Реферат: Регіональна програма розвитку малого підприємництва в херсонській області

ЗАТВЕРДЖЕНО


Рішенням

IV сесії VI скликання

Херсонської обласної ради

«21» січня 2011 р.

№ 80









РЕГІОНАЛЬНА ПРОГРАМА

РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

на 2011 – 2012 роки


ЗМІСТ

стор.

Вступ

3

І. Характеристика регіональної програми розвитку малого підприємництва в Херсонській області на 2011 – 2012 роки.

4

Головна мета Програми.

7

ІІ. Комплексна оцінка виконання регіональної програми розвитку малого підприємництва в Херсонській області на 2009 – 2010 роки:

7

1. Стан розвитку та аналіз проблем малого підприємництва в регіоні.

7

2. Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка.

12

3. Регуляторна політика.

14

4. Ресурсне та інформаційне забезпечення, формування інфраструктури підтримки малого підприємництва.

18

5. Профорієнтаційна підготовка та перепідготовка кадрів для сфери малого бізнесу.

21

ІІІ. Проблемні питання розвитку малого підприємництва.

25

ІV. Основні завдання Програми.

26

V. Фінансове забезпечення Програми

27

VІ. Очікувані результати.

27

Додаток

28







































ВСТУП

У посткризових умовах рішучі та всеосяжні реформи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності економіки, – це єдиний шлях України до сталого розвитку.

Нових підходів до використання економічного, людського та природно-ресурсного потенціалу країни потребує і процес інтеграції в європейське співтовариство, що має забезпечити досягнення якісно нового рівня ефективності й конкурентоспроможності економіки та життя населення.

Підприємництво, особливо малий бізнес, перевагою якого є мобільність, швидка адаптація, використання інновацій та новітніх технологій, залишається основним чинником соціально-економічних перетворень кожної адміністративно-територіальної одиниці та держави в цілому. Малий бізнес є запорукою демократизації економіки та суспільного життя.

Разом з тим, цей сегмент економіки потребує державної підтримки та створення сприятливих умов, бо має слабкі та вразливі особливості, обумовлені самою природою дрібно-підприємницької діяльності. Підтримка малого підприємництва належить до пріоритетів держави, зокрема це визначено в Законах України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» та «Про державну підтримку малого підприємництва».

Формування максимального сприяння бізнесу за рахунок обмеження втручання держави в економіку та зниження адміністративних бар’єрів на шляху його розвитку визначено урядовою програмою економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Успішне вирішення питань малого підприємництва має подвійний ефект: якщо держава створить сприятливі умови для забезпечення функціонування існуючих малих підприємницьких структур та безперешкодного входження безробітних до малого бізнесу, підприємницький потенціал здатний, по-перше, виступити потужним ресурсом у розв’язанні соціальних проблем (подолання безробіття, зниження соціальної напруженості) та, по-друге, сприятиме наповненню бюджетів усіх рівнів, зміцненню економіки регіону і держави в цілому.

Крім того, створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва – це основна передумова зниження тінізації бізнесу та більш повного використання його потенціалу для розвитку області.

Отже, регіональна програма розвитку малого підприємництва в Херсонській області на 2011 – 2012 роки (далі – Програма) є одним з важливих інструментів реалізації на обласному рівні державної політики щодо підтримки малого підприємництва та інвестиційно-інноваційної стратегії.


І. ХАРАКТЕРИСТИКА

регіональної програми розвитку малого підприємництва

в Херсонській області на 2011 - 2012 роки


№ з/п

Загальна характеристика

1.

Площа території (тис. кв. км) - 28,5.

Кількість населення (тис. осіб) – 1090,8.

Специфіка – аграрний регіон, у промисловості переважають переробка сільськогосподарської продукції, сільськогосподарське та електромашинобудування, нафтопереробка, легка промисловість, туризм.

Відсоток безробітних до всього працездатного населення – 1,6.

Перелік територій, які відносяться до:

- зон інвестиційної привабливості - міста Нова Каховка та Каховка, Скадовський, Каланчацький, Генічеський і Голопристанський райони;

- територій пріоритетного розвитку - Скадовський, Каланчацький, Генічеський і Голопристанський райони

2.

Дата затвердження Програми (найменування і номер відповідного нормативного акта)




3.

Головний замовник Програми

Головний розробник Програми


Члени робочої групи з розробки Програми:

Обласна державна адміністрація

Головне управління економіки обласної державної адміністрації

Науковці від:

Херсонського національного технічного університету – Коваленко М.А.,

Херсонського економіко-правового інституту – Владимиров К.М.,

Херсонського державного університету –

Тюхтенко Н.А.

Представники місцевих органів виконавчої влади, громадських об’єднань,

Регіонального фонду підтримки підприємництва по Херсонській області


4.

Мета і перелік пріоритетних завдань Програми

- дерегуляція підприємницької діяльності та формування сприятливих нормативно-правових умов для започаткування й ефективного провадження підприємницької діяльності;

- стимулювання приватної ініціативи громадян з метою створення робочих місць та забезпечення самозайнятості населення (в тому числі незахищених верств: інвалідів, молоді, жінок), підприємництва на селі, в туристично-рекреаційному комплексі;

- інноваційне спрямування розвитку малого підприємництва, підвищення його технологічного рівня та конкурентоспроможності

5.

Очікувані кінцеві результати від реалізації Програми в динаміці змін цільових показників

Дані станом на початок дії Програми

(прогноз)

Очікувані показники




1. Кількість діючих малих підприємств на 10 тис. осіб населення (од.)


59

63




2. Чисельність працюючих на малих підприємствах (осіб)

39500

41916




3. Кількість підприємців - фізичних осіб


59850

61150




4. Кількість:

фермерських господарств (одиниць)

фермерських угідь (тис.га)



2428

1970,7



2435

1970,7




5. Питома вага малого підприємництва у загальному випуску продукції області (%)



35,6



37,3




6. Надходження до всіх рівнів бюджетів, млн грн


201,4


247,0




7. Кількість об'єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва (одиниць)

- бізнес-центри;

- бізнес-інкубатори;

- технопарки;

- лізингові центри;

- фінансово-кредитні установи

(кредитні спілки, установи взаємного кредитування);

- фонди підтримки підприємництва;

- інвестиційні, інноваційні фонди і компанії;

- біржі;

- інформаційно-консультативні

установи;

- страхові компанії;

- аудиторські фірми



15

2

1

3


62


10


18

9


19

37

68



15

2

1

3


63


10


18

9


20

37

68




8. Кількість підприємців, які пройдуть підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації (осіб)

1530

1784




9. Кількість створених нових робочих місць (од.)

19000

10200

6.

Терміни й етапи реалізації Програми
2011 - 2012 роки
7.

Завдання і заходи Програми


Виконавці

Програмою передбачено здійснення ряду завдань і заходів: дерегуляція підприємницької діяльності; фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка; ресурсне та інформаційне забезпечення, подальше формування інфраструктури підтримки підприємництва; профорієнтаційна підготовка та підвищення кваліфікації кадрів для сфери підприємництва


Головне управління економіки та інші структурні підрозділи обласної державної адміністрації, райдержадміністрації, органи місцевого самоврядування, Державна податкова адміністрація в області, обласний центр зайнятості, Херсонська торгово-промислова палата, Регіональний фонд підтримки підприємництва по Херсонській області, Херсонський міський фонд підтримки підприємництва, Херсонська обласна профспілка працівників малого та середнього бізнесу «Консолідація», Херсонський національний технічний університет, Херсонський державний університет, Херсонський економіко-правовий інститут, обласний центр стандартизації і метрології, ПП «Гарант ІСО», кредитна спілка «Громада», ХМГО «Розвиток»

8.

Обсяги коштів, необхідних на фінансування заходів (тис. грн)

Обласний бюджет:

потреба – 2736,5;

на 2011 рік – 1277,5; на 2012 рік – 1459,0.

Місцеві бюджети – в межах виділених коштів.

Власні кошти виконавців

9.

Основні джерела фінансування

Кошти обласного та місцевих бюджетів (у межах наявних фінансових ресурсів), власні кошти підприємців, кошти фінансово-кредитних установ та інші джерела, не заборонені законодавством

10.

Система організації контролю за виконанням Програми

Поквартальний моніторинг та аналіз управління розвитку підприємництва Головного управління економіки обласної державної адміністрації

Щоквартальне звітування перед Мінекономіки та Держкомпідприємництвом



^ Головна мета Програми

Головною метою Програми та впровадження визначених нею заходів є створення сприятливих умов для розвитку підприємництва як невід'ємної частини нової структури економіки області й участі суб'єктів малого підприємництва у виконанні завдань соціально-економічного розвитку регіону.

За результатами досягнення мети Програми передбачається:

- збільшення питомої ваги малих підприємств у структурі економіки, її зростанні, скороченні безробіття;

- підвищення капіталізації малих підприємств, зміцнення їх фінансової бази і платоспроможності;

- інноваційне спрямування розвитку малого підприємництва, підвищення його технологічного рівня та конкурентоспроможності;

- розвиток нових організаційних форм, культури корпоративного управління та формування у суспільстві привабливого іміджу підприємця;

- створення стимулюючих умов для розвитку малого підприємництва, використання прямих і непрямих методів його підтримки;

- розбудова ринкової інфраструктури, яка сприяє розвитку малих підприємств.

ІІ. Комплексна оцінка виконання регіональної програми розвитку

малого підприємництва в Херсонській області за 2009 – 2010 роки


^ 1. Стан розвитку та аналіз проблем

розвитку малого підприємництва в регіоні


Регіональна програма розвитку малого підприємництва в Херсонській області є послідовним продовженням спільної роботи місцевих органів виконавчої влади, громадськості, ділових та наукових кіл області щодо провадження політики в частині підтримки розвитку малого підприємництва в області, починаючи з 2000 року.

Під час реалізації заходів Програми на 2009 – 2010 роки робота місцевих органів виконавчої влади зосереджувалася на вдосконаленні регуляторних процесів, спрощенні процедури реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності та видачі їм документів дозвільного характеру, пошуку нових форм фінансової та матеріально-технічної підтримки, навчанні та перенавчанні незайнятого населення з орієнтацією на зайняття підприємницькою діяльністю, а також на створенні сприятливого інвестиційного клімату, розв’язанні проблем підприємництва.

За статистичними даними, у 2009 році кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення у порівнянні з 2008 роком збільшилася з 53 до 57 одиниць, або на 7,5%. Очікуваний показник кількості малих підприємств на 10 тис. населення за 2010 рік – 59 одиниць.

По містах та районах області цей показник має значні коливання: його найбільше значення спостерігалося у містах Херсоні, Новій Каховці та Каховці (110, 79 та 63 відповідно), в Скадовському районі (52), а найменше – у Великолепетиському районі (16).

Вище середньообласного показника (+7,5%) відбувся приріст кількості малих підприємств на 10 тис. населення у Бериславському (+17,4%), Генічеському (+6,1%), Голопристанському (+10,0%), Каланчацькому (+34,8%), Нижньосірогозькому (+11,1%), Нововоронцовському (+9,1%), Скадовському (+15,6%), Цюрупинському (+17,4%), Чаплинському (+27,8%) районах, містах Каховка (+10,5%), Нова Каховка (+11,3%) та Херсон (+10,0%).

Зменшення кількості малих підприємств на 10 тис. населення відбулося у Верхньорогачицькому (-26,7%), Високопільському (-9,4%), Горностаївському (-13,0%), Іванівському (-13,0%) районах.

Кількість суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб, які обліковуються у податкових органах області та сплачують податки, за 2009 рік склала 65,6 тис. осіб, що на 1,1% більше ніж у 2008 році. За січень – вересень 2010 року цей показник становив 59,8 тис. осіб, на кінець року очікується його збільшення до 60,4 тис. осіб.

Приріст кількості суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб був вищим середньообласного показника (+1,1%) у Генічеському (+4,2%), Голопристанському (+1,5), Цюрупинському (+3,0%) районах та в м.Херсоні (+4,8%).





Нижче середньообласного показник зафіксовано у Бериславському (-4,7%), Білозерському (-2,9%), Великолепетиському (-4,9%), Великоолександрівському (-5,0%), Верхньорогачицькому (-11,9%), Високопільському (-11,4%), Горностаївському (-4,3%), Іванівському (-9,9%), Каланчацькому (-3,9%), Каховському (-3,9%), Нижньосірогозькому (-9,8%), Нововоронцовському (-6,6%), Новотроїцькому (-6,6%), Скадовському (-1,0%), Чаплинському (-3,7%) районах та в м.Нова Каховка (-1,5%).

Кількість фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, що є платниками єдиного податку, за січень – вересень 2010 року збільшилася на 11,1% і становить 34,3 тис. осіб.

Здебільшого фізичними особами – підприємцями надається весь першочерговий перелік важливих послуг населенню: послуги перукарень та салонів краси, ремонт взуття, годинників, пошиття одягу, ремонт і технічне обслуговування побутової техніки, транспортних засобів, послуги хімчистки, лазні тощо.

Поступово розвивається готельний бізнес, що сприяє залученню до області туристів.

Сім’єю Долинко в Голопристанському районі створено базу відпочинку «Чайка», яка успішно функціонує. За підтримки обласної державної адміністрації впроваджується новий сімейний проект «Зелені хутори Таврії».

Приватним підприємцем Фідосієнко А.А. створено приватне підприємство з надання комунальних послуг на території Зеленівської сільської ради Верхньорогачицького району. Завершено будівництво міні-пекарні в смт Нижні Сірогози по вул. Миру тощо.

Вагомою соціальною значимістю підприємництва є його здатність до швидкого і масштабного створення нових робочих місць. Так, за 2 роки дії Програми в економіці області створено 19,0 тис. нових робочих місць.

Формування ринку праці відбувалося під впливом тенденцій минулих років, а саме: при зменшенні чисельності працівників, зайнятих в економіці області, зросла чисельність приватного сектору та самозайнятих.

Рівень зайнятості на малих підприємствах області в 2009 році становив 18,3% від загальної зайнятості в підприємництві та 5,8% від кількості населення працездатного віку. На малих підприємствах області зайнято 39,7 тис. осіб.

Через територіальну диспропорцію в розвитку малих підприємств як у цілому по Україні, так і в регіоні, кількість зайнятих працівників на підприємствах малого бізнесу в містах області значно вища ніж у сільській місцевості. Так, в обласному центрі зосереджено більше половини (56%) зайнятих працівників. У містах Новій Каховці та Каховці цей показник становить 7,0% і 4,9% відповідно. По районах він коливається від 0,5% в Іванівському до 3,8% у Скадовському районі. Середньорічна кількість найманих працівників на одному малому підприємстві складає 6 осіб.

Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малими підприємствами за фактично діючими цінами в 2009 році становив 8114,34 млн грн (на 1% більше ніж у 2008 році), або 33,6% від загального обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) у цілому по області.

За внеском в обсяги реалізованої продукції (робіт, послуг) провідне місце займають підприємства торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку.

Суб’єкти господарювання досить ефективно працюють у виробничій сфері, де найбільш поширеними видами діяльності є виготовлення металопластикових вікон і дверей, меблів та інших виробів з деревини, металу.

Малий бізнес здійснює виробництво фарб, будівельних сумішей, продуктів харчування, пошиття м’яких іграшок тощо.

Малі промислові підприємства Херсонської області постійно залучаються до впровадження Міжнародної системи безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини, управління якістю, а також нормативної бази у сфері стандартизації та сертифікації (ISO). Так, сертифіковані системи управління якістю у відповідності з вимогами ДСТУ ISO 9001-2001 (ISO 9001-2000) на 01 жовтня 2010 року встановлено на 52 підприємствах малого бізнесу регіону.

За статистичними даними, питома вага промислових підприємств, що здійснювали інновації на Херсонщині в 2009 році склала 8,7%, а кількість освоєних інноваційних видів продукції – 112.

Протягом 2009 – 2010 років зростали податкові надходження до бюджетів усіх рівнів від суб’єктів малого підприємництва: у 2009 році – 145,2 млн грн; за січень – вересень 2010 року – 161,7 млн грн, що на 25,8% більше ніж за відповідний період 2009 року. Частка надходжень від суб’єктів малого підприємництва в загальному обсязі податкових надходжень за січень – вересень 2010 року досягла 15,2% (за відповідний період 2009 року – 13,1%). Надходження до бюджету від сплати єдиного податку від фізичних осіб за січень – вересень 2010 року склали 18,4 млн грн (+4,6% до відповідного періоду 2009 року).

Кількість прибуткових малих підприємств у 2009 році збільшилась порівняно з 2008 роком на 4,6%, або на 170 одиниць, що свідчить про покращення їх фінансового стану. Так, фінансовий результат діяльності малих підприємств у 2009 році поліпшився порівняно з 2008 роком на 2,7 млн грн, але залишився в цілому від’ємним (-36,8 млн грн). Від’ємний фінансовий результат господарської діяльності мають підприємства м. Херсона (-86,2 млн грн) та 4-х районів області: Бериславського (-8,0 млн грн), Генічеського (-3,1 млн грн), Цюрупинського (-14,8 млн грн) і Чаплинського (-6,9 млн грн).

Головною проблемою розвитку малого підприємництва в регіоні, як і в країні в цілому, є складність та обтяжливість загальної системи оподаткування, що спонукає окремих суб’єктів господарювання знаходити можливі шляхи для оптимізації сум податкових зобов’язань. Загальне фінансове навантаження на суб’єктів підприємницької діяльності (податки, соціальні й пенсійні внески, збори тощо) не стимулюють розвиток їх діяльності та призводять до тінізації економічних процесів, зниження конкурентоспроможності як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. Крім того, система місцевих податків і зборів не забезпечує достатні надходження до місцевих бюджетів, перевантажена неефективними податками, витрати на адміністрування яких в більшості випадків перевищують суму надходжень таких податків до бюджету. Існуюча система є обтяжливою для суб’єктів господарювання та потребує додаткових витрат на складання та подання численних і трудомістких форм звітності.

Тіньова економіка у секторі підприємництва поширена практично у всіх сферах економічної діяльності: паливно-енергетичній, будівельно-монтажній, агропромисловій, торгівлі, фінансовій та сфері інтелектуальної діяльності. Широко практикуються схеми з оптимізації податків, корупційна схема відшкодування ПДВ. Підтвердженням цього є середньомісячна заробітна плата найманих працівників на малих підприємствах, що протягом останніх 3-х років постійно зростала та в 2009 році досягла 887,46 грн, однак залишилась значно меншою середньомісячної заробітної плати по області (1482,00 грн).


^ Динаміка зайнятості та середньої заробітної плати працівників

на малих підприємствах



Запорукою ефективного провадження бізнесу є стабільність законодавчого та нормативно-правового поля регулювання господарської діяльності. Разом з тим, на рівні центральних органів виконавчої влади протягом останніх трьох років спостерігалась негативна тенденція до збільшення кількості регуляторних рішень, запропонованих для впровадження.

Обтяжливість регуляторної сфери призвела до деформованої структури бізнесу, насамперед малого та середнього. Понад третину малих підприємств працюють у сфері торгівлі. Складні процедури отримання дозволів і постійна увага контролюючих органів, більш зацікавлених у виявленні порушень й накладанні штрафів, не сприяють започаткуванню та розвитку виробничих підприємств.

Формування максимального сприяння бізнесу за рахунок обмеження втручання держави в економіку та зниження адміністративних бар’єрів на шляху його розвитку визначено урядовою програмою економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

На підставі зазначених напрямків державної політики визначено заходи щодо виконання регіональної програми розвитку малого підприємництва в Херсонській області на 2011 – 2012 роки (додаються).
^ 2. Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка

Вплив фінансово-економічної кризи на банківську сферу призвів до зупинення кредитування банками малого підприємництва. Якщо в попередні роки питання кредитування банками малого підприємництва вирішувалося шляхом надання приватним підприємцям споживчих кредитів, то з настанням фінансово-економічної кризи і цю можливість отримати фінансову підтримку своїх проектів малий бізнес втратив.

Так, у 2009 році прокредитовано суб’єктів підприємницької діяльності на суму 133,7 млн грн, що менше показника 2008 року майже в 6 разів, у тому числі суб’єктів малого підприємництва – 98,8 млн грн, фермерські господарства – майже 34,9 млн грн. За 9 місяців 2010 року прокредитовано суб’єктів підприємницької діяльності на 32,1% (менше показника відповідного періоду минулого року).

Банки фактично припинили програми кредитування малого підприємництва або значно збільшили кредитні ставки по діючих програмах. Більшість малих підприємств у 2009 – 2010 роках не мали можливості взагалі отримати кредит під реальні відсотки для започаткування та розвитку власної справи. Проблеми з кредитуванням змусили суб’єктів малого підприємництва скорочувати обсяги або взагалі припиняти діяльність. Отже, без доступу до кредитних ресурсів мале підприємництво змушене вирішувати питання щодо існування, а не розвитку і стабільної роботи. Проблеми доступу малого підприємництва до кредитних ресурсів залишаються невирішеними.

За таких умов підтримка місцевих органів влади в рамках Програми дає змогу підприємцям зберегти свій бізнес, а разом з ним і значну кількість робочих місць, що допомагає розв’язувати на місцевому рівні соціально-економічні проблеми.

У 2009 році на фінансування заходів Програми використано всього 2,72 млн грн:

- з обласного бюджету – 200,0 тис.грн, з них 160,0 тис. грн на фінансову підтримку інвестиційно-інноваційних проектів суб’єктів малого та середнього бізнесу та 40 тис. грн на інші заходи Програми;

- з бюджетів районів та міст – 127,47 тис.грн;

- з інших джерел – 2392,9 тис. грн.

У 2010 році на фінансування заходів Програми використано 8,46 млн грн:

- з обласного бюджету кошти не виділялись;

- з бюджетів районів та міст – 110,56 тис.грн;

- з інших джерел – 8347,6 тис. грн.

За рахунок коштів обласного бюджету в 2009 році фінансова підтримка інвестиційно-інноваційних проектів суб’єктів малого підприємництва на часткову компенсацію відсотків за банківськими кредитами надана в сумі 40,0 тис. грн, а саме:

- ТОВ «Іксора» на збільшення обсягу пасажирських перевезень та поліпшення якості обслуговування пасажирів – 20 тис. грн;

- АТЗТ «Южспецгідрокомлект» на постачання матеріалів та виконання повного циклу електромонтажних робіт – 6,8 тис.грн;

- приватному підприємству «Снабресурс-Юг» для виробництва полімерних труб на екструзивній лінії SJ 90/30 – 13,2 тис. грн.

Крім того, надано фінансову допомогу на зворотній основі для реалізації інвестиційних проектів у сумі 120 тис. грн, у тому числі:

- фізичній особі-підприємцю Продченко О.Ю. (50,0 тис. грн) – відкриття в смт Горностаївка стоматологічного кабінету;

- фізичній особі-підприємцю Токаревій В.П. (70,0 тис. грн) – створення лазневого комплексу.

Також за рахунок коштів Регіонального фонду підтримки підприємництва по Херсонській області фізичній особі-підприємцю Харів Я.І. надано фінансову допомогу в сумі 30,0 тис. грн для відкриття «Будинку побуту» в с.Токарівка Білозерського району.

Перевага надавалася тим суб'єктам малого підприємництва, які створювали нові робочі місця, впроваджували новітні технології виробництва товарів, використовували місцеві сировинні ресурси.

Кредитні ресурси спрямовуються на реконструкцію приміщень, придбання техніки, поповнення обігових коштів підприємств, а також на організацію та провадження підприємницької діяльності.

Одночасно понад 30 суб’єктів господарювання отримали консультацію Регіонального фонду підтримки підприємництва по Херсонській області щодо складання бізнес-плану та отримання фінансової допомоги.

Новокаховським міським фондом розвитку підприємництва в 2009 році надано фінансову допомогу на зворотній основі 7 суб’єктам малого підприємництва, які працюють за пріоритетними напрямками розвитку міста, на загальну суму 128,5 тис. грн. У 2010 році таку допомогу отримали 4 суб’єктів малого підприємництва на суму 105,5 тис.грн.

Дефіцит інвестиційних ресурсів вимагає активізації роботи в цьому напрямку, тому увага місцевих органів влади зосереджувалась на поліпшенні інвестиційного клімату. Розроблено та постійно оновлюються інвестиційні паспорти районів, проекти розміщуються в каталогах інвестиційних пропозицій українських підприємств.

В умовах обмеження можливостей місцевих органів виконавчої влади у наданні прямої фінансової підтримки малому підприємництву зростала роль непрямих форм фінансової підтримки, таких як зменшення ставок окремих видів місцевих податків і зборів, встановлення пільг з орендної плати, диференційованих залежно від пріоритетності видів діяльності.

Так, у м.Херсоні встановлено нульову ставку за дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі:

- місцевим товаровиробникам, які здійснюють реалізацію лише своєї продукції;

- організаціям та підприємствам торгівлі, що здійснюють торговельне обслуговування інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій, ветеранів війни або вдів воїнів продовольчими товарами за цінами зі знижкою 20% від середньоринкових цін за рахунок власного прибутку;

- організаціям, що здійснюють торговельне обслуговування населення під час проведення святкових заходів на честь знаменних дат, шкільних базарів тощо.

Нульову ставку встановлено суб’єктам господарювання, які здійснюють виносну торгівлю біля власних стаціонарних об’єктів торгівлі.

Пільгову вартість дозволу (50% від діючого розміру) встановлено для інвалідів Великої Вітчизняної війни та інвалідів бойових дій.


^ 3. Регуляторна політика


Метою регуляторної реформи є створення чітких і прозорих механізмів, які б забезпечували впровадження послідовних та орієнтованих на досягнення конкретних цілей регуляторних рішень, підвищення рівня їх виконання з одночасним скороченням витрат, обмеженням втручання держави у господарську діяльність та зменшенням кількості перешкод для економічного зростання економіки.

Робота в Херсонській області з провадження державної регуляторної політики здійснюється виключно з дотриманням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Для забезпечення участі громадськості у здійсненні регуляторної діяльності, захисту прав суб'єктів господарювання у сфері реалізації державної регуляторної політики обласною державною адміністрацією проводиться ряд організаційних заходів. На офіційному веб-сайті обласної державної адміністрації створено розділ «Регуляторна діяльність», на якому розміщуються:

- план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів області;

- повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій;

- проекти регуляторних актів разом з аналізами їх регуляторного впливу;

- реєстр регуляторних актів з термінами відстеження їх результативності;

- план-графік відстежень результативності діючих регуляторних актів;

- звіти про відстеження результативності регуляторних актів;

- інформація про здійснення регуляторної діяльності в області.

Оприлюднення регуляторних актів, прийнятих місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, офіційно здійснюється в друкованих засобах масової інформації не пізніше як у десятиденний строк після їх державної реєстрації або прийняття та підписання.

Сформовано реєстр чинних регуляторних актів з термінами відстеження їх результативності, який розміщено на офіційному веб-сайті обласної державної адміністрації. Станом на 01 вересня 2010 року в області діють 85 регуляторних актів, розробниками яких є районні державні адміністрації, структурні підрозділи обласної державної адміністрації, територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Провадження державної регуляторної політики в області здійснюється шляхом планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів. Так, на 2010 рік заплановано розроблення 14 регуляторних актів. Станом на 01 жовтня 2010 року прийняті та набрали чинності 2 регуляторні акти. У 2009 році розроблено 16 проектів регуляторних актів, прийнято 5.

Обласною державною адміністрацією проведено перегляд регуляторних актів з питань землекористування, будівництва та туризму, за результатами чого скасовано 9 регуляторних актів, з яких 4 розроблені обласною державною адміністрацією, 5 – районними державними адміністраціями.

В області за участю представників бізнесових кіл запроваджено обговорення проектів регуляторних актів, які мають найбільший вплив на підприємницьке середовище.

Так, проведено громадські обговорення проектів рішень Херсонського міського голови «Про Концепцію розвитку зовнішньої реклами в місті Херсоні на 2009 – 2012 роки» та щодо внесення змін до «Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Херсоні». У заході взяли участь приватні підприємці, які займаються рекламною діяльністю, фахівці органів державної влади, депутати Херсонської міської ради, представники Бюро естетики м. Херсона та засобів масової інформації.

Особливу увагу обласної державної адміністрації, як і в попередні роки, зосереджено на методичному керівництві та роз'яснювальній діяльності. Для використання в практичній роботі відповідальних за здійснення регуляторної політики розроблено Інструкцію з дотримання норм та процедур регуляторної політики.

При підготовці регуляторних актів проводиться глибокий аналіз їх регуляторного впливу відповідно до вимог Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року № 308.

З метою забезпечення дотримання розробниками регуляторних актів нормативних вимог щодо провадження регуляторної діяльності в області та оприлюднення і систематизації інформації видано розпорядження голови обласної державної адміністрації від 27 вересня 2010 року № 821 «Про упорядкування роботи з подання матеріалів та оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення державної регуляторної політики в області».

Для роз'яснення процедурних моментів державної регуляторної політики та своєчасного застосування їх на практиці при підготовці проектів регуляторних актів, аналізі регуляторного впливу, проведенні відстежень результативності діючих регуляторних актів на базі обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій постійно проводяться відповідні короткотермінові навчання.

Для вдосконалення інформаційного забезпечення регуляторної діяльності на веб-сайті Новокаховської міської ради запроваджено рубрику для інтерактивного спілкування з питань вивчення впливу регуляторних актів у сфері господарської діяльності. На веб-сайтах Білозерської, Горностаївської, Нововоронцовської районних державних адміністрацій, Новокаховської та Херсонської міських рад створено реєстри власних регуляторних актів із зазначенням термінів відстеження їх результативності. Інформація про прийняті Херсонським міськвиконкомом регуляторні акти, аналіз впливу регуляторних актів, що відстежувались, розміщуються в газеті «Херсонський вісник».

З метою оцінки стану впровадження регуляторних актів здійснюються заходи з відстеження їх результативності (при розробці проектів регуляторних актів - базові, протягом їх дії - повторні й періодичні), кінцевим результатом яких є прийняття регуляторним органом рішення про необхідність залишення цих регуляторних актів без змін або зупинення дії чи скасування.

Протягом 2010 року розробниками регуляторних актів проведено 17 відстежень результативності їх дії, звіти оприлюднено в засобах масової інформації або на офіційному веб-сайті обласної державної адміністрації.


Дозвільна система

Сформована за попередні роки система видачі документів дозвільного характеру характеризується наявністю значної кількості дозвільних документів, складними процедурами їх отримання, відсутністю чіткої структури нормативно-правових актів, якими була б регламентована процедура отримання дозволів.

Отже, така система перешкоджає не лише розвитку бізнесу, а й здійсненню ефективного державного управління у відповідних сферах економіки.

Реформування дозвільної системи та забезпечення видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності залишається одним з найактуальніших питань підтримки підприємництва на сучасному етапі.

Місцевими органами виконавчої влади проведено комплексну роботу з удосконалення дозвільних процедур в області.

Норми закону щодо забезпечення спрощеної процедури з питань видачі документів дозвільного характеру в області знайшли своє відображення як пріоритетні в заходах регіональної програми розвитку малого підприємництва, програми економічного, соціального та культурного розвитку області, Стратегії економічного та соціального розвитку області до 2015 року.

З метою вдосконалення функціонування дозвільних центрів та адміністраторів, організації їх взаємодії з представниками дозвільних органів видано 7 відповідних розпоряджень і 2 доручення голови обласної державної адміністрації.

Питання щодо діяльності дозвільних центрів розглядалися на нарадах та засіданнях колегії обласної державної адміністрації.

В області створено та ді