Реферат: Передмова

ЗВІТ

про роботу Держфінмоніторингу

з реалізації державної політики у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму за період 2005 р. та І квартал 2006 р.

(на виконання пункту 7 рішення наради у Прем’єр-міністра України від 13.05.06 №18314/0/1-06)


м. Київ 2006 рік

ЗМІСТ


Передмова 2

Підстави створення 3

Розвиток законодавчої бази з питань протидії відмиванню коштів 6

1. Статистика отриманих повідомлень 12

2. Аналітична діяльність 15

3. Узагальнені матеріали 20

4. Розвиток інформаційних систем 27

5. Міжвідомча взаємодія 34

6. Міжнародна взаємодія 42

Перелік скорочень 55



Передмова

Станом на 01.04.2006 в Україні діє національна система протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Центральне місце в системі посідає Держфінмоніторинг України, аналогічні організації діють більш ніж у 100 країнах світу та мають загальновживану назву підрозділ фінансової розвідки (ПФР) – Financial Intelligence Units (FIU).

Згідно міжнародних стандартів Держфінмоніторинг не є ні фінансовим ні контролюючим органом, а існує на межі між фінансовим сектором та правоохоронними органами на відміну від податкових, митних та контрольно-ревізійних органів.

Така організаційна форма державного органу є новою для України, але у повній мірі відповідає міжнародним стандартам. Саме ця адміністративна структура побудована з урахуванням рекомендацій експертів Казначейства США та Ради Європи.

Основними завданнями Держфінмоніторингу України зокрема, є ведення активного процесу відслідковування можливих фактів відмивання коштів та фінансування тероризму.

В цьому звіті відображено результати участі Держфінмоніторингу України в реалізації державної політики у сфері протидії легалізації (відмиванню) коштів та фінансуванню тероризму. Ми отримуємо від різних фінансових посередників (банківської, страхової сфери, сфери цінних паперів тощо) інформацію про фінансові операції, які згідно із законодавством підлягають фінансовому моніторингу.

Специфіка роботи ДКФМ полягає в дослідженні фінансових операцій на предмет належності до відмивання та/або фінансування тероризму. Отож, Держфінмоніторинг України досліджує операції на наявність задіяних в них злочинних активів. Як правило, операції з "відмивання" знаходяться в межах правового поля, і є звичайними фінансовими операціями, проблема ж полягає в можливості кримінального походження коштів.

Процес легалізації брудних коштів часто є досить складною розгалуженою схемою "обороту" грошей, внаслідок якого приховується істинне походження капіталів. Тому дуже важливим у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму є процес налагодження взаємодії між різними органами влади в державі та за її кордонами.

Держфінмоніторинг України співпрацює з відповідними державними органами, які функціонують в сфері протидії відмиванню злочинних коштів та фінансуванню тероризму, як в Україні, так і за її межами. Держфінмоніторинг України налагодив конструктивну співпрацю з підрозділами фінансових розвідок багатьох держав світу.


^ Підстави створення

Україна з 2001 року перебуваючи у „чорному” списку FATF однією з претензій мала відсутність національного підрозділу фінансової розвідки, який би мав відповідні права та обов’язки в державній системі боротьби із злочинними доходами та фінансуванням тероризму.

10 січня 2002 року рішенням Кабінету Міністрів України утворено Держфінмоніторинг.

З 12 червня 2003 року набув чинності Закон України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” і Держфінмоніторинг отримав відповідні повноваження і розпочав практичну діяльність в національній системі боротьби із злочинними доходами та фінансуванням тероризму.

У травні 2004 року Верховною Ради України прийнято Закон, який визначає ^ Держфінмоніторинг як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом. Цей Закон прийнято з метою імплементації Рекомендацій FATF та міжнародних організацій.


Прийняття відповідних законів та здійснення інших заходів, які забезпечують створення повноцінної дієвої системи боротьби із злочинними доходами, обумовлене існуванням міжнародних стандартів у сфері боротьби з відмиванням злочинних доходів.

Слід зазначити, що на даний час існують загальновизнані світовою спільнотою міжнародні стандарти (як рекомендаційного так і нормативного характеру), що регламентують діяльність у сфері боротьби із злочинними доходами та фінансуванням тероризму.


Основними розробниками стандартів у цій сфері є:

^ 1. Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Головними стандартами FATF є Сорок Рекомендацій. 26-та Рекомендація FATF передбачає:

„Країни повинні створити підрозділи фінансової розвідки (далі – ПФР), які є національними центрами для одержання (і, якщо це дозволено, запиту), аналізу і передачі повідомлень про підозрілі операції та іншої інформації щодо потенційного відмивання грошей або фінансування тероризму”.


^ 2. Егмонтська група – група, що об’єднує 101 підрозділ фінансових розвідок країн світу, і до якої влітку 2004 року було прийнято Держфінмоніторинг.

Відповідно до принципів Егмонтської групи щодо побудови ПФР та міжнародного співробітництва:

„Группа Эгмонт, наголошуючи на міжнародному співробітництві, вимагає щоб тільки один державний орган визнавався контактним органом міжнародного обміну.

Державний орган по боротьбі з відмиванням грошей може розглядатися як ПФР доти, поки цей державний орган по боротьбі з відмиванням грошей э єдиним у цих міжнародновизнаних кордонах.

У федеральній системі тільки один державний орган розглядається як ПФР. Навіть якщо у федеральній системі є в наявності багато підрозділів, тільки один центральний орган може виступати в ролі контактної ланки для обміну інформацією з Эгмонтской групою”.


^ 3. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму, підписана Україною 29 листопада 2005 року.

Статтею 12 Конвенції передбачається, що:

„Кожна Сторона вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для створення органу фінансової розвідки, як центрального, національного агентства, відповідального за отримання, аналізування та розповсюдження серед компетентних установ розкритої фінансової інформації”.

Згідно з Пояснювальним звітом до Конвенції:

„Країни повинні створювати ПФР на основі поняття Егмонтської групи”.


4. Директива Європейського Парламенту та Ради 2005/60/ЄС від 26 жовтня 2005 „Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму”.

Відповідно до статті 21Директиви:

„Кожна Держава-член має створити ПФР для ефективної боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, який має бути створений як центральний національний підрозділ”.


^ 5. На даний час Міністерством фінансів США розроблюється проект Системи міжнародного обміну інформацією та співробітництва у роботі над справами (INDECCS).

Відповідний проект призначений для створення інструкції, яка б надала змогу швидкої побудови Підрозділів Фінансових Розвідок в країнах, де відпорні органи відсутні. Слід зазначити, що для створення типової моделі ПФР за основу взято організаційну структуру Держфінмоніторингу, яка створювалась за безпосередньої участі експертів Міністерства фінансів США та Ради Європи.

Результатом першого етапу проекту є презентація відповідної типової моделі ПФР, що була представлена у березні цього року в м. Каїр (Єгипет) для членів Егмонтської групи і яка отримала схвальні відгуки і наразі готується до впровадження.


6. З метою надання Україні необхідної допомоги у створенні та становленні дієвої системи боротьби із злочинними доходами Радою Європи було впроваджено з 01.01.2003 р. до 31.12.2004 р. „Проект технічної допомоги з питань боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, в Україні (MOLI-UA)” вартістю 1 млн. євро.

Умовами Проекту передбачалося:

„1.5.2.5. Після прийняття Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” Державний департамент фінансового моніторингу буде діяти як фінансова розвідка України.

7.1. Зобов’язання Уряду, як визначено в умовах, необхідних для функціонування ДДФМ, - гарантування незалежності ДДФМ”.


7. На 16-му Пленарному засіданні Спеціального комітету експертів з питань оцінки заходів боротьби з відмиванням коштів MONEYVAL (Страсбург, 17-21 січня 2005 року) прийнято Звіт щодо України в якому, зокрема, зазначено:


„228. ^ ДДФМ приймає принципи Егмонтської групи.

238. Невідкладне створення ДДФМ як ПФР відповідає критеріям членства в Егмонтській групі. Забезпечення персоналом та складною інформаційною системою відображає тверду підтримку Уряду України та є добрим знаком.

266. Головними досягненнями України є … запровадження державної системи боротьби з відмиванням коштів із Держфінмоніторингом у якості національного ПФР у центрі системи”.


8. 20 березня 2006 року Експертною місією Європейського Союзу у сфері справедливості, свободи та безпеки за сприяння Європейської комісії підготовлено проект звіту щодо України за результатами виконання Плану дій Україна – ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ, в якому зазначається:

„108. Державний комітет фінансового моніторингу – молода організація, і тому вона ще не змушена була боротися з усталеними структурами та методиками. Це найпередовіший орган в Україні. Його слід виділити як взірець найкращого досвіду, на який повинні рівнятися інші правоохоронні органи”.


Таким чином, функції Держфінмоніторингу є досить специфічними та вузько спеціальними і поєднання їх з функціями інших державних органів буде суперечити міжнародним стандартам щодо суті самого підрозділу фінансової розвідки, як окремого органу, так і щодо вимог до його компетенції.
^ Розвиток законодавчої бази з питань протидії відмиванню коштів

З 2003 року Держфінмоніторингом України було проведено активну роботу з удосконалення нормативно-правової бази, якою регулюються правовідносини в сфері боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, зокрема щодо здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

Станом на 01.04.2006 було прийнято Закон України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, спільну постанову Кабінету Міністрів України та Національного банку України, 15 постанов та 9 розпоряджень Кабінету Міністрів України, 1 постанова Правління Національного банку України, 1 постанову Пленуму Верховного Суду України, 31 наказ Держфінмоніторингу України. Серед основних нормативно-правових актів наступні:

31 січня 2005 року за № 35/6 Державним комітетом фінансового моніторингу України та Генеральною прокуратурою України прийнято спільний наказ «Про внесення змін та доповнень до Порядку надання Держфінмоніторингом Генеральній прокуратурі України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, та отримання інформації про хід їх опрацювання», яким удосконалюється порядок надання узагальнених матеріалів Генеральній прокуратурі України.

На початку березня 2005 року Держфінмоніторингом України розроблений, погоджений із зацікавленими органами та схвалений Кабінетом Міністрів України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму», який зареєстрований у Верховній Раді України 14 березня 2005 року за № 7180.

2 березня 2005 року Кабінетом Міністрів України видано розпорядження № 48 «Про внесення зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 419». Цим розпорядженням, відповідно до рішення FATF, з переліку країн (територій), які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, виключено Індонезію, Острови Кука та Філіппіни.

Наказом Держфінмоніторингу України від 31 березня 2005 року № 82 затверджено Довідник кодів помилок щодо проходження автоматичного логічно-семантичного контролю повідомлень про фінансові операції від банківських установ, що надходять засобами електронної пошти Національного банку України.

5 квітня 2005 року Пленумом Верховного Суду України прийнято постанову № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом».

15 квітня 2005 року за № 97/262 Державним комітетом фінансового моніторингу України та Міністерством внутрішніх справ України прийнято спільний наказ «Про внесення змін та доповнень до Порядку надання Держфінмоніторингом МВС України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, та отримання інформації про хід їх опрацювання», яким удосконалюється порядок надання узагальнених матеріалів Міністерству внутрішніх справ України.

У зв’язку із відхиленням 18 травня 2005 року законопроекту № 7180 Держфінмоніторингом України розроблений новий проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», який 2 вересня 2005 року поданий до Верховної Ради України, де зареєстрований за № 8066.

З метою вдосконалення надання Держфінмоніторингу України інформації про фінансові операції суб'єктами первинного фінансового моніторингу 16 травня 2005 року наказом Держфінмоніторингу України № 112 внесено зміни до наказу Держфінмоніторингу від 13.05.2003 року № 48 «Про затвердження деяких форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення».

11 травня 2005 року за № 107/171 Державним комітетом фінансового моніторингу України та Державною податковою адміністрацією України прийнято спільний наказ «Про внесення змін та доповнень до Порядку надання Держфінмоніторингом ДПА України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та отримання інформації про хід їх опрацювання», яким удосконалюється порядок надання узагальнених матеріалів Державній податковій адміністрації України.

17 травня 2005 року за № 114/373 Державним комітетом фінансового моніторингу України та Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято спільний наказ «Про внесення змін до Порядку надання Адміністрацією Держприкордонслужби України Держфінмоніторингу відомостей про перетинання особами державного кордону України» щодо підвищення ефективності взаємодії між органами в частині оформлення і направлення запитів.

25 травня 2005 року за № 121/281 Державним комітетом фінансового моніторингу України та Службою безпеки України прийнято спільний наказ «Про внесення змін та доповнень до Порядку надання Державним департаментом фінансового моніторингу Службі безпеки України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму», яким удосконалюється порядок надання узагальнених матеріалів Службі безпеки України.

17 липня 2005 року Кабінетом Міністрів України прийнято дві постанови № 571 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1565», якою внесені зміни до складу та положення Міжвідомчої робочої групи з дослідження методів та тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, та № 572 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесені зміни до Порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу, Порядку взяття на облік Державним департаментом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, та Порядку проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, що провадять господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, і ломбардами.

З метою посилення боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму, Кабінет Міністрів України розпорядженням від 3 серпня 2005 року № 315-р схвалив Концепцію розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на 2005-2010 роки.

10 серпня 2005 р. спільною постановою Уряду та Нацбанку № 736 затверджено План заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на 2005 рік.

17 серпня 2005 року Держфінмоніторингом України прийнято три накази № 160 «Про внесення змін та доповнень до деяких наказів Держфінмоніторингу», яким внесено зміни щодо надання Держфінмоніторингу України інформації відокремленими підрозділами суб’єктів первинного фінансового моніторингу, № 161 «Про внесення змін та доповнень до наказу Державного департаменту фінансового моніторингу від 13 травня 2003 року № 48», яким внесено зміни до Інструкції про заповнення форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та № 162 «Про внесення змін та доповнень до наказу Державного департаменту фінансового моніторингу від 28 вересня 2004 року № 122», яким вносяться зміни до порядку присвоєння ідентифікатора суб'єктам первинного фінансового моніторингу для подання інформації.

3 серпня 2005 року № 156/35 Державним комітетом фінансового моніторингу України та Генеральною прокуратурою України прийнято спільний наказ «Про внесення змін та доповнень до Порядку надання Держфінмоніторингом Генеральній прокуратурі України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, та отримання інформації про хід їх опрацювання», яким удосконалюється порядок надання узагальнених матеріалів Генеральній прокуратурі України.

Правлінням Національного банку України за погодженням із Держфінмоніторингом України прийнято постанову від 20 вересня 2005 року № 341 «Про затвердження Змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу». Цією постановою удосконалюється порядок здійснення банками фінансового моніторингу.

17 жовтня 2005 року з метою вдосконалення порядку отримання та обробки інформації, яка надійшла до Держфінмоніторингу України у електронному вигляді засобами електронної пошти НБУ, Держфінмоніторингом України затверджено наказ № 195 «Про обробку інформації, що надходить на поштові скриньки електронної пошти НБУ».

30 листопада 2005 року наказом № 230 Держфінмоніторингу України наказом № 230 затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, якою встановлюється порядок оформлення матеріалів, що складаються при адміністративному провадженні, та порядок їх обліку.

1 грудня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання міжнародного співробітництва у сфері запобігання фінансуванню тероризму». Цим Законом передбачається удосконалення порядку міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

21 грудня 2005 року Кабінетом Міністрів України видано розпорядження № 540-р «Про внесення зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 419». Цим розпорядженням, відповідно до рішення FATF, з переліку країн (територій), які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, виключено Науру.

У І кварталі 2006 року розроблено та направлено відповідним зацікавленим центральним органам державної влади для погодження проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Цим законопроектом впроваджується поняття професійної таємниці у сфері державного регулювання ринку цінних паперів в Україні та встановлюється обов’язок збереження професійної таємниці.

На сьогодні отримані позитивні відповіді від Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

5 квітня 2006 р. за N 458 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань фінансового моніторингу”, розроблену Держфінмоніторингом.

Відповідним рішенням Уряду передбачається поширення на представництва юридичних осіб та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, вимог Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”.

На виконання статті 121 базового Закону щодо порядку зупинення проведення фінансових операцій розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1800».

Цим проектом встановлюється Порядок зупинення суб’єктами господарювання, що провадять господарську діяльність з організації та утримання гральних закладів, організації діяльності з проведення азартних ігор і ломбардами, проведення фінансових операцій. В даний час проект направлено відповідним зацікавленим центральним органам державної влади для опрацювання.

Розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення доповнень до Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності».

Цей проект постанови вносить доповнення до зазначеного переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 року № 756, щодо надання відповідних документів з питань фінансового моніторингу до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності. Вказаний проект постанови направлено відповідним зацікавленим центральним органам державної влади для погодження.

З метою забезпечення введення в промислову експлуатацію функціональних підсистем Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму прийнято наказ від 24 березня 2006 року № 56 «Про затвердження Типового положення про функціональну підсистему Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму». Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2006 р. за № 467/12341.

Прийнято наказ від 19 квітня 2006 року № 74 «Про затвердження Порядку прийняття Державним комітетом фінансового моніторингу України рішення про подальше зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності». Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 травня 2006 р. за №514/12388.

Цим Порядком встановлено процедуру прийняття Держфінмоніторингом України рішення щодо подальшого зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності.

Прийнято наказ від 20 квітня 2006 року № 76 «Про внесення змін та доповнень до Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу». Цей наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 травня 2006 р. за № 513/12387.

Наказом передбачається внесення зміни до Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Державного департаменту фінансового моніторингу від 13.05.2003 № 48.

З метою врегулювання положення статті 121 базового Закону Держфінмоніторингом України прийнято учать у розроблені проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування переліку осіб, пов’язаних із зайняттям терористичною діяльністю». Цей Порядок встановлює механізм формування переліку осіб, причетних до терористичної діяльності. На сьогодні, проект цієї постанови знаходиться на затверджені у Кабінеті Міністрів України.

Також, на виконання статті 121 базового Закону розроблено та прийнято наказ № 84 від 28.04.06 «Про затвердження Порядку доведення до суб’єктів первинного фінансового моніторингу переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності».

Цим наказом затверджується:

- порядок доведення до суб’єктів первинного фінансового моніторингу переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності;

- перелік реквізитів організацій та фізичних осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності;

- інструкція з унесення інформації до переліку організацій та фізичних осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності;

- структура та реквізитний склад файлів інформаційного обміну між спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу та суб’єктами первинного фінансового моніторингу щодо доведення переліку організацій та фізичних осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності.


^ 1.Статистика отриманих повідомлень


1.1.Загальна динаміка отриманих повідомлень

Держфінмоніторинг України здійснює збір та обробку інформації, отриманої від фінансових посередників, щодо фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу.

Починаючи з червня 2003 року до сховища даних для подальшого аналізу завантажено 1 855 208 повідомлень, в тому числі протягом 2005 року завантажено 786 251 повідомлення, а за 1-й квартал 2006 року завантажено 171 634 повідомлень про фінансові операції.



^ 1.2.Динаміка отриманих повідомлень в розрізі суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Що стосується структури звітування в Україні в розрізі видів фінансових посередників, то найбільш активними є банківські установи, які надсилають основну частину повідомлень про підозрілі фінансові операції

З початку діяльності Держфінмоніторингу України станом на 01.04.2006 до бази даних завантажено ^ 1 813 702 повідомлень, отриманих від банківських установ. Всі повідомлення від банківських установ надходять в електронному вигляді по електронній пошті через захищені канали Національного банку України.

Крім того, до сховища даних було завантажено ^ 41 506 повідомлень (у т.ч. 6 290 повідомлень надійшли в електронному вигляді), отриманих від небанківських фінансових установ.





Порівняно з минулими періодами, частка повідомлень, отриманих від банківських установ, залишається великою і має тенденцію до зростання.





Серед небанківських фінансових посередників найактивнішим у поданні повідомлень є страховий сектор. Питома вага їх повідомлень склала 72,61 %.

Статистика направлення повідомлень про фінансові операції в розрізі країн резидентів, задіяних в проведенні таких операцій, свідчить, що найчастіше проведення таких операцій здійснювалося за участю Кіпру, Російської Федерації, Великої Британії, США, Німеччини, Литви, Латвії, Британських Віргінських островів, Швейцарії, Ізраїлю.



^ 2.Аналітична діяльність


2.1.Процес аналізу

Держфінмоніторинг України здійснює збір, обробку та аналіз інформації про фінансові операції.

Інформація для аналізу надходить з таких джерел:

суб'єкти фінансового моніторингу;

правоохоронні органи;

регулятори та інші державні органи;

фінансові розвідки інших країн;

відкриті джерела (Інтернет, комерційні бази даних).

Серед інструментів, які використовуються аналітиками в ході роботи, зокрема, такі:

засоби OLAP (побудова звітів в MicroStrategy, швидкий аналіз та перегляд);

візуалізація зв’язків (аналіз схем фінансових операцій в i2);

формування власних “чорних списків»;

побудова складних запитів до бази даних;

побудова власних правил на основі нечіткої логіки1(ускладнені правила на основі декількох неформальних критеріїв).


Розподіл прийнятих на облік повідомлень в розрізі ознак фінансового моніторингу має такий вигляд:

з ознаками обов’язкового моніторингу – 55,51%;

з ознаками внутрішнього моніторингу – 41,03%;

з ознаками обов’язкового та внутрішнього моніторингу – 3,46%.2




^ Період

Категорії

Всього

2005

І кв.2006

які мають ознаки обов’язкового моніторингу (згідно ст.11 базового закону)

55,51%

55,45%

56,22%

які мають ознаки внутрішнього моніторингу (згідно ст.12 базового закону)

41,03%

41,52%

41,34%

які мають ознаки обов’язкового та внутрішнього моніторингу

3,46%

3,03%

2,44%



Станом на 01.04.2006 для активної роботи було відібрано 269 131 повідомлень, що стали базою для формування 2 268 досьє.








Узагальнені матеріали створюються в декілька етапів:

Кожне отримане повідомлення оцінюється за критеріями ризику.

По підозрілих операціях заводяться досьє.

По об’єктах дослідження направляються запити до баз даних:

органів внутрішніх справ;

податкових органів;

митної служби;

прикордонної служби;

Держкомісії з цінних паперів, Фонду державного майна та інших;

фінансових розвідок інших держав.

Результати запитів можуть підтвердити чи спростувати підозри Держфінмоніторингу.

Крім цього, направляються запити до іноземних підрозділів фінансових розвідок згідно стандарту Егмонтської групи.

Якщо є ознаки можливого предикатного злочину, готується узагальнений матеріал, який виноситься на розгляд експертної комісії.

Ми активно співпрацюємо з правоохоронними органами. Так, з 2003 року до органів внутрішніх справ та податкової служби було направлено 1364 запити по 72 767 фізичних особах. Зокрема у 2005 році направлено 609 запитів по 39 562 фізичних особах, а в 1 кварталі 2006 року направлено 164 запити по 12 780 фізичних особах.

Держфінмоніторинг відображає в узагальнених матеріалах обґрунтування щодо підозри у відмиванні коштів, базуючись не тільки на власних висновках, а й використовуючи підтверджуючі документи, інформацію правоохоронних органів.

2.2. Типології

Наприкінці другого кварталу 2005 року вийшов з друку методичний посібник «Боротьба з відмиванням коштів: правовий, організаційний та практичний аспекти», який містить опис типових для України схем відмивання злочинних коштів. Даний посібник було надіслано до 534 організацій, у тому числі до органів виконавчої влади, підзвітних їм установ, комерційних навчальних центрів, бібліотек та інших організацій і закладів.

В грудні 2005 року Держфінмоніторингом України підготовлено Типології схем легалізації злочинних коштів в Україні в 2004-2005 роках, на основі яких у 2006 році було сформовано друковане видання.3

В зазначених матеріалах розглянуто найбільш розповсюджені за цей період тенденції та схеми легалізації незаконно отриманих доходів. Зокрема, в типології включено результати досліджень державних органів-учасників системи протидії легалізації злочинних коштів, в тому числі наведені приклади реальних справ, пов’язаних з «відмиванням».

Одночасно протягом року приймалась активна участь в типологічних дослідженнях Євразійської групи та FATF.

Зокрема, в рамках Євразійської групи завершене типологічне дослідження за темою «Використання шахрайських схем незаконного відшкодування з бюджету ПДВ при експорті товарів (робіт, послуг) для одержання злочинних доходів і їхньої подальшої легалізації», яке проводилось під керівництвом Держфінмоніторингу України. Також, були підготовлені матеріали за темою «Використання організацій-нерезидентів для реінвестування доходів, отриманих злочинним шляхом, в економіку (на прикладі офшорних компаній)».

Наприкінці листопада 2005 року прийнято участь у спільному засіданні експертів FATF з питань типологічних досліджень. Зокрема, представлено результати досліджень Держфінмоніторинг України в рамках робочої підгрупи з питань відмивання грошей через міжнародні торгівельні операції.

В березні цього року у Брюсселі саме нашому фахівцю було довірено представляти Егмонтську групу на зборах ФАТФ з питань типологій схем відмивання коштів.

^ 2.3.Обмін інформацією з ПФР

Держфінмоніторинг проводить активну роботу з налагодження робочих зв'язків і співробітництва з ПФР різних країн світу. Така взаємодія здійснюється за багатьма напрямками, основним з яких є обмін інформацією щодо можливих випадків відмивання коштів або фінансування тероризму.

Інформаційний обмін здійснюється на підставі стандартів і рекомендацій Егмонтської групи. Основними принципами роботи із запитами є оперативність обробки та конфіденційність.

Протягом 2005 року та І кварталу 2006 року Держфінмоніторинг співпрацював із більш як 65 ПФР. Найбільш активний обмін інформацією здійснювався з ПФР Латвії, США, Німеччини, Молдови, Республіки Білорусь та Російської Федерації.

Станом на 01.04.2006:

відправлено 820 запитів до 68 іноземних ПФР, з них на 667 запитів отримано відповіді;

отримано 380 запитів від 47 іноземних ПФР (на всі надано відповіді).





^ 3.Узагальнені матеріали
Питання боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму є надзвичайно актуальне як для міжнародного співтовариства так і для України.

Майже за три роки в Україні створено ефективну систему, однією з основних складових якої є Державний комітет фінансового моніторингу України.

Держфінмоніторинг України працює ефективно, згідно чинного законодавства та міжнародних стандартів. І це факт, що підтверджено висновками експертів ФАТФ, Світового банку, Ради Європи, Егмонтської групи.
^ 3.1.Розгляд правоохоронними органами узагальнених матеріалів
У відповідності до визначених базовим Законом завдань, Держфінмоніторинг здійснює збір, обробку і аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та, за наявності достатніх підстав, що фінансова операція може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, надає до правоохоронних органів, згідно з компетенцією, відповідні узагальнені матеріали.

Порядок надання Держфінмоніторингом узагальнених матеріалів (УМ) щодо зазначених вище фінансових операцій та отримання інформації про їх опрацювання врегульовано спільними наказами Держфінмоніторингу України з Генеральною прокуратурою України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України та Державною податковою адміністрацією України.

Облік узагальнених матеріалів та стану їх розгляду здійснюється шляхом ведення електронної Контрольної картки обліку проходження узагальнених матеріалів.