Реферат: Звіт про результати проведення заходів щодо запобігання І протидії корупції у 2011 році

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

квітень 2012 рік

Звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції у 2011 році





Звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції у 2011 році

З 01 липня 2011 року набрали чинності нові антикорупційні Закони України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», прийняті Верховною Радою України 07 квітня 2011 року. Вказаними законами визначено нові засади запобігання і протидії корупції, а також забезпечено приведення законодавства про кримінальну та адміністративну відповідальності за корупційні правопорушення у відповідність до міжнародно-правових актів.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики, яким тимчасово визначено Міністерство юстиції згідно з Указом Президента України від 5 жовтня 2011 року № 964, щороку готує та оприлюднює звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції.

У зв’язку з цим Міністерством юстиції України на підставі інформації, що надійшла від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, підготовлено Звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції, у якому відображені такі відомості:

1) статистичні дані про результати діяльності спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції;

2) узагальнені результати антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів;

3) інформація про результати виконання органами державної влади заходів щодо запобігання та протидії корупції, у тому числі в рамках міжнародного співробітництва;

4) результати соціологічних досліджень, що проводяться державними та недержавними науково-дослідними установами, з питань поширення корупції;

5) інформація про стан реалізації визначеної Президентом України антикорупційної стратегії.

^ 1. Статистичні дані про результати діяльності спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.


Відповідно до статті 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо інше не передбачено законом.

Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень.

Координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції здійснюють у межах наданих повноважень, визначених законами, Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

З метою забезпечення реалізації вищевказаних положень Закону у Генеральній прокуратурі України 20 червня 2011 року проведено координаційну нараду керівників правоохоронних органів держави, рішенням якої визначено конкретні узгоджені заходи щодо боротьби з корупцією.

Крім того, з метою удосконалення прокурорського нагляду щодо протидії корупції видано відомчий наказ № 10гн від 21 червня 2011 року та проведено відповідні структурні зміни у Генеральній прокуратурі України, де створено Головне управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, у складі якого є управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з корупцією (відділи нагляду за виконанням законодавства у сфері запобігання та протидії корупції та нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства у кримінальних справах про злочини, пов'язані з корупцією).

У структурі цього Головного управління також утворено відділ з розслідування кримінальних справ про злочини, пов'язані з корупцією.

Отже, за результатами проведеної організаційної роботи органами прокуратури в 2011 році до суду з обвинувальними висновками направлено 2046 кримінальних справ (+25% у порівнянні з минулим роком), з яких майже половина – за фактами хабарництва (+24% у порівнянні з минулим роком). Слідчими органів прокуратури розслідувано та передано до суду майже всі справи (97%) про злочини з ознаками корупції. До кримінальної відповідальності притягнуто більше 2,3 тис. осіб.

З числа закінчених кримінальних справ, направлених до суду з обвинувальним висновком: 905 справ про одержання хабара (ст. 368 КК України), 639 справ щодо зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України), 248 справ про злочини щодо привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч.ч. 2–5 ст. 191 КК України), 104 справи про перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК України) тощо.

Порівняно з 2010 роком менше вчинено корупційних злочинів посадовцями районних державних адміністрацій (-28), однак майже на третину зросла кількість вчинених злочинів посадовцями облдержадміністрацій.

В цілому на 12,6% більше виявлено та притягнуто до відповідальності корупціонерів серед службових осіб органів місцевого самоврядування.

В той же час Генеральна прокуратура України протягом року переорієнтовувала зусилля правоохоронців на викриття корупційних злочинів серед посадовців вищих рангів.

Як наслідок, вдвічі зросла кількість притягнутих до кримінальної відповідальності посадовців 1-2 категорії (6 проти 3 у 2010 році) за вчинення корупційних злочинів.

Збільшилась кількість виявлених фактів вчинення злочинів правоохоронцями. Так, 2011 року до кримінальної відповідальності притягнуто працівників: міліції (385), податкової (118), митної (37) служб, прокуратури (20), СБУ (6), судової гілки влади (38), з них 34 –судді.


^ Категорії державних службовців, притягнутих до кримінальної відповідальності за вчинення корупційних злочинів органами прокуратури




№


^ Категорії службовців

2010

2011

1

державні службовці 1-2 категорії

3

6

2

народні депутати України

0

0

3

депутати обласної ради

3

2




посадові особи:

4

місцевого самоврядування

545

624

5

райдержадміністрації

116

92

6

облдержадміністрації

30

40

7

прокуратури

11

20

8

служби безпеки України

2

6

9

державної податкової служби

145

118

10

митної служби

34

37

11

органів внутрішніх справ

370

385



У кримінальних справах, які розслідували органи прокуратури упродовж 2011 року, сума збитків, заподіяних корупційними злочинами, становить майже 680 млн грн, з них державним інтересам – 518 млн грн, відшкодовано збитків на 222,5 млн грн (державним інтересам – 170,3 млн. грн). У ході слідства накладено арешт на майно обвинувачених на суму більш ніж на 304 млн грн, заявлено позовів на суму майже 383 млн грн.

Органами внутрішніх справ у 2011 році виявлено 16 тис. службових злочинів, у тому числі 2875 фактів хабарництва (з них на суму понад 10 тис грн – 375, понад 30 тис. грн – 190, понад 100 тис. грн –126), учинених службовими особами органів влади та управління (702), працівниками контролюючих органів (874) і суддями (20).

До кримінальної відповідальності за вчинення цих злочинів притягується 8,3 тис. осіб, з них 1,7 тис. – за хабарництво на загальну суму понад 75,5 млн. грн. (середній розмір одержаного хабара становить 44,5 тис. грн).

Зокрема, за отримання хабарів у розмірі 10,5 млн затримано голову райдержадміністрації (Хмельницька область), 2,4 млн грн – начальника районного управління Держкомзему (Київська область), 1,6 млн грн –посадових осіб міськради (Автономна Республіка Крим), 1,5 млн грн начальника міжрайонної ДПІ, 800 тис. грн – директора автомобільного ринку (Київська область), 480 тис. грн – заступника начальника райвідділу Держкомзему (Житомирська область), 280 тис. грн – голову райдержадміністрації та депутатів райради (Тернопільська область).

За вчинення службових злочинів до відповідальності також притягуються два колишні заступники міністра, керівники управління капітального будівництва облдержадміністрації (Запорізька, Черкаська області), управління регіонального розвитку архітектури та інфраструктури облдержадміністрації (Чернівецька область) та інші посадовці.

Крім того, у 2011 році до суду направлено кримінальні справи, порушені відносно 38 організованих груп з корумпованими зв'язками, з них 33 (або 86,8%) – за матеріалами спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС, учасниками яких учинено 170 злочинів з ознаками корупції.

Зокрема, припинено діяльність 7 таких груп, учасники яких займалися розкраданням бюджетних коштів, у тому числі виділених за державною програмою для придбання обладнання з виготовлення протезно-ортопедичного взуття (Житомирська область), на реконструкцію житлово-комунального господарства (м. Севастополь), розміщення соціальної реклами (Запорізька область), виплату одноразової допомоги у зв'язку з народженням дитини (Миколаївська область) тощо.

У м. Севастополі викрито 6 учасників злочинної організації з корумпованими зв'язками в складі заступника начальника, головного інспектора служби роботи із замовниками ГУЖКГ міськдержадміністрації та директорів – суб'єктів господарювання, які здійснили розкрадання субвенцій державного бюджету в розмірі 3,9 млн грн, виділених на заходи з реконструкції ЖКГ.

За результатами боротьби з корупцією у судовій гілці влади припинено діяльність 3 організованих груп, члени яких за участю заступника голови суду займалися шахрайством у сфері приватизації нерухомого майна та земельних ділянок (Одеська область) та за участю третейських суддів здійснювали рейдерські захоплення підприємств (Запорізька область) і незаконне заволодіння об'єктами нерухомості (Луганська область).

На Одещині викрито 3 учасники організованої групи з корумпованими зв'язками в судовій гілці влади (заступник голови та секретар судового засідання райсуду), які шляхом підроблення процесуальних та правовстановлюючих документів заволоділи нежилою будівлею офісного центру та житловим будинком, із земельною ділянкою площею 0,144 га, на які накладено арешт.

Усього у сфері земельних відносин викрито 8 організованих груп, учасники яких з використанням корумпованих зв'язків у судових та правоохоронних органах, підрозділах Держкомзему, місцевих органах влади і серед приватних нотаріусів займалися шахрайським заволодінням (Волинська, Київська, Одеська, Черкаська області) та зловживанням (Автономна Республіка Крим) із земельними ділянками, відчуженням земель державної власності (Дніпропетровська область), а також хабарництвом при виділенні земельних ділянок у прибережній зоні (Запорізька область).

У Дніпропетровській області викрито 3 учасники злочинної групи з корумпованими зв'язками у складі службових осіб сільради та районного відділу Держкомзему, які незаконно відчужили земельні ділянки, що належать до Державного земельного фонду, загальною площею 2,7 га, які повернуто в державну власність.

Загалом установлено незаконні оборудки із земельними ресурсами площею 25,4 тис. га, сума матеріальних збитків склала 507,8 млн грн, з яких відшкодовано 330,9 млн грн (або 65,2%), у тому числі накладено арешт на землю вартістю 137,9 млн грн. Із незаконного обігу вилучено земельні ділянки площею 4,8 млн га.

Задокументовано діяльність організованих груп, члени яких за участю податківця займалися виготовленням та реалізацією фальсифікованої лікеро-горілчаної продукції (Чернівецька область), а також у складі службових осіб Чорноморського біосферного заповідника здійснювали браконьєрський вилов водних живих ресурсів (Херсонська область).

Викрито 4 організовані групи, які з використанням корумпованих зв'язків у митних та прикордонних органах, виконавчій службі займалися незаконним переміщенням вантажів через державний кордон (Сумська область) і контрабандою наркотиків (Закарпатська, Чернігівська області), а також привласненням конфіскованих у дохід держави контрабандних товарів (Одеська область).

Зокрема, на Закарпатті у взаємодії з правоохоронними органами Угорщини задокументовано 3 учасники злочинної групи з корумпованими зв'язками в поліцейській прикордонній службі цієї країни, які займалися контрабандним ввезенням та збутом на території України наркотиків.

Ужито також заходів, спрямованих на недопущення дискредитації зусиль органів державної влади та громадських організацій у сфері боротьби з корупцією.

На Кіровоградщині припинено діяльність 21 учасника злочинної організації, які під прикриттям громадської організації «Комітет по боротьбі з корупцією «Кобра» займалися шахрайським заволодінням матеріальними цінностями (пально-мастильні та будівельні матеріали, зернові, продукти харчування, комп'ютерна та побутова техніка), що належали іншим підприємцям, вартістю 16,3 млн грн, які повністю відшкодовано.

За результатами боротьби з організованими формами хабарництва направлено до суду 9 кримінальних справ, порушених відносно організованих груп. Їх учасників викрито у вчиненні 47 злочинів, пов'язаних із хабарництвом під час розподілу земельних ділянок (Запорізька область), всиновлення дітей (Одеська область), за видачу висновків про визнання групи інвалідності (Львівська область) та оформлення кредитів (Тернопільська область), невжиття заходів реагування на виявлені порушення у сфері природоохоронної діяльності (м. Севастополь), екологічного законодавства (Харківська область) та захисту справ споживачів (Харківська область) тощо.

Слідчими органами Служби безпеки України у 2011 році винесено 49 постанов про притягнення до відповідальності за вчинення злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, 35 – про притягнення до відповідальності за вчинення злочинів, пов’язаних із зловживанням своїм службовим становищем.

У 2011 році органами прокуратури до суду скеровано 850 (55,5%) із 1534 протоколів про адміністративні корупційні правопорушення. За результатами їх розгляду до відповідальності притягнуто 599 (64 %) із 943 осіб, закрито 59 адмінпроваджень (9%), із них 47 (7%) – за відсутності події і складу правопорушення.

До адміністративної відповідальності за протоколами про корупційні правопорушення органів прокуратури притягнуто:

45 державних службовців, з них 3 – 3-4 категорії та 42 – 5-7 категорії, 15 працівників райдержадміністрацій та 4 – облдержадміністрацій;

2 депутати місцевих рад;

104 посадові особи органів місцевого самоврядування, з них 53 службовці 4 категорії та 51 – 5-7 категорій;

31 посадовець органів внутрішніх справ;

22 службові особи державної кримінально-виконавчої служби;

56 службових осіб Збройних Сил України;

3 службовці Державної прикордонної служби;

2 посадовці Державної податкової служби та по 1представнику інших, утворених відповідно до законодавства військових формувань; судової гілки влади, Служби безпеки України, органів державної митної служби;

5 службових осіб органів та підрозділів цивільного захисту;

54 посадові та службові особи інших органів державної влади ;

17 осіб, що надають публічні послуги ;

39 посадових осіб юридичних осіб публічного права;

47 осіб, які виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов'язки в юридичних особах приватного права ;

124 посадові особи, фізичні особи за давання неправомірної вигоди.

Із 331,5 тис. грн заподіяних корупційними правопорушеннями збитків відшкодовано 147,1 тис. грн (44,3%).

Сума штрафів, накладених на корупціонерів, становить понад 1 млн грн, що втричі перевищує завдані ними збитки.

Через незавершеність законодавчого процесу забезпечення правоохоронної діяльності проблемною залишається реалізація вимог статті 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційне правопорушення. Зокрема, лише 216 (23%) осіб з 943 притягнутих до відповідальності звільнено із займаних посад.

Упродовж липня – грудня 2011 року органами внутрішніх справ до суду направлено 524 протоколи про вчинення адміністративних корупційних правопорушень, виявлених за матеріалами органів внутрішніх справ, у тому числі 293 протоколи складені спецпідрозділами БОЗ Міністерства.

За результатами їх судового розгляду до відповідальності притягнуто 304 особи, яких визнано винними в порушенні обмежень щодо:

використання службового становища (ст. 1722 КУпАП - 159),

сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 1724 КУпАП - 32),

установлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ст. 1723 КУпАП - 4),

вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів (ст. 1727 КУпАП - 17),

невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 1729 КУпАП - 4).





Зокрема оштрафовано 3 місцевих депутатів, 26 державних службовців, 51 посадову особу органів місцевого самоврядування, 9 службових осіб інших органів державної влади, а також працівників податкової (2), державної кримінально-виконавчої (1) і митної (1) служб, органів цивільного захисту (6) та внутрішніх справ (20), військовослужбовців (10). Загальна сума штрафів, накладених на корупціонерів, склала 346 тис. 433 грн.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» тільки за матеріалами спецпідрозділів БОЗ МВС України звільнено з роботи 30 осіб, яких визнано винними у вчиненні адміністративних корупційних правопорушень, у тому числі голову райради (Черкаська область), начальника районного управління Держкомзему (Кіровоградська область), начальника відділу райдержадміністрації (Харківська область), заступника начальника міського управління МНС України (Донецька область), начальника районного управління ветеринарної медицини (Черкаська область), головного державного інспектора з охорони праці (Одеська область), головного інспектора митниці (Закарпатська область) тощо.

За липень – грудень 2011 року працівниками підрозділів Управління внутрішньої безпеки Державної податкової служби України за порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» складено та направлено до суду 71 адміністративний протокол, у тому числі 52 – стосовно працівників органів ДПС та 19 – відносно посадових осіб суб'єктів господарської діяльності.

Стосовно працівників органів ДПС керівної ланки складено 27 протоколів (або 52% кількості складених).

За протоколами, складеними підрозділами УВБ, судами прийнято 23 рішення про притягнення працівників органів ДПС до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Звільнено з органів ДПС 21 особу.

До адміністративної відповідальності притягнуто 11 працівників керівної ланки (або 47 % кількості притягнутих).

Окрім того, на підставі протоколів складених Службою безпеки України до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення притягнуто 151 особу, з них 36 – державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, 25 - особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, особи начальницького складу податкової міліції.

Особовим складом управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у 2011 проведено 533 перевірки за повідомленнями про корупційні та інші правопорушення та складено 25 протоколів про скоєння адміністративних корупційних правопорушень.

Статистичні данні надані спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції мітяться у додатках до цього Звіту.





^ 2. Узагальнені результати антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів.


З метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, розроблення рекомендацій стосовно їх усунення Міністерство юстиції України відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» проводить антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів. Обов'язковій антикорупційній експертизі підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2010 року № 1085/5 «Питання проведення експертизи на наявність корупціогенних норм» антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів є невід’ємною частиною правової експертизи і відображається окремим пунктом у висновку Міністерства юстиції за результатами опрацювання відповідного проекту акта.

Наказом Міністерства юстиції від 23 червня 2010 року № 1380/5 затверджено Методологію проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів.

За підсумками 2011 року під час проведення експертизи проектів нормативно-правових актів на наявність корупціогенних норм Міністерство юстиції виявляє корупціогенні фактори у кожному сьомому акті. Минулого року на правову експертизу в Міністерство юстиції надійшло 1575 проектів нормативно-правових актів. У 216 з них були виявлені норми, які містили корупційні ризики.

Більшість таких норм були виявлені у проектах актів у сфері земельного, цивільного та фінансового законодавства. При цьому менше таких норм виявили у проектах законів, а найбільше – у проектах підзаконних нормативно-правових актів.

Під час антикорупційної експертизи у проектах нормативно-правових актів найбільше було виявлено недоліків техніко-юридичного характеру, які також сприяють вчиненню корупційних правопорушень.

Досить часто проекти містять такий корупціогенний фактор, як неналежне визначення функцій, прав, обов’язків органів державної влади та місцевого самоврядування (дискреція), наслідком чого може бути невиправдане встановлення чи надмірне розширення дискреційних повноважень, створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими їм повноваженнями.

На другому місці за кількістю виявлених корупціогенних факторів є відсутність у проектах нормативно-правових актів, якими регулюється реалізація суб’єктивних прав та виконання юридичних обов’язків фізичними та юридичними особами, адміністративних процедур або наявність у проекті нормативно-правового акта нечіткостей встановленої адміністративної процедури, що здатні створити умови для здійснення корупційних дій або виникнення корупційних відносин.

Водночас у рамках українсько-канадського проекту «Боротьба з корупцією в Україні», який реалізується Міністерством юстиції Канади спільно з Міністерством юстиції України за участю Харківського інституту прикладних гуманітарних досліджень, з метою виявлення та усунення системних недоліків під час проведення такої експертизи та розроблення проектів нормативно-правових актів було здійснено аналіз практики проведення антикорупційної експертизи, та підготовлено пропозиції щодо удосконалення Методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів.

В той же час Міністерство юстиції тісно співпрацює з представниками громадянського суспільства. З огляду та те, що фізичні особи, об'єднання громадян, юридичні особи згідно із Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» можуть за власною ініціативою проводити громадську антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів у березні 2011 року проведено навчально-практичний семінар «Антикорупційна експертиза законодавства як превентивний інструмент протидії корупції. Роль громадських організацій у процесі оцінки корупційних ризиків».

Крім того, протягом 2011 року у рамках проведення семінарів з питань налагодження взаємодії громадських рад при районних державних адміністраціях, організованих Секретаріатом Кабінету Міністрів України спільно з Програмою сприяння Парламенту II у партнерстві з Національною академією державного управління при Президентові України, представниками Міністерства юстиції проведено окремі лекції стосовно методів проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів. Такі семінари відбулися у 2011 році в Одесі, Львові, Харкові, Дніпропетровську та Києві.


^ 3. Інформація про результати виконання органами державної влади заходів щодо запобігання та протидії корупції, у тому числі в рамках міжнародного співробітництва.


Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачає створення в центральних органах виконавчої влади підрозділів, які здійснюють заходи із запобігання і виявлення корупційних правопорушень, типове положення про які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2009 року № 1422.

Підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції створені майже в усіх міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, обласних, міських державних адміністраціях, які відповідно до покладених на них повноважень мають забезпечувати виконання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», указів Президента України та рішень Кабінету Міністрів України з питань посилення протидії корупційним проявам у сфері державної служби.

З метою реалізації державної політики із запобігання та протидії корупції, профілактики та попередження причин та умов, які сприяють проявам корупції та іншим правопорушенням, в органах виконавчої влади затверджено Плани заходів щодо попередження та профілактики корупційних правопорушень.


^ Надання роз’яснень антикорупційного законодавства.

Одним з головних завдань підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції протягом 2011 року було надання роз’яснень щодо застосування антикорупційного законодавства. Спеціалістами відповідних підрозділів проводилася роз’яснювальна робота щодо реалізації антикорупційної політики. Особливу увагу зосереджено на необхідності безумовного дотримання норм законодавства в сфері антикорупційної політики, державної служби та етики державного службовця під час виконання службових обов’язків та у повсякденній діяльності. З метою поширення відповідних знань протягом минулого року організовувалися спеціальні семінари, курси, наради тощо.

Так, у 2011 році в органах юстиції було проведено 4987 заходів навчального характеру (заняття, лекції, семінари, круглі столи) для приватних нотаріусів, працівників відділів державної виконавчої служби головних управлінь юстиції, відповідальних за державну реєстрацію нормативно-правових актів, відділів реєстрації актів цивільного стану.

Водночас фахівцями Міністерства юстиції у 2011 році велась активна роз’яснювальна робота щодо антикорупційного законодавства серед працівників інших державних органів. Зокрема, спеціалісти Міністерства брали участь у відповідних заходах в Державній пенітенціарній службі, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державній митній службі, Вищому адміністративному суді України, Головному управлінні внутрішніх військ МВС України, Міністерстві охорони здоров’я, Національному агентстві України з питань державної служби тощо. Окрім того, Міністерством юстиції постійно надавалися роз’яснення положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» у відповідь на письмові звернення державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права та громадян.

Семінари-наради щодо роз’яснення основних положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» протягом 2011 року були також організовані підрозділами з питань запобігання та виявлення корупції практично у всіх центральних органах виконавчої влади, їх територіальних підрозділах, обласних, міських державних адміністраціях.

Зокрема, у Міністерстві закордонних справ відповідним підрозділом розроблено програму тематичних семінарів з питань антикорупційної політики для працівників міністерства, які направляються у довгострокове відрядження. Подібні семінари запроваджено також на курсах підвищення кваліфікації працівників Міністерства закордонних справ.

Державним агентством лісових ресурсів разом з юристами Мінагрополітики розроблено методичні матеріали щодо заборон і обмежень для державних службовців згідно із Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», які було поширено серед працівників галузі.


^ Виявлення конфлікту інтересів.

Виявленню конфлікту інтересів та його усуненню підрозділами з питань запобігання та виявлення корупції приділяється особлива увага. Зокрема, в органах юстиції постійно проводиться роз’яснювальна робота щодо обов’язковості повідомлення про наявність конфлікту інтересів та шляхи його врегулювання, як це передбачено Загальними правилами поведінки державного службовця, затвердженими наказом Головного управління державної служби України 04 серпня 2010 року № 214, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2010 року за № 1089/18384. Активно впроваджується практика прийняття окремими посадовими особами певних рішень під контролем у зв’язку з їх заявами щодо наявності конфлікту інтересів.

Однією з найпоширеніших причин виникнення конфлікту інтересів є порушення обмеження щодо роботи близьких осіб. Відтак, підрозділами з питань запобігання та виявлення корупції забезпечується обов’язкове повідомлення державними службовцями відомостей щодо близьких осіб, які працюють в одній сфері та можуть бути у безпосередньому підпорядкуванні.


^ Виявлення сприятливих для вчинення корупційних правопорушень ризиків у діяльності посадових і службових осіб.

У державних органах розпочато роботу щодо виявлення та усунення умов сприятливих для вчинення корупційних правопорушень насамперед у діяльності тендерних комітетів державних органів. З метою мінімізації корупційних ризиків протягом 2011 року в державних органах влади активно вводилися представники підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції до комітетів з проведення закупівель товарів та послуг за державні кошти, конкурсних комісій з прийому на роботу тощо. Зокрема, до складу комітету з конкурсних торгів, а також ліцензійної комісії Державної служби України з контролю за наркотиками введено досвідчених співробітників, які відповідно до своїх функціональних обов’язків займаються питаннями запобігання і протидії корупції.

Традиційно дозвільна система у сфері господарської діяльності породжує найбільші ризики вчинення корупційних правопорушень. Зокрема у Міністерстві екології та природних ресурсів це підтвердило вибіркове соціологічне дослідження проведене у 2011. За результатами проведеного дослідження було посилено контроль за виконанням вимог антикорупційного законодавства та законодавства про державну службу у підрозділах міністерства, що надають дозволи та ліцензії.

Відповідна робота проведена і у органах юстиції. Зокрема, організовано роботу щодо виявлення у сфері своєї діяльності посад з підвищеним корупційним ризиком в Головних управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, Державній реєстраційній службі, Державній пенітенціарній службі. Окрім того, Державною виконавчою службою розроблені та направлені працівникам територіальних органів методичні рекомендації, пам’ятки для державних службовців щодо запобігання корупційним проявам та щодо деяких аспектів врегулювання конфлікту інтересів.


^ Надання допомоги у заповненні декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та посадові особи юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, зобов’язані щороку за місцем роботи (служби) подавати декларацію про майно, доходи, втрати і зобов’язання фінансового характеру.

Враховуючи те, що зазначена вимога Закону введена в дію з 01 січня 2012 року, підрозділами з питань запобігання та виявлення корупції було організовано роботу щодо надання роз’яснення питань декларування доходів згідно із Законом України «Про державну службу» щодо подання д^ Порівняльний аналіз: В Україні за 2010-2011 роки було проведено лише кілька загальнонаціональних опитувань, що можуть бути використані для порівняння.
1) Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом з фірмою «Ukrainian Sociology Service» з 23 березня по 03 квітня 2011 року провів соціологічне дослідження у вищих навчальних закладах, результати опитування дають можливість констатувати, що досвід безпосереднього зіткнення з корупцією у ВНЗ мають загалом 33,2% опитаних, не мають –37,7%, решта (29,1%) зазначили, що чули про це від людей, які стикалися з цим особисто. За висновком дослідників – «в основі корупційних практик, з якими зустрічалися студенти, – переважно хабарництво».

2) За оцінками загальноукраїнського опитування, проведеного Інститутом прикладних гуманітарних досліджень (липень 2010 року), питома вага корупційних практик у контактах респондентів з «державними та комунальними закладами освіти» склала – 53% (в даному випадку враховувалось не лише хабарництво. а й інші види корупційних практик).

3) У дослідженні Проекту UNITER (червень 2011 року) отримано такі результати. Поширеність корупційних практик визначалась диференційовано щодо «добровільних хабарів», «хабарів на вимогу», «використання зв’язків». Наводяться такі результати: вищі навчальні заклади – «добровільні хабарі» – 25,5%, «хабарі на вимогу» – 49,7%, «використання зв’язків» – 20,0%, середні загальноосвітні навчальні заклади – «добровільні хабарі» – 61,1%, «хабарі на вимогу» – 61,6%, «використання зв’язків» – не ідентифікувались.7

4) Заслуговують на увагу також результати міжнародного порівняльного дослідження Трансперенсі Інтернешенал за методологією TI Global Corruption Barometer, яка передбачає фіксацію реального корупційного досвіду. У 2010 році Україна перебувала у групі країн, де, за оцінками респондентів, питома вага осіб, що дають хабарі у системі освіти, становить від 30 до 48%.8

2.2. Система охорони здоров’я. Оцінка поширеності корупції у сфері охорони здоров’я є складним завданням, оскільки на рівні реальної поведінки людей важко диференціювати корупційні ситуації від звичайної подяки («звичайних знаків гостинності»), неформальної взаємодопомоги людей, благодійності, отримання платних послуг тощо.

Протягом останніх 12 місяців 71,7% опитаних домогосподарств користувалися послугами медичних закладів, з них державними (безоплатна медицина) – 85,6%, приватними (платна медицина) – 13,6%. За статистичними даними, в 2010 році – в стаціонарах лікувались 22,4%, отримували амбулаторну допомогу (без послуг стоматологів) – 29,4% ( при цьому на одну особу в середньому припадає 10,8 контактів з лікарями).9

Під час останнього звернення до державної медичної установи 79% опитаних відвідували лікаря, 56% – проводили обстеження, 28% – лікувалися в стаціонарі, 0,4% – отримували інші послуги. Кількість домогосподарст