Реферат: Соціально-економічні наслідки монополії
Соціально-економічні наслідки монополії.
Природна монополія
Монополізація виробництва призводить до виникнення суспільнихвтрат:
— за інших рівних умов монополіяпорівняно з конкурентною галуззю завжди виробляє менший обсяг продукціїі встановлює вищі ціни;
— монополія не досягає виробничноїефективності, оскільки для оптимального обсягу випуску монополії завжди />;
— монополія не досягає ефективностірозподілу ресурсів, оскільки для оптимального обсягу випускуP> MC.
Припустимо, що крива ринкового попитуна продукцію є однаковою як для конкурентної галузі, так і для монополії;витрати виробництва для монополії ті ж самі, що і для конкурентної галузі.Порівняємо стани їх довгострокової рівноваги (рис. 9.8).
Якби попит на дану продукціюзабезпечувала конкурентна галузь, то в стані рівноваги попит дорівнював бипропонуванню, тобто виконувалось рівняння:/>.Рівновага досягається в точці /> зпараметрами рівноваги />, />. />В той же час крива ринковогопопиту є одночасно кривою граничної цінності для споживача/>, а крива пропонування – галузевою кривою граничних витрат виробника />.
Рівняння рівноваги в довгостроковомуперіоді для кожної конкурентної фірми відображає потрійну рівність: />, отже, фірмивикористовують ресурси ефективно і виробляють на рівні мінімальних витрат.
Крива попиту відображає граничнуцінність товару для споживачів />, тобтосуму, яку вони готові заплатити за товар, а рівність /> означає, щоточці перетину кривої попиту і кривої граничних витрат (пропонування)відповідає суспільно ефективний обсяг випуску, тобто ресурси розподіленіефективно.
Якщо конкурентна галузь монополізується,то рівновага фірми – монополіста відповідає точці />,монопольна ціна – />, а обсяг– />.Порівнявшипараметри рівноваги конкурентної галузі і монополії за одного й того ж попиту,переконуємось, що за умов монополії ціна товару вища, а обсягийого виробництва менші, ніж за умов досконалої конкуренції,отже, монополія веде до суспільних втрат. Оскільки дляоптимального обсягу випуску монополії завжди />,монополія не досягає виробничної ефективності, а оскільки/>, не досягаєтьсяефективність розподілу ресурсів.
Якби монополія перетворилася наконкурентну галузь, то суспільство виграло б від розширення виробництва дорівня конкурентної рівноваги. Величину цього виграшу або суспільних втрат відмонопольної влади ми можемо визначити, порівнюючи величини споживчого тавиробничого надлишків, які виникають, коли товар продається в умовахконкурентної рівноваги, з величинами цих надлишків за умов монопольної рівноваги.
В умовах конкурентного ринку надлишокспоживача максимальний. Він вимірюється площею фігури, розміщеної між лінієюринкової ціни />, кривою попиту івіссю ординат. В умовах монополії через зростання ціни споживачівтрачають частину надлишку в сумі, заданій прямокутником /> (рис. 9.8). Крімтого, монополія обмежує рівень виробництва. Через це частина споживачів, якімогли б купити цю продукцію за конкурентною ціною, але не можуть купити замонопольною, втрачають надлишок в сумі, заданій трикутником />. Отже, сумарна втратаспоживачів від монополії дорівнює сумі площ />.
Водночас виробники вумовах конкурентного ринку мають надлишок, що вимірюється площею фігури,розміщеної між лінією ринкової ціни />, кривоюграничних витрат і віссю ординат. Якщо виробник – монополіст, він захоплюєчастину надлишку споживача, що відповідає прямокутнику />, продаючи товар за вищоюціною, але втрачає частину надлишку виробника, що відповідає трикутнику />, який він міг би одержати,якби продавав стільки ж, як конкурентна галузь за конкурентною ціною. Отже,сумарна різниця для монополіста становить />.
Загалом чиста втрата надлишку длясуспільства становить суму площ трикутників /> і/>. Величина, заданатрикутниками /> єбезповоротнимивтратами суспільства, що виникають внаслідок монопольної влади. Це таціна, яку суспільство платить за неефективний розподіл ресурсів монополією.
Суспільство може платити замонопольну владу ще й додаткову ціну:
٠ орієнтуючись на максимізаціюприбутку, а не обсягу випуску, монополія може ігнорувати ефект масштабуі мати вищі витрати на одиницю продукції;
٠ монополія може як сприятирозвитку науково-технічного прогресу, забезпечуючи за рахуноквищих прибутків впровадження новітніх досягнень у виробництво, так і гальмуватийого, скуповуючи винаходи і не використовуючи їх;
٠ соціальнонепродуктивними є видатки для утримання чи зміцнення ринкової влади:рекламу, лобіювання своїх інтересів, спроби уникнути державного регулювання таін.;
٠ утримання незадіяних надлишковихвиробничих потужностей як засіб переконання потенційних конкурентів унедоцільності їх виходу на даний ринок.
Через наявністьсуспільних втрат монополія вважається неефективною ринковою структурою. Винятокстановить природна монополія –ринкова структура, яка забезпечує мінімізацію витрат завдяки економії намасштабі, що проявляється на всіх рівнях виробництва.
/>Графік 9.9 показує, щозбільшення обсягів виробництва супроводжується зниженням середніх витрат,граничні витрати на всіх обсягах нижчі за середні. Згідно з правилом /> оптимальним обсягомвипуску буде /> з рівновагою в точці />, якій відповідає ціна />. В умовах рівновагимонополія одержує прибуток, рівний заштрихованій площині />. Якби це була конкурентнагалузь, то рівновага встановилася б в точці/>, оптимальним обсягом випуску був би />, алегалузь була б збитковою, оскільки для /> цінанижча на середні витрати.
Виникненняприродної монополії є наслідком вільної дії ринкових сил, внаслідок чоговиробництво суспільно важливого товару зосереджується на одній фірмі, де вонообходиться дешевше, ніж його виробництво кількома фірмами. У більшості випадківвони утворюються в комунальних галузях господарства. Існування природноїмонополії є економічною необхідністю і вигідне для суспільства. Для зменшеннянегативних наслідків, породжених монопольною владою, діяльність природнихмонополій регулює держава.