Реферат: Література

Міністерство освіти і науки України


Н а в ч а л ь н а п р о г р а м а


для загальноосвітніх навчальних закладів

з кримськотатарською мовою навчання


(12-річна школа)


ЛІТЕРАТУРА


(кримськотатарська, ЗАРУБІЖНА)


5 КЛАС


Київ - 2004


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.


Художня література як один із видів мистецтва — найпопулярніший і найдоступніший усім. Сила впливу худож­нього слова найвизначніших літературних творів не лише в тому, що вони правдиво в образах моделюють різні сторони і грані дійсності, а й тому, що вони гуманістичні за своєю суттю. Вивчення літератури в школі проводиться не лише з освітньою, а й з виховною метою. Адже засобами мистецтва слова виховується любов до України, повага до її мови, історії, звичаїв і традицій.

Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, яка змогла б знайти себе в суспільстві. На прикладах літературних творів вчитель має виховувати людину зі стійким ха­рактером, сильною волею, добрим серцем, чистою совістю.

Реформування освіти вимагає по-новому підходити до навчання. Як свідчать наукові дослідження, потрібно на­вчити учнів самостійно здобувати знання, щоб потім умі­ти адаптуватися в соціумі і самостійно та творчо працювати. Для цього необхідно формувати в учнів:

— уміння визначати проблеми у творах, що вивчаються; самостійно та критично їх аналізувати;

— усвідомлювати, де в життєвих ситуаціях можна буде використати здобуті знання і вміння;

— уміти працювати з текстом твору, робити висновки й узагаль­нення;

— уміти працювати в колективі над розв'язанням проблем, поставлених однокласниками;

— уміти користуватися знаннями в галузі літератури, одержаними поза школою (радіо, телебачення, Інтернет, самостійне читання художньої та критичної літератури).

Вироблення цих умінь вимагає від учителя бути не диктатором, а організатором, консультантом і помічником в усіх видах діяльності школярів.

Для того, щоб спланувати вивчення програмного матеріалу, потрібно змінювати технологію навчання і орієнтуватися, в першу чергу, на особистісну технологію (її ще називають персонал-технологія), враховуючи при цьому в середній і старшій школі ті знання, які учнів отримали під час навчання в початковій школі, а також міжпредметні зв'язки.

Дуже важливо для вчителя підключити механізм організації творчої діяльності учнів на уроках літератури і під час самостійної роботи.

При цьому учитель має наперед передбачити всю систему роботи, до якої можуть входити такі її види , як добір літературного матеріалу з відповідної проблеми; характерис­тика образів; з'ясування ролі художніх деталей, використаних письменником; роздуми над психологічною характеристикою героя; виявлення авторських оцінок зоб­ражуваного у творі; розкриття ролі підтексту у змалюванні характера героя, подій та інш.

Стимулюють творчість та активність учнів і завдання, які вимагають творчого підходу до їх розв'язання, використання пошукових, тестових завдань. Аналітична робота з творами має допомагати учневі повніше розуміти їх художній зміст, виявляти конкретно-історичне та загальнолюдське значення зображеного письменником, формувати морально-естетичні ідеали, освоювати методологічні принципи оцінки явищ словес­ного мистецтва, підносити на вищий рівень культуру його сприймання. Кожний літературний твір учитель має розкривати як своєрідну художню неповторність.

Систематичності курсу сприяє історико-літературний принцип структурування навчального матеріалу в програмі, який здійснюється в кожному класі відповідно до вікових особ­ливостей і пізнавальних можливостей школярів. Програмами передбачено твори для текстуаль­ного вивчення (читання й аналіз), самостійного чи­тання, позакласного читання (окремі з них — на вибір учителя та учнів — обговорюються на спеціально відведе­них уроках).

До багатьох творів додаютья теоретико-літературні поняття. Длл їх пояснення відводиться певна частина уроку, але бажано, щоб ця робота була одним із компонентів загального опрацювання твору.

З метою ознайомлення учнів з творчістю письменників, що жили або живуть в області (районі), місті (селі), де знаходиться загальноосвітній навчальний заклад, до програм уведена рубрика «Література рідного краю». Кількість годин і час проведення уроків за творами, що пропонуються у цій рубриці, визначає вчитель.

Навчальні години в кожному класі розподілено орієн­товно за розділами. Учитель може змінювати кількість го­дин на вивчення того чи іншого розділу або теми, що дасть змогу творчо підходити до реалізації літературної освіти.

На уроки з позакласного читання та на розвиток мовлення учитель може виділити спеціальні години із загальної кількості годин.

Підсумкові уроки проводяться після вивчення окре­мих тем або наприкінці кожного семестру і навчального року. Діяльність учителя повинна будуватись на основі принципів ділового, дружнього і творчого співробітництва з учнями.

Програми можуть бути одночасно календарним пла­ном. У відведеній колонці вчитель проставляє кількість годин та дату проведення уроку.

На уроки розвитку зв'язного мовлення, позакласного читання та уроки літератури рідного краю радимо виділя­ти по 2 години на семестр (півріччя).


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

навчальних досягнень учнів з кримськотатарської та

освітньої літератури

5—12 класи

Головним завданням викладання предмета є літератур­на освіта, розвиток гуманітарної культури та творчих здібно­стей учнів, виховання у них світоглядних орієнтацій, фор­мування вміння самостійно ознайомлюватися з творами мистецтва слова та свідомо сприймати втілені в них есте­тичні, духовні цінності.

Об'єктом вивчення в літературі є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність, що й зу­мовлює організацію уроку літератури.

У центрі уроків літератури знаходиться аналіз та інтер­претація художнього твору, однак доцільно, де можливо, залучати різні контексти літературного процесу (літературні школи, течії, напрямки, зв'язки між національними літе­ратурами) і культурно-історичного поступу. Вчитель має чітко визначити основні та фонові знання, дібрати спорід­нені факти в інших видах мистецтв, забезпечити необхідний мінімум теоретико-літературних знань.

Проте ознайомлення з різними контекстами, теоретико-літературними поняттями та компаративними зв'язка­ми не є основними напрямками в роботі вчителя літерату­ри, а лише додатковими засобами розкриття своєрідності та етичного сенсу твору. Пріоритет залишається за аналі­зом поетики та концепції тексту з метою подальшого інтег­рування здобутих знань у духовний світ учнів.

Переорієнтація процесу навчання на розвиток особистості передбачає індивідуально-диференційований, особистісно-орієнтований підхід, коли у вчителя на першому місці дитина, учень — особистість, формування якої має спрямовуватися засобами словесного мистецтва та педагогічної майстерності.

Для забезпечення ефективних вимірників запроваджено 12-бальну шкалу оцінювання навчальних досягнень учнів.


Рівень навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів


І. Початковий

1

Учень відтворює матеріал, називаючи окремий факт.




2

Учень розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням.




3

Учень розуміє навчальний матеріал, за допомогою вчителя дає відповідь у вигляді висловлювання.

ІІ. Середній

4

Учень має уявлення про зміст твору, здатний переказати незначну його частину та за допомогою вчителя визначити основні сюжетны елементи.




5

Учень знає зміст твору, переказує окрему його частину, за допомогою вчителя зна ходить приклади у тексті.




6

Учень знає зміст твору, здатний переказати значну його частину, за допомогою вчителя виділяє головні епізоди.

III. Достатній

7

Учень володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту.




8

Учень володіє матеріалом, під керівницт­вом учителя аналізує текст, виправляє допу­щені помилки й добирає докази на підтверд­ження висловленої думки.



9

Учень володіє матеріалом та навичками аналізу літературного твору, оцінює окремі літературні явища, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань.

IV. Високий

10

Учень володіє матеріалом та навичками аналізу літературного твору, систематизує набуті знання, знаходить І виправляє допущені помилки.



11

Учень володіє матеріалом, вміннями та навичками аналізу художнього твору, висловлює власні думки, самостійно оцінює літературні явища.



12

Учень вільно володіє матеріалом та на­вичками аналізу літературного твору, здатний до оригінальних рішень різнома­нітних завдань.



На уроках літератури домінуючою формою навчання і здійснення контролю за досягнутими результатами є діа­лог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності та до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи роз­мірковувати, робити узагальнення і висновки, висловлю­вати власні думки й оцінки. При цьому й відбувається пе­ревірка та оцінювання навчальних досягнень учнів і рівня їхньої компетентності, тобто поточне оцінювання знань та вмінь. Під час такого оцінювання обов'язковим має стати контроль за прочитанням кожним учнем визначених про­грамою творів і знанням їх змісту, за виконанням зазначе­них у програмі видів усних та письмових робіт. За згодою учня відповідні бали за тему можуть бути виставлені на підставі поточних.

Знання напам'ять визначених програмою творів та їх виразне читання оцінюється 12 балами.

Основною структурною одиницею кожного навчального предмета є тема, що передбачена навчальною програмою.

Під час тематичного оцінювання кількість балів, яку отримує учень, має бути результатом опанування ним кож­ної конкретної теми.

Тематичне оцінювання є обов'язковим, і результати його проведення фіксуються у журналі в окремій колонці (За тему...).

Тематичну атестацію у процесі вивчення літератури краще проводити за певними блоками (розділами) курсу, зважаючи на те, що на вивчення більшості літературних творів визначено невелику кількість годин.

Якщо вивчення теми не завершено в межах семестру (чверті), то атестація за нею переноситься на наступний семестр (чверть). Якщо учень через поважну причину не зміг пройти атестацію з окремої теми, то на його прохання ця атестація може бути перенесена на інший термін, але не пізніше, ніж на тиждень.

Для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів у журналі відводиться дві клітини: для першої і мож­ливої повторної атестації. Учням дозволяється перескла­дати тему з метою підвищення балів. За ведення зошитів з літератури оцінки виставляються один раз на семестр.

Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці се­местру та навчального року. Підсумкові бали за семестр визначаються за результатами тематичного контролю.

Семестрові бали виставляються за умови проходження учнем усіх запланованих тематичних атестацій, відповідно виставляються й підсумкові бали за рік. У випускних (9-х і 11-х) класах передбачається проведення державної підсум­кової атестації з метою перевірки освітнього рівня учнів.

Отже, форми оцінювання навчальних досягнень учнів — поточне, тематичне, підсумкове — на сучасному етапі на­бувають іншого характеру, стимулюючи учнів до підви­щення рівня навчальних здобутків.

5 клас


38 годин – вивчення літератури

4 години – позакласне читання

8 годин – розвиток мови

1 година резервна


№

п/п

часы

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1.

1г.

Книга в житті людини. Початкове поняття про художню літературу.

Визначає роль читання в житті людини.Називає улюблені книги та їх авторів.







^ Усна народна творчість




2.

1г.

Народні пісні (Халкъ йырлары). Задушевність і виразність народних пісень. Пісні, що виконуються на святах і народних гуляннях. Втілення в народних піснях гумору, життєлюбства, веселої вдачі й оптимізму.

«Степовий воробышек» («Боз торгъай»), «Миша» («Сычан»).

Пояснює відображення в народних піснях звичаїв і традицій кримських татар.

Дає класифікацію народних пісень.

Записує кілька пісень зі слів родичів.

Вивчає пісні (на вибір).

3.

1г.

Колискові пісні (Бешик йырлары)


Вираження в колискових піснях ніжних материнських почуттів.

Пояснює, в чому полягає специфічність колискових пісень. Наводить приклади з пісень щодо материнських почуттів, любові до дитини, турботи про неї, надії на її щасливу долю, на те, що вона буде опорою для батьків.

4.

1г.

Лічилки і скоромовки (Саювлар, тезайтымлар).

Роль мови в дитячих іграх.

Прислів'я і приказки (Аталар сезлери ве айтымлар).


Відображення в них народної мудрості і кмітливості.


Загадки (тапмаджалар).


Дає роз"яснення поняттям: лічилка і скоромовка, прислів'я і приказка, загадка.

Узагальнює знання , отримані в початковій школі.

Розширює і доповнює знання по цих темах. Пояснює, у чому «користь і краса» творів усної народної творчості, зокрема даних жанрів.

5.

1г.

Народні традиції, звичаї і народні свята

(Урф адетлеримиз ве халкъ байрамларымыз).


Виховне значення народних традицій і звичаїв.

Характеризує особливості народних звичаїв і традицій; їхню змістовність і барвистість.

Перелічує народні свята, пояснює їхній зміст.

Розповідає про їх проведення.







^ Народні казки (Халкъ масаллары)




6.

2г.

Народна казка як особлива форма відображення реального життя. Види казок. Перемога добра й покарання зла – розв'язка всіх казкових сюжетів.

Життєстверджуюча сила народних казок.

«Розумний їжак і хитра лисиця»

(«Акъыллы кирпинен айнеджи тильки»).

Дає визначення народної казки, визначає види казок. Пояснює, у чому полягає народний ідеал в казках, уявлення про щастя, добро і справедливість.

Уважно читає казку, визначає вигадане й реальне. Визначає сюжетну лінію. Поділяє на частини, дає заголовки кожній частині, складає план переказу. Пояснює, хто перемагає і чому.







^ Казки народів світу




7.

1г.

«Чому старим пошана ?» (болгарська народна казка).


^ Теорія літератури.

Поняття про логічний наголос.

Уважно читає казку.

Визначає сюжетну лінію і головних героїв.

Поясниє зміст назви казки.

Дає пяснення визначенню " логічний наголос".







^ Літературна казка (Эдебий масал)




8.

2г.

Еюп Дерменджи

«Смерть хитрої лисиці» («Айнеджи тилькининъ олюми»)


Творче використання автором традиційного казкового сюжету.

^ Теорія літератури.

Поняття про літературну казку.

Читає уважно казку.

Пояснює розв'язку й зміст казки. Дає характеристику головним героям. Розкриває тему, композицію, ідею казки. Аналізує лексику, синтаксичні конструкції, фонетику вірша, художні образи, римування.

9.

3г.

Ханс Кристиан Андерсен

«Сніжна королева»


Торжество самовідданої любові і дружби над егоїзмом .

Знає відомісті про автора.

Визначає реальне і фантастичне в казці,авторське ставлення до героїв. Описує зовнішність головних героїв. Визначає особливості побудови казки.

Знаходить порівняння.

Визначє місце логічного наголосу в окремих фрагментах. Виявляє своє ставлення до казки.







^ З історії світової літератури




10.

3г.

Рудольф Ерик Распе

«Дивні пригоди барона Мюнхгаузена»

(«Барон Мюнхгаузеннинъ сергузешлери»)


Німецький письменник Распе і його обробка багатьох веселих історій, об'єднаних ім'ям легендарного героя – барона Мюнхгаузена.

Подає відомісті про письменника.

Переказує близько до тексту історію, що найбільш сподобалась, зберігаючи при цьому потрібну інтонацію.

Пише відгук на прочитане.







^ З історії кримськотатарської літератури




11.

1г.

Усеін Шаміль Тохтаргази

«Що це?» («Про недир?»)


Вірш – гімн освіті.

Розповідає про письменника .

Читає виразно вірш. Розкриває тему, ідею і композицію, стофіку вірша.

Виділяє ключові слова і фрази, що несуть змістове, емоційне навантаження.

12.

2г.

Номан Челебіджихан

«Молитва ластівок» («Къарылгъачлар дуасы»)

Значення знань у житті. головного героя. Про його глибоке душевне потрясіння при закритті нової школи.

Виявляє головну тему твору й основну думку автора. Складає план переказу. З"ясовує тимчасовий і причинно-наслідковий зв'язок між подіями в творі. Виявляє своє ставлення до прочитаного. Готує докладний переказ.

13.

1г.

Мемет Нузет

«Мати і дитя...» (« Ана иле бала арасында ...»)

Зображення взаємин матері і дитини.


«Ріка» («Озен»).

Живлюща картина природи. Любов до природи. Зв'язок людини з навколишнім світом.

Теорія літератури. Поняття про паузу, ритм і риму.



Уважно читає твір. Доводить, спираючись на текст, що мова йде про виховання в дитині чесності, дбайливого відношення до усього навколишнього. Знаходить у вірші уособлення і метафори.

З"ясовує головну тему віршів. Робить повний аналіз віршів. Вчить напам"ять вірш «Ріка».

Дає визначення поняттям "пауза, ритм і рима".

14.

3г.

Абляким Ільмі

«Бджоляр Бєкірчік» («Къуртчу Бекирчик»)


Розповідь про допитливого і працьовитого хлопчика. Глибокий інтерес Бєкірчіка до життя бджіл, бажання довідатися і зрозуміти тонкощі бджолярства.


^ Теорія літератури.

Поняття про монолог і діалог.

Розповідає про письменника.

Читає уважно оповідання. Розкриває тему, ідею і композицію оповідання. Виділяє епізоди, вказує тимчасовий і причинно-наслідковий зв'язок між подіями у творі.

Знаходить в тексті опис зовнішності Бєкірчіка. Складає усну розповідь про героїв. Готує переказ.

Дає визначення поняттям " монолог і діалог".

15.

2г.

Мамут Дибаг

«Бджоли» («Балкъуртлар»)

Опис пригод бджіл, що потрапили в руки жадібної людини.

Зображення доброго ставлення і любові до природи і тварин в образі бджоляра дядька Амета.

^ Теорія літератури.

Поняття про літературного героя.

Знає зміст тексту .

Виразно читає текст.Виділяє ключові слова і фрази, що несуть змістове, емоційне навантаження.

Складає усну розповідь про героя; виявляє своє ставлення до прочитаного. Готує переказ.

Дає визначення поняттю" літературний герой".

16.

1г.

Риза Фазил, Лютфі Софу.

«Зірка Амет-Хана» («Амет-Ханнынъ йылдызы»)

Уривок з документальної повісті.

Розповідь про дитячі і юнацькі роки Амет-Хана.

Знає біографічні відомості.

Читає виразно уривок з повісті. Вказує історичну основу повісті. Дає історичну довідку про головного героя повісти.

Складає план переказу.







^ Зі світової літератури




17.

3г.

Марко Твен «Пригоди Тома Сойера»

Життя містечка і пригоди друзів. Сміливість підлітків, уміння зробити навколишній світ цікавим.



Визначає головних героїв; особливості сюжету і композиції.

Описує риси характеру Тома, використовуючи текст твору. Готує докладний переказ.


18.

2г.

Астрід Ліндгрен.

«Пригоди Калле Блюмквіста»


Сучасний детектив.

Пригоди хлопчика, що став детективом-любителем.

Дружба і взаємодопомога серед хлопців. Веселі забави у літні канікули.


Коментує уривки с тексту, які содобалися.. Визначає тему й основну думку, поділяє текст на змістові частини.

Характеризує героя твору.

Порівнює Кале і його друзів зі своїми однолітками.


Знає ознаки детективу.

Готує докладний переказ.








^ Зі кримськотатарської літератури




19.

2 г.

Ешреф Шемьі-заде.

«Йде зима» («Къыш келе»)

Опис змін у природі з наставанням зими.


«Ніч» («Гедже»).

Фантастична і чарівна картина ночі. Уміле використання уособлення.


«Вечір на березі моря» («Акъшам денъиз ялысында»).

Опис почуттів і переживань автора. Майстерне використання метафори.

^ Теорія літератури.

Поняття про уособлення і метафору.

Виразно читає вірш.

Визначає, місце і час, обставини і події в житті поета, які привели до написання вірша.


Знаходить уособлення, метафори, порівняння і пояснює їхню роль у вірші.

Дає визначення поняттям "уособлення, метафора".

20.

2г.

Юсуф Болат.

«Череда овець, що потрапила в бурю»

(«Туфанда къалгъан къой сюрюси»)


Легенда про художника І. Айвазовського, його майстерність, талант, великодушність і шляхетность. Творче використання фольклору у цьому творі..

^ Теорія літератури.

Поняття про пейзаж.

Визначає тему й основну думку твору.

Знаходить в тексті епізоди, що характеризують Асана й Аванеса. Пояснює вчинок Аванеса.

Готує докладний усний переказ. Виказує своє бачення щодо вчинку героя.

Дає визначення поняттю "пейзаж".

21.

2г.

Джевдєт Аметов.

«Урок поза розкладом»

(«Джедвельге къоюлмагъан дерс»)


Розповідь про вчителя, який пояснив дітям, що фашизм і війна принесли горе всім народам, і зумів переконати їх у необхідності об'єктивного, доброго відношення до однокласника – німця по національності.


Визначає тему й основну думку твору.

Складає план переказу.

Описує зовнішность дітей.

Знаходить ключові слова і фрази, що несуть емоційне навантаження. Висловлює свої враження з приводу прочитаного.

22.

1ч.

Еміль Аміт. «Ранець» («Чанта»)

Про становлення характеру підлітка. Вплив мудрих навчань матері і приклада працьовитої, доброї, прагнучої до знань сестри на формування поглядів хлопчика.

Пояснює назву оповідання.

Знаходить в тексті епізоди до ілюстрації..

Готує короткий переказ.


Позакласне читання

«Хлопчик, що розумів мову птахів» («Къуш тилинден анълагъан бала» – народна казка кримських татар)

«Синдбад-мореход» (арабська казка з «Тисячі й однієї ночі»)

Джафер Гафар «Дні Асанчика» («Асанчыкънынъ куньлеринден»)

Ібраім Паші «Під час збору горіхів» («Фындыкъ джийгъанда»)

Айдер Осман «У дитячого будинку» («Балалар эви янында»)

Марко Твен «Пригоди Гекльберрі Фіна»