Реферат: Л. Г. Мельник доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки Сумського державного університету

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет


Сучасні проблеми вищої освіти України
в контексті інтеграції до європейського освітнього простору





Матеріали науково-методичної конференції

(Суми, 6-7 жовтня 2010 року)


Суми

Сумський державний університет

2010

У



ДК [378(477):339.924(4)] (063)

ББК 74.58 (4Укр)

C 91


Рецензенти:

О.Ф. Балацький – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри управління Сумського державного університету;

Л.Г. Мельник – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки Сумського державного університету


^ Рекомендовано вченою радою Сумського державного університету (протокол № 7 від 9.12.2010 р.)




C91

Сучасні проблеми вищої освіти України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору: матеріали науково-методичної конференції, м. Суми, 6-7 жовтня 2010 р. / за ред. О.В. Прокопенко. – Суми: Сумський державний університет, 2010. – 196 с.

ISBN 978-966-657-337-0


У збірнику викладено матеріали доповідей учасників науково-практичної конференції «Сучасні проблеми вищої освіти України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору», яка відбулася 6-7 жовтня 2010 року у м. Сумах. На конференції було розглянуто проблеми, пов’язані з перспективами реалізації принципів Болонського процесу в Україні, розробленням та впровадженням стандартів вищої освіти, покращанням якості підготовки фахівців, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців, та інші питання.


УДК [378(477):339.924(4)] (063)

ББК 74.58 (4Укр)


ISBN 978-966-657-337-0 © Сумський державний університет, 2010


Зміст




Передмова …………………………………………………...…………...

8

^ Секція 1. Проблеми управління якістю підготовки фахівців




Бубнов І.В. Підвищення якості інженерної освіти……………………….

11

Грек В.А. Самостоятельная работа студентов как фактор повышения качества их обучения …………………………………………………….

13

^ Грищенко В.Ф., Коваленко Л.Ю. Розвиток підходів до визначення економічної сутності поняття «трудовий потенціал території» ………

15

^ Грищенко О.Ф. Дослідження основних проблем партнерства вищої освіти та бізнес-середовища України ………………………………………………..

17

^ Домашенко М.Д., Савельєва Г.С. Забезпечення якості вищої освіти в Україні ……………………………………………………………………..

19

^ Древаль О.Ю., Грищенко І.В. Удосконалення підготовки висококваліфікованих фахівців з державного управління за сучасних умов господарювання …………………………………………………….

21

^ Євдокимов А.В., Яковлева Г.В. Кадровий потенціал вищої школи як чинник визначення якості освіти …………………………………………

23

^ Карпіщенко О.О. Підвищення кваліфікації викладачів як інструмент підвищення конкурентоздатності випускників на ринку праці ……….

25

^ Мішенін Є.В., Ярова І.Є. Управління знаннями в системі підготовки фахівців лісового господарства ………………………………………….

27

^ Олефіренко О.М. Проблеми управління якістю підготовки фахівців з економічних спеціальностей в системі вищої освіти України ………...

34

^ Прокопенко О.В. Підходи до оцінки якості освіти у вишах …………...

36

Старченко Л.В., Коваленко Е.В. Исследование и моделирование в обучении студентов экономических специальностей …………………...

39

^ Швиндина А.А. Деловые игры как катализатор процесса обучения ……

41

Ярова І.Є. До питання формування системи управління якістю освіти ……………………………………………………………..…………

43







^ Секція 2. Проблеми розроблення та впровадження стандартів вищої освіти




Балджи М.Д., Мрук М.М. Рекомендації щодо створення національного стандарту вищої освіти України ………………………………………….

45

^ Бубнова І.С. Невербальна техніка – засіб впливу на студентів …………

47

Горобченко Д.В. Формирование системы образования в целях устойчивого развития с учетом концепции экологического долга ….....

49

^ Гриценко Л.Л., Боярко І.М. Актуальні напрями удосконалення вимог щодо якості виконання дипломних робіт випускників вищої школи .....

54

^ Денисенко А.Ф. Проблеми вищої освіти в Україні в сучасних умовах ...

56

Євдокимов А.В, Скібіна Т.І., Срібранець Ю.С. Проблеми підвищення практичної цінності знань у галузі післядипломної освіти ……………

58

^ Касьяненко Т.В. Екологічна складова вищої освіти в системі забезпечення сталого розвитку …………………………………………...

60

^ Крaпивний І.В. Вимоги до підготовки фахівців в умовах формування економіки знань ……………………………………………………………

61

^ Кулішов В.В. Підготовка майбутніх економістів європейського рівня ...

63

Муліна Н.І. Багаторівневість контролю якості знань студентів як складова системи управління якістю університету ……………………...

67

^ Рожкова Є.Ю. Студентське самоврядування – дієва форма виховання молоді ……………………………………………………………………….

69

^ Сотник І.М. Трансформація стандартів вищої освіти України з урахуванням проблем ресурсозбереження …………………………….. ..

72

^ Тараненко Ю.В. Образование в развитии на пульсе времени …………..

74

Тєлєтов О.С. Вища освіта і наука в Україні: здобутки, проблеми, перспективи ………………………………………………………………...

76

^ Чигрин О.Ю. Освіта для сталого розвитку: проблеми та перспективи впровадження в Україні ……………………..………………………….....

83

^ Секція 3. Економічні проблеми розвитку вищої освіти




Біловодська О.А. Основні переваги використання вірусного маркетингу в системі вищої освіти …………………………………….....

88

^ Брюханов М.В. Інноваційна діяльність і економічне зростання: теорії і факти ………………………………………………………………………..

90

^ Зайцева С.А. Для чего мы стремимся получить высшее образование и оправдывается ли оно экономически? …………………………………..

92

^ Захарова О.В. Стан фінансування освіти як індикатор ефективності інвестування у людський капітал ………………………………………..

94

^ Костюченко Н.М., Смоленніков Д.О. Шляхи пошуку фінансування студентського самоврядування ………………………………………….

97

^ Лукаш О.А. Підходи до викладання дисципліни «Економіка підприємства» в розрізі трансформації соціально-економічних систем .

99

^ Павленко О.О., Глівенко С.В. Аналіз сучасних проблем функціонування університетів ……………………………………………

101

^ Пересадько Г.О. Система вищої освіти Сумської області ………………

103

Прокопенко О.В., Прокопенко М.О. Вибір вищого навчального закладу старшокласниками ……………………………………………....................

105

^ Сабадаш В.В., Люльов О.В. Особливості формування економічних знань у студентів технічних спеціальностей …………………………...

106

^ Скляр І.Д. Проблеми та завдання підготовки магістрів з економічних спеціальностей ……………………………………………………………..

108

^ Тархов П.В., Жукова Т.А., Савченко Ю.Г. Економічні проблеми розвитку вищої освіти ……………………………………………………

110

^ Секція 4. Проблеми та перспективи реалізації принципів болонського процесу в Україні




Божкова В.В., Сагер Л.Ю. Тестування як форма контролю знань: переваги та недоліки ………………………………………………………......

113

^ Галахова О.В. Причины и следствия проблем в национальной образовательно-научной сфере Украины ……………………………….....

115

^ Голишева Є.О. Болонський процес в Україні: прорив чи провал ………

117

Дерев’янко Ю.М. Деякі питання вдосконалення кредитно-модульної системи організації навчального процесу у СумДУ ………………….....

119

^ Кубатко А.В. Исследование мотивации студентов в процессе учебной деятельности ……………………………………………………………….

121

^ Лук’янихіна О.А., Вакуленко І.А. Переваги самостійної роботи студентів у рамках кредитно-модульної системи …………………….....

123

^ Петрушенко Ю.М., Ковдик В.В. Болонський процес в Україні: свобода чи добровільне обмеження? ……………………………………………….

125

^ Смоленніков Д.О. Впровадження кредитно-модульної системи як засіб підвищення об’єктивності оцінювання рівня набутих знань та умінь студента …………………………………………………………………….

127

^ Шипуліна Ю.С. Проблеми впровадження Болонської системи освіти у вузах України …………………………………………………………........

129

^ Школа В.Ю., Шевченко О.Ю. Переваги та недоліки болонського процесу ……………………………………………………………………..

131

^ Секція 5. Впровадження дистанційної освіти




Волк О.М. Підвищення освітнього та професійного рівня в галузі інформаційних технологій ………………………………………………. .

134

^ Зайцев О.В. Процент, його суть та термінологічна однозначність при практичному застосуванні ………………………………………………...

136

^ Зубань Ю.О. Особливості впровадження дистанційної форми навчання в Сумському державному університеті ……………………......................

140

^ Козин Э.Г. Некоторые проблемы дистанционного обучения как современной альтернативы традиционной форме заочного обучения ...

145

^ Лисиця В.І. Класифікація недоліків дистанційної форми навчання та шляхи їх подолання ………………………………………………………..

147

^ Махнуша С.М. Перспективи дистанційної форми підготовки фахівців з маркетингу ………………………………………………………………….

149

^ Мішеніна Н.В., Мішеніна Г.А. Якість навчального процесу дистанційної освіти: орієнтація на споживача …………………………..

151

^ Пликус И.Й. Дистанционное образование как часть процесса формирования новой модели образования ………………………………

153

^ Савченко К.В. Інформатизація процесу підготовки фахівців економічного профілю ………………………………………………….....

155

^ Сумина О.Н. Инновационный подход к организации дистанционного обучения ……………………………………………………………………

157







^ Терехов Є.М. Навчальний процес на базі «мережевого персонального комп’ютера» ………………………………………………………………..

159

^ Секція 6. Міжнародна співпраця та інтеграція у сфері вищої освіти



Домашенко М.Д., Дворник Р.С. Оцінка якості освіти як показник розвитку країни …………………………………………………………….
163
Дудкін О.В. Механізм соціальної відповідальності організації................
165

^ Загвойська Л., Максимів Л. Роль університетів у формуванні суспільства сталого розвитку ……………………………………………

167

Ілляшенко С.М., Ілляшенко Н.С. Досвід розробки курсу "Інноваційний менеджмент"за програмою TEMPUS …………………………………….

171

^ Нилова Н.М., Нилова М. Высшее образование в Финляндии …………..

176

Прокопенко О.В., Школа В.Ю. Перспективи підготовки в СумДУ фахівців з міжнародної економіки ………………………………………..

180

^ Солоха Д.В., Бєлякова О.В. Дослідження проблем інтеграційних процесів в освітньому просторі України …………………………………

182

^ Філіпков Ю.С. Проблеми української системи освіти в контексті європейської інтеграції ……………………………………………………

184

^ Хворост О.О. Впровадження дистанційної освіти – досвід академії Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності ……………………..

188

^ Чорток Ю.В., Прокопенко О.О., Скиртаченко В.І. Сучасні проблеми післядипломної освіти України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору ………………………………………

190

^ Шопенська Т.І. Роль і місце вищої освіти в процесі глобалізації економіки …………………………………………………………………...

192

Інформація про факультет економіки та менеджменту Сумського державного університету ………………………………………………...

194

ПЕРЕДМОВА


Європейська вища освіта крокує шляхом кардинальних змін. Уніфікуються національні системи підготовки фахівців, створюється загальноєвропейський науковий та освітній простір, здійснюються доволі радикальні інституційні перетворення.

Болонський процес, який передбачає багатоваріантність (тобто ніхто не вимагає створення в різних країнах абсолютно ідентичних освітніх систем) став головним інструментом інституційних перетворень у вишах, метою яких є зміцнення взаємозв'язків та покращення взаєморозуміння між різними системами освіти. Для України з її традиційно потужною освітянською галуззю впровадження Болонського процесу є особливо важливим.

Запровадження основних положень Болонського процесу передбачає врахування національних підходів до організації навчання, змісту освіти, традицій у підготовці майбутніх фахівців з вищою освітою. У багатьох європейських документах щодо розвитку вищої освіти зазначається, що університети повинні значною мірою зберігати свої власні традиції, надбання та досвід, оскільки мова не йде про пряме запровадження закордонного досвіду у навчальний процес українських університетів.

Міністерством освіти і науки особлива увага приділяється тому, щоб кожен університет, поряд із врахуванням загальних рекомендацій та порад міністерства для всіх університетів України, формував своє власне освітнє середовище, культуру організації навчання, культуру викладачів і студентів, культуру оцінювання навчальних досягнень студентів, забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців та науково-педагогічних працівників.

Основними завданнями впровадження Болонської системи організації навчального процесу є забезпечення високого рівня якості вищої освіти і сприяння мобільності суб'єктів європейських університетів шляхом визнання кваліфікацій та їх профілів. На сучасному етапі розвитку України в цьому питанні важливим викликом є запровадження стандартів, рекомендацій і основних інструментів, що сприятимуть сумісності, порівнянності, визнанню періодів і термінів підготовки (навчання) фахівців після 2010 року.

Інтеграція системи вищої освіти України сприятиме: забезпеченню якості вищої освіти;  визнанню періодів і термінів підготовки;  мобільності студентів, викладачів, наукових працівників;  забезпеченню справедливого доступу до вищої освіти;  зміцненню позицій українських університетів на національному, європейському і світовому ринку праці та ринку освітніх послуг.

З огляду на це, сьогодення є надзвичайно важливим для системи вищої освіти України у визначенні ключових короткотермінових стратегій розвитку та узгодженні національної нормативно-правої бази зі стандартами і рекомендаціям. Період з 2010 по 2020 рік повинен стати ключовим у реалізації довготермінових стратегій забезпечення сталого розвитку та удосконалення системи вищої освіти України, визнання її у європейському і світовому просторі в контексті забезпечення якості її надання.

Саме цим питанням була присвячена науково-методична конференція «Сучасні проблеми вищої освіти України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору», яка проводилась 6–7 жовтня 2010 року в Сумському державному університеті (м. Суми) на базі факультету економіки та менеджменту. В роботі конференції взяли участь 86 представників професорсько-викладацького складу 13 вищих навчальних закладів України та Фінляндії, а також управлінці та працівники органів державної влади. За результатами конференції опубліковано 72 матеріали доповідей на конференції.

Колектив Сумського державного університету дякує за активну участь в обговоренні питань конференції та сподівається на подальшу плідну співпрацю з представниками професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів.


^ З повагою,

декан факультету економіки та менеджменту СумДУ

д.е.н., проф. Прокопенко О.В.


заступник декана з методичної роботи

к.е.н. Старченко Л.В.


^ СЕКЦІЯ 1. ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ


Голова секції: завідувач кафедри управління

д.е.н., професор Теліженко О.М.

Секретар: доцент кафедри управління, заступник

декана факультету економіки та

менеджменту з наукової роботи

к.е.н., доцент Жулавський А.Ю.




к.т.н. Бубнов І.В.

Сумський державний університет

^ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ІНЖЕНЕРНОЇ ОСВІТИ


На кафедрі Інформатики, секція Інформаційні технології проектування, при вивченні дисципліни «Основи робочих процесів машин» проводяться роботи зі створення віртуальних лабораторних робіт та інтерактивних мультимедійних демонстрацій, які підвищують наочність дисципліни. У згаданих роботах здійснюється візуалізація процесів механічної обробки в реальному масштабі часу за допомогою векторної анімації Macromedia Flash МX і скриптової мови ActionScript (www.macromedia.com, www.actionscript.org).

Головною перевагою використання середовища Macromedia Flash є відносна простота створення графічних образів і їх мультиплікація. Векторна технології створення графіки Macromedia Flash дозволяє радикаль­но скоротити об’єм даних, що описують рухоме зображення. Створивши в одному з кадрів векторний малюнок, можна задати траєкторію його руху. У файлі зберігаються лише первісне зображення і рівняння траєкторії його руху, а всі проміжні кадри розраховуються у момент відтворення. Цим Macromedia Flash істотно відрізняється від звичайних комп’ютерних відеороликів, в яких кадри послідовно змінюють один одного. Для зберігання і передачі відеозаписів потрібні величезні об’єми пам’яті і надшвидкісні канали зв’язку, тоді як файли Flash завантажуються з використанням ефективної потокової моделі. При цьому перші кадри стають доступними практично відразу ж.

Безумовною перевагою Flash є наявність мови сценаріїв ActionScript, яка робить дієвим звичайний набір дій, наприклад, перехід на перший кадр фільму, відкриття html-сторінки, завантаження і передачу даних, реакції на натиснення кнопок. Діапазон можливостей ActionScript дуже широкий. Окрім основних дій, можна управляти об’єктами, змінюючи будь-які їх параметри, завантажувати додаткові модулі, обмінюватися даними із скриптами на html-сторінках, написаними на мові JavaScript. При роботі з графічними об’єктами нерідко виникає необхідність в математичних обчисленнях, які виконуються за допомогою спеціальних функцій вбудованих в мову ActionScript.

Контроль синтаксису і зручні засоби налагодження забезпечують можливість оперативного знаходження помилок в сценарії. В цілому ActionScript є повнофункціональною мовою, що дозволяє писати програми, організовані за мо­дульним принципом, в той же час, згадана мова відрізняється простотою у вивченні.

У середовищі Macromedia Flash створені інтерактивні емулятори токарного, фрезерного, свердлувального та шліфувального верстатів з візуалізацією в збільшеному масштабі віртуальної зони обробки. Створені моделі відтворюють усі види робочих та холостих переміщень вузлів верстатів. Задля скорочення тривалості демонстрації обробки деталей процес відтворюється у прискореному темпі, але без втрати подробиць обробки.

Наступним етапом роботи планується створення повного набору віртуальних аналогів реальних ріжучих інструментів.

Створений комплекс дозволяє проводити лекційні та практичні заняття, а також контролювати процес засвоєння матеріалу дисципліни за допомогою бази тестових завдань будь-якої складності, що зберігається у викладача, а під час занять знаходиться на сервері кафедри.

Розроблені віртуальні роботи покращують вивчення технологічних процесів будь-якої складності та, в цілому, сприяють підвищенню якості інженерної освіти фахівців.


к.е.н. Грек В.А.

Сумський державний університет

^ САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ РАБОТА СТУДЕНТОВ
КАК ФАКТОР ПОВЫШЕНИЯ КАЧЕСТВА
ИХ ОБУЧЕНИЯ


Как известно, целью учебного процесса является не только передача знаний и умений от преподавателя к студенту, но и развитие у студентов способности к постоянному самообразованию, стремления к пополнению и обновлению своих знаний, к творческому использованию их на практике. Правильно организованная самостоятельная работа доставляет студенту удовлетворение как процесс самосовершенствования и самопознания.

Основными формами самостоятельной работы студентов (дальше – СРС) являются: подготовка и написание рефератов, выступления на заданные темы (с предоставлением студенту права выбора темы);самостоятельное решение ситуационных задач с использованием условий из задачников, имеющихся в кабинете или библиотеке вуза, составление задач с предоставлением эталонов ответов;подбор и изучение литературных источников, работа с периодической печатью, в том числе и с иностранной, подготовка тематических обзоров по периодике;аннотирование книг, статей;выполнение курсовых и дипломных работ;подготовка к участию в студенческих научно-практических конференциях как внутри, так и вне вуза;оформление мультимедийных презентаций учебных разделов и тем, актуальной тематики, слайдового сопровождения докладов на заседаниях предметного кружка. Такие презентации проводили, например, студенты 1 курса СумДУ по разным темам учебной дисциплин «Региональная экономика» («Природно-ресурсный потенциал», «Топливно-энергетический комплекс», «Химико-лесной» и др.).подготовка графических диктантов, кроссвордов, глоссариев;составление студентами тестов, заданий и взаимная их проверка.

Следует отметить, что сложившаяся практика организации СРС в вузе не всегда отвечает в должной мере современным требованиям. Многие выпускники вузов не имеют достаточно прочной базы профессиональных знаний, не владеют навыками самостоятельной работы, не испытывают потребности в постоянном самообразовании и профессиональном самосовершенствовании. В этой связи возрастает необходимость оптимизации эффективной самостоятельной работы студентов. К основным условиям ее достижения можно отнести: 1. Своевременное методическое обеспечение работы студентов со стороны преподавателей. 2. Обеспечение студента соответствующей учебно-методической литературой, с постоянным обновлением литературного фонда библиотеки вуза. 3. Для самостоятельной работы нужно предлагать такие задания, выполнение которых не допускает действия по готовым рецептам и шаблону, а требует применения знаний в новой ситуации. 4. В организации самостоятельной работы необходимо учитывать, что для овладения знаниями, умениями и навыками различными учащимися требуется разное время. 5. Контроль организации и хода самостоятельной работы, а также мер, поощряющих студента за ее качественное выполнение. 6. Задания, предлагаемые для самостоятельной работы, должны вызывать интерес студентов.


к.е.н. Грищенко В.Ф., Коваленко Л.Ю.

Сумський державний університет

розвиток підходів до визначення економічної сутності поняття
«Трудовий потенціал території»


Актуальність дослідження полягає у тому, що інтенсифікація комерційно-господарської діяльності та перехід від кількісних до якісних критеріїв оцінки економічного зростання призвели до появи такого поняття як «трудовий потенціал території».

І.М. Антонова в роботі [1, с.142-143] зазначає, що існує безліч думок вчених щодо визначення поняття трудовий потенціал як економічної категорії. При цьому різні автори вкладають в це поняття різне змістовне навантаження.

Так А.К. Гудсков, О.М. Левченко та Ю.В. Орленко в своїх роботах [2, с. 180-189] відмічають, що трудовий потенціал є складною економічною категорією, дослідження якої потребує комплексного і системного підходів.

В.В. Онікієнко [3, с. 35] вважає, що трудовий потенціал – це сукупність працездатного населення, що має відповідну професійно-кваліфікаційну підготовку, використовує працю в народному господарстві з урахуванням його технічної та технологічної оснащеності.

А.Ю. Жулавський [4, с. 114], аналізуючи існуючі визначення поняття трудовий потенціал, відмічає суттєві розбіжності у поглядах різних учених щодо змісту даної економічної категорії, що, в свою чергу, значно стримує розробку єдиної науково-методичної бази щодо економічної оцінки трудового потенціалу.

І.О. Джаін [5, с. 67] визначає трудовий потенціал як сукупну здатність економічно активного населення певної території забезпечувати виробництво споживчих вартостей, що відповідають потребам суспільства на даному етапі його розвитку в конкретних соціально-економічних і науково-технічних умовах.

На нашу думку під трудовим потенціалом регіону як економічною категорією слід розуміти об’єктивно існуючу, відносно стійку інтегральну здатність економічно активного населення певного регіону (з урахуванням його якісних та кількісних характеристик) створювати матеріальні та духовні блага з метою найбільш повного задоволення потреб суспільства на сучасному етапі його розвитку.


Антонова І.М. Аспекти суті і ефективності використання трудового потенціалу / І.М. Антонова // Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – С. 142-143.

Гудсков А.К. До питання якісної характеристики трудового потенціалу / А.К. Гудсков, О.М. Левченко, Ю.В.Орленко // Проблеми аеронавігації [За ред. С.М. Неділька, Вип. 2, ч. 1]. – Кіровоград: ДЛАУ, 1997. С. 180 – 189.

Оникиенко В.В. Трудовой потенциал УССР, программно-целевое управление / В.В. Оникиенко, Е.М.Либанова // Вестник АН УССР, 1986. – №1. – С. 34-46.

Жулавский А.Ю. Экономическая оценка трудового потенциала региона / А.Ю. Жулавский, И.О. Джаин // Вестник СумГУ. Серия Экономика, 1998. – №3. – С. 113-120.

Джаин И.О. Оценка трудового потенциала: [Монография] / И.О. Джаин. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. – 250 с.


Грищенко О.Ф.

Сумський державний університет

^ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ ПАРТНЕРСТВА ВИЩОЇ ОСВІТИ
ТА БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ


Стабільний розвиток будь-якої економічної системи пов’язаний із розвитком системи освіти, яка, в свою чергу, є джерелом робочої сили та базою підвищення її якісного потенціалу. Система освіти України завжди характеризувалася своєю широтою та глибиною: її завданням було не тільки надавати знання і вміння, а й формувати особистість, її культурні цінності та світогляд. Саме така ситуація відображала суспільні потреби та була притаманною нашому суспільству в минулому. Але кардинальні перетворення у світі впродовж останніх десятиліть змінили саме людство, відповідних перетворень зазнав і процес викладання у ВНЗ. До того ж, якісні зміни в бізнес-середовищі країни свідчать про необхідність підготовки фахівців нової формації, які повинні вміти прогнозувати економічні явища та події, оцінювати наслідки прийняття тих чи інших управлінських рішень та швидко адаптуватися до змін середовища.

Дослідження поточного стану сфери вищої освіти України показав, що значною проблемою освіти є недостатня співпраця роботодавців і освітніх закладів з питань підготовки молодих спеціалістів. Сучасним студентам важливо спробувати набуті знання і навички на практиці, отримати досвід роботи та знайти можливого роботодавця ще під час навчання у ВНЗ. У свою чергу, фірма, що співпрацює з ВНЗ, отримує можливість натренувати собі спеціаліста із необхідним для неї набором навичок та умінь.

Варто виділити і проблему розбіжності між теорією викладання і практикою, що породжує безробіття серед молоді. Існуючий набір дисциплін для викладання охоплює переважно всі аспекти майбутньої діяльності, що свідчить про спроби підготувати спеціалістів широкого профілю і тим самим зберегти їх від безробіття. В той же час ВНЗ готують молодих спеціалістів виходячи не з потреби економіки, а на основі державного замовлення та популярності спеціальностей серед абітурієнтів. І, як наслідок, за різними аналітичними оцінками 60–80 % випускників працюють не за спеціальностями і на мало оплачуваних посадах [1]. За таких обставин ВНЗ повинні вивчати потреби ринку праці в спеціалістах різних напрямів, аналізувати вимоги бізнесу до молодих спеціалістів, їхніх знань та навичок.

Дисбаланс на ринку праці виникає також через відношення роботодавців до молодих спеціалістів, більшість яких висуває високі вимоги до випускників, стверджуючи, що випускники освітніх закладів недостатньо володіють практичними навиками тієї чи іншої спеціальності, тому не можуть в повному обсязі виконувати поставлені виробничі завдання. Утворюється своєрідне «замкнуте коло», оскільки роботодавці дуже рідко вживають заходів для виправлення даної проблеми: не завжди надають можливість проходити виробничу практику на підприємствах та не співпрацюють з освітніми закладами щодо покращення підготовки молодих спеціалістів.

Оскільки освітня система України функціонує в умовах ринку, налагодження активної взаємодії бізнесу і вищої освіти є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності національної економіки, подолання негативних наслідків економічної кризи та забезпечення сталого розвитку економіки держави.


Петрова Т. Ринок освітніх послуг та ринок праці: проблеми взаємодії та взаємозв’язку. / Т. Петрова // Україна: аспекти праці, 2006. – № 3. – С. 3–7.


Домашенко М.Д., Савельєва Г.С.

Сумський державний університет

^ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
В УКРАЇНІ


Одним з основних напрямів діяльності держав - учасниць Болонського процесу є європейська співпраця щодо забезпечення якості вищої освіти. Якість освіти - це багатовимірне поняття, яке охоплює всі аспекти діяльності вищого навчального закладу: навчальні та академічні програми, наукову і дослідницьку роботу, професорсько-викладацький склад і студентів, навчально-матеріальну базу і ресурси. Якість освіти має відповідати міжнародним вимогам, вона забезпечується вищим навчальним закладом і гарантується державою. Не випадково питання якості освіти та її гарантування перебувають у центрі уваги як Міністерства освіти і науки України, так і освітянської громадськості.

Забезпечення якісної освіти важливе при формуванні зони європейської освіти, а також є однією з головних умов довіри, мобільності та мотивації студентів до навчання в ВНЗ України.

Вчені визначають якість освіти як ряд системно-соціальних якостей і характеристик, а саме: відповідність системи освіти прийнятим вимогам, соціальним нормам, державним освітнім стандартам. Для оцінювання якості освіти у світовій практиці застосовуються три основні підходи: репутаційний (на основі експертних оцінок), результативний (за об’єктивними показниками) і загальний.

На сьогодні актуальною проблемою, в контексті загальноєвропейського простору вищої освіти, є модернізація системи контролю за якістю вищої освіти в Україні.

Важливим завданням в оцінці якості освіти є аналіз домінуючих оцінювальних підходів в європейському освітньому просторі, а також визначення першочергових заходів в модернізації оцінки якості української вищої освіти. Важливість та актуальність поставленого завдання підтверджується приєднанням України до Болонського процесу (19 травня 2005 р (Норвегія )), який визначає якість освіти як основу створення європейського простору. Особливості сучасних критеріїв оцінювання якості  освіти в тому, що вони припускають: свободу для університетів у формуванні учбових планів; особливу увагу до якості підготовки фахівців; необхідність постійного вдосконалення освітніх програм з метою підвищення їх якості; стимулювання інновацій в освітніх стандартах. Європейська система забезпечення якості освіти базується на Європейських стандартах і рекомендаціях які у свою чергу ґрунтуються на наступних основних принципах:

зацікавленість студентів і роботодавців, а також суспільства в цілому у високій якості вищої освіти;

ключова важливість автономії закладів і установ, збалансована усвідомленням того, що автономія несе із собою дуже серйозну відповідальність;

система зовнішнього забезпечення якості повинна відповідати своїй меті і не ускладнювати роботу навчальних закладів більше, ніж це необхідно для виконання цією систему своїх завдань.

Таким чином, слід відзначити, що в Україні існує ряд не вирішених питань у системі забезпечення якості освіти, які в свою чергу впливають на її стан та якість. Необхідно вжити ряд заходів для модернізації якості вищої освіти, адже існуючі стандарти не відповідають Європейській системі забезпечення якості вищої освіти.


к.е.н. Древаль О.Ю.

Сумський державний університет

Грищенко І.В.

Головне управління статистики у Сумській обл.

удосконалення підготовки висококваліфікованих фахівців
з державного управління за сучасних умов господарювання


Актуальність теми дослідження полягає у тому, що процвітання української держави в сучасних умовах господарювання багато в чому залежить від кваліфікації та перспектив розвитку інтелектуальних ресурсів апарату державного управління.

Дослідженню розвитку трудового потенціалу присвячені роботи Е. Абдураманової [1], О. Астахової [2], І. Джаін [3], В. Кременя [4], М. Степко [4], С. Ніколаєнко [4, 5], та ін. На наш погляд подальшого розвитку в Україні потребує вивчення кадрового потенціалу апарату державного управління.

Результати проведеного дослідження довели, що рівень розвитку науки і освіти в сучасних умовах господарювання є одним з найважливіших індикаторів рівня матеріального та духовного розвитку суспільства. Загальновідомо, що кадровий потенціал є найбільшим багатством будь-якої країни. Це підтверджується результатами досліджень трудового потенціалу території. Так, розглядаючи економічну оцінку індивідуального трудового потенціалу, І.О. Джаін [3, с. 163-166] зазначає, що найбільше його значення мають фахівці з повною вищою освітою – 114,7 тис. грн. на одного працівника, потім з базовою вищою освітою – 88,7 тис. грн. на одного працівника, з професійно-технічною освітою – 78,3 тис. грн., з повною загальною середньою освітою – 73,5 тис. грн., з базовою загальною середньою освітою – 61,8 тис. грн. на одного працівника відповідно.

Е. Абдураманова [1, с. 51] стверджує, що кількість фахівців, що вступають до аспірантури та докторантури, порівняно з 1990 роком збільшилась приблизно на 85% в той час, як захистив дисертацію лише кожний шостий випускник. Таким чином, ефективність аспірантури та докторантури є досить низькою.

Збереження подібної тенденції у галузі підготовки фахівців з державного управління може призвести до суттєвого старіння управлінських кадрів, зниження трудового потенціалу апарату державного управління та зниження рівня економічного розвитку держави в цілому.


Абдураманова Э.А. Развитие высшего образования в современных условиях / Э.А. Абдураманова // «Научният потенциал на света – 2010»: материали за VI международна научна практична конференция 17-25 септември 2010 [Том-2, Икономики, Държавна администрация] / «Бял ГРАД-БГ» ООД. – София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2010. – С. 49 – 51.

Астахова Е.В. Кадровый корпус высшей школы Украины: метаморфозы развития: [Монография] / Е.В.Астахова. – Изд-во НУА, 2006. – 188 с.

Джаин И.О. Оценка трудового потенциала: [Монография] / И.О. Джаин. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. – 250 с.

Кремень В.Г. Вища освіта в Україні: [Навч. посіб.] / В.Г. Кремень, С.М. Ніколаєнко, М.Ф. Степко та ін. [За ред. В.Г.Кременя, С.М. Ніколаєнка]. – К.: Знання, 2005. – 325 с.

Ніколаєнко С. Вища освіта – джерело соціально-економічного і культурного розвитку суспільства. – К.: Освіта України, 2005. – 319 с.

к.е.н. Євдокимов А.В., Яковлева Г.В.

Сумський державний університет

Кадровий потенціал вищої школи
як чинник визначення якості освіти


Згідно з Болонськими принципами якість освіти має гарантуватися на рі