Реферат: Маршрутизація транспортних перевезень методом Кларка-Райта і її автоматизація в MS Excel
Зміст
Задача 1. Маршрутизація партіонних перевезень методом Кларка-Райта.
Задача 2. Узгодження роботи рухомого складу та навантажувально-розвантажувальних засобів у системі масового обслуговування.
Список використаної літератури
Задача 1. Маршрутизація партіонних перевезень методом Кларка-Райта.
Вихідні дані для виконання задачі:
Кількість пунктів завозу вантажу (вантажоотримувачів) – 14
Дислокація вантажовідправника P0 – 28
Дислокація вантажоотримувачів: P1 – 83, P5 – 06, P7 – 09, P9 – 41, P14 –75
Дислокація інших вантажоотримувачів: Р2 – 84, P3 — 86, P4 — 56, P6 — 07, P8 — 49, P10 — 61, P11 — 91, P12 – 93, P13 – 53.
Загальний обсяг завозу вантажу – 41725 кг.
Зобразимо план розміщення вантажовідправника та вантажоотримувачів на уявній карті.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
9
10
11
2
3
1
12
4
2
5
14
13
6
5
4
3
7
6
8
9
7
8
Потреби вантажоотримувачів такі:
Вантажо-
отримувач
Потреба,
тон
1
2,2
2
2,5
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--30,7
81,1
97,7
112,6
116,0
114,5
P14
Отже ми отримали такі маршрути:
0 – 1 – 2 – 11 — 12вага 9,8 тони
0 – 3 – 13 – 14вага 7,6 тони
0 – 5 – 6 – 7вага 7,6 тони
0 – 9 – 10 вага 4,8 тони
0 – 4 – 8 вага 5,5 тони
Отже необхідно 5 машин відповідної вантажопідйомності.
Задача 2. Узгодження роботи рухомого складу та навантажувально-розвантажувальних засобів у системі масового обслуговування.
Вихідні дані:
Для виконання перевезень використовуються автомобілі-фургони або бортові автомобілі.
Вантаж, що перевозиться, належить до 4 класу вантажу.
Кількість автомобілів, що потребують обслуговування, m = 15.
Вантажопідйомність автомобіля, q = 6 т.
Пробіг автомобіля з вантажем за їздку, lге = 16 км.
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля, b = 0,5.
Витрати часу на виконання підготовчо-заключних операцій, tпз = 12 хвилин.
Технічна швидкість автомобіля, JТ = 24 км/год.
Розрахунок необхідної кількості постів обслуговування n для завданого числа транспортних засобів m = 15, що використовуються для перевезення вказаного виду вантажу, виконується за формулою:
/>,
t-в – середній час повернення автомобіля на пост навантаження (розвантаження), хв.;
/>,
t-р – середній час розвантаження автомобіля на пост навантаження (розвантаження), хв.;
/>,
де, tпр – час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням, хв.;
/>
/>
t-обсл – середній час обслуговування автомобіля на посту навантаження-розвантаження, хв.
/>,
де tТ – норма часу простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням 1 тонни вантажу.
Звідси, кількість постів обслуговування n для завданого числа транспортних засобів m = 15.
/>
Округлюємо до n = 4 поста.
Розрахунок параметрів функціонування одноканальної замкненої Пуасонівської системи масового обслуговування (для кількості постів n = 1) виконаємо для різної кількості автомобілів (від кількості автомобілів m = 2 до наданого числа автомобілів m = 15, із кроком 2.
Імовірність того, що вантажно-розвантажувальний засіб буде простоювати в очікуванні прибуття автомобіля під навантаження (розвантаження), яка розраховується за формулою:
/>,
де, c = (n*m) /l’ – розрахунковий коефіцієнт, m — інтенсивність обслуговування, що характеризує роботу вантажно-розвантажувального засобу, l’ – параметр, що характеризує роботу інтенсивність потоку вимог на обслуговування від одного автомобіля.
m = 1/t-обсл, l’ = 1/t-в.
Середня кількість автомобілів, що знаходяться під навантаженням та в очікуванні навантаження, визначається за формулою:
k — = m — c(1 – P0’).
Середня кількість автомобілів, що очікують початку операції навантаження, розраховується за формулою:
r = k — (1 – P0’).
Середній час простою автомобіля на пункті обслуговування у хвилинах визначається за виразом:
/>.
Середній час очікування початку навантаження автомобіля у хвилинах розраховується:
/>.
Розрахунки зручно здійснювати у табличній формі.
Результати розрахунків зведемо до таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
m
p0'=n
1-p0'
kcp
rcp
tn
tож
2
0,095538
0,904462
-0,687171
-1,59163
-26,2116
-60,7116
4
0,069128
0,930872
1,2343645
0,303492
45,74803
11,24803
6
0,05248
0,94752
3,1849039
2,237384
115,965
81,46501
8
0,013163
0,986837
5,0680936
4,081257
177,1815
142,6815
10
0,001792
0,998208
7,0343092
6,036101
243,1193
208,6193
12
0,000154
0,999846
9,0294425
8,029596
311,5637
277,0637
14
9,11E-06
0,999991
11,029013
10,02902
380,5044
346,0044
15
1,97E-06
0,999998
12,028991
11,02899
415,001
380,501
Результати розрахунків у режимі формул наведені у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
/>
З таблиці бачимо, що зі зростанням кількості автомобілів на пункті обслуговування, середній час простою автомобіля на пункті обслуговування у хвилинах tn зростає, як і пропорційно зростає середній час очікування початку навантаження автомобіля у хвилинах tож.
Список використаної літератури
Николин В.И. Автотранспортный процесс и оптимизация его элементов. — М.: Транспорт, 1990
Боборыкин В.А. Математические методы решения транспортных задач. — Л.: СЗПИ, 1986
Афанасьев Л.А., Островский И.В., Цукерберг С.М. Единая транспортная система и автомобильные перевозки. — М.: Транспорт, 1984
Геронимус Б.А. Экономико-математические методы в планировании на автомобильном транспорте. — М.: Транспорт, 1982