Реферат: Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі про стан навколишнього природного середовища в місті севастополі за 2007 рік

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ


ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В М.СЕВАСТОПОЛІ


ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО

ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

В МІСТІ СЕВАСТОПОЛІ

ЗА 2007 РІК


Інформація для підготовки річної Національної доповіді

про стан навколишнього природного середовища в Україні


Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі


__________________В.В.Завгородній


Севастополь

2008 р.


ЗМІСТ


1. Загальні відомості.

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості м.Севастополя.

1.2. Соціальний та економічний розвиток м.Севастополя.

2.Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонного шару.

2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у м.Севастополі.

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.

2.3. Якість повітря у населених пунктах.

2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров'я людини та біорізноманіття.

2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.

3. Зміна клімату.

3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їх поглинання.

4. Водні ресурси.

4.1. Стан поверхневих та морських вод.

4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об'єкти.

4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.

4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів.

4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.

4.6. Забруднення поверхневих вод.

4.6.1. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки).

4.7. Радіаційний стан поверхневих вод.

4.8. Вплив якості питної води на здоров'я людини.

4.9. Екологічний стан Чорного моря.

4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об'єктів.

5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду.

5.1. Заходи щодо збереження біорізнованіття та формування екомережі.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.

5.2.1. Лісові ресурси.

5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду.

5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів.

5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів.

5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення.

5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування.

5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновлені рубки. Реконструктивні рубки.

5.2.1.4. Відтворення лісів.

5.2.1.4.1. Лісовідновлення.

5.2.1.4.1.1. Лісові культури.

5.2.1.4.2. Лісорозведення.

5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг.

5.2.1.5. Динаміка загиблих лісових культур.

5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників.

5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників.

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин.

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих що підпадають під дію міжнародних договорів України.

5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів.

5.3. Охорона використання та відтворення тваринного світу.

5.3.1. Ведення мисливського господарства;: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин.

5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів.

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними.

5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття.

5.4. Біобезпека генетично модифікованих организмів.

5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні.

5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду Севастопольського регіону.

5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.

5.5.3. Історико-культурна спадщина.

5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля.

6. Земельні ресурси і ґрунти.

6.1. Структура та стан земель.

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.

6.1.2. Деградація земель.

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.

6.3. Охорона земель.

6.3.1.Практичні заходи.

6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.

7. Надра.

7. 1. Мінерально-сировинна база.

7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази.

7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази.

7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість.

7.2. Стан геологічного середовища.

7.2.1. Гірничовидобувні регіони.

7.2.2. Ендогенні геологічні процеси.

7.2.3. Екзогенні геологічні процеси.

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.

8. Відходи.

8.1. Структура утворення та накопичення відходів.

8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація).

8.3. Використання відходів, як вторинної сировини.

9. Екологічна безпека.

9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.

9.3. Радіоекологічна безпека.

9.3.1. Радіоактивне забруднення території.

9.3.2. Радіоактивні відходи.

10. Сільське господарство.

10.1. Ведення сільського господарства в Севастопольському регіоні.

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві.

13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.

13.1. Екологічна політика м. Севастополь.

13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля.

13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

13.4. Державний контроль.

13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.

13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації.

13.8. Екологічний моніторинг.

13.9. Економічні засади природокористування.

13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.

13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі.

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.

13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень.

13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.

13.11.2. Громадські рухи.

13.12. Виконання державних екологічних програм.

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.

Висновки і пропозиції.


Для підготовки інформації використані матеріали:


Державної екологічної інспекції в м. Севастополі;

Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції;

Державного управління статистики;

Севастопольської міської державної адміністрації;

КП “Південекогеоцентр”;

КримНІОпроект;

ДП «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство»;

Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів;

Інституту біології південних морів НАН України;

Севастопольського відділення УкрНДГМІ.



^ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ


Дата утворення м.Севастополя

111 1783 р.

Площа, км2

863,5

Кількість адміністративних районів

4

Кількість міст

1

з них: обласного підпорядкування (значення)

1

Кількість селищ

1

Кількість сіл

29

Чисельність населення, тис. чол.

379,5

Щільність населення,

тис. чол. на 1 км2

0,4 0,44


^ Чисельність населення





Назва міста

Кількість наявного населення, тис. чол.

Площа,

км2

Щільність наявного населення,

тис. чол./ км2




Всього

у тому числі







міське

сільське




м.Севастополь




Севастополь

379,5

356,5

23,0

863,5

0,44

^ 1.1. ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА КЛІМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ М.СЕВАСТОПОЛЯ


Місто Севастополь є окремою адміністративно-територіальною одиницею України, що займає південно-західну частину Кримського півострова.

Адміністративна межа регіону Севастополя бере початок на півночі в районі мису Лукул і закінчується на півдні в районі м. Сарич - самої південної точки держави.

Межею території з південно-заходу та заходу є Чорне море, на півночі та сході межує з Бахчисарайським районом Автономної Республіки Крим, на південному сході - з територією Ялтинської міськради.

Загальна площа території Великого Севастополя становить 107,9 тис. га (0,143% площі України). З них: площа суші - 86,4 тис. га. та акваторія численних бухт - 21,5 тис. га.

Протяжність території із заходу на схід 43 км, з півночі на південь 50 км. Протяжність сухопутної межі Великого Севастополя - 106 км, морської (берегової лінії) - 158 км. По території міста проходить 140,5 км державного кордону України.

Через територію Севастополя проходить межа двох географічних поясів - помірного та субтропічного.

Враховуючи макросейсмічні показники, за даними карти ОСР - 97 місто Севастополь навпіл розділене межею 7 –ми та 8-ми бальної сейсмічної зони.

До небезпечних екзогенних геологічних процесів, характерних для території Севастополя, належать карст, абразія берегів, зсуви та обвали.

Велику частину Севастополя займає Гераклейське плато, складене міоценовими маломіцними вапняками, піщаниками та глинами. Численні бухти (33 мають географічні назви) продовжуються річковими долинами та балками, по яких часто проходять русла тимчасових водотоків. До півночі від Севастопольської бухти розвинуті пліоценові піщаники та конгломерати. Тут характер рельєфу міняється - берегова риса має лінійні контури, типові для Гераклейського плато бухти відсутні.

На сході території Севастополя починаються відроги Кримських гір, де в межгірській западині розташована унікальна Байдарська долина.

У районі м.Айя Кримські гори круто обриваються в море, пляж і континентальний шельф тут відсутні. У геологічному відношенні м.Айя не має аналогів у світі.

Таким чином, у Севастополі на відносно невеликій площі зосереджені різноманітні у відношенні геологічної будівлі та рельєфу території, що визначило різноманітність територіальних природних комплексів регіону.


^ 1.2. СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК М.СЕВАСТОПОЛЯ


Промисловість міста Севастополя представлена, в основному, рядом підприємств риболовної та рибопереробної промисловості, судноремонту, будівельної та гірничої промисловості.

В Севастополі два незамерзаючих морських порти – торговий та рибний.

Севастополь - один з важливіших виноробних регіонів України. 18 аграрних об'єктів, що спеціалізуються з виноградарства, садівництва та овочівництва, розташовані у Севастополі та займають 26,9% території.

Природні ресурси регіону перспективні для розвитку галузей господарства, пов'язаних з відпочинком і туризмом, але несуть значне навантаження в літній сезон у зв'язку з відсутністю необхідної кількості міст відпочинку.

Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але, разом з тим, викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища, причиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених екологічних наслідків на нашій планеті.

Здійснення широкого комплексу взаємозалежних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів гарантує екологічну безпеку громадянам України.

На теперішній час, незважаючи на те, що змінилась власність промислових підприємств, пройшла реструктуризація та зміна направленості виробництва, враховуючи рівень амортизації обладнання, контроль органів полягає в попередженні негативного впливу на навколишнє природне середовище з метою створення екологічних передумов для сталого розвитку України.


^ 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ


2.1. ВИКИДИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

2.1.1. ДИНАМІКА ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН СТАЦІОНАРНИМИ ТА ПЕРЕСУВНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Таблиця 2.1.

Назва забруднюючої речовини

2005 рік

2006 рік

2007 рік

1

2

3

4

^ 1. Викиди забруднюючих речовин,

усього, тис. т

25,8

23,8

18,0

у тому числі від:










1.1. стаціонарних джерел:

4,2

4,3

4,1

метали та їх сполуки

-

-

-

стійкі органічні забруднювачі

-

-

-

оксид вуглецю

0,4

0,3

0,3

діоксид та інші сполуки сірки

0,7

0,7

0,7

оксиди азоту

0,5

0,5

0,5

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

1,6

1,9

2,2

леткі органічні сполуки

0,6

0,4

0,4

1.2. пересувних джерел:

21,6

19,5

13,9

сірчистий ангідрид

-

-

-

оксиди азоту

1,5

1,4

0,0

оксид вуглецю

17,1

15,5

12,0

вуглеводні

2,6

2,4

-

леткі органічні сполуки

-

-

1,9

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

-

-

-

у тому числі від:

1.2.1. автомобільного транспорту:

21,0

18,9

-

сірчистий ангідрид

-

-

-

оксиди азоту

1,2

1,1

-

оксид вуглецю

17,0

15,4

-

вуглеводні

2,6

2,4

-

леткі органічні сполуки

-

-

-

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

-

-

-

2. Парникові гази,

усього, млн. т СО2 – екв.

-

0,3

-



^ 2.1.2. ДИНАМІКА ВИКИДІВ НАЙПОШИРЕНІШИХ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

Таблиця 2..2.

№ з/п

Назва об’єкту

Викиди забруднюючих речовин, т/рік

2005 р.

2006 р.

2007 р.

1

2

4

5

5

1

БРУ ВАТ

284,924

287,456

551,460

2

Севміськводоканал ДКП

398,155

400,416

402,108

3

Севтеплоенерго КП

943,133

1174,84

1071,190

4

СевТЭЦ ДП

59,015

78,411

356,0

5

Югторсан ТОВ


175,815

220,572

257,246


Рисунок 2.1..





Рисунок 2..2.




^ 2.1.3. ОСНОВНІ ЗАБРУДНЮВАЧІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ (ЗА ГАЛУЗЯМИ ЕКОНОМІКИ)

)

Таблиця 2..3.

№ з/п

Види економічної діяльності

Обсяги викидів по регіону

т

у % до підсумку

1

2

3

4

1

Усі види економічної діяльності

у тому числі:

4560,9

100,0

1.1

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

75,2

1,7

1.2

Рибальство, рибництво

5,5

0,1

1.3

Добувна промисловість

1018,8

22,3

1.4

Переробна промисловість

436,8

9,6

1.5

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

1618,2

35,5

1.6

Будівництво

324,7

7,1

1.7

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

80,6

1,8

1.8

Діяльність готелів та ресторанів

0,6

0,0

1.9

Діяльність транспорту та зв’язку

442,9

9,7

2.0

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

24,2

0,2

2.1

Державне управління

494,1

10,8

2.2

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

38,7

0,9

2.3

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

0,6

0,0



^ 2.2. ТРАНСКОРДОННЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ


Екологічно небезпечних об’єктів, які становлять потенційну небезпеку транскордонного забруднення в галузі атмосферного повітря на території м.Севастополя немає.


^ 2.3. ЯКІСТЬ ПОВІТРЯ У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ


Згідно даними представленими в адресу Держуправління охорони навколишнього середовища в м. Севастополі Севастопольською міською санітарно-епідеміологічною станцією та Центром Гідрометеорології в АРК показники спостережуваних забруднюючих речовин в атмосферне повітря Севастопольського регіону (сірчистий ангідрид, діоксид азоту, оксид вуглецю, пил, формальдегід) на протязі 2007 року находилися у межах норми, за виключенням формальдегідів, по яким на протязі усього 2007 року спостерігалося перевищення показника середньодобової ГДК.


^ 2.5. ВПЛИВ ЯКОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НА ЗЖОРОВ’Я ЛЮДИНИ ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ


Під впливом зростання кількості населення і задоволення його потреб відбуваються поступові зміни основних елементів навколишнього природного середовища в сторону погіршення життєвих умов.

Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але, разом з тим, викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища, спричиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених наслідків.

Природне середовище нині все більше забруднюється шкідливими хімічними речовинами, які потрапляють в нього з найрізноманітніших джерел. Інтенсивний розвиток хімічної промисловості, виробництво нових хімічних сполук, зростаюче споживання енергії та урбанізації – все це певною мірою негативно впливає на людину, тваринний та рослинний світ.

Внаслідок погіршення якості навколишнього природного середовища зростає смертність від злоякісних пухлин, захворювань ендокринної системи, хвороб органів дихання тощо. Смертність зростає серед дорослих, дітей та підлітків.


^ 2.6. ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ


Забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами здійснюється в основному від промислових, енергетичних і транспортних джерел. Тільки автомобілі щорічно викидають 51,424 кг забруднюючих речовин на 1 особу.

Для очищення шкідливих речовин, газів, які відходять від організованих джерел викидів, використовуються спеціальні установки очищення газів. Вони являють собою комплекс споруд, обладнання і апаратури, призначений для відділення від викидів газу, що надходить з джерела, або перетворення в знешкоджений стан речовин, які забруднюють атмосферу.

Шкідливі домішки в газах, що відходять від джерел викидів, можуть бути у вигляді аерозолів, або в газоподібному (пароподібному) та пилоподібному стані, тому для їх очищення застосовуються газоочисні або пиловловлюючі установки.

За 2007 р. проведено 1943 перевірки дотримання природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. При перевірках встановлено, що лише половина організованих джерел викидів шкідливих речовин обладнана пилегазоочисними спорудами та вони мають низький рівень експлуатаційних характеристик.

За результатами перевірок виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря складено 360 протоколів про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності 317 посадових осіб на суму 27,299 тис.грн. Пред’явлено 2 позови на відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря на суму 1,636 тис.грн.

За порушення вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони атмосферного повітря за 2007 р. винесено 25 рішень на припинення діяльності підприємств, цехів, окремих дільниць, стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 5 об’єктами, що складає 20%, усунути порушення природоохоронного законодавства та видані дозволи на відновлення діяльності.

В 2007 р. у результаті порушення порядку утримання й експлуатації полігона твердих побутових відходів в Першотравневій балці відбулася аварійна ситуація - загоряння відходів площею 500 м2. Пожежа була локалізована, однак тління полігону проводжується до наступного часу, що приводить к забрудненню атмосферного повітря прилеглій території та м.Інкерман. За порушення вимог природоохоронного законодавства відповідальна посадова особа організації, яка експлуатує полігон притягнута до адміністративної відповідальності. Севастопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу.

У ході операції «Чисте повітря» здійснювався контроль за викидами забруднюючих речовин у атмосферне повітря автомобільним транспортом, виконанням підприємствами та організаціями заходів щодо зменшення викидів у атмосферу, організацією природоохоронних робіт.

Загальна кількість перевірених автотранспортних засобів склала 1615 одиниць, з них 225 одиниць не відповідали вимогам стандартів (14 %).

З перевірених 543 одиниць автотранспортних засобів на 27 підприємствах не відповідало нормативам 35 одиниць, що склало 6,4 %.

На лінії було перевірено 1072 одиниця автотранспорту, з них не відповідали вимогам стандартів 190 одиниць, що склало 17,7 %.

У ході проведення операції «Чисте повітря» за порушення природоохоронного законодавства було притягнуто до адміністративної відповідальності 207 осіб, на суму 7,769 тис.грн.

Держуправління неодноразово зверталося у Севастопольську міську держадміністрацію та Міську Раду по питанню виділення коштів з бюджету міста на розробку програми регулювання транспортних потоків на магістралях і вузлових пунктах руху.

Зростання обсягів викидів від стаціонарних джерел забруднення обумовлене насамперед збільшенням виробництва, зокрема, підприємствами: ВАТ «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького», КП «Севтеплоенерго», ДКП «Севміськводоканал», ДП «СевТЕЦ», ТОВ «Югторсан» та ін.

Виконання природоохоронних заходів. Держуправлінням протягом 2007 р. зареєстровано 21 паспорт пилегазоочисних установ підприємств та узгоджено 42 звіту еколого-теплотехнічних іспитів котлоагрегатів. Протягом І півріччя 2008 року – зареєстровано 6 паспортів пилегазоочисних установ підприємств.


^ 3. ЗМІНА КЛІМАТУ

3.1. ПОЛІТИКА І ЗАХОДИ У СФЕРІ ОБМЕЖЕННЯ СКОРОЧЕННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ І ЗХБІЛЬШЕННЯ ІХ ПОГЛИНАННЯ


Для обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їх поглинання проводиться комплекс заходів, зокрема регулювання двигунів, перехід на газоподібне паливо, наладка обладнання, еколого - теплотехнічні іспити котлоагрегатів, підвищення рівня технічного стану і експлуатації діючого устаткування, регулювання руху потоків автотранспорту. Також проводиться ряд заходів по охороні існуючих зелених насаджень и висадженню нових.

^ Фото: основні забруднювачі атмосферного повітря в м. Севастополі


Рисунок 2.3.




4.^ ВОДНІ РЕСУРСИ



4.1. СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ТА МОРСЬКИХ ВОД

Сучасний стан поверхневих водойм Севастопольського регіону та Севастопольських бухт Чорного моря характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання.

В 2007р. до водойм та морських вод надійшло 24,7 млн. м3 недостатньо очищених стоків (в 2006р.- 28,43 млн.м3). Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. Крім того, в регіоні діють каналізаційні очисні споруди механічного очищення господарсько-побутових та виробничих стічних вод, які не відповідають сучасним вимогам очищення даної категорії стоків. Ряд сільських населених пунктів не забезпечені спорудами очищення стічних вод необхідної потужності, що негативно впливає на стан природних вод. Має місце скидання стічних вод без всякого очищення.

Також причинами незадовільного стану водних об`єктів м.Севастополя є:

- надходження без очищення зливових (талих) вод із значної території міста, сільських населених пунктів та з територій рекреаційних об’єктів курортної зони;

- захаращення берегів водних об'єктів сміттям та господарсько-побутовими відходами;

- розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

- невиконання заходів із створення, винесення в натуру та впорядкуванню прибережних захисних смуг місцевими органами влади.

На теперішній час у м. Севастополі розроблено робочі проекти по водоохоронних зонах поверхневих вод: Чорноріченського водоймища, р.Чорної та проведена паспортизація рік - притоків р.Чорна: Байдарка, Айтодорка, Бага та Суха. З 41 обстеженого водного об`єкту паспортизовано 21 ставок та водосховища руслового типу з площею водного дзеркала більш 1 га та обсягом більш 50 тис. м3 .

На сьогоднішній день невстановлені розмір і межі прибережної захисної смуги уздовж Севастопольських бухт і Чорного моря з урахуванням містобудівної документації, у зв`язку з чим відсутні можливість визначення обмежень ведення господарської діяльності.

Не розроблені проекти по водоохоронних зонах рік Кача, Бельбек.

Розроблення та затвердження проекту водоохоронних зон, у т.ч. проектів встановлення меж земель водного фонду і прибережної захисної смуги Чорного моря дозволить забезпечити дотримання природоохоронних вимог у частині використання земель відповідно до діючого законодавства та запобігання забрудненню водних об'єктів.


^ 4.2. ЗАБІР ТА ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ, СКИДАННЯ ЗВОРОТНИХ ВОД

ТА ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН У ВОДНІ ОБ`ЄКТИ

В 2007р. забір води з природних джерел зменшився на 13.08 млн.м3 порівняно з 2006р. В 2007р. незначно збільшився забір підземної води на 0,63млн. м3 порівняно з 2006р.

Найбільшим споживачем свіжої води у місті є комунальне господарство - 73% та промисловість – 20,4%, сільгоспспоживання разом із зрошенням складає лише 7 %.

Динаміка забору, використання води та скиду зворотних вод за 2005-2007 рр. представлена в таблицях 4.1, 4.2.

Для централізованого водопостачання міста в 2007 р. відібрано – 63.39 млн.м3, в т.ч. iз Чорноріченського водосховища – 45.52 млн.м3, з підземних водозаборів міста: Орловський, Інкерманський, Бельбекський, Родніковський – 11.824 млн.м3.Для доповнення дефіциту водного ресурсу, вода закуповується з Бахчисарайського водоканалу з Вiлiно - Пісчанського підземного водозабору.

В водопостачанні окремих споживачів використовуються локальні підземні водозабори.

Станом на 01.01.2008р. за наявної інформації в Держуправлінні в м.Севастополі нараховувалось 217 діючих артезіанських свердловин. В 2007р. було використано 12,81 млн. м3 підземної води, що складає 85% до загального забору підземної води, та 16% до загального забору води із усіх природних джерел.

Водами рік Кача, Бельбек поливаються сади, виноградники та присадибні ділянки.

Щорічно зростають втрати води при транспортуванні її до споживачів у зв`язку з наявністю амортизованих водоводів та мереж.

В 2007р. загальний обсяг скидання зворотних вод у водні об`єкти зменшився на 12,49 млн. м3, в тому числі скидання забруднених зворотних вод в поверхневі водні об`єкти на 1,71 млн. м3 в порівнянні з попереднім роком.

На території м. Севастополя налічується 24 комплекси очисних споруд загальною проектною потужністю 182,633 тис. м3 добу. 14 комплексів працюють в режимі біологічної очистки, з них 11 - з подальшим скидом очищених стічних вод в водні об`єкти, 1 - в ставок - накопичувач, 1 - на зрошення зелених насаджень, 1- на рельєф місцевості.

^ Динаміка водокористування

Таблиця 4.1


Показники

Одиниця виміру

2005 рік

2006 рік

2007 рік

1

2

3

4

5

Забрано води з природних джерел, усього

млн. м3

81.22

93.08

80.00

у тому числі:













Поверхневої

млн. м3

48.15

46.90

45.63

Підземної

млн. м3

14.44

14.42

15.05

Морської

млн. м3

18.63

31.76

19.32

Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу

м3

214.24

245.46

210.8

Використано свіжої води, усього

млн. м3

41.84

41.15

40.23

у тому числі на потреби:













Господарсько-питні

млн. м3

29.92

30.28

29.35

виробничі

млн. м3

8.656

8.369

8.195

сільськогосподарські

млн. м3

1.258

1.053

0.337

Зрошення

млн. м3

1.998

1.448

2.351

Використано свіжої води у розрахунку на одну особу

м3

110.34

108.52

106.01

Втрачено води при транспортуванні

млн. м3

27.03

26.83

28.14




% до заб-раної води

33.28

28.8

35.18

Скинуто зворотних вод, усього

млн. м3

40.79

59.17

46.51

у тому числі:













у підземні горизонти

млн. м3

0.461

0.396

0.311

у накопичувачі

млн. м3

0.382

0.410

0.326

на поля фільтрації

млн. м3

-

-

-

у поверхневі водні об’єкти

млн. м3

39.95

58.36

45.87

Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти,













Усього

млн. м3

39.95

58.36

45.87

з них:













нормативно очищених, усього

млн. м3

-

-

-

у тому числі:













на спорудах біологічного очищення

млн. м3

-

-

-

на спорудах фізико-хімічного очищення

млн. м3

-

-

-

на спорудах механічного очищення

млн. м3

-

-

-

нормативно (умовно) чистих без очищення

млн. м3

7.496

28.15

17.37

Забруднених, усього

млн. м3

32.45

30.21

28.50

у тому числі:













недостатньо очищених

млн. м3

25.34

28.43

24.70

без очищення

млн. м3

7.113

1.784

3.808

Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

у розрахунку на одну особу

м3

105.38

153.9

120.87



Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води

Таблиця 4.2


^ Види економічної діяльності

2005 рік

2006 рік

2007рік

усього, млн. мі

% економії свіжої води за рахунок оборотної

усього, млн. мі

% економії свіжої води за рахунок оборотної

усього, млн. мі

% економії свіжої води за рахунок оборотної

Усього по регіону

16.76

39.26

7.306

16.24

21.16

44.36

у тому числі:



















Промисловість

8.143

34.68

4.892

15.38

2.008

17.75

сільське господарство

0.584

100

1.889

100

1.75

100

житлово-комунальне господарство

7.482

52.60

0.001

0.017

0.001

0.02



^ 4.3. ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД ЗА ГІДРОХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

У 2007р., як і в попередні роки, залишається незадовільним гідрохімічний стан малих рік Севастопольського регіону, що пов’язано із значним постійним антропогенним впливом регіону. Основні показники середньорічних концентрацій речовин в контрольних створах водних об`єктів регіону в одиницях кратності відповідних ГДК за даними моніторингу Державної екологічної інспекції в м.Севастополі представлені в таблиці 4.3.


Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік

(в одиницях кратності відповідних ГДК)

Таблиця 4.3.



^ Місце спостереження за якістю води

Показники складу та властивостей

завислі речовини

БСК5

мінера-лізація

сульфа-ти

хлориди

азот амоній-ний

нітрати

нафто-продук-ти

інші

нітріти


залізо

АПАР

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Контрольні створи водного об’єкту господарсько-побутового призначення:


































-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Контрольні створи водного об’єкту рибогосподарського призначення:


































р.Бельбек

1 км вище скидів о/с с. Фронтове

5,97

0,45

0,304

0,53

0,18

0,46

0,097

-

1,09

1,93

3,53

450м нижче скидів о/с с. Фронтове

4,42

0,7

0,302

0,62

0,18

0,55

0,099

-

1,9

2,0

3,87

Вище скидів о/с с. Верхнє-Садове, 1км

6,84

0,52

0,410

0,60

0,17

0,34

0,090

-

1,91

2,43

2,13

нижче скидів о/с с. Верхнє-Садове, 250м

13,38

0,76

0,382

0,50

0,16

0,47

0,094

-

1,66

3,03

2,98

с. Вавілово, 0,5 км нижче скидів КОС Помологічної станції

9,99

0,84

0,410

0,85

0,18

0,54

0,2

-

1,37

1,7

2,8

гирло

15,80

0,79

0,439

0,90

0,24

0,7

0,054

-

2,0

2,8

3,5

р.Кача

Гирло, 0,5 км до моря

10,86

0,76

0,396

0,41

0,3

0,28

0,136

-

1,5

1,7

4,6

с. Вишневе, 0,5 км вище села

13,7

0,91

0,314

0,51

0,21

0,55

0,15

-

0,82

1,8

5,71

р.Чорна

Водоскид з Чорноріченського водосховища

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

930м вище о/с с. Сахарна Голівка та ГВ №3

9,94

0,5

0,688

0,425

0,14

0,4

0,08

-

0,725

2,0

2,89

0,5 км нижче о/с с. Сахарна Голівка та ГВ №3

10,62

0,9

0,489

0,50

0,18

0,34

0,084

-

1,025

1,4

3,75

Гирло, 1,5 км до моря

1,066

0,81

0,368

0,44

0,49

0,84

0,1

-

0,25

0,6

7,14


За даними Відділу Державного екологічного контролю за використанням, відновленням та охороною природних ресурсів ( м. Севастополь) Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції у 2007р. проведені дослідження дозволили отримати просторово-временну характеристику розподілу забр