Реферат: Аналіз використання трудових ресурсів, оплати і продуктивності праці

АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ, ОПЛАТИ І ПРОДУКТИВНОСТІПРАЦІ

Однією з найважливіших умов виконанняплану виробництва, збільшення вироблення продукції на кожного члена трудовогоколективу, а також раціонального використання трудових ресурсів є ощадливе йефективне використання робочого часу.

Першніж розпочати аналіз використання робочого часу, необхідно вивчитиукомплектування підприємства необхідними кадрами працівників відповіднихспеціальностей і кваліфікації. Раціональне використання робочих кадрів єнеодмінною умовою, що забезпечує безперебійність виробничого процесу й успішневиконання виробничих і господарських процесів.

Дляаналізу забезпеченості й ефективного використання робочої сили застосовуєтьсястатистична форма 1-Т.

Складпрацюючих на підприємстві поділяється на дві великі групи:

1.Промислово-виробничий персонал (ПВП) – працівники беруть участь у виробничомупроцесі.

2.Невиробничий персонал – працівники, зайняті в основному в соціальній сфері.

Завидом участі у виробничому процесі виділяються наступні категорії ПВП:робітники, інженерно-технічний персонал (ІТП), службовці, молодшийобслуговуючий персонал (МОП), учні, охорона.

Крім того, за формою залучення до трудової діяльності виділяютьсянаступні групи працюючих на підприємстві: штатні працівники, сумісники іпрацюючі за договорами цивільно-правового характеру.

Доосновних напрямків аналізу складу і структури працюючих на підприємствівідносяться наступні:

1.Аналіз наявності й зміни чисельності працюючих за основними групами ікатегоріями ПВП.

2. Визначається показниксередньооблікової чисельності працюючих.

3.Аналіз структури ПВП за професіями і категоріями.

4. Аналіз відповідності складу працюючих характеру робіт іїх кваліфікації.

У процесі аналізу необхідно вивчити зміну структуриперсоналу виробничих підрозділів. У результаті такого аналізу може виявитися,що на підприємстві знижується виробничий потенціал. Такий стан спостерігаєтьсятоді, коли питома вага робітників фактично нижча аналогічної величини в минулихзвітних періодах і нижче, ніж передбачається планом.

Зниження чисельності фахівців може бути результатом початоїна підприємстві роботи з упровадження заходів інтенсифікації: розширення зон обслуговуванняперсоналом, тобто збільшення коефіцієнта керованості на основі підвищенняпосадових окладів і ставок, викликаним впровадженням у виробництво новихметодів економічного керівництва. Можлива тенденція зростання чисельностікерівного персоналу підрозділу. Така тенденція на початковому етапі підприємницькоїдіяльності цілком виправдана.

У процесі аналізу вивчається співвідношення між основними ідопоміжними робітниками, установлюється тенденція зміни цього співвідношення, іякщо воно не на користь основних робітників, то необхідно здійснити заходу щодоусунення негативної тенденції.

Скорочення чисельності допоміжних робітників досягається зарахунок концентрації і спеціалізації допоміжних робіт: з налагодження і ремонтуустаткування, підвищення рівня механізації й удосконалення праці цих робітниківі т.д.

Поряд з кількісним забезпеченням вивчається якісний складробітників, що характеризується загальноосвітнім, професійно-кваліфікацій-нимрівнями, статево-віковою і внутрішньовиробничою структурами.

Аналіз професійного і кваліфікаційного рівня робітниківздійснюється шляхом зіставлення наявної чисельності за спеціальностями ірозрядами з необхідною для виконання кожного виду робіт на ділянках бригадами іна підприємстві в цілому. Відношенням обсягу кожного виду робіт до плановогофонду робочого часу одного робітника з урахуванням виконання норм виробіткувизначається необхідна чисельність робітників.

Отже, показники забезпеченості підприємства (об’єднання) працівникамихарактеризує ступінь їх використання і не можуть бути факторами, щобезпосередньо впливають на обсяг продукції, що випускається.

У процесі аналізу використання робочого часу напідприємстві (об’єднанні) варто перевірити обґрунтованість виробничих завдань,вивчити рівень їх виконання, установити доцільність виконання окремих видівробіт, виявити втрати робочого часу, установити їх причини, намітити шляхиподальшого поліпшення використання робочого часу, розробити необхідні заходи.

Аналізплинності кадрів пов’язаний з аналізом умов роботи виробничого колективу.

Напрямки аналізу плинності кадрів:

1. Визначення зовнішнього і внутрішнього руху робочої сили.

Цей рух характеризується системою показників:

а) абсолютних – загальним числом вибулих і прибулих працівниківна підприємстві усього і за окремими категоріями;

б) відносних – для характеристики інтенсивності рухуробочої сили. До них належать коефіцієнти обороту прийому, вибуття і плинностікадрів.

2. Характеристика причин звільнення працівників.

Причини звільнення поділяються на залежні й незалежні відпідприємства.

Порядок аналізу плинності кадрів через звільнення:

1. Визначається загальна кількість і питома вагапрацівників, звільнених за кожною з причин.

2. Порівнюються отримані дані за звітний період зпоказниками попередніх періодів.

3. Дається характеристика кадрової роботи підприємства інамічаються заходи щодо закріплення кадрів.

Використання робочого часу аналізується за наступними напрямками:

1. Визначення основного показника – фонду бюджету робочогочасу, що містить кількість людино-днів, відпрацьованих усіма категоріямипрацюючих за визначений період.

2. Розрахунок змін фактичного фонду робочого часу порівняноз плановим фондом і фондом попереднього періоду.

3. Визначення факторів, що впливають на зміну фондуробочого часу:

·    чисельності працюючих;

·    тривалості робочого періоду;

·    тривалості робочого дня.

4. Визначення ефективності використання робочого часу за наступнимипоказниками:

·  середня кількість днів,відпрацьованих одним працівником за визначений період;

·  середня тривалість робочогодня;

·  середня кількість робочихгодин, відпрацьованих одним працівником.

Аналізуючи забезпеченість робочою силою виробничого процесу,необхідно звернути увагу на завантаженість окремих працівників.

5. Визначення резервів робочого часу.

Основним джерелом резервів є скорочення витрат робочого часу.Конкретні причини витрат робочого часу встановлюється при аналізі балансуробочого часу.

При аналізі необхідно враховувати, що збільшення середньоїтривалості робочого дня не говорить про поліпшення використання робочого часу.Збільшення середньої тривалості робочого дня свідчить про збільшення середньогоперебування робітників на роботі й нічого не говорить про збільшення власногоробочого часу.

Вивчаючи в трудовому колективі використання робочого часу,аналіз варто проводити за двома напрямками: з одного боку, визначити зменшенняробочого часу внаслідок зменшення чисельного складу трудового колективу, зіншого – виявити втрати робочого часу. Виходячи з фактичної чисельностіробітників і планової кількості годин роботи одного робітника, розраховуютькількість робочого часу.

У процесі аналізу вивчаються втрати робочого часу, у томучислі непродуктивні витрати робочого часу. Непродуктивні витрати робочого часускладаються з утрат робочого часу унаслідок виготовлення забракованих виробів,їх виправлення, а також витрат робочого часу, пов’язаних з відхиленнями відтехнологічного процесу (додаткові витрати робочого часу).

Великі непродуктивні витрати робочого часу викликані насампередпідвищеними вимогами до якості продукції, що випускається, унаслідокконкурентної боротьби на ринках збуту.

При аналізі важливо установити, які з причин, що викликали втратиробочого часу, є залежними від трудового колективу (прогули, перестоїустаткування з вини робітників і т.д.), а які не обумовлені його діяльністю(відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами, відпуст-ки на час навчання,хвороби і т.д.). Зменшення втрат робочого часу до повного їх усунення з причин,що залежать від трудового колективу, є резервом, що не вимагає капітальнихвкладень, але дозволяє швидко одержати віддачу.

Велике значення при вивченні використання робочого часу маєаналіз організації виробництва з метою розширення зон обслуговуванняустаткування і машин на підставі поєднання професії і робіт, а такожконцентрації робіт за наскрізними спеціальностями (наприклад, ремонтні роботи,технічне обслуговування подібного устаткування в різних виробництвах і т.д.).Проведення таких заходів важливе там, де праця пов’язана з активнимспостереженням за роботою машин і агрегатів.

6. Організація обліку робочого часу для виявлення витрат ірезервів його економії.

Способи обліку:

·    ведення спеціальних обліковихдокументів;

·    проведення фотографій(самофотографій) робочого дня;

·    організація миттєвихспостережень.

Продуктивність праці характеризується двома основними показниками,пов’язаними з використанням трудових ресурсів:

1. Виготовлення товарної продукції в розрахунку на одногопрацівника.

2. Трудомісткість (витрати робочого часу на виробництво одиниціпродукції).

Розрізняють річну, місячну, годинну й інші види продуктивностіпраці.

Порядок аналізу продуктивності праці.

1. Визначаються абсолютні й відносні зміни фактичного показникапродуктивності праці порівняно з плановим чи розрахунковим показником.

2. Визначається приріст виробництва продукції за рахунокзміни трудомісткості й чисельності працівників.

3. Вивчення факторів, що впливають на зміну продуктивностіпраці.

Основні групи факторів зміни продуктивності праці:

1) підвищення технічного рівня виробництва;

2) удосконалювання управління організацією виробництва і роботи;

3) структурні зрушення виробництва;

4) зміна обсягу виробництва на збільшення продуктивності роботи;

5) інші фактори.

Порядок визначення впливу факторів на підвищення продуктив-ностіроботи:

1)  визначається змінатрудомісткості випуску продукції в результаті впровадження заходів, що входятьдо тієї чи іншої групи

2)  факторів;

3)  визначаються відносне чи умовневивільнення чисельності працівників у результаті впровадження окремих заходів;

4)  визначається змінапродуктивності роботи за рахунок того чи іншого фактора;<sub/>

5)  визначається узагальнюючевизначення впливу факторів на збільшення продуктивності роботи (за методомланцюгових підстановок).

Фонд оплати роботи складається:

1) із фонду основної зарплати.

2) фонду додаткової оплати роботи.

3) інших заохочень і компенсаційних виплат

Основний зміст аналізу витрат коштів на оплату роботиполягає у порівнянні фактичного фонду оплати з плановим. При цьому плановийфонд оплати праці перераховується на фактичний обсяг виробництва, рівеньдоходів і середньооблікову чисельність працівників з метою виявлення сум,виплачених понад рівень, передбачений фактичним обсягом виробництва(реалізації) продукції, робіт послуг.

Крім цього, для аналізу засобів, спрямованих на оплатупраці, використовуються наступні показники:

1) зміна фонду оплати праці з окремих категорійпрацівників;

2) зіставлення темпів зростання оплати праці та їїпродуктивності;

3) зміна заробітку одного працівника промислово-виробничогоперсоналу (ПВП) і окремих категорій.

При аналізі використання фонду оплати праці необхідно приділятиувага аналізу засобів на оплату праці, що входять до собівартості продукції.

Велике значення при проведенні аналізу коштів на оплатупраці в собівартості продукції має вирішення питання про те, що аналізувати:елементи чи статті витрат, оскільки витрати на виробництво в практиціпланування, обліку й аналізу прийнято групувати за елементами і статтями.

Групування витрат за елементами мало застосувалося ваналізі і використовувалося в основному для аналізу динаміки співвідношеньупредметненої і живої праці, визначення потреби у виробничих запасах,обчислення оборотності окремих видів нормованих оборотних коштів й інших показників.Показники витрат на виробництво і реалізацію продукції відповідно до чинноїсистеми податків і зборів у розрізі за елементами набули першорядного значення.Особлива увага податкових органів і підприємств приділяється при цьому елементу«Витрати на оплату праці», що є базою для обчислення ряду податків, зборів івідрахувань.