Реферат: Фірма на конкурентному ринку

 Фірма на конкурентному ринку.

Загальне правило максимізації прибутку

Ринок досконалоїконкуренції має такі характерні риси:

·     значне число продавців і покупців;

·     стандартизована продукція;

·     незалежність дій продавців і покупців;

·     об’єктивність ціноутворення, відсутність будь-якоговпливу на ринкову ціну;

·     інформованість покупців і продавців;

·     вільний вступ і вихід з галузі.

/>Положення фірми на конкурентномуринку визначається тим, що вона надто мала, щоб вплинути на стан ринку. Ринковаціна не залежить від обсягу пропонування окремої фірми. Конкурентна фірма є„ціноотримувачем” („price taker”). Тому попит на продукцію конкурентноїфірми є абсолютно еластичним, графічно має вигляд горизонтальноїлінії на рівні ринкової ціни (рис. 8.1).

Конкурентна фірма, як і будь-яка інша, прагне максимізуватиекономічний прибуток, який вона визначає як різницю між сукупним виторгом і сукупнимивитратами: />.

Сукупний виторг– це сумагрошей, отриманих від продажу продукції на ринку. Оскільки на досконалоконкурентному ринку ціна є сталою, то сукупний виторг є лінійною функцієювідносно обсягу проданої продукції (рис. 8.1): />    

 Середній виторг– це виторг від реалізації одиниціпродукції: />.Середнійвиторг дорівнює ринковій ціні, а крива середнього виторгу співпадає з кривоюпопиту на продукцію фірми (рис. 8.1).

Граничний виторг– цезміна сукупного виторгу /> врезультаті продажу додаткової одиниці продукції />:  />. За умови фіксованоїринкової ціни кожна додатково реалізована одиниця продукції додасть до виторгувеличину, рівну ціні. Тому граничний виторг конкурентної фірми, як і середнійвиторг, є величиною сталою, а його крива графічно співпадає з лінією ціни,попиту і середнього виторгу (рис. 8.1).

Для обчислення економічного прибутку фірмі потрібнаінформація про ціну, обсяг виробництва і витрати.Оскільки ціна фіксована і задається ринком об’єктивно, то основним фактором, щовизначає обсяги випуску, є витрати, які зазнають впливу закону спадної віддачі.Порівнюючи сукупний виторг з сукупними витратами на кожному обсязі випуску, атакож ринкову ціну з середніми та граничними витратами, фірма приймає рішення: чивиробляти продукцію взагалі, а якщо виробляти, то скільки,і визначає, яким буде результат діяльності.

Логіка раціональної поведінки виробника підказує, що укороткостроковому періоді фірмі варто виробляти продукцію, якщо вонаотримує економічний прибуток, або коли сума збитків менша, ніж постійні витрати.Відповідно фірмі варто припинити виробництво, коли збитки перевищуютьпостійні витрати.

Якщо фірма прийме рішення виробляти продукцію,то вона повинна вибрати оптимальний обсяг випуску:у разіприбутковості фірмі потрібно знайти такий рівень випуску, який максимізуєприбуток, а у разі збитковості – такий рівень,  який дозволить мінімізуватизбитки.

Існують двапідходи до визначення оптимального обсягу:

—    співставлення сукупноговиторгу і сукупних витрат (модель />);

—    співставлення граничноговиторгу і граничних витрат (модель />).

Моделі оптимального виборуфірми можна представити у табличній, графічній або аналітичній формі. Аналізцих моделей дозволяє обґрунтувати загальне правило максимізації прибутку дляфірми, що функціонує у будь-якій ринковій структурі.

Розглянемо процес вибору оптимального випускуза допомогою табличної моделі />.У таблиці 8.1 наведені дані про обсяги виробництва продукції за тиждень,сукупний виторг від продажу продукції за ціною 35 грн. за одиницю, сукупнівитрати на виробництво тижневого обсягу продукції та суму економічногоприбутку, яку обчислено як різницю між виторгом і витратами.

Таблиця 8.1

Обсяг випуску

од./тижд

Q

Сукупний виторг

грн./тижд.

TR=P·Q

Постійні витрати грн./тижд.

FC

Змінні
витрати

грн./тижд.

VC

Сукупні витрати

грн./тижд.

TC=FC+VС

Економічний прибуток

грн./тижд.

EP=TR-TC

1

2

3

4

5

6

50 50 -50 1 35 50 34 84 -49 2 70 50 56 106 -36 3 105 50 72 122 -17 4 140 50 90 140 5 175 50 112 162 13 6 210 50 140 190 20 7 245 50 178 228 17 8 280 50 230 280 9 315 50 290 340 -15

На нульовому обсязі, коли фірма нічого не випускає, сукупнівитрати складають 50 грн. постійних витрат />,тому тут виникають збитки, які дорівнюють величині постійних витрат. Знарощуванням обсягів виробництва сукупні витрати зростають нерівномірно зарахунок змінного компонента />, щозазнає впливу закону спадної віддачі, а виторг зростає пропорційно обсягувипуску, чим спричиняється коливання рівня прибутку.

Розрахунки колонки 6 надають інформацію про динамікуекономічного прибутку за умови нарощування фірмою обсягів виробництва. Знакмінус (–) означає збитки. За малих обсягів виробництва фірма отримує збитки,які поступово зменшуються, і на обсязі випуску 4 одиниці фірма стаєбеззбитковою, />, фірма отримуєлише нормальний прибуток. Подальше збільшення обсягу випуску дозволяєодержувати економічний прибуток, який досягає максимальної величини на обсязівипуску 6 одиниць. Продовжувати нарощувати випуск нераціонально, оскільки замежами 6 одиниць сума економічного прибутку зменшується. Отже, оптимальнимобсягом випуску для даної фірми буде 6 одиниць на тиждень.

 Графічний метод визначення оптимального обсягувиробництва (модель />) представленийна рис. 8.2. Криві /> і /> на графіку а) побудованіза даними таблиці 8.1. Сума прибутку для будь-якого обсягу /> визначається графічно якрізниця вертикальних координат цих кривих. За малих обсягів випуску кривавиторгу /> проходить нижче кривоївитрат />, так само, як і завеликих, що визначає збитки. На відрізку /> маємозону прибутковості фірми, крива витрат /> проходитьпід кривою />. Точки /> і /> називаються точкамикритичного обсягу випуску, або точками беззбитковості/>, в цих точках кривіперетинаються.

Сума економічного прибутку максимізується на обсязі, для якого відстаньміж кривими /> і /> по вертикалі найбільша. Їїзнаходимо в точці, де дотична до /> паралельналінії /> (точка />). На обсязі /> кути нахилу обохкривих однакові, тобто />. Лівачастина рівняння – це граничний виторг, а права – граничні витрати. Отже,відрізок />, який відповідає величинімаксимальної суми прибутку, знаходиться на обсязі, для якого граничний виторгстає рівним граничним витратам: />. Побудованаза даними табл. 8.1 крива економічного прибутку /> (рис.8.2.б) більш виразно демонструє залежність динаміки прибутків і збитків відобсягу виробництва.

/>Cформулюємо загальнеправиловибору оптимального обсягувиробництва, абозагальну умову максимізації прибутку:

q  прибуток максимізується наобсязі, для якого граничний виторг дорівнює граничним витратам: />                                                                             

 Це правило справедливе длявсіх фірм, у будь-якій ринковій структурі. Оскільки в умовах ринку досконалоїконкуренції />, то для конкурентноїфірмизагальне правило максимізації прибутку означає вибіртакого обсягу випуску, за якого граничні витрати рівні ціні: />.

Аналітичний метод визначення оптимального обсягувипуску для максимізації прибутку базується на тому, що треба відшукати такийобсяг, для якого похідна функції /> дорівнюєнулю. Прибуток максимізується в точці, де приріст обсягу виробництва не змінюєприбутку, тобто   />,

/>

Обсяг випуску

Q

Сукупний виторг

TR

Граничний

виторг

MR=∆TR/∆Q

Сукупні витрати

TC

Граничні

витрати

грн./од.

MC=∆TC/∆Q

Середні сукупні витрати

ATC

Середні змінні
витрати

AVC

1

2

3

4

5

6

7

1

2

3

4

5

6

7

8

35

70

105

140

175

210

245

280

35

35

35

35

35

35

35

35

50

84

106

122

140

162

190

228

280

>34

>22

>16

>18

>22

>28

>38

>52

-

84

53

40,7

35

32,4

31,7

32,6

35,0

-

34

28

24

22,5

22,4

23,3

25,4

28,8

 

Таблиця 8.2.

Отже,  умовою максимізаціїприбутку є: />. Це рівняння єрівнянням рівноваги,тому що лише у випадку /> (адля конкурентної фірми />), фірма не будемати стимулів до зміни обсягів виробництва, оскільки будь-яка зміна неполіпшить показників прибутку.

Проілюструємо справедливість рівняння рівноваги за допомогою табличноїмоделі/>. У таблиці8.2 представлені розрахунки граничних показників /> і/>, а також середніх сукупних/> і середніх змінних /> витрат, виконані на основіданих таблиці 8.1.

Проаналізуємо співвідношення міжграничним виторгом і граничними витратами (колонки 3 і 5). Перша одиницяпродукції дає фірмі граничний виторг, рівний ціні (35 грн.), а граничні витратифірми, пов’язані з її виробництвом, – 34 грн., отже, прибуток становить 1 грн.Друга одиниця додає до витрат 22 грн., а до виторгу – 35 грн. (ціна незмінна),і таким чином збільшує сумарний прибуток на 13 грн. Доки граничний виторгперевищує граничні витрати, фірмі вигідно нарощувати обсяги випуску, тому що цезбільшує суму прибутку. Ця тенденція зберігається до шостої одиниці випускувключно, а вже сьома одиниця продукції додає до витрат 38 грн., що перевищуєграничний виторг у 35 грн., тому прибуток зменшиться на 3 грн. Зрозуміло, щофірма припинить нарощування виробництва після шостої одиниці. Керуючисьграничним принципом вибору, фірма буде збільшувати виробництво малимиприростами і так знайде саме той обсяг, який максимізує />прибуток.Це буде обсяг, за якого ціна і витрати стануть приблизно рівними />.

/>Графічна модель /> зводитьзадачу максимізації економічного прибутку до пошуку точки перетинуграфіків функцій граничних витрат і граничного виторгу (рис. 8.3).Припустимо, що фірма виробляє обсяг продукції />.Для цього обсягу />. Тому, обмежившивипуск кількістю />, фірма втрачаєчастину можливого прибутку в розмірі площі />.Якщо вона розширить випуск до />(точка />), то зможе збільшити сумуприбутку. Якщо фірма буде нарощувати обсяги виробництва далі, до обсягу />, то />, а збитки величиною площі /> зменшать загальну сумуотриманого прибутку. В цій ситуації фірма зможе збільшити прибуток, скоротившивипуск до />, що відповідає точці />. Таким чином, рівновагафірми, за якої вона максимізує прибуток, встановлюється в точці перетину кривих/> і />.

Далі фірма повинна визначитись, чи варто виробляти продукціювзагалі. Рішення про доцільність виробництва фірма може прийняти лише післяоцінки його прибутковості. У моделі /> фірмамає справу з середніми і граничними величинами, тому для визначення сумиприбутку /> треба зробитиперетворення: />  />  />.

Звідси   />.                     

Графічно суму прибутку на оптимальномуобсязі (рис. 8.4) можна визначити як площу прямокутника />, висота якого дорівнює />, а основа – обсягувиробництва />. За даними графіка: />=(35-31,7)´ 6,3=20,16 грн.