Реферат: Використання трудових ресурсів Західної України

МІНІСТЕРСТВООСВІТИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГОГОСПОДАРСТВА

Інститут економіки, управління іправа

Кафедра управління трудовими

ресурсами ірозміщення продуктивних сил

 

КУРСОВАРОБОТА

на тему:

Використання трудових ресурсівзахідних областей України

 

 

                                                                                     Виконала студентка групи 41

                                                                                    «Фінанси та кредит» 2,5 роки

                                                               І.С.Веремейчик

Науковий керівник: В.Я. Брич

До захисту «___» ___________ 2000р.

ТЕРНОПІЛЬ-1999

ЗМІСТ

ВСТУП… 4

1. ЕКОНОМІЧНІ, ДЕМОГРАФІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ…

2. СКЛАД ІСТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ…

3.СТРУКТУРА ЗАЙНЯТОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У СІСПІЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ         

4.ПРИРОДНИЙ ТА МЕХАНІЧНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙУКРАЇНИ…

5. ОСНОВНІПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ…

6.ОСОБЛИВОСТІ МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ…

ВИСНОВОК…

СПИСОКЛІТЕРАТУРИ…

ВСТУП

Перехід до ринковоїекономіки на сучасному етапі характеризується поступовим зрушенням в структурізайнятості населення за галузями, сферами та секторами економіки України. Розглядаючипроблеми структурних зрушень в економіці, вітчизняні економісти тривалий часаналіз структури зайнятості ігнорували або, як правило, розглядали як чистосоціальний феномен, що зумовлює інтерес тільки з позиції масштабів безробіття,його професійних і статево-вікових аспектів. Науковий підхід має бути значноглибшим – структурна криза економіки є й кризою структури зайнятості, щосклалася в народному господарстві. За умов тривалого кризового скороченнявиробництва на тлі прогресуючих інфляційних процесів проблема аналізу тапрогнозування зайнятості населення постає як важлива для розробки обгрунтованоїкомплексної системи заходів сприяння досягненню повної продуктивної вільнообраної зайнятості, новий зміст якої на етапі ринкової трансформації економіки.

Дофакторів структурних зрушень у зайнятості населення належать: демографічний фактор,державна політика структурної перебудови економіки, інвестиційна тагрошово-кредитна політика, державна політика пріоритетного розвитку окремихгалузей і територій, галузеві відмінності в оплаті праці та рівнях доходівнаселення, соціальна переорієнтація економіки, темпи й ефективність проведенняроздержавлення та приватизації.

Використання трудових ресурсів України залежить від природних,економічних, демографічних та соціальних особливостей економічних регіонівкраїни. Формування та використання ринку праці регіону – серйозна економічна тасоціальна проблема. Реальний стан регіонального ринку праці пов’язаний з трансформацією економічноїсистеми країни та спадом виробництва, що веде до скорочення попиту на робочусилу.

Мета даної курсової роботи – розкрити проблеми сучасного стану трудовихресурсів Західного регіону України, визначити шляхи їх максимально ефективноговикористання в умовах переходу до ринкової економіки.

/>/>1. ДЕМОГРАФІЧНІ,ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ

Українау 90-х роках увійшла до числа країн, де спостерігається абсолютне зменшеннячисельності населення. З 1991 року почалося природне зменшення населення –природний приріст став негативним – кількість померлих перевищила кількістьнароджених на 39 тис. Рівень народжуваності в Україні після 1945р. ніколи неповертався до довоєнного. Однак помітне зростання загального коефіцієнтасмертності в Україні почалося у 90-з рр. За період 1990-1996рр. Коефіцієнтсмертності зріс більше ніж на 20%, а коефіцієнт народжуваності зменшився на28,35%. Зміни показників природного руху населення за період1990-1996рр. Зображеніу таблиці 1.1, а також представлені у графіках 1.2 та 1.3 окремо для міськогота сільського населення.

                                                                                                                                    Табл.1.1

Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного рухунаселення за 1990-1996рр. (на 1000 чоловік)

Природний рух населення 1990р. 1991р. 1992р. 1993р. 1994р. 1995р. 1996р.

Кількість народжених, всього

Міське населення

Сільське населення

12,7

12,7

12,7

12,1

11,9

12,6

11,4

11,0

12,0

10,7

10,1

12,0

10,0

9,3

11,6

9,6

8,8

11,1

9,1

8,4

10,7

Кількість померлих, всього

Міське населення

Сільське населення

12,1

10,2

16,1

12,9

10,8

17,2

13,4

11,4

17,6

14,0

12,2

18,5

14,7

12,8

18,8

15,4

13,6

19,1

15,2

13,3

19,2

Природний приріст населення, всього

Міське населення

Сільське населення

0,6

2,5

-3,4

-0,8

1,1

-4,6

-2,0

-0,4

-5,1

-3,5

-2,1

-6,5

-4,7

-3,5

-7,2

-5,8

-4,8

-8,0

-6,1

-4,9

-8,5

                                                                                                                                    Рис.1.2

/>
Коефіцієнтинароджуваності за 1990-1996рр. (на 1000 чоловік)

Рис. 1.3

/>
Коефіцієнти смертності за1990-1996рр. (на 1000 чоловік)

Яквидно з таблиці, у 1996р. коефіцієнт народжуваності у міських поселеннях був приблизнона 21,5% менше, ніж у сільських, а коефіцієнт смертності – на 31,7%. У 1990р. коефіцієнтинароджуваності сільського та міського населення були рівними, а коефіцієнт смертностіміського населення був на 37% менше ніж коефіцієнт смертності сільськогонаселення. Це вказує на те, що за період 1990-1996рр. Народжуваністьзменшувалась у містах набагато швидше ніж у селах трохи повільніше ніж у селах,у той час як смертність зростала у селах трохи повільніше ніж у містах.

Однієюз важливих рис сучасної демографічної ситуації слід вважати зменшення коефіцієнтанароджуваності в міських населених пунктах і меншою мірою в сільських, тазбільшення додатньої різниці між рівнем народжуваності в селах та містах.

Негативнітенденції у зміні рівнів народжуваності і смертності відповідно впливають напоказники відтворення населення. Нетто-коефіцієнт відтворення населення, якийхарактеризує заміну існуючого покоління наступним за умов існуючого рівнясмертності і народжуваності у вікових групах населення, зменшився з 1990р. по1995р. на 29,1%, зокрема, в міських поселеннях – на 32,2% і на 22,9% — всільській місцевості.

Депопуляціясправляє значний вплив на вікову структуру населення. Кількість літніх осібзбільшується, натомість кількість дітей у віці до 15 років зменшується. За1995-1996рр кількість осіб пенсійного віку зросла в 1,8 раза. Кількістьпенсіонерів у розрахунку на кількість населення працездатного віку зросла з0,48 у 1980р. до 0,76 у 1996р., тобто в 1,56 раза. Це означає, що дедалі меншакількість працівників і платників податків повинна буде утримувати дедалізростаючу кількість пенсіонерів.

Зменшеннюабсолютної кількості трудових ресурсів у 90-х рр. (здебільшого внаслідок змін увіковій структурі населення) не сприяють тенденції розвитку ринку праці вУкраїні. Відбувається стрімке падіння рівня реальної заробітної плати,зростання безробіття і вимушеної неповної зайнятості населення. Абсолютна кількістьтрудових ресурсів за 1990-1996рр. зменшилась на 6,66%, зайнятість – 11,3%. У1996р. кількість працівників, які знаходились у відпустках без збереженнязаробітної плати, становила 23,8% до загальної кількості робітників іслужбовців, що на 24,4% вище рівня 1995р., а працювали в режимі неповногоробочого дня (тижня) 8,6% загальної кількості робітників і службовців, що на42,3% загальної кількості робітників і службовців, що на 42,3% вище рівня1995р.

Негативнітенденції природного руху в Україні у 90-х рр. поєднуються із змінами якісниххарактеристик відтворення населення, що має прояв у падінні рівня особистогоспоживання товарів і послуг збільшенні питомої ваги витрат на харчування уструктурі особистого споживання тощо. У 1996р. 57% доходів громадян Українивитрачалось на харчування. Про зростання бідності свідчать зміни у споживанніокремих продуктів харчування на душу населення. За період 1990-1996рр.споживання на душу населення  м’яса і м’ясопродуктів в перерахунку нам’ясо зменшилося на 46,2%,молока і молочних продуктів – на 38,4, фруктів і ягід – на 21,9, яєць – на 40,олії – на 28,4, овочів і баштанних – на 16,1, риби – на 75,4, цукру – на 34%.

Швидке погіршення соціально-економічних умов життя широких верствнаселення тягне за собою погіршення санітарно-гігієнічних умов і неадекватністьусіх видів обслуговування.

Результатибагатьох санітарно-епідеміологічних обстежень підтверджують той факт, щопоширення соматичних та психічних захворювань, а також відхилень від нормсоціальної поведінки відбиває соціальну кризу нашого суспільства. Психічнірозлади, алкоголізм, зловживання іншими «соціальними токсинами» та лікарськимизасобами, розлад сімейного життя, бездоглядність дітей процвітають там, депослаблені соціальні зв’язки, стосунки мають безособовий характер. Там, де господарча і особливовиробнича діяльність у занепаді, відчуваються негативні наслідки для здоров’я і добробуту населення, збільшуютьсявипадки психічних розладів, зростає злочинність.

Длястабілізації й зростання виробництва необхідне ефективне державне регулюванняекономічних відносин, упровадження в практику науково-технічного прогресу,енерго-та матеріалозберігаючих технологій, виготовлення конкурентоздатноїпродукції. Потрібна селективна інвестиційна та фінансово-кредитна підтримкапідприємств, що простоюють. Прискореному виходу вітчизняної економіки з кризисприятиме підтримка та й стимулювання розвитку малого підприємництва ісамозайнятості населення, реформування податкової системи, легалізаціятіньового капіталу, збільшення обігових коштів, підвищення платоспроможностіпідприємств і населення.

Структурнета якісне оновлення товаровиробництва і ринкової інфраструктури, зростанняосновних фондів підприємств немождиві без інвестування в економіку країни.Базою для залучення інвестицій є природно-ресурсний потенціал. У Західнихобластях України є значні природні ресурси (мінерально-сировинні, земельні,лісові, водні та рекреаційні). Та все ж сумарний природно-ресурсний потенціал вЗахідних областях нижчий, ніж в інших областях України.

Західний регіон завжди мав надлишоктрудових ресурсів і характеризувався підвищеним рівнем відтворення населення. В1997р. рівень зайнятості населення (відсоток зайнятих у всіх сферах економічноїдіяльності з-поміж загальної чисельності населення) для України та її Західногорегіону становив відповідно 44,8 і 43,5%. Якщо врахувати, що в Західній Українііснує вимушена неповна зайнятість, то реальні відмінності виявляться щебільшими. Крім того в Україні, порівняно з іншими державами, невисокий рівеньзаробітної плати. У 1997р. частка виплат на оплату праці в собівартостівиробленої продукції становила в середньому в Україні 18,2%, водночас як українах Західної Європи значення цього показника перебувають в межах від 40 до60%. Якщо відношення середньомісячної заробітної плати в Україні до такогосамого показника у її Західному регіоні в 1990р. приблизно дорівнювало 1,13, тов 1993р. це співвідношення було 1,24, а в 1997 і в січні 1998р. – 1,3. Зазначенням цього показника у січня – вересні 1998р. Тернопільська, Чернівецька,Волинська і Закарпатська області займали останні місця в Україні.

Окрімдемографічної складової, до основних компонентів трудового потенціалу населеннярегіону належить його здоров’я та освітньо-професійний рівень. За узагальнюючий показник стану здоров’я населення регіону можна взятиочікувану тривалість життя при народженні. Для населення України загалом цейпоказник був постійно меншим, аніж для її Західного регіону і впродовжтривалого періоду до 1990р. і після 1995р. залишився незмінним. Лише на цьомучасовому проміжку він зменшивсяв україні від 71 до 67, а, наприклад, уЛьвівській області – від 72 до 70 років. Причини такої ситуації зі здоров’ям були закладені ще в період до проголошеннянезалежності України. Адже, про стан здоров’я населення свідчить і кількістьзахворювань. Ще за радянських часів імперська влада за допомогою колоніальноїадміністрації штучно перетворила нашу країну зі сприятливими кліматичнимиумовами за достатньої кількості родючих земель, харчових та інших продуктів назону екологічного лиха, апогеєм якого стала аварія на ЧАЕС.

На профіль виробництва в Західному регіоні впливають не лише природніресурси, а й те, що він значно пізніше від інших територій України ввійшов досистеми суспільного поділу праці колишнього СРСР. У межах регіону сформувавсякомплекс, у структурі якого переважали галузі, що виробляли засоби виробництвата підприємства ВПК. Тут набули розвитку машинобудування, виробництвобудівельних матеріалів, гірничо-видобувна, хімічна, деревообробна, легка іхарчова промисловості. Під час трансформації економіки України на ринкову,провести конверсію, перепрофілювання, диверсифікацію, реструктуризацію чи іншуперебудову виробництва дуже важко.

Сільське господарство у Західному регіоні розвинуте достатньо, зокрема,на територіях з гористою місцевістю, хоча у валовому продукті сільськогогосподарства з-поміж усіх соціально-економічних районів України найбільша рольналежить Центральному і Західному районам. Актуальними проблемами залишаютьсяприватизація землі, підтримка аграрного виробника, підвищення врожайностісільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва. За аналізом,проведеним Ф.Заставним, обсяг виробництва валової продукції сільськогогосподарства в розрахунку на одного мешканця лише в Закарпатській, Львівськійта Івано-Франківській на 25-35% нижчий, а в усіх інших областях регіону на7,5-36% вищий, ніж значення аналогічного середньодержавного показника. Обсягвиробництва товарної продукції промисловості в розрахунку на одного мешканця вусіх областях регіону нижчий від значення відповідного показника для Українизагалом, а Волинська, Закарпатська, Тернопільська і Рівненська області займаютьза величиною цього показника у країні останні місця.

Із поглибленням економічної кризи Україна, й зокрема її західні області,вкрай мало використовують наявний інвестиційний потенціал. Це також підтверджуєдинаміка продуктивності праці. Якщо індекс продуктивності праці в промисловостівзяти в 1990р. за 100%, то в 1997р. в Україні він досягав 75%, а у Волинській,Львівській, Закарпатській і Тернопільській областях – відповідно 45, 48, 52 і55%. Нині є потреба у зовнішніх та внутрішніх інвестиційних вкладеннях дляфінансування випуску продукції у різних галузях, створення нових виробничихпотужностей та робочих місць.

Регіональна структура закордонних вкладень капіталу відповідаєінвестиційній привабливості територій України. Зважаючи на те, що, порівняно зіншими, західні області менш привабливі для іноземних інвесторів, то відповідноменші вкладення в них закордонного капіталу. Дещо кращий стан цього показника уЛьвівській та Закарпатській областях, а Чернівецька область за його значеннямперебуває на останньому місці з-поміж областей України. Обсяг закордоннихвкладень на одного мешканця в західному регіоні майже вдвічі менший, ніжзагалом у країні (див таблицю 1.4). На початок 1997р. підприємства з іноземнимиінвестиціями забезпечували у Львівській області майже 10 тис. робочих місць.Але такі підприємства не забезпечують економічного зростання й вирішенняпроблеми зайнятості в регіоні. Обсяги виробництва цих підприємств на той часстановили лише 3% загального обсягу виробництва в цій області, а кількістьновоутворених робочих місць не сягала навіть 1% зайнятих у народномугосподарстві області.

Низькийрівень привабливості західного регіону, порівняно з іншими територіями Українидля закордонних інвесторів змушує всіляко розширювати попит на робочу силу вньому, передусім за рахунок внутрішніх вкладень. Необхідно використатиспецифіку регіону для поліпшення його інвестиційного іміджу і стимулюванняпритоку в його економіку іноземного капіталу. Треба визначити пріоритетиекономічного розвитку. Такими можуть бути агропромисловий комплекс, лісова йдеревообробна галузі, машинобудування, рекреаційно-туристичний комплекс.Враховуючи надлишок працездатного населення, тут варто розвивати трудомістківиробництва та невиробничу сферу.