Реферат: Організація виробництва продукції на підприємстві

Вихідні дані

1. Кількістьверстатів згідно з паспортом підприємства, шт.

шифр

обл.

110 111 120 125 128 47 51 54 62 163 168 174 180 77 79 84 95 шт. 20 10 17 5 22 9 4 6 17 5 7 7 12 18 8 23 14

2. Простоюванняобладнання в ремонті, % від номінального фонду часу: 5,4.

3. Виробництвопродукції за проектом плану, шт.

— виріб № 1 –6178,

— виріб № 2 –13291,

— виріб № 3 –2302,

— виріб № 4 –1407.

4. Фактичнопідписані угоди на поставку продукції підприємствам, шт.

— виріб № 1 –6785,

— виріб № 2 –15575,

— виріб № 3 –2595,

— виріб № 4 –1575.

5. Залишкинезавершеного виробництва відповідно на початок та кінець року, шт.

— виріб № 1 – 954і 1271,

— виріб № 2 –2340 і 2347,

— виріб № 3 – 419і 485,

— виріб № 4 – 287і 284.

6. Рістпродуктивності праці, %: 108,0.

7. Чисельністьпрацівників згідно з проектом плану, чол.: 741.

8. Фонд розвиткувиробництва, науки і техніки, тис. грн.: 320,3.

9. Середньорічназаробітна плата фондового робітника, грн.: 1876.

Вступ

Темаданої курсової роботи “Організація виробництва продукції на підприємстві” єдосить актуальною на сьогодні, адже необхідно розробляти на підприємстві шляхиі методи організації високопродуктивної роботи, яка б забезпечила найбільшефективне використання технічних, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Курсова роботаскладається з таких розділів:

1. Виробничапотужність і виробнича програма підприємства.

2. Використаннявиробничої потужності підприємства та організація додаткового виробництвапродукції.

3. Розробка плануорганізаційно-технічних заходів на підприємстві та їх вплив на показникивиробничої діяльності підприємства.

Виробничапотужність підприємства – це його здатність до випуску максимальної кількостіпродукції за одиницю часу до визначеної дати за допомогою сукупності наявних напідприємстві знарядь праці при досягнутому рівні їх удосконалення.

Основнимзавданням обчислення виробничої потужності є виявлення і використання резервіву сфері технічного прогресу і вдосконалення організації виробництва з метоюзбільшення випуску продукції. Для оцінки реального стану використаннявиробничих потужностей застосовують систему показників, яка дає змогукомплексно проаналізувати використання і розробити заходи щодо реалізаціїрезервів виробничої потужності.

В сучасних умовахгосподарювання максимальне використання виробничих потужностей підприємств є найдешевшимзаходом, що різко впливає на ефективність роботи кожного з них.

Для виявленнярезервів виробництва важливе значення для підприємства має розробка річногоплану підприємства, а саме порядок розробки, який повинен дати можливістьпроявити свою ініціативу всіх працівників підприємства.

При написаннітеоретичної частини курсової роботи використовували підручник Платкіна Я. Д. таЯнушкевича О. К. “Організація і планування виробництва на машинобудівномупідприємстві”. У навчальному посібнику висвітлюються проблеми машинобудування –важливої галузі економіки, яка на сьогодні як ніколи потребує впровадженнясучасних методів виробничого менеджменту: управління виробничим процесом,виробничими ресурсами, якістю і конкурентноздатністю продукції.

У розрахунковійчастині курсової роботи будуть здійснені такі обчислення, як розрахуноквиробничої потужності певного виду обладнання; визначення резерву виробничоїпотужності; трудомісткості додаткового обсягу продукції; визначення додатковоїпотреби в матеріальних ресурсах.

У першому розділіздійснено вибір організаційно-технічних заходів, які включаються до плану івпровадження цих заходів може вимагати або ж не вимагати додаткових капітальнихвкладень. За рахунок цих заходів проводяться розрахунки економічної чисельностіпрацівників та економію матеріалів (алюмінієвого прокату, труб, лаку і фарби).

Розділ 1. Виробнича потужність і виробнича програма підприємства

1.1. Виробничапотужність підприємства

Виробничаінформація про виробничі потужності підприємства є важливим фактором науковогоуправління їх діяльністю.

Здатністьпідприємства і їхніх підрозділів виготовляти максимальну продукцію перебуває убезпосередній залежності від кількості та досконалості засобів праці, якимивони озброєні. Засоби праці, насамперед їх активна частина – знаряддя праці,треба вважати основним фактором формування виробничої потужності підприємства.При цьому зазначимо, що виробничу потужність мають не знаряддя праці, авідповідні виробничі одиниці, в яких перші організаційно функціонують.

Виробничапотужність підприємства (підрозділу) – це його потенційна здатність випускатимаксимальну кількість продукції за одиницю часу за визначений термін задопомогою організаційної сукупності наявних на підприємстві знарядь праці придосягнотому рівні їх досконалості і освоєння.

Особливостівиробничої потужності є динамічність. Її величина встановлюється тільки напевний момент.

Основним завданнярозрахунку виробничих потужностей є визначення потенційної можливостіпідприємства виготовляти максимальну кількість продукції, виявлення івикористання резервів, пов’язаних з технічним прогресом й удосконаленняморганізації виробництва з метою збільшення випуску продукції.

Процес формуванняі використання виробничої потужності підприємства складний і залежить відбагатьох взаємопов’язаних факторів. Різниця між ними полягає в тому, що одніфактори впливають на збільшення виробничих потужностей, а інші дають змогуоцінити рівень їх використання. Для вивчення факторів, що впливають на величинувиробничої потужності підприємства, необхідний аналіз і класифікація їхвідповідно до основних елементів процесу виробництва – засобів праці, предметівпраці і самої праці. При класифікації вони можуть бути розділені на дві групи:фактори, що впливають на розширення фронту роботи, і фактори, які позначаютьсяна підвищенні продуктивності технологічного устаткування і робочих місць.

У загальномувигляді класифікація факторів, що впливають на величину виробничої потужностіпідприємства, зображена на рис. 1.1. Особливістю цих факторів є те, що длязбільшення заходів, пов’язаних з ними, потрібні капітальні вкладення.

Фактори, що визначають величину виробничої потужності підприємства

/> /> /> /> /> <td/> /> /> />

Рис. 1.1. Класифікація факторів, які позначаються на величині виробничої потужності підприємств

Цілком іншуприроду мають фактори, які впливають на використання виробничих потужностей.Заходи, пов’язані з ними, спрямовані в основному навикористання резервів, мають організаційний характер і не вимагають великихкапітальних вкладень в основне виробництво. Ці фактори можна розділити насоціально-економічні і організаційно-технічні.

Кількісний виразфакторів, які впливають на поліпшення використання виробничих потужностей,виявляється у співвідношенні часу роботи і часу витрат у плановому періоді. Ціфактори діють у сфері організації функціонуванні засобів праці в часі. Тількиповному використанню виробничих потужностей сприяє скорочення часунепродуктивної роботи устаткування.

Аналіз суті йособливостей впливу факторів, що впливають на рівень використання виробничихпотужностей, дає змогу функціонально їх класифікувати на зовнішні і внутрішні(рис. 1.2.) Така класифікація може бути застосована при оцінцівнутрішньозаводських резервів використання виробничих потужностей. Керуючисьнею, виявити резерви в їх сукупності, визначити питому вагу кожного з них, атакож дати їх кількісну оцінку.

/> /> /> /> /> <td/> /> /> />

Рис. 1.2 Класифікація факторів, що впливають на рівень використання виробничої потужності підприємства.

У класифікаціяхна рис. 1.1, 1.2 фактори показані у загальному вигляді. Однак це не виключає їхподальшої диференціації.

Аналіз ікласифікація факторів дають змогу чітко розмежувати такі поняття, як “випускпродукції”, “використання виробничої потужності”, “розвиток виробничоїпотужності”, а також сформулювати більш досконалі методологічні принципиобгрунтування величини виробничої потужності. Закономірність вияву і діюфакторів на рис. 1.1, 1.2, що впливають на величину і рівень використаннявиробничих потужностей підприємств, не зазначає змін у зв’язку з переходом дороботи в ринкових умовах. Більше того, є методологічною передумовою виявленняефетивного використання наявних резервів в обох аспектах (величини і рівнявикористання), оскільки саме в ринкових умовах мобілізація ринкових резервівзбільшення і поліпшення використання виробничих потужностей підприємстввиступає важливим фактором підвищення ефективності до роботи.

Виробничапотужність підприємств є величиною змінною, вона залежить від умов діяльностіпідприємства і встановлюється тільки на певний момент часу. Виробничапотужність підприємства визначається в тих самих одиницях вимірювання, в якихобчислюється продукція, яку виготовляє підприємство.

Виробничапотужність визначається за формулою:

/>, (1.1)

де n – кількість провідного обладнання, шт.;

КФРЧ – кориснийфонд робочого часу, год.;

КВН –коефіцієнт виконання норм виробітку;

ТЄ –трудомісткість обробки одиниці виміру, год.

Потужність можевизначатися за іншою формулою:

/>, (1.2)

де Пн– нормативна годинна продуктивність одиниці обладнання, шт./год.

Якщо напідприємстві виготовляється декілька видів продукції, то виробнича потужністьпідприємства визначається за формулою:

/>,

де/>/> - максимально можливийвипуск кожного виду продукції;

Ці –оптова (договірна) ціна одиниці продукції.

При розрахунувипуску продукції з діючих виробничих потужностей розраховують середньорічнувиробничу потужність.

/> , (1.3.)

де Пn.p. – виробнича потужність на початокроку;

Пввед. –виробничі потужності, які вибули протягом планового періоду;

tввед. – кількість місяців функціонування введенихвиробничих потужностей;

Пвиб.– виробничі потужності, які вибули протягом планового періоду;

tвиб. –<sub/>кількістьмісяців, протягом яких виробничі потужності не функціонують.

Оцінка рівнявикористання виробничих потужностей відіграє важливу роль у системі управліннядіяльністю підприємства. Для оцінки реального стану їх використання потрібнасистема показників.

Кожний зпоказників, який входить до тієї чи іншої групи, має строго визначенепризначення в системі аналізу і використання для оцінки одного із напряміввикористання виробничих потужностей.

До показниківвикористання виробничих потужностей відносять:

1. Коефіцієнтивикористання потужностей розрізняють:

— Коефіцієнтвикористання проектної потужності, який характеризує рівень використаннявведеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випускупродукції, не нижчого, ніж передбачений проектом рівень. Він визначається яквідношення фактичного випуску продукції, передбаченої проектом (у грн., т,шт.), до величини проектної потужності в аналогічних дослідженнях. На основіотриманих за допомогою цього коефіцієнта відомостей можна оцінювати процесосвоєння проектних потужностей, досягнуті техніко-економічні показники в межахнормативного строку, скорочення періоду введення в дію нових потужностей, тобтоможна врахувати фактор часу при оцінюванні рівня використання новихпотужностей.

— Коефіцієнтвикористання виробничого потужності, який характеризує рівень використаннядіючої виробничої потужності, яка за величиною може значно відрізнятися від проектної.Цей коефіціент можна отримати шляхом ділення планового або фактичного обсягувалової, товарної або чистої продукції на значення потужності відповідноговиду.

2. Ступіньпрогресивності технічного процесу характеризується питомою вагою впроваджених новихтехнологій.

3. Ступіньпрогресивності обладнання характеризується рівнем механізації та автоматизаціївиробництва.

4. Показниквикористання обладнання. Розрізняють:

— екстенсивневикористання, яке визначає використання обладнання в часі, найчастіше характеризуєтьсякоефіцієнтом змінності, а також залежить від величини внутрішньозмінного тацілозмінного простоювання обладнання. Найбільш достовірним методом визначеннякоефіцієнта змінності роботи обладнання Кзм є ділення плановогорозрахункової або фактично трудомісткості продукції, що виготовляється, надійсний річний фонд часу роботи всього встановленого обладнання в роботі в однузміну

/>, (1.4)

де /> - сумарна розрахунковапланова або фактична машиномісткість продукції, маш./год.;

Свст –кількість одиниць встановленого обладнання;

Фд –дійсний фонд часу роботи обладнання в одну зміну, год.;

— інтенсивневикористання характеризує використання обладнання по потужності (найчастішехарактеризує продуктивність одиниці обладнання в натуральному виразі абообсягом виробленої продукції в розрахунку на одиницю потужності);

— інтегральнийпоказник визначається як добуток екстенсивного та інтенсивного використання.Найчастіше в якості інтегрального показника використовується показникфондовіддачі.

В цехах, деосновна робота виконується вручну і низький рівень механізації робіт,використання виробничої потужності визначається на основі використання корисноївиробничої площі.

Під час аналізувикористання виробничих потужностей підприємства обов’язково визначити ступіньвикористання різних груп обладнання. З цією метою розраховують коефіцієнтзавантаження обладнання, який визначається як відношення трудомісткостівиробничої програми завантаження певної групи обладнання (О) до пропускноїздатності тієї ж групи обладнання за один і той же період часу (Р).

/> (1.5)

де Ni – кількість виробів кожногонайменування, які обробляються на даній групі обладнання, шт.;

Тєі –трудомісткість обробки одиниці виробу, год/шт.

В результатірозрахунків можна отримати:

1. О=Р Кзав = 1 –це ідеальний випадок завантаження обладнання.

2. О>Р Кзав> 1 – “вузькемісце”, тобто пропускна здатність обладнання менша, ніж планове завантаження.

3. О<Р Кзав <1 – “широкемісце”, тобто існує недозавантаження обладнання.

Найбільшнебезпечним для підприємства є другий варіант, оскільки така група обладнаннябуде спримувати завантаження всіх суміжних з нею груп обладнання.

Розрізняють такіосновні шляхи ліквідації “вузьких місць”:

— збільшеннякоефіцєнта змінності роботи обладнання;

— зменшення абономенклатури виробів, або кількості виробів, які обробляються на певномуобладнанні;

— зменшеннятрудомісткості обробки одного виробу;

— збільшеннякоефіцієнта виконання норм виробітку;

— збільшеннякорисного фонду робочого часу;

— зменшенняпростоювань обладнання в ремонті.

Раціональнопобудована система машин підприємства і його підрозділів може стійкофункціонувати протягом порівняно тривалого періоду. Однак можливі певнівідхилення, насамперед у пропускній здатності окремих машин підсистем і системина різних рівнях ієрархічної структурної побудови підприємства. При цьому одніз них мають мінімальну пропускну здатність для виконання заданого обсягувиробництва, а інші – мінімальну. В зв’язку з цим середній коефіцієнт завантаженняустаткування знижується, що позначається на ефективності використаннявиробничих потужностей, а підприємство практично не має резервних потужностейдля швидкого освоєння випуску нової продукції. Отже, йдеться про розв’язаннятакого комплексного завдання, як поліпшення використання виробничих потужностейпідприємства шляхом залучення значних резервів недовантаження наявногоустаткування і формування резервних потужностей для забезпечення освоєннявипуску нових видів продукцції, що користуються підвищеним попитом успоживачів.

Наявність такихпотужностей тісно пов’язанез формуванням комплектних резервів. Під комплектними резервами поліпшенявикористання виробничих потужностей підприємств слід розуміти можливістьзбільшення випуску певного виду продукції однакової кількості усіма йогопідрозділами. При цьому величина комплектних резервів перебуває у прямійзалежності від рівня пропорційності у виробничих потужностях, тобто відорганізаційної досконалості побудови системи машин.

Основна мета регулюванняпропорцій у потужностях полягає в забезпеченні узгодженого функціонуваннясистеми машин і як наслідок – формування комплектних резервів, наявність якихдає змогу освоювати нові види продукції, домагатися рівномірного завантаженняусіх ланок підприємства в межах визначеного режиму роботи.

Підприємства мають великіможливості для підвищення ефективності використання потужностей шляхомраціональної побудови систем машин за рахунок маневрувань наявними у нихпотужнісними ресурсами. Особливо значні резерви такого маневрування можнавиявити в складі технологічного устаткування. Але в усіх випадках вони повиннібути використані для підвищення ефективності використання потужностей діючихпідприємств.

1.2. Розробка різногоплану виробництва на підприємстві

План виробництва тареалізація продукції є головною складовою річного виробничо-економічного планупідприємства. Він передбачає забезпечення виробництва потрібного суспільствупродукцією при найкращому викоритсанні виробничих потужностей, матеріальних татрудових резервів підприємства.

План виробництва тареалізації продукції складається з трьох основних чатсин:

1) виробнича програма;

2) розрахуноквикористання виробничих потужностей;

3) план реалізаціїпродукції.

Виробнича програмавизначає оптимальний річний обсяг виробництва продкції, тобто завдання поасортименту, кількості, якості, строках та вартості запланованої до випускупродукції при досягнутому рівні використання виробничої потужності тавідповідній структурі робіт.

Виробнича програма євихідною базою для розрахунку потреби підприємства в матеріальних, трудових тафінансових ресурсах.

Виробнича програмарозраховується з метою:

— забезпечення високих тастійких темпів росту виробництва продукції;

— максимальноговикористання виробничих потужностей підприємства;

— раціональноговикористання матеріальних ресурсів та палива;

— забезпечення росутпродуктивності праці;

— оновлення асортиментута номенклатури продукції і підвищення її якості;

— розвитку спеціалізаціївиробництва та окремих виробничих підрозділів підприємства.

Під час розробкивиробничої програми вирішують наступні завдання:

1. Визначають плановийобсяг та асортимент продукції, яку планується виробляти на підприємстві. Підасортиментом продукції розуміють номенклатуру продукції та питому вагу окремихвидів продукції в загальному її обсязі. Обсяги та асортимент продукції, щопланується виробляти на підприємстві, залежать, по-перше, від суспільних потребта, по-друге, від наявності та використання виробничих потужностейпідприємства.

2. Визначають шляхипокращення використання виробничих потужностей та можливості їх раціональногорозширення. Оскільки обов’язковою умовою планування виробництва продукції є оновленняасортименту, або підвищення обсягів виробництва, то під час розробки виробничоїпрограми розраховують організаційно-технічні заходи, які б забезпечувалипотрібне розширення виробничих потужностей, перехід до виготовлення нових видвпродукції, а в деяких випадках реконструкцію, оновлення або капітальнебудівництво нових виробничих потужностей.

3. Передбачаютьрозподіл виробництва продукції в часі. Для того, щоб встановлені строки булиреальними, необхідно забезпечити підготовку виробництва, виготовлення напівфабрикатівв заготівельних виробництвах, забезпечити ритмічність та обсяги матеріально-технічногопостачання. Календарне планування виробництва предбачає, крім того, такийрозподіл виготовлення продукції в часі, який забезпечував би дотриманнняспеціалізації виробництва. Для цього передбачають обмеження кількостінайменувань продукції, яка виготовляється в цехах підприємства в окремівідрізки планового періоду.

Під часпланування виробництва продукції використовують як натуральні, так і вартісніпоказники. Вся система показників повинна забезпечувати можливість обліку таконтролю виконання плану по виробництву продукції, виконання плану поасортименту, трудомісткості, а також забезпечувати можливість порівнянняобсягів виробництва в різні періоди часу.

Натуральніпоказники є вихідними для визначення потреби підприємства в робочій силі, в паливі,матеріально-технічних ресурсах, обладнанні, виробничих площах. В цьому випадкупродукція обліковується в штуках, тоннах, кіловатгодинах, метрах кубічних,кілометрах, умовних банках та ін. За допомогою натуральних показників найбільшчітко визначається обсяг виробництва та його динаміка. Але натуральні показникимають обмежене застосування, оскільки вони широко використовуються лише увиробництвах, які випускають одноманітну продукцію.

При визначенніобсягу виоробництва продукції в натуральних показниках розрізняють основну,супутну та побічну продукцію

До супутнихвідносять продукцію, яку отримують в процесі виробництва одночасно з основноюпродукцією внаслідок технологічного процесу та характеру використовуваноїсировини.

Від супутньоїпродукції слід відрізняти побічну, тобто таку продукцію, яку отримують замістьосновної в результаті порушення технологічних процесів.

Під часпланування продукції в натуральномі виразі розрізняютьтакож придатну продукціюта відходи.

Придатною єпродукція, якій притаманні певні хімічні, фізичні, механічні та іншівластивості, які відповідають вимогам стандартів та технічних умов.

Відходивиробництва – це частина сирих матеріалів, які залишились невикористаними припідготовці матеріалів до виробництва, або відходи, отримані безпосередньо впроцесі виробництва. Відходи бувають зворотніми та безворотніми.

Іноді в якостіпоказника обсягу виробництва продукції використовують показник норм, годин,тобто показник затрат нормованого робочого часу на виготовлення продукції.

Основнимнедоліком цього показника є те, що він в основному характеризує фонд часуроботи обладнання (людино-годин), але не надає повної характеристикивиготовлених споживчих вартостей.

До вартіснихпоказників виробництва продукції відносять товарну, валову та чисту продукцію.

Під товарноюпродукцією розуміють всю готову продукцію основного, допоміжного таобслуговуючого виробництв, що вироблена в плановому періоді та призначена дляреалізації на сторону. Товарна продукція визначається в діючих (договірних)цінах. До складу товарної продукції не входять некомплектна продукція, брак,роботи по виправленню браку, вартість реалізованих відходів.

Валова продукція– це категорія, яка характеризує загальний обсяг виробництва продукціїпідприємством у вартісному виразі за певний період часу. Валова продукціявизначається в діючих та співставлених цінах. До складу валової продукціївходить товарна продукція та зміна залишків незавершеного виробництва.

Чиста продукція –це категорія, яка характеризує знову створену працею працівників даногопідприємства вартість. Чиста продукція відображає затрати лише живої праці.Вона більш точно, ніж валова або товарна продукція, визначає обсяг робіт,виконаних підприємством, оскільки не включає прямі матеріальні затрати, а,отже, позбавлена впливу матеріалоємності продукції.

Під незавершенимвиробництвом розуміють продукцію, виробництво якої в підрозділах підприємстваще не завершені, яка знаходиться на різних стадіях виробничого процесу тапідлягає подальшій обробці на даному підприємстві.

Незавершеневиробництаво в натуральному виразі називається заділом.

Величина заділуна підприємстві повинна бути мінімальною, тому що його збільшення призводить допотреби в додаткових обротних засобах.

Незавершеневиробництво створюється з метою:

1.Забезпечити безперебійний хід виробничого процесу. Для цього необхідно матизалишки незавершеного виробництва на окремих стадіях виробничого циклу – наробочих місцях, при транспортуванні між ними, на час технологічного контролю тана час міжопераційного пролежування. Такий залишок незавершеного виробництваназивається цикловим заділом.

2. Забезпечитиліквідацію невдповідності продуктивності окремих дільниць у складі цеху. Дляцього потрібно мати залишок незавершеного виробництва в обороті між різнимидільницями. Такий залишок називається оборотним і його особливістю є періодичнеутворення, втрачання і наступне відновлення.

3. Забезпечитиліквідацію наслідків поломки обладнання та устаткування на підпрємстві. Такийзалишок незавершеного виробництва називається гарантійним або справним.

Розмірнезавершеного виробництва залежиь від тривалості виробничого циклу і випускупродукції в одиницю часу. Але порядок розрахунку величини незавершеноговиробництва за цими даними буде визначатись з урахуванням методу організаціївиробництва на конкретній виробничій дільниці.

Дляхарактеристики величини незавершеного виробництва на підприємствівикористовується коефіцієнт наростання витрат, який харктеризує рівень витрат,який здійснило підприємство на весь обсяг незавершеного виробництва. Коефіцєнтнаростання витрат визначається як відношення вартості виробів у незавершеномувиробництві до повної її собівартості.

До складувиробничої програми основного циклу входить:

— номенклатурапродукції (послуг, робіт), яку плануєтья виробляти в цеху;

— кількістьпродукції (робіт, послуг);

— трудоємністьабо вартсіть цієї продукції.

В цехах здовготривалим виробничим циклом (більше двох місяців) ці показники доповнюютьсяданим про заділ на початок та на кінець планового періоду.

Цехові виробничіскладаються на рік з розбивкою по кварталах та на квартал з розбивкою помісяцях. Складають цехові виробничі програми по окремих цехах в послідовності,зворотній до напрямку технологічного процесу, тобто починаючи із складальнихцехів, далі – по обробних цехах, і насамкінець – по заготівельних цехах.

Вихідними данимидля складання цехових виробничих програм є:

1. Виробничапрограма підприємства;

2. Підписаніугоди;

3. Прийняті довиконання наряди-замовлення;

4. Розрахункитривалості виробничих циклів.

5. Розміри партійдеталей;

6. Інтервализапуску та заділів;

7. Технічніпаспорти підприємства.

На зміст іструктуру виробничої програми цеху впливає технологія виробництва.

Найчастішеспочатку розраховують потреби цеху в сировині та напівфабрикатах, включаючивеличину беззворотніх втрат під час переробки. Потім визначають плановівитратні коефіцієнти, складають баланс сировини, напівфабрикатів ікомплектуючих деталей і на основі цих даних визначають випуск готовоїпродукції.

Під ча складанняцехових виробничих програм враховують також номеклатуру напівфабрикатів, якідоцільно отримувати зі сторони та ті їх види, виробництво яких можнаорганізувати на власному підприємстві.

1.3. Планорганізаційно-технічних заходів на підприємстві

Розробка плануорганізаційно-технічних заходів на підприємстві являється однією з умовуспішного досягнення всіх запланованих техніко-економічних показників ПБП.Виконання наміченого комплексу предбачає вирішення завдань, які заключаються взабезпеченні отримання запланоаного прибутку, обсягу випуску і реалізаціюпродукції, створення необхідних передумов для вчасного, рівномірного і якісноговиконання замовлень при найбільш ефективному використанні наявних ресурсів.

В умовах ринковоїекономіки різко зростає значення плану технічного розвитку і вдосконаленнняорганізації виробництва (на малих і середніх підприємствах планорганізаційно-технічних заходів).

Розробку даногорозділу виробничого бізнес-плану рекомендують здійснювати, виходячи ізстратегії розвитку підприємства (фірми).

Виробничі іфункціональні підрозділи підприємства висувають пропозиції по покращеннютехніки і технології підприємства, удосконаленню організації виробнцтва, праціі управління.

Конкретний змістцих пропозицій на кожному підприємстві визначається його специфікою, величиноюі джерелами виявлених резервів.

Всі отриманіпропозиції, виходячи із конкретного їх змісту, необхідно об’єднати по групах, а саме:

— удосконаленнянормативної бази;

— підвищення якості,надійності і довговічності продукції;

— впровадженняпрогресивної техніки і технології, механізації і автоматизації процесів,зниження трудоємності виробів;

— покращення використаннявиробничих потужностей;

— наукова організаціяпраці, виробництва й управління;

— покращення використанняобротних засобів, ліквідація зайвих товарно-матеріальних цінностей;

— удосконаленнявикористання основних фондів, ліківдація залишків обладнання;

— підвищення ефективностіінвестицій і програми розвитку підприємства.

Для забезпеченняорганічного зв’язку між планом технічного розвитку і удосконалення організаціївиробництва (оргтехпланом) і іншими розділами виробничого бізнес-планунеобхідний розрахунок ряду показників, які харктеризують ефективність включенихв нього заходів. Такими показниками можуть бути:

— ріст продуктивностіпраці з врахуванням кількості звільнених працівників;

— ріст обсягу випуску іреалізації продукції ;

— зниження собівартостіпродукції;

— строк окупності капітальнихінвестицій.

Включаючи, що в умовахринкової економіки ці показники часто різнонаправлені, можна орієнтуватись націльову функцію: збільшення суми прибутку як результат зростання обсягуреалізації продукції, зниження її собівартості і підвищення якості продукції (ввипадку встановлення надбавки до ціни).

Крім визначення основнихтехніко-економічних показників ефективність заходів оргтехплану може бутипідтверджена й іншими: покращення умов праці, а саме:

Виявляти якістьвикористовуваних нормативів і технічно обгрунтованих норм потрібно за данимистатистичного обліку виконання норм на досліджуваних операціях, хронометражнихспостереженнях, за раціональністю фактичниих прийомів виконання робіт,кваліфікації робочих, за рівнем екстенсивного і інтенсивного завантаженняобладнання.

Потрібно також вивчитиякість дослідно-статистичних норм, відповідність їх фактичним затратам праці навиробництво продукції. Дослідити можливості їх покращення і заміни технікообгрнутованими нормами.

Корисно провести аналіздинаміки виконання техніко-обгрунтованих і дослідно-статистичних норм,середнього відсотка перевиконання норм в цілому по підприємству і по виробничихпідрозділах; чисельності робітників, які не виконують норм виробітку ізаналізом причин невиконання. Потрібно проаналізувати діючі системи оплати праціі положення про преміювання, ефективність їх здійснення з точки зорустимулювання підвищення виробітку, розробити пропозицію по їх удосконаленню вумовах ринкових відносин.

План оргтехзасобівпідприємства повинен містити завдання по зниженню норм витрат матеріальнихресурсів; трудоємності виготовлення продукції; по підвищенню якісних показниківвиготовленої продукції, виконуваних робіт; наданих послуг; зниженню строківвведення в дію основних фондів; строків досягнення проектної потужності,введених в дію виробничих об’єктів і т. ін.

Зниженням травматизму;числа професійних захворювань; підвищенням культури виробництва; прискореннямдокументообігу і т. ін.

Здійснені розрахунки ідані впровадження являються основою для визначення впливу плану виробництва намісячні, квартальні, річні результати роботи дільниці, цеху, підпрємства вцілому.

Техніко-економічні нормиі нормативи тісно пов’язані з планом технічного розвитку і вдосконаленняморганізації виробництва і містять дані про норми витрат матеріальних ресурсів;про нормативи і норми трудових витрат (живої праці); про нормативи якості інадійності продукції.

Нерідко на підприємстві ототожнюютьпоняття «норма» і «норматив». Норматив харктеризує сукупність використаннязасобів праці і предметів праці, затрат живої раці.

Норма – цемаксимально-допустима абсолютна величина витрат сировини, матеріалів, а такожживої праці (трудоємність) на виготовелння одиниці продукції, робіт, послуг.

Необхідно ретельновивчати постанову нормування праці і якості використовуваних норм і нормативів.З цією метою треба дослідити: ступінь охоплення робітників технічнимнормуванням; кількістю діючих і питому вагу технічно обгрунтованих норм і темпизаміни застарілих і занижених норм виробітку новими, які відповідаютьдосягнутому рівню оснащення виробництва і застосуванню технології, якість норм,різницю в їх напруженості, встановленої на основі даних про виконання нормвиробітку по професіях і розрядах робітників.

Розділ 2. Використання виробничої потужностіпідприємства та організація додаткового виробництва продукції

2.1.Розрахунок виробничої потужності підприємства

Розрахуноквиробничої потужності підприємства є найважливішою частиною обгрунтування планувиробництва продукції. На основі величини виробничої потужності визначаютьсяоб’єми випуску продукції, виявляються резерви росту виробництва, складаєтьсябаланс виробничої потужності.

Виробничапотужність розраховується на основі таких даних:

— номенклатура таструктура виробництва продукції;

— кількістьодиниць обладанання, яке знаходиться на балансі підприємства;

— корисний фондчасу роботи обладнання;

— трудомісткістьпродукції, яку планується виробляти;

— прогресивнітехнічно обгрунтовані норми продуктивності обладнання:

— дані звітностіпро виконання норм виробітку.

Величинапотужності технологічного однорідного обладанання визначається за формулою:

/> (2.1.1.)

де:

n — кількість одиниць однорідногообладнання, шт.;

КФРУ – кориснийфонд робочого часу одиниці обладнання, год.;

Квн –коефіцієнт виконання норм виробітку;

Тє – трудомісткістьобробки одиниці виробів, год.

Кориснийфонд робочого часу одиниці обладнання залежить від режиму роботи підприємствата часу простоювання обладнання і визначається за формулою:

/> (2.1.2.)

де:

НФРУ –номінальний фонд робочого часу одиниці обладнання, год.;

Тпрост– час простоювання обладнання у планово-попереджувальних ремонтах, год.

/>(год.)

Для розрахункувиробничих потужностей дільниць використовують />,/> вихідних даних тадовідкову інформацію.

Результатирозрахунків виробничої потужності зводимо в табличну форму (таблиця 2.1.).

Таблиця 2.1.

Шифр

облад-

нання

Назва обладнання

Кількість

одиниць

обладнання

згідно з

паспортом, шт.

Фонд часу

роботи обладнання, годин

Виробнича потужність, шт. номінальний корисний 1 2 3 4 5 6

110

111

120

125

128

Дільниця № 1 Токарний верстат

Свердлильний верстат

Агрегатний верстат

Зварювальна установа

Зварювальний напівавтомат

4060

3840,76

7015,09

8769,86

7381,31

7218,97

7247,18

Дільниця № 2

Вальці для гнуття

Напівавтоматична

зварювальна лінія

Прес гідравлічний

Шліфувальний

верстат

4060

3840,76

19790,18

18213,04

15661,35

20588,72

163

168

174

180

Дільниця № 3

Токарний напівавтомат

Фрезерний верстат

Продольно-строгальний

верстат

Установка для

нансення фарби

4060

3840,76

2630,66

2929,60

2732,25

2837,50

Дільниця № 4

Горизонтально-фрезерний верстат

Вертикальний-фрезерний верстат

Притягувальний верстат

Плоскошліфувальний верстат

4060

3840,76

1747,33

1581,49

1618,75

1689,93

На підставірозрахованих виробничих потужностей дільниць необхідно визначити резерввиробничих потужностей підприємства, який характеризує недовикористаннявиробничих потужностей різних видів обладнання по виробництву відповідноїпродукції (таблиця 2.2)

Таблиця 2.2.

Визначення резерву виробничої потужностіВиди продукції Виробнича потужність згідно з паспортом підприємства, шт. Виробництво продукції за проектом плану, шт. Резерв виробничої потужності, шт. Виріб № 1

Виріб № 2

Виріб № 3

Виріб № 4

7015,09

15661,35

2630,66

1581,49

6178

13291

2302

1407

837,09

2370,35

328,66

174,49

Розрахованийрезерв може бути використаний під час обчислення планового обсягу виробництвапродукції на підприємстві.

2.2.Визначення обсягу додаткового виробництва продукції

В курсовійроботі моделюється ситуація визначення планового обсягу виробництва продукціїпідприємством. Передбачається, що на основі даних звітного року та попередніхдомовленостей із замовниками в планово-економічному відділі підприємствасформований проект плану виробництва продукції, тобто прогнозований обсягвалової продукції, яку повинно виготовити підприємство (вихідні дані, п. 3).Умовно визначаємо, що підприємство забезпечене відповідними виробничимипотужностями, робочою силою, матеріальними ресурсами та коштами для виконанняробіт в обсязі проекту плану.

Але під часзатвердження планових завдань на ринку відбулись зміни у попиті на продукціюданого підприємства:

— по-перше,фактично підписані угоди із замовниками на поставку продукції підприємства (вихідні дані, п. 4) дещо відрізняються від попередніхдомовленостей;

— по-друге,відповідно до змінених умов поставки продукції змінюються залишки незавершеноговиробництва на підприємстві (вихідні дані, п. 5). Отже, необхідно визначити,який обсяг продукції по кожному виробу потрібно виготовити на підприємстві, щобзабезпечити випуск товарної продукції та наявність на кінець року відповідногозалишку незавершеного виробництва. Спочатку визначаємо розрахунковий обсягвалової продукції по кожному виробу в натуральному виразі:

/> (2.2.1.)

де ВПрозрах.– розрахункова валова продукція підприємства за планом на рік по різних видахпродукції, шт.;

ТПплан– товарна продукція підприємства за планом по відповідних видах продукціїзгідно з фактично підписаними угодами, шт.;

НзВк.р.,НзВп.р. – залишки незавершеного виробництва на плановийрік по різних видах продукції відповідно на кінець та на початок року, шт.

Так як напідприємстві вже розроблений проект плану річного виробництва продукції, топотрібно визначити розрахунковий обсяг додаткового виробництва продукції покожному виду виробів, необхідний для забезпечення планового обсягу товарноїпродукції.

/> (2.2.2)

де /> - розрахунковий обсягдодаткового виробництва продукції по різних видах виробів, шт.;

/>/> - валової продукціїпідприємства по відповідних видах продукції згідно з проектом плану, шт.

Результатирозрахунків зводимо в табличну форму (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3.

Визначеннярозрахункового обсягу виробництва продукції

Види

продукції

Виробництво продукції згідно з фактично

Підписаними угодами, шт.

Зміна залишків

незавершеного

виробництва

за рік, шт.

Розрахункова

валова

продукція

підприємства,

шт.

Розрахунковий

додатковий

обсяг

виробництва

продукції,

шт.

Виріб № 1

Виріб № 2

Виріб № 3

Виріб № 4

6785

15575

2595

1575

317

-3

7102

15582

2661

1572

924

2291

359

165

Длядинамічного визначення та затвердження плану виробництва продукції напідприємстві необхідно порівняти розрахунковий обсяг додаткового виробництвапродукції по кожному виробу з відповідним резервом виробничої потужності.

При цьомуможливі два випадки:

— якщорозрахунковий обсяг додаткового виробництва продукції менше або дорівнюєрезерву виробничої потужності, то у річному плані виробництва продукціїзатверджується саме такий обсяг додаткового виробництва продукції;

— якщорозрахунковий обсяг додаткового виробництва продукції перевищує резерввиробничої потужності, то у річному плані затверджується додатковий обсягвиробництва продукції, що дорівнює резерву виробничої потужності.

Далінеобхідно визначити плановий обсяг виробництва продукції підприємством, якийможе бути остаточно затверджений:

/> (2.2.3.)

де /> - затверджений плановийобсяг валової продукції підприємства по кожному виду виробів, шт.;

/> - затверджений додатковий обсяг виробництва продукціївідповідно по виробах, шт.

Післязатвердження обсягів виробництва по видах продукції в натуральному виразінеобхідно розраховувати валову продукцію підприємства у вартісному виразі,використовуючи для цього додаткову довідкову інформацію. Формування річногопланового обсягу валової продукції відображаємо в табличні форму (таблиця2.4.).

Таблиця 2.4.

Формуваннярічного плану виробництва продукції

Види продукції Резерв виробничої потужності, шт. Додатковий обсяг випуску продукції, шт. Затверджений плановий обсяг валового продукта

розраху-

нковий

затверд-

жений

шт. тис. грн. в співстав-лених цінах в поточних цінах

Виріб №1

Виріб №2

Виріб №3

Виріб №4

837,09

2370,35

328,66

174,49

924

2370,35

359

165

837,09

2291

328,66

165

7015,09

15582

2630,66

1572

3873,73

4152,603

2633,291

1294,542

4559,809

4718,23

3062,088

1487,898

Далі в курсовійроботі необхідно оцінити, яким чином формування та затвердження річногопланового обсягу валового продукту позначиться на рівні використання виробничоїпотужності підприємства. З цією метою розраховують коефіцієнти використанняпаспортної потужності:

— на основіобсягів виробництва продукції відповідно до проектного плану;

— на основізатвердженого планового обсягу валової продукції.

Результатирозрахунків відображаємо в таблиці (таблиця 2.5.)

Таблиця 2.5Оцінкарівня використання виробничої потужності підприємстваВиди продукції Коефіцієнт використання виробничої потужності при виробництві продукції згідно проектного плану при виробництві продукції згідно затвердженого плану Виріб № 1

Виріб № 2

Виріб № 3

Виріб № 4

0,88

0,85

0,88

0,89

0,99

2.3. Розрахунок забезпечення додаткового обсягу виробництва продукціїтрудовими та матеріальними ресурсами

Визначальний в попередньому розділі затвердженийплановий обсяг валової продукції складається з двох наступних частин:

1. Випуск продукції згідно з проектом плану,виробництво якого забезпечене на підприємстві необхідними ресурсами –обладнанням, матеріальними та трудовими ресурсами.

2. Додатковийобсяг продукції. Виробництво цього обсягу продукції, затвердженої в межахпродукції в межах резерву виробничої потужності.

Отже, необхіднорозрахувати потребу в додаткових трудових ресурсах та потребу в додатковихматеріальних ресурсах.

Для обчисленняпотреби в додаткових трудових ресурсах необхідно зпочатку визначититрудомісткість додаткового затвердженого обсягу виробництва продукції. Під часобчислення користуються довідковою інформацією. Розрахунок проводимо втабличній формі (таблиця 2.6.)

Таблиця 2.6.

Розрахунок трудомісткості додаткового обсягувиробництва продукціїВиди продукції Додатковий обсяг виробництва продукції Трудомісткість, люд.-год. одиниці виробу додаткового обсягу

Виріб № 1

Виріб № 2

Виріб № 3

Виріб № 4

837,09

2291

328,66

165

16,3

7,6

11,4

3,8

13644,6

17411,6

3746,7

627

Разом 3621,75 35429,9

Тоді потреба вдодатковій чисельності робітників буде становити:

/>,

де /> - сумарна трудомісткістьдодаткового обсягу виробництва продукції, люд.-год.;

КФРЧр – кориснийфонд робочого часу одного робітника, год.

Отже, />

Необхіднорозрахувати також потребу в додаткових матеріальних ресурсах, які б забезпечиливиробництво запланованого обсягу продукції.

Для виготовленняпродукції на підприємстві використовуються наступні види матеріалів:

— виріб № 1 –алюмінієвий прокат;

— виріб № 2 –алюмінієвий прокат та пиловник;

— виріб № 3 –труби, лаки та фарби, пиловник;

— виріб № 4 –труби, лаки та фарби.

Норми розрахунківзводимо в таблицю (таблиця 2.7.)

Таблиця 2.7.

Розрахунокдодаткової потреби в матеріальних ресурсахВиди продукції Додатко-вий обсяг вироб-ництва продукції, шт. Алюмінієвий прокат Труби Фарби та лаки Пиловник норма витрат на одиницю продукції потреба на додат-ковий обсяг

Виріб № 1

Виріб № 2

Виріб № 3

Виріб № 4

837,09

2291

328,66

165

38,0

10,8

31809,42

24742,8

226777,54

16170

120

15775,68

19800

5,3

54984

1741,9

Разом 3621,75 - 56552,22 - 38847,54 - 35575,68 - 56725,9

Після визначення додаткової потреби кожноговиду матеріальних ресурсів розраховуємо їх вартість. Для визначення вартостідодаткових матеріальних ресурсів використовуємо додаткову інформацію.

Отже, вартістьалюмінієвого прокату буде:

вартість труб

вартість лаків іфарб:

вартістьпиловника

Розділ 3. Планорганізаційно-технічних заходів на підприємстві

3.1. Розробкаплану організаційно-технічних заходів

План організаційно-технічних заходів напідприємстві розробляється з метою:

— забезпеченняпланового росту продуктивності праці;

— покриттяпотреби в матеріальних та трудових ресурсах для додаткового випуску продукції.

Планорганізаційно-технічних заходів складається з двох розділів.

Впровадженнязаходів, передбачених розділом 1, повинно забезпечувати економію чисельностіробітників в кількості, достатній для досягнення запланованого роступродуктивності праці.

Економіячисельності (умовне вивільнення) визначається за формулою:

/> (3.1.1)

де /> - приріст продуктивностіпраці в плановому періоді, %;

Чпр. пл. –чисельність працівників за проектом плану, чол.

Розробка заходіву розділі 2 плану організаційно-технічних заходів повинна узгоджуватись здодатковою потребою в матеріальних ресурсах, а також потребою в додатковій чисельностіробітників, які були обгрунтовані в попередньому розділі курсової роботи.

Для розробкиплану організаційно-технічних заходів використовують довідкову інформацію.

Планорганізаційно-технічних заходів оформляється у вигляді таблиці (таблиця 3.1.).

При виборізаходів, які включаються до плану, потрібно пам’ятати, що впровадження певнихзаходів може вимагати чи не вимагати додаткових капітальних вкладень. Загальнасума капітальних вкладень, які підприємство може направити на впровадженнязаходів плану, не повинна перевищувати величини коштів фонду розвиткувиробництва, науки і техніки.

Одночасно зрозробкою плану організаційно-технічних заходів проводять розрахунок економіїматеріалів, які можна досягнути за рахунок впровадження запланованих заходів. Цейрозрахунок відображають в табличній формі окремо для кожного виду матеріалів(табл. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4).

Таблиця 3.1.

Планорганізаційно-технічних заходівОрганізаційно-технічні заходи

Еконо-мія чисель-

ності, чол.

Зниження норм матеріалів на одиницю продукції, % Додатко-ві капітало-вкладен-ня, тис. грн.

алюмі-

нієвий прокат

труби лаки, фарби пиловник

Розділ 1.

1. Механізація основного виробництва

2. Впровадження прогресивної технології

— варіант 1

3. Модернізація обладнання

— варіант 1

4. Впровадження групових методів обробки

5. Підвищення норм обслуговування обладнання

6. Скорочення витрат робочого часу

7. Впровадження нових засобів контролю

8. Вдосконалення оперативного планування

9. Вдосконалення організації

10. Автоматизація виробничого процесу

11. Вдосконалення системи управління

44,0

34,7

43,0

5,0

47,0

6,0

Разом по розділу 1 55 179,7 Розділ 2.

1. Модернізація обладнання:

— варіант 2

— варіант 3

2. Впровадження групових методів обробки

3. Впровадження прогресивного інструменту:

— варіант 1

— варіант 4

— варіант 5

4. Заміна натуральних матеріалів штучними:

— варіант 1

— варіант 4

— варіант 5

5. Скорочення витрат робочого часу

6. Скорочення браку

7. Вдосконалення матеріально-технічного забезпечення

8. Підвищення кваліфікації кадрів

9. Вдосконалення матеріального стимулювання

10. Покращення конструкції виробів:

— варіант 1

— варіант 4

— варіант 5

1,0

1,5

1,0

4,0

2,5

0,5

1,0

2,0

2,5

3,5

1,5

0,5

1,0

4,0

1,0

2,0

3,0

1,0

3,0

2,0

3,5

2,1

0,5

28,1

6,0

43,0

32,0

43,0

32,0

7,0

2,9

10,1

Разом по розділу 2 20 13,5 12 12 15,1 135,7 Всього 315,4

Визначення економічних матеріалів, яку можна досягнутиза рахунок впровадження заходів другого розділу плану, проводимо в табличнійформі. При цьому необхідно пам’ятати, що впровадження заходів стосується всієїдіяльності підприємства, тобто економію необхідно рахувати на весь обсягвалової продукції підприємства.

Крім того, необхідно порівняти заплановану величину економії матеріалів здодатковою потребою в матеріальних ресурсах, розраховано в таблиці 2.7.Економія матеріалів повинна, з однієї сторони — досягати і перевищувати додатковупотребу, а з іншого – не перевищувати більше, ніж на 5-7%.

Розрахунок економії матеріалів

Таблиця 3.2.1.

АлюмінієвийпрокатВиди продукції Вироб-ництво продукції, шт. Норма витрат на одиницю, кг Ціна за 1т матеріалу, грн. Зниже-ння норми витрат, % Економія на одиницю, кг на обсяг виробництва т тис. грн.

Виріб 1

Виріб 2

7015,09

15582

38,0

10,8

8300

13,5

5,13

1,45

35,987

22,729

298,695

188,564

Разом 58,706 487,259

Таблиця 3.2.2.

ТрубиВиди продукції Вироб-ництво продукції, шт. Норма витрат на одиницю, кг Ціна за 1т матеріалу, грн. Зниже-ння норми витрат, % Економія на одиницю, кг на обсяг виробництва т тис. грн.

Виріб 3

Виріб 4

2630,66

1572

1650

8,28

11,76

21,782

18,487

35,94

30,5

Разом 40,269 66,44

Таблиця 3.2.3.

Лаки,фарбиВиди продукції Вироб-ництво продукції, шт. Норма витрат на одиницю, кг Ціна за 1т матеріалу, грн. Зниже-ння норми витрат, % Економія на одиницю, кг на обсяг виробництва т тис. грн.

Виріб 3

Виріб 4

2630,66

1572

120

5,76

14,4

15152,6

22636,8

90,92

135,82

Разом 37789,4 226,74

Таблиця 3.2.4.

ПиловникВиди продукції Вироб-ництво продукції, шт. Норма витрат на одиницю, кг Ціна за 1т матеріалу, грн. Зниже-ння норми витрат, % Економія на одиницю, кг на обсяг виробництва т тис. грн.

Виріб 2

Виріб 3

15582

2630,66

5,3

120

3,6

0,795

56095,2

2091,4

6731,42

250,97

Разом 58186,6 6982,33

3.2. Вплив впровадження плану організаційно-технічних заходів напоказники виробничої діяльності підприємства

Таблиця 3.3.

Розрахунокекономії заробітної плати за рахунок умовного вивільнення робітників длязабезпечення підприємств

№ Показник

Значення

показника

Економія чисельності за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів, чол.

Середньорічна плата одного робітника основного виробництва, грн.

Економія заробітної плати, тис. грн.

Економія заробітної плати з врахуваннями на соціальні заходи, тис. грн.

1876

103,180

141,873

Таблиця 3.4

Види матеріалу

Потреба в матеріалах на додатковий випуск, т, м3

Економія на обсяг виробництва за рахунок впровадження заходів, т, м3

Перевищення (+)

Недостача (-)

Алюмінієвий прокат

Труби

Лаки і фарби

Пиловик

56,552

38,848

35,576

56725,9

58,706

40,229

37,967

58,211

2,154

1,672

2,388

1,485

За результатамирозрахунків таблиці 3.4.:

1) Визначити, наяку величину (у %) економія матеріальних ресурсів перевищує (або не забезпечує)потребу в матеріалах на додатковий випуск:

— дляалюмінієвого прокату 2,154/56,552=3,8%;

— для труб1,424/38,848=3,7%;

— для лаку іфабри 2,213/35,576=6,2%;

— для пиловника1460,7/56725,9=2,6%.

2) Розраховуємовартість матеріальних ресурсів, які перевищують (або не забезпечують) потребуна додатковий перевипуск:

— вартість алюмінієвогопрокату — /> тис. грн.;

— труб — /> тис. грн.;

— лаку і фарби — /> тис. грн.;

— пиловника — /> тис. грн.

Таблиця 3.5.

Забезпеченнярічного плану виробництва продукції трудовими ресурсамиПоказник Потреба на додатковий випуск продукції Економія за рахунок додаткових організаційно-технічних заходів

Недостача (+)

Надлишок (-)

Чисельність робітників основного виробництва, чол. 18 20 2

Таблиця 3.6.

Розрахунок планового виробництвата реалізації продукції, тис. грн.

Показники В спіставних цінах в поточних цінах

1. Виробництво продукції за проектом плану, всього

в т. ч. – виріб № 1

виріб № 2

виріб № 3

виріб № 4

10416,511

3411,492

3542,052

2304,302

1158,665

12051,469

4015,7

4024,515

2679,528

1331,726

2. Вартість додаткового виробництва продукції, всього

в т. ч. – виріб № 1

виріб № 2

виріб № 3

виріб № 4

1537,66

4622,41

610,552

328,989

135,878

1776,647

544,109

693,715

382,560

156,173

3. Виробництво з урахуванням додаткового випуску, всього

в т. ч. – виріб № 1

виріб № 2

виріб № 3

виріб № 4

11954,169

3873,733

4152,603

2633,291

1294,542

13828,025

4559,809

4718,23

3062,088

1487,898

4. Обсяг товарної продукції, всього

в т. ч. – виріб № 1

виріб № 2

виріб № 3

виріб № 4

11792,023

3746,677

4150,738

2597,595

1297,013

13637,678

4410,25

4716,11

3020,58

1490,738

Таблиця 3.7.

Розрахунокчисельності промислово-виробничого персоналуПоказники Значення 1. Чисельність за проектом плану 741 2. Додаткова чисельність, яка необхідна для виробництва продукції за фактично підписаними угодами 18 3. Економія чисельності відповідно до плану організаційно-технічних заходів щодо забезпечення додаткового обсягу продукції 20 4. Чисельність з врахуванням додаткового обсягу продукції 739 5. Економія чисельності по організаційно-технічних заходах згідно з проектом плану на рік 55 6. Планова чисельність промислово-виробничого персоналу на рік 684

Таблиця 3.8.

Визначення планової собівартостідодаткового обсягу продукції

Види продукції Додаткове виробництво продукції, шт. Умовно-змінна частина собівартості одиниці продукції, грн. Умовно-динамічна частина собівартості додаткового обсягу продукції, тис. грн.

Виріб № 1

Виріб № 2

Виріб № 3

Виріб № 4

837,09

2291

328,66

165

398,3

173,6

668,5

533,8

333,413

397,718

219,709

88,077

Разом - - 1038,917

Таблиця 3.9.

Розрахунокросту продуктивності праціПоказник Значення показника

1. Чисельність за проектом плану, чол.

2. Чисельність промислово-виробничого персоналу з урахуванням додаткового обсягу продукції, чол.

3. Виробіток одного працівника (по продукції за проектом плану), грн./чол.

4. Виробіток одного працівника (з урахуванням додаткового обсягу продукції), грн./чол.

5. Ріст продуктивності праці, %.

6. Планова чисельність промислово-виробничого персоналу на рік, чол.

7. Плановий виробіток одного працівника, грн./чол.

8. Плановий ріст продуктивності праці, %

741

739

14057,37

16176,14

115

684

17476,86

108

Таблиця 3.10.

Розрахуноксобівартості товарної продукції та прибуткуПоказники Значення показника

1. Собівартість продукції згідно з планом, тис. грн.

2. Собівартість додаткового обсягу продукції (умовно-змінні витрати), тис. грн.

3. Економія заробітної плати з відрахуваннями на соціальні заходи за рахунок організаційно-технічних заходів, тис. грн.

4. Економія матеріальних ресурсів за рахунок організаційно-технічних заходів, тис. грн.

5. Собівартість товарної продукції, тис. грн.

6. Витрати на 1 грн. продукції, коп.:

— згідно з проектом плану;

— товарної.

7. Зниження витрат на 1 грн. товарної продукції в порівнянні з проектом плану, %.

8. Прибуток, тис. грн.

9. Рівень рентабельності, %.

10462,802

1038,917

141,873

208,787

11151,059

100

-5

2486,619

22,3

Висновок

Отже, виробнича потужність підприємства (підрозділу) –це його потенційна здатність до випуску максимальної кількості продукції заодиницю часу до визначеної дати за допомогою сукупності наявних на підприємствізнарядь праці при досягнутому рівні їх удосконалення і освоєння.

Основнимзавданням обчислення виробничих потужностей є виявлення і використання рервів усфері технічного прогресу і вдосконалення організації виробництва з метоюзбільшення випуску продукції.

Факторизбільшення виробничої потужності підприємства пов’язують з усіма основнимиелементами процесу виробництва. Із засобами праці цей зв’язок виявляється в кількісномуі якісному аспектах, з предметами праці і самою працею – тільки в якісному.

Під потужнимиресурсами розуміють сукупність устаткування і робочих місць, які функціонують упроцесі виробництва продукції в тому чи іншому виробничому підрозділі. Устаткуванняі робочі місця по-різному беруть участь у формуванні величини виробничоїпотужності.

Для оцінкиреального стану використання виробничих потужностей застосовується системапоказників, яка дає змогу комплексно проаналізувати використання і розробити заходищодо реалізації резервів виробничої потужності.

Ефективністьвикористання виробничих потужностей підприємств досягається насамперед завдякивикористанню комплексних резервів, формування яких відбувається шляхом виборунайраціональнішої методики організаційної побудови системи машин.

Отже, в данійкурсовій роботі, провівши ряд розрахунків, ми визначили потужність кожного видуобладнання і наїх основі розрахували потужність дільниці вцілому. Такпотужність дільниці № 1 становить 7015,09 шт., дільниці № 2 – 15661,35 шт., № 3– 2630,66 шт., а дільниці № 4 – 1581,49 шт.

Оскільки під часзатвердження планових завдань на ринку відбулись зміни (фактично підписаніугоди відрізняються від попередніх домовленостей), виникла необхідністьзбільшити обсяг випуску продукції і виробів № 1 на 924 шт., виробів № 2 на 2291шт., виробів № 3 на 359 шт., а виробів № 4 на 165 шт. Наслідком збільшенняобсягу випуску є зростання коефіцієнта використання виробничої потужності надільницях. Але для виробництва додаткового обсягу продукції виникла потреба в18 додаткових робітниках і додаткових матеріальних ресурсах на загальну суму540,501 тис. грн.

В курсовій роботібуло розроблено план організаційно-технічних заходів, який має на метізабезпечити плановий ріст продуктивності праці і покрити потребу в матеріальнихі трудових ресурсах для додаткового випуску продукції.

Впровадженняорганізаційно-технічних заходів згідно з проектом плану дало економіючисельності робітників 55 чол.

Економія зарплатиз відрахуваннями на соціальні заходи склала 141,873 тис. грн.

Вартістьматеріальних ресурсів, які перевищують потребу на додатковий випуск, становить:

— алюмінієвогопрокату – 17,678 тис. грн.;

— лак і фарб –13,282 тис. грн.;

— пиловнику –175,284 тис. грн.

Економіяматеріальних ресурсів за рахунок організаційно-технічних заходів становить7762, 829 тис. грн.

Виробіток одногопрацівника по продукції за проектом плану становить 14,054 тис. грн., авиробіток одного працівника з урахуванням додаткового обсягу продукції – 16,176тис. грн., тобто ріст продуктивності праці становить 115%.

Також мирозрахували собівартість продукції згідно з планом, яка становить 10462,802тис. грн., а також собівартість товарної продукції, яка становить 11151, 059тис. грн.

А прибуток відреалізації продукції дорівнює 2486,619 тис. грн., а рентабельність – 22,3%.

Література:

1. Абрамов, Данюк, Грененко.Нормування праці. – К., 1995.

2. Економічнийсловник-довідник за ред. Мочерного. – К.: Фаміна, 1999.

3. Коштел. Организация производства на предприятии. – М.: Финансыи стастика, 1990.

4. Плоткін, Янушкевич.Організація і планування виробництва на машино-будівному підприємстві. – Львів:Світ, 1996.

еще рефераты

Еще работы по экономике

Реферат по экономике

Організація діяльностї зовнішньоторговельної фірми ТОВ "L’Oreal Ukraine"

1 Сентября 2013

Реферат по экономике