Реферат: Тя України, який з кожним етапом наповнюється новими даними, вивіреними вченими, що приймали участь у виконанні IV етапу Кадастру рослинного світу флори України
Інформація про виконання четвертого та п’ятого етапів (2010 рік) та про узагальнені дані про рідкісні та інші пріоритетні (ресурсні) рослини Державного кадастру рослинного світу України (ДКРСУ)Державний кадастр рослинного світу України (ДКРСУ) є основним державним документом-реєстратором біорізноманіття України, який з кожним етапом наповнюється новими даними, вивіреними вченими, що приймали участь у виконанні IV етапу Кадастру рослинного світу флори України. Поповнена база уже може забезпечити всіх користувачів рослинних ресурсів даними про наявне та можливе використання всіх груп рослин та грибів, які відносяться до ЧКУ.
В четвертому етапі науково-дослідної роботи "Ведення державного Кадастру рослинного світу" до БД ДКРСУ внесені 611 червонокнижних видів рослин, що складає 13,5 % від спонтанної флори судинних рослин України та 57 видів грибів.
Для видів наводяться показники стану популяцій, детальніша еколого-ценотична характеристика, поширення в Україні, інформація, яка повинна служити основою для розробки багатьох подальших дієвих заходів системного характеру.
Внесення першої частини таксономічного списку видів рослин (відповідно до технічного завдання близько 8 тис. видів) є основою для подальшого напрацювання щодо даних по кожному із видів рослинного світу.
Програмне забезпечення ведення кадастру рослинного світу дозволяє в повному обсязі заповнювати дані про кожний вид (місцезростання, наукове значення, біоморфологічну характеристику тощо).
В п’ятому етапі науково-дослідної роботи "Ведення державного Кадастру рослинного світу" до БД ДКРСУ внесено таксономічно вивірені номенклатурні списки видів рослин і грибів – 8027 видів.
В БД ДКРСУ перша частина таксономічного списку містить назви виду українською та латинською мовами, родини та роду.
Наукове обґрунтування рідкісних рослин по регіонах України провела Гальченко Н. П. к.б.н., докторант Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри геодезії, землевпорядкування та кадастру Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.
Наукове обґрунтування узагальнених даних про рідкісні та інші пріоритетні (ресурсні) рослини провели: по Житомирській області – Орлов О. О., к.б.н., Поліський філіал УкрНДІЛГА імені Г.М. Висоцького та по Чернігівській області – Лукаш О. В., д.б.н., професор, Чернігівський національний педагогічний університет імені
Т. Г. Шевченка.
Гальченко Н.П., к.б.н., докторант Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри геодезії, землевпорядкування та кадастру Кременчуцького національного університету ім.Михайла Остроградського
^ АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНО РІДКІСНИХ ВИДІВ ФЛОРИ УКРАЇНИ
Флора судинних рослин регіонально рідкісних видів на території України становить 1442 види. Розподіл видів у розрізі областей представлений у таблиці 1.
Таблиця 1
Розподіл видів за областями
№ п/п
Назва області
Кількість видів
АР Крим
153
Вінницька
114
Волинська
63
Дніпропетровська
30
Донецька
250
Житомирська
151
Закарпатська
380
Запорізька
129
Івано-Франківська
196
Київська
16
Кіровоградська
87
Луганська
215
Львівська
239
Миколаївська
34
Одеська
59
Полтавська
148
Рівненська
66
Сумська
82
Тернопільська
107
Харківська
166
Херсонська
29
Хмельницька
149
Черкаська
222
Чернівецька
53
Чернігівська
82
м.Київ
27
м.Севастополь
55
Найбільша кількість регіонально рідкісних видів охороняється на території Закарпатської, Донецької, Львівської областей, а найменша кількість видів на території Київської і Херсонської областей.
Для регіонально рідкісної флори ми провели систематичний аналіз, що дозволяє зробити загальні висновки щодо її особливостей та належності до певного типу. Під систематичною структурою флори, розуміється властивий будь-якій флорі розподіл видів за систематичними категоріями.
Цей розподіл виявляє один з аспектів організації флори, роль і значення якої розкриваються при порівнянні отриманих даних з систематичними структурами флор інших регіонів, у тому числі флор більш високого рангу.
^ ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
Флора судинних рослин нараховує 114 видів, що належать до 88 родів, 49 родин та 5 відділів.
Систематичний аналіз флори представлений у таблиці 2.
Судинні спорові і голонасінні відіграють незначну роль у формуванні флори, складаючи лише 9 видами (7,9 %).
Таблиця 2
Таксономічна структура флори
Відділ
Родини
Роди
Види
к-сть
%
к-сть
%
к-сть
%
Lycopodiophyta (Плауновидні)
1
2,0
1
1,1
1
0,9
^ Equisetophyta (Хвощевидні)
1
2,0
1
1,1
3
2,6
Polypodiophyta (Папоротевидні)
2
4,1
3
3,5
4
3,5
Pinophyta (Голонасінні)
1
2,0
1
1,1
1
0,9
Magnoliophyta (Покритонасінні)
44
89,8
82
93,2
105
92,1
У т.ч.:
Liliopsida (Однодольні)
Magnoliopsida (Дводольні)
10
34
20,4
69,4
18
64
20,5
72,7
30
75
26,3
65,8
Всього:
49
100
88
100
114
100
Переважаючим в систематичній структурі флори є відділ Magnoliophyta (Покритонасінні) 105 видів (92,1 %), а відділ Lycopodiophyta (Плауновидні) та Pinophyta (Голонасінні) представлений лише по 1 виду (0,3 %).
Розподіл родин за кількістю видів та родів представлений у таблиці 3.
^ Таблиця 3 Провідні родини флори
Ранг
Родина Кількість родів
Кількість видів
абс.
%
абс.
%
Cyperaceae (Осокові)
3
3,4
13
11,4
Ranunculaceae (Жовтецеві)
8
9,1
9
7,9
Rosaceae (Розові)
6
6,8
8
7,0
Lamiaceae (Губоцвіті)
4
4,5
6
5,3
Asteraceae (Астрові)
5
5,7
5
4,4
Hyacinthaceae (Гіацинтові)
4
4,5
5
4,4
Poaceae (Злакові)
4
4,5
4
3,5
Equisetaceae (Хвощові)
1
1,8
3
2,6
Pyrolaceae (Грушанкові)
3
3,4
3
2,6
Boraginaceae (Шорстколисті)
2
2,3
3
2,6
у 3-ох провідних родинах
17
19,3
30
26,3
Основну частину флористичного спектру складають 10 провідних родин, які відбивають основні властивості флори. У родинному спектрі три перші місця займають Cyperaceae (Осокові) – 3 види, Ranunculaceae (Жовтецеві) 8 видів, Rosaceae (Розові) 6 видів. Переважанням у рослинному покриві зволожених місць пояснюється значна роль родини Cyperaceae (Осокові). Таким чином, для родинного спектру флори регіону характерним є поєднання «азидних» родин із «бореальними», що підтверджує її проміжний характер між флорами середземноморсько-євразіатського та бореального типів. Чіткіше ці особливості виявляються при аналізі родового спектру флори (табл. 3).
Родовий спектр відбиває найбільш загальні риси флори. У флорі нараховується 88 родів, а середня кількість видів у роді становить 1,3.
^ Таблиця 4 Провідні роди флори
Ранг
Роди
Кількість видів
абс.
%
1.
Осока
10
8,8
2.
Шавлія
3
2,6
3.
Хвощ
3
2,6
4.
Пухівка
2
1,8
5.
Проліска
2
1,8
у 3-ох провідних родах
2
1,8
Аналіз родового спектру свідчить про переважання в цілому роду Осока (10 видів), види якого заселяють вологі екотопи, характерні для регіону.
^ ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ
Флора судинних рослин нараховує 63 види, що належать до 56 родів, 37 родин та 2 відділів. Систематичний аналіз флори представлений у таблиці 5.
Таблиця 5
Таксономічна структура флори
Відділ
Родини
Роди
Види
к-сть
%
к-сть
%
к-сть
%
Lycopodiophyta (Плауновидні)
-
-
-
-
-
-
^ Equisetophyta (Хвощевидні)
-
-
-
-
-
-
Polypodiophyta (Папоротевидні)
4
10,8
5
8,9
6
9,5
Pinophyta (Голонасінні)
-
-
-
-
-
-
Magnoliophyta (Покритонасінні)
33
89,2
51
91,1
57
90,5
У т.ч.:
Liliopsida (Однодольні)
Magnoliopsida (Дводольні)
-
33
89,2
-
51
91,1
-
57
90,5
Всього:
37
100
56
100
63
100
Переважаючим в систематичній структурі флори є відділ Magnoliophyta (Покритонасінні) 33 види (92,1 %), а відділи Lycopodiophyta (Плауновидні), Equisetophyta (Хвощевидні) та Pinophyta (Голонасінні) відсутні у охороні.
Розподіл родин за кількістю видів та родів представлений у таблиці 6.
^ Таблиця 6 Провідні родини флори
Ранг
Родина Кількість родів
Кількість видів
абс.
%
абс.
%
Ranunculaceae (Жовтецеві)
7
12,5
7
11,1
Cyperaceae (Осокові)
3
5,4
6
9,5
Poaceae (Злакові)
4
7,1
5
7,9
Asteraceae (Астрові)
4
7,1
4
6,3
Dryopteridaceae (Щитникові)
3
5,4
3
4,8
Brassicaceae (Хрестоцвіті)
2
3,6
2
3,2
Campanulaceae (Дзвоникові)
2
3,6
2
3,2
Caryophyllaceae (Гвоздичні)
2
3,6
2
3,2
Fabaceae (Бобові)
2
3,6
2
3,2
Pyrolaceae (Грушанкові)
2
3,6
2
3,2
у 3-ох провідних родинах
14
25,0
18
28,6
Основну частину флористичного спектру складають 10 провідних родин, які відбивають основні властивості флори. У родинному спектрі три перші місця займають Ranunculaceae (Жовтецеві) - 7 видів, Cyperaceae (Осокові) – 6 видів, Poaceae (Злакові) та Asteraceae (Астрові) майже порівну видів (5 і відповідно 4). Проведений аналіз серед родин свідчить, що 23 родини мають лише по 1 виду. ^ Родовий спектр відбиває найбільш загальні риси флори. У флорі нараховується 56 родів, а середня кількість видів у роді становить 1,3. Таблиця 7 Провідні роди флори
Ранг
Роди
Кількість видів
абс.
%
1.
Осока
4
6,3
2.
Костриця
2
3,2
3.
Гвоздика
2
3,2
4.
Голокучник
2
3,2
5.
Рдесник
2
3,2
у 3-ох провідних родах
8
13,0
Аналіз родового спектру свідчить про переважання в цілому роду Осока (4 види), види якого заселяють вологі екотопи, характерні для регіону.
^ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
Флора судинних рослин нараховує 30 видів, що належать до 29 родів, 17 родин та 2 відділів.
Систематичний аналіз флори представлений у таблиці 8.
Таблиця 8
Таксономічна структура флори
Відділ
Родини
Роди
Види
к-сть
%
к-сть
%
к-сть
%
Lycopodiophyta (Плауновидні)
-
-
-
-
-
-
Equisetophyta (Хвощевидні)
1
5,9
1
3,4
2
6,7
Polypodiophyta (Папоротевидні)
-
-
-
-
-
-
Pinophyta (Голонасінні)
-
-
-
-
-
-
Magnoliophyta (Покритонасінні)
16
94,1
28
96,6
28
93,3
У т.ч.:
Liliopsida (Однодольні)
Magnoliopsida (Дводольні)
5
11
29,4
64,7
6
22
20,7
75,9
6
22
20,0
73,3
Всього:
17
100
29
100
30
100
Переважаючим в систематичній структурі флори є відділ Magnoliophyta (Покритонасінні) 28 видів (93,3 %), а відділи Lycopodiophyta (Плауновидні), Equisetophyta (Хвощевидні) та Pinophyta (Голонасінні) відсутні у охороні.
Розподіл родин за кількістю видів та родів представлений у таблиці 9.
^ Таблиця 9 Провідні родини флори
Ранг
Родина Кількість родів
Кількість видів
абс.
%
абс.
%
Asteraceae (Астрові)
6
20,7
6
20,0
Caryophyllaceae (Гвоздичні)
3
10,3
4
13,3
Rosaceae (Розові)
3
10,3
3
10,0
Poaceae (Злакові)
2
6,9
2
6,7
Lamiaceae (Губоцвіті)
2
6,9
2
6,7
Ranunculaceae (Жовтецеві)
2
6,9
2
6,7
Equisetaceae (Хвощові)
1
3,4
2
6,7
Fabaceae (Бобові)
1
3,4
1
3,3
Scrophulariaceae (Ранникові)
1
3,4
1
3,3
Nymphaeaceae (Лататтєві)
1
3,4
1
3,3
у 3-ох провідних родинах
12
41,4
13
43,3
Основну частину флористичного спектру складають 10 провідних родин, які відбивають основні властивості флори. У родинному спектрі три перші місця займають Asteraceae (Астрові) – 6 видів, Caryophyllaceae (Гвоздичні) 4 вид, Rosaceae (Розові) 3 види. На дещо «південний» характер флори вказують значна роль видів родин Rosaceae (Розові), Caryophyllaceae (Гвоздичні) та Fabaceae (Бобові). Серед проведеного аналізу за родинами 10 родин мають лише по 1 виду. ^ Родовий спектр відбиває найбільш загальні риси флори. У флорі нараховується 29 родів, а середня кількість видів у роді становить 1,02.
Таблиця 10 Провідні роди флори
Ранг
Роди
Кількість видів
абс.
%
1.
Гвоздика
2
6,7
2.
Хвощ
2
6,7
3.
Волошка
1
3,3
4.
Шавлія
1
3,3
5.
Таволга
1
3,3
у 3-ох провідних родах
5
16,7
Аналіз родового спектру свідчить про переважання в цілому роду Гвоздика (2 види), це свідчить про південний тип розташування регіону.
^ ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
Флора судинних рослин нараховує 250 видів, що належать до 158 родів, 62 родин та 4 відділів. Систематичний аналіз флори представлений у таблиці 11.
Таблиця 11
Таксономічна структура флори
Відділ
Родини
Роди
Види
к-сть
%
к-сть
%
к-сть
%
Lycopodiophyta (Плауновидні)
-
-
-
-
-
-
^ Equisetophyta (Хвощевидні)
1
1,6
1
0,6
4
1,6
Polypodiophyta (Папоротевидні)
6
9,7
7
4,5
12
4,8
Pinophyta (Голонасінні)
1
1,6
1
0,6
1
0,4
Magnoliophyta (Покритонасінні)
54
87,1
149
94,3
233
93,2
У т.ч.:
Liliopsida (Однодольні)
Magnoliopsida (Дводольні)
13
41
21,0
66,1
28
121
17,7
76,6
109
124
43,6
49,6
Всього:
62
100
158
100
250
100
Переважаючим в систематичній структурі флори є відділ Magnoliophyta (Покритонасінні) 233 види (93,2 %), а відділ Lycopodiophyta (Плауновидні) відсутній у охороні,а відділи Equisetophyta (Хвощевидні) та Pinophyta (Голонасінні) мають 4 і відповідно 1 вид.
Розподіл родин за кількістю видів та родів представлений у таблиці 12.
^ Таблиця 12 Провідні родини флори
Ранг
Родина Кількість родів
Кількість видів
абс.
%
абс.
%
Asteraceae (Астрові)
12
7,6
24
9,6
Fabaceae (Бобові)
10
6,3
19
7,6
Rosaceae (Розові)
10
6,3
19
7,6
Caryophyllaceae (Гвоздичні)
11
7,0
18
7,2
Lamiaceae (Губоцвіті)
8
5,1
14
5,6
Fabaceae (Бобові)
7
4,4
13
5,2
Poaceae (Злакові)
9
5,7
10
4,0
Cyperaceae (Осокові)
4
2,5
8
3,2
Ranunculaceae (Жовтецеві)
5
3,2
7
2,8
Veronicaceae (Веронікові)
3
1,9
8
3,2
у 3-ох провідних родинах
32
20,3
62
24,8
Основну частину флористичного спектру складають 10 провідних родин, які відбивають основні властивості флори. У родинному спектрі три перші місця займають Asteraceae (Астрові) - 24 види, Fabaceae (Бобові) та Rosaceae (Розові) 19 видів. ^ Родовий спектр відбиває найбільш загальні риси флори. У флорі нараховується 158 родів, а середня кількість видів у роді становить 1,6. Таблиця 13 Провідні роди флори
Ранг
Роди
Кількість видів
абс.
%
1.
Підмаренник
10
4,0
2.
Ластовень
7
2,8
3.
Астрагал
7
2,8
4.
Шипшина
6
2,4
5.
Осока
5
2,0
у 3-ох провідних родах
24
9,6
Аналіз родового спектру свідчить про переважання в цілому роду Підмаренник і Ластовень (відповідно 10 і 7 видів).
^ ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
Флора судинних рослин нараховує 151 вид, що належать до 94 родів, 49 родин та 3 відділів.
Систематичний аналіз флори представлений у таблиці 14.
Таблиця 14
Таксономічна структура флори
Відділ
Родини
Роди
Види
к-сть
%
к-сть
%
к-сть
%
Lycopodiophyta (Плауновидні)
-
-
-
-
-
-
^ Equisetophyta (Хвощевидні)
1
2,0
1
1,0
2
1,3
Polypodiophyta (Папоротевидні)
5
10,2
8
8,5
10
6,7
Pinophyta (Голонасінні)
-
-
-
-
-
-
Magnoliophyta (Покритонасінні)
43
87,8
85
90,4
139
92,0
У т.ч.:
Liliopsida (Однодольні)
Magnoliopsida (Дводольні)
9
34
18,4
69,4
13
72
13,8
76,6
27
112
17,9
74,2
Всього:
49
100
94
100
151
100
Переважаючим в систематичній структурі флори є відділ Magnoliophyta (Покритонасінні) 139 видів (92,0 %), а відділи Lycopodiophyta (Плауновидні) та Pinophyta (Голонасінні) відсутні у охороні.
Розподіл родин за кількістю видів та родів представлений у таблиці 15.
^ Таблиця 15 Провідні родини флори
Ранг
Родина Кількість родів
Кількість видів
абс.
%
абс.
%
Cyperaceae (Осокові)
3
3,2
15
9,9
Rosaceae (Розові)
6
6,4
14
9,3
Asteraceae (Астрові)
8
8,5
10
6,6
Ranunculaceae (Жовтецеві)
8
8,5
10
6,6
Caryophyllaceae (Гвоздичні)
2
2,1
10
6,6
Dryopteridaceae (Щитникові)
3
3,2
5
3,3
Apiaceae (Зонтичні)
4
4,3
4
2,6
Lamiaceae (Губоцвіті)
5
5,4
5
3,3
Fabaceae (Бобові)
4
4,3
5
3,3
Veronicaceae (Веронікові)
2
2,1
4
3,3
у 3-ох провідних родинах
17
18,1
39
25,8
Основну частину флористичного спектру складають 10 провідних родин, які відбивають основні властивості флори. У родинному спектрі три перші місця займають Cyperaceae (Осокові) – 15 видів, Rosaceae (Розові) 14 видів, Asteraceae (Астрові) 10 видів. На дещо «південний» характер флори вказують значна роль видів родин Rosaceae (Розові), Caryophyllaceae (Гвоздичні) та Fabaceae (Бобові). Даний аналіз свідчить про проміжний характер флори між північною і південною. ^ Родовий спектр відбиває найбільш загальні риси флори. У флорі нараховується 94 родів, а середня кількість видів у роді становить 1,6.
Таблиця 16 Провідні роди флори
Ранг
Роди
Кількість видів
абс.
%
1.
Осока
12
7,9
2.
Гвоздика
10
6,6
3.
Шипшина
5
3,3
4.
Вероніка
3
2,0
5.
Таволга
3
2,0
у 3-ох провідних родах
27
17,9
Аналіз родового спектру свідчить про переважання в цілому роду Осока (12 видів), це свідчить про проміжний характер флори, але з більш вологими екотопами.
^ ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
Флора судинних рослин нараховує 380 видів, що належать до 195 родів, 71 родини та 4 відділів.
Систематичний аналіз флори представлений у таблиці 17.
Судинні спорові і голонасінні відіграють незначну роль у формуванні флори, складаючи лише 14 видами (3,7 %).
Таблиця 17
Таксономічна структура флори
Відділ
Родини
Роди
Види
к-сть
%
к-сть
%
к-сть
%
Lycopodiophyta (Плауновидні)
-
-
-
-
-
-
^ Equisetophyta (Хвощевидні)
1
1,4
1
0,5
1
0,3
Polypodiophyta (Папоротевидні)
5
7,1
6
3,1
11
2,9
Pinophyta (Голонасінні)
2
2,8
2
1,0
2
0,5
Magnoliophyta (Покритонасінні)
63
88,7
186
95,4
366
96,3
У т.ч.:
Liliopsida (Однодольні)
Magnoliopsida (Дводольні)
14
49
19,7
69,0
47
139
24,1 71,3
85
281
22,4
73,9
Всього:
71
100
195
100
380
100
Переважаючим в систематичній структурі флори є відділ Magnoliophyta (Покритонасінні) 366 видів (96,3 %), а відділ Equisetophyta (Хвощевидні) та Pinophyta (Голонасінні) представлені майже однаковою кількістю видів (1 і відповідно 2).
Розподіл родин за кількістю видів та родів представлений у таблиці 18.
^ Таблиця 18 Провідні родини флори
Ранг
Родина Кількість родів
Кількість видів
абс.
%
абс.
%
Poaceae (Злакові)
20
10,3
33
8,6
Rosaceae (Розові)
6
3,1
35
9,2
Caryophyllaceae (Гвоздичні)
12
6,2
27
7,1
Asteraceae (Астрові)
17
8,7
24
6,3
Ranunculaceae (Жовтецеві)
8
4,1
22
5,8
Cyperaceae (Осокові)
10
5,1
22
5,8
Apiaceae (Зонтичні)
10
5,1
16
4,2
Boraginaceae (Шорстколисті)
7
3,6
10
2,6
Brassicaceae (Хрестоцвіті)
7
3,6
8
2,1
Fabaceae (Бобові)
6
3,1
13
3,4
у 3-ох провідних родинах
38
19,5
95
25,0
Основну частину флористичного спектру складають 10 провідних родин, які відбивають основні властивості флори. У родинному спектрі три перші місця займають Poaceae (Злакові) – 33 види, Rosaceae (Розові) 35 видів, Caryophyllaceae (Гвоздичні) 27 видів. ^ Родовий спектр відбиває найбільш загальні риси флори. У флорі нараховується 195 родів, а середня кількість видів у роді становить 1,9. Таблиця 19 Провідні роди флори
Ранг
Роди
Кількість видів
абс.
%
Приворотень
17
4,5
Осока
10
2,6
Аконіт
10
2,6
Костриця
8
2,1
Вероніка
7
1,8
у 3-ох провідних родах
37
9,7
Аналіз родового спектру свідчить про переважання в цілому роду Приворотень (17 видів), види якого заселяють вологі екотопи.
^ ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ
Флора судинних рослин нараховує 129 видів, що належать до 195 родів, 71 родини та 4 відділів.
Систематичний аналіз флори представлений у таблиці 20.
Таблиця 20
Таксономічна структура флори
Відділ
Родини
Роди
Види
к-сть
%
к-сть
%
к-сть
%
Lycopodiophyta (Плауновидні)
-
-
-
-
-
-
^ Equisetophyta (Хвощевидні)
1
2
1
1,1
2
1,5
Polypodiophyta (Папоротевидні)
4
8
5
5,8
5
3,9
Pinophyta (Голонасінні)
1
2
1
1,1
1
0,8
Magnoliophyta (Покритонасінні)
44
88
80
92,0
121
93,8
У т.ч.:
Liliopsida (Однодольні)
Magnoliopsida (Дводольні)
11
33
22
66
16
64
18,4
73,6
34
87
26,4
67,4
Всього:
50
100
87
100
129
100
Переважаючим в систематичній структурі флори є відділ Magnoliophyta (Покритонасінні) 121 вид (93,8 %), а відділ Equisetophyta (Хвощевидні) та Pinophyta (Голонасінні) представлені майже однаковою кількістю видів.
Розподіл родин за кількістю видів та родів представлений у таблиці 21.
^ Таблиця 21 Провідні родини флори
Ранг
Родина Кількість родів
Кількість видів
абс.
%
абс.
%
Asteraceae (Астрові)
6
6,9
11
8,5
Rosaceae (Розові)
5
5,7
10
7,8
Fabaceae (Бобові)
7
8,0
10
7,8
Alliaceae (Цибулеві)
1
1,1
9
7,0
Liliaceae (Лілійні)
3
3,4
8
6,2
Caryophyllaceae (Гвоздичні)
5
5,7
6
4,7
Polypodiaceae (Багатоніжкові)
1
1,1
5
3,9
Ranunculaceae (Жовтецеві)
3
3,4
4
3,1
Hyacinthaceae (Гіацинтові)
2
2,3
4
3,1
Linaceae (Льонові)
1
1,1
3
2,3
у 3-ох провідних родинах
18
20,7
31
24,0
Основну частину флористичного спектру складають 10 провідних родин, які відбивають основні властивості флори. У родинному спектрі три перші місця займають Asteraceae (Астрові) – 11 видів, Rosaceae (Розові) 10 видів, Fabaceae (Бобові) 10 видів. ^ Родовий спектр відбиває найбільш загальні риси флори. У флорі нараховується 87 родів, а середня кількість видів у роді становить 1,5. Таблиця 22 Провідні роди флори
Ранг
Роди
Кількість видів
абс.
%
Цибуля
9
7,0
Зiрочки
6
4,7
Астрагал
4
3,1
Ряст
4
3,1
Волошка
3
2,3
у 3-ох провідних родах
19
14,7
Аналіз родового спектру свідчить про переважання в цілому роду Цибуля (9 видів), види якого заселяють освітлені екотопи.
^ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
Флора судинних рослин нараховує 196 видів, що належать до 128 родів, 48 родин та 3 відділів.
Систематичний аналіз флори представлений у таблиці 23.
Таблиця 23
Таксономічна структура флори
Відділ
Родини
Роди
Види
к-сть
%
к-сть
%
к-сть
%
Lycopodiophyta (Плауновидні)
-
-
-
-
-
-
^ Equisetophyta (Хвощевидні)
1
2,1
1
0,8
1
0,5
Polypodiophyta (Папоротевидні)
4
8,3
5
3,9
7
3,6
Pinophyta (Голонасінні)
-
-
-
-
-
Magnoliophyta (Покритонасінні)
43
89,6
122
95,3
188
95,9
У т.ч.:
Liliopsida (Однодольні)
Magnoliopsida (Дводольні)
9
34
18,7
70,8
22
100
17,2
78,1
36
116
18,4
59,2
Всього:
48
100
128
100
196
100
Переважаючим в систематичній структурі флори є відділ Magnoliophyta (Покритонасінні) 188 видів (95,9 %)
Розподіл родин за кількістю видів та родів представлений у таблиці 24.
^ Таблиця 24 Провідні родини флори
Ранг
Родина Кількість родів
Кількість видів
абс.
%
абс.
%
Asteraceae (Астрові)
17
13,3
28
14,3
Ranunculaceae (Жовтецеві)
8
6,2
17
8,7
Poaceae (Злакові)
10
7,8
16
8,2
Rosaceae (Розові)
5
3,9
13
6,6
Brassicaceae (Хрестоцвіті)
8
6,2
9
4,6
Caryophyllaceae (Гвоздичні)
5
3,9
9
4,6
Lamiaceae (Губоцвіті)
5
3,9
7
3,6
Apiaceae (Зонтичні)
5
3,9
6
3,1
Fabaceae (Бобові)
4
3,1
6
3,1
Orobanchaceae (Вовчкові)
4
3,1
5
2,6
у 3-ох провідних родинах
35
27,3
61
31,1
Основну частину флористичного спектру складають 10 провідних родин, які відбивають основні властивості флори. У родинному спектрі три перші місця займають Asteraceae (Астрові) – 28 видів, Ranunculaceae (Жовтецеві) 17 видів, Poaceae (Злакові) 16 видів. ^ Родовий спектр відбиває найбільш загальні риси флори. У флорі нараховується 128 родів, а середня кількість видів у роді становить 1,5.
Таблиця 25 Провідні роди флори
Ранг
Роди
Кількість видів
абс.
%
Аконіт
6
3,1
Шипшина
5
2,6
Гвоздика
5
2,6
Жовтець
4
2,0
Приворотень
4
2,0
у 3-ох провідних родах
16
8,1
Аналіз родового спектру свідчить про переважання в цілому роду Аконіт (6 видів).
^ КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
Флора судинних рослин нараховує 16 видів. Систематичний аналіз флори представлений у таблиці 26.
Таблиця 26
Таксономічна структура флори
Відділ
Родини
Роди
Види
к-сть
%
к-сть
%
к-сть
%
Lycopodiophyta (Плауновидні)
-
-
-
-
-
-
^ Equisetophyta (Хвощевидні)
-
-
-
-
-
-
Polypodiophyta (Папоротевидні)
-
-
-
-
-
-
Pinophyta (Голонасінні)
-
-
-
-
-
-
Magnoliophyta (Покритонасінні)
16
100
16
100
16
100
У т.ч.:
Liliopsida (Однодольні)
Magnoliopsida (Дводольні)
4
10
4
12
4
12
Всього:
16
100
16
100
16
100
Єдиним у систематичній структурі флори Київської області є відділ Magnoliophyta 16 видів, а відділи Lycopodiophyta (Плауновидні), Polypodiophyta (Папоротевидні), Equisetophyta (Хвощевидні) та Pinophyta (Голонасінні) відсутні у охороні.
Розподіл родин за кількістю видів та родів представлений у таблиці 27.
^ Таблиця 27 Провідні родини флори
Ранг
Родина Кількість родів
Кількість видів
абс.
%
абс.
%
Campanulaceae (Дзвоникові)
2
12,5
2
12,5
Brassicaceae (Хрестоцвіті)
2
12,5
2
12,5
Ranunculaceae (Жовтецеві)
2
12,5
2
12,5
Asparagaceae (Холодкові)
1
6,25
1
6,25
Iridaceae (Півникові)
1
6,25
1
6,25
Ericaceae (Вересові)
1
6,25
1
6,25
Lamiaceae (Губоцвіті)
1
6,25
1
6,25
Pyrolaceae (Грушанкові)
1
6,25
1
6,25
Thymeleaceae (Тимелієві)
1
6,25
1
6,25
Hyacinthaceae (Гіацинтові)
1
6,25
1
6,25
у 3-ох провідних родинах
6
37,5
6
37,5
Основну частину флористичного спектру складають 10 провідних родин, які відбивають основні властивості флори. У родинному спектрі три перші місця займають Campanulaceae (Дзвоникові), Brassicaceae (Хрестоцвіті) та Ranunculaceae (Жовтецеві) мають однакову кількість видів (2 види). Усі інші родини мають по 1 виду і 1 роду. ^ У флорі нараховується 16 родів, а середня кількість видів у роді становить 1,0.
Аналіз родового спектру не проводився із обмеженої кількості видів, а також із-за одноманітності отриманих даних. У списку флори Київської області усі родини мають 1 вид.
^ КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
Флора судинних рослин нараховує 87 видів, що належать до 62 родів, 36 родин та 4 відділів.
Систематичний аналіз флори представлений у таблиці 27.
Таблиця 27
Таксономічна структура флори
Відділ
Родини
Роди
Види
к-сть
%
к-сть
%
к-сть
%
Lycopodiophyta (Плауновидні)
-
-
-
-
-
-
^ Equisetophyta (Хвощевидні)
1
2,8
1
1,6
1
1,1
Polypodiophyta (Папоротевидні)
4
11,1
5
8,1
9
10,4
Pinophyta (Голонасінні)
2
5,6
2
3,2
2
2,3
Magnoliophyta (Покритонасінні)
29
80,5
54
87,1
75
86,2
У т.ч.:
Liliopsida (Однодольні)
Magnoliopsida (Дводольні)
6
23
16,7
63,9
11
43
17,7 69,4
21
54
24,1
62,1
Всього:
36
100
62
100
87
100
Переважаючим в систематичній структурі флори є відділ Magnoliophyta (Покритонасінні) 75 видів, а відділ Equisetophyta (Хвощевидні) та Pinophyta (Голонасінні) представлені майже однаковою кількістю видів (1 і відповідно 2).
Розподіл родин за кількістю видів та родів представлений у таблиці 28.
^ Таблиця 28 Провідні родини флори
Ранг
Родина Кількість родів
Кількість видів
абс.
%
абс.
%
Cyperaceae (Осокові)
2
3,3
7
8,0
Asteraceae (Астрові)
4
6,5
6
6,9
Rosaceae (Розові)
4
6,5
5
5,7
Liliaceae (Ллійні)
3
4,8
5
5,7
Boraginaceae (Шорстколисті)
4
6,5
4
4,6
Campanulaceae (Дзвоникові)
4
6,5
4
4,6
Lamiaceae (Губоцвіті)
4
6,5
4
4,6
Ranunculaceae (Жовтецеві)
3
4,8
4
4,6
Limoniaceae (Кермекові)
2
3,2
4
4,6
Fabaceae (Бобові)
2
3,2
4
4,6
у 3-ох провідних родинах
10
16,1
18
20,7
Основну частину флористичного спектру складають 10 провідних родин, які відбивають основні властивості флори. У родинному спектрі три перші місця займають Cyperaceae (Осокові) – 7 видів, Asteraceae (Астрові) 6 видів, Rosaceae (Розові) 5 видів.
^ Родовий спектр відбиває найбільш загальні риси флор
еще рефераты
Еще работы по разное
Реферат по разное
Про результати діяльності галузі охорони здоров’я в 2006р., заходи щодо подальшої її оптимізації та поліпшення стану здоров’я населення області”
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Загальна інформація про діяльність Банку
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Науково-методичний центр аграрної освіти
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Рівненська обласна державна адміністрація управління освіти І науки нака з
18 Сентября 2013