсягу.

Якщо зв'язок між ознаками прямий, то зі збільшеннямкількості рангів ознаки Х кількість рангів ознаки Y так само збільшуватиметься.При зворотному зв’язку збільшення кількості рангів ознаки супроводжуватиметься зменшеннямкількості рангів ознаки Y. За відсутності зв’язку зміна рангу ознаки у не відображатимежодного порядку збільшення чи зменшення.

Оцінка щільності зв’язку здійснюється за допомогоюкоефіцієнта рангової кореляції К. Спірмена. Цей коефіцієнт змінюється в межах від- 1 до +1, що одночасно оцінює щільність зв’язку та вказує його напрям.

Потрібно також допускати, що всі спостереженнявзаємно незалежні, а

також усі значення спостережень витягнуті з однієїі тієї ж двовимірної генеральної сукупності, тобто Х і Y однаково розподілені.

Отже, рангова кореляція характеризує взаємозв’язокознак, які можна зранжувати на основі бальних оцінок. В нашому випадку, прикладомслугує порівняння за рангами розподілу областей за кількістю реалізованих цукровихбуряків, ціною реалізації та виручкою від реалізації.

А тепер перейдемо до практики, де будемо досліджуватирангові кореляційні моделі за факторними і результативною ознакою.

Таблиця 3.3.1.

Побудоварангової кореляційної моделі за першою факторною ознакою (кількість реалізованоїпродукції) та результативною ознакою (виручка від реалізації)

п/п Показник Ранги

Кількість реалізованої продукції, тонн

Виручка від

реалізації,

грн.

1 362,1 34725,39 21 19 2 4 2 359,6 32867,44 22 21 1 1 3 829,8 173179,26 1 1 4 509,1 73157,67 9 8 1 1 5 415,7 40406,04 16 17 -1 1 6 404,6 34633,76 17 20 -3 9 7 640,0 111296,00 4 4 8 396,4 45903,12 18 16 2 4 9 317,3 23226,36 26 26 10 539,4 75893,58 8 7 1 1 11 541,4 58687,76 7 11 - 4 16 12 366,2 29442,48 20 22 -2 4 13 349,0 24744,10 23 23 14 813,4 156254,14 2 2 15 379,2 38223,36 19 18 1 1 16 467,0 53564,90 13 15 -2 4 17 681,2 107016,52 3 5 -2 4 18 471,7 64811,58 12 9 3 9 19 457,0 56530,90 14 13 1 1 20 452,1 59812,83 15 10 5 25 21 487,4 53711,48 11 14 -3 9 22 321,1 28481,57 25 24 1 1 23 638,7 117009,84 5 3 2 4 24 501,8 57104,84 10 12 -2 4 25 344,4 28240,80 24 25 -1 1 26 578,6 98362,00 6 6 Сума 104

Коефіцієнт рангової кореляції розраховується заформулою К. Спірмена:

Звідси, виходячи з розрахунків таблиці 3.1.1.,маємо:

Отже, значення коефіцієнта рангової кореляції дорівнює0,964, і це свідчить про наявність прямого досить високого рівня зв’язку між кількістюреалізованого молока та виручкою від реалізації.

Таблиця 3.3.2.

Побудоварангової кореляційної моделі за другою факторною ознакою (ціна реалізації) та результативноюознакою (виручка від реалізації)

п/п Показник Ранги

Ціна реалізації, тонн

Виручка від

реалізації, грн.

1 95,9 34725,39 19 19 2 91,4 32867,44 20 21 -1 1 3 208,7 173179,26 1 1 4 143,7 73157,67 7 8 -1 1 5 97,2 40406,04 18 17 1 1 6 85,6 34633,76 22 20 2 4 7 173,9 111296,00 4 4 8 115,8 45903,12 12 16 -4 16 9 73,2 23226,36 25 26 -1 1 10 140,7 75893,58 8 7 1 1 11 108,4 58687,76 16 11 5 25 12 80,4 29442,48 24 22 2 4 13 70,9 24744,10 26 23 3 9 14 192,1 156254,14 2 2 15 100,8 38223,36 17 18 -1 1 16 114,7 53564,90 13 15 -2 4 17 157,1 107016,52 6 5 1 1 18 137,4 64811,58 9 9 19 123,7 56530,90 11 13 -2 4 20 132,3 59812,83 10 10 21 110,2 53711,48 15 14 1 1 22 88,7 28481,57 21 24 -3 9 23 183,2 117009,84 3 3 24 113,8 57104,84 14 12 2 4 25 82,0 28240,80 23 25 -2 4 26 170,0 98362,00 5 6 -1 1 Сума 92

Коефіцієнт рангової кореляції розраховується заформулою К. Спірмена:

Звідси, виходячи з розрахунків таблиці 3.1.1.,маємо:

Отже, значення коефіцієнта рангової кореляції(р = 0,969) свідчить про наявність прямого і тісного рівня зв’язку між ціною реалізаціїмолока та виручкою від його реалізації.

Розділ IV. Роль та шляхи удосконаленнястатистичного аналізу в умовах ринкової економіки

Державна політика в галузі статистики спрямованана створення єдиної системи первинного обліку і статистики, на визначення змістуі характеру статистичного аналізу на всій території України. Основним змістом діяльностіорганів статистики є ведення державної інформаційної системи для одержання вірогідноїстатистичної інформації про соціально — економічний розвиток України та хід економічнихреформ.

Завданнями статистики відповідно до Закону України«Про державну статистику» є (мається на увазі державна статистика):

- реалізація державної політики в галузі статистики;

- збирання, розробка, узагальнення та всебічнийаналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальномужитті України та її регіонів;

- розробка і впровадження статистичної методології,яка базується на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях;

- забезпечення достовірності, об'єктивності,оперативності, стабільності та цілісності статистичної інформації;

- забезпечення доступності, гласності і відкритостізведених статистичних даних в межах чинного законодавства.

Важливим завданням державної статистики є збирання,розробка і узагальнення статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічномуі соціальному житті України та її регіонів.

Для того щоб дістати потрібні дані, статистичніоргани організовують і здійснюють статистичне спостереження за ходом виконання державнихпрограм соціально — економічного розвитку України, її регіонів і галузей народногогосподарства, забезпечують збирання статистичної інформації, проведення переписів,одноразових обліків, опитувань та інших обстежень.

В умовах переходу до ринкової економіки великезначення має організація систематичного спостереження за процесами формування ринковихвідносин у народному господарстві і клімату конкуренції у виробництві та обігу.Потрібно організувати інформацію про розвиток нових форм власності і господарювання,підприємництва, малого і середнього бізнесу, становлення альтернативних державнимструктурам форм організації виробництва, в тому числі із залученням іноземного капіталу.

Важливим завданням державної статистики є всебічнийаналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальномужитті України та її регіонів.

На сучасному етапі розвитку, коли в агропромисловомукомплексі нагромаджений значний виробничий потенціал, інтенсивний розвиток виробництвапомітно загострює екологічні проблеми. Тільки всебічний статистичний аналіз масовихданих дасть змогу оцінити окремі напрями інтенсифікації виробництва і конкретніагротехнічні заходи як за економічним, так і за екологічним ефектом.

В умовах переходу до економічних методів управлінняособливі вимоги ставляться до якості статистичного аналізу. Переважною функцієюаналізу тепер є визначення причин зміни ефективності господарської діяльності івиявлення резервів її зростання. Особливої актуальності набуває факторний аналізефективності виробництва як засіб виявлення причин відхилень фактичних результатіввиробничої та комерційної діяльності від планових і нормативних показників.

Поліпшення якості і підвищення оперативності статистичногоаналізу тісно пов’язані із застосуванням сучасних ЕОМ для автоматизованого збирання,розробки та узагальнення статистичної інформації, потрібної для управління народнимгосподарством.

Створення принципово нової науково обґрунтованоїсистеми збирання, розробки, узагальнення і аналізу інформації — Єдиної статистичноїінформаційної системи — дасть змогу запровадити в економічну практику сучасні методианалізу і прогнозування розвитку соціально — економічних процесів.

Для вдосконалення статистики потрібно впроваджуватиу практику систему національних рахунків ООН. Розбіжності між системами обліку істатистики, що використовуються в нашій державі та в інших країнах світу, створюютьтруднощі для розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України і співробітництва їїіз міжнародними організаціями. В Україні розроблено і затверджено урядову Концепціюпобудови національної статистики України і Державну програму переходу України наміжнародну систему обліку і статистики.

Діюча в нашій державі система балансу народногогосподарства дає важливу інформацію про механізм розширеного відтворення, але невраховує в повному обсязі діяльності невиробничої сфери, сфери нематеріальних послуг,фінансового аспекту відтворення. В ній недостатньо висвітлені такі економічні важелі,як державний бюджет, кредит, фінансові ресурси, тощо.

Система національних рахунків — це система взаємопов’язанихстатистичних показників, яка побудована у вигляді певного набору рахунків і таблиць.Основними рахунками системи національних рахунків є виробництво, створення доходів,розподіл доходів, використання доходів, капітальних витрат, продуктів і послуг,фінансовий рахунок.

Впровадження системи національних рахунків дастьзмогу створити інформаційну базу для вивчення реальних процесів, що відбуваютьсяв ринковій економіці, зокрема розвитку виробництва, масштабів інфляції, приватизації,безробіття. Ця система згодом має стати основою для розробки національної економічноїстратегії, зовнішньо — економічної і валютно — фінансової політики, що дасть можливістьоцінювати розвиток економічних відносин між Україною та іншими державами.

Отже, розглянувши основні тенденції статистичногоаналізу, можна зробити висновок, що завдяки даній категорії людство в повній мірізможе дослідити будь-які явища соціально-економічного характеру, і не тільки, яківідбуваються з розвитком ринкової економіки та суспільства в цілому.

Висновок

У даній курсовій роботі було досліджено залежністьвиручки від реалізації молока від формуючих факторів: ціна реалізації та кількістьреалізованого молока.

У процесі дослідження було використано ряд статистичнихпоказників на основі яких були зроблені відповідні висновки, розкрито суть предмету,завдання, системи показників статистики тваринництва.

Згрупувавши господарства за кількістю реалізованоїпродукції та ціною реалізації, ми бачимо, що утворилось п’ять груп, в яких ми визначиликількість господарств, що входять до кожної із них, а також визначили середню виручкувід реалізації по кожній групі.

Середня арифметична, розрахована двома різнимиспособами, дає один і той самий результат, і ми можемо стверджувати, що середнякількість реалізованої продукції становить 485,546 тонн, а середня ціна — 122,762грн., і середня виручка від реалізації складає 64511,066 грн.

У даній курсовій роботі ми досліджували варіаціюознак та її показники. І ми бачимо, що коефіцієнт варіації по кількості реалізованоїпродукції становить 25,24 %, а це означає, що варіація дуже велика, а от по цініреалізації він становить 27,79 %, тобто варіація значна.

При проведенні кореляційного аналізу, визначилиступінь впливу кількості та ціни реалізації на виручку, і ми побачили, що сильнийзв'язок існує між кількістю реалізації та виручкою, а між ціною і виручкою зв'язокслабкий.

Лінійне рівняння регресії залежності кількостіреалізованого молока та виручки має вигляд. Ух1 =- 70581,95 + 278,229 *х1

Це означає, що із збільшенням кількості реалізованогомолока на 1 тонну, виручка від реалізації зменшується в середньому на 278,229 грн./>

Коефіцієнт кореляції додатній, становить 0,98,а це означає, що зв'язок між факторною ознакою (кількість реалізованого молока,тонн) і результативною ознакою (виручка від реалізації, грн.) існує прямий тіснийзв'язок.

Коефіцієнт детермінації становить 96,04 %, а цеозначає, що виручка від реалізації на 96,04 % залежить від кількості реалізованогомолока, а 3,96 % — це ті фактори, які не брались до уваги при досліджені а це означає,що результативна ознака на 98,01 % залежить від факторної.

Лінійне рівняння регресії залежності ціни реалізаціїта виручки від реалізації молока має вигляд: Ух2 = — 58543,234 + 1002,3848х2

Коефіцієнт кореляції додатній і становить 0,97,а це означає, що зв'язок між факторною ознакою (ціна реалізації молока, грн.) ірезультативною ознакою (виручка від реалізації, грн.) існує прямий тісний зв'язок.

Коефіцієнт детермінації становить 94,09 % А цеозначає, що виручка від реалізації на 94,09 % залежить від ціни реалізованого молока,а 5,91 % — це ті фактори, які не брались до уваги при досліджені.

Рівняння регресії впливу ціни та кількості реалізаціїмолока на виручку від реалізації має такий вигляд:

Ух = — 70137,861 + 170,487х1+ 422,523 х2;

Це означає, що із підвищенням кількості реалізованогомолока на 1 тонну, одиниця виручки від реалізації зростає на 170,487 грн. при умові,що друга факторна ознака елімінована, тобто зафіксована на постійному середньомурівні. А із підвищенням ціни реалізації молока на 1грн., одиниця виручки від реалізаціїзростає на 422,523 грн., при умові, що перша факторна ознака елімінована.

Парні коефіцієнти кореляції становлять: ryx1= 0,98, ryx2 =0,97, rx1x2 =0,93.

А це означає, що зв’язок між факторами є прямимвисоким і помірним

відповідно.

Множинний коефіцієнт кореляціїстановить 0,9929, а це означає, що зв'язок між виручкою від реалізації та сукупністюїї факторних ознак (ціна реалізації та кількість реалізованої продукції) є тіснимпрямим.

Значення коефіцієнта рангової кореляції дорівнює0,964, і це свідчить про наявність прямого досить високого рівня зв’язку між кількістюреалізованого молока та виручкою від реалізації.

А між ціною реалізації та виручкою коефіцієнт ранговоїкореляції дорівнює 0,964, і це свідчить про наявність прямого досить високого рівнязв’язку між ними.

Теоретичний матеріал проілюстрований конкретнимирозрахунками, схемами, графіками, таблицями та алгоритмами рішень.

Список використаної літератури

1. Адамов В.Е. Факторный индексный анализ. М.: Статистика,1987. -199 с.

2. Борух В.О. Економічна статистика. К.: «Ліра»,2006. — 508с.

3. Бугуцький О.А. Сільськогосподарська статистика з основамиекономічної статистики: Підручник — К.: Вища школа, 1984. — 630с.

4. Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. Теоріястатистики: Навчальний посібник — К.: Либідь, 2001. — 320 с.

5. Горкавий В.К. Статистика: Навчальний посібник — К.:Вища школа, 1994. — 304 с.

6. Герасименко С.С., Головач А.В., Єріна А.М. та ін.; Занаук. ред. д-ра екон. наук Герасименка С.С. Статистика: Підручник 2-ге вид., перероб.і доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 467 с.

7. Герчук Я.П. Графические методы в статистике. — М.: Статистика,1972. -78 с.

8. Головач А.В., Єріна А.М. Козирєв О.В. та ін.; Заред. Головача А.В., Єріна А.М., Козирєв О.В. Статистика: Підручник — К.: Вища школа,1993. — 623 с.

9. Кендэл М. Ранговые корреляции. М.: Статистика, 1975.-241 с.

10. Кулинич О.І. Теорія статистики. К.: Вища школа, 1992.-135 с.

11. Лугінін О.Є. Статистика: Підручник — К.: Вища школа,2005. — 456с.

12. Мармоза А.Т. Теорія статистки. — К.: Вища школа, 2003.- 365с.

13. Осауленко О.Г. Проект „Розвиток системи державної статистикидля моніторингу соціально-економічних перетворень в Україні" та його значенняв подальшій розбудові національної статистики // Статистика України. -2004. -№3.-с.4-6

14. Опря А.Т. Статистика: Підручник — К.: Урожай, 1996.- 448с.

15. Степанченко О.М. Статистика: Підручник — К.: Вища школа,1995. — 438с

16. Тяпкин В.А. Статистика сельского хазяйства. М.: Статистика,1987. — 543с.

17. Штангрет А.М. Копелюк О.І. Статистика: Підручник — К.:2005. — 345с.

18. Статистичний щорічник України за 2007 рік / М-во статистикиУкраїни: Відп. за вип. В.В. Самченко. — К.: Техніка, 2008. — 576 с.

еще рефераты

Еще работы по экономике

Реферат по экономике

Структура кошторисної вартості будівництва і будівельно-монтажних робіт

1 Сентября 2013

Реферат по экономике

Структура национальной экономики