Реферат: Основні розрахунки щодо роботи автомобільного двигуна
Зміст
Вступ
1. Хімічні реакції при горінні палива
2. Розрахунок процесів дійсного циклу індикаторних та ефективних показників дійсного циклу двигуна
4. Розрахунок параметрів циліндра та тепловий баланс двигуна
5. Побудова зовнішньої швидкісної характеристикидвигуна
6. Кінематичний розрахунок кривошипно-шатуного механізму
7. Побудова індикаторної діаграми циклу двигуна
8. Динамічний розрахунок кривошипно-шатунного механізму
9.Розрахунок та побудова графіків залежностей
10. Розрахунок та побудова поверхневих діаграм
Висновки
Література
Вступ
Впровадження досягнень науково-технічного прогресу в автомобілебудуванні та на автомобільному транспорті вимагає творчого підходу до вирішення наукових і практичних завдань, які стоять перед робітниками цих галузей, що в свою чергу передбачає необхідність підвищення якості підготовки і перепідготовки кадрів для них.
В області розвитку і удосконалення автомобільних двигунів основними задачами на сучасномк етапі являється:
зниження паливної економічності;
питомої маси;
вартості їх виготовлення і експлуатації;
боротьба з токсичними викидами в атмосферу;
зниження шуму при експлуатауії двигунів.
Виконання цих задач вимагає від спеціалістів, пов’язаних з виробництвом та експлуатацією автомобільних двигунів, глибоких знань теорії, конструкції та розрахунку двигунів внутрішнього згоряння.
Важливим чином у придбанні даних знань, що базуються на основних теоретичних положеннях дисципліни «Автомобільні двигуни».
Курс «Автомобільні двигуни» є одним з базових у справі підготовки інженерно-технічних працівників автомобільного транспорту.
Сучасна автомобільна силова установка (автомобільний двигун) являє собою одну з найскладніших машин, здатних перетворювати теплоту, що виділяється при згорянні палива, у механічну роботу. Процеси згоряння, виділення теплоти і перетворення її в механічну роботу продуктами згоряння відбувається у середині двигуна. Звідси й назва – двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ).
1. Хімічні реакції при горінні палива
Теоретично необхідна кількість повітря для згоряння 1 кг палива:
/>, кг.повітря/кг.палива.
l0=/>кг.повітря/кг.палива./>
Склад палива: бензинів – С = 0,870; Н = 0,145; О = 0; дизельного палива –
С = 0,870; Н = 0,126; О = 0,004. Вид палива повинен відповідати прототипу двигуна, що заданий у таблиці вихідних параметрів.
Теоретично необхідна кількість повітря для згоряння палива:
/>, кмоль.повітря/кг.палива.
L0=/> кмоль.повітря/кг.палива.
Коефіцієнт надлишку повітря aу режимі номінальної потужності приймають за таблицею вихідних параметрів α=0.82
Кількість свіжого заряду
/>, кмоль свіжого заряду/кг.палива.
M1=0.82·/>=0.4246 кмоль свіжого заряду/кг.палива.
Кількість двоокису вуглецю (СО2) у продуктах згорянняза умови:
a<1, />/>, кмоль/кг.палива,
MCO2= /> кмоль/кг.палива,
де/>; для нафтових рідких палив к = 0,45...0,53. />
Кількість окису вуглецю (СО) у продуктах згорянняза умови:
a<1,/>, кмоль/кг.палива.
MCO=/> кмоль/кг.палива.
Кількість водяної пари (Н2О) у продуктах згоряння
за умови:
a<1,/>, кмоль/кг палива.
MH2O=/> кмоль/кг палива.
Кількість водню (Н2) у продуктах згорянняза умови:
a<1,/>, кмоль/кг палива.
MH2=/> кмоль/кг палива.
Кількість кисню (О2) у продуктах згорянняза умови:
a<1,/>, кмоль/кг.палива.
Кількість азоту (N2) у продуктах згоряння
/>, кмоль/кг.палива.
MN2=/> кмоль/кг.палива
Загальна кількість продуктів згоряння рідкого палива
/>, кмоль/кг.палива.
M2=/> кмоль/кг.палива.
Зміна кількості робочого тіла при згорянні палива
--PAGE_BREAK--/>, кмоль/кг.палива.
∆M=/> кмоль/кг.палива.
Коефіцієнт молекулярної зміни паливної суміші
/>.
/>
Нижча теплота згоряння рідкого палива за формулою Менделєєва
/>, кДж/кг.палива.
Hu=/> кДж/кг.палива.
Вміст сірки S та вологи W у паливі приймають рівними 0. />
Хімічна неповнота згорянняза умови:
a<1, />, кДж/кг палива.
∆Hu=/> кДж/кг палива.
Теплота згоряння паливної суміші:
/>, кДж/кмоль пал.суміші.
Hпал.сум=/> кДж/кмоль пал.суміші.
Розрахунок процесів дійсного циклу
Тиск навколишнього середовища для розрахунків Р0= 0,10 МПа.
Температура навколишнього середовища для розрахунків Т0 = 293 К.
Тиск середовища, звідки повітря надходить у циліндр.У випадку відсутності наддуву Рк = Р0.
Температура середовища, звідки повітря надходить у циліндр
При відсутності наддуву Рк = Р0, а Тк = Т0.
Тиск залишкових газів у циліндрі двигуна перед початком процесу наповнення: при відсутності наддуву />, МПа;
Pr=/> МПа
Температуру залишкових газів Tr=1050 K
Густина заряду при наповненні:
при відсутності наддуву />, кг/м3;
/>кг/м3
де В = 287Дж/кг×град - питома газова стала. />
При відсутності наддуву приймають />.
Втрати тиску при наповненні
/>, МПа,
∆Pa=/> МПа
де b - коефіцієнт затухання швидкості руху заряду у перерізі циліндра;
xВП – коефіцієнт опору впускної системи, віднесений до найбільш вузького його перерізу, />; />
wВП = 50...150 м/с - середня швидкість руху заряду у найменшому перерізі впускної системи в м/с. Значення wВП приймають за таблицею вих. пар.
Тиск кінця впуску
/>, МПа
Pa=/> МПа
Температура підігріву свіжого заряду DТ. Приймається
DТ=10ºС.
Коефіцієнт залишкових газів
/>,
/>.
де e - ступінь стиску, приймається за табл. вих. пар.
Температура в кінці наповнення
/>, К.
Ta=/> К.
Коефіцієнт наповнення
/>.
/>.
Середній показник адіабати стиску k1=1,378
Визначається за номограмою Додатку Е (рис. Е-1) у залежності від ступеня стиску e і температури в кінці наповнення Та. />
Значення показника політропи стиску n1в залежності від k встановлю ють у межах:
для бензинових двигунів (k1-0,01)…(k1-0,04); Приймаємоn1=1,338
Тиск у кінці теоретичного стиску
/>, МПа.
Pc=/> МПа
Температура у кінці теоретичного стиску
/>, К.
Tc=/> К
продолжение--PAGE_BREAK--
Середня мольна теплоємність свіжого заряду у кінці стиску
/>, кДж/кмоль×град.,
/>кДж/кмоль×град
де tс- температура у кінці стиску в °С (tс = Tс-273°).
Середня мольна теплоємність залишкових газів
/>=23,3796 кДж/кмоль×град
/>визначається в залежності від коефіцієнта надлишку повітря a і температури у кінці стиску tс шляхом інтерполяції за таблицею В-1 Додатку В
Середня мольна теплоємність робочої суміші
/>, кДж/кмоль×град.
/>кДж/кмоль×град.
Коефіцієнт молекулярної зміни робочої суміші
/>,
/>
де gr- коефіцієнт залишкових газів.
Теплота згоряння робочої суміші
/>, кДж/кмоль.
Hроб.сум=/> кДж/кмоль.
Середня мольна теплоємність продуктів згоряння
/>/>.
/>
Окремі компоненти /> беруть з таблиці С-1 Додатку С. />
Рівняння згоряння (тепловий баланс) для:
бензинових двигунів
/>;
0,85·96494,13+21,99·383=1,1235·(21,01+0,0046tz)·tz
91451,24=25,3855 tz+0,00208tz2
0,00208tz2+25,3855tz-91451,24=0
де xz- коефіцієнт використання тепла. Коефіцієнт використання теплоти у період згорання залежить від типу двигуна:
для бензинового двигуна xz = 0,85...0,95/>
Температуру, що відповідає максимальному тиску згоряння Рz визначають шляхом розв’язування квадратного рівняння попереднього пункту
/>, °С,
tz=/>°С.
/>, К.
Tz=2909+273=3182 К.
Максимальний тиск згоряння:
для бензинового двигуна />, МПа;
Pz=/> МПа.
Дійсний максимальний тиск згоряння:
для бензинового двигуна />. МПа.
Pzд=0.85·5,6=4,76Мпа.
Ступінь підвищення тиску l. Для бензинових двигунів />.
/>МПа.
Ступінь попереднього розширення
Для бензинових двигунів/>;
Ступінь подальшого розширення
Для бензинових двигунів />=6,5
Середній показник адіабати розширення k2=1,2584
Визначають по номограмам Е-2 та Е-3 Додатку Е, відповід но, для бензинових та дизельних двигунів за числовими значеннями d, a та Tz. />
Середній показник політропи розширення n2
/>
k2=1,2584
Тиск кінця процесу розширення
/>, МПа.
Pb=/> МПа.
Температура кінця процесу розширення
/>, К.
Tb=/> К.
Перевірка точності вибору значень тиску та температури залишкових газів
/>, К.
Tr=/> К.
продолжение--PAGE_BREAK--
/>
Значення Тr відрізняється від значення прийнятого у пункті 2.6 на 5%. Умова виконується.
3. Розрахунок індикаторних та ефективних показників дійсного циклу двигуна
3.1. Теоретичний середній індикаторний тиск
/>, МПа.
/>МПа.
Дійсний середній індикаторний тиск
/>, МПа,
Pi=0,95·1,25=1,21 МПа
де j — коефіцієнт повноти індикаторної діаграми, приймається за таб. вих. пар.
Індикаторна потужність двигуна
/>, кВт,
Ni=/> кВт,
де Vл – робочий об’єм циліндрів двигуна у літрах (літраж);
n – частота обертання колінчастого вала, об/хв;
t – коефіцієнт тактності (t = 4).
Значення Vл та n приймають за таб. вих. пар.
Індикаторний коефіцієнт корисної дії
/>,
/>
Індикаторні питомі витрати палива
/>, г/кВт×год,
q=/> г/кВт×год.
Тиск механічних втрат Рм визначають за емпіричною залежністю по заданому у таблиці А-1 значенню середньої швидкості поршня (Vп.ср, м/с).
Для бензинових двигунів з числом циліндрів 8 та більше
PM =0,039+0,0132·Vп.ср, МПа,
PM=0,039+0,0132·10,1=0,17 МПа.
Середній ефективний тиск
/>, МПа.
Pe=1,19-0,17=1,04 МПа
Механічний коефіцієнт корисної дії
/>,
/>.
Ефективний коефіцієнт корисної дії
/>.
/>
Ефективна потужність двигуна
/>.
Ne=199,19·0,86=166,69 кВт
Ефективні питомі витрати рідкого палива
/>, г/кВт×год.
ge=/> г/кВт×год
Годинні витрати палива
/>, кг/год.
GT=259,55·166,69·10-3=44,36 кг/год
Циклова подача рідкого палива
/>, г/цикл.
Gц=/> г/цикл
4. Розрахунок параметрів циліндра та тепловий баланс двигуна
4.1 Робочий об’єм циліндра
/>, л,
Vh=/> л.
деі – кількість циліндрів (таблиця вих. пар.).
Діаметр циліндра
/>, мм,
D=/> мм.
де S/D – відношення ходу поршня до діаметра циліндра, приймають за таблицеюА-1.
Значення D приймають для подальшого розрахунку округленим до цілих значень у мм.
Хід поршня />, мм.
S=100·0,95=95 мм,
Значення ходу поршня приймають для подальших розрахунків округленим до цілих міліметрів.
Уточнене значення літражу двигуна
/>, л,
Vл=/> л
де D та S у мм.
Уточнене значення ефективної потужності
/>, кВт.
Ne=/> кВт
продолжение--PAGE_BREAK--
Номінальний ефективний крутний момент
/>, Н×м.
Me=/> Н×м
Уточнене значення годинних витрат палива
/>, кг/год,
GT=166,79·265,94·10-3=44,36 кг/год.
Уточнене значення середньої швидкості поршня
/>, м/с,
Vп, ср=/> м/с.
Загальна кількість тепла, що вводиться у двигун при згорянні палива
/>, Дж/с,
Q=/> Дж/с.
Тепло еквівалентне ефективній роботі
/>, Дж/с,
Qe=1000·166,79=166790 Дж/с.
Тепло, що передається охолоджуючому середовищу
/>, Дж/с,
Qв=/> Дж/с
де С- коефіцієнт пропорційності (С = 0,45…0,52); />
і – число циліндрів; D – діаметр циліндра у см; m – показник степеня (для чотирьохтактних двигунів m = 0,6…0,7); />
n- число обертів колінчастого валу двигуна, об/хв. (таблиця вих. пар.).
Теплота, що винесена з відпрацьованими газами
/>, Дж/с,
/>=31,69
/>=29,68
Qr=/> Дж/с
де /> — середня мольна теплоємність відпрацьованих газів при сталому тискові у кінці випуску;
/>, кДж/кмоль×град. Значення /> визначається згідно пункту 2.19 за таблицею В-2 або В-3 додатку В для tr; />
/>— середня мольна теплоємність повітря при сталому тискові і температурі середовища, звідки надходить повітря;
/>, кДж/кмоль×град. Значення /> визначається за формулою лівого рядку таблиці С-1 додатку С для tк; />
Теплота, що втрачена із-за хімічної неповноти згоряння:
для бензинового двигуна
/>, Дж/с.
Qнс=/> Дж/с.
Невраховані втрати тепла
/>, Дж/с.
Qост=/> Дж/с.
Складові частини теплового балансу у процентах:
/>=/>; />=/>;
/>=/>; />=/>; />=/>; />.
5. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
Мінімальна частота обертання двигуна nmin= n / 5, об/хв.
nmin=3300/5=660 об/хв
Максимальна частота обертання двигуна:
для бензинового двигуна nmax = 1,1× n, об/хв.
nmax=1,1·3300=3630 об/хв
Крок зміни частоти обертання Dn = nmin, об/хв.
Dn =660 об/хв.
Послідовність розрахункових частот:
n1 = nmin; n2 = n1 + Dn; n3 = n2 + Dn; n4 = n3 + Dn; n5 = n.
n1 =9660 об/хв.n2 =660+660=1320 об/хв.n3 =1320+660=1980 об/хв
n4 =1980+660=2640 об/хв.n5 =3300 об/хв.n6 =3630 об/хв.
Для бензинового двигуна n6 = nmax .
Для розрахункових частот обертання колінчастого валу визначають розрахункові точки кривої ефективної потужності:
для бензинових двигунів:
/>, кВт;
/>кВт;
/>кВт;
продолжение--PAGE_BREAK--
/>кВт;
/>кВт;
/>кВт;
/>кВт.
де Ne – номінальна ефективна потужність 4.5; Nex – біжуче значення ефективної потужності (кВт) для конкретних обертів швидкісної характеристики (nx); nx — біжуче значення швидкості обертання колінчастого валу (об/хв).
Біжучі значення ефективного крутного моменту
/>, Н×м.
/>Н×м;
/>Н×м;
/>Н×м;
/>Н×м;
/>Н×м;
/>Н×м.
Біжучі значення середнього ефективного тиску для розрахункових частот обертання колінчастого валу
/>, МПа.
/>МПа.
/>МПа.
/>МПа.
/>МПа.
/>МПа.
/>МПа.
Біжучі значення середньої швидкості поршня
/>, м/с.
/>м/с;
/>м/с;
/>м/с;
/>м/с;
/>м/с;
/>м/с.
Біжучі значення середнього тиску механічних втрат для прийнятих частот обертання визначають за формулами пункту 3.6 для відповідної швидкості поршня Vп.срх.
/>МПа
/>МПа
/>МПа
/>МПа
/>МПа
/>МПа
/>МПа
Біжучі значення питомих ефективних витрат палива визначають за формулами:
для бензинового двигуна />, г/кВт×год;
/>г/кВт×год;
/>г/кВт×год;
/>г/кВт×год;
/>г/кВт×год;
/>г/кВт×год;
/>г/кВт×год.
де ge – питомі витрати палива при номінальній потужності 3.11;
gex – біжуче значення питомих ефективних витрат палива.
Біжучі значення годинних витрат палива
/>, кг/год.
/>кг/год
/>кг/год
/>кг/год
/>кг/год
/>кг/год
/>кг/год
Залежність коефіцієнта надлишку повітря від частоти обертання визначають через ax, що відповідають розрахунковим частотам обертання.
Для бензинових двигунів значення коефіцієнту при мінімальній частоті обертання nmin дорівнює a1 = (0,8…0,85)×a.
a1 =0,85·0,94=0,752
Подальші значення коефіцієнтів a2, a3, a4, a5 та a6 дорівнюють a=0,94
Біжучі значення коефіцієнта наповнення визначають за формулою
/>,
/>
продолжение--PAGE_BREAK--
/>
/>
/>
/>
/>
де Рех – у МПа; gex – у г/кВт×год.
Таблиця 5.1— Результати розрахунків зводяться в таблицю у наступній формі
№ п/п
Швидкість обертання
nx, об/хв
Параметри зовнішньої швидкісної характеристики
Nex,
кВт
Мех ,
Н×м
Pex ,
МПа
Vп.срх ,
м/с
Рмх ,
МПа
gex,
г/кВт×год
Gтх ,
кг/год
ax
hvx
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
1
900
12,36
131,18
0,67
2,65
0,06
386,32
4,77
0,752
0,68
2
1800
26,42
140,22
0,72
5,30
0,09
347,39
9,18
0,94
0,82
3
2700
39,63
140,22
0,72
7,95
0,12
332,41
13,17
0,94
0,78
4
3600
49,43
131,18
0,67
10,60
0,15
341,40
16,87
0,94
0,75
5
4500
53,26
113,08
0,58
13,25
0,18
374,34
19,94
0,94
0,71
6
4950
52,14
100,64
0,52
14,58
0,20
399,79
20,85
0,94
продолжение--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
70
0,1275
1249,62
80
-0,0895
-877,184
90
-0,28
-2744,26
100
-0,4367
-4280,07
110
-0,5565
-5454,22
120
-0,64
-6272,6
130
-0,6914
-6776,37
140
-0,7174
-7031,19
150
-0,726
-7115,48
160
-0,7252
-7107,64
170
-0,7217
-7073,34
180
-0,72
-7056,67
190
-0,7217
-7073,34
200
-0,7252
-7107,64
210
-0,726
-7115,48
220
-0,7174
-7031,19
230
-0,6914
-6776,37
240
-0,64
-6272,6
250
-0,5565
-5454,22
260
-0,4367
-4280,07
270
-0,28
-2744,26
280
-0,0895
-877,184
290
0,1275
1249,62
300
0,36
3528,34
310
0,5942
5823,72
320
0,8146
7983,84
330
1,006
9859,74
340
1,1542
11312,2
350
1,2479
12230,6
360
1,27
12545,2
6.7. За результатами розрахунків будуються графічні залежності Sх-1, Vп-2 та gп-3 від кута повороту кривошипа j.
/>
/>/>/>/>
/>/>/>
Рис. 1, 2, 3 – Кути повороту
7. Побудова індикаторної діаграми циклу двигуна
Умовна висота камери згоряння у верхній мертвій точці
/>, мм,
Hc=/> мм
де S — хiд поршня у мм.
продолжение--PAGE_BREAK--
Умовна висота камери згоряння у момент початку розширення
/>, мм,
Hz= Hc=12,27мм
де r — ступінь попереднього розширення у вiдповiдностi з пунктом 2.29. Для бензинових двигунів />.
Розрахункові точки по куту повороту кривошипа для визначення проміжних даних тиску на лінії стиску. Для розрахунку приймаються значення кута повороту кривошипа на лінії стиску від 190° до 350° з кроком 10°. Для вказаних кутів повороту за таблицею, заповненою в пункті 6.3, визначаються значення переміщення поршня S190°...S350° i вносяться у таблицю наступного пункту.
Проміжні значення тиску визначають за формулою
/>, МПа,
де n1 — показник політропи стиску у вiдповiдностi до пункту 2.15. В якості Sx у розрахункову формулу підставляють значення S190°...S350°.
Таблиця 7 — Результати
Кут повороту колінчастого валу j
Переміщення поршня Sп, мм
Проміжні значення тиску стиску
/>, МПа
190
87,87
0,0809
200
86,42
0,0825
210
83,99
0,0854
220
80,58
0,0897
230
76,21
0,0958
240
70,91
0,1042
250
64,75
0,1158
260
57,85
0,1316
270
50,37
0,1535
280
42,51
0,1844
290
34,53
0,2286
300
26,73
0,2933
310
19,41
0,3895
320
12,89
0,5336
330
7,47
0,7435
340
3,39
1,0199
350
0,86
1,2977
Розрахункові точки по куту повороту кривошипа для визначення проміжних значень тиску на лінії розширення. Для розрахунку приймаються значення кута повороту j кривошипа на лінії розширення від 350° до 530° з кроком 10°. Вказаним кутам повороту в таблиці (пункт 6.3), відповідають значення переміщення поршня S10°...S170°, які вносяться у таблицю наступного пункту.
Проміжні значення тиску розширення визначають за формулою
/>, МПа,
де n2 — показник політропи розширення у вiдповiдностi до пункту 2.32.
Замість Sх у розрахункову формулу підставляють значення S10°...S170°.
продолжение--PAGE_BREAK--
Результати зводять у таблицю за наступною формою:
Таблиця 7.2— Результати розрахунку проміжних значень тиску лінії розширення
Кут повороту колінчастого валу j
Переміщення поршня
Sп, мм
Проміжні значення тиску стиску />, МПа
370
0,86
4,4832
380
3,39
3,5886
390
7,47
2,6796
400
12,89
1,9722
410
19,41
1,4744
420
26,73
1,1343
430
34,53
0,9011
440
42,51
0,7387
450
50,37
0,6237
460
57,85
0,5409
470
64,75
0,4805
480
70,91
0,4360
490
76,21
0,4033
500
80,58
0,3795
510
83,99
0,3626
520
86,42
0,3514
530
87,87
0,3449
За зразком (рис.4) будується в тонких лініях теоретична індикаторна діаграма розрахункового циклу ДВЗ використовуючи наступні розрахункові показники:
Рa=0,08 МПа; Рc =1,36 МПа; Рz= 4,88 МПа; Рzд =4,15 МПа; Рв= 0,34 МПа;
Рс 190°… Рс 350° — пункт 7.3; Рb 10°… Рb 170° — пункт 7.6; S =88,36 мм; Hс =12,27мм;
Hz =12,27мм
Проводиться уточнення індикаторної діаграми враховуючи значення тисків Рк (пункт 2.3) та Рr (пункт 2.5) та будують лінії процесів газообміну. Для проведення округлення індикаторної діаграми навколо точок c, z, b та r необхідні значення тиску в камері згоряння для характерних точок с" та b":
/>; />; />=0,125 МПа
/>МПа /> МПа
На графіку теоретичної індикаторної діаграми товстими лініями будується дійсна індикаторна діаграма циклу.
/>
Рис. 4. Індикаторна діаграма
8. Динамічний розрахунок кривошипно-шатунного механізму
Заповнюють таблицю 8.1 результатів динамічного розрахунку КШМ для кутів повороту колінчастого валу від 0° до 720° з кроком 10° за наступною формою.
Таблиця 7 — Результати динамічного розрахунку КШМ
Кут φ, град
Тиск Ргкз, Мпа
Прискорення Jп, м/c2
Pr, кН
Pj, кН
P, кН
N, кН
S, кН
K, кН
T, кН
1
2
3
4
5
6
продолжение--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
-0,921
0,249
-0,954
-0,081
0,950
660
0,12500
3528,34
0,173
-3,0891
-2,916
0,723
-3,003
-0,685
2,886
670
0,12500
5823,72
0,173
-5,0987
-4,925
1,074
-5,043
-2,344
4,462
680
0,12500
7983,84
0,173
-6,9899
-6,816
1,241
-6,926
-4,424
5,330
690
0,12500
9859,74
0,173
-8,6322
-8,459
1,193
-8,543
-6,725
5,261
700
0,12500
11312,24
0,173
-9,9039
-9,730
0,934
-9,779
-8,826
4,204
710
0,12500
12230,59
0,173
-10,7079
-10,534
0,516
-10,545
-10,282
2,328
720
0,12500
12545,20
0,173
-10,9833
-10,810
0,000
-10,810
-10,810
Результати розрахунків, за пунктами 7.3...7.8, біжучих значень тиску Ргк.зв камері згоряння заносять у стовпчик 2 таблиці.
У стовпчик 3 вносять значення прискорення поршня (пункт 6.6) для кутів 0°...360° без змін. Для кутів 360°… 720° приймають та підставляють значення прискорення для кута, зменшеного на 360°. Наприклад: для кута 520° у таблицю вносимо прискорення для кута j = 520°-360° = 160°.
Зусилля, що діє на поршень двигуна внутрішнього згоряння, визначають за формулою: />, кН.
Значення Ргк.з для всіх кутів приведені у стовпчику 2 (табл. 8.1); Р— тиск навко лишнього середовища згідно пункту 2.1;
D — округлене значення діаметра циліндра згідно пункту 4.2. Значення зусилля Рг визначають для кожного кута в інтервалі 0°… 720° i вносять у стовпчик 4 таблиці.
З таблиці А-1 визначають значення мас: поршневої групи mп, шатунної групи mш, та маси неврівноваженої одного коліна валу без противаг mк:
mп=0,65 кг ;mш=0,82 кг; mк=1,09 кг
Маса шатунної групи, зосереджена на осі поршневого пальця
mш.п.=0,275· mш, кг.
mш.п.=0,275·0,82=0,226 кг
Маса шатунної групи, зосереджена на осі кривошипа
mш.к.=0,725· mш, кг.
mш.к.=0,725·0,82=0,595 кг
Маса, що здійснює зворотно-поступальний рух
продолжение--PAGE_BREAK--
/>, кг.
mj=0,65+0,595=0,876 кг
Маса, що здійснює обертальний рух для V-подібного двигунаmR= mк+2·mш.к ;
mR=1,09+2·0,595=1,685 кг
Силу інерції зворотно-поступального руху визначають за формулою
Pj=- mj·jп·10¯³, кН.Результати розрахунків сили інерції для інтервалу кутів 0°...720° вносять у стовпчик 5 таблиці.
Сумарна сила, що діє на поршень уздовж осі циліндра />, кН.
Результати вносять у стовпчик 6 таблиці.
Сила, що діє перпендикулярно осі циліндра />, кН.
Результати вносять у стовпчик 7. Значення множника />беруть з таблиці D-4 додатку D. />
Сила, що діє вздовж осі шатуна />, кН.
Результати вносять у стовпчик 8. Значення множника />беруть з таблиці D-5 додатку D. />
Сила, що діє вздовж кривошипа />, кН.
Результати вносять у стовпчик 9. Значення множника />беруть з таблиці D-6 додатку D. />
Тангенціальна сила, прикладена до кривошипа/>, кН.
Результати вносять у стовпчик 10. Значення множника />беруть з таблиці D-7 додатку D. />
У вiдповiдностi з рис.5 будують графічні залежності для Рjта Р за даними таблиці стовпчики 5 та 6.
Нижче в тому ж масштабі будують графіки залежностей для N та S, стовпчики 7 та 8.
Під графіками для N та S будують графіки залежностей сил К та Т, стовпчики 9 та 10.
/>
/>/>/>/>/>/>/>/>/>
/>
/>/>/>/>/>/>
/>
Рис. 9, 10
/>
/>/>
/>
/>/>
/>
Схема сил, що діють на КШМ.
Розрахунокта побудова графіків залежностей
Виконуємо повторний розрахунок розділів 2 та 4, змінюючи значення тиску навколишнього середовища, звідки повітря надходить у циліндр Рв межах0,1…0,095 Мпа. Отримані значення уточненої ефектиної потужності Neта номінального крутного моменту Мевносимо в наступну таблицю.
Таблиця 9.1— Даны
Р
Ne
Me
0,1
53,26
113,03
0,099
52,55
111,53
0,098
51,85
110,03
0,097
51,14
продолжение--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
4500
0,1
53,26
113,08
0,105
60,73
128,94
0,11
63,11
133,98
0,115
65,43
138,91
0,12
67,69
143,73
0,125
69,92
148,4
0,13
72,09
153,06
З даних наведених у таблиці видно, що характеристику двигуна значно покращено, а семе: Nе двигуна з наддувом при nном=4950 об/хв та Рк=0,13 МПа зросла на 26,1%, а Ме– на 26,3% порівняно з даними без наддуву.
Оптимальна область крутного моменту Ме=160-180 Нм досягається при n=900-2700 об/хв та Рк =0,105-0,12 МПа.
В результаті регулювання тиску наддуву максимальний Ме=189,79Нм досягається при n=4500об/хв та Рк=0,173МПа.
Література
1. А.И.Колчин, В.П.Демидов «Расчет автомобильных и тракторных двигателей», М.: Высш. школа, 1980. – 400с.
2. І.П.Ріло, О.П.Рижий «Методичнівказівки032-176» до виконання практичних робіт і курсового проекту з дисципліни «Автомобільні двигуни» для студентів денної і заочної форм навчання спеціальності 6.090200 «Автомобілі та автомобільне господарство». Рівне: НУВГП, 2005 р. – 37 с.
3. Тимченко І.І., Гутаревич Ю.Ф. «Автомобільні двигуни». Харків: Основа, 1996.
4. www.autosite.com.ua
5. www.drive.ru
6. www.carsguru.net
7. www.motor-house.dp.ua
8. www.infocar.com.ua
9. sp-art.at.ua