Реферат: Сумський державний університет На правах рукопису Чорток Юлія Володимирівна

Сумський державний університет

На правах рукопису

Чорток Юлія Володимирівна

УДК 339.17:658.7:502.13(043.5)

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНОЮ СИСТЕМОЮ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА


Спеціальність 08.00.06 – економіка природокористування

та охорони навколишнього середовища

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник

Сотник Ірина Миколаївна кандидат економічних наук, доцент


Суми – 2010



ЗМІСТ


ВСТУП


4

^ РОЗДІЛ 1 ПЕРЕДУМОВИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ


13

1.1 Торговельне підприємство як мікрологістична система

13

1.2 Аналіз впливу логістичної діяльності підприємств




на навколишнє природне середовище

30

1.3 Екологічна складова у логістичній діяльності




торговельного підприємства

48


^ ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

60


РОЗДІЛ 2 УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНОЮ СИСТЕМОЮ




^ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА З УРАХУВАННЯМ




ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ

63


2.1 Концепція повних логістичних витрат як основа




прийняття управлінських рішень

63

2.2 Методичні підходи до оцінки екологічних наслідків у логістиці

80

2.3 Формування еколого-економічного механізму управління




логістичною системою

99


^ ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2




РОЗДІЛ 3 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

123


3.1 Формування критеріальної бази вибору оптимального




варіанту розподілу товару

123

3.2 Підходи до оптимізації рівня екодеструктивного впливу




діяльності підприємства

140

3.3 Розроблення стратегії екологізації управління логістичною




системою

154


^ ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

180

ВИСНОВКИ

182

ДОДАТКИ

185

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

193


ВСТУП


Актуальність теми. Інтеграція України в європейський та світовий простір потребує інноваційних підходів до розроблення механізмів управління розвитком суб’єктів підприємництва з урахуванням їх впливу на довкілля. В сучасних умовах традиційні методи не спроможні забезпечити стратегічно ефективні рішення, у той час як забруднення навколишнього природного середовища (НПС) завдає збитків національному добробуту. Поширення глобалізації сприяє інтенсивному розвитку торговельних процесів, що збільшують свій негативний вплив на довкілля. У зв’язку з цим орієнтація логістичного управління торговельним підприємством на екологізацію своєї діяльності потребує зміни методів управління на екологічно орієнтовані, сутність яких полягає у мінімізації екодеструктивного впливу і забезпеченні охорони НПС. Значної актуальності при цьому набуває формування і застосування логістичного підходу разом із системним для більш ефективного управління підприємством. Становлення системи екологічно орієнтованого логістичного управління на підприємствах є інноваційною зміною як стратегії, так і тактики управління, що сприятиме формуванню механізмів еколого-орієнтованої господарської діяльності.

Дослідженню питань взаємного впливу антропогенних і природних систем присвячені праці вітчизняних та зарубіжних науковців: О.Ф. Балацького, С.М. Бобильова, Е. Буна, Б.В. Буркинського, О.О. Веклич, К.Г. Гофмана, Г. Дейлі, Б.М. Данилишина, А.Ю. Жулавського, В.М. Кислого, Л.Г. Мельника, Б. Ната, І.В. Недіна, О.О. Павленко, Н.В. Пахомової, І.М. Потравного, К.К. Ріхтера, В.Г. Сахаєва, В.М. Степанова, П.В. Тархова, О.М. Теліженка, Ю.Ю. Туниці, С.К. Харічкова, М.А. Хвесика, Л. Хенса, Є.В. Хлобистова та ін.

Протягом останнього десятиліття накопичено чималий досвід удосконалення загальних принципів і механізмів діяльності підприємств з використанням логістики. Різним аспектам теорії і практики логістики присвячені праці таких вітчизняних вчених, як О.М. Азарян, В.Н. Амітан, Л.В. Балабанова, Г.І. Брітченко, М.Ю. Григорак, М.С. Дороніна, А.Г. Кальченко, Є.В. Крикавський, Р.Р. Ларіна, В.Є. Ніколайчук, М.А. Окландер, В.Л. Пілюшенко, І.Л. Решетнікова, О.М. Тридід, Л.В. Фролова, Н.І. Чухрай, О.О. Шубін та ін. Вагомий науковий внесок зробили такі вчені СНД, як Б.А. Анікін, А.М. Гаджинський, Е.А. Голіков, В.С. Лукинський, Л.Б. Міротін, А.І. Семененко, И.Е. Ташбаєв, В.І. Сергєєв, а також фахівці інших зарубіжних країн, зокрема, Д. Бауерсокс, Дж. Бушер, Д. Клосс, Дж. Хескетт та ін.

Незважаючи на значну кількість робіт з логістики, основна увага науковцями приділяється загальній теорії та особливостям організації потокових процесів, окремим сферам діяльності - транспортній, складській, виробничій, розподільчій логістиці. Водночас питання логістичного управління мікроекономічними структурами вивчені недостаньо, а дослідження екологічних проблем і механізмів їх розв’язання із застосуванням логістичного інструментарію носить фрагментарний характер.

Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження полягає в об’єктивній необхідності подальшого розвитку теоретичних основ та науково-методичних підходів до еколого-економічної оцінки потокових процесів з метою формування на цій основі еколого-економічних механізмів прийняття рішень з управління логістичною системою торговельного підприємства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Роботу виконано відповідно до загальнодержавної стратегії соціального та економічного розвитку України на 2004-2015 рр., основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі економічних наук (Постанова Президії НАН України від 25.02.09 № 55): пункт 4.1.7 – економіка природокористування й охорони навколишнього середовища; тематики науково-дослідних робіт Сумського державного університету, серед яких: «Фундаментальні основи формування механізмів забезпечення стійкого розвитку соціально-економічних систем» (№ д/р 0106U001939), де автором проаналізовані чинники екодеструктивного впливу торговельної діяльності на довкілля, «Фундаментальні основи забезпечення стійкого розвитку при переході до інформаційного суспільства» (№ д/р 0108U000670), де здобувачем досліджено вплив логістичних систем на довкілля та розглянуті особливості ціноутворення на оcнові повних логістичних витрат, «Формування еколого-економічного механізму мотивації ресурсозбереження в умовах переходу України до інформаційного суспільства» (№ д/р 0108U009079), де автором проаналізовано вплив різних видів транспорту на НПС, «Формування економічного механізму вирішення міжнародних екологічних конфліктів» (№ д/р  0109U004803), де здобувачем розроблено науково-методичний підхід до вибору оптимального варіанта розподілу товару торговельним підприємством, «Розробка фундаментальних еколого-економічних передумов інноваційних трансформацій як основи зміни технологічних укладів суспільного виробництва» (№ д/р 0108U007128), де дисертантом проаналізовані перспективи розвитку торговельних підприємств з урахуванням інтеграційних і глобалізаційних процесів.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в узагальненні теоретичних засад та удосконаленні науково-методичних підходів до формування еколого-економічного механізму управління логістичною системою торговельного підприємства. Реалізація мети обумовила необхідність вирішення таких основних завдань:

на основі узагальнення наукових підходів теоретично обґрунтувати поняття «екологічна логістика»;

розробити концепцію повних логістичних витрат торговельного підприємства;

розробити науково-методичні підходи до врахування економічних наслідків забруднення довкілля в управлінні логістичною системою торговельного підприємства у сфері управління товарними запасами;

удосконалити теоретичні засади формування механізму управління логістичною системою торговельного підприємства на основі врахування екологічних чинників;

сформувати систему еколого-економічних показників оцінки управління логістичною системою торговельного підприємства;

розробити методичні підходи до оптимізації рівня екодеструктивного впливу логістичної діяльності торговельного підприємства у сфері розподілу товарів;

розробити теоретичні підходи до формування стратегії екологізації управління логістичною системою торговельного підприємства.

Об’єктом дослідження є еколого-економічний механізм управління логістичною системою торговельного підприємства та його системно-структурна побудова.

Предметом дослідження є еколого-економічні відносини, що виникають у процесі логістичної діяльності торговельного підприємства.

Методи дослідження. Під час проведення дисертаційного дослідження були використані методи:

- системно-структурного аналізу – при дослідженні взаємозв’язків у логістичній системі торговельного підприємства та визначенні завдань управління нею з урахуванням екологічних чинників; формуванні системи еколого-економічних показників оцінки ефективності функціонування логістичної системи торговельного підприємства;

- порівняльного і статистичного аналізів – при дослідженні впливу діяльності торговельних підприємств на НПС;

- причинно-наслідкових зв’язків – при дослідженні сутності та змісту понять «екологічна логістика» і «повні логістичні витрати торговельного підприємства»;

- економіко-математичного моделювання – при визначенні оптимального розміру замовлення та виборі варіанта розподілу товарів торговельним підприємством з урахуванням екологічних чинників.

Інформаційну базу дослідження склали: зібрані, опрацьовані й узагальнені особисто автором первинні матеріали еколого-економічних досліджень і внутрішньої документації підприємств оптової торгівлі Сумської та Харківської областей, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Сумського обласного та міських управлінь статистики, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища; наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

визначено економічну сутність поняття «повні логістичні витрати торговельного підприємства», яке подане як виражені у вартісній формі економічні й екологічні витрати, пов’язані зі здійсненням логістичної діяльності;

удосконалено:

науково-методичний підхід до визначення оптимального розміру замовлення, що, на відміну від існуючих, ґрунтується на мінімізації економічних та екологічних витрат логістичної діяльності торговельного підприємства;

науково-методичний підхід до вибора оптимального варіанту розподілу товарів, що, на відміну від існуючих, дозволяє обрати оптимальний за часом, економічними витратами та екодеструктивним впливом варіант розподілу товарів торговельним підприємством;

дістали подальшого розвитку:

теоретичне обґрунтування поняття «екологічна логістика», яке, на відміну від існуючих, полягає в управління матеріальним та супутніми потоками на всіх стадіях їх руху у межах логістичної системи підприємства і забезпечує мінімізацію екодеструктивного впливу на довкілля;

теоретичні засади формування еколого-економічного механізму управління логістичною системою торговельного підприємства, відмінною рисою якого є його спрямованість на екологізацію логістичної діяльності шляхом урахування екологічних чинників під час формування вхідних та вихідних потоків логістичної системи торговельного підприємства;

система показників оцінки управління логістичною системою торговельного підприємства, до якої, на відміну від існуючих, введені еколого-економічні показники, що характеризують рівні використання природних ресурсів у логістичній діяльності, її впливу на довкілля, на розширення ринків збуту та економічну ефективність проведення заходів з охорони навколишнього природного середовища;

теоретичні підходи до формування стратегії екологізації управління логістичною системою торговельного підприємства, яка відрізняється тим, що спрямована на мінімізацію екодеструктивного впливу діяльності підприємства шляхом урахування екологічних чинників в управлінні його логістичною системою.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що основні положення, викладені у дисертації, доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій. Вони призначені для формування ефективного еколого-економічного механізму управління логістичною системою торговельного підприємства. Запровадження науково-методичних положень та рекомендацій щодо визначення оптимального розміру замовлення, який базується на мінімізації економічних та екологічних витрат логістичної діяльності торговельного підприємства, дозволить знизити рівень екодеструктивного впливу торговельного підприємства на довкілля, а науково-методичного підходу до вибору каналу розподілу товарів – обрати оптимальний за часом, вартістю та рівнем екодуструктивного впливу варіант розподілу товарів торговельним підприємством.

Розроблені методичні рекомендації з формування механізму управління логістичною системою впроваджені у практику діяльності підприємств торгівлі ТОВ «Мастерпродукт 2005» (довідка від 11.12.2009 р.), ТОВ «Сумипродукт 2005» (довідка від 11.12.2009 р.), ТОВ «УПЕК ТРЕЙДИНГ» (довідка від 14.12.2009 р.).

Результати дисертаційного дослідження використані у діяльності СФ ВАТ «Український науковий центр технічної екології» (акт від 14.12.2009 р.) та впроваджені у навчальний процес у Сумському державному університеті (акт про впровадження від 14.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною автором кваліфікаційною працею. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані тільки ті ідеї, положення та матеріали, які є результатом власних досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях, основними з яких є: Міжнародна конференція студентів і молодих вчених «Економіка для екології» (м. Суми, 2007-2009 рр.), Всеукраїнська наукова конференція «Екологічний менеджмент у загальній системі управління України» (м. Суми, 2007-2008 рр.), науково-технічна конференція викладачів, аспірантів та студентів факультету економіки та менеджменту «Економічні проблеми сталого розвитку» (м. Суми, 2005 р., 2006 р., 2009 р.), Друга всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов» (м.  Сімферополь, 2006 р.), Третя і Шоста міжнародні науково-практичні конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті» (м. Тернопіль, 2006 р., 2009 р.), Перша міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих вчених “Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України (м. Хмельницький, 2007 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція «Економічна політика України в умовах євроінтеграції» (м. Кривий Ріг, 2008 р.), Четверта міжнародна молодіжна наукова конференція «Довкілля – ХХІ» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), Третя всеукраїнська науково-практична конференція «Сталий розвиток підприємств сфери послуг» (м. Ялта, 2009 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 22 друкованих працях (13 з яких належать особисто автору), у тому числі у 5 статтях у наукових фахових виданнях, 1 статті в інших виданнях, 1 розділі у колективній монографії. Загальний обсяг публікацій з теми дисертації становить 4,4 друк. арк., з них особисто автору належить 4,18 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 160 найменувань і 5 додатків.

Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту – 164 сторінки. Дисертація містить 25 таблиць загальним обсягом 8 сторінок, 28 рисунків на 12 сторінках, список використаних джерел на 18 сторінках, додатки на 8 сторінках.

^ РОЗДІЛ 1 ПЕРЕДУМОВИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ


1.1 Торговельне підприємство як мікрологістична система


Первинною ланкою в структурі національної економіки є підприємство, яке виконує головні виробничі функції в економіці як окремого регіону, так і країни загалом. Саме на рівні підприємства створюється потрібна суспільству продукція, виконуються необхідні послуги.

В умовах ринкової моделі економіки у підприємств з’явилася можливість самостійно планувати основні напрямки та умови своєї діяльності, визначати організаційні форми управління, обирати вид господарської діяльності, розпоряджатися трудовими, матеріальними, фінансовими та інформаційними ресурсами, обирати собі ділових партнерів, здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Ознаками адаптації підприємства до умов ринкової економіки, як зазначають [15,16,30,113] є такі: підприємство працює стабільно, не має боргів перед бюджетом та із заробітної плати, постійно нарощує обсяги виробництва, розширює ринки збуту, працює над підвищенням якості продукції та її конкурентоспроможністю.

Економічний спад протяшлм останніх десятиліть в Україні призвів до дезінтеграціійних процесів у торгівлі. В результаті для традиційної організації вітчизняного товароруху характерна слабка координація дій учасників (рис. 1.1): розподіл запасів в цілому в ланцюзі носить випадковий характер і нераціональний; на оптових складах, на транспорті і в магазинах застосовуються технології обробки інформації та матеріальних потоків, що історично склалися, слабо узгоджені між собою; процеси в оптовій, роздрібній мережі та на транспорті не зв’язані єдиною системою планування.





Рис. 1.1 Традиційний підхід до управління матеріальними потоками в товарорусі


Згідно рис. 1.1 матеріальний потік на шляху від виробництва до споживача знаходиться в руках «семи няньок». В результаті його показники на виході з системи товароруху складаються випадково і, як правило, далекі від оптимальних.

Розвиток глобалізаційних процесів у світі обумовлює поступове розширення економічних зв’язків між країнами, а разом з тим і розвиток торговельних підприємств. У зв’язку з таким станом речей підприємства вимушені переглядати основні цілі управлінської діяльності, а також використовувати сучасний методичний інструментарій управління, який забезпечить їх ефективне функціонування. Значного поширення при цьому набуває застосування логістичного підходу разом з системним для більш ефективного управління підприємством [89].

Основною передумовою можливості застосування логістичного методу організації товароруху є організаційно-економічна єдність учасників товароруху. Модель логістичної організації товароруху представлена на рис. 1.2.




Рис. 1.2 Логістичний підхід до управління матеріальними потоками в товарорусі


Таким чином, на виході з системи товароруху наскрізний матеріальний потік набуває наперед спроектованих контрольованих показників, що дозволяє суб’єктам господарювання закуповувати товари, пропускати їх через свої потужності та видавати у зовнішнє середовище, досягаючи при цьому наперед поставлених цілей. [14]

В таких умовах складність і специфіка діяльності підприємств торговельної сфери потребують інноваційної концепції управління, сутність і основні задачі якої визначаються І.О. Бланком, з яким слід погодитися, як «комплексний підхід до багатоаспектної торговельної діяльності, встановлення нових цільових орієнтирів розвитку торговельних підприємств, використання сучасного методичного апарату аналізу, планування та контролю, розробки системи взаємопов'язаних практичних рекомендацій». [6, с. 212-214]

Згідно митного кодексу [74] торгова діяльність – це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян зі здійснення купівлі-продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

У більш вузькому значенні під «торгівлею», як зазначає О.О. Павленко, розуміється купівля товарів і їх перепродаж без внесення в них істотних матеріальних змін. На відміну від цього, для власне виробничої діяльності характерним є саме внесення змін у природні об'єкти з метою отримання кінцевого продукту, придатного для задоволення потреб людини [87].

Загальна схема торгівлі багато в чому аналогічна схемі виробничо-підприємницької діяльності, проте їй властиві й значні відмінності, а саме: менша потреба у виробничих ресурсах, тому що в сфері обігу лише продовжується процес виробництва (транспортування, зберігання, пакування й підготовка товарів до продажу); придбані матеріальні ресурси (товари) призначаються не для переробки, а для реалізації покупцям. Ці особливості суттєво впливають на специфіку логістичного управління в торговельній діяльності.

Отже, перед кожним торговельним підприємством на певному етапі розвитку постає завдання переведення управління на логістичну модель, яка заснована на синхронізації руху товарів від постачальника до споживача з грошовим, інформаційним і сервісним забезпеченням.

Мета удосконалення торгівлі на базі концепції логістики – створення високопровідних товаропровідних систем достатньої потужності, здатних забезпечити наявність відповідного товару, в потрібному місці, в потрібний час, в потрібній кількості, з мінімальними витратами і за прийнятною ціною.

Найбільш важливою метою, яку переслідує підприємство, організовуючи у себе службу логістики чи ставлячи задачі, які вирішуються з її допомогою, – це економія витрат, пов’язаних із споживанням, виробництвом і розподілом продукції. Зниження витрат сприяє зниженню собівартості продукції і у підсумку є важливим засобом у конкурентній боротьбі. Вміла організація логістики приносить підприємству певні соціально-економічні вигоди, а саме : [2]

Підвищення ефективності діяльності – товари повинні бути у потрібному місці у необхідній кількості і у потрібний час. Скорочення витрат робочого часу – додаткова економія коштів.

Підвищення продуктивності праці – за правильної організації логістики на підприємстві вдається зменшити витрати праці.

Зниження втрат продукції – будь-яке переміщення товарів неминуче веде до збільшення втрат.

Раціональне використання складських площ – за відповідної організації логістики можна значно скоротити чи перепрофілювати складські площі.

Зниження травматизму – плата за страхування від нещасних випадків зростає, а втрати робочого часу вимірюються терміном відсутності на робочому місці робітника й часом відволікання на складання пояснень і звітів.

Підприємство, яке не приділяє належної уваги правильній організації логістики, стикається з неминучими негативними наслідками: [2]

Зниження рентабельності діяльності за рахунок підвищення витрат – високі витрати на непродуктивну робочу силу і всі супутні витрати, пов’язані зі здійсненням операцій.

Невідповідність товарних запасів потребам діяльності – симптомами є або дуже високий, або дуже низький рівень запасів. Результат – простої, продаж через нестачу запасів, кошти, заморожені в надлишкових запасах.

Низька якість обслуговування споживачів – вВтрата клієнтів і, значить, частки на ринку.

Збільшення складських витрат – недостатній обсяг складських площ для розміщення продукції.

Більшими витратами часу на переробку вантажів – неефективна організація матеріальних потоків.

На думку Фролової Н.М. [118], розробка логістичної моделі підприємства ґрунтується на процесно-системному підході до організації його діяльності, під яким розуміється орієнтація на управління як кожним окремим процесом, так і всією сукупністю процесів в рамках існуючої або перспективної організаційної структури і управлінської культури підприємства.

Послідовність процесів, що утворюють логістичний потік на підприємствах, можна зобразити як процесну модель (рис. 1.3) [119].

Бізнес-процеси перетворюють вхідні елементи у вихідні. При цьому застосовуються механізми логістичного управління. Управлінські настанови до логістичних процесів надходять, як показано на рисунку 1.3, з відповідних структур управління (зверху), ресурси – від контрагентів (зліва), а результати логістичних процесів виходять за межі логістичної системи (справа).





Рис. 1.3 Процесна модель управління логістичною діяльністю підприємства


До структур управління логістичними процесами на підприємстві належать: менеджмент-структури (логістичні та інші відділи), автоматизовані інформаційні системи, юридично-правові служби. Вони забезпечують просторово-часову послідовність виконання логістичних процесів при трансформації матеріальних потоків, починаючи з надходження ресурсів (вхід) і закінчуючи виходом готової продукції (послуг) за межі логістичної системи. Серед механізмів управління логістичними процесами слід виділити бюджетування, реінжиніринг, розробку стратегії, моніторинг ефективності логістичного управління на основі збалансованої системи показників тощо [118].

На нашу думку слід погодитися з Фроловою Л.В., що процеси як види діяльності підприємств – дуже різноманітні: планування, проектування, виробництво, реалізація, адміністрування, дослідження та ін. Кожен процес має свої межі, тобто початок (вхід) і кінець (вихід). Діяльність підприємства повинна бути керованою і забезпечувати протікання процесу у відповідності до вхідних і вихідних вимог середовища його оточення [120].

Слід зазначити, що процесний підхід до управління підприємницькою діяльністю на логістичних принципах охоплює не всі бізнес-процеси підприємства, а тільки ті, що утворюють і забезпечують потоки товарно-матеріальних (нематеріальних) цінностей і їхнього супроводу у формі інформаційних, фінансових і сервісних потоків, тобто так звані потокові процеси.

Логістична діяльність підприємства торгівлі може бути представлена як сукупність логістич­них операцій, що забезпечують рух вхідного, внутрішнього (внутрішньомагазинного - для підпри­ємств роздрібної торгівлі, внутрішньоскладського - для підприємств оптової торгівлі) та вихідного товарного потоку, а також рух аналогічних потоків тари та пакувальних матеріалів, торговельного обладнання та інвентаря, інформаційних і фінансових потоків. Зважаючи на природу і характер робіт з зазначеними потоками, традиційно виділяють комплекс логістичної діяльності з матеріаль­ними потоками («сфера реальної логістики») і логістичної діяльності з інформаційними та фінан­совими потоками («сфера управління логістикою») торговельного підприємства. [25]

Логістична діяльність підприємства торгівлі охоплює традиційні сфери закупівельної, збутової, внутрішньовиробничої (виробничі за своєю суттю та специфічні за формою торгово-технологічні процеси в межах торговельних об'єктів), складської, транспортної, інформаційної логістики, управління замовленнями та управління запасами, формування інфраструктури логістичних процесів (визначення потреби в об'єктах гуртової та роздрібної торгівлі, планування їх розвитку та розміщення на полігоні обслуговування, забезпечення технічного оснащення торговельних об'єктів), а також організаційно-управлінську діяльність із створення та управління цією системою.

На основі взаємозв’язку процесів, які забезпечують логістичні потоки, а відтак і структур, що їх виконують, формуються логістичні системи, які, поєднуючись між собою, утворюють логістичні ланцюги різного ієрархічного рівня, вздовж яких переміщуються логістичні потоки.

В науковій літературі автори намагаються навести загальне визначення логістичної системи саме з економічної точки зору [119]: «логістична система – це складна організаційно завершена економічна система, що складається із взаємопов’язаних в єдиному процесі управління матеріальними та відповідними їм потоками елементів-ланок. Їх сукупність (елементів-ланок), межі і задачі функціонування поєднані внутрішніми цілями організації підприємства і зовнішніми цілями».

Досить повне визначення логістичної системи наведено Нагловським С.Н. [118] Так, він вважає, що слід вести мову не просто про логістичну систему, а про логістичну організаційно-економічну систему. При цьому він пропонує під логістичною організаційно-економічною системою розглядати доцільну сукупність взаємодоповнюючих видів діяльності і їх взаємодіючих елементів, що доцільно формує і реалізує сукупні відносини на всіх етапах відтворення і розвитку її сукупного життєвого циклу на основі інтеграції і адаптації внутрішніх і зовнішніх сукупних функціональних потокових процесів, елементів і ресурсів, для забезпечення більшої конкурентоспроможності і випереджального регрес розвитку в агресивному середовищі спільної життєдіяльності.

Згідно [61] логістична система – це складна, організаційно-завершена (структурована) економічна система, яка складається з елементів – підсистем, взаємопов’язаних в єдиному процесі управління матеріальними та супутніми потоками, причому задачі функціонування цих підсистем об’єднані внутрішніми цілями організації бізнесу та (або) зовнішніми цілями.

На думку Окландера М.А. [83] логістична система – це організаційно-управлінський механізм, пов’язаний з досягненням потрібного рівня інтеграції логістичних функцій за рахунок організаційних перетворень у структурі управління підприємством і запровадження спеціально розроблених управлінських процедур (операційних систем), основою яких є планування постачання, підтримки виробництва і фізичного розподілу як єдиного матеріального потоку. Отже, наявність організаційного механізму координації, який інтегрує зусилля функціональних відділів, які раніше виконували свої задачі ізольовано, доповнюється паралельним удосконаленням управлінських координаційних процедур.

Водночас, власне логістична система – це еталон, на який повинні орієнтуватися суб’єкти, що прагнуть вижити в конкурентній боротьбі. Їх бажання створити «ідеальну», по можливості найбільш досконалу систему, потребує саме логістичного мислення, наявності її загальної методології, що буде інтегрувати функції логістичного підходу. У відкритій ринковій економіці України логістика тільки формується і береться за концепцію розвитку фрагментарно. Ми ще не дійшли до відповідного якісного рівня ринкових відносин, коли логістика стає вкрай необхідним напрямком розвитку того чи іншого суб’єкту господарювання. [120]

Мета логістичної системи полягає у доставці товарів та виробів у задане місце, в потрібній кількості й асортименті максимально підготовленими до виробничого чи особистого споживання за певного рівня витрат.[13,80]

Звичайно поняття „логістична система підприємства” використовується по відношенню до суб’єкта управління, який діє на об’єкт – матеріальний потік.

На рис.1.4 представлена запропонована Голіковим Е.О. [15] схема мікрологістичної системи торгового характеру.





Рис. 1.4 Схема мікрологістичної системи торгового характеру [15]


При побудові логістичної системи підприємства потрібно керуватись чотирма основними принципами: [80]

Націленість на інтегральну ефективність. За цим принципом діяльність компонентів логістичної системи повинна бути спрямована не на досягнення оптимального значення індивідуальної ефективності кожного, а інтегральної ефективності системи в цілому.

Узгодженість дій. Даний принцип передбачає, що у рамках логістичної системи мета досягається шляхом координації дій компонентів. Кожен з них має певну межу досягнення потенційної ефективності. Проте результат діяльності компонентів повинен оцінюватися не за реально досягненню індивідуальною ефективністю, а за вкладом, який внесений в підвищення інтегральної ефективності логістичної системи. Попри здоровий глузд, логістична діяльність на підприємствах виконується безсистемно.

Функціональність взаємодій. За цим принципом кожен компонент має виконувати визначену, властиву лише йому, специфічну функцію.

Досягнення синергетичного ефекту. Передбачає, що компоненти, об’єднані в логістичну систему, діючи на комбінованій основі, в результаті повинні забезпечувати більший результат, ніж сумарні можливості їх індивідуальних безсистемних дій. Приріст результату називають синергетичним ефектом або ефектом взаємодії, який недосяжний поза системою.

На думку Фролової, з якою ми погоджуємось, торговельне підприємство як суб’єкт мікрологістичного управління виконує наступні групи функцій [118]:

1) системоутворюючі, що ґрунтуються на системі ефективних технологій формування потоків товарно-матеріальних і нематеріальних цінностей, зокрема, встановленні господарських зв'язків, організації закупівлі і переміщення товарів, формуванні і регулюванні товарних запасів, організація складського господарства, забезпечення інформаційного, фінансового та сервісного обслуговування товароруху від виробника до споживача. Логістичне управління повинне охоплювати всі етапи взаємодії «постачання – розподіл – транспортування – зберігання – реалізація – споживання», інакше кажучи, бути алгоритмом перетворення ресурсів у предмети задоволення ринкового попиту;

2) компенсуючі, що спрямовані на доставку споживачам продукції потрібної якості, в потрібний час і потрібне місце за визначеними цінами при мінімальних витратах;

3) інтегруючі, що забезпечують синхронізацію поток

Так, згідно таблиці 1.3 з 2000 року і до 2008 року спостерігається поступове збільшення обсягів викидів шкідливих речовин у повітря як стаціонарними, так і всіма видами пересувних джерел.

В таблиці 1.4 представлені зведені дані забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом по містах і Сумській області в цілому у 2007 р.: викиди шкідливих речовин в атмосферу від окремих видів автотранспорту, від використання окремих видів палива, викиди окремих шкідливих речовин в атмосферне повітря.

Таблиця 1.4

Основні показники забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом по містах і Сумській області в цілому у 2007 р., т [17]

Джерела викидів

^ По області

м.Суми

м.Глухів

м.Конотоп

м.Лебедин

м.Охтирка

м.Ромни

м.Шостка

^ Викиди шкідливих речовин в атмосферу від окремих видів автотранспорту

Всього

51961,1

14118,8

1426,7

3431,1

1125,8

3832,5

1842,1

3284,1

Автотранспорт в індивідуальній власності

32446,3

7277

940,8

2577,2

730,3

1303,1

1223,5

2138,1

Автотранспорт суб’єктів госпо-дарської діяльності

19514,8

6841,8

485,9

853,9

395,5

2529,5

618,6

1146,1

З них за типами автомобілів:

вантажними

10178,1

3123,8

216,7

364,5

246,2

1020,6

397,4

819

автобусами

1887,3

500,8

107,1

164,6

15,9

572,4

27,8

91,2

легковими

3929,1

1745,5

79

158,3

72,8

176,6

110,1

146,1

^ Викиди шкідливих речовин в атмосферу автотранспортом від використання окремих видів палива

бензину

41481

10468,9

1203,6

2736,1

952,8

3119,4

1406,4

2401,7

дизельного палива

5242,3

1820

85