Реферат: Ризик підприємницької діяльності

Реферат

на тему:

«РИЗИКИ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ»

План

Поняття та класифікація ризиків

Причини виникнення ризиків

Способи зниженняризиків при здійсненні під­приємницької

 діяльності

ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ

Заснування власної справи, прогнозування, планування та реалізаціягосподарських рішень в підприємницькій діяльності відбувається в умо­вахневизначеності, що породжується зміною внутрішнього та зовніш­нього середовищ.Під невизначеністю в підприємництві розуміють від­сутність повної тадостовірної інформації про умови реалізації підпри­ємницької ідеї.

Невизначеність, що пов'язана з можливістю виникнення в ходіздійснення підприємницької діяльності несприятливих умов, ситуацій та наслідківнесе загрозу ризику.

В ринковій економіці ризик є невід'ємним атрибутом господарю­вання.Невизначеність приводить до того, що уникнути ризику немож­ливо. Але це незначить, що слід шукати такі рішення, в яких завчасно відомий результат, вони,як правило, неефективні. Необхідно навчитися передбачати ризик, оцінювати йогорозміри, планувати заходи щодо його запобігання, тобто управляти ризиком.

Управління ризиком — це процес реагування на події та зміниризи­ків в процесі здійснення підприємницької діяльності.

Найбільш розповсюдженою характеристикою ризику в підприємни­цтвіє:

1)загроза або небезпека виникнення невдач в процесі здійсненняпідприємницької діяльності;

2) небезпека виникнення несприятливих наслідків, змін зовнішньо­госередовища, які можуть викликати втрати ресурсів, збитки, а також небезпеку відякої слід застрахуватись.

При виборі конкретного господарського рішення суб'єктпідприємництва в певній мірі ризикує.

Ризик – це:     

Ø       можливість досягнення негативних наслідків в результаті певних рішеньабо дій;

Ø   ймовірністьпонести збитки або втратити вигоду, невпевненість в
отриманні відповідного доходу;

Ø   дія, яка в тій чиіншій мірі загрожує суб'єкту певною втратою.

Навіть за регульованої економіки, ретельного вивчення ринкумаркетологами суб'єкти господарської діяльності позбавлені всебічноїдостовірної інформації про кон'юнктуру ринку, фінансовий та виробничий станпідприємств-конкурентів, їхні плани, що посилює об'єктивний характерекономічних ризиків.

Економічний ризик — непередбачена суб'єктом господарськоїдіяльності небезпека, яка спричиняє можливість втрат, загрожує реалізаціїпоставленої мети і зумовлена перш за все, випадковим характером прийнятих нимрішень.

Економічний ризик — це ймовірне зменшеннявартості, тобто величина, що має грошове вираження.

Оскільки законодавством України діяльність суб'єктів господарю­ваннярозглядається як господарська та підприємницька, то і ризики класифікуються якгосподарські та підприємницькі.

Підприємницький ризик — загроза виникненнянепередбачених планами та прогнозами матеріальних і фінансових втрат та збитківабо недоодержання очікуваних доходів у ході здійснення підприємницькоїдіяльності.

Господарський ризик є невід'ємним компонентомринкової еконо­міки і являє собою здійснення комерційної, виробничої та іншоїдіяльності у ситуації невизначеності через нестачу інформації, що не гарантує втаких умовах досягнення позитивного результату.

Суб'єкт господарювання в умовах господарського ризику повиненуміти вибирати з можливих альтернативних варіантів виправданий рі­вень ризику.

Отже, під господарським ризиком розуміють загрозувиникнення збитків чи втрат в будь-яких видах діяльності, пов'язаних звиробницт­вом та реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг, това­рно-грошовимита фінансовими операціями, комерційною діяльністю, здійсненнямсоціально-економічних та науково-технічних програм.

При прийняття господарських рішень найбільш суттєвими є наступнівиди невизначеності та господарських ризиків:

v  невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціа­льно-політичнихзмін у країні та регіоні;

v  економіко-правовий ризик (не­стабільність економічногозаконодавства (або його недосконалість), поточної економічної ситуації, умов інвестуваннята використання прибутку);

v  зовнішньоекономічний ризик (можливість введення обмежень наторгівлю та постачання, закриття кордонів тощо);

v  матеріально-технічний ризик (недостатній або низький рівеньматеріально-технічної бази підприємства, неповна й неточна інформація продинаміку техніко-економічних показників та параметрів нової тех­ніки, що можене забезпечити випуск високоякісної конкурентоспромо­жної продукції);

v  постачальницько-збутовий ризик (постачання неякісних матеріа­лів,комплектуючих виробів або зрив чи зміна умов укладених договорів і термінівпоставки; несвоєчасне постачання товарів споживачу, їх недостатня якість,несвоєчасне надання післяпродажних послуг тощо);

v  коливання цін, валютних курсів, невизначеність природно-кліматичних умов, можливість стихійного лиха;

v  виробничо-технологічний ризик (аварії, виробничий брак, техніч­нінедоліки тощо);

v  управлінський ризик (нераціональний характер рішень, прийня­тихменеджерами різних рівнів);

v  маркетинговий ризик (неточне прогнозування обсягів досліджу­ваногоринку, ринкової кон'юнктури);

v  невизначеність цілей, інтересів, та поведінки учасників прийняттярішень при здійсненні господарської діяльності;

v  неповнота та неточність інформації про фінансовий стан та діловурепутацію підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкрутств, зривівдоговірних зобов'язань).

За джерелами виникнення ризики класифікуються на:

— політичні;

— господарські;

— форс-мажорні.

Політичні ризики обумовлені:

•  ризиком зміни державного устрою, частими змінами уряду;

•  нестабільністю політичної влади;

•  неадекватністю політичних рішень.

•  Господарські ризики можуть включати:

•  ризик зміни податкового законодавства;

•  ринковий ризик (відсутність попиту на товари та послуги);

•  ризик капітальних вкладень (інфляція);

•  ризик зміни цін постачальників;

•  ризик затримки платежів за реалізовану продукцію;

•  ризик неадекватного менеджменту тощо.

•  Форс-мажорні обставини включають:

•  ризики стихійного лиха;

•  ризики виникнення міжнаціональних конфліктів;

•  ризик втрати майна при пожежі.

Інвестори повинні бути впевнені, що прогнозованих доходів від інвестиційв підприємництво вистачить для покриття витрат, виплат заборгованостей тазабезпечення окупності капіталовкладень. Мова йде про ризик нежиттєздатностіінвестиційного проекту.

В загальному розумінні інвестиційний ризик — це ризиксуб'єкта економічних відносин, що здійснює підприємницьку діяльність у вигля­діінвестування. Він характеризує можливість виникнення фінансових втрат усуб'єкта господарювання в процесі здійснення інвестиційної діяльності.

Суб'єкти підприємництва при здійсненні своєї діяльностівикористовують не тільки власний, а й додатковий (позиковий) капітал.

Велика доля позикового капіталу (зобов'язань) при здійсненніпідприємницької діяльності підвищує ризик порушення принципу ліквідностіпідприємства, тобто існує фінансовий ризик.

Під фінансовим ризиком суб'єкта підприємництва розуміютьймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втратиприбутку або капіталу в ситуації невизначених умов здійснення його фінансовоїдіяльності.

Фінансовий ризик поділяють на ризик ліквідності та ризикрентабельності.

Ліквідність (платоспроможність) — це показник фінансовогостану, який показує, як швидко підприємство може безперешкодно продати своїактиви, одержати гроші і повернути борги у міру настання строку їх повернення.Вона полягає у можливості підприємства швидко розрахуватися за допомогоюнаявного на балансі майна (активів) за своїми зо­бов'язаннями (пасивами). Відрівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства.

Ризик ліквідності (платоспроможності) — це можливістьвиникнення несприятливих ситуацій по поверненню наявних боргів у визна­ченізаконодавством та договорами терміни. Він характеризується зни­женням рівняліквідності оборотних активів, що викликає розбалансованість позитивного інегативного грошових потоків підприємства в часі.

Рентабельність — це рівень ефективності господарювання,при якому отриманий прибуток, порівнюється з понесеними витратами або активами,які забезпечують підприємницьку діяльність.

Ризик рентабельності — це невпевненість суб'єктапідприємниць­кої діяльності в отриманні запланованого рівня рентабельності.

Фінансовий ризик пов'язаний також з тим, що існуючі договірні ви­платиплатежів по кредиту, як правило, необхідно проводити і тоді, колипідприємницька діяльність здійснюється не так успішно, як було заплановано.Результатом може бути продаж за безцінь майна та втрата влас­ного капіталу. Прифінансуванні підприємницької діяльності власним капіталом можна припинитивиплату дивідендів та заплановані пога­шення аж до покращення ситуації зліквідністю.

З іншого боку, отримання додаткового (позикового) капіталу підви­щуєрентабельність власного капіталу. Це виникає тоді, коли проценти за додатковийсторонній капітал менші за прибуток від цього капіталу. Часто неможливо взагалівідмовитись від використання довгострокових та короткострокових позик, так якотриманих доходів не вистачає для покриття витрат на необхідні інвестиції. Якщоотримані кошти зі сторо­ни не ведуть до збільшення прибутку, то може скластисяситуація, коли рентабельність власного капіталу значно зменшується і векстремапьно-му випадку суб'єкт підприємницької діяльності може його втратити.Навіть успішне підприємництво не може бути захищене від коливань. Тому щорічнідоходи суб'єкта підприємництва повинні перекривати максимальні річні виплати пазаборгованості. При цьому для зниження ризику, який має назву ризик несплатизаборгованості, формують ре­зервний фонд, як можливість додатковогофінансування підприємниць­кої діяльності.

Оскільки суб'єкти підприємництва є платниками податків, то й існуєзагроза податкового ризику.

Податковий ризик включає:

o    неможливість використати з тих або інших причин податкові пільги,встановлені законодавством;

o    зміну податкового законодавства.

Підприємців хвилює і ризик додаткових витрат, які пов'язаніз несвоєчасною реалізацією підприємницької ідеї через інфляцію, коли­ваннякурсів валют, екологічні проблеми.

Ризик непередбачених змін вартісних оцінок виготовленої продукції(робіт, послуг) в результаті зміни початкових управлінських рішень, а такожзмін ринкових та політичних обставин носить назву динамічного. Зміни можутьпривести як до втрат, так і до додаткових доходів.

Ризик втрат реальних активів внаслідок нанесення збитків власностіта незадовільної організації підприємницької діяльності називається статичним.Цей ризик призводить лише до втрат.

Одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки суб'єктівпідприємництва у ринкових умовах є впровадження інновацій у виробництво, щоможе викликати загрозу інноваційного ризику.

Інноваційний ризик — це міра можливих збитків, які можутьвиникнути у разі вкладання суб'єктом підприємництва кошіів у виробництво новихтоварів, технологій, послуг, які не відразу сприймаються ринком або незнаходять свого споживача взагалі.

Виходячи з певної ймовірності виникнення небажаних ситуацій,необхідно організувати підприємницьку діяльність таким чином, щоб зменшитиризик і пов'язані з ним втрати в майбутньому.

Необхідно провести також глибокий аналіз, який полягає в тому, шокрім прогнозованих фінансових результатів, розрахованих для базового варіанту,виконується розрахунок ще для можливих екстремапьних випадків:

o    розрахунок за найгіршим сценарієм — коли зовнішні фактори    максимальнозаважатимуть реалізації підприємницької ідеї;

o    розрахунок за найкращим сценарієм — коли зовнішні факторимаксимально сприятимуть здійсненню підприємницької ідеї.

За найгіршого сценарію реалізації ідеї повинна бути забезпеченаприбутковість, яка гарантує виконання зобов'язань перед кредиторами абопартнерами.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ РИЗИКІВ

З точки зору причин виникнення ризики при здійсненніпідприємницької діяльності обумовлені:

ª  постановкою помилкової мети, невизначеністю ситуації;

ª  можливістю відхилень в процесі реалізації підприємницької ідеї відцілей, що були передбачені, внаслідок внутрішнього та зовнішнього впливу;

ª   ймовірністю досягнення помилкового результату;

ª   можливістю виникнення несприятливих наслідків в ході реалізаціїпідприємницької ідеї;

ª  обмеженістю ресурсів;

ª  зіткненням інтересів учасників прийняття підприємницьких рі­шеньта виконавців цих рішень;

ª   недостатньою кваліфікацією персоналу, схильністю досуб'єктивізму;

ª  протидією партнерів;

ª  форс-мажорними обставинами (природними, політичними, економічними,технологічними, ринковими тощо);

ª  договірною дисципліною (затримкою постачань, розривом контрактів);

ª   дисципліною зобов'язань (несвоєчасною сплатою відсотків, пода­тківта інших платежів);

ª   низькою якістю продукції, робіт та послуг.

Витрати пов´зані з ризиком, можуть бути:

1) матеріальними (додаткові витрати сировини, матеріалів, палива, обладнаннята іншого майна);

2) фінансовими (штрафи, пені,неустойки, неповернення дебіторсь­кої заборгованості, зменшення обсягуреалізації внаслідок зниження
ціни та ін.);

3) трудовими (непередбачені простої, виплати запростої та ін.);

4) втратами часу.

В залежності від причин виникнення ризики поділяють назовнішні, внутрішні та інші.

Зовнішні ризики, в свою чергу, поділяються на:

І. Непередбачувані зовнішні ризики:

• заходи державного впливу у сфері оподаткування, ціноутворення,
землекористування, фінансово-кредитній сфері, охорони навколишнього
середовища та інші;

• природні катастрофи (землетруси, повінь та інші природнікатаклізми);

• кримінальні та економічні злочини (тероризм, саботаж, рекет);

• зовнішні ефекти: політичні (заборона на діяльність тощо), еконо­мічні(зрив постачання, банкрутство партнерів, клієнтів), екологічні (аварії),соціальні (страйки).

ІІ. Передбачувані зовнішні ризики:

• ринковий ризик (зміна цін, валютних курсів, вимог споживачів,
кон'юнктури; конкуренція, інфляція та ін.);

• операційний ризик (відмова від цілей підприємницької ідеї, неможливістьпідтримки в робочому стані обладнання, споруд і т.д.).

Внутрішні ризики поділяються на:

І. Внутрішні організаційні ризики:

• зриви робіт через нестачу робочої сили, матеріалів, затримку по­стачань,помилки у плануванні та проектуванні, незадовільне оператив­не управління,зміну раніше узгоджених господарських рішень та появу
додаткових вимог з боку замовників та партнерів;

• перевитрати, що виникли внаслідок: зриву реалізації підприємни­цькоїідеї; неефективної стратегії постачання сировини й матеріалів, а також збутупродукції; виявлення претензій зі сторони партнерів, постачальників таспоживачів.

ІІ. Внутрішні технічні та технологічні ризики:

• зміна технології виготовлення продукції, виконання робіт, надан­няпослуг;

• помилкові технологічні рішення;

• поломки техніки тощо.

До інших ризиків відносять транспортні, митні інциденти,ризики пов'язані зі здоров'ям людей, пошкодженням майна та правові, яківиникають при придбанні ліцензій, патентів, авторських прав тощо.

З перерахованих ризиків слід виділяти ризики, які можуть бутизастраховані. До таких ризиків можна віднести:

· прямі майнові збитки, пов'язані з перевезенням, поставкою мате­ріалівта непрямі збитки, що спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого майна,неодержанням орендної плати, повторним встамовленням обладнання;

·         ризики, що підлягають обов'язковому страхуванню (від пошко­дженнямайна, від викрадення транспортних засобів, від нещасних ви­падків навиробництві, у зв'язку із втратою працездатності).

СПОСОБИ ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇДІЯЛЬНОСТІ

Існують наступні групи методів зниження ризиків:

1) технічні методи, які засновані на впровадженні різних техніч­нихзаходів;

2) правові методи, такі як стра­хування, застава, неустойка(штраф, пеня), гарантія, завдаток тощо;

3) організаційно-економічні методи, що включають комплекс захо­дів,направлених на попередження втрат від ризику у випадках виник­неннянесприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат.

Найбільш розповсюдженими методами зниження ризику є:

1)розподіл ризику між учасниками підприємницькоїдіяльності;

2)страхування ризику;

3)резервування коштів на покриття непередбаченихвитрат;

4)нейтралізація часткових ризиків;

5)зниження ризику в плані фінансування.

Розподіл ризику здійснюється в процесі плануванняпідприємниць­кої діяльності. Для кількісного розподілу ризику можнавикористовува­ти модель, засновану на «дереві рішень». При цьомукожний із партнерів виконує запланований обсяг робіт та несе відповідну долюризику у ви­падку його невиконання. Але найбільш ризикує інвестор. Томупотрібно знати, що труднощі в пошуку інвестора, як правило, збільшуються іззбільшенням ступеня ризику, що покладається на інвестора.

Страхування ризику являє собою систему відшкодування втратстрахувальниками при виникненні страхових випадків із спеціальних страховихфондів, які формуються за рахунок страхових внесків, що виплачуютьсястрахувальниками. Як правило, це здійснюється за допомогою майновогострахування та страхування від нещасних випадків.

Крім страхування може застосовуватись перестрахування таспівстрахування. Перестрахування — це страхування, відповідно до якогостраховик передає частину відповідальності за ризики іншим страхови­кам. Метоютакої операції є створення стійкого та збалансованого 'страховогопортфеля" для забезпечення стабільної та рентабельної ро­боти страховихкомпаній. Співстрахування — це метод вирівнювання та розподілу великихризиків між кількома страховиками. При цьому ко­жен із них укладає ізстрахувальником окрему угоду. Однак, може виді­лятись і страховик-лідер, якийбере на себе функції організатора.

Створення резервів ресурсів на покриття непередбачених ви­тратдозволяєкомпенсувати ризик, який виникає в процесі реалізації підприємницької ідеї і,тим самим, компенсувати збої у здійсненні підприємницької діяльності.

Першим етапом при використанні даного методу являється оцінканаслідків ризиків, тобто сум на покриття непередбачених витрат. При цьому можнавикористовувати всі методи аналізу ризиків. Далі визначається структура резервуна покриття непередбачених витрат та для яких цілей слід використовувативстановлений резерв.

Часткові ризики — це ризики, які пов'язані з реалізацієюокремих етапів (робіт) при здійсненні підприємницької діяльності, але не впли­ваютьна реалізацію підприємницької ідеї в цілому.

Нейтралізацію часткових ризиків проводять за допомогоюметоду, який передбачає проведення слідуючих етапів:

1.Розглядається найсуттєвіший ризик, який найбільшвпливає на
реалізацію підприємницької ідеї;

2.Розраховуються перевитрати коштів із врахуваннямймовірності
настання несприятливих подій;

3.Визначаються можливі заходи, які направлені назменшення ризику;

4.Розраховуються додаткові витрати на реалізаціюзапропонованих
заходів;

5.Порівнюються витрати на реалізацію заходів тавеличина втрат при виникненні ризику;

6.Приймається рішення щодо застосуваннязапропонованих заходів;

7.Процес аналізу повторюється для наступного по суттєвості ризику.
В плані фінансування підприємницької діяльності обов'язково повиннівраховуватись слідуючі ризики:

¨   ризик нежиттєздатності підприємницької ідеї;

¨   податковий ризик;

¨   ризик несплати заборгованості контрагентами;

¨   ризик незавершення реалізації підприємницької ідеї.

Частково захистити реалізацію підприємницької ідеї від таких ризи­ківможна шляхом отримання відповідних гарантій, які включаються в договори таконтракти. Управління ризиком здійснюється на всіх стадіях здійснення підприємницькоїдіяльності за допомогою моніторингу, контролю та необхідних коригуючих дій приємницькоїдіяльності за допомогою моніторингу, контролю та необ­хідних коригуючих дій.