Реферат: Заява Президента України В. Ющенка стосовно ситуації навколо поліграфкомбінату «Україна» Президент провів позачергове засідання рнбоу стосовно ситуації на поліграфкомбінаті «Україна» цвк оприлюднила офіційні результати голосування

Засновник Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Видається з 01.01.1998 р. Виходить двічі на місяць. Головний редактор О. Онищенко, академік НАН України. Редакційна колегія В. Горовий, заступник головного редактора, Л. Чуприна, заввідділу оперативної інформації, Т. Гранчак, заввідділу політологічного аналізу, Т. Дубас, заввідділу синтезу соціокультурних мережевих ресурсів. Комп’ютерний дизайн Г. Булахова. Адреса редакції: НБУВ, пр-т 40-річчя Жовтня, 3, Київ, 03039, Україна. Тел. (044)524-25-48, (044)525-61-03. E-mail: siaz@pochta.ru, www.nbuv.gov.ua/siaz.htm1. Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 5358 від 03.08. 2001 р.





Україна: події, факти, коментарі

Інформаційно-аналітичний журнал


2010 № 2


ЗМІСТ


Коротко про головне


Заява Президента України В. Ющенка стосовно ситуації навколо
поліграфкомбінату «Україна»


Президент провів позачергове засідання РНБОУ стосовно ситуації на поліграфкомбінаті «Україна»


^ ЦВК оприлюднила офіційні
результати голосування


Аналітика


Ю. Половинчак, канд. іст. наук, старш. наук. співроб.

Перший – пройшов!


Н. Тарасенко, мол. наук. співроб.

^ Зарубежный взгляд на украинские выборы


С. Кулицький, канд. екон. наук, старш. наук. співроб.

Фактори формування курсу гривні та оцінка

перспектив розвитку грошового обігу в Україні


В об’єктиві - регіон


Т. Гранчак, канд. іст. наук, заввідділу НБУВ

Запорожье: куда качнется маятник голосов?


С. Горова, влас. кор.


Актуальна прес-конференція

^ КВУ: порушення на виборах не носили масового характеру

Український інститут соціальних досліджень:

запекла боротьба в другому турі
Коментарі спеціалістів на звернення громадян *


^ Наука – суспільству

Міжнародне співробітництво в галузі науки і освіти

Перспективні напрями розвитку української науки

Практичні впровадження науково-дослідних і проектно-технічних напрацювань

Інформаційні технології

Освіта та кадрове забезпечення в Україні

Охорона здоров’я


Проблеми інформатизації

Матеріали міжнародної конференції «Бібліотечно-інформаційний комплекс

У контексті розвитку суспільства знань» (Київ 6-7 жовтня 2009 р.)


В. Пальчук, мол. наук. співроб. НБУВ

Інформаційно-аналітична структура сучасної бібліотеки

^ До уваги держслужбовця
С. Горбань, зав. сектору НБУВ

Нові надходження до НБУВ


Коротко про головне

Заява Президента України В. Ющенка стосовно ситуації навколо
поліграфкомбінату «Україна»


Як глава держави я задекларував, що президентські вибори в Україні відбудуться законно, прозоро і чесно. Додержання цих принципів підтвердив перший тур виборів, демократичні стандарти якого визнали самі учасники, міжнародні спостерігачі й журналісти.

Сьогодні змушений констатувати свою занепокоєність розвитком подій після першого туру виборів і поведінкою двох сторін, які представляють кандидатів на посаду Президента України.

Мою стурбованість викликало пряме протистояння Блоку Юлії Тимошенко і Партії регіонів навколо державного підприємства поліграфічного комбінату «Україна», що друкує виборчі бюлетені.

Відповідальність за конфлікт навколо комбінату, його спровокований характер і силовий розвиток лежить на обох сторонах виборчого процесу.

Причиною конфлікту стало рішення Кабінету Міністрів України нашвидкуруч змінити статут і замінити керівництво поліграфкомбінату «Україна» відразу після першого туру виборів.

Такі кроки вважаю недалекоглядними, недоцільними і сумнівними. Це провокує підозри в непрозорості, маніпуляціях і намірах використати державне підприємство, яке друкує бюлетені, в інтересах однієї зі сторін виборчих перегонів.

У результаті розгорнувся конфлікт, який нагадує кримінальні розборки і рейдерство. Як провокаційні, так і агресивні дії показали нездатність обох політичних сил – і Блоку Юлії Тимошенко, і Партії регіонів – толерантно, зважено, у рамках закону вести підготовку до другого туру виборів.

Такий розвиток подій вважаю неприпустимим. Будь-які натяки на силові рішення будуть погамовані негайно. Спроби зірвати виборчий процес чи кинути тінь на його законний характер, зокрема через захоплення державних структур, будуть рішуче подолані.

З цією метою я скликав позачергове засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому були схвалені невідкладні і обов’язкові для виконання всіма органами державної влади рішення.

За підсумками засідання вкотре наголошую: як глава держави я зроблю все, щоб гарантувати чесний, законний і демократичний характер виборів.

Доручаю Службі безпеки України забезпечити дотримання правопорядку навколо друку виборчих бюлетенів на поліграфкомбінаті «Україна». Саме СБУ гарантуватиме захист друку бюлетенів від зовнішніх втручань.

Закликаю правоохоронні органи повною мірою забезпечити законність виборчого процесу і не допустити власного втягування в політичні конфлікти. Нагадую, що українські правоохоронці присягали не політикам і чиновникам, а Українському народові. Прошу діяти виключно у вірності до цієї присяги.

Я закликаю народних депутатів з обох політичних таборів залишити приміщення поліграфкомбінату «Україна» і усвідомити свою відпо-відальність перед законом і країною. Прошу зрозуміти, що роль депутата є дещо більшою, ніж функція бійців зі штурмових загонів.

Закликаю обох кандидатів на посаду Президента, лідерів обох сил, які увійшли в протистояння, повернутися в русло спокійної виборчої роботи, вгамувати пристрасті і не провокувати конфліктів (Офіційне інтернет-представництво Президента України (www.president.gov.ua). – 2010. – 25.01).


^ Президент провів позачергове засідання РНБОУ стосовно ситуації на поліграфкомбінаті «Україна»


«Нам треба встановити чіткий режим забезпечення нормальної діяльності цього підприємства», – закликав глава держави на початку засідання Ради національної безпеки і оборони.

«РНБОУ сьогодні має всі підстави політичного і правового характеру розглянути це питання, звернутися до політичних сил, заспокоїти їх, закликати не вживати будь-який силовий чи неправовий сценарій, тримати політичну коректність, не забувати, що за цими виборами стоїть не тільки їхня гідність, а й гідність нашої країни», – сказав В.Ющенко.

Президент нагадав, що за його дорученням сім днів тому на підприємстві встановлено контроль Служби безпеки України за технологічним процесом випуску виборчої документації, щоб не допустити неконтрольований друк.

Президент критично оцінив ситуацію, що склалася на підприємстві, де за ініціативи уряду змінено статут та на базі зміненого статуту відбулося призначення нового керівника. Окрім того, новопризначений керівник не має допуску до роботи із секретними документами та державної таємниці, а відтак, не має права забезпечувати процес управління комбінатом, особливо в період друку виборчих бюлетенів для голосування на повторних виборах. Глава держави заявив, що також не поділяє спосіб дії протилежної сторони, п’ять народних депутатів від якої разом із групою з 20 осіб захопили кабінет директора комбінату.

«Ситуація, яку ми маємо, явно спровокована. Очевидно, заміна керівника підприємства, яке займається виготовленням бюлетенів на вибори Президента, між першим і другим туром, – це не крок, який посилює довіру опонентів виборів, це не крок, який посилює довіру суспільства», – констатував В.Ющенко.

Рада національної безпеки і оборони України доручила уряду призначити тимчасового керівника поліграфічного комбінату «Україна» з числа нинішніх заступників. Про це на брифінгу повідомила секретар Ради національної безпеки і оборони Р.Богатирьова.

За її словами, враховуючи той факт, що приводом для зіткнення між представниками політичних сил, що беруть участь у виборах, і представниками міліції стала зміна статуту і керівництва комбінату, РНБОУ ухвалила рішення, спрямоване на те, щоб жодна із сторін не мала контролю над комбінатом, який друкує виборчі бюлетені.

Відповідно до рішення РНБОУ, Кабінет Міністрів повинен визначитися з тимчасовим керівником поліграфічного комбінату з числа заступників, які сьогодні працюють на підприємстві. Р.Богатирьова зазначила, що ця людина повинна мати кваліфікацію, досвід, а також доступ до державної таємниці.

Крім того, ця кандидатура повинна бути узгоджена із Службою безпеки України (Офіційне інтернет-представництво Президента України (www.president.gov.ua), Эксперт-центр (www.exspert.org.ua). – 2010. – 25.01).


^ ЦВК оприлюднила офіційні
результати голосування


Центральна виборча комісія оприлюднила офіційні результати голосування в день виборів Президента України 17 січня. Результати голосування оголосив голова комісії В.Шаповал.

За результатами опрацювання 225 протоколів окружних виборчих комісій та підписання ЦВК протоколу щодо результатів голосування в закордонному виборчому окрузі, кандидат на пост Президента України В.Янукович отримав 35,32 % голосів виборців, а Ю.Тимошенко – 25,05 %.


Результати голосування по Україні


Кандидат % ЗА Голосів ЗА

Янукович В.Ф. 35.32 8 686 642

Тимошенко Ю.В. 25.05 6 159 810


Тігіпко С.Л. 13.05 3 211 198

Яценюк А.П. 6.96 1 711 737

Ющенко В.А. 5.45 1 341 534

Симоненко П.М. 3.54 872 877

Литвин В.М. 2.35 578 883

Тягнибок О.Я. 1.43 352 282

Гриценко А.С. 1.20 296 412

Богословська І. Г. 0.41 102 435

Мороз О.О. 0.38 95 169

Костенко Ю. І. 0.22 54 376

Супрун Л.П. 0.19 47 349

Противсіх В.В. 0.16 40 352

Пабат О.В. 0.14 35 474

Ратушняк С.М. 0.12 29 795

Бродський М.Ю. 0.06 14 991

Рябоконь О.В. 0.03 8 334


Не підтримали жодного з кандидатів 2,2 % виборців.

ЦВК на своєму засіданні оголосила результати голосування по всім ОВК та в закордонному виборчому окрузі.

Протокол про результати голосування підписали усі 14 членів ЦВК, проте окрему думку висловили заступник голови ЦВК Ж.Усенко-Чорна, заступник голови ЦВК А.Магера, члени ЦВК І. Жиденко, Ю.Швець, В.Шелудько.

Другий тур призначено на 7 лютого (Офіційний веб-сервер Центральної виборчої комісії (http://www.cvk.gov.ua), Українська правда (http://www.pravda.com.ua). – 2010. – 25.01).


Аналітика


Ю. Половинчак, канд. іст. наук,

старш. наук. співроб.


^ Перший – пройшов!


17 січня в Україні відбувся перший тур президентських виборів. Результати виявилися цілком очікуваними, що дає привід порадіти як мінімум за вітчизняних соціологів та політологів: їхні прогнози підтверджуються підрахунками ЦВК з точністю практично до коми. За даними опрацювання
99,9 % протоколів дільничних виборчих комісій, В.Януковичу віддали голоси 35,34 % виборців, Ю.Тимошенко – 25,04 %. Такі дані оприлюднені в прес-центрі ЦВК.

Отже, попередні підсумки такі: як і передбачалося, жоден з кандидатів не зміг отримати підтримки більшості населення, і 7 лютого на Україну чекає другий тур виборів Президента. У ньому змагатимуться В. Янукович і Ю. Тимошенко – сумніви в таких результатах виникали хіба що в штабі В. Ющенка.

Єдиний беззаперечний і остаточний висновок, що його можна зробити за показниками першого туру, формулюється оглядачами як «Україна без Ющенка». Директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології М. Погребінський дуже важливим результатом 17 січня називає «благополучний відхід В. Ющенка від влади». «Щоб не було ніяких ілюзій – закінчилася одна епоха, почалася інша», – підкреслює він. Переконливою крапкою, що завершує епоху В. Ющенка, став показник його електоральної підтримки – 5 % – для діючого Президента рейтинг мізерний (до цього часу найнижчий результат був отриманий президентом Словаччини Р.Шустером – 7,4 % на виборах 2004 р.). Отже, Україна 17 січня не лише засвідчила провал політики В. Ющенка, а й, здається, зафіксувала світовий рекорд падіння популярності серед президентів у сучасній історії.

Утім, російський політолог С.Бєлковський вважає, що В.Ющенко відіграв позитивну роль у новітній історії України, і з його жорсткими критиками не згоден. «Віктор Ющенко останні п’ять років гарантував демократію і не допустив узурпації влади, незважаючи на те що до скасування демократії і узурпації тяжіли всі – і Ю.Тимошенко, і основні опоненти в таборі переможця помаранчевої революції. Якби у 2004 р. виграв В.Янукович, вся опозиція була б закатана в бетон. В.Янукович постав з політичної могили багато в чому завдяки В.Ющенку. Тому сьогодні Україна – демократична країна і дає урок демократії і вільних виборів більшості інших країн пострадянського простору. І це значним чином заслуга Президента, що йде з посади», – зазначає С. Бєлковський.

Як би там не було, оцінка Президента В. Ющенка, з усіма його недоліками і досягненнями, – справа часу, а вибори-2010 ставлять перед експертами більш практичні і нагальні завдання. Одне з них – аналіз «феномену С. Тігіпка», третій, зате стрімкий результат якого став хоч і очікуваною, але все одно сенсацією, з якої напрошується принаймні два висновки. По-перше, більш ніж 13-відсоткова підтримка, отримана політиком, що репрезентує «нове покоління, молодих політиків», демонструє, що значна частина виборців втомилася від звичних осіб і брендів, і перебуває в пошуку «третьої сили». По-друге, високий показник С.Тігіпка демонструє суспільний запит на неконфліктне політичне середовище: спокійний, стриманий стиль політичної кампанії знайшов підтримку не лише на Сході і Півдні – базовому електоральному полі політика-банкіра, а й забезпечив йому 4–5 % прорив у Західному регіоні.

Поряд з успіхом С.Тігіпка слід відзначити вкрай невдалий виступ «старожилів» української політики – П.Симоненка, В.Литвина, О.Мороза, кожен з яких навіть не дотягнув до трьох відсотків. Це, очевидно, ще одне свідчення зробленого вище висновку про посилення суспільного замовлення на оновлення політикуму, наростання критичної маси розчарування «старою гвардією». Черговим його підтвердженням можна вважати і найнижчу за останні роки активність виборців – явка в цілому по Україні, за оперативними даними Центральної виборчої комісії, становила 66,72 %. Найвища активність виборців зафіксована у Львівській –
73 %, Волинській – 71 %, Луганській – 71 %, Донецькій – 69 % областях. Найнижчий відсоток громадян, що взяли участь у виборах, виявився в Закарпатській – 56 %, Житомирській і Одеській – по 62 % областях. Ці цифри дають змогу говорити про зниження виборчої активності (у 2004 р. явка в останньому турі голосування сягала 77,19 %) та робити цілком закономірні на цьому фоні висновки про розчарування українців.

Утім, в умовах політичної й економічної кризи зафіксована досить висока явка, а український виборець все ще демонструє значну політичну активність порівняно з багатьма європейськими країнами. Так, президент соціологічної служби «Український барометр» В.Небоженко вважає, що Україна виходить на європейський рівень, оскільки нині явка якраз реальна, тоді як явка в 70–80 %, з точки зору політолога, якраз і налаштовує на роздуми щодо її неправдоподібності.

Нинішні вибори в цілому отримали досить високі оцінки: дрібні порушення, звісно, були, але загалом – усе цілком демократично. Задоволеними ходом виборів залишилися у ЦВК. «Звичайно, окремі порушення є. Куди без них. Але вони не мають масового характеру», – заявила секретар комісії Т.Лукаш. Ці висновки підтверджуються й даними МВС. Ю.Луценко заявив, що вибори пройшли спокійно: було зареєстровано 74 порушення, зокрема 11 спроб винести бюлетені за межі дільниць, 11 фактів незаконної агітації, шість спроб підкупу виборців, чотири факти перешкоди роботі виборчої комісії, що для України, за словами Ю.Луценка, просто дрібниці.

Комітет виборців України заявив про відсутність істотних і системних порушень на виборах Президента, які могли б вплинути на загальний результат виборів. Водночас КВУ зазначає, тим не менше мали місце традиційні для українських виборів проблеми, такі як псування напередодні голосування виборчих бюлетенів шляхом незаконного проставляння штампу «вибув», штучний «зрив» кворуму в дільничних комісіях. Також відбувалися порушення процедури та часу відкриття дільниць, порушення прав спостерігачів та представників ЗМІ щодо їх присутності на дільницях, спроби виносу бюлетенів та ін. Найбільшою проблемою виборів КВУ вважає низьку якість списків виборців.

Нарікання на списки звучать і від політиків: як зазначали і представник фракції НУ – НС Ю.Кармазін, і лідер ВО «Свобода» О.Тягнибок,
«145 млн грн, які були кинуті країною на створення реєстру, ЦВК спустила в каналізаційну трубу».

Позитивно перебіг виборів оцінюють присутні на українських виборах спостерігачі від ряду міжнародних організацій, серед яких ОБСЄ, Рада Європи, Європейський парламент, Міжнародний республіканський інститут. Єврокомісія, спираючись на оцінку виборів Місії спостерігачів ОБСЄ/БДІПЛ, привітала проведення першого туру голосування, відзначаючи, що «енергійна передвиборна кампанія надала широкі можливості для вибору», та констатуючи, що «вибори відбулися в мирній атмосфері з високою явкою виборців». На думку голови Місії спостерігачів на президентських виборах в Україні від Європейського парламенту П.Ковала, перший тур виборів Президента України засвідчив перемогу масових акцій протесту проти фальсифікацій виборів 2004 р., названих помаранчевою революцією. «Думаю, що це перемога помаранчевої революції в тому сенсі, що тоді йшлося про свободу вибору», – підкреслив він.

Висновок наглядової Місії Міжпарламентської асамблеї СНД підтверджує оцінку західних експертів: перший тур президентських виборів в Україні, що відбувся 17 січня, пройшов без суттєвих порушень і відповідав законодавству країни.

Загалом, оцінки міжнародних спостерігачів позитивні та досить одностайні – як у частині визнання виборів демократичними та прозорими, так і в переліку недоліків виборчого процесу, що хоч і не вплинули істотно на результати народного волевиявлення, та потребують врахування та виправлення в майбутньому. Спостерігачі відзначають, що списки виборців все ще залишаються проблемою українських виборів. Вітаючи Україну зі створенням першого централізованого електронного реєстру виборців, міжнародні організації, що надіслали спостерігачів, відзначають величезні проблеми з точністю списків і їх веденням. Крім того, експертами наголошується: виборче законодавство під час виборів неодноразово змінювалося, що демонструє його недосконалість, а ухвалення в останню хвилину змін до виборчого закону створило плутанину навколо самого закону і його трактування.

Дійсно, певної нервовості першому туру виборів надавали відсутні зрозумілі правила голосування, змінені судом у ніч перед виборами: Київський апеляційний адміністративний суд заборонив вносити зміни до списку виборців у день голосування, а також зобов’язав всіх, хто має намір голосувати вдома, мати при собі медичні довідки, що підтверджують необхідність амбулаторного лікування. Ускладнило ситуацію і те, що Партія регіонів оголосила про ігнорування «ангажованого або корисливого судового рішення». Ці обставини не лише змушували членів виборчкомів усіх рівнів розв’язувати проблеми буквально «на марші», але і загрожують проявитися після першого туру, вже як привід для майбутніх судових війн, що можуть розгорітися між Ю.Тимошенко і В.Януковичем. Рішення, за якими правилами працювати, що їх були змушені самостійно приймати комісії, відкривають шлях для оскарження результатів голосування. Отже, суперечка навколо конфліктних норм ще не закінчена.

Підвищення напруження додала і тема так званого «грузинського десанту» – понад 2 тис. грузинських спостерігачів, які, отримавши відмову ЦВК у реєстрації, прибули спостерігати за дотриманням процедури виборів (звісно ж, на Донеччині – де ж іще) із журналістськими посвідченнями. Тему «підігрівали» обидві сторони головних опонентів президентських перегонів: «регіонали» наголошували на «спортивній статурі так званих журналістів» та називали їх не інакше, як «бойовиками»; «бютівці» ж, після декількох незначних конфліктів прибулих з окремими найбільш активними виборцями шахтарського краю здійняли галас ледве чи не про геноцид «мирних журналістів донецькими бандитами». І хоча відверто рукотворний характер проблеми викликає у вітчизняних оглядачів схильність до переважно поблажливо-іронічного її висвітлення, було б набагато спокійніше, якби вона була розв’язана оперативно і не виявилася банальною репетицією чи пробою сил в очікуванні другого, вирішального туру виборів.

Попри всі ці застереження, наголосимо ще раз, світова спільнота сказала своє слово: вибори – чесні, вибори відбулися. Цей висновок важливий з огляду на ту роль, яку оцінки міжнародних спостерігачів, в першу чергу західних, відігравали раніше в розгортанні післявиборних сценаріїв в Україні. Важливість зазначеного висновку підкреслюється ще і тим, що оцінки першого туру виборів Президента самими учасниками перегонів відрізняються.

Як повідомила народний депутат від Партії регіонів Г.Герман, штаб лідера Партії регіонів В.Януковича перший тур вважає чесним і прозорим. «Величезна кількість спостерігачів західних, а також кандидати, які йшли на вибори не від влади, вже заявили, що перший тур виборів був чесним і прозорим. Ми також схиляємося до такого висновку», – сказала вона.

У штабі В. Ющенка констатують, що перший тур виборів глави держави відбувся чесно і демократично. Як зазначив перший заступник керівника штабу Ющенка Р. Безсмертний, «ті невеликі порушення, які спостерігались, не вплинули на результати голосування», – сказав він.

Зі свого боку у БЮТ наголошують, що 10 % розрив між Ю. Тимошенко і В.Януковичем – тимчасовий, штучний і організований за вказівкою ЦВК шляхом зволікання з передачею протоколів з мокрою печаткою. Таким чином, на думку «бютівців», Партія регіонів дістане можливість маніпулювати цифрами і демонструвати громадянам свою перевагу над Ю. Тимошенко.

А от Блок Литвина взагалі не визнає вибори Президента. «Литвинівці» вважають, що під час першого туру голосування були масові порушення, зокрема підкуп виборців, використання адміністративного ресурсу. «Ми вважаємо їх недемократичними і такими, що не відповідають волевиявленню громадян», – заявив депутат від Блоку В.Литвина О.Зарубінський. Він повідомив, що Блок В.Литвина готовий подати до Верховної Ради проект постанови про перерахунок голосів у першому турі президентських виборів, а також готовий ініціювати ще одну постанову про визнання виборів такими, які не відповідають волевиявленню громадян.

Проте незадоволення так званих «міноритарних акціонерів» виборчого процесу навряд чи відіграє вирішальну роль: результати першого туру влаштовують головних учасників кампанії. Запекла боротьба розгорнеться в контексті вирішального другого туру. Наразі ж вона буде швидше «пристрілочною» і для основних суперників – Ю.Тимошенко та В.Януковича – обертатиметься навколо розмірів дистанції між першим та другим місцем першого туру. Контури цієї боротьби були окреслені буквально одразу після закриття виборчих дільниць 17 січня і ознаменувалися черговим «соціологічним скандалом». Йдеться про дані екзит-полів: лише один із шести проведених («Національний екзит-пол») зафіксував перемогу ув першому турі В. Януковича з незначним відривом у межах 5 %, решта показали різницю в 10 %. Зрозуміло, що в штабі Ю. Тимошенко взяли до уваги тільки вигідний для них екзит-пол, оголосивши решту «замовленими». «Регіонали» зі свого боку наполягають на достовірності 10-відсоткового розриву, зафіксованого і ЦВК.

Сенс дискусії про масштаби розриву лежить на поверхні. Головні резони не лише в тому, що 10-відсоткова різниця надто серйозна для того, щоб оскаржити її в судах, а і в психологічному аспекті: перевага, виражена двозначним числом сприймається як істотніша. Оперуючи цими даними, опоненти можуть заявляти про деморалізацію команди Ю.Тимошенко та прогнозувати, що такий великий відрив гарантує їм програш у другому турі. Це також аргумент для заяв про народний вотум недовіри, отриманий Ю.Тимошенко, оскільки істотне домінування лідера опозиції свідчить про масове розчарування урядовою політикою. Відповідним шансом уже скористався В.Янукович. «Голосування – це був своєрідний референдум. Сьогодні вони отримали оцінку від виборців, і ця оцінка була справедливою», – підкреслив він.

Утім, наголосимо ще раз: дискусія про різницю між фіналістами першого туру в першу чергу працює як іміджевий і психологічний фактор, а не як однозначний сигнал про результати другого. Навіть фіксуючи 10-відсотковий відрив В. Януковича, експерти відзначають, що в Україні вперше склалася ситуація, коли підсумки другого туру спрогнозувати неможливо. Як зазначає директор Інституту Горшеніна К.Бондаренко, «поки що не факт, що нинішній фаворит кампанії може стати фаворитом другого туру».

Особливої гостроти в цьому контексті набуває питання перерозподілу голосів аутсайдерів першого туру. У боротьбу за них включилися обидва претенденти на президентську посаду. В.Янукович готовий підтримати ідеї за зміни в країні всіх кандидатів на пост глави держави. Ю.Тимошенко закликає кандидатів підтримати її і обіцяє всім, хто віддасть свої голоси їй у другому турі, реалізацію їх програм і ідей. «Усі кандидати мають усі шанси на те, щоб об’єднатися перед другим туром виборів», – сказала вона. Очевидно, що чинний Прем’єр активізуватиме гасла часів помаранчевої революції, можливо, головним чином пов’язані з позиціонуванням «демократ – недемократ», розраховуючи рекрутувати під свої прапори виборців В. Ющенка, О. Тягнибока, А. Гриценка. Слід визнати, що ці розрахунки небезпідставні: зрозуміло, що значна частина виборців Західної України, які не підтримали Ю. Тимошенко в першому турі, 7 лютого віддадуть їй свої голоси, керуючись принципом «меншого зла». Можна також прогнозувати, що за цим же принципом значна частина виборців П.Симоненка, І. Богословської, О. Мороза в другому турі підтримають В.Януковича. Утім, такий перерозподіл голосів у другому турі став для України традиційним. Набагато цікавіше, як розподілятимуться голоси С.Тігіпка і А.Яценюка, які акумулювали принципову і навіть критичну для фіналістів президентської гонки масу електоральних симпатій.

На особисту підтримку політиків так званої «нової генерації» фіналістам розраховувати не доводиться. Обидва кандидати відмовилися закликати своїх прихильників віддати голоси в другому турі за будь-кого з фаворитів, плануючи найближчим часом зайнятися партійним будівництвом. І якщо електорат А.Яценюка швидше все ж постпомаранчевий і його вибір в першу чергу на користь Ю.Тимошенко більш прогнозований, то рішення виборців С.Тігіпка стане інтригою нинішніх виборів. Збірний портрет прихильника політика в цьому плані остаточної відповіді не дає. З одного боку, виборець С. Тігіпка – це переважно виборець центру, півдня і сходу України. Тому багато хто з політологів пророкує, що його підтримка швидше дістанеться В. Януковичу. З іншого – це людина, розчарована в трійці лідерів, налаштована на зміни, яка хотіла б бачити якесь оновлення. І тут важко не погодитись із висновком російського політолога С. Бєлковського, який підкреслює, що В.Янукович, уособлюючи образ консервативного політика, управлінця ще радянського зразка, в очах виборців, налаштованих на зміни, поступатиметься більш мобільному образу Ю. Тимошенко.

Загалом, зваживши ці аргументи, можна зробити висновок, який навряд чи задовольнить політиків, що прагнуть ясності: електоральні симпатії – не сумнозвісний свинячий грип, під час політичних контактів не передаються. Передати голоси від одного кандидата до іншого неможливо, люди все одно проголосують по-своєму і вибір українці часто роблять емоційний. Науковий керівник фонду «Демократичні ініціативи» І. Бекешкіна переконана, що навіть перетікання голосів так званих демократичних кандидатів у другому турі до Ю.Тимошенко не є беззаперечним. «Як Ю. Тимошенко мобілізувати голоси у першому турі, які були не за неї, але не будуть голосувати за В. Януковича... Але чи будуть вони голосувати за неї – це великий знак питання. Вони не переходять їй стовідсотково від таких кандидатів, як Яценюк, Ющенко, Тягнибок чи Гриценко. У кращому разі вони переходять на 40 %», – зауважила вона.

Матеріалом для роздумів можуть слугувати також дані соціологічних опитувань, які з’ясовували, зокрема, і питання, як голосуватимуть українці у другому турі президентських виборів. Їх підрахунки продовжують фіксувати лідерство В.Януковича. Як свідчать дані соціологічного опитування компанії Research&Branding Group, оприлюднені в ефірі «Шустер Live», у другому турі за В.Януковича готові проголосувати 44,37 % українців; за Ю.Тимошенко готові віддати свої голоси 37,67 %. Не підтримають жодного кандидата 11,8 %. Не збираються голосувати 1,96 % виборців; 7,18 % респондентів не змогли відповісти.

Крім того, дані свого опитування оприлюднила глава правління Інституту соціологічних досліджень ім. Яременка О. Балакірєва. Результати цього опитування свідчать, що за В. Януковича у другому турі виборів Президента готові проголосувати 44,1 % виборців, за Ю. Тимошенко – 38,5 %, не підуть на вибори – 3 %, проти обох кандидатів – 8,6 % і не визначилися – 5,6 % респондентів.

Також результати свого опитування оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології. Згідно з ними, у другому турі президентських виборів за В.Януковича готові проголосувати 41,4 % виборців, Ю.Тимошенко готові віддати свої голоси 30,1 % виборців, не підтримають жодного кандидата –
13,9 %, не братимуть участі в голосуванні 5,6 % виборців і не визначилися 9 % респондентів.

Проте оперувати оприлюдненими результатами треба дуже обережно, хоча б тому, що вони залишають досить великий люфт для коливань електоральних симпатій: сумарна кількість українців, що за три тижні до другого туру не збираються йти на вибори, готові голосувати проти обох кандидатів і ще не визначилися, за результатами різних опитувань становлять 20 % і вище. Таким чином, у кандидатів є можливість не лише мобілізувати свій базовий електорат, що в першому турі залишився неактивним унаслідок розчарування чи святкового небажання втягуватися в політичні баталії, а й поборотися за перспективу перетворити потенційну енергію 20 % виборців на кінетичну, таку, що рухатиме саме їх рейтингові показники вгору.

Отже, прогнозованість подальшого перебігу виборів Президента України залишається досить низькою. І йдеться не лише про визначення імені переможця, а й про поки що досить слабо задіяні політтехнологічні ресурси кандидатів. І, нарешті, останнє: на відміну від більшості країн, у яких найбільша інтрига – саме перебіг виборів, в Україні найцікавіше починається лише після того, як народ скаже своє слово. Тому головні інтриги політичного сезону-2010 попереду.


Н. Тарасенко, мол. наук. співроб.

^ Зарубежный взгляд

на украинские выборы


Отзывы западных политиков и обозревателей


Первый тур выборов Президента Украины, состоявшийся 17 января 2010 г., прошел в соответствии с международными стандартами. Это признал украинский ЦИК, признали практически все участники президентской гонки, а также международные наблюдатели. Причем это факт почти уникальный для постсоветского пространства, все без исключения международные наблюдатели – от Миссии СНГ до совместной Миссии ОБСЕ, Европарламента, Парламентской ассамблеи Совета Европы и Парламентской ассамблеи НАТО – признали эти выборы в целом соответствующими международным стандартам.

Выборы в Украине прошли на высоком уровне, заявила ^ Миссия
ОБСЕ. «Эти выборы были очень хорошими. Это были высококачественные выборы», – заявил президент Парламентской ассамблеи ОБСЕ, специальный координатор Миссии краткосрочных наблюдателей ОБСЕ Ж.Суареш.

По его словам, нынешний избирательный процесс является «шагом вперед по сравнению с предыдущими выборами». Ж.Суареш отметил, что избирательная кампания прошла спокойно, организованно, все опасения по поводу массовых фальсификаций не оправдались.

Положительно оценила проведение выборов Президента Украины наблюдатель от Европарламента Р. Хармс. «У меня нет никаких оснований считать, что на президентских выборах были организованы манипуляции», – заявила она. «То, что я наблюдала, говорит скорее в пользу честных и прозрачных выборов. Мне не на что жаловаться. Голосование было очень хорошо подготовлено», – добавила Р. Хармс. Никаких жалоб от других наблюдателей от Европарламента, по ее словам, тоже не поступало.

Евродепутат подчеркнула, если все международные наблюдатели подтвердят, что выборы были демократическими, то все кандидаты должны признать результаты, чтобы второй тур тоже состоялся в соответствии с «правилами игры». «Я вижу, что Украина действительно ориентирована на Запад, в чем я сегодня во время проведения этих выборов снова убедилась. То, как здесь дискутируют о выборах, как обсуждают стратегичность голосования, все это свидетельствует о том, что Украина и ее граждане за последние пять лет намного больше приблизились к Западу, к ЕС, чем я думала», – сказала Р.Хармс.

Комментируя результаты экзит-поллов, евродепутат отметила, что они стали свидетельством разочарования избирателей, которые пять лет назад возлагали слишком большие надежды на В.Ющенко. Поражение нынешнего Президента В. Ющенко Р. Хармс не драматизирует и не видит в этом поражения европейского курса Украины. Она отмечает, что правильным путем для будущего лидера сегодня является не только формулировка глобальных целей – курс на ЕС или курс на Россию. Важнейшим сейчас, по ее мнению, является достижение стабильности и действенной демократии – позаботиться о том, чтобы в стране функционировала социальная система, здравоохранение, у каждого был бы равный доступ к образованию. «Вступление в ЕС все равно не будет возможным без общего реформирования», – сказала депутат Европейского парламента.

Ранее высокий уровень подготовки Украины к выборам Президента также отметил представитель Европарламента, сопредседатель Комитета по межпарламентскому сотрудничеству Украины и Европейского Союза П.Коваль.

^ Польская наблюдательная миссия в составе политологов, ученых и депутатов Сейма пришла к выводу, что ход голосования в первом туре президентских выборов в целом соответствовал европейским стандартам. Как заявил депутат Сейма Республики Польша М.Камински, значительных нарушений, которые могли бы поставить под сомнение результаты выборов, не обнаружено. Польские эксперты выразили уверенность, что Украина и дальше будет ориентироваться на демократические принципы в развитии государства.

Польские специалисты уверены, что только евроинтеграция обеспечит украинцам свободу рыночных отношений, военную безопасность и свободу слова. Польские эГлава российского Совета по внешней и оборонной политике С.Караганов, со своей стороны, считает, что ни В.Януковича, ни Ю.Тимошенко нельзя назвать однозначно предпочтительными для Москвы кандидатурами. «С ними обоими будет непросто иметь дело, однако оба они будут действовать в интересах Украины и понимают, что эти интересы связаны с тем, чтобы балансировать между Россией и Западом. В. Ющенко этого не понимал, поэтому его правление можно считать досадной случайностью».

Высказали свое мнение о результатах первого тура выборов и другие известные российские политики. Так, глава Комитета Госдумы по международным делам К. Косачев полагает, что волеизъявления украинцев никаких сенсаций не принесло. «Аналитика сработала хорошо, и каждый из пяти кандидатов занял свое понятное и логичное место», – заявил депутат.

Вторит ему и первый заместитель председателя Комитета Государственной думы по делам СНГ и связям с соотечественниками, директор Института стран СНГ К.Затулин. «Результаты выборов абсолютно предсказуемы. Еще в пятницу я г