Реферат: Методика дослідження ринку морозива та ступеня його структурованості Висновки до розділу 1

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження структурованих ринків та діяльності на них підприємств-виробників

1.1. Ринок морозива в системі товарних ринків

1.2. Залежність процесів прийняття господарських рішень підприємств-виробників морозива від стану ринку

1.3. Методика дослідження ринку морозива та ступеня його структурованості

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. Функціонування підприємств-виробників на ринку морозива в Україні

2.1. Динаміка обсягів виробництва, продажу і ціни морозива

2.2. Ефективність виробництва морозива та чинники, що її визначають

2.3. Системи управління якістю у процесі виробництва і реалізації морозива

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. Тенденції розвитку ринку морозива та обґрунтування стратегій функціонування підприємств-виробників

3.1. Бізнес-стратегії організації, що виступає виробником продукції на ринку морозива

3.2. Формування національної системи моніторингу якості морозива та сировини для його виробництва

3.3. Перспективні інновації на ринку морозива

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

3


10

10


27


44

59


62

62


79


97

111


113


113


137

148

154

157

161

176

^ ВСТУП


Актуальність теми дослідження. В умовах ринкової економіки будь-яке підприємство постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем, яке в багатьох випадках має ознаки структурованого. Особливість поведінки підприємства на структурованому ринку полягає у звуженні сфери прийняття господарських рішень і у зростанні вагомості кожного господарського рішення для успішності бізнесу. Яскравим прикладом структурованого ринку в України є ринок морозива, що робить актуальним дослідження діяльності на ньому підприємств-виробників та їх зовнішнього оточення.

За період з 1991 р. товарні ринки в Україні зазнали суттєвих трансформацій – від стихійних і напівлегальних до високоорганізованих та значною мірою структурованих. Трансформація товарних ринків здійснювала прямий вплив і на економіку, організацію та управління підприємств усіх форм власності, видів діяльності та організаційних форм. Яскравим прикладом структурованого ринку в України є ринок морозива. Дослідження закономірностей процесів структуризації ринку з метою прогнозування подальшого розвитку ринкових структур та необхідність практичних розробок, які забезпечать ефективність діяльності підприємств на структурованих ринках визначили вибір теми дослідження.

Теоретико-методологічним проблемам дослідження процесів монополізації ринків, трансформації форм і методів конкуренції, впливу глобалізації на діяльність ринкових структур присвячені роботи класиків сучасної економічної теорії С. Брю, Е. Долана, Х. Лейбенстайна, Ф. Котлера,
Д. Ліндсея, К. Макконнелла, В. Нордгауза, Р. Піндайка, М. Портера,
Д. Рубінфельда, П. Самуельсона, Дж. Стіглера, Д. Хаймана та ін. Серед вітчизняних дослідників тих чи інших аспектів ринкової діяльності виробників молокопродуктів на структурованих ринках можна виділити П. Березівського, Н. Голомшу, Л. Джемелінську, Т. Дудара, В.Зимовця, Л. Євчук, О. Корінько,
В. Кудлай, А. Лисенка, Т. Мостенську, Г. Осадчу, М. Пархомця, П. Саблука,
В. Топіху, В. Савицьку, О. Шпичака та ін.

Разом з тим, в Україні питання системного теоретичного дослідження процесів структуризації ринку продукту за різними напрямками та класифікаційними ознаками і впливу цих процесів на ефективність діяльності підприємств-виробників залишаються недостатньо вивченими і потребують практичних розробок. Усе наведене свідчить про актуальність і важливість дослідження причин і наслідків структуризації ринку морозива у процесі формування та розвитку ринкових відносин в Україні, участі у цьому процесі різних суб’єктів ринкових відносин, передусім підприємств-виробників морозива, що й зумовило необхідність проведення даного дисертаційного дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського національного агроекологічного університету за темою: „Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697).

^ Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у виявленні функціональних проявів процесів структуризації на ринку морозива та формуванні концептуальних підходів для підвищення ефективності діяльності підприємств-виробників морозива в умовах мінливого ринкового середовища. У відповідності з поставленою метою визначені такі завдання дослідження:

узагальнити систему чинників, що визначають ефективність діяльності підприємств-виробників морозива на структурованому ринку;

виявити причини, функціональні прояви і наслідки структурних змін на ринку морозива в Україні;

встановити залежність процесів прийняття господарських рішень підприємствами-виробниками морозива від стану ринку та рівня його структурованості;

розробити методику дослідження ринку споживчого товару з урахуванням ступеня його структурованості;

визначити тенденції динаміки виробництва, продажу і ціни морозива на внутрішньому і зовнішньому ринках;

розробити рекомендації з формування комплексної національної системи моніторингу якості морозива та якості сировини і матеріалів для його виробництва;

розробити методичні підходи до оцінки стратегічних альтернатив типу інтеграції та диверсифікації підприємств для отримання та збереження конкурентних переваг на структурованому ринку;

визначити основні напрями розвитку галузі виробництва морозива в Україні в умовах набуття членства в СОТ.

^ Об'єктом дослідження є процес набуття ринком морозива в Україні рис структурованості, які здійснюють суттєвий вплив на ефективність діяльності підприємств-виробників морозива.

^ Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних аспектів функціонування підприємств-виробників морозива в умовах структурованого ринку.

^ Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження становить сучасна економічна теорія, комплекс інструментів та наукових підходів, які застосовувалися у відповідності до задач окремих структурних розділів дисертаційної роботи. За допомогою абстрактно-логічного методу, зокрема, прийомів аналогії та співставлення, уточнено поняття „структурованого ринку” та виділено характерні чинники, які визначають процес прийняття господарських рішень. Застосування методу історичного та логічного дозволили встановити сфери та ознаки структуризації ринку морозива в процесі його еволюції. Прийоми статистико-економічного методу, зокрема індексний та графічний методи, застосовувалися при дослідженні стану і тенденцій розвитку ринку морозива, рівня його структурованості, проявів сезонності. Методи індукції та дедукції, аналізу і синтезу використовувалися в процесі генерації та відбору стратегічних альтернатив розвитку підприємств на структурованому ринку. За допомогою монографічного методу досліджено механізм формування та ефективність функціонування суб’єктів ринку морозива і оцінено виробничу діяльність підприємств-виробників морозива. Елементи методу математичного програмування застосовувалися при визначенні граничної ефективної частки реалізації продукції через окремий канал розподілу. Використання економіко-математичної моделі внутрішньої норми доходності з елементами імітаційного моделювання використовувалося при обґрунтуванні стратегії вертикальної регресивної інтеграції.

Інформаційну базу дослідження складають статистична інформація Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики, Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти», аналітичні матеріали ринкових досліджень, первинні дані окремих підприємств-виробників морозива, матеріали регіональної та міжнародної статистики.

^ Наукова новизна дослідження. Основні положення і результати дослідження, що виносяться на захист, характеризують наукову новизну і особистий внесок автора, полягають у наступному:

вперше:

- обґрунтовано організаційно-економічні засади створення постійно діючої системи моніторингу якості морозива на національному рівні;

- методологічно обґрунтовано доцільність розширення товарного асортименту у формі концентричної диверсифікації з метою рівномірнішого завантаження виробничих потужностей і розподілу маркетингових витрат у періоди сезонних коливань попиту, що ґрунтуються на аналізі показників фондомісткості, енергомісткості та маркетомісткості реалізованої продукції;

удосконалено:

- перелік чинників, що визначають успішність господарської діяльності підприємств на структурованому ринку, до складу яких, поряд з традиційними (вартість сировини, досконалість виробничих технологій та характер ринкової конкуренції), включено ступінь спеціалізації підприємства на виробничій та маркетинговій діяльності, можливість сертифікації продукції на зовнішніх ринках, витратність збутової логістики та здатність контролювати якість продукції в роздрібній мережі;

- трактування поняття структурованого ринку, на якому сферами прояву структуризації, поряд з конкурентним середовищем, виступають сфери продуктової структуризації, структуризації каналів дистрибуції та структуризації за ознакою спеціалізації ринкових операторів;

- методичні засади оцінки перспективності вертикальної прогресивної та регресивної інтеграції, оптимізації частки конкретного каналу розподілу, що на відміну від існуючих підходів ґрунтуються на емпіричних коефіцієнтах еластичності;

- групування операторів ринку морозива (за ознаками володіння торговою маркою, наявності виробничих потужностей та пріоритетності стратегічних цілей), на основі якого встановлено стратегічні обмеження сфери прийняття господарських рішень операторів кожної групи;

дістало подальший розвиток:

- методичний підхід до комплексного дослідження ринку морозива, що базується на інтегральній оцінці виробничого потенціалу, збутових можливостей і конкурентних позицій підприємств-виробників морозива і, на відміну від існуючих методик, враховує рівень його структурованості;

- аргументація перспективності впровадження підприємствами-виробниками морозива продуктових, асортиментних та маркетингових інновацій, зокрема виробництва і просування „функціонального” продукту, що ґрунтується на необхідності забезпечення виживання фірми на ринку та відповідає глобальним тенденціям розвитку ринку морозива.

^ Практичне значення одержаних результатів полягатиме у тому, що вони зможуть бути використані при розробці соціально-економічної політики, нормативно-правових документів у сферах регулювання ринку морозива, методології та стандартів оцінки якості продукції, оподаткування, державного стимулювання експорту морозива.

Результати дослідження використані головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації при проведенні розрахунків прогнозних показників розвитку продовольчих ринків та узгодженні цінових параметрів на ринку молока, розробці рекомендацій для сільськогосподарських та переробних підприємств щодо організації процесу високотехнологічного виробництва молока (довідка головного управління економіки Житомирської облдержадміністрації № 1360/7 від 13.06.08 р.). Пропозиції та рекомендації автора зі створення системи моніторингу якості морозива враховувалась Міністерством аграрної політики України в підвищенні ефективності діяльності органів стандартизації, а здійснена автором оцінка існуючої в Україні системи контролю за якістю морозива застосовувалась при впровадженні державного стандарту ДСТУ 4735:2007 (довідка Міністерства аграрної політики № 37-19-1-15/10243 від 24.06.08). Розробки щодо концентричної диверсифікації товарного асортименту, методики оцінки стратегічних альтернатив інтеграції та визначення ефективної частки реалізації продукції через канали розподілу прийнято до впровадження ВАТ «Житомирський маслозавод» (довідка № 1240 від 12.06.2008).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Наведені у дисертації результати наукових досліджень є особистими розробками і повністю належать автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

^ Апробація результатів дослідження. Основні науково-практичні результати дисертаційного дослідження доповідались на Міжнародній науково-теоретичній конференції «Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці» (м. Житомир, 2005 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції «Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації» (м. Хмельницький, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст” (м. Вінниця, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у 7 наукових працях загальним обсягом 2,38 д.а., у т. ч. 3 у фахових виданнях обсягом 1,21 д.а.

^ Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота викладена на 160 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (180 найменувань), містить 21 таблицю, 11 рисунків і 3 додатки.


Розділ 1

Теоретико-методологічні основи дослідження структурованих ринків та діяльності на них підприємств-виробників


^ 1.1. Ринок морозива в системі товарних ринків


В умовах товарного виробництва на будь-яких стадіях його розвитку ключовою місією існуючих підприємств є виробництво товарів чи послуг для їх подальшої реалізації іншим суб’єктам господарювання чи кінцевим споживачам. Отримані від такої реалізації кошти є основою для забезпечення відтворення суб’єкта господарювання, джерелом отримання ним прибутку як ключового економічного інтересу. В процесі еволюції суспільства в цілому і його економічної системи зокрема поступово змінюються специфічні риси функціонування товарних ринків при збереженні їх місії. Від здатності підприємства оперативно реагувати на зміни, що відбуваються на товарних ринках, часто залежить економічне благополуччя і перспективи розвитку самого підприємства.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.


Третю групу ринкових операторів представляють власники торгових марок. Серед продавців на ринку морозива виникають оператори, які не мають ні молокопереробних, ні охолоджуючих потужностей, натомість є „потужності” маркетингові у формі „розкрученої” торгової марки. Інтереси таких продавців є найменш довгостроковими серед усіх вищезгаданих, оскільки їх активи є найбільш ліквідними. Стратегія даних ринкових операторів спирається на систему контрактів – замовлень на виготовлення морозива на потужностях, що належать представниками двох попередніх груп операторів.

Отже, потенційний обсяг пропозиції морозива на ринку визначається сировинною базою і потужностями з молокопереробки. Фактичний обсяг пропозиції і розподіл його між ринковими операторами визначається „маркетинговими потужностями”. До структури останніх варто віднести торгові марки, наявну культуру споживання продукту і систему дистрибуції.

Складовим елементом системи дистрибуції є посередники. До цієї групи ринкових операторів входять великі дистрибуційні фірми, що працюють на основі довгострокових імпліцитних контрактів з виробниками морозива, незалежні торгові посередники і заклади роздрібної торгівлі. Важливою ознакою даної групи ринкових операторів є можливість розпоряджатися спеціальним обладнанням – холодильниками. Значна частина такого обладнання належить виробникам морозива та надається у користування посередникам і реалізаторам.

Доходи більшості посередників знаходяться у прямій залежності від обсягів реалізації. Виняток складають супермаркети. Згідно існуючих схем їх співпраці з виробниками морозива, більшу частину доходу супермаркетів на сьогодні складає орендна плата (оренда торгових площ під холодильники виробника та оренда холодильників супермаркету під морозиво різних торгових марок). З точки зору виробників морозива, оплата послуг супермаркетів має характер постійних витрат і має розглядатися не як витрати збуту, а скоріше, як рекламні витрати. В більшості випадків співпраця із супермаркетами прибутків виробникам морозива не приносить. Крупні мережі супермаркетів самі поступово переходять в розряд виробників морозива (третя група ринкових операторів – виробників), укладаючи контракти з молокопереробними підприємствами чи з холодокомбінатами на виробництво продукції під торговою маркою супермаркету.

Споживачами морозива виступають домогосподарства країни, які бажають купувати якісний продукт харчування, задовольняти свої смаки в межах наявної платоспроможності. В маркетинговій практиці підприємств України вивченню споживачів приділяється відносно мало уваги. Встановлення впливу споживачів на кон’юнктуру частіше всього здійснюється на основі структурних статистичних моделей ємності ринку. Такі моделі дозволяють враховувати розподіл споживачів на групи з різним рівнем доходу і, відповідно, різним ступенем впливу на ємність ринку. Функціональні моделі враховують залежність попиту на продукт від декількох факторів: доходу, вікового складу сімей, місцевості проживання тощо. Дані моделі ґрунтуються на показниках душових норм споживання [111, с. 140].

На даний час в Україні на душу населення споживається трохи більше двох кілограмів морозива на рік, у той час як в США, країнах Західної Європи та ряді інших регіонів світу цей показник сягає двадцяти кілограмів. Це говорить про значний потенціал розвитку ринку морозива в нашій країні. Реалізувати цей потенціал (хоча б частково) вітчизняним виробникам вдасться лише за певних умов, серед яких можна виділити наступні.

По-перше, має змінитися ставлення споживачів до морозива як до продукту харчування. В країнах із значно вищим душовим споживанням морозива до нього ставляться не як до дитячого десерту, а як до повноцінної самостійної страви.

По-друге, іншою має стати і культура споживання морозива. Купівля і вживання морозива переважно на вулиці у теплу пору року не дає можливості суттєво збільшити обсяги виробництва навіть при продажу за дуже прийнятною ціною. Лише широке представлення морозива у закладах громадського харчування і систематичне вживання його у домашніх умовах дають істотний резерв для нарощування обсягів продажів.

По-третє, для українського ринку традиційним є солодке морозиво достатньо високої жирності. В той час як в багатьох інших країнах виробляється і широко продається морозиво дуже різних смаків, що дозволяє використовувати його не лише як десерт. Але освоєння таких продуктів вимагає суттєвого оновлення технологій виробництва.

Таким чином, вплив споживачів як фактичних носіїв попиту на існуючі і потенційні обсяги ринку морозива є достатньо суттєвим. У свою чергу, поведінка споживача значною мірою залежить від зовнішнього середовища, в якому приймаються рішення про покупку. На сьогоднішній день таке середовище в Україні не можна вважати остаточно сформованим, тому виробники морозива одними з перших мають бути зацікавлені у прикладанні зусиль до його формування в бажаному для них напрямку.

Держава як дійова особа на ринку морозива, з одного боку, має фіскальні інтереси у вигляді оподаткування виробників та посередників, а з іншого – прагне виконувати і соціальні функції у формі створення системи захисту прав споживачів. Вплив держави на стан кон’юнктури ринку морозива проявляється через загальну дію інструментів макроекономічної політики, діяльність у сфері стандартизації і сертифікації, а також через встановлення зовнішньо-торговельного режиму, який регламентує імпорт обладнання та інгредієнтів для виробництва морозива.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Коефіцієнти концентрації розраховують і аналізують статистичні організації США і Франції для 4, 8, 20, 100 провідних компаній ринку, а Німеччини, Англії та Канади — для 3, 6, 10.

З метою визначення позиції організації на ринку застосують індекс Розенблюта (Ір). Він враховує номер організації, отриманий на основі ранжування часток від максимуму до мінімуму:

, (1.2)

де hі – частка організації на ринку, виражена десятковим дробом;

n – кількість виробників;

і – індекс виробника [67, с. 165].

Певною альтернативою індексу Херфіндаля є індекс концентрації Хіршмана [168, с. 53]. Він визначається для скінченої кількості фірм, інформація про які достеменно відома:

, (1.3)

де Н – індекс концентрації галузі;

х – обсяг ринкового продажу;

х­­і – обсяг ринкового продажу і-го виробника.

Крім цього, для визначення стабільності розподілу часток ринку між виробниками, можна скористатися коефіцієнтом диференціації структур, що змінюється в часі:

, (1.4)

де St — індекс диференціації структури ринку за період t;

hi0 — частка і-го товаровиробника на ринку на початок періоду;

hi1 — частка і-го товаровиробника на ринку на кінець періоду.

Значення індексу St розміщують у межах від 0 до 1. Значення 0 свідчить про стабільність розподілу ринку між виробниками.

Розраховані значення коефіцієнтів можна вважати об’єктивними характеристиками структуризації ринку, але за умови відсутності нормативних значень цих коефіцієнтів для конкретного ринку такі розрахунки не є достатніми аргументами в характеристиці конкурентного середовища. Поряд з математичними викладками, абсолютно необхідним є змістовне тлумачення поведінки компаній, яке обумовлюється типом продукції, наявністю бар’єрів, що перешкоджають появі нових конкурентів, зростанням ринку, схильністю до новацій, впливом ефекту масштабу, наявністю безповоротних витрат, випадковими причинами [47, с. 215].

Для визначення впливу ефекту масштабу виробництва як чинника концентрації ринку необхідно встановити, при якому обсязі випуску витрати виробництва умовної одиниці морозива досягають свого мінімуму і встановити, яку частку національного споживання може забезпечити виробник, що досяг мінімального рівня витрат виробництва.

Існує декілька причин виникнення економії (втрат) на масштабі, зумовленої ефектом масштабу, ефектом масового виробництва. Факторами виникнення економії на масштабі є: спеціалізація праці і управлінського персоналу, технічний прогрес, виробництво побічної продукції і неподільність виробництва.

Спеціалізація праці сприяє підвищенню її продуктивності, отже, і зниженню витрат на одиницю продукції. Спеціалізація управлінського персоналу дозволяє на великому підприємстві використовувати багатьох спеціалістів за прямим призначенням і підвищити якість управління, що сприяє підвищенню ефективності виробництва і зниженню витрат на одиницю продукції.

Перевагами технічного прогресу здатні скористатися переважно великі підприємства: їх значні фінансові можливості для закупки технологічно ефективного виробничого устаткування, можливість використовувати його на повну потужність дозволяють одержати більшу віддачу, зростання продуктивності перевищує зростання витрат.

Виробництво побічної продукції з відходів основного виробництва вимагає додаткових витрат. Але велике підприємство, скориставшись ефектом утилізації відходів, може знизити рівень витрат на одиницю продукції в цілому.

Неподільність виробництва сприяє зниженню середніх витрат за рахунок тих затрат, які зі зміною масштабу виробництва можуть зростати незначно (утримання адміністрації, видатки на опалення, телефонні розмови, бухгалтерські документи тощо).

Втрати на масштабі пов'язані з труднощами управління. Це основний чинник, вплив якого проявляється зі зростанням розмірів фірми, коли управління стає багаторівневим, апарат – численним, а вище керівниц­тво виявляється відірваним від безпосереднього виробничого процесу; вини­кає проблема обміну інформацією, координації рішень, бюрократичної тяга­нини; зростає імовірність, що рішення, прийняті різними ланками управлін­ня, виявляться суперечливими. Ефективність рішень зменшується, а середні витрати виробництва зростають.

Швидке поширення і розквіт гігантських корпорацій в усьому світі ставить під деякий сумнів концепцію втрат на масштабі. Пом'якшує цей ефект запровадження комп'ютерних інформаційних і комунікаційних систем, завдяки чому витрати на одиницю продукції можуть знизитись, або, принаймні, стати постійними. На основі вивчення ефекту масштабу можливо встановити оптимальні розміри підприємства, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати.

Як випливає з проведеного аналізу, позитивний і негативний ефекти масштабу є найважливішими чинниками, які визначають структуру кожної галузі і рівень розвитку конкуренції в ній. Буде галузь конкурентною чи монополізованою – це значною мірою залежить від динаміки довгострокових середніх витрат.

Однак слід зауважити, що в реальній економіці структура галузі залежить не тільки від характерних умов формування рівня витрат, а й від державної політики, ємності ринку, компетентності управління і багатьох інших факторів. Тому на практиці розміри підприємств часто перевищують теоретично обґрунтовані [82, с. 173].

Крім цього, варто проаналізувати витрати маркетингу та встановити обсяг реалізації, який дозволяє мінімізувати витрати збуту на умовну одиницю морозива. Щоправда, в такому аналізі неможливо забезпечити абсолютної об’єктивності стосовно всіх виробників, оскільки потрібна інформація не є доступною широкому загалу.

При розробці маркетингових заходів підприємству необхідно враховувати тип ринку, на якому здійснюється продаж його продукції. Зазначений тип ринку залежить від характеру галузі, в якій діє виробник, яку частку ринку він займає, чи є в нього конкуренти і як швидко вони можуть з’явитися. Виходячи із зазначених умов, в економічній теорії виділяють 4 основні моделі ринкових структур: чиста монополія, олігополія, монополістична конкуренція і досконала конкуренція.

Чиста монополія – це ситуація, коли на ринку діє лише один виробник, який випускає унікальний продукт, що не має близьких замінників. Цей виробник фактично контролює ціну. Конкурентів немає через складні (або навіть неможливі) умови вступу до галузі.

Олігополія має місце тоді, коли на ринку діє декілька виробників. Вони можуть випускати як стандартизований продукт, так і різні товари, що задовольняють однакові потреби. Рішення про випуск та ціну взаємозалежні. На такому ринку поширена нецінова конкуренція. Існують досить значні перешкоди для вступу у галузь.

Монополістична конкуренція характеризується великою кількістю підприємств, що випускають диференційований продукт, використовують нецінову конкуренцію, мають можливість безперешкодного входу та виходу з галузі і здійснюють незначний вплив на ціни.

Досконала конкуренція має місце тоді, коли є велика кількість підприємств, що випускають аналогічну продукцію. Ці підприємства діють незалежно, реалізуючи свій продукт на високоорганізованих ринках (біржах). Виробники пропонують ринку однорідну продукцію. Крім ціни, у споживача немає переваг між зразками такої продукції, що виробляються різними виробниками. Відсутня база для нецінової конкуренції, через відсутність різниці в якості продукції, в рекламі та збуті. Через наявність великої кількості фірм, жодна з них не має істотного впливу на ринок та на ціну. Окрема фірма приймає ринкову ціну і отримує таку ціну за кожну одиницю виробленої продукції, незалежно від обсягу виробництва. Підвищення однією фірмою ціни на продукцію призводить до скорочення обсягу попиту, а заниження ціни – до зниження прибутку фірми. Немає технологічних, фінансових, правових та інших перешкод для вступу до галузі інших підприємств.

Згідно зазначених ознак, ринок морозива можна віднести до ринку олігополії чи монополістичної конкуренції. Це означає, що збільшити свою присутність на ринку підприємство-виробник може, передусім, за рахунок інтенсифікації маркетингових заходів, випуску диференційованого продукту, освоєння нових ринків збуту тощо.

Для характеристики конкуренції на ринку молокопродуктів
Л. Джемелинська використовує показники інтенсивності конкуренції, які визначаються трьома чинниками. По-перше, інтенсивністю конкуренції за динамікою ринку (Ut), що характеризує можливість зростання фірми без зіткнення з інтересами конкурентів; інтенсивністю конкуренції за рентабельністю ринку (Ur), що характеризує співвідношення попиту і пропозиції на ринку; інтенсивністю конкуренції за розподілом ринкових часток (Ud), що характеризують силу впливу з боку конкурентів, які мають рівну ринкову частку і аналогічну стратегію.

По-друге, динамікою розвитку ринку (Тm), яка характеризує річні темпи зростання ринку. По-третє, обсягом рику (Vm) [43, с. 117].

Значення темпів розвитку ринку, що знаходяться в певних межах, свідчать про перебування ринку на стадії прискореного зростання (Тm>1,4), на стадії позиційного зростання (Тm>1), на стадії стагнації (Тm>0,7) чи кризи (Тm<0,7). Інтенсивність конкуренції за динамікою ринку (Ut) визначається за формулою Ut = (1,4 – Тm) / 0,7. Таким чином, якщо ринок перебуває на стадії прискореного зростання, то інтенсивність конкуренції Ut дорівнює нулю. Якщо обсяг ринку скорочується темпами близько 30 % на рік, то інтенсивність конкуренції набуває максимального значення (Ut = 1).

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Схема дослідження сфери ціноутворення на ринку певного товару може бути такою:

аналіз динаміки рівня ринкової ціни на досліджуваний товар за певну кількість років (місяців);

визначення цінових сегментів із зазначенням діапазону цін у кожному із сегментів;

структура витрат на виробництво одиниці продукції (в процентах від загальної величини виробничих витрат);

дослідження динаміки цін на основні види виробничих ресурсів;

перелік витрат на реалізацію продукцію, які можуть суттєво впливати на формування ціни;

перелік видів дозволів, сертифікатів та інших документів, необхідних для отримання дозволу на виробництво чи продаж досліджуваного товару, із зазначенням вартості отримання цих документів;

наявність державного регулювання цін на досліджуваний товар;

види цінових знижок, які практикуються на ринку досліджуваного товару, та чинники, що визначають їх величину.

Проведення аналізу за наведеними напрямками дозволить виявити ключові чинники, які впливають на формування ціни на досліджуваний товар; визначити динаміку ціни як основу інвестиційної привабливості виробництва цього товару; прослідкувати економічну реакцію виробників на ситуацію на ресурсних ринках і на ринках збуту готової продукції.

Динаміка обсягів продажу. Реалізація товару на внутрішньому чи зовнішньому ринках є завершальним етапом діяльності виробника. Саме обсяги реалізації є тим показником, який дає можливість отримати реальний результат від усіх попередніх зусиль підприємства.

Особливо це актуально на сучасному етапі, коли розвиненість технологій дозволяє достатньо легко (з технічної та організаційної точок зору) налагодити виробництво більшості видів продукції. Однак її реалізація часто пов’язана з реальними труднощами, зумовленими насиченістю ринку, високою конкуренцією, втручанням держави тощо.

Схема дослідження динаміки обсягів реалізації певного товару може бути такою:

визначення загального обсягу реалізації товару в країні протягом визначеної кількості років;

виділення часток реалізації на внутрішньому ринку продукції вітчизняного виробництва та імпортованої продукції;

визначення частки виробленої в Україні продукції, яка реалізується на внутрішньому ринку і експортується за кордон;

аналіз обсягів реалізації в розрізі основних асортиментних груп;

дослідження обсягів реалізації в контексті способів продажу (через мережу фірмової торгівлі, через регіональних представників, через гуртових посередників);

аналіз обсягів реалізації в розрізі окремих регіонів країни;

обсяги продажу в розрізі цін реалізації;

виділення сезонної складової обсягів реалізації;

дослідження розходжень між фактичними обсягами продажу та офіційними обсягами виробництва (дозволяє виділити частку тіньової складової ринку).

Проведений аналіз дозволить всебічно розглянути ситуацію на ринку продажу досліджуваного товару та виділити найбільш вагомі чинники, які впливають на обсяги продажу.

Конкурентне середовище. Ступінь та форми конкуренції на ринку певного товару визначають можливості вступу нових виробників чи продавців на даний ринок, здатність окремих суб’єктів впливати на обсяги продажу і ціну тощо.

Дослідження стану конкуренції на ринку доцільно проводити за наступною схемою:

визначення ринку, на якому продається досліджуваний товар, з точки зору типу ринкової структури (монополістичний ринок, олігополістичний ринок, ринок монополістичної конкуренції, ринок чистої конкуренції);

наявність організаційно-правових бар’єрів для вступу на ринок нових суб’єктів (необхідність отримання дозволів, сертифікатів, реєстрації тощо);

вплив технологічних бар’єрів для вступу у галузь (доступ до технологій, капіталомісткість виробництва, наявність спеціальних технолог
Розділ 2

^ Функціонування підприємств-виробників на

ринку морозива в Україні


2.1. Динаміка обсягів виробництва, продажу і ціни морозива


Морозиво є традиційним товаром для українського ринку. За радянських часів практично не займалися розширенням асортименту морозива, протягом багатьох десятиріч випускали лише чотири види цього продукту: молочне, вершкове, пломбір і фруктово-ягідне. Виробництво морозива в умовах планової економіки було організоване на підприємствах молокопереробної галузі як додаткова діяльність до виробництва цільномолочної продукції і вершкового масла. Забезпечення морозивом регіональних потреб практично всюди здійснювалося місцевими виробниками, тому виробництво морозива було відносно рівномірно розміщене територією України.

Як самостійна сфера достатньо серйозних інвестицій виробництво морозива почало виділятися із середини 1990-х років. Причин цього можна назвати декілька. По-перше, цільномолочна продукція і вершкове масло завжди відносилася до групи так званих “соціальних товарів”. Будь-яке підвищення цін на таку продукцію традиційно болісно сприймається як споживачами, так і політиками регіонального і національного масштабу. Тому, маючи у власності молокопереробне підприємство з налагодженою мережею постачання сировини та збуту продукції і прагнучи зберегти цю власність як постійне джерело доходу, підприємці звернули уваги на іншу продукцію переробки молока (сухе молоко, морозиво, йогурти тощо).

По-друге, ринок морозива за своїм характером є ринком монополістичної конкуренції, на відміну від ринку молока, сметани, вершкового масла тощо, які швидше можна віднести до досконалоконкурентних. Тому виробники морозива мають можливість встановлювати достатньо широкий діапазон цін на свою продукцію, що при правильній асо