Реферат: Саркоптоз свиней (Комплекс лікувально – профілактичних заходів при саркоптозі свиней в ТзОВ "Надія" Хотинського району Чернівецької області)
Міністерство Аграрної Політики України
Подільська Державна Аграрно-Технічна Академія
Факультет ветеринарної медициниКафедра інфекційних
таінвазійних хвороб
К У Р С О В А Р О Б О Т Анатему:«Комплекс лікувально – профілактичних заходів при саркоптозі свиней вТзОВ „Надія“ Хотинського району Чернівецької області».
Виконав:
студент 4 СП курсу
факультету ветеринарної медицини
Шаріков Михайло В'ячеславович
м.Кам'янець-Подільський
2001 рік
План1.Вступ. 3
2.Характеристикагосподарства. 4
3.Характеристикаепізоотичної ситуації у господарстві. 6
4.Характеристиказахворювання. 7
4.1.Особистіспостереження 10
5.Лікувально-профілактичнізаходи. 10
6.Аналізпроведених заходів та їх наукове обгрунтування.13
7.Технікабезпеки. 14
8.Підсумки. 15
9.Пропозиціїгосподарству. 15
Додатки
Списоквикористаної літератури
<span Courier New";mso-fareast-font-family:«Times New Roman»;mso-bidi-font-family: «Times New Roman»;mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-language: AR-SA">1.Вступ
Усільськогосподарських тварин реєструється велика кількість паразитарних хвороб. При наявностівеликого числа хворих тварин господарство недоотримує молоко,м'ясо, вовну, яйця, а через загибель молодняка знижується відтворенняпоголів'я. Великі втрати у тваринництві від паразитарних хворобзумовлюються їх масовим поширенням і прихованим протіканням.Особлива увага приділяється гельмінтозним інвазіям оскількипри них значно знижується продуктивність тварин, напруження імунітетупроти інфекційних хвороб та наявність такого факту, що багато гельмінтозівє зооантропозними захворюваннями (у тварин паразитує 67 видівгельмінтів, що передаються людині).
Алепоряд із гельмінтозними захворюваннями паразитологія вивчаєще великий розділ хвороб, що викликаються паразитичними кліщами.До цих хвороб відноситься і саркоптозсвиней. В результаті перехворювання цим захворюванням молодняксвиней виснажується, що в подальшому призводить до зниження продуктивності,зниження несприятливості до інфекційних хвороб, або й до загибелі.
Господарствопри цьому може понести значні збитки виражені в недоотриманніпродукції, збитків від загибелі, витрат на проведення заходів поліквідації захворювання, збитків унаслідок карантинно-обмежувальнихзаходів.
Метою даного дослідження є:
<span Times New Roman",«serif»">-<span Times New Roman"">
висвітлити теоретичні аспекти хвороби.,<span Times New Roman",«serif»">-<span Times New Roman"">
показати заходи боротьби та профілактикина прикладі конкретного випадку.,<span Times New Roman",«serif»">-<span Times New Roman"">
закріпити знання про біологію та поширеннязбудника.2.Характеристика господарства.
Господарство ТзОВ «Надія», Хотинськогорайону, Чернівецької області розміщене в басейні р.Дністер, взоні помірного клімату. Відстань до :
<span Times New Roman",«serif»">-<span Times New Roman"">
<st1:metricconverter ProductID=«5 км» w:st=«on»>5 км</st1:metricconverter>.,<span Times New Roman",«serif»">-<span Times New Roman"">
<st1:metricconverter ProductID=«70 км» w:st=«on»>70 км</st1:metricconverter>.,<span Times New Roman",«serif»">-<span Times New Roman"">
<st1:metricconverter ProductID=«28 км» w:st=«on»>28 км</st1:metricconverter>.Інформація про економічні показники господарськоїдіяльності ТзОВ «Надія»
Хотинського району Чернівецької області
Показникза 1999 рік
за 2000 рік
Земельна площа, га
1353
1353
Чисельність працівників, чол
196
170
Вартість річної валової продукції, тис.грн
957,4
1211,2
Спеціалізація господарства зерн. рослинництво з розв. скотарством
Кількість сіножатей і пасовищ, га 185 185 Поголів'я тварин Велика рогата худоба, всього331
307
В т. ч. корови
125
111
На вирощуванні й відгодівлі
206
196
Коні дорослі, гол16
18
Молодняк коней, гол9
9
Свині, всього348
295
В т. ч. маточне поголів'я
40
40
На вирощуванні і відгодівлі
308
255
Птахівництво, всього300
100
Кури дорослі, гол
100
100
Молодняк
200
-
Бджолярство, сімей58
58
Деякі показники кормовиробництваВаловий збір кормових культур:
Коренеплоди, ц
2854
1700
Сіно, ц
1652
2003
Зеленої маси багаторічних трав, ц
12621
8840
Закладено:
Силосу, ц
7646
6340
Сінажу, ц
5179
3162
Урожайність кормових культур:
Коренеплоди, ц / га
285,4
170
Зеленої маси багаторічних трав, ц / га
41,3
38,6
Кукурудзи ц / га
103,7
131,9
Потреба в кормах, ц ВКОВелика рогата худоба:
В т. ч. корови
2182
1283
На вирощуванні й відгодівлі
3907
2963
Свині2495
2372
Птиця48
34
Ін. види тварин812
746
Забезпеченість власними кормами100 %
100 %
Виробництво продукції тваринництваВелика рогата худоба:
Молоко, ц
2585
2191
Молоко, собівартість, тис. грн
105,2
93,3
Приплід, гол
125
118
Приріст, ц
325
233
Свині:
Маса поросят при народженні, кг
5
3
Кількість відлучених поросят
500
335
Птахи:
Яйця, тис.шт
2,2
1,8
Бджоли:
Мед, ц
1,9
2,1
Всього вирощено худоби і птиці, ц ж/м476
365
Шляхи сполучення з сусідніми господарствамита адміністративними центрами – грунтові покращені та шосейні.
Тварини утримуються в типових приміщеннях,напування централізоване, роздача кормів – вручну з підводи.
3. Характеристикаепізоотичної ситуації у господарстві.
Господарство забезпечує себе власниммолодняком, тварин з інших господарств не завозять, крім зміни кнурів-плідників,яких після завозу ставлять на 30-денне профілактичне карантинування,де протягом цього періоду досліджують на наявність гострих та хронічниххвороб, приховане носійство збудників.
Серед інвазійниххвороб, що реєструються в господарстві мають місце фасціольозВРХ, телязіоз ВРХ, диктіокаульозВРХ, гіподерматоз ВРХ, аскаридоз свиней, лігульоз риби, ехінококоз,саркоптоз свиней.
Фасціольоз ВРХ, телязіоз ВРХ, ехінококоз,диктіокаульоз ВРХ, гіподерматоз ВРХ: джерела – хворі твариниособистого сектору, шлях поширення – пасовища., аскаридоз тасаркоптоз свиней: джерела – хворі тварини, шлях поширення – інвентар,обслуговуючий персонал., лігульоз – наявність р.Дністер.
Серед інших шляхів передачі і розвиткузбудників інвазійних хвороб є наявність річки, як важливого пунктув поширенні захворювань. Низька швидкість течії, наявність заплав,болотистих мілких берегів створюють сприятливі умови для розвиткузбудників більшості паразитарних захворювань. В вечірні годиниспостерігається значний літ кровосисних двокрилих – комарі, мошки.
4.Характеристиказахворювання.
Короста– інвазійне захворювання шкіри, що викликаєтьсякоростяними кліщами і характеризується ураженням епідермальногошару шкіри, свербежом, екзематозними змінами на шкірі, відставаннямв рості поросят та зниженням вгодованості дорослих тварин.
Поширення:короста відноситься до поширених хвороб. Вона спостерігаєтьсяскрізь як спорадично, так і ензоотично. Великого поширення коростанабуває при скупченому утриманні та порушенях в годівлі тварини.
Етіологія:коростяні кліщі відносяться до роду Acariformis, родини Sarcoptes.Кліщі дрібні, самці довжиною до <st1:metricconverter ProductID=«0,2 мм» w:st=«on»>0,2 мм</st1:metricconverter>., самки до <st1:metricconverter ProductID=«0,5 мм» w:st=«on»>0,5 мм</st1:metricconverter>. Тіло округлої форми,блідо — сірого кольору. Кутикула смугаста в поперечному напрямку,на спинному боці має лусочки і щетинки спрямовані назад. Лапкикороткі, товсті, конусоподібні, мають присоски на двох нечленистихстеженьках. У самок задня пара лапок без присосок, має щетинки, усамців на третій парі лапок є довгі щетинки. Хоботок – гризучий,короткий, підковоподібний, складається з тонких хеліцер і тричленистихпальп. Очі відсутні. Дихання проходить через шкіру.
Яйця великі, довжиною 0,15 – <st1:metricconverter ProductID=«0,25 мм» w:st=«on»>0,25 мм</st1:metricconverter>., овальні, незрілі,мають двошарову оболонку.
Розвиток: кладка яєць можлива лишепри відповідній температурі тіла тварини, вона проходить у Sarcoptesвсередині ходів, заглиблень в епідермісі,в волосяних сумках. Вихід личинок проходить приблизно через 68 годинпісля яйцекладки (Ф.Гутіра,І.Марек), після чого шестинога личинкапротягом 3 – 4 днів стає восьминогою німфою, яка через декілька линьок( 7 – 12 днів) стає статевозрілим кліщем. Таким чином повний розвитокпроходить за 2–3 тижні.
Тривалістьжиття Sarcoptesна тілі тварини досягає: самки –3-6 тижнів, самці – 5-6 тижнів. Поза тілом тварини кліщі залишаютьсяживими (всі стадії розвитку) найбільше три тижні (експериментально– 18 днів). Предмети та приміщення інвазовані кліщами Sarcoptesнадійно знешкоджуються через 4 тижні; всуху теплу погоду літом для цього достатньо десяти днів (Ф.Гутіра,І.Марек).
Епізоотичнідані: зараження проходить шляхом контакту з хворими тваринами,при цьому на шкіру тварин можуть потрапляти розвинуті кліщі, німфи,личинки та яйця. Факторами передачі можуть бути: предмети догляду,підстилка, руки та частини одягу обсловуючого персоналу, а приособливих умовах – місця для купання, гній. Певну роль може відіграватиі самостійне пересування кліщів, які в теплому приміщенні можуть рухатись зі швидкістю <st1:metricconverter ProductID=«1 мм» w:st=«on»>1 мм</st1:metricconverter> за секунду. Особливезначення мають носії, чи перехворівші тварини на шкірі яких можутьзнаходитися кліщі. Перенос кліщів деколи можуть спричинювати дрібнітварини, мухи(Хольц, 1955).
Сприяючіфактори: довгий волосяний покрив, недостатній догляд за шкірою,холодна та сира пора року, недостатня годівля.
Сприйнятливість:короста зазвичай поширюється в межах тварин одного виду, в рідкихвипадках можливе зараження тварин різних видів, але процес носитьсприятливий характер і проявляється локальними ураженнями.
Патогенез :Кліщі Sarcoptesзалишаютьсяі прикріплюються на місці попадання і звідки потім і поширюютьсяна інші ділянки, причому запліднені самки через короткий час починаютьпроробляти ходи в шкірі, в той час коли решту кліщів(проходячихрізні стадії розвитку) рухаються на шкірі і при цьому можуть долатидоволі великі відстані. Кліщі Sarcoptesживлятьсямолодими клітинами епідермісу, лімфою та тканинною рідиною.
Хвороботворнийвплив коростяних кліщів зумовлюється в першу чергу введенням різкоподразнюючої речовини(можливо слини) між надгризені тканинніелементи верхнього шару шкіри; механічного подразнення внаслідокгризення та буріння епідермісу; травматичного впливу внаслідоктертя, розчухуванню та подряпинам при розчухуванню твариною ураженихмісць.
Розвитокзмін на шкірі при ураженні Sarcoptesпочинаєтьсяз утворення маленького вузлика на місці ушкодженого епідермісувнаслідок серозно-клітинної інфільтрації. Тканинна рідина, щопросочилася на поверхню шкіри, разом з злущеними лусочкамиутворює склеюючу кірку. В результаті хімічного подразнення виникаєпаракератичне зроговіння. Продукти життєдіяльності сенсибілізуютьшкіру. Запальна інфільтрація і порушення трофіки волосяної цибулинипризводить до випадіння волосся, а надмірне зроговіння, утвореннякірок та скупчення інфільтрату викликає потовщення шкіри з утвореннямна ній складок.
Клінічні ознаки:явно захворювають тільки молодітварини та поросята-сисуни, які захворівають уже в віці декількохднів чи тижнів. Перші симптоми, що супроводжуються сильним свербежемчасто з'являються на голові(вуха, область очей), на спині, боках,внутрішній поверхні стегон. Захворювання характеризується появоюна шкірі вузликів, пухирців, які лопаються і утворюють кірочки.Спостерігається випадіння волосся. У занедбаних випадках – облисіння,стовщення і складчатість шкіри, особливо в ділянці шиї, а такожсхуднення, зниження продуктивності та загибель.
Діагноз:ставимо за клінічними ознаками(свербіж,поява вузликів і міхурців на шкірі), епізоотологічними даними(перезараженнятварин), лабораторного дослідження(виявлення кліщів в зіскобахзі шкіри).
4.1.Особисті спостереження:
В моємувипадку саркоптоз свиней виник серед поголів'я молодняка свинейу віці до 4 місяців і проявлявся появою на стегнах та черевній стінцізони гіперемії з вузликами та пустулами, це супроводжувалось сильнимсвербежем в зоні ураження, поросята розчухували уражені ділянки,сильно непокоїлись. При пальпації уражених ділянок відчуваласярельєфність та кіркоподібні нашарування.
З метоюпостановки діагнозу та його диференціювання проводив відбірпроб на дослідження в лабораторію ветеринарної медицини. Пробивідбирав шляхом глибокої скарифікації шкіри(до крові)на ураженихділянках у трьох поросят. Проби поміщав у пробірку і щільно закрившинаклеїв етикетку і направив у лабораторію.
Діагонозвстановив використовуючи клінічні ознаки та лабораторне підтвердження.
5.Лікувально-профілактичнізаходи.
Календарний план заходів по ліквідації
саркоптозу свиней на свинофермі ТзОВ «Надія».
№ пп
Назва заходів
Термін виконання
Хто виконує
Хто контролює
Примітка
1.Організаційні заходи
<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Courier New»; mso-ansi-language:UK">1.<span Times New Roman"">
Провести обстеження свиноферми
до 17.09.
2001 р.
зав.
фермою,
зоотехнік
вет.спе-ціаліст сферми.
Головн. лікар
господар-ства
<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Courier New»; mso-ansi-language:UK">2.<span Times New Roman"">
Відновити огорожу навколо ферми
до 20.09.
2001 р.
буд. бригада
Зав. фермою.
<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Courier New»; mso-ansi-language:UK">3.<span Times New Roman"">
Встановити сан.пропускник з дезбар'єрами при вході на територію с/ферми і слідкувати за кількістю деззасобів.
до 21.09.
2001 р.
вет. фельдшер
вет. лікар
г-ва.
<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Courier New»; mso-ansi-language:UK">4.<span Times New Roman"">
Забезпечити обслуговуючий персонал спец.одягом та слідкувати за його станом.
до 18.09.
2001 р.
зав.
фермою.
вет. лікар
г-ва.
<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Courier New»; mso-ansi-language:UK">5.<span Times New Roman"">
Забезпечити обслуговуючий персонал необхідною кількістю засобів особистої гігієни.
до 18.09.
2001 р.
зав.
фермою.
вет. лікар
г-ва.
<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Courier New»;mso-ansi-language:UK">6.<span Times New Roman"">
Провести розрахунок та закупити препарати для обробки тварин та дезінвазії приміщень.
до 19.09.
2001 р.
вет. лікар
г-ва.
головн. вет. лікар району.
<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Courier New»;mso-ansi-language:UK">7.<span Times New Roman"">
Провести з обслуговуючим персоналом роз'яснюючу бесіду про заходи боротьби з саркоптозом свиней.
до 18.09.
2001 р.
вет. фельдшер
вет. лікар
г-ва.
2.Загально-профілактичні заходи
1.
Заборонити неконтрольовані перегрупування тварин на с/фермі.
з 15.09.
2001 р.
зав.
фермою,
зоотехнік
вет. лікар
г-ва.
2.
Провести клінічний огляд поголів'я на наявність хворих та носіїв.
до 16.09. 2001 р.
вет. фельдшер
вет. лікар
головн. вет. лікар району.
3.
Ізолювати хворих, призначити за ними окремо виділений персонал та предмети догляду.
до 17.09.
2001 р.
вет. фельдшер
вет. лікар
4.
Провести вітамінізацію молодняка свиней комплексними препаратами вітамінів.
до 17.09.
2001 р.
вет. фельдшер
вет. лікар
5.
Збалансувати раціон по поживних речовинах.
до 16.09.
2001 р.
зав.
фермою,
зоотехнік
вет. лікар
г-ва.
3.Спеціальні заходи
1.
Провести клінічний огляд ураженого поголів'я, важкохворих та виснажених відділити в окрему групу.
до 21.09.
2001 р.
вет. фельдшер
вет. лікар
2.
Провести випробування робочого розчину акарициду на 2-х ослаблених поросятах.
21.09.
2001 р.
вет. фельдшер
вет. лікар
3.
Провести обробку ураженого поголів'я від саркоптозу, використовуючи 0,005 %-ну водну емульсію бутоксу. Обробку провести шляхом розпилення робочого розчину на уражені місця за допомогою ранцевого обприскувача ОП – 10.
22.09.
2001 р.
вет. спеціа-лісти
г-ва.
головн. вет. лікар району.
4.
Провести обробку вушних раковин дорослого свинопоголів'я за допомогою аерозолю акродексу. Струмінь інсектициду спрямовувати на уражену ділянку протягом 2-3 с.
22.09.
2001 р.
вет. спеціа-лісти
г-ва.
головн. вет. лікар району.
5.
Провести дезінвазію приміщень де утримуються тварини та нав-колишньої території ферми. Для дезінвазії використовували 3% розчин NaOHпри температурі
800 С. Малоцінні знеособлені предмети догляду – спалити.
23.09.
2001 р.
Дез. загін
головн. вет. лікар району.
6.
Провести повторну обробку ураженого поголів'я від саркоптозу, використовуючи 0,005 %-ну водну емульсію бутоксу. Обробку провести шляхом розпилення робочого розчину на уражені місця за допомогою ранцевого обприскувача ОП – 10.
1.10.
2001 р.
вет. спеціа-лісти
г-ва.
головн. вет. лікар району.
7.
Провести контрольні зіскоби з місць ураження і направити їх у лабораторію для виключення саркоптозу.
до 5.10.
2001 р.
вет. фельдшер
вет. лікар
8.
В подальшому дотримуватись правил ввозу тварин в господарство, проводити профілактичне карантинування тварин, періодичне дослідження тварин на хвороби згідно плану досліджень.
2001 — 2002 рр.
вет. фельдшер
вет. лікар
6. Аналізпроведених заходів та їх наукове обгрунтування.
При постановці діагнозу було застосованолабораторну діагностику, за допомогою якої було підтвердженоклінічний діагноз.
Згідно "Інструкції про заходипо попередженню і ліквідацію саркоптозу свиней" п. 4.3. якоїзазначає, що заходи по ліквідації саркоптозу передбачають лікуванняхворих і підозрілих в захворюванні тварин та знищення збудника захворюванняна тілі тварини і в зовнішньому середовищі з одночасним підвищеннямрезистентності організму тварини, був розроблений план заходівв якому визначено шляхи ліквідації даного захворювання на свиноферміТзОВ «Надія».
В планібуло врахована біологія розвитку паразита тому обробку тваринздійснювали двічі з інтервалом 10 днів, що забезпечило надійнезнищення паразита на тілі тварин.
При ліквідаціїзахворювання були використані сучасні препарати, які застосовуютьсядля боротьби з паразитичними кліщами. Згідно теоретичних данихпроводилась обробка як молодняка, так і дорослих тварин – носіївзбудника інвазії ("Інструкція …" п.4.3.1).
Паразитичнихкліщів знищували і в зовнішньому середовищі, враховуючи вченняак.К.І.Скрябіна про девастацію, використовуючи для цьогогарячий розчин дезінфектанта. Правильне поєднання теоретичнихзнань і практичних досліджень дало можливість ліквідувати захворюванняпоголів'я молодняка свиней.
7.Технікабезпеки.
Щоб забезпечити спокійнийстан тварини при діагностичних дослідженнях, оперативному втручанній інших лікувальних прийомах тварин попередньо фіксують. Вибірспособу фіксації залежить у кожному окремому випадку від видутварини, її стану, характеру лікувального чи діагностичногоприйому, а також від способу знеболювання. При фіксації свиней необхідноубезпечити себе від укусу. Для цього свині накладають петлю на верхнющелепу позаду ікол. Вільний кінець мотузки закріплюють на основівкопаного в підлогу стовпа чи кільця. Для нетривалих маніпуляційпомічники втримують тварину за хвіст і мотузку закріплену за верхнющелепу.
При роботі з акарицидаминеобхідно строго дотримуватись концентрації діючої речовини,так як ці речовини легко всмоктуються не лише при потраплянні вШКТ, а й через шкіру і слизові оболонки, викликаючи отруєння у людей,що проводять обробку. При проведенні обробки забороняється курити,приймати їжу.
При проведенні робіт з аерозоляминеобхідно попередити потрапляння цих речовин інгаляційним шляхом.
Тому необхідно використовуватизахисні рукавички, захисні окуляри, для захисту органів диханнявикористовують респіратор типу РУ-60М з патроном «А».
Термін каренції:
«Бутокс» – забійдозволяється через 20 днів після застосування препарату;
«Акродекс» — забійдозво