Реферат: Вплив інфляції на перерозподіл доходів
Вплив інфляції на перерозподіл доходів.
ПЛАН
1. Поняття економічних коливань і циклів… 3
2. Вплив інфляції на перерозподіл доходів… 7
3. Практичне завдання… 8
Список використаної літератури… 9
1. Поняття економічних коливань і циклів
Причинациклічного розвитку економіки криється в конфлікті умов виробництва й умовреалізації, у протиріччі між виробництвом, що прагне до розширення, і невстигаючим за ним ростом платоспроможного попиту.
У різний часекономісти пропонували різні теорії, що пояснюють коливання ділової активності.Автори деяких концепцій концентрують свою увагу на нововведеннях. Вонизатверджують, що головні технічні нововведення, такі, як залізниці, автомобілічи синтетичні волокна, дуже впливають на інвестиції і споживчі витрати, а,отже, на виробництво, зайнятість і рівень цін. Але такі великі нововведенняз'являються нерегулярно і тим самим сприяють нестабільності економічноїактивності.
Інші вченіпояснюють економічні цикли політичними і випадковими подіями. Війни,наприклад, можуть бути руйнівними з чисто економічної точки зору. Воістинуневгамовний попит на військову продукцію під час воєнних дій може привести допонад зайнятість з гострою інфляцією, за яких, після настання миру і скороченнявійськових витрат, звичайно випливає економічний спад.
Є і такіекономісти, що вважають цикл чисто монетарним явищем. Коли уряд випускаєзанадто багато грошей, виникає інфляційний бум; порівняно невелика кількістьгрошей прискорює падіння виробництва і ріст безробіття.
Незважаючи намножинність точок зору, більшість економістів вважає, що фактором, якийбезпосередньо визначає рівні виробництва і зайнятості, є рівень загальних чисукупних витрат. В економіці, орієнтованої головним чином на ринок,підприємства виробляють товари і послуги тільки в тому випадку, якщо їх можнавигідно продати. Попросту говорячи, якщо загальні витрати невеликі, багатьомпідприємствам невигідно виробляти товари і послуги у великій кількості. Звідсинизький рівень виробництва, зайнятості і доходів. Більш високий рівеньзагальних витрат означає, що зростання виробництва приносить прибуток, томувиробництво, зайнятість і доходи теж будуть зростати. Коли в економіці виникаєповна зайнятість, реальний обсяг продукції стає постійним, а додаткові витратипросто підвищують рівень цін.
Традиційнимиможна назвати наступні напрямки в дослідженні циклів і криз. По-перше,пояснення недоспоживанням населення (обмеженістю платоспроможного попиту), щовикликає надвиробництво. Цю позицію розділяли утопісти, до неї, у кінцевомурахунку, примикали марксисти. Ліками від кризи вони вважали стимулюванняспоживання. Практика тим часом переконує нас у тім, що виникаючий недолікнедоспоживання (платоспроможності) є скоріше наслідком, чим причиною кризи.
По-друге, групатеорій, поєднуваних поняттям «диспропорціональности» чи «нерівноваги». Кризи обумовлені відсутністю правильних пропорцій між галузями,стихійними діями підприємців. Складовою частиною цієї групи можна так самовважати концепцію, що пояснює кризи помилками в державній фіскальній політиці,збоями в грошовому господарстві чи банківській сфері.
Аналізуючи різнітеорії економічного циклу, у першу чергу, можна розділити їх на наступнікатегорії: теорії, що є екстернальними (зовнішніми) і теорії, що є інтернальними(внутрішніми).
Екстернальнітеорії бачать головні причини економічного циклу за межами економічної системи:у сонячних плямах, у відкритті золотих родовищ, освоєнням нових територій пов’язаноюз цим міграцією населення, темпах росту населення, у війнах і революціях,могутніми проривами в технології, що дозволяють докорінно змінити структурусуспільного виробництва.
Інтернальнітеорії бачать головні причини економічного циклу усередині самої економічноїсистеми. Відповідно до цього підходу, у кожнім підйомі містяться«зерна» спаду, а кожен спад економіки несе в собі «насіння»пожвавлення. І так до нескінченності. Тут має місце самовідтворююча системаекономічного циклу.
Можна привести простийприклад відносно чисто інтернальної теорії. Усі товари тривалого користування,засоби виробництва мають середню тривалість життя 8 — 10 років, можнанамагатися пояснити економічний цикл, чия тривалість коливається в тих жемежах. Якщо раптом відбувається бум, і отут уже не важливо з якої причини, тоза той самий період часу буде вироблено значне число нових капітальних благ.Через кілька років, ще до того, як ці блага будуть використані, виникнеобмежена потреба у відшкодуванні. Що і викликає народження депресії. Уже через8-10 років усе капітальне устаткування буде зношено. Виникне необхідність йогозамінити, а це підштовхне до інфляційного бума, що у свою чергу підведе додесятилітнього циклу з депресією і бумом. Таким чином, ґрунтуючись напредставленнях про «хвилі відшкодування, що самогенерують,», можнавивести чисто інтернальну теорію економічного циклу.
Фази економічного(ділового) циклу зображено на рис. 1
/>/> ВВП
в) бум
г)спад
б) підйом
а) депресія (найнижчаточка циклу)
роки
Рис.1
Економічнийцикл поділяється на чотири фази:
а) депресія — період швидкого падіння сукупного попиту в сполученні зі швидким падінням ВВП іростом безробіття, що, зрештою, завершується досягненням нижчої крапки циклу(досягнення нижчої крапки циклу можливо і без депресії).
б) підйом — підвищення сукупного попиту в сполученні з ростом ВВП і скороченням безробіття;
в) бум — період,коли сукупний попит досягає, а потім, у міру наближення до піка циклу,перевищує рівень потенційного ВВП. Досягається повна зайнятість, появанадлишкового попиту приводить до росту загального рівня цін (інфляція).
г) спад — фаза,що слідує за бумом. Сукупний попит знижується, викликаючи спочатку помірнескорочення ВВП і безробіття, а потім, у міру подальшого скорочення сукупногопопиту, починається депресія. (Відмінність спаду від депресії полягає в тому,що на спаді рівень цін залишається незмінним, якщо спад переростає в депресію, рівеньцін падає).
Циклічність якоб’єктивна закономірність економічного розвитку за своїм змістом багатоструктурна. Якщо в основу критерію класифікації покласти довго тривалість, товона буде мати: малі цикли – 3-4 роки; середні цикли – 7-11 років; великі цикли– 40-60 років; вікові циклічні коливання, наприклад вікові цикли лідерства.Проте критерій тривалості лише один з можливих. Типи циклів розрізняютьнеоднозначністю матеріальної основи розвитку, характером впливу на економічніпроцеси.
2. Вплив інфляції на перерозподіл доходів
Одним із найбільш серйозних наслідків інфляції є перерозподіл доходу. Інфляціязнижує купівельну спроможність грошей, тому багато хто вважає, що від інфляціїстраждає все суспільство. Щоб з'ясувати, чи так це насправді, необхіднопроаналізувати, як пов'язані між собою: інфляція, номінальний доход і реальнийдоход.
Номінальнийдоход — це кількість грошей, що одержують домашні господарства за факторивиробництва. Реальний доход — це номінальний доход, ділений на рівеньцін.
Якщо відомийтемп інфляції, а також зміна номінального доходу у відсотках (= темп ростуномінального доходу), то:
ΔYреальний(в %) = ΔYном.(в %) — p,
де Y — доход.
В умовах інфляціїреальний доход:
· знизиться в тому випадку, якщономінальний доход зростає темпом, що нижче темпу інфляції;
· незміниться,якщо номінальний доход зростає тим же темпом, що й інфляція;
· збільшиться, якщо номінальний доход зростаєшвидше інфляції.
Таким чином,не усі несуть утрати від інфляції. Страждають одержувачі фіксованогономінального доходу (державні службовці, пенсіонери, одержувачі допомог), атакож власники заощаджень і кредитори.
Виграютьпідприємці, чиї ціни на готову продукцію ростуть швидше цін на ресурси,боржники, а також держава, що розплачується за своїми обов'язками«дешевими» грошима.
Іншими словами,інфляція «обкладає податком» тих, хто одержує фіксовані грошовідоходи, і «субсидіює» тих, у кого грошові доходи ростуть швидшеінфляції.
У результаті івідбувається перерозподілу доходів і багатства.
3. Практичне завдання
Завдання:Подвоєне економічне піднесення(1945-1990 рр.) у США
переривалосяекономічними спадами в 1946,1949-1950,1958,1961,1970-1972,1975,1982-1983 роках.Визначте скільки років у середньомутривав економічний цикл.
Відповідь:У середньому цикл тривав 6 років.
Список використаноїлітератури
1. Бугаян И.Р. Макроекономіка. К:«Фенікс», 2000, 352 с.
2. Бункина М.К., Семенов А.М.Макроэкономика. М.: «Дело и Сервис», 2003, 544 с.
3. Дорнбуш Р., Фишер С. Макроэкономика.М.: МГУ, ИНФРА-М, 1997, 784 с.
4. Основи економічної теорії:політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. К.: Знання-Прес,2004. – 615 с.